ПередПлатний індекс

газета виходить з 1960 року

21.04.2010

№18(5008)

46 каналів телебачення

влучний погляд на сучасне життя

ww

w.m

ch

.co

m.u

a

фот

окол

аж Р

оман

а Ки

Рея

•по замкне­ному колуХто є власником житлового будинку в Черкасах?

сторінка 4

•новий керманичексклюзивне інтерв’ю з головою облдержадміністрації сергієм тулубом

сторінка 5

•щастя з третьої спробиіз третім чоловіком людмила знайшла сімейний затишок

сторінка 8

•радість бути батькамиЗ кожним роком на Черкащині прогресує безпліддя

сторінка 9

•продовжуючи традиціїУ Черкаському політехнічному технікумі сьогодні можна здобути 9 технічних спеціальностей

сторінка 10

•українським садам потрібне «пере­озброєння»імпортні фрукти часто-густо становлять небезпеку для здоров’я

сторінка 13

Черкащину на конкурсі «Міс Україна-2010» представлятиме 17-річна Марина Грідіна, для якої перемога на обласному рівні стала несподіваною

сторінка 3Корона – як сніг на голову

21 квітня 20102 об’єктивре

клам

а

23 квітня – всеукраїнський День психологаУсього кілька років тому в Україні запровадили нове професійне свято – День психолога.Психологія – наука прадавня і водночас нова. Це слово грецького походження. Складається із двох частин «рsuhe» – душа й «logos» – наука.

Сьогодні практичні психологи працюють у багатьох сфе-рах: дошкільній, віковій, зоопсихологічній, космічній, юри-дичній, трудовій та ін. Допомога у виборі професії, тренінги спілкування, бізнес-тренінги, співбесіда при прийомі на роботу, консультування з різних проблем – ось коло питань, які допомага-ють розв’язати психологи – воно величез-не! Знаменитий психолог мину-лого століття Жан Піаже передбачив, що в майбутньому психологія стане провідною на-укою. Зважаючи на безліч сфер її застосування, його прогноз починає збува-тися.

цифри•

Черкащанам менше кричать «гірко»Цьогоріч жителі області од-ружуються менше, ніж торік. Про це свідчать дані уп-равління статистики. Якщо за перші два місяці 2009 року свої стосунки офіційно зареєструвала 1071 пара, то 2010-го закохані черкащани й до тисячі подружжів не дотягли. За січень-лютий у нашій області одружилося 777 пар, із них 215 – меш-канці Черкас.

Водночас зменшується і кількість розлучень. Торік за січень-лютий в обласно-му центрі шлюб розірвало дві сотні містян. Цьогорічні дані значно менші – розлу-чилося 139 подружніх пар.

Наталія ЗАЇКА

цитати•Губернатор Черкащини Сергій Тулуб на брифінгу для журналістів про… ...свою команду«Мені важко визначитися в плані формування нової команди. На сьогодні всі заступники та голови райдержадміністрацій склали повноваження. Нині я вивчаю кадровий фонд Черкащини. Це не означає, що всі будуть замінені, декому запропонують новий термін. Тому, думаю, що днів за десять уже усе буде відомо».…депутатів Верховної Ради«Днями відбудеться зустріч із депутатами Верховної Ради різних політичних фракцій, які є вихідцями з Черкащини. Обгово-римо з ними проблеми області».…плани на перші сто днів роботи«Ми працюємо над комплексом дій, які повинна зробити обласна влада протягом найближчих ста днів. Зокрема, це реконструкція мосту через Дніпро, завершення будівництва Обласної дитячої лікарні та ін. За один день їх не вирішиш, але будемо щось роби-ти».…святкування 65-ої річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні«Плануємо виплатити щорічну грошову допомогу до Дня Пе-ремоги більш ніж 77 тисячам ветеранів та жертв нацистських переслідувань. Необхідна сума складає 19,4 мільйона гривень. Вже виплачено 15 мільйонів гривень, думаю, що до 5 травня закінчимо всі виплати».…суботник«24 квітня Президент оголосив Всеукраїнським суботником. Але я звертаюся до всіх керівників районів, підприємств, установ не чекати цього дня, а розпочинати прибирання вже сьогодні, щоб до 24 квітня вже його завершити».… землюЗ п’ятниці ми накладаємо за-борону на виділення по області будь-яких земельних ділянок. Нині в мене є інформація про активний розподіл земельних ділянок за останні три місяці...».

Наталія ЗАЇКА

Учні Черкаської ЗОШ №12 вже не перший рік співпрацюють з управлінням ДАІ області. На подвір’ї школи – автомістечко із «зебрами» та світлофорами. Досить часто проводять тут тематичні уроки, аби прищепити дітям навички поводження на дорозі. Не обділяють ува-гою учнів школи й інспектори ДАІ. Минулого тижня вони вручили вісьмом старшокласникам картки водія велосипеда, а з наймолодшими – тренувалися переходити досить складне регульоване перехрестя Хмельницького-Ільїна.

Роман КИРЕЙ

фот

о Ро

ман

а Ки

Рея

фотофакт•

офіційно•

Центр громадських зв’язків у Черкаській області інформує

Катеринопільський район. У катеринопільський рВ ГУМВс звернувся 47-річний житель села Залізнячки із заявою про те, що з його будинку, шляхом пошкодження вікна, викрадено гроші в сумі 800 грн.

Правоохоронцями встановлено, що крадіжку скоїла 16-річна студентка 1-го курсу аграрно-технічного коледжу, жителька села Залізнячки.

Христинівський район. У Христинівський рВ ГУМВс звернулась 25-річна жителька міста Христинівки із заявою про те, що з її будинку, шляхом вільного доступу, викрадено банківську картку, з рахунку якої знято гро-ші в сумі 1144 грн. Правоохоронцями встановлено, що крадіжку скоїла 17-річна учениця ЗОШ села Христинівки, жителька Христинівки.

Городищенський район. Правоохоронцями порушено кримінальну справу відносно 45-річного жителя села Валяви Городищенського району, який шляхом пошкодження вікна зі складу товариства украв 5 рулонів пароізо-льованої поліетиленової плівки по 75 м кожен загальною вартістю 650 грн.

Жашківський район. У місті Жашкові, по вул.Червоноармійській, в будинку 46-річної непрацюючої місцевої жительки виявлено та вилучено 42 патрони калібру 5,6 мм, які відповідно довідки експерта є боєприпа-сами. Порушено кримінальну справу.

Канівський район. У селі тростянці канівського району по вул.леніна під час оперативної закупки затриманий 37-річний непрацюючий житель села тростянця, який за 800 грн. збув 300 г марихуани. Під час проведення особистого огляду у затриманого виявлено та вилучено 60 г марихуани.

В місті Каневі, в ході проведення оперативної закупки, працівниками міліції затриманий 50-річний раніше судимий житель села софіївки Зо-лотоніського району, який за 150 грн. збув 20 г марихуани. В скоєному зізнався, речові докази вилучено. Вирішується питання про порушення кримінальної справи та обрання міри запобіжного заходу.

№18 3об’єктив

найвродливіші•

Конкурсний танець у виконанні черкаських красунь

турбота•

Квіти змінюють пропискуЧеркаські студенти пересаджують рідкісні первоцвіти з місць, де їх вродило рясно, туди, де ці квіти взагалі зникли

У лісах Холодного Яру росте уні-кальний для рівнин вид – під-сніжник складчастий. Донедав-на вважали, що цим унікальним видом можна милуватися лише в горах Криму. Виявилося, тен-дітна білосніжна квітка гарно почувається і на рівнині.

добра справа•

Ліс саджали й лісничих шукалиПосадити дерево, як кажуть у народі, повинен кожен. Частина черкаських школярів уже впора-лася із цим завдан-ням – із 21 березня по 17 квітня учні 8-9 класів черкаських шкіл власноруч ви-саджували дерева. Так діти долучилися до акції «Майбутнє лісу у твоїх руках» і за короткий термін озеленили тери-торію майже у 35 гектарів.

Чотири раунди змагання супроводжували-ся показами відомих дизайнерів Черкас та Києва: Віктора Черкаського, Ольги Реву-цької, Віктора Антоненка, Юлії Бєлякович та інших. Тож дійство затягнулося й трива-ло із шостої до десятої вечора. Поки журі сперечалося за місця учасниць, глядачі, які заплатили по 50 грн. за можливість повболі-вати за довгоногих красунь, устигли навіть занудьгувати.Зрештою журі, у складі якого були й відомі черкаські політики, оголосило результати: «Міс Черкащина-2010» – 17-річна Марина Грідіна, яка, до речі, того вечора дефілю-

вала саме під номером «1». Першою віце-міс стала Ірина Фартушня. А третє місце (і відповідно звання Другої віце-міс) дісталось Юлії Лук’яновій. Журі не залишило поза увагою й деяких інших конкурсанток, які от-римали, так би мовити, неофіційні титули. Цьогорічною «Міс Шарм» стала Юлія Поно-маренко, «Міс Посмішка» – Юлія Новікова, «Міс Грація» – Катерина Степаненко, «Міс Артистичність» – Таїсія Харитонова, «Міс глядацьких симпатій» – Анастасія Матрьоні-на, «Міс фото» – Ольга Демура.

Переможниця відреагувала на оголошен-ня результатів доволі спокійно, проте під час

інтерв’ю Марина запевнила, що перемога стала для неї приємною несподіванкою.

– Дивовижно, але номер один, під яким я дефілювала, став знаковим – сказала дівчи-на «Молодіжці». – Я вже чотири роки брала участь у подібних змаганнях, але в конкурсі такого рівня – вперше. Після виснажливої підготовки відчуваю втому, але ця втома приємна.

22 травня черкащанка представлятиме нашу область на ХХ ювілейному Всеук-раїнському конкурсі краси «Міс Україна 2010», який проходитиме у столиці. Про-гнозувати, який результат покаже там, чер-кащанка не береться. Каже, що не любить загадувати наперед.

Олена БЕРЕСТЕНКО

фот

о Ро

ман

а Ки

Рея

Красуня під номером 1 і стала першоюВісімнадцять дів-чат віком від 15 до 23 років минулих вихідних змагалися за звання «Міс Черка-щина-2010». У своїх анкетах, які озвучили на початку конкурсу, красуні традицій-но розповідали про захоплення музикою, спортом, живописом та поезією.

– Ми не ставили за мету вдава-тися до допомоги школярів у ви-садці лісу, адже й своїми силами можемо виконати цю роботу. Але молодь потрібно виховува-ти, тому й залучаємо їх. Можли-во, виховаємо з них лісоводів, – каже директор Чигиринсько-го лісового господарства Во-лодимир Перебийніс.

Минулої п’ятниці учні Чорнявсь-кої школи озеленили саджанця-ми сосон гектар землі місцевого лісництва.

– Наш клас прийшов у повному складі, – каже восьмикласниця Олена Вдовенко.

Олена разом із Валерою Грубим та Марджоною Хамраєвою, за оцінкою досвідчених лісівників, висадили сосонки досить вправ-но.

– Ми самі живемо неподалік лісу, тому виходить, що й сад-жаємо для себе, – продовжує дівчинка.

Трійка школярів-лісівників може

будь-кого навчити висаджувати ці деревця:

– Спочатку лопатою-мечем ви-копуємо двадцятисантиметрову ямку і обережно опускаємо туди саджанець. Головне, щоб коріння лягло рівно, бо якщо загорнеть-ся, то рослинка не приживеться. Відстань між саджанцями має бути приблизно 60-70 сантимет-рів, – розповідають діти.

Загалом, за словами началь-ника Черкаського обласного управління лісового та мис-ливського господарства Івана Шиятого, цьогоріч лісогоспо-дарства області поповняться новими насадженнями на площі 1 275,2 гектара землі.

– Нині вже засаджено майже 900 гектарів. У цьому нам допомага-ли 350 учнів черкаських шкіл. Ще двісті гектарів залишаються на осінь, – каже Іван Шиятий. – З висаджених культур прижи-вається більше 85 відсотків.

Наталія ЗАЇКА

– Довгий час цей різновид не могли визначити, вважали, що це підсніжник білосніжний, – розповідає студентка-еко-лог Анастасія Сільвейстрова. – Єдина відмінність між ними – листки у складчастого склада-ються, а у білосніжного менші за розмірами і не складаються.

Це рідкісний екземпляр – на території України їх дуже мало – лише в Криму і у нашому Хо-лодному Яру, де є кілька галявин вражаючої дивовижі. Хоча він і занесений до Червоної книги, проте охочих наживитися це не зупиняє. Як тільки передвісники весни ви-тикаються з землі, на них уже чекає ніж бра-коньєра. Через таке варварство з кожним роком білосніжний килим дедалі меншає. Аби врятувати первоцвіти, їх вирішили пере-садити з густих ділянок туди, де квіти зник-ли остаточно, або на новий, комфортний для них ареал. До роботи залучили студентів-біологів та екологів двох вишів Черкас.

Лісові хащі Холодного Яру зберігають кілька видів рослин, занесених до Червоної книги. Крім підсніжника складчастого, є тут і одна з найдавніших рослин – бруслина кар-ликова, а також гніздівка, тюльпан дібровий, ряст Маршала. Працівники заповідника пе-реконані: зелених скарбів набагато більше – потрібне наукове обстеження території. Аби вивчити і зберегти рідкісні природні

дари, хочуть створити Національний природ-ний парк:

– Ця місцина якраз до такої категорії заповідних територій під-ходить своєю структурою, – переконаний завідувач філіалу «Холодний Яр» Націо-нального історико-культурного заповід-ника «Чигирин» Богдан Легоняк. – Думаю, тут було б доречно створити парк. Історична спадщина, чудова природа – потрібно все це зберегти для нащадків.

Поки що охорона і догляд за яскравими лісовими скарбами тримаються більше на ентузіазмі працівників заповідника, Това-риства охорони природи, громадських ор-ганізацій та студентства. Останні пішли по підтримку в місцеві школи. Там проводять відкриті уроки зі збереження первоцвітів. Крім того, кожна школа з навколишніх сіл під опіку отримала у лісі ділянку, за якою має доглядати. Відтак за кілька років визначать переможця-господаря найкращої галявини.

Ірина МЕТКІВСЬКА

фот

о Ір

ини

МеТ

КІВС

ЬКОЇ

Для студентів-екологів доля підсніжників не байдужа

фот

о На

талі

ї ЗАЇ

Ки

Олена (праворуч), Валерій та Марджана висадили кілька десятків соснових саджанців

21 квітня 20104 новини-черкаси

реклаМний відділ Газети

«Молодь Черкащини»

32-25-84

реклама

ситуація•

Будинок-примара «завис» між областями

крига скресла•

Тролейбусники отримали зарплату за зимуЗ минулого тижня працівники «Черкасиелек-тротранс» стоять у черзі біля каси підприємства. Двох мільйонів гривень, які нещодавно були взяті у кредит, ледь вистачило, щоб віддати зарпла-ту за грудень, січень та частково за лютий. Для того, аби повністю погасити борг перед працівни-ками, потрібно ще не менше 1,5 млн. грн.

– З понеділка ми розробляємо проект мирової угоди, – розповів «Молодіжці» голова страйко-вого комітету Олександр Нікіпєлов. – Якщо мерія врахує усі наші пропозиції, то, можливо, ми за кілька днів оголосимо про закінчення страйку й вийдемо на маршрути.

Нагадаємо, страйк черкаських тролейбусників розпочався ще 25 березня. Відтоді тролейбуси лише раз виїздили на міські дороги – у поми-нальні дні, тоді у скороченому режимі працювало сорок «рогатих».

Олена БЕРЕСТЕНКО

зустріч•

Мер під пильним оком губернатора?

