Міністервтво освіти і науки, молоді та спорту України

Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Навчально – методичний центр освіти м. Львова

Відділ освіти Сихівської райадміністрації м. Львова

Дитяча школа народних мистецтв

ФОРМУВАННЯ СТИЛЮ ЮНОГО СУЧАСНОГО ДИЗАЙНЕРА В

АРТ-СТУДІЇ МОДЕЛЮВАННЯ ОДЯГУ

Методична розробка

керівника гуртка

моделювання одягу

художньо-ужиткового

відділу ДШНМ

ПЕНЦКО О.І.

2012

ЗМІСТ

ВСТУП.

РОЗДІЛ 1. Одяг та його стилі.

РОЗДІЛ 2. Моделювання одягу в Арт-студії.

РОЗДІЛ 3. Колекція “Львів'янки”.

РОЗДІЛ 4. Колекція за творчістю Марії Приймаченко.

РОЗДІЛ 5. Колекція “Опілля”.

РОЗДІЛ 6. Колекція “Лемківщина” .

РОЗДІЛ 7. Колекція орнаментованих стрічок за творами мистецтва

“Скіфії”.

ІЛЮСТРАЦІЇ.

ВИСНОВКИ.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.

У світі є не тільки потрібне, корисне, але і красиве.

Відтоді, як людина стала людиною, коли він задивився на пелюстки квітки

і вечірню зорю, він став вдивлятися в самого себе. Людина осягла красу…

Краса існує незалежно від нашої свідомості і волі, але вона відкривається

людиною, їм осягається, живе в його душі…

В.О. Сухомлинський

У наш час, коли вимоги збоку суспільства до інтелектуального та

естетичного розвитку особистості безперервно зростають, коли обсяг змісту

навчання нескінченно збільшується, процес його інтенсифікації змушує вчених,

психологів і вчителів переглядати, змінювати та доповнювати все існуючі

методики й шукати нові, творчі, психологічно обґрунтовані методи в роботі з

дітьми. Саме мистецтво є тим унікальним і найпристосованішим предметом,

що сприяє розв’язанню цієї проблеми. Мистецтво відіграє найважливішу роль у

вихованні й творчому розвитку дитини, допомагає їй увійти у дивний світ

краси, гармонії. Мистецтво, впливаючи на внутрішній світ дитини, виховує в

неї здатність орієнтуватися в навколишньому житті, навчає бачити прекрасне

довкола себе, розвиває образне мислення збагачує духовне життя, формує

загальну та естетичну культуру.

У системі всебічного і гармонійного розвитку особистості важливе місце

посідає різноманітна освітньо - виховна робота без обов’язкових навчальних

планів і поза рамками шкільних програм, що її проводять позашкільні заклади.

Роль і значення позашкільної роботи у всебічному розвитку особистості

посилюються тим, що вона сприяє вихованню не лише духовності а й

моральності, задоволенню різнобічних інтересів, а й стимулює розвиток творчої

обдарованості й індивідуальності, залучає дитину до загальнолюдської

культури.

Позашкільна виховна робота - це громадсько-виховна діяльність,

різноманітні види і форми якої включені в єдиний процес суспільного

виховання. ЇЇ можна розглядати і як метод цілеспрямованого впливу на

підростаюче покоління і як одну з форм соціального спілкування і взаємодії

педагогів-позашкільників, та їх вихованців.

Дитяча школа народних мистецтв є позашкільним закладом, який надає

додаткову освіту художньо-естетичного спрямування. Метою художньо

естетичного виховання учнів ДШНМ є забезпечення умов і створення

відповідного середовища шляхом розширення предметного поля культури для

естетичного розвитку і художньо-творчої самореалізації особистості з

домінантою індивідуальних інтересів і вільного самовизначення. Учні

навчаються певному ремеслу і вивчають такі предмети, як рисунок, живопис,

композицію історію мистецтв, що є цілісною системою мистецької освіти і дає

можливість забезпечити проблему у творчій самореалізації, підготовці до

майбутньої професійної діяльності. Навчання проходить в системі авторських

класів, що сприяє глибокому контакту між вчителем та учнем. Головним

педагогічним завданням є: - надання дітям отримувати задоволення від творчої

діяльності; - забезпечення формування їхнього художнього смаку; - розвиток

їхньої здатності до самовираження і творчості та до позитивного сприйняття

інших ідей, точок зору, бачення.

У Арт-студії моделювання одягу учні навчаються 4 роки. Вивчають такі

предмети: рисунок, живопис, композицію, історію костюма та роботу в

матеріалі. В контексті міжпредметних зв’язків на відділенні моделювання одягу

вихованцями створюються колекції одягу, у яких формується естетичність

стилю юного сучасного дизайнера.

У своїй педагогічній діяльності опираюся на праці видатних педагогів:

Т.І. Сущенко, Г.С. Cковороди, Г.Г. Ващенка, В.О. Сухомлинського.

Використовую філософію Г.С. Cковороди за “сродною працею”, спрямовую

свою педагогічну діяльність на розвиток таланту учня та його творчого

потенціалу. Важливого значення Г.С. Cковорода надає природним здібностям

людини, “сродності”, на основі чого ґрунтується вибір життєвого шляху, і якщо

вибір людина зробила правильний, то вона буде щасливою. Г. Cковорода

закликає нас вчителів допомагати природі утримувати “порядок серця”,

розкрити внутрішню природу дитини: “Природа є загальна, правдива і єдина

вчителька. Коли премудра та блаженна природа все будує, то хто ж як не вона

лікує та навчає?... Лише не перешкоджай їй, а коли можеш усувай перешкоди,

та ніби прочищай їй шлях… ” Я, як педагог стараюся допомогти своїм

вихованцям зробити правильний вибір свого життєвого шляху. Багато мої

вихованців продовжують навчання у мистецьких та професійних вузах Львова.

