-
ПРІОРИТЕТИ ОСВІТИ 2020 (З ПОСТАНОВ, НАКАЗІВ, РОЗПОРЯДЖЕНЬ,
ПРОГРАМ ДІЙ, ЗАЯВ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ, МОН)
1. ВИЩА ОСВІТА• оптимізація закладів вищої освіти• запровадження
ЄДКІ (єдиного державного кваліфікаційногоіспиту) для здобуття
ступеня магістра з найбільш суспільно важливихта пов’язаних з
підвищеним ризиком спеціальностей, ЄФВВ (єдиногофахового вступного
випробування) для правничих спеціальностей,ЄВІ (єдиного вступного
іспиту) з іноземної мови для вступу на навчаннядля здобуття ступеня
магістра• ліцензування в режимі онлайн через електронні бази•
розширення автономії при фінансуванні (надання права встановлювати
підвищену заробітну
плату більш ефективним викладачам і навпаки)• оцінювати роботу
закладів вищої освіти через працевлаштування випускників, місце в
між-
народних рейтингах• фінансування закладів вищої освіти з бюджету
проводити за принципом:а) більш ефективним (від 95% до 120%)б)
фінансово стабільнимв) пропорційно отриманню коштів від інвесторів,
проектів, грантівг) встановлення індикативної собівартості
контрактного навчання (60–80%)• підписання контрактів з усіма
керівниками закладів вищої освіти із зазначенням цільовихпоказників
ефективності, строками їхнього виконання та механізмів перевірки•
спрощення системи підвищення кваліфікації та стажування викладачів
за кордоном• посилення академічної доброчесності викладачів і
студентів• запровадження нових підходів щодо підвищення
кваліфікації викладачів• відмова від поняття «диплом державного
зразка»• запровадження мобільних електронних студентських квитків
(е-квиток)• збільшення мінімальної заробітної плати до 4723 грн•
форми трудових договорів – безстроковий, строковий, сезонний,
учнівський та ін.• форма роботи – дистанційна, з укороченим робочим
дне м• заборона створення та функціонування територіально
відокремлених структурнихпідрозділів університетів у містах Київ,
Харків, Львів, Дніпро та Одеса• прийом на навчання у 2020 році:а)
запровадження конкурсного балу для вступу за кошти державного
бюджету – не менше 125б) встановлення мінімального конкурсного балу
при вступі на медичні спеціальності – не мен-
ше ніж 150, на спеціальності галузі знань «Право», «Публічне
управління та адміністрування» та«Міжнародні відносини» – 140
балів, «Фармація, промислова фармація» – 130в) державне замовлення
на підготовку молодшого бакалавраг) прийом випускників коледжів і
технікумів за ЗНО та фаховими випробуваннямид) запровадження
мотиваційних листів при вступі до закладів вищої освіти
2. ФАХОВА ПЕРЕДВИЩА ОСВІТА І ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНА ОСВІТА• набуття
закладами освіти статусу фахових коледжів• виведення технікумів і
коледжів зі структури університетів, набуття статусу юридичної
особи
з метою подальшої передачі на місцевий бюджет• передача
майнового комплексу закладів освіти (юридичних осіб) на місцевий
бюджет• завершення підготовки молодшого спеціаліста, започаткування
освітньої діяльності заосвітньо-професійним ступенем фахового
молодшого бакалавра• започаткування сільського коефіцієнта при
вступі• можливість вступу на базі повної загальної середньої освіти
на основі сертифікатів ЗНО абовступних іспитів• утворення сектору
фахової передвищої освіти Науково-методичної ради МОН,
науково-ме-
тодичних комісій для розроблення стандартів фахової передвищої
освіти, аудит закладів про-фесійної освіти
• оновлені підходи до фінансування навчально-практичних центрів
у професійно-технічнійосвіті
-
Видається щоквартально
1, 2020
Олег ДомінськийЯкщо постійно міняти під квочкою яйця, то курчата
не вилупляться на світ 4
Ольга Власюк, Людмила СиненкоФормування у студентів позитивної
мотивації до обраної спеціальності 6Наталія МельникСтандартні та
нестандартні методи викладання у закладахфахової передвищої освіти
10Ольга Дмитрик, Богдана ЩербаченкоВікно можливостей для розбудови
нової архітектуригалузі освіти 12Ірина Карнаух, Наталія
НовіковаІндивідуальна освітня траєкторія у процесі здобуття фахової
передвищої освіти 14Наталія Коваленко, Ілля Надєляєв, Тетяна
Семенова,Надія УкраїнцеваМетодика викладання фахових дисциплін з
галузі знань«Електрична інженерія» 17Надія Вороніна, Лідія
СкороходоваБінарні заняття як одна з форм реалізації
міждисциплінарних зв'язків 21Світлана ІльїнаШляхи та засоби
розвитку критичного мислення на заняттях з комп’ютерних
спецдисциплін 23Наталія КирпиченкоАктивізація пізнавально-розумової
діяльності студентівна заняттях з дисципліни «Устаткування закладів
ресторанногогосподарства» 26Юлія МакаренкоКурсова робота як форма
професійної підготовкимайбутніх спеціалістів 31Олена Коваль,
Вікторія Орманжи Драмогерменевтичні методи на заняттях з
українськоїмови та літератури 34
Алла Африканова, Леся Шепелюк Математична біологія – наука для
майбутнього 38 Надія Шумлянська Історичний екскурс у розвиток
фінансово-економічної термінології 41
Наталія Кучеренко, Олена МайстренкоРозвиток критичного мислення
здобувачів освіти в галузі фізичної культури і спорту 45Любов
ОнофрійчукТестові завдання з української мови за творчістю
видатного педагога і письменника В.О. СухомлинськогоТема «Складне
речення» 49
На обкладинці студен-ти Дубенського коледжу Рівненського
державного гуманітарного універси-тету
П о з и ц і я
О с в і т н і й п р о ц е с
Аліса Гадайчук, Тетяна МихаленкоЗастосування
інформаційно-комунікаційних технологій під часпроведення суспільних
заходів 55Надія ОберськаЯк викладачам порозумітися з «цифровим»
поколінням студентів 60Микола БондарєвАктивізація
навчально-пізнавальної діяльності студентів шляхомвикористання
можливостей ІКТ 63Леся Галич, Олена ВодяницькаВикористання
3D-технологій у медичній освіті 66
Ц и ф р о в а о с в і т а
-
Засновник:
Державна установа"Науково-методичний центр вищої та фахової
передвищої освіти"
Редакційна колегія:
Тетяна Іщенко – голова Валерій БулгаковСвітлана
ЖуковськаВолодимир КалушкаСтаніслав НіколаєнкоАнатолій
ПохресникВолодимир СтасюкМикола Хоменко Олег Шаров
Редакція:Світлана Жуковська – головний редакторНіна Цибенко –
літературний редакторМарія Пісарєва – коректор
Видання зареєстровано в Державному комітеті телебачення і
радіомовлення України. Свідоцтво КВ №24178-14018Р від 04.11.2019
року
Верстка та дизайн
Людмила ШишкінаОксана ПотієнкоМаксим Цендревич
Адреса редакції:
м. Київ, вул. Смілянська, 11
e-mail: о[email protected]
Видавництво Науково-методичного центруСвідоцтво ДК №131003151,
м. Київвул. Смілянська, 11
Замовити журнал можна на
сайтах:www.osvitatk.com.uawww.nmcbook.com.ua
Наклад 1000
Відповідальність за зміст публіка-цій та достовірність
інформації несуть автори.