духовність•

З подвійною метоюПредстоятель Української православної церкви, мит-рополит Київський та всієї України Володимир минулих вихідних відвідав Черкаси. Це вже його четвертий, але чи не найвагоміший візит у наші краї. Адже цього разу він приїхав, щоб ви-конати дві місії – привітати із 70-річчям митрополита Черкаського і Канівського Софронія, а також благосло-вити на добрі діяння голову Черкаської облдержадмініст-рації Сергія Тулуба.

Недільного ранку в стінах Свято-Михайлівського кафед-рального собору, що в Першотравневому парку обласного центру митрополит Володимир очолив Божественну літур-гію. Яблуку ніде було впасти – сотні вірян хотіли помоли-тися разом із Його блаженством. У літургії взяли участь митрополити, архієпископи та єпископи не лише з різних регіонів України, а й із Росії, Білорусі, Німеччини. Всі вони приїхали до Черкас, аби особисто привітати Софронія.

– Софроній – людина неординарна, темпераментна. Він у нас реставратор, художник, будівничий, архітектор, – зазначив митрополит Київський та всієї України Во-лодимир.

За словами митрополита, заслуги Софронія за 30 років служіння на Черкащині – неоціненні. Чого вартий лише його вклад у будівництво Свято-Михайлівського собору, який фахівці-архітектори визнали довершеною сакраль-ною спорудою. За благословення владики на Черкащині закладені та підіймаються в небо більше 150 храмів. У ко-лах духовенства Софронія знають і як талановитого іконо-писця – його рука створила не одну ікону та картину. Нині у планах владики – звести ще один храм у Черкасах та за-вершити будівництво єдиної в Україні дзвіниці у формі го-луба, висота якої сягне 134 метрів. Між іншим, на відкриття дзвіниці планує приїхати російський патріарх Кирило.

На своє 70-річчя владика Софроній отримав не лише ві-тання, а й чимало нагород, серед яких орденська медаль Леонардо да Вінчі за видатні заслуги перед народами. Софроній став єдиним в Україні, кого Європейська ко-місія з нагород і премій відзначила цією медаллю.

Як і планувалося, на Черкащині Володимир привітав Софронія, а також благословив новопризначеного голо-ву Черкаської облдержадміністрації Сергія Тулуба.

– Я переконаний, що ця людина принесе користь Черка-щині, – наголосив Володимир.

Наталія ЗАЇКА

Минулого тижня ново-призначений голова Черкаської обласної держадміністрації Сергій Тулуб зустрівся з міським головою Черкас Сергієм Одаричем. Губернатор висловив своє невдоволен-ня станом міських доріг, наявністю стихійної тор-гівлі та іншими проблема-ми обласного центру.

– Мене хвилює багато питань – і стан доріг у місті, і освітлення, і благоустрій. Я особисто побував на ринку в Черкасах – там теж треба навести порядок, – зазна-

чив губернатор. Голова ОДА вже встиг звер-

нути увагу на те, що місто має, м’яко кажучи, недорозвинену спортивну інфраструктуру. Також Сергій Тулуб говорив про плани відновлення Черкаського аеро-порту, який, як відомо, не працює з 1998 року.

Не тішить губернатора і стан прибережної смуги Дніпра, який, відповідно до його доручення, не-забаром перевірять.

– Ми проведемо перевірки та відмовимо в оренді ділянок тим, хто ігнорує правила їх утримання, – повідомив Тулуб.

Тим часом у мера Сергія Ода-

рича враження від зустрічі з гу-бернатором виключно позитивні.

– Мені дуже сподобалося, що у губернатора свої ідеї щодо розвитку Черкас. Серед питань, які ми обговорили – проблеми благоустрою міста, розрахунки уряду з тролейбусним парком за перевезення пільгових категорій громадян, стихійна торгівля, пи-тання про передачу соціальної інфраструктури на баланс міста, зокрема басейну «Фотоприла-ду» та Будинку офіцерів, який у планах перетворити на міський Будинок культури, – повідомив «Молодіжці» мер.

Олена БЕРЕСТЕНКО

По замкненому колу вже другий рік у Черкасах ходять мешканці будинку для переселенців, МНС-ників та ліквідаторів Чор-нобильської аварії. Люди вселилися у помешкання, яке до комунальної влас-ності міста не належить. Тепер шукають його влас-ника, аби нарешті вирі-шити питання з кому-нальними зручностями та приватизацією.

Разом із новими квартирами мешканці будинку по вулиці Рози Люксембург, 216, отрима-ли ще й купу проблем на свою голову. В травні 2008-го майже сорок ліквідаторів, переселенців із забруднених внаслідок аварії на ЧАЕС територій та учасни-ків бойових дій МНС урочисто отримали ордери на омріяні по-мешкання. Однак, за деякий час радість новосілля людям уже не видавалась такою райдужною.

– Десь із рік у нас не було га-рячої води, довго не підключали опалення. Сміттєвих баків у нас як не було, так і нема, – розпові-дає мешканка будинку Юлія Мірошніченко. – Довгий час ми не могли платити безпосередньо водоканалу або ТЕЦ, адже у нас із цими організаціями не укладе-но договору. Основна проблема – енергонагляд не хоче прийма-ти будинок: лічильник зовсім не відповідає стандартам.

Комунальні проблеми, як вияви-лося згодом, – квіточки порівняно з тим, що люди і досі не можуть приватизувати чи продати по-мешкання. Будинок не належить до комунальної власності Черкас.

– Зверталися, щоб приватизу-вати квартиру, але треба, щоб довідку підписала обслуговуюча організація. На даний момент бу-динок не належить до РЕУ-6 і на обслуговуванні він ніде не стоїть. Тому жодна організація не може підписати нам цю довідку, – бід-кається ще одна мешканка бу-динку Ірина Романюк.

Знайти «крайнього» у своїх митарствах у пошуках справед-ливості люди не можуть. Оббі-гали з усіма можливими доку-ментами безліч інстанцій. Але марно. Мешканцям будинку-примари порадили звернутися до забудовника. Проте, знайти його не так-то й просто. До того ж компетентна у цьому питанні особа повідомила, що підпри-ємство ніякого стосунку до бу-динку вже не має.

– Ми передали цей будинок по акту МНС, акт передачі предста-вили і списали його з балансу. По БТІ він переданий теж, – пові-домив телефоном представник забудовника Юрій Юхименко.

У Черкаському міськвиконкомі пояснили, будинок по Рози Люк-сембург, 216 – колишній гурто-житок, ремонт та реконструкцію

якого фінансувало МНС України. Замовлення на квартири у Чер-касах надійшло з Житомирської області. Тамтешні чиновники на-дали списки новоселів і зверну-лися з проханням заселити лю-дей у нові помешкання.

– Квартири, про які ви запи-туєте, як були, так і є державною власністю, тобто власністю Жи-томирської обласної ради, – по-яснює начальник управління житлово-комунального госпо-дарства Черкаського міськви-конкому Василь Старіков. – Ми звернулися до житомирян, щоб вони надали згоду на передачу будинку до черкаської міської комунальної власності. До цього часу відповіді, на жаль, немає.

Аби розімкнути коло проблем, яким уже другий рік ходять меш-канці будинку, треба лише дати згоду на передачу об’єкта до комунальної власності Черкас і оформити акт прийому-переда-чі, кажуть комунальники. Поки віз проблем і нині там, люди про-довжують оббивати пороги мож-новладців. У будинку мешкає три черкаські сім’ї, а житомиря-ни переважно здають квартири.

Ірина МЕТКІВСЬКА

фот

о Р

оман

а Ки

Рея

Будинок на перехресті вулиць Рози Люксембург і Чіковані, ніби, і є, а й, ніби, і немає

фот

о На

талі

ї ЗАЇ

Ки

Митрополити Володимир та Софроній (праворуч)

№18 5об’єктив

Новопризначеному губернато-рові Черкащини Сергієві Тулубу вистачило десяти днів, щоб виз-начитися з тим, хто керуватиме районними держадміністрація-ми. Про це він розповів у ексклю-зивному інтерв’ю нашій газеті.

Вигнали «в степь донецкую» Після привітання щиро дякуємо сергію Борисо-вичу за можливість зустрічі. адже у щільному графіку для побачення з журналістами «Мо-лодіжки» могло б і не знайтися часу.

– дякувати нема за що. не тільки журналістів готовий приймати, а й кожного черкащанина, якому, на його думку, треба поспілкуватися зі мною.

Початок розмови вдалий. тому обираємо від-вертий тон діалогу – авт.:

– Сергію Борисовичу, у нас на Черкащині сло-во «Домбас» завжди викликало якийсь острах і асоціювалося з криміногенним краєм. Відразу по Великій Вітчизняній війні новітні людолови «полювали» по українських селах за парубчака-ми і везли їх на шахти Донецького басейну.

– Про це я знаю не з книжок чи розповідей. Мій батько теж був серед хлопчаків, яких си-ломіць таки виловлювали і вивозили до до-нецька. сімнадцять разів батько тікав, але все ж таки опинився у шахтарському краю. спо-чатку ФЗУ, потім шахта, де зустрів свою долю – мою матусю, яка теж працювала у шахті. Ще з дитинства я пам’ятаю, що мій тато родом із села Богуславця Золотоніського району Чер-

каської області. там моє коріння. до речі, там досі живуть мій рідний дядько з дружиною і дво-юрідній брат. спілкування з ними ніколи не при-пинялося. Ось і зараз допоміг дядьку Федору з лікуванням. а ще дуже добре знаю село Білозір’я Черкаського району, де жила моя бабуся. там я, пам’ятаю, ходив у ліс, збирав горіхи. та повер-німося до донецька, де пройшли мої найкращі роки. Батька знали не тільки на його шахті, а й на інших. Бригадир-передовик, професіонал. Мама теж не тільки з коногонкою опускалася в шахту.

Заміна кадрів – це зовсім не люстрація– Сергію Борисовичу, в одній зі своїх перших, так званих програмних заяв ви сказали, що люстрації на кшталт помаранчевої, не буде.

Чи не означає це, що всі, хто сидів до вас на відповідаль-них посадах, так і сидітимуть? Тоді навіщо все це затівалося? Маю на увазі обрання Віктора януковича Президентом і курс на зміни.

– Ви зверніть увагу, що я справді вжив слово «люст-рація». а вона обов’язково не тільки передбачає, а й зобов’язує нову владу гнати, гнобити, переслідувати. Цього сергій тулуб робити не зби-рається. але у кого є проблеми із законом – той має перед тим же законом відповісти.

– Не буду розпитувати про конкретні прізвища. Але ж ви будете-таки ставити на посади «своїх»?

– а хіба ці люди, які тут, нав-коло мене, чужі?

– Але ж вони зовсім не донецькі. Історії відомі часи допетровські, петровські, дніпропетровсь-кі... Тепер тільки ледачі не називають нинішні дні «донецькими».

– Ви можете ці слова не повторювати. Час не-забаром засвідчить, що…

– Що не такий чорт, як його малюють? – Можна й так сказати. але більшість про-

фесіоналів хай не боїться приходу нового голо-ви облдержадміністрації.

– Нагода кілька слів сказати про старого. В одному з інтерв’ю нашій газеті Олександр Че-ревко зазначив: мовляв, своєму наступникові я залишаю Черкащину не як руїну, а як надійний фундамент для подальшого соціально-еконо-мічного розвитку. До речі, чи плануєте ви зуст-річ з Олександром Володимировичем?

– Ваше запитання вже запізнилося. Я зустрі-чався з ним. розмова була діловою насамперед. а ще мав зустрічі майже з усіма іншими колиш-німи губернаторами Черкащини – Володимиром лук’янцем, анатолієм даниленком… Усі вони на сьогодні радники голови облдержадміністрації на громадських засадах.

– А розмовляли з Послом України в Грузії Ва-силем Цибенком?

– У планах і таке. – Повернімося до Черевка. І справді, провідні

місця Черкащини в Україні за врожайністю сіль-ськогосподарських культур, валові збори зерна теж найбільші в державі. Чи не свідчать вони таки про міцний фундамент?

– а ви вигляніть у вікно. – І що я там побачу? – не побачите тролейбусів. невже це пробле-

ма одного дня? а подивіться на купи сміття у самісінькому центрі Черкас, можете помітити і ще чимало, на перший погляд, «дрібниць». а погляньте на дороги, повірите, що в них укинуто 14 мільйонів гривень? до речі, те, що надбала попередня влада, відчуваю на собі.

– А точніше?– річ у тім, що попередники все роздали і угро-

били. Я змушений мешкати у готелі. Житлове пи-тання тепер потрібно вирішувати самостійно. не залишили мені й автотранспорт. на моє прохан-ня кабінет Міністрів виділить мені автомобіль.

– Може, нарешті збудеться мрія багатьох пересічних громадян: чиновники їздитимуть на роботу й з роботи якщо не тролейбусами, то маршрутками чи принаймні власними автомо-білями?

– таке буде і у нас. робочим транспортом чиновники користуватимуться тільки у робочих справах, з метою забезпечення оперативного керівництва областю.

– Сергію Борисовичу, а чи полегшає тим, хто стоїть на порозі скорочень. Адже по Україні на-зивається то 25 тисяч, то 10 тисяч службовців, яким доведеться позбутися портфелів.

– таке скорочення чекає і на чиновників-чер-кащан. іншого виходу просто немає. але нова влада буде робити це, не скочуючись на кам-панійщину. треба змінювати все, аби удоскона-лити структуру влади, а не скорочувати заради скорочення.

– Спостерігаємо дуже щільний графік вашої роботи. Чи дає вам змогу мінімум спілкування всебічно оцінити особистість претендента на здобуття чи втрату посади?

– Я вже провів співбесіду з головами район-них державних адміністрацій. і на багатьох із них чекає звільнення. Причиною таких різких дій з боку влади може бути одне: показники, які характеризують стан справ у районі чи на під-приємстві. Якщо все добре, все на рівні, й керів-ник відповідного рангу знає, що ще не встиг зробити, і він уміє це зробити зараз чи завтра, – то навіщо його звільняти?

– Напевне, поки до вас на співбесіду зайде черговий співрозмовник, у вас уже є аналітич-ний матеріал, який характеризує стан справ у очолюваній ним галузі і роль цього керівника? Адже за кілька хвилин навіть костюм чи зачіску співрозмовника не запам’ятаєш.

– Ви близькі до істини. Хоч я тут і чужий, варяг, як називають, але я не у вакуумі. В адміністрації Президента є департаменти внутрішньої політи-ки і кадрової роботи. до речі, там працює багато вихідців із Черкаської області. Вони володіють даними про кадровий потенціал і після всебіч-ного аналізу пропонують ту чи іншу кандидату-ру на відповідальну посаду. і тут, у Черкасах, іде ретельна, копітка і, як ви пересвідчилися, дуже напружена за щільним графіком робота.

– Кадри таки вирішують все?– аякже! і я готовий вислухати всі конструк-

тивні пропозиції, які за зміною кадрів народять і економічні зміни. Український народ уже пе-реконується, що нова влада наріжним кутом своєї діяльності вважає, що насамперед треба досягати прогресивних змін в економіці, за якими будуть зростати і соціальні стандарти життя народу. трохи повторюся, але ж повто-рення – мати навчання. Одним із перших указів Президента був указ про створення комітету з економічних реформ.

– Добре відомі історичні реформи: 1861 року – про скасування кріпацтва, потім реформи Пет-ра Столипіна, за які його й застрелили, 1961 року – про гроші.

– сприймаю вашу іронію. нова влада, до якої належу і я, не чекатиме 2061року. Вже сьогодні в мене є два портфелі пропозицій від людей. Вони діляться своїм аналізом, своїм баченням ситуації, яка склалася у державі, і зі своєї «дзві-ниці» рекомендують шляхи змін. адже рефор-ми – це не що інше, як зміни.

