Форма№ Н - 3.04

Вінницький національний медичний університет ім.М.І.Пирогова

Кафедра біологічної та загальної хімії

“ЗАТВЕРДЖУЮ”Проректор з навчальної роботи

проф. Гумінський Ю.Й.“31” серпня 2015 року

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Біологічна хімія(шифр і назва навчальної дисципліни)

напрям підготовки 1202 «Фармація»(шифр і назва напряму підготовки)

спеціальність 7.12020101 «Фармація»(шифр і назва спеціальності)

Факультет фармацевтичнийденна і заочна форми навчання

2015 рік

2

Робоча програма з біологічної хімії для студентівза напрямом підготовки 1202 фармація,спеціальністю 7.12020101 фармація.“28” серпня 2015 року – 46 с.

Розробники: зав. каф. біологічної та загальної хімії ВНМУім.М.І. Пирогова д. мед. н., доц. Заічко Н.В.,к.б. н., доц. Личик Г.З.

Робоча програма затвердженана засіданні кафедри біологічної та загальної хіміїПротокол від “28” cерпня 2015 року,№1

Завідувач кафедри д. мед. н., доц. Заічко Н.В.(підпис) (прізвище та ініціали)

Схвалено методичною радою фармацевтичного факультетуВінницького національного медичного університету ім.М.І. Пироговаза напрямом підготовки 1202 фармація,спеціальністю 7.12020101 фармація.

Протокол від “28” серпня 2015 року, №1

Голова ради доц.Ющенко Т.І.

2015 рік

3

1. ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ:

1.1. Денна форма навчання

Структуранавчальноїдисципліни

Кількість годинВсього

годин/кредитівECTS

Аудиторних СРС

Рік

навч

ан-

ня

Видконтролю

Лекцій Практич.занять

Біологічнахімія

216 годин/6,0 кредитів

40 60 116 2-й Іспит

Модуль 14 змістовихмодулів

94/2,60 14 30 50 3-йсем.

підсумковезаняття

Модуль 29 змістовихмодулів

122/3,4 26 30 66 4-йсем.

Іспит

Примітка:1 кредит ECTS – 36 годин.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної роботистановить:

Для денної форми навчання –100 : 116, або 46% : 54%

4

1.2. Заочна форма4,5 років навчання

Структуранавчальноїдисципліни

Кількість годинВсьогогодин

Аудиторних СРС

Рік

навч

ання

Видконтролю

Лекцій Практич.занять

Біологічнахімія

216 12 18 186 3--й

104 6 8 92 5 сем.108 6 10 94 6 сем. Іспит

1.3. Заочна форма (5,5 років навчання)

Структуранавчальноїдисципліни

Кількість годинВсьогогодин

Аудиторних СРС

Рік

навч

ання

Видконтролю

Лекцій Практич.занять

Біологічнахімія

216 16 18 182 3 - 4-й

106 8 8 90 3-й рік5-й сем.

116 8 10 92 3-й рік6-й сем.

Іспит

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної роботи становить:Для заочної форми навчання:

4,5 років навчання – 30 : 186. 14% : 86% :5,5 років навчання – 34 : 182 16% : 84%

5

Робоча програма складена на основі програми з біологічної хімії для студентіввищих фармацевтичних закладів освіти та фармацевтичних факультетів вищихмедичних закладів освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації м. Київ 2011 р.

Згідно рішення Вченої ради від 28.02.2013 року структурна форма дисциплінина модулі та змістові модулі залишається без змін, міняється лише форма модульногоконтролю на залік, за яким виставляється традиційна оцінка, яка переводиться в бали(Шкала перерахунку традиційних оцінок у рейтингові бали (200 балів) длядисциплін, що закінчуються заліком, прийнятої рішенням Вченої ради ВНМУпротокол№ 2 від 28.09.10.)

2.МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ«БІОЛОГІЧНА ХІМІЯ»

Предметом навчальної дисципліни “Біологічна хімія” є вивчення структури тафункцій основних класів біомолекул, обміну речовин та енергії, молекулярних основфункціонування живих організмів в нормі та при патології.

Мета вивчення біологічної хімії – кінцеві цілі встановлюються на основі ОППпідготовки фармацевта за фахом.

Загальною метою дисципліни “Біологічна хімія” є систематичне вивченняхімічного складу, структурної організації і властивостей біоорганічних сполук -складових компонентів клітин, тканин та органів оганізму людини, закономірностейобміну речовин та енергії на молекулярному рівні у здоровому та хворому організмахі формування на цій основі біохімічно-наукового мислення, необхідного для успішноїпідготовки спеціалістів-провізорів, які володіють значним обсягом теоретичних тапрактичних знань відносно хімічних основ життя: хімічного складу органічнихсполук і природи метаболічних процесів, що відбуваються в організмі людини, тазабезпечення теоретичної бази для вивчення інших медико-біологічних дисциплін:фармакології, фармакотерапії з фармакокінетикою, клінічної фармакології та окремихфармацевтичних дисциплін.

Кінцеві цілі вивчення дисципліни “Біологічна хімія” полягають у тому, щостудент в своїй майбутній професійній діяльності повинен

знати: основні об’єкти та методи біохімії, їх біомедичне значення; структуру та функції основних класів біомолекул; способи зберігання та передачi спадкової інформації; механізм трансформації енергії в живих організмах; метаболізм основних класів біоорганічних сполук в організмі людини; способи регуляції обміну речовин в живих організмах; закономірності обміну речовин в різних органах та тканинах для розуміннямеханізмів дії фармпрепаратів та їх біотрансформації в організмі людини.

6

вміти: інтерпретувати особливості будови та перетворень в організмі органічних сполук; аналізувати відповідність структури біоорганічних сполук фізіологічним функціям,які вони виконують в організмі людини; інтерпретувати взаємозв’язок між структурою біоорганічних сполук,особливостями їх метаболізму та фізіологічними функціями в організмі людини; пояснювати біохімічні та молекулярні основи фізіологічних функцій клітин,органів і систем організму людини; інтерпретувати основні біохімічні механізми виникнення патологічних процесів ворганізмі людини та принципи їх корекції фармпрепаратами; характеризувати особливості фізіологічного стану організму та розвитокпатологічних процесів на основі лабораторних досліджень; трактувати особливості будови та перетворень в організмі біоорганічних сполук, наяких ґрунтується їх застосування в медицині як лікарських засобів.

3. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИМодуль 1. Загальні закономірності метаболізму

Змістовий модуль 1. Введення в біохімію. Біомолекули та клітинні структуриКонкретні цілі: Аналізувати етапи та закономірності становлення біохімії як фундаментальноїмедико-біологічної науки і навчальної дисципліни Пояснювати принципи та основи методів біохімічних досліджень функціональногостану організму людини в нормі та при патології Пояснювати амінокислотний склад, структурну організацію, фізико-хімічнівластивості, методи виділення та очистки білків Пояснювати класифікацію, функції, властивості простих та складних білківТема 1. Предмет, задачі, основні етапи та сучасні напрямки розвитку біохімії.

Мета і методи проведення біохімічних досліджень. Біомолекули. Простіта складні білки: класифікація, властивості, функції. Кольорові реакціїна білки та амінокислоти

Змістовий модуль 2. Ферменти та кофактори. Регуляція метаболізмуКонкретні цілі: Трактувати номенклатуру, класифікацію ферментів, закономірності будови тафункціонування різних класів ферментів Пояснювати хімічну природу ферментів та їх властивості як біокаталізаторів,засвоїти принципи визначення активності ферментів у біологічних рідинах Аналізувати гіпотези механізму дії ферментів, стадії ферментативного каталізу,пояснювати кінетику ферментативних реакцій Трактувати роль ізоферментів та мультиферментів в обміні речовин, а такождіагностичне значення ізоферментів

7

Аналізувати шляхи та механізми регуляції ферментативних процесів як основиобміну речовин в організмі в нормі та при патологіях Характеризувати основи ензимопатології, ензимодіагностики, ензимотерапії Пояснювати застосування ферментних препаратів та інгібіторів ферментів якфармакологічних препаратів при певних патологічних станах Трактувати класифікацію кофакторів за хімічною природою та механізом дії Трактувати структуру та функції вітамінних та невітамінних кофакторів длярозкриття механізмів дії ферментів і фарм препаратів на основі цих кофакторівТема 2. Ферменти: номенклатура, класифікація, будова. Кінетика та енергетика

ферментативних реакцій. Властивості ферментів. Специфічність діїферментів, залежність активності ферментів від рН та температури

Тема 3. Хімічна природа ферментів. Активатори та інгібітори ферментів.Принципи визначення та одиниці активності ферментів. Регуляціяферментативної активності. Ізоферменти, мультиферменти. Медичнаензимологія. Вплив активаторів та інгібіторів на активність амілазислини. Визначення активності амілази в сечі

Тема 4. Кофактори: визначення, класифікація. Невітамінні, вітаміноподібні тавітамінні кофактори І групи. Визначення активності каталази крові.Якісні реакції на вітамін С

Тема 5. Кофактори II групи. Коферментні функції водо- та жиророзчиннихвітамінів. Якісні реакції на вітаміни В1, В2, В6, А та Е як попередникикофакторів

Змістовий модуль 3. Основні закономірності обміну речовин.

Конкретні цілі: Трактувати біохімічні закономірності протікання обміну речовин: катаболічні.анаболічні, амфіболічні шляхи метаболізму, центральні метаболіти обміну речовин Пояснювати будову та значення піруват- та α-кетоглутаратдегідрогеназногомультиферментних комплексів Трактувати біохімічні закономірності функціонування циклу трикарбоновихкислот, його анаплеротичні реакції та аміфіболічну сутність Пояснювати біохімічні механізми регуляції циклу трикарбонових кислот і йогоключову роль в обміні речовин та енергіїТема 6. Загальні шляхи метаболізму. Окисне декарбоксилування пірувату. ЦТК.

Визначення активності сукцинатдегідрогенази

Змістовий модуль 4.Молекулярні основи біоенергетикиКонкретні цілі: Трактувати роль біологічного окиснення, тканинного дихання та окисногофосфорилювання в генерації АТФ в аеробних умовах

8

Аналізувати порушення синтезу АТФ за умов дії на організм людини патогеннихфакторів хімічного, фізичного і біологічного походженняТема 7. Біологічне окиснення. Тканинне дихання. Окисне фосфорилування

Спiвставлення редокс-потенцiалів рибофлавiну та метиленової синi.Кількісне визначення АТФ в біологічних рідинах

Модуль 2Хімія і метаболізм основних класів біоорганічних речовин.

Молекулярна біологія Біохімія міжклітинних комунікацій.Функціональнабіохімія

Змістовий модуль 5.Метаболізм вуглеводів та його регуляціяКонкретні цілі: Пояснювати фізіологічні потреби, енергетичну цінність, біологічне значеннявуглеводів, етапи перетравлення оліго- та полісахаридів у різних відділах шлунково-кишечного тракту, клініко-біохімічні ознаки недостатності дисахаридаз Трактувати біохімічні закономірності внутрішньоклітинного метаболізмувуглеводів у анаеробних та аеробних умовах, хімізм цих перетворень Трактувати біохімічні закономірностіта значення альтернативного шляху обмінумоносахаридів - пентозофосфатного шляху Пояснювати біохімічні особливості і біологічне значення біосинтезу глюкози(глюконеогенез), обміну фруктози та галактози Пояснювати біохімічні закономірності синтезу та розпаду глікогену в тканинах Аналізувати зміни рівня глюкози в крові, механізм його гормональної регуляції(інсулін, глюкагон, адреналін), Трактувати поняття нормо-, гіпо- та гіперглікемії, глюкозурії, ниркового порогудля глюкози, аналізувати патологічні прояви порушень обміну глюкози: цукровийдіабет, голодування Аналізувати причини та прояви вроджених ензимопатій обміну глікогену(глікогенозів, аглікогенозів)Тема 8. Вуглеводи: визначення, класифікація, біологічне значення. Проміжний

обмін вуглеводів. Анаеробний гліколіз. Спиртове бродіння. Етапиаеробного окиснення глюкози, енергетичний баланс. Визначенняпірувату і лактату. Кількісне визначення глюкози в сечі за методомАльтгаузена.

Тема 9. Пентозофосфатний шлях окиснення глюкози. Глюконеогенез.Метаболізм фруктози і галактози. Кількісне визначення фруктозо-1,6-дифосфату в біоматеріалі. Поляриметрія.

Тема 10. Метаболізм глікогену. Регуляція і патологія вуглеводного обміну.Кількісне визначення глюкози в крові

9

Змістовий модуль 6.Метаболізм ліпідів та його регуляція

Конкретні цілі: Пояснювати класифікацюі і, біологічне значення простих та складних ліпідів Пояснювати будову біологічних мембран, види мембранного транспорту,біологічне значення та роль у патології перекисного окиснення ліпідів, значеннякаскаду арахідонової кислоти як джерела біологічно активних сполук – ейкозаноїдів Пояснювати фізіологічні потреби та енергетичну цінність ліпідів, особливостіперетравлення ліпідів та функцію жовчних кислот у цьому механізмі. Засвоїти класифікацію, склад, функцію транспортних форм ліпідів, та методидослідження різних класів ліпопротеїнів плазми крові Засвоїти біохімічні закономірності внутрішньоклітинного метаболізму ліпідів:катаболізм та біосинтез жирних кислот, триацилгліцеролів, фосфоліпідів,кетонових тіл Трактувати біохімічні закономірності біосинтезу та трансформації холестеролу:етерифікація, синтез жовчних кислот, стероїдних гормонів, вітаміну D3 Аналізувати гормональну регуляцію ліпідного обміну та його взаємозв’язок зобміном вуглеводів Пояснювати біохімічні основи виникнення та розвитку генетичних аномалійобміну ліпідів, ліпопротеїнів, холестеролу, набутих порушень обміну ліпідів:атеросклерозу, ожиріння, цукрового діабетуТема 11. Ліпіди: визначення: класифікація, будова, значення. Біомембрани.

Перекисне окиснення ліпідів, каскад арахідонової кислоти. Травленняліпідів в ШКТ та всмоктування продуктів гідролізу. Жовчні кислоти.Транспортні форми ліпідів. Проміжний обмін ліпідів. Ліполіз:окиснення жирних кислот та гліцеролу. Визначення суми тригліцеридівта фосфогліцеридів

Тема 12. Ліпогенез: біосинтез жирних кислот, тригліцеридів та фосфогліцеридів.Ліпотропні та ліпогенні фактори. Визначення йодного числа жиру

Тема 13. Метаболізм кетонових тіл та холестеролу. Кетогенні та антикетогенніфактори. Регуляція та патологія ліпідного обміну. Визначення вмістукетонових тіл у сечі. Якісне та кількісне визначення холестеролу в крові.

