Громадська експертиза: практика та перспективи

розвитку

Матеріали реалізації проекту громадської організації «ПРАВО» «Школа громадської експертизи», спрямованого на підвищення професійного рівня представників інститутів громадянського

суспільства з невеликих міст Вінницької області для підвищення ефективності їх діяльності

та впливу на вирішення актуальних проблем місцевого розвитку, який було реалізовано за підтримки

Міжнародного фонду «Відродження»

Хмільник ГО «ПРАВО»

2011

ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «ПРАВО»

ПРОЕКТ «Школа громадської експертизи»

Видання здійснене в рамках проекту громадської організації «ПРАВО»

«Школа громадської експертизи», за фінансової підтримки

Міжнародного фонду «Відродження»

Це видання жодним чином не пов’язане з політичною діяльністю, впливом на результат виборів, а також діяльністю, яка стосується виборчих кампаній.

Громадська організація «ПРАВО» висловлює щиру вдячність за до-

помогу в реалізації проекту

Доценту кафедри державного управління і місцевого самоврядування ОРІДУ НАДУ при Президентові України, кандидату політичних наук, директору Одеського суспільного інституту соціальних технологій

Крупнику Андрію Семеновичу

Голові Ради Подільського центру соціальних технологій Оксані Яцюк

Президенту Творчого об’єднання «TOPO»

Олексію Хмарі

члену Координаційної ради Львівського представництва «Громадян-ської мережі «ОПОРА»

Ользі Стрелюк

Голові Правління громадської організації «Територія успіху» Інзі Дуднік

юристу Інституту Медіа Права

Ользі Сушко

особлива подяка: Наталі Хайдаровій, Володимиру Ткачу, Аллі Корнієнко,

Володимиру Плахотнюку, Тетяні Шевчук, Олександру Вознюку, Олені Аврамчук, Юлії Шандрі, Віктору Гричанюку,

Річарду Віллануева, Мирославі Дворніцькій, Валентині Білаш.

3

«…громадська експертиза – це безкоштовна послуга громадської організації, яка має на меті підвищити ефективність роботи органу влади…»

Андрій Сільченко 999громадська організація

«Унікальна країна» м. Жмеринка

«…громадська експертиза є дуже корисним і потрібним ресурсом для самих орга-нів виконавчої влади. Адже вони безкоштовно отримують зовнішній аудит своєї діяльнос-ті та цінні рекомендації щодо очікувань соціальних груп, пріоритетів політики, бажаних заходів для її реалізації…»

Олена Аврамчук

громадська організація «Молодіжна Рада»

м. Хмільник

«…проведення громадської експертизи не лише дає права, але й накладає обов’язки на ОГС. Обов’язки відповідального, фахового і неупередженого виконання процедур гро-мадської експертизи…»

Олександр Вознюк

громадська організація «Молодіжна Рада»

м. Хмільник

«…громадська експертиза – це механізм, коли можна діяти правильно, методично, в рамках чинного законодавства і на конкретний результат…»

Шевчук Тетяна

громадська організація «ПРАВО» м. Хмільник

«…потрібно зробити перший крок… Всі реформи, в тому числі розбудова грома-дянського суспільства, відкритість і прозорість діяльності влади, мають працювати ви-ключно на інтереси людини, її соціальні гарантії і добробут…»

Анна Чайковська

Суспільна Служба України м. Вінниця

Віталій Дорох Голова Ради громадської організації «ПРАВО», керівник проекту «Школа громадської експертизи».

Я довго думав, як розпочати цю збірку, яким матеріалом її наповнити, щоб вона була цікавою для читачів. І, повірте, нічого розумнішого не придумав, як просто надати слово тим, хто працював, як то кажуть «в полі»… Тим, хто долучився до реалізації проек-ту в якості експертів, хто не пошкодував свого часу, зусиль та терпіння для того, щоб здійснити громадські експертизи діяльності органів виконавчої влади…

Але, попри всі мої висновки, все ж таки доведеться сказати кілька слів від себе, пе-редусім для того, щоб подякувати всім тим, хто долучився до реалізації проекту «Школа громадської експертизи», а також для того, щоб читачеві було зрозуміло, про що взагалі йдеться, і чому виникла необхідність проведення такої Школи.

Після затвердження постановою КМУ № 976 від 5 листопада 2008 року Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади, інсти-тути громадянського суспільства отримали ефективний правовий механізм реалізації кон-ституційного права громадян на участь в управлінні державними справами, що передба-чено статтею 38 Конституції України. Процедура громадської експертизи фактично дає можливість ІГС стати учасниками вироблення державної політики в різних сферах та гро-мадськими контролерами за її реалізацією, так як передбачає проведення інститутами громадянського суспільства оцінки діяльності органів виконавчої влади, ефективності прийняття і виконання такими органами рішень, підготовку пропозицій щодо розв'язання суспільно значущих проблем для їх врахування органами виконавчої влади у своїй роботі.

Але, на жаль, ситуація на місцях, особливо в невеликих містах Вінницької області, попри існуючі можливості для проведення громадської експертизи діяльності органів ви-конавчої влади, є незадовільною. Представники інститутів громадянського суспільства з невеликих міст Вінниччини не володіють необхідними знаннями та практичними навич-ками для того, щоб ефективно здійснювати громадську експертизу діяльності органів ви-конавчої влади. Це стосується знання та розуміння структури державної влади в Україні, повноважень органів виконавчої влади, розробки методології моніторингу, знання механі-змів доступу до інформації, а також підготовки пропозицій за результатами громадської експертизи.

Зараз є гостра потреба в наявності на місцях локальних експертних груп, які будуть здатні аналізувати державну політику в своєму регіоні, для того, щоб оцінити ефектив-ність виконання, наприклад, певної державної програми, законність витрачання бюджет-них коштів, оцінити якість надання адміністративних послуг чи виконання законодавства тощо.

Керовані такими доброчесними намірами члени нашої організації проаналізували стан використання інститутами громадянського суспільства з невеликих міст Вінницької області механізму громадської експертизи в своїй діяльності, провели консультації з орга-нізаціями, які мають значний досвід в проведенні громадської експертизи діяльності орга-нів виконавчої влади й вирішили розробити проект, реалізація якого могла б виправити наявну ситуацію хоча б частково…

4

5

Так з’явилася ідея розробки проекту «Школа громадської експертизи». Метою про-екту є підвищення професійного рівня представників інститутів громадянського суспільс-тва з невеликих міст Вінницької області для підвищення ефективності їх діяльності та впливу на вирішення актуальних проблем місцевого розвитку шляхом проведення Школи громадської експертизи.

Під час реалізації проекту ми планували провести такі заходи:

1. Навчити представників громадських організацій з невеликих міст Вінницької обла-сті розробляти систему та методологію здійснення громадської експертизи діяль-ності органів виконавчої влади;

2. Створити умови для здобуття представниками громадських організацій Вінницької області, що візьмуть участь в навчанні, практичних навичок проведення громадсь-кої експертизи діяльності органів виконавчої влади. Предмет та мету громадської експертизи учасники мали визначити самостійно;

3. Здійснити порівняльний аналіз проведення громадської експертизи учасниками Школи громадської експертизи;

4. Поширити досвід проведення громадської експертизи діяльності органів виконав-чої влади серед представників місцевих громадських організацій Вінниччини. Формуючи план проведення Школи громадської експертизи, ми вирішили йти від

простого до складного. Тобто учасники, згідно нашого задуму, мали б поступово освою-вати мистецтво здійснення громадської експертизи, для чого їм необхідно було розуміння громадського контролю як явища, а також структури державної влади в Україні, реалізації права на доступ до інформації тощо.

Після проведення консультацій ми вирішили, що в рамках нашої Школи буде ви-світлено наступні питання:

• Що таке громадський контроль та чому він потрібний? Правові основи громадсько-го контролю;

• Структура органів державної влади в Україні. Органи виконавчої влади. Нормати-вно-правові документи;

• Право на інформацію та участь в управлінні державними справами. • Мета, предмет, об’єкт та методи проведення громадського контролю. Визначення

індикаторів громадського контролю. Система та методологія здійснення громадсь-кого контролю;

• Громадська експертиза діяльності органів виконавчої влади. Постанова КМУ №976 від 5 листопада 2008 р.;

• Підготовка пропозицій за результатами громадської експертизи; • Успішні практики проведення громадської експертизи діяльності органів виконав-

чої влади в Україні. Я хочу ще раз подякувати від імені громадської організації «ПРАВО» всім, хто до-

лучився до реалізації проекту, особливо тим, хто виступив в якості тренерів та допоміг в розробці навчальних матеріалів: Андрію Крупнику, Олексію Хмарі, Оксані Яцюк, Інзі Дуднік, Ользі Стрелюк та Ользі Сушко.

Школу громадської експертизи було проведено в березні на базі готельного ком-плексу «Аіст», що знаходиться при в’їзді в Хмільник.

А тепер, як і обіцяв, передаю слово учасникам Школи, для того, щоб Ви могли ознайомитися з практиками проведення громадської експертизи учасниками нашої Шко-ли. Я перепрошую всіх, хто надіслав нам свої звіти за те, що ми їх трішки скоротили. Ма-теріалу занадто багато й в одну збірку він просто не поміститься…

Андрій Сільченко громадська організація «Унікальна країна» м. Жмеринка

6

Розповідає керівник Жмеринської міської молодіжної громадської організації «Унікальна країна» Андрій Сільченко

Громадська організація «Унікальна країна» працює з 2003 року. Основними напря-мками нашої роботи було створення умов для самореалізації та розвитку своїх здібностей і талантів представниками нашої територіальної громади. За час свого існування ми ство-рили клуб інтелектуально-психологічної гри «Мафія», учасники якого здобувають навич-ки швидкого прийняття рішень в нестандартних ситуаціях, а також навчаються чітко та лаконічно висловлювати свої думки, і доводити свою думку до аудиторії. Даний клуб працює вже майже три роки і не втрачає своєї актуальності та популярності. Вік його від-відувачів коливається від 15 до 45 років. Окрім самої гри, існування даного клубу створює можливість спілкування між представниками різних поколінь, що в наш час, на жаль, є не дуже поширеним явищем.

Ще однією родзинкою нашої організації є молодіжний журналістський клуб, який спочатку починався з звичайної шкільної інформаційної служби, у якій діти збирали но-вини про свою школу і вчились готувати програми для шкільного радіо. Невдовзі ми по-чали думати над тим, як об’єднати всі школи (в нашому місті їх 6) в єдиний інформацій-ний центр і створили на базі нашої організації онлайн-радіо «Юнік». Ді-джеями та веду-чими радіо у супроводі дорослих мають можливість працювати усі бажаючі школярі. Три-чі на тиждень готуються авторські програми соціального і розважального характеру.

Та створивши радіо, ми не зупинились на місці, інтерес дітей до журналістики і ме-діа постійно зростав, і коли у нас з’явилась можливість, за підтримки Волонтера Корпусу Миру США ми створили молодіжне телебачення. За кошти Корпусу Миру ми придбали професійну відеокамеру і потужний комп’ютер для роботи з відео, провели навчання для майбутніх операторів, монтажерів і журналістів, і запустили в місті молодіжне телебачен-ня «Youth TV».

Також зіткнулись з тією проблемою, що для проведення різноманітних акцій та за-ходів нам потрібні були волонтери. Як правило декілька з них були постійними, але осно-вну частину потрібно було постійно залучати серед молоді, яка слабо уявляла, куди і для чого ми їх запрошуємо. Отже, ми вирішили створити в нашій організації волонтерський клуб, де б формувалась стала база волонтерів, які б були безпосередньо залучені до пла-нування діяльності, у якій вони безпосередньо брали б участь. Окрім того з волонтерами системно проводиться робота у вигляді тренінгів та ігор, які допомагають сформувати з них справжню команду.

Наряду з сталими проектами, які започатковані, і тривають із року в рік, наша ор-ганізація займається і короткочасними акціями та заходами. Серед таких були, наприклад, організовані чемпіонати з вуличного баскетболу, які допомогли привернути увагу міської влади до проблеми відсутності в місті секції з баскетболу протягом 8 років. Так після де-кількох чемпіонатів, проведених влітку, з 1 вересня 2010 року у міській ДЮСШ відкрили секцію баскетболу.

7

Ми також співпрацюємо з місцевими творчими колективами. Впродовж останніх років ми провели декілька локальних фестивалів, у яких брали участь молоді жителі міста, які роблять перші кроки у різних видах творчості, таких як музика, танці, біт бокс, та ін. Наряду з фестивалями ми вже другий рік поспіль в партнерстві з іншими міськими НУО організовуємо локальний конкурс «Жмеринка має таланти», в яких за два роки взяло участь більше 100 місцевих жителів, які демонстрували різноманітні вміння та таланти. В 2011 році два фіналісти нашого конкурсу попали на всеукраїнське телевізійне шоу «Укра-їна має таланти».

Все більше місцевих колективів та окремих осіб, бачачи результати нашої діяльно-сті, звертаються до нашої організації за допомогою в організації якихось заходів, або створення умов для репетицій та тренувань. І, відчуваючи дефіцит ресурсів зі своєї сторо-ни, ми почали пошук додаткових можливостей. Після аналізу ситуації в нашому місті ми зупинились на тому, що місцевий районний Будинок культури (велика двоповерхова буді-вля майже в центрі міста) використовується вкрай неефективно. Багато приміщень взагалі простоюють, деякі здаються в оренду. Одним словом ресурс, який можна використати на користь громади є, залишилось тільки знайти можливість переконати владу, що можна його використовувати ефективніше.

Ми розуміємо, що заклади культури за часи незалежності ніколи не були пріорите-тною галуззю фінансування. А після фінансової кризи, ситуація стала ще більш критич-ною, оскільки ціни на комунальні послуги і продукти зростають, місцевий бізнес потерпає від зниження купівельної спроможності населення і як результат маємо дефіцит бюджету, що не дозволяє в повному обсязі фінансувати таку велику кількість будинків культури і бібліотек у маленьких містечках і селах. Тим більш, що працюють ці заклади на 10–15% своєї потужності.

Отож ми усвідомлювали що через співпрацю між нашою громадською організаці-єю та районним Будинком культури можна вирішити одночасно дві нагальних проблеми: з одного боку в нас може з’явитись додатковий ресурс для здійснення своєї діяльності та роботи на користь місцевої громади, у вигляді приміщень та інфраструктури, які має у ро-зпорядженні районний відділ культури, з іншого боку Будинок культури набуде більшої популярності в місті внаслідок того, що силами громадської організації активізує свою роботу з місцевою громадою.

На наступному етапі нам потрібно було глибше вивчити дане питання, щоб визна-чити, які саме форми співпраці між нашою організацією та Будинком культури будуть найбільш ефективними, і принесуть максимальну користь нашій територіальній громаді. Звісно, що і Будинок культури, і громадська організація мають отримати в цьому процесі умови для розвитку.

Працюючи над пошуком механізму дослідження роботи районного Будинку куль-тури, я натрапив на оголошення про «Школу громадської експертизи», яку проводила громадська організація «ПРАВО» за підтримки Міжнародного фонду Відродження у місті Хмільнику. Оскільки наша організація не працювала в юридичній площині, я на той час мало знав про таку процедуру, як громадська експертиза. Але опрацювавши інформацію в мережі Інтернет, зрозумів, що громадська експертиза – це саме той механізм, який ми шу-кали. І саме за допомогою нього можна отримати інформацію, необхідну нам для дослі-дження діяльності районного Будинку культури і пошуку ефективних шляхів співпраці з громадськими організаціями. В результаті я та ще один член нашої організації подали за-явку на участь у «Школі громадської експертизи»…

Заявки, подані нами на участь у «Школі громадської експертизи», були підтвер-джені організаторами, і ми були запрошені на першу сесію Школи, яка відбувалась з 18 по 20 березня 2011 року у місті Хмільник. На даній сесії, окрім нас, були присутні ще пред-ставники громадських організацій з Хмільника, Козятина, Літина, Липовця та Вінниці.

8

Впродовж трьох днів першої сесії ми отримали багато нової корисної інформації, але потрібен був час, щоб систематизувати її. А вже через п’ять днів, 25 березня, почалась друга, не менш цікава та насичена сесія «Школи громадської експертизи». На цей раз про-грама навчання була більш вузько направлена та зосереджена саме на механізмі громадсь-кої експертизи.

Школа була організована достатньо збалансовано, ми отримали багато теоретичних знань, які були систематизовані і подані в дуже легкій для засвоювання формі. Всі учас-ники з зацікавленістю сприймали наданий матеріал і брали активну участь в обговорен-нях. Але, на мою думку, велике значення має те, що окрім теоретичної частини багато ча-су було приділено практичним завданням, де кожен учасник міг сам спробувати застосу-вати на практиці ті знання, які щойно отримав. Це дало змогу глибше зрозуміти, що і як потрібно робити, а якщо виникали складнощі чи запитання, їх відразу припрацьовували і рухались далі. В результаті такої роботи по завершенню другої сесії «Школи громадської експертизи» більшість учасників мали чітке уявлення, що таке громадська експертиза і яким чином можна використати цю процедуру на користь своїй громаді. І повернувшись з останньої сесії, ми почали готуватись до проведення експертизи.

Отже, як ми вже дізналися під час навчання, громадська експертиза складається з чотирьох основних етапів:

1. Планування проведення громадської експертизи 2. Проведення громадської експертизи 3. Розгляд результатів громадської експертизи 4. Врахування результатів громадської експертизи органом виконавчої влади

Ми приступили до виконання першого етапу – планування. Нам потрібно було ви-значити мету громадської експертизи, предмет, методи моніторингу і аналізу, індикатори, які вимірюються, джерела інформації і спосіб її отримання та експертну групу.

Як я вже писав вище, нам було необхідно проаналізувати роботу управління куль-тури Жмеринської райдержадміністрації в частині забезпечення функціонування та розви-тку районного Будинку культури. Тому мету і предмет експертизи нам було визначити до-статньо просто.

Отож, метою нашої експертизи стала оцінка діяльності Жмеринської РДА щодо до-тримання основних засад державної політики у сфері культури у відповідності до вимог Закону України № 2778–VI «Про культуру».

Предметом експертизи ми визначили стан дотримання та виконання своїх повно-важень Жмеринською РДА щодо розвитку Жмеринського районного Будинку культури, залучення для його розвитку інвестицій, коштів від надання платних послуг та благодій-ництва.

Предмет та мета визначені, тепер нам потрібно було підібрати ефективні методи моніторингу та аналізу, які ми будемо використовувати в своїй експертизі. Ми визначили декілька методів, які найбільше підійшли в нашій ситуації:

1. Аналіз документів (Даний метод передбачає ознайомлення громадського експерта з такими типовими документами органів влади як: план діяльності на рік, звіт про діяльність в минулому році, державні цільові програми, що реалізовує орган та звіти по них, штатний розпис, положення/закон про ор-ган виконавчої влади, посадові інструкції працівників відповідного органу тощо)

2. Глибинне інтерв’ю (Цей метод ми обрали, оскільки завжди є інформація, яку влада не може чи не хоче відкрито надати через офіційні документи. А для отримання більш повної картини по проблемі ця інформація може мати велике значення. Особиста бесіда з представниками влади та експертами в обраній темі може надати додаткову інформацію)

Наступний крок – це визначення експертів для експертизи. З цим в нас теж про-блем не виникло. Для дослідження нам потрібні були спеціалісти в економічній та право-вій площині. В нашій організації є спеціалісти з економічних питань, що ж стосується правових питань, нам надавали всю необхідну допомогу представники Хмільницької ра-йонної громадської організації «ПРАВО», які власне і організували «Школу громадської експертизи».

Отож всі підготовчі дії реалізовані, можна переходити до проведення громадської експертизи.

Проведення громадської експертизи складається власне з наступних етапів:

1. Надсилання запиту на проведення громадської експертизи 2. Отримання інформації від органу виконавчої влади і іншого сприяння під час здійснення громадської експертизи 3. Здійснення моніторингу, оцінки і аналізу отриманих результатів 4. Підготовка експертного висновку та його направлення на розгляд органу ви-конавчої влади 5. Оприлюднення висновків експертизи для широкого загалу.

Згідно методології проведення громадської експертизи ми маємо надіслати пись-мовий запит щодо проведення громадської експертизи на ім’я керівника відповідного ор-гану влади. В запиті необхідно вказати дані про організацію та перелік питань, які цікав-лять, а також інші форми сприяння, які очікуються. Окрім того, в запиті на проведення експертизи обов’язково потрібно зазначити:

• Найменування інституту громадянського суспільства, який проводитиме громадсь-ку експертизу;

• Відомості про легалізацію інституту громадянського суспільства (коли, ким та де був зареєстрований);

• Місцезнаходження інституту громадянського суспільства (контактну адресу); • Контактна електронна адреса й телефон (по можливості); • Прізвище, ім’я та по батькові особи, уповноваженої контактувати з органом вико-

навчої влади; • Предмет і мету громадської експертизи; • Перелік документів та інших матеріалів, необхідних для проведення громадської

експертизи; • Перелік інших форм сприяння, які, на наш погляд, мав би надати орган влади (від-

повідно до обраних нами методів збору інформації на її аналізу).

Запит я особисто відніс до Жмеринської районної державної адміністрації Вінни-цької області 10 червня 2011 року. Секретар зареєструвала його у книзі вхідної докумен-тації і зробила позначку про отримання на моїй копії запиту. Отже, згідно до Постанови КМУ від 05.11.2008 року №976, цей момент є ОФІЦІЙНОЮ ДАТОЮ початку громадсь-кої експертизи.

9

10

Згідно п. 4 Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності орга-нів виконавчої влади, після надходження нашого письмового запиту щодо проведення громадської експертизи орган влади ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ:

1. Видати у тижневий строк наказ (розпорядження) про проведення громадської експертизи та про заходи, пов’язані з підготовкою матеріалів;

2. Визначити особу (осіб), відповідальну (відповідальних) за забезпечення взаємо-дії з нами у проведенні громадської експертизи, зазначивши прізвище, ім’я, по батькові та посади цієї особі (цих осіб) у наказі (розпорядженні) про проведення громадської експертизи;

3. Протягом трьох днів з моменту видання наказу (розпорядження) довести його зміст до нашого відома;

4. Утворити у разі потреби робочу групу для підготовки матеріалів із залучення наших представників;

5. Розмістити у тижневий строк інформацію про надходження нашого запиту що-до проведення громадської експертизи та заходи, що будуть здійснені органом виконавчої влади з метою сприяння у її проведенні, на офіційному веб-сайті цього органу влади;

6. Надати нам, як інституту громадянського суспільства, матеріали, завірені в установленому порядку.

Тепер давайте співставимо те, що ми мали отримати з тим, що ми отримали в реа-льності. Запит було подано у п’ятницю, отже час на відповідь у РДА був до наступної п’ятниці. Тиждень спливав, але ніякого зворотного зв’язку я не отримував. У другій поло-вині п’ятниці я, спілкуючись з представником влади, нагадав про те, що направив до РДА запит на проведення громадської експертизи, сьогодні фактично останній день, коли я маю отримати відповідь, але реакції поки що ніякої немає. На що отримав відповідь, що йому відомо про мій запит, і що працівники районної ради запитували у нього «Хто такий Андрій Сільченко і що за експертизу Він зібрався тут влаштувати?». Я так розумію, що весь цей тиждень у них пішов на те, щоб розібратись, що ж таке насправді ця громадська експертиза і як вони мають реагувати на мій запит. Для мене це було здивуванням, адже у запиті я залишив усі свої контактні дані, за допомогою яких вони могли зв’язатися і з’ясувати питання, які виникли у них щодо експертизи.

Я запланував візит в РДА на наступному тижні, щоб з’ясувати, як справи з моїм за-питом і чому немає ніякої реакції. Але прийшовши увечері додому, перевіривши свою електронну скриньку, побачив серед інших листів лист зі Жмеринської РДА, який надій-шов на мою скриньку 17 червня 2011 р. о 13:07. Цей лист містив текст: Hello u-kraina, -- Best regards, Жмеринська mailto:gmrrda@ukrpost.ua

Я так розумію, що фразу Hello u-kraina згенерувала поштова програма, з першої ча-стини електронної пошти моєї громадської організації u-kraina@ukr.net і людина, яка дава-ла відповідь, навіть не приклала зусиль, щоб змінити цей текст на адекватний для ділової переписки або хоча б просто видалити його. Але були і хороші новини. У листі було два прикріплених файли, власне щось схоже на офіційну відповідь на мій запит і додаток з деякими документами, які я просив надати у своєму запиті.

11

Від 17.06.2011 р. № 01-44-1279 На 8 від 10 червня 2011 р.

Жмеринська міська громадська організація « Унікальна Україна»

На Ваш запит від 10 червня 2011 року № 8 щодо проведення громадської експерти-зи, який надійшов до районної державної адміністрації 14 червня 2011 року, у відповіднос-ті до Закону України « Про доступ до публічної інформації» направляємо Вам запитувану інформацію, а саме: 1. 25 сесією районної ради 5 скликання від 17 грудня 2009 року затверджено « Районну Комплексну програму розвитку культури та духовного відродження на період до 2014 ро-ку», якою в тому числі передбачено фінансування і розвиток Жмеринського районного будинку культури до 2014 року. (додається) 2. Протягом 2010- 2011 років на утримання та розвиток районного будинку культури було витрачено: у 2010 році – 716114 грн., а саме:

1. Заробітна плата з нарахуваннями – 438005 грн. 2. Придбання господарських, канцелярських товарів та палива – 21501 грн. 3. Послуги зв’язку, поточний ремонт, медичний огляд водія, технічний огляд автомо-

біля податки та збори – 31481грн. 4. Видатки на відрядження – 1802 грн. 5. Комунальні послуги – 71526 грн. 6. Придбання комп’ютерної техніки, різдвяної зірки – 6600 грн. 7. Капітальний ремонт фасаду та сцени, виготовлення проектно-кошторисної докуме-

нтації – 145174 грн. У першому півріччі 2011р. – 340962 грн., а саме:

1. Заробітна плата з нарахуваннями – 207150 грн. 2. Придбання господарських товарів, палива – 4667 грн. 3. Послуги зв’язку, поточний ремонт, медичний огляд водія, технічний огляд автомо-

біля – 37672 грн. 4. Видатки на відрядження – 492 грн. 5. Комунальні послуги – 37473 грн. 6. Капітальний ремонт фасаду – 53500 грн.

