Контракти ЗЕД: окремі аспекти укладення та виконання

Порядок укладення й особливості зовнішньоекономічних договорів в Україні регулюється:-Статтями 377-389 Господарського кодексу України;-ЗУ “Про зовнішньоекономічну діяльність”;-ЗУ “Про міжнародне приватне право”;-ЗУ “Про міжнародні договори України”;-ЗУ “Про міжнародний комерційний арбітраж”;-Положенням про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), (наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 6 вересня 2001 р. № 201);-Указом Президента України «Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів» від 4 жовтня 1994 р. № 567/74;

При укладення Контракту ЗЕД особливу увагу рекомендується звернути також положення міжнародного приватного права, які, в принципі, достатньо детально регулюють зовнішньоекономічні контракти, зокрема:-Конвенция про договори міжнародної купівлі-продажу товарів (Відень, 11 квітня 1980 р.);-Принципи міжнародних комерційних договорів (Принципи УНІДРУА, 1994 р.);

-ІНКОТЕРМС: уніфіковані правила тлумачення міжнародних комерційних термінів;

-Правове керівництво ЮНСІТРАЛ по міжнародних зустрічних торгових угодах;

-інше.

ВИБІР ПРАВА

-Один з ключових пунктів в контрактних переговорах;-Українське внутрішнє законодавство та чинні міжнародні норми дають можливість сторонам угоди в більшості випадків вибрати матеріальним правом якої країни регулюватиметься контракт;-Якщо сторони не визначили конкретне право, яке слід застосовувати, норми права визначаються тк.зв. колізійними прив’язками (місце укладення договору, крана продавця, тощо);

-Важливість вибору права полягає в тому, що правові системи різних країн по різному тлумачать деякі суттєві умови договорів, як: момент укладення (акцепт оферти), необов’язковість письмової форми, санкції та їх розмір, момент переходу права власності, тощо);

ІСТОТНІ УМОВИ, ЗГІДНО З УКРАЇНСЬКИМ МАТЕРІАЛЬНИМ ПРАВОМ

Визначаються чинним законодавством, зокрема увагу слід звернути на положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), (затверджене наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 6 вересня 2001 р. № 201).

4.Назва, номер договору (контракту), дата та місце його укладення

5.Преамбула

6.Предмет договору (контракту)

7.Кількість та якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг)

8.Базисні умови поставки товарів (приймання-здавання виконаних робіт або послуг)

9.Ціна та загальна вартість договору (контракту)

ІСТОТНІ УМОВИ, ЗГІДНО З УКРАЇНСЬКИМ МАТЕРІАЛЬНИМ ПРАВОМ

2.Умови платежів

3.Умови приймання-здавання товару (робіт, послуг)

4.Упаковка та маркування

5.Форс-мажорні обставини

6.Санкції та рекламації

7.Урегулювання спорів у судовому порядку

8.Місцезнаходження (місце проживання), поштові та платіжні реквізити сторін

Даний перелік не є вичерпним. За домовленістю сторін у договорі (контракті) можуть визначатися додаткові умови.

ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ ВИКОРИСТАННЯ ПРАВА КРАЇНИ КОНТРАГЕНТА ЧИ ТРЕТЬОЇ КРАЇНИ

Деякі основні переваги:-Можливість використання сучасної міжнародної торгової практики, наприклад правил ІНКОТЕРМС 2010, правил про перехід права власності;-Уникнення різноманітних колізій, притаманних українсьмоку праву;-Полегшує переговори з контрагентами;

ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ ВИКОРИСТАННЯ ПРАВА КРАЇНИ КОНТРАГЕНТА ЧИ ТРЕТЬОЇ КРАЇНИ

Деякі основні недоліки:-Необхідність залучення різних професійних консультантів, що дещо збільшує вартість процесу;-Ускладнює перевірку повноважень підписанта контратку;-Інколи, в силу нерозуміння деяких положень контракту, призводить до невірного його виконання українською стороною (наприклад виокремлення договору купівлі продажу від договору підряду чи надання послуг);

-У випадку укладення великої кількості контрактів та використання правових норм різних країн, призводить до необхідності перманентного залучення професійних юристів – міжнародників;

МОМЕНТ УКЛАДЕННЯ. ВЧИНЕННЯ КОНКЛЮДЕНТНИХ ДІЙ-Українське законодавство передбачає просту письмову форму контракту. При цьому момент укладення – момент підписання сторонами контракту.

-Детально, укладення договору визначено ІІ Частиною Віденської конвенції 1980 р.