Тема 14 Тестовий контроль з тем ІІІ семестру: ферменти, коферменти,тканинне дихання, метаболізм вуглеводів і ліпідів.

Тема 15 Підсумкове заняття з тем ІІІ семестру (змістові модулі 1-6):ферменти, коферменти, тканинне дихання, метаболізм вуглеводів іліпідів.

10

Змістовий модуль 7.Метаболізм амінокислот. Ензимопатії амінокислотного обмінуКонкретні цілі: Пояснювати фізіологічні потреби та енергетичну цінність білків, їхперетравлення у шлунково-кишкового тракту, механізм гниття білків у товстомукишечнику та діагностичне значення тваринного індикану та гіпурових кислот Аналізувати шляхи використання вільних амінокислот в організмі людини Трактувати біохімічні закономірності та хімізм внутрішньоклітинногометаболізму амінокислот: дезамінування, трансамінування, декарбоксилування Пояснювати біологічну дію біогенних амінів: серотоніну, гістаміну, гама-аміномасляної кислоти, тощо Трактувати метаболічні закономірності утворення та знешкодження аміаку ворганізмі, особливості органного утворення транспортних форм аміаку Пояснювати, хімізм, біологічну роль та регуляцію орнітинового циклу біосинтезусечовини, клініко-біохімічні зміни при генетичних аномаліях ферментів метаболізмуаміаку Пояснювати особливості функціонування загальних шляхів метаболізмубезазотистих скелетів амінокислот, спеціалізованих перетворень циклічних таациклічних амінокислот Пояснювати біохімічні основи виникнення і прояви генетичних аномалій обмінуциклічних амінокислот (фенілкетонурії, алкаптонурії, альбінізму), розгалужених(лейциноз) та сірковмісних амінокислот (гомоцистинурія, гіпергомоцистеїнемія)Тема 16. Прості білки. Харчове значення білків: норма білків у харчуванні,

азотистий баланс. Травлення та гниття білків Проміжний обмін простихбілків: трансамінування. Визначення активності АлАТ у сироватці крові

Тема 17. Дезамінування та декарбоксилування амінокислот. Біогенні аміни.Шляхи знешкодження аміаку. Кількісне визначення білка в сечі заметодом Стольнікова

Тема 18. Спеціалізовані шляхи обміну амінокислот. Ензимопатії (ферментніблоки). Визначення суми відновленого глутатіону та цистеїну

Змістовий модуль 8. Основи молекулярної біологіїКонкретні цілі: Пояснювати будову та функції нуклеопротеїнів в організмі, особливості складуДНК і РНК, їх перетворення у шлунково-кишковому тракті Аналізувати шляхи поповнення пулу вільних нуклеотидів у клітині, особливостісинтезу і катаболізму пуринових та піримідинових нуклеотидів Пояснювати особливості утворення дезоксирибонуклеотидів та роль інгібіторівсинтезу дТМФ як протипухлинних засобів Аналізувати біохімічні основи та прояви патології обміну пуринових нуклеотидів:гіперурікемія, подагра, синдром Леша-Ніхана, роль інгібіторів ксантиноксидази в їхлікуванні

11

Аналізувати біохімічні основи патології обміну піримідинових нуклеотидів:оротатацидурія Трактувати молекулярно-біологічні закономірності збереження та передачігенетичної інформації. Роль ферментних систем у забезпеченнінапівконсервативного механізму реплікації ДНК у прокаріотів та еукаріотів Пояснювати механізми функціонування ферментної системи транскрипції РНК Трактувати поняття білок-синтезуючої системи в рибосомах Пояснювати механізми функціонування білок-синтезуючої системи за участюферментів активації амінокислот, ініціації, елонгації та термінації біосинтезуполіпептидних ланцюгівТема 19. Нуклеопротеїни: визначення, будова, травлення в ШКТ. Нуклеїнові

кислоти: визначення, класифікація, будова, характеристика, біологічнезначення. Метаболізм нуклеотидів. Патологія обміну: гіперурикемія,подагра, оротатацидурія. Якісний аналіз гідролізату нуклеопротеїнівЯкісне та кількісне визначення сечової кислоти в біологічних рідинах.

Тема 20. Молекулярна біологія. Генетичний код. Реплікація. Транскрипція.Процесінг. Інгібітори транскрипції. Визначення вмісту ДНК і РНК убіологічних рідинах.

Тема 21. Трансляція. Інгібітори трансляції. Посттрансляційна модифікація білків.Виділення казеїну з молока та якісні реакції на білковий компонент

Змістовий модуль 9. Основи молекулярної генетикиКонкретні цілі: Трактувати механізми регуляції генів на рівні транскрипції оперонів, яківключають структурні та регуляторні гени, промотор й оператор Трактувати біохімічні механізми генетичних рекомбінацій, ампліфікації генів,особливості регуляції експресії генів у еукаріотів Аналізувати наслідки геномних, хромосомних та генних мутацій, механізми діїнайбільш поширених мутагенів, біологічне значення та механізми репарації ДНК(репарація УФ-індукованих генних мутацій) Пояснювати біохімічні та молекулярно-генетичні принципи методів генноїінженерії, технології рекомбінантних ДНК, трансплантації генів та отриманнягібридних молекул ДНК Пояснювати приципи клонування генів для отримання біотехнологічних лікарськихзасобівТема 22. Регуляція експресії генів у прокаріт та еукаріот. Молекулярні механізми

мутацій. Генна інжененія. Визначення гомогентизинової та феніл-піровиноградної кислот у сечі

12

Змістовий модуль 10.Молекулярні механізми дії гормонів на клітини-мішеніКонкретні цілі: Трактувати біохімічні і фізіологічні функції гормонів та біорегуляції у системіміжклітинної інтеграції життєдіяльності організму людини Пояснювати молекулярно-клітинні механізми дії гормонів білково-пептидноїприроди та похідних амінокислот (катехоламінів) на клітини-мішені за участюсигнальних молекул-посередників Трактувати молекулярні механізми прямої регуляторної дії на геном клітин-мішеней гормонів стероїдної природи Аналізувати роль сигнальних молекул та гормонів в апоптозі клітин як одного змеханізмів розвитку захворювань Аналізувати зміни обміну речовин та біохімічних показників, які характеризуютьобмін вуглеводів, білків і ліпідів при порушеннях функціонування ендокринних залоз таузагальнювати прогностичну оцінку цих порушень Трактувати механізми гормональної регуляції гомеостазу кальцію Пояснювати біохімічні механізми виникнення та розвитку патологічних процесівта типових проявів порушень ендокринної системи організму

Тема 23. Гормони: визначення, класифікація, регуляція синтезу та секреції,загальна характеристика гормонів та гормоноподібних речовин. Біохіміяміжклітинних комунікацій. Молекулярні механізми трансдукціїгормонального сигналу. Регуляція метаболізму гормонами центральнихендокринних залоз Якісні реакції на інсулін, адреналін, тироксин.Визначення метаболітів нітроген монооксиду (NO) в слині

Тема 24. Характеристика гормонів периферийних та залоз змішаної секреції.Гормональна регуляція гомеостазу кальцію і фосфатів. Вплив інсулінута адреналіну на рівень глюкози крові

Змістовий модуль 11. Біохімія харчування людини. Вітаміни якмікрокомпоненти харчування

Конкретні цілі: Трактувати біохімічні закономірності функціонування вітамінів як компонентівхарчування людини та регуляторів ферментативних реакцій і обмінних процесів Трактувати функції водорозчинних коферментних вітамінів В1, В2, В3, РР, В6, В9В12, Н, С, Р Пояснювати біорегуляторні (гормоноподібні) та антиоксиданті функціїжиророзчинних вітамінів А, Е, К, D Аналізувати причини та молекулярно-біохімічні механізми виникнення патологійпри гіпо- та гіпервітамінозахТема 25. Основні поняття вітамінологіі.. Вітаміноподібні речовини.

Характеристика водорозчинних вітамінів групи В, C і Р: назви,коферментні та некоферментні функції, харчові джерела, добовапотреба, ознаки авітамінозу, біомедичне застосування. Кількісне

13

визначення вітаміну С в молоці, сечі та вітаміну Р в чаїТема 26. Жиророзчинні вітаміни: коферментні, некоферментні та гормональні

функції. Ознаки та причини авітамінозів та гіпервітамінозів. Біомедичнезастосування жиророзчинних вітамінів. Якісні реакції на жиророзчиннівітаміни

Змістовий модуль 12. Біохімія кровіКонкретні цілі: Аналізувати біохімічний склад крові та пояснювати діагностичну роль білківплазми крові, небілкових азотовмісних сполук (залишковий азот), безазотистихорганічних компонентів крові в нормі та за умов розвитку патології Аналізувати стан здоров’я людини на підставі біохімічних параметрів змінактивності ферментів, вмісту певних білків, проміжних та кінцевих продуктівметаболізму в крові Трактувати особливості обміну речовин в еритроцитах, біохімічні основи їхдихальної функції Пояснювати біохімічні механізми синтезу гему та гемоглобіну, причини та проявигемоглобінозів Аналізувати принципи регуляції обміну порфіринів, виникнення та розвиткуспадкових порушень синтезу порфіринів – порфірійТема 27. Кров як біологічна рідина: функції, фізико-хімічні константи. Хімічний

склад крові в нормі і при патології. Залишковий азот. Азотемії.Особливості обміну речовин в еритроцитах. Гемоглобін: біосинтез,патологія. Гемоглобінози (гемоглобінопатії, таласемії), порфірії. Якіснареакція на гем гемоглобіну. Визначення наявності крові на медичномуінструментарії. Визначення хлоридів крові за методом Рушняка

Змістовий модуль 13. Функціональна біохіміяКонкретні цілі: Трактувати біохімічні закономірності функцій печінки: вуглеводної, ліпід-регулюючої, білоксинтезуючої, сечовиноутворювальної, пігментної,жовчоутворювальної Пояснювати утворення жовчних пігментів у процесі розпаду гемоглобіну вселезінці та печінці та їх перетворення у шлунково-кишковому тракті Аналізувати диференційні зміни біохімічних показників пігментного обміну в кровіта сечі (вільний та кон’югований білірубін) з метою оцінки патобіохімії жовтяниць Трактувати біохімічні механізми функціонування детоксикаційної системипечінки: реакції мікросомального окиснення та кон’югації в біотрансформаціїксенобіотиків та ендогенних токсинів Трактувати біохімічні механізми регуляції водно-сольового обміну та роль нирок вутворення сечі Аналізувати біохімічний склад сечі в норма та за умов розвитку патологічнихпроцесів: оцінювати функціональне значення кінцевих продуктів азотистого обміну

14

(сечовина, сечова кислота, креатинін) та продуктів детоксикації (твариннийіндикан, гіпурова кислота)Тема 28. Біохімічні функції печінки. Пігментний обмін. Катаболізм гемоглобіну

в тканинах. Жовтяниці. Детоксикаційна функція печінки. Загальнішляхи метаболізму ксенобіотиків. І, ІІ, ІІІ фази біотрансформації.Амідопіриновий тест. Визначення метаболітів аніліну в сечі

Тема 29. Водно-мінеральний обмін. Класифікація та біологічне значеннямінеральних речовин. Вода: будова, біологічне значення, обмін.Гормональна регуляція водно-мінерального обміну. Біохімія нирок тасечі. Нормальні та патологічні компоненти сечі. Якісні реакції на іоникальцію, магнію, фосфати. Титраційна кислотність сечі. Фізико-хімічнівластивості сечі.

Тема 30 Практичні навички, вирішення ситуаційних задач. Комп’ютернетестування (база тестів до іспиту)

15

4. СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ4.1. денної форми навчання

Назви змістових модулів і тем Кількість годинВсьо-го

у тому числіЛек. Практ.

занятІнд.

роботаСамос.робота.

1 2 3 4 5 6

Модуль 1. Загальні закономірності метаболізмуЗмістовий модуль 1. Введення в біохімію. Біомолекули та клітинні структури

Тема 1. Предмет, задачі, етапи та напря-мки розвитку біохімії. Біомолекули.Прості і складні білки: властивості,функції.

6 - 2 4

Разом за змістовим модулем 1 6 - 2 4Змістовий модуль 2.. Ферменти та кофактори. Регуляція метаболізму

Тема 2. Ферменти: номенклатура,класифікація, природа, будова,властивості, механізм дії. Кінетика таенергетика ферментативних реакцій.

6 2 2 2

Тема 3. Активатори та інгібіториферментів. Принципи визначення таодиниці активності ферментів. Регуляціяферментативної активності. Ізоферменти,Медична ензимологія

8 2 6

Тема 4. Кофактори: класифікація.Невітамінні, вітаміноподібні тавітамінні кофактори І групи.

8 2 2 4

Тема 5. Кофактори II групи.Коферментні функції вітамінів.

6 2 4

Разом за змістовим модулем 2 28 4 8 16Змістовий модуль 3. Основні закономірності обміну речовин. ЦТК.

Тема 6. Загальні шляхи метаболізму.Окисне декарбоксилування пірувату.ЦТК Кребса.

6 2 2 4

Разом за змістовим модулем 3 6 2 2 4Змістовий модуль 4.Молекулярні основи біоенергетики

Тема 7. Біологічне окиснення. Тканиннедихання. Окисне фосфорилування.

2 2 4

Разом за змістовим модулем 4 2 2 4

16

Змістовий модуль 5.Метаболізм вуглеводів та його регуляціяТема 8. Вуглеводи: визначення,класифікація, представники,значення. .Проміжний обмін вуглеводів.Анаеробний гліколіз. Спиртове бродіння.Етапи аеробного окиснення глюкози.

8 2 2 4

Тема 9. Пентозофосфатний шлях окисненняглюкози. Глюконеогенез. Метаболізмфруктози і галактози.

6 2 2 2

Тема 10. Метаболізм глікогену. Регуляціята патологія вуглеводного обміну.

4 2 2

Разом за змістовим модулем 5 18 4 6 8Змістовий модуль 6.Метаболізм ліпідів та його регуляція

Тема 11. Ліпіди: класифікація, будова,значення. Біомембрани. Активні формикисню. ПОЛ. Каскад арахідонової кислоти.Травлення ліпідів у ШКТ. Жовчні кислоти.Транспортні форми ліпідів. Проміжнийобмін ліпідів. Ліполіз: окиснення жирнихкислот і гліцеролу.

