КОМУНАЛЬНИЙ ЗАЛАД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

«ЛЬВІВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ»

КАБІНЕТ РОЗВИТКУ ОСВІТИ

З досвіду впровадження освітніх інновацій

у загальноосвітніх навчальних закладах Львівщини

Львів 2016

З досвіду впровадження освітніх інновацій у загальноосвітніх навчальних закладах Львівщини : методичний збірник / За ред. Бобеляк Н. Є. – Львів: КЗ ЛОР ЛОІППО, 2016. – 64 с.

У методичному збірнику поміщено матеріали моніторингового дослідження щодо впровадження освітніх інновацій в опорних школах області з проблем моніторингу.

Відповідальні за організацію моніторингових досліджень в цих навчальних закладах діляться досвідом впровадження освітніх інновацій чи здійснення дослідно-експериментальної діяльності у змісті освіти, освітніх технологіях та в управлінні закладами освіти.

Рекомендовано директорам, заступникам директорів та вчителям загальноосвітніх навчальних закладів, а також методистам рай(міськ)методкабінетів, що відповідають за організацію моніторингових досліджень у школах області.

Рекомендовано до друку науково-методичною радою КЗ ЛОР «Львівський обласний

інститут післядипломної педагогічної освіти».

Протокол № 6-6 від 20 жовтня 2016 року.

Укладач: Бобеляк Наталія Євстахіївна,методист кабінету розвитку освіти

Рецензент: Пастушенко Наталія Миколаївна,заступник директора з наукової роботи,доцент кафедри гуманітарної освіти,кандидат педагогічних наук

Відповідальний за випуск: Танчин Ігор Зіновійович, заступник директора з науково-методичної діяльності, доцент кафедри освітньої політики, кандидат історичних наук

2

Вступ

Усвідомлення суспільством того, що новій Україні потрібні люди з високим

творчим потенціалом, які здатні вивести націю на новий рівень соціально-

економічного розвитку, спонукало до численних інновацій в різноманітних сферах

життя, зокрема і в освіті.

У нормативно-правових документах чітко визначено мету державної

інноваційної політики, а саме: створення економічних, організаційних і правових

умов для ефективного відтворення, розвитку й використання науково-технічного

потенціалу країни, відродження духовного й інтелектуального потенціалу нації [6;

7].

Формування інноваційної культури населення вважається стратегічним та

пріоритетним напрямком інноваційної діяльності та державної інноваційної

політики в Україні. Безперечно, визначальне значення в цьому має освіта як процес і

результат засвоєння знань, розвитку і формування життєвих компетентностей [4].

Реалізація інноваційної політики неможлива без створення нової школи, яка б

готувала всебічно розвинену творчу особистість, створювала умови для її

повноцінного інтелектуального, духовного та фізичного розвитку.

Інноваційна освітня діяльність – це процес внесення якісно нових елементів в

освіту, що характеризується вищим ступенем творчої активності учасників

освітнього процесу, результатом діяльності яких є створення нових освітніх

технологій, формування нового світогляду вчителя та всебічно розвиненого учня.

Крім того, вона впливає на створення нових управлінських структур та створює

оптимальні умови для формування більш досконалих відносин між школою та

суспільством [1].

У сучасній системі освіти реалізуються інновації у змісті освіти, освітніх

технологіях та в управлінні закладами освіти.

Ключова роль у реалізації інноваційної освітньої діяльності належить учителю,

який сьогодні перестає бути для учнів єдиним джерелом знань. Під готовністю до

інноваційної діяльності розуміємо сукупність якостей вчителя, що визначають його

спрямування на розвиток власної педагогічної діяльності та діяльності всього

колективу школи, а також його здатність виявляти актуальні проблеми освіти учнів,

знаходити та реалізовувати ефективні способи їх розв’язання [8].

Готовність вчителя до інноваційної діяльності тісно пов’язана з особистісним

розвитком, професійною спрямованістю, професійною освітою, саморозвитком і

самовизначенням педагога. Cучасний вчитель має постійно здобувати й

узагальнювати нові знання з різноманітних джерел, володіти технологіями їх

3

передавання. Це сприятиме формуванню комунікативної компетентності педагога як

невід’ємної складової загальної культури та життєвих компетентностей кожної

людини в інформаційному суспільстві [5].

Створення програми інноваційної діяльності школи передбачає залучення до

процесів змін усіх членів педагогічного колективу, оскільки об’єднання вчителів

навколо спільної мети підвищує мотивацію їхньої діяльності, об’єднує колектив у

команду однодумців, готових до інноваційної діяльності. Однією із вагомих

складових успішного впровадження інновацій на будь-якому рівні, з управлінської

точки зору, є особистий приклад адміністрації навчального закладу, що полягає не

тільки в ініціюванні проектів різних рівнів, але й в безпосередній участі у науково-

методичному супроводі експериментальної педагогічної діяльності [5].

Інноваційна діяльність педагога досягає високої ефективності, якщо

здійснюється управлінська підтримка цього процесу, якщо керівник закладу –

професіонал із сформованим науковим мисленням та досвідом науково-практичної

роботи. Важливим завданням керівника закладу освіти є діагностика й оцінка

інноваційної діяльності вчителя, використання яких в управлінській практиці

дозволить отримати уявлення про індивідуальні особливості та можливості

педагогів, виявити резерви їхнього професійного вдосконалення, простежити

динаміку інноваційної діяльності [3].

Упровадження інноваційних освітніх технологій в навчальний процес,

науково-дослідницька та експериментальна робота – взаємообумовлені елементи

єдиного блоку діяльності педагогічного колективу, зорієнтованого на забезпечення

ефективного функціонування школи в режимі інноваційного розвитку [5].

Бобеляк Н. Є.,методист кабінету розвитку освіти

Львівського обласного інститутупіслядипломної педагогічної освіти

Результати анкетування педагогічних працівників опорних шкіл області з

питань моніторингу щодо впровадження освітніх інновацій

У загальноосвітніх навчальних закладах Львівщини, в тому числі й в опорних

школах з питань моніторингу, здійснюється інноваційна та дослідно-

експериментальна діяльність. Упродовж останніх років у навчальних закладах

області запроваджуються: програма інноваційного розвитку загальноосвітніх

4

навчальних закладів «Школи-новатори», «Відкритий світ» (створення інформаційно-

комунікаційної 4-G мережі національного рівня), пілотний проект «Learning-SMART

навчання», інноваційний проект «Щоденник.ua» (створення інформаційного

освітнього середовища на базі безкоштовного електронного ресурсу

«Щоденник.ua»), проект «Освіта для стійкого розвитку в дії», «Впровадження

фінансової грамотності в навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних

закладів», «Впровадження вітчизняної моделі медіаосвіти», «Організаційно-

педагогічні умови особистої та соціальної самореалізації учнів Стрілківської школи-

інтернату», «Посилення спроможності педагогів у забезпеченні дієвої профілактики

ВІЛ-інфекції/СНІДУ, протидії стигмі і дискримінації». У школах області

реалізується регіональна програма «Формування інформаційної взаємодії суб’єктів

управління якістю освіти обласної системи загальної середньої освіти».

З метою вивчення впровадження освітніх інновацій у навчально-виховний

процес шкіл та дослідження інноваційної культури педагогів у листопаді–грудні

2015 року проведено анкетування 24 шкільних адміністраторів (директорів та

заступників директорів) опорних шкіл з питань моніторингу, а також 210 вчителів-

предметників цих навчальних закладів.

Для проведення анкетування педагогічних працівників у кабінеті розвитку

освіти ЛОІППО були укладені анкети керівника та вчителя-предметника (див.

Додаток 1).

Більшість учасників анкетування (58 % з числа опитаних керівників та 81 %

вчителів) працюють у сільських школах. Понад 70 % адміністраторів шкіл, що

відповідали на запитання анкети, мають стаж керівної роботи понад 10 років, а

третина із цієї кількості – понад 20 років. Близько 20 % респондентів мають стаж

керівної роботи у школі від 1 до 5 років.

Педагогічний стаж роботи 55 % вчителів-предметників, що брали участь в

анкетуванні, становить понад 20 років. На запитання анкети відповідали вчителі

гуманітарних предметів (31 % від загального числа респондентів), природничо-

математичних дисциплін (31 %), початкових класів (27,5 %) та інші педагогічні

працівники (10,5 %).

Відповідаючи на запитання «В чому причина необхідності нововведень в

освітній процес?», 17 % керівників шкіл зазначили, що процеси в освіті повинні

відповідати змінам, які відбуваються в суспільстві. Така ж кількість опитаних

переконана, що нововведення сприятимуть підвищенню якості освіти. Разом з тим,

8 % шкільних адміністраторів впевнені, що результатом впровадження освітніх

інновацій у навчальний процес стане підвищення професійної майстерності вчителя.

Серед мотивів, що спонукають вчителів брати участь в інноваційній діяльності,

5

керівники шкіл перелічують такі: покращення якості змісту освіти, необхідність

самореалізації як вчителя, так і учнів, зміна мислення і філософії освіти, розвиток

науково-педагогічної творчості вчителів, покращення матеріально-технічного

забезпечення навчально-виховного процесу. Не відповіла на запропоноване

запитання п’ята частина керівників шкіл.

Відповідь «так» на запитання анкети «Чи сприймаєте Ви позитивно

інноваційні процеси?» дало 87,5 % шкільних адміністраторів та 79,6 % вчителів-

предметників. Основними причинами несприйняття інноваційних процесів серед

тих, хто відповів негативно, є відсутність стимулювання (30 % опитаних),

недостатня поінформованість про нововведення в освіті (20%), розбіжності і

конфлікти в колективі (20 % ), відсутність лідерів та новаторів у педагогічному

колективі (10%). Менш оптимістичними були відповіді вчителів, оскільки 5,2 % від

загальної кількості відповіли «ні», а 15,2 % – «не визначи(-вся), (-лася)» . Основними

факторами, що сприяють участі вчителів в інноваційній діяльності, є підвищення

мотивації в учнів до вивчення предмета (45,8 % опитаних) та можливість

запровадження нових форм та методів роботи (39,2 %) (див. Діаграму 1).

Вражає те, що жоден вчитель не відзначив, що очікує від здійснення

інноваційної діяльності підвищення свого статусу чи отримання матеріальної

винагороди.

Діаграма 1

Реальність педагогічного сьогодення показує, що навіть у тих педагогічних

колективах, де вже здійснюють інноваційну діяльність, існує значний відсоток

вчителів, які не сприймають або не хочуть сприймати запропоновані нововведення.

Серед основних причин, що викликають несприйняття інноваційних процесів

серед вчителів, є відсутність впевненості, що нововведення принесуть користь

(39,5 % опитаних), а також переконання у тому, що нові ідеї важко реалізовувати на

6

практиці (18,6 %). Педагоги з консервативними поглядами вважають, що

нововведення збільшують навантаження на вчителя. На їхню думку, впровадження

інновацій не усуває проблем в освітньому процесі, а тільки їх примножує. Тому

2,3 % опитаних вчителів вважають недоцільним витрачати власний час на

впровадження освітніх інновацій, а 16,3 % не відповіли на це запитання анкети.

Інноваційна культура сучасного педагога включає в себе такі якості, як:

обізнаність про інноваційні освітні технології, належне володіння їх змістом і

методикою, висока культура використання інновацій у навчально-виховній роботі,

особиста переконаність у необхідності застосування інноваційних педагогічних

технологій. Одним із завдань дослідження було виявити рівень поінформованості

керівників та вчителів про інновації всеукраїнського, регіонального та

внутрішкільного рівнів.

Відповіді учасників дослідження на запитання «Назвіть відомі Вам інновації,

що впроваджуються на всеукраїнському, регіональному рівні чи у навчальному

закладі, де вони працюють» свідчать про те, що респонденти перелічують в

основному сучасні технології навчання (проектні, мультимедійні, інтерактивні,

особистісно орієнтоване навчання тощо) та управління (моніторинг якості освіти,

моніторинг якості виховного простору). Лише невелика кількість опитаних

педагогічних працівників називає конкретні інноваційні програми та проекти

всеукраїнського та регіонального рівня, що впроваджуються в області. Наприклад,

серед інших вчителі відзначили такі інноваційні програми та проекти:

«Впровадження фінансової грамотності в навчально-виховний процес

загальноосвітніх навчальних закладів», «Впровадження вітчизняної моделі

медіаосвіти», «Психолого-педагогічне проектування соціального розвитку

“Універсал”», «Школа підприємництва», «Захисти себе від ВІЛ/СНІД», проект

«Щоденник.ua».

Одним із напрямків інноваційної діяльності в загальноосвітньому навчальному

закладі є модернізація форм і методів управління сучасною школою. Відповідаючи

на запитання «Які, на Ваш погляд, потрібні зміни в управлінні діяльністю Вашого

навчального закладу?», шкільні адміністратори вказують на необхідність створення

інструментів, які б давали можливість впливати на якість роботи вчителя і

об’єктивно оцінювати його діяльність під час атестації (моніторинг навчальних

досягнень учнів, діагностика професійних вмінь). Серед інших факторів

респонденти називають: покращення фінансового забезпечення шкіл, самостійність,

зменшення «паперотворчості», підготовка вчителя та керівника до роботи в умовах

змін.

7

Ефективність інноваційної діяльності забезпечується інноваційним

потенціалом навчального закладу, що являє собою сукупність науково-методичних,

матеріально-технічних та кадрових можливостей. Відповіді на запитання анкети

«Оцініть якість умов у Вашому навчальному закладі для розвитку інноваційної

діяльності» показали, що учасники анкетування характеризують показником

«хороший» організаційний та психологічний клімат у педагогічних колективах, де

вони працюють. На «задовільному» рівні перебуває система стимулювання та

навчання педагогічних кадрів. Фінансове забезпечення навчальних закладів визнано

«незадовільним» переважною кількістю респондентів (див. Діаграму 2).

Інноваційний потенціал педагогічного колективу визначається за такими

критеріями: сприйнятливість педагогів до нового в змісті освіти, формах і методах

навчання та виховання; підготовленість учителів до засвоєння нововведень; ступінь

новаторства педагогів навчального закладу та інноваційного менеджменту

навчального закладу.

Оцінюючи рівень власної готовності до управління інноваційною діяльністю у

своєму навчальному закладі, 58 % шкільних адміністраторів відзначили, що вони

мають достатній рівень теоретичної підготовки, а 42 % опитаних оцінюють

теоретичну готовність на середньому рівні. Рівень практичної підготовки трохи

нижчий: показником «достатній» її оцінює 38 %, а «середній» – 50 % опитаних. Біля

13 % респондентів не наважилися відповісти на поставлене запитання.

Діаграма 2

Відповіді на запитання анкети «Вкажіть фактор, що став вирішальним для

Вашої участі в інноваційній діяльності» показали, що вчителі надають перевагу

власній ініціативі і творчості (43,3 % опитаних), проходженню курсів підвищення

кваліфікації (20 %) та відвідуванню уроків колег (11 %) (див. Діаграму 3)

8

Діаграма 3

Відповідаючи на запитання «Хто є ініціатором інноваційних перетворень у

Вашому навчальному закладі?», вчителі відзначають: адміністрацію навчального

закладу (91,7 % опитаних), власну ініціативу (54,2 %), працівників

рай(міськ)методкабінетів (50 %). Пасивними у цьому напрямку діяльності є інші

члени шкільної спільноти, а саме, батьки та громадські організації.

Як показали результати дослідження в опорних школах з питань моніторингу,

нововведення в освітній процес здійснюються на рівні використання існуючих

педагогічних інновацій (67 % респондентів). Експериментальною діяльністю та

створенням власних інноваційних розробок займаються у 17 % опорних шкіл. Решта

ж опитаних відзначили участь вчителів у роботі проблемно-пошукових груп (див.