Також керуюся гуманістичними ідеями в світлі освітньо – виховної системи за

Г.Г. Ващенком. Г. Ващенко будує “Виховний ідеал”, що відповідає психічним,

природним властивостям української людини і подається не в готовій формі, а

й має супроводжуватися виховною працею педагога і під впливом середовища,

яке виховує. Професор Григорій Ващенко вказує на ті засоби і методи, які

належить застосовувати, щоб у результаті виховної праці “осягнути ідеальну

людину – українця, громадянина, у якого життєвою метою буде служіння

Богові і Україні”. Мої учні виховуються у дусі патріотизму, любові до України,

повазі до народних звичаїв, традицій, національних цінностей українського

народу. Як керівник гуртка, опираюся на дослідження Т.І. Сущенко , що

розкривають організаційно – педагогічні засади діяльності системи

позашкільної освіти України та на праці В.О. Сухомлинського, де визначено

теоретичні засади формування творчої особистості. Світ, що оточує людину, це,

насамперед, світ природи з безмежним багатством явищ, з невичерпною

красою. У природі вічне джерело прекрасного. Природа – благодатне джерело

виховання людини. Сухомлинський спочатку учить почувати красу природи,

потім красу мистецтва і нарешті підводить вихованців до розуміння вищої

краси: краси людини, його праці, його вчинків і життя. Краса – засіб виховання

чуйної совісті. Вже в дитинстві людина повинна навчитися індивідуально

освоїти естетичні цінності. Важливо, щоб це освоєння продовжувалося все

життя.

У Арт – студії моделювання одягу я працюю над формування стилю

юного сучасного дизайнера. Стиль – сукупністю художніх засобів, якими ми

виражаємо себе. Одним із таких засобів саме і є одяг. Навчаю дітей створювати

свій індивідуальний образ, який починається з глибокого усвідомлення та

відчуття власного “Я”. Формування стилю взаємопов’язане з мистецтвом. Адже

мистецтво відіграє вирішальну роль у переведенні естетичних ідеалів в духовну

культуру людини, закріплюючи їх в усталених уявленнях, нормах і звичках

конкретної взаємодії зі світом, це процес перетворення естетичного на

моральне. Я, Пенцко Ольга Іванівна, як педагог розумію, що осягнута дітьми

краса світу не тільки збагатить їх духовно, але й спрямує їхні вчинки, діяння на

досягнення гармонії, досконалості, краси.

РОЗДІЛ 1.

Одяг та його стилі

Перша інформація про людську одіж відноситься до найдавнішої доби

історії людства – палеоліту. Одяг відігравав важливу роль у житі і побуті

людей, він захищав їх від дії зовнішнього середовища, а також прикрашав. Одяг

пройшов довгий і складний шлях еволюції перед тим як стати зручним і

красивим, таким, як тепер. Саме форма, в основному визначає естетичну якість,

художню і практичну цілісність виробу. Розвиток форми, одягу безпосередньо

пов’язаний з розвитком суспільства, його трудовою діяльністю, розвитком

техніки, культури, мистецтва, економіки, а також географічним місцем

розташування та кліматичними умовами тієї чи іншої місцевості. Перші форми

одягу визначалися формою тіла людини, її способом життя, на ранніх стадіях

розвитку людського суспільства одяг був не кроєний і не зшитий. Це було

найпростіше покриття для тіла у вигляді накидок, пов’язок на стегна,

виготовлених зі шкіри звірів, листя, кори дерев і волокон рослин, які

закріплювали на грудях, стегнах та інших частинах тіла. З часом люди

навчилися кроїти та шити і, таким чином, створювати зручний одяг. Перші

згадки про появу крою датовано IX ст.н.е. спочатку одяг виготовляли з

прямокутних шматків тканини, з’єднаних швами, а пізніше його почали, кроїти

за формою людського тіла. Перші спроби виготовлення одягу за допомогою

крою помітили на Сході. Але розвинулася майстерність крою в Європі, де

виникли розбіжності в розумінні чоловічої і жіночої краси, а це спонукало до

створення обтислого одягу.

Таким чином одяг підкреслює чи приховує деякі частини людини, щоб

наблизити силует з визнаним ідеалом того чи іншого часу. Зовнішню форму

одягу визначають силуетні, конструктивні та декоративні лінії. Силуетом

називають загальний зовнішній контур, що визначається сприйняттям форми

виробу. Він характеризується пропорціями, рівнем прилягання виробу до

фігури по лінії талії, висотою та шириною плечей, оформленням лінії низу. В

сучасному моделюванні одягу прийнято три основні модні силуети. А саме:

прямий силует, де всі об’ємні фігури є однаковими; напівприлягаючий, де одяг

такого силуету злегка підкреслює лінію талії, не виділяючи її; прилягаючий, де

лінію талії чітко виділено, такий силует часто доповнюють поясом. Ці силуети

називають класичними, бо вони не змінюються під впливом моди – дизайнери

їх використовують завжди.

У повсякденному житті людей одяг відіграє величезну роль так само як

продукти харчування та житло. Він є предметом першої необхідності, тому що

захищає людину від спеки, холоду, атмосферних опадів, тобто виконує певні

функції. Під функцією одягу розуміють ту службову роль яку вона виконує в

житті людини. Функції сучасного одягу діляться на утилітарні та соціально –

естетичні.

Соціально-естетичні функції одягу полягають в його духовній корисності,

тобто здатності одягу предметно – чуттєвим чином відображати свою природну

і суспільну доцільність, красу досконалість і нести в собі певну інформацію.