Редакція залишає за собою право скорочувати авторські матеріали
та вносити в них правки.
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ЖУРНАЛ
Тамара Веремій, Олена Головач, Катерина ГоловачНовітні
інформаційно-комп'ютерні технології та методикавикладання
економічних дисциплін 70І н т е р а к т и в н і т е х н о л о г і ї
н а в ч а н н яТетяна БілоногаВикористання проблемного методу
навчання в процесі викладанняхірургії 73Олександра
ВащенкоВикористання інноваційних технологій на заняттях з
циклу«Природничі науки» 78Наталія Недільська, Василь
ДутікДоцільність впровадження педагогічного прийому «Шість
капелюхів» 82Олена МамаєваІгрові технології як інноваційна форма
навчання 85Олена Стичинська, Тетяна КурганАктуальність
міждисциплінарних зв'язків у навчанні 87Діана ПалійІнтерактивні
методи в лекційно-семінарській формі навчання 94
Ю в і л е й
Н а у к о в о - д о с л і д н а р о б о т а
Юрій ЧумакКолиска українських зірок 113Валерій Бабак, Віра
СемещукШлях довжиною в 75 років 117
Ольга РогозінаЕтичний кодекс медсестри на практичному заняття
132Віталій ПалійПрактичне навчання, його педагогічна основа 134
Валентина ЗаєцьОсобливості фармакодинаміки геропротекторних
засобів у пацієнтів старших вікових груп 136Оксана Кондрашина, Юлія
КопйоваВплив енергетичних напоїв на організм підлітків 139
Наталія Малюжко, Анатолій ВітрякА світ чекає добро 161Наталія
КручинськаЗорі та терни Олеся Бердника 164
З д о с в і д у р о б о т и
Надія НімеровськаФормування економічних компетентностей у
майбутніх педагогів 100
Оксана Білик, Людмила Заріцька З досвіду навчання образотворчого
мистецтва 104 Галина Бережницька
Екологічна грамотність студентської молоді як необхідна
умоваформування здорового способу життя 109
Надія ВолошинаОрганізація науково-дослідницької та проєктної
роботи студентів 96А д р е с а д о с в і д у
Людмила ЧайкаТворча робота викладача як засіб розвитку мислення
студентівна заняттях природничо-наукового циклу 121Мар'яна
ОмелькоРоль інтеграції як основного фактору розвитку професійних та
творчих здібностей студентів 124Роман Сендзюк, Олександр
ЛитвиненкоЛісове багатоборство у Лубенському лісотехнічному коледжі
128
В и х о в у є м о о с о б и с т і с т ь
В о л о н т е р с ь к а д і я л ь н і с т ь
Наталія КошляцькаДуховно-моральні принципи як основа формування
особистості педагога 147
Ганна ГульОрганізаційно-правові аспекти волонтерської
діяльностів освітньому закладі 152
Наталія СтрільчукОсобливості організації виховної роботи зі
студентами першого курсу в гуртожитку 155Віталій
ЗаворотинськийВзаємодія освітнього закладу і сім'ї як важлива
складова формування особистості 157
П р а к т и ч н а п і д г о т о в к а
Т е х н о л о г і ї з д о р о в ' я з б е р е ж е н н я
В и х о в н и й з а х і д
В и х о в н а р о б о т а
-
4
ПО
ЗИ
ЦІЯ
ФАХОВА ПЕРЕДВИЩА ОСВІТА 1, 2020
ЯКЩО ПОСТІЙНО МІНЯТИ ПІД
КВОЧКОЮ ЯЙЦЯ, ТО КУРЧАТА
НЕ ВИЛУПЛЯТЬСЯ НА СВІТ
Олег Домінський, директор Вінницького технічного коледжу
Проєкт «Концепції держав-ної політики щодо досягнен-ня цілі
1.3.: «Випускники шкіл мають широкий вибір закладів для здобуття
якісної професій-ної освіти з подальшим пра-цевлаштуванням» –
засвідчує продовження багатостраж-дального марафону технікумів і
коледжів України на шляху пошуків своєї подальшої долі. Розвиток
освіти багато в чому розгортається безсистемно, навмання, методом
проб і по-милок. Ми вже десятки років коливаємося між
різноспря-мованими напрямами та ав-торитетами, хапаємося то за
один, то інший досвід провід-них країн. На розвиток Нової
української школи впродовж 2018 і дев’яти місяців 2019 року
виділено 2,2 млрд гри-вень. А в прес-службі уже пи-шуть, що
«реалізація реформи була обмежена численними управлінськими
прорахунками і суттєвими ризиками неефек-тивного впровадження». Нас
всіх дуже засмутили результа-ти міжнародного дослідження PISA
успішності наших учнів. Колишня міністерка Лілія Гри-невич вважає,
що величезна кількість дітей, які не досягли навіть базового рівня
мате-матичної грамотності, – це «дуже драматична цифра».
Драматична, але закономірна. За визнаної світом потреби в 50 тисяч
гривень на підготов-
ку одного учня з 6 до 15 років ми витрачаємо лише 27 тисяч
гривень. Загальні витрати на освіту на душу населення ста-новлять в
США – 2515,7 дола-рів, у Франції – 2021,1 доларів, у Німеччині –
1721 доларів, у Японії – 1283 доларів, в Украї-ні – 205,1 доларів
(за публіка-цією 2019 року). У той же час підготовка фахівців у
системі професійної, фахової перед-вищої, вищої освіти також
від-стає від вимог роботодавців.
Директор Державного цен-тру зайнятості Ольга Мако-гон пише:
«Освіта програє інтелектуальною складовою і відсутністю діалогу з
робото-давцями, державною службою зайнятості, Міністерством
еко-номіки». І, як висновок, – «Фор-мальна… освіта в Україні пасе
задніх». За результатами сві-тових авторитетних рейтингів жодного
нашого вишу немає серед перших чотирьохсот університетів світу. 34%
опи-таних підприємців вважають, що серед основних факторів, які
обмежують розвиток ви-робництва, є нестача кваліфі-кованих кадрів.
