Черепно-мозкові нерви.

Методи дослідження, синдроми

ураження.

2

В залежності від переважання того чи іншоготипу волокон всі черепні нерви ділять на:

• Чутливі: нюховий (І), зоровий(II), присінково-завитковий (VIII);

• Рухові: блоковий (IV), відвідний(VI), додатковий (XI) і під'язиковий (XII);

• Змішані: окоруховий (III), трійчастий(V), лицевий (VII), язико-глотковий(IX), блукаючий (X).

3

• Рухові ядра черепних нервів є аналогамипередніх рогів спинного мозку.

• Чутливі ядра ЧМН – є аналогами задніх рогівспинного мозку або ядер Голя та Бурдаха.

• Чутливі вузли черепних нервів є аналогамиспинномозкових вузлів.

• Вегетативні ядра черепних нервів є аналогамибокових рогів спинного мозку.

• Вегетативні ядра всіх черепних нервів –парасимпатичні.

4

• Є складовою частиною нюхового аналізатора.

• Відноситься до чутливих нервів.

• Є редукованою частиною мозку –несправжній черепний нерв.

Нюховий нерв (n. olfactorius)

5

• Перші нейрони - в слизовій оболонці носа.• Другі нейрони – в нюховій цибулині,• Треті нейрони в:

▫ нюховому канатику,▫ нюховому трикутнику,▫ передній дірчастій субстанції,▫ прозорій перетинці.

• Другі і треті нейрони нюхового шляху єпервинними центрами нюху.

• Четверті нейрони – в корі скроневої долі(вторинний центр нюху):▫ гіпокамп,▫ парагіпокамп,▫ грушовидна звивина.

Нюховий нерв (n. olfactorius)

6

7

8

9

• Шляхом опитування встановлюютьнаявність та характер порушень нюху.

• За допомогою набору ароматичнихречовин з характерними відомими, але недуже різкими запахами.

• Перед дослідженням слід перевіритипрохідність носових ходів.

Дослідження функції нюхового

нерву

10

11

• Гіпосмія – зниження нюху.• Аносмія – відсутність нюху.• Двобічна гіпосмія – при захворюваннях

носа.• Однобічна гіпосмія – при пошкоджені на

рівні 2 та 3 нейрону нюхового аналізатора(патологічні процеси на базальній поверхнілобної долі).

• Параосмії – нюхові галюцинації.Виникають при подразненні кіркового кінцянюхового аналізатора.

• Нюхова агнозія – невпізнавання знайомихзапахів. Виникає тільки при двобічномупошкодженні скроневих часток.

Синдроми ураження нюхового нерву

12

• Є складовою частиною зорового аналізатора.

• Відноситься до чутливих нервів.

• Є редукованою частиною мозку –

несправжній черепний нерв.

Зоровий нерв (n.opticus)

13

• 1-й нейрон: палички та колбочки сітківки.• 2-й нейрон – біполярні клітини сітківки• 3-й нейрон – гангліонарні клітини

сітківки.• Аксони гангліонарних клітин утворюють

зоровий нерв.• Місце виходу зорового нерву з очного

яблука – диск зорового нерва• У порожнину черепа нерв потрапляє

через зоровий канал.

14

15

16

17

18

• На основі мозку зорові нерви від обох очей частково перехрещуються утворюючи зорове перехрестя –хіазму.

• Перехрещуються тільки волокна, які йдуть від внутрішніх половин сітківки обох очей.

• Після перехресту утворюються зорові шляхи або зорові тракти.

19

• Внаслідок перехресту внутрішніх волокон зорових нервів у зорових трактах містяться волокна, які несуть інформацію від однойменних половин сітківок обох очей.

• Зорові шляхи закінчуються у первинних (підкіркових) зорових центрах:▫ верхніх горбиках, ▫ таламусі, ▫ зовнішніх колінчастих тілах,

• де знаходиться 4-й нейрон зорового шляху

20

• Аксони 4-го нейрона утворюють зорову променистість або пучок Граціоле, який іде до кіркового кінця зорового аналізатора:▫ кори клиноподібної звивини (cuneus) ▫ язикоподібної звивини (gurus

lingualis), • які розділені sulcus calcarinus.