3. Районний будинок культури надає послуги населенню лише відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 5 червня 1997 року №534 «Про затвердження переліку платних по-слуг, які можуть надаватися закладами культури і мистецтв, заснованими на державній та комунальній формі власності» та наказу Міністерства культури і мистецтв України від 21.12.1999 року №732/306/152 «Про затвердження Порядку надання платних послуг за-кладами культури і мистецтв». 4. Районний будинок культури надає послуги населенню відповідно до наказу по відділу культури і туризму райдержадміністрації №7 від 3 лютого 2003 року і зареєстрованому в міськрайонному управлінні юстиції . З метою розширення кількості та якості послуг на-селенню до даного наказу вносились зміни по переліку послуг в 2007 та 2009 роках. 5. В 2010 році від надання платних послуг РБК надійшло 26962,08 грн. На утримання РБК з урахуванням залишку на 01.01.2010р. використано 33403,90 грн. В першому півріччі 2011 р. надійшло 11212,20 грн., використано – 10631,99 грн. 6. Благодійних коштів у 2010 році не надходило, у 2011році їх надійшло 1505 гривень..

Додатково повідомляємо, що відповідно до розпорядження голови райдержадмініст-рації від 1 червня 2011 року №241 «Про доступ до публічної інформації» відповідальною за організацію доступу до публічної інформації, розпорядником якої є райдержадміністра-ція визначено керівника апарату райдержадміністрації Москальчук Т.Г.

Одночасно ставимо до відома, що у відповідності із п. 9 Постанови Кабінету Мініс-трів України від 25 травня 2011 року №583 «Питання виконання Закону України «Про до-ступ до публічної інформації» в Секретаріаті Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органах виконавчої влади», якщо інформація містить документи обсягом біль-ше 10 сторінок, то запитувач здійснює оплату вартості фактичних витрат.

Перший заступник голови райдержадміністрації Олександр МОНАСТИРСЬКИЙ вик. Слащук Л. В. тел.5-00-07

12

Також до цього документу було додано рішення Жмеринської районної ради «Про районну Комплексну програму розвитку культури та духовного відродження на період до 2014 року», а також додатки на 9 аркушах, в яких була інформація про заходи з реалізації Програми розвитку культури та духовного відродження на період до 2014 року.

Почавши вивчати отримані матеріали, я відразу ж звернув увагу на декілька недо-лугостей в тих документах, які мені надіслали.

Давайте на хвилинку повернемось назад, і пригадаємо, коли я відніс запит до рай-держадміністрації. Це було 10 червня 2011 року, про що на моїй копії є відповідна відміт-ка. Тепер читаємо перший абзац відповіді яка надійшла з РДА:

«На Ваш запит від 10 червня 2011 року № 8 щодо проведення громадської екс-пертизи, який надійшов до районної державної адміністрації 14 червня 2011 року….»

Що означає лист надійшов до районної державної адміністрації 14 червня? Де лист знаходився 4 дні? Можна було б припустити, що проблема в тому, що лист я приніс в п’ятницю, у

другій половині дня, і в той самий день він не попав до відповідальної особи (хоча, звісно, це не аргумент), потім ще було два вихідних дні, але якимось дивним чином цей лист не існував ніде аж до вівторка. Уявляю собі що відбувається з листами, які надходять зви-чайною поштою, особливо коли лист не рекомендований і немає жодних відміток, за яки-ми можна визначити час надходження листа.

Далі у листі ніби даються відповіді на питання, які ставились у запиті, а наприкінці листа мені повідомили що:

«Відповідно до розпорядження голови райдержадміністрації від 1 червня 2011 року № 241 «Про доступ до публічної інформації» відповідальною за органі-зацію доступу до публічної інформації, розпорядником якої є райдержадміністрація визначено керівника апарату райдержадміністрації Москальчук Т.Г»

Я не до кінця зрозумів, навіщо мені про це було знати, але можна припустити, що саме цю людину вповноважили взаємодіяти зі мною щодо проведення громадської експе-ртизи. Окрім того, посилаючись на Постанову Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року №583 «Питання виконання Закону України «Про доступ до публічної інформа-ції» повідомили, що у разі, якщо інформація містить документи обсягом більше 10 сторі-нок, то запитувач здійснює оплату вартості фактичних витрат.

Цей пункт я теж не знав як розуміти, або таким чином мене повідомили, що поки я не компенсую витрати, документів я не отримаю або попередили, що за надіслані матеріа-ли потрібно буде розрахуватися.

Одним словом, залишалось багато незакритих питань, і я з нетерпінням чекав на папе-ровий варіант відповіді. Оскільки, згідно п.4 Порядку сприяння проведенню громадської екс-пертизи діяльності органів виконавчої влади, після надходження нашого письмового запиту щодо проведення громадської експертизи орган влади має надати нам, як інституту грома-дянського суспільства матеріали або завірені в установленому порядку їх копії.

Минув ще один тиждень, але відповідь від РДА в паперовому вигляді ми так і не отримали.

Тоді я вирішив спробувати зв’язатись з пані Москальчук Т. Г., на яку було поси-лання в електронному листі з райдержадміністрації. Я зателефонував, представився, і по-яснив, що телефоную з приводу запиту на проведення громадської експертизи, що хотів би зустрітись і з’ясувати деталі з цього приводу. На що почув у відповідь, що пані Моска-льчук вперше чує про мене, про громадську організацію, яку я представляю, а тим більше про якусь там громадську експертизу. Я сказав, що у листі, який я отримав від РДА, вка-зали, що відповідальною за організацію доступу до публічної інформації, розпорядником якої є райдержадміністрація, визначено керівника апарату райдержадміністрації Москаль-чук Т.Г., тому я зателефонував саме до неї. Пані Москальчук відповіла, що зараз вона ду-же зайнята, і щоб ми повернулись до цього питання пізніше.

13

Не очікуючи паперового варіанту документів від райдержадміністрації, ми почали проводити аналіз того, що отримали в електронному вигляді. Вивчаючи матеріали, я звер-нув увагу на декілька моментів. Найперше враження, яке у мене склалося, коли я позна-йомився з «Програмою розвитку та духовного відродження на період до 2014 року», що заходи та витрати внесені що даної програми, направлені далеко не на розвиток культури або духовного відродження, як написано в назві документу, а на поточні та капітальні ре-монти приміщень, придбання автотранспорту, техніки, меблів і тому подібне. Звичайно, необхідно підтримувати будівлі у належному стані, заклади культури мають також бути забезпечені необхідною технікою та транспортними засобами, щоб забезпечувати поточну діяльність, меблі теж з часом виходять із ладу і є необхідність їх оновлювати. Але скажіть, будь-ласка, що все це має до розвитку та духовного відродження? Чому жодної копійки у даній програмі не передбачили для навчання персоналу, або залучення спеціалістів для розробки професійного стратегічного плану розвитку, чи проведення соціологічного до-слідження в громаді для пошуку нових видів послуг, які заклади культури можуть надава-ти населенню, в результаті чого б авторитет і популярність таких заходів в громаді зрос-тав і вони дійсно могли б виконувати покладені на них функції у повному обсязі. Оскільки за даними останніх досліджень на сьогоднішній день Будинки культури у маленьких міс-тах та селах задіяні на 10–15 відсотків. Чи не варто замислитись над тим, як раціональні-ше використовувати кошти громади? Особливо в умовах, коли кількість цих коштів об-межена.

В даній ситуації ініційована нашою організацією громадська експертиза мала стати першим кроком до зміни підходу у розробці планів розвитку закладів культури, коли на перше місце ставляться не будівлі і обладнання, а потреби громади. І кошти розподіля-ються не таким чином, щоб утримувати величезні будівлі та інфраструктуру, якими ніхто не користується замість того, щоб реформувати сферу таким чином, коли громада буде активно користуватись цими закладами. Що в свою чергу дасть змогу залучити додаткові кошти від самої громади, яка буде усвідомлювати користь закладів культури.

Глибше вивчивши отримані матеріали, ми зрозуміли, що для якісного дослідження галузі нам потрібно ознайомитись ще з великою кількістю додаткових документів, поспі-лкуватися з посадовцями і працівниками закладів культури. Для цього нам потрібно наді-слати запит на отримання цих матеріалів, але ж формально ми не отримали офіційної від-повіді ще на сам запит. Тому через деякий час, так і не отримавши листа, я пішов до рай-держадміністрації, щоб з’ясувати причину.

На цей раз мені все-таки вдалося потрапити до пані Тетяни Москальчук. Я зайшов до кабінету, представився і розповів, стосовно якого питання я прийшов. Зав’язалась роз-мова, але мені навіть не запропонували присісти на стілець… Я присів без запрошення, оскільки бесіда обіцяла бути довгою.

Отож, я нагадав, що 10 червня 2011 року я подав до районної державної адміністрації запит на проведення громадської експертизи. Згідно пункту 3, 4 Порядку сприяння прове-денню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади, затвердженого поста-новою Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2008 року № 976, орган влади у тижне-вий строк мав надати нам, як інституту громадянського суспільства матеріали або копії, за-вірені в установленому порядку. З нез’ясованих причин ми їх не отримали. Також мав бути виданий наказ або розпорядження про проведення громадської експертизи та про заходи, пов’язані з підготовкою матеріалів, і в триденний строк про цей наказ мали повідомити на-шу організацію. Ніякої інформації про наказ чи розпорядження нам теж не надійшло. Інфо-рмація про надходження запиту на проведення громадської експертизи мала бути оприлюд-нена на офіційному веб-сайті органу влади, але, як з’ясувалось, такого веб-сайту не існує.

Мені відповіли, що наш запит сформульований не чітко, з нього не можливо зрозу-міти, що ми взагалі хочемо від райдержадміністрації. Взагалі, якщо ми хотіти щоб райде-ржадміністрація видала наказ або розпорядження про проведення експертизи, ми мали попросити їх про це у своєму запиті. Звісно приємно, що представників інституту грома-дянського суспільства вповноважили розповідати органам виконавчої влади, які і коли їм потрібно видавати розпорядження, але думаю, що все таки кожен має займатись своєю

14

справою і робити це професійно. Друге, що на думку пані Тетяни Москальчук ми не до-працювали, це те, що не вказали у запиті, що матеріали для проведення експертизи нам потрібні у вигляді, який передбачає Постанова №976, а саме, це мають бути оригінали, або копії завірені в установленому порядку. Мені важко уявити, як електронний лист з те-кстом «Hello u-kraina,» можна вважати офіційним документом.

Окрім того, перед тим як подавати запит до органу влади, нам спочатку потрібно вивчити всю дотичну законодавчу базу, а не спираючись на одну Постанову Кабінету Мі-ністрів вимагати від органу влади матеріали для проведення якихось там експертиз. І вза-галі, перед тим, як ініціювати експертизу потрібно було порадитись з райдержадміністра-цією, в якій саме галузі дану експертизу потрібно провести.

Наш запит ґрунтувався на двох документах Закону України «Про доступ до публі-чної інформації» від 13 січня 2011 року № 2939 – VI та пункті 3, 4 Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2008 року № 976, і ми виявили стільки порушень та недолугостей з боку влади. Мені цікаво, наскільки погіршиться ця картина, коли ми вивчимо ще й всю дотичну законодавчу базу? А ми її таки вивчимо!

Далі в нашій розмові було ще декілька тез, які з етичних міркувань я не включив до свого опису, але десь після сорока хвилин розмови, нам все ж таки вдалося перевести бе-сіду у мирне русло. У мене з’явилось відчуття, що мене почали чути. Нарешті мені вдало-ся донести думку про те, що метою проведення громадської експертизи не є виявлення якихось порушень або недоліків в роботі. Що, фактично, громадська експертиза – це без-коштовна послуга громадської організації, яка має на меті підвищити ефективність роботи органу влади.

Ось такими були наші перші кроки у проведенні експертизи. Ми натикнулись на багато камінців, починаючи цей шлях. Але встигнувши відчути потужність механізму громадської експертизи, ми глибоко переконані у тому, що коли доведемо нашу експерти-зу до завершення, це стане не завершенням процедури, а початком великих перетворень у стосунках між громадою і владою.

Отже, в ході нашої експертизи ми побачили декілька можливостей для співпраці з Будинком культури, які дали нове життя цьому закладу, і принесли б чимало користі міс-цевій громаді. Як я вже зазначав вище, в громаді є попит на місця, де можна цікаво та з користю провести свій вільний час. Це мають бути клуби за інтересами, художні студії і тому подібне. Але для їх функціонування у громадських організацій не вистачає ресурсів. Оскільки переважно такі клуби безкоштовні для їх відвідувачів, організації, які створюють такі клуби витрачають власні кошти на оренду приміщень, комунальні платежі та адмініс-тративні витрати. Натомість у власності управлінь культури пустують великі приміщення, на утримання яких у будь-якому разі витрачаються бюджетні кошти. Чому б наприклад не надати в оренду по пільгові ціні ці приміщення для громадських організацій, які власними силами організовували роботу клубів та гуртків. По-перше в такому разі Будинок культу-ри почне діяти ефективніше, а по-друге громадські організації зможуть залучити додатко-ві кошти від громади і донорських організацій. Також в місті є багато музичних колекти-вів, які не мають де проводити свої репетиції. Чому б не надати їм можливість займатися на базі Будинку культури? В свою чергу ці колективи могли б проводити благодійні кон-церти і знову ж таки залучати додаткові кошти на розвиток районного Будинку культури. Одним словом, можливостей для ефективної та взаємовигідної співпраці безліч. Але, на мою думку, є декілька факторів, які гальмують цей процес. По-перше має змінитися підхід влади до своїх повноважень та обов’язків, які прописані в Конституції України.

Стаття 3. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і без-пека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи люди-ни та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Люди також повинні вивчати та відстоювати свої права. Тому що тільки за умови ак-тивної участі людей можна побудувати правову державу, яка дбатиме про своїх громадян

Олена Аврамчук громадська організація «Молодіжна Рада» м. Хмільник

Розповідає член Хмільницької міської молодіжної громадської організації «Молодіжна Рада» Олена Аврамчук

Здавалося б, що може об'єднати людей з таким різними інтересами, захопленнями

та професіями, що може бути між ними спільного? Аж тут знайшлись точки дотику – громадська робота об’єднала зовсім різних людей. А ще – бажання зробити своє життя та життя людей, які нас оточують, життя громади, в якій ми живемо та працюємо, кращим, насиченішим, справедливішим. Адже хто ж, як не ми, молоді, амбітні та активні змінюватиме життя на краще. Ми, члени Хмільницької міської молодіжної громадської організації «Молодіжна Рада».

В березні 2011 року в Хмільнику проводилась школа громадської експертизи, яку організовувала громадська організація «ПРАВО», за сприяння Міжнародного фонду «Відродження».

Почувши про таку Школу, я вирішила взяти в ній участь. Заповнивши всі необхідні анкети, з нетерпінням стала чекати запрошення. І ось нарешті дочекалась. Незважаючи на те, що Школа проходила за містом, та ще й у вихідні дні, я, забувши про законний відпочинок, з радістю занурилась в навчання.

На Школі зібрались представники громадських організацій Вінниччини та просто активні громадяни. Хоча ця сфера діяльності для більшості з нас була досить новою та нерозвіданою, ми з готовністю виконували всі завдання, які ставили нам тренери.

Головною мотивацією для участі в даній Школі було те, що, на мою думку, громадський контроль – це важлива складова ефективної співпраці влади та громади.

Домашнім завданням після навчання в цій Школі було провести громадську експертизу. І я, як справжня патріотка свого міста, своєї громади, вирішила перевірити, наскільки ж ефективно працює наша влада.

Процедура громадської експертизи фактично дає можливість стати учасниками вироблення державної та місцевої політики в різних сферах та бути громадськими контролерами за станом її реалізації. Громадська експертиза дає можливість не тільки оцінити діяльність органу влади, а й вплинути на його політику або її виконання. Також слід зазначити, що громадська експертиза є дуже корисним і потрібним ресурсом для самих органів виконавчої влади. Адже вони безкоштовно отримують зовнішній аудит своєї діяльності та цінні рекомендації щодо очікувань соціальних груп, пріоритетів політики, бажаних заходів для її реалізації тощо. Органи влади отримують додатковий консультативний ресурс, а також волонтерів в особі експертів, які проводять експертизу.

Натхненна навчанням в Школі, яке було досить насиченим та цікавим, я вирішила спробувати свої сили та знання, які здобула та провести експертизу. З темою довго визначатись не довелось – мене давно турбувало питання благоустрою нашого рідного міста. Адже, погодьтеся, набагато приємніше жити в місті, де дотримуються правил благоустрою, де сміття прибирають вчасно, де багато зелених насаджень, де хороші

15

16

дороги, де чисто та затишно. Так неприємно дивитись на молодь, яка байдуже відноситься до того, що відбувається в місті, до того, скільки смітників стоїть на їхній вулиці та скільки сміття в тому парку, де могли б гуляти діти з батьками, до того, по яких дорогах їздять машини та до того, по яких тротуарах ми ходимо. А це ж все благоустрій, це ж все наш комфорт, рівень нашого життя, рівень нашої суспільної свідомості.

Віднедавна особисто я досить-таки часто зустрічаюсь з поняттям «благоустрій». Що ж воно таке? З чим його їсти? Як розуміти?

Закон України «По благоустрій населених пунктів» подає таке визначення поняття благоустрій:

“Благоустрій населених пунктів – комплекс робіт з інженерного захисту, по-новлення та відновлення дорожнього покриття, засобів організації та регулювання дорожнього руху, забезпечення комфортних та безпечних умов пересування транспорту та пішоходів, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращен-ня мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійсню-ються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, на-лежного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприя-тливого для життєдіяльності людини довкілля”

Отже, скажемо простішими словами. Благоустрій – це створення комфортних умов життя для громади. Тобто, все що ми маємо в місті, наш парк, зелені насадження, чисті узбіччя, вчасно прибрані смітники, вчасно та якісно відремонтовані дороги, ми маємо завдяки правилам благоустрою. Але ж не все так ідеально. От і виникає питання, чому? Чому не завжди вчасно вивозиться сміття, чому не ремонтують дороги та ще багато різних «чому?». А хто ж повинен за цим слідкувати? От і я вирішила розібратись, кому ж це все потрібно, хто ж повинен це все робити, на кому лежить відповідальність за комфортне життя громадян Хмільника.

Закон України «Про благоустрій населених пунктів» передбачає три види контролю в цій сфері: державний, самоврядний та громадський.

Що ж, з поняттям благоустрою ніби визначились. Але виникає наступне питання, що ж таке той громадський контроль, для чого він потрібен.

На Школі громадської експертизи нам багато та цікаво розповідали про громадський контроль, про те, хто його проводить, від чого він залежить та як його проводити.

Хотілося б процитувати одного з тренерів школи Крупника Андрія Семеновича: «Громадський контроль ми розглядаємо, як інструмент громадської оцінки ступеня виконання органами влади та іншими підконтрольними об'єктами їхніх соціальних завдань. Тобто, характерні відмінності громадського контролю від будь-якого іншого виду контролю полягають у тому, що по-перше, громадський контроль здійснюється саме громадськістю(організованою та неорганізованою) і по друге, що у процесі здійснення громадського контролю контролюється виконання саме соціальних завдань, пов'язаних із захистом та реалізацією прав і свобод громадян, задоволенням соціальних потреб та інтересів населення».

Все зрозуміло? От і мені не зовсім. Що ж, давайте розбиратись. Влада має певні зобов’язання перед громадою. А саме влада повинна створювати комфортні умови для життя громади. А громада в свою чергу може та повинна контролювати владу. Адже хто ж, як не ми, прості громадяни знаємо, в яких умовах нам краще жити. От і виходить, що громадський контроль – це можливість впливу на владу, можливість долучатися до вирішення місцевих та державних проблем.

З поняттям громадського контролю ніби все зрозуміло. Незрозумілим залишається одне: для чого ж він потрібен? Знову ж таки хотілося б процитувати Андрія Семеновича

17

Крупника: «З управлінських позицій громадський контроль, як і будь-який інший контроль, є однією з функцій управління. Він здійснюється шляхом зіставлення діяльності підконтрольних об'єктів із певними соціальними нормами, обраними як еталонні, на підставі чого робиться висновок щодо відповідності цієї діяльності встановленим вимогам. Але завдання громадського контролю не зводиться лише до виявлення розходжень між заданими та фактичними результатами. Головна мета громадського контролю – усунення та попередження причин, які породжують цю невідповідність, забезпечення додержання об'єктами контролю відповідних норм – писаних та неписаних.»

Тобто, громадський контроль потрібен для того, щоб контролювати владу (і не тільки), для того, щоб забезпечити виконання певних правил.

Стаття 41 вже згаданого мною Закону України «Про благоустрій населених пунк-тів» визначає, що громадський контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійсню-ється громадськими інспекторами благоустрою населених пунктів. Отже, можливість для громадян здійснювати контроль є…

Переосмисливши все це, ми вирішили з’ясувати, а чи можуть члени територіальної громади міста Хмільника долучатися до контролю в сфері благоустрою? Чи не існує яки-хось перешкод? І якщо так, то чому ж їх ніхто не усуває?

Визначившись з темою, я приступила до підготовки запиту. У відповідності до Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності виконавчих органів Хмільницької міської ради, громадська організація повинна подати запит на ім'я міського голови щодо проведення громадської експертизи, в якому обов'язково вказати:

1. найменування об'єднань громадян, що здійснюватиме громадську експертизу; 2. мету громадської експертизи; 3. перелік документів та інших матеріалів, необхідних для проведення громадської

експертизи. Відповідно до того ж таки Порядку, міський голова після надходження від інституту

громадянського суспільства письмового запиту щодо проведення громадської експертизи: 1. Видає в тижневий строк розпорядження про проведення такої експертизи і заходів,

пов'язаних з підготовкою матеріалів, із зазначенням прізвища, ім'я, по батькові та посади особи (осіб), відповідальної (відповідальних) за забезпечення взаємодії з інститутом громадянського суспільства, що ініціює проведення громадської експертизи, протягом трьох днів з моменту його видання;

2. Утворює в разі потреби робочу групу для підготовки матеріалів з залученням представників громадянського суспільства, що ініціює проведення громадської експертизи;

3. Виконавчий комітет розміщує у тижневий строк інформацію про надходження запиту щодо проведення громадської експертизи та заходи, здійснені органом виконавчої влади з метою сприяння її проведенню, на офіційному веб-сайті;

4. Подає інституту громадянського суспільства матеріали або завірені в установленому порядку їх копії. Всю процедуру написання запиту з дотриманням норм я пройшла. Сказати, що це

було дуже легко, не можу. Запит на ім'я міського голови був надісланий 16 травня 2011 року. Для того, щоб все було зрозуміло, подаю зразок мого запиту щодо проведення

громадської експертизи:

18

Хмільницькому міському голові

Грушку Василю Пилиповичу ЗАПИТ

щодо проведення громадської експертизи Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» та

Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності виконавчих органів Хмільницької міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Хмільницької міської ради від 21 квітня 2011 року №255, просимо посприяти у проведенні громадської експертизи діяльності виконавчих органів Хмільницької міської ради. Подаємо інформацію, яка необхідна для проведення громадської експертизи: 1) найменування об'єднання громадян, що здійснюватиме громадську експертизу: Хмільницька міська молодіжна громадська організація «Молодіжна Рада», легалізована виконавчим комітетом Хмільницької міської ради (Свідоцтво №26 від 18 січня 2008року) та зареєстрована виконавчим комітетом Хмільницької міської ради (Свідоцтво №11791020000002797 від 25.02.208 року).

2). предмет і мета громадської експертизи:

2.1. предмет громадської експертизи: стан дотримання та виконання своїх повноважень виконавчими органами Хмільницької міської ради в сфері благоустрою території міста Хмільника щодо організації діяльності та здійснення контролю за діяльністю громадських інспекторів з благоустрою населених пунктів у відповідності до вимог Закону України «Про благоустрій населених пунктів» від 6 вересня 2005 року за №2807-IV, Наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України «Про затвердження Положення про громадський контроль у сфері благоустрою населених пунктів» від 16 січня 2007 року №7, а також Правил благоустрою території міста Хмільника, затверджених рішенням Хмільницької міської ради №491 від 26 лютого 2009 року. 2.2. мета громадської експертизи: 2.2.1.оцінка діяльності виконавчих органів Хмільницької міської ради щодо забезпечення реалізації громадянами права здійснювати контроль в сфері благоустрою у місті Хмільнику Вінницької області; 2.2.2.оцінка рівня організаційно-правового та методичного забезпечення процесу відбору та контролю за діяльністю громадських інспекторів з благоустрою в місті Хмільнику Вінницької області; 2.2.3. оцінка рівня контролю виконавчими органами Хмільницької міської ради за діяльністю громадських інспекторів з благоустрою; 2.2.4. внесення пропозицій щодо покращення організаційно-правового та методичного забезпечення здійснення громадського контролю в сфері благоустрою населених пунктів, а також щодо розвитку інституту громадських інспекторів благоустрою в місті Хмільнику Вінницької області. 3). перелік документів та інших матеріалів, необхідних для проведення громадської експертизи: 3.1. Документ, на підставі якого здійснюється відбір громадських інспекторів благоустрою населених пунктів та оцінки їх діяльності в місті Хмільнику Вінницької області;

19

3.2. Документ, який визначає комплекс заходів з утворення та розвитку інституту громадських інспекторів у сфері благоустрою міста Хмільника вінницької області; 3.3. Інформацію щодо наявності в місті Хмільнику Вінницької області громадських інспекторів з благоустрою та документ, який підтверджує їх призначення (розпорядження міського голови тощо); 3.4. Копії річних звітів громадських інспекторів за два останні роки (2009-2010 рр. включно); 3.5. Документ, який підтверджує проходження інструктажу громадськими інспекторами з благоустрою; 3.6. Інформацію про загальну кількість перевірок (рейдів), які здійснювались громадськими інспекторами з благоустрою в місті Хмільнику самостійно та спільно з державними контролюючими органами, а також інформацію про наслідки таких перевірок (рейдів) (кількість приписів, попереджень, протоколів тощо); 3.7. Інформацію про дострокове позбавлення повноважень громадських інспекторів з благоустрою (якщо такі випадки були) та документ (рішення 3.8. Звіт про повторне відстеження результативності регуляторного акту – Правил благоустрою території міста Хмільника, затверджених рішенням Хмільницької міської ради №491 від 26 лютого 2009 року.