Діаграму 4).

Діаграма 4

16

2 24

02

4

68

10

12

1416

Кіль

кіст

ь ві

дпов

ідей

використанняіснуючих

педагогічнихінновацій

участь упедагогічномуексперименті

створеннявласних

інноваційнихрозробок

організаціяроботи

проблемно-пошукової групи

Вкажіть тип інноваційної діяльності, що здійснюються у Вашому навчальному закладі

9

Наведені вище висновки підтверджуються й відповідями вчителів на

запитання анкети «В чому полягає Ваша участь в інноваційній діяльності?». Так,

59,5 % педагогів творчо використовують відомі педагогічні інновації, а решта

вчителів беруть участь у педагогічному експерименті на базі школи, створюють

авторські розробки відкритих уроків та є членами проблемно-творчих груп (див.

Діаграму 5).

Звертає на себе увагу і той факт, що лише 2,9 % опитаних вчителів відзначили,

що володіють методикою дослідно-експериментальної роботи.

Діаграма 5

Участь учителя в інноваційній та дослідно-експериментальній роботі вимагає

володіння діагностичними методами, які являють собою сукупність прийомів та

операцій, спрямованих на вивчення педагогічних явищ і проблем навчально-

виховного процесу. До них належать: бесіда, анкетування, спостереження, аналіз

документів, інтерв’ювання та ін. Аналіз відповідей вчителів на запитання анкети

засвідчив, що педагоги шкіл, де проводилося опитування, найкраще володіють

такими методами педагогічного дослідження як опитування (78,6 % респондентів),

спостереження (78,1 %), дискусії (65,2 %), анкетування (54,8 %). Меншою мірою

вони обізнаня з такими методами наукового дослідження як аналіз документів,

аналіз досвіду роботи вчителя, експериментальна діяльність.

Головними напрямками роботи з упровадження інноваційних перетворень у

практику загальноосвітнього навчального закладу є упровадження нових

особистісно орієнтованих освітніх технологій, диференціація навчально-виховного

процесу для якомога повнішого розвитку нахилів та здібностей дітей, розвиток

10

критичного мислення учнів, задоволення запитів та потреб вихованців, розкриття

творчого потенціалу вчителя та учнів.

Відповіді вчителів на запитання анкети «Які сучасні технології Ви

використовуєте у своїй діяльності?» свідчать, що найбільш поширеними у

навчальних закладах є інтерактивні, мультимедійні, проектні та особистісно

орієнтовані технології (див. Діаграму 6).

Діаграма 6

Спільними ознаками методик і технологій, які забезпечують реалізацію

принципів особистісно-орієнтовіаної освіти є те, що своєю метою вони

проголошують розвиток та саморозвиток учня з урахуванням його здібностей,

нахилів, інтересів, ціннісних орієнтацій і суб’єктного досвіду, а також створюють

умови для реалізації та самореалізації особистості. В ході їх впровадження

забезпечується суб’єктність учня за рахунок можливості впливу на хід діяльності

(вибір змісту, засобів, методів, форм навчання).

Відповідаючи на запитання «Перелічіть наслідки інноваційної діяльності у

Вашому навчальному закладі», більшість респондентів відзнача.nmє підвищення

професійної майстерності вчителя та підвищення якості освіти у навчальному

закладі (див. Діаграму 7).

11

Діаграма 7

66,7

4,2

91,7

4,2

20,833,3

0102030405060708090

100В

ідсо

ток

відп

овід

ей

підвищиласяякість освіти

змінився статусзакладу освіти

підвищивсярівень

професійноїмайстерності

вчителя

покращилосяздоров'яшколярів

покращилосяматеріально-

технічнезабезпеченнянавчального

закладу

підвищиласяякість

управліннянавчальним

закладом

Перелічіть наслідки інноваційної діяльності у Вашому навчальному закладі?

Підготовка вчителів до участі в інноваційній діяльності повинна відбуватися

на основі розробленої стратегії та програми розвитку закладу освіти щодо

впровадження в управлінський та навчально-виховний процеси педагогічних

інновацій.

Головними умовами, що сприяли б активнішому впровадженню освітніх

інновацій в діяльність школи 91,7 % опитаних бачать матеріальне стимулювання,

хоча й не відкидають таких важливих факторів як поінформованість про

нововведення в освіті та наявність теоретичних знань та практичних вмінь (див.

Діаграму 8).

Діаграма 8

66,758,3

91,7

0102030405060708090

100

Від

сото

к ві

дпов

ідей

кращапоінформованість пронововведення в освіті

наявність теоретичнихзнань та практичних

вмінь та навиків

матеріальнестимулювання

Назвіть умови, які б сприяли активнішому впровадженню освітніх інновацій в освітній процес

12

Впровадження освітніх інновацій та участь педагогів у дослідно-

експериментальній діяльності не є самоціллю, а передбачає якісні зміни освітньої

діяльності навчального закладу, які забезпечуватимуть зростання якості загальної

середньої освіти, сприятимуть формуванню особистості учня, здатного до подальшої

успішної життєвої самореалізації.

Гачак Я. С.,заступник директора

з навчально-виховної роботиСудововишнянського НВК

Мостиського району

До успіху – стежками компетентності

Застосування у навчальному процесі новітніх інформаційно-комунікаційних

технологій та інноваційних методів роботи, що спираються на ці технології,

відіграють значну позитивну роль у реформуванні різних сфер освітньої діяльності:

від забезпечення ефективного моніторингу до створення доступу до освітніх

ресурсів, обміну передовим педагогічним досвідом і методичними матеріалами.

У школі сформовано базу для створення єдиного інформаційного освітнього

простору. Це стосується удосконалення технічного оснащення, розвитку

інформаційної культури педагогічних кадрів та відпрацювання методик

використання персонального комп’ютера.

У результаті впровадження інформаційних технологій у школі створено

комплексну систему автоматизованих робочих місць адміністрації школи й учителя

інформатики; надано доступ до глобальної мережі Інтернет; створено базу звітності

закладу, єдиний методичний простір школи з метою використання електронних

навчальних матеріалів, методичних посібників. У навчальному закладі розроблено

систему теоретичних, практичних занять, семінарів-практикумів різноманітного

профілю, зокрема: математичного («Впровадження новітніх інформаційно-

комунікаційних технологій при викладанні наук природничо-математичного

профілю з метою реалізації програм з математики та фізики»), гуманітарного

(«Педагогічні інноваційні технології як сукупність форм, методів і засобів навчання

та виховання, які приносять суттєвий результат у педагогічний процес»),

природничого («Активізація пізнавальної діяльності учнів шляхом формування

природодослідницьких компетенцій»), початкової освіти («Впровадження

13

інформаційних технологій у практиці початкової школи з метою формування

пізнавальних можливостей учнів та естетично-розвиваючого («Особистісно

орієнтоване навчання та формування установки на естетичне світосприймання з

позицій демократизації та гуманізації навчального року») циклів; психолого-

педагогічний семінар-практикум «Психолого-педагогічні аспекти формування

особистості педагога» із використанням комп’ютерних технологій у навчальній

діяльності та у позаурочний час.

З метою залучення вчителів до науково-дослідницької роботи створено творчі

групи учителів зарубіжної літератури «Розвиток творчих здібностей школярів у

процесі вивчення зарубіжної літератури», англійської мови «Реалізація принципу

наступності між початковою і середньою ланками освіти при вивченні предмета

«англійська мова» та історії «Використання активних форм і методів викладання

історії з метою розвитку історичного мислення».

Методична робота в школі здійснюється відповідно до чинного законодавства,

обраної стратегії розвитку освітньої системи району та згідно проблем:

педагогічно-управлінської – «Використання моніторингових досліджень

для розвитку освітнього закладу з метою поліпшення результативності та

якості навчального процесу, планування подальшої діяльності школи»;

методичної – «Інтегроване оцінювання якості освіти учня і вчителя та

педагогічних показників організації навчально-виховного процесу».

Освітній моніторинг школи має три рівні діагностики:

моніторинг навчальної діяльності учнів;

моніторинг освітньої діяльності вчителя;

моніторинг соціально-психологічної діагностики (моніторинг власної

мотивації вчителів).

Для більш ефективного надання методичної допомоги, підвищення

професійного рівня педагогів сформовано творчу групу «Освітня траєкторія

розвитку учня – основа формування класів допрофільної і профільної підготовки».

Професійній компетентності вчителів сприяє також творча група з проблеми

«Використання моніторингових досліджень для розвитку освітнього закладу з метою

поліпшення результативності та якості навчального процесу, планування подальшої

діяльності школи». Члени групи збирають та детально аналізують результати

навчально-виховного процесу за результатами навчальних досягнень учнів та

освітньої діяльності педагогів, роблять висновки та представляють їх у вигляді

презентації порівняльно-діагностичних діаграм. Це дає змогу кожному вчителеві

проаналізувати власну педагогічно-методичну діяльність, зробити корективи,

визначити подальший шлях особистісного розвитку.

14

Організовуючи інтерактивну взаємодію учасників навчально-виховного

процесу, моделюємо різноманітні ситуації. Науково-методична рада школи здійснює

ефективну координацію та корекцію напрямків фахової науково-методичної та

дослідницької роботи педагогів через упровадження активних форм методичної

роботи: інтерактивні вправи; засідання проблемного столу; методичний брейн-ринг;

презентація досвіду; майстер-клас; методичний аукціон; тренінги з

командоутворення; захисти проектів; ярмарки педагогічних ідей; педагогічний

майданчик; методичні діалоги.

Важливим показником ефективності упровадження інноваційних форм

методичної роботи є підвищення інтелектуального і професійного рівнів педагогів та

створення творчої атмосфери.

Результати реалізації інноваційної системи науково-методичної роботи

показали, що її запровадження відповідає особистісним потребам педагогів і

вимогам щодо підвищення їхнього рівня професійної компетенції. Так, 76 %

опитаних педагогів представили високий рівень можливостей до інноваційної

діяльності; 72 % учителів володіють методиками навчання, адекватними складу й

рівню навчального класу; 93,2 % прагнуть до успіху, 96 % – до самовдосконалення;

60 % – до лідерства.

Працюючи над впровадженням даних технологій у навчально-виховний

процес, учителі початкових класів зробили висновок, що індивідуально-

диференційоване навчання ефективне для розвитку і виховання дітей як з високими

розумовими здібностями, так і зі зниженою здатністю до навчання. Технологія

розвитку критичного мислення допомагає готувати дітей нового покоління, які

вміють розмірковувати, спілкуватися, чути та слухати інших. Значне місце серед

форм роботи посідають дискусії, ділові ігри, розробка проектів, ситуативне

моделювання. Це дає учням можливість розвивати свою індивідуальність,

максимально використовувати власний життєвий досвід, набуті знання. Завдяки

ігровим технологіям вдається залучити усіх учнів до систематичної розумової праці,

а тому діти мають змогу відчути успіх, повірити у свої сили, розвивають свої творчі

здібності.

Учителі-словесники активно використовують ІКТ на уроках української мови і

літератури. Новий підхід у навчанні мови вимагає працювати у творчому режимі,

нестандартних напрямах, постійно вдосконалювати свою професійну діяльність,

спрямовувати свою роботу на розвиток творчих можливостей учнів, їхніх талантів з

метою отримання певного освітнього результату.

Інформаційні технології допомагають індивідуалізувати та диференціювати

навчання. Цього досягають не тільки завдяки різнорівневим завданням, а й за

15

допомогою самоосвіти учня. Серед форм роботи надають перевагу таким

мультимедійним жанрам: медіа-урок, самодиктант, аудіодиктант, медіапроект,

медіатвори, творчі презентації, віртуальні екскурсії, медіаекспресії, буктрейлери,

літературний портрет, динамічні таблиці.

Учителі географії та економіки у своїй педагогічній діяльності надають

перевагу таким новітнім освітнім технологіям: мотивація пізнавальної діяльності

учнів, формування творчої особистості, навчання як дослідження, модульно-

рейтингова система навчання, технології складання опорно-інформаційних схем,

технологія моніторингу знань учнів. Саме такі технології орієнтовані на розуміння,

самостійне, активне, творче сприйняття та творчу діяльність учнів; сприяють

глибокому засвоєнню знань, суб’єктивному відкриттю для себе нових знань на

основі вже наявних, формуванню умінь та навичок, інтересу до пізнавальної, творчої

діяльності.

Застосування інновацій в управлінні загальноосвітнім навчальним закладом

сприяє зміні мети всієї освітньої діяльності. Це дозволяє відійти від усталеної думки,

що основне завдання школи – це засвоєння якомога більшого обсягу знань учнем.

Якщо педагогічний колектив хоче створити середовище особистісного зростання

кожного учасника освітнього процесу, то він має створити в навчальному закладі

інноваційне середовище.

Дзюбинська Г. С.,заступник директора

з навчально-виховної роботиСамбірської школи-ліцею

імені Андрія Струся

Використання інноваційних підходів

у виборі змісту навчально-виховної діяльності школи

У сучасному вимогливому та швидкозмінному соціально-економічному

середовищі рівень освіти, її вплив на особистісний розвиток дитини значною мірою

залежить від запровадження технологій навчання, що ґрунтуються на нових

методологічних засадах, які розвивають діяльнісний підхід до навчання.

Педагогічний колектив Самбірської школи-ліцею імені Андрія Струся теж

використовує інноваційні методи навчання у своїй роботі. Так у 3, 4 та 8 класах

запроваджено курси за вибором «Моя щаслива планета» та «Освіта для сталого

16

розвитку». Ці курси покликані формувати в дітей, батьків та вчителів навички

усталеного способу життя. Курси з точки зору як змісту, так і методики навчання є

інноваційними, спрямованими (на відміну від більшості шкільних дисциплін) на

зміну моделей поведінки і звичок учнів.

На відміну від існуючих шкільних курсів, що розглядають проблеми

навколишнього середовища («Природознавство», «Географія», «Біологія», «Основи

екології») і дають в основному теоретичні знання, навчальні курси «Моя щаслива

планета» та «Уроки для сталого розвитку» дають змогу учням визначати зв’язок тем,

що розглядаються, з концепцією сталого розвитку, з їхніми власними уявленнями

щодо майбутнього і вибором особистого стилю життя. Кожна тема розкривається на

матеріалі як інших країн, так і місцевому, опрацьовується учнями індивідуально на

практиці (виконання вдома спеціальних дослідницьких завдань та проектів),

обов’язково обговорюється в малих групах та всім класом. Робота над темами

пов’язана з прийняття кожним учнем самостійного рішення щодо власного способу

життя.

Даний курс вивчає такі теми: «Що робить нашу землю щасливою», «До доброї

справи долучаємося разом», «Важливість води для людини», «Сміття як проблема

людства», «Раціональне споживання енергії», «Новий стиль мого життя», «Що я і

моя родина робимо з відходами», «Як економити папір», «Що я і моя родина робимо

із старими речами», «Що я і моя родина робимо, щоб у нашій оселі не

нагромаджувалося сміття», «Як я піклуюся про своє здоров’я», «Як складаються мої

стосунки з людьми», «Що я і мої друзі робимо для громади» та інші.

Розуміння поняття сталий розвиток і досвід діяльності, отриманий учнями,

сьогодні є важливими елементами підготовки до життя в сучасному

інформаційному, полікультурному, демократичному суспільстві. Зазначимо, що

головними складовими елементами методики викладання навчальних курсів «Моя

щаслива планета» та «Уроки для сталого розвитку» є самопізнання, самонавчання

учнів через діяльність, прийняття ними самостійних рішень у повсякденному житті,

виконання дій у напрямі сталого розвитку.

