№ 19-20 (532-533), июль 2012moyagazeta.com

2 мой памфлет 3моя память

Хлеб плюс политика - повод для размышлений ...

Наши предки всегда относи-лись к хлебу с особым уваже-нием. Еще во времена Киевской Руси зерно было одной из важ-нейших статей экспорта первого восточнославянского государства на внешний рынок. За границей, как правило, высоко оценивали хозяйственные достоинства на-ших предков, учитывая количе-ство выращенного продукта, его качество и сходную цену. Ну а в «лихие годы» наличие именно хлебных запасов позволяло про-стому народу избежать наиболее трагических последствий войн, стихийных бедствий, природных катаклизмов. Недаром в народе уже сотни лет существует посло-вица: «Хлеб – всему голова!»

Но, к сожалению, в отече-ственной истории, особенно недавней (в период развития ка-питализма до наших дней – XIX – XXI столетия) проблемы с хле-бом (его наличие в достаточном количестве и стоимость этого ежедневного продукта) часто становились не хозяйственными, а политическими вопросами. Если читатели «Моей газеты+» в своё время изучали историю не только ради нужной отметки в зачетной книжке, то они легко вспомнят о хлебных бунтах и о прочих социальных потрясениях (читай – революциях!), которые сметали с лица Земли не только «заштатные» государства, но и, ка-залось бы, вполне благополучные сверхдержавы… Что к этому приводило? «Фокусы» власть предержащих разных времён и стран с ценами на хлеб!

Автор этих строк сознатель-но начал статью с небольшого исторического экскурса. Очень уж хочется обратить внимание современных украинских, в том

Издревле на территории обита-ния восточнославянского этноса (как известно, на основе этой об-щности сформировались русский, украинский и белорусский народы) хлеб был намного более важным понятием, чем просто “продукт питания”.

числе и хмельницких «скоробо-гатеев» от хлебного бизнеса на одну простую жизненную акси-ому: поакккуратнее с ценами на хлеб! Это – товар политический! Вот с этого момента и перейдем от «исторической поэзии» к со-временной жизненной прозе… 20 июля жители областного центра были в очередной раз не-

приятно удивлены «подарком» от производителей хлеба. Его стоимость вновь возросла, и 800-граммовая буханка, как говорят в народе, «белого» и «черного» стала дороже на 25 копеек. Те-перь «пересічний хмельнича-нин» будет платить за самую скромную буханочку 3 гривны 25 копеек. Но и это не все! Пару не-дель назад организация, которую я сознательно назову «контора» с чисто украинским патрио-тическим названием «Стиоми холдинг» «втихую» изменила величину «Дарницкого» хлеба. Раньше он весил 900 граммов, а теперь «сдулся» до 800 граммов и стал называться «Запашным». Честно говоря, именно запах в лучшую сторону не изменился. В худшем направлении пошли руководители холдинга!

Возле моего дома находится небольшой хлебный магазин-чик. Когда я поинтересовался у одной из продавщиц, куда «ис-

чезли» сто граммов из буханки «чёрного», получил довольно интересный ответ: «Вони гово-рять, що в них не дістає муки». Если представителям холдинга будет необходимо – мы их по-знакомим с откровенной про-давщицей…

Но дело ведь не в ней! А в чем тогда? Если всем нам не отшибло

память, в прошлом 2011 году в Украине был собран рекордный урожай аграрной продукции за все годы независимости. Как видим, даже матушка-природа преподнесла гражданам нашей страны подарок к юбилею го-сударственности. Все СМИ – и центральные, и хмельниц-кие, и электронные горланили о том, что зерна хватит не на один год, что создан прочный государственный резерв для выпечки хлебобулочных изде-лий... Писали, что зерно, продан-ное на экспорт за валюту, позво-лит Украине держать денежные средства на случай погодных и других неурядиц, чтобы контр-олировать цены на хлеб как минимум 2-3 ближайших года. Да что вспоминать прошлый год! Буквально днями высшие киев-ские чиновники - представители нынешней «сине-белой» власти, уверяли общественность страны, что «підстав підвищувати ціни

на хліб немає…» Но в Хмель-ницком настало утро 20 июля - и на ценниках на хлеб «маємо те, що маємо!»

Честно говоря, именно в этом месте хотелось вспомнить не сколько крылатое изречение Леонида Кравчука, сколько высказывание другого классика – основателя Советского государ-ства Владимира Ленина. Вождь большевизма абсолютно пра-вильно сказал: «Политика – это концентрированное выражение экономики». Спросите, к чему это я? Пишу так, как понимаю сам, и не советую серьезно во-спринимать объяснения руко-водства разных холдингов про «об’єктивні причини подорож-чання хліба», особенно в газетах местной власти. Как известно, 28 октября с.г. состоятся выборы в Верховную Раду Украины, и уже в конце июля будет офици-ально дан старт предвыборной кампании. Всем понятно, что это будет схватка, как говорят: «не на жизнь, а насмерть!» (по-литическую – прим. авт.) между финансовыми, экономическими монстрами, гигантами. Город Хмельницкий, как по мне, «сидит на двух политических стульях». Областная власть в большин-стве «сине-белая», а городская «бело-сердечная». Я не знаю политических симпатий руко-водства «Стиоми – Холдинга», но могу о них догадываться, учитывая, что они за несколько дней до старта основного по-литического события 2012 года,

без объективных на то причин едва ли не первыми в Украине пошли на такой рискованный шаг, причем наверняка сделали это сознательно. Расчет очень прост: повысятся цены на хлеб (а он, как уже говорилось, товар политический) – увеличится ко-личество недовольных властью.

Тут уже не имеет значение, что Хмельнитчина – одна из самых аграрных и зерносеющих об-ластей Украины, и неважно, что среднестатистическая зарп-лата в нашей области входит если не в тройку, то уж точно в пятёрку самых маленьких в стра-не. Важно достичь возмущения местной общественности ныне действующей властью! Тот, кто задумывает и осуществляет по-добного рода «фокусы», очень хорошо знает плюсы и минусы украинского национального характера. Ну, о плюсах не буду писать, это и так всем известно. А вот на одном политическом не-гативе остановлюсь. Извините за предельную прямоту, уважаемые представители титульной на-циональности, но большинство из Вас, как по мне, голосует на выборах эмоциями. Это не-правильно, но как раз на этом строят все расчеты политики и финансисты, в том числе и те, кто повышает цены на хлеб. По-думайте над этим!

Вот только не знаю, к «за» или «против» украинского на-ционального характера отнести такую черту, как долготерпение. Прожив в Хмельницком десятки лет, я, не являющийся украинцем, приобрёл немало черт характера представителей титульной на-циональности. Поэтому, когда назреет очередная необходи-мость пойти в хлебный магазин, я наскребу, как и вы, три гривны, прибавлю к ним те самые 25 копеек, и подам в окошко знако-

мой продавщице политического товара…

P.S. Несколько лет назад «Моя газета+» уже публиковала мою статью «Почему «худеет» хлеб». Увы, ничего не изменилось…

Владимир АВдееВ

Очень уж хочется обратить внимание современных украинских, в том числе и хмельницких «скоробогатеев» от хлебного бизнеса на одну про-стую жизненную аксиому: поакккуратнее с ценами на хлеб! Это – товар политический!

Все розпочалося зранку, коли я встав, взяв «хвотоапаратик» та пішов до майдану, де ночував три ночі з молоддю, яка протестувала щодо мовного закону Волде-мортів (якщо хтось не знає – це головний негативний герой серії книг про Гаррі Поттера - авт). Так-так, саме Волдермортів! Ну а кого ж, якщо, за словами сво-бодівця Олександра Симчишина: «Ім’я яких не можна називати в стінах місцевого самоврядуван-ня»... Перший, хто мене зустрів, був “дядько міліціонер”, який зупинив та грізно перепитав: «Показуй, хлопчику, посвідчення журналіста». Я витягнув з «широ-ких штанин» документ, отримав квиток та з веселим лицем, як в першому класі до цирку, пішов до балкону (у ложу преси). При-міщення Хмельницької обласної ради, якщо хтось не був всере-

Яка різниця між обласною та студентською радою? Ніяка, тільки дівчат менше!

дині, нагадує філармонію, де проводиться КВК. Ой, недарма у мене виникли такі думки…

Перше, з чого все почалося, був гімн України. Він кожен ранок грає у будь-якій подільській хаті (хоч цегляній, хоч глиняній), але мені здалося, що лише я один поклав руку на серце під час слів: «Душу й тіло ми положим…». Деякі тримали її у лівій чи задній кишені (ну, де у кого лежить най-дорожче, той там і тримає). Праві були наші гумористи, коли гово-рять, що, якщо колись українська мова зникне, а археологи майбут-нього, щоб її відродити, почнуть розшифровувати стенограми засідань Верховної ради України, то вийде новий бурлеск наподобі «Енеїди» Котляревського:

«…Зевес тогді кружав сивухуІ оселедцем заїдав;Він, сьому випивши восьмуху,Послідки з кварти виливав…»Мовне звернення, заради якого

я й прийшов слухати «державних мужів», поставили останнім! Саме тоді я зрозумів, що «попав»! Чесно-чесно, перше питання сесії (це були депутатські запити) мені нагадало подільську приказку: «Без ста грам не розберешся».

Трохи послухавши цю тяганину, я не витримав та пішов на двір, де лунала музика. У голові промай-нуло: «Але ж Івана Купала вже завершилося, що ж це ще може бути?» Ось дівчата в вишиванках, які відсилають журналістів роби-ти ксерокс звернення, а неподалік ставлять намети проти мовного законопроекту (голодує цілий на-мет з Русланом Роховим на чолі). Усім відомо, що краще пізно, ніж ніколи, але згадати про мову аж через тиждень? Чи то спека так вплинула чи в санаторіях про дану проблему не думалось… До того ж, молодь міста вже ставила намети та проводила по-дібну акцію! Хоча, інші нічим не гірші, плюс з’явилися жорстке звернення Хмельницької міської ради, прохання до президента, гу-бернатора, ось-ось облрада при-йме й своє, «помірковане», але голодувати теж можна. Відчуваю, комусь полюбилася романтика «Віри, Надії та Любові», якщо під звуки гітари для цих трьох дівиць на майдані проводять концерти та голодують. Хто, як не вони, зро-зуміє, адже, якщо подивитися на їхні «хворми», можна побачити, що й вони на дієті…

Побув я на свіжому повітрі, по-вернувся до облради, і потрапив на «культурне» обговорення – під ким має бути Хмельницький ака-демічний обласний симфонічний оркестр (йой, ледве вимовив!)? Чимось це мені нагадало відому історію про акордеон сільського клубу: «То кому його віддаємо - голові колгоспу чи баяністу?»

Порадувало й наступне питан-ня – кому належить «ГАЗ-2431»? А після того, як ще кілька разів згадали «піаністів», мені захоті-лося заволати: «Я навчався грі на фортепіано! Не чіпайте нас! На-звіть просто «клавішниками»!»

Було ще кілька складних пи-тань, потім затвердили, кому гра-моти давати. А далі починається найцікавіше - студентська рада. Правда кажуть, треба молоді вчитися самоврядуванню, але ж у нас і на верхах і у низах одне й те саме… Вирішили одне питання? Ну то ходімо на каву до буфету! А чому так проголосували? Що пані з деканату сказали, те ми і робимо… Хоча порадували «кам’янчани» - видно, що з був-шого центру губернії приїхали, а не прості «містечкові» розбірки про те, як Ігор (він хлопець ініціа-

тивний, а ініціатива «наказуєма») образився на Василя. Згадав шко-лу, де за вигуки з місця ставили двійки. Тю, це ж не школа, а серйозний орган місцевого само-врядування... Але в студентській раді дівчата засідають! Це хоча б радує око, а на верхах гендерної рівності нема, ой нема....