21

22

• В клин потрапляє інформація від верхніх половин сітківки, в язикову звивину –від нижніх половин сітківки.

• Оскільки на сітківку потрапляє перевернуте зображення, то в дійсності в клиноподібну звивину потрапляє інформація про нижні поля зору, а в язикову звивину – про верхні поля зору.

23

24

• амавроз - сліпота

• амбліопія - зниження гостроти зору.Виникають при повному ураженні зоровогонерва.

• скотома - випадіння окремих ділянок полязору. Виникає при частковому ураженнізорового нерва.

Синдроми ураження зорового

нерву

25

26

27

28

• Геміанопсія - випадіння половини полязору. Виникає при ураженні зоровогоаналізатора на рівні від хіазми до коривключно. Розрізняють:

▫ гетеронімну (різнойменну)

▫ гомонімну (однойменну) геміанопсію.

• Гетеронімна геміанопсія – при пошкодженніхіазми:

▫ біназальна гетеронімна геміанопсія – припошкодженні зовнішніх відділів хіазми.

▫ бітемпоральна гетеронімна геміанопсія –припошкодженні внутрішніх відділів хіазми.

29

30

• Гомонімна (однойменна) геміанопсіявиникає при ураженні зорового аналізаторавище перехрестя з одного боку:

▫ зоровий тракт,

▫ таламус,

▫ задні відділи задньої ніжки внутрішньої капсули,

▫ потилична частка і її кора.

• При цьому випадає поле зору набоці, протилежному патологічному вогнищу.

• Наприклад, при пошкодженні правого зоровоготракту виникає лівобічна геміанопсія –випадають ліві поля зору в кожному оці.

31

32

Схема внутрішньої капсули

33

34

35

Набряк диску

Первинна атрофія диску

Вторинна атрофія диску

36

• До цієї групи нервів відносяться три черепні нерви, які приймають участь в іннервації зовнішніх та внутрішніх м’язів ока:

▫ Окоруховий нерв (n. oculomotorius) – ІІІ пара

▫ Блоковий нерв (n. trochlearis) – ІУ пара

▫ Відвідний нерв (n. abducens) –УІ пара

Окорухові нерви

37

• Змішаний, оскільки містить в своєму складірухові та парасимпатичні волокна.

• Має 5 ядер, які знаходяться у середньому мозку:

▫ 2 парних великоклітинних ядра

▫ 2 парних мілкоклітинних ядра (Якубовича-Едінгера-Вестфаля)

▫ 1 непарне мілкоклітинне ядро Перліа.

Окоруховий нерв

(n. oculomotorius)

38

• Великоклітинні ядра відносяться до соматичної нервової системи і іннервують 4 з 6 зовнішніх посмугованих м'язів ока:▫ m. rectus superior (верхній прямий) — повертає

очне яблуко вверх і дещо до середини;▫ m. rectus medialis (внутрішній прямий) - рухає

очне яблуко до середини;▫ m. rectus inferior (нижній прямий) — рухає очне

яблуко донизу і дещо досередини.▫ m. obliguus inferior (нижній косий) — повертає

очне яблуко вверх і дещо назовні;▫ та м'яз, який піднімає верхню повіку - m. levator

palpebrae superior

39

40

• Мілкоклітинні ядра відносяться допарасимпатичної нервової системи ііннервують гладкі м'язи ока:

▫ ядра Якубовича-Едінгера-Вестфаля іннервуютьм’яз, що звужує зіницю (m. sphincterpupillae)

▫ ядро Перліа іннервує війковий м'яз (m.ciliaris), який регулює кривизну кришталика.

41

42

43

44

• В перерахованих парасимпатичних ядрахзнаходяться перші нейрони еферентноговегетативного шляху.

