Михайло КоцюбинськийМихайло КоцюбинськийТІНІ ЗАБУТИХТІНІ ЗАБУТИХ

ПРЕДКІВПРЕДКІВ

Його тягне подивитися ще, коли стало Його тягне подивитися ще, коли стало видніше. Йде в полонину. Холодні росивидніше. Йде в полонину. Холодні роси

сідають йомусідають йомуна постоли, небона постоли, небозачервонілось, ізачервонілось, ізблідли зорі.зблідли зорі.Іван виходить наІван виходить наверх - і раптом холоне.верх - і раптом холоне.

Де він? Що з ним? Куди ділися гори?Де він? Що з ним? Куди ділися гори?

Води обляли кругом полонину, потопили верхи, і Води обляли кругом полонину, потопили верхи, і полонина пливе самотою в безкрайому морі. Од полонина пливе самотою в безкрайому морі. Од

Чорногори подихнув вітер, повні води Чорногори подихнув вітер, повні води хвилюються стиха, чутно, як невидиме ще сонце хвилюються стиха, чутно, як невидиме ще сонце

росте в глибині,а ось виткнувся з моряросте в глибині,а ось виткнувся з морявесь сивий верх,весь сивий верх,

з якого стікає вода.з якого стікає вода.СильнішеСильніше

подиха холод,подиха холод, зростають вали назростають вали на

морі, і верхи,морі, і верхи,один за другим,один за другим,

пробиваються з білої піни.пробиваються з білої піни.

Світ наче наново родився. Світ наче наново родився. Води Води постікали з верхів і ходять вже постікали з верхів і ходять вже

під ногами, сонце простелило на під ногами, сонце простелило на небі свою корону і ось-ось небі свою корону і ось-ось

покаже лице, а з стаї несеться покаже лице, а з стаї несеться сумний голос трембіти і будить зі сумний голос трембіти і будить зі

сну полонину.сну полонину.