Культова архітектура Полтавщини. Дерев’яні

сакральні споруди гадяцького і

миргородського районів.

Дерев’яні церкви на терені краю існували з 10 ст., оскільки це було зумовлено потребами обряду. Протягом 11–13 ст. сформувалася і

набула поширення самобутня традиція дерев’яної сакральної архітектури, що

ґрунтувалася як на місцевих взірцях, так і на синтезі західних і південних зразків, спільних для дерев’яного і мурованого будівництва.

У 2 пол. 16 – 17 ст. на Полтавщині поширення набули 3-дільні 3-верхі церкви (Різдва Богородиці у м-ку Вороньки)

За описами, до 1885 у Полтавській губ. налічувалося 110 дерев’яних церков. Найдавніші були у с.с. Заїчинці (1680), Макіївка (1699), Ціпки (1706), Тарандинці (1708), Нехристівка (1709), Гавронці (1710), Сорочинці (1713). Шедевром дерев’яної архітектури була церква Покрови в Ромнах, уфундована кошовим П. Калнишевським. Помітне місце в дерев’яній архітектурі займають церкви Різдва Богородиці в Лохвиці, Покрови у Зінькові.

До наших днів збереглися лише поодинокі зразки дерев’яної архітектури.Серед них – Михайлівська церква у с. Повстин та Спаська церква в Полтаві.

Різдвяно-Богородицька церква (Ціпки, Гадяцького р-ну.)

Церква в ім'я Святої Живоначальної Трійці (Троїцька церква) (Вельбівка, гадяцького р-ну.)

Церква в ім'я Покрова Пресвятої Богородиці (Сари, гадяцького р-ну.)

Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Харківці, гадяцького р-ну.)

Іоано-Богословський храм (Миргород)

Покровська церква (Мальці, миргородського р-ну.)