І їх не фізично не вистачає, а кваліфікаційні вимоги роботодавців
не відпо-відають рівню підготовки тих,
хто шукає роботу. Все частіше фахівців генерують самі
робо-тодавці на власній базі. Підго-товка спеціалістів для
реаль-ного ринку праці наполегливо вимагає модернізації
матері-ально-технічної бази закладів освіти і підвищення
кваліфіка-ції самих викладачів. Нам по-трібно забезпечити
довготри-валий потік освічених людей і надати їм належну кількість
робочих місць, на яких вони могли б застосовувати ці зна-ння. В
іншому випадку ми бу-демо давати освіту майбутнім емігрантам.
Продукуємо з року в рік закони за законами, кон-цепції за
концепціями, а в су-хому залишку – наша освіта нижче середнього
світового рівня. Ще не встигло висохну-ти чорнило, яким написаний
Закон «Про фахову передви-щу освіту», а невгамовні «ре-форматори»
вже готують нові зміни статусу технікумів і коле-джів.
Але якщо постійно міняти під квочкою яйця, то курчата не
вилупляться на світ.
Відсутність якісної освіти веде до духовної кризи
сус-пільства.
Освіта, яку одержують сту-денти у технікумах і коледжах,
Îñâ³òà, ÿêó îäåðæóþòü ñòóäåíòè ó òåõí³êóìàõ ³ êî-ëåäæàõ,
â³äïîâ³äຠð³âíþ îñâ³òè ó äâîð³÷íèõ êîëåäæàõ ÑØÀ, ñïåö³àëüíèõ
ó÷èëèùàõ ³ øêîëàõ òåõí³ê³â ó ͳ-ìå÷÷èí³, ñåêö³ÿõ ñòàðøèõ òåõí³ê³â ó
Ôðàíö³¿, êîëåäæàõ ñèñòåìè ïîäàëüøî¿ îñâ³òè ³ ïîë³òåõí³êè â Àíã볿,
ìî-ëîäøèõ òåõí³÷íèõ êîëåäæàõ ßïîí³¿.
-
ФАХОВА ПЕРЕДВИЩА ОСВІТА 1, 2020
ПО
ЗИ
ЦІЯ
5
відповідає рівню освіти у дво-річних коледжах США, спе-ціальних
училищах і школах техніків у Німеччині, секціях старших техніків у
Франції, коледжах системи подальшої освіти і політехніки в Англії,
молодших технічних коледжах Японії. Ще у листопаді 2008 року у
Франції на черговій нараді учасниць Копенгаген-ського процесу
експерти на-дали матеріали, згідно з якими в 2020 році сфера
зайнятості Європи буде мати потребу в працівниках з
університет-ською освітою на 31%, у ка-драх із середнім професійним
рівнем – на 50%, робочі місця, що вимагають невисокої
квалі-фікації, не будуть перевищу-вати 19%.
Весь світ визнає нагальну необхідність існування освіти для
підготовки кадрів із се-реднім професійним рівнем. Плекає цю
освітню ланку. Але ж нам «не личить» йти в одно-му ряду з
провідними країна-ми світу. Нам завжди хотілося «Лєвой! Лєвой!»,
коли всі сту-пали правою.
Відома американська до-слідниця глобалізаційних фе-номенів в
освіті В. Стюарт вважає, що причиною домі-нування США в глобальному
суперництві стало значне роз-ширення мережі американ-ських коледжів
після Другої світової війни: «Тоді як євро-пейські країни
дотримували-ся своїх елітних систем вищої освіти, Сполучені Штати
різко розширили свої можливос-ті здобуття вищої освіти … У
результаті Сполучені Штати отримали найширший вибір
висококваліфікованих кадрів у своїй дорослій робочій силі, більшій,
ніж у будь-якої країни в світі. Цей величезний запас
високоосвіченого людського капіталу допоміг США стати
провідною економікою у світі та скористатися глобалізаці-єю й
розширенням ринків». Колишній американський пре-зидент Б.Обама
свого часу за-явив: «Дворічні коледжі – се-крет успіху США».
Для освіти в об’ємі дво-річних коледжів характерні доступність,
практикоорієн-тованість, адаптивність і під-звітність –
характеристики, які необхідні для забезпечення прогресу освіти в
сучасному суспільстві.
З впровадженням висо-ких технологій в світі спосте-рігається
зменшення частки зайнятих у промисловості та аграрному секторі.
Високий освітній рівень стає необхід-ністю для одержання вакант-них
робочих місць
Приблизно в 1500 амери-канських дворічних коледжів навчається
близько 5,5 млн студентів. Освіту, яку надають в цих коледжах, у
США нази-вають «вищою». Основним типом вищого навчального за-кладу
у Сполучених Штатах Америки є коледж.
Більше половини контин-генту студентів у дворічних коледжах США
навчаються за програмами, які оцінюються в залікових одиницях і,
від-повідно, мають перспективу одержання диплома коледжу, а в
подальшому – ступеня ба-калавра і магістра за скороче-ним терміном
навчання в уні-верситетах. Мотивація вступу абітурієнтів до
коледжів зна-чною мірою забезпечується перспективою продовження
навчання в університетах. У США пишаються тим, що дво-річні коледжі
дають можли-вість студентам продовжити навчання в університетах
од-разу ж з третього курсу.
Наші ж очільники освіти стоять на позиції, що коле-
джі – це «лазівка» для вступу до закладів вищої освіти. Є
на-магання законодавчо усклад-нити випускникам коледжів здобуття
освіти вищого рівня.
Враховуючи усталену від-разу суспільної думки до абревіатури
ПТУ, ПТНЗ, про-понуємо назвати всі заклади професійно-технічної
освіти, коледжі та технікуми – коле-джами (різнорівневі коледжі).
Освіту, яку надають в цих ко-леджах, назвати фаховою та фаховою
передвищою осві-тою. Стимулювати створення центрів фахової освіти,
в яких готувати висококваліфікова-них робітників (фахова освіта) та
працівників середньої лан-ки (фахова передвища освіта). Ці заклади
освіти мають на-самперед забезпечити:
▪ віру кожній людині у можливість успіху,
▪ надію на подальше по-ступове зростання власного освітнього та
професійного рівня,
▪ полегшення шляху до вищої освіти тим бажаючим, яким на цей
момент бракує знань, навичок та засобів.
Ми живемо в епоху, коли необхідно продовжувати на-вчання
впродовж всього життя.
Коледжі повинні мати також можливість постійно надава-ти
додаткові освітні послуги всьому населенню: підвищен-ня
кваліфікації, мовної грамот-ності, математичної підготов-ки,
комп’ютерної грамотності тощо.
Пишатися потрібно дітьми, які прагнуть здобути освіту вищого
рівня, а не чинити пе-решкоди їх намаганням. Ріст освітнього рівня
має стати за-собом збереження зайнятості населення і повинен
супрово-джуватися підвищенням зарп-лати працівників.