• Їхні аксони в складі окорухового нервупотрапляють в очницю і там переключаютьсяна другий нейрон, сукупність яких утворюєвійковий вузол.

• Постгангліонарні волокна від війкового вузлау складі коротких війкових нервів(nn.ciliares breves) досягають m. ciliarisта m. sphincter pupillae.

45

46

• Окоруховийнерввиходить зречовинимозку у

•міжніжково-му просторі.

47

Окоруховийнерввиходить зпорожниничерепачерезверхнюочнущілину(fissuraorbitalissuperior).

48

• Окоруховий нерв здійснює рухи очнихяблук:

▫ вверх,

▫ вниз,

▫ досередини,

▫ піднімає верхню повіку,

• а завдяки наявності парасимпатичної порціїнерв:

▫ звужує зіницю

▫ приймає участь в акті акомодації

• Акомодація – здатність ока однаково чіткобачити предмети на різних відстанях

49

• Нерв містить в своєму складі тількирухові волокна,

• а тому має тільки одне ядро – руховеядро блокового нерву,

• яке розташоване в середньому мозку нарівні нижніх горбиківчотиригорбикової пластинки.

Блоковий нерв (n. trochlearis)

50

51

• Нерв виходить з речовини мозкупозаду чотиригорбикового тіла,

• обходить навколо ніжки мозку і

• по основі черепу проходить до верхньоїочної щілини

• через яку (разом з III, VI парами іверхньою гілкою V пари) і покидаєчереп

• та входить в порожнину очниці.

52

53

54

55

• Нерв іннервує верхній косий м'яз, завдякиякому очне яблуко повертається назовні івниз.

56

57

• Нерв містить в своєму складі тількирухові волокна, а тому має тількиодне ядро – рухове ядро відвідногонерву, яке розташоване у варолієвомумості.

Відвідний нерв (n. abducens)

58

• Корінець відвідного нерву виходить ізречовини мозку між мостом тадовгастим мозком в ділянці мосто-мозочкового кута.

59

60

• Відвідний нерв виходить з порожнини черепа

через верхню очну щілину (разом з III, VI

парами і верхньою гілкою V пари) і

потрапляє в порожнину очниці.

61

62

• Відвідний нерв іннервує зовнішній

прямий м’яз ока,

• який здійснює поворот очного яблука

назовні.

63

64

65

66

Ознаки ураження соматичної порціїнерва:

• опущення верхньої повіки — птоз;• відходження очного яблука назовні —

розбіжна косоокість (strabismus divergent),• розширення зіниці — midriasis;• обмеження рухів очного яблука при погляді

вверх, всередину, частково вниз.• Відмічається диплопія при погляді в сторони

(диплопія по горизонталі) і вверх(диплопія по вертикалі).

Синдроми ураження окорухового

нерву

67

68

Ознаки ураження парасимпатичної порції нерва:

• Втрата або пониження реакції зіниць насвітло при збереженні реакції наконвергенцію і акомодацію (прямийсиндром Аргайля Робертсона) - приураженні ядра Якубовича-Едінгера-Вестфаля.

• Погіршення зору на близьку відстаньвнаслідок парезу або паралічу акомодації– при ураженні непарного ядра Перліа.

69

Ознаки ураження заднього поздовжнього пучка:

• Втрата або пониження реакції зіниць наконвергенцію і акомодацію при збереженніреакції на світло (зворотній синдромАргайля Робертсона).

• Синдром Гертвіга-Мажанді.

70

• Суб'єктивно: двоїння предметів припогляді вниз.

• Об'єктивно: обмеження рухів очногояблука до низу.

• Симптоматика розвивається напротилежному щодо ураженого нервабоці, так як волокна нерва здійснюютьперехрест в передньому мозковому парусі.

Синдроми ураження блокового

нерва

71

• Суб'єктивно: двоїння, яке посилюється припогляді в бік пошкодженого нерву.

• Об'єктивно: обмеження рухів очногояблука назовні

• збіжна косоокість (внаслідокперетягування ока до середини медіальнимпрямим м’язом ока, який іннервуєтьсяокоруховим нервом).