– А чи не вийде так, як із сумнозвісною пе-ребудовою? Народ порівнював цей процес із лісом – угорі шумить-гуде, а внизу тихо-тихо.

– Якщо ви, журналісти, в першу чергу будете хотіти і пропагувати оту тишу, то й справді нічо-го не вийде. У змінах мусить бути зацікавлений кожен. Бо зміни мають стосуватися кожного, бо вони неминучі, бо вони повинні вивести країну з тієї ситуації, в якій вона зараз.

Губернатор-футболіст– Кажуть, що ви палкий футбольний уболіваль-ник.

– Футбол – це пристрасть усього мого життя. У 8 років я вже був у дитячій футбольній школі «Шахтаря». де б не жив, де б не працював, за-вжди з радістю виходив на футбольне поле. і зараз, незважаючи на свій вік, я один-два рази на тиждень граю у футбол. Зрозуміло, що ко-манда, за яку вболіваю, – це донецький «Шах-тар».

– Отже, Черкащині поталанило. Нарешті з’явився очільник області, який знає, що таке футбол. Бо Черкаси у списку тих обласних цен-трів України, де немає професійної футбольної команди. А традиції «Колгоспника», «Дніпра» зобов’язують відродити команду.

– розпочну з малого. Прискіпливо поглянемо на розвиток дитячого футболу в області. Після завершення організаційної роботи, тобто фор-мування кадрів, створю футбольну команду Черкаської обласної державної адміністрації, де буду не уболівальником, а головним грав-цем. Згодом такі команди з’являться в усіх рай-держадміністраціях. а пізніше буде і команда професіоналів.

– Віримо. Бо як сказано: «Дайте тільки строк – буде вам і білка, буде і свисток!»

Леонід ТУМЕНКО

ексклюзив•

З черкаським корінням, з донецьким гіллям

Сергій ТУЛУБ

народився 13 серпня (за східним календарем лев) 1953 року (рік Змії) у місті донецьку

дружина Галина Олегівна (1956 р.н.);

дочка Владислава (1976 р.н.), син Борис (1983 р.н.);

Довідка. Характер людини – лева/Змії дуже своєрід-ний. Вони мають, як правило, незвичайний зов-нішній вигляд і оригінальні манери, чим привертають до себе особливу увагу. Про них ходить багато чуток, які найчастіше не відповідають дійсності. За-вдяки гострослівності вони

здатні дати відкоша багатьом супротивникам. При нападі вони агресивні, з різкими, швидкими й чіткими кроками. нейтралізу-ють і паралізують ворогів або їхню волю, дії, почуття з метою знешкодження. У них може періодично відбуватися різка зміна життєвих пріоритетів, таких як місце й характер трудової діяльності, місце проживання, коло спілкування. так само, періодично вони можуть міняти стиль одягу, інтер’єр, щораз підбираючи більш барвисті тони. Віддають перевагу теплій порі року й жаркому клімату. добре почуваються у воді, на землі й під землею. не люблять повітря-ну стихію й уникають літаків.

фот

о Ро

ман

а Ки

Рея

фот

о на

дане

гер

оєм

пуб

ліка

ції

Батько Сергія Тулуба Борис (другий ліворуч)

21 квітня 20106 черкаси-спорт

ІІ етап. ІІІ турМ Команда I В П С/П О

1 локомотив 9 7 2 21:15 222 кримсода 9 6 3 22:12 203 ІмпексагроСпорт 9 3 6 15:20 124 Будівельник 9 2 7 12:23 6

ІмпексагроСпорт – локомотив 1:3ІмпексагроСпорт – Будівельник 3:1ІмпексагроСпорт – кримсода 1:3

Сто

рін

ку

під

готу

ва

в О

лег

КУ

КС

А

Волейбол. Жінки. Суперліга. ІІ етап. ІІІ тур

М Команда I В П С/П О

1 Галичанка 9 6 3 21:12 222 джінестра 9 7 2 24:12 193 сєверодончанка 9 3 6 15:21 124 Круг 9 2 7 10:24 7

Круг – джінестра 0:3Круг– сєверодончанка 0:3Круг – Галичанка 1:3

з перших уст•

Андрій Більда: «Черкаський тріатлон прогресує»

футбол. кубок області•

фотофакт•Фестиваль скелелазін-ня «Черкаські верти-калі» на два дні зібрав екстремалів, що не бояться висоти. 17 та 18 квітня у Черкасах пройшов уже другий подібний конкурс. Та якщо торік учасники фестивалю ще дещо з острахом зважувалися підійматися на трена-жер «Вежа», що поб-лизу Першої міської лікарні (його висота 22 метри), то цьогоріч 17 учасників уже впевне-но трималися на такій висоті. Щоправда, організатори фестива-лю очікували більшої явки скелелазів, та на заваді стала прохолод-на погода. Та врешті, для сімнадцяти учас-ників погода значення не мала – у перший день вони вправно підкорювали висоту як на швидкість, так і на складність. Другого дня проходили навісну трасу «Робін Гуд», що в Ювілейному парку Черкас.У підсумку серед хлопців у віці до 16 років перемогу здобув 14-річний Євген Чуп, серед старших найкра-щим став Микола Ря-болус. А серед дівчат фору всім показала 13-річна Олена Редька.

Наталія ЗАЇКА

У Черкасах відбувся VII відкритий чемпіонат Украї-ни з карате за версією FSKA за участю 250 спорт-сменів з 10 областей. У «ката» доросла збірна Черкаської області у складі Сергія Цаподоя, Юрія Здоренка та Олександра Науменка стала пере-можницею. Такого ж успіху досягла змішана чер-каська команда у категорії 12-15 років. У «куміте» чемпіонами України стали Анастасія Войтко (7-9 років), Михайло Якушин (10-11 років) та Олександр Науменко (вага до 65 кг у змаганнях дорослих).

фотофакт•

Найближчої суботи бронзо-вий призер минулого чем-піонату області з футболу «Наша Ряба» (Катеринопіль) уперше вийде на поле в офіційному матчі сезону 2010 року. Про готовність команди та завдання на сезон «Молоді Черкащини» розповів в. о. головного тре-нера Леонід Ласкавий:

– У період міжсезоння склад «Нашої Ряби» суттєво змінився. У команді з’явилося чимало нових гравців. Дозапрошені Євген Гуд («Ходак»),

Володимир Гребінник («Рось» Біла Церква), два гравці з міста Ромни – Олександр Титаренко та Олек-сандр Ткач, Ігор Салівон, Петро Степанов. З дубля в першу команду переведені Валерій Король, Сергій Піддячий, Василь Пахомов. Узагалі керівництво клубу на чолі з з прези-дентом Юрієм Косюком узяло курс на залучення до складу команди якомога більшої кількості місцевих гравців. На цей сезон уже заявлено 8 футболістів Катеринопільщини. Хочу підкреслити, що президент клубу та віце-президенти роблять усе можливе, щоб команда була за-

безпечена всім необхідним для тре-нувань і змагань. Зокрема, у планах цього року купити новий автобус. До початку чемпіонату області пла-нуємо повністю підготувати стадіон. Уже підсіяли траву на футбольному полі, приводимо в належний стан побутові приміщення. Що стосуєть-ся завдань команди на сезон, то в чемпіонаті області боротимемося за призове місце, а в Кубку нама-гатимемося пройти якомога далі. Також маємо намір узяти участь у кількох традиційних турнірах, що проводяться в Катеринополі, зокре-ма Кубку Камінського.

перед стартом•

«Наша Ряба» мітить у призери

Останнім часом черкаські тріатлоністи досягли непо-ганих результатів на всеук-раїнській та міжнародній аренах. Велику увагу роз-виткові цього виду спорту на Черкащині приділяє наш земляк Андрій Більда, який з 2008 року очолює Федера-цію тріатлону України.

Сам я почав займатися тріатлоном у 1992 році, – розповідає «Молоді Черкащини» Андрій Більда. – Досяг доволі вагомих результатів – став

срібним призером чемпіонату Бол-гарії, виборов срібло на етапі Кубка світу серед юніорів. Але потім десь 12 років стосунку до тріатлону як спортсмен не мав, хоча надавав спонсорську допомогу місцевим атлетам, а потім дедалі більше став сприяти розвитку цього виду спорту в Черкасах. Ми почали за-купівлю інвентаря, екіпіровки, на-лагодили процес виховання юних спортсменів. На сьогодні вже має-мо досить вагомі здобутки. Наші молоді спортсмени Дмитро Фірсов, Вікторія Завгородня, Андрій Сірен-

ко входять до резерву України. Торік черкащани виграли юнацькі ігри України з тріатлону. Нам уда-лося повернути до Черкас відомо-го спортсмена Олексія Сюткіна. Ми створили для нього належні умови для тренувань, і результат не за-барився – Олексій у складі збірної України став чемпіоном Європи у змішаній естафеті, а в особистій першості посів X місце, що є ви-соким результатом. Після цього виграв етап Кубка Європи в Туреч-чині. У березні та 2010 року в Кри-му відбулися три чемпіонати Украї-ни з тріатлону. Зокрема, Олексій Сюткін посів III місце серед дорос-лих, Дар’я Федченко перемогла серед юніорок, а Олена Григор’єва стала третьою. На зимовому чем-піонаті України на олімпійській дис-танції Олексій Сюткін був другим серед дорослих, Дар’я Федченко – першою серед юніорок, а Вікторія Завгородня – другою. А на чемпіо-наті України з дуатлону Федченко виграла змагання юніорок, а се-ред жінок була другою. На початку травня в Луганській області відбу-деться чемпіонат України з тріатло-ну на відкритій воді. Змагання ста-нуть відбором на чемпіонат Європи серед юніорів.

фот

о На

талі

ї ЗАЇ

Ки

За переваги гостейУ суботу на Черкащині стартував новий футбольний сезон.

Відбулися поєдинки 1/16 фіналу розіграшу кубка області. У 13-ти з 16-ти матчів перемога була на боці гостей.

Фк «Городище» – «Явір» (сміла) – 1:2«колос» (костянтинівка) – «Златодар-колос» (Чорнобай) – 0:4

«нібулон» (Чигирин) – «спартак» (Золотоноша) – 1:3 (в дод. час)«Зеніт» (канів) – «Зоря» (Білозір’я) – 0:1

«Явір-2» (сміла) – Зат «Боровицьке» (Чигирин) – 0:1«кристал» (Пальміра) – Фк «драбів» – 0:9

«Штурм» (Перервинці) – «колос-Златогор» (Золотоніський р-н) – 2:0«рось» (корсунь-Шевченківський) – «Холодний Яр» (кам’янка) – 1:5

«Христинівка» – «авангард» (Монастирище) – 2:1«Маньківка» – Фк «Жашків» – 0:3

Фк «Звенигородка» – «іллічівець-Умань» – 1:3«Ятрань» (собківка) – «Метровагонмаш-ШЗЗЧ» (Шпола) – 1:0

«лисянка-сольва» – «наша ряба» (катеринопіль) – –:+«лнЗ-лебедин» – «колос» (Вільшана) – 1:2

«наша ряба-2» (Єрки) – Фк «Шпола-лнЗ-лебедин» – 0:5«садівник-дВт» – Фк «тальне-Газовик» – 1:5.

У поєдинках 1/8 фіналу 24 квітня між собою зіграють:«Златодар-колос» (Чорнобай) – «Явір» (сміла)

«Зоря» (Білозір’я) – «спартак» (Золотоноша)Зат «Боровицьке» (Чигирин) – Фк «драбів»

«Штурм» (Перервинці) – «Холодний Яр» (кам’янка)Фк «Жашків» – «Христинівка»

«Ятрань» (собківка) – «іллічівець-Умань»«наша ряба» (катеринопіль) – «колос» (Вільшана)

Фк «тальне-Газовик» – Фк «Шпола-лнЗ-лебедин».

фот

о Ро

ман

а Ки

Рея

фот

о на

дане

гер

оєм

пуб

ліка

ції

Під час змагань в угорському місті Тісойварош (2009 р.)

баскетбол•

Свято на нашій вулиціБаскетбольна команда «Черкаські Мав-пи» за три тури до завершення чемпіо-нату України стала переможницею у ви-щій лізі. Після перемог над київськими «Скорпіонами» (96:42 і 96:62) та поразок кременчуцького «Кременя» у Дніпропет-ровську підопічні Володимира Холопо-ва стали недосяжними для суперників. Тепер черкащанам залишилося чекати рішення Федерації баскетболу України щодо ротації між суперлігою та вищою лі-гами вітчизняного чемпіонату. Засідання з цього приводу має відбутися найближ-чими днями.

Великого успіху досягли баскетболісти «Черкаських Мавп-96», які перемогли в чемпіонаті України у своїй віковій ка-тегорії. Підопічні Максима Міхельсона повторили досягнення дворічної давнини команди «Черкаські Мавпи-95», яку тре-нував Валентин Дячук. У фінальному матчі наші хлопці зійшлися з одеським «СДЮШОР-2-Хімік». Два роки поспіль черкащани програвали головний ком-плект нагород команді з Південної Пальміри. Але цього року коман-да Максима Міхельсона не доз-волила суперникам святкувати перемогу – 71:58 на користь «мавпенят».

Волейбол. Чоловіки. Суперліга.

№18 7вільна думкабрейн-ринг•

– Валерію Володими-ровичу, ваше призначен-ня на посаду головного міліціонера Черкащини викликало «бурю в склян-ці води». Чому ви не до смаку ворогам?

– Давайте, будь ласка, відразу відрубаємо: ворогів у Дернового немає!

– Отже, інша сторона вважає вас ворогом.

– Бог їм судія. Я ж пов-торюю: кому винен – усім прощаю.

– Навіть Геннадію Мос-калю?

– А він же такий, як і всі, не ангел і не архангел.

– Імпонують ваші вис-лови, нині кажуть – ме-седжі.

– Тоді зафіксуйте ще один: Дерновий не револю-ціонер, а еволюціонер.

– Чи не натяк на те, що не буде чисток та гонінь? Бо у нашому суспільстві вже звикли – з приходом нового начальника у під-леглих мимоволі жижки трусяться.

– До жижок не буду доби-ратися. А от розуміння поп-рошу і у вас, журналістів, і у підлеглих. Щоб виконати завдання, покладені на мене, мені потрібна коман-да, яка мене буде розуміти і ніколи не підведе. А для цього, звісно, й існує рота-ція кадрів. Не заради самої ротації, а для користі спра-ви.

– Нові призначення, вже з вашої подачі?

– Заступниками началь-ника ГУ МВС в Черкаській області вже працюють Іван Корсун, Сергій Радченко, Володимир Заворітній, на часі нові призначення.

– А яка доля начальни-ків районних відділів?

– Зміни будуть переваж-но переведенням досвідче-них керівників у важливіші регіони. Знову ж таки все буде без фанатизму.

– Але вам фанатично згадують Мукачеве.

– Я ж уже сказав, невже не зрозуміло?

– Згода, забудемо. Що було, то було, а що буде?

– А буде професійна ро-бота. Служимо народу Ук-раїни.

– Нещодавно один із те-леканалів показав страш-ний сюжет. Досить не сподобатись стражу по-рядку, наприклад, кольо-ром очей чи зачіскою, як він кидає вас на землю, чіпляє кайданки і тягне до відділку. А там прив’язує до батареї, гамселить по голові. А якщо громадя-нин при собі ще й паспор-та не носить – то взагалі до Сибіру чи на Соловки. Невже змінився закон?