-
6 ФАХОВА ПЕРЕДВИЩА ОСВІТА 1, 2020
ОС
ВІТ
НІЙ
ПР
ОЦ
ЕС
З розвитком сучасних тех-нологій засвоєння знань у фаховій
передвищій освіті по-силюється актуальність
пси-холого-педагогічного забезпе-чення професійної підготовки
фахівця, формування позитив-ного ставлення до засвоєння фахових
дисциплін, пошуку ін-новаційних технологій форму-вання професійної
мотивації, розвитку інтересу до обраної спеціальності.
Головними чинниками фор-мування позитивної мотивації фахівця є:
сформованість фа-хових інтересів, усвідомлення місця й ролі своєї
професії в контексті існуючих технічних спеціальностей,
усвідомлення соціального значення обраної професії, а також
забезпе-чення викладачами закладів фахової передвищої освіти
особистісно орієнтованого під-ходу та педагогічного супро-воду
процесу формування по-зитивної мотивації студентів, єдність
навчально-виховних вимог до студента як до осо-бистості, що
проявляються у змісті, формах і методах фор-мування та розвитку
позитив-ної мотивації.
З розвитком науки та техні-ки зростає об’єм та складність
інформації про механізми фор-мування позитивної мотивації
особистості, розширюються та вдосконалюються можливості управління
цим процесом. За останні роки обсяг інформа-
ції у деяких наукових галузях збільшився майже удвічі, а об-сяг
знань з усіх напрямів ви-робництва змінюється майже повністю кожних
сім років. Від-повідно з’явилися і нові напря-ми у професійній
освіті, під-готовці технічних кадрів. При цьому все більше
виявляється невідповідність між кількістю інформації та
можливостями студента-першокурсника щодо її засвоєння.
Наприклад, знання про тех-ніку, про технологію містять у
комплексному поєднанні три основні складові: опис функці-ональних
технічних властивос-тей, характеристик застосу-вання, опис
природних явищ, що лежать в основі дії техніч-них об’єктів і
технологічних процесів. За такого складного змісту фахової
передвищої освіти ускладнюються форми і методи засвоєння
політех-нічних знань, формування по-зитивної мотивації до
майбут-ньої професії.
Особистісно орієнтована освіта, персоналізація на-вчання та
виховання визначає провідні напрями перебудови вітчизняної системи
фахової передвищої освіти і передба-чає впровадження в освітній
процес гуманістичного цінніс-
ного бачення студента як осо-бистості, яка має потребу у
са-морозвитку і підтримці з боку викладачів закладів фахової
передвищої освіти. Згідно з Документом ЮНЕСКО “Рефор-ма і розвиток
вищої освіти”, прийнятим у 1995 році, можна виділити передумови та
кри-терії ефективної освітньої ді-яльності, що найбільш істотно
відображають якість професій-но-технічної освіти [10, 35– 36], де
найважливішою умовою є якість персоналу, яка визна-чається ступенем
академічної кваліфікації викладачів і на-укових співробітників
закла-дів фахової передвищої осві-ти. Якість персоналу і якість
освітніх програм у поєднанні з процесом викладання і науко-вих
досліджень, за дотриман-ня умови їх відповідності сус-пільному
попиту, визначають якість професійної підготовки.
Розробка моделі ефектив-ної професійної підготовки
фахівців-техніків із високими професійними, психофізіоло-гічними,
соціальними якостя-ми передбачає:
▪ урахування системних показників, що характеризу-ють
індивідуальні якості май-бутнього фахівця та їх аналіз у динаміці
розвитку;
ФОРМУВАННЯ У СТУДЕНТІВ
ПОЗИТИВНОЇ МОТИВАЦІЇ
ДО ОБРАНОЇ
СПЕЦІАЛЬНОСТІОльга Власюк, Людмила Синенко,викладачі Державного
вищого навчального закладу «Київський енергетичний коледж»
Ïåäàãîã³÷íèé ïðîöåñ ôîðìóâàííÿ ïîçèòèâíî¿ ìîòèâàö³¿ ñòóäåíò³â,
óñâ³äîìëåííÿ ñîö³àëü-íî¿ ö³ííîñò³ ó ìàéáóòí³õ ôàõ³âö³â äî îáðàíî¿
ïðîôåñ³¿ ïåðåäáà÷ຠñòâîðåííÿ â³äïîâ³äíèõ óìîâ äëÿ çàêð³ïëåí-íÿ
ïîçèòèâíîãî ñòàâëåííÿ, ³íòåðåñó äî ôàõîâî¿ ä³ÿëü-íîñò³,
óñâ³äîìëåííÿ ïðåñòèæíîñò³ îáðàíî¿ ïðîôåñ³¿.
-
7ФАХОВА ПЕРЕДВИЩА ОСВІТА 1, 2020
ОС
ВІТ
НІЙ
ПР
ОЦ
ЕС
▪ введення системи по-казників, які характеризують якість
процесу підготовки фа-хівців у освітньому закладі (від конкурсного
відбору абітурі-єнтів до вручення документів про закінчення);
▪ визначення взаємо-зв’язку між показниками якості освітнього
процесу у закладі освіти та рівнем сформова-ності позитивного
ставлення студентів до засвоєння фахо-вих знань [9, 113 – 114].
Перераховані критерії та завдання стали концептуаль-ною основою
моделі управлін-ня якістю підготовки фахівців у галузі енергетики.
Введення кількісних показників разом зі встановленням їх залежності
від якісних і кількісних харак-теристик управління процесом
навчання, формування пози-тивного ставлення до фахових знань дає
змогу формулювати і розв’язувати завдання ефек-тивного управління
підготов-кою фахівців.
Педагогічний процес фор-мування позитивної мотива-ції студентів,
усвідомлення соціальної цінності обраної професії передбачає
створен-ня відповідних умов для за-кріплення позитивного
став-лення, інтересу до фахової діяльності, усвідомлення
пре-стижності обраної професії, формування прагнення набути якісних
знань та застосувати
їх для розв’язування задач ви-робництва, розвитку власних
професійних якостей.
Ми виходимо з того, що суспільну значущість обраної професії
студенти мають уяв-ляти та усвідомлювати вже на першому курсі і
зацікавлювати обраним фахом, чому спри-яє ознайомлення на першому
році навчання з курсом “Вступ до спеціальності”, який залу-чає
студентів-першокурсників до світу майбутньої професії [1, 3 –
10].
Сформоване на першому курсі позитивне ставлення до професії є
необхідною пере-думовою становлення і роз-витку професійної
мотивації, інтересу до навчальної дисци-пліни “Вступ до
спеціальності”. Відповідно подальший процес системного забезпечення
роз-витку професійних мотивів від-бувається безпосередньо у
на-вчальній діяльності, протягом усіх років навчання у закладі
фахової передвищої освіти, за свідомого самоконтролю за цим
процесом самих студен-тів. Саме в цей період першо-курсники
потребують підтрим-ки з боку викладачів і кураторів студентських
груп, які за до-помогою різноманітних форм і методів педагогічної
роботи заохочують студентів до роз-витку власної професійної
рефлексії, формують профе-сійний інтерес до психолого-
педагогічного аналізу різнома-нітних чинників ефективності
професійного становлення та самопізнання. Уже з першого курсу
куратори студентських груп мають приділяти додатко-ву увагу
питанням психолого-педагогічної обізнаності сту-дентів, знайомити
їх зі змістом психолого-педагогічних кате-горій, необхідних для
їхнього професійного становлення, особливостями процесу
про-фесійного зростання та про-фесійної самоідентифікації.