Слава Богу, нарешті дочекався мовного звернення! Перший абзац про Івана Огієнка (україн-ський мовознавець, державний та церковний діяч, перший рек-тор Українського університету в Кам’янці-Подільському – авт.) дуже сподобався, а про все інше треба позичати очі в Сірка.

Повернувся в редакцію з важ-ливого завдання… Усі враження передам іще кількома рядками великого Котляревського:

«Як між собой боги сварилисьВ раю, попившись в небесах,Тогді в Сіцілії творилисьВеликі дуже чудеса...»Ниньки обідаю в редакції біля

трьох дівиць (їм сало з часником) та думку гадаю: чому я не чи-новник, чого не літаю в хмарах? Чому мені, Боже, ти мандату не дав? Я б землю покинув і далее-ееееееееееко злітав…

Здоровенькі були, ша-новні добродії! Вітає вас простий подільський хло-пець Мстислав. Розповідь піде про юного студента практичної школи жур-налістики, якому довело-ся отримати завдання від головного редактора Люд-мили Луніної, а саме - по-трапити на сесію Хмель-ницької обласної ради...

Слухач “Практичної школи журналістики”

Мстислав МнОгОгрішний

moyagazeta.com№ 19-20 (532-533), июль 20122 мой памфлет 3моя память

Минуло 10 років від того тра-гічного дня, як не стало Михайла Костянтиновича Чекмана - пре-красного організатора, мудрого керівника, турботливого сина та батька. У приміщенні Народного Дому “Просвіти” відбувся вечір пам’яті колишнього міського голови, на який прийшли його колеги та друзі.

Присутні згадали ті добрі спра-ви, які Михайло Чекман зробив для міста, адже за довгі роки його керівництва міське господарство обласного центру стало знаним далеко за межами України. На всіх ділянках роботи, де працю-вав Михайло Костянтинович, він завжди був високопрофесійним керівником, здібним організато-

У Хмельницькому відбувся вечір пам’яті Михайла Чекманаром, здатним об’єднати і повести

за собою людей. Принциповість і вимогливість були характерними у його ставленні до справи. Свою повагу та довіру Михайлові Кос-

тянтиновичу підтверджували й хмельничани, неодноразово обира-ючи його міським головою.

Виступаючи перед присутніми, міський голова Сергій Мельник сказав: “Тут зібралися люди, які тривалий час працювали з Ми-хайлом Костянтиновичем. По-різному було, але всі згадують з приємністю ту робочу атмосферу,

яка панувала у міській раді. На засідання виконкомів я завжди йшов з натхненням і бажанням, оскільки там була дискусія. Ми-хайло Чекман міг сказати все, що було на душі. Чуйність і природна мудрість Михайла Костянтинови-ча дозволяли кожному проявити себе. Він стимулював ініціативу, гарні пропозиції, які пропонували швидке, раціональне та економіч-не вирішення питань. Попри всі складності місто рухалося вперед. Збудували на Озерній дитсадок, школу у Лезнєвому, спортзал у Книжківцях та багато іншого. Світла пам’ять про Михайла Кос-тянтиновича Чекмана назавжди залишиться у наших серцях”.

Сказане мером підтвердила і колишня керуюча справами вико-навчого комітету Лідія Біленька, яка пліч-о-пліч довгий період працювала з Михайлом Чекманом: “Не просто було в економічній, со-ціальній сфері, але робили все, щоб місто вижило”.

10 років тому несподівана смерть забрала з життя одного з кращих організаторів і практиків місцево-го самоврядування. Втратила не лише родина і місто, втратила вся Україна. Він був щирим патріотом,

прекрасним господарником, мав незаперечний авторитет серед колег-мерів в Асоціації міст України, усіх, хто з ним працював і спілкувався. “Михайло Чек-ман був одним із самих великих організаторів. Він був не тільки міським головою, який піклувався про проблеми міста Хмельниць-кого, він був постійно в курсі подій, які відбувалися в Нетішині, Кам’янці-Подільському, у будь-якому іншому місті Хмельницької області. Ще мені запам’ятався Михайло Костянтинович люди-ною з щирою і відвертою душею і великим добрим серцем. Для нас, нетішинців, він був другом і порадником”, – підкреслив при-сутній на вечорі-спомині Іван Васильович Гладуняк, депутат обласної ради, колишній Неті-шинський міський голова, член Асоціації міст Хмельниччини, яку створив та очолив на регіонально-му рівні Михайло Чекман.

До слова також запросили гос-подиню Народного Дому, голову міського товариства української мови ім. Т.Шевченка “Просвіта”, колишнього голову комітету між-народних зв’язків Зою Діденко. Зоя Олександрівна розповіла при-

сутнім про роль Михайла Чекмана у справі розвитку міжнародних зв’язків, укріплення співпраці з містами-побратимами Хмель-ницького. Також вона поділилася з присутніми теплими спогадами про дружину Михайла Костянтино-вича Галину Сергіївну, яка завжди зустрічала в аеропорту свого чоло-віка та делегацію міста з горщиком смачного українського борщу.

Про міжнародні візити колиш-нього міського голови розповіда-ла виставка фотографій з музею міжнародних зв’язків, розгорнута у фойє Народного Дому.

На завершення вечора пам’яті присутні переглянули фрагмент ко-роткометражного документального фільму про наше місто “Хмель-ницький. Час перемін” із вміще-ним у ньому словом колишнього міського голови Михайла Чекмана, автором якого став відомий україн-ський режисер Василь Вітер.

Як годиться за християнським звичаєм, учасники скорботного заходу відвідали цвинтар, де по-ховане подружжя Чекманів.

Прес -служба Хмельницької Міської ради

- Я прийшов працювати в ко-манду Михайла Чекмана в ті часи, коли наприкінці року ще добряче “били” за невикористання ресур-су… Навіть не зважаючи на те, що був вихідний день, Михайло Костянтинович зустрів мене в своєму кабінеті: роботи міському голові вистачає. Так, тоді був ре-сурс, гроші, але не було матеріалу. Потім настали інші часи, коли взагалі нічого не стало. А наразі є практично все, окрім коштів. Проте, все одно працюємо, хоча останні декілька років в особливо складних фінансових умовах, коли постійно, як колись казав ще Чек-ман, треба “затягувати поясок”.

Але навіть тоді, у непрості 90-ті, місто вистояло і сформувало непо-ганий базис для свого сучасного розвитку завдячуючи отому “пояс-ку”. Адже багато що залежить від виконавців. Чимало добротних, аргументованих схем не спрацьо-вували через нездар, які не тільки не справилися із завданням, але й дискредитували усю систему. Зрештою ж, ніхто не скаже, що то виконавець такий був - система не спрацювала. Але, насправді, система залежить від людей, а не навпаки. Ми за 70 років радян-ської влади так звикли до того, що хтось прийде, хтось за нас зробить, хтось за нас відповіда-тиме... А на Заході, якщо у когось є якась пропозиція, він пропонує свої послуги, створює ініціативну групу. Для реалізації громадських проектів там навіть передбачене їх часткове фінансування. У нас у цьому напрямку поки що набагато складніше. Часто лунає критика, деколи вона є конструктивною, але конкретних обґрунтованих пропозицій для альтернативного вирішення тієї чи іншої проблеми дуже мало.

Ніде в світі, тим паче в сучасних умовах нашої країни, неможливо зробити все й одразу. Треба по-стійно прогнозувати, виставляти пріоритети, робити «на перспек-тиву», але так, щоб не дотягувати до критичної межі. Бо інакше ми будемо фінансувати не вирішення проблеми, а саму проблему, і на певному етапі це може призвести до паралічу.

Навіть у ті складні часи ми ви-рішували спочатку найнегайніші питання, а вже потім - дрібніші,

Мер розповідає про мераоскільки вони завжди виникали, виникають та будуть виникати і ніколи повністю не вирішаться. Неправильно, коли дуже добре зробили для 10 чоловік, а 1000 залишились поза увагою. Треба згладжувати гострі проблеми. Ось такий підхід до організації робо-ти був започаткований саме при Чекмані, і згідно цього напрямку ми будемо йти далі, аби по закін-ченню певного етапу сказати: “Ми вирішили ось такі і такі конкретні питання”.

Але має бути і стабільний «зво-ротній сигнал» від громади, який треба чути і враховувати. Тому потрібно постійно налагоджувати такий зв’язок із людьми для ви-вчення і врахування усіх багато-манітних, а часто й суперечливих потреб та прагнень жителів міста. Іноді людині треба лише під-казати, куди конкретно йти, аби та, скажімо, три місяці марно не ходила від кабінету до кабінету. Ну, витратиш ти на це хвилин на 10 більше, зате докладно поясниш: “Ви туди не ходіть — даремно...” Але поки що, на жаль, людина часто «бігає по колу», бо постійно чує від чиновників: «Це питання не наше»… Зрозуміло, тут є певна наша вина, і я її визнаю. Розумію, у працівника велике навантажен-ня, але все одно: ти витрачаєш свій час, а відвідувач - свій. Саме тому зараз відділи і управління міської ради змусили чітко регламентува-ти та інформувати людей про те, з чого почати, які документи і куди саме треба подавати для отриман-ня тієї чи іншої послуги. Ми зі свого боку намагаємося скоротити терміни надання послуг, саме тому і створили у центрі міста сучасний Центр надання адмінпослуг. У цьому напрямку було багато за-думів і раніше. І частину з них я реалізовував ще при Чекмані, коли займав посаду начальника фіну-правління, а пізніше - заступника міського голови.

Знаєте, у Михайла Костянтино-вича була одна дуже гарна риса: він завжди заохочував ініціативу, був переконаний, що складниками професіоналізму є 40% знання і 60% - досвіду. Функції та відпо-відальність за їх виконання завжди визначають певне бачення фахів-цем шляхів розв’язання технічних чи будь-яких інших питань. А

голові міста треба враховувати усе: освіту, охорону здоров’я, як це вплине на бізнес-середовище, на міські перевезення тощо. Його коло бачення має бути значно шир-шим. Наразі у мене є можливість апробації, реалізації власного бачення - попри усю критику. Однак сучасне життя дуже дина-мічне і часто вимагає коректив. Скажімо, йдеш одним напрямком, орієнтованим на економічний ефект, а потім дивишся - уже й соціальний підтягувати треба. А соціальний аспект часто буває на-багато більш важливим. Михайло Костянтинович часто казав: куди завтра прийдуть ті 2 тисячі хмель-ничан? Правильно, до влади. Кож-не адміністративне рішення — це баланс певної кількості чинників. Щоразу треба ретельно зважувати всі можливі недоліки і переваги, плюси і мінуси, прогнозні вигоди і ризики.

Вісім років ми пропрацювали разом з Михайлом Чекманом - і я точно можу сказати, що 100-відсотково однозначні рішення він приймав у критичних ситуаціях. Коли було потрібно термінове, але разом із тим виважене рішення, щоб рухатися вперед, його вну-трішнє бачення акумулювалося, спрацьовували внутрішній голос та інтуїція, котрі, по суті, є ні що інше як 100% досвіду. Загально-відомо: лише комплексно зва-жуючи набір факторів, обираєш правильне рішення. Різниця лише у тому, що хтось приймає рішення, зваживши 5 факторів, хтось - 20, а інший - 50. Чим більший комплекс факторів враховано, тим краще рішення. У Михайла Костянтино-вича оця сама комплексність при прийнятті рішень була яскраво ви-ражена. Але окрім серйозного ана-лізу усіх факторів, необхідно було враховувати й усі загрози. Бувало, я приходив до нього в кабінет, будучи абсолютно переконаним у власній позиції, а через 10 хвилин виходив, і починав все заново пе-ревіряти, адже Михайло Костянти-нович завжди питав: “А от так ти подивився?” У нього навіть вираз був: “З олівцем посидів?” Тобто, чи прорахував усі варіанти? І за-вжди мала бути альтернатива. Між іншим, у процесі напрацювання тієї альтернативи багато чого “до-напрацьовувалося”.

