Свято, традиції, рід - ці слова в наш буремний час, інколи, на жаль, втрачають своє значення.

Дана презентація присвячена неповторним і самобутнім традиціям українського народу.

Виконала: вихователь Садовського ДНЗ (ясла-садка) “Веселка”Дубровська Тетяна Миколаївна

Ми собі не уявляємо Різдва без куті, Великодня - без писанки. Всі ми відзначаємо свято Купала, на «Введіння» закликаємо щастя на майбутній рік на «Катерини» кличемо долю, а на «Андрія» яка дівчина не ворожила , чи вийде заміж цього року?

Свято в українській народній традиції завжди займало провідну роль. Усі свята українського календарного року пов'язані з господарським життям та побутом українців. Кожне з них має свої особливості, традиції та обряди.

Одне з найдавніших свят християнської церкви є свято Благовіщення Пресвятої Богородиці. Свято призначене події повідомлення архангелом Гавриїлом Діві Марії про Її обраність Господом на землі. 

Існував на Благовіщення і звичай годування жебраків та убогих за кошт церковних громад. 

Великдень - одне з найбільших й найшанованіших після Різдва християнських свят. Воно приурочене воскресінню Христа. У давнину Великдень вважався святом бога Сонця Ярила.Звичай пекти паски та фарбувати яйця виник також дуже давно. 

З першим променем сонця священик в церкві сповіщає: «Христос воскрес!», а прихожани хором відповідають: «Воістину воскрес!».Під час урочистого обходу храму святять паски, крашанки та різний наїдок. Потім усі розходяться по домівках, щоб сповістити одне одного про велику радість та привітати зі світлим урочистим святом.

Вознесі́ння Госпо́днє  — вознесіння Ісуса Христа на небо, яке відбулося через 40 днів після Воскресіння Господнього. У християнстві ця подія відзначається великим святом, яке завжди припадає у четвер 40-го дня по Христовому Воскресінні.

Прислів’я

«Не прийдеться в середу Вшестя».

Свято Трійці по-іншому ще називають П'ятидесятницею, тому що саме в п'ятдесятий (50) день після Свята Свят - Великодня, Воскресіння Христового - на учнів Ісуса Христа, які стали Апостолами після Вознесіння Господа на небо, зійшов Дух Святий, благословляючи на проповідь по всьому світу вчення Спасителя.

Свято Трійці в народі називають "зеленим", "смарагдовим", літнім святом. Тому що свято Святої Трійці - це свято оновлення життя, свято зелені: на Трійцю прийнято храм Божий і вдома прикрашати гілками клена, бузку, беріз, верб, луговими травами, квітами. На Трійцю і після неї вже не можна було співати веснянки, зате на Трійцю прийнято пускати вінки з квітів по воді.

Свято Івана Купала давні слов'яни відзначали в ніч літнього сонцестояння — найкоротшу ніч року. Вони дуже шанували сонце. Його прообразом на землі був вогонь, тому і здавалося людям, що вогонь у цю ніч найбільш життєдайний.

Ще однією життєдайною силою в уявленні давніх слов'ян була вода. У поєднанні води і сонця народжується нове життя, майбутній урожай. Ось чому свято Івана Купала було пов'язане з водою і вогнем.

14 серпня на Перший Спас, за звичаєм, у церквах святили воду і букети з колосків, польових квітів і головок маку. Яблучний спас завжди відзначали в народі з великою урочистістю, недаремно його називали Великим Спасом, святом врожаю. У цей день 19 серпня в церквах освячували фрукти, овочі, мед і квіти. Особливо чекали, коли освятять яблука, так до цього дня є їх було заборонено. Третій Спас – горіховий, отримав таку назву, бо до цього часу дозрівали горіхи.

В українській народній обрядовості особливо відчувається радість селянина від плодів своєї діяльності. На Спаса літо зустрічається з осінню, і природа надзвичайно щедро показує свою красу і багатство. У цей день в церкві святять яблука, груші, мед, калачі з борошна нового врожаю.

День Незале́жності Украї́ни – головне державне свято України, яке відзначається щороку 24 серпня на честь прийняття Верховною Радою УРСР Акту проголошення незалежності України, що прийнято вважати датою утворення держави Україна в її сучасному вигляді.

24 серпня 1991 року було проголошено незалежність української держави. Це проголошення стало кінцевим результатом багатовікової боротьби українського народу та його найвидатніших синів за незалежність України.

Свято обжинків здавна святкують на Україні. Закінчення жнив, закінчення збору врожаю – це давня, добра традиція українського народу.

27 вересня Воздвиження Чесного й Животворчого хреста Господнього (як кажуть у народі, «Здвиження») — одне з великих християнських свят. Історичний зміст цього найдавнішого дванадесятого християнського свята пояснюється по-різному, і при цьому звичайно маються на увазі три події, що відбулися в різний час, але поєднані загальною святинею — Хрестом. 