Синдроми ураження відвідного

нерва

72

Пошкодження лівого відвідного нерва

73

74

• Міжядерна офтальмоплегія часто допомагає в діагностиці (бо є майже патогномонічною) розсіяного склерозу.

• Міжядерна офтальмоплегія проявляється при погляді вбік:▫ іпсілатерльний (щодо напрямку погляду) ністагм ▫ контралатеральна слабкість медіального прямого

м"язу.

• При традиційному методі виявлення цього феномену (коли пропонують хворому повільно слідкувати за пальцем лікаря), важко виявити слабкість медіального прямого м"язу.

• І тільки при швидких переміщеннях ока можна виявити незначний дефіцит медіального прямого м"яза ока.

75

Між'ядерна офтальмоплегія

76

• Змішаний нерв – містить в своєму складічутливі та рухові волокна.

• Має 3 ядра:

▫ n. motorius (masseter) – рухове – уваролієвому мості

▫ n. tr. mesencephalici (ядро середньомозковогошляху) – пропріоцептивна чутливість – усередньому мозку

▫ n. tr. spinalis – ядро спинномозкового шляху –поверхнева чутливість – у довгастому мозку іперших 2 шийних сегментах

Трійчастий нерв (n. trigeminus).

77

78

79

• Нерв має чутливий вузол – gangliontrigeminale (Гассерів вузол), де знаходятьсяперші нейрони чутливості з ділянки іннерваціїтрійчастого нерва.

• Аксони клітин трійчастого вузла утворюютькорінець нерва, який входить у вароліїв містна рівні середньої ніжки мозочка.

• Дендрити клітин трійчастого вузла утворюютьтри гілки трійчастого нерва:▫ 1 гілка – очний нерв (n. ophthalmicus).▫ 2 гілка – верхньощелепний нерв

(n.maxillaris).▫ 3 гілка – нижньощелепний нерв

(n.mandibularis).

80

81

• n. ophthalmicus виходить з порожниничерепа через верхню очну щілину (fissuraorbitalis superior).

• n.maxillaris виходить з порожнини черепачерез круглий отвір (foramen rotundum).

• n.mandibularis виходить з порожниничерепа через овальний отвір (foramenovale).

82

83

84

• Волокна трійчастого нерву несуть інформаціюпро поверхневу чутливість з певних ділянокшкіри обличчя до певних визначених ділянокядра спинномозкового шляху незалежновід того в складі якої гілки трійчастого нервувони проходять:▫ Інформація про поверхневу чутливість з ділянки

біля рота потрапляє у верхні відділи ядраспинномозкового шляху.

▫ Інформація про поверхневу чутливість з ділянкибіля вуха потрапляє у нижні відділи ядраспинномозкового шляху.

• Внаслідок цих особливостей утворюються зониЗельдера.

85

Аксони чутливих ядертрійчастого нерваутворюють петлютрійчастогонерва, якаприєднується домедіальної петлі ізакінчуються в ділянціталамуса.Аксони клітинталамічних ядер(третього нейрона)прямують крізьвнутрішню капсулу іпроменистий вінець докори зацентральноїзвивини протилежноїядру півкулі.

86

87

• Рухова порція трійчастого нерва, якаскладається з аксонів нервових клітинрухового ядра проходить поряд знижньощелепним нервом і разом з нимпокидає череп через овальний отвір таіннервує м'язи, які приймають участь в актіжування та в рухах нижньої щелепи:

▫ m. masseter,

▫ m. temporalis,

▫ m. pterigoideus lateralis et medialis.

88

Дослідження чутливої порції:• Виясняють наявність болю в ділянці обличчя.• Перевіряють корінцеву чутливість.• Перевіряють сегментарну чутливість по

зонам Зельдера.• Перевіряють болючість точок виходу гілок

трійчастого нерву на шкіру обличчя – точкиВалле.

Дослідження функцій трійчастого

нерву

89

• Поверхневі гілки очного нерву виходять нашкіру обличчя через надочну вирізку.