На думку кураторів сту-дентських груп, провідна роль у
формуванні професійної са-мосвідомості майбутніх фа-хівців належить
психолого-пе-дагогічному обґрунтованому процесові формування
про-фесійного “Я”-образу студен-та (уявлення про професію та своє
місце у ній), формуван-ню професійної самооцінки та усвідомленню
соціально про-фесійних ролей й установок.
У процесі формування про-фесійної “Я-концепції” майбут-ніх
фахівців ми враховуємо такі особливості: рівень сфор-мованості
стереотипів стосов-но обраної професії, а також “співвідношення їх
з реальни-ми поглядами першокурсника” [4, 259 – 261].
Усвідомлена студентом творча співпраця з педаго-гом-наставником
(куратором академічної групи) виступає основою внутрішньої сторони
оволодіння фахом та форму-вання у першокурсника пси-хологічного
стимулу до про-фесійної діяльності на основі формування
індивідуальних якостей, виходячи із власних мотивів, цілей та
ставлення до праці, тобто через зміну само-свідомості. Професійна
само-ідентифікація першокурсника поступово стає результатом його
власної психолого-педа-гогічної і фахової підготовки та
професійного становлення [8, 422 – 426]. У цьому випадку йдеться
про ідентичність осо-
-
8 ФАХОВА ПЕРЕДВИЩА ОСВІТА 1, 2020
ОС
ВІТ
НІЙ
ПР
ОЦ
ЕС
бистості, яка стає результатом професійного становлення за умов
належного рівня усвідом-лення необхідності самовияву, саморозвитку
і самовдоско-налення у професії, на основі партнерських стосунків з
кура-тором групи. Тому самоіденти-фікація виступає шляхом для
подальшого розвитку творчої спрямованості та креативності
першокурсника.
Процес формування про-фесійної самоідентифікації першокурсника
пов’язаний зі структурою професійних об-разів, які включають
“уявлення про суб’єкт професійної діяль-ності, мотиваційні
компоненти, професійно важливі якості, вимоги до особистості щодо
конкретної спеціалізації” [2, 15– 17].
Професійна самоіденти-фікація обумовлює розвиток професійної
самосвідомості, професійної “Я-концепції” сту-дента-першокурсника і
роз-глядається нами як провідна передумова соціалізації та
са-мопізнання студента-першо-курсника у професії, форму-вання її
образів. Таким чином, професійна самоідентифікація забезпечує
“стабілізаційну та перетворювальну функції со-ціалізації
першокурсника ” [3, 344].
На сучасному етапі важ-ливе значення має особиста
відповідальність майбутньо-го фахівця за своє професій-не зростання
та формування, розвиток власної особистос-ті. Так, Беррі Шварц
вбачає суттєві зв’язки між свободою, відповідальністю та щастям
особистості. Він звернув ува-гу на те, що “ якщо ми хочемо
підготувати молодих людей до позитивного життя, доброго,
змістовного та продуктивного, то тоді наша поведінка має
пе-редбачати, окрім власної ініці-ативності та прагнення до
вдо-сконалення, відданість таким якостям, як чесність, вірність,
відвага і справедливість до ін-
ших” [11].На основі систематизації,
узагальнення та переосмис-лення досвіду формування позитивної
мотивації студен-тів-першокурсників можна стверджувати, що у
механізмі формування їх професійної мотивації враховуються
“ціле-спрямована система зовнішніх та внутрішніх елементів
моти-вування” [5, 6 – 14]. При цьому зовнішні елементи мотивуван-ня
є об’єктивними та усвідом-леними для наших студентів, оскільки вони
формують сти-мули, а внутрішні елементи стають суб’єктивними,
оскіль-ки формують мотиви. Відпо-відно процес мотивування
студентів-першокурсників ми умовно поділяємо на “внутріш-ньо
організований” та “ зовніш-ньо організований ” [7, 34– 36].
Виходячи із даної концепції розуміння процесу мотивуван-ня
студентів-першокурсників, формування основних еле-ментів
мотиваційного механіз-му, під сформованою позитив-ною мотивацією ми
розуміємо сукупність множини чинників та елементів, які у своєму
зв’язку зумовлюють, спрямо-вують та підтримують зусилля, що
витрачає першокурсник у процесі засвоєння фахових знань. На
підставі узагальнен-ня та модифікації різноманіт-них підходів до
формування навчальної мотивації майбут-ніх технічних фахівців та на
основі проведених бесід і опи-тування найбільш кваліфіко-ваних
викладачів, методистів, а також власних педагогічних спостережень
за організацією навчального процесу, нами було виділені наступні
етапи розвитку мотивації до майбут-ньої професії у студентів:
♦ негативне ставлення до навчання (у студентів перева-жають
мотиви уникнення на-вантажень);
♦ пасивне ставлення до навчального процесу (нестій-кий інтерес
до внутрішніх і зо-
внішніх результатів навчання); ♦ пасивно-позитивне став-
лення до навчання (елементи зацікавленості у результатах
навчання);
♦ позитивно-активне став-лення до навчання (переважа-ють мотиви
пізнавального ха-рактеру, потреби у самоосвіті та професійний
інтерес до за-собів, форм і методів отриман-ня професійних
знань);
♦ о с о б и с т і с н о - в і д п о в і -дальне ставлення до
навчання (шлях удосконалення навчаль-но-пізнавальної діяльності)
[6, 123].
На нашу думку, за відповід-ної організації освітнього про-цесу з
боку куратора студент-ської групи більшість студентів з самого
початку навчаються і працюють на позитивній пізна-вальній
мотивації, уникаючи проходження рівнів негативної мотивації.
Основні виховні завдання кураторів та викладачів по-лягають у
забезпеченні непе-рервності процесу розвитку професійної мотивації,
фор-мування зацікавленого став-лення до обраної професії,
неперервного підвищення фа-хового рівня, подолання труд-нощів,
пов’язаних із особли-востями освітнього процесу, удосконаленням
професійно спрямованих якостей осо-бистості, реалізацію творчого
потенціалу в процесі профе-сійної практики та
науково-до-слідницької роботи, а також знаходження доступних форм,
способів і методів діагносту-вання рівня особистісного сві-домого
ставлення до процесу формування позитивної мо-тивації до засвоєння
фахових знань і своєчасне його коригу-вання.
