1L I V I N G U K R A I N 3 � 4 ’ 2 0 0 9

ЕКООСВІТА / ВІДКРИТИЙ УРОК

Людство все ще не усвідомлюєзагрози власному існуванню,коли надмірно використовує

або просто знищує види живих істот напланеті. Люди живуть в своїх країнах,містах, селах, домівках і вважають, щона планеті Земля, чи зокрема навласній території, вони можуть робитивсе, що їм заманеться, дивлячись нарозв'язання соціальних і побутовихпроблем лише крізь призму власнихінтересів і бажань, забуваючи, щолюдина $ це біосоціальна істота, і їїбіологічна складова повністю зале$жить від навколишньої природи.

Україна не є винятком із цьогоправила. Маючи чудове географічнеположення, володіючи ще і досізначними природними багатствами,ми не завжди замислюємося: а чинадовго всього цього нам вистачить?Чи побачать наші діти і онуки правжнійліс, в якому будуть жити пташки і звірі,чисте Чорне море і дельфінів, яківільно плавають у ньому, походитиказковими стежками Карпат — у цьомусправжньому раю природи? Сьогодніпроблемами збереження біотичногорізноманіття (далі — біорізноманіття)переймається багато свідомих грома$дян України. Вони шукають науковіпідходи до вирішення проблем охоро$ни довкілля, вивчають живу природу, їїстан, вносять зміни і доповнення доЧервоної та Зеленої книг України, роз$робляють рекомендації та працюютьнад створенням законів, які б захисти$ли природу від людини. Але все це —завдання спеціалістів: біологів, еколо$гів, політологів, соціологів, державнихслужбовців. Водночас багато щоможуть зробити і роблять неурядовіекологічні організації.

Однак це не все. Є ще один підхід,який має бути реалізований. В Україніє діти, є молоді люди, яким не байдужажива природа. Вони повинні зрозумітисуть і значення біорізноманіття, повин$ні усвідомити, що це і їхнє багатство,що природа — це спадщина, яку їмзалишили предки, близькі і далекі —діди, прадіди, прапрадіди. Тому їхнєставлення до всього живого маєдокорінно змінитися. Потрібно вихову$вати дбайливе ставлення до природита її багатств. І починати це робититреба якомога швидше.

Отже, найважливіше завданнядитячого садка, школи, вищихнавчальних закладів — поступовоформувати свідомість людини 21століття! У новій програмі з біології для12$річної школи в розділах, присвя$чених рослинному та тваринномусвіту, вже є спеціальні теми збіорізноманіття. Проте це — лишепочаток втілення в життя завдання позбереженню довкілля: диких тварин ірослин, гірських і степових, лучних іводних екосистем тощо.

Актуальною екологічною проблемою є інсуляризація ("фрагментація" на

рівні екосистем і ландшафтів. Ред.) — поділ на окремі фрагменти, —біосистем різних рівнів організації: популяцій, екосистем, фітоценозів

тощо. Інсуляризація біосистем відбувається з різних причин: природних та

антропогенних. У високогір"ї Карпат домінують антропогенні фактори розділення

популяцій на фрагменти (випасання, рекреація тощо), хоча й природні чинники

теж мають місце (нерівномірне танення снігу на різних висотах, демутаційні

процеси тощо). Наслідки такої інсуляризації передбачити важко. Можливими є

випадки, що інсуляризовані фрагменти популяцій з часом відновлять внутрішньо-

популяційне різноманіття до рівня, який був до часу їхньої фрагментації, а відтак

час існування таких фрагментів (життєздатність) буде продовжений. Однак,

найімовірнішим є припущення, що штучно сформовані фрагменти популяцій

будуть приречені на вимирання" .

(Д-р. біол. наук., професор Й.Царик.)

ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ � ОДНА ІЗ НАЙАКТУАЛЬНІШИХ ПРОБЛЕМ СЬОГОДЕННЯ

LIVING UKRAINE · ECOLOGICAL JOURNAL #3�4’2009

Рододендрон Кочі (фото Ю.Масікевича)

ФОТО http://www.karpaty.com.ua)

2 Ж И В А У К Р А Ї Н А 3 � 4 ’ 2 0 0 9

Близько 8100 ведмедів живуть у Карпатах на території України, Польщі,Словаччини, Чехії, Угорщини, Румунії та Сербії. Існує два основні центриконцентрації бурого ведмедя в Українських Карпатах: західна популяція в

гірському регіоні біля кордону з Польщею та східна популяція біля Румунськогокордону. Ці дві українські популяції в 1970 році нараховували понад 1300 тварин,але в наступні роки було відзначено значне зменшення кількості тварин і заразпопуляція ведмедів налічує менше 350 особин.