• Поверхневі гілки верхньощелепного нервувиходять на шкіру обличчя через підочнийотвір.

• Поверхневі гілки нижньощелепного нервувиходять на шкіру обличчя черезпідборідковий отвір.

90

91

92

Дослідження рухової порції трійчастого нерву:

• Виявляють ступінь напруження жувальнихм'язів.

• Перевіряють об'єм рухів нижньої щелепи.

Досліджують рефлекси:

• надбрівний,

• рогівковий,

• конюнктивальний,

• мандибулярний.

93

Симптоми ураження рухової порціїтрійчастого нерву:

• Центральний параліч жувальних м'язівчерез наявність двобічнихкортиконуклеарних зв'язків практично незустрічається.

• Периферичний параліч або парезжувальних м'язів розвивається при ураженніядра або рухового корінця трійчастогонерва.

Синдроми ураження трійчастого

нерву

94

• При односторонньому ураженні нервавиявляються такі порушення:▫ при відкриванні рота нижня щелепа

зміщується в уражену сторону;▫ на стороні процесу жувальні і скроневі

м'язи напружуютьсяслабше ніж на здоровій стороні;

▫ виявляється атрофія м'язів і реакціяпереродження на ураженій стороні;

▫ якщо страждає ядро нерву, то відмічаютьсяфасцикулярні посмикування в іннервованихм'язах.

95

Симптоми ураження чутливої порції

трійчастого нерву:

• Біль в ділянці обличчя.

• Біль при пальпації точок Валле.

• Порушення чутливості в зоні іннервації

трійчастого нерву.

• Герпетична висипка при ураженні

Гасерового вузла (Herpes zoster)

96

Змішаний нерв – містить в своєму складірухові, чутливі (смакові) та вегетативні(секреторні) волокна.

Відповідно має три ядра, які знаходяться уваролієвому мості:

• Ядро лицевого нерва (n.nervi facialis) –рухове

• Верхнє слиновидільне ядро (n.salivatoriussuperior) – парасимпатичне.

• Ядро одинокого шляху (n.tractus solitarii)– ядро смакової чутливості спільне з ІХ та Хпарами ЧМН.

Лицевий нерв (n. facialis)

97

• Аксони клітин рухового ядра лицевого нерваогинають під дном IV шлуночка ядровідвідного нерва, утворюючи так званевнутрішнє коліно лицевого нерва.

• Лицевий нерв виходить з мозку вмостомозочковому куті – між мостом тадовгастим мозком позаду від середньої ніжкимозочка разом з УІІІ парою ЧМН.

98

99

100

• Через внутрішній слуховий отвір нерв входитьу внутрішній слуховий прохід, а потім у каналлицевого нерва.

• Канал лицевого нерва (Фалопіїв канал) –кістковий канал в товщі каменистої частинискроневої кістки.

• В ділянці колінця лицевого каналу нерв робитьвигин – зовнішнє коліно лицевого нерва.

• Через шилососковидний отвір (foramenstylomastoideum) нерв виходить зпорожнини черепа, пронизує привушну слиннузалозу і розсипається на кінцеві гілки (гусячалапка).

101

• Рухова порція лицевого нерву іннервуємімічні і деякі інші м'язи голови і шиї.

102

• Центральні нейрони для лицевих м'язіврозташовуються в нижньому відділіпрецентральної звивини.

• Для іннервації верхньої мімічної мускулатуриволокна підходять до ядра нерва як своєї, так іпротилежної сторони, а для нижньоїмускулатури волокна цілком переходять напротилежну сторону.

• Тому при ураженні центральних нейронів водній півкулі наступає параліч не всієї, а тількинижньої групи мімічних м'язів на протилежнійстороні .

103

• Гілочку лицьового нерву, що складається ізчутливих (смакових) і вегетативних волокондеякі автори виділяють в самостійнийпроміжний нерв (Врісберга) – ХІІІ паручерепних нервів.