Морально – етична функція одягу обумовлена традиціями, звичаями

суспільства, які диктують вид одягу, спосіб її носіння. Інформативна функція

одягу полягає в її здатності інформувати нас про морально – етичні уявлення,

традиції і звичаї, що склалися в суспільстві. Виховна функція одягу полягає в

вихованні та розвитку естетичних смаків, тому що виховує ну тільки людей,

події а й речі. Особливо ця функція виявляється в дитячому одязі, яка дає перші

заняття естетичного виховання дітей. Художньо – естетична функція одягу

полягає в її здатності приносити людині чуттєво – емоційне задоволення своєю

художністю, гармонією з навколишнім середовищем, зовнішнім виглядом і

особистістю людини. Одяг є предметом матеріальної культури людини, несе в

собі риси історичної епохи, національного характеру, індивідуальних творчих

особливостей і тому є об’єктом естетичного сприйняття. Одяг розглядається не

тільки як предмет споживання, але і як твір прикладного мистецтва. Кожна

історична епоха, кожен народ по – своєму ставлять і вирішують завдання

створення красивого одягу.

“Мода виходить з моди, стиль – ніколи”, стверджувала свого часу

легендарна Коко Шанель, якій вдалося, створивши власний неповторний стиль,

зробити справжню революцію в моді двадцятих років. У одній – єдиній

короткій фразі Шанель відобразила найістотнішу відмінність між поняттям

“мода” і “стиль”: стиль, будучи ключовим елементом іміджу будь – якої

людини – поняття куди більш постійне на відміну від мінливої моди.

Верховенство стилю над модою, з одного боку – явище досить дивне,

адже мода, з’явилася за декілька століть до того як було сформовано поняття

стилю, а з іншого боку – сповна з’ясовне: адже у сучасному світі будь – яка

людина може приміряти на себе безліч ролей і образів, основним

“інструментом” створення яких якраз і служить стиль. Оскільки, як свідчить

відоме прислів’я, людину “зустрічають по одягу“, стиль – це перша ознака

індивідуальності, яка багато що розповідає про людину.

Стиль одягу – це сукупність невеликих деталей, або акцентів, що разом

створюють індивідуальний образ. Такими акцентами можуть бути будь-які

деталі одягу – від аксесуарів і взуття до найосновніших характеристик:

тканини, забарвлення. Сучасне суспільство передбачає величезну

різноманітність стилів, завдяки яким експериментувати з власним іміджем

можна практично до безкінечності.

Існують такі стилі: білизняний, вінтаж, диско, етнічний, імперський,

козачок, камуфляж, канкан, кантрі, кармен, мілібарі , або військовий, морський,

недбалий, ретро, романтичний, сафарі, спортивний одяг, фольклорний та інші.

Насамперед стиль починається з глибокого усвідомлення та відчуття

власного “Я”. Стильні люди одягаються таким чином, аби підкреслити свої

переваги, і як правило, саме характер людини визначає саме її стиль одягу, а

зовсім не абстрактна й егоїстична Мода.

РОЗДІЛ 2.

Моделювання одягу в Арт – студії

Моделювання одягу – це вид декоративно – прикладного мистецтва.

Моделювання означає створення моделей. Мистецтво моделювання

безпосередньо пов’язане з людиною. Художник, створюючи модель працює над

формуванням зовнішнього вигляду людини. Костюмом можна підкреслити,

зробити яскравим зовнішні дані людини. Візуально збільшити, або зменшити

ріст, фігуру, приховати недоліки статури людини. Кольором можна підкреслити

індивідуальність. Моделювання виховує смак .

У моїй Арт – студії я спрямовую свою роботу на удосконалення

навчально – виховного процесу, його програмно – методичне забезпечення

запровадження нових форм і методів діяльності, підвищення педагогічної

майстерності. Більшість гуртків ДШНМ працюють за авторськими програмами.

Серед них навчальна програма з предмету “Робота в матеріалі” для художньо –

ужиткового відділу.

Моя навчальна програма з роботи в матеріалі для відділу моделювання

одягу була затверджена педрадою ДШНМ і погоджена з Начальником відділу

освіти Сихівської райадміністрації Львівської міської ради.

У моїй авторській навчальній програмі вивчення предметів: рисунок,

живопис, композиція, робота в матеріалі, та історія мистецтв опирається на

народне мистецтво як джерело творчості. На заняттях композиції та роботи в

матеріалі учні детально вивчають народне мистецтво і дані мотиви

використовують у своїх творчих роботах. Діти дуже люблять створювати

сучасні колекції одягу за етномотивами . Стиль за яким створюються колекції

називається етнічний, де тканини, забарвлення, орнаменти і прикраси,

орієнтовані на прикраси і орнаменти етнічних народів даної місцевості. При

виготовлені колекцій дитина докладно вивчає джерело творчості.

У своїй авторській програмі використовую інноваційні технології,

зокрема – створення авангардної колекції одягу з нетрадиційних матеріалів;

використання техніки холодного батику та вільного розпису на тканині для

колекцій одягу за певним джерелом творчості (колекції одягу ”Львів’янка”,

”Опілля”); використання технологій вишивки з застосуванням новітніх

текстильних матеріалів, колекція одягу за мотивами творчості Марії

Приймаченко; створення аксесуарів з використання орнаментики джерела

творчості, (створення композиції на основі орнаментики Трипілля, Скіфського

мистецтва); створення колективних розписних панно, (“Опілля”,

”Лемківщина”). На заняттях з гуртківцями використовую інформаційні

технології навчання і виховання, (використовую мультимедійні засоби), які

розвивають творчий потенціал учня.

У контексті постійно діючого методичного семінару ”Виховання творчої

особистості на основі народного мистецтва, як невичерпного джерела

творчості” моїми вихованцями було створено колекції “Полтавські мотиви”;

“Колекція за мотивами творчості М. Приймаченко”; “Опілля”; колекція хустин

за мотивами орнаментики вишивок лемківського строю; аксесуари: вишиті

бісером стрічки з використанням орнаментики “Скіфських творів мистецтва”.