Методологічною основою програми є положення про те, що учень – це активна

і творча особистість, здатна пізнавати і саморозвиватись. Під час навчання школярі

отримують можливість сформувати власний спосіб життя і систему цінностей,

усвідомити, як повсякденний спосіб життя кожної людини та колективів впливає на

стан довкілля.

У процесі такого навчання роль вчителя змінюється. Він виступає

організатором дій учнів, надихає їх, підбадьорює і скеровує їхні зусилля. Учні самі

обирають спосіб діяльності, виконують обрані дії, обговорюють їх, приймаючи

17

самостійне рішення. Учитель лише створює умови для безпечного і ефективного

процесу навчання, запрошує взяти в ньому участь. Він вчиться слухати учня, чути

його і не оцінювати його особисті зміни.

Важливим чинником є і демонстрація вчителем моделей поведінки,

орієнтованої на сталий розвиток, а також розвиток в учнів навичок критичного

мислення. Визначення проблемних питань спонукає їх до пошуку відповіді. Маючи

знання, отримані самостійно, вони більш готові до нових викликів і наступних дій.

Іншою освітньою інновацією, що впроваджується в нашому закладі, є

програма виховної роботи з питань протидії торгівлі дітьми «Особиста гідність.

Безпека життя. Громадянська позиція», яка є відповіддю на нагальні потреби

держави щодо запобігання і подолання торгівлі людьми як деструкції у розвитку

суспільства.

Основними орієнтирами програми є:

– сприяння самопізнанню, самореалізації, самоствердженню і

самовдосконаленню особистості;

– розвиток навичок відповідальної і водночас безпечної поведінки, умінь

адекватного прийняття рішень у різноманітних, у тому числі складних

життєвих ситуаціях;

– визначення та формування громадянської позиції особистості.

Програма побудована з урахуванням основних підходів і положень програми

«Культура життєвого самовизначення», розробленої творчим колективом у рамках

проектної діяльності Християнського дитячого фонду (колишня назва

Всеукраїнської благодійної організації «Український фонд «Благополуччя дітей»).

Водночас її інноваційність полягає в тому, що вона, з одного боку, фактично є

першою спробою представити систему виховної роботи саме у сфері профілактики

торгівлі людьми шляхом формування в учнівської молоді внутрішнього ціннісного

стрижня та необхідних життєвих навичок. А з іншого – пропагує новітні засоби

технологічного забезпечення виховного процесу.

У нашому навчальному закладі програма діє вже четвертий рік. Вона охоплює

7–11 класи. У кожному класі проведені заняття на теми: «Думки про щастя»,

«Творець своєї долі», «Сім’я і довіра», «Моє дозвілля», «Торгівля людьми як

порушення прав людини», «Розуміти себе», «Дружба, закоханість, кохання»,

«Спілкування в безпечному Інтернеті», «Усі ми різні, усі ми рівні» та інші.

Для кожного класу розроблено тематичні виховні години, розраховані на 16–

19 занять протягом навчального року. Саме варіативність програми дозволяє обрати

оптимальну кількість годин для кожного класу, враховуючи потреби учнівської

молоді, рівень її розвитку та соціального досвіду.

18

Ця Програма розвиває в дітей такі поняття як добро, гідність, безпека, права,

обов’язок, відповідальність, життєві цінності, навички та інші.

Таким чином впровадження Програми виховної роботи «Особиста гідність.

Безпека життя. Громадянська позиція» є ефективним елементом профілактики

торгівлі людьми, а також новітнім методом просвітницької діяльності, що гарантує

захищеність підростаючого покоління.

Вілінська В. Г.,заступник директора

з навчально-виховної роботиЛопатинської ЗОШ І-ІІІ ст.,

Радехівського району

Від творчого вчителя – до творчого учня

Головним завданням школи є розвиток творчої особистості як вчителя, так і

учня, створення умов для повноцінного фізичного інтелектуального та духовного

розвитку всіх учасників навчально-виховного процесу. Цьому сприяють інноваційні

підходи до роботи.

Педагогічний колектив нашого навчального закладу працює над реалізацією

методичної проблеми «Вдосконалення навчально-виховного процесу шляхом

диференціації та впровадження у практику роботи нових педагогічних технологій».

Це дає можливість реалізувати такі основні завдання:

- здійснення диференційного навчання;

- розвиток творчих здібностей;

- створення умов для всебічного розвитку особистості;

- сприяння самоактивізації творчого потенціалу учнів;

- впровадження інноваційної методики навчання і виховання.

До послуг дітей, окрім предметів інваріативної частини, ми пропонуємо курси

за вибором, факультативні та гурткові заняття філологічного, природничо-

математичного, художньо-естетичного, спортивного, духовного спрямування.

Досвід показав, що творчу особистість може навчити і виховати тільки творча

особистість. Сприяти цьому – основна функція методичної служби, яка вирізняється

доцільним поєднанням традиційних та інноваційних форм та моделей проведення

різноманітних заходів. У школі працює вісім методичних об’єднань, психолого-

педагогічний семінар, школа молодого вчителя, школа передового педагогічного

досвіду.

19

Традиційними є масові форми роботи з педагогами: педагогічні ради,

педагогічні читання, конференції, методичні фестивалі «Реклама предмета» та

«Педагогічні родзинки», групові форми «майстер клас», «відкриті заняття»,

взаємовідвідування уроків. Засідання педагогічних рад, нарад при директорові,

засідання МО проводимо у вигляді:

- круглого столу;

- аукціону (обмін досвідом);

- дослідження (робота над окремими питаннями);

- рада-конкурс (підсумки проведення конкурсу педагогічної

майстерності «Вчитель року» та «Педагогічна творчість освітян

Радехівщини»;

- педагогічний консиліум (адаптація учнів 5-х класів);

- методичний день (звіти МО);

- творчий звіт (звіти вчителів, що атестуються);

- захист інновацій (демонстрація презентацій по роботі над

методичною проблемою).

Значну увагу зосереджено на використанні інформаційно-комунікаційних

технологій у навчально-виховному процесі. Цьому сприяє наявність двох

комп’ютерних класів, мультимедійної дошки, інформаційно-ресурсного центру,

мережі Інтернету, а також те, що 80 % педагогів опанували програму «Інтел».

Завдяки цьому вчителі та учні беруть участь у інформаційно-комунікаційних

проектах. Колектив школи є учасником польсько-українського проекту «Моя

маленька держава – вчора, сьогодні, завтра». Кожного року делегація школи з

культурною програмою упроздовж двох тижнів перебуває у Польщі.

Педагоги школи постійно перебувають у пошуку і апробації педагогічних

технологій, що суттєво поліпшують мотивацію учнів до навчального процесу. Це

технології продуктивного навчання, індивідуального навчання, ігрові технології,

інтегровані технології, інтерактивного навчання, мультимедійні технології.

Успішно на уроках використовується проблемне навчання, робота у великих і

малих групах, парах, інтерактивні ігри («мікрофон», кіносценарій, аукціон,

«таємничий герой», символ твору, заплутаний лист, «якби тварини вміли говорити»

та ін.)

Звичним для вчителів стало використання проективних технологій. На базі

школи був проведений районний семінар заступників директорів з виховної роботи

на тему: «Формування виховної системи через проектну діяльність». Класні

керівники захищали проекти, які вони підготували, за різними напрямками

виховання і навчальної діяльності.

20

На рівні вчителя впровадження інноваційних технологій у процесі роботи

сприяє підвищенню професійної підготовки та науково-методичної компетентності

педагогів.

На рівні школи впровадження інновацій сприяє розвитку системи

продуктивного навчання, співтворчості учителів, учнів та їхніх батьків

На рівні учнів впровадження інновацій підвищує рівні навченості, сприяє

творчій активності школярів, розвитку відповідальності.

На рівні батьків впровадження інновацій сприяє активнішому їх залученню до

співпраці зі школою.

Білинська-Слотило О. В.,заступник директора

з навчально-виховної роботиРудківської СЗШ І-ІІІ ступенів

імені Володимира ЖеребногоСамбірського району

Мережевий проект

«Віртуальна лабораторія педагогічних інновацій»

Паспорт проекту

Місія інноваційного проекту: стимулювання інноваційної педагогічної

діяльності, впровадження дистанційної освіти й фахового спілкування.

Мета проекту: створення мережевого ресурсу для спільної діяльності

педагогів школи, розміщення навчально-методичних матеріалів, забезпечення

безперервності та оперативності підвищення кваліфікації педагогів, їхньої

професійної самореалізації та творчому зростанню.

Проект передбачає створення Інтернет-середовища, що змінює зміст

професійної діяльності педагогів та проектування навчального процесу на базі

засобів інформаційно-комунікаційних технологій; дозволяє організувати науково-

методичний простір для вчителів, створює оптимальний доступ до необхідної

інформації, забезпечує оперативну методичну допомогу молодим вчителям, дає

можливість досвідченим педагогам поділитися досвідом роботи.

Теоретична значущість проекту полягає у розробці теоретико-методичного

підґрунтя сучасного методичного консалтингу, впровадження дистанційних форм

самоосвітньої діяльності вчителів, удосконалення ефективних форм методичної

21

діяльності, розробці концептуальних положень під час дистанційної міжатестаційної

освіти вчителів, що відповідає вимогам соціуму і потребам регіону.

Основними завданнями реалізації проекту є:

створення мережевого ресурсу для спільної діяльності педагогів;

розміщення навчально-методичних матеріалів;

вивчення, адаптація та поширення нового педагогічного досвіду в галузі

інформаційних технологій;

організація інформаційно-комунікаційного обслуговування науково-

методичної складової педагогічної діяльності;

здійснення системного керівництва процесом неперервної освіти

педагогів;

створення безперешкодного доступу всіх категорій педагогів до

мережевих ресурсів незалежно від місця проживання;

надання методичної допомоги вчителям у навчально-виховній

діяльності.

Очікувані результати проекту. Створення віртуального методичного

кабінету дасть можливість закладу освіти отримати додатковий ресурс для

вирішення удосконалення змісту шкільної освіти, а саме:

нові методики індивідуалізації освітнього процесу;

нові управлінські механізми підтримки педагогів, що беруть участь у науково-

дослідній та експериментальній діяльності школи;

створення партнерсько-мережевої взаємодії вчителів, учнів, батьків у побудові

нового змісту освіти.

Учасники проекту: адміністрація школи, вчителі, учні школи, батьки.

Консультанти: вчителі інформатики, координатори методичних центрів

школи

Координатор проекту: Білинська-Слотило О. В. – заступник директора з навчально-

виховної роботи Рудківської СЗШ І-ІІІ ступенів імені Володимира Жеребного.

Терміни реалізації: 2016–2017 навч. р.Продукт проекту: мережевий ресурс – блогАдреса: biliov.ov@blogspotЖанр проекту: мережевий проект

Модель мережевого проекту

Горизонтальна інтеграція контенту

Методична структура – містить схему методичної структури школи.

Планування та зміст роботи методичної ради: склад та план роботи

методичної ради.

22

Плани та зміст діяльності методичних центрів: склад, плани діяльності

методичних центрів.

Планування та зміст роботи творчих груп: склад, плани діяльності творчих

груп.

Планування та зміст роботи над науково-методичною проблемою:

планування, етапи роботи над науково-методичною проблемою.

Планування та організація НВП : методичні рекомендації, нормативно-

правова база.

Вертикальна інтеграція контентуОпис змісту контенту

Навчальні методичні семінари.

Сучасний урок. Кластер містить інформацію про моделювання сучасних уроків

з використанням Інтернет-контенту, використання програмного забезпечення в

режимі Smart, використання аудіо та відеоконтенту, містить зразки моделей

сучасних уроків.

Віртуальні конференції. Форма масового обговорення й узагальнення

наукових, методичних питань або створення рекомендацій з метою їх вирішення. За

структурою кластер містить програму конференцій з визначеним регламентом

виступів, може передбачати пленарні й секційні засідання, заявлені тези та архів

доповідей, інші форми комунікації: “круглі столи”, прес-конференції, дискусії тощо.

Конкурси. Вміщує інформацію щодо переліку фахових конкурсів, в яких

учителі можуть взяти участь та підвищити свою фахову майстерність, заявити про

свої педагогічні можливості та знахідки.

Проекти. Кластер містить матеріали про методику створення, зміст та кращі

зразки реалізованих проектів.

Майстер-класи. Містить вимоги до створення технологій означеної форми,

«родзинки» передового педагогічного досвіду, витяги з досвіду роботи кращих

вчителів над індивідуальною освітньою проблемою вчителя.

Відеобанк. Скарбниця відеоматеріалів.

Фотогалерея. Скарбниця фотоматеріалів.

Обмін досвідом. Кластер створений для обміну думок щодо обміну досвідом

між педагогами щодо вирішення тих чи тих проблемних питань.

Методична скарбниця. Містить методичні рекомендації вчителів щодо

технологій застосування або впровадження інноваційних педагогічних знахідок

педагогів, методику застосування сучасних технологій, прийомів, розробки уроків,

календарне планування, презентації до уроків таінші методичні матеріали вчителів.

23

Дистанційний методичний порадник. Пропонує вчителям інформацію щодо

новин у педагогічній науці, теоретичні викладки сучасних фахівців педагогіки.

Також містить матеріали, які допоможуть вчителю якісно підготуватися до атестації,

скласти педагогічне портфоліо, узагальнити матеріали досвіду, моніторингові

послуги з комплексної оцінки та самооцінки вчителя в атестаційному та

межатестаційному процесі.

Вебінар. Одна з найважливіших форм методичного спілкування, що,за умов

застосування інформаційних та телекомунікаційних технологій, може проводитися в

реальному і нереальному часі, фронтально й індивідуально за допомогою Skype,

відео- й телеконференцій, електронної пошти.

Відеосемінар. З подальшою дискусією з розглянутої тематики, причому у

педагогічному аспекті відеоваріант нічим не відрізняється від традиційного, тому що

учасники процесу бачать один одного на екранах моніторів комп’ютера, або можуть

обмінятися текстом.

Форум. Найпоширеніша форма спілкування у дистанційному вигляді; форум

може бути присвячений будь-якій проблемі, темі.

Модератор форуму (мережевий адміністратор). Реалізує дискусію чи

обговорення, стимулюючи активізуючи «віртуальне обговорення» питаннями,

повідомленнями, новою цікавою інформацією. Програмне забезпечення форумів

дозволяє приєднати різні файли певного розміру. Кілька форумів можна об’єднати в

один великий, зі зміною форми процесу – веб-конференція.

Веб-квести. Кластер містить інформацію та інструкції щодо створення квестів,

тематику та терміни їх проведення.

Мережеві проекти. Кластер містить інформацію про методику створення

мережевих проектів та тематику майбутніх проектів.

Висновок

Мережевий проект – дієвий Інтернет-ресурс надання методичних

консалтингових послуг, пропонує відбір та впровадження ефективних сучасних

форм педагогічного спілкування та діяльності, підвищення престижу й розширення

діапазону послуг сфери методичного консалтингу. Така форма роботи долає

територіальні бар’єри щодо отримання досвіду, дозволяє підвищувати фаховий

рівень педагогів.

Інноваційна форма роботи створення мережевих проектів навчального

дослідницького, розвивального, виховного змісту дозволяє педагогам здійснювати

ефективну співпрацю з колегами, батьками та учнями.

Тематика мережевих проектів може торкатися не лише навчального змісту.

Наприклад, мережевий проект «Місто моєї мрії» дозволить акумулювати думки

24

щодо проблем у нашому містечку та шляхів їх вирішення. Його реалізація сприяє

вихованню активної громадянської позиції і не тільки.

Якщо учням запропонувати мережевий проект «Майдан – революція Гідності», то

результатом і продуктом проекту стане літопис подій історичного сьогодення. Його

безцінне значення полягає у самоусвідомленні учнями їхньої ролі як дослідників-

літописців сучасної історії, справжніх патріотів своєї землі.