8 2 2 4

Тема 12. Ліпогенез: синтез жирнихкислот, жирів та фосфогліцеридів.Ліпотропні та ліпогенні фактори.

8 2 2 4

Тема 13. Метаболізм кетонових тіл тахолестеролу. Кетогенні та антикетогенніфактори. Регуляція та патологіяліпідного обміну.

4 2 4

Разом за змістовим модулем 6 20 4 6 12Тема 14. Тестовий контроль зізмістових модулів 1 - 6.

2 2

Тема 15. Підсумкове заняття зізмістових модулів 1 - 6.

2 2

Разом за модулем 1 94 14 30 50Модуль 2. Хімія і метаболізм білків.Молекулярна біологія і генетика.

Біохімія міжклітинних комунікацій.Функціональна біохіміяЗмістовий модуль 7.Метаболізм простих білків і амінокислот.

Тема 16. Прості білки. Азотистий баланс.Травлення та гниття білків у ШКТПроміжний обмін простих білків.Загальні шляхи катаболізму амінокислот:трансамінування.

8 2 2 4

Тема 17. Дезамінування тадекарбоксилування амінокислот. Біогенніаміни.Шляхи знешкодження аміаку.

8 2 6

17

Тема 18. Спеціалізовані шляхи обмінуокремих амінокислот. Ензимопатії(ферментні блоки).

8 2 2 4

Разом за змістовим модулем 7 24 4 6 14Змістовий модуль 8. Основи молекулярної біології

Тема 19. Обмін нуклеопротеїнів інуклеотидів. Патологія обміну нуклеотидів

12 2 2 8

Тема 20. Молекулярна біологія: Основнінапрямки передачі генетичної інформації:реплікація, транскрипція, трансляція.

6 2 2 2

Разом за змістовим модулем 8 18 4 4 10Змістовий модуль 9. Основи молекулярної генетики

Тема 21. Трансляція. Інгібітори трансляції.Посттрансляційна модифікація білків.

6 2 2 2

Тема 22. Регуляція експресії генів у прокарітта еукаріот. Молекулярні механізми мутацій.Генна інженерія.

8 2 6

Разом за змістовим модулем 9 14 2 4 8Змістовий модуль 10.

Молекулярні механізми дії гормонів і гормональна регуляція метаболізмуТема 23. Гормони: визначення,характеристика, класифікація, регуляціясинтезу та секреції. Механізми трансдукціїгормонального сигналу.Регуляція метаболіз-му гормонами центральних ендокриннихзалоз.

6 2 2 2

Тема 24. Регуляція метаболізму гормонамипериферичних залоз та залоз змішаноїсекреції.

12 2 2 8

Разом за змістовим модулем 10 18 4 4 10Змістовий модуль 11. Біохімія харчування. Вітаміни

Тема 25. Біохімія харчування. Вітаміни тамікроелементи як компоненти харчування.Основні поняття вітамінології. Водорозчиннівітаміни.

8 2 2 4

Тема 26. Коферментні вітаміни.Жиророзчинні вітаміни, біоантиоксиданти

8 2 2 4

Разом за змістовим модулем 11 16 4 4 8Змістовий модуль12.Біохімія і патобіохімія крові

Тема 27. Кров як біорідина: функції, фізико-хімічні константи. Хімічний склад крові.Залишковий азот. Азотемії. Особливостіобміну речовин в еритроцитах. Гемоглобін:будова, види, сполуки, біосинтез, патологія.

8 2 2 4

18

Разом за змістовим модулем 12 8 2 2 4Змістовий модуль 13.Функціональна біохімія органів і тканин

Тема 28. Біохімічні функції печінки.Пігментний обмін. Жовтяниці.Детоксикаційна функція печінки. Загальнішляхи метаболізму ксенобіотиків (ІІІ фази).

10 2 2 6

Тема 29. Водно-мінеральний обмін.Класифікація та роль мінеральних речовин.Вода: будова, значення, обмін. Регуляціяводно-мінерального обміну. Біохімія сечі.

6 2 2 2

Разом за змістовим модулем 13 16 4 4 8Тема 30. Практичні навички, вирішенняситуаційних задач. Комп’ютерне тестуван-ня до іспиту (база тестів)

2 2

Разом за дисципліною 216 40 60 116

19

4.2. Заочно ї форми навчання (4,5 років)Назви змістових тем Кількість годин

Усього у тому числіЛекції Практичні

заняттяСамостійна

робота1 2 3 4 5

Введення в біохімію. Біомолекули таклітинні структури. Ферменти такофактори. Регуляція метаболізму

24 2 2 20

Основні закономірності обмінуречовин. ЦТК Кребса. Молекулярніоснови біоенергетики

30 2 2 26

Метаболізм вуглеводів і ліпідів та їхрегуляція

30 2 4 24

Обмін простих білків та амінокислот 24 2 2 20Основи молекулярної біології ігенетики

30 2 2 26

Молекулярні механізми дії гормоніві гормональна регуляція метаболізму

28 - 2 26

Біохімія і патобіохімія крові та сечі 22 - 2 20Метаболізм ксенобіотиків 28 2 2 24Усього 216 12 18 186

4.3. Заочної форми навчання (5,5 років)Назви змістових тем Кількість годин

Усьо-го

у тому числіЛекції Практичні

заняттяСамост.робота

1 2 3 4 5Введення в біохімію. Біомолекули .Ферменти та кофактори.

24 2 2 20

Основні закономірності обмінуречовин. ЦТК. Біоенергетика

30 2 2 26

Метаболізм вуглеводів та ліпідів і їхрегуляція

30 2 4 24

Обмін простих білків та амінокислот 24 2 2 20Основи молекулярної біології тагенетики

30 2 2 24

Молекулярні механізми дії гормоніві гормональна регуляція метаболізму

28 2 2 22

Біохімія і патобіохімія крові та сечі 22 2 2 20Метаболізм ксенобіотиків 28 2 2 24Усього годин за дисципліну 216 16 18 182

20

5. Теми лекцій5.1. для денної форми навчання

№з/п

Назва теми Кількістьгодин

1 Біохімія як наука: біомолекули, метаболічні шляхи. Ферменти:будова, властивості, класифікація, механізм дії, регуляція

2

2 Кофактори та коферменти. Коферментні функції вітамінів 23. Основні закономірності обміну речовин. Біоенергетика 24. Обмін вуглеводів - 1. Травлення вуглеводів у ШКТ. Гліколіз,

аеробне окиснення глюкози. Пентозофосфатний шлях обмiнуглюкози: значення, регуляція, патологія.

2

5. Обмін вуглеводів - 2. Глюконеогенез, обмін глікогену, метаболічнішляхи перетворення фруктози і галактози. Регуляція та патологіявуглеводного обміну. Цукровий діабет

2

6. Метаболізм лiпiдiв-1. Ліпіди: визначення, класифікація,представники. Біомембрани: визначення, біологічне значення,фізико-хімічні властивості. Ферментативне та неферментативнеПОЛ. Фармпрепарати – антиоксиданти.Перетравлення ліпідів уШКТ. Транспортнi форми лiпiдiв: будова, значення. Промiжнийобмiн лiпiдiв: розщеплення ТАГ у тканинах, мобiлiзацiя жирнихкислот iз жирових депо. -окиснення жирних кислот і гліцерину.

2

7. Метаболізм лiпiдiв-2. Ліпогенез: бiосинтез жирних кислот, ТАГ тафосфолiпiдiв. Лiпотропнi й лiпогеннi фактори. Кетонові (ацетонові)тіла: синтез (кетогенез), біологічна роль та кетоліз. Кетогеннi таантикетогеннi фактори. Метаболізм холестерину та його біологічнезначення.. Нейрогуморальна регуляція ліпідного обміну. Патологія:атеросклероз, стеаторея, жовчо-кам’яна хвороба, ожиріння.Фармпрепарати як гепатопротектори та гіпохолестеринемічні.

2

8. Метаболізм простих бiлкiв-1. Харчове значення білків. Нормибілків у харчуванні. Перетравлення і Гниття білків у ШКТ. білків утовстому кишечнику. ПУЛ амiнокислот. Замiннi та незамiннiамiнокислоти. Проміжний обмiн простих бiлкiв. Загальні шляхиперетворення амінокислот: трансамiнування та дезамiнування.Клiнiчне значення визначення активностi трансамiназ в кровіДекарбоксилювання амiнокислот: визначення, ферменти.Біологічна роль бiогенних амiнів та механізм їх інактивації.Джерела амiаку та способи (попередні та остаточні) йогознешкодження. Орнітиновий цикл сечовиноутворення.

2

9. Метаболізм простих бiлкiв-2. Метаболізм та значення ациклічнихамінокислот: гліцину, серину, цистеїну, метіоніну, аспарагінової,глутамінової та ін. Особливості метаболізму, значення тапорушення обміну циклічних амінокислот: фенілаланіну,тирозину, триптофану, гістидину та ін.Молекулярні хвороби.

2

21

10. Метаболізм нуклеопротеїнів.Нуклеїновi кислоти. ХарактеристикаДНК та різних видів РНК. Сутність робіт Уотсона і Кріка. Обміннуклеопротеїнів: біосинтез та катаболізм пуринових тапіримідинових нуклеотидів. Патологія пуринового обміну.

2

11. Молекулярна біологія: Основні напрямки передачі генетичноїінформації: реплікація, транскрипція, трансляція.

2

12. Молекулярна генетика: Регуляція експресії генів. Молекулярнімеханізми мутації. Репарація ДНК. Принципи генної інженерії

2

13. Біохімія міжклітинних комунікацій. Гормони. Біохімічні тамолекулярно-біологічні механізми дії

2

14. Характеристика гормонів центральних, периферичнихендокринних залоз та органів змішаної секреції

2

15. Біохімія харчування. Вітаміни та мікроелементи як компонентихарчування. Основні поняття вітамінології

2

16. Коферментні вітаміни.Жиророзчинні вітаміни, біоантиоксиданти 217. Біохімія крові. 218. Біохімія печінки. Біохімія жовтяниць 219. Метаболізм ксенобіотиків 220. Водно-мінеральний обмін 2

Разом 40 год.

5.2. Теми лекцій для заочної форми навчання№з/п

Назва теми Кількістьгодин

4,5 р. 5,5 р.1. Біохімія як наука: біомолекули, метаболічні шляхи. Ферменти:

будова, властивості, класифікація, механізм дії, регуляція.Кофактори та коферменти. Коферментні функції вітамінів

2 4

2. Основні закономірності обміну речовин. Біоенергетика 2 23. Обмін вуглеводів. Гліколіз, аеробне окиснення глюкози.

Обмін глікогену. Регуляція та патологія вуглеводного обміну2 2

4. Метаболізм ліпідів. Травлення ліпідів у ШКТ. Транспортніформи ліпідів. Катаболізм триацилгліцеролів. Ліпогенез.Обмін холестеролу та кетонових тіл. Регуляція та патологіяліпідного обміну

2 2

5. Обмін нуклеопротеїнів. Патологія обміну нуклеотидівМолекулярна біологія: Основні напрямки передачі генетичноїінформації: реплікація, транскрипція, трансляція.

2 2

6. Гормони. Біохімічні та молекулярно-біологічні механізми діїХарактеристика гормонів центральних, периферичнихендокринних залоз та органів змішаної секреції

2 2

7. Біохімія печінки.Метаболізм ксенобіотиків - 2Разом 12. 18

22

6. ТЕМИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ6.1. Для денної форми навчання

№ Назва теми Годиин

1 Вступне заняття. Правила техніки безпеки. Біомолекули. Білки:будова, властивості, функції. Кольорові реакції на амінокислоти.

2

2 Ферменти: визначення, номенклатура, класифікація, будова. Кінетиката енергетика ферментативних реакцій. Властивості ферментів.Специфічність дії ферментів, залежність ферментативноїактивності від температури та рН середовища

2

.3. Хімічна природа ферментів. Активатори та інгібітори ферментів.Ізоферменти, мульти-ферменти. Напрямки медичної ензимології. Впливактиваторів та інгібіторів на активність амілази слини. Кількісневизначення активності амілази в сечі

2

4 Кофактори: визначення, класифікація. Кофактори І групи. Визначенняактивності каталази крові. Якісні реакції на вітамін С

2

5 Кофактори II групи. Якісні реакції на вітаміни В1, В2, В6, А, Е якпопередники кофакторів

2-

6 Загальні шляхи метаболізму. Окисне декарбоксилування пірувату.ЦТК. Визначення активності сукцинатдегідрогенази в гомогенатіпечінки

2-

7 Біологічне окиснення, тканинне дихання, окисне фосфорилування.Співставлення РОП рибофлавіну та метиленового синього. Кількісневизначення АТФ у біоматеріалі

2

8 Вуглеводи: класифікація, будова, біологічна роль. Проміжний обмінвуглеводів: гліколіз, спиртове бродіння, ефект Пастера, аеробнеокиснення глюкози, енергетичний баланс. Кількісне визначенняпірувату в біоматеріалі та глюкози в сечі за методом Альтгаузена.

2

9 Пентозофосфатний цикл окиснення глюкози. Глюконеогенез.Метаболізм фруктози і галактози. Кількісне визначення фру-1,6-дифосфату в біоматеріалі

2

10 Метаболізм глікогену. Глікогенози, аглікогенози. Регуляція і патологіявуглеводного обміну. Кількісне визначення глюкози в крові

2

11 Ліпіди: класифікація, будова, значення. Біомембрани. ПОЛ. Каскадарахідонової кислоти. Травлення ліпідів. Жовчні кислоти. Транспортніформи ліпідів. Проміжний обмін ліпідів. Ліполіз. Окиснення жирнихкислот і гліцеролу. Визначення суми тригліцеридів та фосфоліпідів

2

12 Ліпогенез. Біосинтез жирних кислот, тригліцеридів і фосфогліцеридів.Ліпотропні та ліпогенні фактори. Визначення йодного числа

2

13 Метаболізм кетонових тіл. Кетогенні та антикетогенні фактори. Обмінхолестеролу. Регуляція і патологія ліпідного обміну. Визначення кето-нових тіл в сечі та холестеролу в крові

2

23

14 Тестовий контроль з тем ІІІ семестру: ферменти, коферменти,тканинне дихання, обмін вуглеводів і ліпідів

2

15 Підсумкове заняття з тем ІІІ семестру: ферменти, коферменти,тканинне дихання, обмін вуглеводів і ліпідів

2

16. Прості білки. Норма білків у харчуванні, азотистий баланс.Травлення і гниття білків у ШКТ. Загальні шляхи катаболізмуамінокислот: трансамінування: Визначення активності АлАТ усироватці крові

2

17. Декарбоксилування амінокислот. Біогенні аміни. Дезамінуванняамінокислот. Шляхи знешкодження аміаку. Кількісне визначеннясечовини в крові

2

18. Спеціалізовані шляхи обміну окремих амінокислот. ЕнзимопатіїВизначення суми відновленого глутатіону та цистеїну

2

19. Нуклеопротеїни і нуклеїнові кислоти: визначення, будова,класифікація, біологічне значення. Метаболізм нуклеотидів. Патологіяобміну: гіперурикемія, подагра, оротатацидурія. Якісний аналізгідролізату нуклеопротеїнів Якісне та кількісне визначення сечовоїкислоти у біорідинах.

