If you can't read please download the document
Upload
others
View
34
Download
0
Embed Size (px)
Citation preview
ПРІОРИТЕТИ ОСВІТИ 2020 (З ПОСТАНОВ, НАКАЗІВ, РОЗПОРЯДЖЕНЬ,
ПРОГРАМ ДІЙ, ЗАЯВ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ, МОН)
1. ВИЩА ОСВІТА• оптимізація закладів вищої освіти• запровадження ЄДКІ (єдиного державного кваліфікаційногоіспиту) для здобуття ступеня магістра з найбільш суспільно важливихта пов’язаних з підвищеним ризиком спеціальностей, ЄФВВ (єдиногофахового вступного випробування) для правничих спеціальностей,ЄВІ (єдиного вступного іспиту) з іноземної мови для вступу на навчаннядля здобуття ступеня магістра• ліцензування в режимі онлайн через електронні бази• розширення автономії при фінансуванні (надання права встановлювати підвищену заробітну
плату більш ефективним викладачам і навпаки)• оцінювати роботу закладів вищої освіти через працевлаштування випускників, місце в між-
народних рейтингах• фінансування закладів вищої освіти з бюджету проводити за принципом:а) більш ефективним (від 95% до 120%)б) фінансово стабільнимв) пропорційно отриманню коштів від інвесторів, проектів, грантівг) встановлення індикативної собівартості контрактного навчання (60–80%)• підписання контрактів з усіма керівниками закладів вищої освіти із зазначенням цільовихпоказників ефективності, строками їхнього виконання та механізмів перевірки• спрощення системи підвищення кваліфікації та стажування викладачів за кордоном• посилення академічної доброчесності викладачів і студентів• запровадження нових підходів щодо підвищення кваліфікації викладачів• відмова від поняття «диплом державного зразка»• запровадження мобільних електронних студентських квитків (е-квиток)• збільшення мінімальної заробітної плати до 4723 грн• форми трудових договорів – безстроковий, строковий, сезонний, учнівський та ін.• форма роботи – дистанційна, з укороченим робочим дне м• заборона створення та функціонування територіально відокремлених структурнихпідрозділів університетів у містах Київ, Харків, Львів, Дніпро та Одеса• прийом на навчання у 2020 році:а) запровадження конкурсного балу для вступу за кошти державного бюджету – не менше 125б) встановлення мінімального конкурсного балу при вступі на медичні спеціальності – не мен-
ше ніж 150, на спеціальності галузі знань «Право», «Публічне управління та адміністрування» та«Міжнародні відносини» – 140 балів, «Фармація, промислова фармація» – 130в) державне замовлення на підготовку молодшого бакалавраг) прийом випускників коледжів і технікумів за ЗНО та фаховими випробуваннямид) запровадження мотиваційних листів при вступі до закладів вищої освіти
2. ФАХОВА ПЕРЕДВИЩА ОСВІТА І ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНА ОСВІТА• набуття закладами освіти статусу фахових коледжів• виведення технікумів і коледжів зі структури університетів, набуття статусу юридичної особи
з метою подальшої передачі на місцевий бюджет• передача майнового комплексу закладів освіти (юридичних осіб) на місцевий бюджет• завершення підготовки молодшого спеціаліста, започаткування освітньої діяльності заосвітньо-професійним ступенем фахового молодшого бакалавра• започаткування сільського коефіцієнта при вступі• можливість вступу на базі повної загальної середньої освіти на основі сертифікатів ЗНО абовступних іспитів• утворення сектору фахової передвищої освіти Науково-методичної ради МОН, науково-ме-
тодичних комісій для розроблення стандартів фахової передвищої освіти, аудит закладів про-фесійної освіти
• оновлені підходи до фінансування навчально-практичних центрів у професійно-технічнійосвіті
Видається щоквартально
1, 2020
Олег ДомінськийЯкщо постійно міняти під квочкою яйця, то курчата не вилупляться на світ 4
Ольга Власюк, Людмила СиненкоФормування у студентів позитивної мотивації до обраної спеціальності 6Наталія МельникСтандартні та нестандартні методи викладання у закладахфахової передвищої освіти 10Ольга Дмитрик, Богдана ЩербаченкоВікно можливостей для розбудови нової архітектуригалузі освіти 12Ірина Карнаух, Наталія НовіковаІндивідуальна освітня траєкторія у процесі здобуття фахової передвищої освіти 14Наталія Коваленко, Ілля Надєляєв, Тетяна Семенова,Надія УкраїнцеваМетодика викладання фахових дисциплін з галузі знань«Електрична інженерія» 17Надія Вороніна, Лідія СкороходоваБінарні заняття як одна з форм реалізації міждисциплінарних зв'язків 21Світлана ІльїнаШляхи та засоби розвитку критичного мислення на заняттях з комп’ютерних спецдисциплін 23Наталія КирпиченкоАктивізація пізнавально-розумової діяльності студентівна заняттях з дисципліни «Устаткування закладів ресторанногогосподарства» 26Юлія МакаренкоКурсова робота як форма професійної підготовкимайбутніх спеціалістів 31Олена Коваль, Вікторія Орманжи Драмогерменевтичні методи на заняттях з українськоїмови та літератури 34
Алла Африканова, Леся Шепелюк Математична біологія – наука для майбутнього 38 Надія Шумлянська Історичний екскурс у розвиток фінансово-економічної термінології 41
Наталія Кучеренко, Олена МайстренкоРозвиток критичного мислення здобувачів освіти в галузі фізичної культури і спорту 45Любов ОнофрійчукТестові завдання з української мови за творчістю видатного педагога і письменника В.О. СухомлинськогоТема «Складне речення» 49
На обкладинці студен-ти Дубенського коледжу Рівненського державного гуманітарного універси-тету
П о з и ц і я
О с в і т н і й п р о ц е с
Аліса Гадайчук, Тетяна МихаленкоЗастосування інформаційно-комунікаційних технологій під часпроведення суспільних заходів 55Надія ОберськаЯк викладачам порозумітися з «цифровим» поколінням студентів 60Микола БондарєвАктивізація навчально-пізнавальної діяльності студентів шляхомвикористання можливостей ІКТ 63Леся Галич, Олена ВодяницькаВикористання 3D-технологій у медичній освіті 66
Ц и ф р о в а о с в і т а
Засновник:
Державна установа"Науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти"
Редакційна колегія:
Тетяна Іщенко – голова Валерій БулгаковСвітлана ЖуковськаВолодимир КалушкаСтаніслав НіколаєнкоАнатолій ПохресникВолодимир СтасюкМикола Хоменко Олег Шаров
Редакція:Світлана Жуковська – головний редакторНіна Цибенко – літературний редакторМарія Пісарєва – коректор
Видання зареєстровано в Державному комітеті телебачення і радіомовлення України. Свідоцтво КВ №24178-14018Р від 04.11.2019 року
Верстка та дизайн
Людмила ШишкінаОксана ПотієнкоМаксим Цендревич
Адреса редакції:
м. Київ, вул. Смілянська, 11
e-mail: о[email protected]
Видавництво Науково-методичного центруСвідоцтво ДК №131003151, м. Київвул. Смілянська, 11
Замовити журнал можна на сайтах:www.osvitatk.com.uawww.nmcbook.com.ua
Наклад 1000
Відповідальність за зміст публіка-цій та достовірність інформації несуть автори.