– Нічого не змінилося. Міліція як стояла, так і стоїть на захисті конститу-ційних прав і свобод грома-дян. А якщо серед нас трап-ляються перевертні – то їм швидко дамо лад. Законос-лухняний громадянин може спокійно ходити вулицями Черкас і не боятися за свою безпеку.

– Майже 20 років нова дер жава декларує це пра-во. І кожний президент усе намагався зробити свій внесок у наведення порядку на вулиці й у де-ржаві. Що з цього виходи-ло – бачили.

– Побачите зовсім інше – нарешті порядок буде не на вустах, а на ділі.

– Попахує декларацією.– А я розвію ваші сумні-

ви. Із Міністерства внутріш-ніх справ іде нова політика – віднині за протиправні дії свого підлеглого стовідсо-тково відповідатиме його начальник.

– Чи не означає це те, що у шухляді того начальника лежить за-готовлений рапорт про звільнення?

– Не перебільшуйте. Але нарешті у державі має за-панувати відповідальна влада. А буде вона такою, коли за дії призначеного на посаду відповідатиме той, хто призначив. Це стовід-сотково стосується і мене.

Тому черкащани мають погодитися, що я відпові-даю за кожного свого за-ступника. І коли хоч хтось із них спіткнеться, полковник Дерновий готовий подати рапорт про відставку.

– Поговоримо про «нову мітлу», яка по-но-вому мете.

– Не хочу бути таким. Але ж вочевидь штат на вулиці Смілянській, 57, аж дуже роздутий. Тому бага-тьом треба готуватися шу-кати собі іншу роботу. І це не моя примха. Це політика Президента Віктора Яну-ковича – повсюдно мають працювати професіонали. А професіонал – це той, хто і за двох здатен працюва-ти.

– Існує твердження, що незабаром у міліції ніко-му буде працювати.

– Справді, таке є. А хто піде «опером» за 1200 гривень на місяць, чи не щодня ризикуючи своїм життям. Молоденький лей-тенант і про одруження не мріє – як жити без грошей та без квартири? Тому на своїй посаді буду намага-тися якнайбільше зробити для соціального захисту працівника міліції.

– Чи вагома діяльність так званої «шістки», від-ділу внутрішніх розсліду-вань?

– Досі цей важливий підрозділ напряму підпо-рядковувався Міністру внутрішніх справ. Час змі-нити це підпорядкування, щоб начальник обласного управління першим дізна-вався про «черв’ячка», який завівся.

– Та, на мою думку, Ва-лерій Дерновий нюхом їх чує сам, адже сім років служби очільником УБО-Зу в Черкаській області та три роки у Вінниці – ве-личезний досвід ловити чужих і своїх зловмисни-ків розпізнавати.

– А взагалі-то я розпочи-нав у 1981 році лейтенан-том-«обехеесником» в од-

ному з кабінетів управління, яке недавно очолив. Повер-нуся трішки до попередньої розмови – вони, працівники міліції, переступають закон, але покарання для них, як і для тих, кого вони знешкод-жують, – невідворотне.

– Ще про кадри. Облас-не управління ДАІ очо-лить нова людина?

– Вже очолив. Це Олек-сандр Гладчук (1961 р.н.). До цього він працював за-ступником начальника УДАІ Київської області.

– Начальник УБОЗу Ігор Грушевський. Його доля?

– Ігор Олександрович поки що працює.

– Та й уміє Дерновий уживати ключові слова, приміром, «поки що». Тому переведемо розмо-ву на те, де існують чіткі цифри й чіткі тенденції. Всі ваші попередники, виступаючи на засідан-нях колегій, координацій-них нарадах, так і сипали цифрами, які начебто свідчили про їхню бурх-ливу діяльність.

– Чого-чого, а отого пото-ку цифр я не полюбляю.

– Але ж без них теж ніяк?

– Погоджуюся. Але якщо зменшилася кількість убивств чи розбоїв – хіба це заслуга правоохорон-них органів? Вони тільки констатують. А завдання ж – розкривати злочини, на-лежно їх розслідувати. Бо громадянин, крім свого за-хисту від антизаконних по-сягань, майже нічого біль-шого від міліції не хоче.

– А так хочеться почути про тенденції у злочинно-му світі.

– Будь ласка. Він щонай-перше «молодшає». Тільки в першому кварталі підліт-ки скоїли 84 злочини (торік було 74). По-друге, перед міліцією стоїть завдання протидії корисливо-май-новій злочинності.

– Отут без так званих інформаторів вам не обійтися.

– Нами вживаються за-ходи, спрямовані на забез-печення розгалуженості системи отримання інфор-мації про осіб і стійкі групи, що спеціалізуються на цих злочинах, та організацію оперативного перекриття каналів збуту викрадено-го майна. Постійно прово-дяться відпрацювання рин-ків, ломбардів, СТО тощо. З початку року порушено 6 кримінальних справ за фактами придбання та збу-ту майна, одержаного зло-чинним шляхом.

– Хабарники порозумні-шали?

– Судячи з того, що викрито 20 фактів хабар-ництва – ні. Загальна сума виявлених хабарів складає 322,3 тисячі гривень. В ор-ганах державної влади, управління та місцевого самоврядування викрито 25 корупційних злочинів. Залазять і до державної кишені. Виявлено та задо-кументовано 58 таких зло-чинів, з яких 10 злочинів зі збитками понад 100 тисяч гривень.

– Хабарі, розбазарю-вання бюджетних коштів. А земельні відносини ма-ють кримінальне забарв-лення?

– За результатами пе-ревірок у сфері земле-користування викрито 24 злочини, в тому числі безпосередньо пов’язані із приватизацією землі – п’ять. За викритими злочи-нами 1312 гектарів земель перебувало в незаконному обігу, з них 1308 га – зем-лі сільськогосподарського призначення.

– Ці цифри не лякають законослухняних, а по-рушників закону – попе-реджають. Хочеться, щоб моя міліція мене таки берегла. Наостанок таке – хто б не очолював ГУ МВС у Черкаській облас-ті, обов’язково ставав ге-нералом.

– Для мене це – не само-ціль.

У правому куті Валерій ДеРНОВий, 1956 р.н., Київська вища школа МВС СРСР, полковник міліції, начальник Головного управління МВС України в Черкаській області

У лівому куті Леонід ТУМеНКО,

журналіст

“Кому винен – усім прощаю!”

фот

о Ро

ман

а Ки

Рея

21 квітня 20108 відверто

реклама

Не забуваймо, що всі ми родом із дитинства...Так-так, саме звідти, а не з нудних офісних буднів чи зі щоденних проблем.Як на мене, то саме з приходом весни роз-квітають молодість, шаленість, виходять із зимової сплячки радість та піднесення. І саме в цей час так важливо відчувати в собі ту краплинку Дитинства, що дає натхнення для життя.

Нещодавно я стала свідком однієї цікавої, на мій погляд, ситуації.

«Молода» на роки бабуся з крихіткою-внучкою галопом бігли з автобусної зупинки. Дівчинка, підстрибуючи коло бабусі, «грузила» родичку простими, але водночас обґрунтованими за-питаннями типу «Скільки квитків у кондук-тора… Чи їздять автобуси вночі?..». Бабуся, схоже, кудись дуже поспішала, тому через силу випльовувала пласкі відповіді й кидала суворі погляди в бік невгамовної онучки.

Чесно кажучи, мені стало шкода дівчинку: ну, хіба вона винна, що в силу дитячої зацікав-леності її турбує не курс долара, а «чому та пташка дивно каркає?..». Звичайно, такі дур-ні питання не «по темі» дратують та сердять дорослих, як і ту бабцю. Особливо, коли до-рослі – на своїй хвилі.

На мою думку, саме через це пізніше, в під-літковому віці, виникають конфлікти в сім’ї, непорозуміння, круті розборки, тобто все, що можна компактно назвати – «проблеми бать-ків та дітей». А все тому, що дорослі настільки «здорослішалися», що вже й не пам’ятають, як самі, наче вчора, рахували горобців на де-ревах.

І не без цієї причини з’явилося таке лякаюче словосполучення «важкий підліток», і всі бать-ки з фанатичною готовністю чекають, коли ж їхнє дитя збунтується й викурить свій перший косяк (як застерігають модні психологи в мод-них журналах). А все почалося з того, що в моменти, коли дитина мало не лускалася від питань, її батьки були зайняті чимось іншим й просто не звертали увагу на своє чадо.

Ох, як хочеться схопити таких батьків, гар-ненько збовтати їм мізки й вигукнути: «Ауу! Стоп! Поки ти топиш чудові роки в непотрібній нікому роботі, життя-то проходить! А в тебе під рукою ще й безплатна “машина часу”, яку заправляють лише іграшками й цукерками. Не втрачай шанс!»

Так, учені неодноразово доводили (й прак-тикою перевірено), що спілкування з дітьми омолоджує дорослих. Ну, визнайте, чи не отримуєте ви задоволення, коли разом із кві-точкою свого життя переглядаєте дурнуваті, але такі життєві мультики, або коли вивчаєте простеньку пісеньку про равлика? Так, саме в цьому полягає формула еліксиру молодості: купа іграшок + гарний настрій + солодощі = дитинство!

А якщо раптом дитятко виросло – нічого! Є шанс ще раз поринути в буревій юності. Так і друге дихання відкриється, і проблеми вияв-ляться не такими вже й проблемами.

Отже, дорогі дорослі, змивайте свою зануд-ливість в унітаз, протріть очі й удихніть глиб-ше – на вулиці весна! Впустіть в себе свіжий настрій й дух дитинства! Й не забувайте – всі ми родом звідти.

Ма Я

перипетії долі•

Щастя з третьої спроби

«Боже, якщо подаруєш мені люблячого чоловіка, то візьму до хати чужих дітей», – вирішила для себе черкащанка. І Господь ви-конав свою частину такого незвичайного парі. Дотри-мала слова й Людмила. Проте, щоб знайти щас-тя, їй довелося покинути одного чоловіка, пережити смерть другого та вийти заміж за третього.

По кохання – у Москвусимпатична, невеличкого зросту люд-мила ніколи не була обділена чоловічою увагою. В школі, а потім на роботі до неї постійно залицялися хлопці. тому не дивно, що до дівчини, щойно вона вла-штувалася невдовзі після випускного ве-чора на роботу, відразу почав підбивати клинці приїжджий молодик. Юнак зако-хався у люду, але не припав до вподоби людмилиній мамі.

– Хлопець старший за тебе, та й родом не з наших країв, – всіляко відмовляла доньку мати. – Він не пара тобі.

а тим часом із далекої Москви в гості до української родини збиралася подру-га людиної мами. і чи то через збіг об-ставин, чи вже доля так розпорядилася, але дорогою до вокзалу подруга показа-ла своєму водієві людине фото, мовляв, їду до подруги в Україну, а це її чарівна донечка. У нього то було кохання з пер-шого погляду – водій на ім’я ігор відразу закохався в образ на фотокартці.

– От якби познайомитися з цією ук-раїночкою. Може, довідаєтеся, чи не зайняте її серце? – несміло звернувся хлопець.

коли про такого кавалера почула людмилина мама, відразу схвалила ідею знайомства й запропонувала доньці їхати до Москви.

– Може, хлопець достойним виявить-ся, та й роботу собі там знайдеш, – одно повторювала мати.

дівчина не погоджувалася, адже в неї вже був коханий. та одного дня він чо-мусь не прийшов на побачення. тому чи назло йому, чи на догоду матері, люда таки купила квиток на потяг до Москви.

на столичному пероні на неї вже чекав ігор. У руках хлопець тримав величез-ний букет троянд. Від такої романтики українська дівчина просто розтанула. а вже наступного дня ігор повів люду знайомити зі своєю мамою.

Принади Москви, увага ігоря так захо-пили люду, що вона й думати забула про колишнього коханого. і тому, коли ігор запропонував дівчині одружитися, вона без вагань погодилася. Вже через чотири місяці відгуляли весілля.

– нарешті я зустріла своє щастя. Що симпатичний, що ввічливий… – думала люда, вінчаючись.

Через лавину емоцій вона незчулася, як десь загубила обручку. та тоді дівчина не надала цьому значення, а щоб ніхто не помітив пропажі, ігор купив їй новий перстень.

Загублена обручка – не до добра…кожен наступний день у молодого под-ружжя був сповнений романтики – кві-ти, цукерки, почуття… і про загублену обручку люда відразу забула. Прига-дала аж через рік сімейного життя. Від цієї згадки її просто кинуло у піт. Уже відразу після одруження дівчина почала заводити розмову про дитину, та ігор ка-тегорично був проти, мовляв, ще не час. Після чергового «ні» в уяві люди сплив народний забобон: загублена обручка – то пересторога.

– Ось і відповідь на запитання про ді-тей, – подумала люда.

Після чергової сварки на тему про-довження роду люда мовчки зібрала свої речі й пішла від ігоря. а виходячи з квартири, дала собі слово: «Відтак вийду заміж тільки за того чоловіка, який мрія-тиме про дітей».

Півроку люда не заводила нових знайомств. Винайняла в Москві кварти-ру, влаштувалася працювати продавцем. коли до магазину мало не щодня зачас-тив один і той самий покупець, дівчина не звернула на це уваги. а настирливий відвідувач постійно купував цукерки, а одного разу подарував їх люді. дівчина підняла на дивакуватого покупця очі й раптом зрозуміла: «Він мій». Уже згодом люда та Володимир (так звали хлопця) зібрали речі та поїхали до Мелітополя – там жила Вовина мама. У цьому місті люда затрималася мало не на три роки.

Вже в Мелітополі у молодят народив-ся синок едик. люда та Вова були на сьомому небі від щастя. Єдине, що їм залишалося – зафіксувати свої стосунки законно, адже до народження сина люда ще не встигла розлучитися із першим чоловіком. та штамп у паспорті для щас-ливих батьків був не таким уже й важли-вим, головне, що їм посміхався синочок. Маленького едика люда повезла пока-зати родичам на Черкащину і чекала, що згодом до неї приїде і Вова.

Парі з Богомта одного дня радість на її обличчі змі-нив удовиний сум. З Мелітополя при-йшла звістка – коханий Володимир за-гинув: його вбив п’яний чоловік. тому замість весілля люда поїхала на похо-рон. Здається, єдине, що тоді додавало їй сил, змушувало триматися – малень-кий едик. а щоб остаточно не занепасти духом та втекти від душевної порожнечі, люда почала частіше ходити до церкви.

Час спливав, душевні рани поступово гої-лися, але люда весь час залишалася одна – жодного чоловіка не впускала у своє жит-тя. лише через кілька років, звертаючись у молитві до Бога, вона промовила:

– Боже, якщо подаруєш мені любля-чого чоловіка, то візьму до хати чужих дітей. а ще зроби так, щоб він на гітарі вмів грати.

і схоже, людині молитви були почуті. до церкви інколи приходив руслан. Якось чоловік підійшов до дівчини і ска-зав, що має до неї важливу розмову. та коли люда відповіла поглядом на його погляд, наче язика проковтнув і слова не міг вимовити. а потім на одному подиху випалив: «стань моєю дружиною». для люди це була справжня несподіванка.

– Я подумаю десь із місяць, – єдине, що могла відповісти в ту хвилину.

а в самої тим часом промайнула дум-ка, що Бог почув-таки її прохання, тепер черга за нею самою.

– а він до того ж і на гітарі вміє гра-ти, – вражено згадала про власну давню мрію спантеличена дівчина.

Вже за два тижні руслан не витримав і знову нагадав дівчині про пропозицію руки та серця. Отак через два місяці люд-мила та руслан одружилися. Жити моло-де подружжя переїхало до села Піщана на Золотоніщині. та жодного дня не за-бувала люда про домовленість із Богом і всіляко натякала на це чоловіку. той зро-зумів бажання жінки, більше того, й сам «загорівся» ідеєю всиновлення.