При виготовленні творчих робіт учні пізнають народне мистецтво різних

реґіонів України, та вдихають життя забутим орнаментам, технікам, ремеслам.

РОЗДІЛ 3.

Колекція “Львів’янки” Наше місто Львів старовинне, загадкове і трішки подібне на казку.

Руками попередніх поколінь створене неповторне місто – пам'ятка яким є нині

Львів. Княжа та середньовічна частина міста оголошені Державним історико –

архітектурним заповідником. У 1998 році історичний центр Львова включений

до Списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО, про те, найголовнішим

здобутком наших предків є те, що вони витворили особливий дух нашого міста,

ту магічну силу, яка робить багатьох людей вічними шанувальниками Львова.

Під впливом духовної особливості міста людина свідомо стає патріотом. За

свою історію Львів пережив численні війни, навали чужинців, та нікому не

вдавалося оволодіти нашими душами, бо вони – невмирущі. Львів завжди

залишався українським. Свята шана до національних символів і до тих, хто

віддав своє життя в боротьбі за незалежність України, незбориме бажання

бачити Україну щасливою, та багатою – саме це складає духовну силу львів’ян,

що поєднує в собі європейську культуру і східну мудрість.

Тож давайте продовжувати ці прекрасні традиції. Будемо любити наше

чудове місто, вивчати його історію і творити його майбутнє. Щоб завжди і

всюди ми могли з гордістю назвати себе справжніми львів’янами.

Мандруючи зі своїми вихованцями вулицями нашого міста, ми

надихаємося неперевершеною красою архітектурних споруд, витонченими

лініями кованих брам, вітражними композиціями зі скла, які пропускаючи

крізь себе світло, створюють веселковий настрій. Діти виконують замальовки,

ескізи пам’ятників архітектури, які їм до вподоби. Повернувшись в Дитячу

школу народних мистецтв ми працюємо над створенням колекції “Львів'янки”.

Колекція – це серія моделей визначеного, або різного призначення,

побудована на основі єдиного рішення, стилю, конструкції, базової форми,

структури матеріалу. Стиль виступає, як історично сформована спільність

творчих принципів, характеру та особливостей вираження найбільш суттєвих

ознак предметів матеріальної і духовної культури, що створюється

суспільством.

Учні створюють ряд ескізів до колекції. Найкращі ми відбираємо для

виготовлення проектів моделей одягу, які потім згодом будуть виконуватися у

роботі в матеріалі. В основу проектів покладено стилізовану архітектуру

Львова, елементи вітражних композицій та ковані елементи брам, решіток.

Проекти виконані у техніці кольорової графіки. Дана колекція виготовляється у

поєднанні гладких полотен і розпису в техніці холодний батик. Вихованці

працюють над викрійками до своєї моделі. Натягують на підрамник білу

тканину, на якій будуть виконувати розпис. Розміщують деталі викрійки де

мають міститися батикові елементи. Інші деталі викрійки розміщуємо на

готовому полотні чорного кольору, який служить об’єднуючим елементом

композиції моделі. Розпис в техніці холодний батик виконуємо професійними

декоруючими резервами та фарбами. На тканині оживають пам’ятники

архітектури міста Львова: Успенська церква та вежа Корнякта, Домініканський

собор, фонтан – криниця Божої Матері, Глинянська вежа. Церкви з

неповторними куполами та вітражними розписами, лінії кованих елементів, які

прикрашали архітектурні споруди тепер прикрашають наш образ моделі. Коли

розпис закінчено, ми знімаємо полотно з підрамника, закріплюємо його з

виворітньої сторони тепловою обробкою. Потім вирізаємо деталі викрійки.

Зметуємо всі деталі викрійки (розписані та гладкі) та готуємо до першої

примірки. Під час примірки діти оглядають себе вносять певні корективи.

Зшивають на швейних машинках, обробляють зрізи моделі оверлоком з

кольоровими нитками. Виріб готовий. Юні дизайнери задоволені результатом

своєї праці, адже колекція вийшла дуже стильною. До кожного з учнів був

застосований особистісно – орієнтовний підхід у створені моделі одягу і які в

сукупності створили колекцію “Львів'янки”.

Проект моделей одягу до колекції “Львів’янки”Пухальська Оксана 13р.

Автор моделі Пухальська Оксана 13р.

Проект моделі одягу для виконання роботи в матеріаліХамуляк Ірина 14 р.

Модель з колекції “Львів’янки”Автор виконання моделі Хамуляк Ірина 14р.

Проект моделі до виконання у роботі в матеріаліГринда Тетяна 13р.

Автор моделі Гринда Тетяна 13р.

Проект до виконання у роботі в матеріалі Порохновець Надія 13р.

Автор моделі Порохновець Надія 13р.

Копія джерела творчості та проект до виконання у

роботі в матеріаліПетухова Тетяна 14р.

Копія джерела творчості та проект до виконання у

роботі в матеріаліПетухова Тетяна 14р.

Автор моделі Петухова Тетяна 14р.

РОЗДІЛ 4.

Колекція за творчістю Марії ПриймаченкоТворчість народного художника України, лауреата Державної премії

УРСР ім. Т.Г. Шевченка Марії Приймаченко – явище самобутнє, неповторне, як

мистецтво кожного з великих майстрів. Народжені, здається, самою землею,

вони поєднують у своїй особі прагнення багатьох поколінь, дають їм

найповніший художній вираз завдяки своїй індивідуальності, своєму таланту.

Світ Марії Приймаченко – це щедрий світ любові, мудрості, фантазії, мрії, що

постає перед нами у своїй пишності і загадковості. Твори Приймаченко

свідчать про те, що за ними стоїть велика, різноманітна школа народного

мистецтва, багатовікова культура народу.

Творчість Приймаченко здатна викликати несподівані асоціації у глядача.