Редакція залишає за собою право скорочувати авторські матеріали та вносити в них правки.
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ЖУРНАЛ
Тамара Веремій, Олена Головач, Катерина ГоловачНовітні інформаційно-комп'ютерні технології та методикавикладання економічних дисциплін 70І н т е р а к т и в н і т е х н о л о г і ї н а в ч а н н яТетяна БілоногаВикористання проблемного методу навчання в процесі викладанняхірургії 73Олександра ВащенкоВикористання інноваційних технологій на заняттях з циклу«Природничі науки» 78Наталія Недільська, Василь ДутікДоцільність впровадження педагогічного прийому «Шість капелюхів» 82Олена МамаєваІгрові технології як інноваційна форма навчання 85Олена Стичинська, Тетяна КурганАктуальність міждисциплінарних зв'язків у навчанні 87Діана ПалійІнтерактивні методи в лекційно-семінарській формі навчання 94
Ю в і л е й
Н а у к о в о - д о с л і д н а р о б о т а
Юрій ЧумакКолиска українських зірок 113Валерій Бабак, Віра СемещукШлях довжиною в 75 років 117
Ольга РогозінаЕтичний кодекс медсестри на практичному заняття 132Віталій ПалійПрактичне навчання, його педагогічна основа 134
Валентина ЗаєцьОсобливості фармакодинаміки геропротекторних засобів у пацієнтів старших вікових груп 136Оксана Кондрашина, Юлія КопйоваВплив енергетичних напоїв на організм підлітків 139
Наталія Малюжко, Анатолій ВітрякА світ чекає добро 161Наталія КручинськаЗорі та терни Олеся Бердника 164
З д о с в і д у р о б о т и
Надія НімеровськаФормування економічних компетентностей у майбутніх педагогів 100
Оксана Білик, Людмила Заріцька З досвіду навчання образотворчого мистецтва 104 Галина Бережницька
Екологічна грамотність студентської молоді як необхідна умоваформування здорового способу життя 109
Надія ВолошинаОрганізація науково-дослідницької та проєктної роботи студентів 96А д р е с а д о с в і д у
Людмила ЧайкаТворча робота викладача як засіб розвитку мислення студентівна заняттях природничо-наукового циклу 121Мар'яна ОмелькоРоль інтеграції як основного фактору розвитку професійних та творчих здібностей студентів 124Роман Сендзюк, Олександр ЛитвиненкоЛісове багатоборство у Лубенському лісотехнічному коледжі 128
В и х о в у є м о о с о б и с т і с т ь
В о л о н т е р с ь к а д і я л ь н і с т ь
Наталія КошляцькаДуховно-моральні принципи як основа формування особистості педагога 147
Ганна ГульОрганізаційно-правові аспекти волонтерської діяльностів освітньому закладі 152
Наталія СтрільчукОсобливості організації виховної роботи зі студентами першого курсу в гуртожитку 155Віталій ЗаворотинськийВзаємодія освітнього закладу і сім'ї як важлива складова формування особистості 157
П р а к т и ч н а п і д г о т о в к а
Т е х н о л о г і ї з д о р о в ' я з б е р е ж е н н я
В и х о в н и й з а х і д
В и х о в н а р о б о т а
4
ПО
ЗИ
ЦІЯ
ФАХОВА ПЕРЕДВИЩА ОСВІТА 1, 2020
ЯКЩО ПОСТІЙНО МІНЯТИ ПІД
КВОЧКОЮ ЯЙЦЯ, ТО КУРЧАТА
НЕ ВИЛУПЛЯТЬСЯ НА СВІТ
Олег Домінський, директор Вінницького технічного коледжу
Проєкт «Концепції держав-ної політики щодо досягнен-ня цілі 1.3.: «Випускники шкіл мають широкий вибір закладів для здобуття якісної професій-ної освіти з подальшим пра-цевлаштуванням» – засвідчує продовження багатостраж-дального марафону технікумів і коледжів України на шляху пошуків своєї подальшої долі. Розвиток освіти багато в чому розгортається безсистемно, навмання, методом проб і по-милок. Ми вже десятки років коливаємося між різноспря-мованими напрямами та ав-торитетами, хапаємося то за один, то інший досвід провід-них країн. На розвиток Нової української школи впродовж 2018 і дев’яти місяців 2019 року виділено 2,2 млрд гри-вень. А в прес-службі уже пи-шуть, що «реалізація реформи була обмежена численними управлінськими прорахунками і суттєвими ризиками неефек-тивного впровадження». Нас всіх дуже засмутили результа-ти міжнародного дослідження PISA успішності наших учнів. Колишня міністерка Лілія Гри-невич вважає, що величезна кількість дітей, які не досягли навіть базового рівня мате-матичної грамотності, – це «дуже драматична цифра». Драматична, але закономірна. За визнаної світом потреби в 50 тисяч гривень на підготов-
ку одного учня з 6 до 15 років ми витрачаємо лише 27 тисяч гривень. Загальні витрати на освіту на душу населення ста-новлять в США – 2515,7 дола-рів, у Франції – 2021,1 доларів, у Німеччині – 1721 доларів, у Японії – 1283 доларів, в Украї-ні – 205,1 доларів (за публіка-цією 2019 року). У той же час підготовка фахівців у системі професійної, фахової перед-вищої, вищої освіти також від-стає від вимог роботодавців.