Досвід показав, що усвідом-лення соціального значення
професійної діяльності май-бутніми фахівцями необхідно розпочинати
вже на першому курсі, готуючи майбутніх спеці-алістів до засвоєння
фахових
-
9ФАХОВА ПЕРЕДВИЩА ОСВІТА 1, 2020
ОС
ВІТ
НІЙ
ПР
ОЦ
ЕС
знань, всебічного розуміння особливостей спеціалізовано-го курсу
“Вступ до спеціальнос-ті”. Показником усвідомлення соціальної
значимості майбут-ньої професії виступає рівень розуміння студентом
системи об’єктивних та суб’єктивних чинників, які формують
пози-тивне ставлення до навчання. Особливості формування фа-хових
інтересів залежать від професійної спрямованості особистості [12,
21-24].
Викладачам та кураторам академічних груп необхідно враховувати
вікові та психо-фізіологічні особливості со-ціальної адаптації
студентів-першокурсників, вчорашніх випускників дев’ятих класів
загальноосвітніх шкіл.Особливої уваги потребує
системний підхід до процесу формування соціальної зна-чимості,
фахових інтересів та ціннісних орієнтацій майбутніх фахівців,
робота над усвідом-ленням соціального значення професії як
соціально-психо-логічної цінності, формування психологічної
готовності до по-долання труднощів, пов’язаних із навчанням,
виробничою практикою та майбутньою про-фесійною діяльністю.
Висновки. Таким чином, ці-леспрямована робота
педаго-гічно-викладацького колективу технічного закладу фахової
передвищої освіти над форму-ванням і розвитком мотивації
до обраної професії є важли-вим чинником їх відповідаль-ного
ставлення до навчання, саморозвитку, а також профе-сійного
становлення майбутніх спеціалістів, результатом сві-домого
життєвого вибору. Про-блема формування позитивної мотивації до
обраної професії у студентів закладів фахової передвищої освіти в
Україні не вичерпала себе. Подальшого вивчення потребує проблема
формування позитивної мо-тивації у досвіді країн ЄС, а також у
контексті Болонської декларації, впровадження ін-новаційних
технологій, які б сприяли ефективності фахової перед вищої
освіти.
Список використаних джерел1. Артемова Л.В. Студенти і викладачі
очима першокурсників // Збірник наукових праць. –
Київ, 2000. – С. 3 – 10.2. Аршава І.Ф. Деякі аспекти діагностики
соціально-психологічної дезадаптації студен-
тів-першокурсників в умовах ВНЗ // Актуальні проблеми практичної
психології. – Херсон, 2006. – С. 15 – 17.
3. Бех І.Д. Виховання особистості: У 2 кн. Кн. 2: Особистісно
орієнтований підхід: науко-во-практичні засади. – Київ : Либідь,
2003. – 344 с.
4. Бурєнніков Ю.А. Деякі практичні аспекти адаптації
першокурсників до умов універси-тету та підвищення їх мотивації
щодо успішного навчання // Гуманізм та освіта. – Вінниця, 2004. –
Т. 1. – С. 259 – 261.
5. Бохонкова Ю.О. Позиції психокорекційної роботи підвищення
рівня соціально-психо-логічної адаптованості першокурсників до умов
вищого навчального закладу // Теоретичні і прикладні проблеми
психології. – Луганськ, 2005. – №1 (9). – С. 43
6. Гунченко М.В., Кривенко Л.В. Формування механізму мотивації
праці у системі управ-ління персоналом // Праці Четвертої
міжнародної конференції студентів та молодих учених “Управління
розвитком соціально-економічних систем: глобалізація,
підприємництво, стале економічне зростання”. Частина 4. – Донецьк :
ДонНУ, 2003. – С. 34 – 36.
7. Кривоконь Н.І. Проблеми професійної самоідентифікації
працівників системи соціаль-ного захисту населення // Психологія.
Зб.наук.пр. – Київ : Національний педагогічний універ-ситет ім.
М.П. Драгоманова, 2000. – Вип. 11. – С. 422 – 426.
8. Нестеров В.Л., Радченко В.И. Критерии учебной деятельности
вуза // Информатика и образование. – 2004. – №3. – С. 113 –
114.
9. Реформа и развитие высшего образования. Программный документ.
– Париж: Изд-во ЮНЕСКО, 1995 – С. 35 – 36.
10. Schwartz B. Self Determination: The tyranny of freedom. In
American Psychologist American Psychologist Association, 2000, Inc.
January.
11.
http://mr.dspu.edu.ua/publications/2008/9%20(44)%202008.pdf
-
10 ФАХОВА ПЕРЕДВИЩА ОСВІТА 1, 2020
ОС
ВІТ
НІЙ
ПР
ОЦ
ЕС
Основне завдання виклада-ча полягає у тому, щоб зробити процес
навчання цікавим, ко-рисним та приємним для сту-дентів. Вагому роль
тут відіграє впровадження інноваційних технологій в освітній
процес, де викладач виступає як керівник розумової діяльності
студентів.
Інновації не виникають спон-танно, а постають результатом
системних наукових пошуків, аналізу, узагальнення педа-гогічного
досвіду. Стрижнем інноваційних процесів в осві-ті є упровадження
досягнень психолого-педагогічної науки в практику, вивчення,
узагаль-нення і поширення педагогічно-го досвіду [4].
З метою формування про-фесійних компетенцій для впровадження
активних мето-дів навчання, що забезпечують особистісно
зорієнтований під-хід і розвиток критичного мис-лення у студентів,
на мою дум-ку, є роль педагога у виконанні сучасних завдань під час
про-цесу навчання.
Критичне мислення – це таке мислення, при якому осо-блива увага
приділяється вмін-ню сформулювати самостійні твердження та їх
ґрунтовній аргументації. Студенти про-являють своє вміння критично
мислити, коли в усній чи пись-мовій формі роблять інтер-претації
(витлумачують щось) і підкріплюють це власними доводами. Критичне
мислення використовується рецептивно,
коли студенти аналізують, чи коректно, коли вони критикують
аргументи інших людей [5].
Заняття можна поділити на стандартні та нестандартні. Перші вже
вижили себе та віді-йшли в минуле, а майбутнє – за
нестандартними.
Практичні заняття та лекції із застосуванням мультимедій-ного
проектора, допомагають ілюструвати теоретичний ма-теріал, що дає
можливість сту-дентам не тільки почути, але й побачити біологічні
об’єкти та явища.
Процес пізнання цих явищ – складний та досить су-перечливий, при
цьому прак-тика показала, що результати надійні лише тоді, коли
заняття відбуваються в легкій, приємній і ненав’язливій формі, на
ціка-вих та дотепних прикладах, в ігровій формі.
Сьогодні нестандарт-не заняття у закладах вищої освіти – це
імпровізоване на-вчальне заняття, що не має традиційної структури,
і викла-дач не дотримується традицій-них методів навчання.