2

20. Молекулярна біологія. Генетичний код. Реплікація. Транскрипція.Процесінг. Інгібітори.. Визначення вмісту ДНК і РНК у біорідинах.

2

21. Трансляція. Інгібітори трансляції. Посттрансляційна модифікаціябілків. Виділення казеїну з молока і якісні реакції на білок

2

22. Регуляція експресії генів у прокаріт та еукаріот. Молекулярнімеханізми мутацій. Генна інженерія. Визначення гомогентизинової тафенілпіровиноградної кислот у сечі

2

23. Гормони: визначення, класифікація, регуляція синтезу та секреції,загальна характеристика. Молекулярні механізми трансдукціїгормонального сигналу. Регуляція метаболізму гормонамицентральних ендокринних залоз. Якісні реакції на інсулін, адреналін,тироксин. Визначення метаболітів нітроген монооксиду (NO) в слині

2

24. Регуляція метаболізму гормонами периферичних ендокринних залоз тазалоз змішаної секреції. Регуляція гомеостазу кальцію і фосфатів.Вплив інсуліну й адреналіну на рівень глюкози крові

2

25. Вітаміни. Основні поняття вітамінологіі. Вітаміноподібні речовини.Водорозчинні вітаміни групи В, C і Р: функції, джерела, добовапотреба, ознаки авітамінозу, медичне застосування. Кількісневизначення вітаміну С в молоці, сечі та Р в чаї

2

26. Жиророзчинні вітаміни: коферментні, некоферментні та гормональніфункції. Ознаки а- і гіпервітамінозів. Біомедичне застосуванняжиророзчинних вітамінів. Якісні реакції на жиророзчинні вітаміни

2

27. Кров як біорідина: функції, константи. Хімічний склад крові.Залишковий азот. Азотемії. Особливості обміну речовин веритроцитах. Гемоглобін: будова, види, сполуки, біосинтез, патологіясинтезу. Кількісне визначення хлоридів крові. Якісна реакція на гем

2

24

гемоглобіну. Визначення крові на медичному інструментарії28. Біохімічні функції печінки. Пігментний обмін. Жовтяниці Метаболізм

ксенобіотиків: І, ІІ та ІІІ фази біотрансформації. Визначенняметаболітів аніліну в сечі. Амідопіриновий тест

2

29. Водно-мінеральний обмін. Класифікація та біологічна рольмінеральних речовин. Регуляція водно-мінерального обміну. Біохіміянирок та сечі. Нормальні та патологічні компоненти сечі. Якісні реакціїна іони кальцію, магнію, фосфати. Титраційна кислотність сечі.Фізико-хімічні властивості сечі.

2

30. Практичні навички та вирішення ситуаційних задачКомп’ютерне тестування (база тестів до іспиту)

2

Разом 60

6.2. Для заочної форми 4,5 і 5,5 років навчання№з/п

Назва теми Години

1. Ферменти: номенклатура, класифікація, хімічна природа, будова,Властивості ферментів. Активатори та інгібітори ферментів.Медична ензимологія Специфічність дії ферментів, залежністьактивності ферментів від рН та температури. Вплив активаторіві інгібіторів на активність амілази слини

2

2 Загальні шляхи метаболізму. Окисне декарбоксилування пірувату.ЦТК Кребса. Біологічне окиснення. Окисне фосфорилування.Спiвставлення редокс-потенцiалів рибофлавiну та метиленовоїсинi. Кількісне визначення АТФ в біологічних рідинах

2

3. Вуглеводи: Травлення вуглеводів у ШКТ. Анаеробний і аеробнийгліколіз. Метаболізм глікогену. Регуляція та патологія вуглеводногообміну. Якісне і кількісне визначення глюкози в сечі і кількісне вкрові

2

4 Ліпіди: визначення: класифікація, будова, біологічне значення.Травлення ліпідів у ШКТ. Жовчні кислоти. Транспортні формиліпідів. Ліполіз і ліпогенез. Метаболізм кетонових тіл тахолестеролу. Регуляція та патологія ліпідного обміну. Визначеннякетонових тіл у сечі та холестеролу в крові.

2

5. Прості білки. Харчове значення білків, норма білків у харчуванні,азотистий баланс. Травлення і гниття білків у ШКТ Проміжнийобмін простих білків: транс- і дезпмінування, декарбоксилування.Шляхи знешкодження аміаку. Визначення кислотностішлункового соку . Кількісне визначення сечовини в крові

2

6. Нуклеїнові кислоти: визначення, класифікація, будова, біологічнезначення. Метаболізм нуклеотидів. Патологія обміну:

2

25

гіперурикемія, подагра, оротатацидурія.. Молекулярна біологія.Генетичний код. Реплікація. Транскрипція. Процесінг. Якіснийаналіз гідролізату нуклеопротеїнів Якісне та кількісне визначеннясечової кислоти,і ДНК і РНК у біорідинах.

7. Біохімія міжклітинних комунікацій. Молекулярні механізмитрансдукції гормонального сигналу. Регуляція метаболізмугормонами центральних та периферичних ендокринних залоз. Якісніреакції на інсулін, адреналін, тироксин. Вплив інсуліну та адреналінуна рівень глюкози крові

2

8. Кров як біорідина: функції, фізико-хімічні константи. Хімічнийсклад крові. Залишковий азот. Азотемії. Особливості обмінуречовин в еритроцитах. Гемоглобін: будова, види, сполуки,біосинтез, патологія синтезу. Кількісне визначення хлоридів крові заметодом Рушняка. Якісна реакція на гем гемоглобіну. Визначеннянаявності крові на медичному інструментарії

2

9. Детоксикаційна функція печінки. Шляхи обміну ксенобіотиків..Амідопіриновий тест. Визначення метаболітів аніліну в сечі

2

38. Разом 18

26

8. Самостійна робота8.1. Для денної форми навчання

№з/п

Назва теми Годин

1. Місце біохімії серед медико-біологічних дисциплін. Історія біохімії 22 Білки – основа життя 23. Історія розвитку ферментології 24. Медичне застосування ферментів: ензимотерапія, ензимодіагностика 45. Коферментні вітаміни та їх біологічні форми 46. Застосування коферментів в медичній практиці 47. Історія відкриття та біологічне значення циклу трикарбонових кислот 48. Життя та діяльність видатних українських біохіміків О.М.Баха і

В.І.Палладіна2

9. Роз’єднувачі окисного фосфорилювання та регуляція термогенезу 210. Біохімічні механізми травлення та смоктування вуглеводів. Причини

харчової не переносності вуглеводів2

11. Історія відкриття гліколізу. Роль українських вчених в його вивченні 212. Спадкові порушення вуглеводного обміну: фруктоземія,

галактоземія, порушення активності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази4

13. Патогенез та лікування цукрового діабету: сучасні погляди 414. Біологічне значення поліненасичених жирних кислот 415. Фармпрепарати як ліпотропні фактори: приклади та механізм дії 416. Причини і наслідки кетонемії при цукровому діабеті 417. Біохімічна діагностика інтенсивності гниття білків у кишечнику. 418. Інгібітори мрнрамінооксидаз як лікарські препарати 219. Діагностичне значення визначення активності трансаміназ 220. Спадкові порушення орнітинового циклу сечовиноутворення 221. Ензимопатії амінокислотного обміну 422. Порушення пуринового обміну. Профілактика і лікування подагри 423. Вплив фармпрепаратів на структуру і функції нуклеїнових кислот 424. Фармпрепарати – інгібітори трансляції: приклади, механізм дії. 425. Сучасні аспекти генної інженерії для вирішення завдань у фармації. 426. Використання полімеразної ланцюгової реакції для діагностики

спадкових та інфекційних хвороб.2

27. Історія ендокринології 228. Патологія синтезу і секреції тиреоїдних гормонів: тиреотоксикоз,

мікседема, кретинізм, ендемічний зоб4

29. Інсулін: структура, історія відкриття, медичне застосування, штучнийсинтез інсуліну

4

30. Вітамін С: структура, біологічна роль, медичне застосування 231. Активація та біологічне значення вітаміну D. 232. Медичне застосування вітамінів 4

27

33. Компоненти крові як фармацевтичні препарати 434. Патобіохімія жовтяниць 435. Шляхи детоксикації лікарських препаратів як ксенобіотиків 236. Біохімічні показники порушення водно-мінерального обміну 2

Разом 116

8.2. Для студентів заочної форми навчання№з/п

Назва теми Годин4,5 роківнавчання

5,5 роківнавчання

1. Біологічне значення білків і пептидів 4 42. Структура та властивості ферментів 5 53. Роль ферментів в живій природі, промисловості та с/г. 5 44. Застосування ферментів у медичній практиці 3 35. Коферментні функції вітамінів 5 56. Спільність шляхів катаболізму білків, вуглеводів,

ліпідів.4 4

7. Значення ЦТК. Енергетичний баланс 4 48. Схема будови та механізм дії ланцюга транспорту

електронів в мітохондріях.4 4

9 Основні положення хеміосмотичної теорії Мітчела тамеханізм окисного фосфорилування

4 4

10. Роз’єднувачі окисного фосфорилювання та регуляціятермогенезу

3 4

11. Харчове значення, травлення вуглеводів у ШКТ,причини непереносимості вуглеводів

5 5

12. Біологічне значення харчових волокон 4 413. Біологічне значення гліколізу, аеробного та

пентозофосфатного шляху перетворення глюкози6 4

14. Метаболізм глікогену. Глікогенози і аглікогенози. 4 415. Гормональна регуляція метаболізму вуглеводів 3 316 Біохімічні показники стану вуглеводного обміну при

патологіях4 4

17. Хвороби порушення вуглеводного обміну 4 418. Харчове значення, біохімічні механізми травлення

ліпідів у ШКТ, роль жовчних кислот, біохімічніпричини патології травлення та всмоктування ліпідів

6 4

19. Будова і значення біологічних мембран, видимембранного траспорту.

4 4

20. Механізм ферментативного і неферментативногоПОЛ. Каскад арахідонової кислоти.

4 4

21. Біологічне значення ейкозаноїдів, їх практичнезастосування

4 4

28

22. Механізм, регуляція та біологічне значення ліполізу 4 423. Метаболізм кетонових тіл. Причини та наслідки

кетонемії.4 4

24. Біохімічні показники порушення ліпідного обміну припатологічних станах

4 4

25. Діагностика, профілактика та лікування атеросклерозу 4 426. Значення білків, азотистий баланс, біохімічні

механізми травлення та гниття білків у шлунково-кишковому тракті

4 4

27. Пул амінокислот: шляхи поповнення і використання 4 428. Синтез та роль біогенних амінів в обміні речовин, їх

вплив на організм людини. Біогенні аміни якфармпрепарати

4 4

29. Шляхи утворення і знешкодження аміаку. Вродженіпорушення орнітинового циклу

4 4

30. Ензимопатії амінокислотного обміну 4 431. Будова і значення нуклеїнових кислот (ДНК, РНК) 4 432. Фармацевтичні препарати як інгібітори процесів

реплікації, транскрипції, трансляції4 4

33. Молекулярні механізми регуляції в реалізаціїгенетичної інформації.

4 4

34. Вродженні вади метаболізму (молекулярні хвороби) якнаслідок генетичних пошкоджень та мутацій

4 4

36. Молекулярно-клітинні механізми дії пептидних,стероїдних, тиреоїдних, амінних гормонів

3 3

37. Порушення метаболізму при дефіциті та надлишкугормонів. Зміни гомеостазу кальцію

6 6

38. Роль вітамінів та мікроелементів у харчуванні. 4 439. Біохімічні функції крові. 4 440. Роль білків та індикаторних ферментів плазми крові в

нормі та при патології4 4

41. Особливості обміну речовин в еритроцитах, види тасполуки гемоглобіну, механізм та патологія йогобіосинтезу на прикладі гемоглобінозів та порфірій

4 4

42. Роль печінки в гомеостазі, оцінка функцій печінки забіохімічними показниками

4 4

43. Катаболізм гемоглобіну в тканинах, утворенняжовчних пігментів, диференційний аналіз жовтяниць

5 5

44. Біохімічні основи детоксикації ксенобіотиків,фармпрепаратів та ендогенних токсинів

5 5

45. Ефект індукованої токсичності та його наслідки 4 446 Показники порушення водно-мінерального обміну 2 2

Разом 186 год. 182 год.

29

8. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ№з/п

Вид завдання Бали

1 Написання рефератів 42 Створення електронних варіантів схем та навчальних таблиць 4-63 Створення мультимедійних презентацій, анімацій, фільмів, моделей 6-84 Виступ на СНГ та СНК 8-105 Участь у Всеукраїнській олімпіаді з дисципліни (призове місце) 10-12

9.МЕТОДИ НАВЧАННЯНаочні: мультимедійні презентації, анімації, фільми, моделіПрактичні: досліди; робота із хімічним посудом та реактивами, робота із

засобами вимірювальної техніки та лабораторним обладнанням(ФЕК, рН-метр, ареометри, поляриметри, термометри та ін.)

10.МЕТОДИ КОНТРОЛЮ ТА КРІТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

1. Тестові завдання, побудовані за класичною формою, що мають 5 відповідей, зяких лише одна є вірною2. Ситуаційні задачі, що представлені у вигляді біохімічного аналізу крові абосечі. Студент інтерпретує результати аналізу, ставить попередній діагноз3. Перелік питань для підготовки студентів до підсумкових занять4. Перелік питань, практичних навичок до іспиту

Перелік питань для підготовки студентів до підсумкових занять

Перелік питань для підготовки студентів до ПМК 1Змістовий модуль 1: Введення в біохімію. Біомолекули та клітинні структури

1. Визначення біохімії як науки, місце біохімії серед інших медико-біологічнихдисциплін2. Об’єкти вивчення та завдання біохімії, розділи та методи біохімії3. Видатнi вченi-бiохiмiки. Внесок українських вчених у розвиток світової біохімії

Змістовий модуль 2:Ферменти та кофактори. Регуляція метаболізму1. Поняття про ферменти, субстрати, продукти реакції. Біологічне значенняферментів. Номенклатура та класифікація ферментів.2. Хімічна природа ферментів та її докази. Будова ферментів (простих і складних).Роль апофермента та кофактора в біологічному каталізі3. Активний центр ферментів: визначення, будова, структурні ділянки та їх функції4. Алостеричні центри: визначення, будова, просторове розташування та функціїПоняття про алостеричний ефект та регуляторні ферменти5. Властивості ферментів як біокаталізаторів: специфічність дії (її види);термолабільність, залежність активності від рН середовища.