Директор Державного цен-тру зайнятості Ольга Мако-гон пише: «Освіта програє інтелектуальною складовою і відсутністю діалогу з робото-давцями, державною службою зайнятості, Міністерством еко-номіки». І, як висновок, – «Фор-мальна… освіта в Україні пасе задніх». За результатами сві-тових авторитетних рейтингів жодного нашого вишу немає серед перших чотирьохсот університетів світу. 34% опи-таних підприємців вважають, що серед основних факторів, які обмежують розвиток ви-робництва, є нестача кваліфі-кованих кадрів. І їх не фізично не вистачає, а кваліфікаційні вимоги роботодавців не відпо-відають рівню підготовки тих,
хто шукає роботу. Все частіше фахівців генерують самі робо-тодавці на власній базі. Підго-товка спеціалістів для реаль-ного ринку праці наполегливо вимагає модернізації матері-ально-технічної бази закладів освіти і підвищення кваліфіка-ції самих викладачів. Нам по-трібно забезпечити довготри-валий потік освічених людей і надати їм належну кількість робочих місць, на яких вони могли б застосовувати ці зна-ння. В іншому випадку ми бу-демо давати освіту майбутнім емігрантам. Продукуємо з року в рік закони за законами, кон-цепції за концепціями, а в су-хому залишку – наша освіта нижче середнього світового рівня. Ще не встигло висохну-ти чорнило, яким написаний Закон «Про фахову передви-щу освіту», а невгамовні «ре-форматори» вже готують нові зміни статусу технікумів і коле-джів.
Але якщо постійно міняти під квочкою яйця, то курчата не вилупляться на світ.
Відсутність якісної освіти веде до духовної кризи сус-пільства.
Освіта, яку одержують сту-денти у технікумах і коледжах,
Îñâ³òà, ÿêó îäåðæóþòü ñòóäåíòè ó òåõí³êóìàõ ³ êî-ëåäæàõ, â³äïîâ³äຠð³âíþ îñâ³òè ó äâîð³÷íèõ êîëåäæàõ ÑØÀ, ñïåö³àëüíèõ ó÷èëèùàõ ³ øêîëàõ òåõí³ê³â ó ͳ-ìå÷÷èí³, ñåêö³ÿõ ñòàðøèõ òåõí³ê³â ó Ôðàíö³¿, êîëåäæàõ ñèñòåìè ïîäàëüøî¿ îñâ³òè ³ ïîë³òåõí³êè â Àíã볿, ìî-ëîäøèõ òåõí³÷íèõ êîëåäæàõ ßïîí³¿.
ФАХОВА ПЕРЕДВИЩА ОСВІТА 1, 2020
ПО
ЗИ
ЦІЯ
5
відповідає рівню освіти у дво-річних коледжах США, спе-ціальних училищах і школах техніків у Німеччині, секціях старших техніків у Франції, коледжах системи подальшої освіти і політехніки в Англії, молодших технічних коледжах Японії. Ще у листопаді 2008 року у Франції на черговій нараді учасниць Копенгаген-ського процесу експерти на-дали матеріали, згідно з якими в 2020 році сфера зайнятості Європи буде мати потребу в працівниках з університет-ською освітою на 31%, у ка-драх із середнім професійним рівнем – на 50%, робочі місця, що вимагають невисокої квалі-фікації, не будуть перевищу-вати 19%.
Весь світ визнає нагальну необхідність існування освіти для підготовки кадрів із се-реднім професійним рівнем. Плекає цю освітню ланку. Але ж нам «не личить» йти в одно-му ряду з провідними країна-ми світу. Нам завжди хотілося «Лєвой! Лєвой!», коли всі сту-пали правою.
Відома американська до-слідниця глобалізаційних фе-номенів в освіті В. Стюарт вважає, що причиною домі-нування США в глобальному суперництві стало значне роз-ширення мережі американ-ських коледжів після Другої світової війни: «Тоді як євро-пейські країни дотримували-ся своїх елітних систем вищої освіти, Сполучені Штати різко розширили свої можливос-ті здобуття вищої освіти … У результаті Сполучені Штати отримали найширший вибір висококваліфікованих кадрів у своїй дорослій робочій силі, більшій, ніж у будь-якої країни в світі. Цей величезний запас високоосвіченого людського капіталу допоміг США стати
провідною економікою у світі та скористатися глобалізаці-єю й розширенням ринків». Колишній американський пре-зидент Б.Обама свого часу за-явив: «Дворічні коледжі – се-крет успіху США».
Для освіти в об’ємі дво-річних коледжів характерні доступність, практикоорієн-тованість, адаптивність і під-звітність – характеристики, які необхідні для забезпечення прогресу освіти в сучасному суспільстві.
З впровадженням висо-ких технологій в світі спосте-рігається зменшення частки зайнятих у промисловості та аграрному секторі. Високий освітній рівень стає необхід-ністю для одержання вакант-них робочих місць
Приблизно в 1500 амери-канських дворічних коледжів навчається близько 5,5 млн студентів. Освіту, яку надають в цих коледжах, у США нази-вають «вищою». Основним типом вищого навчального за-кладу у Сполучених Штатах Америки є коледж.
Більше половини контин-генту студентів у дворічних коледжах США навчаються за програмами, які оцінюються в залікових одиницях і, від-повідно, мають перспективу одержання диплома коледжу, а в подальшому – ступеня ба-калавра і магістра за скороче-ним терміном навчання в уні-верситетах. Мотивація вступу абітурієнтів до коледжів зна-чною мірою забезпечується перспективою продовження навчання в університетах. У США пишаються тим, що дво-річні коледжі дають можли-вість студентам продовжити навчання в університетах од-разу ж з третього курсу.
Наші ж очільники освіти стоять на позиції, що коле-
джі – це «лазівка» для вступу до закладів вищої освіти. Є на-магання законодавчо усклад-нити випускникам коледжів здобуття освіти вищого рівня.
Враховуючи усталену від-разу суспільної думки до абревіатури ПТУ, ПТНЗ, про-понуємо назвати всі заклади професійно-технічної освіти, коледжі та технікуми – коле-джами (різнорівневі коледжі). Освіту, яку надають в цих ко-леджах, назвати фаховою та фаховою передвищою осві-тою. Стимулювати створення центрів фахової освіти, в яких готувати висококваліфікова-них робітників (фахова освіта) та працівників середньої лан-ки (фахова передвища освіта). Ці заклади освіти мають на-самперед забезпечити:
▪ віру кожній людині у можливість успіху,
▪ надію на подальше по-ступове зростання власного освітнього та професійного рівня,
▪ полегшення шляху до вищої освіти тим бажаючим, яким на цей момент бракує знань, навичок та засобів.
Ми живемо в епоху, коли необхідно продовжувати на-вчання впродовж всього життя.
Коледжі повинні мати також можливість постійно надава-ти додаткові освітні послуги всьому населенню: підвищен-ня кваліфікації, мовної грамот-ності, математичної підготов-ки, комп’ютерної грамотності тощо.
Пишатися потрібно дітьми, які прагнуть здобути освіту вищого рівня, а не чинити пе-решкоди їх намаганням. Ріст освітнього рівня має стати за-собом збереження зайнятості населення і повинен супрово-джуватися підвищенням зарп-лати працівників.