Так, у Чекмана було чому повчи-тися - і організаційно, і за фахом... З інших міст до нас приїжджали колеги та дивувалися: “У вас такий демократичний виконком! Якби у нас так дискутували, то на другий день не працювали б уже на посадах!”

Мені також пощастило у тому, що на моєму шляху не траплялося керівників, котрі жили за прин-

ципом: “Я — керівник, ти — під-леглий”. Субординація, зрозуміло, була. Але в роботі - ні. Основний принцип Михайла Костянтинови-ча був таким: не погоджуєшся із чимось - маєш за день-другий при-йти з власними баченням і довода-ми. Це нормально: прийшов додо-му, «мысль работает», підняв ма-теріали... Але якщо ти погодився, тиждень мовчав, нічого не зробив, а потім за результатами даєш свою “правильну” аргументацію, - “это смерти подобно”! Хоча, з іншого боку, можна було розігнатися, а потім би вийшло, як у казці: “А за-єць і сам не знав, куди забіг”. Коли нема отих «класичних» відносин «керівник-підлеглий», на тобі по-двійна відповідальність! Звісно, так набагато важче, аніж коли просто «дав наряд - зробив наряд». Але коли я пізніше перейшов на роботу у Міністерство фінансів, мене одного разу запитали: “Ти де раніше працював?” Ну, думаю, точно якійсь «негатив» підмітили! Але ні, кажуть: «Відчувається певний системний підхід». Школу у Михайла Чекмана я пройшов хорошу!

Пригадую випадок, коли по-трапив «під гарячу руку». Навіть у приймальні тоді попереджали: не ризикуйте. Але зайшов - і ви-

слухав за усе і усіх! Так отримав, що з переляку навіть двері пере-плутав: не в ті вийшов! Але він завжди швидко «відходив», бо чітко відокремлював «на роботі» і «після роботи». Зранку можна було добряче «получити», а о сьомій вечора він був вже іншою людиною. Запросить, бувало, Те-тяну, дружину мою, на танець, і каже: “Ти щось роби з ним. Зовсім

вже заривається!” Відчувалися людські взаємини, котрі не перегу-кувалися з діловими. А наступного ранку ти вже знову міг отримати «по повній»!

Михайло Костянтинович завжди гарно відчував період «розслабу-хи» у підлеглих і ніякого передиху не давав, завжди «тримав в тону-сі». Бувало таке, що уся робота зроблена, тільки «видихнеш» - обов’язково наступного дня «пере-паде»! По-всякому тоді думалося, але лише з часом я зрозумів, як то було важливо. Дійсно, усе на світі можна пізнати, лише порівнявши із чимось. Вже коли потім працю-вав у Мінфіні, дійсно було з чим порівнювати… У Києві усю ніч пропрацюєш, а зранку в комітетах кожен намагається об тебе «ноги витерти»! Вони ж усі там народні депутати! А ти хто такий?

Тепер, коли пройшло багато часу, можу сміливо сказати: то були найкращі роки моєї роботи, і у свої 27 років я отримав вели-чезний досвід, якого вистачило на все життя! Михайло Чекман був напрочуд різноплановою і різносторонньою людиною, і я вдячний долі, що довелося з ним працювати!

Спогади Сергія МеЛЬниКА

(уривок з майбутньої книги про М.К.Чекмана)

фото з архіву

№ 19-20 (532-533), июль 2012moyagazeta.com

4 мой социум

Хто здав українську мовуПарламентська більшість про-голосувала за законопроект Колісніченка-Ківалова «Про за-сади державної мовної політики» вже у другому читанні. Відтепер російська мова має фактично рівні права з українською. Хто ж спричинив такий розвиток подій, крім Партії регіонів?

“Таким чином регіонали і кому-ністи намагаються мобілізувати свій потенційний електорат, - стверджує професор Олександр Марущенко. Але прийнятий у Верховній Раді анти-український законопроект вигідний так само й “об’єднаній опозиції” на чолі з Арсенієм Яценюком і Олексан-дром Турчиновим. Адже вони могли не допустити знищення української мови у парламенті, але не зробили цього. А нині паразитують на тому, що вони начебто проти русифікації, проводять симулятивні акції протесту, граючи на почуттях людей. Натомість, коли треба було захищати українську мову у Верховній Раді - вони цього не зробили”.

Цікавим є факт і про те, хто го-лосував ще 7 лютого 2012 року за включення до порядку денного сесії парламенту скандального законопро-екту Колісніченка-Ківалова. Більшість депутатів фракцій БЮТ-Батьківщина і НУНС включно з Яценюком і Кожем’якіним голосували... “за”! Про

це свідчить стенограма на сайті вищо-го законодавчого органу країни.

“Отакі вони “борці за Україну” - здали нашу мову регіоналам, голо-суючи за включення цього питання в

порядок денний, - розповідає професор Марущенко. - Нагадаю, що фракцію БЮТ-Б контролюють її голова Ан-дрій Кожем’якін і керівник штабу “об’єднаної опозиції” Турчинов. А

фракцією НУНС керує найближчий соратник Яценюка мультимільйонер Микола Мартиненко, в минулому - перший “любий друг” Віктора Ющенка”.

Складно зрозуміти поведінку так званої об’єднаної опозиції: на словах вони палко виступають за українську мову, на ділі - здають її владі.

“Партія регіонів показала свою

зневагу до нашої мови, свою укра-їноненависницьку сутність. Тому я виступаю з ініціативою заборонити Партію регіонів, - заявив позафрак-ційний народний депутат Олег Ляшко, лідер Радикальної партії. - Я нічого не маю проти людей, які говорять іншою мовою - це їх право. Але державна мова має бути одна - це символ нашої гордості та ідентичності. Ліна Кос-тенко сказала: “Нації не вмирають від інфарктів, спочатку їм відбирає мову”. Мова - це безцінний скарб нації і дер-жавності. Загроза його втратити - це загроза знищення України. Нагадую регіоналам, що у змії - теж роздво-єний язик”.

Однак Олег Ляшко також вважає, що прийняття законопроекту “Про засади державної мовної політики” на совісті не тільки регіоналів та їх партнерів по коаліції, а й “об’єднаної опозиції” Яценюка-Турчинова:

“Мені гірко і боляче, що у вітчизня-ному парламенті є політичні хамелео-ни, які, прикриваючись патріотичними гаслами, діють на догоду Партії регіо-нів і Москви, яка лобіює зросійщення українського народу, - стверджує лідер РПЛ. - Вони не тільки голосували за включення закону про знищення укра-

їнської мови у порядок денний - вони навмисно її не захистили”.

Народний депутат Олег Ляшко роз-повів, що напередодні голосування за законопроект у першому читанні відбулась нарада опозиційних сил, де було прийнято рішення, що під час голосування група з 30 народних депу-татів за вказівкою Кожем’якіна мала б кинутись у сектор, де сидять “тушки” і вирвати картки для голосування, щоб зірвати розгляд питання. Проте цього не сталося, бо Кожем’якін навмисно не дав такої вказівки. А Яценюка взагалі в цей відповідальний момент не було у Верховній Раді.

“Так звана об’єднана опозиція має у парламенті 153 народних депутати. Цього більш, ніж достатньо, щоб за-блокувати будь-яке питання, - заявив лідер Радикальної партії Олег Ляшко, - але Яценюк з Турчиновим не здатні захистити ні Україну, ні українську мову, ні Юлію Тимошенко та інших політв’язнів. Тобто “об’єднана опо-зиція” - це обслуговуючий персонал Партії регіонів. Їх всіх треба гнати в шию! Потрібна радикальна ротація еліт, щоб владу здобули молоді патрі-оти, а не ця банда, яка працює під виві-сками кількох партій. Без радикальних змін ми втратимо Україну!”

Андрій Лозовий

Хмельницький інститут Університету «Україна» крокує у майбутнє

Деякі з них в умовах погіршення демографічної ситуації та економічних труднощів суспільства ведуть бороть-бу за виживання за принципом «утри-мати, що маємо». Але є і такі, які з року в рік не тільки зберігають завойовані позиції на ринку освітніх послуг, але і освоюють нові його сегменти. Таким вишем на Хмельниччині є Хмельниць-кий інститут соціальних технологій Університету «Україна».

Процес ліцензування та акредитації в останні роки став суттєво суворі-шим. Абсолютно виправдано поси-лились вимоги Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України до кадрового складу та навчально-матеріальної бази вишів. Принципову, жорстку і відповідальну позицію займає і регіональна експертна рада Державної акредитаційної комісії МОНМС України, Хмельницька об-ласна державна адміністрація.

В цих умовах, у результаті зна-чного посилення кадрового складу інституту, налагодженню співпраці з провідними науковцями та фахівцями-практиками, покращенню навчально-матеріальної бази за два останні навчальні роки не тільки повторно акредитовані усі провідні спеціальнос-ті, а це «Соціальна робота», «Психо-логія» - освітньо-кваліфікаційні рівні

від бакалавра до магістра; «Здоров’я людини» («Фізична реабілітація»), «Фінанси та кредит» - бакалавр та спе-ціаліст; «Правознавство» - бакалавр, але і отримано нові ліцензії.

Насамперед, це ліцензування напря-му підготовки «Документознавство та інформаційна діяльність».

Потреба в фахівцях цього про-філю зумовлена рядом об’єктивних чинників.

По-перше, це виключно важлива роль документа, у т.ч. електронного, в сучасному світі. Це носій різно-манітної інформації і канал соціаль-ної комунікації, засіб збереження, реєстрації і передання інформації у просторі й часі, це й об’єкт охорони інтелектуальної власності та захисту авторських прав.

По-друге, це зростання ролі інфор-маційних процесів у всіх різновидах людської діяльності, прояв спільної основи, притаманній багатьом інте-лектуальним напрямам суспільного розвитку, його глобалізації. Ство-рюються не тільки інформаційно-аналітичні підрозділи, інформаційно-рекламні агенції, розширюється коло центрів науково-технічної інформації, патентних структур, а й посилюється значення високоякісного інформацій-ного забезпечення вищого керівництва всіх рівнів і напрямів соціального управління на базі новітніх технологій й застосування глобальних світових мереж.

Інформаційна діяльність та робота

з документами охоплюють сьогод-ні практично усі сфери науково-практичної діяльності та є найваж-ливішою складовою інформаційного суспільства щодо створення, обробки, пошуку, передачі, зберігання інформа-ції за допомогою новітніх технологій.

У всьому світі вдосконалення систе-ми документообігу визнано одним з найпріоритетніших напрямів розвитку науково-технічного прогресу. Наразі, відповідно до прийнятих програм, в Україні проводиться модернізація організації документообігу, зважаючи на функціонування документів у тра-диційній та електронній формах.

Серйозною підтримкою у підготов-ці фахівців цієї спеціальності стало тісне співробітництво з Державним архівом Хмельницької області. Зо-

крема, укладено угоду, на підставі якої буде здійснюватись взаємний обмін науковими і науково-методичними результатами дослідницьких програм у галузі архівної справи, документоз-навства та суміжних галузей знань. Як зазначив директор Державного архіву

Хмельницької області Володимир Байдич, фахово-ресурсний потенціал архівних установ потребує оптимізації навчально-освітнього процесу та ство-рення належних умов для постійного оновлення знань спеціалістів даного профілю, а на теренах Хмельницької області немає жодного навчального закладу, який би готував фахівців цієї галузі.

Випускники ВНЗ орієнтовані пра-цювати в державних органах управ-ління, інформаційних агентствах та

інформаційно-аналітичних службах, в центрах науково-технічної інформації, стандартизації та сертифікації; па-тентних та маркетингових підрозділах підприємств та науково-освітніх уста-новах, в адміністративних, кадрових та діловодних службах державних та комерційних організацій; у сфері за-собів масової інформації, рекламних та консалтингових фірмах, управлін-нях документального забезпечення фінансових та банківських структур, архівних установах України.

Другий важливий успіх – ліцензу-вання надання другої вищої освіти за спеціальністю «Фізична реабілітація». В регіоні є дуже багато спортсменів, які мають звання майстрів спорту та інші, займаються тренерською роботою, але не мають відповідної вищої освіти.