Відповідь на запит просимо у встановленому порядку надсилати на адресу: 22000, вул.. Столярчука б.50, кв.44, м. Хмільник , Вінницька область. Уповноважена особа – Аврамчук Олена Сергіївна. Тел.: 0979058860 e-mail: lenula1986@bk.ru

Просимо також, із дотриманням відповідних строків, визначити відповідальну особу для забезпечення взаємодії з нашою організацією у зв'язку з проведенням громадської експертизи, розмістити на Офіційному сайті міста Хмільника інформацію про надходження запиту щодо проведення громадської експертизи та забезпечити надання необхідних матеріалів у встановленому порядку.

З повагою Голова Ради організації Валентина Білаш

Зареєструвавши свій запит в міській раді, я стала з нетерпінням чекати відповіді. Як не дивно, але реакції влади чекати довго не довелось. Вже за кілька днів мені зателефонував начальник управління житлово-комунального господарства та комунальної власності Хмільницької міської ради (далі ЖКГ та КВ) пан Чикотун і повідомив, що інспекторів з благоустрою в місті немає, тож і проводити експертизу немає причин. Але така відповідь мене не влаштовувала, тому що відповідно до затвердженого Порядку відповідь повинна бути надіслана у письмовому вигляді на адресу, яка вказана в запиті.

І ось, мить істини настала, 23 травня 2011 року мені надійшла письмова відповідь на запит за підписом міського голови В.П. Грушка. Пропоную вашій увазі відповідь на запит:

20

гр. Аврамчук Олені Сергіївні вул. Столярчука , б.50, кв.44

Відповідно до запиту Хмільницької міської молодіжної громадської організації “Молодіжна Рада” від 16.05.2011 р. №26-11 щодо надання інформації, яка необхідна для проведення громадської експертизи повідомляю наступне: Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» Хмільницька міська рада надає публічну інформацію на веб сайт м. Хмільник та у міську газету. Щодо благоустрою території міста Хмільник повідомляю, що у м. Хмільнику 16.05.2011 р. закінчився двомісячник по благоустрою території м. Хмільник та санітарній очистці міста. Громадські інспектори які слідкують за виконавчими органами Хмільницької міської ради в сфері виконання правил благоустрою та Закону України “Про благоустрій населених пунктів” відсутні. Взамін на те було створено тимчасову комісію в період двомісячника, яка слідкувала за станом виконання розпорядження міського голови “Про проведення двомісячника по благоустрою та санітарній очистці міста” від 15.03.2011р. №70-р. Інформацію надаю із дотриманням відповідних строків і у встановленому порядку. Міський голова В. Грушко Отримавши таку відповідь я була, м'яко кажучи, вражена. Я чітко подала перелік документів, необхідних для проведення експертизи, відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» та Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності виконавчих органів Хмільницької міської ради, а нас «послали на сайт». Адже це був не просто якийсь папірець, а офіційна відповідь. Спочатку мене переповнювало обурення, а потім жага все ж таки довести справу до кінця. Що ж це виходить, влада не хоче з нами співпрацювати чи просто не сприймає мою роботу серйозно, тобто не сприймає серйозно громаду міста? Але ж на попередній запит, який було подано також від нашої організації надійшла нормальна відповідь, а також інформацію було розміщено на офіційному сайті міста. А тут таке, ні нормальної відповіді, ні розміщення запиту на офіційному сайті міста. То від кого ж це залежить, від начальника управління, на яке подавався запит, чи від виконавця? Реакція влади мені була незрозумілою, тому я вирішила не опускати руки, а подати повторний запит на проведення громадської експертизи, попередньо поспілкувавшись з начальником відділу ЖКГ та КП Загікою Віталієм Михайловичем, пояснивши йому всю ситуацію та наслідки, які можуть бути в разі відмови співпрацювати. Цікаво, що б ми зробили? А ми б зробили наступне, ми б подали заяву до прокуратури чи до суду, адже небажання співпрацювати з громадськістю, відмова в наданні відповіді на інформаційний запит, це грубе порушення Порядку проведення громадської експертизи, затвердженої виконавчим комітетом Хмільницької міської ради. Але ж ми миролюбні громадяни і аж ніяк в наші плани не входило сваритись з владою, ми ж хочемо спокійно працювати на користь громаді. Саме тому я вирішила подати повторний інформаційний запит. Я взяла попередній запит, продатувала його іншим числом та вирушила до міської ради, попередньо заручившись підтримкою завідуючої сектором з питань внутрішньої політики Хмільницької міської ради пані Наталі Мазур. Шлях мій лежав прямо в кабінет начальника відділу ЖКГ та КВ Хмільницької міської ради. Зустріли мене не дуже гостинно. Мене були не раді бачити, в досить агресивній формі розповівши про те, що відділ і так завантажений роботою, працівники у відпустці (у

21

відділі на той час працював фактично один працівник, оскільки всі інші у відпустці), а тут ще й ми зі своїм запитом на експертизу. Мовляв, мені немає чим зайнятись, окрім як підкидати непотрібну роботу працівникам відділу. Адже мені в телефонній розмові пояснили, що громадських інспекторів немає, отже й проводити експертизи немає з чого, що я займаюсь дурницями, сама нічого не роблю й іншим не даю спокійно працювати. І це говорили люди, які працюють в міській раді, які повинні керуватись законом та працювати в межах закону на благо громади. А виходило зовсім протилежне. Напевно будучи під враженнями від запиту, мені навіть «запропонували» стати громадським інспектором. Спокійно вислухавши всю «конструктивну критику» в свою адресу, я все ж таки переконала дати нормальну відповідь на запит, у відповідності до вимог Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності виконавчих органів Хмільницької міської ради… … Після недовгого чекання настала довгоочікувана мить істини. 3 червня 2011 року мені зателефонував начальник відділу ЖКГ та КВ Хмільницької міської ради з проханням особисто забрати відповідь на запит про проведення громадської експертизи. Я з нетерпінням чекала того дня, тому при першій змозі, адже я теж людина зайнята, попрямувала за довгоочікуваною відповіддю. В міській раді на мене знову чекав «гостинний прийом». Хоча, мушу зізнатись, цього разу він був «теплішим», ніж минулого, мені навіть запропонували присісти, чого минулого разу я так і не дочекалась. Цього разу мені «подякували» за те, що я своєю громадською експертизою додала зайвого клопоту працівникам відділу. Передавши мені особисто в руки матеріали для експертизи, запитали, чи не потрібно мені ще чогось, хоча це й було сказано з неприхованою іронією, я все ж люб'язно подякувала за співпрацю та поспішила покинути кабінет, оскільки під настирливим поглядом «начальника» робилось якось неприємно, ніби я вимагала щось заборонене та ще й таке, що не входило в обов'язки працівників міської ради. На мій великий подив, теперішня відповідь мене порадувала. Вона була досить змістовною та вичерпною. Нарешті надали всю інформацію, яку я просила і навіть більше, мовляв, ось вам все, що маємо, тільки не зачіпайте нас більше. Для повноти картини представляю вашій увазі і другу відповідь на запит про проведення громадської експертизи за підписом секретаря міської ради, першого заступника міського голови П.О. Дреженкова.

Уповноваженій особі Хмільницької міської молодіжної

громадської організації «Молодіжна Рада»

м. Хмільник вул. Столярчука буд.50 кв.44

Шановна Олена Сергіївно!

Відповідно до рішення виконавчого комітету Хмільницької міської ради від 21.04.2011 року №255 “Про порядок сприяння проведенню громадської експертизи діяльності виконавчих органів Хмільницької міської ради”, враховуючи запит Хмільницької міської молодіжної громадської організації “Молодіжна Рада” щодо надання інформації для проведення громадської експертизи інформуємо, що відповідно до розпорядження міського голови від 31 травня 2011 року за №139-р “Про проведення громадської експертизи діяльності виконавчих органів

22

Хмільницької міської ради щодо забезпечення реалізації громадянами права здійснювати контроль в сфері благоустрою у місті Хмільнику” відповідальним за забезпечення взаємодії з Хмільницькою міською молодіжною громадською організацією “Молодіжна Рада” на період проведення громадської експертизи визначено Загіку Віталія Михайловича, начальника відділу житлово-комунального господарства та комунальної власності міської ради.

Повідомляємо Вам, що з метою забезпечення ефективної роботи вуличних, будинкових комітетів, покращення їх взаємодії з жителями вулиць і будинків, плідної співпраці з виконавчими органами міської ради рішенням виконавчого комітету №94 від 18.02.2009 року були створені громадські ради мікрорайонів міста та затверджені їх керівники. У 2010 році проведена нарада з керівниками громадських рад мікрорайонів були доведені основні положення Закону України “Про благоустрій населених пунктів”, у частині громадського контролю у сфері благоустрою населених пунктів. Керівникам громадських рад мікрорайонів міста було доручено довести отриману інформацію до жителів міста і в разі виявлення бажаючих здійснювати громадський контроль з благоустрою рекомендувати останнім звернутись до відділу ЖКГ для проходження співбесіди. На жаль, на сьогодні жодних звернень не надходило. Згідно зі ст. 41 Закону України “Про благоустрій населених пунктів” громадський контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється громадськими інспекторами благоустрою населених пунктів згідно з положенням, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Вищевказане положення затверджене наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №7 від 16.01.2007 року. Відповідно до цього Положення буде здійснюватись відбір та оцінка діяльності громадських інспекторів благоустрою міста Хмільника. Разом із тим, надаємо звіт з повторного відстеження результативності регуляторного акту – Правил благоустрою території міста Хмільника, затверджених рішенням 45 сесії Хмільницької міської ради 5 скликання №491 від 26 лютого 2009 року. У зв'язку з відсутністю на території міста Хмільника громадських інспекторів з благоустрою, решта документів, необхідних для проведення громадської експертизи не може бути надана.“ А також, в додатках, розпорядження міського голови про проведення громадської експертизи та Наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України «Про затвердження Положення про громадський контроль у сфері благоустрою населених пунктів». Отримавши таку вичерпну відповідь, ми із завзяттям взялись проводити експертизу. Довго вчитувались у відповідь, розбирали її на частини, здогадувались для чого було таке писати і, врешті-решті, дійшли певних висновків. Пропоную з ними ознайомитись.

1. Згідно інформації, поданої на запит, в Хмільнику відсутні громадські інспектори з бла-гоустрою території міста Хмільника; 2. Також в Хмільнику відсутній документ, який визначає комплекс заходів щодо розвитку громадського контролю в сфері благоустрою території міста Хмільника;

23

3. Рішенням 45 сесії Хмільницької міської ради 5 скликання №491 від 26 лютого 2009 ро-ку затверджено Правила благоустрою території міста Хмільника.

Згідно пункту 7.4 розділу 7 Правил благоустрою території міста Хмільника, громадський контроль у сфері благоустрою міста здійснюється громадськими інспекторами благоустрою міста згідно з положенням, яке затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Згідно пункту 4.7 розділу 4 Положення про громадський контроль у сфері благоустрою, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 16 січня 2007 року №7, кожний громадський інспектор закріплюється за відділом або сектором відповідного структурного підрозділу місцевої державної адміністрації з питань житлово-комунального господарства, до відання якого належить питання з благоустрою населеного пункту, сфера діяльності яких збігається з галузевим напрямком діяльності громадського інспектора.

Проаналізувавши Положення про громадський контроль у сфері благоустрою населених пунктів, затвердженого Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 16.01.2007 №7 та Правила благоустрою території міста Хмільника затверджені рішенням Хмільницької міської ради за №491 від 26 лютого 2009 року я зробила висновок, що дані документи не містять чіткого алгоритму відбору та контролю за діяльністю громадських інспекторів благоустрою населених пунктів, а також не містять чіткої вказівки, яке управління чи відділ Хмільницької міської ради опікується діяльністю громадських інспекторів. Я розумію, що написані вище висновки можуть бути не зовсім зрозумілими, адже вони написані досить «сухою» діловою мовою. Тому, спробую сказати коротко та по суті нормальною звичайною мовою. Отже, проаналізувавши відповідь, я дійшла висновку, що в нашому місті просто не створені умови для роботи громадських інспекторів. Адже не має чіткого уявлення про те, за яким принципом мають обиратись громадські інспектори, за яким відділом вони закріплені, хто ними опікується. Чому? Питання не до нас, а до влади. Крім висновків, ми, звичайно, розробили певні рекомендації, які подали на розгляд до виконавчого комітету Хмільницької міської ради. Офіційну версію знову ж таки представляю вашій увазі.

1. Затвердити Методику відбору громадських інспекторів благоустрою міста Хмільника та оцінки їх діяльності, в якій також буде передбачено, який конкретно відділ чи управління Хмільницької міської ради опікуватиметься питаннями відбору та ефективної роботи громадських інспекторів з благоустрою міста Хмільника (ми додали наш варіант Методики);

2. Створити робочу групу, до складу якої увійдуть представники виконавчих органів Хмільницької міської ради та представники Хмільницької міської молодіжної громадської організації «Молодіжна Рада», а також представники Хмільницької районної громадської організації «ПРАВО» з метою розробки документу, який визначатиме комплекс заходів з утворення та розвитку інституту громадських інспекторів у сфері благоустрою міста Хмільника Вінницької області;

Знову ж таки суха ділова мова. Спробую пояснити нормальною мовою, щоб всім стало зрозуміло, що ж ми намагались донести до представників влади.

24

Для того, щоб громадські інспектори працювали ефективно, насамперед потрібно мати методику, за якою й будуть відбиратись люди, які хочуть бути громадськими інспекторами. Коли кандидати будуть відібрані, їх же ще потрібно навчити, як працювати. Іншими словами, повинні бути висунуті певні вимоги до кандидатів на роль громадських інспекторів благоустрою. Нами було запропоновано затвердити Методику відбору кандидатів на посаду громадських інспекторів та контролю за їх діяльністю, яку було розроблено Хмільницькою міською молодіжною громадською організацією “Молодіжна Рада” за наслідком проведення громадської експертизи діяльності виконавчих органів Хмільницької міської ради.

Методика містить п'ять розділів, а саме:

1. Загальні положення. В них йдеться про те, що є сферою діяльності громадських інспекторів, якою нормативно-правовою базою регламентується їхня діяльність, та пояснюється коли та ким вона затверджується.

2. Основні вимоги до кандидатів на роль громадських інспекторів. В цьому розділі пояснюються вимоги до кандидатів на роль громадського інспектора.

3. Порядок відбору кандидатів на роль громадських інспекторів. Розповідає про умови відбору кандидатів, роз'яснюється, хто повинен входити до конкурсної комісії та роз'яснюється за яким відділом міської ради закріплюються громадські інспектори.

4. Отримання громадськими інспекторами повноважень для роботи. Роз'яснює права та обов'язки громадських інспекторів, умови навчання громадських інспекторів, а також про те, яким положенням визначаються їх права та обов'язки.

5. Оцінка діяльності громадських інспекторів. Даний пункт Методики розповідає про те, яким чином оцінюється діяльність громадських інспекторів благоустрою та про умови дострокового позбавлення повноважень громадських інспекторів.

Також в Методиці подається вже готова форма заяви кандидата на роль громадського інспектора благоустрою та форма відомості співбесіди. Одним словом беріть, затверджуйте і працюйте. Вже ні про що турбуватися не потрібно, ми вже все зробили за вас… Вже за кілька днів інформація про те, що нами були подані пропозиції, була розміщена на офіційному сайті міста, як цього вимагає Порядок. А також, мої пропозиції повинні бути розглянуті на найближчому засіданні виконавчого комітету Хмільницької міської ради . Думка про те, що пропозиції розмістили на офіційному сайті міста, радувала мене. Можливо, це значить, що влада все-таки почула нас і зрозуміла, що ми не хочемо воювати, а хочемо ефективно працювати на користь громади? Аж тут, 22 липня 2011 року відбулось засідання виконавчого комітету Хмільницької міської ради. Не відомо чому, але на засідання виконавчого комітету мене запрошено не було, а отже було порушено пункт 7 Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності виконавчих органів Хмільницької міської ради затвердженого рішенням №255 виконавчого комітету Хмільницької міської ради від 21 квітня 2011року. Що ж це виходить, все починається спочатку? Питання залишається відкритим. Сподіваюсь, я все таки колись отримаю на нього відповідь.

Олександр Вознюк громадська організація «Молодіжна Рада» м. Хмільник

Розповідає член Хмільницької міської молодіжної громадської організації «Молодіжна Рада» Олександр Вознюк

В останні роки в Україні складається досить напружена ситуація в політичній та

соціально-економічний сфері, що призводить до соціального напруження серед громадян країни. Щоб щось змінити, потрібно займати активну громадську позицію, але, на жаль, в Україні та багатьох республіках колишнього СРСР, громадянське суспільство тільки роз-почало процес формування, і на його початку ми маємо лише 5% громадян, які займають активну громадську позицію, 25% – це ті громадяни яких можна переконати, що активна громадська діяльність – це шлях до успіху, а саме демократичного розвитку держави, в якій будуть дотримуватися всі соціальні стандарти. На жаль, 70% громадян, які залиши-лися, вже займають свою певну позицію, але ця позиція не призводить до позитивних змін, адже 50% з них проявляють байдужість, а 20% є противниками будь яких громадсь-ких дій. Розбудова в Україні громадянського суспільства визначена пріоритетним напрям-ком діяльності на найвищому державному рівні. Однак на практиці цей напрямок діяльно-сті найчастіше реалізується шляхом закріплення певних прав інститутів громадянського суспільства у вітчизняному законодавстві. Але неможливо лише в такий спосіб забезпечи-ти розвиток ефективного громадянського суспільства, яке б відповідало кращим світовим зразкам. Одним з найбільш поширених інструментів впливу громадянського суспільства на органи влади є громадський контроль, різновидом якого є громадська експертиза дія-льності органів влади. Тривалий час провідні вітчизняні інститути громадянського суспі-льства працювали над запровадженням порядку проведення громадської експертизи в Україні. Результатом цієї роботи став крок української влади, яка у 2008 році пішла назу-стріч громадській спільноті: 5 листопада Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №976 «Про затвердження порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльно-сті органів виконавчої влади», а 3 листопада 2010 року закріпив цю постанову ще однією – №996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної по-літики». Ці дві постанови вказали чіткий шлях співпраці громадського суспільства та вла-ди у всіх сферах демократичного управління державою.

Що ж таке громадська експертиза? Громадська експертиза є складовою механізму демократичного управління державою, який передбачає проведення інститутами грома-дянського суспільства оцінки діяльності органів виконавчої влади, ефективності прийнят-тя і виконання такими органами рішень, підготовку пропозицій щодо розв'язання суспіль-но значущих проблем для їх врахування органами виконавчої влади у своїй роботі.

Однак проведення громадської експертизи не лише дає права, але й накладає обов’язки на ОГС. Обов’язки відповідального, фахового і неупередженого виконання процедур громадської експертизи. Саме це забезпечить його визнання і довіру з боку ор-ганів влади та суспільства.

25

Отже, постало питання: яким чином провести громадську експертизу? Хто зможе змістовно розповісти про механізм її проведення? Але спочатку, чому ми вирішили зайня-

26

ти активну громадську позицію та проводити громадську експертизу? Як і будь-яка люди-на я є особою, яка отримує щодня різні види послуг: комунальні послуги, послуги зв’язку, послуги в транспорті, торгівлі, і особи, які нас обслуговують, надають нам ці послуги. Са-ме тут в контакті між цими двома категоріями вступає в силу законодавство, яке регламе-нтує відносини між ними, а організацією цих відносин та їх контролем займаються органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Вибираючи напрямок громадської експертизи я, не довго вагаючись, зупинився на пасажирських перевезеннях в місті Хмільнику. Чому? Враховуючи те, що я щодня корис-туюсь послугами перевізників та враховуючи думку громадян, а протягом останнього часу в місті гостро обговорюють якість надання послуг перевізниками, я дійшов висновку, що якість послуг в транспорті потребує кардинальних змін. Ще одним фактором, що вплинув на вибір напрямку експертизи, стали одні й ті ж самі гасла місцевої влади перед кожним підняттям вартості проїзду про підвищення якості послуг. Тобто, «якщо ми піднімемо ці-ну проїзду, ви отримаєте послуги високої якості».

На початку лютого, вирішивши проводити експертизу, в нагоді стала пропозиція громадської організації «ПРАВО» пройти конкурсний відбір на участь в Школі громадсь-кої експертизи, яку організувала громадська організація «ПРАВО», за фінансової підтри-мки Міжнародного фонду «Відродження».

Отримана в Школі інформація виявилась цікавою й корисною, вона суттєво зміни-ла моє ставлення до громадської експертизи. А саме підтвердила, що можна діяти прави-льно методично в рамках чинного законодавства і на конкретний результат. Я зрозумів, що громадська експертиза є дієвим інструментом співпраці з владою, а також як поліп-шення послуг, які отримує населення.

Наступним моїм кроком стала підготовка до проведення громадської експертизи у місті Хмільнику.

Підготовчий період розпочався зі збору інформації, а саме законів, які регулюють сферу пасажирських перевезень та спостереження за перевізниками.

Законів, що регулюють пасажирські перевезення та мають до них відношення, а та-кож нормативно-правових актів, виявилось дванадцять: 1. Закон України «Про транспорт». 2. Закон України «Про дорожній рух». 3. Наказ Міністерства транспорту та зв’язку України про методику розрахунку тарифів на послуги пасажирського автомобільного транспорту. 4. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження методик проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акта». 5. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження положення про обов’язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті». 6. Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської дія-льності». 7. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні». 8. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення держав-ного контролю на автомобільному транспорті». 9. Закон України «Про автомобільний транспорт». 10. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг па-сажирського автомобільного транспорту». 11. Постанова Кабінету Міністрів України «Про проведення конкурсу з перевезення паса-жирів на автобусному маршруті загального користування».

27

12. Наказ Міністерства транспорту та зв’язку України про порядок розроблення та за-твердження паспорту автобусного маршруту.

Також був задіяний письмовий метод збору інформації, де основним джерелом ста-ли нормативні акти та документи органів місцевого самоврядування, скарги громадян та засоби масової інформації. Їх аналіз мав дати вичерпні відповіді на існуючі запитання.

Що стосується збору інформації по роботі перевізників, то вона збиралася за допо-могою включного спостереження, експерименту та фізичного вимірювання.

З самого початку підготовчого періоду експертиза знаходилась в підвішеному ста-ні, так як організовує та контролює послуги з перевезень в місті виконавчий комітет Хмі-льницької міської ради та його органи, а постанова Кабінету Міністрів України від 05.11.2008 року №976 носить для органів місцевого самоврядування рекомендаційний ха-рактер. Тому нам залишалося тільки чекати чи прийме виконком Порядок сприяння про-веденню громадської експертизи діяльності органів Хмільницької міської ради, який був розроблений та рекомендований до затвердження громадською радою при виконавчому комітеті Хмільницької міської ради…

…21 квітня 2011 року, рішенням виконавчого комітету Хмільницької міської ради за №255, було затверджено Порядок сприяння проведенню громадської експертизи діяль-ності виконавчих органів Хмільницької міської ради…

Нагадаю, що розробила та запропонувала порядок проведення громадської експер-тизи Громадська рада, яка функціонує при виконавчому комітеті Хмільницької міської ради. Рішення, яке було прийнято, стало важливим кроком до співпраці між владою та громадою. В першу чергу влада показала, що вона є відкритою та прозорою.

Перед складанням запиту я мав зустріч з міським головою Грушком Василем Пи-липовичем, на якій були обговорені питання майбутньої співпраці. Приємно було чути позитивні відгуки та пропозиції від міського голови щодо запланованої діяльності.

10 травня 2011 року запит на проведення громадської експертизи був підготовле-ний, але керівник ГО ФК «Радон» відмовився подавати запит в зв’язку з тим, що змінив своє ставлення та погляди на проведення вище згаданої експертизи. Мною було запропо-новано змінити організацію, від якої буде поданий запит. Команда, яка працювала над да-ною експертизою, підтримала мою пропозицію. Таким чином 16 травня від ГО «Молоді-жна рада» на ім’я Хмільницького міського голови Грушка Василя Пилиповича був відпра-влений запит на проведення громадської експертизи.

Предметом громадської експертизи я визначив діяльність виконавчих органів Хміль-ницької міської ради щодо здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері здійс-нення пасажирських перевезень на маршрутах загального користування в місті Хмільнику.

Мета громадської експертизи: • оцінка діяльності виконавчих органів Хмільницької міської ради щодо здійснення

контролю за дотриманням законодавства у сфері здійснення пасажирських переве-зень на маршрутах загального користування в місті Хмільнику;

• вдосконалення діяльності виконавчих органів Хмільницької міської ради у сфері здійснення контролю за здійсненням пасажирських перевезень на маршрутах зага-льного користування в місті Хмільнику;

• вдосконалення механізму контролю та якості надання послуг в сфері здійснення пасажирських перевезень на маршрутах загального користування в м. Хмільнику. 24 травня запит на проведення громадської експертизи був розміщений на офіцій-

ному сайті Хмільницької міської ради. В той же день було розміщено розпорядження мі-ського голови:

28

від “24” травня 2011р. №125-р

Про проведення громадської експертизи діяльності виконавчих органів Хмільницької міської ради в частині здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері здійснення пасажирських перевезень на маршрутах загального користування в місті Хмільнику.