Тематика навчальних проектів може бути різноманітною. Педагоги разом з

учнями можуть дослідити Австралію чи екзотичну флору і фауну Південної

Америки. Літератори можуть створити віртуальну «Хату-читальню», «Літературну

вітальню» чи творчий проект «Мій Шевченко». Вчителі-біологи, для прикладу,

можуть запропонувати мережевий проект «Фауна України», «Феномен пташиного

польоту», міжпредметні проекти «Фрактали у природі». Вчителі інформатики та їхні

учні можуть здійснити наступні проекти: «Лабораторія 3D дизайну», «Графіка та

дизайн».

Отже, мережева проектна технологія – сучасна дієва форма, яка дозволяє

вийти з власною ініціативою за межі однієї школи не тільки вчителеві, але й учням.

Здомська О. І.,заступник директора

з навчально-виховної роботиМеденицької СЗШ І-ІІІ ст.

Дрогобицького району

Особистісно орієнтований підхід як основа організації

навчально-виховного процесу

Аналіз педагогічної практики останніх років засвідчує перехід педколективу

на гуманістичні способи навчання і виховання дітей. Важливою складовою

педагогічного процесу стає особистісно орієнтована взаємодія вчителя з учнем, яка

вимагає детального перегляду існуючих педагогічних технологій.

Тенденція застосування інноваційних технологій у пхолого-педагогічному

плані характеризується переходом:

1. Від учіння як функції запам’ятовування до учіння як процесу розумового

розвитку.

2. Від орієнтації на середнього учня до диференційованих та індивідуальних

програм навчання.

3. Від зовнішньої мотивації учіння до внутрішньої морально-виховної регуляції.

25

Найбільш поширеними щодо використання у початкових та середніх класах є

технології на основі активізації та інтенсифікації діяльності учнів, зокрема: ігрові

технології та технологія проблемного навчання.

Слід відзначити, що названі технології використовуються як самостійні

методичні моделі процесу навчання, так і як елементи у структурі класичної класно-

урочної системи. Вчителі математики, хімії, фізики практикують технологію

диференційованого навчання, групові технології навчання Активно впроваджуються

у школі елементи ІКТ. Такі технології дають змогу методично доцільно

організовувати процес навчання та ефективно управляти ним.

Окремо слід сказати про практиковану вчителями школи технологію

укрупнення дидактичних одиниць. Дана ідея виникла на основі дидактичного

реконструювання навчального матеріалу і спочатку була підтримана вчителями

початкових класів під час вивчення рідної мови.

Ідея блочного вивчення навчального матеріалу на даний час практично

реалізується найбільше вчителями української мови та літератури і вчителями

початкових класів.

Федик Н. В.,заступник директора

з навчально-виховної роботиУгерської ЗОШ І-ІІІ ст..

Стрийського району

Критичне мислення як спосіб стимулювання

індивідуального розвитку школяра

Розвиток критичного мислення на уроках сьогодні набуває першочергового

значення. Це пояснюється тим, що в процесі формування критичного мислення

учень набуває вміння здобувати, опрацьовувати інформацію, самостійно

аналізувати, систематизувати матеріал, удосконалювати мовленнєві, комунікативні

вміння та навички.

Тому вчителі Угерської СЗОШ І-ІІІ ст. Стрийського району використовують на

своїх уроках інноваційні технології, що сприяють розвитку критичного мислення. Це

дає можливість зробити процес мислення більш продуктивним, а в кінцевому

підсумку – підвищити результативність навчання.

В основі навчання, спрямованого на розвиток критичного мислення лежить

трьохфазна модель уроку.

26

Фаза актуалізації (встановлення зв’язків) вимагає згадати, встановити рівень

тих знань, які уже є, викликати інтерес, щоб іти далі, активувати мислення в ході

письма чи говоріння, окреслити мету, сформувавши завдання на подальше

дослідження теми.

Фаза усвідомлення змісту (побудова знань). Її завданням є продумати, як учні

будуть іти до нових знань, що кожен з них робитиме, щоб зрозуміти зміст, прийняти

рішення, виявити позицію (випереджувальні завдання, демонстрація пошуку,

презентація проекту, зіставлення позицій тощо).

Фаза рефлексії (консолідація). Учень висловлює (усно чи письмово) щойно

набуті знання чи ідеї своїми словами, таким чином створюючи особистий змістовий

контекст та обмірковуючи нові знання у світі власного досвіду.

На фазі актуалізації, для спонукання дитини думати вільно і відкрито, учителі

практикують застосування інтелектуальних розминок «Входження в урок», стратегії

«Гронування». Використовують гронування і на етапі подання нового матеріалу,

закріплення.

Діти із задоволенням працюють за випереджаючими завданнями парами,

групами, формуючи «Інформаційний пакет» (арабські народні казки, В. Биков

«Альпійська балада, В. Симоненко «Цар-плаксій», Г. Уеллс «Чарівна крамниця»,

міфи, новинки ІТ-технологій, «З історії чисел», «Відомі митці»).

На фазі усвідомлення змісту (побудови знань) важливо продумати процес

читання художнього твору чи усвідомленого читання умови задачі, то ж

застосовують «Читання із зупинками». Серед різнобарв’я стратегій улюбленою для

більшості дітей є «Сенкан». Інструмент для синтезу складної інформації, спонукає

розмірковувати над темою.

Як варіант технології вирішення проблем, які не мають однозначного рішення,

використовують «Дерево рішень», «Чистий аркуш».

Під час роботи в групі відбувається спільне розв’язання поставленого

завдання. У процесі цієї роботи в учнів розвивається почуття колективізму,

взаємопідтримки, взаємодопомоги, зникає почуття страху, скованості. Учні вчаться

говорити, обговорювати проблему, вислуховувати думки співрозмовника, приймати

рішення.

Все частіше у своїй практичній роботі з дітьми учителі застосовують стратегію

«ПРІМА». Цей метод дозволяє дітям фантазувати, змінювати ситуацію, спонукає до

письмових висновків, а крім цього – відкриває великі можливості перед учителем.

Творчі здібності учнів розвиваються за допомогою написання есе,

симуляторно-рольових ігор, при складанні умов задач. Наприклад, при вивченні

27

біографії письменника учителі часто звертаються до рольових підходів. («Гість

уроку – А. Чехов», «Інтерв’ю з Н. Забілою»).

Отже, на власному досвіді учителі нашої школи переконуються, що саме

методика розвитку критичного мислення дозволяє максимально підвищити

ефективність навчально-виховного процесу, дає можливість створити такі умови,

коли всі учні залучаються до активної, творчої навчальної діяльності, процесу

самонавчання, самореалізації, вчаться спілкуватись, співпрацювати, критично

мислити, відстоювати свою позицію, адаптуватись до життя у суспільстві.

Лещишин О. М.,заступник директора

з навчально-виховної роботиЗолочівської ЗОШ І-ІІІ ст. № 2

ім. Маркіяна Шашкевича

Моніторинговий супровід освітніх інновацій

Якщо ми хочемо навчити всіх, враховуючи особистість учня з його

потребами, інтересами та життєвими проблемами, необхідно вносити зміни в

навчальний процес. Наше завдання – не лише передати готові знання, а й

забезпечити розвиток і саморозвиток особистості дитини, активізувати його творчі

можливості у навчанні.

Тому колектив нашої школи працює над проблемою: «Формування

конкурентоспроможної особистості шляхом впровадження інноваційних навчально-

виховних технологій». Ми організовуємо методичну роботу так, щоб кожен учитель

міг найбільш повно розкрити не тільки здібності й талант кожного учня, а й розвивав

власну ініціативу та творчий пошук, мав можливість

самореалізуватися у професійній діяльності.

У школі створено певні умови, реалізація яких забезпечує цілеспрямоване

запровадження найпрогресивніших технологій різного рівня.

Інноваційна діяльність у нашому навчальному закладі, його науково-

методична та експериментально-дослідна робота постійно забезпечується

моніторинговим супроводом. З метою вивчення готовності педагогів до інноваційної

діяльності, рівня підготовки до здійснення експериментальної діяльності

використовуються:

моніторинг рівня сприйняття інноваційних процесів;

оцінка рівня інноваційної культури педагогічного працівника;

28

діагностика оцінки ефективності впровадження нових і передових

технологій навчання.

Моніторингові зрізи в динаміці ілюструють високий рівень готовності

педагогів нашої школи до впровадження інновацій за напрямами їх освоєння,

сприйняття вчителями інноваційних процесів. Інноваційна діяльність школи є її

стратегічним напрямом, відповідає сучасним умовам, забезпечує рівний доступ до

якісної освіти.

Особлива роль звертається на використання інформаційно-комунікаційних

технологій у навчальному процесі. Учителі школи успішно розпочали роботу в

системі управління навчанням Moodle.

Moodlе (модульне об’єктно-орієнтоване динамічне навчальне середовище) –

навчальна платформа, призначена для об’єднання педагогів, адміністраторів і учнів в

одну надійну, безпечну та інтегровану систему для створення персоналізованого

навчального середовища та орієнтована насамперед на організацію взаємодії між

викладачем та учнями.

Використання мультимедійних засобів e навчально-виховному процесі дає

можливість вчителям залучити учнів до активного навчання, а саме:

– активізувати навчання шляхом використання цікавих і швидкозмінних форм

подачі інформації (мультиплікація, колір, музика), стимуляції пошуку

відповідей;

– покращити сприйняття матеріалу за допомогою наочності, підкреслювання,

обертання, кольорового зображення, графіки, мультиплікації, музики, відео;

– розвивати творче мислення шляхом експериментування, пошуку зв’язків між

новою і старою інформацією, встановлення зв’язків і закономірностей;

– розвивати абстрактне мислення за допомогою заміни, демонстрації конкретних

предметів схематичними чи символічними зображеннями, наочністю;

– стимулювати рефлексію, аналіз учнями своєї діяльності шляхом отримання

наочного зображення наслідків власних дій;

– залучати покоління, що підростає, до інформаційної культури суспільства.

За допомогою мультимедійних засобів навчання учні стають віртуальними

свідками історичних подій, учасниками наукових конференцій, здійснюють

подорожі, переходять в іншомовне середовище.

Окремий напрям роботи – комп’ютерно-інформаційні технології, що надають

доступ учням до нетрадиційних джерел інформації, створюють можливості для

творчої діяльності, сприяють формуванню професійних навиків.

Вчителі школи активно використовують у своїй роботі нові та інноваційні

форми i методи організації навчання.

29

Зокрема, вчителі іноземної мови впроваджують інтерактивні технології,

програмоване навчання, що дозволяє тренувати учнів у використанні лексико-

граматичного матеріалу, перевіряти рівень засвоєння матеріалу у різних формах.

Використання комп’ютерних технологій полягає у розробці завдань для

інтерактивної дошки за допомогою програми «Notebook», створенні презентацій за

допомогою програми «PowerPoint», що широко використовується вчителями під час

викладання матеріалу. За допомогою програми «Publuisher» учні навчаються

створювати буклети та програмки.

Інтенсифікація засвоєння учнями знань розв’язується різними шляхами.

Вчителі школи активно використовують метод проектів.

Учні 7–8 класів, навчаючись фізики, створюють проекти, а результати

виконання проектних робіт представляють у вигляді плакатів-постерів, друкованих

брошурок або комп’ютерних презентацій.

Важливе місце у роботі вчителів математики займає диференційоване

навчання, яке проводиться у формі роботи тимчасових груп.

Педагоги початкових класів використовують метод проектів, елементи

методики випереджувального навчання, групову та парну роботу.

З метою контролю за станом інноваційних процесів у закладі здійснюється

моніторинг рівня навчальних досягнень учнів (по класах, по предметах,

індивідуальних досягнень), рівня фахової майстерності педагогічних працівників,

рівня комфортності навчання, стану здоров’я. Позитивним наслідком цієї роботи є

те, що упродовж восьми років учні нашої школи лідирують за кількістю перемог у

районних предметних олімпіадах, стають призерами обласних олімпіад.

У школі проводяться педагогічні ради, семінари-практикуми, учительські

студії, науково-практичні конференції, психолого-педагогічні семінари, творчі звіти

вчителів з впровадження інноваційних технологій.

У навчальному закладі здійснюється психологічний супровід інноваційної

діяльності (психодіагностика, психопрофілактика, психологічне навчання вчителів,

моніторинг комфортності учнів в умовах запровадження освітніх інновацій,

вивчення психологічного мікроклімату в педагогічному та учнівському колективах,

виявлення творчих здібностей, пошук прихованих талантів).

Там, де панує творчість, креативність, бажання самовдосконалюватися та

розвиватися, з’являються можливості для реалізації своїх талантів.

У школі розпочалась робота над реалізацією проекту «Радіо в школі», до

якого залучено працівників інформаційного порталу «Золочів.net». Це дасть

можливість показати журналістські вміння учнів не лише на уроках та позакласних

30

заходах, але й у радіоефірі. Відтепер у школі на перервах лунають важливі новини,

соціальна, інтелектуальна інформація, вітання зі святами.

Файбиш О. Б.,заступник директора

з навчально-виховної роботиБориславської ЗОШ І-ІІІ ст. № 1

Впровадження інноваційних управлінських технологій як основа розвитку

навчального закладу

Інноваційна діяльність – характерна ознака сучасної освіти та освіти

майбутнього. Усвідомлення вирішальної ролі вчителя в реалізації освітніх реформ

зумовило те, що пріоритетним завданням нашого закладу стало визначення

необхідності організації процесу підвищення компетентності вчителя.

Основними напрямками роботи адміністрації навчального закладу є:

виявлення професійної компетентності членів педагогічного колективу

шляхом проведення анкетувань, тестувань, діагностики;

проведення майстер-класів із впровадження інноваційних технологій,

створення школи педагогічної майстерності;

організація навчальних тренінгів;

створення комфортних умов для діяльності кожного суб’єкта навчально-

виховного процесу шляхом складання зручного розкладу, підбору

оптимального навантаження;

створення сприятливого психологічного мікроклімату;

інформаційне забезпечення.

У школі формується база для створення єдиного інформаційного освітнього

простору. Це стосується удосконалення технічного оснащення, розвитку

інформаційної культури педагогічних кадрів, а також відпрацювання методик

використання ПК. Системно проводяться у школі теоретичні, практичні заняття,

семінари-практикуми з використанням комп’ютерних технологій у навчальній

діяльності та в позаурочний час. Важливим є залучення вчителів-предметників та

учнів до співпраці з упровадження комп’ютерних технологій, використання діючих

навчальних програм, прикладного програмного забезпечення щодо створення

електронного дидактичного, роздаткового, наочного, навчального та навчально-

31

контролюючого матеріалів, використання аудіо- та відеоматеріалів, глобальної

мережі Інтернет для проведення уроків з різних предметів.

Запорукою успішного впровадження управлінських та педагогічних

технологій передусім стало забезпечення навчального закладу комп’ютерною

технікою.

Освітніми інноваціями є вперше створені або вдосконалені навчальні,

виховні, управлінські системи, що суттєво поліпшують результати освітньої

діяльності.

Впровадження інноваційних управлінських технологій у нашому

навчальному закладі дає можливість:

зробити управління більш демократичним;

навчити учасників навчально-виховного процесу формулювати власну думку,

правильно її виражати, доводити свою точку зору, аргументувати власну

думку, будувати конструктивні відносини в групі, визначати своє місце в ній,

уникати конфліктів, розв’язувати їх, шукати компроміси, прагнути до

діалогу;

знаходити спільне розв’язання проблеми;

розвивати у членів педагогічного колективу почуття спільності, єдності,

відповідальності за процес прийняття рішення та його виконання.