Існує багато негативних чинників, які ведуть до зменшення українськихпопуляцій ведмедя, зубра та рисі. Серед найбільш впливових чинників —фрагментація ландшафтів та середовищ існування тварин на невеликі ділянки,розвиток інфраструктури доріг і збільшення інтенсивності руху транспорту,браконьєрство інші види людської діяльності, зокрема, мисливство, рекреація,розширення поселень та сільське господарство, а також міжродовесхрещування (особливо для зубрів, коли мало особин в популяції). Більшістьцих загроз для природи та диких тварин наростають, і їх вплив підсилюєтьсявнаслідок відсутності відповідної законодавчої бази та недостатнього виконаннячинних законів.

ДАМО ЇМ ШАНС ВИЖИТИ!

УКРАЇНА МОЖЕ ВТРА

Зубри були реінтродуковані вУкраїнські Карпати (після їх повного

зникнення) у другій половині 20�гостоліття . Зараз їх кількістьстановить близько 80 тварин,

які проживають у Бескидах та на Буковині.

Біорізноманіття виявляється навсіх рівнях організації живої матерії.Без різноманіття молекул не будеіснувати клітина, без різноманіттятканин не можуть утворитися органи,без різноманіття регуляторних системі чинників не можуть об'єднатися всіоргани в єдиний організм. Однак і нарівні виду представники його популя$цій є різними. Не говорячи вже провидове різноманіття і різноманіттяекосистем. Людина (вид Homo sapi$ens) сформувалась серед величезноїкількості різноманітних видів рослин,тварин й мікроорганізмів і не зможезберегти себе без них.

Зникнуть рослини і тварини $зникне людина. Тому про цей взаємо$зв'язок, про єдиний ланцюжокрізноманіття — від молекули добіосфери — належить завждипам'ятати. Це обов'язково требавраховувати, складаючи навчальніпрограми для дітей і молоді.

Повернемося до Карпатськогорегіону. Необхідно, щоб усі, інасамперед діти, знали, що самеУкраїна була ініціатором створенняРамкової конвенції про охорону тасталий розвиток Карпат (Карпатськоїконвенції), яка була ратифікованаУкраїною законом за номером 1672$IV7 квітня 2004 року.

ЗУБР ЄВРОПЕЙСЬКИЙ, БУКОВИНСЬКА

СУБПОПУЛЯЦІЯ. ФОТО Ю. МАСІКЕВИЧА

САЛАМАНДРА . ФОТО Д.КОВАЛЕНКА

Астранція велика (фото Ю. Масікевича)

3L I V I N G U K R A I N E 3 � 4 ’ 2 0 0 9

Ведмеді, зубри та рисі знаходяться під міжнародним захистом у рамкахБернської конвенції, Директиви Європейського союзу щодо охоронисередовищ існування, Європейської Червоної книги та Червоної книги України,однак українські популяції цих тварин є маленькими, навіть у порівнянні зсусідніми країнами. Наприклад, у 2003 році в Румунії кількість ведмедівстановила 4350 тварин, а рисі — 1800. Бещадський національний парк у Польщі,який межує з Україною і знаходиться недалеко від Національного природногопарку “Сколівські Бескиди”, налічує понад 200 зубрів, тоді як на територіїукраїнського природного парку їх менше 10 осібин. Таким чином, популяції цихтварин у сусідніх країнах є значними і можуть слугувати генофондом длявідновлення популяцій в Європі, і, звичайно, в сусідній Україні.

Карпатська популяція рисіоцінюється в кількості близько 2500

особин. Близько 300 рисейпроживають в УкраїнськихКарпатах. Рись є рідкісноютвариною і вона епізодично

зустрічається, в основному, вгірських масивах Горганів, Свидовця,

Чорногори та Бескидів. Точна кількість тварин в цих

місцях невідома.

ВУкраїнських Карпатах популяція кота лісового становить 300�400 особин.Трапляється в Закарпатті та в Чернівецькій області. Кіт лісовий селиться углухих дубових, букових, мішаних, рідко ялинових лісах (висота 300�900 м

н.р.м.). Причини зміни чисельності: інтенсивне вирубування лісу, різкескорочення площ старих листяних лісів, особливо дібров, активне рекреаційневикористання лісів, застосування мисливських капканів тощо.

Україна стала першою державою зКарпатського регіону, яка ратифіку$вала Карпатську конвенцію. Цейдокумент має на меті узгодитидіяльність усіх країн регіону, щоспрямована на збереження біорізно$маніття Карпат. А для того, щоб йогозберегти, насамперед треба охоро$няти довкілля в максимально природ$ному вигляді. Чому це потрібно?