На запит Хмільницької міської молодіжної громадської організації «Молодіж-

на рада», відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2008 р. N976 «Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадської екс-пертизи діяльності органів виконавчої влади» та від 3 листопада 2010 року №996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної по-літики», рішення виконавчого комітету міської ради від 21.04.2011 року №255 «Про порядок сприяння проведенню громадської експертизи діяльності виконавчих ор-ганів Хмільницької міської ради», керуючись ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»:

1. Взяти до відома, що Хмільницькою міською молодіжною громадською ор-ганізацією «Молодіжна рада» здійснюється громадська експертиза діяльності ви-конавчих органів Хмільницької міської ради в частині здійснення контролю за до-триманням законодавства у сфері здійснення пасажирських перевезень на марш-рутах загального користування в місті Хмільнику та сприяти їй у проведенні експе-ртизи.

2. Визначити начальника управління економічного розвитку та євроінтеграції міської ради С.В.Васєнкову відповідальною за забезпечення взаємодії з Хмільни-цькою міською молодіжною громадською організацією «Молодіжна рада» на пері-од проведення громадської експертизи.

3. Начальнику управління економічного розвитку та євроінтеграції міської ради Васєнковій С.В. надати Хмільницькій міській молодіжній громадській органі-зації «Молодіжна рада» матеріали, завірені копії документів, які необхідні для про-ведення громадської експертизи, визначені у запиті. 4. Начальнику загального відділу міської ради Прокопович О.Д. забезпечити копіювання матеріалів, які необхідні для проведення громадської експертизи.

5. Завідувачу сектору з питань внутрішньої політики Мазур Н.П. розмістити інформацію щодо проведення громадської експертизи на веб-сайті міста.

6. Контроль за виконанням цього розпорядження залишаю за собою.

Міський голова В.П.Грушко

Таким чином розпочалась важка та копітка робота з дослідження даної ситуації. Коли я зайшов до міської ради забирати документи для опрацювання, зіткнувся з ситуаці-єю, коли відділ економіки та євроінтеграції не мав змоги оперативно мені її надати – так як об’єм інформації за запитом був достатньо великий. Я вирішив піти назустріч владі та написав відмову на отримання певних копій документів, з якими я згодився працювати в приміщені міської ради. Перше, що ми дослідили – це мережу маршрутів у місті. Вона є досить розгалуженою та включає в себе 5 маршрутів загальною довжиною близько 80 кі-лометрів і в цілому задовольняє потребу населення міста в пасажирському транспорті. На-

29

ступним документом в аналізі став склад конкурсного комітету. І тут виникли цікаві фак-ти. Згідно Постанови Кабінету Міністрів України №1081 від 03.12.2008 року «Порядок проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального кори-стування», до складу конкурсного комітету має входити не менше п’ятдесяти відсотків представників громадських організацій. Натомість ми виявили співвідношення шість до п’яти представників відповідних органів та представників громадських організацій. Це є грубим порушенням чинного законодавства. До того ж рішення Хмільницької міської ра-ди про затвердження персонального складу конкурсного комітету не було розміщено на офіційному сайті міста і засобах масової інформації, що наводить на думку про присут-ність корупції в даному питанні. Щодо якісного складу, з Дреженковим – першим заступ-ником міського голови, Васєнковою – начальником управління економіки та євроінтегра-ції, Остапчуком та Андрощуком – представниками ДАІ, Грушком – депутатом міської ра-ди все зрозуміло. Що в комітеті роблять Степанець та Сандул, які є представниками він-ницьких громадських організацій – незрозуміло. Постало питання: а хіба в місті немає громадських організацій, які могли б входити до складу комітету? Мабуть, вінницькі представники краще за нас будуть відстоювати інтереси громади Хмільника, принаймні так вирішила міська рада. Що цікаво, так це те, що в положенні про умови проведення конкурсу відсутній механізм залучення громадських організацій до роботи в конкурсному комітеті. В порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному марш-руті загального користування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 року №1081 пункт 24 говорить про те, що чисельність складу конкурсного ко-мітету визначається організатором, тобто міською радою, за поданням громадських орга-нізацій. Але як громадські організації можуть дізнатися, що вони можуть взяти участь у роботі? Логічно було б на рівні міської ради їх інформувати про можливість взяти участь в роботі комітету.

Перевіряючи заяви та анкети до заяв перевізників претендентів на участь у конкур-сі, я не виявив якихось порушень чи недоліків. Зазначу лише, що я переглянув ліцензійні картки автомобілів, протоколи контролю, сертифікати відповідності транспорту, ліцензії з надання послуг з перевезення пасажирів, висновки перевірок виконання перевізниками вимог законодавства у сфері безпеки дорожнього руху. Всі вищезгадані документи відпо-відали вимогам конкурсу на перевезення пасажирів.

Також перевірявся перелік показників нарахування балів за системою пропозицій перевізників-претендентів. Що це таке? Кожен з перевізників під час роботи на маршру-тах надає послуги і ці послуги, починаючи від стану технічних засобів, строків експлуата-ції та закінчуючи сервісом обслуговування, оцінюються за бальною системою. Під час на-ступного конкурсу вони розглядаються. Цілком доречно тут виникло питання, про яке оцінювання може йти мова, якщо в місті відсутня конкуренція серед перевізників. Протя-гом останніх років у конкурсах на перевезення пасажирів беруть участь одні й ті ж переві-зники. Отже, за відсутності конкуренції на ринку пасажирських перевезень можна зробити висновок: механізм оцінювання за бальною системою не ефективний і не приносить кори-сті для поліпшення надання послуг.

Наступним кроком став аналіз типових договорів на перевезення пасажирів на мі-ському автобусному маршруті загального користування. Перше, що кидається в очі в ти-повому договорі – це те, що предметом договору є забезпечення перевізником якісного та безпечного перевезення пасажирів згідно укладеного договору. Для забезпечення якісного та безпечного перевезення в договорі передбачені обов’язки перевізника та замовника, яким виступає міська рада. Цікавим фактом є те, що правом замовника (хочу наголосити що саме правом, а не обов’язком) є здійснення контролю за виконанням перевізником умов договору. При виявленні порушень перевізником умов договору представники замо-вника (працівники управлінь, відділів міської ради) складають акт, в якому фіксують ви-явлені порушення. Чому я наголосив на праві замовника, це тому, що замовник може як

30

скористатися цим правом, так і відмовитись від нього. В чому я також вбачаю елементи корупції та безвідповідальності.

Далі переходимо до найцікавішого в договорах. В обов’язки перевізника входить чі-тке дотримання схеми та розкладу руху автобуса, затвердженого замовником. Виникає пи-тання: яким чином перевізник має дотримуватися вищезгаданої схеми та розкладу, якщо в нього за кермом його транспортного засобу знаходиться найманий працівник, тобто водій? На мою думку, перевізник мав би забезпечити виконання такої вимоги водієм, який безпо-середньо здійснює перевезення пасажирів. Ось така виходить заплутана ситуація. Спочатку я вважав, що провини міськради в цьому немає, адже вони користуються типовим догово-ром, розробленим Міністерством транспорту, але проконсультувавшись з юристами вияви-лось, що міська рада з договорів не може щось видаляти, натомість вона має повне право доповнювати їх, що й потрібно було зробити в частині обов’язків перевізника.

Наступний пункт типового договору говорить про наступне: перевізник зо-бов’язаний здійснювати всі види обов'язкового страхування відповідно до чинного зако-нодавства протягом терміну дії договору. Знову ж таки перевізник може зобов’язати до-тримуватись законодавства в цій сфері лише водія, як безпосереднього учасника процесу надання послуг. Обов’язкове страхування – це проста річ, яка називається «квиток». За-значу, що в Україні я не чув міста, в якому б водії видавали квитки пасажирам, так що це проблема не тільки нашого міста, а й всієї держави.

Ще один цікавий пункт говорить, що водії перевізника повинні чітко дотримува-тись пункту 147 Постанови Кабінету Міністрів від 18.02.1997 р. № 176 «Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту», а саме: оголошувати назви зупинок та продавати квитки пасажирам до початку руху автобуса. На цьому обов’язки водія і закінчились. Переглянувши 147 пункт Постанови Кабінету Міністрів від 18.02.1997 р. №176 «Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобі-льного транспорту», я щиро здивувався. Виявилось, що в вищезгаданому пункті є не дві вимоги до водія, а цілих двадцять. Виходить, якщо виникне ситуація, коли водій пору-шить одну з цих двадцяти вимог і вона не прописана в договорі, тоді й спитати з водія не-має за що. Я вважаю, що в типовому договорі має бути зазначено про дотримання водіями 147 пункту Постанови Кабінету Міністрів від 18.02.1997 р. № 176 «Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту» в цілому. На цьому я завершив дослідження типових договорів.

Наступним кроком стала перевірка та аналіз паспортів автобусних маршрутів, які розробляються та затверджуються згідно порядку, затвердженому наказом Міністерства Транспорту та зв’язку України №278 від 07.05.2010 року. Після аналізу цього документу було виявлено одне-єдине порушення, яке хоч і не впливає на якість послуг, та все ж не відповідає галузевому законодавству. В усіх паспортах автобусних маршрутів відсутня кількість зупинок на кожному з маршрутів, які входять до характеристики маршруту та його параметрів.

Також аналізу підлягала інформація про загальну кількість звернень громадян що-до скарг на якість надання послуг з перевезень. З даних, які я отримав виявлено, що за шість місяців поточного року до міської ради надійшло сім скарг від мешканців міста, що говорить про фактичну відсутність з боку громади елементарного громадського контролю за якістю перевезень. Я вбачаю в цьому лише одне пояснення: громада, просто кажучи, не знає своїх прав та можливостей, тобто недостатньо поінформована про можливість конт-ролю над перевізниками. Це дивно. Наприклад, чому коли людина, купуючи продукти ха-рчування в магазині, приходить до нього та вимагає повернути кошти або замінити товар на інший, якщо той не якісний, або звертається до органів захисту прав споживачів, а їду-чи в маршрутному автобусі всі зазвичай замовчують про порушення. Яка різниця – послу-га вона скрізь послуга.

31

Щодо інформації про здійснення контролю за дотриманням законодавства в сфері пасажирських перевезень стало відомо, що працівниками управління економічного розви-тку та євроінтеграції періодично. один раз на два тижні, проводяться перевірки стану до-тримання розкладу руху, напрямку руху автомобілів, відповідно укладеним договорам. З початку року управління склало 13 актів про порушення. Що найбільше дивує, так це те, що цю інформацію я отримав на надрукованому папері без печатки відповідного органу. Це або недбалість або недостовірна інформація. Але навіть виходячи з неї я зазначу, що механізм контролю відсутній як такий. Чому? А тому, що законодавство в сфері пасажир-ських перевезень передбачає не тільки перевірки дотримання розкладу напрямку руху ав-тобуса – це цілий комплекс критеріїв, з яких складається якість послуги, що надає переві-зник. Наведу деякі з них. Технічний стан автомобіля, продаж квитків, швидкість пересу-вання, інтервал руху і так далі. Розумію, що представники замовника (міська рада) не в змозі все це перевірити, але ж для цього є громада: чому б не залучати ті ж громадські ор-ганізації до перевірок? Це дасть змогу ефективніше здійснювати контроль, а саме головне – здійснювати його неупереджено.

Далі в нас починається найцікавіше – це об’єктивна ситуація на самому транспорті в місті. Було вирішено в першу чергу провести дослідження громадської думки з приводу якості послуг на транспорті. Це було проведено для того, щоб показати моє об’єктивне ставлення до процесу експертизи та побачити ставлення самих громадян до послуг у тран-спорті. В дослідженні взяло участь 100 мешканців міста, які користуються послугами ма-ршрутних таксі щодня.

Отримані дані виявились доволі цікавими. Що ж, прокоментую їх. 50% респондентів незадоволені якістю послуг, які вони отримують, в першу чергу звертається увага на недос-коналі графіки та їхнє недотримання. Доповню це речення наступним: кожне нове підви-щення цін на проїзд, кожний новий конкурс на перевезення пасажирів проходять під гаслом покращення якості послуг… Що ж, зрозумілим стає те, що це просто гасло. Підтверджен-ням цього стала наступна цифра – 97% анкетованих не відчули поліпшення якості послуг після останнього підняття вартості проїзду до 2 гривень і 100% вважають, що воно є необ-ґрунтоване. 18% опитаних повідомили, що були свідками, коли водій палив у автобусі. На-ступна цифра просто вражаюча: 90% опитаних констатували, що водії не видають квитки. Як я зрозумів, водію людей страхувати не потрібно, потрібно лише здати план, наповнити пальним бак та заробити собі кошти. 7% були свідками негативного ставлення водія до па-сажирів, а 14% – свідками використання водіями ненормативної лексики. Розкладом руху користувалися б 85% опитаних, якби такий був присутній на зупинках, 84% незадоволені швидкістю руху автобуса (про це трохи згодом більш детальніше). 98% респондентів ствер-джують, що водії не оголошують зупинки. 69% опитаних вважають, що причина надання неякісних послуг – це відсутність достатнього контролю з боку міської ради, 10% – з боку ДАІ. Дивно, що ніхто не згадав про відсутність громадського контролю.

Наступним кроком стало фізичне вимірювання руху транспортних засобів на всіх маршрутах та якість надання послуг водіями. Всі ці вимірювання проводились протягом тижня. Ось що я отримав. Візьмемо для прикладу маршрут №1, час проходження оборот-ного рейсу зазначений в паспорті маршруту – 70 хвилин, але в процесі роботи водії не до-тримуються цієї норми. Час проходження оборотного рейсу в ранковий час складає 60 хвилин, в обідні години – 70 хвилин, а в вечірній час – близько 65 хвилин. Ось ці розбіж-ності фактично впливають як на якість послуг, так і на графік руху. Виходить, що водій в ранкові та вечірні години, коли пасажиропотік збільшується, пришвидшується на марш-руті, а в обідній час, коли пасажиропотік мінімальний, вичікує пасажирів на кожній зупи-нці, затягуючи час, хоча за межі відведеного часу на оборотний рейс не виходить. На мою думку, недотримання графіку руху призводить не тільки до порушення галузевого зако-нодавства, а й до невдоволення пасажирів, що є більш важливим фактором в контексті якості надання послуг. До цього можна ще додати, що чистий час проходження маршруту

32

без зупинок в одному напрямку складає 21 хвилину, а в зворотному – 27 хвилин, при се-редній швидкості 18,5 км/год. І це при тому, що велосипедист рухається зі швидкістю 15 км/год. З такою швидкістю в місті є можливість проводити екскурсійні тури, розглядаючи всі принади міста через вікно автобуса. До речі, щодо поїздки в одному напрямку та в зво-ротному: довжина що в одному напрямку, що в зворотному однакова – 10,2 км. Висновок один: водії порушують паспорти маршрутів.

З вищесказаного можна зробити висновок, що кожен водій на кожному з маршрутів свідомо їздить, як йому заманеться, тому що тільки йому відомо, скільки коштів він заро-бить від такої їзди. Враховуючи специфіку місцевих автодоріг, в місті лише один міст че-рез річку Південний Буг, на зупинці «Центр» перетинаються усі існуючі в місті маршрути (див. графічний додаток). До чого це призводить? Виникають ситуації, коли декілька ав-тобусів з різних маршрутів стоять в центрі, очікуючи своїх пасажирів, створюючи таким чином аварійні ситуації. Особисто був свідком, коли три маршрутні автобуси стояли на зупинці, а до них приєднався четвертий, який став просто на проїжджій частині по причи-ні відсутності місця на зупинці. Такі дії призводять до порушення правил дорожнього ру-ху та Постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту» від 18.02.1997 року №176 пункту 147 в части-ні 11: ) водій автобуса зобов’язаний зупиняти автобус для посадки та висадки пасажирів на відстані не більше ніж 0,5 метра від краю проїжджої частини дороги.

До проведення експертизи я вважав, що до цього призводить погано розроблений графік, але вивчивши ситуацію зрозумів, що це є наслідком недотримання тих же графіків водіями. Дивно, що вони не можуть зрозуміти: такі затягування не призведуть до збіль-шення пасажирів у їхніх автобусах. Розмовляючи з водіями, доводив до їхнього відома, що коли один стоїть на зупинці, чекаючи пасажирів, він автоматично затягує графік та за-бирає певну кількість пасажирів в іншого автобуса, але це все йде по кругу і від цього ні-хто з водіїв не виграє, до того ж програє в цьому випадку пасажир.

Маршрутні автобуси, які прямують в бік залізничного вокзалу, не заїжджають до нього, якщо в салоні ніхто не вимагає зупинки на вокзалі. Натомість водії заїжджають ту-ди на зворотному напрямку, мотивуючи це тим, що якщо хтось і чекає автобус на вокзалі, то з ним нічого не трапиться, якщо він простоїть додаткових 7 хвилин. А це є порушення Постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг паса-жирського автомобільного транспорту» від 18.02.1997 року №176 пункту 147 в частині 4: водій автобуса зобов’язаний дотримуватися визначеного маршруту та розкладу руху ав-тобуса. Розповім про ще один приклад роботи водіїв. В часи пік, а особливо в ранковий час, водії набивають в салон автобуса стільки людей, що там ледь поворухнешся і жодної відповідальності за порушення правил технічної експлуатації автобуса, але як тільки на горизонті з’являється людина в формі (ДАІ), одразу ж водій вигукує до пасажирів, щоб ті поприсідали, щоб і видно їх не було, або ж банально зупиняє автобус та наказує вийти всім пасажирам, які стоять. А як же з поверненням коштів пасажирам, які не здійснили поїздку в повному обсязі?

Буває й таке, що в Центрі, де сідає найбільше пасажирів, водій дозволяє собі взагалі не зупинятись, під страхом працівника ДАІ на нього не діють ні правило зупинки, ні пра-вило зупинки на вимогу, діє лише правило збереження коштів у кишені. 13 актів про по-рушення, які склали представники міської ради з початку року, говорять про те, що замо-вник послуг (міська рада) взагалі не контролює перевізників, а той контроль, що вона здійснює, є неефективним. На мою думку, розробленого механізму контролю взагалі не існує. Вище вже згадувалось, що замовник, згідно типового договору, має право перевіря-ти перевізника в частині дотримання останнім умов договору. Міська рада цим правом не користується і не хоче користуватися. Виникає питання: чому міськрада відстоює інтереси лише перевізників, а про звичайних пасажирів на податки, з коштів яких існує, забуває?

Графічний додаток

Насамкінець поговоримо про інформаційне забезпечення як маршрутних таксі, так і зупинок в місті. В першу чергу щодо інформаційного забезпечення зупинок в місті, пункт 28 Постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження Правил надання по-слуг пасажирського автомобільного транспорту» від 18.02.1997 року №176 говорить про наступне: місця зупинки автобусів на міських маршрутах обладнуються автопавільйо-нами, трафаретами з найменуванням зупинки і номерами маршрутів, відомостями про режим роботи автобусів із зазначенням таких, що пристосовані для перевезення осіб з об-меженими фізичними можливостями, найменуванням початкового та кінцевого пунктів маршруту. У разі, коли інтервал руху на міському маршруті не перевищує 10 хвилин, на трафаретах зазначається інтервал руху протягом доби, в разі більшого інтервалу (в Хміль-нику інтервал більше 10 хвилин) – час відправлення автобусів із зупинки. Відомості про режим руху автобусів у вихідні та святкові дні наводяться як примітка до основної інфор-мації. На зупинках автобусів, що здійснюють перевезення в експресному режимі руху та у режимі маршрутного таксі (в місті прийнятий режим маршрутного таксі), на трафареті над назвою зупинки розміщується напис червоною фарбою "Експрес", чорною – "Маршрутне таксі". Зупинки на вимогу обладнуються трафаретом з написом чорною фарбою "На ви-могу". Розміри написів на трафаретах, що розміщені у місцях зупинки, повинні бути та-кими, щоб їх можна було прочитати з відстані не менш як 3 метри.

В місті не виявлено жодного трафарету з інформаційним забезпеченням, при тому що міська рада, як замовник послуг, зобов’язана виконати цю умову згідно статті 7 Закону України «Про автомобільний транспорт», цитую: органи місцевого самоврядування зо-бов’язані забезпечувати облаштування необхідною інфраструктурою автобусних маршру-

33

34

тів загального користування, а саме – автопавільйонами, інформаційним забезпеченням пасажирів і підтримувати її в належному технічному та санітарному стані.

Щодо маршрутних автобусів, то в них також відсутнє інформаційне забезпечення, яке в повній мірі відповідало б пункту 27 Постанови Кабінету міністрів України «Про за-твердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту» від 18.02.1997 року. Серед порушень, які є масовими, можна визначити наступні: задні трафа-рети не підсвічуються в темну пору доби, відсутні написи «Не курити», «Місця для паса-жирів з дітьми та інвалідів», відомості про перевізника та страховика (найменування, ад-реса і телефон), відомості про розмір штрафу та безквитковий проїзд і перевезення не-оплаченого багажу. Водії не проводять продаж квитків, порушуючи Постанову Кабінету Міністрів «Про затвердження Положення про обов’язкове особисте страхування від неща-сних випадків на транспорті» від 14. 08 1996 року № 959 та Постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного тран-спорту» від 18.02.1997 року.

Загалом діяльність виконавчих органів Хмільницької міської ради щодо контролю за дотриманням законодавства у сфері здійснення пасажирських перевезень на маршрутах загального користування в місті Хмільнику не відповідає в повній мірі вимогам чинного законодавства і є недостатньою мірою спрямованою на задоволення інтересів населення у перевезеннях, з урахуванням пропозицій громадян, підприємств, установ, організацій та перевізників.

Цікавим було і спілкування з водіями під час досліджень: всі вони в один голос го-ворили, що сидять на мінімальній заробітній платі і за ці копійки витримують знущання з боку пасажирів, працівників ДАІ, міської ради, кожен говорив, що водії часто змінюються і ніхто не хоче працювати в таких умовах. Але, як я виявив, на маршрутах №1, №3, №5 основна кількість водіїв працюють вже кілька років та ніхто з них не хоче покидати таку «важку» роботу, як то говориться: голова думає, а гривня кишеню гріє. На запитання, чо-му водії не проводять продаж квитків, традиційна відповідь, що пасажири не хочуть їх брати, але це не є правдою, насправді квитки згорнуті рулонами лежать як найдальше від водіїв, що підтверджує їхнє небажання проводити продаж квитків. А квиток несе не тільки функцію страхування, а й обліковість коштів. Особисто в мене є припущення, що перевіз-ники разом з водіями не хочуть показувати свої реальні валові доходи. Я мав консульта-цію в податковій інспекції, виявляється, що всі перевізники працюють на спрощеній сис-темі оподаткування і якщо їхній валовий дохід за рік складає більше 500 000 гривень, во-ни змушені будуть перейти на загальну систему. Тому цілком логічним є мотив не прово-дити продаж квитків.

Також я мав розмову з членом конкурсного комітету, головою правління Подільсь-кого центру прав людини паном Михайлом Бардином, з приводу ситуації навколо паса-жирського транспорту. В нашій розмові він висловив думку, що потрібно розробити діє-вий та ефективний механізм контролю в сфері пасажирських перевезень, але спочатку по-трібно вивчити потребу населення в транспорті, яка до сьогодні так і не вивчена.

Мав я розмову і з начальником управління економічного розвитку та євроінтеграції пані Васєнковою, яка до того ж була контактною особою під час проведення експертизи. В спілкуванні в нас були присутні постійні непорозуміння в більшості питань, складалось, враження що ми спілкуємося в різних площинах. Коли керівник управління відстоює інте-реси лише перевізників, про яку співпрацю може йти мова? За місяць так званої співпраці, я жодного разу не почув слів підтримки чи захисту пасажирів транспорту. Одне з питань, яке ми довго обговорювали, було про відповідальність водіїв за порушення. Пані Васєнкова сказала чітко, що в них немає інструменту, за допомогою якого можна притягнути водія до відповідальності. Я зауважив, що водій, порушуючи чинний договір, порушує і галузеве за-конодавство. А це вже адміністративне порушення. Якщо це порушення зафіксувати, то на-слідком буде його розгляд в адміністративній комісії, яка може присудити водієві штраф.

35

Можливо, це звучить жорстко, але один раз заплатить, другий раз заплатить, а потім, мож-ливо, і порушень менше стане. Але згоди в очах пані Васєнкової я не побачив. Натомість відповідь була дивною, мовляв водії покинуть роботу, якщо їх штрафувати. Що ж виходить, що ми маємо жаліти водія під тиском того, що він може розрахуватися з роботи? Давайте тоді не будемо оплачувати проїзд, бо за гроші ми їздити не будемо.

Стосовно інформаційного забезпечення зупинок відповідь була проста: не виста-чає коштів, але ж я прошу забезпечити це не за один день, нехай зупинки облаштуються за рік, за два, головне – щоб було видно зрушення. Особисто після розмови з пані Васєнко-вою в мене склалося враження, що вона до перевізників ставиться занадто лояльно, і до-слухається лише до них, а будь-яку пропозицію громадської організації сприймає вороже, ще й показуючи своїм виглядом, мовляв: хто ви такі? Коли державний службовець цитує норми закону з помилками, це його не красить. А таких помилок в дискусіях з Васєнко-вою я нарахував немало…

Після опрацювання всіх матеріалів, які стосувалися експертизи, були розроблені експертні висновки та пропозиції, які були направлені 01.07.2011 року на ім’я міського голови. Висновки

Оцінка діяльності виконавчих органів Хмільницької міської ради щодо здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері здійснення пасажирських перевезень на маршрутах загального користування в місті Хмільнику.

1. Згідно пункту 14 частини 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвер-

дження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту» від 18.02.1997р. №176 до повноважень виконавчих органів Хмільницької міської ради в сфері здійснення пасажирських перевезень у місті Хмільнику віднесено організацію розвитку автомобільного транспорту на відповідній території, з метою задоволення потреби насе-лення у перевезеннях, з урахуванням пропозицій громадян, підприємств, установ, органі-зацій та перевізників. Також згідно статті 6 закону України «Про автомобільний транс-порт» органи місцевого самоврядування формують мережу міських автобусних маршрутів загального користування і здійснюють контроль за виконанням транспортного законодав-ства на відповідній території згідно з повноваженнями, визначеними законами України.