6 ФАХОВА ПЕРЕДВИЩА ОСВІТА 1, 2020
ОС
ВІТ
НІЙ
ПР
ОЦ
ЕС
З розвитком сучасних тех-нологій засвоєння знань у фаховій передвищій освіті по-силюється актуальність пси-холого-педагогічного забезпе-чення професійної підготовки фахівця, формування позитив-ного ставлення до засвоєння фахових дисциплін, пошуку ін-новаційних технологій форму-вання професійної мотивації, розвитку інтересу до обраної спеціальності.
Головними чинниками фор-мування позитивної мотивації фахівця є: сформованість фа-хових інтересів, усвідомлення місця й ролі своєї професії в контексті існуючих технічних спеціальностей, усвідомлення соціального значення обраної професії, а також забезпе-чення викладачами закладів фахової передвищої освіти особистісно орієнтованого під-ходу та педагогічного супро-воду процесу формування по-зитивної мотивації студентів, єдність навчально-виховних вимог до студента як до осо-бистості, що проявляються у змісті, формах і методах фор-мування та розвитку позитив-ної мотивації.
З розвитком науки та техні-ки зростає об’єм та складність інформації про механізми фор-мування позитивної мотивації особистості, розширюються та вдосконалюються можливості управління цим процесом. За останні роки обсяг інформа-
ції у деяких наукових галузях збільшився майже удвічі, а об-сяг знань з усіх напрямів ви-робництва змінюється майже повністю кожних сім років. Від-повідно з’явилися і нові напря-ми у професійній освіті, під-готовці технічних кадрів. При цьому все більше виявляється невідповідність між кількістю інформації та можливостями студента-першокурсника щодо її засвоєння.
Наприклад, знання про тех-ніку, про технологію містять у комплексному поєднанні три основні складові: опис функці-ональних технічних властивос-тей, характеристик застосу-вання, опис природних явищ, що лежать в основі дії техніч-них об’єктів і технологічних процесів. За такого складного змісту фахової передвищої освіти ускладнюються форми і методи засвоєння політех-нічних знань, формування по-зитивної мотивації до майбут-ньої професії.
Особистісно орієнтована освіта, персоналізація на-вчання та виховання визначає провідні напрями перебудови вітчизняної системи фахової передвищої освіти і передба-чає впровадження в освітній процес гуманістичного цінніс-
ного бачення студента як осо-бистості, яка має потребу у са-морозвитку і підтримці з боку викладачів закладів фахової передвищої освіти. Згідно з Документом ЮНЕСКО “Рефор-ма і розвиток вищої освіти”, прийнятим у 1995 році, можна виділити передумови та кри-терії ефективної освітньої ді-яльності, що найбільш істотно відображають якість професій-но-технічної освіти [10, 35– 36], де найважливішою умовою є якість персоналу, яка визна-чається ступенем академічної кваліфікації викладачів і на-укових співробітників закла-дів фахової передвищої осві-ти. Якість персоналу і якість освітніх програм у поєднанні з процесом викладання і науко-вих досліджень, за дотриман-ня умови їх відповідності сус-пільному попиту, визначають якість професійної підготовки.
Розробка моделі ефектив-ної професійної підготовки фахівців-техніків із високими професійними, психофізіоло-гічними, соціальними якостя-ми передбачає:
▪ урахування системних показників, що характеризу-ють індивідуальні якості май-бутнього фахівця та їх аналіз у динаміці розвитку;
ФОРМУВАННЯ У СТУДЕНТІВ
ПОЗИТИВНОЇ МОТИВАЦІЇ
ДО ОБРАНОЇ
СПЕЦІАЛЬНОСТІОльга Власюк, Людмила Синенко,викладачі Державного вищого навчального закладу «Київський енергетичний коледж»
Ïåäàãîã³÷íèé ïðîöåñ ôîðìóâàííÿ ïîçèòèâíî¿ ìîòèâàö³¿ ñòóäåíò³â, óñâ³äîìëåííÿ ñîö³àëü-íî¿ ö³ííîñò³ ó ìàéáóòí³õ ôàõ³âö³â äî îáðàíî¿ ïðîôåñ³¿ ïåðåäáà÷ຠñòâîðåííÿ â³äïîâ³äíèõ óìîâ äëÿ çàêð³ïëåí-íÿ ïîçèòèâíîãî ñòàâëåííÿ, ³íòåðåñó äî ôàõîâî¿ ä³ÿëü-íîñò³, óñâ³äîìëåííÿ ïðåñòèæíîñò³ îáðàíî¿ ïðîôåñ³¿.
7ФАХОВА ПЕРЕДВИЩА ОСВІТА 1, 2020
ОС
ВІТ
НІЙ
ПР
ОЦ
ЕС
▪ введення системи по-казників, які характеризують якість процесу підготовки фа-хівців у освітньому закладі (від конкурсного відбору абітурі-єнтів до вручення документів про закінчення);
▪ визначення взаємо-зв’язку між показниками якості освітнього процесу у закладі освіти та рівнем сформова-ності позитивного ставлення студентів до засвоєння фахо-вих знань [9, 113 – 114].
Перераховані критерії та завдання стали концептуаль-ною основою моделі управлін-ня якістю підготовки фахівців у галузі енергетики. Введення кількісних показників разом зі встановленням їх залежності від якісних і кількісних харак-теристик управління процесом навчання, формування пози-тивного ставлення до фахових знань дає змогу формулювати і розв’язувати завдання ефек-тивного управління підготов-кою фахівців.
Педагогічний процес фор-мування позитивної мотива-ції студентів, усвідомлення соціальної цінності обраної професії передбачає створен-ня відповідних умов для за-кріплення позитивного став-лення, інтересу до фахової діяльності, усвідомлення пре-стижності обраної професії, формування прагнення набути якісних знань та застосувати
їх для розв’язування задач ви-робництва, розвитку власних професійних якостей.
Ми виходимо з того, що суспільну значущість обраної професії студенти мають уяв-ляти та усвідомлювати вже на першому курсі і зацікавлювати обраним фахом, чому спри-яє ознайомлення на першому році навчання з курсом “Вступ до спеціальності”, який залу-чає студентів-першокурсників до світу майбутньої професії [1, 3 – 10].