• Периферичний нейрон смакової чутливостіпредставлений клітинами колінця(g.geniculi), дендрити якого в складі chordatympani закінчуються у смакових цибулинахпередніх двох третин язика.

• Аксони колінця у стовбурі мозку закінчуютьсяв nucl. tractus solitarii.

104

• У складі цього нерву також йдуть ефекторнісекреторні волокна до підязикової іпідщелепної слинних залоз.

• Ці волокна починаються від nucl.salivatorius superior.

• Крім того, у складі великого каменистогонерву, який відходить від лицьового на рівнійого зовнішнього колінця, проходятьпарасимпатичні секреторні волокна дослізної залози.

• Нижче цього нерва від лицьового нервавідділяється n. stapedius, який іннервуєоднойменний слуховий м'яз.

105

106

Дослідження рухової порції нерва:Для перевірки функції верхніх мімічних м’язів хворому

пропонують:• підняти брови вверх;• насупити брови;• щільно заплющити очі.Далі для дослідження функції нижніх мімічних м’язів

хворого просять:• показати зуби;• усміхнутися або надути щоки

Дослідження чутливо-парасимпатичної порціїлицевого нерва:

• Смак на передніх 2/3 язика• Сльозовиділення• Слиновиділення• Слух

Дослідження функцій лицевого нерва

107

108

109

• При ураженні пірамідних шляхів вище ядралицевого нерва виникає центральний парезнижньої мімічної мускулатури напротилежній щодо вогнища ураженнястороні.

Синдроми ураження лицевого

нерва

110

• При пошкодженні рухового ядра або корінцялицевого нерва на всьому його протязі –виникає периферичний парез мімічнихм'язів всієї половини обличчя на боціураження.

111

112

113

•Чутливий нерв.

•Складається з двох порцій:

▫ присінкової (вестибулярної)

▫ завиткової (кохлеарної).

Присінково-завитковий нерв

(n. vestibuloсochlearis)

114

• Перший нейрон знаходиться у чутливомузавитковому (спіральному) вузлі, якийрозміщується у внутрішньому вусі, в спіральному(Кортієвому) органі.

• Дендрити клітин завиткового вузла проводятьсигнали від клітин спірального органа —рецепторного апарату слуху.

• Аксони клітин завиткового вузла утворюютьзавитковий (слуховий) корінець, який крізьвнутрішній слуховий отвір потрапляє упорожнину черепа, входить у речовину мозку вділянці мосто-мозочокового кута і закінчується взавиткових ядраху – вентральному тадорсальному слухових ядрах, розміщених узадній частині моста.

Завиткова (кохлеарна) порція УІІІ пари.

115

116

117

• Аксони вентрального та дорзальногозавиткових ядер формують латеральнупетлю, яка закінчується в первинних центрахслуху:

▫ нижніх горбиках даху середнього мозку

▫ медіальному колінчастому тілі.

• Аксони клітин первинних слухових центрівпрямують до вискової поперечної звивини(Гешля) (кірковий кінець слуховогоаналізатора).

118

119

120

• Перший нейрон знаходиться уприсінковому (чутливому) вузлі (вузолСкарпа), розміщеному на дні внутрішньогослухового проходу.

• Дендрити клітин цього вузла прямують дорецепторних клітин півколових каналіввнутрішнього вуха.

• Аксони утворюють присінковийкорінець, який разом з кохлеарним корінцемвходить в порожнину черепа черезвнутрішній слуховий прохід, а в речовинумозку - між мостом та довгастим мозком.

Присінкова (вестибулярна) частина УІІІ

нерва

121

• Другі нейрони знаходяться в 4-хприсінкових ядрах моста:▫ Дейтерса,▫ Бехтерева,▫ Роллера,▫ Швальбе.

• Волокна клітин цих ядер ідуть у:▫ таламус,▫ мозочок,▫ до ядер черепних нервів (ІУ, УІ, Х, ХІ) та▫ до кори головного мозку.

• Кірковий кінець вестибулярного аналізаторазнаходиться на межі міжскроневою, потиличною та тім΄яноючастками.