Вже кілька років у родині люди та руслана, окрім едикового, лунає сміх ще чотирьох дітлахів – Віки, анжеліки, рус-ланки та Владика. Ось так четверо «дер-жавних» дітлахів із притулків знайшли собі люблячих батьків. а руслан та люд-мила тішаться не менше, ніж дітлашня – як кажуть у народі, діти, як квіти: поли-вай — ростимуть.

Ось і настає те омріяне щастя, на яке так чекала люда.

Наталія ЗАЇКА

батьки і діти•

фот

о з

архі

ву г

ерої

в пу

блік

ації

Щаслива родина в повному складі

№18 9діти-квіти•

не хворіємо

РеКЛАМА32-25-84

реклама

Підступний солярійДеякі черкаські салони краси вже відмовляються від встановлення кабінок штучної засмагиЖителям Австрії, яким ще немає 18 років, з позаминулого тижня заборо-нили користуватися послугами соляріїв з огляду на підвищений ризик розвитку раку шкіри внаслідок ультрафіолетового опромінювання.

Європа – проти?аналогічна заборона вже діє в ряді інших європейських країн, серед яких німеччина та Франція. а у Бразилії вже рік чинна постанова, відповідно до якої використання солярію в естетичних цілях повністю заборонене для усіх громадян. Приводом для таких дій стали нові наукові роботи, що свідчать про канцерогенність випромінювання, яке засто-совується в соляріях. Учені знову б’ють на сполох – захоп-лення штучною засмагою у віці до 35 років підвищує ризик захворіти на меланому (рак шкіри) аж на 75 відсотків.

на підставі таких заяв світова організація охорони здоров`я офіційно зарахувала апарати для засмаги до найбільших факторів ризику розвитку раку, прирівнявши шкоду від штучної засмаги до шкоди від сигарет, миш`яку, азбесту та гірчичного газу.

новий закон також зобов`яже власників соляріїв у країнах, де запровадили систему контролю віку відвідувачів, накладати на порушників-надавачів таких пос-луг штраф у розмірі 2180 євро.

А як у нас?а поки українські медичні чиновники мовчки спостеріга-ють за європейськими ініціативами, на Черкащині власники деяких салонів краси почали добровільно відмовлятися від відкриття соляріїв. скажімо, директор салону «Фрагранс» Оксана Непочатенко кілька років тому розпочала будівниц-тво солярію, проте через певний час сама ж його і зупинила.

– Я довго і ретельно вивчала питання користі та шкоди солярію, – розповідає «Молодіжці» пані Оксана. – Поспілку-вавшись із колегами та медиками, я все ж дійшла висновку, що не хочу відкривати солярій, адже я так і не змогла собі довести, що штучна засмага – це безпечно.

Лікар-мамолог Черкаського обласного онкодиспансеру Володимир Кушнір теж вважає, що до засмаги у солярії не можна ставитись безвідповідально, адже задоволення від штучної засмаги є своєрідною звичкою. Мамолог радить кожній дівчині чи жінці, яка вирішила отримувати ванни штучної засмаги, спочатку пройти обстеження у мамолога чи гінеколога, щоб упевнитись, що все в порядку.

– Жінки, в яких є мастопатія чи родимки, перебувають у групі ризику, – додає лікар. – а тим, хто засмагає без бюст-гальтера чи ковпачків для грудей, слід остерігатися не лише меланоми, а й раку молочної залози.

лікар рекомендує дотримуватися тривалості сеансів, не більше 10 хвилин. а також засмагати не щодня, а з пере-рвою у день-два.

Олена БЕРЕСТЕНКО

Жінки не вагітніють, бо чоловіки безплідніЯкщо від регулярного статевого життя без використання контрацептивів жінці не вдається завагітніти протягом два-надцяти місяців, їй потрібно звернутися до лікаря. Згідно з медичними даними, у 30 відсотків здорових пар вагітність настає у перші три місяці таких стосун-ків, 60 відсоткам для зачаття потрібно трохи більше часу – сім місяців, а деко-му знадобиться і цілий рік. Якщо ж не вдається, то кабінету лікаря не оминути, причому не лише жінці, а й чоловіку. не виключено, що комусь із них доведеть-ся лікувати безпліддя. Щоправда, доне-давна вважалося, що більшість причин бездітності варто шукати в жінці, та ос-танніми роками на п’яти жіночим насту-пають і чоловічі хвороби.

– За моїми підрахунками, діагноз безпліддя у чоловіків сьогодні ставлять у майже вісімдесяти відсотках випадків безпліддя взагалі, – такої думки дотри-мується лікар Черкаського пологового будинку №2 Лідія Бойко.

серед основних причин поширення безпліддя фахівець називає несприятли-ву екологію, емоційні перевантаження, роботу з випромінювальною технікою, носіння незручного одягу та спідньої білизни, неконтрольоване вживання алкогольних напоїв, особливо пива. та найбільш негативний вплив чинять часті неперебірливі статеві контакти.

– У більшості випадків лікування чолові-чого безпліддя складніше та триваліше жіночого. не кожен представник сильної

статі зважується на нього, багато навідріз відмовляються навіть від медикаментоз-ного курсу, – нарікає лідія Бойко.

Головне – лікуватисялікарі в один голос твердять, що ліку-вання від безпліддя – то тривалий про-цес. саме обстеження може розтягтися на 6 місяців, а курс лікування у складних випадках становить більше двох років. Між тим, часто-густо подружні пари вважають: щоб вилікувати безпліддя, досить раз чи двічі навідатися до ліка-ря. і помиляються, адже спершу треба встановити причину проблеми – а це не завжди просто.

Якщо здоров’я чоловіка в нормі, лікарі беруться детально обстежувати жіночий організм. і причину безпліддя часто від-шукують в ендокринних факторах.

– Це переважно дисгормональні ста-ни, тобто порушення гормонального гемостазу в організмі жінки, які розви-ваються внаслідок зовнішніх втручань, насамперед через аборти, – пояснює за-ступник головного лікаря Черкаського пологового будинку №2 Світлана Кріт.

Часто безпліддя зумовлюють трубно-перитональні фактори, що є наслідком інфекційних захворювань органів ма-лого тазу. Значну роль відіграють іму-нологічні чинники, коли простежується чоловічо-жіноча несумісність. лікарі констатують, що в Черкаській області на перше місце виходить саме трубно-пе-ритональне безпліддя. Причина в абор-тах, ранньому статевому житті з різними партнерами та недотримання гігієнічних норм.

У випадках, коли медикаментозне лі-кування не допомагає, останньою надією для пар стає штучне запліднення, щоправ-да, у Черкасах його не практикують. такі державні медичні центри нині діють у до-нецьку та івано-Франківську (загалом по Україні працює до 20 подібних приватних установ). Штучне запліднення – це досить вартісна процедура (не кожна родина може зібрати 25-30 тисяч гривень). Втім, можна зробити штучне запліднення без-коштовно. адже торік в Україні діяла дер-жавна програма: на такі процедури було направлено 17 жінок із Черкащини. Проте до програми долучались лише ті жінки, в яких на це були абсолютні показання, тоб-то відсутність маткових труб, або повна їх непрохідність. нині ж лікарі переймають-ся, чи діятиме програма й цьогоріч, адже через відсутність бюджету виникають проблеми з її фінансуванням.

Без психології ніякУ практиці лікаря акушера-гінеколога з питань безпліддя Черкаського обласно-го перинатального центру Ірини Афійчук траплялися випадки, коли і дружина, і чоловік фізично були здоровими, але зачати дітей їм так і не вдавалося.

– У такому разі спрацьовує внутрішньо-психологічний конфлікт, – констатує ірина афійчук. – Одній моїй пацієнтці роками не вдавалося завагітніти, ніяке лікування не допомагало. тому пара зважилася всино-вити дитину. а через півтора року жінка й сама змогла завагітніти! Всиновлена ди-тина зняла психологічну напругу, яка не дозволяла жінці завагітніти.

Наталія ЗАЇКА

В усьому світі зростає захво-рюваність на рак шкіри. Зок-рема, в Україні рак шкіри за частотою ви-падків посідає перше місце в онкологічній за-хворюваності.

Хочемо бути батьками

Часто причиною безпліддя стає психологічний фактор

З кожним роком на Черкащині, як загалом і в Україні, прогресує безпліддя. За даними Всесвітньої організа-ції охорони здоров’я, нині відомо 22 причини жіночого та 16 причин чоловічого безпліддя. Статистика свідчить, що в Україні майже кожне п’яте подружжя має репродуктивні про-блеми. Торік на Черка-щині невтішний діагноз поставили 763 жінкам, та лікарі кажуть, що ця цифра насправді знач-но більша. Адже не всі безплідні пари ліку-ються в межах області, а дехто взагалі воліє тримати свою проблему у таємниці.

обережно•

21 квітня 201010знайомство зблизька•

профорієнтирІсторична довідкаЧеркаський політехнічний технікум є одним із найстаріших вищих технічних навчальних закладів України. Він веде свою історію від 1 вересня 1922 року, коли було засновано професійно-технічну школу. У 1929 році було створено індустріальний технікум, а через рік його перейменували на технікум механізації та електрифікації сільського господарства.

За час існування навчальний заклад неодноразово міняв свою назву:

– з 1966 року – технікум гідромеліорації та електрифікації сільського господарства;

– з 1974 року – технікум електрифікації та сільськогосподарського будівництва;

– в 1989 році технікум одержав назву – політехнічний.

За роки роботи технікуму підготовлено понад 18 тисяч спеціалістів, які нині працюють у багатьох регіонах України і за кордоном: техніків-електриків, будівельників, технологів машинобудування, механіків, електромеханіків, гідротехніків, економістів і програмістів. Серед них – відомі вчені, науково-педагогічні працівники, провідні спеціалісти та організатори виробництва.

Нині в цьому навчальному закладі можна здобути дев’ять технічних спеціальностей рівня молодшого спеціаліста, повну загальну середню освіту, одну з робітничих професій, отримати водійське посвідчення

Грунтовні знання – запорука успіхуНині Черкаський політехнічний тех-нікум – це вищий навчальний заклад I рівня акредитації, підпорядкований Міністерству освіти і науки України.

– Ми маємо належну матеріально-технічну базу (а це 31 лабораторія, 46 кабінетів, 5 дисплейних класів, нав-чальні виробничі майстерні – 7 цехів, СТО; спортивно-оздоровчий комплекс, бібліотека з читальним залом; актовий зал і зал відпочинку; їдальня і студент-ське кафе; всі охочі забезпечуються місцями в гуртожитку) і готуємо мо-лодших спеціалістів з 9 спеціальностей на денному відділенні та з 5 спеціаль-ностей на заочному відділенні, – роз-повідає директор технікуму Дмитро Володимирович Галат. – Це, зокрема, такі спеціальності, як «Монтаж, обслу-говування та ремонт електротехнічних установок в агропромисловому комп-лексі», «Монтаж і експлуатація елек-троустаткування підприємств і цивіль-них споруд», «Технологія обробки матеріалів на верстатах і автоматичних лініях», «Обслуговування верстатів із програмним управлінням і робототех-нічних комплексів», «Економіка під-приємства», «Розробка програмного забезпечення», «Оціночна діяльність», «Обслуговування і ремонт електроус-таткування автомобілів і тракторів», «Обслуговування та ремонт автомо-білів і двигунів». Двічі на рік – восени і навесні – ми проводимо презентацію кожної спеціальності для тих, хто хоче навчатися у нашому технікумі. А най-ближчий День відкритих дверей у нас відбудеться 15 травня. Під час нього відбудуться зустрічі випускників, абітурієнтів, обговорюватимуться стан і перспективи навчання у нашому за-кладі. Ліцензований обсяг прийому на денне відділення зараз складає 360

осіб, із них 175 навчаються за держав-ним замовленням.

Останнім часом технікум успішно пройшов акредитацію шести спеціаль-ностей, з 1 вересня 2009 року запро-ваджено підготовку за спеціальністю «Оціночна діяльність», що входить до складу відділення економіки і програ-мування, де навчаються переважно дівчата. Черкаський політехнічний ус-пішно співпрацює з усіма вузами об-ласті та провідними університетами Києва, Кіровограда, Кременчука, в яких випускники технікуму мають змо-гу продовжити навчання за скороченим терміном.

Технікум пишається не тільки випуск-никами минулих років, а й тими, хто зараз тут навчається. Серед нинішніх студентів є стипендіат Президента Ук-раїни, студент IV курсу Анатолій Да-нилко (на знімку):

– Навчаюсь я за спе-ціальністю «Програму-вання електронно-об-числювальної техніки та автоматизованих систем», матиму кваліфікацію про-граміста, є головою сту-дентської ради технікуму. Цей рік у мене випускний, і в подальшому я планую продовжити навчання за скороченим терміном в уні-верситеті. Пишаюсь тим, що наш заклад – один із найкращих на Черкащині. Хочу зазначити, що навчальний процес у тех-нікумі на серйозному рівні, тому з його стін виходить багато висококваліфіко-ваних спеціалістів. Наш заклад багатий на традиції, тут протягом багатьох років постійно відбуваються різноманітні за-ходи, в яких я і мої товариші беремо активну участь. Тому роки навчання в технікумі запам’ятаються на все життя.

Зв’язок поколіньКолектив технікуму підтримує тісні сто-сунки з випускниками різних років, за-прошує їх на зустрічі з нинішніми студен-тами. Цього разу до технікуму з’їхалися випускники 1967 року за спеціальністю «Електрифікація сільського господарс-тва» тодішнього технікуму гідромеліора-ції та електрифікації сільського госпо-дарства. Багато з них досягли чималих успіхів у різних сферах життєдіяльності.

– Ми слідкуємо за кар’єрним зростан-ням наших випускників і за потреби звер-таємося до них по допомогу, – зазначив директор технікуму Дмитро Галат. – При-ємно, що у нас навчаються діти і внуки тих, хто колись закінчив наш навчальний заклад. З упевненістю можу сказати, що Черкаський політехнічний – це вже сфор-мований бренд. Ми сподіваємося, що нинішні студенти гідно продовжать справу випускників технікуму попередніх років.

У переповненій актовій залі технікуму випускники 1967 року поділилися спо-гадами про роки навчання та побажали молодому поколінню знайти свою дорогу в житті.

Ігор Уваров, директор Черкаських магістральних електричних мереж:

– Хочу подякувати організаторам, які нас сюди запросили, щоб згадати наші студентські роки. Випускники технікуму працюють у багатьох куточках не лише

України, а й усього Радянського Союзу. Ми не лише навчалися, а й щороку їзди-ли допомагати колгоспам збирати буря-ки, кукурудзу. Звичайно, мали час і на відпочинок та розваги, адже були такі ж молоді, як сьогоднішні студенти. На ви-сокому рівні була спортивна робота, тех-нікум посідав перші місця на різних зма-ганнях у Черкасах та області. Я вважаю, що то були наші найкращі роки. Ті знання і вміння, які дав нам технікум, дуже зна-добилися у житті.

Микола Лут, завідувач кафедри На-ціонального університету біоресурсів і природокористування України:

– Те, що у цій залі зібралося стільки юнаків та дівчат, свідчить про те, що мо-лодь хоче вчитися, здобувати знання. Я щиро бажаю, щоб ви підтримували багаті традиції цього закладу, щоб він і надалі прославляв Черкащину.

Анатолій Дорошенко, професор, доктор фізико-математичних наук, колишній заступник директора Інсти-туту кібернетики АН України:

– Хочу добрим словом згадати викла-дачів, які вкладали в нас і знання, і душу. Приємно, що Черкаський політехнічний технікум і нині є одним із провідних нав-чальних закладів Черкащини. Сподіваю-ся, що він таким залишатиметься й на-далі.