-За загальним правилом, контракт буде укладено після одержання особою, що надала оферту акцепту. Під «одержанням» розуміється, повідомлення адресата усно чи доставляння будь-яким засобом йому особисто, в його комерційне підприємство чи на його поштову адресу.-Наприклад Швейцарське зобов’язальне право передбачає можливість укладення контракту по телефону.-Підтвердженням укладення контракту, як в міжнародній практиці так і в Україні є вчинення конклюдентних дій сторонами (наприклад оплата авансу, тощо).

ИНКОТЕРМС 2010 І ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ В УКРАЇНІ

Особливістю зовнішньоекономічних договорів (контрактів) вважається застосування міжнародних термінів з урахуванням Міжнародних правил тлумачення комерційних термінів (ІНКОТЕРМС), розроблених Міжнародною торгівельною палатою у 1936 році.

Україна є однією із небагатьох держав, яка імплементувала ІНКОТЕРМС у внутрішнє законодавство, зробивши їх використання обов’язковим (ст. 265 ГК України, указ президента 1994 року).

Оскільки ІНКОТЕРМС 2010 в Україні ще не опубліковані, їх використання є доволі спірним. Права на опублікування надано не було!

Використання можливе, якщо правом контракту не є право України.

ИНКОТЕРМС 2010 – ЧИМ ВІДРІЗНЯЮТЬСЯ ВІД ПОПЕРЕДНЬОЇ РЕДАКЦІЇ

Основна відмінність ІНКОТЕРМС 2010 від редакції 2000 року, яка це відмова від термінів DAF, DES, DEQ та DDU та заміна їх на правила DAT (поставка на терміналі) та DAP (поставка в місці);

Фактично, термін DAP заміняє по своїй суті попередній термін DDU;

Нова редакція передбачає, що ІНКОТЕРМС 2010 можна використовувати як для міжнародних так і для внутрішніх торгових договорів;

Надання електронним засобам зв’язку такого ж значення, що й паперовим;

РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО ФОРМІ ОПЛАТИ. Акредитив. Банківська гарантія на аванс.

-Незалежно від виду контракту загальнопоширеною та такою, що відповідає інтересам як продавця та і покупця товару чи послуги є оплата за допомогою документарного акредитиву;-При отриманні імпортного фінансування, необхідною передумовою є оплата авансу. В такому випадку рекомендовано застосовувати банківську гарантію на повернення авансу;

-Цікавою можливість отримання фінансування є кредит в міжнародному банку під страхування Гермес або інше урядове страхування.

АРБІТРАЖ. ВИБІР СУДУ.

У міжнародній практиці вже давно набула широкого застосування практика арбітражного вирішення спорів, пов’язаних із виконанням зовнішньоекономічних договорів.

Сторони можуть на свій розсуд обрати той чи інший суд (арбітраж).

Звичайно, оптимальним варіантом для український компаній є МКАС при ТПП України, проте не всі міжнародні контрагенти можуть на такі умови погодитися.

Арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов'язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж».

Практичні нюанси укладення контрактів з окремими юрисдикціями

При укладенні конкретного контракту, якщо сума контракту є значною рекомендується залучити до договірного процесу кваліфікованих спеціалістів, які мають практичний досвід;

Для прикладу, при укладенні контракту з підприємствами деяких країн Азії, в т.ч. НРК, ми рекомендуємо працювати на умовах повної попередньої оплати (у випадку експорту з України), оскільки судова перспектива потенційних спорів в Китаї доволі туманна;

Рекомендуємо також при обранні права, якщо контрагент не погоджується на застосування права України, обирати право третьої країни. Це не дозволить контрагенту почуватися комфортніше ніж українському партнеру.

При укладенні контракту слід пам’ятати також про наступне:

- Незважаючи на те, що сторони вільні у виборі права, таке право не застосовуватиметься до «публічної» частини відносин, а саме валютних ризиків (повернення валютної виручки, тощо), реєстрації договорі (наприклад в НБУ), отримання ліцензій.

- З метою мінімізації таких ризиків можна запропонувати відкриття підприємства за кордоном та укладення контрактів «через таке підприємство». Це дасть змогу не зважати на більшість вимог українських регуляторів.

- Відкриття підприємств за кордоном (Кіпр, Данія, Швейцарія, Австрія, тощо) має також багато інших переваг.

УВАГА ДЕТАЛЯМ

Рекомендуємо детально прописати положення:- форс-мажору;- кількість днів на вивантаження, отримання номерів ПП, тощо;- відповідальність за невиконання кожного зобов’язання;- момент переходу права власності;- момент поставки (коли обов’язок вважатиметься виконаним);- момент оплати – зарахування коштів на рахунок вільних від будь яких зборів та платежів;- страхування товару;

- мова контракту – яка матиме перевагу;

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!

Мар’ян Мартинюк ,

партнер Юридичної компанії “МОРІС ГРУП”

м. Київ, вул. Московська, 8б,

тел. 044 359-03-05

www.moris.com.ua