2. Рішенням виконавчого комітету Хмільницької ради від 21.10.2010 року №558 в місті затверджена мережа автобусних маршрутів загального користування, структура пар-ку автобусів, умови організації та проведення конкурсу на перевезення пасажирів на місь-ких автобусних маршрутах загального користування в місті Хмільнику. Рішення №558 відповідає вимогам Постанови Кабінету Міністрів №1081 від 03.12.2008р.

3. Також рішенням виконавчого комітету Хмільницької міської ради від 24.11. 2010 року №633 затверджено Положення про конкурсний комітет з визначення автомобільних перевізників. В цілому Положення відповідає вимогам Постанови Кабінету Міністрів №1081 від 03.12.2008р., але в ньому відсутній механізм інформування та залучення пред-ставників громадських організацій до роботи в конкурсному комітеті.

4. Рішенням виконавчого комітету Хмільницької міської ради від 24.11.2010 року №633 затверджено персональний склад конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників в складі:

36

• Дреженков Петро Олексійович – перший заступник міського голови, секретар мі-ської ради, голова комітету;

• Сотник Іван Петрович – провідний спеціаліст управління економічного розвитку та євроінтеграції, секретар комітету;

• Васєнкова Світлана Василівна – завідувач сектору прогнозування та інвестицій управління економічного розвитку та євроінтеграції;

• Остапчук Сергій Павлович – начальник ВДАІ по обслуговуванню адміністративної території Хмільницького району та АТІ;

• Андрощук Леонід Васильович – провідний спеціаліст відділу державного контро-лю територіального управління Головтрансінспекції;

• Грушко Василь Васильович – депутат Хмільницької міської ради; • Лоїк Анатолій Васильович – Хмільницька міська організація ветеранів України; • Кузьмич Володимир Іванович – голова спілки промисловців та підприємців м.

Хмільника та Хмільницького району; • Степанець Володимир Єлизарович – заступник голови Вінницької обласної асоціа-

ції автомобільних перевізників; • Сандул Михайло Миколайович – голова Вінницької обласної спілки споживачів

послуг автомобільного транспорту; • Бардин Михайло Богданович – голова правління Подільського центру прав люди-

ни.

Рішення виконавчого комітету Хмільницької ради від 24.11.2010 року №633 про затвердження персонального складу конкурсного комітету не відповідає прийнятому в Положенні про конкурсний комітет з визначення автомобільних перевізників пункту 2.3 про 50-відсоткове представництво членів громадських організацій.

5. В типовому договорі, затвердженому рішенням виконавчого комітету Хмільницької міської ради від 21.10.2010 року №558 «Про затвердження мережі міських автобусних марш-рутів та умов організації та проведення конкурсу на перевезення пасажирів на міських авто-бусних маршрутах загального користування в місті Хмільнику» пункти 4.16.1 та 4.16.2 не ві-дображають в повному об’ємі обов’язки перевізника щодо забезпечення виконання водіями вимог пункту 147 Постанови Кабінету Міністрів від 18.02.1997 року №176 «Про затверджен-ня Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту».

6. З наданої управлінням економічного розвитку та євроінтеграції Хмільницької мі-ської ради інформації щодо здійснення контролю за дотриманням законодавства в сфері пасажирських перевезень випливає, що працівниками управління економічного розвитку та євроінтеграції періодично (1 раз на 2 тижні) проводиться перевірка стану дотримання розкладу руху, напрямку руху автомобілів, які працюють на маршруті відповідно укладе-ним договорам. З початку року було складено 13 актів про порушення та надійшло 7 скарг. Загальний зміст актів та скарг стосується недотримання графіків та невихід на мар-шрут. На нашу думку, зважаючи на отриману інформацію, кількість перевірок, що здійс-нюють виконавчі органи Хмільницької міської ради, є недостатньою для забезпечення на-лежного контролю в сфері пасажирських перевезень та якості надання послуг.

7. В результаті аналізу інформації, наданої управлінням економічного розвитку та євроінтеграції щодо контролю за дотриманням законодавства в сфері здійснення пасажир-ських перевезень, громадською організацією «Молодіжна рада» було проведено своє до-слідження якості пасажирських послуг.

37

7.1 Згідно отриманих результатів: • 50% хмільничан незадоволені якістю послуг, які вони отримують; • 30% задоволені якістю послуг;

Cтавлення водія до пасажира: • 66% відгукнулися схвально; • 21% погано; • 1% дуже погано; • 18% опитаних повідомило про випадки паління водієм в салоні автобуса; • 27% пасажирів були свідками голосно граючої музики в салоні; • 90% відсотків людей констатували, що водії не видають квитки; • 97% хмільничан не відчули поліпшення якості послуг після підняття вартості про-

їзду до 2 гривень; • 100% вважають, що воно є необґрунтованим; • 7% опитаних були свідками негативного ставлення водія до інших пасажирів; • 14% людей були свідками використання водієм ненормативної лексики; • 19% хмільничан помітили оновлення парку автобусів; • 85% анкетованих користувалися б розкладом руху на зупинках, якби такий був;

99% громадян не звертаються до міської ради чи перевізника з приводу порушення їх прав, тому що не вірять, що їх захистять;

• 84% респондентів не задоволені швидкістю пересування маршруток в місті; • 98% стверджують, що водії не оголошують зупинки та їх назви; • 69% опитаних вважають, що причина надання неякісних послуг це відсутність до-

статнього контролю з боку Хмільницької міської ради; • 10% висловились за відсутність контролю з боку ДАІ; • 21% опитаних висловились, що водії та перевізники недбало ставляться до своїх

обов’язків. 7.2 Також протягом кількох днів проводились фізичні вимірювання руху транспо-

ртних засобів на всіх маршрутах та якість надання послуг. Отримано наступні дані: на ма-ршруті №1 час проходження оборотного рейсу в вечірній час склав 65 хвилин, в обідні години 70 хвилин, в ранковий час 60 хвилин. Час проходження в напрямку санаторій «Бе-резовий Гай»-«Східний ринок» складає 21 хвилину в зворотному напрямку 27 хвилин. Се-редня швидкість руху автобуса складає 18,5 км/год, чиста швидкість без урахування зупи-нок складає 25,5км/год. при середній швидкості руху велосипедиста 15 км/год. Враховую-чи різну довжину маршрутів у місті, по інших маршрутах середні значення є приблизно однаковими. Усі без виключення транспортні засоби стоять 5 хвилин на зупинках «Куро-ртна» та «Центр».

7.3 На зупинці «Центр» виникають ситуації, коли маршрутні автобуси зупиняються на проїжджій частині для висадки та посадки пасажирів, порушуючи таким чином Поста-нову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг пасажирсь-кого автомобільного транспорту» від 18.02.1997р. №176 пункт 147 в частині: «водій авто-буса зобов’язаний зупиняти автобус для посадки та висадки пасажирів на відстані не більше ніж 0,5 метра від краю проїжджої частини дороги».

38

7.4 На маршруті №1 водії не заїжджають на залізничний вокзал під час прямування на Східний ринок, порушуючи Постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту» від 18.02.1997р. №176 пункт 147 в частині: «водій автобуса зобов’язаний дотримуватися визначеного маршру-ту та розкладу руху автобуса».

7.5 В жодному з маршрутних автобусів немає інформаційного забезпечення, яке б повністю відповідало пункту 27 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затверджен-ня Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту». Серед порушень, які є масовими, можна визначити наступні:

• задні трафарети не підсвічуються в темний час доби; • відсутні написи "Не курити", "Місця для пасажирів з дітьми та • інвалідів"; • відомості про перевізника та страховика (найменування, адреса і телефон); • відомості про розмір штрафу за безквитковий проїзд і перевезення неоплачено-

го багажу; • більшість водіїв не проводять продаж квитків, порушуючи Постанову Кабінету

Міністрів «Про затвердження Положення про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті» від 14.08.1996р. №959 та Постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг пасажирського ав-томобільного транспорту» від 18.02.1997р. №176.

• на зупинках відсутні трафарети з найменуванням зупинки і номерами маршрутів, які через неї проходять, відомості про режим роботи автобусів та час відправлення їх з зупинок, що є порушенням пункту 28 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транс-порту» від 18.02.1997р. №176.

• в вечірній час, коли більшість автобусів завершують роботу, між ними виникають набагато більші інтервали, ніж зазначені в графіку, що є також порушенням пункту 147 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання по-слуг пасажирського автомобільного транспорту» від 18.02.1997р. №176.

• в часи пік (ранкові та вечірні) кількість пасажирів в автобусах перевищує допусти-мі норми згідно технічного паспорту автобуса, що є порушенням правил технічної експлуатації автобуса згідно статті 40 Закону України «Про автомобільний транс-порт». Загалом діяльність виконавчих органів Хмільницької міської ради щодо контро-

лю за дотриманням законодавства у сфері здійснення пасажирських перевезень на ма-ршрутах загального користування в місті Хмільнику не відповідає в повній мірі вимо-гам чинного законодавства і є не достатньою мірою спрямованою на задоволення інте-ресів населення у перевезеннях, з урахуванням пропозицій громадян, підприємств, установ, організацій та перевізників Рекомендації

Після проведеного аналізу ми дійшли таких висновків: підзаконні акти, що ре-гулюють дані процедури, не є досконалими, зокрема Положення про конкурсний комі-тет з визначення автомобільного перевізника. Громадські організації міста не мають змоги залучитися до роботи конкурсного комітету. Тому аспекти правового регулю-

39

вання вищезгаданого Положення потребують вдосконалення. Виходячи з вищевикла-деного, рекомендуємо:

1. Внести зміни до пункту 2.2 «Положення про конкурсний комітет з визначення автомобільних перевізників», затвердженого рішенням виконавчого комітету Хмільни-цької міської ради №633 від 24.11.2010 року, виклавши його в такій редакції:

«Пункт 2.2 До складу конкурсного комітету входять представники відповідних ор-ганів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Головавтотрансінспекції, Державтоінспекції та громадських організацій. Виконавчий комітет Хмільницької міської ради за місяць до проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршру-ті загального користування інформує громадські організації про можливість участі в робо-ті конкурсного комітету. Інформування проводиться через засоби масової інформації та розміщується на Офіційному сайті міста Хмільника. При цьому кількість представників громадських організацій, діяльність яких пов’язана з автомобільним транспортом, пови-нна становити не менше як 50 відсотків загальної кількості представників громадських організацій. До складу конкурсного комітету не можуть входити представники суб’єктів господарювання – автомобільних перевізників, які є перевізниками-претендентами або які проводять діяльність на ринку перевезень пасажирів, а також представляють інтереси окремих автомобільних перевізників».

2. Доповнити «Положення про конкурсний комітет з визначення автомобільних перевізників», затвердженого рішенням виконавчого комітету Хмільницької міської ради №633 від 24.11.2010 року Пунктом 2.8, виклавши його в такій редакції: «Представники громадських організацій включаються до складу конкурсного комітету на підставі клопотання керівника громадської організації. Громадська організація може делегувати до конкурсного комітету тільки одного представника.

3. Внести зміни до пункту 4.16 типового договору на перевезення пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування в місті Хмільнику, затвер-дженого рішенням виконавчого комітету Хмільницької міської ради №558 від 21.10.2010 року, виклавши його в такій редакції:

4. Провести круглий стіл за участю перевізників, представника молодіжної гро-мадської організації «Молодіжна рада» та представників Громадської ради, та обгово-рити питання якості надання послуг на маршрутних перевезеннях в місті Хмільнику.

5. Щодо контролю за якістю послуг в сфері пасажирських перевезень рекомен-дуємо:

Виконавчому комітету Хмільницької міської ради прийняти рішення про ство-рення робочої групи, до якої увійдуть представник управління економічного розвитку та євроінтеграції, представник молодіжної громадської організації «Молодіжна рада», та представник Громадської ради для дослідження та розробки дієвого механізму гро-мадського контролю в сфері пасажирських перевезень.

6. Щодо організації пасажирських перевезень Хмільницькою міською радою ре-комендуємо:

6.1 Розмістити на зупинках міста інформаційні трафарети з найменуванням зу-пинок, номерами маршрутів, відомостями про режим роботи автобусів, забезпечивши таким чином виконання статті 7 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 р. №2344-3, та пункту 28 Постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту» від 18.02.1997 ро-ку №176.

40

6.2 Внести зміни до графіків руху по маршрутах №1 та №3 з відповідними змі-нами в паспорті маршруту, зменшивши інтервали руху на години пік (з 7:30 до 8:30 та з 16:30 до 17:30), забезпечивши таким чином виконання Закону України «Про авто-мобільний транспорт» статті 40, а саме: «Водій автобуса зобов’язаний виконувати пра-вила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту загального користу-вання і технічної експлуатації автобуса».

6.3 Внести зміни до паспорту маршруту №1 та №3, зменшивши тривалість обо-ротного рейсу, відповідно збільшивши швидкість руху автобусів.

6.4 доповнити паспорти маршрутів в частині характеристики маршрутів фактич-ною кількістю зупинок.

Через кілька днів мені зателефонувала пані Васєнкова та запросила обговорити рекомендації. Не скажу, що мені було досить комфортно спілкуватися, але іншого ви-бору в мене не було: надто кортіло побачити реакцію влади. Найбільша дискусія точи-лася по 1 пункту рекомендацій. Пані Васєнкова апелювала, що проти того, щоб інфор-мувати через ЗМІ та офіційний сайт міста громадські організації про можливість участі в роботі конкурсного комітету, мотивуючи це тим, що в рішенні виконавчого комітету Хмільницької міської ради від 24.10.2010 року №633 «Про затвердження персонально-го складу конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників та Положен-ня про його діяльність» говориться, що чисельність складу конкурсного комітету ви-значається організатором за поданням відповідних організацій. Але ж як громадська організація може дізнатися, що в той чи інший момент вона може подати заявку на участь в роботі конкурсного комітету? На це питання у пані Васєнкової відповіді не знайшлося.

Також мені було запропоновано відповідно до пункту 4 рекомендацій зустрітися з перевізниками за круглим столом. Я відмовився, мотивуючи це тим, що не можна провести круглий стіл, якщо рекомендації ще не були розглянуті на виконкомі міської ради, і до того ж круглий стіл – це консультації з громадськістю, а про консультації з громадськістю потрібно повідомляти через ЗМІ або сайт міста за 10 днів.

Щодо робочої групи, то я висловив сподівання, що саме ця робоча група роз-робить план розвитку пасажирського транспорту в місті Хмільнику та запропонує ефективний механізм контролю. На жаль, впровадити громадський контроль на да-ному етапі немає можливості, так як повноваження по здійсненню контролю в сфері пасажирських перевезень делеговані органам місцевого самоврядування. Якби вони були б власними повноваженнями, була б можливість говорити про передачу частини повноважень органам самоорганізації населення – вуличним, будинковим комітетам тощо. Поки що це питання ще вивчається, тому по ньому важко ще дати в повній мірі відповідь.

Проаналізувавши все те, що було проведено під час експертизи та після неї, ро-блю висновок, що до неякісних послуг на пасажирському транспорті міста винні в пе-ршу чергу пересічні мешканці, які користуються цим транспортом. Якщо за півроку до міської ради надійшло лише 7 скарг, це означає, що людей все влаштовує, або вони просто не поінформовані стосовно своїх прав та можливостей. До другого варіанту я схиляюсь більше, тому що проводячи дослідження громадської думки, було виявлено, що громада незадоволена якістю послуг. Влада теж тихенько працює за рахунок наших податків, а інтереси пасажирів не відстоює. Тож я та представники інших організацій міста будемо працювати та боротися з владою до тих пір, поки її діяльність в сфері па-сажирських перевезень не буде достатньою мірою спрямованою на задоволення інте-ресів населення у перевезеннях, з урахуванням пропозицій громадян, підприємств, установ, організацій та перевізників.

41

Тетяна Шевчук громадська організація «ПРАВО» м. Хмільник

Розповідає член Хмільницької районної громадської організації

«ПРАВО» Тетяна Шевчук

У березні 2011 року в місті Хмільник відбулася Школа громадської експертизи, організатором якої була Хмільницька районна громадська організація «ПРАВО» за спри-яння фонду «Відродження».

Школа проходила у дві сесії. Перша сесія проходила досить активно, навіть не зважаючи на те, що багато інформації, за браком часу, подавалось в лекційній формі. Але як учасниця тренінгу, хочу зазначити, що навіть, здавалося б, нудний лекційний матеріал подавався настільки цікаво, що тренерів хотілося слухати і слухати, а час спливав непомі-тно.

Переважна більшість учасників задовольнила свої очікування від тренінгу, пояс-нюючи це тим, що уся інформація, яка була отримана від усіх тренерів була цікавою, зміс-товною та корисною.

Усі учасники одноголосно висловилися про те, що інформація, яка подавалась, мо-же бути та буде використана ними в подальшій роботі. Усім було цікаво дізнатись про те, що ж таке контроль, громадська експертиза, про зміни в чинному законодавстві, про ме-ханізми прийняття рішень та їх підготовку, а також про те, як ефективно будувати спів-працю з органами влади.

Також під час тренінгу учасники отримали навички підготовки запитів до органів влади, дізнались, як правильно написати супроводжуючого листа для отримання матеріа-лів та етапи проведення громадської експертизи.

Мені вдалося сформувати чітке уявлення про те, що ж таке громадська експертиза, її механізми та систему її проведення. Отримана інформація виявилась цікавою й корис-ною, яку можна застосувати в майбутньому. Інформація, викладена на Школі, суттєво змінила моє ставлення до громадської експертизи. А саме – підтвердила, що можна діяти правильно, методично, в рамках чинного законодавства і на конкретний результат, а та-кож є дієвим інструментом співпраці з владою. І я з впевненістю могла сказати, що насту-пним моїм кроком буде проведення громадської експертизи.

Будучи людиною, яка цікавиться середовищем у якому ми живемо, у мене завжди виникає таке дитяче «чому???». Це питання можна задавати безкінечно, але воно часто призводить до розуміння ситуації в якій ми знаходимось, або якимось чином потрапили у незрозумілі обставини.

Приблизно п’ять років тому у моєму житті склалися такі обставини, що мені була потрібна довідка від голови вуличного комітету, яка мала засвідчити те, що я дійсно про-живаю за вказаною адресою. Звичайно ж, я звернулась до сусідів, яких я знаю, і користу-ються певним авторитетом. У відповідь я отримала розведені руки, та дізналась, що це пи-тання до мене років так десять ніхто не підіймав. Що раніше головою вуличного комітету

42

була людина, якій на даний момент це просто не цікаво. Але що робити мені??? Довідка мені все одно потрібна…

Мені порадили зібрати вуличні збори і обрати голову вуличного комітету. Знаючи пасивність громадян, я роздрукувала запрошення, в яких було описано, в який день, о кот-рій годині та біля якого будинку відбудуться вуличні збори, та тему зібрання. Чесно кажу-чи, на збори прийшло приблизно відсотків сорок жителів вулиці. На голову вуличного комітету було дві кандидатури, які від того були не у захваті.

Дуже швиденько обрали голову і по норам. Але ж моє питання не закрите. Одразу ж після зборів я звернулась до новообраного голови по довідку, а у відповідь отримала масу запитань, які мені зовсім не хотілося б обговорювати і стосувалися тільки мене. До того ж він не знав, як скласти потрібну мені довідку. Я йому розповіла, так як пояснили мені це в міській раді, до якої я зверталась, щоб дізнатись хто саме голова нашого вулич-ного комітету. І таким чином я отримала свою довгоочікувану довідку, від свого органу самоорганізації населення…

Можливо, комусь не зовсім зрозуміло, що таке отой орган самоорганізації населен-ня і яке значення він має, тож приведу кілька визначень, яке дає законодавство:

«Органи самоорганізації населення – це представницькі органи, що створюються жителями, які на законних підставах проживають на території села, селища, міста або їх частин, для вирішення завдань, передбачених цим Законом».

«Орган самоорганізації населення є однією з форм участі членів територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах у вирішенні окремих питань місцевого значення»

«Органами самоорганізації населення – є будинкові, вуличні, квартальні комітети, комітети мікрорайонів, комітети районів у містах, сільські, селищні комітети».

Коли ця довідка потрапила у руки досвідченому юристу, він, подивившись на мене, посміхнувся. Я злякалась, що не так, я ж усе зробила, як мені те пояснили. Юрист мене заспокоїв, моя справа була не дуже серйозною і така довідка, як кажуть «пройде». Але в іншій ситуації, більш серйозній, цитую юриста «… тебе б порвали, як тузік грілку з такою довідкою…»…

І тут виникло ще більше запитань, відповіді на які множать запитання на два. - Ваш орган самоорганізації населення легітимний? - Він легалізований? - Чи надала міська рада дозвіл на створення вуличного комітету? - Які повноваження має ваш ОСН?

А виявляється, це має дуже велике значення!!! І коли я почала шукати потрібну ме-ні інформацію, то виявилось, що органи самоорганізації населення мають дуже широкий спектр повноважень і вирішують завдання, пов’язані зі створенням умов для участі жите-лів у вирішенні питань місцевого значення, задоволення соціальних, культурних, побуто-вих та інших потреб жителів, а також щодо участі у реалізації соціально-економічного, культурного розвитку міста….

Якщо спробувати розшифрувати всі ці повноваження, щоб краще зрозуміти зміст, який вклав законодавець в ці норми, то можна скласти такий перелік, звичайно не повний, повноважень органів самоорганізації населення: - будинкові та вуличні комітети представляють, разом з депутатами міської ради, інтереси жителів будинку у Хмільницькій міській раді. - вносять у встановленому порядку пропозиції до проектів міських програм соціально-економічного і культурного розвитку міста Хмільника та проектів міських бюджетів; - здійснюють контроль за якістю надаваних громадянам, які проживають у будинку на те-

43

риторії діяльності будинкового комітету, житлово-комунальних послуг, та за якістю про-ведених у зазначених житлових будинках ремонтних робіт; - сприяють відповідно до законодавства правоохоронним органам у забезпеченні ними охорони громадського порядку; - розглядають звернення громадян, ведуть прийом громадян; - сприяти депутатам відповідних місцевих рад в організації їх зустрічей з виборцями, при-йому громадян і проведенні іншої роботи у виборчих округах…

Тобто можна зробити висновок, що органи самоорганізації населення займають важливе місце в системі місцевого самоврядування, входять в його структуру і є «найбли-жчим» до членів територіальної громади представницьким органом. І тому варто звертати особливу увагу щодо легітимності діяльності цих органів. Тобто, якщо створення і – як наслідок – діяльність будинкового комітету є нелегітимною, то як же він зможе виконува-ти в повному обсязі свої повноваження?

Так розмірковуючи, я вирішила, що предметом моєї громадської експертизи буде саме питання легалізації органів самоорганізації населення в нашому місті…

16 травня мною було підготовлено запит і подано до виконавчого комітету Хміль-ницької міської ради, в якому було чітко вказано, яка саме інформація мені потрібна для проведення громадської експертизи, а саме:

• інформація про загальну кількість органів самоорганізації населення створених в

період з 11 липня 2001 року по квітень 2011 року; • рішення Хмільницької міської ради про надання дозволів на створення органів са-

моорганізації населення, прийняті в період з 11 липня 2001 року по квітень 2011 року;

• методичні рекомендації щодо легалізації органів самоорганізації населення в місті Хмільнику, затверджені виконавчим комітетом Хмільницької міської ради у відпо-відності до Закону України «Про органи самоорганізації населення» від 11 липня 2001 року за №2625-ІІІ;

• копію рішення виконавчого комітету Хмільницької міської ради, яким було затвер-джено Методичні рекомендації щодо легалізації органів самоорганізації населення в місті Хмільнику. На наш запит міським головою було видано розпорядження в строки, які передба-

чені Порядком сприяння проведенню громадської експертизи, а також розміщено інфор-мацію на Офіційному сайті міста Хмільника.

За чинним законодавством відповідь я мала отримати у 5-денний термін, а отрима-ла 20 травня 2011 року, чесно кажучи не очікувала, що так швидко вона надійде. З одного боку я була приємно здивована, а з іншого ні. Отримана мною відповідь не задовольняла вимог запиту – переліку запитуваних документів не було, а відповідь містила таку інфор-мацію: яка кількість в місті Хмільнику вулиць, скільки вулиць перебуває у стадії забудо-ви, що деякі будинки та вулиці об’єднуються з іншими. Стоп!!!? А хіба я просила надава-ти мені інформацію про кількість вулиць, які в стадії забудови і т. д.? Напевне це для бі-льшого об’єму листа.

А ще, саме цікаве, що у період з 11 липня 2001 року цитую лист «мешканцями міс-та було обрано 90 органів самоорганізації населення з них 58 вуличних та 32 будинко-вих комітетів». Цікаво ж, а звідки взяли такі цифри, звідки взяли, що їх саме 90. Вони, на-певне, ведуть такий собі журнал, в якому записують голів вуличних комітетів, які після того, як їх обрали, на другий день приходять, щоб сповістити про себе. Де ж той журнал реєстрації? Чи взагалі голови вуличних комітетів приходять, щоб сповістити про себе?

44

Мені до рук потрапила відповідь, яка була надана на схожий запит 3 роки тому. Кі-лькість будинкових та вуличних комітетів абсолютно не співпадає у відповідях. Може 3 роки тому був інший журнал?

У запиті я зверталась, щоб мені надали копії рішень про надання дозволів на ство-рення органів самоорганізації населення в місті Хмільнику, але мені тільки відписали, що вони є. У мене був повторний візит до міської ради, я зверталась до відповідальної особи, якою призначили Соколовського Ігоря Михайловича, спеціаліста організаційно-масової роботи. І коли дійшло діло до дозволів на створення органів самоорганізації населення, то виявилось, що їх існує тільки три, на 2 будинкових та 1 вуличного комітетів, причому на-даних одним рішенням.

А ще відповіли що «крім нормативно-правової бази органи самоорганізації насе-лення діють на підставі статутів територіальних громад», і ще одна цитата «Варто зазна-чити, що і в вищеназваному законі, і в Статуті територіальної громади міста Хмільника передбачено основний визначальний принцип створення органів самоорганізації населен-ня – це ініціатива жителів відповідної території в межах міста Хмільника».