Недарма вихованці Арт – студії моделювання одягу захотіли створити колекцію

одягу за творчістю видатної художниці. На заняття з рисунку учні часто

малюють фантазійних звірів, птахів, рибок. Тому переглянувши репродукції

творів М. Приймаченко, на яких зустрічаються дуже багато фантастичних

звірів, квітів, птахів, учні поділилися своїми асоціаціями. Вибрали одну із

репродукцій для виконання копії джерела творчості. На папері ніби оживають

фантазійні звірята: “Чорний звір”, “Цей звір рогами свариться”, “Віл”, “Синій

бик”, “Зелений слон”; фантазійні рослини: “Соняшники та горох”, фантазійні

птахи: “Лісові панянки”.

Від пізнання та сприймання творів мистецтва М. Приймаченко учні

починають створювати ескізи для майбутньої колекції. Кращі ескізи

відбираються для створення проектної частини. Проект моделей одягу

виконується у техніці кольорової графіки. Вихованці стилізують,

інтерпретують джерело творчості, вибирають найхарактерніше, що їм припало

до душі.

Дана колекція виконується з використання технології вишивки у

поєднанні з новітніми текстильними матеріалами. Певні деталі моделі одягу

виконуються з гладких трикотажних полотен. Ті частини, де є орнаментований

декор, виконуються накладанням різного типу декоративних сіток, які з’єднані

ланцюжковим вишивальним швом.

Якщо згадати відомий афоризм “стиль – це людина”, Приймаченко – це

стиль: конструктивний, гармонійний, декоративний. Наша колекція поєднує ті

ж самі визначення – конструктивність, гармонійність, декоративність. Кожна

модель одягу конструктивно розроблена, гармонійно поєднана та декоративна у

сприйманні.

У колекції за творчістю Марії Приймаченко відчувається поетичне

перетворення теми, і її вознесіння у світ краси, мрії. Колекція вийшла дуже

доброю. Пізнання краси є найважливішим кроком у світ прекрасного.

Входження мистецтва в духовний світ дитини починається з пізнання краси.

Стильність робіт М Приймаченко перемандрувала у стильні образи моделей

одягу вихованців Арт – студії моделювання одягу.

Копія твору Марії Приймаченко

Ескізи до колекції одягу за творчістю М. ПриймаченкоГембач Тетяна 14р.

Проект моделей одягу до колекції за творчістю Марії ПриймаченкоГембач Тетяна 14р.

Автор моделі Гембач Тетяна 14р.

Копія твору Марії Приймаченко

Ескіз до колекції одягу за творчістю М. ПриймаченкоДериземля Оксана 14 р.

Проект моделей одягу для виконання у роботі в матеріаліДериземля Оксана 14р.

Автор моделі Дериземля Оксана 14р.

Копія твору Марії Приймаченко “Цей звір рогами свариться”

Ескіз до колекції одягу за творчістю М. ПриймаченкоНагреба Галина 14р.

Автор моделі Нагреба Галина 14р.

Проект моделей одягу до виконання у роботі в матеріаліНагреба Галина 14р.

Автор моделі Нагреба Галина 14р.

Автор моделі Барадна Галина 12р.

Автор моделі Синюта Мар’яна 13р.

Копія твору Марії Приймаченко

Проект моделей одягу до виконання у роботі в матеріалі

Оркуш Марта 14р.

Копія твору Марії Приймаченко

Ескізи до колекції одягу за творчістю М. ПриймаченкоФоремська Наталя 14р.

Проект моделей одягу до колекції за творчістю Марії ПриймаченкоФоремська Наталя 14р.

Автор моделі Форемська Наталя 14р.

РОЗДІЛ 5.

Колекція “Опілля”Низовинна частина Львівської області називається Опіллям. В цьому

етнографічному реґіоні виділимо вбрання м. Львова та його передмість, стрій

північних районів Львівської області та костюм самобутнього етнографічного

району – Яворівщини, який охоплює Яворівський адміністративний район,

частину території сусідніх з них Жовківського, Пустомитівського і

Городоцького районів. Опілля належить до Галичини, яка є історичною

територією України і містить в собі кілька етнографічних реґіонів, об’єднаних

спільною історичною долею.

Учні Арт – студії моделювання одягу ознайомлюються з географічним

розташуванням цього реґіону, його культурно – господарським типом, що

склався історично протягом століть. Важливим етапом у створенні колекції є

процес сприйняття варіантів народних строїв з Яворівщини на Львівщині,

характерної кольорової гами, компонентів строю.

У яворівських строях, як і взагалі у давньоукраїнських, багато предметів

ноші білих. Жінки носили білі вишиті сорочки, поверх сорочки полотняний

білий кабат, вишитий спереду. Поясне вбрання – спідниця – мальованка і

характерна для Яворівщини широка запаска з двох пілок. Шов спереду на

запасці завжди закритий декором. Стрій довершує головний убір – вишита

бавничковим швом на полотні кавниця і біла хустка. Всі компоненти строю

(крім спідниці) декоровані вишиттям, яке органічно поєднане зі строєм і

водночас виступає на ньому виразними графічними лініями. Також жіночий

стрій Яворівщини включав білу сорочку, спідницю – шорц, ткану у повздовжні

смуги,або спідницю орнаментовану технікою вибійки, запаску, пояс, полотняну

вишиту безрукавку, однотонну кольоров вишиту камізельку, короткий кабат,

білу свитку. Своєрідними частинами жіночого костюмного комплексу

Яворівщини виступають білий, чорний, синій кабати, декоровані яскравою (в

червоному колориті) вишивкою квітковими мотивами з дуже чітким рельєфним

вишиттям взорів, та відповідна синя, чорна, червона, голуба камізеля,

декорована поліхромною вишивкою квіткового орнаменту.