Сформоване на першому курсі позитивне ставлення до професії є необхідною пере-думовою становлення і роз-витку професійної мотивації, інтересу до навчальної дисци-пліни “Вступ до спеціальності”. Відповідно подальший процес системного забезпечення роз-витку професійних мотивів від-бувається безпосередньо у на-вчальній діяльності, протягом усіх років навчання у закладі фахової передвищої освіти, за свідомого самоконтролю за цим процесом самих студен-тів. Саме в цей період першо-курсники потребують підтрим-ки з боку викладачів і кураторів студентських груп, які за до-помогою різноманітних форм і методів педагогічної роботи заохочують студентів до роз-витку власної професійної рефлексії, формують профе-сійний інтерес до психолого-
педагогічного аналізу різнома-нітних чинників ефективності професійного становлення та самопізнання. Уже з першого курсу куратори студентських груп мають приділяти додатко-ву увагу питанням психолого-педагогічної обізнаності сту-дентів, знайомити їх зі змістом психолого-педагогічних кате-горій, необхідних для їхнього професійного становлення, особливостями процесу про-фесійного зростання та про-фесійної самоідентифікації.
На думку кураторів сту-дентських груп, провідна роль у формуванні професійної са-мосвідомості майбутніх фа-хівців належить психолого-пе-дагогічному обґрунтованому процесові формування про-фесійного “Я”-образу студен-та (уявлення про професію та своє місце у ній), формуван-ню професійної самооцінки та усвідомленню соціально про-фесійних ролей й установок.
У процесі формування про-фесійної “Я-концепції” майбут-ніх фахівців ми враховуємо такі особливості: рівень сфор-мованості стереотипів стосов-но обраної професії, а також “співвідношення їх з реальни-ми поглядами першокурсника” [4, 259 – 261].
Усвідомлена студентом творча співпраця з педаго-гом-наставником (куратором академічної групи) виступає основою внутрішньої сторони оволодіння фахом та форму-вання у першокурсника пси-хологічного стимулу до про-фесійної діяльності на основі формування індивідуальних якостей, виходячи із власних мотивів, цілей та ставлення до праці, тобто через зміну само-свідомості. Професійна само-ідентифікація першокурсника поступово стає результатом його власної психолого-педа-гогічної і фахової підготовки та професійного становлення [8, 422 – 426]. У цьому випадку йдеться про ідентичність осо-
8 ФАХОВА ПЕРЕДВИЩА ОСВІТА 1, 2020
ОС
ВІТ
НІЙ
ПР
ОЦ
ЕС
бистості, яка стає результатом професійного становлення за умов належного рівня усвідом-лення необхідності самовияву, саморозвитку і самовдоско-налення у професії, на основі партнерських стосунків з кура-тором групи. Тому самоіденти-фікація виступає шляхом для подальшого розвитку творчої спрямованості та креативності першокурсника.
Процес формування про-фесійної самоідентифікації першокурсника пов’язаний зі структурою професійних об-разів, які включають “уявлення про суб’єкт професійної діяль-ності, мотиваційні компоненти, професійно важливі якості, вимоги до особистості щодо конкретної спеціалізації” [2, 15– 17].
Професійна самоіденти-фікація обумовлює розвиток професійної самосвідомості, професійної “Я-концепції” сту-дента-першокурсника і роз-глядається нами як провідна передумова соціалізації та са-мопізнання студента-першо-курсника у професії, форму-вання її образів. Таким чином, професійна самоідентифікація забезпечує “стабілізаційну та перетворювальну функції со-ціалізації першокурсника ” [3, 344].
На сучасному етапі важ-ливе значення має особиста відповідальність майбутньо-го фахівця за своє професій-не зростання та формування, розвиток власної особистос-ті. Так, Беррі Шварц вбачає суттєві зв’язки між свободою, відповідальністю та щастям особистості. Він звернув ува-гу на те, що “ якщо ми хочемо підготувати молодих людей до позитивного життя, доброго, змістовного та продуктивного, то тоді наша поведінка має пе-редбачати, окрім власної ініці-ативності та прагнення до вдо-сконалення, відданість таким якостям, як чесність, вірність, відвага і справедливість до ін-
ших” [11].На основі систематизації,
узагальнення та переосмис-лення досвіду формування позитивної мотивації студен-тів-першокурсників можна стверджувати, що у механізмі формування їх професійної мотивації враховуються “ціле-спрямована система зовнішніх та внутрішніх елементів моти-вування” [5, 6 – 14]. При цьому зовнішні елементи мотивуван-ня є об’єктивними та усвідом-леними для наших студентів, оскільки вони формують сти-мули, а внутрішні елементи стають суб’єктивними, оскіль-ки формують мотиви. Відпо-відно процес мотивування студентів-першокурсників ми умовно поділяємо на “внутріш-ньо організований” та “ зовніш-ньо організований ” [7, 34– 36].
Виходячи із даної концепції розуміння процесу мотивуван-ня студентів-першокурсників, формування основних еле-ментів мотиваційного механіз-му, під сформованою позитив-ною мотивацією ми розуміємо сукупність множини чинників та елементів, які у своєму зв’язку зумовлюють, спрямо-вують та підтримують зусилля, що витрачає першокурсник у процесі засвоєння фахових знань. На підставі узагальнен-ня та модифікації різноманіт-них підходів до формування навчальної мотивації майбут-ніх технічних фахівців та на основі проведених бесід і опи-тування найбільш кваліфіко-ваних викладачів, методистів, а також власних педагогічних спостережень за організацією навчального процесу, нами було виділені наступні етапи розвитку мотивації до майбут-ньої професії у студентів:
♦ негативне ставлення до навчання (у студентів перева-жають мотиви уникнення на-вантажень);
♦ пасивне ставлення до навчального процесу (нестій-кий інтерес до внутрішніх і зо-
внішніх результатів навчання); ♦ пасивно-позитивне став-
лення до навчання (елементи зацікавленості у результатах навчання);
♦ позитивно-активне став-лення до навчання (переважа-ють мотиви пізнавального ха-рактеру, потреби у самоосвіті та професійний інтерес до за-собів, форм і методів отриман-ня професійних знань);
♦ о с о б и с т і с н о - в і д п о в і -дальне ставлення до навчання (шлях удосконалення навчаль-но-пізнавальної діяльності) [6, 123].
На нашу думку, за відповід-ної організації освітнього про-цесу з боку куратора студент-ської групи більшість студентів з самого початку навчаються і працюють на позитивній пізна-вальній мотивації, уникаючи проходження рівнів негативної мотивації.
Основні виховні завдання кураторів та викладачів по-лягають у забезпеченні непе-рервності процесу розвитку професійної мотивації, фор-мування зацікавленого став-лення до обраної професії, неперервного підвищення фа-хового рівня, подолання труд-нощів, пов’язаних із особли-востями освітнього процесу, удосконаленням професійно спрямованих якостей осо-бистості, реалізацію творчого потенціалу в процесі профе-сійної практики та науково-до-слідницької роботи, а також знаходження доступних форм, способів і методів діагносту-вання рівня особистісного сві-домого ставлення до процесу формування позитивної мо-тивації до засвоєння фахових знань і своєчасне його коригу-вання.