Робота адміністрації навчального закладу з вчителями полягає у реалізації

принципу: «Учитель – співучасник процесу вироблення і реалізації перспективних

завдань розвитку школи». Одним із методів активного залучення педагогів до

процесу управління, що сприяє пробудженню мотивації до професійного розвитку,

вважаємо делегування повноважень адміністрації окремим членам педагогічного

колективу.

Сучасна загальноосвітня школа потребує компетентного творчого педагога.

Система управління в нашій школі забезпечує цілеспрямованість і результативність

науково-методичної роботи, використання інноваційних підходів до процесу росту

професійного рівня педагогічних кадрів. З цією метою здійснюємо ряд

взаємопов’язаних дій та заходів, спрямованих на всебічне підвищення фахової

майстерності вчителя та творчого потенціалу педагогічного колективу загалом.

Організовуючи інтерактивну взаємодію учасників навчально-виховного

процесу, моделюємо різноманітні ситуації. Із цією метою використовуємо:

• ділові, рольові ігри;

• методичні тренінги;

• засідання проблемного столу;

• аукціони педагогічних ідей;

32

• диспути;

• спільне розв’язання проблем.

Інтерактивні методи управління допомагають працівникові брати участь у

процесі розроблення програми розвитку школи. Це сприяє розвитку зацікавленості,

ініціативності педагогів, що бажають брати відповідальність на себе за ухвалені

рішення.

Значну роль у розвитку педагогічної творчості відводимо педагогічним

радам, засідання яких присвячуємо дослідженню конкретної педагогічної проблеми.

Поряд з традиційними формами їх проведення використовуємо і нетрадиційні.

Адміністрація нашого навчального закладу працює над створенням умов для

самореалізації вчителя і учня, забезпечуючи творчу атмосферу в педагогічному

колективі, що визначає спільність творчих пошуків. Обираючи тематику педради,

адміністрація керується такими критеріями:

актуальність;

нестандартність;

перспективність;

практична вагомість.

Триває послідовний процес формування колективу однодумців, де панують

організованість, погодженість, єдиний стиль відносин до учнів, батьків, єдина

вимогливість, єдині педагогічні позиції всіх членів колективу щодо найважливіших

питань життя і діяльності школи. Вчитель має право на вільний вибір засобів до

досягнення постановлених цілей, на індивідуальний стиль, творчий підхід до справи.

Це дає можливість адміністрації школи замінити функції контролю на самоконтроль

та взаємоконтроль педагогів. Впровадження в управління загальноосвітнім

навчальним закладом сучасних технологій моніторингу якості освіти дозволяє

підвищити результативність діяльності загальноосвітнього навчального закладу.

Створення позитивного іміджу школи в соціальному оточенні – одна з

першочергових задач управління.

Таким чином, реформування полягає в трансформації державної системи

управління в державно-громадську, завдяки чому навчальний заклад набуває

здатності до самоорганізації і саморозвитку.

Впровадження інноваційних педагогічних управлінських технологій повинно

бути результативним, спонукати вчителя до творчого пошуку, посилювати

мотиваційну сферу педагога, бути результатом спільної взаємодії адміністрації,

педагогічного колективу, батьків та соціальних партнерів.

33

Кіліян О. І.,заступник директора

з навчально-виховної роботиДрогобицької спеціалізованої

школи І-ІІІ ст. № 2

Розвиток пізнавальної активності учнів засобами особистісно

орієнтованого навчання

Сьогодення ставить перед системою освіти принципово нові вимоги. Перш за

все – це формування творчої особистості, яка не тільки засвоює наукові знання і

технологічні досягнення, а й здатна до самовдосконалення та розвитку.

Метою особистісно орієнтованого навчання є виявлення і розкриття

суб’єктного досвіду учня та надання психолого-педагогічної допомоги в становленні

його індивідуальності, у життєвому самовизначенні, самореалізації.

Як відомо, особистісно орієнтований підхід у навчанні спирається на такі

основні положення:

учень завжди є суб’єктом, а не об’єктом навчання;

навчальний матеріал повинен забезпечити виявлення змісту суб’єктного

досвіду учня;

основна мета навчання, окрім засвоєння учнем необхідних знань, умінь та

навичок, – розвиток особистості учня як суб’єкта діяльності і соціальних

стосунків;

створення можливості вибору при виконанні завдань;

забезпечення контролю й оцінки не тільки результату, а й процесу учіння як

суб’єктної діяльності.

Провідна педагогічна ідея інноваційної діяльності полягає у виявленні та

розкритті суб’єктного досвіду молодших школярів, збагаченні його науковим

змістом, створенні умов для розвитку індивідуальності учня у відповідності до мети

і змісту особистісно орієнтованої моделі навчання, що сприяє саморозвитку,

самовдосконаленню, самореалізації особистості.

Освіта, орієнтована на особистість, досягає своєї мети за умови зміни позиції

вчителя, створення атмосфери «свободи учіння» в класі, використання методів та

прийомів, які стимулюють активність учня і його розвиток.

Впроваджуючи інновації, педагоги школи намагаються будувати навчання на

інших порівняно з традиційною школою принципах через систему уроків,

враховуючи й розкриваючи суб’єктний досвід учнів у класі. Головним є принцип

«розвиваючої допомоги». Основне завдання такого навчання – надання дитині

34

педагогічної допомоги у становленні її суб’єктності. Суть його виявляється в тому,

щоб не виконувати завдання за дитину, не вказувати, що робити, а допомогти їй

усвідомити себе і пробудити власну активність та внутрішні сили, щоб вона сама

робила вибір, знаходила рішення. Тому завдання учителя – спонукати, заохотити

школяра до активності у виборі цілей, змісту, методів роботи, поведінки і цінностей.

На уроці поєднують індивідуальну, парну та групову роботу. На основі

спостережень, результатів психологічних обстежень дітей об’єднують в умовні

групи. Причому, один і той самий учень може бути в різних групах з різних

навчальних предметів. Дуже часто учні на уроках самі звертаються до своїх

товаришів: «Мені потрібна допомога класу (групи)», «Дайте, будь ласка, пораду».

Охочих багато: діти люблять допомагати, пояснювати, перебувати у ролі вчителя,

журналіста, міністра освіти тощо. Школярі фантазують, вигадують, самі

спрямовують хід уроку. У класі працюють Вчені ради, які завжди дадуть пораду,

допоможуть учням, що мають проблеми у розв’язанні тих чи інших завдань. Інколи

діти самостійно визначають час, необхідний для виконання роботи. Вчителі

намагаються заохочувати будь-який самостійний рух уперед, не критикувати

неправильні відповіді, а дати можливість висловитися всім, хто має з даної проблеми

свою думку. На уроках використовуються методи та прийоми з елементами

допомоги, частково-пошуковий метод – поступове, покрокове вирішення системи

проблемних питань з допомогою вчителя та ін.

Спираючись на інший принцип навчання – «дослідне учіння», педагоги

намагаються організувати роботу на уроці таким чином, щоб учні навчалися у

вільній самостійній діяльності, на власному досвіді, в процесі дискусій і прийняття

рішень. Ставлять перед собою мету: розвивати самосвідомість особистості шляхом

створення ситуації пошуку.

Суб’єктне сприйняття іншого – це діяльність, яку треба опанувати, вміння,

якого треба вчитися. Вчителі вважають своїм завданням не «донести», «пояснити» і

«показати» учням, а організувати спільний пошук розв’язання завдань, вирішення

проблеми. Важливо створити ситуацію успіху, помітити глибинне «відкриття» учня,

додати впевненості у власних силах, пробудити почуття гідності, бажання вчитися.

Школярі залюбки отримують ролі: є «писарі», «експерти», «дослідники», «казкарі»,

«ерудити», «кореспонденти».

Ефективним вважається використання методів, які стимулюють «свободу

учіння»: організацію роботи в групах різного складу, міжособової взаємодії,

створення проблем для вирішення їх як реальних, а не навчальних, використання

різних джерел знань (людей, досвіду, книг, відеотехніки тощо), організацію учіння

як дослідження, експерименту, самопізнання. Використовують прийоми «Навмисна

35

помилка», «Відстрочена відповідь», «Інтрига», «Проблематизація», «Фантастична

ситуація», написання творів-перевтілень («Думки шкільного щоденника», «Живі

речі», «Сни підручника» та ін.).

Спираючись на теорію розкриття суб’єктного досвіду учня, розроблену

В. Сєриковим, впроваджуються методи та прийоми, згідно з якими суть особистості

виявляється у здатності займати певну позицію. Це сприяє створенню умов для

повноцінного прояву і розвитку таких функцій особистості учня: вибірковості

(здатності людини до вибору); рефлексії (формування оціночних суджень);

формувальної функції (створення образу «Я»); відповідальності («Я відповідаю за

все»); автономності особистості («Це моє міркування»).

З цією метою застосовують прийоми «Співзвучність позицій», «Пошук

асоціацій», «Палітра емоцій» та ін. При цьому враховують, щоб навчальний матеріал

був цільовим, посильним, творчим.

Використовують «Щоденник подвійних нотаток», у якому школярі на основі

зроблених ними записів мають можливість порівняти свої міркування з

висловленнями авторів. Учні фіксують власні спостереження, підбирають прикмети,

приказки, складають твори, придумують приклади і задачі, малюють ілюстрації.

Вони – автори власних посібників: «Мій перший довідничок», «Планета міркувань»,

«Цікавий задачник», «Опорні схеми з української мови», «Моя перша книжечка».

Отож, провідною ідеєю нашої інноваційної педагогічної діяльності є

організація навчальної діяльності, за якої дитина стає активним учасником процесу

засвоєння знань – суб’єктом учіння, що викликає зацікавлення учнів навчальним

матеріалом і процесом оволодіння ним.

Аналізуючи результативність власної педагогічної діяльності, можна

стверджувати, що систематичне використання методів та прийомів розкриття

суб’єктного досвіду допомагає нам розвинути в кожного учня гнучкість мислення,

навчити логічно розмірковувати, шукати нестандартні шляхи вирішення проблем,

самостійно робити висновки, використовувати одержану інформацію в різних

ситуаціях, об’єктивно оцінювати свої досягнення.

«Нагороди вчителя примножуються нагородами його учнів», – писав

В. О. Сухомлинський. Вихованці школи – неодноразові переможці міських

конкурсів імені Петра Яцика, конкурсу «Найрозумніший четвертокласник»,

конкурсу на кращий авторський вірш про мову, конкурсу на кращого декламатора

віршів Тараса Шевченка. Активність наших учнів зростає завдяки позитивній

мотивації, яка базується на індивідуальній роботі.

Результатом педагогічного пошуку стало напрацювання певної кількості

завдань для розкриття суб’єктного досвіду молодших школярів, які систематизовані

36

в окремих посібниках для вчителів початкових класів. (tgotcij.net.ua). Оскільки цей

пошук триває, то створена електронна база таких завдань постійно доповнюється і

модифікується.

Кіхтан Т. М.,координатор впровадження

програми «Універсал»,Паславська О. О.,

заступник директораз навчально-виховної роботи

Стрілківської школи-інтернату

Моніторинг результатів виховної роботи школи в контексті реалізації

діагностично-проектуючого комплексу «Універсал»

Стрілківська школа-інтернат І–ІІІ ступенів є експериментальним навчальним

закладом, що працює над проблемою «Організаційно-педагогічні умови особистої та

соціальної самореалізації учнів», затвердженої Інститутом педагогіки Академії

педагогічних наук України (далі – АПН). Підсумки проходження кожного етапу

розглядаються на розширеному засіданні науково-методичної ради та Президії АПН.

Зрозуміло, що значне місце в експерименті відведено діагностиці та моніторингу.

Не можна сказати, що моніторингом навчально-виховного процесу ми займаємося

тільки від початку експерименту, зокрема, відстеженням результатів виховної

роботи. Але на початковому етапі ми робили це, в основному, на інтуїтивному рівні,

використовуючи метод спостереження та індивідуальних бесід. Робота потребувала

наукової основи, яку ми згодом віднайшли. Колектив школи апробував

діагностично-проектуючий комплекс «Універсал» (автор В. О. Киричук). що має

гриф Міністерства освіти і науки України. Упродовж семи років ми використовуємо

його для моніторингу результатів виховного процесу. Це сукупність авторських

інноваційних методик для визначення та корекції рівня особистісного розвитку учнів

загальноосвітніх шкіл.

Програма повністю комп’ютеризована і складається з 8 модулів. Перший

модуль «Діагностика» включає різні види анкет для проведення діагностики учнів,

педагогів, батьків, її проводить психолог школи.

Другий модуль «Аналіз» передбачає визначення основних проблем та

потенційних можливостей учня за 4 сферами особистісного розвитку: фізичною,

психічною, соціальною, духовною.

37

Третій модуль «Конструювання» передбачає постановку конкретних завдань

навчального закладу на основі систематизованих проблем класних колективів.

Модуль «Програмування» має у своєму банку ряд навчально-виховних

програм, які можна використати при складанні планів роботи різних структурних

підрозділів чи створити власну програму на виконання завдань певного періоду.

П’ятий модуль «Моделювання» включає проектування сюжетних ліній

навчально-виховних проектів навчального закладу (простіше кажучи –

прописування змісту того, що плануємо виконати, коригування раніше написаного,

заміна змісту написаного).

У модулі «Планування» складаються плани роботи у такому вигляді, який

маємо на папері, тобто вказуємо види роботи, учасників, виконавців, відповідальних

за підготовку і проведення, термін виконання. Цей розділ дає можливість скласти та

роздрукувати плани різних видів: індивідуальні, системно-комплексні, графічні,

плани структурних підрозділів, календарні.

Модуль «Творення» містить банк програм, сценаріїв різних форм виховної

роботи: тренінгів, вечорів, ранків. На початку роботи з програмою «Універсал»

педагоги школи використовували ці сценарії як основу. Але згодом ми почали

складати їх самостійно, орієнтуючись на контингент учнів, з якими проводимо

заходи.

Модуль «Реалізація» – це моніторинг стану виховної роботи у школі. У

кожного учня діагностується чотири сфери розвитку особистості:

Я – фізичне (фізичний розвиток в програмі «Універсал»);

Я – психічне (діагностика вад особистісного розвитку);

Я – соціальне (діагностичний комплекс «Соціум», який включає три

авторські методики: «Життєва активність особистості за основними

видами діяльності», «Соціально-комунікативний розвиток учнів классу

(соціометрія)», «Ціннісні орієнтації у сфері спілкування»);

Я – особистісне (діагностика духовного розвитку особистості учня

(«Ціннісні пріоритети»).

Таке діагностування проводиться два рази у рік психологом школи – у грудні і

квітні. Результати анкетування вихователі заносять у банк даних програми

«Універсал», яка надає нам аналіз:

життєвої активності учнів навчального закладу (далі – НЗ);

ціннісних орієнтацій учнів;

колективоутворення учнів;

структури класних колективів НЗ;

вад особистісного розвитку учнів;

38

ціннісних пріоритетів учнів;

ставлення батьків до своїх дітей та НЗ;

фізичного розвитку учнів НЗ.

Аналіз та узагальнення отриманих результатів дає можливість отримати

статистичні дані навчального закладу та здійснити:

характеристику особистісного розвитку окремого учня;

характеристику класного коллективу;

характеристику груп учнів.

Як ви вже зауважили, діагностика учнів проводиться за чотирма сферами

особистісного розвитку. Крім цього, діагностуємо учнів на трьох рівнях:

- самодіагностика;

- «учень – учень»;

- «вихователь – учень».

Це дає нам можливість детальніше проаналізувати розвиток конкретної

особистості та колективу в цілому.