122

123

124

• Проводиться оториноларингологами.

• Використовують:

▫ пробу Барані,

▫ калоричні проби

▫ та інші проби на виявлення збудливості

вестибулярного аналізатора.

Дослідження функції присінкової

порції УІІІ нерва

125

• Проводиться оториноларингологами.

• Використовують камертонні проби:

▫ Рінне,

▫ Вебера,

▫ Швабаха

• для дослідження кісткової таповітряної провідності звуків.

Дослідження функції завиткової

порції УІІІ нерва

126

127

128

• При ураженні присінкового нервавиникають:

▫ розлади рівноваги,

▫ ністагм,

▫ системне головокружіння,

▫ блювання.

• При ураженні завиткового нерва виникаютьрозлади слуху з боку ураження:

▫ зниження слуху (гіпакузія),

▫ глухота (анакузія, сурдитас).

Синдроми ураження присінково-

завиткового нерву

129

• Подразнення кіркового кінцяслухового аналізатора (у висковійчастці) супроводжуєтьсяслуховими галюцинаціями(шум, дзвін у вусі).

• Подразнення кіркового кінцявестибулярного аналізаторапроявляється приступамиголовокружінь.

130

• Нерв змішаний, оскільки містить в своємускладі рухові, вегетативні та чутливі (смаковіта загальної чутливості) волокна.

• Відповідно до цього нерв має чотириядра, які розміщуються в довгастому мозку:

▫ Рухове ядро (n. ambiguus), спільне зблукаючим нервом

▫ Ядро загальної чутливості (ядро сірогокрила), спільне з блукаючим нервом

▫ Ядро спеціальної чутливості (ядро одинокогошляху), спільне з проміжним нервом (системалицевого нерву)

▫ Вегетативне парасимпатичне ядро (нижнєслиновидільне ядро)

Язикоглотковий нерв

(n. Glossopharingeus)

131

• Нерв виходить з речовини мозку на

латеральній стороні стовбура мозку між

оливами та ядрами Голля і Бурдаха.

• З порожнини черепа нерв виходить через

яремний отвір.

132

133

• Рухова гілка ІХ нерва невелика, іннервуєлише один шилоглотковий м'яз(m.stylopharyngeus), що піднімає глотку.

134

135

• Чутлива порція язико­глоткового нервузабезпечує загальну чутливість слизовоїоболонки:▫ верхньої частини глотки,▫ м'якого піднебіння,▫ задньої третини язика.

• Перший чутливий нейрон знаходиться у двохчутливих вузлах (верхньому танижньому), які знаходяться в яремномуотворі.

• Другий нейрон – у ядрі сірого крила (nucl. alaecinereae).

• Далі хід чутливих волокон стандартний, як длявсіх чутливих систем організму.

136

137

• Смакові волокна ІХ пари забезпечують

смакову чутливість на задній третині язика.

• Перший нейрон смакової чутливості

знаходиться в нижньому вузлі (ganglion

inferius) ІХ нерва.

• Другий нейрон - ядро одинокого шляху

(nucl. tractus solitarii), спільне з проміжним

нервом (система лицевого нерву)

138

139

• Секреторні (парасимпатичні) волокна

язикоглоткового нерва закінчуються у

привушній слинній залозі, попередньо

переключившись на вушному вузлі, де

знаходяться другі нейрони парасимпатичної

іннервації привушної залози.

• Перші вегетативні нейрони - у нижньому

слиновидільному ядрі.

140

141

Нерв змішаний, має в своєму складі рухові, чутливі

та вегетативні волокна. Відповідно має три ядра:

1. Рухове ядро (n. ambiguus), спільне з язикогорловим

нервом

2. Ядро загальної чутливості (ядро сірого

крила), спільне з язикогорловим нервом

3. Вегетативне парасимпатичне ядро – спинне ядро

блукаючого нерву.

Блукаючий нерв (n. vagus)

142

• Х нерв виходить з речовини мозку між

оливою і нижньою мозочковою ніжкою.