Не навчанням єдинимПеребування студентів у технікумі не обмежується лише навчальним процесом. На високому рівні тут поставлена позаурочна виховна робота, велика увага приділяється фізичному розвитку студентів. У технікумі постійно проводять різноманітні культурні заходи та спортивні дійства. Особливо популярні серед студентів «Дні здоров’я», які відбуваються двічі на рік і збирають не одну сотню учасників.

Спортсмени Черкаського політехнічного вже сім років поспіль є переможцями обласної спартакіади серед вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації.

Незважаючи на свій поважний вік, технікум крокує у ногу з часом, продовжуючи готувати висококваліфікованих спеціалістів для багатьох галузей промисловості та сільського господарства України.

Випускники 1967 року разом із директором технікуму (другий

ліворуч): Бояров В.О., Агранат Б.С., Уваров І.І., Токаренко М.П., Лут М.Т., Поволоцький М.Ф., Дорошенко А.Є.,

Тур В.Г., Сергієнко О.І., Каркуциєв Г.С.

Директор технікуму Галат Дмитро Володимирович

А поза уроками – заняття для душі

Олег КУКСА, фото Марини КОРОЛЬОВОЇ

№18 11профорієнтир

київський національний

авіаційний університет

Харківський національний

аерокосМіЧний університет

м.Черкаси, б. Шевченка, 333/2, каб., 203 (між Сєдова та Енгельса, зуп. Сєдова) Тел.: 56-15-12, моб.: 093 22-100-23, 067 931-97-13www.xai.ck.ua е-maiІ: xai_vinc@maіl.ru

Ліц

. АБ

№17

5712

від

03.

10.2

005;

АА

№52

1887

від

23.

06.0

3 р.

вид

. МОН

У

випускники технікумів та коледжів приймаються на старші курси

(без тестів, без іспитів)Університети – ДЕРЖАВНІ! + військова кафедра

Філіалу 12 років!

Міністерство освіти і науки України

всі 100% випускників наших курсів – сьогодні студенти!

Черкаська філія запрошує на спеціалізовані до тестування підго-товчі курси з таких предметів (на вибір):

1 Інженерна механіка (двигуни, транспортні технології)

2 Робототехнічні комп’ютерні системи

3 Газотурбінні установки та КС4 Автомобільний транспорт5 Телекомунікації (супутни-

ковий, мобільний, цифровий зв’язок,телебачення)

6 Комп’ютерна інженерія 7 Маркетинг (+ митна справа)

8 Геодезія, Картографія, Земле-устрій

9 Фінанси та кредит (Банківська та податкова справи)

10 Менеджмент (туристично-го бізнесу, адміністрування, логістика)

11 Психологія (загальна + бізнесу)

12 Облік та аудит13 економіка

4. Іноземні мови5. Історія України6. Біологія

Більше 50% –

за бюджетом

+ працевлаштування!

Прискорений

варіант

курсів!

1. Українська мова та література2. Математика3. Географія

Оголо-шення: “На цьому тижні в студентсь-кому містечку очікуються перебої з гарячою і холодною водою. Переб’ються гуртожитки 3, 5, 12.”

Ступені забруднення студентських шкарпеток:

– вичавлюєш, тече;

– кидаєш до стелі, лип-нуть;

– знімаєш чере-вик разом із шкарпеткою;

– пахнуть, але не існують.

про студентівОГОЛОШУЄ ПРИЙОМ СТУДЕНТІВна 2010-2011 навчальний рік (денна форма навчання) за напрямами підготовки:

ХАРКІВСЬКий НАЦІОНАЛЬНий АГРАРНий УНІВеРСиТеТімені В.В. ДОКУЧАЄВА

Харківська обл., Харківський р-н, п/в “Комуніст-1”, навчальне містечко ХНАУ

Проїзд від станції метро “Пролетарська” автобусом №200 до кінцевої зупинки або маршрутним таксі № 186 до зупинки “Агроуніверситет”.

Документи приймаються з 15.07 по 31.07.2010 р.

Приймальна комісія 800-1600 тел. (0572) 99-74-01

• Агрономія• Захист рослин • Менеджмент • Економіка підприємства • Облік і аудит • Фінанси і кредит • Геодезія,

картографія та землеустрій • Лісове і садово-паркове

господарство • Екологія,

охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування

Ліц

ензі

я А

В №

482

888

від

30.0

9.20

09р.

УМАНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙОГОЛОШУЄприйом учнів на 2010-2011 навчальний рік

Вступивши до Уманського професійного ліцею, ви можете здобути атестат про повну середню освіту і диплом кваліфікованого робітника з професій:

На базі 11 класів – термін навчання 1 рік:1. Слюсар з ремонту автомобілів2. Муляр; лицювальник-плиточник3. Штукатур; лицювальник-плиточник4. Виробник художніх виробів з дерева; столяр будівельнийНа базі 11 класів – термін навчання 1,5 року:1. Електромонтер з ремонту та обслуговування

електроустаткування; електрозварник руч-ного зварювання

На базі 9 класів – термін навчання 3 роки(з отриманням повної загальної середньої ос-віти):1. Токар-револьверник; слюсар з ремонту ав-

томобілів2. Штукатур; лицювальник-плиточник; маляр3. Електрогазозварник; електрозварник на ав-

томатичних та напівавтоматичних машинах

Час навчання зараховується в стаж роботиЗарахування в ліцей проводиться згідно кон-курсу атестатів (свідоцтв про освіту) та за ре-зультатами співбесіди.Учням гарантована стипендія, харчування на пільгових умовах, працевлаштування на ВАТ «Уманьферммаш» та на інших підприємствах міста і регіону з престижною заробітною пла-тою.Іногородні забезпечуються гуртожитком.

Ліц

ензі

я А

В №

4431

28 в

ід 1

0.12

.200

8 р.

Шановні випускники дев’ятих та одинадцятих класів

м.Умань, пров. Енергетичний, 5 (район залізничного вокзалу, промбази)Їхати автобусами: №№ 14, 5, 9, 11

www.upl.ucoz.orgТелефони: 2-31-16, 2-31-21

ДНЗ «Звенигородський центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів»(ПТУ №16 м.Звенигородка)

Оголошує набір учнів на 2010-1011 навчальний рікЦентр готує кваліфікованих спеціалістів на базі повної і базової загальної середньої освіти з наступних професій:у відділенні Центру м. Звенигородка:

Термін навчання 3 роки:1. Сировар-майстер (на базі 9 кл.)2. Апаратник пастеризації та охолодження молока (на базі 9 кл.)

Термін навчання 1,8 років:1. Сировар-майстер (на базі 11 кл.)

Термін навчання 1,5 років:1. Кухар. Кондитер (на базі 11 кл.)

2. електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування. Водій категорії «В», «С» (на базі 11 кл.)у відділенні Центру в с. Козацьке:

Термін навчання 3 роки:

1. Тракторист-машиніст с/г виробництва категорії «А». Слюсар з ремонту с/г машин та устаткування 3 розряду. Водій автотранспортних засобів категорії «В», «С» (на базі 9 кл.)2. Кухар. Пекар (на базі 9 кл.)

Термін навчання 1 рік:

1. Тракторист-машиніст с/г виробництва категорії «А». Водій автотранспортних засобів категорії «В», «С» (на базі 11 кл.)

На базі спеціалізованої школи-інтернат без отримання повної загальної середньої

освіти з терміном навчання 2 роки:1. Бджоляр В Центр приймають юнаків та дівчат до 28 років з усіх регіонів України. із вступниками проводиться співбесіда. Зарахування в число учнів проводиться до 25 серпня. навчання безкоштовне.

Учні забезпечуються гуртожитком, харчуванням, стипендією та при проходженні виробничої практики отримують 50% заробітку. Час навчання в Центрі зараховується до трудового стажу.

Випускники Центру за бажанням мають змогу продовжити навчання за скороченим терміном на базі Білоцерківського та Полтавського технолого-економічних коледжів, тальян-ківського державного аграрного технікуму, Черкаського ко-мерційного коледжу, Звенигородського філіалу Уманського агротехнічного коледжу при даУ.

адреса Центру: 20200 Черкаська обл. м. Звенигородка, вул.. Кірова 38, тел. (04740) 2-24-85, 2-37-68; факс 2-24-85

адреса відділення: 20240 Черкаська область, Звениго-родський район, с. Козацьке, вул. Леніна, 65тел. (04740) 93-5-32, 2-01-54л

іцен

зії а

Б №

1756

58, а

В №

3631

06, а

Б №

2988

90

посада•

В Академії пожежної безпеки новий

ректор У вівторок 13 квітня 2010 року в Академії пожежної безпеки імені Героїв Чорноби-ля МНС України ви-бирали майбутнього ректора. Приємно і досить показово, що всі присутні учасники конференції, члени

трудового колективу, одностайно (таєм-ним голосуванням) вибрали очільником академії полковника служби цивільного захисту Миколу Кришталя – першо-го проректора академії з навчальної та методичної роботи, який вже очолював навчальний заклад з березня 2007 року по січень 2008 року. Він є кандидатом психологічних наук, доцентом, дійсним членом Академії будівництва України та Української академії наук екологічних технологій, людиною, яка віддала нав-чальному закладу майже все своє про-фесійне життя, користується беззапере-чним авторитетом у колективі та повагою колег, курсантів, студентів і слухачів.

Нагадаємо, що Віталій Бут, який протя-гом двох останніх років очолював цей навчальний заклад, з березня обіймає посаду першого заступника Міністра з питань надзвичайних ситуацій та захис-ту населення від наслідків Чорнобильсь-кої катастрофи.

М.Ч.

Ліц

ензія

МО

НУ

АВ

№4

98

46

3 в

ід 2

5.1

1.2

00

9р

.

Навчальний заклад IV рівня акредитації

фот

о з

сайт

у fir

c.ck

.ua

21 квітня 201012 добрі поради

реклама32-25-84

Бажання мати райський куто-чок, у якому струменять водо-граї, буяють барвами квітники і височіють неповторні, навіть у своїй мініатюрі, альпійські гірки – це напевне потаємна мрія кожного про відпочинок, а також релаксивне усаміт-нення. А тому ландшафтні дизайнери з авторитетних фірм, які здатні втілювати мрії в реальність – сьогодні нарозхват. Якщо у замовника в наявності лише земельна ді-лянка і не надто чітке бачення перспектив її впорядкування, варто заздалегідь спільними зі спеціалістами зусиллями виробити «стратегію і тактику» опоряджувальних робіт.

Ділянки з яскраво вираженим рельє-фом – справжній подарунок природи, оскільки для створення ярусів вам не доведеться завозити грунт. Якщо те-риторія має суттєвий нахил, її розби-вають на окремі тераси, щоб запобігти змиванню грунту. Стінки терас необ-хідно зміцнити пласким натуральним камінням (вапняк, плитняк) або грані-том. У місцях перепаду рельєфу, де схил місцевості більший за 15° (тобто на один метр довжини висота збіль-шується на 15 см), для зручності не-обхідно встановити східці – кам’яні плити натурального або штучного походження. Сьогодні їх можна прид-бати у більшості спеціалізованих ма-газинів, як і дерев’яні місточки у виг-ляді арок. Якщо ярусна ділянка добре освітлена, доречно облаштувати на ній кам’янистий сад, посадивши між

камінням кущі, багаторічні квіти, мох, ґрунтопокривні та вічнозелені види. При їх виборі необхідно враховувати, що вологолюбні рослини слід висаджу-вати на нижніх ділянках територій, теп-лолюбні – на середніх ярусах, а стійкі до посухи – вгорі. Квіткові ансамблі створюють, чергуючи високі та низькі рослини. Крім квітів, для формування рокарію знадобляться рослини з кра-сивим листям: сріблясто-сірим, зелен-кувато-сірим, синьо-зеленим, червоно-коричневим.

Озера, водограї, струмки...Для створення штучної водойми зна-добиться відкрита ділянка: не можна, щоб до озерця потрапляло опале лис-тя, гілки, пташиний послід. Дзеркальна гладінь не повинна бути меншою, ніж 3 кв. м. Щодо глибини, то вона визна-чається залежно від площі: від 3 до 5 кв. м – 60-80 см, від 5 до 15 кв. м – 80-100 см, понад 15 кв. м – на кожен квад-ратний метр плюс 10 см. Якщо ви не плануєте споруджувати справжнє озе-ро, можна встановити спеціальну чашу, виготовлену з поліхлорвінілу, або де-коративну «ванну» з рельєфним дном і заглибленнями для рослин. Такі виро-би міцні, морозостійкі і навіть придатні для утримання рибок. Термін їх експлу-атації – понад 20 років, об’єм – від 140 до 1000 літрів. Для встановлення чаші викопують котлован, глибина якого дорівнює глибині чаші, а ширина – на 25 см більша. Дно засипають 5-санти-метровим шаром піску, яким заповню-ють також 25-сантиметрові щілини між стінками і краєм котловану. Периметр

озера оздоблюють природним каме-нем або плиткою. На зиму водойму краще спорожнити. В озеро можна ви-садити водяні рослини – лілії, німфеї, латаття. Ті, що потребують ґрунтової посадки, висаджують у бетонні ящики з болотяним грунтом або в корзинки із землею, які потім занурюють у воду. Монтаж фонтана – складна операція. Втім, струмки, водоспади і каскади вар-ті того, щоб приділити їм якомога біль-ше уваги. Декоративні фонтани мають різноманітну форму – від класичної до екзотичної, і у виборі важливо врахо-вувати майбутню цілісність композиції. Фірми-виробники і спеціалізовані цент-ри пропонують необхідну для експлуа-тації техніку – насоси, фільтри, кабелі, дистанційні пульти, підсвічування, фон-танні насадки тощо.

Кам’яна павутинкаЗазвичай садові доріжки прокладають і облаштовують на завершальному етапі будівництва. Проектують одну основну – по периметру, і кілька – від центру. Загалом їх площа не повинна перевищувати 10% території.

Матеріал для мощення підбирають, керуючись визначеною стилістикою, передбаченим навантаженням, особ-ливостями мікроклімату та грунту. Якість грунту забезпечує 90% стійкості покриття, отож цьому компоненту слід приділити особливу увагу. На твердих грунтах глибина основи для доріжок повинна становити 30-35 см і шар піс-ку – 15 см, на суглинках і глинистих грунтах, відповідно, – 50 і 30 см. Пе-ред плануванням доріжок необхідно визначитися зі схилом для стоку води. Для кращого висихання і запобігання утворенню калюж доріжки роблять зі схилом 2° від середини до країв і буквою Г – по довжині на кожен метр. Найбільш популярним матеріалом для мощення доріжок є тротуарна плитка товщиною 45-85 мм. Плитку кладуть,

використовуючи розчин із річкового піску і цементу у пропорціях 1:6 або 1:3, на «подушку» (річковий пісок – 2-5 см, дрібний гравій – 2 см, річковий пісок – 2-5 см).

Смарагдове серце оазиБез квітів і газонної трави у створен-ні оази не обійтися. Клумби і квітники можна створювати практично будь-де. Що більше на ділянці яскравітиме квіт-кових «плям», то мальовничішою буде вона в цілому. Враховуючи декоратив-ність і привабливість квітника, його намагаються наблизити до споруди. Яскраві, ефектні квіти можуть стати центром екокуточка або виконувати функцію ліній для зонування територій (низькоцвіти). Зараз модно створювати газон із духмяних трав: м’яти, полину, рути, материнки та ін. Якщо територія велика, немає сенсу засаджувати її всю. Вільна земля – чудове місце для однієї або кількох зелених галявин.

