Психологічна допомога дітям у кризовому стані

Психологічна допомога дітям у кризовому стані

Мельник Юлія Василівна, Мельник Юлія Василівна, завідувач обласного центру завідувач обласного центру практичної психологіїпрактичної психології і соціальної роботиі соціальної роботи

Вихователь, який не хоче неприємних сюрпризів і не бажає нести відповідальність за те, що

може трапитися, — тиран.

Януш Корчак

Види кризЖиттєві кризи, кризи психічного розвитку, професійні кризи.Несподівані (випадкові) кризи – виникають внаслідок стихійного лиха, аварії, війни тощо). Особливість цього виду криз – пряма загроза для життя і здоров’я.

Фактори кризиНаявність стресорів (емоційний, травматичний, інформаційний, бойовий стрес).Обмеження сприйняття реальності (тунельне бачення). Клієнт не бачить реальної картинки, а лише ту, яка викликала стрес.Суттєве зниження або відмова адаптивних механізмів.Відмова від системи зовнішньої підтримки (мені ніхто не може допомогти, у зв’язку з чим особливого значення набуває «інший»).

Кожен стрес супроводжується почуттям тривоги. Запускається адреналіновий цикл, усі фізіологічні реакції активніші (серцебиття, тиск, сухість в роті, часті позиви в туалет). Як наслідок - болі у шлунку, головні болі, нервові тіки, інші психосоматичні прояви.

Фази переживання гострого стресу

І. Шок (до 15 хв.) – оціпеніння, ступор, блідість, не кліпає.ІІ. Надмобілізація або адреналінова (до 3-х – 5 год.) - може проявлятися паніка, сміливі вчинки, когось рятувати, жертвувати собою.ІІІ.Фаза стресу, переробки того, що сталося (загострене почуття вини, проблеми сну, апетиту, розгубленість, депресія).IV.Відновлення. Через 2-4 тижні після гострої психотравми природні механізми дозволяють людині відновитися. Якщо не зникають ознаки попередніх фаз – ПТСР.

Важливо! Допомогти клієнту пройти всі

фази, щоб він не застряв на якійсь одній.

Соматичні.Емоційні.Мислиннєві.Поведінкові.

Допомога надається у зворотному напрямку: зміна думок – нормалізація емоцій – нормалізація соматичного стану.

Типи реакцій на психологічну травмуТипи реакцій на психологічну травму

Психологічна допомога на кожній із фаз:

І. На фазі шоку Головне завдання – створити безпечні умові,

відновити почуття безпеки. Бути поруч, говорити як з дитиною, яку образили. Якщо сильний ступор – потрясти 15 сек. Обіймати не можна. Не дивитись в очі.Задавати прості запитання: Якого кольору в мене волосся, скільки пальців показую? Запитати, що зараз відчуваєте? Не казати «Все буде добре».

Дати води, завести в безпечне місце.Можуть бути прояви регресії (веде себе, як маленька дитина). Якщо є можливість, попередньо заварити і дати дитині какао. Запах і смак какао відновлює почуття безпеки і захищеності.Якщо безсоння – душ, теплий чай, масаж ступнів.

Головне завдання – повернути клієнта в теперішній час, але не зупиняти фізично. Дати можливість потремтіти, покричати, пометушитися, подбавши, щоб клієнт не травмував себе, щоб завершити адреналіновий цикл.

На фазі стресу, переробки інформаціїГоворити про те, що сталося, говорити про переживання. Не говорити: Ти маєш справитися, Все буде добре. Коли клієнт каже «Цього не може бути» – просто мовчати. Не дивитися в очі. Звертати увагу, чи не з’являються спогади, порушення сну. Визначити, чи не потрібна психіатрична допомога. Усі симптоми – нормальна реакція на психотравму.

Запитання для інтерв’ю (на фазі стресу):Факти: Що я робив, що бачив, хто був біля мене?Що я переживав, відчував?Розкажи про найближче майбутнє (Що будеш робити найближчим часом?)

IV. Фаза відновлення

Головне на цій фазі – розуміння, що головні ресурси відновлення в кожному закладені природою. Завдання психолога – під час зустрічей вести бесіду про самопочуття і життя клієнта (групи), активізуючи увагу на тому, що надає життєвих сил, заспокоює, вселяє віру і опиратися на це у подальшій психологічній допомозі.

У роботі з психологічною травмою важливо створити певні ритуали, які будуть своєрідним каркасом, який дозволить зануритися глибше у психіку, подолавши захисні механізми.

Особливості психологічної допомоги дітям у переживанні кризи

Дитині не вистачає досвіду, щоб розказати про свої переживання. Дитина реагує тому, що реагують дорослі: обговорюють, сваряться. Варто звернути увагу: дітям страшно не через самі події, а через те, чи будуть батьки поряд. У дітей 3-4 років інтенсивність переживань дуже сильна, але дитина швидко «виключається» з переживань. Дітям 4-6 років – допомога через гру, малюнок, театралізацію. Обов’язково – психологічна робота з мамою. З дітьми 8 – 14 років – робота в групах.