30

6. Механізм дії ферментів: основні етапи. Поняття про енергетику ферментативнихреакцій (енергетичний бар’єр та енергія активації).7. Поняття про кінетику ферментативних реакцій: залежність швидкостіферментативних реакцій від концентрацій субстрату і ферменту, значення константиМіхаеліса. Принципи визначення та одиниці ферментативної активності8. Активатори та інгібітори ферментів: визначення, представники, механізм дії. Типигальмування ферментативних реакцій. Використання інгібіторів ферментів якфармпрепаратів.9. Принципи та види регуляції активності ферментів. Клітинна організація ферментів,мембранозалежні ферменти10.Ізоферменти, визначення, будова, приклади. Клінічне значення визначенняізоферментів крові. Мультиферменти, визначення, будова, приклади, значення.Поліферментні системи11.Медична ензимологія, визначення, напрямки: ензимопатологія, ензимо-діагностика, ензимотерапія12.Класифікація кофакторів за механізмом дії і хімічною природою. Структура та

біологічне значення невітамінних кофакторів І групи: гему, глутатіону13.Структура та біологічне значення вітаміноподібних кофакторів І групи: убіхінону,

ліпоєвої кислоти, тетрагідробіоптерину (ТГБП), хінонових коферментів14.Структура та біологічне значення вітамінних кофакторів І групи: нікотинамідних

(НАД, НАДФ), флавінових (ФМН, ФАД), 5-дезоксиаденозилкобаламіну,аскорбінової кислоти та токоферолу

15.Структура, механізм дії, біологічне значення невітамінних (фосфатів вуглеводів іфосфатів нуклеозидів) та вітаміноподібних (карнітину) кофакторів ІІ групи:

16.Структура, механізм дії та біологічна роль вітамінних кофакторів ІІ групи: тіамін-дифосфату (ТДФ), коензиму ацилування (КоА), піридоксальфосфату (ПАЛФ),біоцитину, тетрагідрофолієвої кислоти (ТГФК), метилкобаламіну, вітамінів А, К.

Змістовий модуль 3: Основні закономірності обміну речовин1. Обмін речовин у гетеротрофів та його основні етапи. Поняття про

внутрішньоклітинний метаболізм і метаболічні шляхи. Основні етапикатаболізму біомолекул. Центральні метаболіти обміну речовин

2. Окисне декарбоксилювання пірувату: визначення, локалізація в клітині, будовамультиферментного комплексу, схема реакцій, біологічне значення та регуляція

3. Цикл трикарбонових кислот Кребса (ЦТК): визначення, локалізація, механізм,послідовність реакцій, біологічне значення, енергетичний баланс та регуляція.Анаплеротичні реакції ЦТК та їх біологічна роль

Змістовий модуль 4:Молекулярні основи біоенергетики1. Біологічне окиснення: визначення, реакції, теорії (Баха, Палладіна, Віланда,

Варбурга). Будова та маркерні ферменти мітохондрій2. Поняття про тканинне дихання та дихальний ланцюг.3. Комплекси дихального ланцюга: назва, склад та біологічне значення. Повний та

укорочений дихальний ланцюг. Допоміжні ферменти тканинного дихання

31

4. Редокс-потенціал: визначення, механізм виникнення та біологічне значення5. Патологія тканинного дихання. Інгібітори дегідрогеназ та ферментів дихального

ланцюга на етапах окисного фосфорилування6. Поняття про біоенергетику. Макроергічні сполуки: визначення, представники,

біологічне значення7. Окисне фосфорилування: визначення, локалізація. Будова Н+-АТФ-синтетази8. Механізм окисного фосфорилування. Основні положення хеміосмотичної теорії

Мітчела. Пункти спряження тканинного дихання та окисного фосфорилування.Коефіцієнт окисного фосфорилування (Р/О, Р/2е-)

9. Інгібітори окисного фосфорилування. Роз’єднувачі тканинного дихання таокисного фосфорилування

Змістовий модуль 5:Метаболізм вуглеводів та його регуляція1. Вуглеводи: визначення, класифікація, будова, біологічне значення2. Харчове значення вуглеводів (добова потреба, енергетична цінність, харчові

джерела). Харчові волокна (норма в раціоні, значення)3. Травлення вуглеводів: характеристика ферментів-глікозидаз, пристінкове

травлення, всмоктування продуктів гідролізу. Недостатність дисахаридаз4. Анаеробний гліколіз: визначення, локалізація, механізм. Реакції субстратного

фосфорилування та гліколітичної оксидоредукції5. Регуляція та біологічне значення анаеробного гліколізу. Роль гліколізу в патології

(гіпоксія, анемія, канцерогенез)6. Спиртове бродіння: визначення, локалізація, механізм, подібність та відмінність з

гліколізом.7. Аеробне окиснення глюкози: визначення, локалізація, основні етапи, енергетичний

баланс8. Порівняльна характеристика анаеробного гліколізу та аеробного окиснення

глюкози (локалізація, механізм, енергетичний баланс)9. Пентозофосфатний цикл: визначення, локалізація, основні етапи, біологічне

значення. Ензимопатії глюкозо-6-фосфатдегідрогенази10. Глюконеогенез: визначення, локалізація, механізм, регуляція та біологічна роль11. Субстрати глюконеогенезу. Характеристика та біологічне значення глюкозо-

лактатного та глюкозо-аланінового циклів12. Метаболізм та біологічне значення фруктози і галактози. Спадкові ензимопатії їх

обміну.13.Глікогенез (синтез глікогену): визначення, локалізація, механізм, регуляція та

біологічне значення. Аглікогенози14. Глікогеноліз (розпад глікогену): визначення, локалізація, механізми, біологічне

значення. Аденілатциклазний шлях регуляції глікогенолізу. Глікогенози15. Нейрогуморальна регуляція вуглеводного обміну. Роль печінки в обміні

вуглеводів16. Вміст глюкози в сироватці крові у нормі та при патології. Гіпо- та гіперглікемії,

глюкозурії: визначення, види та причини17. Цукровий діабет: види, причини, клінічна та біохімічна діагностика

32

Змістовий модуль 6:Метаболізм ліпідів та його регуляція1. Ліпіди: визначення, класифікація, будова, біологічне значення окремих класів2. Біомембрани: будова, біофізичні властивості, функції.Мембранний транспорт3. Перекисне окиснення ліпідів (ПОЛ). Каскад арахідонової кислоти. Продукти ПОЛ

та їх біомедичне значення4. Харчове значення ліпідів (добова потреба, енергетична цінність, харчові джерела)5. Перетравлення ліпідів: особливості гідролізу триацилгліцеролів, фосфоліпідів,

стеридів у ШКТ, всмоктування продуктів гідролізу6. Жовчні кислоти: види, утворення, біологічне значення7. Катаболізм триацилгліцеролів (внутрішньоклітинний ліполіз): локалізація,

механізм, біологічне значення, гормональна регуляція8. β-окиснення жирних кислот: локалізація, механізм, основні етапи, роль карнітину9. Розрахунок енергетичного балансу повного окиснення насичених, ненасичених

жирних кислот та триацилгліцеролів (нейтральних жирів)10.Окиснення гліцеролу: локалізація, механізм, енергетичний баланс11.Біосинтез жирних кислот: локалізація, механізм, основні етапи, роль біотину.

Характеристика синтази жирних кислот12.Особливості синтезу та окиснення ненасичених жирних кислот. Есенціальні жирні

кислоти та їх біологічне значення13.Ліпогенез - біосинтез ТАГ: локалізація, джерела, етапи, регуляція, значення14.Біосинтез гліцерофосфоліпідів (фосфогліцеридів): локалізація, механізм, регуляція,

біологічне значення. Ліпотропні та ліпогенні фактори15.Кетонові (ацетонові) тіла: будова, значення, норма в крові. Кетонемія та кетонурія16.Кетогенез та кетоліз: визначення, локалізація, механізми. Кетогенні та

антикетогенні фактори17.Холестерол: будова, біологічне значення, норма вмісту в крові. Гіперхолестерол-

емія та її наслідки18.Біосинтез холестеролу: локалізація, етапи, регуляція.Шляхи виведення19.Транспортні форми ліпідів: будова, хімічний склад та значення окремих класів.

Атерогенні та антиатерогенні ліпопротеїни20.Нейрогуморальна регуляція ліпідного обміну. Роль печінки в обміні ліпідів21.Патологія ліпідного обміну (атеросклероз, ожиріння, жовчокам’яна хвороба)

Змістовий модуль 7.Метаболізм амінокислот. Ензимопатії амінокислотногообміну

1. Харчове значення білків (добова потреба, повноцінні та неповноцінні білки).Коефіціент зношування білків (Рубнера), білковий мінімум і оптимум, баланс.

2. Перетравлення білків у ШКТ: механізм, ферменти (ендо- та екзопептидази) та їхактивація. Роль НСl в шлунку. Інгібітори протеолітичних ферментів.

3. Гниття білків у товстому кишечнику. Лабораторна діагностика інтенсивностігниття (значення тваринного індикану).

4. Пул амінокислот, шляхи його поповнення та використання.

33

5. Трансамінування амінокислот: визначення, ферменти, коферменти, біологічнезначення. Діагностичне значення оцінки активності амінотрансфераз у крові

6. Декарбоксилування амінокислот: визначення, ферменти та коферменти. Біологічнезначення декарбоксилування гістидину та глутамату

7. Утворення, знешкодження і біологічна роль біогенних амінів - серотоніну,дофаміну, норадреналіну та адреналіну.

8. Дезамінування амінокислот: визначення, види, ферменти, біологічне значення.Непряме дезамінування

9. Джерела аміаку в організмі. Вміст аміаку в сироватці крові у нормі та припатології. Гіперамоніемія.Механізми токсичної дії аміаку

10.Способи знешкодження аміаку. Утворення транспортних форм аміаку11.Орнітиновий цикл синтезу сечовини: локалізація, механізм, біологічне значення,

генетичні дефекти. Норма вмісту сечовини в сироватці крові та сечі12.Біологічне значення амінокислот. Класифікація амінокислот за біологічною

значимістю, відношенням до синтезу білків, глюкози та кетонових тіл13.Спеціалізовані шляхи обміну і значення гліцину та серину. Роль ТГФК14.Спеціалізовані шляхи обміну та біологічне значення сірковмісних амінокислот

метіоніну й цистеїну. Гіпергомоцистеїнемія15.Спеціалізовані шляхи обміну та біологічне значення негативно заряджених

амінокислот аспартату й глутамату16.Спеціалізовані шляхи обміну та біологічне значення позитивно заряджених

амінокислот лізину й аргініну17.Спеціалізовані шляхи обміну та біологічне значення ароматичних амінокислот

фенілаланіну й тирозину.18.Спеціалізовані шляхи обміну та біологічне значення гетероциклічних амінокислот

триптофану й гістидину19.Ферментні блоки та спадкові хвороби обміну амінокислот: фенілпіровиноградна

олігофренія, алкаптонурія, альбінізм, хвороба «кленового сиропу»

Змістовий модуль 8. Основи молекулярної біології1. Нуклеотиди, нуклеозиди: визначення, будова, номенклатура, біологічне значення2. ДНК: визначення, рівні структурної організації, функції. Правила Чаргаффа,

модель Уотсона і Кріка3. Особливості будови та функцій різних видів РНК4. Нуклеопротеїни: визначення, будова, біологічне значення, особливості травлення.5. Біосинтез пуринових нуклеотидів de novo: локалізація, джерела атомів пуринового

ядра, механізм, регуляція6. Біосинтез піримідинових нуклеотидів de novo: джерела атомів ядра, механізм,

регуляція. Особливості синтезу дезоксирибонуклеотидів. Оротатацидурія.7. Розпад пуринових та піримідинових нуклеотидів. Гіперурикемія: види та причини.

Подагра. Синдром Леша-Ніхана8. Генетичний код та його властивості. Основні етапи передачі генетичної інформації9. Реплікація ДНК: визначення, механізм, біологічне значення, фактори, етапи10.Транскрипція: визначення, механізм, фактори, етапи. Промотори та паліндроми

34

11.Посттранскрипційна модифікація РНК (процесінг). Інгібітори транскрипції12.Трансляція: визначення, фактори. Активація амінокислот .13.Характеристика основних етапів трансляції (ініціації, елонгації, термінації)14.Посттрансляційна модифікація. Інгібітори трансляції. Нематричний синтез

Змістовий модуль 9. Основи молекулярної генетики1. Регуляція експресії генів у прокаріотів за Жакоб і Моно. Лактозний та

гістидиновий оперони2. Регуляція експресії генів у еукаріотів на рівні структурної організації геному,

транскрипції та трансляції. Особливості експресії генів у людини3. Полімеразна ланцюгова реакція: визначення, етапи та біомедичне значення4. Генна інженерія: визначення, етапи та біомедичне значення. Рекомбінантні ДНК5. Мутації та мутагени: визначення, класифікація, приклади. Точкові мутації6. Репарація ДНК: визначення, етапи, біологічне значення. Патологія репарації

Перелік питань для іспиту

1. Введення в біохімію1. Бiохiмiя як наука. Місце біохімії серед інших медико-біологічних дисциплін.Методологічні основи бiохiмiї. Методи та роздiли біохімії: медична біохімія, клінічнабіохімія. Біохімічна лабораторна діагностика.2.Видатнi вченi бiохiмiки. Внесок українськіх вчених у розвиток світової біохімії.