І, нарешті, відділення з підготовки молодших спеціалістів інституту ре-організовано у Хмельницький коледж Університету «Україна», який буде здійснювати підготовку молодших спеціалістів за спеціальностями «Фі-нанси і кредит» та «Правознавство» на основі як повної, так і базової се-редньої освіти, надаючи одночасно з професійним навчанням своїм студен-там повну середню освіту. В наступ-ному навчальному році планується ліцензування підготовки молодших спеціалістів з соціальної роботи та спортивного профілю.

Такі успіхи Хмельницького інститу-ту Університету «Україна» вселяють у хмельничан впевненість у майбутньо-му цього вишу.

Одним з основних показників життєздатності будь-якого підпри-ємства в умовах ринкової економіки є здатність до розвитку і розширен-ня сфери діяльності. Суттєвою ця риса є і для ринку освітніх послуг, на якому конкурують близько однієї тисячі вишів різних рівнів акреди-тації і форм власності.

Прес-службаХмельницького інституту

соціальних технологій

- коммерческий директор- начальник рекламного отдела- менеджеры по офисной подписке и продаже газет- внештатные корреспонденты (районные представители)- рекламные агенты, реализаторы газет

Тел.: (0382) 777-847, 096-483-20-56

Реклама

Реклама

moyagazeta.com№ 19-20 (532-533), июль 2012 5мои медицинские советы

Как действует массажНа уровне физиологии массаж

воздействует на все системы ор-ганизма, поэтому его результатом становятся как общее улучшение всех функций, так и облегчение некоторых специфических не-дугов. Массаж также помогает повысить уверенность в себе, снять эмоциональные блоки, вернуть ясность мысли. Сеанс массажа одновременно приносит расслабление и тонизирует. Как будто вы взяли паузу, чтобы вос-становить гармонию и хорошее са-мочувствие и снова быть готовым вернуться в суетный мир.

Системы организмаКожа - самый обширный ор-

ган чувств. Когда к ней при-касаются , сотни крошечных нервных окончаний посылают информацию в мозг посредством центральной нервной системы. Мозг обрабатывает полученные данные и передает их мышцам. Поглаживания могут спрово-цировать выброс эндорфинов (естественных болеутоляющих) и передать “приказ” телу успо-коиться и расслабиться. Более серьезные приемы прорабатывают глубоко расположенные мышцы, облегчая напряжение и снимая усталость.

Физическая пользаДля слаженной работы всего

организма необходима здоровая система кровообращения. Массаж делает дыхание более глубоким, кровеносные сосуды и капилляры

Целебная сила массажа

расширяются, улучшается цирку-ляция, и в кровь поступает больше кислорода. Улучшение крово-обращения подразумевает, что питательные вещества разносятся по организму более эффективно. Одновременно с этим снижается давление, замедляется пульс, тело

и мозг расслабляются и успокаива-ются. Массаж стимулирует работу сальных и потовых желез, что спо-собствует увлажнению, очищению и охлаждению кожи. Массаж дает отшелушивающий эффект, что де-лает кожу упругой и свежей. Улуч-шение кровообращения помогает донести питательные вещества до волос, ногтей и кожи, оказывая оздоравливающий эффект, сни-мает головные боли и регулирует пищеварение.

Самое благотворное воздей-ствие, вне сомнения, массаж оказывает на мышечную систему организма. Расслабляя и рас-тягивая мышцы, сжавшиеся и сократившиеся от напряжения, массаж помогает вернуть тканям тела гибкость, подвижность и эластичность. Приемы масса-жа помогают облегчить боль в мышцах и улучшить осанку, возв-ращая мускулам естественное рав-новесие. Именно массаж приведет в порядок ослабевшие дряблые от долгого простоя мышцы. Массаж непосредственно воздействует на лимфатическую систему, помо-гая организму выводить молоч-ную кислоту и другие химичес-кие отходы жизнедеятельности, которые способствуют появлению болей и дискомфорта в суставах и связках. Очень эффективен в этом отношении массаж головы, поскольку на шее, затылке и лице расположено множество лимфати-ческих узлов.

По мере того как продолжается сеанс массажа, тело расслабляется

Тело обладает способностью двигаться благодоря мышечной с и с т е м е . И м е н н о м ы ш ц ы отзываются напряжением и бо-лью после физической нагрузки. Массаж напрямую воздействует на основные группы мышц.

сильнее, позволяя воздействовать на парасимпатическую нервную систему, не контролируемую со-знанием, работа которой связана со скрытой деятельностью орга-низма по поддержанию здоровья и устранению “неисправностей”, а также с основными функциями - пищеварением и выведением отхо-дов жизнедеятельности. Мы почти всегда торопимся, не оставляя телу времени на эту невидимую работу. Массаж - отличное средство дать организму “передышку”, чтобы активизировать действие парасим-патической нервной системы.

Мозг и эмоцииУже никто не отрицает благо-

творного влияния массажа при лечении последствий стресса, бессонницы и депрессивных со-стояний. Массаж головы особенно полезен людям умственного труда. Физическое расслабление мышц и усиление притока крови к голове приводит к улучшению работы мозга и большей ясности мысли, отступают раздражительность и ощущение усталости, а им на смену при-ходят внимание, кон-центрация, сообрази-тельность и видение перспективы.

После сеанса масса-жа напряжение отсту-пает, с плеч как будто сняли тяжелый груз, во всем теле чувству-ется необыкновенная легкость. Переменам в настроении соответ-

ствуют изменения гормонального фона. Исследования показали, что во время сеанса уровень гормонов стресса - например, кортизола - снижается, а уровень гормонов хорошего самочувствия - таких, как окситоцин, - существенно повышается, что значительно ак-тивизирует иммунную систему.

Пища для душиМассаж может также воздей-

ствовать на энергетический ба-ланс организма через систему чакр. Тело и душа достигают равновесия, и можно добиться ощущения глубокого покоя, уми-ротворения и баланса. Легкость, которую люди испытывают после массажа, способствует более яс-ному осознанию своей духовной сущности, видению “внутренне-го” света. Массаж приносит уми-ротворение - одни лучше видят перспективу в жизни, к другим возвращается чувство юмора, и всем без исключения становится удобнее и комфортнее в собствен-ном теле.

®

Наступающий август, хоть и завершающий, но все же летний месяц. И ему «по статусу» пола-гается цвести – в августе пылят в основном злаковые (рожь, ку-куруза) и сорные травы. Но про-дукт их природного механизма размножения доставляет мно-жество неприятных моментов людям, страдающих от аллергии на пыльцу – поллиноз.

Слезящиеся и чешущиеся гла-за, насморк, першение в горле, раздражающий кашель – все эти «прелести» основательно портят удовольствие от прекрасного летнего периода. А если на это время еще и выпал долгожданный отпуск… Именно поэтому лече-нием аллергии заниматься просто необходимо, т.к. в случае запу-щенной формы болезнь может привести к таким нежелательным последствиям, как бронхиальная астма, крапивница, отек Квинке, вазомоторный ринит и т. д.

СИМПТОМы аЛЛеРгИИОни могут быть двух типов:

местные и общие. К местным симптомам относят:

- аллергический конъюнктивит (покраснение глаз, слезы);

- аллергический ринит (покрас-нение носа, отек);

- бронхоспазм (затруднение дыхания, небольшой свист);

- а ллергиче ский дерматит (сыпь, кожный зуд, покраснения на теле);

- аллергический отит (снижение слуха, отек).

Для того чтобы не просидеть весь период цветения (а это, меж-ду прочим, практически полгода – с марта по сентябрь!) нужно, во-первых, установить, на что именно

Летняя аллергия - способы борьбыу вас аллергия. Во-вторых, - пра-вильно питаться, ну а в-третьих, – не игнорировать достижения современной фармацевтики и пользоваться эффективными антигистаминными препаратами.

ЧТО? гДе? КОгДаИтак, обратившись в специа-

лизированную лабораторию, вы с помощью специального теста

устанавливаете «свой» аллерген. Теперь вам известно, на какое именно растение и в какое кон-кретное время года у вас будут проявляться симптомы. Это по-может вам, например, правиль-но спланировать свой отпуск – выбрав время и место, где не будет растений - аллергенов. Либо наоборот – если у вас уста-новлена аллергическая реакция, скажем, на лебеду, – вы имеете возможность «удрать» на какую-то часть периода ее цветения. На-пример, в Северной Африке, где расположены самые популярные и

вполне доступные для наших со-отечественников курорты, лебеда не цветет. Ее там вообще нет.

РаЦИОНПравильная диета (гипоал-

лергенная) должна максимально снизить риск проявлений ал-лергической реакции и поможет избежать «приобретения» новых источников опасности. Ведь ал-

лергия тем и коварна, что может «выскочить» практически в любой момент.

Людям, страдающим аллергией (как поллинозом, так и другими ее видами) следует ограничить (а то и вовсе отказаться) от чеснока, хрена, острых приправ и резких пряностей, солений, маринадов, копченостей, кофе, какао, меда, шоколада, инжира, цитрусовых, клубники и винограда. Также не стоит употреблять в пищу многочисленные полуфабрикаты, снеки (например, чипсы), сладкую газировку – они содержат очень

много искусственных добавок, которые сами по себе могут спро-воцировать развитие аллергии.

В рацион аллергика должны входить свежие фрукты и овощи. Помните – здоровый для аллер-гика цвет – зеленый. Зеленые яблоки, капуста, огурцы, зелень (петрушка, укроп) – это не только безопасно, но и очень полезно для

организма в целом.Молочные продукты должны

быть натуральными – молоко, кефир, творог. Избегайте йогуртов с синтетическими добавками. Из каш полезны овсяная и гречневая, картофель есть нужно только в отварном виде, если употреблять макаронные изделия – то только из пшеницы твердых сортов. Утолять жажду безопаснее все-го простой водой, также можно пить не цитрусовые соки (лучше яблочный), морсы и домашние компоты.

ПРеПаРаТы Сергей Луценко

К сожалению, даже установив растение-аллерген, мы иногда не можем принять необходимые меры для устранения аллергичес-кой реакции. Отпуск имеет свое четкое завершение – а период цветения нет. Кроме того, есть ряд растений, которые пылят дольше двух недель. А ведь аллергия мо-жет быть и не на один вид расте-ний – что в большинстве случаев и бывает. Да и с поддержанием здорового рациона, в наше время консервантов, подсластителей и усилителей вкуса, совсем непро-сто. Эти натуральные продукты еще нужно найти.

Специально для того, чтобы а ллергия не испортила нам жизнь, существуют современные препараты, устраняющие ее симптомы. Чем современнее пре-парат, тем он эффективнее дей-ствует и тем безопаснее он для организма.

Т а к ж е с о в р е м е н н ы е антигистаминные препараты разработаны таким образом, чтобы их прием был комфортным и без нежелательных побочных эффектов. К таким препаратам относится Алерзин – он разрабо-тан для длительного применения, что очень важно при сезонной аллергии, достаточно принимать препарат один раз в сутки, его действие длится 24 часа. Также Алерзин не вызывает сонливости, не содержит химических красите-лей, сахара и спирта – поэтому его можно давать даже детям!

Следуйте вышеприведенным рекомендациям и у аллергии будет меньше шансов испортить вам жизнь!

№ 19-20 (532-533), июль 2012moyagazeta.com

6 моя политика 7мой городПрезидент із дитбудинку

Далі - Яблунівська, Комарівська і Борзнянська школи-інтернати. Щоб заробити собі на життя, школярем пас корів і працював трактористом. Згодом - 16 років праці на ниві журналістики, пере-слідування Кучмою опозиційного журналіста Олега Ляшка, арешт з політичних мотивів, звільнення

Лідер Радикальної партії Олег Ляшко йде в Президенти. Він виховувався в Прилуцькому дитячому будинку, куди його за скрутних життєвих обставин віддала мама, але Олег пробачив і ніколи їй не дорікав.