Так, при проведенні нестан-дартних занять характерною
особливістю є отримання нових знань за допомогою розкриття
внутрішньої сутності явищ. Їх переваги у порівнянні із звичай-
ними в тому, що підвищується інтерес студентів до навчання, їх
активність у пізнанні та твор-чості, самостійність пошуків знань,
переживання успіху до-сягнень, ініціативність, можли-вість
індивідуального підходу, використання інноваційних та інформаційних
педагогічних технологій, розвиток культури спілкування,
взаємовідпові-дальності.
У сучасному світі є потреба в активних творчих особистос-тях.
Виховати їх можна, лише впроваджуючи у педагогічну – практику
стратегії розвитку кри-тичного мислення.
Як було досліджено, струк-тура заняття, спрямованого на розвиток
критичного мислення, складається з трьох частин:
▪ актуалізація (ревока- ція) – залучення пам’яті, ін-телекту,
постановка питання, висування пропозиції, обгово-рення мети
заняття;
▪ усвідомлення – читання тексту, лекція, перегляд відео,
дослідження;
▪ рефлексія – обговорення, систематизація, переоцінка,
переоформлення, нове тлума-чення отриманих знань, прого-ворення
проблеми [2, c. 77].
У своїй практиці я постійно застосовую метод пізнаваль-них ігор,
який сприяє створен-
СТАНДАРТНІ ТА НЕСТАНДАРТНІ
МЕТОДИ ВИКЛАДАННЯ У ЗАКЛАДАХ
ФАХОВОЇ ПЕРЕДВИЩОЇ ОСВІТИ
Наталія Мельник, викладач Відокремленого структурного
підрозділуЛьвівський коледж «Інфокомунікації» Національного
університету «Львівська політехніка»
²ííîâàö³¿ íå âèíèêàþòü ñïîíòàííî, à ïîñòàþòü ðå-çóëüòàòîì
ñèñòåìíèõ íàóêîâèõ ïîøóê³â, àíàë³çó, óçà-ãàëüíåííÿ ïåäàãîã³÷íîãî
äîñâ³äó. Ñòðèæíåì ³ííîâàö³éíèõ ïðîöåñ³â â îñâ³ò³ º óïðîâàäæåííÿ
äîñÿãíåíü ïñèõîëîãî-ïåäàãîã³÷íî¿ íàóêè â ïðàêòèêó.
-
11ФАХОВА ПЕРЕДВИЩА ОСВІТА 1, 2020
ОС
ВІТ
НІЙ
ПР
ОЦ
ЕС
ню емоційно піднесеної атмос-фери, засвоєнню матеріалу за
допомогою його відтворення. Пізнавальні ігри моделюють життєві
ситуації, стосунки лю-дей, взаємодію речей та явищ. Вони можуть
бути основною або допоміжною формою на-вчання. Розвивальний ефект
досягається за рахунок імпрові-зації, природного вияву вільних
творчих сил студентів. У вихов-ному значенні гра допомагає подолати
невпевненість, спри-яє самоствердженню, найпо-внішому виявленню
своїх сил і можливостей.
Пізнавальна гра – метод навчання, що допомагає само-стійно
орієнтуватися у мотивах вчинків дійової особи, обирати і втілювати
зовнішні прояви її внутрішнього світу, прогнозу-вати педагогічний
вплив [1, c. 339].
Наступним методом, який я раджу застосовувати у на-вчальній
практиці, є диспут – публічна суперечка на наукову чи суспільно
важливу тему та навчальна дискусія – супер-ечка, де обговорення
певного питання ґрунтується на обміні думками між студентами. Це
вчить їх мислити самостійно та сприяє розвитку аналітич-них
навичок. Дискусії навчають мислити самостійно, розвива-ють
здатність до виваженої ар-гументації.
Крім цього, сьогодні навчан-ня неможливе без викорис-тання
віртуальних соціальних мереж та мобільних інтернет-технологій. Ще в
1999 році в Лос-Анджелесі на семінарі CBT
Systems був використаний термін e-Learning (Electronic Learning
– електрон-не навчан-ня). Спеціалісти найчастіше тлумачать
E-learning як навчан-ня з використанням інтернет- технологій. Це
набір додатків та процесів, які забезпечують навчання з
використанням web-технологій і передбачають на-явність засобів
організації вза-ємодії користувачів. Е-Learning включає в себе
доставку ін-формації через інтернет, аудіо- та відеозаписи,
інтерактивне телебачення та ін. Усі існуючі технології та засоби
e-Learning дозволяють: організовувати на-вчання, використовуючи
різні форми: син-хронне, асинхрон-не та змішане навчання;
забез-печити доступ до електронних матеріалів; використовувати
сучасні засоби навчання; ор-ганізовувати взаємодію учас-ників
дистанційного навчан-ня; організовувати колективну роботу
учасників. E-Learning дозволяє змінити суть освіти, підвищити
мобільність та кре-ативність навчальних планів та програм,
відкриває можливість проектування та конструюван-ня різноманітних
інструментів формування професійної ком-петентності [3].
Однією із ключових пере-ваг навчання з використанням технологій
e-Learning у порів-нянні з традиційною освітою є
персоніфікованість. У рамках електронного навчання сту-дент отримує
можливість са-мостійно: створювати власне навчальне середовище,
регу-лювати свою діяльність у ньо-
му; визначатися із термінами вивчення навчального матері-алу;
організовувати навчальну діяльність відповідно до часу та власних
можливостей, маю-чи можливість змінювати послі-довність вивчення
розділів на-вчального матеріалу; визначати проблемні для нього
частини в навчальному матеріалі, які ви-кликали у нього найбільше
пи-тань, завдання, що вимагали від нього багатьох спроб вирі-шення
та викликали найбільше труднощів; розраховувати свій час на
вивчення навчального матеріалу, не зупиняючись де-тально на вже
відомій інформа-ції, а більше уваги та часу при-діляти вивченню
невідомого; аналізувати результати власної навчальної діяльності;
порівню-вати власну оцінку результатів з оцінками викладача, а
також, що дуже важливо для форму-вання самооцінки, з оцінками інших
студентів.
Обов’язковим також є метод усного опитування за посеред-ництва
перевірочної бесіди. Усне опитування передбачає постановку
викладачем питань та демонстрування студента-ми знань, викладених у
процесі відповіді.
Таким чином можна зробити висновок, що заняття є осно-вною
організаційною формою навчально-виховної роботи, яке базується на
власній орга-нізаційній методиці викладача. Його правильна побудова
має навчальне і виховне значен-ня, сприяє засвоєнню знань та
формуванню організованості студентів.
Список використаних джерел1. Волкова Н. П. Педагогіка : навч.
посіб. Вид. 2-ге, перероб., доп. – Київ : Академвидав,
2007. – 616 с. 2. Практична педагогіка. 99 схем і таблиць /
Автори-укладачі Н. П. Наволокова, В. М. Андрє-
єва. – Харків : Вид. група “Основа”, 2010. – 117 c.3. Рубин Ю.