Життєва активність учнів діагностується за такими видами діяльності:

дозвільно-ігрова; фізично-оздоровча; художньо-образотворча; предметно-перетворювальна; навчально-пізнавальна; соціально-комунікативна; громадсько-корисна; національно-громадська; духовно-катарсична.Духовний розвиток особистості визначається за такими показниками:

Я і рідна домівка Я і здоров’я Я і мистецтво Я і праця Я і навчання Я і друзі Я і громадські обов’язки Я і Україна Я і моральні цінності

Діагностика вад особистісного розвитку за методикою З. С. Карпенко

визначається за такими критеріями:

тривожність; імпульсивність;

39

агресивність; схильність до нечесної поведінки; асоціальність; замкнутість; невпевненість; екстернальність; естетична нечутливість.Також діагностується ставлення батьків до своїх дітей за п’ятьма показниками

(методика «Ставлення батьків», автори А. Я. Варга, В. В. Століна): прийняття-відчуження; соціальна бажаність; симбіоз; авторитарна гіперсоціалізація; «Маленький невдаха».Після аналізу результатів eсіх діагностик виявляємо проблеми і потенційні

можливості шкільного колективу. На основі цього ми конструюємо завдання

навчального закладу у програмі «Універсал» на поточний рік. Завданнями школи на

третьому етапі (формувально-впроваджувальному) були:

1. Формування в учнів школи мотивації до навчально-виховної діяльності з урахуванням рівня впевненості у власних силах на основі методу демонстрації результатів особистості із сформованими цінностями до праці.

2. Підвищення рівня згуртованості учнів навчального закладу через організоване ігрове дозвілля вихованців методом заохочення та включення особистості до колективних справ.

3. Сприяння нормалізації взаємостосунків батьків з дітьми, учнями навчального закладу, через врахування позитивного сприйняття дітей батьками в сім’ях методом демонстрації індивідуальних якостей особистості.

Технологія психолого-педагогічного проектування особистісного розвитку передбачає здійснення моніторингу:

особистісного розвитку учня; класних колективів; розвитку навчального закладу.

Це дає можливість відслідкувати динаміку розвитку кожного суб’єкта виховного процесу, класного колективу, окремих груп учнів та педагогічного колективу загалом.

40

Зіньків О. М.,заступник директора

з навчально-виховної роботиСопошинської ЗОШ І-ІІІ ст.

Жовківського району

Модульно-розвивальна система навчання як засіб формування

творчої особистості учня

Педагогічні інновації у нашому навчальному закладі полягають у впровадженні

у навчально-виховний процес модульно-розвивальної системи. Організація

інноваційних процесів відображена у концепції та програмі розвитку школи,

перспективному плані. Річний план роботи школи містить розділ «Управління

інноваційними процесами, методичною роботою з педагогічними працівниками».

Інноваційна діяльність Сопошинської школи І-ІІІ ступенів спрямована на

формування творчої особистості учня на основі зростання професіоналізму вчителя

у контексті застосування інноваційних технологій навчання.

Упродовж останніх п’яти років педагогічний колектив школи працював над

проблемою «Творчий пошук науково-методичного забезпечення активних форм

навчання та психологічні аспекти модульно-розвивального навчання».

Вибір інноваційної технології пояснюється тим, що модульно-розвивальна система

навчання найбільш підходить для реалізації стратегічних завдань закладу, так як

вона спрямована на розвиток самореалізації особистості вчителя та учня, посилення

цілеспрямованості, системності, індивідуалізації навчального процесу та

самостійності учнів.

Впровадження модульно-розвивальної системи навчання відбувалося за

такими етапами: аналітичний, концептуальний, організаційний, практичний та

підсумковий.

На першому етапі було проведено діагностування професійних ускладнень

педагогів, оцінювання рівня інноваційного потенціалу, проаналізовано рівень

навчальних досягнень учнів, результати роботи школи, навчально-методичне,

матеріально-технічне забезпечення навчально-виховного процесу, морально-

психологічні умови для введення інновацій.

На основі проведених досліджень були визначені основні напрямки

інноваційної діяльності та завдання щодо розв’язання проблемного питання:

розглянути науково-теоретичні основи модульно-розвивального

навчання;

вивчити досвід інших шкіл України щодо проблемного питання;

розробити зразки всіх видів планування;

41

створити систему моніторингу ефективності інновацій;

вивчити питання щодо можливостей використання на модульних

заняттях елементів інших освітніх технологій;

розробити практичні рекомендації щодо використання форм, методів

навчання, прийомів педагогічної техніки на певних типах міні-модулів,

проектів модульних занять;

підготувати пропозиції щодо ефективності впровадження у навчально-

виховний процес модульно-розвивальної системи навчання;

презентувати досвід роботи з проблемного питання на заходах різних

рівнів та у пресі.

З метою контролю за станом інноваційних процесів у навчальному закладі

здійснюється моніторинг рівня навчальних досягнень учнів (по класах, по

предметах, індивідуальних досягненнях), рівня комфортності умов навчання, стану

здоров’я учнів.

Для формування інноваційного потенціалу педпрацівників в колективі була

проведена робота щодо вивчення теоретичних основ модульно-розвивальної

системи навчання. Зокрема, проведено чотири навчальних семінари, на яких було

опрацьовано роботи автора системи А.Фурмана «Система інноваційного

програмово-модульного забезпечення модульно-розвивального навчання», вивчено

літературу з питань педагогічних інновацій, інтенсифікації навчальної діяльності

учнів, а також матеріали фахової преси з проблемного питання.

У школі проводяться педагогічні ради, семінари-практикуми, психолого-

педагогічні семінари, творчі звіти вчителів з впровадження модульно-розвивальної

системи навчання, вивчається питання про ефективність поєднання модульної

технології з іншими освітніми технологіями. Працює творча група вчителів з

питання «Впровадження інноваційних технологій на сучасному модулі».

Результатами проведених заходів, роботи творчої групи є розроблені

інструктивно-методичні матеріали, розвивальні міні-підручники, зразки

планування модульних занять, методичні рекомендації щодо використання

мультимедійних комплексів.

Значну увагу звертаємо на навчально-методичне та матеріально-технічне

забезпечення інноваційних процесів у закладі. З метою створення належних умов для

підвищення фахової майстерності вчителів, ознайомлення їх з новітніми освітніми

технологіями, інноваціями в освіті у школі створено «Методичний банк», що містить

інформацію про сучасні освітні технології, ефективні методи, форми роботи,

прийоми педагогічної техніки, розробки вчителів школи з модульно-розвивальної

42

системи навчання, «Інформаційний каталог з новітніх технологій» та розробки

модульних занять.

Досліджуючи ефективність впровадження модульно-розвивальної системи

навчання, ми дійшли таких висновків. Реальними перевагами модульно-розвивальної

системи є:

- індивідуально-диференційований підхід;

- посилення мотивації навчання;

- можливість застосування різних форм і методів навчання за рахунок

тривалості модульного заняття;

- розвиток самооцінювання учнів;

- зміна ролі педагога з інформаційно-контрольної на консультаційно-

координаційну;

- можливість прогнозування результатів;

- запобігання перевантаження учнів;

- підвищення частки самостійної роботи учнів;

- формування самостійної і творчої активності за рахунок попередньо-

пошукової діяльності як основного елемента домашньої роботи;

- розвиток в учнів комплексу загальнонавчальних інтелектуальних умінь

(спостереження, слухання, осмислення, читання, класифікація, узагальнення,

самоконтроль);

- підвищення творчого потенціалу і педагогічної майстерності вчителів;

- створення умов для виявлення обдарованих дітей і розвитку їхніх творчих

здібностей.

Акцент інновацій ми переносимо з організації навчального процесу на зміни

у змісті, методах та технологіях навчання.

Впровадження інновації проходить в школі у три фази:

1 фаза – подолання стереотипів діяльності, зокрема посиленого почуття

невдоволеності своєю працею, її результатами;

2 фаза – сприйняття нової моделі діяльності, спроба діяти;

3фаза – діяльність за новою моделлю.

Тому необхідно, по-перше, визначити здатність педагогів до творчої роботи

взагалі; по-друге, довести необхідність змін; по-третє, запропонувати досконалу

моніторингову систему інноваційного процесу в школі.

Прагнемо, щоб управління інноваційними процесами мало особистісно-

орієнтований характер, який базується на таких засадах:

основою діяльності керівника є повага до вчителя, довіра до нього, посилена

увага до особистості вчителя;

43

координаційний і мотиваційний характер процесів спілкування, ухвалення

рішень та делегування повноважень;

керівник об’єднує волю й бажання вчителів школи в єдину колективну

педагогічну волю.

Головним завданням адміністрації закладу є визначення напрямків діяльності

закладу таким чином, щоб педагогічні працівники були не одиницями планування, а

ініціаторами власних ідей. Однією з найважливіших умов успіху інноваційної

діяльності є спроможність адміністрації мобілізувати людей на значні досягнення у

вибраному ними напрямку роботи. Результатом цієї діяльності є якісні зміни у

роботі Сопошинської ЗОШ І–ІІІ ступенів.

Кос М. В.,заступник директора

з навчально-виховної роботиРудниківського НВК

Миколаївського району

Використання інноваційних технологій – інструмент успішного розв’язання

завдань навчально-виховного процесу

Освітня сфера на всіх її рівнях прямує до інтеграції в освітній європейський

простір, невід’ємною складовою якого є використання інноваційних технологій для

вирішення різних завдань навчального процесу.

Освітні інновації – це нововведення в освітньому процесі (мета, зміст,

принципи, структура, форми, методи, засоби, технології навчання, виховання та

управління), ядром якого є нова освітня ідея, шляхом реалізації – експериментальна

діяльність, а носієм – творча особистість.

Організовуючи інноваційну діяльність у навчальному закладі, ми

дотримуємося принципів духовності, компетентності та конкурентоздатності.

У нашому навчальному закладі ми використовуємо такі освітні інноваційні

технології:

інтерактивне навчання;

проектна технологія;

інформаційно-ціннісна технологія формування культури читання;

ейдетична технологія;

технології розвитку критичного мислення учнів

44

Під інтерактивним навчанням ми маємо на увазі співнавчання,

взаємонавчання (колективне, групове навчання співпраці), де учень і вчитель є

рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання, які розуміють зміст своєї

діяльності, рефлектують з приводу того, що вони знають, уміють і здійснюють.

Використання інтерактивного навчання дозволяє значно збільшити відсоток

засвоєння інформації (до 90 %), оскільки, на відміну від традиційного, воно

орієнтоване не тільки на засвоєння знань, але й на розуміння, застосування, аналіз,

синтез, оцінювання. Головним джерелом мотивації є інтерес самого учня, в

результаті чого навчальній діяльності притаманний високий рівень активності. В

інтерактивному навчанні вчитель виступає як рівноправний партнер учнів,

виконуючи в основному організаційні та консультаційні функції.

Проектну технологію ми будуємо на таких принципах:

учень визначає мету діяльності – учитель допомагає йому в цьому;

учень відкриває нові знання – учитель рекомендує джерела знань;

учень експериментує – учитель розкриває можливі форми і методи

експерименту, допомагає організувати пізнавально-трудову діяльність;

учень обирає – учитель сприяє прогнозуванню результату вибору;

учень активний – учитель створює умови для розвитку активності;

учень – суб’єкт навчання, учитель – партнер;

учень відповідає за результати своєї діяльності – учитель допомагає оцінити

отримані результати і виявити способи вдосконалення діяльності.

Інформаційно-ціннісна технологія формування культури читання ґрунтується

на тому, що читання − це складний процес, який потребує постійної уваги, напруги

усіх розумових сил, а найголовніше − бажання. Суспільство, яке читає, є

суспільством мислячим, бо читання залишається базовим інструментом культури у

світі інформації.

Ейдетична технологія у нашому навчально-виховному комплексі передбачає

насампаред формування мислення, в основі якого запам’ятовування інформації через

образи, асоціації й відчуття. В учнів розвивається уява та фантазія, гнучкість

мислення, здатність створювати об’ємні й яскраві образи. Відбувається

стимулювання роботи правої півкулі головного мозку, що забезпечує розвиток

здатності створювати варіативність у розв’язанні творчої задачі, що є основою для

активізації креативного мислення та використання його у вирішенні навчальних та

життєвих задач.

Технологія формування критичного мислення у дітей ґрунтується на таких

основних принципах:

1) цілі навчання формулюються шляхом створення проблемних ситуацій;

45

2) використання засобів навчання (дидактичних матеріалів), що

ознайомлюють учнів з принципами, стратегіями та процедурами

критичного мислення;

3) зміст навчання подається у вигляді проблемних задач;

4) використання проблемних методів навчання, що створюють ситуації

вибору;

5) проведення інтерактивних занять, що передбачають діалог у процесі

розв’язування проблемних задач;

6) застосування методів контролю, які забезпечують письмове викладення

розв’язків із подальшою рефлексією;

7) демократичний стиль, який надає учням право на помилку та моделює

ситуації виправлення помилок.

Велике значення звертаємо на ефективність методичної роботи з

впровадження інноваційних педагогічних технологій у навчально-виховний процес

закладу.

Основна увага у нашому НВК звертається на визначення:

рівня освітньо-кваліфікаційного забезпечення навчально-виховного процесу

(на основі результатів роботи з реалізації науково-методичної проблеми

школи);

рівня навчальних досягнень і компетенцій учнів у закладі відповідно до

державних вимог.

За результатами моніторингу складено опис системи роботи школи з питання

«Про роль методичної роботи у впровадженні інноваційних педагогічних технологій

у навчально-виховний процес», що містить такі розділи:

1. Базові орієнтири щодо впровадження інновацій.

2. Навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення інноваційних

процесів у закладі.

3. Формування інноваційного рівня педагогічних працівників.

4. Методична робота закладу щодо пошуку ефективних засобів навчання в

аспекті інноваційної діяльності.

Узагальнивши результати проведеного моніторингу з питання інноваційної

діяльності закладу за трьома напрямками (робота з кадрами, навчальна діяльність,

виховна робота), можна зробити такі висновки:

1. Управління інноваційними процесами в школі є ефективним, оскільки

здійснюється на основі цільового підходу, що встановлює баланс між

прогнозованими результатами та кадрами, наявними ресурсами і

невикористаними резервами.

46

2. В пошуках ідей, нових технологій, під час їх реалізації зростає рівень

компетентності та професіоналізму педагогів.

3. Педагогічні працівники стають ініціаторами нових ідей.

Результатом роботи школи в інноваційному режимі є зростання іміджу

конкурентоздатності навчального закладу.

Лешко Л. С.,директор Меденицької СЗШ І–ІІІ ст.

Дрогобицького району

Проектна діяльність в управлінні школою

Проектна діяльність – ефективна управлінська технологія, яка дає змогу

розвивати особистість вчителя шляхом створення необмежених можливостей для

його діяльності та самовдосконалення.

Можна створювати багато проектів, визначати їх мету, планувати завдання,

прогнозувати очікувані результати, але успіх реалізації освітнього проекту, який

розробляється на рівні управління навчальним закладом, завжди залежав і

залежатиме від учителя. Від того, наскільки компетентний і професійний учитель,

безпосередньо залежить успіх реалізації будь-якого освітнього проекту.

Дирекція Меденицької СЗШ І-ІІІ ст. вирішила розпочати проектну діяльність в

управлінні школою із створення проекту «Творчий вчитель».

Місія проекту: однією ідеєю поєднати діяльність педагогів, що працюють у

режимі пошуку змін та інновацій.

Мета проекту:

- провести діагностування, щоб виявити приховані здібності вчителя;

- допомогти вчителю повірити у свої можливості й перетворитися на творчого

педагога з нестандартним, оригінальним мисленням;

- розвивати індивідуальні здібності вчителя, забезпечувати підвищення якості

освіти учнів;

- допомагати вчителеві реалізовувати свої позитивні професійні риси,

спрямовувати їх у творче русло, на активне досягнення мети.