Віктор Опанасенко

під тиском міжнародної громад-ськості, мандат депутата Верхо-вної Ради і водночас життя, наче програма “Без мандата”... Людина, яка пройшла такий важкий шлях, точно знає, що болить людям і не залишить їх у біді.

Лідер Радикальної партії, народ-ний депутат України Олег Ляшко заявив про намір балотуватися на пост Президента на найближчих виборах. «Українці вже побачили, що з пасічника та «проффесора» керівники – нікудишні! Тепер час віддати управління державою простій людині. Я буду першим Президентом із дитбудинку і першим Президентом, хто наведе лад в Україні. Виставити свою кандидатуру мене просять люди на зустрічах. Скрізь, куди б я не поїхав! Кажуть, їм треба справді народний президент, який любить свою країну та народ і працює для них самовіддано” - розповідає Ляшко.

За словами політика, українцям дуже близька і зрозуміла програма Радикальної партії “Новий шлях України”. «Люди розуміють, що

це - не просто красиві обіцянки та гасла, а реальні завдання та кроки, реалізація яких зробить Україну сильною процвітаючою державою, а народ - заможним і щасливим», - стверджує Олег Валерійович.

У програмі Олега Ляшка перед-бачається, зокрема, впровадження жорсткого механізму контролю за владою: депутатів та чиновни-ків будь-якого рівня можна буде відкликати і притягнути до від-повідальності. Кількість чинов-ників та обранців пропонується скоротити вдвоє, що дозволить суттєво зменшити видатки на їх утримання. Пріоритетом буде від-родження національного виробни-цтва зі створенням нових робочих місць з гідною зарплатнею, а, як наслідком - і пенсією. Розвиток сільського господарства пропо-нується стимулювати щедрими дотаціями з бюджету, дешевими кредитами і низькими податками, обмеженням ввезення в Україну неякісного імпорту. Докорінно передбачається реформувати ме-дичну галузь, запозичивши краще з світової практики. Видатки на

охорону здоров’я українців збіль-шать у 10 разів. Якісна медична допомога має бути у найменшому селі, а обласні лікарні матимуть найсучасніше обладнання. Аби українці були не лише здоровими, а й розумними, подбають про якісну, головне - доступну освіту від дитсадка до університету. В провідних закладах країни на-вчатимуться талановиті діти, а не мажори. Викладачі матимуть гідну зарплату. Держава жорстко контролюватиме діяльність банків, які сьогодні наживаються на коли-ванні курсів валют та кабальних відсотках по кредитах. Відсоткові ставки будуть знижені до цивілі-зованого, обґрунтованого рівня. Кредити стануть доступними і вигідними як для населення, так і для бізнесу.

Лідер Радикальної партії Олег Ляшко певен, що Україна має унікальні природні ресурси та геополітичні умови для розвитку і процвітання, та могла б стати потужним світовим лідером. Але вже 20 років держава несе тягар олігархату, за якого десяток сімей мають усе за рахунок експлуата-ції мільйонів людей. «Лише коли ми позбудемося цього тягаря, в

Україні запанує справедливість. З Божою допомогою і підтримкою народу я це зроблю!», - стверджує кандидат у Президенти.

Олег Ляшко також підтвердив, що очолювана ним Радикальна партія йде на парламентські ви-бори самостійно. “Знаю, що ми подолаємо 5% бар’єр, - заявив Олег Валерійович. - Це Партія регіонів, якщо вибори будуть чесними, може його не здолати, - адже люди їх ненавидять. Так звана об’єднанана опозиція - це вчорашня влада, яка теж довела свою неефективність. А ми дає-мо людям реальну альтернативу. Щодня я проводжу зустрічі в усіх областях України і бачу, що люди воліють радикальних змін у своєму житті і житті держави”.

“За нами підтримка мільйонів людей: студентів і пенсіонерів, селян і робітників, дітей війни і багатодітних родин, лікарів і вчи-телів, чорнобильців і афганців, підприємців і фермерів. Вірю, що ми переможемо і піднімемо Україну з колін!”, - заявив Олег Ляшко.

А поскольку информация транслируется на большие массы, эффект усиливается за счет механизма заражения, то есть люди, попавшие под эту манипуляцию, как бы за-ражают друг друга негативом и страхами.

Зачем это нужно? Дело в том, что страх – наиболее действенная сила для запуска агрессии. Страх это практи-чески как боек у пистолета. если толпе, которая попала под воздействие и длитель-ное время находится под ним, грамотно показать якобы виновника всех бед, то все сдерживаемые стра-хи, всё это ощущение посто-янно надвигающейся беды сработает как сжатая пру-жина, когда ее освобождают – она с силой развернется, и боек из сдерживаемых стра-хов запустит пулю агрессии, и она найдет цель.

К чему это я? Да просто утром перед работой минут 20-25 посмотрела телевизор. Первый канал, передача «До-брое утро». Заметьте, какое название у передачи, и идет она утром, чтобы зарядить людей перед работой настро-ением, а вот каким – это уже второй вопрос.

Итак, 25 минут просмотра. Семь часов утра, новости.

Первый сюжет – трагедия в Волгограде, пьяный водитель на глазах у мужчины сбил его жену и двух дочерей, одна из девочек скончалась по дороге в больницу.

Второй сюжет – пропав-ший при странных обстоя-тельствах чиновник. Вроде бы никаких кровавых подроб-

ТВ - манипуляция мышлением? Как я смотрела передачу «Доброе утро»есть такой психологи-

ческий термин – катастро-физация мышления. Это распространенный прием манипуляции сознанием, при котором посредством информации, в основном через СМИ, человеку вну-шается ожидание беды, ощущение незащищенности и страха.

ностей, но как-то понимаешь, что там тоже криминал.

Третий сюжет – про Мир-зоева и агафонова. Кто не в курсе, тоже убийство и разборки.

Четвертый сюжет – уже из Нью-Йорка. Мужчина поймал девочку, которая падала с седьмого этажа, потому что вылезла в отсут-ствие матери потанцевать на встроенном кондиционере.

Причем все это снималось на сотку стоящими рядом. Хорошее развлечение...

Лирическое отступление. Пока смотрела новости, по-думала о том, что, когда была ребенком и мои родители смотрели новости или про-грамму «Время», мне все это казалось таким скучным. Эти доярки, коровы, урожай, колхозники, рабочие, заводы, фермы... Я тогда не понима-ла, что эти скучные новости – залог моего счастливого и беззаботного детства и спо-койствия моих родителей за судьбу своих детей. Сейчас при просмотре я поймала себя на мысли, что теперь я бы с удовольствием посмотрела новости, где рассказывают о запусках новых заводов,

больниц, школ, о богатом уро-жае и об ударницах-доярках. Это бы означало, что мы бу-дем с урожаем, с продуктами и что цены на них не будут подниматься каждый месяц. Но, увы... Теперь это, видимо, уже недостижимо.

Вернемся к просмотру. По-сле выпуска новостей все еще на удивление бодрый дик-тор весело поприветствовал телезрителей и просил не-

пременно оставаться вместе с ним, чтобы посмотреть увлекательные сюжеты пере-дачи. Вняла диктору, задержа-лась у экрана, почти надеясь на чудо. Но...

Следующий сюжет пове-дал зрителям о супермар-кетах. Сначала показали, как охрана супермаркета избила молодого человека. Потом подробно рассказали, как вести себя в том случае, если охрана настойчиво лезет в вашу сумку, устра-ивает вам досмотр или бьет вас. Позитивно? Теперь вы точно знаете, что, придя в супермаркет за покупками, в итоге вы можете оказаться в больнице.

Мои надежды на чудо на-чали таять... Но вдруг следу-

ющий сюжет окажется более позитивным?

На экране рубрика ОТК. Речь шла о сандвичах, гам-бургерах, кетчупах и майо-незах. После просмотра я точно поняла: все, что по-купаем в магазинах – отра-ва, практически в каждом продукте есть ГМО, опасные для здоровья консерванты, и разница лишь в том, что в одних продуктах их меньше,

а в других больше. Да уж, позитива мне это не добавило.

Уже без всякой надежды смотрю следующий сюжет из рубрики про ад-вокатов. Там раз-ворачивается ис-тория про бытовое у б и й с т в о . Уб и т один из супругов. Супруги постоянно ссорились и были на грани развода, одно-го из них находят мертвым, естествен-но, обвиняют су-пруга, оставшегося в живых. Но умный адвокат легко на-ходит настоящего убийцу и снимает

подозрение с невиновного.Смотрю следующий сю-

жет. Очень симпатичный и н с т р у к т о р ( п ож а л у й , единственный позитивный момент за все время про-смотра) рукопашного боя дает уроки самообороны для простых граждан, ника-кими боевым искусствами не владеющими. По-моему, логично. Я поняла, такие навыки самообороны мне пригодятся. Правда, за них можно угодить под суд, с са-мообороной все у нас очень непросто. Задумалась.

И тут снова выпуск ново-стей о трагедии в Волгограде. Стоп. Выключаю телевизор. Достаточно.

Я вам скажу, что даже меня, человека подготовленного,

знающего, что такое манипу-ляции мышлением, умеющего видеть скрытые манипуляции – проняло. Поселилось какое-то неприятное чувство внут-ри. Как же это действует на людей неподготовленных?

И я пошла на работу с чув-ствами не очень позитивными. И в очередной раз позави-довала своим родителям, которые, посмотрев скучные новости, выходили утром на улицу, в свой привычный скучный день с чувством спокойствия за себя, своих близких и своих детей...

Их не тревожили мысли о возможности потерять рабо-ту, о постоянном повышении цен на все, не говоря уже о том, что на них могут напасть, избить, ограбить и так далее. Скажу больше, они просто шли на работу и восприни-мали всю реальность вокруг себя как должную.

Насколько я теперь пони-маю, никто особо не ценил ту стабильность и уверенность в завтрашнем дне, которая у них была. Она просто была и все. И не было толпы встреча-ющих и провожающих возле школ, и дети бегали во дворе без сопровождения, и в парк на каникулах ходили каждые выходные, а не раз в лето, и в кино – без взрослых, в центр города, за 10 копеек, через день. Оценить это можно, только потеряв. Родители шли на работу с ощущением, что завтра будет лучше. Они верили в светлое будущее и в построение коммунизма. Теперь над этим принято смеяться. Смейтесь. Хорошо смеется тот, кто смеется по-следним!

После тех скучных ново-стей люди думали: завтра мы будем жить еще лучше. А что же теперь? Видимо, не стоит смотреть телевизор, особенно по утрам.

Татьяна БУТАКОВА

moyagazeta.com№ 19-20 (532-533), июль 20126 моя политика 7мой городВыпуск №12, июль 2012 г.

Дивне поряд або... чому «англичане ружья кирпичом не чистют»нещодавно я прочитала книгу

нашого земляка Миколи Савчука “Правда життя”. Скажу від-верто - вона мене сильно вразила. Усе вірно, логічно, правильно - і у підсумку відкривається картина, повністю відмінна від тієї, що існує у нашому розумінні! Змушує замислитися, сильно рамисли-тися...

Саме тому захотілося зустрі-тися з автором та поспілку-ватися - адже в усній розмові, так би мовити “зазираючи в очі” один одному, завжди мож-на дізнатися набагато більше. Зустрілися, поспілкувалися. Микола Андрійович не лише не заперечував проти публікації цієї розмови, а, як мені здалося, був навіть дуже задоволений.

Кор.: Скажіть, будь ласка, що Вас підштовхнуло написати цю книгу? адже, наскільки мені відомо, Ви - не письменник, не журналіст і не лікар (у прямому розумінні цього слова)?...

М.а.: По-перше, називати мою роботу книгою є не зовсім пра-вильним, хоча за таке визна-чення дуже дякую. Це не книга, це, скоріше, програма, програма переходу на вищий ступінь сві-домості, такий собі дороговказ. Можна навіть сказати, що це нове вчення, засноване на забутому чи завуальованому, але уже відомому знанні, підтвердженому у фізичній площині.