Досвід показав, що усвідом-лення соціального значення професійної діяльності май-бутніми фахівцями необхідно розпочинати вже на першому курсі, готуючи майбутніх спеці-алістів до засвоєння фахових
9ФАХОВА ПЕРЕДВИЩА ОСВІТА 1, 2020
ОС
ВІТ
НІЙ
ПР
ОЦ
ЕС
знань, всебічного розуміння особливостей спеціалізовано-го курсу “Вступ до спеціальнос-ті”. Показником усвідомлення соціальної значимості майбут-ньої професії виступає рівень розуміння студентом системи об’єктивних та суб’єктивних чинників, які формують пози-тивне ставлення до навчання. Особливості формування фа-хових інтересів залежать від професійної спрямованості особистості [12, 21-24].
Викладачам та кураторам академічних груп необхідно враховувати вікові та психо-фізіологічні особливості со-ціальної адаптації студентів-першокурсників, вчорашніх випускників дев’ятих класів
загальноосвітніх шкіл.Особливої уваги потребує
системний підхід до процесу формування соціальної зна-чимості, фахових інтересів та ціннісних орієнтацій майбутніх фахівців, робота над усвідом-ленням соціального значення професії як соціально-психо-логічної цінності, формування психологічної готовності до по-долання труднощів, пов’язаних із навчанням, виробничою практикою та майбутньою про-фесійною діяльністю.
Висновки. Таким чином, ці-леспрямована робота педаго-гічно-викладацького колективу технічного закладу фахової передвищої освіти над форму-ванням і розвитком мотивації
до обраної професії є важли-вим чинником їх відповідаль-ного ставлення до навчання, саморозвитку, а також профе-сійного становлення майбутніх спеціалістів, результатом сві-домого життєвого вибору. Про-блема формування позитивної мотивації до обраної професії у студентів закладів фахової передвищої освіти в Україні не вичерпала себе. Подальшого вивчення потребує проблема формування позитивної мо-тивації у досвіді країн ЄС, а також у контексті Болонської декларації, впровадження ін-новаційних технологій, які б сприяли ефективності фахової перед вищої освіти.
Список використаних джерел1. Артемова Л.В. Студенти і викладачі очима першокурсників // Збірник наукових праць. –
Київ, 2000. – С. 3 – 10.2. Аршава І.Ф. Деякі аспекти діагностики соціально-психологічної дезадаптації студен-
тів-першокурсників в умовах ВНЗ // Актуальні проблеми практичної психології. – Херсон, 2006. – С. 15 – 17.
3. Бех І.Д. Виховання особистості: У 2 кн. Кн. 2: Особистісно орієнтований підхід: науко-во-практичні засади. – Київ : Либідь, 2003. – 344 с.
4. Бурєнніков Ю.А. Деякі практичні аспекти адаптації першокурсників до умов універси-тету та підвищення їх мотивації щодо успішного навчання // Гуманізм та освіта. – Вінниця, 2004. – Т. 1. – С. 259 – 261.
5. Бохонкова Ю.О. Позиції психокорекційної роботи підвищення рівня соціально-психо-логічної адаптованості першокурсників до умов вищого навчального закладу // Теоретичні і прикладні проблеми психології. – Луганськ, 2005. – №1 (9). – С. 43
6. Гунченко М.В., Кривенко Л.В. Формування механізму мотивації праці у системі управ-ління персоналом // Праці Четвертої міжнародної конференції студентів та молодих учених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання”. Частина 4. – Донецьк : ДонНУ, 2003. – С. 34 – 36.
7. Кривоконь Н.І. Проблеми професійної самоідентифікації працівників системи соціаль-ного захисту населення // Психологія. Зб.наук.пр. – Київ : Національний педагогічний універ-ситет ім. М.П. Драгоманова, 2000. – Вип. 11. – С. 422 – 426.
8. Нестеров В.Л., Радченко В.И. Критерии учебной деятельности вуза // Информатика и образование. – 2004. – №3. – С. 113 – 114.
9. Реформа и развитие высшего образования. Программный документ. – Париж: Изд-во ЮНЕСКО, 1995 – С. 35 – 36.
10. Schwartz B. Self Determination: The tyranny of freedom. In American Psychologist American Psychologist Association, 2000, Inc. January.
11. http://mr.dspu.edu.ua/publications/2008/9%20(44)%202008.pdf
10 ФАХОВА ПЕРЕДВИЩА ОСВІТА 1, 2020
ОС
ВІТ
НІЙ
ПР
ОЦ
ЕС
Основне завдання виклада-ча полягає у тому, щоб зробити процес навчання цікавим, ко-рисним та приємним для сту-дентів. Вагому роль тут відіграє впровадження інноваційних технологій в освітній процес, де викладач виступає як керівник розумової діяльності студентів.
Інновації не виникають спон-танно, а постають результатом системних наукових пошуків, аналізу, узагальнення педа-гогічного досвіду. Стрижнем інноваційних процесів в осві-ті є упровадження досягнень психолого-педагогічної науки в практику, вивчення, узагаль-нення і поширення педагогічно-го досвіду [4].
З метою формування про-фесійних компетенцій для впровадження активних мето-дів навчання, що забезпечують особистісно зорієнтований під-хід і розвиток критичного мис-лення у студентів, на мою дум-ку, є роль педагога у виконанні сучасних завдань під час про-цесу навчання.
Критичне мислення – це таке мислення, при якому осо-блива увага приділяється вмін-ню сформулювати самостійні твердження та їх ґрунтовній аргументації. Студенти про-являють своє вміння критично мислити, коли в усній чи пись-мовій формі роблять інтер-претації (витлумачують щось) і підкріплюють це власними доводами. Критичне мислення використовується рецептивно,
коли студенти аналізують, чи коректно, коли вони критикують аргументи інших людей [5].
Заняття можна поділити на стандартні та нестандартні. Перші вже вижили себе та віді-йшли в минуле, а майбутнє – за нестандартними.
Практичні заняття та лекції із застосуванням мультимедій-ного проектора, допомагають ілюструвати теоретичний ма-теріал, що дає можливість сту-дентам не тільки почути, але й побачити біологічні об’єкти та явища.
Процес пізнання цих явищ – складний та досить су-перечливий, при цьому прак-тика показала, що результати надійні лише тоді, коли заняття відбуваються в легкій, приємній і ненав’язливій формі, на ціка-вих та дотепних прикладах, в ігровій формі.
Сьогодні нестандарт-не заняття у закладах вищої освіти – це імпровізоване на-вчальне заняття, що не має традиційної структури, і викла-дач не дотримується традицій-них методів навчання.