Далі в листі відповіді пишуть, що по реєстрації органів самоорганізації населення звернень на адресу Хмільницької міської ради від громадян не надходило. Питання що-до методичних рекомендацій на розгляд виконавчого комітету не виносилось, оскільки сама процедура детально виписана у ст.13 Закону України «Про органи самоорганізації населення». Виникає питання, а хіба це може бути підставою, щоб нехтувати вимогами закону?

Частина 12 статті 13 Закону України «Про органи самоорганізації населення» гово-рить, що виконавчий комітет міської ради затверджує методичні рекомендації порядку здійснення легалізації органів самоорганізації населення, а також надає необхідну ор-ганізаційну та правову допомогу органам самоорганізації населення у проведенні їх лега-лізації…

Тобто, незалежно від того, прописана ця процедура чи ні, методичні рекомендації мають бути розроблені та затверджені рішенням виконавчого комітету…

Як бачимо, останній пункт вказаної статті виконавчим комітетом Хмільницької мі-ської ради не виконано. Звичайно, можна посилатися на пасивність громади. Але те ж са-ме можна сказати й про місцеву владу. А в контексті того, що місту надали статус курорту державного значення, і створення органів самоорганізації населення тільки б допомогло у вирішенні багатьох не закритих питань.

Що ж, по запиту можна підвести підсумки: інформація про загальну кількість орга-нів самоорганізації населення, на мою думку, якщо не бути по дитячому наївною, то саме їх кількість просто придумана. Це навіть не підлягає сумніву. Адже рішення, яке підтвер-джує надання дозволу на створення органів самоорганізації населення, є тільки три. Всі інші 87 «будинкових та вуличних комітети» жодних дозволів не отримували. І – як наслі-док – не могли бути легалізовані навіть шляхом повідомлення… І як наслідок – жодних повноважень не мають… Їх навіть органами самоорганізації населення назвати не мож-на… Це просто ініціативні групи…

Методичних рекомендацій щодо легалізації органів самоорганізації населення вза-галі немає, і ст.13 Закону України «Про органи самоорганізації населення» до кінця не до-читали. І правову допомогу, як описано у тій же ст.13 п.12 у створенні ОСН навряд чи хто отримував, якщо їх діяльність нелегітимна…

Звідси можна пояснити пасивність громади. Коли я зверталася за допомогою до Хмільницької міської ради, процедуру створення такого органу пояснили, вибачте «на па-льцях». На мою думку, коли громада звертається з ініціативою створення органу самоор-

45

ганізації населення, виконавчий комітет повинен надати у письмовому вигляді такий собі алгоритм створення органу самоорганізації населення, в якому буде покроково описаний план дій та заходів, зразки документації (протоколи, заяви, бюлетені для обрання голів та їх замісників тощо). Для ефективності діяльності органів самоорганізації населення це просто необхідно. Саме над цим питанням працювали експерти громадської організації «ПРАВО», взявши на себе обов’язки виконавчого комітету Хмільницької міської ради і розробили Методичні рекомендації щодо порядку здійснення легалізації органів самоор-ганізації населення в місті Хмільнику.

13 липня 2011 року громадською організацією «ПРАВО» були подані на розгляд висновки та рекомендації за результатами громадської експертизи. До вашої уваги пропо-нуємо наші напрацювання, щоб краще зрозуміти ситуацію з органами самоорганізації на-селення в місті. Отже:

Висновки:

Під час проведення громадської експертизи були виявлені такі невідповідності в діяльності виконавчого комітету Хмільницької міської ради щодо виконання своїх повно-важень для забезпечення умов легалізації органів самоорганізації населення в місті Хмі-льнику:

- Згідно наданої інформації за період з 11 липня 2001 року по квітень 2011 року в Хмільнику було створено 90 органів самоорганізації населення, з них 58 вуличних та 32 будинкових комітети;

- Хмільницькою міською радою надано дозвіл на створення лише трьох органів са-моорганізації населення – двох будинкових та одного вуличного комітету (рішення Хмільницької міської ради №516 «Про надання дозволу на створення органів само-організації населення в місті Хмільнику» від 21 травня 2009 року). На нашу думку, створення та легалізація інших 87 органів самоорганізації населення відбулися з порушенням статті 140 Конституції України, а також статті 9 Закону України «Про органи самоорганізації населення», що ставить під сумнів легітимність їх діяльнос-ті. Також потребує дослідження ситуація з органами самоорганізації, які були ство-рені до 11 липня 2001 року;

- Виконавчим комітетом Хмільницької міської ради не затверджені Методичні ре-комендації щодо легалізації органів самоорганізації населення в місті Хмільнику, що є порушенням частини 12 статті 13 Закону України «Про органи самоорганіза-ції населення».

Керуючись вищевикладеним можна зробити висновок, що в місті Хмільнику не

створені умови для розвитку органів самоорганізації населення, а існуючі органи самоор-ганізації населення є нелегітимними.

Пропозиції:

1. Затвердити рішенням виконавчого комітету Хмільницької міської ради Мето-дичні рекомендації щодо легалізації органів самоорганізації населення в місті Хмільнику. Ми, звичайно, надали свій варіант цього документу. Наша Мето-дика містить такі розділи:

- Загальні положення; - Порядок створення ОСН;

46

- Порядок надання дозволу на створення ОСН; - Порядок обрання ОСН; - Легалізація ОСН; - Зразки заяв, протоколів, списків;

2. Створити робочу групу, до складу якої увійдуть представники громадської ор-ганізації «ПРАВО», громадської організації «Молодіжна Рада», представники виконавчих органів Хмільницької міської ради, яка б розробила документ, яким би визначалися заходи щодо розвитку в Хмільнику органів самоорганіза-ції населення, а також окреме положення про органи самоорганізації населен-ня в місті Хмільнику;

3. Провести роз’яснювальну роботу серед представників органів самоорганізації

населення міста Хмільника щодо легітимності створення та легалізації будин-кових та вуличних комітетів, які діють на території міста Хмільника.

У письмовому зверненні ми пропонували розглянути пропозиції нашої організації,

а також письмово поінформувати нашу організацію про результати розгляду експертних пропозицій з одночасним розміщенням відповідної інформації у засобах масової інформа-ції та на офіційному сайті міста.

Інформація щодо подання пропозицій за результатами проведення громадської ек-спертизи з’явилася на Офіційному сайті міста Хмільника 15 липня 2011 року, містила у собі пропозиції та висновки. Методичні рекомендації щодо порядку здійснення легалізації органів самоорганізації населення в місті Хмільнику на сторінці відсутні, ознайомлення з ними є неможливим, що я вважаю недоліком.

Тепер нам залишається чекати реакції з боку влади. Дуже сподіваємося, що на цей раз наша ініціатива не призведе до чергового протистояння між нашою організацією та міською владою. Сподіваємося, що пропозиції будуть враховані, Методичні рекомендації затвердженні й буде зроблено перший вагомий крок щодо розвитку органів самоорганіза-ції населення в нашому місті…

Коли вже макет збірки був готовий до друку, надійшла відповідь за підписом місь-кого голови Василя Грушка. Міська влада не те, щоб не врахувала пропозиції за результа-тами громадської експертизи, а навіть відмовилася виносити це питання на розгляд вико-навчого комітету Хмільницької міської ради…

Таким чином міською владою було проігноровано вимоги частини 2 п. 7 По-рядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності виконавчих органів Хмільницької міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Хміль-ницької міської ради №255 від 21 квітня 2011 року, який зобов’язує виконавчий ко-мітет Хмільницької міської ради розглянути пропозиції на найближчому своєму за-сіданні за участю представників інституту громадянського суспільства, який прово-див громадську експертизу…

На превеликий жаль збірка має побачити світ і ми не можемо чекати, доки ця ситу-ація якось вирішиться. Але й сидіти склавши руки також не збираємося… Про подальший розвиток подій читайте на сайті «Громадський форум Хмільниччини» www/pravo-hm.org.ua

47

Анна Чайковська Голова Вінницької обласної організації Суспільної Служби України

м. Вінниця.

Розповідає Голова Вінницької обласної організації Суспільної Служби України Анна Чайковська

Щось чули про нашу організацію, але не знаєте, чим вона займається? А чи не чули ніколи? Нам приємно познайомитись з Вами. Можливо, станемо добрими друзями... А, може, прийде така хвилина, коли зможемо підтримати Вас... Будемо щиро вдячні, коли Ваш досвід чи Ваша порада стане в нагоді нам... Так чи інакше — ми раді знайомству з Вами.

Ми — це тисячі добровольців по всій Україні, яких об’єднало бажання допомогти ближньому, прагнення змінити світ на краще, і найперше — змінити рідну Україну, спри-яти побудові громадянського суспільства та демократичної незалежної держави.

Ідею створення Суспільної Служби України подав громадянин Канади, великий па-тріот України Зенон Дуда. На початку 90-х років він очолював Світову Раду Суспільної Служби при Світовому Конгресі Вільних Українців. Знайшов однодумців в Україні, котрі теж поширили ідею створення доброчинної організації.

20 січня 1992 р. відбулися установчі збори Суспільної Служби України, а 27 травня 1992 р. Суспільна Служба України була зареєстрована Міністерством юстиції. як Всеукра-їнська громадська організація. Суспільна Служби України ( ССУ) довший час працювала у Вінниці, як осередок ССУ.

Вінницька обласна організація Суспільної Служби України (ВОО ССУ) створена в серпні 1997 року. Скорочена назва: ВОО Суспільна Служба України. Офіційно зареєстро-вана, як юридична особа, Вінницьким обласним управлінням юстиції 03 березня 2001 року. Організація велика і напрямки діяльності різні. Є в нашій організації спеціалісти, як то кажуть «і до танцю, і до ружанцю»… Організація має добре налагоджену співпрацю з владою. Так і повинна працювати організація соціального спрямування.

ВОО Суспільна Служба України активно включилась в формування громадських рад, навчання по проведенню громадської експертизи, громадського контролю та моніто-рингу діяльності влади. Це і привело мене на «Школу громадської експертизи».

Школа громадської експертизи.

Про школу я дізналася з порталу ГУРТ. Я подала заявку і потрапила на «Школу громадської експертизи». Я зазвичай завжди не задоволена тим, що в останній момент по-переджають про проведення якихось заходів. За принципом – «прийди і подивися» (якщо встигнеш). Хоча книжка пише інакше, і на тренінгах і семінарах вчать іншому. І я дуже голосно обурююсь, іноді на порталі ГУРТ, з цього приводу і про це повідомляю громадсь-кість.

48

Але тут потрібно віддати належне виконавцям проекту громадській організації «ПРАВО». Вся інформація по проекту, різного роду повідомлення, плани заходів надси-лались учасникам вчасно і в повному обсязі.

Перша сесія Школи яка відбувалась з 18 по 20 березня 2011 року у місті Хмільник. На даній сесії окрім я мала змогу познайомитися з ІГС з інших районів області. Там були присутні представники громадських організацій з Хмільника, Козятина, Літина, Липовця та Вінниці. Вдалось налагодити дружні контакти з регіональними організаціями, ознайо-милась з їх діяльністю.

Для проведення навчання у Школі підібрані кращі тренери та експерти з питань громадського контролю, проведення громадської експертизи, доступу до інформації, то-що. Учасники школи мали можливість неформального спілкування з тренерами та консу-льтування в режимі он-лайн, електронної пошти.

Протягом двох триденних сесій, насичених по своєму змісту цікавою та дуже кори-сною інформацією, ми гризли граніт науки. Пізнавали ази, механізми та підводні рифи процесу проведення громадської експертизи. Вчились, як планувати кампанії громадсько-го контролю. Адже і моніторинг, і громадська експертиза є інструментами громадського контролю.

Від представника Інституту Медіа Права Ольги Сушко, з якою ми вже були заочно знайомі, дізналися багато цікавого про досвід та успішні практиками проведення громад-ської експертизи діяльності органів виконавчої влади, які були здійснені Інститутом Медіа Права.

Хочеться відмітити активну участь учасників Школи у роботі. Непомітно збігав час. Тренери люб’язно відповідали на різноманітні питання учасників Школи. Ділились власним досвідом. Учасники школи мали можливість виконати велику кількість практич-них завдань.

В кінці другої сесії почали визначатися з застосуванням отриманих знань і вмінь на практиці. Почалась серйозна підготовка до проведення першої громадської експертизи, як пізніше вияснилося, як для мене, так і для управління ОДА. Проведення громадської експертизи. Увертюра. Хотіли як краще, а вийшло як завжди.

Вже була знайома з темою «Проведення громадської експертизи» і ми щось там со-бі планували. Навіть в план роботи громадської ради при ОДА внесли пункт «Громадська експертиза фінансування медичних закладів в розрізі захисту прав незахищених верств населення, кошти на медобслуговування яких передбачені в бюджеті». І ми працюємо в цьому напрямку.

Однак… мене запросили в Експертну комісію конкурсу. І погляд зсередини показав, що навіть члени комісії мало що знають про проекти, подані на конкурс. В силу певних об’єктивних причин – відсутність достатнього фінансування – немає паперу, немає можливості надати копії проектів для ознайомлення, не всі проекти були подані в електронному вигляді (?!), відключений телефон у спеціалістів управління з питань внутрішньої політики, тощо.

І виникло багато питань стосовно використання бюджетних коштів на проведення конкурсу та реалізацію програм громадських організацій, спрямованих на утвердження української державності та розбудову громадянського суспільства. А на Школі громадської експертизи, яка проходила за участю добрих викладачів, я вже отримала ґрунтовні знання і певний рівень підготовки.

І по науці, як пише книжка, і вчили на Школі, почали готуватися до експертизи.

49

А так, як громадська експертиза складається з чотирьох основних етапів (12 кро-ків):

1. Діагностика проблеми та планування проведення громадської експертизи 2. Проведення громадської експертизи 3. Розгляд результатів громадської експертизи 4. Врахування результатів громадської експертизи органом виконавчої влади

Ми приступили до виконання першого етапу – аналізу проблеми, планування та паралельного збору інформації, методом глибинного інтерв’ю. Ми визначили мету гро-мадської експертизи, предмет, методи моніторингу і аналізу, різні джерела інформації і спосіб її отримання та експертну групу. Однак, прекрасно розуміли, що більше зможемо дізнатися інформації, використовуючи метод глибинного інтерв’ю, поки не буде відомо широкому загалу навіщо нам це потрібно.

Люди були відвертими та щирими, розповідали цікаві речі. Особисте спілкування на цю тему, як з держслужбовцями і експертами, так і з представниками ІГС, дало можли-вість отримати багато потрібної інформації та звернути увагу до певних моментів прове-дення конкурсу.

Однак одне питання так і залишилось загадкою для нас. Ніхто не міг чітко поясни-ти, що ж воно таке, оце «утвердження української державності». І чи є поїздка за кордон за кошти платників податків, видання збірника з питань охорони здоров’я чи мандрівка по визначних місцях області утвердженням української державності?

Ми визначились з метою і предметом громадської експертизи. Актуальність питання. Одним із пріоритетних напрямків держави є сприяння со-

ціальному становленню молоді, утвердження української державності та розбудова гро-мадянського суспільства в Україні. Щороку проводиться фінансування, за рахунок коштів обласного бюджету, програм та заходів громадських організацій, спрямованих на реаліза-цію державної політики щодо утвердження української державності та розбудову грома-дянського суспільства, на рівні структурного підрозділу – Управління з питань внутрі-шньої політики та зв’язків з громадськістю облдержадміністрації.

Багато питань порядку такого фінансування визначені на законодавчому рівні. Се-ред інших, це – рішення 2 сесії обласної Ради 6 скликання від 28 грудня 2010 року № 41 «Про затвердження порядків використання коштів обласного бюджету».

До слова буде сказано, що на конкурс в 2011 році було виділено 300 тис гривень. А надано фінансування у 2011 році ІГС, на конкурсній основі, лише на суму 250 тис гри-вень. А де решта? Яка доля 50 тис гривень? Цікаво? І нам теж…

Також є ряд питань, що стосуються оголошення, проведення конкурсів фінансу-вання, реалізації програм та заходів, які не вирішені та стосуються покращення прозорих механізмів та залучення усіх зацікавлених організацій в їхній участі.

Мета проведення громадської експертизи – на основі громадського аналізу здійс-

нити оцінку діяльності Вінницької ОДА ( Управління з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю облдержадміністрації – далі Управління) щодо проведення кон-курсів та фінансування програм громадських організацій, спрямованих на утвердження української державності та розбудову громадянського суспільства. Аналіз стосується процедур проведення конкурсу, та в результаті очікується, що рекомендації, запро-поновані громадською організацією, посприяють покращенню цих процедур.

50

Предметом громадської експертизи стала діяльність Управління у сфері держав-ного фінансування програм, спрямованих на утвердження української державності та роз-будову громадянського суспільства, розроблених громадськими організаціями.

Настав час обрати методи збору й аналізу інформації. Предмет і завдання громад-ської експертизи підказали, що найкраще здійснити це дослідження, використовуючи ме-тод аналізу документів, спостереження, глибинного інтерв’ю, вивчення думки представ-ників ІГС щодо діяльності управління по процедурі і проведенню конкурсу.

Дослідження матеріалів у засобах масової інформації не проводили через недовіру до комунальних ЗМІ.

Сформували групу експертів. Правову допомогу надавали консультанти проекту «Школа громадської експертизи» та Хмільницької районної громадської організації «ПРАВО». В нашій організації є достатньо спеціалістів з оцінки та моніторингу проектів. З аналізом документів допомогла Яцків Тетяна, за що їй ми щиро вдячні. Мушу зауважи-ти, що особливо бажаючих долучитися до проведення експертизи, серед місцевих експер-тів ІГС, не знайшлось. Як ні як, рідне управління з питань внутрішньої політики…

А так як громадську експертизу може здійснювати як одна особа, так і експертна група., то ми трагедії з цього не робили.

І так… Склали запит на проведення експертизи й понесли його у відділ звернень

громадян Вінницької ОДА. Там все уважно перечитали, і сказали, що це інформаційний запит. А коли дізналися, що таки ні, це запит на проведення ГЕ, то направили до началь-ника.

Начальник дуже довго і уважно перечитував запит… Повторив цю процедуру ще раз… І поставив діагноз – це «інформаційний запит»… На заперечення його діагнозу, що це не інформаційний запит, а запит на ГЕ, він відповів питанням. Начальник спитав, хто фінансує нашу організацію. Після отримання вичерпної відповіді, він почав довгу розпо-відь про труднощі роботи держслужбовців, недостатнє фінансування і малу заробітню платню.

– «А тут ще ви з своїми запитами! Працівники порозбігаються!»…

Розмова відбувалася в дружній атмосфері. Я поспівчувала держслужбовцям. А на-чальник поспівчував мені. Повідомив, що до них з такого приводу звертаються вперше, тому мені потрібно занести запит до канцелярії ОДА, в 315 кімнату.

Однак, робочий день вже скінчився. І візит до канцелярії довелося відкласти на другий день.

Запит успішно зареєстрували в канцелярії і, навіть, на другому екземплярі проста-вили «вхідний».

Марлезонський балет. Частина перша.

В управлінні начальник мені повідомив, що працівник у відпустці, і крім нього цим питанням нема кому зайнятись. І це відповідало дійсності.

Однак, пізніше був виданий наказ по Управлінню «Про проведення громадської ек-спертизи». Начальник управління Ігор Смірнов наказав сприяти нашій організації у про-веденні експертизи. Наказом було визначено відповідальну особу за забезпечення взаємо-дії з Вінницькою обласною організацією Суспільної Служби України – Гареника Володи-мира Сергійовича – заступника начальника управління, начальника відділу зв’язків з полі-тичними партіями та громадськими організаціями.

51

Постанова КМУ № 976 від 05.11.2008 року прямо говорить, що «орган виконавчої влади сприяє інституту громадянського суспільства у проведенні громадської експертизи у разі надходження від нього письмового запиту …» (п.3 Постанови).

І Управління дійсно сприяло проведенню громадської експертизи, і продовжує це робити.

Відповідно до пункту 4 Порядку "орган виконавчої влади після надходження від інституту громадянського суспільства письмового запиту щодо проведення громадської експертизи:

- розміщує у тижневий строк інформацію про надходження запиту щодо прове-дення громадської експертизи та заходи, здійснені органом виконавчої влади з метою сприяння її проведенню, на власному веб-сайті»;

Інформація про проведення громадської експертизи на веб-сайті Вінницької

ОДА розміщена не була. Це мені пояснили тим, що управління не має власного сайту…

Ми отримали відповідь Управління за № 05-271 від 17.06.2011 року. У відповіді було вказано, що Управління зацікавлене у проведенні експертизи та готове до взаємови-гідної співпраці.

А також обіцяно: «Результати експертизи довести до громадськості та розмістити

на веб-сайті облдержадміністрації.». Поживемо – побачимо… Для проведення експертизи Управлінням були надані всі необхідні документи. На

звернення надаються додаткові документи. Інформація про оголошення конкурсу і Поло-ження про конкурс була розміщена на офіційному сайті ОДА. Управління дійсно сприяє у проведенні експертизи.

Основним методом дослідження став аналіз документів. І тут відкрилося багато ці-кавого. Управління, зазвичай, не розміщує на сайті інформацію про переможців конкурсу, вказавши тему проекту та суму бюджетних коштів, виділених на даний проект. Дана ін-формація про використання коштів обласного бюджету, коштів платників податків, зали-шається не доступною для широкого загалу громадськості.

Основним документом проведення конкурсу є Положення про конкурс. І чим нас радує Положення... Багато речей є прописано в ньому, але не до кінця. Так, прогалин у цьому акті чимало, наприклад, оголошення про конкурс то оприлюднюється, а в які стро-ки – забули вказати, і пункт про обов’язковість оприлюднення інформації на веб-сайті по строках також відсутній.

Склад експертної комісії визначається наказом, включаються представники управ-ління, депутати, представники структурних підрозділів ОДА, представники ІГС, проекти яких подано на конкурс – уже корупційний фактор. Скільки представників громадськості включено до складу Експертної комісії – не зрозуміло. (в % ) Яка кваліфікація представ-ників громадськості, чи є вони експертами чи на худий кінець, активними громадськими діячами, які в темі, не відомо. Вірніше, точно відомо, що шановані мною керівники вете-ранських організацій ветеранів війни, точно не є спеціалістами з оцінки і моніторингу проектів ІГС.

Окрім того, в Україні є дві позиції щодо складу Експертної комісії. Одна – мініма-лістська – прописувати у положеннях про склад комісії мінімальну кількість представни-ків громадськості (тут коливається від 30 % до 50 %). І друга, і вона є ще більш прогреси-вна (особисто мені та багатьом експертам вона більше подобається) – взагалі прописувати, що до складу комісії не можуть входити представники органу влади, який проводить кон-курс.

52

І Вінниччина, яка, як каже наш голова обласної ради Сергій Татусяк – «У питанні реформ область має стати правофланговою», повинна і в вирішенні цього питання не пас-ти задніх. І першою впровадити такі прогресивні норми, які би унеможливили корупційні фактори та сприяли відкритості і прозорості проведення процедур цього та інших конкур-сів за кошти обласного бюджету… Потрібно зробити перший крок… Всі реформи, в тому числі розбудова громадянського суспільства, відкритість і прозорість діяльності влади мають працювати виключно на інтереси людини, її соціальні гарантії і добробут.

В даний час ми знаходимося на етапі підготовки експертного висновку. Є попере-дній експертний висновок, який ще не є оприлюдненим. Немає сенсу його зараз оприлюд-нювати. Він і не буде оприлюднений до того періоду, коли працівники Управління, його керівництво в особі начальника Управління не повернеться з відпустки. Настав період ві-дпусток, як для працівників Управління, так і для експертів. Це дасть можливість експер-там докладніше вивчити всі документи, трохи більше часу витратити на експертизу. Та врешті, і висновок не загубиться і не припаде порохом.

Повернемося до Положення «Про конкурс та порядок реалізації програм громадсь-ких організацій, спрямованих на утвердження української державності та розбудову гро-мадянського суспільства» від «28» лютого 2011 р. № 1/1-ОД

Наводимо перелік напрямків програми:

3.1. Перелік напрямків програми громадських організацій спрямованих на утвер-

дження української державності та розбудову громадянського суспільства, реалізація яких буде здійснюватися за рахунок коштів обласного бюджету:

- Популяризація історії українського народу, формування у громадян цілісного

духовного світу, почуття патріотизму, любові до рідного краю на традиціях наступності поколінь, історії та культури Вінниччини;

- Впровадження новітніх методик в організації інформаційно-просвітницької роботи серед жителів Вінниччини;

- Вивчення та узагальнення інститутами громадянського суспільства громадської думки жителів Вінниччини з актуальних питань життєдіяльності краю;

- Підтримка молодіжного та волонтерського руху, національно-патріотичного та духовного виховання молоді;

- Інституційний розвиток громадської ради; - Проведення культурних, мистецьких та просвітницьких заходів громадськими

організаціями спрямованих на вшанування української історії та утвердження державності;

- Залучення громадськості до вирішення нагальних проблем охорони здоров’я та навколишнього середовища краю;

- Розвиток співпраці між громадськими об’єднаннями області та інститутами громадянського суспільства Європейського Союзу в рамках євро інтеграційних процесів України.

Громадськість до обговорення пріоритетних напрямків програми не залучається.

Публічно і доступно широкому загалу громадськості це питання не обговорюється.

Аналіз Положення «Про конкурс та порядок реалізації програм громадських орга-нізацій, спрямованих на утвердження української державності та розбудову громадянсь-кого суспільства» від «28» лютого 2011 р. № 1/1-ОД.

53

Положення (текст) Дійсність Рекомендації 1.1 Основні терміни, які використовуються в цьому Положенні, вживаються в такому значенні: громадські організації – громадські організації, які створені та діють на ос-нові Законів України „Про об’єднання громадян”, „Про громадські організації” та „Про молодіжні та дитячі громадські організації”;

В розділі 1, в пункті 1.1 Осно-вні терміни, які використову-ються в цьому Положенні, вжи-ваються в такому значенні: Відсутній термін утвердження української державності. Не зрозуміло чим керується Експертна комісія розглядаючи відповідність конкурсних про-грам пріоритетам конкурсу.

В пункті 1.1 дати визначен-ня терміну «утвердження української державності».