Вишивання на кольоровому фоні яскравих кольорових квіткових мотивів

це теж своєрідність одягу Яворівщини. Червоні, жовті, рожеві хустки, вишиті

насиченими яскравими нитками, відрізняються багатством і різноманіттям

композицій, становлять художню особливість жіночого костюму Яворівщини і

виділяють його серед інших комплексів вбрання України. Учні звертають увагу

на фрагменти жіночих сорочок, виготовлених з домотканого лляного полотна,

де вишиття заполоччю, техніками стебнівка, настилування, обметування.

Запаски – вишиття заполоччю по домотканому полотні техніками стебнівка,

мережка, хрестик, кіска.

Учні Арт – студії моделювання одягу обирають для копії джерела

творчості як і цілі комплекти строю так і окремі деталі, зокрема фрагменти

вишивок сорочок, хустин, безрукавок – камізоль, кабатів, запасок. Під час

дослідження джерела творчості юні дизайнери уже у своїй уяві створюють

моделі одягу. Починається процес створення ескізів. Вихованці інтерпретують,

стилізують певні деталі строю, вишивку, кольорову гаму. Найкращі ескізи

відбирають для виконання проекту моделі одягу, яка буде виконуватися в

матеріалі.

Починається процес пошиття кожної моделі одягу, які створять

прекрасну колекцію. Орнаментовані учасники вихованці виконують у техніці

холодного батику. Кожна модель комбінована, є участки орнаментовані і є

участки з використанням гладких кольорових полотен. Кольорова гама колекції

біло – червоно – чорна. Декор наноситься як і на білих полотнах, так і на

кольорових.

Першим кроком до пошиття моделі є створення лекала даної моделі. Учні

будують лекало згідно своїх розмірів. Деталі лекал, де немає орнаменту,

прикріпленими булавками до настелених на розкрійному столі гладких тканин.

Обводимо милом, або кравецькою крейдою, додаємо припуски на зшивання і

викроюємо. На підрамники натягуємо полотна тканин, на яких будемо

виконувати батиковий розпис. Деталі лекал, з намальованим орнаментом

прикріплюємо до полотен зі зворотної сторони, так,щоб орнамент

просвічувався через тканину. Професійними резервами обводимо контури

декору. Після того, як контур висохне, професійними, батиковими фарбами

розмальовуємо взори. Коли все намальовано, чекаємо поки все висохне.

Знімаємо орнаментовані полотна з підрамників. Фіксуємо тепловою обробкою

зі зворотної сторони. Проводимо розкрій орнаментованих лекал. Починаємо

зметувати між собою деталі викрійки. Готуємо до першої примірки.

Вихованцям хочеться якнайшвидше приміряти даний виріб. Під час примірки

вносяться певні корективи. Починаємо зшивати на швейних машинах деталі

одягу. Обробляємо зрізи одягу на оверлоку, підшиваємо низ виробу. Модель

завершена.

Юні дизайнери одягають на себе свій витвір мистецтва, милуються ним

перед дзеркалом, дискутують між собою. Усі разом моделі створили колекцію

“Опілля”.

Колекцію залюбки продемонстрували у виставковому залі ДШНМ.

Юні дизайнери працюють над створенням колекції “Опілля” Виконують розпис орнаментованих деталей моделей одягу у техніці холодного

батику

Юні дизайнери працюють над створенням колекції “Опілля”Виконують розпис орнаментованих деталей моделей одягу у техніці холодного батику

Реґіон Опілля.Копія джерела творчості.

Снігур Оксана 14р.

Проект моделі до виконання у роботі в матеріалі до колекції “Опілля”Снігур Оксана 14р.

Автор моделі Снігур Оксана 14р.

Копія фрагменту жіночої сорочки Яворівщини (реґіон Опілля).Білецька Катерина 13р.

Проект моделі до виконання у роботі в матеріалі до колекції “Опілля”Білецька Катерина 13р.

Автор моделі Білецька Катерина. Колекція “Опілля”

Копія яворівських полотняних хусток домашнього виготовлення, Львівська область

Дендерис Марія 13р.

Проект моделі до виконання у роботі в матеріалі. Колекція “Опілля”

Дендерис Марія 13р.

Автор моделі Дендерис Марія 13р. Колекція “Опілля”

Моделі з колекції “Опілля”

Копія святкового жіночого вбрання з Яворівщини на Львівщині.Рак Ліля 14р.

Проект моделі до виконання у роботі в матеріалі. Колекція “Опілля”Рак Ліля 14р.

Автор моделі Рак Ліля 14р.

Автор моделі Рак Ліля 14р.

Копія вишивки регіону “Опілля”Лелюх Ірина 16р.

Проект моделі одягу до виконанняу роботі в матеріалі. Колекція “Опілля”Лелюх Ірина 16р.

Автор моделі одягу Лелюх Ірина 16р., колекція “Опілля” з наставником Пенцко О.І.

Музей ідей, 2007р.

Копія жіночої безрукавки з “Яворівщини” Яхницька Марія 13р.

Проект моделі одягу до виконання до роботи в матеріалі, колекція “Опілля”.Яхницька Марія 13р.

Автор моделі Яхницька Марія 13р.

РОЗДІЛ 6.

Колекція “Лемківщина”

Лемківщина один із етнографічних реґіонів України. Історико –

етнографічна зона, розташована на схилах Низьких Бескидів Карпат між

річками Сяном і Попрадом та на заході від річку Уж. Після Другої світової

війни в силу історичної ситуації етнографічна територія розселення лемків була

поділена між трьома державами: Польщею, Словаччиною та Україною. Тепер

межі лемківського етнографічного реґіону виразно не окреслюються.

Об'єднуючись у різноманітні громадсько – культурні товариства, лемки до

сьогодні зберегли свою релігію, мову, пісню, традиційні вбрання (в музеях та

приватних збірках), народні промисли усвідомлюють себе часткою

Українського народу.