А те, що я не лікар у Вашому розумінні цього визначення, дає мені можливість побачити ситуа-цію з невідомого людям ракурсу.

Ні, краще сказати так: з відомого, але відомого якимись фрагмента-ми, частинами. Мені ж вдалося зібрати усі ці фрагменти докупи і скласти дуже цікаву, навіть дивну картину, відмінну від уже існую-чих, часом протилежну тим, що тим чи іншим чином нав’язані нам соціумом. Тому виходить, що я все-таки лікар, але не тіл, а душ. На відміну, від, наприклад, психолога (який теж лікує душі) я це роблю не тільки словом, як він. Господь Бог дав нам інструмент, якого навіть близько у світі не іс-нувало до цієї пори. І це не щось абстрактне, він - фізичний, як і все, що нас оточує.

Кор.: а Ви не замислювалися над тим, чи потрібне людям Ваше вчення?

М.а.: Те, що це так – однознач-но. До того ж, просто сьогодні, за-раз. Інколи, коли людей запитують про щось дуже-дуже важливе, вони кажуть: «Це все необхідно було ще вчора». Мабуть, Ви теж чули цей трохи парадоксальний, але вірний вислів. Так от – те, про що я напи-сав, потрібно було ще позавчора! Справа в тому, що моя програма – програма повноцінного, радісного,

духовно наповненого, практично без обмежень (у нормальному розумінні, звичайно) життя. Спи-таєте, як цього досягнути? Перш за все, треба бути здоровим! Тоді розв’язуються й інші негаразди: у сім’ї, на роботі, в самому собі.

Кор.: Ви, якщо я не помиля-юсь, стверджуєте, що процес старіння не є наслідком анти-соціального способу життя, а результатом антигармонійного стану людини..?

М.а.: Не зовсім так. Життя має багато аспектів, так само, як у при-роді є різні кольори. Не потрібно підходити до розуміння чого б там не було з позиції дальтоніків: «або біле, або чорне». Людина може бути старою і у 20 років. При цьо-му старіє не фізичне тіло, а душа, свідомість, єство, а вже потім, як наслідок, і тіло – домівка душі. Антисоціальний спосіб життя – це лише один із аспектів, своєрідний захист від дійсності, параметри якої сформовані особистістю. Фор-мація та усвідомлення у кожного відбувається по-різному, і причини будуть різні, але при тому усіх об’єднує спільне – неприйнятність життя, нав’язаного соціумом, як загально правильне. Тому це лише один із симптомів антигармоній-ного стану. Потім починаються хвороби у фізичному вираженні, омолодження їх, особливо сер-цевих та мозкових (інфаркти та інсульти) і т.п. Причина їх виник-нення, тобто етіологія, для науки

поки що є спірна, а якщо спірним то невизначеним.

Кор.: Складається враження, що Ви взагалі не сприймаєте сучасну медицину у її теперіш-ньому стані.

М.а.: Я чекав цього запитання. Воно дуже важливе, тому його ви-світлення буде мати визначальне значення для усіх, можливо, не для всіх одночасно, хтось зрозуміє раніше, хтось пізніше, але для всіх. Отже, для початку давайте про-аналізуємо життя «братів наших менших»: звірів, тварин, птахів, плазунів. Домашня птиця, що живе на птахофабриці в оточенні тисяч собі подібних, у безпосередньо-му контакті (у клітці) з десятком таких самих, як вона, повністю за-доволена життям – у неї є що їсти, пити, є тепло, захист від хижаків та хвороб (це їй так здається). Якщо в цей час вона являється ще й лідером у клітці, то взагалі супер! Вона має ким керувати та понукати, маючи при цьому більше простору та право першою підхо-дити до їжі.

Інші їх «брати та сестри» жи-вуть на присадибній ділянці. Там більше свободи (умовної), ширше

кругозір, різноманітніший харч. Тому там жити набагато краще, ніж на птахофабриці. А є ще інші, які живуть на волі, тобто дикі. Генетично вони ідентичні. Що ж відрізняє їх один від одного? До-свід та пам’ять.

Якщо поселити дику пташку до одомашнених, а тим більше на пта-хофабрику, вона не виживе. Якби у птахів була мова, подібна нашій, дика родичка могла б збунтувати «бранців», запропонувати їм кра-ще життя, але це може зробити на Землі тільки людина, у якої є інтелект та засіб спілкування – мова. Через кору головного мозку, за допомогою її відділів таламусу та гіпокампу, можна обмалювати якусь ситуацію, створити іншу картину, пробудити мрію та бажан-ня досягти її.

Технологія «класичного» ліку-вання (що започаткував «батько медицини» Гіппократ і яку розви-нули його послідовники), колись нас задовольняла, адже ми не бачили і не знали іншого. Люди приймали (і майже усі приймають і зараз) її як беззаперечну догму, але цей вибраний колись шлях є неправильним, що і доводить тепе-рішня ситуація. Він завів людство у глухий кут. Думаєте, виходу не-має? Ні, він є, але потрібно почати практично все спочатку.

Початкова форма, звичайно, не-досконала, можливо, неоковирна, але з чогось усе ж таки треба по-чинати! Необхідно замінити новим те старе, яке навіть у початковій стадії стоїть на порядок вище існу-ючої. За останні 30 років практич-но у всіх сферах життя технології зробили революційний прорив, досягли того, що ми навіть мріяти не могли, навіть на думку не спа-дало. І це ще не межа, ця техно-логічна спіраль, яка, звужуючись, закручується, набираючи оберти. Медицина, яка до цього часу туп-цювала практично на місці, теж зрушилася - завдяки тим самим на-нотехнологіям. Тепер діагностика не прив’язана до медичних догм, і необез’язичена авторитетами та клятвою Гіппократа.

Але головний інструментарій медицини, яким є фармакологія, за останні 30 років практично

залишився на місці. Я не вважаю досягненнями зміну комбінацій діючих речовин, їх ротацію, зруч-ність в застосуванні.

Колись Амосов сказав: «Май-бутнє медицини у біотехнологіях». Миколо Михайловичу, Ви були

праві на100%! Ера біотехнологій уже почалася, мій винахід є цьому підтвердженням, можливо, почат-ком певного етапу. Зрозуміло, що буде ще багато різного, але голо-вний вектор розвитку залишиться незмінним. І я радий, що стою біля його витоків. Ви, Миколо Михайлович, колись стверджували у «Записках из будущего»: «Лю-бое творчество? нет, только то, которое на пользу людям. А что? Стыдно, что мы, теоре-тики, так мало даем врачам. но они тоже какие-то странные: мирятся с примитивными пред-ставлениями, с ошибками».

Можна заперечити: «Серед-ня тривалість життя за останні 30 років збільшилася…» А далі нема що сказати, тому що вона насправді практично не збільши-лася, хіба що на 3-5 років, і то не за допомогою лікарських засобів, а за рахунок зменшення смертності немовлят і їх матерів при пологах, ранній діагностиці та застосу-ванні в інтенсивній терапії тих самих нанотехнологій. То за що ж мені любити медицину? За те,

що фармацевтичний бізнес скон-центрований у декількох світових компаніях, які і виробляють дієві речовини та складові? До Вашого відома, Україна виробляє ліки, які на 98% є дженериками, тобто, непатентованими препаратами, на які закінчився термін патентного захисту. З того часу, як їх розро-били, минули десятки років, але, окрім торгової марки, нічого не змінилося. А власні розробки де?

Кор.: Ви винесли на загал свою теорію походження хвороб та їх причино-наслідковий зв’язок. У Вас докорів сумління щодо моральності немає?

М.а.: Ставлячи це питання, у Вас, швидше за все, спрацював

баласт чи багаж, відкладений со-ціумом, який, у свою чергу, скла-дається з непорушних догм, у тому числі медичних та державних. Докори сумління є, і їх багато, як і в інших людей із високою план-кою самосвідомості. Щодо даного випадку – також, але не в тому, етично це чи ні. Тут відповідь однозначна: етично усе, що йде на користь людям, а докори самому собі можуть бути лише тоді, якщо ти не використав усі можливості, знання та повноваження, одним словом – недопрацьовував.

Взагалі, теорія чи гіпотеза ма-ють бути легкими, пластичними, здатними до трансформації, у пев-них межах, звичайно. А от Ви мені скажіть: мали моральне право ті, хто висував теорії, доводити їх до абсолютизму, трактувати як аксіо-ми, користуючись методами софіз-му, та знищувати інакомислячих, у тому числі і фізично? Подібне відбувалося протягом усього існу-вання людства, і ті методи, якими користувалися у Середньовіччі, не дуже відрізнялися від тих, що використовували у 20-му сторіччі! Теорії, які стали догмами, тепер майже всі розвінчані (починаючи від плоскої Землі та закінчуючи атомом, як основою Всесвіту), у тому числі медичні – Дарвінізму - Лисенківщина т. і. І платою за розвінчання, як я вже казав, було не тільки відсторонення та осмію-вання, а й фізичне знищення.

Тому підтверджувати мою те-орію будуть інші, моя справа – практика. Слава Богу, що фактична медицина має пріоритет перед науковою, бо вона важливіша та визначальна.

Кор.: Тепер, будь ласка, розка-жіть нашим читачам про Вашу теорію виникнення хвороб, хоча б коротко. Про причинність, протікання, наслідки, можли-вість уникнення, а якщо вони вже є, то як їх побороти.

М.а.: За моєю теорію, їх ви-никнення провокують два осно-вних фактори (я маю на увазі ті, які загрожують нашому життю безпосередньо). Є й третій, який офіційна медицина визначила як фактор ризику (алкоголь, паління, малорухомий спосіб життя, іоні-зуюче випромінювання, радіація, незбалансоване харчування, пере-їдання, канцерогени, спадковість і т. д.).

Крім факторів ризику, одно-стайності в причинах виникнення захворювань немає - бувають навіть діаметрально протилежні гіпотези. Тому зрозуміло, що на науковому рівні їх фактично не має. Правда для мене дуже важ-ливо, усі одностайно сходяться на тому, що підвищений холестерин (гіперхолестеринемія) є причиною виникнення серцево-судинних за-хворювань (інфаркт, інсульт) серця та головного мозку. Я також із цим згоден, але розуміти потрібно тро-хи по іншому, що лікарі трактують гіперхолестеринемію як причину атеросклерозу: «Без холестерину

Причиною переважної більшості захворювань є атеросклероз. Причина виникнення атероскле-розу – наша психоемоційна складова, тобто, ду-ховний стан. Правду кажучи, навіть не знаю, як можна сформулювати у кількох реченнях такий великий об’єм інформації. Тим, кого це стосуєть-

ся безпосередньо, раджу ознайомитися із моєю книгою «Правда життя»

«Передайте царю, англичане ружья кирпи-чом не чистют».

продовження на 8 стр.

№ 19-20 (532-533), июль 2012moyagazeta.com

моя точка зрения 9моя политика8 № 12 июль 2012 г.

не буває атеросклерозу» (теорія М.М. Анічкова та його послідов-ників), а я високий рівень холес-терину визначаю як симптом ате-росклерозу. Хто правий, розсудить час, а на практиці, як і в них, так і у мене, стоїть одне – нормалізувати стан людини. Підхід та завдання у нас - однакові, а ось виконання - різне. Але все по порядку.

Причиною переважної більшості захворювань є атеросклероз. При-чина виникнення атеросклерозу – наша психоемоційна складова, тобто, духовний стан. Правду кажучи, навіть не знаю, як можна сформулювати у кількох реченнях такий великий об’єм інформації. Тим, кого це стосується безпо-середньо, раджу ознайомитися із моєю книгою «Правда життя». Вона поки що існує лише в елек-тронній версії, тому можна прочи-тати з комп’ютера, ну а кому вже зовсім проблематично мати справу з електронними носіями – дзво-ніть, роздрукуємо на принтері.