2.Ферменти та кофактори. Регуляція метаболізму1. Ферменти: визначення, номенклатура, класифiкацiя. Хiмiчна природа ферментiв.Властивості ферментів, що відрізняють їх від небіологічних каталізаторів.2. Будова ферментів. Активний та алостеричний центри ферментiв, їх значення.Механізм дії ферментів.3.Мультиферменти та iзоферменти. Клiничне значення визначення iзоферментiв.4. Активатори та iнгiбiтори ферментiв. Види iнгiбiторiв. Застосуванняя конкурентнихінгібіторів ферментів в медичній практиці.5. Принципи та одиниці визначення ферментативної активностi. Використанняферментативних препаратів в медичній практиці. Ензимодіагностика.6. Способи регуляції ферментативної активності.7. Клітинна організація ферментативної активності.8. Коферменти, що приймають участь в окисно-відновних реакціях, механізми дії табіологічне значення.9. Коферменти - переносники хiмiчних груп: хiмiчна природа, механiзм дiї,бiологiчне значення.3. Основні закономірності обміну речовин. Молекулярні основи біоенергетики

1. Поняття про біоенергетику. Загальні шляхи катаболізму та етапи вивільненняенергії з органічних речовин. Центральні метаболіти обміну речовин2. Окисне декарбоксилування пірувату та інших -кетокислот. Структура та значеннямультиферментного комплексу

35

3. Цикл трикарбонових кислот Кребса: локалізація в клітині, механізм, регуляція,поповнення метаболітів, енергетичний баланс.4. Сучасні уявлення про тканинне дихання. Структурна організація дихальноголанцюга мiтохондрiй.5. Утворення води, вуглекислого газу та пероксиду водню в тканинах. Допоміжніферменти тканинного дихання (знешкодження пероксиду водню). Iнгiбiторитканинного дихання.6.Окисне фосфорилювання: визначення, механізм, значення. Коефiцiент Р/О.Роз'єднувачi тканинного дихання та окисного фосфорилювання, в тому числіфармпрепарати.7.Макроергічні сполуки. Структура та біологічне значення АТФ4.Метаболізм основних класів біоорганічних сполук.Молекулярна біологія

Вуглеводи: будова, метаболізм, регуляція1. Вуглеводи: класифiкацiя, будова, бiологiчна роль.2. Головнi представники моно- та дисахаридiв: хiмiчна будова та біологічне значення.3. Гомо- та гетерополiсахариди (мукополісахариди): визначення, представники,біологічна роль.Мукополісахаридози4. Норма вуглеводiв в харчуваннi. Травлення та всмоктування вуглеводiв в ШКТ.Роль клiтковини (целюлози) та iнших харчових волокон в травленнi.5. Глікоген: будова, біологічне значення, синтез та розпад в печiнцi, гормональнарегуляцiя метаболізму. Глікогенози та аглікогенози6. Анаеробний глiколiз та глiкогенолiз: локалiзацiя в клiтинi, бiологiчне значення тарегуляцiя цих процесiв. Субстратне фосфорилювання.7.Взаємне перетворення молочної та піровиноградної кислот. Глюконеогенез та йогозначення8. Аеробне окиснення глюкози: регуляція, значення, етапи, енергетичний баланс9. Пентозофосфатний шлях окиснення глюкози, його бiологiчне значення. Спадковепорушення активності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази10. Особливості метаболізму та біологічне значення окремих моносахаридів:фруктози та галактози.Молекулярні ензимопатії порушення їх обміну.11. Нейро-гуморальна регуляцiя вуглеводного обмiну. Аденiлатциклазний механiзмрозпаду глiкогену. Біологічні ефекти iнсулiну.12. Види гiпо- та гiперглiкемiї. Глюкозурiя: види та причини13. Бiохiмiчна характеристика та дiагностика цукрового дiабету.14. Вуглеводи та їх похідні як лікарські препарати

Ліпiди: будова, метаболізм, регуляція1. Лiпiди: визначення, класифікація та біологічне значення окремих груп2. Бiологiчнi мембрани: будова, склад, властивостi, загальні та спеціалізовані функції.Ліпіди мембран. Види транспорту речовин через мембрани.3. Активні форми кисню. Поняття про пероксидне окиснення ліпідів (ПОЛ)ферментативне та неферментативне. Каскад арахідонової кислоти та біологічнезначення ейкозаноїдів. Активні форми кисню: утворення та знешкодження.Антиоксиданти як фармпрепарати

36

4. Норма ліпідів в харчуваннi. Травлення харчових ліпідів у ШКТ та всмоктуванняпродуктів гідролізу. Структура і роль жовчних кислот.5. Транспортнi форми лiпiдiв: будова, склад, клініко-діагностичне значення6. Проміжний обмін ліпідів. Внутрішньоклітинний ліполіз та його гормональнарегуляція. Окиснення жирних кислот та гліцерину в тканинах: ферменти, коферменти,значення, енергетичний баланс.7. Ліпогенез: бiосинтез насичених жирних кислот, роль біотину (віт.В8) в цьомупроцесі. Особливості синтезу ненасичених жирних кислот.8. Нейтральні жири (триацилгліцериди): визначення, будова, біосинтез, біологічнезначення9.Фосфоглiцериди: представники, будова, класифiкацiя, бiологiчне значення,біосинтез. Ліпотропні та гіпогенні фактори10. Кетонові тiла: будова, вміст в крові та сечі в нормі і патології, біологічне значення.Метаболізм: кетогенез та кетоліз. Кетогеннi та антикетогеннi фактори.11. Стероїди. Холестерол: будова, метаболізм, бiосинтез, бiологiчне значення. Нормавмісту в кровi12. Нейро-гуморальна регуляцiя ліпідного обмiну. Патологiя лiпiдного обмiну:атеросклероз, стеаторея, жовчно-кам’яна хвороба, ожиріння. Біохімічнадіагностика та лікування атеросклерозу

Прості бiлки та амінокислоти: будова, метаболізм, регуляція1. Бiлки: визначення, склад, будова (рівні структурної організації, типи хімічнихзв’язків) та функції2. Класифiкацiя простих бiлкiв. Характеристика окремих груп3. Фізико-хімічні властивості бiлкiв: молекулярна маса, амфотернiсть, гiдрофiльнiсть.Осадження та денатурацiя бiлкiв4. Класифікація і властивості амiнокислот.5. Харчове значення бiлкiв: норма бiлкiв в харчуваннi, азотистий баланс, бiлковиймiнiмум та оптимум. Повноцiннi та неповноцiннi бiлки8. Травлення та всмоктування бiлкiв в ШКТ. Характеристика протеолітичнихферментів та їх активація. Роль НСІ у травленні білків9. Гниття білків у товстій кишці. Токсичні продукти гниття: утворення тазнешкодження. Тваринний індикан та дiагностика інтенсивностi гниття бiлкiв вкишечнику10. Пул амінокислот.Шляхи використання амінокислот в організмі11. Проміжний обмін амінокислот. Дезамiнування амiнокислот: види, ферменти тазначення. Гіперамоніємія12. Транс(пере)-амiнування амiнокислот: визначення, схема процеса, ферменти такоферменти. Клiнiчне значення визначення активностi трансамiназ в кровi13. Декарбоксилування амiнокислот. Синтез, бiологiчна роль, медичне застосування,знешкодження біогенних амiнiв - похiдних амiнокислот: Гiс, Три, Тир та Глу14. Джерела аміаку, механізм його токсичної дії та способи знешкодження в органiзмi.Транспорті форми аміаку

37

15. Сечовина як кiнцевий продукт азотистого обмiну, вміст в крові та сечі.Орнітиновий цикл сечовиноутворення. Спадкові порушення циклу сечовиноутворення16. Iндивiдуальнi шляхи обмiну i значення амiнокислот: Глi, Сер, Цис, Мет, Глу, Аспта інших. Молекулярні ензимопатії обміну ациклічних амінокислот. Особливостіобміну гомоцистеїну, гіпергомоцистеїнемія17. Особливостi обмiну та значення циклічних амінокислот: Фен та Тир. Молекулярніхвороби та їх клінічні ознаки18. Роль печiнки в бiлковому обмiнi19. Показники бiлкового обмiну. Принципи якiсного та кiлькiсного визначення бiлкав бiологiчних рiдинах.

Нуклеїнові кислоти.Молекулярна біологія1.Складнi бiлки: класифiкацiя, будова, бiологiчне значення.2. Нуклеопротеїни. Нуклеїнові кислоти: класифікація, будова i бiологiчна роль3. Пуриновi та пiримiдиновi азотисті основи нуклеїнових кислот, мононуклеозиди,мононуклеотиди - будова та значення.

4. ДНК: особливості будови та біологічна роль. Структура азотистих основ тавуглеводного компоненту. Правила Чаргаффа.Модель Уотсона-Кріка.5. Склад, будова, види РНК та їх значення. Структура азотистих основ тавуглеводного компоненту.6. Проміжний обмін нуклеотидів. Бiосинтез та розпад пуринових нуклеотидiв утканинах. Кiнцевi продукти обмiну. Патологiя пуринового обмiну.Профілактика ілікування подагри7.Бiосинтез та розпад пiримiдинових нуклеотидiв. Оротатурія8.Молекулярна біологія. Реплікація ДНК: визначення, фактори та механізм.9.Транскрипція: визначення, етапи, фактори. Промотори і паліндроми. Інгібіторитранскрипції. Процесiнг.10. Фактори та механiзм трансляцiї. Посттрансляційні зміни білків.11. Молекулярнi основи генетичного коду. "Вироджений" код, "беззмiстовнi"триплети та їх значення.Молекулярнi механiзми точкових мутацiй та їх значення12. Регуляцiя матричного синтезу білка у прокаріотів за схемою Жакоб і Моно.Оперон13.Особливості біосинтезу білка у еукаріотів. Інгібітори матричного синтезу білка:механізм дії антибіотиків, інтерферонів та токсинів14.Генна інженерія: клонування, синтез ферментів, гормонів, інтерферонів.Рекомбінантні ДНК15. Репарація ДНК: визначення, механізм, ферменти, біологічне значення, патологія

4.Міжклітинні комунікації.Функціональна біохіміяГормони: молекулярні механізми дії, участь в регуляції метаболізму

1. Загальна характеристика нейро-ендокринної регуляцiї обмiну речовин.Міжклітинна інтеграція функцій організму. Хімічна природа, класифiкацiя тахарактеристика гормонiв та гормоноподібних речовин.2. Види ізокринної дії гормонів. Регуляцiя секрецiї гормонiв. Каскадний механiзмпiдсилення гормонального сигналу.

38

3.Мембранний механiзм дії гормонів білково-пептидної природи, основні етапи.Характеристика вторинних месенджерів: ц-АМФ, ц-ГМФ, Са-кальмодуліну та ін.Малі сигнальні молекули: нітроген (ІІ) і карбон (ІІ) оксид, H2S, активні форми кисню4. Цитозольний механізм дії гормонів ліпідної природи. Ліпідні месенджери.5. Апоптоз: види, сигнальні системи6. Представники, хiмiчна природа, механiзм дiї, бiологiчна роль гормонiвцентральних ендокринних утворень: гiпоталамусу, гiпофiзу, епіфізу. Їх патологiя.7. Природа, синтез, механiзм дiї та бiологiчна роль гормонiв периферийнихендокринних залоз: пiдшлункової, паращитовидних, щитоподібної, мозкової такіркової речовини наднирникiв, статевих. Можлива патологiя. Поняття пробiогеохiмiчнi регiони та ендемiчний зоб.8. Гормони як лiкарськi препарати.

Вітаміни1.Вітаміни: визначення, класифікація. Основні поняття вітамінології: гіпо-, полігіпо-,гіпер-, авітаміноз, антивітаміни, провітаміни. Причини вітамінної недостатності.Вітаміноподібні речовини2. Водорозчинні вітаміни: гр.В (В1, В2, В3, РР, В6, В8, В9, В12), віт. С та Р :коферментні та некоферментні функції, метаболізм, участь в обміні речовин, клінічніознаки недостатності, харчові джерела3.Жиророзчинні вітаміни (А, D, Е, К): хімічна природа, участь в обміні речовин,клінічні ознаки недостатності. Гіпервітаміноз, гормональні форми. Харчові джерела.Провітамін А. Лікарскі препарати – аналоги та антагоністи вітаміну К.

Біохімія крові1. Кров: функції, види та препарати. Плазма і сироватка крові. Фiзико-хiмiчнiконстанти кровi та їх регуляція. Осмотичний та онкотичний тиск кровi. Лужнийрезерв крові. Ацидоз і алкалоз.2.Хiмiчний склад крові. Характеристика основних білкових фракцій плазми крові:альбумінів, глобулінів, фібриногену. Альбуміново-глобуліновий коефіцієнт.Залишковий азот3.Характеристика і значення окремих білків крові: гаптоглобіна, церулоплазміна,трансферина, транскобаламіна та ін. Патологічні білки4.Ферменти плазми крові, роль їх визначення в діагностиці. Кінінова система крові.5. Особливості будови, хімічного складу та обміну речовин в еритроцитах.Молекулярні основи гемолітичних анемій анемій (патологія білків еритроцитів,ферментів пентозофосфатного шляху та гліколізу).6. Гемоглобін: будова, види, похідні, синтез, біологічне значення, патологія.Гемоглобінози (гемоглобінопатії, таласемії) та порфірії

Біохімія печінки1.Біохімічні функції печінки. Роль печінки у вуглеводному, білковому та ліпідномуобмінах.2.Катаболізм гемоглобіну в тканинах – пігментний обмін. Характеристика непрямогота прямого білірубіну. Норма вмісту білірубіну в крові

39

3.Патологія пігментного обміну.Жовтяниці: види та біохімічна діагностика4.Детоксикаційна функція печінки. Метаболізм ксенбіотиків. Реакції кон’югаціїксенобіотиків у гепатоцитах5.Поняття про мікросомальне окиснення. Електронно-транспортні ланцюгиендоплазматичного ретикулуму: будова, значення. Форми, індукція та значенняцитохрому Р450.6.Метаболізм етанолу, механізм його токсичної дії. Значення ендогенного етанолу

Водно-мiнеральний обмiн, сеча1. Вода: види, біологічні функції, вміст в організмі, обмін. Нейро-гуморальнарегуляція водно-мінерального обміну.2.Мiнеральнi речовини: класифiкацiя i бiологiчна роль.3. Роль Na, Ca, K, Mg, Р, Fe, Cl в обмiнi речовин. Бiологiчне значення нормальногорiвня Са в кровi.4. Біологічне значення мiкроелементів: I, Br, F, Mn, Cu, Co, Se та iнших.5.Фiзико-хiмiчнi властивостi та хiмiчний склад нормальної та паталогiчної сечi.

Перелiк практичних навичок до іспиту

1. Виявлення бiлка в біологічних рідинах пробами з сульфосалiциловою татрихлороцтовою кислотами.

2. Вiдкриття бiлка в бiологiчних рiдинах за допомогою бiуретової реакцiї. Біомедичнезастосування бiуретової реакцiї.