Завдання проекту:

- сформувати колектив учителів, який творчо працює;

- створити умови для розвитку творчого потенціалу вчителів;

- удосконалювати і відпрацьовувати ефективні методики та технології навчання;

47

- дати вчителям можливість реалізувати власні творчі здібності через

дослідницько-пошукову роботу.

Очікувані результати:

- виявлення вчителів, здатних творчо працювати;

- якісна зміна діяльності педагогічного колективу; зростання професійної

компетенції, творчого мислення педагогів.

Проект передбачає шість етапів: мотивація, діагностування, когнітивний етап,

практичний, визначення результатів, проектування нових мети і завдань.

Проект «Творчий учитель», де чітко сформульовано завдання та шляхи його

реалізації, було презентовано на педагогічній раді.

Перший етап проекту пов’язаний із усвідомленням кожним учителем

необхідності свого особистісного та професійного зростання. Завдання методичної

служби школи на даному етапі полягало у вивченні мотиваційної сфери діяльності

вчителів.

Упродовж місяця здійснювалося анкетування для вивчення мотивів діяльності

наших учителів. За результатами анкетування, до основних мотивів переважна

більшість учителів віднесла такі: задоволення від добре виконаної роботи,

перспектива професійного зростання, бажання проявити творчість, здійснити пошук,

дослідження; повага з боку керівництва школи; добре ставлення колег; авторитет

серед учнів та батьків; отримання матеріальної винагороди. Отже, наприкінці

першого етапу кожен вчитель сформував і усвідомив свій мотив досягнення успіху.

Це визначило нові завдання методичної роботи школи: зафіксувати, розвивати та

стимулювати визначені мотиви.

Результати мотиваційного періоду було обговорено на педагогічній раді, де

визначено шляхи проектування на етапі «Діагностування». На даному етапі було

використано кілька діагностичних методик для визначення напрямів ефективної

роботи вчителів.

1. Діагностика професійної підготовленості вчителів дала змогу виявити рівень

професійної підготовки (початковий, середній чи високий) кожного учителя

за такими напрямами: науково-теоретична підготовка, психолого-

педагогічна підготовка, методична підготовка. Особливу увагу було

звернено на такі параметри: робота з розвитку здібностей учнів,

використання інноваційних технологій, бажання займатися пошуково-

дослідницькою роботою, найприйнятніші форми методичної роботи.

2. Діагностика ефективності форм методичної роботи у школі (визначення їх

рейтингу, аналіз питань, з яких вчителі потребують методичної допомоги).

48

Діагностика утруднень, з якими стикаються педагогічні працівники під час

організації методичної діяльності, дала змогу виявити групу вчителів, які відчувають

певний ряд труднощів і потребують методичної допомоги, і групу педагогів, здатних

надавати компетентну методичну допомогу колегам.

Результати анкет, співбесіди з учителями дирекції школи, голів

методоб’єднань допомогли з’ясувати такі питання: сильні та слабкі сторони

педагогічної діяльності вчителя; причини успіхів чи недоліків власного

педагогічного досвіду; коло колег, з якими вчителеві творчо і комфортно

співпрацювати; напрям творчої діяльності вчителя, де він може виявити свою

педагогічну майстерність; самооцінка творчих можливостей, організаторські

здібності вчителя.

Аналіз зібраних матеріалів допоміг виявити групи педагогів, що можуть бути

об’єднані для вирішення спільних завдань в роботі. Як наслідок, були сформовані

такі динамічні групи та індивідуально зорієнтовані об’єднання:

1) учителі-початківці, які визначили для себе перелік утруднень і потребують

навчання, методичної допомоги;

2) учителі-практики, які мають високий рівень професійної підготовки,

систематично співпрацюють з методичною службою району і мають бажання

допомогти колегам;

3) учителі-новатори, які оволодівають інноваційними технологіями та

цілеспрямовано впроваджують їх у процесі навчальної діяльності;

4) учителі, які працюють індивідуально над обраною проблемною темою;

5) мобільне об’єднання творчих учителів, метою якого є розв’язання термінових

проблем, пов’язаних із навчально-виховною діяльністю школи.

Усі зазначені групи динамічні, вчителі можуть переходити з однієї до іншої

залежно від того, як формується і зростає їхній компетентісний рівень. Учителі

можуть одночасно входити до кількох груп, наприклад: учитель-практик може бути

водночас членом творчого об’єднання, що впроваджує нові освітні технології тощо.

Отже, систематична активна творча діяльність учителів упродовж певного

часу (для певної групи цей час може бути досить тривалим – 1-2 і більше років)

призводить до глибокого і всебічного опрацювання педагогом обраного питання,

робить учителя ефективнішим, ставить його в позицію диригента навчально-

виховної діяльності учнів, розкриває особистісний потенціал учителя, створює

творчу атмосферу, де рівень досягнень кожного вчителя впливає на показники рівня

досягнень учнів.

Критерієм ефективності діагностичного періоду є сформованість уміння

кожного педагога визначити особистісно значущі методичні питання, проблеми та

49

розробити індивідуальну чи колегіальну (разом із членами визначеної групи)

програму їх вирішення. Це і є плавний перехід до третього етапу – когнітивного.

На цьому етапі члени педагогічного колективу оволодівають практичними

навичками інноваційної діяльності відповідно до свого особистісного потенціалу, що

у подальшому має призвести до якісно нових змін або нових підходів у педагогічній

діяльності кожного вчителя. Цей період ми називаємо періодом особистісного

зростання.

Наступним етапом є практичне застосування набутих знань, або

результативний період. Члени педагогічного колективу на цьому етапі оволодівають

практичними вміннями і навичками інноваційної діяльності, зміцнюють або

створюють нову особисту педагогічну практику. Закріплюється позитивний досвід,

відбувається його широке висвітлення, творчі звіти вчителів, виставки робіт

набутого досвіду, моніторинг досягнень учнів. Вчителі широко практикують участь

у різноманітних конкурсах, проводять предметні тижні, засідання методичних

об’єднань, поповнюють картотеку передового досвіду, оформлюють тематичні

виставки, папки тощо.

Критерієм ефективності проходження згаданого періоду є вдосконалення

професійного рівня вчителя. Це виявляється в тому, наскільки він може реалізувати

у своїй діяльності оптимальне поєднання різних методів, форм та прийомів

навчання, які відповідають сучасним вимогам; в умінні досягати належного рівня

викладання предмета, що полягає в здатності серед багатьох методів обрати свій, а

маючи багато підручників – не дотримуватися жодного, а комбінувати, вибирати,

зіставляти, тобто творити.

Завершальним етапом роботи у межах даного проекту є аналіз

результативності педагогічної діяльності вчителів, що базується на наукових

підходах і відповідає змісту загальношкільних завдань. Так, відбувається

конструювання нового особистого досвіду на основі кращих досягнень науки і

практики викладання. Отже, у школі реалізується модель особистісно зорієнтованого

підходу до зростання професійної майстерності вчителів за такими етапами:

1) мотивація вчителя;

2) діагностика здібностей та можливостей учителя;

3) індивідуальна практична діяльність, спрямована на розвиток особистих

здібностей учителя;

4) практичне застосування вчителями набутих знань з метою визначення рівня

досягнення поставленої мети;

5) контроль і узагальнення досягнутих результатів;

6) висновки і проектування наступної діяльності.

50

Мала Г. І.,заступник директора

з навчально-виховної роботиПідбузького НВК І–ІІІ ст.

Дрогобицького району

Роль інноваційних виховних технологій

у формуванні активної життєтворчості учнів

У Підбузькому НВК І–ІІІ ст. здійснюється система особисто-орієнтованого

підходу до інтелектуально-пізнавальних та творчих здібностей дитини. Виховний

процес у школі має системний, взаємно узгоджений і цілісний характер.

У систему роботи школи покладено такий підхід, при якому кожній дитині

надана можливість реалізувати себе, проявити свій талант. Це, своєю чергою,

надихає дитину на подолання труднощів, дає можливість відчути себе рівною серед

рівних і, водночас, першою серед інших у певній галузі життєдіяльності.

Враховуючи сучасні вимоги до навчально-виховного процесу, у школі велика увага

звертається на підготовку учнів до активної життєтворчості та реалізації власних

життєвих програм.

Педагоги школи використовують сучасні технології навчання, що ґрунтуються

на активізації та інтенсифікації діяльності учнів (ігрове та проблемне навчання) та

ефективності організації та управління процесом навчання (програмоване навчання,

технології диференційованого навчання, технології індивідуалізації навчання,

групові та колективні форми роботи, нові інформаційні технології).

Постійно ведеться пошук шляхів удосконалення уроку як форми навчання. Ця

робота здійснюється у таких напрямах:

зацікавлення учнів матеріалом чи формою проведення уроку, тобто

зовнішніми його ознаками (урок-поетична свічка, урок-подорож, урок-вистава,

урок-КВК, урок-брейн-ринг);

поглиблення знань матеріалу уроку за рахунок реалізації міжпредметних

зв’язків (інтегровані, бінарні уроки, уроки-панорами);

розвиток творчості учнів, реалізація їх потреб у спілкуванні, формування

ідеалу (уроки словесності, риторики, відмінні не лише за змістом, а й за

формою проведення: творча майстерня, прес-конференція);

реалізація проблемно-пошукової роботи учнів (уроки виробничого циклу, на

яких учні розв’язують поставлену проблему, захищають реферати);

удосконалення форм контролю знань (урок-залік, урок-екзамен, урок-

консультація).

51

пробудження фантазії, розвиток емоційного сприймання навчального

матеріалу.

Популярними формами організації навчання в НВК стали нестандартні уроки

інтегрованого типу.

Досягти високих результатів у навчанні допомагає використання інноваційних

технологій, зокрема інтерактивного навчання. Педагоги школи використовують

технології кооперативного та колективно-групового навчання, ситуативного

моделювання й опрацювання дискусійних питань.

У школі активно впроваджуються інноваційні виховні технології.

Технологія виховання успішної особистості (учнівське самоврядування,

товариствово «Сокіл», робота гуртків «Водограй», «Шкільні барви»,

декоративно-ужиткового мистецтва, участь у шкільних, районних та обласних

змаганнях, конкурсах, олімпіадах). Персоніфіковане (індивідуальне) виховання

(індивідуальні бесіди, доручення, творчі завдання).

Проектна технологія. Як свідчить практика, лише самостійна дослідницька,

пошукова діяльність учнів сприяє переведенню її у творчі вчинки, формує

високий рівень морально-етичної поведінки особистості, а отже, веде до

успіху. У проектній діяльності увага класних керівників акцентується на таких

аспектах:

– розвиток творчої особистості дитини;

– виявлення та становлення індивідуальних особливостей школярів;

– рівні особистісно-виховних досягнень учнів.

Найбільші та найцікавіші проекти загальношкільні та класних колективів:

«Моє рідне село», «Вода – джерело життя», «Жива душа – жива природа», «Чистий

Підбуж – здорові підбужани», шкільний часопис «Світлиця» (6 випусків), річний

проект «Обрядовість нашого села», «Спорт – запорука здоров’я».

Інтерактивна технологія. Це пошук заходів інформаційно-просвітницького

спрямування (розповсюдження спеціальної літератури, буклетів, пам’яток,

діяльність яких спрямована на попередження негативних явищ в освітньому

середовищі). Під час проведення тематичних тижнів, спрямованих на

профілактику та запобігання формуванню в учнів негативних звичок, рис

характеру, проявам асоціативної поведінки дітей та підлітків, випускаються та

розповсюджуються буклети та пам’ятки «Безпека в Інтернеті», «Закон і ми»,

«Небезпечна іграшка», «Ні насильству!», «Вогонь – друг, вогонь – ворог»,

Безпека в домі» та інші.

Технологія саморозвитку особистості (портфоліо учня). Ефективною

технологією розвитку учнівської молоді є технологія Портфоліо успішності

52

особистості, педагогічна філософія якого виражається формулою: «Візьми

відповідальність за свою успішність на себе».

Колективні творчі справи – це перш за все повноцінне життя учнівського та

педагогічного колективу і в той же час їх спільна боротьба за покращення

навколишнього життя. Про це свідчать трудові десанти та акції «Школа – наш

дім, а ми – господарі в нім», «Дерева – легені планети».

ІКТ-технології (проведення брейн-рингу «Юний правознавець», «Наші права –

щасливе дитинство», «Космічна подорож на планету Інформатики», тематичні

лінійки, зустрічі, конференції).

У виховній роботі також використовуються ігрові технології та розвивальне

виховання, без яких виховний процес не буде цікавим і творчим.

Активно застосовуються інтерактивні форми роботи: ток-шоу, інформаційні

вітальні, інтелектуальні ігри, ярмарки, народні ігри, диспути, презентації, виставки

дитячої творчості, книжкові виставки, відеоролики, тематичні стенди тощо.

Саме такий підхід є основою для визначення шляхів розвитку закладу і

впровадження різнопланових інновацій. І чим багатша цілеспрямованість,

організованість спільного життя, тим ефективніший багатосторонній виховний

процес.

Сучасні технології використовує у своїй роботі і орган учнівського

самоврядування. Зокрема, актив учнівського самоврядування організовує

проведення нетрадиційних заходів та конкурсів: інтелектуально-спортивний квест,

вишколи «Сокіл».

Сьогодні Підбузький НВК І-ІІІ ст. живе творчим пошуком, створюючи для

розвитку особистості дитини сприятливий життєвий простір.

Опенько А. Г.,заступник директора

Ходорівської ЗОШ І-ІІІ ст.ім. Героя України Романа Точина

Жидачівського району

Використання освітніх інновацій у навчально-виховному процесі

В умовах інформаційного суспільства традиційне навчання поступово втрачає

сенс. Щоб навчити дітей на основі засвоєних знань розв’язувати проблеми, потрібно

змінити технологію навчального процесу. Усвідомлення того, що вчитель є

організатором освітнього процесу, метою якого є пробудження й підтримання

53

прагнення учнів до пізнання, спонукає вчителів школи шукати шляхи підвищення

інтересу учнів до навчання, урізноманітнюючи його зміст, форми та прийоми

шляхом використання інновацій.

Моніторинг з питання інноваційної діяльності школи проводиться у нашому

навчальному закладі за такими напрямками:

навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення інноваційних

процесів у школі;

інноваційний рівень педагогічних працівників;

навчальна діяльність.

З метою створення належних умов для підвищення фахової майстерності

вчителів, ознайомлення їх з новими освітніми технологіями у школі створена певна

матеріально-технічна база.

У методичному кабінеті зосереджено інформацію з питань впровадження

інноваційних технологій:

інформаційно-методичні матеріали;

матеріали передового педагогічного досвіду;

методичний банк, що містить інформацію щодо сучасних освітніх технологій.

Важливим чинником, що визначає інноваційний потенціал школи, є рівень

професійної кваліфікації вчителів.

Методична робота в школі спрямована на зростання професіоналізму вчителів

із застосування інноваційних технологій.

З метою визначення рівня готовності вчителів до самоосвіти та

самовдосконалення було проведено моніторингові дослідження педагогічної оцінки

та самооцінки готовності вчителя до саморозвитку.

Учителям школи була запропонована анкета , що складалася із семи блоків:

мотиваційний фактор;

когнітивний компонент;

морально-вольовий компонент;

гностичний компонент;

організаційний компонент;

здатність до самоуправління у педагогічній діяльності;

комунікативні здібності.

Серед учителів, що взяли участь у дослідженні, спостерігається потреба у

самоосвітній діяльності, відкритість до нових знань, готовність до сприйняття нових

технологій. За результатами анкетування було визначено, що 84 % учителів мають

високий рівень до саморозвитку, а 16 % – середній рівень. Найбільш значимими для

54

саморозвитку та самоосвіти педагоги вважають здатність до самоуправління у

педагогічній діяльності та комунікативні здібності.