Так от, атеросклероз виникає че-рез пошкодження ендотелію, тоб-то, внутрішнього шару судин. Його лише нещодавно визнали окремим органом – 10-15 років тому. Ні, це зробив не я (сміється – ред.). Оксиданти або вільні радикали пошкоджують судини, руйнуючи ендотелій (безпосередній контакт з кров’ю) на рівні ДНК. На цьому місці утворюється атеросклеро-тична жирова або холестерино-ліпідна бляшка, колонії цих бля-шок закупорюють просвіт судин, від коронарних до артеріол, що, в свою чергу, затруднює подачу до клітини током крові поживних речовин та кисню.

В організмі теплокровних існує механізм зворотньої реакції, тобто, підвищення функціональності на випадок атипових ситуацій. Це цілий нервово-біохімічний комп-лекс, що передбачає потенційне збільшення використання енергії та захисних функцій. Причиною виникнення нервової дуги є під-готовка організму до реалізації надзусиль, що висловлювалося раніше.

З кожним разом, можна сказати, з кожним роком реалізація психо-емоційного комплексу посередни-цтвом оксидантів руйнує судинну систему, і виникає захворювання – атеросклероз. У сучасній медицині ця нозологічна форма виражена якось непевно, завуальовано, не-

конкретно, плюс ще й незрозуміло. Виникає питання – чому? Відпові-ді, крім мене, не скаже ніхто. Хоча, можливо, я перебільшив, хтось ще знає, чому таке відбувається, але це буде лише констатацією факту. Чому існує стільки праць учених про хвороби серця, мозку, гіперхо-лестеринемію, гіпертензію, цукро-вий діабет, ожиріння, невропатичні та інші захворювання?

Так от, я Вас інформую. На усі ці хвороби і на ще багато інших можна деякий час впливати лі-карськими хімічними засобами. Ефективно чи неефективно – вже інше питання. Опуститися «на рівень нижче» захворювань та визнати їхньою першопричиною атеросклероз – це те саме, що власноруч підписати собі акт на нездатність, тому що не існує жод-ного лікарського засобу, здатного навіть позитивно вплинути на цю хворобу, я вже не кажу про те, щоб вилікувати! Так, існує шунтуван-ня, але воно проводиться лише на артеріях більшого діаметру. А що робити із меншими за розміром чи передкапілярами? Саме тому

усі: «Тихо! Ша!», ніби подібної хвороби взагалі не існує. Так от, знайте – не існує ні гіпертензії, ні гіперхолестеринемії, ні цукрового діабету ІІ типу, ні ожиріння! Є лише атеросклероз, а усе перера-ховане – лише симптоми, такі самі, як висока температура при ГРЗ чи ангіні. Вже згодом ці симптоми провокують виникнення хвороб, з якими медицина бореться, але справитися не може, трактуючи

як хронічні з рецидивами. Тому ці хвороби призводять до летального наслідку, в тому числі й онколо-гічні.

Кор.: Ну а як, на Вашу думку, це відбувається? Хотілося б почути й об’єктивні підтвер-дження…

М.а.: Все дуже просто і складно водночас. Механізм описаний у книжці, але спробую розповісти в скороченому вигляді. Військові моряки кажуть, що швидкість ескадри визначається швидкістю найповільнішого корабля, а техні-

ки визначають навантаження, яке може витримати трубопровід, за станом найслабкішої ділянки і т. п. Мотузка також рветься у най-тоншому місці. У нашому орга-нізмі судинна система має запас на випадок зворотної реакції, у тому числі так звані колатеральні суди-ни, коли органи та м’язи можуть постачатися кров’ю в обхід за-купорених ділянок (ішемованих). Колатеральні судини є практично у всіх органах, але їх дуже мало у серці та мозку, вони практично відсутні. Саме тому наші най-важливіші органи і є тим самим слабким місцем.

По-друге, низька пропускна здатність судин не забезпечує нор-мального постачання клітин. Вони голодують, їм не вистачає глюкози, кисню, того ж самого холестерину та інших поживних речовин, що транспортуються кров’ю. Тоді йдуть сигнали до ЦНС (централь-ної нервової системи) про голоду-вання і організм вмикає механізм на зразок зворотної реакції. Саме тоді збільшується апетит, щоб забезпечити збільшення концен-

трації глюкози, холестерину, та підвищується тиск, щоб компен-сувати знижену прохідність. Ось звідки у нас високі холестерин, рівень цукру, тиск, ожиріння. Як наслідок – створені передумови для інфарктів, інсультів, хвороб нирок, кінцівок... Тоді ми кидаємо до рота таблетку в надії нормалі-зувати загрозливий стан, не замис-люючись над тим, що тим самим стали заручником фарміндустрії.

Якщо високий тиск – приймаємо гіпотензивні, високий цукор – по-хідні сульфанілсечовини, високий холестерин – статини і т. д. Але жодного безпечного хімічного препарату не буває! До того ж, практично жоден із них не виконує сподівань, на них покладених!

Я поясню, чому. Якщо Вам при високому рівні цукру запропонува-ли вживати, скажімо, по півтаблет-ки діабетону, чи справитеся Ви із цукровим діабетом? Сто відсотків, що ні. Спочатку буде півтаблетки, потім ціла, потім кілька на добу, далі інсулін (якщо дотягнете до того часу), і його дози з кожним ра-зом будуть усе більші і більші…

Така сама ситуація і по гіпер-холестеринемії, тобто, високій концентрації холестерину, навіть ще гірша, бо приходить момент, коли статини уже не компенсують його. Чому так відбувається? Тому що боротьба іде з наслідками, а не із причиною. І скільки б ми не намагалься, кінцевий результат прогнозований. Потрібно не роз-ганяти дим, який спричиняє поже-жа, і який заважає дихати, а гасити пожежу! Загасить вогонь - дим сам розвіється.

Кор.: Ви обіцяли пояснити небезпеку хімпрепаратів та їх малоефективність…

М.а.: Про ці питання треба розповідати окремо. Для початку розглянемо цукровий діабет та гіперхолестеринемію. Як діє ком-пенсатор при цукровому діабеті? Треба прийняти пігулку - стимуля-тор β-клітин підшлункової залози (острівці Лангерганса). На перший

час отримуємо результат, але чим більше стимулюємо, тим менше стає β-клітин. Старі та виснажені відмирають, а нові не утворюють-ся. Для ділення клітини, тобто мітозу, необхідно створити певні умови. А коли та працює понад силу протягом всього свого існу-вання, де візьмуться ці передумо-ви? Звідси і результат – екзогенний інсулін.

Тепер поговоримо про гіпер-холестеринемію. У нормі, тобто в гомеостазі, 80% холестерину синтезується самим організмом, а 20% надходить з їжею. Якщо ми обмежили себе антихолестерино-вою дієтою, практично нічого не змінюється, організм буде синтезу-вати не 80, а 90 відсотків. Застосо-вуються препарати групи статинів. Це блокатори, інгібітори ферменту ГМГ-КоА редуктази. По-простому, блокатори рецепторів печінки, яка є основним синтезатором холесте-рину. На перших порах це також спрацьовує, але, окрім печінки, хо-лестерин продукують: кишечник, нирки, наднирники, статеві залози, які з часом збільшують свою функ-цію продукування, перебираючи на себе недостатність печінки. Саме тому холестерин знижува-тися не буде. Можна сказати, що при цій пожежі маска від диму і ганчірка, яким його розганяють, вже не діють.

Така або подібна ситуація і при інших симптомах, у т. ч. нефропатії та хворобах шлунково-кишкового тракту, особливо при панкреатиті з перспективою панкреонекрозу.

Кор.: а Ви можете на це впли-нути?

М.а.: Якби не міг, не було б сенсу писати книгу чи давати інтерв’ю. Звичайно, можу, осо-бливо тоді, коли справа стосується високого холестерину чи цукру, а препарати- компенсатори ще не приймалися. Питання нормалі-зації, навіть на тривалий термін, буде не складнішим, ніж при ГРЗ, та й не дорожчим. Складніше з уже травмованими хімією органами, але також не безнадійно. Результа-

ти будуть, і такі, що не спостеріга-лися у світі жодного разу!

Кор.: Ого! Давайте деталь-ніше!

М.а.: Детальніше написано в книзі «Правда життя». А у за-гальному ситуація така: вплив на атеросклероз через ДНК, навіть не так, вплив на судинний ендотелій через ДНК. Оксиданти, або, як ще кажуть, вільні радикали, руйнують його (про це говорилося раніше), а ми відновлюємо.

Кор.: Яким чином?М.а.: Ми відбираємо ДНК у

двостулкових молюсків Anodonta Bivalvia, лущимо його, наче горіх, а воно, в свою чергу, перепро-грамовує наше, особливо клітини ендотелію.

Кор.: Звучить якось фантас-тично…

М.а.: Нічого подібного! На

перший погляд, можливо, так, але наукова медицина та практична – речі відмінні, і пріоритет все ж буде за практичною медициною. При вперше виявлених високих рівнях холестерину та цукру нор-малізація мінімум у 90%. Я можу з”закластися” з будь-яким бажа-ючим, навіть шию покласти під гільйотину, в тому, що у 9 із 10 ви-падків стан нормалізується. Мож-ливо, ефективність буде і більше 90%, але не хочеться ризикувати шиєю, на якій, як відомо, кріпить-ся голова. Подібні результати сто-суються цукрового діабету ІІ типу. З першим, юнацьким спонтанним, набагато проблематичніше, і парі тут неактуальне.

Кор.: То що ж це за панацея така?! Скажіть уже і мені, і людям!

М.а.: Це «БіоСЕСС» (Біоло-гічний стабілізатор ендокринно-судинної системи). Поки що він зареєстрований як біологічно ак-тивна добавка, парафармацевтик. На щось більше поки немає гро-шей, але це питання часу. Другий - «ПропреС» (Протипухлинний препарат Савчука), який впливає на пухлини. Я його позиціоную як засіб проти полікістозу. Результати - просто вражаючі!

Хочеться попередити та про-інформувати людей відносно артеріального тиску та ожиріння. Це не симптом, а симптоматична складова атеросклерозу, тому не варто мати надію, що артеріальний тиск та вага прийдуть до норми з першого разу. Вони накопичува-лися не один місяць чи навіть рік, тому і зникнуть не одразу, але вони будуть знижуватися, не набагато, на 1,5-2 кг, та на 10-20 мм. рт. ст., але стабільно і на тривалий час.

Кор.: Ну добре! Яка перспек-тива, що це крім здоров’я дасть людям, державі в кінці кінців?

М.а.: Це те питання, яке я дуже хотів почути, дякую за нього. Якщо в найближчий час в Україні передбачено вилізти з боргової кабали, подолати кризу, ввійти до складу країн, хоча б другого світу,

то зроблять це не державні мужі, не політики, і не добрі «дяді» з- за кордону, зробить мій винахід. Панове, керівники держави, ліві і праві, більшість і опозиція, люди доброї волі - даний Богом шанс потрібно використати! Не ви-користаємо його сьогодні, завтра це зроблять інші, а ми знову як, завжди, будемо пасти задніх.

Прогнозований потенційний попит має складати сотні мільярдів доларів! Це додаткове створення сотень тисяч робочих місць! Так і хочеться озвучити фразу Лівші «Передайте царю, англичане ру-жья, кирпичом не чистют».

Кор.: Що Ви хотіли б побажати на закінчення?

М.а.: Сам я фізіологічно здатен жити 150 років - як нам відведено природою та передбачено геронто-логією. Тому бажаю читачам, щоб вони побачили, як це відбудеться. Що для цього потрібно зробити? Читайте книгу «Правда життя» на сайті http://biosess.at.ua/. Хто не має можливості користуватися Ін-тернетом, телефонуйте нам: 0382-71-85-40 або 097-576-19-83.

З кожним разом, можна сказати, з кожним роком реалізація психоемоційного комплексу посередництвом оксидантів руйнує судинну систему, і виникає захворювання – атеро-склероз. У сучасній медицині ця нозологічна форма виражена якось непевно, завуальо-вано, неконкретно, плюс ще й незрозуміло. Виникає питання – чому?