Ознаками стресу у дітей є:Гостра реакція на звичні ситуації (очікування, монотонна робота стає важкою).Страхи, не пов’язані з війною – переміщення, розлука з батьками, навіть нетривала.Поява незвичних форм поведінки, які раніше дитина не демонструвала (регресія – не вмію вдягатися, їсти; агресивність, гіперактивність, замкнутість, надмірна «прив’язливість»).Порушення сну, відмова від їжі.Часті випадки травматизації (падає, може потрапити під машину, поранитися).Потрапляє в бійки.

Важливо пам’ятати: Часто дитина сама знаходить

адаптаційні механізми, які допомагають їй вийти з кризового стану (ігри, малювання, спілкування з однолітками). Недооцінка природних ресурсів та надмірний ажіотаж навколо таких дітей призводить до того, що у них може сформуватися психологія «жертви», якій усі зобов’язані допомагати. Слід спостерігати за тим, як діють адаптаційні механізми.

Форми та способи психологічної Форми та способи психологічної допомоги дітямдопомоги дітям

працювати із середовищем, в якому перебуває дитина. Таке середовище має бути безпечним, константним (незмінне, постійне), передбачуваним, послідовним, йому притаманна повага, ритм; домінувати має дитина;відновлення кола друзів (якщо дитина з сім’ї переселенців), створення міні-груп підтримки.не забороняти грати у війну, малювати війну. Якими б не були ігри, їх треба підтримувати, створивши відповідні умови (м’які палиці для биття; кидання дротиків, змагання). Усе це дозволяє вивільнити агресію.

Форми та способи психологічної Форми та способи психологічної допомоги дітямдопомоги дітям

рекомендувати батькам частіше давати дітям пити воду і пити самим; обов’язково робити зарядку;учителям під час уроків і на перервах використовувати дихальні вправи, на напруження і розслаблення, тремтіння («Надувна лялька», «Дерево»);корисною є робота з глиною, піском, тістом, водою;дозволяти дітям проявляти емоції, не боятися їх;не створювати додаткових стрес-факторів (фестивалі, тренінги), які часто носять штучний характер і діти це відчувають.

Деякі арт-терапевтичні технікиДеякі арт-терапевтичні технікиу подоланні психологічної кризиу подоланні психологічної кризи

Вправа «Моє серце» - намалювати серце, всередині – імена людей, яких любиш, приємних речей, зовні – те, що не подобається. Обговорення.

Вправа «План місцевості». Намалювати план місцевості, де ти живеш. «Добрим» олівцем зобразити місця, де тобі подобається, комфортно, «злим» олівцем – місця, де тобі не подобається. Розповісти про свій малюнок, обговорити, що трапилось в місці, де не подобається, як хотілося б, щоб було.

Вправа «Місце, де мені добре» (малюнок, обговорення).

Малюнок «Моє майбутнє». Обговорення.

Виготовлення масок, театралізація з їх використанням.

Методика “Знищення страху” (малюнок або ліплення).

Методика “Гармонізація малюнка”

Інші техніки, рекомендації

Дихання по квадрату або прямокутнику вдих – пауза – видих – пауза.Задування свічки (імітація).Вправа «хльост».«Трясучка під музику» - виходять травматичні переживання.Візуалізація – уявіть, що…Пити щодня не менше 1,5 л води.Вправа «Телевізор» (екран чорно-білого телевізора, на якому далеко-далеко уявити картинку, яка пов’язана з психотравмою. Наближати і віддаляти картинку кілька разів). Допомагає позбутися флеш-беків.

Першочергові діїАктивізувати просвітницьку роботу з ДИРЕКТОРОМ та педагогами (цікаво, наочно, доступно, позитивно).Роздати класним керівникам та батькам інформацію про візуальну діагностику схильності до суїциду.Під час роботи з учнями застосовувати арттерапевтичні техніки життєстверджуючого характеру (малюнки індивідуальні та колективні, колажі). Теми: “Моє відчуття щастя”, Шлях до моєї мрії”, “Школа, в якій мені добре”. Розвішувати ці малюнки в класах та коридорах.Розмістити в різних частинах школи інформацію (телефони) про цілодобову психологічну допомогу.

Із книги використатиПровести просвітницький захід з педагогами Вашого

закладу з проблеми шкільного булінгу та засобів його запобігання (с.20). Попередньо можна провести опитування з учнями, використати “мапу безпеки”, підкріпити свій виступ фактами.Рекомендації класним керівникам (с.26 - 31).Таблиця «Ознаки та симптоми ПТСР у дітей» (с.36-37).Таблиця «Деякі реакції на травму та способи допомоги» (с.43-45).Рекомендації батькам (с.46). Перелік симптомів, коли варто звернутися за психологічною допомогою.

Національна дитяча гаряча лінія:

0 800 500 225 або 772 (з мобільного Київстар та Лайф)

психологічні, юридичні та інформаційні послуги

безкоштовно

Професійна асоціація дитячих та аналітичних психологів

(ПАДАП)

066 7486 695 – Інна099 75 30 949 - Наталія

Дякую за увагу!

Рівненський обласний центр практичної психології і соціальної роботи

Адреса в інтернеті:www.center-psyholog.org.ua E-mail: rivnepsyholog@mail.ru