1.4. Фінансування програм, розробле-них громадськими організаціями, здійс-нюється з метою: - реалізації заходів програм, спрямова-них на утвердження української держа-вності та розбудову громадянського суспільства; - стимулювання громадських організа-цій Вінниччини щодо активізації їх дія-льності, спрямованої на утвердження української державності та розбудову громадянського суспільства;

В минулі роки на кожний пріо-ритетний напрямок було виді-лено певну суму коштів. В 2010 -2011 роках максималь-ні суми, майже 30% бюджету конкурсу отримує одна органі-зація. Представники цієї органі-зації є членами Експертної ко-місії. Розпорядники коштів є членами Президії ради цієї ор-ганізації. Про це свідчить про-токол цієї організації, поданий в пакеті документів на конкурс. Уже присутній корупційний фактор…

Рекомендувати повернутися до розподілу коштів на кож-ний пріоритетний напрямок. На кожний напрямок має бути передбачена певна су-ма коштів.

1.5. Фінансування програм громадських організацій здійснюється на основі та-ких принципів: - пріоритетності напрямків спрямованих на утвердження української державнос-ті та розбудову громадянського суспі-льства; - поєднання бюджетних та позабюджет-них коштів; - конкурсності; - гласності та прозорості у відборі про-грам та їх реалізації; - поєднання ініціативи виконавців про-грам з їх відповідальністю

Відсутня вимога обов’язкового підтвердження позабюджетних коштів, їх джерела. Одні мають це показати, а інші – ні. Різний підхід до ІГС. Не оприлюднюються на веб-сайті ОДА переможці конкурсу з вказаннями суми фінансуван-ня.

Внести в Положення пункт про розміщення у тижне-вий строк інформації веб-сайті ОДА про переможців конкурсу з вказанням суми фінансування.

1.6. Фінансова підтримка громадським організаціям надається у межах коштів, передбачених на зазначені цілі в облас-ному бюджеті.

В 2011 році в бюджеті області передбачена сума 300 тис гри-вень.

За результатами конкурсу розподілені кошти в сумі 250 тис гривень. Доля 50 тис гривень наразі невідома. Рекомендувати прописувати такі ситуації в Положенні.

1.7. Дія Положення поширюється на громадські організації, які офіційно легалізовані відповідно до Законів України „Про об’єднання громадян”, „Про громадські організації”, „Про мо-лодіжні та дитячі громадські організа-ції” та здійснюють свою діяльність на території Вінницької області і є юриди-чними особами.

Визначено, що ІГС здійснюють свою діяльність на території Вінницької області і є юридич-ними особами. Однак не має чітко визначено де територіа-льно має проходити діяльність за проектом.

Чітко прописати в Поло-женні де територіально має проходити діяльність за проектом.

2.2. Оголошення про конкурс програм розміщується у місцевих засобах масо-вої інформації та на інтернет-сторінці обласної державної адміністрації.

Не вказано у який термін роз-міщується оголошення.

Визначити у Положенні у який термін розміщується оголошення на інтернет-сторінці ОДА.

54

2.3. В оголошенні про конкурс вказуються: - мета проведення конкурсу; - перелік пріоритетних напрямків, на вирішення яких мають бути спрямовані програми громадських організацій; - обсяг програм, термін їх подання та адреса, за якою вона подається; - терміни оголошення переможців кон-курсу.

В оголошенні про конкурс не вказано: - мета проведення конкурсу; - терміни оголошення перемо-жців конкурсу

Дотримуватися вимоги 2.3 Положення та оприлюдню-вати в оголошенні мету про-ведення конкурсу та терміни оголошення переможців.

3.1. Перелік напрямків програми гро-мадських організацій спрямованих на утвердження української державності та розбудову громадянського суспільства, реалізація яких буде здійснюватися за рахунок коштів обласного бюджету: - Популяризація історії українського народу, формування у громадян цілісного духовного світу, почуття патріотизму, любові до рідного краю на традиціях наступності поколінь, історії та культури Вінниччини;

Громадськість до обговорення пріоритетних напрямків про-грами не залучається.

Рекомендувати залучати громадськість до публічного обговорення пріоритетних напрямків програми. Розмі-стити відповідну інформа-цію з вказанням термінів на веб-сайті ОДА.

IV. ВИМОГИ ТА ТЕРМІН ПОДАЧІ ЗАЯВОК 4.1. Заява на участь у конкурсі повинна бути оформлена відповідно до цього Положення (додаток № 1). Окрім заяви необхідно подати: Опис програми та кошторис витрат на їх реалізацію за формами, затверд-женими цим Положенням (додаток № 2), у друкованому та електронному вигляді (захищеному від внесення змін). Копію свідоцтва про реєстрацію громадської організації. Копію статуту (положення) громадської організації. Резюме відповідальних виконавців програми. Рішення керівного органу громадської організації про затверд-ження програми, скріпленого печат-кою організації (оригінал). Рекомендаційні листи (не обов’язково).

Участь в конкурсі не можуть приймати громадські організа-ції до складу керівних органів, правління чи президії ради яких входять розпорядники бюджетних коштів конкурсу. Це не прописано в Положенні. На даний час такі випадки ма-ють місце. І про це ми дізнали-ся з протоколу, доданого до пакету документів, поданих на конкурс.

Участь в конкурсі не мо-жуть приймати громадські організації до складу керів-них органів, правління чи президії ради яких входять розпорядники бюджетних коштів конкурсу.

5.3. Обмеження у використанні ці-льових коштів. Кошти, надані громадській організації не можуть використовуватися: - для реалізації комерційних програм, що припускають отримання прибутку; - на надання гуманітарної чи соціальної допомоги фізичним особам; - для здійснення діяльності, яка непередбачена програмою, і покриття незапланованих витрат; - на придбання основних засобів – меб-лів, оргтехніки, комп’ютерів, транспор-тних засобів тощо.

В Положенні не вказано на що можуть бути використані кош-ти. Після подачі проектів, чле-ни Експертної комісії – бухгал-тера Управління – дають оцінку проектам і вказують на що мо-жуть бути використані кошти. А на що не можна витрачати кошти бюджету. Ця робота має бути проведена на підготовчо-му етапі, до подачі організацією проекту на конкурс. Має місце різний підхід до ІГС в питанні використання коштів. Наприклад, оплата гонорарів (Товариство «Знання») При зменшенні фінансування програми не зрозуміло, які за-ходи програми підтримані.

Рекомендувати вивести бу-хгалтерів з числа членів Ек-спертної комісії і призначи-ти їх експертами – консуль-тантами на підготовчому етапі проектів – до подання на конкурс.

55

6.3. Тривалість першого етапу не пови-нна перевищувати термін у 7 календар-них днів з дня закінчення терміну пода-чі заявок на конкурс. У цей термін Екс-пертна комісія розглядає конкурсну документацію з метою визначення її відповідності вимогам цього Положен-ня.

Не виконується Рекомендувати дотримува-тися Положення про кон-курс в частині п. 6.3.

6.5. На підставі проведеної попередньої кваліфікації Експертна комісія визначає програми, які можуть брати участь у другому етапі конкурсу. Про своє рі-шення Експертна комісія повідомляє усі громадські організації, які подали про-грами на конкурс протягом 7 календар-них днів після прийняття рішення.

Не виконується. Не прописано яким чином Експертна комісія повідомляє громадські органі-зації про своє рішення.

Визначити в Положенні яким чином (веб-сайт, лист, телефон) Експертна комісія повідомляє громадські орга-нізації, , які подали програ-ми на конкурс протягом 7 календарних днів після при-йняття рішення. Рекомендувати таку норму Прописати в Положенні, що до складу комісії не можуть входити представники орга-ну влади, який проводить конкурс. Дотримуватись норми 7.3.4 Положення.

7.3.4. До складу Експертної комісії не можуть входити представники громад-ських організацій, проекти яких подані на конкурс.

Не виконується. Щорічно до складу експертної комісії вхо-дять представники ІГС проекти яких подані на конкурс. Це пряме порушення п. 7.3.4 По-ложення про конкурс.

Конфлікт інтересів має бути прописаний в Положенні. Рекомендувати таку норму. При порушенні п. 7.3.4 ІГС, який отримав фінансування зобов’язаний повернути ко-шти до державного бюджету.

На даному етапі ми продовжуємо аналіз отриманих документів та готуємо експерт-

ний висновок.

Марлезонський балет. Частина друга. Тонка талія чи пироги зі сметаною.

Багато цікавого дізналися про сам конкурс та його переможців. В 2011 році пере-можцями стали 10 громадських організацій. Сумно, що немає жодної організації з районів. Вітаємо переможців: № з

Реєстра- ційний вхідний номер

Найменування ГО Назва проекту Сума

11 № 08-11 31.03.2011

Вінницька обласна громад-ська організація «Асоціація музеїв Вінниччини»

«Державотворчі традиції на Він-ниччині»

15 000,00

22 № 15-11 31.03.2011

Вінницька громадська орга-нізація молоді з обмежени-ми фізичними можливостя-ми «Гармонія»

«Стежками Вінниччини» 15 000,00

33 № 10-11 31.03.2011

Вінницька обласна благодій-на організація «Благодійний фонд «Здорова нація»

«Протидія алкоголізму та нарко-манії»

15 000,00

44 № 05-11 31.03.2011

Громадська організація «Вінницьке крайове козаць-ке молодіжне об’єднання «Молода Подільська Січ»

«Вишкільно-краєзнавчий оздоро-вчий літній дитячий козацький табір «Молода січ»

15 000,00

56

55 № 09-11 31.03.2011

Крайове товариство «Він-ницький козацький полк ім. І. Богуна»

«Юність України» 13 000,00

66 № 06-11 31.03.2011

Вінницький обласний осе-редок МГО «Україна-Польща-Німеччина»

«Скандинавський досвід демок-ратії для України»

70 000,00

77 № 14-11 31.03.2011

Спілка учасників бойових дій в Афганістані м. Вінниці

«II міжнародний фестиваль «аф-ганської» та військово-патріотичної пісні «Дорога надії – 2011»

45 000,00

88 № 13-11 31.03.2011

Вінницька обласна органі-зація Товариства «Знання» України

«Програма розвитку просвітни-цької діяльності, спрямованої на вшанування української історії й утвердження державності та ор-ганізації інформаційно-роз’яснювальної роботи серед населення Вінниччини на 2011 рік »

27 000,00

99 № 12-11 31.03.2011

Громадська організація Асоціація захисту та допо-моги інвалідам «Відкриті серця»

«Проведення інформаційно-просвітницької роботи по впро-вадженню Конвенції ООН про права інвалідів в умовах підгото-вки адміністративно-територіальної реформи у Вінни-цькій області»

20 000,00

110 № 11-11 31.03.2011

«Вінницька обласна Асоціа-ція ендокринологів»

«Цукровий діабет – не хвороба, а стиль життя»

15 000,00

В С Ь О Г О: 250 000,00

Повна інформація про результати конкурсу не була розміщена на офіційному веб-сайті ОДА.

Незмінним лідером перегонів за коштами обласного бюджету є Вінницький облас-ний осередок МГО «Україна-Польща-Німеччина». Ця організація вже традиційно займає перше місце по сумі коштів, яка виділена на фінансування програм організації.

У 2009 році – це 70 тис грн. з 300 тис гривень бюджету конкурсу. У 2010 році – це 107 тис грн. з 300 тис загального бюджету конкурсу. І у 20211 році – це 70 тис гривень з 250 тис, які були розподілені на «конкурсній»

основі серед ІГС, які подали проекти на конкурс.

З чим ми і вітаємо організацію.

Однак справедливості ради, мусимо сказати, що щорічно на протязі останніх 4-5 років порушується п. 7.3.4. Положення «Про конкурс та порядок реалізації програм гро-мадських організацій, спрямованих на утвердження української державності та розбудову громадянського суспільства» від «28» лютого 2011 р. № 1/1-ОД.

В положенні про конкурс чітко записано: 7.3.4. До складу Експертної комісії не можуть входити представники громадських

організацій, проекти яких подані на конкурс. А у даному випадку має місце пряме пору-шення пункту 7.3.4. Положення. Це стосується і інших організацій, наприклад, Вінницька обласна Асоціація ендокринологів» є учасником конкурсу. А представник організації – член Експертної комісії… Конфлікт інтересів… Членами експертної комісії є представни-ки ІГС, які приймають участь у конкурсі, а саме:

57

Гаврилов Олексій Валерійович – член комісії (2010 рік), голова Вінницького обла-сного осередку МГО «Україна-Польща-Німеччина».

Коваль Марина Євгеніївна – заступник голови Вінницького обласного осередку МГО «Україна-Польща-Німеччина», член експертної комісії у 2011 році.

Ходакова Світлана – в попередні роки теж була членом комісії і подавала проект

на конкурс.

Прудиус Пилип Григорович – голова організації «Вінницька обласна Асоціація ен-докринологів», член експертної комісії, як голова Громадської ради, у 2010-2011 рр.

Нагадую, що це порушення Положення про конкурс. Потрібно вибрати, тонка талія чи пироги зі сметаною. А поки одні обирають між талією і пирогами, інші відпочивають і набираються сил, життя триває…

До зустрічі. Нас чекає … Марлезонський балет. Частина третя.

В планах проведення круглого столу з організаторами конкурсу. Аналіз глибинного

інтерв’ю з учасниками конкурсу за останні роки. В 2011 році серед переможців конкурсу немає жодної районної організації. Щорічно зменшується кількість ІГС, які приймають участь у конкурсі програм, спрямованих на утвердження української державності та роз-будову громадянського суспільства. Проблеми та перешкоди участі організацій громадсь-кого сектору та доступ до фінансування програм з бюджету, стануть питаннями діалогу з владою.

А результати даної експертизи дадуть можливість визначити стан відкритості і про-

зорості проведення конкурсу, з’ясувати існуючі перешкоди участі організацій у конкурсі та розробити за результатами громадської експертизи рекомендації.

Віримо, що вони будуть враховані при організації наступного конкурсу.

58

Віталій Дорох Голова Ради громадської організації «ПРАВО», керівник проекту «Школа громадської експертизи».

Отже, Ви ознайомилися з практиками проведення громадської експертизи. До Вашої

уваги пропонуються окремі додатки, які, можливо допоможуть представникам інститутів громадянського суспільства краще зрозуміти механізм проведення громадської експертизи.

В додатках Ви знайдете Постанову Кабінету Міністрів від 5 листопада 2008 року N 976, «Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяль-ності органів виконавчої влади», зразки запитів на проведення громадської експертизи, зразок пропозицій за результатами проведення громадської експертизи, а також рішення виконавчого комітету Хмільницької міської ради «Про порядок сприяння проведенню громадської експертизи діяльності виконавчих органів Хмільницької міської ради» за №255 від 21 квітня 2011 року. Про останній документ хотілося б розповісти докладніше.

Свого часу в нашому місті було створено громадську раду при виконкомі Хмільницької міської ради. Одними з перших кроків членів новоствореної громадської ради було врегулю-вання окремих питань її діяльності. Якщо конкретно, то громадська рада була фактично позба-влена можливості проводити громадську експертизу та консультації з громадськістю, так як постанови КМУ, які регламентують їх проведення, носять рекомендаційний характер для орга-нів місцевого самоврядування. От і було вирішено розробити окремі Порядки та затвердити їх рішеннями виконавчого комітету. Ціль благородна, але що маємо на практиці?

Громадською радою було розроблено та погоджено ці порядки й на черговому її засіданні рекомендовано до затвердження виконавчим комітетом. Начебто все добре… Але після затвердження документи трішки відрізнявся від запропонованого громадськіс-тю варіанту… Розберемо Порядок сприяння проведенню громадської експертизи…

До цього документу було внесено всього три правки, але вони кардинально змінили саму суть документу й механізм проведення громадської експертизи зокрема. Нагадаю, що ці порядки розроблялися громадською радою у відповідності до рекомендацій Кабінету Мініст-рів України… Правка перша… Запропонований документ містив таку норму:

«У цьому Порядку під інститутами громадянського суспільства слід розуміти гро-мадські організації, професійні та творчі спілки, …, органи самоорганізації населення, … та інші непідприємницькі товариства і установи, легалізовані відповідно до законодавства».

Нормальна норма? А що ж затвердив виконавчий комітет? Пропоную ознайомитися (затверджена версія місцевої влади): «У цьому Порядку під інститутами громадянського суспільства слід розуміти

громадські організації, професійні та творчі спілки, …, органи самоорганізації населення, … та інші непідприємницькі товариства і установи, легалізовані відповідно до законо-давства та які зареєстровані в місті Хмільнику»…

Нічого не помітили? Начебто незначна правочка, але на практиці вона фактично позбавляє окремі інститути громадянського суспільства проводити громадську експерти-зу… Зараз поясню…

Згідно Порядку інститутом громадянського суспільства є органи самоорганізації населення, які, згідно законодавства, легалізуються шляхом реєстрації чи повідомлення. В Хмільнику немає жодного (!!!) зареєстрованого органу самоорганізації населення (будин-кового чи вуличного комітету). Всі вони легалізовані шляхом повідомлення, причому з

59

грубим порушенням законодавства (але це окрема історія, яка описана вище)… От і вихо-дить, що органи самоорганізації населення просто випадають з запропонованого владою переліку – бо незареєстровані на території Хмільника… На мою думку, така ж доля може чекати і осередки всеукраїнських та обласних громадських організацій, які легалізуються шляхом повідомлення… Цікаво?

Питання тільки в іншому: а навіщо свідомо було вводити таку норму? Навіщо було свідомо дискримінувати певні інститути громадянського суспільства? Підемо далі… Правка друга… Ось цитата з запропонованого громадською радою Порядку:

«Виконавчий комітет Хмільницької міської ради сприяє інституту громадянсько-го суспільства у проведенні громадської експертизи у разі надходження від нього письмо-вого запиту…»

А що ж маємо після «редагування» виконкомом? Прошу ознайомитися: «Виконавчий комітет Хмільницької міської ради у випадку наявності підстав

сприяє інституту громадянського суспільства у проведенні громадської експертизи у разі надходження від нього письмового запиту…»…

Про які підстави йдеться взагалі і хто має визначати ці підстави? На мою думку на практиці це буде виглядати приблизно так: в нас (чи у вас) немає підстав для проведення гро-мадської експертизи, так що заберіть свій запит… Але знову питання: навіщо видумувати та-ку недолугу норму? Причому більш ніде в документі не має жодної згадки про критерії ви-значення цих підстав та спосіб реагування інституту громадянського суспільства та органу влади після їх виявлення… Що це таке? Навіщо такі перестороги? Хтось чогось злякався? Третя правка… Ось запропонований громадською радою варіант:

«Пропозиції, підготовлені інститутом громадянського суспільства за результа-тами проведеної громадської експертизи (далі – експертні пропозиції), враховуються ви-конавчими органами Хмільницької міської ради…». А що ж затвердив виконком? Прошу:

«Пропозиції, підготовлені інститутом громадянського суспільства за результа-тами проведеної громадської експертизи (далі – експертні пропозиції), можуть врахову-ватись виконавчими органами Хмільницької міської ради…»

Завдяки такому формулюванню місцева влада фактично знімає з себе будь-який обов’язок щодо врахування пропозицій за результатами громадської експертизи… «Мо-жуть враховуватись, а можуть і не враховуватись…»

А тепер виникає питання: так що ж так налякало місцеву владу в Хмільнику, що вона була змушена вносити такі правки до запропонованого громадською радою докумен-ту? Чому громаду фактично позбавили можливості впливати на формування місцевої та державної політики через проведення громадської експертизи?

Але сам документ прийнято й ми приведемо його в такому вигляді, в якому його ухва-лив виконком. А попередній коментар для тих, хто має намір розробити й затвердити такий порядок в себе в громаді… Можливо Вам вдасться уникнути всіх підводних каменів…

Наш проект, окрім навчання та практики проведення громадської експертизи, пе-редбачав проведення конференції місцевих громадських організацій Вінниччини під на-звою «Громадська експертиза: практика та перспективи розвитку». Під час її проведення було, узагальнено досвід проведення громадських експертиз учасниками Школи, обгово-рено проблеми та шляхи розвитку механізму громадської експертизи. як ефективної фор-ми громадського контролю та участі громадськості в управлінні місцевими справами. Звичайно ж, ми не можемо розмістити весь матеріал конференції, тому Вашій увазі про-понується доповідь заступника голови Всеукраїнської асоціації сприяння самоорганізації населення, директора Одеського суспільного інституту соціальних технологій, доцента ОРІДУ НАДУ при Президентові України, кандидата політичних наук Крупника Андрія Семеновича. В своїй доповіді він чітко окреслив «болючі» проблеми стосовно громадської експертизи та шляхи їх подолання…

Андрій Крупник заступник голови Всеукраїнської асоціації сприяння самоорганізації населення, директор Одеського суспільного інституту соціальних технологій, доцент ОРІДУ НАДУ при Президентові України, кандидат політичних наук.

Громадська експертиза

як ефективна форма громадського контролю та участі громадськості в управлінні місцевими справами

За останні роки в наш ужиток увійшло нове поняття – громадська експертиза. На

жаль, багато хто по різному розуміє сутність цього поняття, а дехто взагалі не розуміє, що воно таке є. І головне – навіщо. Тому спочатку варто розібратись у термінах.

За своєю нормативною суттю, яка визначена у Постанові Кабінету Міністрів Укра-їни від 05.11.2008 № 976, громадська експертиза – це оцінка інститутами громадянсько-го суспільства (ІГС) ефективності діяльності органів влади з прийняття та виконання дер-жавно-управлінських рішень у певній сфері управлінської діяльності та підготовка ІГС на цій основі пропозицій стосовно розв'язання суспільно значущих проблем, які існують в об-раній сфері. Ці пропозиції ІГС органи влади мають враховувати у своїй діяльності.

Під суспільно значущими проблемами розуміються питання, які належать до ві-дання органів публічної влади на відповідній території та зачіпають інтереси значної час-тини територіальної громади або її окремих соціальних груп.

Громадська експертиза як форма участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики є складовою механізму демократичного управління державою. Це по суті змагання влади і громадськості на краще розуміння потреб та інтересів суспільства для якнайповнішого їх задоволення.

Отже, по суті громадська експертиза є інструментом розв’язання суспільно зна-чущої проблеми, яка знаходиться у компетенції того чи іншого органу влади і яку береть-ся вирішувати разом із владою ІГС.

А це означає, що при проведенні громадської експертизи треба чітко уявляти собі сутність соціальної проблеми, її витоки та можливі шляхи розв’язання. В іншому разі цей тонкий інструмент може перетворитись лише у засіб зведення рахунків, зіпсування нервів, задоволення амбіцій та політичних маніпуляцій.

Громадська експертиза як один із видів громадського контролю здійснюється шля-хом зіставлення діяльності органу влади із відповідними соціальними нормами, на основі чого робиться висновок щодо відповідності цієї діяльності встановленим вимогам.

Але завдання громадської експертизи не зводиться лише до виявлення розходжень між заданим і фактичним. Головна мета громадської експертизи – усунення та попере-дження причин, які породжують цю невідповідність, забезпечення додержання об'єктами експертизи відповідних норм і вимог.

Варто нагадати, що поняття «громадська експертиза» згадується у таких законах, як: «Про наукову і науково-технічну діяльність» (1991); «Про забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення» (1994); «Про наукову і науково-технічну екс-пертизу» (1995); «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності від (1999); «Про

60

61

захист прав споживачів» (2005); «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (2003), а також у Водному Кодексі України (1995).

Разом із тим, чинна нормативно-методична база громадської експертизи є недос-коналою, фрагментарною і явно недостатньою для її ефективного використання на практи-ці. Це стосується, перш за усе, відсутності норм, які би належним чином регулювали пи-тання, пов’язані із забезпеченням громадської експертизи, в таких нормативних актах ло-кального регулювання, як статути територіальних громад, регламенти діяльності органів ви-конавчої влади, регламенти місцевих рад та їх виконкомів.

Інституційну базу механізму громадської експертизи складають чотири основні компоненти: суб'єкт, об'єкт, предмет та процедура його здійснення.

Суб'єктами громадської експертизи можуть бути інститути громадянського суспі-льства, до яких належать не тільки громадські організації, а й професійні і творчі спілки, організації роботодавців, благодійні і релігійні організації, органи самоорганізації насе-лення, недержавні ЗМІ та інші непідприємницькі товариства і установи, легалізовані від-повідно до законодавства. Підкреслимо: не обов’язково зареєстровані, але й легалізовані шляхом повідомлення.

Об'єктами громадської експертизи є органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Предметом громадської експертизи може бути діяльність вказаних органів у підві-домчій їм сфері щодо захисту прав і реалізації свобод громадян, задоволення їх потреб та інтересів.

Процедурна основа громадської експертизи закладена у Постанові КМУ № 976. Ко-рисними для практичного застосування можуть бути також методичні матеріалі, які з’явилися на сайтах таких інститутів громадянського суспільства України, як Творчий центр розвиту особистості «ТОРО» (м. Кіровоград), Дніпропетровський координаційно-експертний центр з питань регуляторної політики, Хмільницька РГО «Право» та ін. (http://www.toro.org.ua; http://www.civicexpert.in.ua/documents/141_DCECRP_POSIB.pdf).

Ефективність громадської експертизи залежить від глибини розуміння її ініціато-рами, організаторами і експертами сутності і витоків проблеми, від чіткості встановлення завдань, обґрунтованості еталонних норм, якості розробки і додержання усіх процедур експертизи, від кваліфікації експертів.

Громадськими експертами можуть бути громадські лідери та науковці, які є ви-знаними фахівцями у досліджуваній сфері. На етапі вивчення громадської думки у здійс-ненні громадської експертизи може також брати участь і широка громадськість, – як у безпосередньому громадському обговоренні, так і в соціологічних опитуваннях.

Громадська експертиза має здійснюватись із обов’язковим додержанням таких принципів: достовірність та повнота використаної інформації; гласність та відкритість на усіх етапах; професіоналізм та незалежність громадських експертів; наукова обґрунтова-ність, об’єктивність та комплексність експертних оцінок; особиста відповідальність гро-мадських експертів та колективна відповідальність інститутів громадянського суспільства, що здійснюють експертизу, за експертні висновки і пропозиції.