• З порожнини черепа нерв виходить через

яремний отвір разом із язикоглотковим

нервом.

143

144

• Рухова порція нерву іннервує:

▫ м'язи м'якого піднебіння,

▫ глотки,

▫ гортані,

▫ надгортанника,

▫ верхньої частини стравоходу,

▫ голосових зв’язок (зворотній нерв).

• Перший нейрон – в корі нижньоїчастини прецентральної звивини.

• Другий нейрон – в руховому ядрі (n.ambiguus).

145

• Блукаючий нерв забезпечує вегетативну

(парасимпатичну) іннервацію всіх

внутрішніх органів, крім органів малого

таза.

• Перший нейрон еферентного вегетативного

шляху – в nucl. dorsalis n. vagi.

• Другі нейрони – в інтрамуральних гангліях

та вегетативних сплетеннях внутрішніх

органів.

146

• Чутлива порція блукаючого нерву забезпечує

загальну чутливість:

▫ твердої мозкової оболонки,

▫ зовнішнього слухового проходу,

▫ задньої поверхні вушної раковини,

▫ м'якого піднебіння,

▫ глотки і гортані.

• Перші чутливі нейрони – в gangl. jugularae superius

і inferius на рівні яремного отвору.

• Другі нейрони – в nucl. alae cinerea.

147

Дослідження рухових функцій:

• Перевіряють

▫ екскурсію м’якого піднебіння,

▫ розташування язичка,

▫ фонацію,

▫ артикуляцію,

▫ ковтання.

Дослідження функцій язикогорлового

та блукаючого нервів

148

149

• Нерв чисто руховий, складається з двох частин— черепної і спинномозкової.

• Аксони клітин спинномозкової порціїпроникають у порожнину черепа крізьвеликий потиличний отвір, де з'єднуютьсяз черепними корінцями.

• Об'єднаний корінець залишає порожнинучерепа крізь яремний отвір.

• Додатковий нерв іннервує:

▫ грудинно-ключично-сосковий

▫ трапецієподібний м'язи.

Додатковий нерв (n. accessorius)

150

151

152

• При участі додаткового нервуздійснюється:

▫ поворот голови в протилежнусторону,

▫ потиснення плечима,

▫ відведення плечового поясу назад,

▫ приведення лопатки до хребта,

▫ піднімання плечей вищегоризонтальної лінії.

153

154

• Нерв чисто руховий.• Має одне рухове ядро.• Аксони клітин ядра у вигляді кількох корінців

виходять на основу мозку — між оливою іпірамідою.

• Зливаючись, корінці утворюють стовбурпід'язикового нерва, який виходить з черепачерез однойменний канал потиличної кістки(canalis hypoglossi) і іннервує м'язи язика насвоїй стороні, із яких особливо велике значеннямає м'яз, який висуває язик вперед (m.genioglossus).

Під'язиковий нерв (n. hypoglossus)

155

156

157

158

159

• Периферичний параліч розвивається при ураженніядра або під'язикового нерву.

• У випадках однобічного ураження нерву:▫ язик при висовуванні відхиляється в сторону

ураженого м'яза;▫ спостерігається атрофія половини язика на стороні

ураження.• Якщо страждає ядро нерва, то на ураженій половині

язика відмічаються фібрилярні посмикування.• При двобічному ураженні нерва спостерігається:

▫ обмежена рухливість язика;▫ порушення мови - дизартрія, при повному ураженні -

анартрія;▫ утруднення жування та ковтання

• У випадках повного ураження — атрофія всього язика(їжа і пиття неможливі).

Синдроми ураження ХІІ пари ЧМН

160

• Центральний параліч і парез половини язикаспостерігається при однобічному ураженніцентрального нейрона, тобто кортико-нуклеарного шляху.

• В цих випадках язик відхиляється в сторонуураженого м'яза, тобто всторону, протилежну вогнища ураження; неспостерігаються атрофія та фібрилярніпосмикування.

161

162

163

164

165

166

167