Під час вивчення предмету “Історія мистецтв” учні Арт – студії

моделювання одягу вивчають історичні костюми та українські строї. У Дитячій

школі народних мистецтв щорічно проводяться фестивалі лемківської писанки.

Після вивчення лемківського строю та під враженням фестивалів вихованці

надихнулись ідеєю створити колекцію аксесуарів – батикових хустин

розписаних за орнаментикою лемківщини.

Вихованці вивчали лемківський стрій, з великою увагою придивлялися до

вишитих деталей одягу, хусток, прикрас. Зробили копії джерела творчості. На

ватмані паперу з'явилися копії запасок з орнаментованими поясами, безрукавки

– лейбики, хустини. Наступним етапом було створення проектної частини з

роботи в матеріалі. Учні дослідили орнаменти, простилізували їх та виконали

проектну частину у техніці кольорової графіки. На підрамники було натягнуто

тканину, на якій виконувався розпис у техніці холодний батик. Спочатку

вихованці професійними резервами – контурами обводили орнаменти. Коли

резерв підсох, професійними фарбами розмальовували хустини. Аксесуари

стильно виглядають у поєднанні з спокійними тонами одягу.

Для показу колекції хустин за лемківськими мотивами у виставковому

залі ДШНМ вихованці на свій смак підбирали одяг, який би пасував до даного

аксесуару. Кожен учень моє власну індивідуальність , набір невід'ємних

якостей особистості, що із часом можуть видозмінюватися. Але стрижень

залишається протягом всього життя разом з людиною. Прояв саме цього

індивідуального стрижня можна побачити в незмінних рисах учнів, які роблять

їх неповторними та несхожими на інших.

Копія жіночої безрукавки-лейбикаМончак Ольга 15р

.Фрагмент хустини виконаний у роботі в матеріалі

Мончак Ольга 15р.

Копія лемківської запаски Гіль Наталя 13р.

Фрагмент хустини виконаний у роботі в матеріаліГіль Наталя 13р.

Копія лемківської запаски Ланчак Христина 14р.

Фрагмент хустини виконаний у роботі в матеріаліЛанчак Христина 14р.

Копія лемківської запаскиКорнюшко Віра 14р.

Хустина виконана у роботі в матеріалі до колекції “Лемківщина”Корнюшко Віра 14р.

Копія жіночого вбрання реґіону Лемківщина.Когут Наталя 13р.

РОЗДІЛ 7.

Колекція орнаментованих стрічок за

творами мистецтва “Скіфії”Відгуло, відпало нестерпно,

Тільки золото сонцем сія.

Сизим свистом над синім степом

Славить вітер скіфське ім’я

Б. М. Мозолевський

Скіфське мистецтво – мистецтво, розвинене союзом народів під збірною

назвою скіфів.

Основною рисою скіфського мистецтва в Північному Причорномор'ї було

поєднання східних елементів з класичними грецькими, які сюди йшли з

грецької метрополії і місцевих грецьких колоній. Це дало єдине в своєму роді

витончене мистецтво. Його центром можна вважати столицю Боспорського

царства Пантікапей.

Безліч предметів скіфського мистецтва знайдено в могилах, зокрема в

Південній Україні та на Кубані; вони були не тільки імпортовані з Греції, але й

витворювані на місці грецькими та, безсумнівно, також скіфськими майстрами.

Особливо високого розвитку досягла ювелірна справа, що своїм артизмом і

багатством часто перевищувало подібні твори самої Греції.

Основна риса скіфського мистецтва — звірина символіка. Тварини

зображені реально, але водночас стилізовані згідно з законами

орнаментальності та декоративності.

До скіфської звіриної символіки належать зображення оленів з жертовно

підігнутими ногами і багатими орнаментальними рогами, леви, пантери, коні й

інші свійські тварини, птахи, фантастичні ґрифони та сирени.

Окрему ділянку творило зображення людини — її обличчя, цілої постаті

чи багатофігурних композицій.

На численних вазах, кубках, сагайдаках, піхвах, гребенях тощо зображено

щоденне життя скіфів: воєнні епізоди, хліборобська та пастуша праця

(приручення коней і доїння овець, шиття шкіри тощо), а також мотиви з

грецької міфології й історії.

Часто скіфська звірина символіка поєднується в одному творі з

грецькими геометричними орнаментами або грецькими пальметами і квітками.

Фантастичні ґрифони з левиними чи орлиними головами, що роздирають коней

чи оленів, є уособленням злих сил, і їх зображування мало ймовірно за мету

якесь магічне замовляння.

Найкращі твори скіфського мистецтва знайдено в розкопаних т. зв.

царських могилах півдня України й Кубані. Ще 1763 року О.Мельґунов

розкопав Литу Могилу біля Єлисаветграду; систематичні розкопи почалися в

1830-х pp. (Куль-Оба біля Керчі). Інші могили і городища, в яких виявлено

багаті твори скіфського мистецтва в Україні: Гайманова, Мелітопільська,

Солоха, Товста, Чортомлик; на Кубані: Велика Близниця, Келермес,

Костромська.

У 19 ст. скіфські скарби з України і Криму забиралися до Петербурзького

Ермітажу. Під час Кримської війни (1853–1856) окремим царським указом

велено перевозити туди всі золоті знахідки з України. Тільки в останніх

десятиліттях низка знахідок скіфського мистецтва світового значення, відкрита

заходами Академії наук України, змогла залишитися в українських музеях.

Вихованці в Арт – студії моделювання одягу вивчали скіфське мистецтво.

На уроці з композиції була представлена мультимедійна презентація творів

скіфського мистецтва та перегляд книг та таблиць, у яких містилася інформація

про твори мистецтва.

