Руслан Підставка. Династія Гедиміновичів та замки...

Руслан Підставкастарший науковий співробітникНЗ «Замки Тернопілля»

Династія Гедиміновичів і замки Тернопілля

Національний заповідник “Замки Тернопілля”

Організаційна структура НЗ “Замки Тернопілля”

ДИРЕКЦІЯ

Нау

ков

о-

до

слід

ни

йв

ідд

іл

Від

діл

об

слуг

ов

уван

ня

тур

ист

ів

Фо

нд

ов

ий

від

діл

Скалатськийвідділ

Вишнівецькийвідділ

Теребовлянськийвідділ

Чортківський відділ

Бучацькийвідділ

Відділ архітектури та реставрації Господарський

відділи

Експозиційні зали

Збаразького замку

Зал археології

Зал трипільської культури

Зал етнографії(ткацтво, килимарство)

Лозоплетіння, гончарство

Зал сакрального мистецтва

Зал нумізматики

Зал зброї

Зал меблів

Зал дерев’яної сакральної скульптури школи І.Г.Пінзеля

Зал дерев’яної скульптуриВолодимира Лупійчука

Зал козацької слави

Куточок єпископа Кир Івана Прашка

Зал вишивки

Підземелля замкового палацу

Інфраструктура Збаразького замкового комплексу

•Автопаркінг поблизу замку.

•Готель “Гетьман” (три зірки).

•Бар-ресторан “Легенда”.

•Магазин сувенірів та друкованої продукції

•Рекламні дорожні вказівники та біг-борди, інтернет-сторінка тощо.

Органний зал

Бар-ресторан “Легенда”

Готель “Гетьман”

Старозбаразький замок ХІV-ХVІ ст. (кн. Коріатовичі).

Старовишнівецький замок ХІV ст. (кн. Корибут-Дмитро Ольгердович ?).

Язловецький замок ХІV- ХVІІІ ст. (кн. Коріатовичі).

Скала-Подільський замок ХІV- ХVІІ ст. (кн. Коріатовичі).

Об’єкти НЗ “Замки Тернопілля” і династія Гедиміновичів

Гедиміновичі і Збараж

Стрийковський Мацей-Станіслав (бл.1547—†після 1582)

Корибут та Корибутовичі

Бездітні нащадки Корибута

Герб “Корибут” і герб Корибута

Високе становище, маєтки, землі. Дружина Анастасія Михайлівна Заславська. Тесть Михайло Заславський по жіночій лінії

походить від Явнута (улюбленого сина Гедиміна). Теща – кн. Юліанна Мстиславська – є правнучкою

Лунгвена Ольгердовича. Династія Ягелонів вигасла і нащадків Ольгерда

нікого з живих не залишилось. Теодорович Н.И. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии.

Т. ІІІ. Уезды Кременецкий и Заславский/ Н.И. Теодорович//.- Почаев.- 1893.- С. 87-88.

Стефан Збаразький – Корибутович?

В кінці ХVІІ ст. Мацей Осостефіціус Стрийковський довший час перебував у Вітебську і був знайомий з кн. Стефаном Збаразьким (воєвода Вітебський, 1555 р., каштелян, воєвода Троцький, 1565 р.) , який вперше іменує себе “Корибутовичем” в Акті підписання Люблінської унії.[1]. [1] Listy księcia Jerzego Zbaraskiego...wyd. Dr.Augusta Sokołowskiego./ Archiwum komisyi historycznej.- Kraków.- 1880. S. 1-2.

Причини “замовлення”.

Другий Збаразький замок

Halecki Oskar "Dzieje unii Jagelonskej". Tom. 1.- Krakow.-1919. – S.142.

Stadnicki K. "Bracia Władysława-Jagiełły Olgierdowicza króla Polski, Wielkiego Xięcia Litwy". Lwów, 1867. S. 107-108.

Локалізація Збаража:Волинь чи Поділля?

Н. Молчановский з посиланням на М. Стрийковського, до Поділля, згідно літописів, "відносились міста Звенигород, Соколець, Кам'янець, Бакота, Смотрич, Брацлав, Вінниця, Хмельник, Збараж,

Теребовля, Бжежаниця. Олесько і Бучач вже не відносились до Поділля, яке з боку Польщі, за словами Стрийковського, межує з Підгір'ям і Покуттям".[1]

Коріатовичі: Александр і Федір

Картографічні джерела

Mapa szczegółowa Polski. P50-S41-F_ZBARAZ_poludnie_1939. Skała - 1:25000.