Річ у тім, що чисельність багатьохвидів ссавців на території УкраїнськихКарпат неухильно зменшується. Цісумні дані стосуються оленів, зубрів,ведмедів, рисі, диких кабанів. Але нетільки. Біднішими стають ліси, брудні$шими — ріки, в Карпатському регіоніпочастішали повені. Це означає, щодеградує довкілля, порушені зв'язки вкомплексах живих організмів —біогеоценозах (екосистемах). Післявирубування лісів, будівництва дорігчи нафтопроводів у Карпатах (як і вінших регіонах України) залишилисянадто малі території для спокійногоіснування тварин. Через це в нихвиникли проблеми з потомством.Тому наше нагальне завдання —відродити цілісність природи: маютьбути великі ліси, мають бути заплавибіля річок, мають бути степи й болота.І всі ці "пазли" — шматочки природи,мозаїка життя — мають бути об'єднанів єдину систему — екомережу. А дляцього конче потрібно об'єднати всізаповідники та заказники, всі ділянкиживої природи, які ще залишилися, вєдину екомережу.

АТИТИ ЇХ НАЗАВЖДИ!

Нац

іона

льни

й пр

ирод

ний

парк

“В

ижни

цьки

й”

(Чер

ніве

цька

обл

.) (

фот

о Д

.Ков

ален

ка)

КіТ ЛіСОВИЙ (ФОТО Я. ГОЛЕЧЕКА)

РИСЬ. (HTTP://WWW.KARPATY.COM.UA)

4 Ж И В А У К Р А Ї Н А 3 � 4 ’ 2 0 0 9

Для Українських Карпат схема такоїмережі вже є. Чому так важливостворити єдину екомережу? Чомунедостатньо мати окремі природні чизаповідні території? Для того, щоб усеце зрозуміти, треба, щоб у розділінавчальної програми з біології"Надорганізмові рівні життя" допереліку питань були внесені й такі, якістосуються генетичної структурипопуляцій, негативного впливу дрейфугенів у нечисленних популяціях,котрим загрожує вимирання.

Отже, якщо не створити екокори$дорів на рівні районів і регіонів по всійУкраїні (у цьому теж її соборність —соборність життя), не з'єднатиекокоридорами Україну з сусіднімидержавами, то тоді і окремі природнімасиви, зокрема Українські Карпати,втратять можливості відновленняпопуляцій окремих видів на власнійтериторії. Та ми віримо в те, що і у нас,і у "братів наших менших" — тварин, івзагалі у природних екосистемКарпат, біогеоценозів, є шанс навиживання, є шанс на життя. І цейєдиний шанс на життя нам усім разомтреба обов'язково використати,зберігши природу, біосферу, а вкінцевому підсумку — людину і нашучудову планету Земля.

КЛЮЧОВІ ТЕРИТОРІЇЕКОМЕРЕЖІ

Вижницький, Ужанський національніприродні парки та НПП “СколівськіБескиди” в Україні, “Чісна�Ветліна”(Cisna�Wetlina) та “Долина Сяну” (SanValley) — національні парки в Польщі,“Мунті Родней” (Muntii Rodnei) і“Ванаторі Неамт” (Vanatori Neamt) �національні парки в Румунії (див. карту)є ключовими територіями екомережі івони є дуже важливими для виживанняведмедів, зубрів, рисі та інших важливихвидів флори та фауни. Ведмеді, рисі тазубри можуть бути збережені і продов�жувати жити в Україні, якщо намвдасться реалізувати необхідні умовидля них. Перш за все, необхідно створитиумови для безпечного вільного пересуван�ня тварин між Україною, Польщею таРумунією відповідними екокоридорами,які мають з'єднати вказані ключовітериторію та повинні мати науково�обґрунтоване управління.

За матеріалами Я. Мовчана, А.Безусько, Л. Проценка. Упорядники тексту: А. Олешко, М. Кошева.

Відновлення природних екосистемних зв'язків (екокоридорів)

між популяціями ведмедів, зубрів,рисі та інших тварин в Україні та

сусідніх країнах надає важливі умовидля їх виживання.

Якщо цими екокоридорами управлятивідповідним чином, вони можуть

стимулювати міграцію і генетичнийобмін між популяціями диких тварин,що в результаті поліпшить фізичний

статус тварин і збільшеннякількості тварин в популяціях.

С л о в а ч ч и н а

Bison with radio0collarphoto: Hermann Wreesmann

Фото ландшафтів Українських Карпат О.Самоварова