Учні обирали один із творів мистецтва, пізнавали його, проаналізовували

та виконували копію характерного скіфського елементу. Завдання полягало у

створенні орнаменту, естетичної ідеї роботи "Скіфські мотиви". Вихованці

створювали ескізи, де вівся пошук певних модулів для створення орнаменту. На

папері з’являються орнаментовані стрічки. Вихованці графічно обводять контур

елементів, працюють тушшю, пером, гелевими ручками. Потім закладають фон

орнаментованої стрічки гуашевими фарбами.

У студії моделювання одягу предмети навчальної програми, такі як

“Історія костюма”, “Композиція”, “Робота в матеріалі” взаємопов’язані між

собою. Після виконання завдання з предмету “Композиція” вихованці

переходять до створення орнаментованих стрічок у роботі в матеріалі. На

стрічках золотистого кольору учні вишивають скіфські орнаменти бісером. Так

створюються аксесуар одягу – прикраса на шию. Кожен учень індивідуально

підходить до вибору орнаментованого елемента та техніки його подачі.

Кольорову гаму для бісера обирають на свій смак.

Так з'являється колекція стильних аксесуарів.

Копія бляхи від кінської збруї.Долгова Каміла 7р.

Елементи з композиції пекторалісередній ярус – рослинний світ

Осипчук Аріадна 7р.

Вишиття скіфських орнаментів на стрічкахДолгова Каміла 7р. Осипчук Аріадна 7р.

Осипчук Аріадна 7р.

Орнаментована стрічка (набір вуздечкових прикрас, скіфія)Мартинюк Ольга 8р.

Мартинюк Ольга 8р., вишиває стрічку

ВИСНОВОК

В умовах швидких змін у всіх сферах життя, для дітей на жаль інколи не

залишається місця у соціальних програмах, тоді як для їхньої нормальної

життєдіяльності потрібні нові соціальні враження, нове позашкільне життя,

нові можливості самовираження, сприятливий для гармонійного розвитку

психологічний комфорт. У розв’язанні зазначених завдань величезну роль

відіграють позашкільні заклади.

У нашій країні виникають і примножуються осередки естетичного

виховання школи мистецтв тощо. Це свідчить про наявність практичного

фундаменту системи естетичного виховання. Пильна увага суспільства до

позашкільних закладів як засобу громадського соціального виховання дітей

пов’язуються ще й тим , що в них інтенсивніше відбувається процес

формування важливих характеристик повноцінної людської особистості:

позитивне ставлення до життя завдяки реалізації себе в улюбленій діяльності ,

що відповідає природнім даним; здатність до безперервного духовно –

творчого самовдосконалення; соціальна відповідальність що виявляється у

турботі про людей; культура діяльності та дозвіллі.

Українська школа XXI століття взяла за основу тенденцію впевненого

руху вперед через кардинальні зміни і реформування. Так, у новій Державній

національній програмі “Освіта” підкреслюється, що одним із головних шляхів

поліпшення виховання підростаючого покоління є наповнення змісту

виховання культурно – історичним надбанням українського народу.

В сучасних умовах розвитку українського суспільства, перебудови всієї

системи освіти і культури особливе значення набуває гуманізація і

демократизація навчання і виховання молоді. Саме гуманізація і

демократизація у свою чергу потребують розв’язання проблеми естетичного

розвитку. Особливе місце в структурі виховання учнів займає формування і

розвиток у них естетичних почуттів. Як відомо, формування естетичних

почуттів відбувається різними засобами і методами, сферами навколишньої

реальності. Проте центральне місце належить мистецтву.

Удосконалення естетичного виховання учнів зумовлює необхідність

розвитку у них почуття прекрасного, гармонії, формування високого

естетичного смаку, вміння розуміти і цінити твори мистецтва, пам’ятники

історії і архітектури, народне декоративно – прикладне мистецтво, красу і

велич рідної природи.

Досвід роботи ДШНМ засвідчує, художня творчість є потужним

стимулом розвитку особистості кожної дитини. Необхідна навчальна співпраця

вчителя з учнем в процесі якої відбувається розвиток творчого мислення, яке

дає змогу учням бачити те, що може бути створене ними самими. Наша школа є

колискою духовності і культури. Тут прививають дітям любов до краси, до

вивчення традицій українського народного мистецтва. У вихованні та розвитку

естетичних смаків відіграє виховна функція одягу.

У Арт – студії моделювання одягу виховання та розвиток естетичних

смаків відбувається через виховну функцію одягу, тому що виховують не

тільки люди, події, а й речі. У спілкуванні з дітьми стають близькими

гуманістичні ідеї, в основі яких лежить любов до дитини. Виховується творча

особистість, пробуджується в дитині відчуття власної гідності, формується її

естетичний стиль, стиль юного сучасного дизайнера.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Державна національна програма. Освіта. “Україна XXI століття”. – К.,

1994.

2. Закон України про позашкільну освіту – К., 2008.

3. Сковорода Г.С. Повне зібрання творів. У 2т.-К.:Наукова думка, 1973. -

532с.

4. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям. Вибр. тв.: у 5-ти т. – К., 1976. –

Т.З.

5. Ващенко Г.Г. Виховний ідеал. Полтавський вісник, – 1994. -192с.

6. Сущенко Т.І. Позашкільна педагогіка. Навчальний посібник, – К., ІСДО,

1966.-144с.

7. Образотворче мистецтво 1 клас Методичні розробки уроків Н.В. Чєн.

І.О.Малиніна, В.В.Голубєв Харків “Скорпіон” 2003.

8. Білан М.С. Стельманчук Г.Г. Український стрій. Львів. Видавництво

“Фенікс” 2000.

9. Іваницька Дарія. Дітям про Львів. Видавництво “АПРІОРІ” 2009.

10. Марія Приймаченко. Альбом. “Мистецтво”. – К., 1989.

11. Мозолевський Б.М. Скіфський степ – К., 1983.