3. Виявлення глюкози в сечі: проба Фелiнга, Нiландера, глюкотест.4. Виявлення кетонових тіл в сечі: реакцiя з нiтропрусидом натрію (2 варіанта),експрес-метод. Принцип кількісного визначення кетонових тіл в сечі.5. Виявлення фенілпірувату в сечі. Діагностичне значення реакції6. Виявлення залишків кровi на медичному iнструментарії за реакцією з азопірамом.

Екзаменаційний мінімум практичних навичок:Формули біоорганічних речовин (уміти писати):1. 20 протеїногенних альфа-L-амінокислот;2. біогенних амінів (гістаміну, серотоніну, ГАМК, адреналіну);3. глюкози, фруктози, рибози, дезоксирибози та їх фосфорних ефiрів;4. пірувату, лактату, кетонових тіл;5. холестеролу;6. вищих жирних кислот;7. триацилгліцеролів (нейтральних жирів) та фосфогліцеридів;8. азотистих основ;9. нуклеозидів та нуклеотидів (на прикладі аденозину, АМФ, АДФ, АТФ);10. сечової кислоти;Схеми та реакції процесів (уміти писати, позначати ферменти та коферменти,інтерпретувати біомедичне значення):1. окисного декарбоксилування пірувату;

40

2. взаємоперетворення пірувату та лактату;3. взаємоперетворення глюкози та глюкозо-6-фосфату;4. активації жирних кислот;5. утворення гліцерол-3-фосфату з гліцеролу;6. карбоксилування ацетил-КоА;7. трансамінування аланіну та аспартату з альфа-кетоглутаратом;8. альфа-декарбоксилування гістидину, глутамату;9. гідроксилування фенілаланіну в тирозин;10.утворення карбамоїлфосфату;11.утворення транспортних форм аміаку;12.-окиснення жирних кислот (до вiдщеплення першої молекули ацетил-КоА);13.синтезу жирних кислот (утворення малоніл-КоА, схема синтезу до бутирил-АСР);14.утворення сечової кислоти;15.синтез кетонових тіл;16.синтезу холестерину до мевалонової кислоти.

41

11. РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЯКІ ОТРИМУЮТЬ СТУДЕНТИ.Методика проведення контрольних заходів і система оцінювання здійснюється

відповідно до вимог дисципліни та інструкції, що прийнята рішенням Вченої радиВНМУ ім.М.І. Пирогова від 27.09. 2012.Методи контролю: усні, письмові, практичні; індивідуальні; тестові завдання,ситуаційнй задачі, питання підсумкового контролюПоточний контроль: здійснюється на кожному практичному занятті відповідноконкретним цілям теми, під час індивідуальної роботи викладача зі студентом для тихтем, які студент опрацьовує самостійно. Рекомендується застосовувати видиоб’єктивного (стандартизованого) контролю теоретичної підготовки студентів увигляді тестових завдань з бази «Крок 1».Оціннювання поточної навчальної діяльності. При засвоєні кажної теми модуля запоточну діяльність студенту виставляються оцінки за 4-ри бальною традиційноюшкалою, які потім конвертують у бали.Оцінювання самостійної роботи студентів. Самостійна робота студентів, якапередбачена в програмі, контролюється і оцінюється при підсумковому контролі.Підсумковий контроль: здійснюється у вигляді комп’ютерного тестування ірозв’язання ситуаційних задач.Оцінювання дисципліни: Оцінка з дисципліни виставляється лише студентам, якимзараховані усі практичні заняття і які успішно здали іспит з дисципліни.

Оцінка за дисципліну у студентів очної форми навчання визначається як сумаоцінок поточної успішності (згідно шкали перерахунку традиційних оцінок урейтингові бали, прийнятої рішенням Вченої ради ВНМУ, протокол №2 від29.09.2010 р.) та оцінки за іспит (у балах).

Максимальна кількість балів, що виставляється студентам при засвоєннідисципліни – 200 балів, в тому числі за поточну навчальну діяльність - 120 балів, зарезультатами іспиту – 80 балів.

Критерії оцінювання поточної навчальної діяльності у студентів очної форминавчання:

Оцiнку «ВIДМIННО» одержує студент, який приймав активну участь в обговореннінайбільш складних питань з теми заняття, дав не менше 90% правильних відповідейна стандартизовані тестові завдання, без помилок вирішив ситуаційні задачі, виконавпрактичну роботу, оформив протокол, повністю обґрунтував одержані результати.

Оцiнку «ДОБРЕ» одержує студент, який приймав участь в обговоренні найбільшскладних питань з теми заняття, дав не менше 75% правильних відповідей настандартизовані тестові завдання, припустився окремих незначних помилок привирішенні ситуаційних задач, виконав практичну роботу та оформив протокол, але неповно обґрунтував одержані дані.

Оцiнку «ЗАДОВIЛЬНО» одержує студент, який не приймав участь в обгвореннінайбільш складних питань з теми, дав не менше 60% правильних відповідей на

42

стандартизовані тестові завдання, припустився значних помилок у відповідях написьмові завдання, з помилками вирішує ситуаційні задачі, виконав практичнуроботу та оформив протокол, але не повно обґрунтував одержані дані.

Оцiнку «НЕЗАДОВIЛЬНО» одержує студент, який не приймав участь в обговореннінайбільш складних питань з теми, дав менше 60% правильних відповідей настандартизовані тестові завдання, припустився грубих помилок у відповідях написьмові завдання або взагалі не дав відповідей на них, не виконав практичну роботуі не оформив протокол, не може інтерпретувати її результати.

Шкала перерахунку* традиційних оцінок у рейтингові бали (120 балів)Традиційнаоцінка

Бали Традиційнаоцінка

Бали Традиційнаоцінка

Бали

5,00 120 4,04 97 3,08 744,96 119 4,00 96 3,04 734,92 118 3,96 95 3,00 724,87 117 3,92 94 2,96 714,83 116 3,87 93 2,92 704,79 115 3,83 92 2,87 694,75 114 3,79 91 2,83 684,71 113 3,75 90 2,79 674,67 112 3,71 89 2,75 664,62 111 3,67 88 2,71 654,58 110 3,62 87 2,67 644,54 109 3,58 86 2,62 634,50 108 3,54 85 2,58 624,46 107 3,50 84 2,54 614,42 106 3,46 83 2,50 604,37 105 3,42 82 2,46 594,33 104 3,37 81 2,42 584,29 103 3,33 80 2,37 574,25 102 3,29 79 2,33 564,21 101 3,25 78 2,29 554,17 100 3,21 77 2,25 544,12 99 3,17 76 2,21 534,08 98 3,12 75 2,17 52

В бали перераховуються середні оцінки за поточну успішність. Середня оцінкавираховується до сотих, * - прийнято рішенням Вченої ради ВНМУ протокол№ 2 від29.09.10

43

КОНВЕРТАЦІЯ БАЛІВ поточної навчальної діяльності відбувається згідно «Шкалиперерахунку традиційних оцінок у рейтингові бали (120 балів)», яку було прийняторішенням Вченої ради ВНМУ, протокол№ 2 від 28.09.10.

МАКСИМАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ БАЛІВ, яку може набрати студент запоточну успішність при вивчені модуля – 120.

МІНІМАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ БАЛІВ, яку студент повинен набрати прививченні модуля для допуску до підсумкового контролю - 72.

МАКСИМАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ БАЛІВ ЗА ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ – 80.Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у шкалу ECTSтаким чином :

Оцінка за 4-бальною шкалою Кількість балів«5» 71-80«4» 61-70«3» 50-60«2» Бали не нараховуються

Підсумковий контроль (ПК) зараховується студенту, якщо він набрав не менше 50балів.

ОЦІНЮВАННЯ ДИСЦИПЛІНИ.Кількість балів, яку студент набрав з дисципліни, визначається як сума балів за

поточну успішність плюс сума балів підсумкового контролю.

МАКСИМАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ БАЛІВ, яку може набрати студент з предмету –200.

Методика проведення та оцінювання іспиту для студентівочної форми навчання

Іспит здійснюється по завершенню вивчення дисципліни. До іспиту допускаютьсястуденти, які виконали всі види робіт, передбачені навчальною програмою, та прививченні дисципліни набрали кількість балів не менше за мінімальну, а також немають невідпрацьованих лекцій та практичних занять. Форма проведення іспиту єстандартизованою і включає контроль теоретичної та практичної підготовки.

Критерiї оцінювання іспиту:Оцiнку «ВIДМIННО» одержує студент, який виконав завдання з практичнихнавичок, без помилок вирішив ситуаційні задачі (90 % і більше правильнихвідповідей), дав ґрунтовні відповіді на теоретичні питання. Студент демонструєглибоке засвоєння навчально-програмного матеріалу з усіх модулів; в повному об’єміволодіє теоретичними знаннями та практичними навиками; розуміє загально-бiологiчне та медичне значення дисципліни, її зв’язок з професійно-орієнтованимидисциплінами; засвоїв основну та додаткову навчальну лiтературу, лекційний курс.

44

Оцiнку «ДОБРЕ» одержує студент, який припустився незначних помилок привирішенні ситуаційних задач, склав комп’ютерне тестування з 80% правильнихвідповідей, дав відповіді на всі теоретичні питання з незначними помилками. Під часіспиту демонструє повне засвоєння навчально-програмного матеріалу з усіх модулів;добре володіє теоретичними знаннями та практичними навиками; розуміє загально-бiологiчне та медичне значення дисципліни, її зв’язок з професійно-орієнтованимидисциплінами; засвоїв основну навчальну лiтературу та лекційний курс.Оцiнку «ЗАДОВIЛЬНО» одержує студент, який припустився значних помилок упри вирішенні ситуаційних задач, склав компютерне тестування на 65% і меньшеправильних відповідей, не повністю відповів на теоретичні питання або припустивсязначних помилок. Під час іспиту студент демонструє засвоєння лише основнавчально-програмного матеріалу; оволодів не всіма практичними навиками; не можесамостійно пояснити зв’язок біохімії з іншими професійно-орієнтованимидисциплінами; не в повному обсязі засвоїв навчальну лiтературу та лекційний курс.Оцiнку «НЕЗАДОВIЛЬНО» одержує студент, який склав комп’ютерне тестуванняна 60% і меньше правильних відповідей, припустився грубих помилок у розв’язанніситуаційних задач, теоретичних запитаннь або не дав відповідей на них, не засвоївосновну навчальну лiтературу та лекційний курс.

Оцінка за ПМК за 4-ри бальною шкалою виставляється як середня з 4-х оцінок за:1. комп’ютеризоване вирішення 50 стандартних тестових завдань з усіх тем модуля;2. письмові відповіді на ситуаційні задачі з матеріалу модуля;3. письмові стандартизовані відповіді на завдання з матеріалу модуля4. усні відповіді на теоретичні питання з усіх тем модуля.

Конвертація оцінки за іспит з 4-ри-бальної шкали у кількість балів:Оцінка за 4-ри бальною шкалою Кількість балів

«5» 71-80«4» 61-70«3» 50-60«2» Бали не нараховуються

Шкала оцінювання: національна та ECTSСума балів за всівиди навчальноїдіяльності

Оцінка ECTS Оцінка за національною шкалою

180 - 200 А відмінно170 - 179,99 В добре160 - 169,99 С141 – 159,99 D задовільно122 – 140,99 Е

FХ незадовільно із можливістю повторногоскладання

F незадовільно із обов’язковим повторнимвивчення дисципліни

45

Методика проведення та оцінювання іспиту для студентівзаочної форми навчання

Іспит здійснюється по завершенню вивчення дисципліни. До іспиту допускаютьсястуденти, які виконали всі види робіт, передбачені навчальною програмою, та прививченні дисципліни набрали кількість балів не менше за мінімальну, отримавпозитивний результат комп’ютерного тестування (50 тестів з бази «Крок 1»), а такожне мають невідпрацьованих лекцій та практичних занять, Форма проведення іспиту єстандартизованою і включає контроль теоретичної та практичної підготовки.

Критерiї оцінювання іспиту:Оцiнку «ВIДМIННО» одержує студент, який дав ґрунтовні повні відповіді на всітеоретичні питання. Під час іспиту студент демонструє всебічне і глибоке засвоєннянавчально-програмного матеріалу з усіх тем дисципліни; в повному об’ємі володієтеоретичними знаннями та практичними навиками; розуміє загально-бiологiчне тамедичне значення дисципліни, її зв’язок з професійно-орієнтованими дисциплінами;засвоїв основну та додаткову навчальну лiтературу, лекційний курс.

Оцiнку «ДОБРЕ» одержує студент, який дав повні відповіді на всі теоретичніпитання з незначними помилками. Під час іспиту студент демонструє повнезасвоєння навчально-програмного матеріалу з усіх тем дисципліни; добре володієтеоретичними знаннями та практичними навиками; розуміє загально-бiологiчне тамедичне значення дисципліни, її зв’язок з професійно-орієнтованими дисциплінами;засвоїв основну навчальну лiтературу та лекційний курс.

Оцiнку «ЗАДОВIЛЬНО» одержує студент, який не повністю відповів на теоретичніпитання або припустився значних помилок. Під час іспиту студент демонструєзасвоєння лише основ навчально-програмного матеріалу; оволодів не всімапрактичними навиками; не може самостійно пояснити зв’язок біохімії з іншимипрофесійно-орієнтованими дисциплінами; не в повному обсязі засвоїв навчальнулiтературу та лекційний курс.

Оцiнку «НЕЗАДОВIЛЬНО» одержує студент, який припустився грубих помилок увідповідях на теоретичні запитання або взагалі не дав відповідей на них. Під часіспиту студент демонструє відсутність систематичних знань та умінь, не володієпрактичними навичками, допускає принципові помилки у відповідях на теоретичніпитання, не засвоїв основну навчальну лiтературу та лекційний курс.

Конвертація оцінки за іспит з 4-ри-бальної шкали:Оцінка за 4-ри бальною шкалою Оцінка за національною шкалою

«5» відмінно«4» добре«3» задовільно«2» незадовільно

46

12.МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

І.Методичне забезпечення лекцій:1. тези лекцій2. мультимедійні лекції

ІІ.Методичне забезпечення практичних занять: р.

1. Типова програми з біологічної хімії для студентів вищих фармацевтичнихзакладів освіти та фармацевтичних факультетів вищих медичних закладів освітиІІІ-ІV рівнів акредитації м. Київ 20112. Методичні вказівки для самопідготовки і оформлення практичних робіт збіологічної хімії.3. Робочі зошити з біологічної хімії в 3-х частинах до модулів 2, 3, 4. - Вінниця,2012.4. Тести до кожного практичного заняття, ситуаційні задачі.5. Банк тестових питань для проведення інтегрованого ліцензійного іспиту збіологічної хімії «Крок - 1. Фармація».6. Базова та допоміжна література.7. Посібники з біологічної хімії до модулів 1, 2, 3.- Вінниця, 2011, 2012.- методичні розробки практичних занять для викладачів;- збірник методичних розробок практичних занять для студентів;- графи логічних структур.- тести до кожного практичного заняття.