Так, при проведенні нестан-дартних занять характерною особливістю є отримання нових знань за допомогою розкриття внутрішньої сутності явищ. Їх переваги у порівнянні із звичай-
ними в тому, що підвищується інтерес студентів до навчання, їх активність у пізнанні та твор-чості, самостійність пошуків знань, переживання успіху до-сягнень, ініціативність, можли-вість індивідуального підходу, використання інноваційних та інформаційних педагогічних технологій, розвиток культури спілкування, взаємовідпові-дальності.
У сучасному світі є потреба в активних творчих особистос-тях. Виховати їх можна, лише впроваджуючи у педагогічну – практику стратегії розвитку кри-тичного мислення.
Як було досліджено, струк-тура заняття, спрямованого на розвиток критичного мислення, складається з трьох частин:
▪ актуалізація (ревока- ція) – залучення пам’яті, ін-телекту, постановка питання, висування пропозиції, обгово-рення мети заняття;
▪ усвідомлення – читання тексту, лекція, перегляд відео, дослідження;
▪ рефлексія – обговорення, систематизація, переоцінка, переоформлення, нове тлума-чення отриманих знань, прого-ворення проблеми [2, c. 77].
У своїй практиці я постійно застосовую метод пізнаваль-них ігор, який сприяє створен-
СТАНДАРТНІ ТА НЕСТАНДАРТНІ
МЕТОДИ ВИКЛАДАННЯ У ЗАКЛАДАХ
ФАХОВОЇ ПЕРЕДВИЩОЇ ОСВІТИ
Наталія Мельник, викладач Відокремленого структурного підрозділуЛьвівський коледж «Інфокомунікації» Національного університету «Львівська політехніка»
²ííîâàö³¿ íå âèíèêàþòü ñïîíòàííî, à ïîñòàþòü ðå-çóëüòàòîì ñèñòåìíèõ íàóêîâèõ ïîøóê³â, àíàë³çó, óçà-ãàëüíåííÿ ïåäàãîã³÷íîãî äîñâ³äó. Ñòðèæíåì ³ííîâàö³éíèõ ïðîöåñ³â â îñâ³ò³ º óïðîâàäæåííÿ äîñÿãíåíü ïñèõîëîãî-ïåäàãîã³÷íî¿ íàóêè â ïðàêòèêó.
11ФАХОВА ПЕРЕДВИЩА ОСВІТА 1, 2020
ОС
ВІТ
НІЙ
ПР
ОЦ
ЕС
ню емоційно піднесеної атмос-фери, засвоєнню матеріалу за допомогою його відтворення. Пізнавальні ігри моделюють життєві ситуації, стосунки лю-дей, взаємодію речей та явищ. Вони можуть бути основною або допоміжною формою на-вчання. Розвивальний ефект досягається за рахунок імпрові-зації, природного вияву вільних творчих сил студентів. У вихов-ному значенні гра допомагає подолати невпевненість, спри-яє самоствердженню, найпо-внішому виявленню своїх сил і можливостей.
Пізнавальна гра – метод навчання, що допомагає само-стійно орієнтуватися у мотивах вчинків дійової особи, обирати і втілювати зовнішні прояви її внутрішнього світу, прогнозу-вати педагогічний вплив [1, c. 339].
Наступним методом, який я раджу застосовувати у на-вчальній практиці, є диспут – публічна суперечка на наукову чи суспільно важливу тему та навчальна дискусія – супер-ечка, де обговорення певного питання ґрунтується на обміні думками між студентами. Це вчить їх мислити самостійно та сприяє розвитку аналітич-них навичок. Дискусії навчають мислити самостійно, розвива-ють здатність до виваженої ар-гументації.
Крім цього, сьогодні навчан-ня неможливе без викорис-тання віртуальних соціальних мереж та мобільних інтернет-технологій. Ще в 1999 році в Лос-Анджелесі на семінарі CBT
Systems був використаний термін e-Learning (Electronic Learning – електрон-не навчан-ня). Спеціалісти найчастіше тлумачать E-learning як навчан-ня з використанням інтернет- технологій. Це набір додатків та процесів, які забезпечують навчання з використанням web-технологій і передбачають на-явність засобів організації вза-ємодії користувачів. Е-Learning включає в себе доставку ін-формації через інтернет, аудіо- та відеозаписи, інтерактивне телебачення та ін. Усі існуючі технології та засоби e-Learning дозволяють: організовувати на-вчання, використовуючи різні форми: син-хронне, асинхрон-не та змішане навчання; забез-печити доступ до електронних матеріалів; використовувати сучасні засоби навчання; ор-ганізовувати взаємодію учас-ників дистанційного навчан-ня; організовувати колективну роботу учасників. E-Learning дозволяє змінити суть освіти, підвищити мобільність та кре-ативність навчальних планів та програм, відкриває можливість проектування та конструюван-ня різноманітних інструментів формування професійної ком-петентності [3].
Однією із ключових пере-ваг навчання з використанням технологій e-Learning у порів-нянні з традиційною освітою є персоніфікованість. У рамках електронного навчання сту-дент отримує можливість са-мостійно: створювати власне навчальне середовище, регу-лювати свою діяльність у ньо-
му; визначатися із термінами вивчення навчального матері-алу; організовувати навчальну діяльність відповідно до часу та власних можливостей, маю-чи можливість змінювати послі-довність вивчення розділів на-вчального матеріалу; визначати проблемні для нього частини в навчальному матеріалі, які ви-кликали у нього найбільше пи-тань, завдання, що вимагали від нього багатьох спроб вирі-шення та викликали найбільше труднощів; розраховувати свій час на вивчення навчального матеріалу, не зупиняючись де-тально на вже відомій інформа-ції, а більше уваги та часу при-діляти вивченню невідомого; аналізувати результати власної навчальної діяльності; порівню-вати власну оцінку результатів з оцінками викладача, а також, що дуже важливо для форму-вання самооцінки, з оцінками інших студентів.
Обов’язковим також є метод усного опитування за посеред-ництва перевірочної бесіди. Усне опитування передбачає постановку викладачем питань та демонстрування студента-ми знань, викладених у процесі відповіді.
Таким чином можна зробити висновок, що заняття є осно-вною організаційною формою навчально-виховної роботи, яке базується на власній орга-нізаційній методиці викладача. Його правильна побудова має навчальне і виховне значен-ня, сприяє засвоєнню знань та формуванню організованості студентів.