Е-Learning: от экстремального обучения к упорядоченной системе / Ю.
Рубин //
Высшее образование в России. – 2007. – №11. – С. 36.Інформаційні
ресурси4. https://osvita.ua/school/method/1663/5.
https://pidruchniki.com/10470406/pedagogika/innovatsiyni_tehnologiyi_metodi_navchannya
-
12
ОС
ВІТ
НІЙ
ПР
ОЦ
ЕС
ФАХОВА ПЕРЕДВИЩА ОСВІТА 1, 2020
«Треба бігти чимдуж, щоб тільки залишатися на місці, а щоб
кудись потрапити, треба бігти як мінімум удвічі швид-ше!» – цю
фразу з «Аліси в Країні чудес» Льюїса Керрола варто було б
розмістити в ка-бінетах освітян.
Сьогодні людство стоїть на порозі чергового техноло-гічного
перевороту, впоратись з яким доведеться генерації цифрових дітей –
так званому поколінню Альфа, тобто тим, хто з’явився на світ після
2010 року. І вони до цього готові. Так, за даними досліджень
британ-ської цифрової мережі Вeano Studios, якщо 47% сучасних
ді-тей воліють гратися з електро-нікою, то 36% десятилітніх вже
складають комп’ютерні коди, а 55% представників цього по-коління
регулярно самостійно створюють відеоконтент. Бри-танська статистика
актуальна як мінімум для вітчизняних міст-міліонерів.
Покоління Альфа, на відмі-ну від міленіалів та покоління Z,
фактично на 100% ростуть у діджиталсвіті, їх дитинство проходить у
гаджетах. Такі діти швидко опановують технології, уміють працювати
з великими масивами даних, мають до-ступ до значно більших обсягів
інформації, ніж у їх віці мали всі попередні покоління зем-лян.
Вочевидь, діти Альфа – перші нащадки прогресивних у минулому
міленіалів, вони виховуються у того поколін-ня батьків, які
вважають, що
вибір – це важливо. У світі і в Україні підростають прагма-ти,
які мають намір заробляти навіть на своїх захопленнях. Відеоблоги в
соцмережах дають розуміння таким дітям, що вони можуть монетизувати
свої хобі. Їх стихія – свобода, а гаджети – не розвага, а засіб,
інструмент досягнення цілей.
Сьогодні високу конкурен-тоспроможність на ринку праці зберігає
молодь Z, яких важ-ко не помітити у трудових ко-лективах завдяки їх
здатності знаходитися в авангарді нових віянь під впливом «синдрому
втраченої вигоди». Завтра світ заполонить Альфа-де-сант, відмінною
рисою якого є мультизадачність. Цим циф-ровим дітям доведеться
удо-сконалювати штучний інтелект (ШІ), який стає дедалі
потужні-шим, а можливо, й конкурува-ти з ним. Адже ШІ – це одна з
проривних технологій із реаль-ними та потенційно вагомими
глобальними наслідками. І саме від покоління Альфа за-лежатиме
відповідальне за-стосування цієї технології.
Діти Альфа важко навча-ються за класичною методо-логією, яка
вважається їм за-надто нудною, в порівнянні із захоплюючим
відеоконтен-том, яким можна управляти. Примусити їх вивчати те, що
вони вважають нецікавим, не-
можливо. Саме тому сучасна освіта вже сьогодні має
пере-орієнтовуватися на гостей із майбутнього – студентів, які
прийдуть у заклади освіти із відчуттям тотальної індиві-дуальної
свободи, умінням реагувати на зміни та неста-більність,
налаштованих на багатозадачність, багатофунк-ціональність та швидке
вирі-шення проблем.
Сучасні моделі світової і вітчизняної освіти уже про-понують
багатовекторні на-прямки, які, на нашу думку, цілком прийнятно
поєднува-ти. Так, UNIT Factory – дово-лі значне явище в освітньому
середовищі Києва та України. Замість класичної системи освіти –
лекції, семінари – ви-кладачі пропонують навчання ІТ на практиці.
Молода люди-на отримує кейс й одразу на-вчається на ньому. Моделлю
UNIT Factory є доволі складна, але добре структурована,
від-працьована фундаментальна програма отримання фаху, яка
поступово ускладнюється.
Немає перешкод для ство-рення закладами освіти влас-них
академічних курсів для онлайннавчання із одночас-ним залученням
виробничих підрозділів, зацікавлених у працездатних молодих
спеці-алістах.
Цікавий досвід напрацьо-
ВІКНО МОЖЛИВОСТЕЙ
ДЛЯ РОЗБУДОВИ НОВОЇ
АРХІТЕКТУРИ ГАЛУЗІ
ОСВІТИОльга Дмитрик, методистБогдана Щербаченко, викладач
Вінницького транспортного коледжу
Ñüîãîäí³ ëþäñòâî ñòî¿òü íà ïîðîç³ ÷åðãîâîãî òåõíîëîã³÷íîãî
ïåðåâîðîòó, âïîðàòèñü ç ÿêèì äîâåäåòüñÿ ãåíåðàö³¿ öèôðîâèõ ä³òåé –
òàê çâàíîìó ïî-êîë³ííþ Àëüôà, òîáòî òèì, õòî ç’ÿâèâñÿ íà ñâ³ò ï³ñëÿ
2010 ðîêó.
-
13
ОС
ВІТ
НІЙ
ПР
ОЦ
ЕС
ФАХОВА ПЕРЕДВИЩА ОСВІТА 1, 2020
вано демократичними школа-ми Ізраїлю, які зуміли органі-зувати
індивідуальну освітню траєкторію для учнів і втілити педагогіку
партнерства. Кожен учень отримує власний план навчання: сам обирає
що, як та з ким він хоче вивчати. Оці-нок немає – є цілі, яких
праг-не досягти дитина. Для цього створені групи з учнями різно-го
віку, а вчитель у цьому про-цесі виконує роль учасника, який
допомагає навчатися. Такий підхід виявився досить затребуваним.
Сьогодні в Ізра-їлі працюють близько 30 таких шкіл, які підтримує
держава і які, на думку ідеолога і за-сновника новаторської
моделі
Якова Гехта, є лабораторіями змін, що відбуваються в
ізра-їльській системі освіти. Сам Яков Гехт входить у десятку
найвпливовіших людей освіт-ньої сфери країни.
Молодь Альфа волітимуть поєднувати навчання із робо-тою. В
сучасних освітніх за-кладах України адміністрація і викладацький
колектив із на-сторогою ставляться до сту-дентів, які прагнуть
працювати і заробляти, вважаючи, що ро-бота шкодить навчанню. Але
вже сьогодні в окремих краї-нах є практика проходження процедури
емансипації, яка дозволяє визнавати громадя-нина повністю
дієздатним ще
до повноліт�
