Хто замовив«Службу замовника»?

Викрадення комп’ютерів з фінансовою звітністю - бажання замісти сліди мільйонних оборудок?

стор. 2

ПОДІЯ РЕПОРТАЖ

ПЕРСОНА ІНТЕРВЬЮ

ПРОБЛЕМА ФОТОФАКТ

Ностальгія понад усеНі криза, ні вибори не завадили броварським випускникам зустрітись

стор. 3

Історія успіхуКерівник ВАТ «Софія» Володимир Чаюн – про Бровари, бізнес та стосунки з владою

стор. 4

Бранці зими чи ЖЕКів?На вулицях Броварів десятки машини вкрито сніговими заметами

стор. 5

№3(182)11 лютого 2010 року

2 НОВИНИ

Передчуваючи кардинальні зміни у житті нашого міста, газета «7 днів» та-кож вирішила змінитись. Відтепер осно-вний фокус уваги наших журналістів буде прикутий до подій, які відбувають-ся саме у Броварах. Репортажі з клю-чових, резонансних, скандальних, важ-ливих та визначальних для броварчан подій ми публікуватимемо У розділах «Новини» та «Подія». У розділі «Персо-на» ми щономера робитимемо інтерв’ю з відомими та успішними броварчанами. У розділі «Проблема» ми аналізуватиме-мо різноманітні житлово-комунальні та побутові ситуації, які турбують мешкан-ців нашого міста, та даватимемо корис-ні поради у рубриці «Запитуєте – відпо-відаємо». Про культурно-розважальний сектор міського життя читайте у розділі «Дозвілля», а про спортивні здобутки броварчан – у розділі «Спорт». І це ще далеко не всі сюрпризи, які підготувала наша редакція для вас, дорогі читачі, на найближчі місяці, і про більшість з них ви дізнаєтесь вже зовсім скоро на сторінках нашого видання, а тому три-майте руку на пульсі життя рідного міс-та, читаючи газету «7 днів».

Попри зовнішні та внутрішні зміни видання, незмінною залишиться наша журналістська позиція – писати чесно та об’єктивно, критикувати конструк-тивно, подавати різні точки зору на по-дії та ситуації, питати думку мешканців, консультуватись з експертами та не за-лишати поза увагою жодних проблем, які вас турбують. Адже саме в цьому і полягає місія сучасного журналіста – реагувати на суспільні виклики та бути рупором свободи. Ми не збираємось прикрашати дійсність у стилі «жити ста-ло краще, жити стало веселіше» на до-году приватним інтересам, бо для нас найбільша цінність – це наш читач: бро-варчанин, який цікавиться життям сво-го міста, бо йому не байдуже, що від-бувається з мешканцями його будинку, вулиці, кварталу чи мікрорайону, який займає активну життєву позицію та прагне змін. А тому наша головна мета – завоювати та утримати його довіру та інтерес, адже Бровари та його мешкан-ці варті того, аби мати справжню, по-вноцінну та професійно зроблену газе-ту про Місто.

КОЛОНКА РЕДАКТОРА

Скориставшись своїм законним правом як друко-ваний засіб масової інформації наша редакція від-рядила своїх кореспондентів у якості спостерігачів на виборах на броварські дільниці. За оцінками на-ших представників, вибори у Броварах відбулись досить спокійно та без явних порушень й ексцесів, хоч штаби обох кандидатів таки очікували на ви-падки зловживань і фальсифікацій. Цього разу в броварських ДВК зберігався паритет: комісії були сформовані тільки з представників двох кандидатів і двох офіційних спостерігачів.

Робота на місцях розпочалась вчасно. Ще до по-чатку голосування біля входів на виборчі дільниці почали збиратись мешканці міста і рівно о вось-мій вони увійшли до приміщень. А далі, як кажуть, «процес пішов». Зранку традиційно броварчани не дуже поспішали віддати свій голос, тому людей на дільницях було небагато. Кожної години голови ДВК звітували перед ОВК і штабами кандидатів про явку на дільниці. За їх даними, на 11-ту годину про-голосували лише трішки більше десяти відсотків

броварчан, і тільки ближче до полудня на окремих дільницях почали збиратись черги. Найбільше їх було в проміжок часу між 12-ою і 14-ою годинами. Потім почалось поступове зменшення явки. Так, приміром, за дві останні години роботи ДВК №5 проголосувало лише близько 100 виборців.

Нині ледь не крилатим став вислів, що перемога визначається не тим, як голосують, а як підрахову-ють. Однак у Броварах, а спостереженнями наших кореспондентів, все було а рамках законності. Чле-ни ДВК, незалежно від партійної приналежності і політичних уподобань, працювали чесно і з повною самовіддачею. Підрахунок відбувся досить швидко та якісно. Які і очікувалось, Бровари залишились симпатиками діючого Прем’єр-міністра: Юлія Тим-ошенко набрала 67,3% голосів, Віктор Янукович – 24,3%. Досить значна кількість виборців не підтри-мала жодного із кандидатів – біля 8%. У порівнянні з першим туром значно менше стало недійсних бюлетенів – менш 0,5%. Середня явка виборців по місту мало відрізнялась від загальнодержавної і

становила біля 65 %, тобто дещо впала порівняно з першим туром, під час якого у голосуванні взяло участь 67% виборців.

По 98-ому виборчому округу, до складу якого входять і Бровари, за Юлію Тимошенко віддали го-лоси 89 тисяч 656 виборців, за Віктора Януковича – 33 тисячі 710, не підтримали жодного – 7 тисяч 853. На виборчі дільниці з’явилось 132 887 грома-дян, які мають право голосу.

ВИБОРИ ПІДСУМКИ

ВИБОРИ ПІДСУМКИ

Другий тур у Броварах пройшов без ексцесівЖурналісти вже встигли охрестити другий тур виборів Президента України «виборами без вибору», однак насправді визначатись з тим, за кого віддавати свій голос, довелось лише тим 40% виборців, які у першому турі підтримали кандидатів, яким не вдалось вийти на «фінішну пряму» виборчих перегонів. Саме їхні голоси сукупно з голосами тих, хто з певних причин не зміг потрапити на виборчі дільниці, і стали вирішальними. І поки Центральна виборча комісія готується оприлюднити офіційні результати президентських виборів, ми вже маємо під-сумкову інформацію про волевиявлення броварчан.

Пограбування «Служби замовника» - елемент схеми мільйонних оборудок?

По всій країні аж занадто сніжна зима і наслідки непогоди оголили катастрофічні проблеми в кому-нальному господарстві майже всіх регіонів. Якщо в попередні роки для комунальників зима завжди приходила «раптово», то цього разу сніжна пора вирішила влаштувати відповідним службам справ-жній екзамен на виживання, і більшість таких установ його «з успіхом» провалили.

Як наслідок: по всій країні разом зі сніжинками полетіли голови ба-гатьох начальників ЖКХ, котрі про-демонстрували халатність щодо ви-конання своїх службових обов’язків. Але Бровари і в цьому плані вирі-шили «відзначитись», і на тлі май-же повної бездіяльності щодо подо-лання наслідків негоди (незважаючи на достатню кількість коштів) в місті було поставлено цілий спектакль з елементами детективу під робочою назвою «Пограбування КП «Служба замовника».

Про існування в місті комунально-го підприємства «Служба замовни-ка» знають майже всі броварчани. Як конкретно функції воно виконує – одиниці. Але про те, що через підприємство проходять величезні фінансові потоки, не викликає сум-нівів майже ні в кого. Ця установа стала для Броварів чимось схожим на «РосУкрЕнерго» для України: його звинувачують в багатьох бідах, доцільність його існування толком

ніхто не може пояснити, але через нього проходять десятки мільйонів і зникають в невідомому напрямку.

І це не перебільшення. Як зазна-чають джерела з депутатського кор-пусу, під кінець 2008 року статутний фонд КП «Служба замовника» скла-дав 22 млн. гривень, а вже під кі-нець 2009-го року – близько 41 млн. гривень. Як бачимо, статки підпри-ємства за рік зросли майже вдвічі, проте на благоустрої міста це спри-ятливим чином не позначилось, ско-ріше навпаки: Бровари виявились неготовими до негоди і кількість по-терпілих городян з переломами та забоями на слизьких збільшилось в рази. Так куди ж тоді використову-ються ці мільйони, якщо не на бла-гоустрій?

З таким питанням до виконавчої влади міста звернулись й опозицій-ні депутати. Проте адекватної від-повіді не почули – реакція владних структур проявилась іншим чином. За деякий час після подібних звер-нень, при не до кінця з’ясованих об-ставинах, посаду керівника «Служби

замовника» покидає П.І. Коврига, а незадовго після цього призначаєть-ся виконувач обов’язки керівника - Аліна Смалько. Тими ж днями на «Службу замовника» скоюється на-пад, в результаті якого з підприєм-ства зникають сервери з фінансовою документацією. Наступного дня піс-ля дивного пограбування на вулиці міста випускають майже всю наявну техніку і людей, аби демонстратив-но боротись з негодою, котру кому-нальники так же демонстративно іг-норували попередні півтора місяці.

Весь цей ланцюжок подій дуже нагадує класичну схему приховуван-ня крупних фінансових махінацій: звільнення керівника – вилучення або знищення невідомими особами фінансової звітності (часто під при-криттям інсценованого пограбуван-ня) – і, насамкінець, - демонстрація чіткої та злагодженої роботи підпри-ємства, аби нікому не прийшло в го-лову перевіряти його діяльність.

«Мутність» всієї ситуації з пограбу-ванням «Служби замовника» непря-мо підтвердили нашим журналістам і правоохоронці. В міліції підтверди-ли факт злочину, проте в приватній бесіді один з правоохоронців зазна-чив: справа з пограбуванням справді дуже дивна і заплутана. А намагаю-чись взяти коментар в самій «Служ-бі…» з цього приводу, наш журна-ліст отримав ще одне підтвердження фіктивності пограбування: працівни-ця підприємства, котра не захотіла представитись, довго «з’їжджала» з теми і прямо не підтверджувати факт нападу, проте зрештою назва-ла пограбування «відносним». Спо-діваємось, що до цього «відносного» пограбування комунальної установи з 40-ка мільйонним капіталом буде прикута особлива увага слідчих та громадськості.

Ігор Чобітко

3www.7dniv.com 11.02.2010 №3(182)

ДАТА ЗУСТРІЧ ВИПУСКНИКІВ

«Шкільна ностальгія» усупереч кризам та виборамНа ювілейні зустрічі випускників кожен ходить зі своїх причин. Хтось дійсно сумує за колишніми однокласниками і йому справді цікаво ді-знатись, хто й чим тепер займається, хто обзавівся сім’єю, у кого скільки дітей. Хтось, досягнувши чималих кар’єрних висот, просто хоче «поділитись радістю на заздрість іншим». Та найбільше цих зустрічей чекають вчителі, бо знають, що якщо їх запрошують навіть через стільки років, значить вони таки залишили важливий слід у житті своїх учнів…

Цього року день зустрі-чі випускників у Броварах, який традиційно відзна-чається у першу суботу січня, припав на 6 лютого – канун другого туру ви-борів. Через те, що у біль-шості броварських шкіл розташувались виборчі дільниці, «вечір ностальгії за школою» опинився під загрозою зриву, та шкіль-ні адміністрації знайшли вихід: вечір просто пере-несли на день. «Ми зібра-лись у школі о 12:00, спо-чатку відбувся невеличкий концерт, який підготували учні молодших класів, а потім ми на півгодинки встигли заскочити до сво-го класного кабінету, де ще рік тому навчалися. Однак вже о 14:00 нам по-відомили, що ми мусимо покинути шкільні стіни, бо дільницям потрібно го-туватись до виборів, і ми мусили йти», - розповідає випускниця ЗОШ №7 2009 року випуску Оксана Ба-бич.

Однак зазвичай до шко-ли у першу суботу лютого йдуть або «свіжачки», які збираються вперше після випуску, або ті, хто мають «неювілейні» роки. Ті ж, хто святкує круглі дати – 5, 10, 15, 20, 25 і більше років – традиційно замов-ляють кафе та ресторани, при чому завчасно, дех-то навіть ще влітку чи на початку осені. Та цього року, у зв’язку із затяжною фінансово-економічною кризою та непевністю у

майбутньому, броварські випускники не поспішали бронювати банкетні зали та вичікували до останньо-го. Відтак ціни у міських ресторанах та кафе були досить помірними – від 150 до 250 гривень з осо-би, при чому навіть на 200 гривень заклади пропо-нували доволі вишуканий набір банкетних страв. Проте дехто з випускни-ків трохи «перечекав» із замовленням ресторану. «Ми схаменулись лише у січні і в авральному режи-мі почали шукати заклад, де б відсвяткувати наше 10-ліття випуску, однак на 6 число вже всі рестора-ни були зайняті. Тому ми не придумали нічого му-дрішого, ніж зібратись на день раніше, коли вибір закладів був нічим і ніким не обмежений. І зовсім про це не шкодуємо», - по-ділилась «секретом вина-хідливості» випускниця 7 школи 2000 року випуску Зеленчук Ліда.

Зрозуміло, що більшість броварських випускників-ювілярів відзначали свої круглі дати таки 6 лютого, то ж у цей вечір всі місь-кі кафе та ресторани були заповнені вщент, і пере-січним громадянам було важко знайти місце, щоб просто посидіти з друзями суботнього вечора. Та зре-штою перша субота люто-го лише раз на рік, і добре, що ані криза, ані вибори не завадили броварчанам зустрітись зі своїми шкіль-ними спогадами та юнаць-кими мріями.

Аліна Дяченко

«Я хоч і не була старо-стою, але мені чомусь дуже захотілось зібрати цього року якомога біль-ше наших однокласни-ків, я страшенно за всіма ними скучила і

дуже хотіла всіх їх побачити. На щастя, більшість людей мені вдалось знайти за тими контактами, які ми лишали ще 10 років тому, крім того, ба-гато хто з наших дружить між собою і досі, тому видзвонити всіх було не складно. Загальний бю-джет нашої зустрічі склав 300 гривень з особи. Оскільки ми святкували випускний спільно з ще одним класом нашої школи, то і на 10 років ми вирішили зібратись разом. Загалом прийшло 35 осіб, плюс класний керівник та вчителька історії. Було дуже приємно побачитись з нашою «дру-гою мамою» та улюбленою вчителькою. Вони влаштували нам «перевірку домашніх завдань на 10 років», які нам роздали ще у 2000 році. Було весело згадати, хто ким тоді мріяв стати.

Тетяна Лизун, колишня учениця

7 школи, дата – 10 років

«Зустрітись через стільки років у колі одноклас-ників було над-звичайно цікаво, всі, хто прийшов, були дуже раді

бачити один одного. Дехто дуже змінився, за-ледве можна було впізнати, а дехто залишився таким, яким і був. Майже всі, хто прийшов, стали успішними у житті, майже всі мають сім’ї, дітей, у декого навіть по 3-4 дитини. Офіційна частина зустрічі проходила у кафе «Діана», прийшло 16 з 27 чоловік, тобто більше половини. На жаль, вчителів запросити не вдалось, бо більшості з них вже немає в живих, проте ми згадували про них, про шкільні часи. Після стількох років ми все ніяк не могли наговоритись один з одним, сиділи до самого закриття кафе, тобто до опівночі, а по-тім найбільш витривалі поїхали ще й на дискоте-ку у нічний клуб «Гранд»

Галина Максименко, колишня учениця

9 школи, дата – 25 років

«Наше святкування почалось з того, що ми зайшли до супер-

маркету і купили солодощі та шам-панське, з якими потім вирушили

до школи, де нас вже чекали класний керівник та улюблена вчителька англійської мови. Через вибори у школі відмінили концерт, але директор дав дозвіл відвідувати заклад до 15:00. Тож, у нашому розпорядженні було 3 години, які проле-тіли немов одна секунда. Ми згадували випуск, якісь кумедні випадки зі шкільних років. Клас-ний керівник виступила з теплою промовою та попросила кожного розповісти про те, хто чим зараз займається, хто у який вуз вступив. Після школи наше святкування перенеслось до «Рес-торації» в «Терміналі». Знайти більшість одно-класників було не важко, оскільки минуло зовсім мало часу. Ми наче й не розлучалися! Хоча при-йшли, на жаль, не всі, але більшість – приблизно 2/3 класу»

Анастасія Печериця, колишня учениця

5 школи, дата – 1 рік

ПОДІЯ

Випускники «з 10-річним стажем» оточили свою «класну маму»

11-А та 11-Б класи 2000 року випуску запросили улюблену вчительку історії

4

ТЕСТ НА БРОВАРЧАНИНА

– Ви є керівником найбіль-шого у Броварах підпри-ємства легкої промисло-вості, вас добре знають і шанують у місті. І навряд чи хтось сумнівається у тому, що ви – справжній броварчани. А от наскіль-ки Ви відчуваєте себе бро-варчанином?– Хоч народився я і не в Бро-варах, та мешкаю тут вже по-над 27 років. Думаю, що за ці роки я став практично корін-ним броварчанином. А по суті тут минуло все моє свідоме життя, адже я приїхав у Бро-вари одразу після навчання в інституті і почав працювати на трикотажній фабриці.– Тобто за цей час Ви таки стали патріотом нашого міста?– Так, я патріот міста.– Ну, зараз ми це спробу-ємо перевірити. От, скажі-мо, продукти харчування ви купуєте у броварських супермаркетах чи їздите на закупки до столиці?– Зараз практично все купує-мо у Броварах. Раніше, коли не було супермаркетів, то ча-сом мусили їздити до Києва, а так, то в основному у Брова-рах, окремі продукти купуємо на міському базарі. – А відпочиваєте де? Теж у Броварах? Маєте улюбле-ні ресторани чи кафе?– Ну я взагалі-то не завсідник подібних закладів, але часом буваю, і дійсно переважно у Броварах. Лише інколи буваю в Києві, переважно по роботі. Але щоб спеціально кудись їхати, то ні, я вважаю, що у Броварах достатньо місць, де можна добре відпочити.

– Скільки часу за добу ви проводите у Броварах?– Практично 90%. – Що ж, вітаю, ви успішно пройшли наш тест.

ГРОМАДСЬКА ПОЗИЦІЯ

– Ще у радянські часи ви працювали на партій-ній роботі. Чи займаєтесь громадсько-політичною діяльністю нині?– Я є членом політичної пар-тії «Фронт змін», підтримую лідера цієї політичної сили Арсенія Яценюка і сприяю ді-яльності броварського місь-кого осередку, який очолює Микола Загуменний. Поки що моя громадська активність цим і обмежується. А взагалі-то я свого часу був членом броварського виконкому, тому добре знаю специфіку та про-блематику міста.– Як взагалі оцінюєте роз-виток інфраструктури Броварів на сьогоднішній день?– Саме на даний момент, важ-ко сказати. Раніше була поміт-на динаміка розвитку, але нині вона дуже загальмувалась. Із зрозумілих причин…– Тобто?– Я маю на увазі владу міста. Дуже хотілося б, щоб міські чиновники у такий непростий для країни час звернули ува-гу в першу чергу на проблеми міста.– З вашої точки зору, як підприємця, броварська влада скоріше допомагає бізнесу чи заважає?– Не допомагає, так точно. І це не лише мій особистий по-гляд, це колективна думка ба-гатьох броварських підприєм-ців, з якими я спілкуюсь.

– І що, на вашу думку, з цим треба робити?– Потрібні зміни. Як і в стилі роботи міської ради, так і в ке-рівництві міста. – А що конкретно хотілося б змінити?– По-перше, відношення вла-ди до підприємців. Хотілося б, щоб воно було таке, на яке підприємці заслуговують, а не так, як зараз, коли місце-ва влада стоіть осторонь від проблем підприємств міста. Потрібно, щоб влада повер-нулась обличчям до підприєм-ців, побачила їхні проблеми, поцікавилась, яка нам по-трібна підтримка і допомога, бо останнім часом зв’язок між місцевими можновладцями та підприємствами втрачено.

Підприєства також не стануть осторонь від проблем міста та його мешканців– З чим ви пов’язуєте такі переміни у ставленні?– На мою думку, це дуже ве-лика помилка – робити вибори до органів місцевої влади по партійним спискам. Депутатів міськради потрібно обирати по мажоритарній системі, у раді повинні засідати ті люди, які живуть у Броварах, яких зна-ють броварчани, які досягли якихось успіхів, зробили щось для міста, яким по великому рахунку нічого не потрібно від Броварів і які йдуть у владу не для того, аби отримати певні матеріальні дивіденди чи зе-мельні ділянки, а які знають проблеми міста зсередини, які проживають в місті і турбу-ються його проблемами – А у вас особисто є бажан-ня потрапити у міськраду?– Тепер вже є. Бо так, як воно зараз відбувається, я з цим абсолютно не погоджуюсь і

не змирюсь. Так на повинно бути. Я ніколи раніше не праг-нув стати депутатом міськра-ди, я б і зараз не прагнув, але бачачи, що робиться зараз у владі, хочеться це змінити.

УСПІШНИЙ БІЗНЕС

– Ви з 1982 року працюєте на трикотажній фабриці. Як за цей час змінилось підприємство?– Коли я прийшов сюди на роботу, виробничі потужності тоді розміщувалась у старому центрі міста, на вул. Степана Разіна, а на місці нинішнього приміщення тоді тривали буді-вельні роботи, а вже у грудні 1983 року будівля була вве-дена в експлуатацію. На той

момент це було єдине спеціа-лізоване підприємство в Укра-їні по виробництву верхнього дитячого трикотажу з проек-тною потужністю 5 млн оди-ниць трикотажної продукції на рік, і вже за кілька років ми вийшли на цей показник.Переїхавши на нове місце, підприємство почало розвива-тись швидкими темпами: було побудовані два гуртожитки, звезені молоді спеціалісти з училищ Донецька та Білої Церкви, дуже допомагало ка-драми і броварське ПТУ. За 4 роки фабрика була повністю укомплектована. І достатньо успішно працювала до по-чатку дев’яностих. У ці досить непрості для економіки країни часи ми суттєво переструк-турували асортимент і тепер спеціалізуємось не лише на дитячому трикотажі, а виро-бляємо весь спектр верхньо-го трикотажу. Крім того, ми оптимізували виробництво та чисельність працівників,

зробили серйозне технічне переоснащення, закупили су-часне обладнання, стабілізу-вали обсяги виробництва на тій кількості, яку ми можемо на сьогодні продати в Украї-ні та експортувати закордон. Завдяки цьому ми і займаємо тепер ті позиції на ринку, на яких ми нині є. Велика заслуга в побудові та становленні під-приємства належить В.Ф. Ха-менушко, директору підпри-ємства в 1981-2002 роках– Що можете сказати про підсумки роботи у 2009 році? Чи позначилась на них економічна криза?– Певні зменшення були в об’ємі виробництва, але у гро-шових показниках був навіть певний приріст. В принципі 2009 рік у нас був більш-менш стабільним. Я не можу сказа-ти, що нашому підприємстві криза дуже сильно позначи-лась. Деякою мірою ми відчу-ли на собі її вплив, але він був незначним. – А завдяки чому вам вда-лось спокійно пережити кризу? У багатьох сфе-рах був дуже серйозний спад…– По-перше, на продукції лег-кої промисловості криза не так позначилась, як на, при-міром, будівельній галузі. По-друге, ми змінили структуру асортименту, знайшли нові види сировини, поліпшили якість. А по-третє, ті експорні замовлення, які ми недоотри-мали, ми компенсували про-дажами продукції на внутріш-ньому ринку, завдяки чому у 2009 році показники реалізації в Україні у нас були вищі, ніж у 2008-му. До речі, наш бро-варський фірмовий магазин за останні роки користується все більшою популярністю се-ред броварчан, крім того, до нас багато відвідувачів їздять з Києва. Тут покупці можуть побачити всі тенденції трико-тажної моди та придбати ви-роби на свій смак. Продажі у броварському фірмовому магазині становлять значну частину від загального обсягу продукції, яка випускається на внутрішній ринок України.– Які плани маєте на 2010 рік?– Утриматись на тому рівні, що зараз маємо.

КЕРІВНИК ІНТЕРВЬЮ

Володимир ЧАЮН: «Останнім часом зв’язок між місцевою владою та підприємцями втрачено»

Для інтерв’ю у рубриці «Персона» ми вирішили обирати непересічних броварчан, людей з активною життєвою позицією, які досягли значних успіхів у бізнесі чи громадській сфері, яким є що сказати про місто, у яких є власний погляд на перспективи розвитку Броварів і які зрештою пи-шаються тим, що вони броварчани, хоч не все їх у цьому місті влаштовує і багато що вони особисто хотіли б змінити. Саме за цими критеріями і було обрано нашого сьогоднішнього співрозмовника – голову правління акціонерного товариства «Софія» ЧАЮНА Володимира Григоровича.

Народився 17 вересня 1960 року в с. Пугачівка Жаш-ківського району Черкаської обл. у 1982 році закінчив факультут технологій тканин і трикотажу Київсько-го технологічного інституту легкої промисловості. З 1983 року почав працювати на Броварській фабриці верхнього дитячого трикотажу: з 1984 по 1986 рік – старшим технологом, з 1986 по 1987 рік – начальни-ком цеху. Упродовж 1987-1988 років обіймав посаду інструктора відділу пропаганди й агітації міськкому партії. Повернувшись на фабрику з 1988 по 1990 рік обіймав посаду начальника цеху, з 1990 по 2002 рік – головного інженера фабрики. У 2002 році Володи-мира Чаюна було обрано головою ВАТ «Софія».

Біографія

СпілкуваласьАліна Дяченко

300 тис трикотажних виробів підприємством «Софія» було виготовлено у 2009 році

25% склали у 2009 році темпи зростання обсягів виробництва та поста-чання продукції

450 осіб працює у виробничих цехах, підрозділах та службах підприємства

90%працівників підприємств складають мешканці Броварів

5 млн гривень податків під-приємство сплатило у 2009 році

1,3 млн гривень з них отримав бюджет міста Бровари

ПЕРСОНА

5www.7dniv.com 11.02.2010 №3(182)

РАЙОН КОМІСІЯ«Гарячі» телефони

Ремонт ліфтів.................5-45-82, 5-15-05

Газове господарство.......................5-04-41

Броваритепломережа......................5-24-65

Житлово-експлуатаційнеоб’єднання......................................5-20-89

Водопровідно-каналізаційнегосподарство..................................5-35-38

Броварський район електричних мереж........................5-44-41

Акт-претензія за сніг

За «каток» – до суду

Біля нашого під’їзду сніг не прибирали ледь не з початку зими. А квартплату доводиться платити у повному розмірі. Де справедли-вість? Що робити? Куди звертатись?

Що робити, якщо внаслідок падіння через ожеледицю на вулиці я отримаю серйозну травму? Хто має компенсувати мені витрати на лікування? Як поводитись у такому ви-падку?

Галина Мирончук, 53 роки, вул. М. Лагунової

Ольга Седько, 66 років, вул. Короленка

У разі ненадання послуг із прибирання сні-гу та посипання проходів необхідно звернутися із заявою до ЖЕКу з вимогою викликати їхніх представників для фіксації факту ненадання або неякісного надання послуги та для скла-дання акта-претензії, розробленого Держав-ною житлово-комунальною інспекцію України (зразок акту розміщено на офіційному сайті Міністерства з питань житлово-комунального господарства ). У разі неприбуття представника виконавця упродовж двох днів або необґрун-тованої відмови від підписання акта-претензії, мешканці мають право скласти і підписати його самостійно, залучивши до цього двох сусідів. На підставі такого акта-претензії ЖЕКи мають ухвалювати рішення про перерахунок платежів за ненадані або неякісно надані комунальні по-слуги.

Якщо хтось впав чи отримав травму, і є свід-ки того, що сталося, та довідка з медичного закладу, можна сміливо звертатись до суду та вимагати компенсації матеріальної та моральної шкоди. За падіння, яке сталось поблизу об’єкту комунальної власності відповідають ЖЕКи та міська адміністрація. Якщо ж травмування ста-лось біля комерційної бідівлі (25 метрів – сані-тарна зона кожної установи), подавати до суду потрібно на цю інстанцію. Але якщо на місці пригоди не виявиться громадян, які згодом по-годяться підтвердити факт отримання травми саме на даній ділянці вулиці, буде складно до-вести, з чиєї вини отримано пошкодження.

Поставити запитання чи розповісти про свою проблему ви можете за телефоном 7-27-17 або надіславши листа на елек-тронну адресу редакції газети «7 днів» gazeta7dniv@gmail.com

Право на землю: процедуру спрощено і взято під особистий контроль

Земельне питання – це питання національної безпеки України, а земельні відносини є одними з основоположних сьогодні у суспільстві. Земля для українця – це і спосіб життя, і божество, і доля. Можна сказати, що це головне історичне, політичне, економічне, соціальне і навіть психологічне багатство країни та наших громадян. Однак реальне життя подавало до цього часу нам безліч прикладів розбазарювання земель, самовільного захоплення ділянок, неза-конного будівництва й відчуження прибережних смуг. Варто зазначити, що розглядаються такі справи в суді дуже важко й надто довго. І, звичайно, спекуляція землею за таких об-ставин неминуча. Дивно, але влада не мала до тепер жодного механізму, аби вплинути на подібну ситуацію.

Закон про продаж землі ще не діє, а сотні тисяч ділянок, особливо у при київських селах, огородже-ні високими парканами. Люди скаржаться, мовляв, живемо, як у резервації, літньої пори навіть покупа-тися не маємо права, бо нам до води немає досту-пу. Про це багато й гостро пише преса, висвітлює центральне телебачення, та результатів – ніяких. Це зрозуміло, люди прагнуть справедливості. Та й Конституція України стверджує, що земля, її надра належать народові.

Правда полягає в тому, що в Україні діяла справ-жня земельна мафія. Кожен, хто намагався отри-мати у законний спосіб земельний акт, на власному сумному досвіді переконався, яким буйним цвітом розквітла корупція у цій сфері. Роками бідні люди оббивали пороги численних кабінетів, вистоювали у чергах за нікчемними довідками, платили гроші за всілякі надумані дозволи. Одне слово, пробива-лися крізь безкінечні бюрократичні бар’єри, щоб зрештою опинитися у край принизливій ситуації, коли тобі прямо заявляють: не підмажеш – не по-їдеш, тобто без хабара про земельку можеш і не мріять.

Зрозуміло, що Уряд не міг з цим змиритися. У серпні 2009 року Кабінет міністрів ухвалив Поста-нову № 8434, якою затвердив порядок безоплат-них оформлень та видачі громадянам актів на пра-во власності на земельні ділянки. Люди, які роками не могли отримати акти через незрозумілу політи-ку відповідних державних органів, нарешті втілили в життя своє конституційне право громадянина на землю.

Позитивно вирішенню цього питання всіляко сприяє керівництво нашого району. 29 січня в ак-товій залі райдержадміністрації проходила органі-заційна нарада щодо створення Районної комісії з розгляду питань, пов’язаних з погодженням доку-ментації із землеустрою у Броварському районі.

Відкрив засідання голова РДА Андрій Микола-йович Мазур, котрий у своїй промові сказав так: «Зважаючи на величезну соціально-економічну значимість цієї проблеми, я як голова райдержад-

міністрації взяв на особистий контроль виконання урядової постанови від 23 грудня 2009 року за № 1420 «Про деякі питання реалізації статті 186-1 Земельного кодексу України про створення комісії з розгляду питань, пов’язаних з погодженням до-кументації із землеустрою». У мене немає жодних сумнівів, що новостворена комісія буде працювати добросовісно, щоб довести цю важливу роботу до логічного завершення у нашому районі».

На цій нараді було затверджено Типове поло-ження про комісію з розгляду питань, пов’язаних з погодженням документації із землеустрою, та обрано склад районної комісії з розгляду питань, пов’язаних з погодженням документації із землеу-строю у Броварському районі. До комісії ввійшли: заступник начальника Держкомзему у Броварсько-му районі Київської області Царик Костянтин Воло-димирович (голова комісії), начальник відділу ар-хітектури управління культури і туризму київської обласної державної адміністрації Моргун Тетяна Миколаївна, головний санітарний лікар Броварсько-го району Прокопенко Віталій Артемович, головний спеціаліст відділу природних ресурсів північного регіону Держуправління охорони навколишнього середовища в Київській області Ратнікова Наталія Анатоліївна, начальник відділу містобудування, архітектури та розвитку інфраструктури Харитонюк Тетяна Миколаївна та заступник начальника Київ-ського управління водного господарства Петренко Василь Іванович .

Відтепер після подання необхідних документів до відділу роботи зі зверненнями громадян Бро-варської райдержадміністрації, що знаходиться за адресою: бульв. Незалежності, 2 комісія розгля-дає документацію із землеустрою протягом трьох тижнів з дня надходження та надає висновки про її погодження. Оплата робіт і послуг здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету. Це стало можливим завдяки реалізації прийнятої Кабінетом Міністрів України Постанови від 5 серпня 2009 року за №844 про «Деякі питання реалізації права влас-ності на землю громадянами України у 2009 році» та на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 року за № 1420.

Микола Ткач

ФОТОФАКТ ПАСТКА

БРАНЦІ ЗИМИ ЧИ КОМУНАЛЬНИКІВ?Постійні зміни погоди і темпе-

ратурного режиму привели до не-зручностей на дорогах і пішохідних доріжках, які часом нагадують льо-довий каток. Деякі власники автомо-білів, мабуть так і не змогли присто-суватись до природних катаклізмів. Мандруючи вулицями Броварів, май-же скрізь можна побачити машини, вкриті сніговими заметами. Чи то їх власникам вони стали тимчасово не потрібні, чи просто їм ліньки взяти лопати та їх розчистити. Цікаво, що це стосується цілком різних авто - це може бути і старенький «Москвич» чи «Запорожець», а то і цілком при-стойні машини іноземного виробни-цтва - «Мерседеси» чи «Ауді». Ма-буть господарі чекають на відлигу, яка й принесе визволення їх засо-бам пересування. Центр міста, бульвар Незалежності

ПРОБЛЕМА

6 ДОЗВІЛЛЯКУЛЬТУРА МОЛОДЬ

ЕКСПОЗИЦІЯ ВІДКРИТТЯ

Потрібно зазначити, що мораль-не обличчя літературних і кіногероїв як зразків для наслідування стає в останні роки все менш привабливим, бо позитивні і гідні наслідування герої рідко зустрічаються в сучасному укра-їнському мистецтві. Результати дослі-джень показали, що сьогодні незапе-речними улюбленцями підлітків є такі актори як Джекі Чан, Арнольд Швар-ценегер, Ван Дам, Ван Дізель, Сергій Безруков, Анастасія Заворотнюк. Жо-ден з українських акторів не отримав навіть одного відсотку голосів.

Схожим є і список улюбленців естради. Лише два відсотки наших дітей віддають перевагу таким попу-лярним українським виконавцям як Руслана, Тіна Кароль, групи «Океан Ельзи» та «Алібі».

Шановні дорослі, нам є над чим за-мислитись! Як відомо, вагомий вплив на формування світогляду дитини має те, як вона проводить своє дозвілля.

Сьогодні змінилося співвідношення між організованими та індивідуаль-ними формами проведення вільного часу дітьми та підлітками. Досить чіт-ко вимальовується процес «одомаш-нення» дозвілля. Причиною цього є розвиток сфери масової інформації, зокрема телебачення, а також засо-

бів відеоперегляду та комп’ютерної техніки. Вони заволоділи часом дітей, внесли зміни в організацію режиму дня, зменшили час перебування на свіжому повітрі, спілкування з одно-літками.

Тому вважаю, що зусилля міської влади, працівників освіти, культури, спорту, громадськості, батьків по-трібно зосередити на залученні дітей і молоді до пізнавально-творчих форм організації вільного часу, оскільки вони значною мірою стимулюють со-ціальну активність дитини, збагачу-ють її духовний світ.

Позитивним для нашого міста є те, що незважаючи на всілякі негаразди, зміни та кризи в Броварах майже збе-реглася мережа позашкільних закла-дів, підліткових клубів, закладів куль-тури та спорту. Значна частина дітей та юнацтва мають змогу проводити своє дозвілля відповідно до власних смаків і уподобань. Але все одно біль-шість дітей, а також підлітків і молоді стоять перед вибором, як їм викорис-тати свій вільний час, зокрема «поту-суватись» із друзями та однолітками тощо.

Піти у кафе або нічний клуб? Мож-на, якщо ти вже повнолітній і маєш у кишені певну суму грошей. А якщо тобі 13-16 років? Де і чим зайнятись?

Немає для вас місця, дорогенькі! Хоча на житловому масиві і стоїть чу-дова споруда міського культурного центру «Прометей». Іще не так дав-но в стінах цього закладу три-чотири рази у тиждень проводились моло-діжні дискотеки. Погоджуюсь, це не ідеальна форма проведення молоддю свого вільного часу. Але сотні дівчат і юнаків знаходилися у контрольовано-му середовищі. Звичайно, це великий клопіт – керувати такою аудиторією.

Та якщо ми вболіваємо за молодь сво-го міста, то маємо знайти можливість приділити їй належну увагу.

Та, на жаль, сьогодні «Прометей» навіть змінив свою вивіску «Культур-ний центр» на рекламу «Виставка-ярмарок». Безперечно, це добре, що за останні роки заклад зміцнив свою матеріальну базу, у ньому відремон-товані приміщення, встановлена су-часна звукова та освітлювальна апа-ратура. Але куди поділася душа цього храму культури?

Чому більшість видовищних захо-дів перетворилися у «театр одного актора», вірніше – «однієї актриси»? Чому чудове фойє «Прометею» за-мість того, щоб приймати охочих до творчого спілкування броварчан, пе-ретворилося у суцільний базар?

Мабуть тому, що хтось у нашому місті помилився з вибором пріоритетів у сфері міської культури. Знаю, мені можуть заперечити, посилаючись на те, що не вистачає коштів.

Шановні, в культурі завжди було не-легко, вона завжди фінансувалася за залишковим принципом. Але ж зовсім недорого коштує створення декількох молодіжних громадських об’єднань за інтересами, студії підготовки юних ве-дучих масових заходів, надання при-тулку різноманітним неформальним молодіжним колективам.

Забезпечити дитині духовне зрос-тання, підняти її культурний рівень, розширити межі світогляду, напо-внити її життя смислом – основне за-вдання кожного дорослого, фахівця-практика і нашої міської влади. Коли корінь життя людини не живиться ду-ховністю, вона втрачає віру в себе, в краще майбутнє, у продовження роду. А сухе дерево не дає плодів. Бездухо-вна людина приречена на беззмістов-не й примітивне існування.

Шановні земляки! Дбаймо про на-ших дітей! Адже що посіємо – те й по-жнемо…

Наші діти, наша молодь – якими вони будуть? Це питання завжди турбувало кожну людину, кожну родину, кожного батька та матір. На жаль, сьогодні ми з вами заклопотані тим, як більше заробити грошей, щоб нагодувати, одягти і вивчити своїх нащадків. А як же бути з їх духовними потребами? Де, як і в який спосіб їх можна задовольнити? Судячи з відповідей багатьох дітей, як у школі, так і вдома умови й можливості для вдосконалення свого духовного та естетичного розвитку оцінюються ними як недостатні.

Що посіємо – те й пожнемо

Ірина Василянська

Броварські майстрині вишивки виставили свої роботи у міському музеї

У невичерпній скарбниці духовної культури нашого народу значне місце належить вишивці, з якою пов’язані вся багатовікова історія українців, його творчі пошуки, радість, горе, перемоги і поразки сподівання на майбутнє. Народна вишивка – це духовний символ українського народу, рідного краю і батьківської оселі. Візерунки, які прикрашають одяг і речі побуту – не тільки окраса, а й естетичний та історичний досвід народу, його уявлення про навколишній світ і гармонію буття. Декоративне оздоблення вишивкою одягу та предметів побуту тісно пов’язане з побутом і працею людей, природою, з історією та культурними особливостями епохи і різних періодів розвитку країн і народів.

У броварському краєзнавчому му-зеї сталась чергова знакова подія в культурному житті міста. З ініціати-

ви мешканки міста Олесі Гронської і співробітників музею було відкрито виставку робіт броварських май-стринь вишивки. У виставковій залі було представлено на розсуд гляда-чів роботи 15 дівчат і жінок, які об-рали для себе таке незвичне захо-плення – вишивання. Наймолодші із них ще навчаються у школі, а най-старші вже давно її закінчили. При чому роботи були виконані в різно-му ключі і манері: це і вишивання хрестиком, і бісером, і з допомогою гобеленових швів, крім цього серед робіт були й об’ємні аплікації.

У кожної з вишивальниць був свій шлях до цього захоплення, але всі вони тепер не можуть уявити

себе без голки і весь свій вільний час проводять сидячи за роботою. Для організатора цього заходу Лесі Гронської це вже стало професією. Вона з допомогою чоловіка відкри-ла на Торгмаші спеціальний мага-зинчик, де кожен бажаючий може купити її роботи, а також запастись всім необхідним для цього незвич-ного хобі.

Відкриваючи виставку, директор музею Віктор Корявий зазначив, що дуже добре, що в Броварах є такі жінки, які створюють такі ху-дожні шедеври, які просто не мо-жуть не радувати око. Причому всі роботи різні і вимагають великих моральних і матеріальних затрат і

ще радує, що серед вишивальниць є дві маленькі школярки – Марина Бортко і Яна Шуляк. 13-річна Яна навчається в ЗОШ №1, вишиван-ням займається вже чотири роки і за цей час вже зуміла досягти не-абиякої майстерності. Цього разу вони надала всього декілька робіт, але всі вони виконані дуже цікаво. Тетяна Коваль професійно займа-ється спортом – ушу і є секретарем української федерації з цього виду спорту, а у вільний час бере голку із ниткою і розпочинає вишивати. Те-пер всі бажаючі можуть прийти до музею і познайомитись із цією кра-сою, створену руками наших україн-ських дівчат і жінок.

Олександр Вакуленко

13 лютого броварська театр-студія «Світлотінь» покаже виставу на теа-тральній залі розважального комплек-су «100» (вул. Красовського, 14). Поча-ток – о 18:00. Квитки можна придбати безпосередньо перед спектаклем або завчасно, звернувшись за телефоном: 098-549-12-44. Вартість квитка - 10 грн.

ВИСТАВКА АНОНС«Ілюзіон» поставлять на сцені РК «100»

7www.7dniv.com 11.02.2010 №3(182) СПОРТ

ОГОЛОШЕННЯ

Прийом оголошень: м. Бровари, тел.: 7-27-17; (067) 261-56-36

КУПЛЮАнтикваріат. Нагороди: ордена, ме-

далі, значки.Монети, форму, книги, ікони, фо-

тографії та багато іншого. Дорого.тел.:(098) 761-58-38

Куплю шкуры лисы, ондатры, ну-трии и др. Тел. (067) 271-10-10

Підприємство закуповує молод-няк ВРХ для відгодівлі.Ціна договірна.Тел.(067) 462-53-30

ПРОДАМПродам металевий гараж

6*3*2,5м зварний на вивіз. Легко переобладнати на дачний буди-нок. Тел. (067) 586-25-06

Продам арматуру діаметром 12, ціна за тону 4,500 грн.Тел (098) 934-24-08

ПОСЛУГИВсі види ремонтних робіт (малярні,

гіпсокартон, плитка, електрика, сан-

техніка, ламінат). Якість гарантуємо. Тел.(050) 205-65-47; (067) 215-34-39

Свадебные услуги. Тамада, фото, видео, украшения, музыкальное сопровождение. Тел. 093-0-500-700; 096-516-70-10; ул.Независимости, 17.

Штукатурка, стяжка, кирпичная кладка, бетонные работы.Тел. (097) 596-94-84

Позика на нерухомість. Земельні ділянки, авто та с/г техніку.Тел. (097) 995-18-34

Изготовление саун по финской тех-нологи.Обшивка вагонкой (деревя-ной, пластиковой, блокгауз). Уста-новка дверей. Укладка полов (доска, ламинат). Тел. (098) 919-99-58

Продажа, установкa автомобиль-ных, автономных печек.Тел. (066) 288-27-40

В центрі міста по вул.Не-залежності, 3 здається в оренду приміщення пло-щею 35 кв.м. під офіс або торг.діяльність.Тел. (067) 407-92-90; (067) 908-49-50; (04594) 530-12

РОБОТА Компанії по виробництву покрі-

вельних матеріалів потрібен МЕ-НЕДЖЕР З ПРОДАЖУТел. (067) 216-92-72

Стоматологічна клініка «Оланко» за-прошує на роботу лікаря-стоматолога з досвідом роботи від 3 років.Тел. (066) 346-93-52; (04594) 4-60-25; 332-99-271.

Взуттєвому підприємству термі-ново потрібні: швачки, збиральни-ці верху взуття.Тел. (050) 358-18-89; (050) 334-01-

32; (067) 468-68-62; (04594) 722-46Дзвоніть, Вам передзвонять

Магазину італійської фурнітури та аксесуарів в Броварах потрібен про-давець - консультант. Вимоги до кан-дидата: жінка (20-35 років), бажано зі знанням італійської мови, комуні-кабельність, відповідальність,вміння працювати в команді. З/п договірна Тел: (093) 090-40-01

РІЗНЕ

Увага громадянам Броварів та Броварського району!

В громадській приймальні ВО «Сво-бода» кваліфіковані юристи ведуть прийом громадян по цивільним, гос-подарським, адміністративним та кримінальним справам.

Консультації безкоштовні. Ведення справ 50% оплати.

Адреса громадської приймальні: м.Бровари, вул.Гагаріна, буд.22,оф.1

Нещодавно юних вихованців ДЮСШ 1999-2000 років народження було вирішено переві-рити у ділі під час справжніх хокейних поєдин-ків. На новій спортивній ковзанці «Оболонь» та спорткомплексі «Авангард» вони провели два матчі зі своїми однолітками з київсько-го «Сокола». Підростаючі надії українського хокею показали, що у дорослих «збірників» росте гідна заміна. Під час матчів іноді зда-валось, що відбувається поєдинок хокейного чемпіонату серед дорослих, такі пристрасті кипіли на арені. Вболівальників було стільки, скільки не часто буває на поєдинках україн-ської хокейної федерації. На трибунах льо-дових арен зібралось близько 600 глядачів, серед яких були і батьки юних спортсменів, і просто вболівальники, які отримали багато цікавих і захоплюючих вражень під час хо-кейних двобоїв.

У першому матчі перевага була на боці гостей, гравців із Броварського району. Вони були кращими в багатьох компонентах гри і здобули заслужену перемогу з рахунком 4:1. Другий матч відбувся на домашній арені «Со-кола» – СК «Авангард». Господарі були спо-внені рішучості реабілітуватись за попередню поразку і тому з перших хвилин пішли в атаку на ворота суперника. Гра проходила на зу-стрічних курсах, коли команди грали майже шайба в шайбу. Однак хокейний бог знову був на боці гостей, які і вдруге виграли. Оста-точний рахунок – 6:7 на користь вихованців ДЮСШ Броварського району. Хочеться від-значити зовсім юних – воротаря Андрія Лю-бімова, захисника – Влада Герцега, а також нападників – Нікіту Лєнікова і особливо Мак-сима Разумова, який в двох матчах закинув чотири шайби.

Юні плавці змагались у «Купаві» за місце у збірній

Вихованці районної ДЮСШ двічі перемогли «Сокола»

Вже два роки як відкрито відділення хокею при відділі з питань фізичної культури і спор-ту Броварської РДА. Тут зібрався прекрасний тренерський колектив фахівців, серед яких: наставники ХК «Білий Барс» Костянтин Бу-ценко і Раміль Юлдашев, які в минулому були відомими хокеїстами, а також началь-ник районного спорткомітету Віталій Федя-нін, котрий і зараз як молодий хлопчисько може вийти на майданчик і показати дітла-хам, як потрібно вести себе на льоду.

ХОКЕЙ ЮНІОРИ

ПЛАВАННЯ ЮНІОРИ

КАРАТЕ ПОЄДИНОК

Місто Бровари завжди слави-лось своєю спортивною базою і видатними радянськими і укра-їнським плавцями. На весь СРСР були відомі імена найвидатніших із них. І от в наш час становище цього виду спорту стає все гір-шим. На даний час працює лише один басейн, 50-метрова «Купа-ва», яка являється основним міс-цем тренувань учнів БВУФК, які навчаються на відділенні пла-вання. Повністю занепало відді-

лення з цього виду спорту при ДЮСШ управління освіти міста Бровари. З двох басейнів, де ра-ніше відбувались тренування, не працює жоден. І от не зважаючи на це у «Купаві» продовжують готувати юних плавців, бо тре-нерами тут працюють справжні ентузіасти – Надія Шеіна, Ірина Усатюк та інші. Нещодавно за їх участі у басейні «Купава» було проведено Відкриту першість ДЮСШ управління освіти з пла-вання. Змагання відбувались на дистанціях 50, 100 і 200 метрів різних видів плавання серед школярів 1996 року народження і молодше.

Проведення цих водних стар-тів багато в чому завдячує ве-ликій спонсорській допомозі, яку надали колишні вихованці тренерського сімейного тандему

Надії і Геннадія Шеіних (якого вже, на жаль, не має серед нас): Олександр Кондратенко, Сергій Пилипенко, Андрій Середа, Алла Лисенчик, Тетяна Комісар. Серед них також є відомі у бізнесових колах міста люди – Костянтин Мельник і Олександр Зубець. На змаганнях було показано цілий ряд досить високих результатів. Дуже добре виступили серед ді-тей старшої вікової групи Ганна Вискребенцева, Маша Одинець, Аліна Гаценко, Юрій Зінченко, Андрій Шерстюк та інші. Серед молодших – Владислав Канєв-щинський, Сашко Комарчук, Максим Разумов, Еміль Вагабов, Аліса Ремез та інші.

Тепер за результатами цих стартів буде сформована збірна команда для участі в першості України. Сторінку підготував

Ігор Лич

У Броварах пройшла відкрита першість ДЮСШ управління освіти з плавання. Змагання відбувались на дистанціях 50, 100 і 200 метрів різних видів плавання серед школярів 1996 року народження і молодше.

Атестацію на стипендію пройденоУ місті Бровари вже багато років велика кількість дітей та молоді займається карате Кіоку-шинкай і досягає значних успіхів на місцевому, всеукраїнському та міжнародному рівні.

Наприкінці січня у каратистів нашого міста відбулась яскрава подія - атестація на учнівські стипендію. У приміщенні спортивного залу ЗОШ № 9 зібралося близько ста юних каратистів та їх батьків. Впродовж семи годин під суворим нагля-дом тренерів Горбика Олександра Миколайовича та Гаврилюка Андрія Анатолійовича спортсмени тяжко займалися, виконуючи різноманітні фізичні навантаження, технічні вправи та проводячи по-єдинки у повний контакт. Результатом таких ви-пробувань сили волі та фізичної підготовки стало отримання учнями нових поясів, певний колір від-повідає рівню майстерності каратиста.

Свято спорту відвідав депутат міської ради Ріт-ніков Дмитро Геннадійович. Це людина, яка ціка-виться і допомагає розвивати спорт у нашому міс-ті. Він захопився масштабом та ефектністю всього що відбувалось у залі, щиро привітав дітей та подарував пам’ятні подарунки усім присутнім. За його підтримки кращі спортсмени цього заходу 6

лютого прийняли участь у відкритому чемпіонаті м. Вишгород з Кіокушинкай карате, де вибороли 2 золотих, 3 срібних та 3 бронзових медалі.

8 РЕКЛАМА

Для рекламодавців

(067) 261-56-36

Відгукніться, побратими!

Наприкінці 1991 року внаслідок Референдуму була створена держава Україна. Після цього розпочалося формування її Збройних Сил. У ці історичні дні Спілка офіцерів України звернулася до військовослужбовців як строкової служби, так і запасу, із закликом негайно прийняти присягу на вірність народу України. На жаль, ці звернення не виклкали особливого ентузіазму. Не так легко було вичавити з себе раба.

Я гордий щ того, що 19 січня 1992 року я прийняв присягу на вірність народу України. Звичайно, мій приклад спонукав інших до рішучості у цьому архіважливому заході.

7 лютого 1992 року Броварський військовий комісаріат привів таки до присяги невелику групу броварчан.

Буду зворушений, якщо через редакцію відгукнеться хтось із Броварщини, хто прийняв військову присягу до 7 лютого 1992 року, чим подав гідний при-клад до наслідування.

Олег Рожок, член Спілки офіцерів України

У м. Бровари проживає більше 350 воїнів-інтернаціоналістів, які виконува-ли інтернаціональний обов’язок та брали участь у бойових діях на територіях інших держав. У зв’язку з тим, що Спілка ветеранів війни в Афганістані м. Бро-вари є неприбутковою організацією і не цей рік з державного бюджету немає фінансування, організація здійснює свою діяльність за рахунок благодійних та добровільних внесків.

Наближається 21 річниця виводу військ з Афганістану. Наша організація до роковин виводу військ хотіла б надати матеріальну допомогу сім’ям та ма-терям загиблих, інвалідам війни в Афганістані. Тому будемо вдячні всім, хто згодиться надати матеріальну допомогу у вигляді благодійного внеску.

Наші реквізити: Р/р 260033310305

Броварське відділення ВАТОЩАД м. БРОВАРИМФО БАНКУ: 320122ЄРДПОУ: 22206096

Голова СВВА м. Бровари В.В.Войтко

ЗВЕРНЕННЯ ГРОМАДСЬКІСТЬ

Інформаційний тижневик Київщини «Газета 7 днів»В. о. головного редактора – Артур Кухарський

Заступник головного редактора – Аліна ДяченкоЗасновник і видавець СПДФО «Іщенко А. П.»

Свідоцтво про державну реєстрацію серія Кі №832 від 19.11.04

Адреса редакції: 02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1тел.: (044) 239-14-30E-mail: 7_dniv@ukr.net

Відділ реклами: 07400, м. Бровари, вул. Незалежності, 8, оф. 1.тел.: (045) 7-27-17, (067) 261-56-36.e-mail: fabrika@bo.kiev.ua

Редакція може не поділяти погляд автора. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відо-мостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуємо і не повертаємо.

Надруковано з готових фотоформ. Типографія ТОВ «Новий Друк»м. Київ, вул. Магнітогорська, 1Зам. № 10-3105 Наклад 30000

Спільний проект «Газети 7 днів» та бла-годійного фонду «Моє місто – Мій дім»

Бровари подарували України багато визначних людей. Хтось із них своїми вчинками та досягненнями прославляв наше місто далеко за його межами, а хтось невпинно та наполегливо працював для створення його

багатств. Всі вони по праву заслуговують називатися «ВЕЛИКИМИ».А кого з броварчан Ви вважаєте визначними особистостями? Про кого

обов’язково мають знати Бровари?«Газета 7 днів» та благодійний фонд «Моє місто – Мій дім» розпочина-

ють новий проект «Сто великих броварчан»!Напишіть про життєвий шлях та надішліть фотографію людини, яка, на

ваш погляд, заслуговує називатись «великим броварчанином»!Кращі листи будуть опубілковані в «Газеті 7 днів», а інформація про ви-

значних синів та дочок Броварів увійде до книги «Сто великих броварчан».Листи надсилайте на адресу редакції «Газети 7 днів» 07400, м. Бровари,

вул. Незалежності, 8, оф. 1 або на е-мейл: 7_dniv@ukr.net

«СТО ВЕЛИКИХ БРОВАРЧАН»