8.Методичні розробки для СРС.9.Методичні розробки з практичних занять для викладачів.10. Комп’ютерні програми для тестування студентів.ІІІ.Методичні матеріали для проведення підсумкових модульних контролей.ІV. Перелік навчального обладнання, ТЗН та матеріальне забезпечення

предмету.1. Таблиці.2.Мультимедійні презентації лекцій.3. Кoдограми.4. Комп’ютерний клас.5. Хімічні реактиви та стандартні набори реактивів.6. Лабораторне обладнання для практичних робіт:

- спектрофотометри типу СФ - 26;- фотоколориметри типу КФК - 2, КФК - 2МП;- термостат;- рН-метр -150;- секундомір, СДС пр. 1-2-000;- поляриметр;- набір ареометрів;- мікрокалькулятори, компютери;

47

- лабораторний посуд;- хімічні реактиви.

V. Пакет матеріалів для проведення стандартизованого поточного тапідсумкового контролю (іспиту)– додається.

13. Рекомендована літератураБазова

1. Біологічна хімія / Л.М.Вороніна, В.Ф.Десенко, Н.М.Мадієвська та ін. - Харків:Основа, 2000.- 678 с.2. Биологическая химия / Л.Н.Воронина, В.Ф.Десенко, Н.Н.Мадиевская и др.. -Харьков: Основа, 1999.- 674 с.

Додаткова:1. Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль:Укрмедкнига, 2000. – 508 с.2. Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Вінниця: Нова Книга, 2007. – 656 с.3. Губський Ю.І. Біологічна хімія.– Київ-Вінниця: Нова Книга, 2009. – 664 с.4. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.:

Медицина, 1998. – 704 с.5. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия: Учебник. – 3-е изд., перераб. и

доп. –М.:Медицина, 2007. – 704 с.6. Mardashko O.O., Yasinenko N.Ye. Biochemistry. Text of lectures.- Odessa.The Odessa

- 2003.- 416 p.3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. - Тернопіль:Укрмедкнига, 2002. - 774 с.4. Біологічна хімія з біохімічними методами дослідження / О.Я.Скляров,Н.В.Фартушок, Л.Д.Сойка, І.С.Смачило. – К.:Медицина, 2009. – 352 с.5. Кнорре Д.Г., Мызина С.Д. Биологическая химия. -3-е изд., испр.- М.: Высш. шк.,2000. – 479 с.6. Биохимия / под ред. Северина Е.С.: – 2-е изд., испр. –М.: ГЭОТАР-Мед., 2004. –784 с.7. Биохимия / под ред. Северина Е.С.: – 4-е изд., испр. – М.: ГЭОТАР-Мед., 2006. –784 с.8. Биохимия с упражнениями и задачами / Под ред. Е.С. Северина, А.Я. Николаева. –М.: ГЭОТАР-МЕД, 2008. – 386с.9. Марри Р., Греннер Д.,Мейес П., Родуедлл В. Биохимия человека: В 2-х т.-М:Мир,1993.-т.1. – 381с., т.2. – 414 с.10. 15.Atef Tadros Fahim, Hanan Abd El-Gawad. Biochemistry. Parts 1 and 2. – Cairoand October 6th University – 2004/2005 – 334 p.11. Stroev V.A. Biological chemistry (educational publication).- M:Sovexportbook, 1989.-472 p.12. Wilson G.N. Biochemistry and Genetic. Pre-Test. – Dallas, Texas, 2002.- 297 p.13. Lieberman M., Marks A.D., Smith C. Marks’ Essential Medical Biochemistry.Lippincott Williams and Wilkins – 2007. -565 p.

48

Тематичний план самостійної роботи студентів (СРС) з модуля 1№з/п

Тема Години

1. Підготовка до практичних занять для оволодіння уміннями:

1.1 Підготовка матеріалу до проведення біохімічних досліджень, пра-вила технікибезпеки, написання формул амінокислот та пептидів

2

1.2 Побудова графіків залежності швидкості ферментативних реакцій відконцентрації субстрату, змін рН середовища, температури.

2

1.3 Пояснення механізмів перетворення субстрату під дією ферментів 21.4 Написання структурних формул коферментів та схем механізму їх дії 21.5 Відтворення послідовних етапів спільних шляхів катаболізму білків,

вуглеводів, ліпідів.2

1.6 Написання реакцій окисного декарбоксилування ПВК 21.7 Написання реакцій ЦТК 21.8 Схематично зображати будову та механізм дії ланцюга транспорту електронів

в мітохондріях.2

1.9 Пояснення положення хеміосмотичної теорії Мітчела та механізм окисногофосфорилування у вигляді схем

2

2. Індивідуальна СРС за вибором (індивідуальне завдання) –підготовка огляду наукової літератури, створення електронних варіантів схем,

навчальних таблиць до тем

4

2.1 Історія становлення та розвитку біохімії. Основоположні відкриття2.2 Структура та біологічне значення основних біомолекул.2.3 Історія розвитку ензимології. Ензимодіагностика, ізоферменти в

ензимодіагностиці2.5 Мультиферментні комплекси: особливості будови та каталізу2.6 Роль ферментів у живій природі, промисловості та с/г. Застосування ферментів

та їх інгібіторів у медичній практиці як фармпрепарати2.7 Схема будови дихального ланцюга (повного та укороченого) в мітохондріях2.8 Лікарські препарати як інгібітори тканинного дихання та роз’єдну-вачі

тканинного дихання й окисного фосфорилування.3 Підготовка до підсумкового контролю засвоєння модулю 1 4РАЗОМ: 26

Перелік індивідуальних завдань до СРС з модуля 1

1. Підготовка огляду наукової літератури та написання реферату з тем:- Місце біохімії серед медико-біологічних дисциплін. Історія біохімії- Розвиток біохімічних досліджень в Україні, науково-біохімічні школи- Ізоферменти: використання в ензимодіагностиці- Коферментні вітаміни та їх біологічні форми- Медичне застосування ферментів: ензимотерапія, ензимодіагностика- Історія відкриття та біологічне значення циклу трикарбонових кислот- Роз’єднувачі окисного фосфорилювання та регуляція термогенезу- Універсальність хеміосмотичної теорії для живих систем

2. Створення електронних варіантів схем та навчальних таблиць до тем:- робота мультиферментного комплексу - піруватдегідрогенази

49

- будова ланцюгу транспорту електронів в мітохондріях3. Виступ на студентському науковому гуртку.

Тематичний план самостійної роботи студентів (СРС) з модуля 2«Метаболізм основних класів біоорганічних сполук.Молекулярна біологія»№з/п

Тема Години

1. Підготовка до практичних занять для оволодіння уміннями:

1.1 Пояснювати харчове значення, біохімічні механізми травлення вуглеводів уШКТ, причини непереносимості вуглеводів

2

1.2. Писати ферментативні реакції перетворення інтермедіатів в гліколізі,пентозофосфатному шляху, метаболізмі глікогену

2

1.3. Побудовати схеми метаболічних шляхів обміну вуглеводів 21.4. Пояснювати молекулярні механізми регуляції метаболізму вуглеводів 21.5. Оцінювати за біохімічними показниками стан вуглеводного обміну при

патологіях2

1.6. Пояснювати харчове значення, біохімічні механізми травлення ліпідів ушлунково-кишковому тракті, роль жовчних кислот, біохімічні причинипатології травлення та всмоктування ліпідів

2

1.7. Будувати схеми біологічних мембран, пояснювати види мембран-ноготраспорту, механіз ПОЛ

2

1.8. Будувати схеми та писати біохімічні реакції перетворень ліпідів уметаболічних шляхах

2

1.9. Пояснювати молекулярні механізми регуляції обміну ліпідів та окрмихметаболічних шляхів

2

1.10 Оцінювати за біохімічними показниками порушення ліпідного обміну припатологічних станах

2

1.11 Пояснювати значення білків, азотистий баланс, біохімічні механіз-митравлення та гниття білків у шлунково-кишковому тракті

2

1.12 Будувати схеми та писати біохімічні реакції перетворень амінокислотвметаболічних шляхах

2

1.13 Аналізувати і трактувати молекулярні механізми регуляції обмінуамінокислот та окремих метаболічних шляхів

2

1.14 Оцінювати за біохімічними показниками порушення обміну амінокислот привроджених і набутих вадах метаболізму

2

1.15 Будувати схеми послідовних етапів процесів реплікації, транскрипції,трансляції

2

1.16 Пояснювати молекулярні механізми регуляції в реалізації генетичноїінформації. Оцінювати вродженні вади метаболізму (молекулярні хвороби) якнаслідок генетичних пошкоджень та мутацій

2

2. Індивідуальна СРС за вибором (індивідуальне завдання) –підготовка огляду наукової літератури, створення електронних варіантів схем,

навчальних таблиць до тем:

4

2.1. Регуляції обміну глюкози2.2. Будова біомембан та види мембранного транспорту2.3. Травлення та транспорт ліпідів, біосинтез жовчних кислот2.4. Загальні шляхи метаболізму амінокислот, орнітинового циклу, спеціалізовані

шляхи обміну циклічних та сірковмісних амінокислот2.5. Реплікація, транскрипція, трансляція

50

2.6. Підготувати огляд літератури з тем (за вибором): реплікація і тра-нскрипція ДНК, принципи генної інженерії, репарація ДНК та ін.

3 Підготовка до підсумкового контролю засвоєння модуля 2 4РАЗОМ: 40

Перелік індивідуальних завдань до СРС з модуля 21. 1. Підготовка огляду наукової літератури та написання реферату з тем:

- Вплив лікарських препаратів на структуру і функції нуклеїнових кислот- Регуляція експресії генів у людини- Сучасні аспекти генної інженерії для вирішення завдань у фармації- Пріони або передача спадкової інформації без ДНК- Клонування – сучасні методи генної інженерії- ДНК – діагностика

2. Створення електронних варіантів схем та навчальних таблиць до тем:- регуляція обміну глюкози- будова біомембан та види мембранного транспорту- травлення та транспортування ліпідів, біосинтез жовчних кислот- загальні шляхи метаболізму амінокислот- орнітиновий цикл сечовиноутворення- спеціалізовані шляхи обміну циклічних амінокислот- спеціалізовані шляхи обміну сірковмісних амінокислот- реплікація, транскрипція, трансляція3. Виступ на студентському науковому гуртку.

Тематичний план самостійної роботи студентів (СРС) з модуля 3

№з/п

Тема Години

1. Підготовка до практичних занять для оволодіння уміннями:

1.1 Писати структурні формули гормонів – похідних амінокислот (катехоламінів, Т3,Т4)

2

1.2 Пояснювати молекулярно-клітинні механізми дії пептидних, стероїд-них,тиреоїдних, амінних гормонів

2

1.3 Оцінювати порушення метаболізму при недостатньому та надлишковомуутворення гормонів. Оцінювати зміни гомеостазу кальцію

2

1.4 Пояснювати роль вітамінів та мікроелементів у харчуванні, коферментні танекоферментні функції вітамінів та вітаміноподібних речовин

2

1.5 Оцінювати стан системи крові, її біохімічні функції, показники азотистогообміну, зміни вмісту небілкових компонентів крові

2

1.6 Пояснювати роль білків та індикаторних ферментів плазми крові в нормі та припатології

2

1.7 Пояснювати особливості обміну речовин в еритроцитах, види та сполукигемоглобіну, механізм та патологію його біосинтезу на прикладі гемоглобінозівта порфірій

2

1.8 Пояснювати роль печінки в гомеостазі, оцінювати функції печінки забіохімічними показниками

2

1.9 Пояснювати катаболізм гемоглобіну в тканинах, утворення жовчних пігментів,проводити диференційний аналіз жовтяниць

2

1.10 Пояснювати біохімічні основи детоксикації ксенобіотиків та ендогеннихтоксинів

2

51

1.11 Оцінювати стан водно-мінерального обміну за фізико-хімічними та біохімічнимипоказниками, пояснювати його регуляцію

2

1.12 Оцінювати показники вмісту нормальних та патологічних компонентів сечі 2

2. Індивідуальна СРС за вибором (індивідуальне завдання) –підготовка огляду наукової літератури, створення електронних варіантів схем,

навчальних таблиць до тем

3

2.1 Механізм дії білково-пептидних гормонів та катехоламінів на клітини-мішені2.2 Механізм дії стероїдних та тиреоїдних гормонів на клітини-мішені2.3 Метаболізм порфіринів2.4 Навчальна таблиця по коферментним вітамінам2.5 Підготувати огляд наукової літератури з тем (за вибором): шляхи детоксикації

ксенобіотиків, патобіохімія спадкових жовтяниць3 Підготовка до підсумкового контролю засвоєння модуля 3 3РАЗОМ: 30

Перелік індивідуальних завдань до СРС з модуля 31. Підготовка огляду наукової літератури та написання реферату з тем:

- Шляхи детоксикації ксенобіотиків- Патобіохімія спадкових жовтяниць

2. Створення електронних варіантів схем та навчальних таблиць до тем:- Механізм дії білково-пептидних гормонів та катехоламінів на клітини-мішені- Механізм дії стероїдних та тиреоїдних гормонів на клітини-мішені- Метаболізм порфіринів- Навчальна таблиця по коферментним вітамінам- Підготувати огляд наукової літератури з тем (за вибором):

«Шляхи детоксикації ксенобіотиків», «Патобіохімія спадкових жовтяниць»3. Виступ на студентському науковому гуртку.

Перелік навчально-методичної літературиОсновна:1. Біологічна хімія / Л.М.Вороніна, В.Ф.Десенко, Н.М.Мадієвська та ін. - Харків:

Основа, 2000.- 678 с.Додаткова:1.Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль:Укрмедкнига, 2000. – 508 с.2.Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Вінниця: Нова Книга, 2007. – 656 с.3.Губський Ю.І. Біологічна хімія.– Київ-Вінниця: Нова Книга, 2009. – 664 с.4.Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. - Тернопіль:Укрмедкнига, 2002. - 774 с.5.Біологічна хімія з біохімічними методами дослідження / О.Я.Скляров,Н.В.Фартушок, Л.Д.Сойка, І.С.Смачило. – К.:Медицина, 2009. – 352 с.