За результатами моніторингу педагогічної оцінки та самооцінки готовності

вчителя до саморозвитку педагогам рекомендовано:

1. Розвивати уміння аналізувати власну діяльність.

2. Прогнозувати, проектувати і планувати свою роботу.

3. Проявляти креативність у педагогічній діяльності.

4. Активно використовувати нові засоби самоосвіти, враховуючи актуальність

застосування ІКТ:

– розробка електронних уроків, посібників;

– розробка пакету тестового матеріалу в електронному вигляді;

– розробка навчальних проектів;

– проект особистої веб-сторінки.

5. Постійно працювати над удосконаленням педагогічної компетентності.

З метою оцінювання рівня методичної кваліфікації педагогів школи у школі

проведено моніторингові дослідження: з питань сучасної освіти, форм проведення і

змісту методичної роботи та рівня методичної кваліфікації вчителя. Інструментарієм

дослідження були укладені у школі анкети.

За результатами анкетування, більшість респондентів вважає, що сучасна

школа деякою мірою забезпечує умови розвитку особистості, розвиток творчих

здібностей, самостійності, створює умови для здорового способу життя та

забезпечує здобуття якісних знань.

Більше половини педагогів використовують у своїй практиці новітні

технології. Основним стимулом для удосконалення навчально-виховного процесу

педагоги школи вважають проведення моніторингу.

Проаналізувавши результати анкетування, можна зробити висновок, що

педагогічний колектив постійно працює над вдосконаленням свого методичного

рівня, прагне до змін, до впровадження інновацій у власну педагогічну діяльність.

На засіданнях педагогічних рад розглядалися питання:

Традиційні методи навчання та інноваційні освітні технології.

Інтерактивні методи навчання.

Використання інформаційно-комп’ютерних технологій у навчально-

виховному процесі.

На засіданнях методичних комісій були опрацьовані питання:

Використання інтерактивних методів навчання на уроках предметів

суспільно-гуманітарного циклу початкових класів.

Практичне використання методу проектів на уроках предметів

55

природничого циклу.

Рольові ігри на уроках англійської мови.

Інформаційно-комунікаційні технології на уроках математики (обмін

досвідом).

Впровадження проектних технологій у початковій школі (обмін

досвідом).

Формування інноваційного рівня педпрацівників забезпечують такі види

діяльності:

практичне опанування основами створення комп’ютерних презентацій;

проведення педагогічних рад в інтерактивному режимі з мультимедійним

супроводом;

проведення творчих звітів з використанням комп’ютерних технологій;

створення портфоліо як форми оцінювання професіоналізму й

результативності роботи вчителя;

демонстрація презентацій при проведенні різних методичних заходів.

Результатами інноваційної діяльності вчителів є те, що підвищився рівень

навчальних досягнень учнів, зросла якість знань учнів. Щороку зростає кількість

призерів і переможців ІІ та ІІІ етапів предметних олімпіад. Близько 70 %

випускників 11 класу вступають до вищих навчальних закладів ІІІ, IV рівнів

акредитації. Учителі є учасниками районного конкурсу «Учитель року», троє

педагогів були учасниками обласного етапу.

Досліджуючи ефективність впровадження інноваційних технологій, ми дійшли

висновку, що в результаті їх застосування:

підвищується творчий потенціал і педагогічна майстерність учителів;

підвищилась частка самостійної роботи учнів;

формується самостійна і творча активність учнів за рахунок попередньо-

пошукової діяльності як основного елемента домашньої роботи;

підвищується рівень комунікативних навичок у вихованців;

створення ситуації успіху.

Недоліками роботи із впровадження освітніх інновацій є:

наявність психологічних бар’єрів у вчителів та батьків;

механічне перенесення чужого досвіду;

однотипність і шаблонність при виборі форм і методів роботи на уроках.

Використана література:

56

1. Приходько В. М. Парадигми моніторингу якості освіти і педагогічного

процесу. (Узапитаннях та відповідях). Науково-методичний вісник. –

Запоріжжя, 2010. – 215 с.

2. Житник Б. О. Імперативи педагогічної інноватики сучасної школи /

Управління школою. – 2014. – № 31–33.

3. Касьянова О. Управлінська підтримка інноваційної діяльності

вчителя // Управління школою. – 2003. – № 11. – С. 29–31.

4. Возняк Г., Мельнікова Н. Організаційно-методичні умови формування

інноваційної культури сучасного педагога // Завучу. Усе для роботи. – 2014. –

№ 1–2.

5. Колесникова О. Самоаналіз навчального закладу. Кадрова політика //

Управління школою. – № 13–15. – С. 65.

6. Закон України «Про інноваційну діяльність» (№ 40-IV від 04.07.2002 р.).

7. Положення «Про порядок здійснення інноваційної діяльності» (у редакції

наказу Мінмолодьспорту України від 30.11.2012 р. № 1352).

8. Cкрипник В. І. Проектування готовності вчителя до інноваційної діяльності //

Управління школою. – 2015. – № 4–6.

9. Барна М. М., Дуда О. Д. Оцінювання та відбір педагогічних інновацій

(інформаційно-методичні матеріали). – Львів, 2003.

10.Уруський В. І. Формування готовності вчителів до інноваційної діяльності:

Методичний посібник. – Тернопіль: ТОКІППО, 2005. – 96 с.

11.Божко І. В. Розвиток пізнавальної активності засобами особистісно

орієнтованого навчання / І. В. Божко // Поч. навчання та виховання. – 2009. –

№ 16/18. – С. 31–38.

12.Федорова Н. Технологія особистісно орієнтованого навчання – один із

елементів модернізації педагогічних умов для розкриття обдарованості

дитини / Ніна Федорова // Рідна школа – 2009. – № 4. – С. 62–65.

13.Чабайовська М. Особистісно орієнтований підхід у навчанні молодших

школярів української мови / Почат. шк. – 2011. – № 11. – С. 4–6.

14.Якиманська І. С. Технологія особистісно-орієнтованого навчання в сучасній

школі / І. С. Якиманська. – М., 2000. – 176 с.

Зміст

57

1. Вступ………………………………………………………………….………….3

2. Бобеляк Н. Є. Результати анкетування педагогічних працівників опорних шкіл області з питань моніторингу щодо впровадження освітніх інновацій……………………………………………………………..…….........4

3. Гачак Я. С. До успіху – стежками компетентності…………..………...........13

4. Дзюбинська Г. С. Використання інноваційних підходів у виборі змісту навчально-виховної діяльності школи ……………………..…...........16

5. Вілінська В. Г. Від творчого вчителя – до творчого учня………………….19

6. Білинська-Слотило О. В. Мережевий проект «Віртуальна лабораторія педагогічних інновацій»………………………………………….……...........21

7. Здомська О. І. Особистісно орієнтований підхід як основа організації навчально-виховного процесу……………………………………..................25

8. Федик Н. В. Критичне мислення як спосіб стимулювання індивідуального розвитку школяра………………………………...............................................26

9. Лещишин О. М. Моніторинговий супровід освітніх інновацій………..…..28

10.Файбиш О. Б. Впровадження інноваційних освітніх технологій як основа розвитку навчального закладу………………………………………………...31

11.Кіліян О. І. Розвиток пізнавальної активності учнів засобами особистісно орієнтованого навчання…………………………………..................................34

12.Кіхтан Т. М., Паславська О. О. Моніторинг результатів виховної роботи в контексті реалізації діагностично-проектуючого комплексу «Універсал»…………………………………………………………………….37

13.Зіньків О. М. Модульно-розвивальна система навчання як засіб формування творчої особистості учня………………………………………………………41

14.Кос М. В. Використання інноваційних технологій – інструмент успішного розв’язання завдань навчально-виховного процесу…………………………44

15.Лешко Л. C. Проектна діяльність в управлінні школою……………………47

16.Мала Г. І. Роль інноваційних виховних технологій у формуванні активної життєтворчості учнів………………………………………………………….51

17.Опенько А. Г. Використання освітніх інновацій у навчально-виховному процесі школи……………………………………………………………….....53

18. Література ……………………………………………………………………..57

19. Додатки ………………………………………………………………………..59

58

Додаток 1

Анкетадля керівників опорних шкіл області з питань моніторингу

Шановні колеги! Сьогодні Ви берете участь в опитуванні щодо впровадження освітніх інновацій в освітній процес загальноосвітнього навчального закладу. Це опитування є анонімним, тому вказувати своє прізвище та ім’я не потрібно.

Просимо Вас відповісти на всі запитання. Якщо відповіді на запитання позначені «O», то виберіть тільки один варіант відповіді, якщо «□» – можете вибирати кілька варіантів відповідей.

1. Де Ви працюєте?

O у школі м. Львова O у школі райцентру, O у сільській школі

міста обласного

підпорядкування

2. Який Ваш стаж керівної роботи?

O 0 – 5 років O 5 – 10 років О 10- 20 років O понад 20 років

3. Чи сприймаєте Ви позитивно інноваційні процеси?

О так О ні О не визначи(-вся)(-лася)

4. Якщо «так», то в чому, на Ваш погляд, причина необхідності внесення нововведень в освітній процес? ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. За умови відповіді «ні» або «не визначи(-вся)(-лася)» оберіть основну причину несприйняття інноваційних процесів?

o відсутність часуo відсутність обґрунтованої стратегії розвитку навчального закладуo відсутність допомогиo відсутність лідерів, новаторів в педагогічному колективіo розбіжності, конфлікти в колективіo відсутність необхідних теоретичних знаньo слабка інформованість про нововведення в освітіo відсутність або недостатній розвиток дослідницьких уміньo відсутність стимулювання

6. Назвіть відомі Вам інновації, що впроваджуються

а) на всеукраїнському рівні ______________________________________________

________________________________________________________________________

б) на регіональному (обласному,районному) рівні ____________________________

________________________________________________________________________

в) у Вашому навчальному закладі__________________________________________

________________________________________________________________________7. Які, на Ваш погляд, зміни потрібні у Вашому навчальному закладі для вдосконалення

навчально-виховного процесу? а) у змісті освіти_______________________________________________________ _______________________________________________________________________

б) в технологіях навчання, виховання та розвитку учнів ______________________

____________________________________________________________________

в) в управлінні діяльністю навчального закладу ______________________________

______________________________________________________________________

59

1. Оцініть якість умов у Вашому навчальному закладі для розвитку інноваційної діяльності?

дуже хороші хороші задовільні незадовільні

матеріальніфінансові

організаційні

психологічнийклімат у колективістимулювання

система навчання кадрів

2. Оцініть рівень власної готовності до управління інноваційною діяльністю уВашому навчальному закладі?

а) рівень теоретичної підготовки О високий О достатній О середній О низький б) рівень практичної підготовкиО високий О достатній О середній О низький

3. Хто є ініціатором інноваційних перетворень у Вашому навчальному закладі?

□ методичні установи області □ окремі вчителі

□ районний(міський) методичний кабінет □ адміністрація школи

□ батьки, громадські організації □ інше __________________

4. Вкажіть тип інноваційної діяльності, що здійснюється у Вашому навчальному закладі?

O використання існуючих педагогічних інновацій

O участь у педагогічному експерименті

O створення власних інноваційних розробок

O організація роботи проблемно-творчої групи педагогічних працівників

5. Перелічіть наслідки інноваційної діяльності у Вашому освітньому закладі (за останні 3 роки).

□ підвищилася якість освіти□ змінився статус закладу освіти□ підвищився рівень професійної майстерності педагогічних кадрів□ покращилося здоров’я школярів□ покращилося матеріально-технічне забезпечення навчального закладу□ підвищилася якість управління закладом освіти

Назвіть умови, які б сприяли активнішому впровадженню освітніх інновацій в

освітній процес?

□ краща поінформованість про нововведення в освіті

□ наявність теоретичних знань і практичних вмінь і навиків

□ матеріальне стимулювання

□ інше _______________________________________________________________________

Дякуємо за відповіді!

60

Додаток 2

Анкетадля вчителя опорної школи області з питань моніторингу

Шановні колеги! Сьогодні Ви берете участь в опитуванні щодо впровадження освітніх інновацій в освітній процес загальноосвітнього навчального закладу. Це опитування є анонімним, тому вказувати своє прізвище та ім’я не потрібно.

Просимо Вас відповісти на всі запитання. Якщо відповіді на запитання позначені «O», то виберіть тільки один варіант відповіді, якщо «□» – можете вибирати кілька варіантів відповідей.

1. Де Ви працюєте?

O у школі м.Львова O у школі райцентру, O у сільській школі

міста обласного

підпорядкування

2. Який Ваш стаж роботи?

O 0 – 5 років O 5 – 10 років О 10 – 20 років O понад 20 років

3. Який предмет Ви викладаєте в школі?

а) O вчитель гуманітарних предметів

б) O вчитель природничо-математичних дисциплін

в) O вчитель початкових класів

г) O інше__________________________________________________________________

4. Чи завжди Вам цікаві новації та експерименти в педагогічній діяльності?О так О ні О не впевнен(-а)(-ний)

5. Якщо «так», то чим для Вас приваблива інноваційна діяльність?О розвиває інтерес учнів до вивчення предметаО дає можливість вчителю проявити власний досвід та здібностіО повага з боку адміністрації школи та підвищення статусу серед колегО дає можливість запроваджувати нові методи і форми роботи з дітьмиО отримання матеріальної винагородиО інше_________________________________________________________

6. За умови відповіді «ні» або «не впевнен(-а)(-ний)» оберіть основну причину несприйняття інноваційних процесів?

О немає впевненості, що нововведення принесуть користь;

О не хочу змінювати власний стиль викладання;

О нові ідеї важко реалізовувати на практиці;

О слабка інформованість про нововведення в освіті

О відсутність або недостатній розвиток дослідницьких умінь

О будь які нововведення не стільки сприятимуть розв’язанню проблем,

скільки примножать їхнє число

О упровадження інновацій суттєво впливає на інтенсифікацію праці, зростання

навантаження на вчителя

О вважаю недоцільним витрачати власний час

О інше _________________________________________________________________________

7. Назвіть відомі Вам інновації, що впроваджуються

а ) на всеукраїнському рівні ___________________________________________________

______________________________________________________________________________

61

б) на регіональному (обласному, районному) рівні __________________________________ ______________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________

в) у Вашому навчальному закладі ________________________________________________

8. В чому полягає Ваша участь в інноваційної діяльності навчального закладу, де Ви працюєте?

O творче використання відомих педагогічних інновацій

O участь у педагогічному експерименті на базі школи, району

O створення авторських розробок, програм; проведення відкритих уроків з

аналізом авторської позиції

O володіння методикою експериментальної роботи, наявність публікацій за

результатами експерименту

O керівництво (чи участь) у роботі творчої групи вчителів зі створення та

моделювання інноваційної системи навчання, виховання чи розвитку учнів

O інше ____________________________________________________________

9. Вкажіть фактор, що став визначальним для Вашої участі в інноваційній

діяльності?

О власна ініціатива та творчістьО проходження курсів підвищення квалііфікаціїО відвідування уроків колегО участь у засіданні методичного об’єднання (районного чи шкільного)О опрацювання методичної літературиО інше _____________________________________

10. Які сучасні технології Ви застосовуєте у своїй діяльності ?□ проектні технології □ інтерактивні технології□ особистісно-орієнтоване розвивальне навчання □ технології кооперативного □ ігрові технології□ інтегровані технології □ мультимедійні технології □ інше__________________________________________________________________

11. Якими діагностичними методами Ви володієте?

□ спостереження

□ опитування

□ дискусії

□ аналіз документів

□ анкетування

□ кількісна обробка результатів дослідження

□ експеримент

□ інше ________________________________________________________________

Дякуємо за відповіді!

62

63

64