Originalkarte des Königreiches Galizien und Lodomerien tzw. mapa Miega Skala 1:28 800

Накладання трьох карт за трьома точками та вирівнюванням масштабу.

Реконструкція замків-аналогів ХІV ст.

Реконструкція Кам'янецького замку Є. Пламеницької

Реконструкція Луцького замку (ІІ-й будівельний етап)

Графічні матеріали

Замок у Старому Збаражі (графіка. Антоній Лянге, ХІХ ст.).

Залишки замку Старозбаразького 30-ті рр. ХХ ст.

Реконструкція Старозбаразького замку

(за Богданом Шаблієм)

Накладання реконструкції на місцевість

Замок ХIV ст. у Старому Вишнівці

Історико-географічне положенняKarte_des_Marcus_Beneventanus1507.

Г.Л. де Боплан (1650, пд., пн. орієнтація)

Ріцці Дзанонні (1775)

Карта Ф. фон Міга

(1775-1782 рр.)

Австрійська топокарта 1880 р.

Йосифінська кадастрова карта 1830-1836 рр.

Вид замку з сателіта.

Язловець ХVІІ ст. (за О. Рибчинським)

Витяги з біограм свідків(за др. Є. Сперкою)

Владислав Опольський - вже 13 січня 1379 року звільнив мешканців Русі від присяги їх вірності, тим самим закінчивши своє панування над ними і перестав бути господарем цих земель;

Ян з Глогова - помер по 22 лютого 1377 р., а з титулом протонотаріуса (з яким він фігурує в документі) виступав тільки з 17.01.1373 р. по 06.12.1373 р. З початку наступного року іменувався канцлером кн. Владислава;

Гумперт (Петро) - був старостою руським ("Capitaneo generali Rusie") в часовому проміжку 14 лютого 1372 р. – 06 грудня 1373 р., а в 1374 р. його посаду обійняв Віктор з Мерзиць.

Історія документу(за проф. Є. Сперкою)

Міхал Абданк отримує від князя Опольського бучацькі маєтки і первинна фундація костела відбулася в 1373 р., яку засвідчили свідки, подані вище (Ян з Глогова, Гумперт (Петро), Стефан званий Каспром та Рагозка з Язловця).

В 1379 році поновлюється вказаний ерекційний акт для католиків Бучача, при чому вписується в нього частина свідків з попереднього документу і нові свідки (Прандота з Копичинець та Микшон з Дулібів).

Перша писемна згадка про замок у

Язловці

ІІ-й етап будівництва.(ХІІІ-ХІV ст.)

Аналоги: Угровськ, Холм, Данилів, Стовп, Білавино, Кам’янець

Проект реставрації(І. Качор)

Проект реставрації(І. Качор)

Замок у Скалі-Подільській ХІV-ХVІІ ст.

Ріцці Дзанонні, 1778 р.Боплан, 1650 р. (пд.ор.)

Замок у Скалі-Подільській ХІV-ХVІІ ст.

Пропозиції щодо впровадження туристичного продукту

“Шляхами Гедиміновичів”1. Комплексне обстеження фахівцями робочої групи

даного проекту замків литовського періоду з метою встановлення реального стану збереження вказаних пам’яток історії і архітектури.

2. Розробка проекту комплексної Програми консервації, реставрації та пристосування “литовських замків” та створення туристичного маршруту “Шляхами Гедиміновичів”.

3. Винесення вказаної Програми на розгляд комісії по культурі Євросоюзу , з метою виділення коштів на її реалізацію.

4. Проведення реставраційно-відновлювальних робіт, впровадження об’єктів туристичної інфраструктури та проведення туристично-атракційних, культурно-мистецьких заходів у замках - учасниках проекту.

5. Проведення різнопланової рекламно-промоційної компанії туристичного продукту “Шляхами Гедиміновичів” у країнах Центральної та Східної Європи.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!!!БУДЕМО РАДІ ВАМ УНАЦІОНАЛЬНОМУ

ЗАПОВІДНИКУ

“ЗАМКИ ТЕРНОПІЛЛЯ”!