Облаштування газону – тривалий і кропіткий процес. Залежно від призна-чення, його засівають різною травою, тому газон може бути як звичайним, так і партерним, спортивним, маври-танським (суміш трави та яскравих не-високих квітів, наприклад портулаку), рулонним, швидкоростучим, посухос-тійким. Спеціалізовані фірми не лише розбивають газон, але й пропонують догляд за ним протягом певного пе-ріоду, допоки газон не сформується остаточно: полив, прополювання, під-стригання, підсів насіння, підживлен-ня. Створити газон можна і власноруч, використовуючи газонну траву в руло-нах: вона невибаглива і стійка до посу-хи. Для цього спочатку готують ділянку – викопують багаторічні бур’яни, при-бирають каміння, перекопують і трам-бують грунт. Після ретельного поливу можна стелити трав’яний килим.

Вадим СЛІПЧЕНКО

Створіть собі красу і затишок

реклама

РАйСЬКий САД ЛАНДШАФТНИЙ ДИЗАЙН:

т. (067)962-77-45 e-mail: rajsad@ukr.net

• альпінарій • водойми • водоспади

• газони • клумби • системи автополиву• рослини

ландшафт•

№18 13ситуація

До когорти видатних українців не правителі, а сам народ спра-ведливо відніс відомого вченого Льва Платоновича Симиренка. Створена ще у 1920 році на базі його помологічного розсадни-ка Мліївська садово-городня дослідна станція, що на Чер-кащині, переросла в Інститут помології ім. Л.П. Симиренка УААН. За роки існування селек-ціонерами цього закладу виве-дено 175 сортів плодових і 47 ягідних культур. Про проблеми садівництва розмова з директо-ром інституту Миколою Федо-ровичем Кучером (на знімку ліворуч).

– Миколо Федоровичу, в якому стані перебуває нині садівництво в Україні?

– Воно в занепаді. Руйнівні процеси розпочалися ще наприкінці 80-их років минулого століття і особливо набра-ли обертів після 1991 року. Саме у той період порушилися економічні зв’язки, і відбулася втрата ринків у новоутворе-них державах колишнього Союзу, ак-тивно йшло вимивання обігових коштів виробників продукції. Як наслідок, в Ук-раїні площі садів порівняно з 1991 роком скоротилися вчетверо. Було їх близько 830 тисяч га – залишилось 240 тисяч. До 2001 року практично не проходила са-дозаміна, не висаджували молоді сади. Так виникла проблема забезпечення українців плодово-ягідною продукцією. Медично обґрунтовані норми споживан-ня плодів і ягід на рік для однієї люди-ни – 79 кг. А у нас залежно від урожаю виробляється в останні роки від 25 до 40 кг, що менше половини від потреби. У Польщі, Молдові, інших країнах світу показник вітамінної продукції в середньо-му становить 120 кг.

– Українці споживають яблука пере-важно польського походження. Чим це зумовлено?

– В останні два роки з’явились у про-дажу вже й українські яблука. Але кон-курувати із закордонними фруктами нам нелегко. І справа не тільки у тому, що держава знизила ввізне мито. Ук-раїнські виробники збувають свою про-дукцію відразу після збирання. Це тому, що колишні холодильники технологічно застаріли (аміачна система охолоджен-ня, що застосовувалась у них, вкрай не-безпечна), а нових – мало. Спорудження сучасних холодильників із регульованим газовим середовищем коштує майже мільйон гривень. Але таких коштів у більшості виробників немає.

– А як щодо якості нашої й імпорт-ної продукції?

– На якість плодів впливають систе-ми обробітку дерев і плодів від хвороб та шкідників. У нас за період вегетації хімічних обробок проводять 8-10, за кор-доном – 20-25. Внаслідок того, що наша держава здійснює недостатній контроль за якістю плодів, що ввозяться, на рин-ки країни потрапляє чимало екологічно небезпечної продукції. Нерідко українсь-кі покупці чомусь не беруть до уваги те, що вітчизняні плоди чистіші, що родючі землі України наповнюють фрукт арома-тичними речовинами і формують його неповторний смак.

– Окресліть основні завдання, над якими працює інститут?

– Основна увага зосереджена на ство-ренні нових сортів плодових, ягідних і горіхових культур. Селекційна робота ведеться по 16 видах: яблуня, груша, слива, вишня, черешня, абрикос, али-ча, смородина чорна і червона, малина, калина, жимолость, кизил, горіхоплідні. Робити це необхідно постійно у зв’язку із глобальним потеплінням в Україні, а також нерівномірним розподілом опадів. Кліматичні зміни вимагають більш адап-тованих, стійкіших до умов нинішнього середовища сортів. Треба рахуватись і з тим, що змінюються смаки споживачів. На ринку стають популярними плоди із новим забарвленням і формами, кра-щими смаковими якостями. Із 2006 року заклад має назву Інститут помології ім. Л.П. Симиренка. На нього покладено завдання із формування і зберігання генетичного фонду плодових, ягідних і горіхоплідних культур в Україні. Колек-ція фонду нині становить більше трьох тисяч зразків.

– Як впливають ваші наукові розроб-ки на практичне садівництво?

– Науковим супроводом галузей садів-ництва інститут охоплює Черкащину, Полтавську і Кіровоградську області, але не відмовляємо й іншим регіонам, які звертаються по допомогу. На Чер-кащині маємо договори щодо науково-го супроводу із агропромисловою ком-панією «Маїс», фірмою «Золотоніські сади», фермерами, що займаються садівництвом. Ми підтримуємо зусилля

народного депутата України Сергія Тере-щука, компанії «Маїс» у справі переходу на сади інтенсивного типу на площах у кілька сотень гектарів. Хоч це і дорогі технології, але їхня перевага у тому, що знімаються пікові навантаження під час обрізки дерев, збирання урожаю, кра-пельне зрошування захищає їх від по-сухи. А головне – встановлений рівень якості плодів досягає 95 відсотків, тоді як на високорослих деревах стандартів досягає лише 40-50 відсотків плодів. Збудований тут сучасний холодильник дозволить зберігати майже 5 тис. тонн продукції. «Маїс» – піонер в Україні із закладки горіхових насаджень. Цінність плодів горіхів надзвичайно висока. Для забезпечення фізіологічних стандартів їх споживання (3,6 кг на особу) в євро-пейських країнах не вистачає 100 000 тонн. Необхідне промислове виробниц-тво горіхів. І компанія «Маїс» першою в Україні стала на цей шлях.

– Якою ж має бути роль держави у розвитку садівництва?

– Найперше, потрібно захистити свій внутрішній ринок і підтримувати віт-чизняних товаровиробників. Потребує впорядкування реалізація садивного матеріалу шляхом унесення змін до За-кону України «Про насіння і садивний матеріал». Треба за досвідом поляків ввести спеціальні етикетки, і матеріал без них знищувати коштом незареєстро-ваних виробників. Суттєвою допомогою держави було б передбачення коштів від збору одного відсотка з реалізова-них плодово-ягідних вин і на будівництво холодильників. Держава могла б нада-вати сприяння у будівництві перероб-них підприємств. Нині одна ліцензія на завод плодово-ягідних вин коштує 500 тис. грн., а це означає, що вина з того ж винограду і смородини на такому заводі будуть «золотими». Вкрай необхідно на найближчі роки зберегти бюджетне від-шкодування за садивний матеріал, шпа-лери і зрошення.

– До питань садівництва тим чи ін-шим чином причетні всі громадяни нашої країни. Що ви побажаєте їм?

– Дихайте садом! Зміцнюйте здоров’я цілющими плодами України.

Микола КОСТЕЦЬКИЙ

Імпортні фрукти часто-густо становлять небезпеку для здоров’я, а тим часом українським садам потрібне «переозброєння»

Українцям украй не вистачає вітчизняних плодів

фот

о на

дане

гер

оєм

пуб

ліка

ції

рекл

ама

рекл

ама

рекл

ама

садівництво•

21 квітня 201014 кримінальне чтивоБандитський котел: черкаськi хронiки

ЛиХІ 2000-ні

рекл

ама

МЕСНИК

Залюблена дитинаУ родині Забужків Ірина була наймо-лодшою дитиною, тож батьківської любові на неї припадало не менше, ніж сонячних променів на країни Ве-ликого Африканського Рогу.

Однак, що більше отримувала вона родинного тепла, то частіше підно-сила рідним різного роду сюрпризи. Останній мало не довів обох до ін-фаркту. Ірина заявила батькам, що познайомилася з хлопцем і планує з ним заручитися.

– Про яке заміжжя у сімнадцять років може йти мова, доню? – вигукну-ла мати. – Тобі ж цього року вступати до університету! Ти про це подумала?

Батько виявився більш категорич-ним:

– Ти ріжеш нас без ножа. А тому кажу прямо – ніякого весілля! Тільки через мій труп!

Ірина не стала вступати з ними в по-леміку – наступного дня вона привела свого бойфренда додому.

– Це Ігор – мій наречений, – сказала вона ошелешеним батькам. Той, хто прийшов з Іриною, був вищим за неї на цілу голову, плечі мав удвічі шир-ші, ніж у Забужка-старшого, у тонких вустах то з’являлася, то зникала бага-тозначна посмішка. Відтак батькам не залишалося нічого іншого, як садити гостя за стіл і частувати чаєм. Роз-повідаючи про себе, Ігор був небага-тослівним: виріс без батька, колись давно оволодів спеціальністю елект-розварювальника, але по працювати ним не довелося, їздив на заробітки у Чехію, а зараз мешкає з матір’ю у дев’ятиповерховому будинку по вули-ці Кірова. Забужки слухали Ігоря із за-журою на обличчях. Ні, не таким вони уявляли майбутнього судженого своєї улюблениці. Не треба було мати над-то проникливий розум, щоб побачити, що Ірина зробила зов сім не той вибір, на який вони розраховували. Навпро-ти них сидів хлопець, який не мав ні високооплачуваної роботи, ні успад-кованого майна, ні свого окремого житла. Навіть однокімнатна кварти-ра, про яку він розповів, належала

не йому, а матері за заповітом. Іри-на, навпаки, випромінювала суцільну радість. Відчувалося, що дівчина «за-пала» на Ігоря, і відмовити її немож-ливо. Наприкінці розмови донька за-явила, що збирається поїхати у село Х., щоб познайомити Ігоря з дідусем Андрієм і бабусею Наталею.

– Поїдь-поїдь, доню, вони давно тебе ждуть-не діждуться, – почулося у відповідь.

Онуччина віддякаУ народі вірно підмічено, що найкра-щі діти – це внуки. Колишній колго-спний агроном Андрій Іванович був на сьомому небі, побачивши на своєму подвір’ї Ірину. Здавалося, ще зовсім недавно вона ледь перебирала ніж-ками, ступаючи по висипаній гравієм доріжці, а тепер перед ним стояла красива білявка, яку він стільки часу не бачив, і яка врешті-решт навідала-ся раз на сто років.

– Проходь, дорогенька, до хати, втомилася, мабуть, з дороги, – задрі-ботів ногами старий, поправляючи на голові шапку з чорного кролика. – А це хто з тобою? Приятель? Нехай і він заходить…

– Аж ось хто до нас завітав! – у свою чергу, побачивши гостей, зраділа ба-буся Наталка. – Внученька наша дов-гождана. А ми з дідом мозолі на очах понатирали, тебе виглядаючи. Наре-шті Бог почув наші молитви…

Ігор не сподобався Андрію Іванови-чу з першого погляду. Щось фальши-ве війнуло від того ще на порозі. Втім, робити якісь висновки було не на часі – треба було частувати приїжджих чи-мось смачненьким.

– Незабаром Трійця, – сказала Іри-на, настромлюючи на виделку мари-нованого опенька. – Ми з Ігорем до-поможемо будинок прибрати, ви не проти?..

– Коли є бажання, то чому б і ні, – погодився Андрій Іванович, крадько-ма зиркнувши на хлопця. На Ігорево-му обличчі, як і раніше, проступала ледь помітна усмішка. На мить у го-лову колишнього агронома увірвали-ся тривожні думки, однак він відразу прогнав їх геть.

– Як вам стелити – разом чи наріз-но? – запитала бабуся Ірину ввечері. Та кліпнула на стару довгими чорни-ми віями:

– Ігор – мій цивільний чоловік. Ми вже давно спимо разом.

Як і обіцяли, Ірина з Ігорем зробили генеральне прибирання у всіх кімна-тах. Поза їхньою увагою не залиши-лась жодна шпаринка. «До чого вони обоє роботящі», – відзначала про себе бабуся Наталка. Їй і на думку не спадало, що молодята, наводячи порядок у хаті, роблять це з певною метою, яка відкриється стареньким дещо пізніше.

Коли будинок був причепурений, Ірина сказала дідусеві Андрію і бабусі Наталці, що від’їздить у Черкаси. Від-булося традиційне у таких випадках

вручення гостинців і грошей на до-рогу. На автобусну зупинку молодят провів Андрій Іванович. Незважаючи на літню спеку, на ньому була згадана шапка з чорного кролика.

– Свого часу застудив голову і те-пер змушений берегтися, – пояснив він онучці, упіймавши її здивований погляд.

У місті Ігор сказав Ірині:– Ніколи не міг подумати, що гроші

твої старі тримають під простирад-лом.

– Не забувай – вони їх на смерть відкладають.

– Нічого, вони собі ще насклада-ють…

– Дивись – не попадись!– Я зроблю все чисто.Наступного дня Ігор поїхав у Х.

один. Аби не привертати на себе зай-вої уваги, з автобуса зійшов при в’їзді у село і до потрібного будинку дістав-ся манівцями. Як він і передбачав, зранку старі подались на віддалений город вибирати огірки, залишивши будинок на рудого Тузика. Останній, упізнавши Ігоря, для порядку загарчав і замовк. Оскільки двері були замкнені на ключ, хлопець вирішив пробратись усередину через вікно. Перехожі на вулиці не давали зробити це непоміт-но. Так що відкрив вікно Ігор лише з третьої спроби. Перевісившись через підвіконня, тихо опустився на підлогу. До ліж-ка залишалося кілька кроків, як у веранді клац-нув замок. Це могло означати лише одне – Ан-дрій Іванович повернувся з кошиком огірків. Так воно й було. Ще у коридорі відчуття підка-зало старому, що у будинку сторонні. Даючи знати про себе, він голосно кашлянув, після чого у сусідній кімнаті щось зашаруді-ло. Прочинивши двері, Андрій Івано-вич устиг помітити, як якийсь дебелий молодик, перестрибнувши через пар-кан, погупотів вулицею. Постать гра-біжника здалася йому знайомою.

Дідусева кмітливість плюс кроляча шапка– Я мало не влип, – зізнався Ігор Ірині, повернувшись у Черкаси.

Їхня розмова відбувалася по те-лефону, тому на другому кінці дроту виникла довга пауза. Зібравшись з думками, Ірина запитала:

– Дід тебе не помітив?– Здається, ні.– Що тепер?– Тепер потрібно комусь по стояти

на шухері. Зможеш?– Так. Але не заходячи у двір. Старі

не переживуть, коли побачать, що їх грабує власна онука…

Втім, й Ігореві також не хотілося, щоб його хтось упізнав. Відтак він попросив в обраниці чорні колготки. Та не відмовила.

У село обоє приїхали останнім рей-сом. У березовому гайку почекали, поки на землю не опустяться сутін-ки. І не тільки цього. Проглянувши перед поїздкою телепрограму, Ірина наткнулася у ній на серіал «Кармелі-та» і дійшла висновку, що якщо не всі мешканці Х., то принаймні полови-на засяде у цю пору за телевізори, а отже, ймовірність, що пограбування почують, зводиться до нуля.