Список використаних джерел1. Волкова Н. П. Педагогіка : навч. посіб. Вид. 2-ге, перероб., доп. – Київ : Академвидав,
2007. – 616 с. 2. Практична педагогіка. 99 схем і таблиць / Автори-укладачі Н. П. Наволокова, В. М. Андрє-
єва. – Харків : Вид. група “Основа”, 2010. – 117 c.3. Рубин Ю. Е-Learning: от экстремального обучения к упорядоченной системе / Ю. Рубин //
Высшее образование в России. – 2007. – №11. – С. 36.Інформаційні ресурси4. https://osvita.ua/school/method/1663/5. https://pidruchniki.com/10470406/pedagogika/innovatsiyni_tehnologiyi_metodi_navchannya
12
ОС
ВІТ
НІЙ
ПР
ОЦ
ЕС
ФАХОВА ПЕРЕДВИЩА ОСВІТА 1, 2020
«Треба бігти чимдуж, щоб тільки залишатися на місці, а щоб кудись потрапити, треба бігти як мінімум удвічі швид-ше!» – цю фразу з «Аліси в Країні чудес» Льюїса Керрола варто було б розмістити в ка-бінетах освітян.
Сьогодні людство стоїть на порозі чергового техноло-гічного перевороту, впоратись з яким доведеться генерації цифрових дітей – так званому поколінню Альфа, тобто тим, хто з’явився на світ після 2010 року. І вони до цього готові. Так, за даними досліджень британ-ської цифрової мережі Вeano Studios, якщо 47% сучасних ді-тей воліють гратися з електро-нікою, то 36% десятилітніх вже складають комп’ютерні коди, а 55% представників цього по-коління регулярно самостійно створюють відеоконтент. Бри-танська статистика актуальна як мінімум для вітчизняних міст-міліонерів.
Покоління Альфа, на відмі-ну від міленіалів та покоління Z, фактично на 100% ростуть у діджиталсвіті, їх дитинство проходить у гаджетах. Такі діти швидко опановують технології, уміють працювати з великими масивами даних, мають до-ступ до значно більших обсягів інформації, ніж у їх віці мали всі попередні покоління зем-лян.
Вочевидь, діти Альфа – перші нащадки прогресивних у минулому міленіалів, вони виховуються у того поколін-ня батьків, які вважають, що
вибір – це важливо. У світі і в Україні підростають прагма-ти, які мають намір заробляти навіть на своїх захопленнях. Відеоблоги в соцмережах дають розуміння таким дітям, що вони можуть монетизувати свої хобі. Їх стихія – свобода, а гаджети – не розвага, а засіб, інструмент досягнення цілей.
Сьогодні високу конкурен-тоспроможність на ринку праці зберігає молодь Z, яких важ-ко не помітити у трудових ко-лективах завдяки їх здатності знаходитися в авангарді нових віянь під впливом «синдрому втраченої вигоди». Завтра світ заполонить Альфа-де-сант, відмінною рисою якого є мультизадачність. Цим циф-ровим дітям доведеться удо-сконалювати штучний інтелект (ШІ), який стає дедалі потужні-шим, а можливо, й конкурува-ти з ним. Адже ШІ – це одна з проривних технологій із реаль-ними та потенційно вагомими глобальними наслідками. І саме від покоління Альфа за-лежатиме відповідальне за-стосування цієї технології.
Діти Альфа важко навча-ються за класичною методо-логією, яка вважається їм за-надто нудною, в порівнянні із захоплюючим відеоконтен-том, яким можна управляти. Примусити їх вивчати те, що вони вважають нецікавим, не-
можливо. Саме тому сучасна освіта вже сьогодні має пере-орієнтовуватися на гостей із майбутнього – студентів, які прийдуть у заклади освіти із відчуттям тотальної індиві-дуальної свободи, умінням реагувати на зміни та неста-більність, налаштованих на багатозадачність, багатофунк-ціональність та швидке вирі-шення проблем.
Сучасні моделі світової і вітчизняної освіти уже про-понують багатовекторні на-прямки, які, на нашу думку, цілком прийнятно поєднува-ти. Так, UNIT Factory – дово-лі значне явище в освітньому середовищі Києва та України. Замість класичної системи освіти – лекції, семінари – ви-кладачі пропонують навчання ІТ на практиці. Молода люди-на отримує кейс й одразу на-вчається на ньому. Моделлю UNIT Factory є доволі складна, але добре структурована, від-працьована фундаментальна програма отримання фаху, яка поступово ускладнюється.
Немає перешкод для ство-рення закладами освіти влас-них академічних курсів для онлайннавчання із одночас-ним залученням виробничих підрозділів, зацікавлених у працездатних молодих спеці-алістах.
Цікавий досвід напрацьо-
ВІКНО МОЖЛИВОСТЕЙ
ДЛЯ РОЗБУДОВИ НОВОЇ
АРХІТЕКТУРИ ГАЛУЗІ
ОСВІТИОльга Дмитрик, методистБогдана Щербаченко, викладач Вінницького транспортного коледжу
Ñüîãîäí³ ëþäñòâî ñòî¿òü íà ïîðîç³ ÷åðãîâîãî òåõíîëîã³÷íîãî ïåðåâîðîòó, âïîðàòèñü ç ÿêèì äîâåäåòüñÿ ãåíåðàö³¿ öèôðîâèõ ä³òåé – òàê çâàíîìó ïî-êîë³ííþ Àëüôà, òîáòî òèì, õòî ç’ÿâèâñÿ íà ñâ³ò ï³ñëÿ 2010 ðîêó.
13
ОС
ВІТ
НІЙ
ПР
ОЦ
ЕС
ФАХОВА ПЕРЕДВИЩА ОСВІТА 1, 2020
вано демократичними школа-ми Ізраїлю, які зуміли органі-зувати індивідуальну освітню траєкторію для учнів і втілити педагогіку партнерства. Кожен учень отримує власний план навчання: сам обирає що, як та з ким він хоче вивчати. Оці-нок немає – є цілі, яких праг-не досягти дитина. Для цього створені групи з учнями різно-го віку, а вчитель у цьому про-цесі виконує роль учасника, який допомагає навчатися. Такий підхід виявився досить затребуваним. Сьогодні в Ізра-їлі працюють близько 30 таких шкіл, які підтримує держава і які, на думку ідеолога і за-сновника новаторської моделі
Якова Гехта, є лабораторіями змін, що відбуваються в ізра-їльській системі освіти. Сам Яков Гехт входить у десятку найвпливовіших людей освіт-ньої сфери країни.
Молодь Альфа волітимуть поєднувати навчання із робо-тою. В сучасних освітніх за-кладах України адміністрація і викладацький колектив із на-сторогою ставляться до сту-дентів, які прагнуть працювати і заробляти, вважаючи, що ро-бота шкодить навчанню. Але вже сьогодні в окремих краї-нах є практика проходження процедури емансипації, яка дозволяє визнавати громадя-нина повністю дієздатним ще
до повноліт