У цей день, за народними прикметами, починають вилітати у вирій птахи. Першою це робить зозуля, бо вона ключниця вирію, «у неї ключ від тієї країни». Згідно з народним повір'ям, вирій – це дивне, тепле місце десь далеко біля моря. Десь у цю пору починають ховатися на зимову сплячку й змії. За народним повір'ям, різні гади теж повзуть до вирію. Вони добираються туди лише повзучи по деревах. Але не всі змії туди дістаються, ті із них, які кого-небудь покусали, отримують покарання – вони залишаються тут мерзнути в холодні осінні дні. 

На Київщині дітям кажуть, що в день Здвиження гади заповзають у велику яму і там лижуть гадючий камінь. Лякаючи дітей, щоб не ходили до лісу, розповідають таку пригоду. Одна дівчина не послухалася мами й пішла в ліс; там вона впала в гадючу яму, вилізти звідти не могла і так прожила всю зиму аж до весни. Гадюки смоктали з неї кров, а вона лизала гадючий камінь. На Руфа (4-го березня), коли все прокидається від зимового сну, а гадюки вилазять зі своїх ям, вилізла й дівчина: вона була така квола, що ледве дійшла до своєї хати. Вдома вона тільки розповіла про свою пригоду і вмерла.

Свято Покрови віддавна відзначається українцями і крім релігійного значення, є ще й днем українського козацтва та днем вшанування воїнів УПА.

Святий Миколай Святий Миколай є одним з найбільш шанованих на Україні святих. є одним з найбільш шанованих на Україні святих.

В календарі є два свята Миколи - один весняний (22 травня) і

другий зимовий.

Святий Миколай — чудотворець,

доброчинець, чарівник. У ніч на 19 грудня, у день

його пам'яті, він розносить дарунки дітям,

вітає з зимою, благословляє на добрі

вчинки.

Святий Миколай все знає про діток.

Усе хороше і погане записане у нього у великій книзі, котру допомагають йому заповнювати ангели цілий рік.

Різдво на Україні святкують 7-го січня за Григоріанським календарем, як і в багатьох інших країнах, де сповідують християнство.

А ще воно зветься святом святого Василя.

Василь приходив не сам, а з дівчиною Маланкою. Всі вдягалися в чудернацький одяг. Було дуже весело, навіть трішечки страшно, бо раптом, мов з-під землі, з'являлися волохаті ведмеді, рогаті чортики, князі з мечами, старезна відьма і навіть Котигорошко з велетенською булавою. Але не треба боятися, бо це наші колядники, перевдягнені в казкових героїв.

Сійся, родися жито, пшениця, Жито, пшениця, всяка пашниця, Коноплі по стелю, льон по коліна, Щоб у вас, хрещених, голівка не боліла.

Вранці наступного дня колядники, знявши свою чудернацьку одежу, знову бігли від хати до хати. Кожен з них ніс мішечок, в якому були пшеничні зерна.

Вони сіяли зерна по хатах, примовляючи:

Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення в річці Йордан. Вийшов на берег, а з небес почувся голос Бога-Батька, який назвав Ісуса своїм Сином. І на нього зійшов Святий Дух в образі голуба. Звідси ще одна назва — Богоявлення. Вважають, що саме це свято засвідчує таїнство Святої Трійці. Адже в цей день, за християнським вченням, з'явився Бог у трьох іпостасях: Бог Отець — в голосі, Син Божий — у плоті, Дух Святий — у вигляді голуба.

Це свято відзначають 19 січня та пов'язують з хрещенням на Йордані

Ісуса Христа.

Зранку люди йшли до річки або ставка. Там вони вирізали великого хреста з льоду. Приходив священик і освячував воду. Люди набирали собі у глечики тієї водиці та берегли її цілий рік, ласкаво називаючи водичкою-йорданичкою, бо це була жива вода, яка приносила здоров'я і красу.

До Водохреща жінки намагалися не полоскати у воді білизни, бо «там чорти сидять і можуть вчепитися». Натомість дівчата у посвячену воду клали калину чи коралі і вмивалися, аби щоки були рум'яними.

Напередодні Водохрещі святкується «Голодна кутя», або другий Святий Вечір. Увесь цей день віруючі люди нічого не їдять — постують. Сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. На вечерю подають пісні страви — смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутю та узвар. Після вечері всі кладуть свої ложки в одну миску, а зверху — хлібину, «щоб хліб родився».

Останній перед Великим постом тиждень треба провести весело, бо попереду цілих 7 тижнів суворої поведінки та усіляких обмежень. Наступало свято Масляної.Кожний день цього тижня мав певні особливості та цікаві звичаї.

Пишно відзначають

неділю. Спеціально до

цього дня готували

вареники з сиром, на відміну

від російських млинців.

Проводились масові гуляння, ігрища, забави.

• Не завжди котові масляна.

• Масляна, Масляна, яка ти мала, - якби ж тебе сім неділь, а посту одна.