Андрій Іванович хоч і не був при-хильником «мильних опер», однак на «Кармеліту» інколи відволікався. Від-так, почувши на найцікавішому місці стукіт у двері, спочатку розсердився, а вже потім пішов відчиняти, механіч-но надівши на голову шапку. Власне, вона й врятувала літньому чоловіку життя. Від нанесеного тупим предме-том удару по голові старий упав на підлогу, зачепивши каструлю з водою. Бабуся Наталка, яка у цей час відпо-чивала у ліжку, де під простирадлом лежали гроші, тільки й встигла напів-підвестись, як міцний кулак молодика у масці поклав її знову на подушку. Не говорячи нічого, нападник схопив перелякану жінку за горло і почав ду-шити. У якийсь момент він відчув, що

ще трохи – і стара віддасть Богу душу, тому, залишивши бідолашну у спокої, вихопив з-під простирадла вузлик із грошима і поспішив на вихід.

Відійшовши від дідового будинку на певну відстань, Ірина перелічила гро-ші: їх виявилося понад чотири тисячі. Очі в обох засяяли якимось особли-вим блиском, адже вкраденого «баб-ла» стане не на одну дискотеку.

…Ігоря затримали на одній з чер-каських вулиць. Адже він помилився, коли сказав Ірині, що Андрій Іванович не роз гледів його, коли вперше ліз у вікно. Уважне око колишнього агроно-ма, навпаки, добре його зафіксувало. Того ж дня старий звернувся у право-охоронні органи. Повторний розбій-ний напад тільки посилив підозри. Хто його вчинив, стало зрозуміло після того, як у хаті зняли відбитки пальців нападника. Звіривши їх за картоте-кою, правоохоронці дійшли висновку, що це робота неодноразово засудже-ного Ігоря К.

Володимир УШАНОВ

НЕЗВАНі Гості

№18 15зворотний зв’язок

Приватні оголошення некомерційного характеру та оголошення про пошук вакантних місць або наявність вільних вакансій публікуються БеЗКОшТОВНО.

Всі інші оголошення – ПЛАТНІ (до 15 слів – 10 грн.): • юридичних осіб • надання послуг • про втрату доку-ментів • про недійсність статутних документів • банкрутство • розпродаж майна в зв’язку з банкрутством .

Від

повід

ал

ьн

ість

за д

осто

вір

ніс

ть ін

фор

мац

ії н

есе

ре

кл

ам

од

аве

ць.

Ого

лош

ен

ня п

ри

йм

аю

ться л

иш

е н

а к

уп

он

ах

наш

ої га

зе

ти.

оголошення приймаються за адресою редакції

оголошеннякупон

(не більше 15 слів)

телефон/адреса:

дані для редакції (вгазетіне

друкуються)

ПІБадресател.:дата/підпис

4Куплю насіння люцерки. Невелика партія. ( 067 772-72-70.

4Продам земельний пай 2,20 га у Шполянському районі. Ціна договірна. ( 067 772-72-70.

4Продаю стул металлический с мягким покрытием, с регулировкой высоты, для слесарных работ. Цена 80 грн. ( 45-90-87.

4Продам магнитофон-приставку “Маяк-231 стерео”, кассетный, хоро-шее состояние. Цена 80 грн. ( 45-90-87.

4Продається цегляний будинок у Канівському районі. Ціна договірна. ( 098 688-50-45.

ДОшка ОгОлОшень

Зазвичай кліщі живуть непо-далік від людей. Особливо багато їх у лісах, розташова-них уздовж річкових долин, і на пасовиськах. Пік їхньої активності – травень-чер-вень, але остерігатися кусак потрібно протягом усього літа.

Багато хто з представ-ників світу кліщів живиться кров’ю. Саме тому вони є переносниками збудників інфекційних хвороб. Кліщі паразитують на сільськогос-подарських (коровах, вівцях, козах, конях, верблюдах), хатніх (собаках, кішках) і ди-ких (гризунах, зайцях, їжа-ках та інших) тваринах, які слугують тимчасовим резер-вуаром вірусу.

Місцями найбільшої кон-центрації кліщів є стара ріл-ля, лісосмуги, копиці сіна, а також прибережна зона во-доймищ. Нападати на людей енцефалітні кліщі починають на початку весни.

Зараження людини відбу-вається через укус кліща, а

також під час його розчав-лювання. У слині паразитів є знеболювальна речовина, тому людина відразу не по-мічає укусу, поки це місце не почне чухатися, а сам кровопивця не збільшиться у кілька разів. До речі, вчені останнім часом припуска-ють, що кліщі більше “люб-лять” людей з певною гру-пою крові.

Енцефалітний кліщ є пе-реносником таких тяжких захворювань, як висипний тиф, лихоманка, кліщовий бореліоз, що “вбиває” су-дини і серце, врешті-решт, і власне енцефаліт – хворобу, яка вражає мозок і всю цен-тральну нервову систему. Як же зробити так, щоб похід у

ліс не закінчився сумно? На-самперед, правильно вдяга-тися. Якнайменше відкритих ділянок тіла! І добре оброби-ти одяг репелентами – спе-ціальними рідинами, що від-лякують кліщів.

Якщо кліщ присмоктався до тіла, звертайтеся до ме-диків! Краще зробити це про-тягом перших трьох днів піс-ля укусу. Вони відправляють кожну особину кліща на до-слідження в санепідемстан-цію. Постраждалим вводить-ся препарат «Імуноглобулін», і ймовірність зараження стає набагато меншою.

Окрім енцефалітних кліщів, інфекції можуть пе-реносити малярійні комарі, ґедзі та червонотілі кліщі.

ви запитували•

Начувайтесь! Кліщ виходить на полювання

З настанням тепла вели-ку небезпеку для людей та свійських тварин станов-лять кліщі та інші кусючі комахи. Розкажіть, будь ласка, як можна уникнути цієї напасті та що роби-ти, коли кліщ таки при-смоктався?

Надія Міщенко, Золотоніський район

ЯК УНИКНУТИ УКУСУ І ЩО РОБИТИ, КОлИ УКУСИВ КлІЩ Ці прості правила допоможуть знизити ймовірність нападу й укусу кліща:

• Приділіть особливу увагу своїй екіпіровці. Штани доцільно заправляти в черевики або чоботи, сорочка має бути з довгими рукавами і коміром. для лісових прогулянок найбільш придатним одягом є комбінезони.

• Застосовуйте профілактичні репелентні (такі, що відля-кують) та інсектицидні (такі, що нищать комах і кліщів) препарати для одягу.

• Перебуваючи в лісі, час від часу оглядайте відкриті ділянки тіла у себе та в друзів.

• Важливе своєчасне та правиль-не видалення кліщів, що при-смокталися. кліщі, в силу своїх фізіологічних особливостей, після присмоктування не відра-зу починають живитися кров’ю, тому при швидкому виявленні і видаленні зменшується ризик зараження збудниками інфек-цій, які переносить кліщ.

ЯК ПРАВИлЬНО ВИДАлИТИ КлІЩА ПЕРШІ ПРОЯВИ КлІЩОВИХ ІНФЕКЦІЙ Тривалість інкубаційного періоду в разі зараження кліщовими інфекціями різна. Для кліщового енцефаліту це – близько місяця. А може початися захворюван-ня і гостро – через 7-12 днів після уку-су раптово підвищується температура, спостерігаються сильний головний біль, нудота і блювання, болить усе тіло. На фоні високої температури і загального поганого стану на 2-4-ий день хвороби з’являються висипання, кровоточивість ясен, кровотеча з носа. З появою перших ознак захворювання слід терміново звер-нутися до лікаря.

Отож після укусу кліща слід обов’язково стежити за власним станом, щодня вимірювати температуру тіла й оглядати місце укусу. Це – найпростіші і найефек-тивніші заходи, які допоможуть вчасно розпізнати перші ознаки захворювання.

Намочіть бинт гасом (або олією, бензином, рідиною для зняття лаку з нігтів), прикладіть до місця укусу. Тримайте 15 хвилин. Кліщу бракуватиме повітря, і якщо він ще не повністю увійшов у тіло, почне вилазити сам.

Зробіть петлю з товстої нитки. Накиньте зашморг на комаху і затягніть його. Натягніть нитку, одночасно підкручуючи. Поступово, без різких рухів видаліть комаху.

Обробіть місце укусу розчином йоду.

Якщо відірвалася голівка кліща (у тілі залишиться чорна цятка), про-тріть місце укусу бинтом, змоченим у спирті, а потім видаліть голівку стерильною голкою.

Помийте руки з милом, адже через порізи й мікротріщинки збуд-ники інфекцій можуть проникнути в організм.

НЕЗВАНі Гості

21 квітня 201016 на диванІ

Будьте уважні! наша газета – «Молодь Черкащини» (пере-дплатний індекс 61072), яка виходить з 1960 року, не має ніякого відношення до газети «нова молодь Черкащини».

наша передплатане закінчується ніколи

триває сезон передплати на газету «Молодь Черкащини» на 2010 рік. Газета на 16 сторінках формат а3 з телепрограмою на 16 сторінках (а3)

Передплату на 2010 рік

можна оформити у будь-якому поштовому відділенні

Черкаської області до 20 числа кожного місяця.

ihдекс 61072

1 місяць – 6,50 грн3 місяці – 19,50 грн6 місяців – 39,00 грнВ

ар

ТіС

Ть ціни вказані

без вартості приймання передплати «Укрпоштою»

ПП «Видавництво «Прессбол-2008» 18002, м. Черкаси, бул. Шевченка, 266/1, к.108-111. molodchercass@uch.net,molod-108@uch.net (рекламний відділ)32-25-85 (журналісти), 32-25-84 (реклама).

«Видавничо-поліграфічний комплекс редакції газети «Вісті...»

м. Бровари, вул. Красовського, 16.

Газета віддрукована в друкарні

Засновник і видавець:Адреса редакції:

Газета виходить щосереди. Верстка та оформлення є інтелектуальною власністю редакції.

Передрук та використання матеріалів газети «Молодь Черкащини» без згоди редакції заборонені.

редакція не несе відповідальності за достовірність та зміст рекламної інформації.

редакція має право друкувати матеріали, не поділяючи точку зору автора.Матеріали з позначкою, публікуються

на правах політичної реклами, а в рубриках «наша марка» і «Знак якості» – на правах реклами.

рукописи та фотоматеріали рецензуванню і поверненню не підлягають.листування з читачами ведеться тільки на сторінках газети.

Віктор Яременко Роман КирейОлег Кукса

Головний редактор:Заступник редактора:

Відповідальний секретар:

ЧС №608Реєстраційне свідоцтво:

e-mail:

тел./факс:

Замовлення № 027-18

рекл

ама

– Ну, чому так: варто було мені одружитися, і дівчата на вулиці самі стали підходити і знайоми-тися?..

– Пояснюю! Коли ти одружений, у тебе чистий і випрасува-ний одяг, плюс ти поголений і нагодо-ваний.

Розмова в окопі:– Ви на наступній атаці

виходите?– Ні, мені через одну!

– З чого була зроблена перша жінка?

– З першої дівчини.

– Чому ви вирішили вчинити самогубство?

– Мені нудно жити.– І ви дyмали, що

самогубство вас pоз-веселить?

Притягли пу-тану до відповідаль-ності.

Суддя:– Ваше прізвище?– Петрова.– Ім’я?– Анжела.– Де проживаєте?– Там-то.– Вік?– 26 років.– Професія?– Андрюшо, ну, може,

досить уже жартува-ти?

– Мужик, ти п’єш?– Ні.– Куриш?– Ні.– Наркотиками балуєшся?– Ні.– А як же ти роз-слабляєшся?

– А я просто не напру-жуюся.

Телефонує чоловік на станцію замовити таксі й обурюється:

– Я замовив таксі, щоб учасно встигнути на літак! Ви обіцяли, але машина так і не прийшла!

Чергова перепрошує:– Дуже шкода, але ми

не змогли знайти вільну машину. Ми швидко виправимо нашу помилку. Ви не приймайте це так близько до серця, адже літак навряд чи вилетить точно за розкладом!

– Сьогодні вранці цей літак точно не виле-тить за розкладом – я пілот!

Поліцейський проїжджає повз сто-янку, на якій припар-кований автомобіль.

Під’їхавши ближче, ба-чить, що в автомобілі сидять хлопець і дів-чина. Хлопець читає журнал, дівчина в’яже шкарпетки.

Поліцейський запитує хлопця:

– Чим це ви тут зай-маєтеся?

Хлопець:– Що, не бачиш? Жур-

нал читаю.Поліцейський:– А вона?Хлопець:– Шкарпетки плете.Поліцейський:– А скільки тобі років?Хлопець:– Дев’ятнадцять.Поліцейський:– А дівчині?Хлопець (дивиться на

годинник):– Через десять хвилин

буде вісімнадцять.

Чапаєв нака-зав Петьці зварити зайця.

– Де я його візьму, Ва-силю Івановичу? Тут зайці не водяться.

– Це наказ, Петько! Я годинку подрімаю, а коли прокинуся, щоб була зайчатина.

Прокидається Чапаєв і відчуває м’ясний за-пах. Бачить: Петька в казані шурує.

– Петько, ти молодець! Розповідай, де ти його дістав?

– Узяв я гвинтівку, вийшов на ґанок, бі-жить заєць. Я в нього бабах! Він і нявкнути не встиг.

Податковий інспектор запитує одного мужика:

– У вас маленька зарплата! Звідки ви взяли такі бабки на будівництво особня-ка?

Мужик:– Одного разу я риба-

лив на річці і впіймав золоту рибку. Ну, і попросив у неї особ-нячок!

Податківець:– Що за дурня! Думаєте,

я повірю?Мужик:– Не віриш!? Поїхали,

особняк покажу!

Інструктор у го-рах каже туристам:

– Це дуже небезпечний схил, але якщо ви все-таки зірветеся, то не забудьте подиви-тися праворуч – рід-кісної краси краєвид відкривається...

Блондинка зби-рається в турпохід:

– Треба взяти стрин-ги... так, що ще? А, стринги! А ще? Так, стринги.

Мама їй каже:– Дочко, ну, ти намет

хоча б узяла.– Мама, будуть стринги

– буде намет, буде спальник, усе буде.

Хворого після операції виписують додому:

– Так, ніякого куріння, пити ні в якому разі, спати не менше 8-ми годин на добу...

– Лікарю, а статеве життя?

– Можна, але тільки з дружиною. Порушен-ня для вас смерть!

Новорічна ніч. На операційному столі кричить від болю хлопець з апендицитом. Б’ють куранти, хірург надя-гає марлеву маску:

– Колеги, з Новим роком, прошу всіх до столу!

Мужик хвалить-ся своєму другові:

– Моя дружина прос-то диво. Я і грошей мало заробляю, і вдома нічого не роблю, і подружній обов’язок рідко вико-ную... А вона ні слова – вдовольняється малим.

Друг, задумливо:– Так-так. Я знаю цього

малого...

Пізно ввечері батьки збираються в кіно. Вдома зали-шається п’ятирічний син. Перед відходом папа інструктує:

– Двері нікому не відчиняй і взагалі не підходь до них! У нас із мамою ключі є! Зрозумів?

Син:– Ага!Ідуть, але мати про-

довжує хвилюватися. Батько каже:

– Зараз я піду переві-рю...

Підходить до две-рей своєї квартири, стукає...

За дверима:– Хто там?Батько:– Газова служба, від-

чиніть!За дверима:– Іди до біса, ми дро-

вами топимо!

У дитячому сад-ку заняття з малю-вання. Вихователька запитує дівчинку, яка захоплено щось малює:

– Що це ти малюєш?– Бога.– Але ж ніхто не знає,

який вигляд він має...– Зараз дізнаються...

рекл

ама