Віддаючи належне тим організаціям і громадським експертам, які першими узяли-ся за нелегку справу перетворення громадської експертизи з «голубої мрії» романтиків третього сектору у напружену практику суспільних перетворень, вважаємо за доцільне ви-словити деякі рекомендації щодо подальшого системного розвитку в нашій країні цієї форми участі громадськості в управлінні публічними справами.

Подальший розвиток громадської експертизи має базуватися на трьох «китах»:

62

Для надання цьому процесу належної динаміки пропонуємо здійснити такі першо-чергові кроки:

• створити з числа зацікавлених ІГС партнерську коаліцію з впровадження і роз-витку громадської експертизи в Україні;

• отримати міжнародні гранти через організації, які вже довели свою дієздатність у сфері громадської експертизи, – на інституціональний розвиток системи ГЕ;

• розробити, видати масовим тиражем і розповсюдити серію посібників: - «Громадська експертиза в Україні: кращі практики»; - «Громадська експертиза в Україні: нормативно-методичне забезпечення»; - «Громадська експертиза в Україні: абетка для експертів» та ін.;

• провести Всеукраїнську науково-практичну конференцію на тему: «Громадська експертиза в Україні: нормативно-методичне та організаційне забезпечення»;

• розробити і пролобіювати поправки до законодавчих актів, які покращать право-ві умови розвитку громадської експертизи;

Потребує також належного наукового обґрунтування і практичної апробації мето-дика здійснення громадської експертизи на усіх етапах її підготовки, проведення та реалі-зації експертних висновків та пропозицій.

Зокрема, уявляється обов’язковим наявність «нульового» етапу громадської екс-пертизи, коли ІГС попередньо виявляє актуальну соціальну проблему, здійснює її діагнос-тику і на цій основі формує стратегію її розв’язання за допомогою громадської експертизи – як технічне завдання, своєрідний дороговказ проведення цієї експертизи.

1. За галузями права і областями соціальної сфери

1. Створення та ведення Єдиного в Україні реєстру громадських експе-ртиз

1. Нормативно-правове на локальному рівні (статути ТГ, регламенти, положення)

2. За видами органів публічної влади

2. Обмін інформацією між ІГС, які проводять ГЕ

2. Інформаційне – сайти орга-нів влади, власні сайти ІГС, ЗМІ, розсилки

3. За цільовими групами (про-грамами)

3. Створення Української громадської експертної ліги як асоціації громад. експертів

3. Фінансове (бюджетні кош-ти, міжнародні гранти, спон-сорські внески)

4. За територіальною приналеж-ністю

4. Регулярне проведення всеукраїн-ських та регіональних комунікатив-них заходів

4. Методичне (посібники, нау-кові дослідження, фахові пуб-лікації)

5. За профілем діяльності певних ІГС та ін.

5. Поєднання можливостей ПКМУ № 976 і ПКМУ № 996

5. Кадрове (система підбору і навчання експертів)

КооперуванняСпеціалізація Забезпечення

Додатки

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А від 5 листопада 2008 р. N 976

Київ

Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади

З метою створення належних умов для участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади, що додається.

2. Міністерству юстиції розробити та подати у тримісячний строк Кабінетові Мініст-рів України проект Положення про електронний реєстр даних про стан і результати проведення громадської експертизи.

3. Рекомендувати органам місцевого самоврядування керуватися під час прове-дення громадської експертизи їх діяльності затвердженим цією постановою По-рядком.

Прем'єр-міністр України Ю.ТИМОШЕНКО

Інд. 51

63

64

ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів

України від 5 листопада 2008 р. N 976

ПОРЯДОК сприяння проведенню громадської експертизи діяльності

органів виконавчої влади

1. Цей Порядок, розроблений відповідно до пункту 4 статті 5 Указу Президента України від 15 вересня 2005 р. N 1276 ( 1276/2005 ) "Про забезпечення участі гро-мадськості у формуванні та реалізації державної політики", визначає процедуру сприяння проведенню інститутами громадянського суспільства громадської екс-пертизи діяльності органів виконавчої влади.

2. Громадська експертиза діяльності органів виконавчої влади (далі – громадська експертиза) є складовою механізму демократичного управління державою, який передбачає проведення інститутами громадянського суспільства оцінки діяльності органів виконавчої влади, ефективності прийняття і виконання такими органами рішень, підготовку пропозицій щодо розв'язання суспільно значущих проблем для їх врахування органами виконавчої влади у своїй роботі.

У цьому Порядку під інститутами громадянського суспільства слід розуміти гро-мадські організації, професійні та творчі спілки, організації роботодавців, благодій-ні і релігійні організації, органи самоорганізації населення, недержавні засоби ма-сової інформації та інші непідприємницькі товариства і установи, легалізовані відповідно до законодавства.

3. Орган виконавчої влади сприяє інституту громадянського суспільства у прове-денні громадської експертизи у разі надходження від нього письмового запиту із зазначенням:

• його найменування, відомостей про легалізацію, місцезнаходження та електронної адреси (за наявності);

• предмета і мети громадської експертизи; • переліку документів та інших матеріалів, необхідних для проведен-

ня громадської експертизи (далі – матеріали); • адреси, за якою надсилається відповідь на запит, або прізвища, ім'я

та по батькові особи, уповноваженої одержати таку відповідь, її ко-нтактного телефону і електронної адреси (за наявності).

День надходження запиту є датою початку проведення громадської експертизи.

4. Орган виконавчої влади після надходження від інституту громадянського суспі-льства письмового запиту щодо проведення громадської експертизи:

65

1) видає у тижневий строк наказ (розпорядження) про проведення такої експе-ртизи і заходів, пов'язаних з підготовкою матеріалів, із зазначенням прізви-ща, ім'я, по батькові та посади особи (осіб), відповідальної (відповідальних) за забезпечення взаємодії з інститутом громадянського суспільства, зміст якого доводить до відома інституту громадянського суспільства, що ініціює проведення громадської експертизи, протягом трьох днів з моменту його ви-дання;

2) утворює у разі потреби робочу групу для підготовки матеріалів із залучен-ням представників інституту громадянського суспільства, що ініціює прове-дення громадської експертизи;

3) розміщує у тижневий строк інформацію про надходження запиту щодо про-ведення громадської експертизи та заходи, здійснені органом виконавчої влади з метою сприяння її проведенню, на власному веб-сайті;

4) подає інституту громадянського суспільства матеріали або завірені в уста-новленому порядку їх копії з урахуванням вимог та строку, визначених Зако-ном України "Про інформацію" ( 2657-12 ).

5. Посадові особи органу виконавчої влади не повинні перешкоджати проведенню громадської експертизи та втручатись у діяльність інституту громадянського суспі-льства, пов'язану з її проведенням.

6. Пропозиції, підготовлені інститутом громадянського суспільства за результатами проведеної громадської експертизи (далі – експертні пропозиції), враховуються ор-ганом виконавчої влади під час підготовки програм соціально-економічного розви-тку, державних цільових та регіональних програм, формування бюджетів відпові-дного рівня, вирішення питань поточної діяльності.

7. Орган виконавчої влади після надходження експертних пропозицій:

1) розміщує їх у тижневий строк на власному веб-сайті;

2) розглядає їх на найближчому засіданні колегії за участю представників ін-ституту громадянського суспільства, що проводив громадську експертизу. У разі коли колегію не утворено, експертні пропозиції розглядає керівник орга-ну виконавчої влади у двотижневий строк за участю представників інституту громадянського суспільства, що проводив громадську експертизу;

3) письмово інформує у десятиденний строк інститут громадянського суспільс-тва, що проводив громадську експертизу, про результати розгляду експерт-них пропозицій з одночасним розміщенням відповідної інформації у засобах масової інформації та (або) на власному веб-сайті.

УКРАЇНА

ХМІЛЬНИЦЬКА МІСЬКА РАДА ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ

РІШЕННЯ

Від “21” квітня 2011р. №255

Про прядок сприяння проведенню громадської експертизи діяльності виконавчих органів Хмільницької міської ради Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2008р. №976 «Про затвердження порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади», від 3 листопада 2010 року №996 «Про за-безпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики», з метою створення належних умов для участі громадськості у формуванні та реалі-зації державної і місцевої політики, керуючись Законом України «Про місцеве са-моврядування в Україні», виконком міської ради

В И Р І Ш И В :

1. Затвердити порядок сприяння проведенню громадської експе-ртизи діяльності виконавчих органів міської ради згідно з додатком.

2. Контроль за виконанням цього рішення покласти на заступників міського голови згідно з розподілом обов’язків.

Міський голова В.П. Грушко А.П. Барабан П.О. Дреженков Л.Г. Гамак С.А. П’ятківський М.І. Шлейко Н.П. Мазур В.П. Комар

66

67

ДОДАТОК до рішення виконкому

міської ради від “21” квітня 2011р. №255

ПОРЯДОК

сприяння проведенню громадської експертизи діяльності виконавчих органів Хмільницької міської ради

1. Цей Порядок, розроблений відповідно до пункту 4 статті 5 Указу Президента України від 15 вересня 2005 р. N 1276 (1276/2005 ) "Про забезпечення участі гро-мадськості у формуванні та реалізації державної політики", Постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2008 р. N 976 визначає процедуру сприяння проведенню інститутами громадянського суспільства громадської експертизи дія-льності виконавчих органів Хмільницької міської ради.

2. Громадська експертиза діяльності виконавчих органів Хмільницької міської ради (далі – громадська експертиза) є складовою механізму демократичного управлін-ня, який передбачає проведення інститутами громадянського суспільства оцінки діяльності виконавчих органів Хмільницької міської ради, ефективності прийняття і виконання такими органами рішень, підготовку пропозицій щодо розв'язання суспі-льно значущих проблем для їх врахування виконавчими органами Хмільницької міської ради у своїй роботі.

У цьому Порядку під інститутами громадянського суспільства слід розуміти гро-мадські організації, професійні та творчі спілки, організації роботодавців, благодій-ні і релігійні організації, органи самоорганізації населення, недержавні засоби ма-сової інформації та інші непідприємницькі товариства і установи, легалізовані від-повідно до законодавства та зареєстровані в місті Хмільнику.

3. Виконавчий комітет Хмільницької міської ради у випадку наявності підстав спри-яє інституту громадянського суспільства у проведенні громадської експертизи у разі надходження від нього письмового запиту із зазначенням:

• його найменування, відомостей про легалізацію, місцезнаходження та електронної адреси (за наявності);

• предмета і мети громадської експертизи; • переліку документів та інших матеріалів, необхідних для проведен-

ня громадської експертизи (далі – матеріали); • адреси, за якою надсилається відповідь на запит, або прізвища, ім'я

та по батькові особи, уповноваженої одержати таку відповідь та ма-теріали, її контактного телефону і електронної адреси (за наявнос-ті).

68

День надходження запиту є датою початку проведення громадської експертизи.

4. Міський голова після надходження від інституту громадянського суспільства пи-сьмового запиту щодо проведення громадської експертизи:

1) видає у тижневий строк розпорядження про проведення такої експертизи і заходів, пов'язаних з підготовкою матеріалів, із зазначенням прізвища, ім'я, по батькові та посади особи (осіб), відповідальної (відповідальних) за за-безпечення взаємодії з інститутом громадянського суспільства, зміст якого доводить до відома інституту громадянського суспільства, що ініціює прове-дення громадської експертизи, протягом трьох днів з моменту його видання;

2) утворює у разі потреби робочу групу для підготовки матеріалів із залучен-ням представників інституту громадянського суспільства, що ініціює прове-дення громадської експертизи;

3) розміщує у тижневий строк інформацію про надходження запиту щодо про-ведення громадської експертизи та заходи, здійснені органом виконавчої влади з метою сприяння її проведенню, на офіційному веб-сайті;

4) подає інституту громадянського суспільства матеріали або завірені в уста-новленому порядку їх копії з урахуванням вимог та строку, визначених Зако-ном України "Про інформацію" ( 2657-12 ). (Норма щодо вимог та строків на-дання інформації втрачає чинність після вступу в силу Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року N 2939-VI)

5. Посадові особи виконавчих органів Хмільницької міської ради не повинні пере-шкоджати проведенню громадської експертизи та втручатись у діяльність інституту громадянського суспільства, пов'язану з її проведенням.

6. Пропозиції, підготовлені інститутом громадянського суспільства за результатами проведеної громадської експертизи (далі – експертні пропозиції), можуть врахову-ватися виконавчими органами Хмільницької міської ради під час підготовки про-грам соціально-економічного розвитку міста, державних цільових та регіональних програм, формування бюджету, вирішення питань поточної діяльності.

7. Виконавчий комітет Хмільницької міської ради після надходження експертних пропозицій:

1) розміщує їх у тижневий строк на офіційному веб-сайті;

2) розглядає їх на найближчому засіданні виконавчого комітету за участю представників інституту громадянського суспільства, що проводив громад-ську експертизу;

3) письмово інформує у десятиденний строк інститут громадянського суспільс-тва, що проводив громадську експертизу, про результати розгляду експерт-них пропозицій з одночасним розміщенням відповідної інформації у засобах масової інформації та на офіційному веб-сайті.

Керуючий справами виконкому міської ради А.П. Барабан

ХМІЛЬНИЦЬКА РАЙОННА ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ "ПРАВО"

Вінницька обл., м. Хмільник, вул.. 1-го Травня, буд.. 9, кв. 29, E-mail – doroh-hm@yandex.ru

69

«16» травня 2011 р. Вихідний документ № 16-11

Хмільницькому міському голові

Грушку Василю Пилиповичу

ЗАПИТ

щодо проведення громадської експертизи Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» та Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності ви-конавчих органів Хмільницької міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Хмільницької міської ради від 21 квітня 2011 року №255, просимо посприяти у проведенні громадської експертизи діяль-ності виконавчих органів Хмільницької міської ради. Подаємо інформацію, яка необхідна для проведення громадської екс-пертизи: найменування об'єднання громадян, що здійснюватиме громадську ек-спертизу: Хмільницька районна громадська організація «ПРАВО», ле-галізована Хмільницьким міськрайонним управлінням юстиції (Свідоц-тво №2 від 29 квітня 2005 року) та зареєстрована виконавчим коміте-том Хмільницької міської ради (Свідоцтво № 1179120000000185 від 29.07.2005 року). Предмет громадської експертизи:

• стан дотримання та виконання своїх повноважень виконавчим комітетом Хмільницької міської ради щодо порядку здійснення легалізації органів самоорганізації населення в місті Хмільнику у відповідності до вимог Закону України «Про органи самоорга-нізації населення» від 11 липня 2001 року за № 2625-III.

70

Мета дослідження громадської експертизи:

• оцінка діяльності виконавчого комітету Хмільницької міської ра-ди щодо легалізації органів самоорганізації населення в місті Хмільнику у відповідності до вимог Закону України «Про органи самоорганізації населення» від 11 липня 2001 року за №2625-III;

• оцінка рівня методичного забезпечення процесу легалізації ор-ганів самоорганізації населення в місті Хмільнику;

• внесення пропозицій щодо покращення методичного забезпе-чення процесу легалізації органів самоорганізації населення в місті Хмільнику.

Перелік документів та інших матеріалів, необхідних для прове-дення громадської експертизи: • Інформацію, про загальну кількість органів самоорганізації насе-

лення, створених в період з 11 липня 2001 року по квітень 2011 року;

• Рішення Хмільницької міської ради про надання дозволів на створення органів самоорганізації населення, прийняті в період з з 11 липня 2001 року по квітень 2011 року;

• Методичні рекомендації щодо легалізації органів самоорганізації населення в місті Хмільнику, затверджені виконавчим комітетом Хмільницької міської ради у відповідності до вимог Закону Украї-ни «Про органи самоорганізації населення» від 11 липня 2001 року за №2625-III;

• Копію рішення виконавчого комітету Хмільницької міської ради, яким було затверджено Методичні рекомендації щодо легалізації органів самоорганізації населення в місті Хмільнику

Відповідь на запит просимо у встановленому порядку надсилати на адресу: 22 000, вул.. 1-го Травня, 9, кв.29, м. Хмільник, Вінницька область. Уповноважена особа – Шевчук Тетяна. Тел.: 093 688 89 49

e-mail: doroh-hm@yandex.ru

Просимо також, із дотриманням відповідних строків, визначити відповідальну особу для забезпечення взаємодії з нашою організацією у зв'язку з проведенням громадської експертизи, розмістити на Офі-ційному сайті міста Хмільника інформацію про надходження запиту щодо проведення громадської експертизи та забезпечити надання не-обхідних матеріалів у встановленому порядку.  

З повагою, Голова Ради організації Віталій Дорох

ХМІЛЬНИЦЬКА РАЙОННА ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ "ПРАВО"

Вінницька обл., м. Хмільник, вул.. 1-го Травня, буд.. 9, кв. 29, E-mail – doroh-hm@yandex.ru «13» липня 2011 р. Вихідний документ № 16-11

Хмільницькому міському голові Грушку Василю Пилиповичу

ПРОПОЗИЦІЇ

Шановний Василь Пилипович!

Відповідно до рішення виконавчого комітету Хмільницької міської ради «Про порядок сприяння проведенню громадської експертизи дія-льності виконавчих органів Хмільницької міської ради» за №255 від 21 квітня 2011 року подаю Вам пропозиції за результатами проведення громадської експертизи діяльності виконавчих органів Хмільницької мі-ської ради.

Прошу Вас розглянути пропозиції нашої організації, а також пи-сьмово поінформувати нашу організацію про результати розгляду екс-пертних пропозицій з одночасним розміщенням відповідної інформації у засобах масової інформації та на офіційному сайті міста.

Заздалегідь дякую Вам за увагу до цього звернення і не сумніва-юся, що Ваша компетентна співпраця відповідатиме курсу на реаліза-цію принципу верховенства права, забезпечення прозорості діяльності органів влади та врахування громадської думки під час прийняття рі-шень, проголошеному керівництвом нашої держави. Додатки: 1.Експертні пропозиції за результатами проведення громадської екс-пертизи на 3 аркушах; 2. Методичні рекомендації щодо порядку здійснення легалізації орга-нів самоорганізації населення в місті Хмільнику на 26 аркушах. З повагою, Голова Ради організації Віталій Дорох

71

ХМІЛЬНИЦЬКА РАЙОННА ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ "ПРАВО"

Вінницька обл., м. Хмільник, вул.. 1-го Травня, буд.. 9, кв. 29, E-mail – doroh-hm@yandex.ru

Експертні пропозиції за результатом громадської експертизи

Ініціатор проведення громадської експертизи: Хмільницька районна громадська організація «ПРАВО», Поштова адреса: вул. 1-го Травня, буд 9, кв. 29, м. Хмільник, Вінницька область, Фактична адреса: вул. Леніна, 12, м. Хмільник Вінницька об-ласть, www.pravo-hm.org.ua doroh-hm@yandex.ru Період проведення громадської експертизи:

Впродовж лютого-травня 2011 року експертами громадської ор-ганізації «ПРАВО» було проведено громадську експертизу діяльності виконавчих органів Хмільницької міської ради щодо порядку здійснен-ня легалізації органів самоорганізації населення. Ця експертиза здійснювалася у відповідності до:

- Конституції України №254к/96-ВР від 28.06.1996 року; - Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня

2011 року №2939-VI ; - Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльнос-

ті виконавчих органів Хмільницької міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Хмільницької міської ради від 21 квітня 2011 року №255;

Предмет громадської експертизи: стан дотримання та виконання та своїх повноважень виконавчими ор-ганами Хмільницької міської ради щодо порядку здійснення легалізації органів самоорганізації населення в місті Хмільник у відповідності до вимог Закону України «Про органи самоорганізації населення» від 11 липня 2001 року за №2625-ІІІ

72

73

Мета громадської експертизи: Оцінка діяльності виконавчих органів Хмільницької міської ради щодо легалізації органів самоорганізації населення в місті Хмільнику у відповідності до вимог Закону України «Про органи самоорганізації на-селення» від 11 липня 2001 року за №2625-ІІІ;

Оцінка рівня методичного забезпечення процесу легалізації ор-ганів самоорганізації населення в місті Хмільнику;

Внесення пропозицій щодо покращення методичного забезпе-

чення процесу легалізації органів самоорганізації населення в місті Хмільнику.

Громадська експертиза діяльності виконавчих органів Хмі-льницької міської ради здійснювалася на основі:

• інформації та документів, наданих у відповідь на запит про проведення громадської експертизи;

• дослідження правових актів, що регулюють стан дотриман-ня та виконання своїх повноважень виконавчим комітетом Хмільницької міської ради щодо порядку здійснення легалі-зації органів самоорганізації населення в місті Хмільнику;

• спостереження за практикою роботи та спілкування з пред-ставниками виконавчих органів Хмільницької міської ради та представниками громадськості.

Правові акти, якими регламентується створення та легаліза-

ція органів самоорганізації населення: • Конституція України №254к/96-ВР від 28.06.1996 року; • Закону України «Про органи самоорганізації населення» від

11 липня 2001 року за №2625-ІІІ; • Статут територіальної громади міста Хмільника, затвер-

джений рішенням 31 сесії Хмільницької міської ради ІV скликання №499 від 24 листопада 2005 року;

74

Висновки та рекомендації:

Висновки: Під час проведення громадської експертизи були виявлені такі

невідповідності в діяльності виконавчого комітету Хмільницької міської ради щодо виконання своїх повноважень для забезпечення умов лега-лізації органів самоорганізації населення в місті Хмільнику:

1) Згідно наданої інформації за період з 11 липня 2001 року по кві-тень 2011 року в Хмільнику було створено 90 органів самоорганізації населення, з них 58 вуличних та 32 будинкових комітети;

2) Хмільницькою міською радою надано дозвіл на створення лише трьох органів самоорганізації населення – двох будинкових та одного вуличного комітету (рішення Хмільницької міської ради №516 «Про на-дання дозволу на створення органів самоорганізації населення в місті Хмільнику» від 21 травня 2009 року). На нашу думку, створення та ле-галізація інших 87 органів самоорганізації населення відбулися з по-рушенням статті 140 Конституції України, а також статті 9 Закону Укра-їни «Про органи самоорганізації населення», що ставить під сумнів ле-гітимність їх діяльності. Також потребує дослідження ситуація з орга-нами самоорганізації, які були створені до 11 липня 2001 року.;

3) Виконавчим комітетом Хмільницької міської ради не затверджен-ні Методичні рекомендації щодо легалізації органів самоорганізації населення в місті Хмільнику, що є порушенням частини 12 статті 13 Закону України «Про органи самоорганізації населення».

Керуючись вищевикладеним можна зробити висновок, що в місті Хмільнику не створені умови для розвитку органів самоорганізації на-селення, а існуючі органи самоорганізації населення є нелегітимними.

Рекомендації:

1) Затвердити рішенням виконавчого комітету Хмільницької міської ради Методичні рекомендації щодо легалізації органів самоорганізації населення в місті Хмільнику (додається);

2) Створити робочу групу, до складу якої увійдуть представники громадської організації «ПРАВО», громадської організації «Молодіжна Рада», представники виконавчих органів Хмільницької міської ради, яка б розробила документ, яким би визначалися заходи щодо розвитку в Хмільнику органів самоорганізації населення, а також окреме поло-ження про органи самоорганізації населення в місті Хмільнику;

3) Провести роз’яснювальну роботу серед представників органів самоорганізації населення міста Хмільника щодо легітимності ство-рення та легалізації будинкових та вуличних комітетів, які діють на те-риторії міста Хмільника. З повагою, Голова Ради організації Віталій Дорох

___

Хмільницька районна громадська організація «ПРАВО» створена 09.04.2005 року. Зареєстрована Хмільницьким міськрайонним управлінням юстиції 29.04.2005 року. Громадська організація «ПРАВО» є неприбутковою громадською організаці-єю, що об’єднує на добровільних засадах активних громадян України, створена для задоволення та захисту законних, творчих, національно-культурних прав чле-нів організації та інших спільних інтересів.

Головним завданням громадської організації «ПРАВО» є формування дієвої комунікації між громадою, суспільними, комерційними і владними інституціями всіх рівнів та безпосередньо членами громади.

Основні напрямки діяльності – захист прав людини та розвиток територіаль-них громад

Реалізовані проекти:

2006 рік. Проект «Просвіта лідерів громадських організацій Хмільницького ра-йону». 2006 рік. Проект «Громадянське суспільство. Запитання та відповіді» 2007 рік. Проект «Покращення діалогу між владою та громадою» 2007 рік. Проект «Знання – сила!» 2007 рік. Проект «Насуши собі здоров’я!» 2008 рік. Проект «Ефективна співпраця – крок до успіху» 2008 рік. Проект «Громадський Форум Хмільниччини» 2008 рік. Проект «Мережа громадських кореспондентів» 2008 рік. Проект «Місцеві ініціативи – теорія та практика» 2008 рік. Проект «Степан Бандера в контексті сьогодення» 2008 рік. Проект «Місцеві ініціативи – проблеми реалізації на практиці» 2008-2009 рр. Проект «Розвиток органів самоорганізації населення міста Хмільника» 2009 рік. Проект «Взаємна довіра – стабільний розвиток» 2009-2010 рр. Проект «Місцеві ініціативи: участь громади в усуненні перешкод» 2010-2011 рр. Проект «Перспективи розвитку громадського контролю у сфері бла-гоустрою населених пунктів у Хмільницькому районі» 2011 рік. Проект «Школа громадської експертизи»

Контакти: Керівник організації: Віталій Дорох – 067 425 84 95 Поштова адреса: 22 000, вул.. 1-го Травня, буд. 9, кв. 29, м. Хмільник, Вінницька область, e-mail – doroh-hm@yandex.ru Веб-сайт – «Громадський форум Хмільниччини» www.pravo-hm.org.ua

75

Інформаційно-методичне видання

Громадська експертиза: практика та перспективи розвитку

Верстка та оригінал-макет – ФОП Загородний Микола Степанович

Підписано до друку 11.08.2011. Формат 29,7х42 1/2. Папір офсетний. Гарнітура Times New Roman Друк різографічний. Ум. друк. арк. 8,78

Наклад 150 прим.