Мотузка також рветься у найтоншому місці. У нашому організмі судинна система має запас на випадок зворотної реакції, у тому числі так звані колатеральні судини, коли органи та м’язи можуть постачатися кров’ю в обхід закупорених ділянок (ішемо-ваних). Колатеральні судини є практично у всіх органах, але їх дуже мало у серці та мозку, вони практично відсутні. Саме тому наші найважливіші органи і є тим самим слабким місцем.

Така сама ситуація і по гіперхолестерине-мії, тобто, високій концентрації холестери-ну, навіть ще гірша, бо приходить момент, коли статини уже не компенсують його. Чому так відбувається? Тому що боротьба іде з наслідками, а не із причиною. і скільки б ми не старалися, кінцевий результат про-гнозований. Потрібно не розганяти дим, який спричиняє пожежа, і який заважає дихати, а гасити пожежу! Загасите вогонь, дим сам розвіється.

Спілкувалася Людмила Луніна

e-mail: lunina.moyagazeta@list.ru

moyagazeta.com№ 19-20 (532-533), июль 2012моя точка зрения 9моя политика№ 12 июль 2012 г.

®

Похудеть всегда хочется быстро, без изнуряющих диет и тренажёрных залов: так, как написано практически в каждой рекламе: надела кроссовки для похудения, выпила таблетку для расще-пления жиров, намазалась антицеллюлитным кремом, наклеила пластырь строй-ности, хлопнула в ладошки и… превратилась в краса-вицу!

Н и ч е го п л охо го , е с т е -ственно, в таких желаниях нет - ведь решение поху-деть быстро, как правило, вызвано событиями нашей жизни, которые появились так же быстро и внезапно, как и лишние килограммы.

Все мы однажды влюбляем-ся, не можем застегнуть змейку на любимом платье, поправ-ляемся после праздников или родов, едем в отпуск, поэтому хочется минус 10 кг за неделю и всё тут!

Случаются ли такие чудеса? Конечно! Но только в сказках или при хирургическом вме-шательстве.

Блиц-уборка, чтобы по-худеть

Возможно, вы уже пытались нанести ответный удар по нежелательному весу с по-мощью диет, но, как показала практика, успешно переждав голодные времена – потерянные

Когда размер имеет значение... или как правильно худеть, чтобы остаться здоровой и красивой

килограммы возвращались, прихватив с собою ещё пару-тройку дополнительных.

Кроме того, к ним присоеди-нялись нитраты, пестициды, стабилизаторы, загустители и консерванты, которые сегодня содержатся практически во всех овощах, фруктах, не-жирном мясе, йогуртах и дру-гих продуктах, составляющих основу диетического рациона.

Спасаясь от «ядохимикат-ной» диеты, вашему разумному организму ничего не остава-лось делать, как наполнять себя водой для нейтрализации токсинов – какая уж тут потеря веса!?

Прежде чем начать худеть, вспомните: как вы готовитесь к приходу дорогих гостей? Ес-тественно, начинаем с уборки! Для вашего организма любые диеты, чаи и препараты для похудения – такие же гости, поэтому к их торжественному приёму разумная подготов-ка (уборка) организма будет важным плюсом.

Без преувеличения, пекти-носодержащий фитопрепа-рат Яблопект можно назвать «универсальным чистящим средством» для вашего орга-низма.

Я б л о п е к т я в л я е т с я уника льным фито сорбен -том, который обеспечивает эффективную детоксикацию организма.

Его приятные на вкус ши-пучие «таблетки» разжижа-ют и нейтрализуют шлаки и токсины, продукты распада жировых отложений, выводят из организма лишнюю жид-кость, помогают нормализовать обмен веществ, пополняют в организме необходимый запас микроэлементов и минералов, дарят бодрость и хорошее са-мочувствие.

Что бы такое съесть, чтобы похудеть?

Без этого классического вопроса не обходится ни одна диета! Надеемся, что рацион своего пи-тания вы подберёте не на женском форуме, а с врачом диетологом.

А вот обогатить этот р а ц и о н и з а к р е п и т ь результаты, достигнутые с Яблопектом, вам помо-жет Клетчатка «Овесан» ТМ Биолика.

К л е т ч а т к а « О в е -сан» улучшает работу желудочно-кишечного тракта и способствует очищению организма естественным путём.

Поэтому не кушать с «Овесаном» после шести вечера - гораздо проще, чем без него.

Что бы такое выпить, чтобы похудеть?

Любой «худеющий» ор-ганизм с удовольствием

расстаётся с лишней жидкос-тью, но весьма неохотно отдаёт свои жировые запасы. Чтобы уменьшить глубокие жировые слои, нужны регулярные фи-зические нагрузки.

Если по каким-то причи-нам вы не можете посещать тренажёрный зал трижды в не-делю – включите в программу вашего правильного похудения лёгкую гимнастику и фитота-блетки «Грация-биол».

Этот комплексный фитопре-парат отлично стимулирует об-мен веществ и пищеварение.

Подавляя нежелательные приступы голода, «Грация-биол» приучает, таким обра-зом, наш организм питаться по часам и небольшими по-рциями.

В итоге таких изменений наш организм начинает расходовать глубокий подкожный жир, который ранее был накоплен про запас.

Ещё один приятный бонус от фитопрепарата «Грация-биол» - это его уникальная возмож-

ность нормализо-вать уровень холес-терина в крови.

С о в е т о т Б и -олики: если ваш избыточный вес со-ставляет более 10 кг, вы не можете себе позволить в полной мере обога-тить рацион питания качественными про-дуктами питания и вынуждены вести ма л о п од в и ж н ы й образ жизни – фито-препарат «Грация-биол» следует за-пивать водой, пред-варительно добавив в неё несколько ка-пель фитоэкстракта

«Можжевельник».

Фитоэкстракт «Можжевель-ник» обладает противоотёчным эффектом, и необходим для поддержания работы почек во время похудения, т.к. именно в этот в период на них прихо-дится максимальная нагрузка, связанная с выведением шла-ков из организма.

Файв-о-клок, чтобы поху-деть!

Правильный питьевой режим во время похудения – залог того, что ваша кожа обретёт красивый

О таблетках, которые могут гарантировать такой резуль-тат, даже страшно подумать!

ранние морщины, обезво -живание организма, аллерги-ческие реакции, заболевание ЖКТ, стремительное «возвра-щение» утраченных килограм-мов – вот самые «невинные» побочные эффекты, которые зафиксированы после употре-бления препаратов для экспресс-похудения.

После приёма Яблопекта организм словно «расцвета-ет» и с максимальной отдачей реагирует на любые диеты и антицеллюлитные процедуры.

нередко случается и так, что после этапа «очищения» организ-ма фитопрепаратом Яблопект, вопрос о похудении и лишних килограммах становится уже неактуальным.

Попадая в желудок, «Овесан» увеличивается в объёме, приту-пляет голод и вызывает чувство насыщения.

на этапе применения фи-топрепарата «грация-биол» происходит мягкое очищение печени и почек, и закрепление ранее достигнутых результатов похудения.

Подобрать индивидуальную программу коррекции веса, а также получить дополнительную информацию о фитопрепаратах ТМ Биолика вы можете у специалистов-консультантов в фирменных точках продаж в вашем городе или по тел. 067 572 6922

Более подробно ознакомиться или заказать продукцию ТМ Биолика можно на сайте www.biolika.ua главный офис ТМ Биолика: Украина, г. Харьков, ул. Плехановская, 145

ТМ “Биолика” расширяет дилерскую сеть и приглашает к сотрудничеству фитнес-центры, салоны красоты, спортивные школы и медицинские центры.

и здоровый вид, останется гладкой, эластичной, а на лице не появятся дополнительные морщины.

Для этого ежедневно нужно употреблять не менее 2,5-3 литров жидкости.

Если после похудения вы хотите выглядеть действи-тельно «по-королевски», то во время традиционного чаепи-тия побалуйте себя фиточаем «Грациозный».

О н о бл а д а е т н е тол ь ко приятным вкусом и ароматом, но и прекрасно нормализует жировой и углеводный обмен.

Фиточай «Грациозный» на-полняет организм витаминами и способствует детоксикации организма.

В итоге, казалось бы, обычное чаепитие благотворно скажет-ся не только на объёме вашей талии и бёдер, но и сияющем виде вашей кожи.

Если вы еще не решили, ка-кому из фитопрепаратов дове-рить почётную миссию вашего удивительного преображения – обратитесь за советами к специалистам-консультантам ТМ Биолика. Это позволит вам за минимальное количество времени и с минимальными за-тратами добиться действитель-но потрясающих результатов!

Идя навстречу тем, кто хочет подкорректировать свой вес с максимальным положительным эффектом для своего организма и внешности, научный совет ТМ Биолика разработал про-грамму для коррекции веса «Биолика-Совершенство».

Фитопрепараты, о которых мы рассказали вам в этой статье, составляют основу программы «Биолика – Совер-шенство».

Программа для коррекции веса «Биолика-Совершенство» рекомендована к применению людям с избыточной или нор-мальной массой тела для кор-рекции или поддержания веса,

очищения организма от шлаков и комплексного оздоровле-ния при: лечении ожирения и избыточного веса; нарушениях обмена веществ; эндокринных заболеваниях; атеросклерозе, нарушении липидного обмена; инсулиннезависимой форме са-харного диабета; комплексном лечении целлюлита.

Хмельницкая областная общественно-политическая газета moyagazeta@list.ru

Ви стали свідком

незвичайної події, потрапили в

безвихідь, перед вами зачинили усі двері?

Не втрачайте надії - вихід завжди є!

Телефонуйте на «гарячу лінію»

«Бюро журналістських розслідувань»

«Моєї газети+» 096-483-20-56 або 777-847

«Бюро журналістських розслідувань» – це вирішення Ваших проблем!№ 19-20 (532-533) июль 2012 г.

www.moyagazeta.com

Рибальський рекет по-хмельницькому

Вони пред’являють претензії до місцевої райдержадміністрації, керівників якої звинувачують у ко-рупційних діях на користь ДП СГЦР «Поділля». Враховуючи, що рибне господарство — чи не найбільший працедавець у районі, сотні праців-ників галузі побоюються, що після того, як їх ставки відійдуть до “По-ділля” – структури близької до губер-натора області Василя Ядухи, вони

всі, разом із сім’ ями, залишаться без жодних засобів до існування.

У травні депутати під тиском громади, яка вийшла до райради з наміром припинити свавілля, відмовилися розглядати питання про передачу ставків «Поділлю», принаймні до тих пір, поки суд не вирішить, хто ж має законне право користуватися державними природ-ними ресурсами.

Неймовірно: районна рада вже втретє розглядає питання про пере-дачу ставків, що знаходяться у закон-ному користуванні “Хмельницькриб-госпу”, попри рішення суду!

Зокрема, Хмельницький адміні-стративний суд в своєму рішенні зазначив, що клопотання про при-пинення користування земельними ділянками “Хмельницькрибгоспу” було подано до райадміністрації Ві-талієм Коцюбою, який не мав ніяких підстав діяти від імені підприємства, та ще й до того ж користуючись не-

Декілька років Хмельниччина слідкує за подіями навколо май-на та ставків, на яких вирощує рибу ВАТ «Хмельницькрибгосп». Рибалки Хмельниччини днями мають захищати свої зариблені водойми у Старій Синяві.

дійсною печаткою! Люди в Старій Синяві дезорі-

єнтовані навіть своєю, виборною, владою, яка, можливо, свідомо вводить в оману подолян. Напри-клад, селищний голова Олександр Романенко запевняв односельців, що буде ставити на голосування рішення про розробку документції на користь ВАТ “Хмельницькрибгосп”, проте незабаром селяни виявили, що їх ставки передані рішенням тої ж ради одіозному ДП СГЦР “Поділля”. Ця структура, яка, скоріше всього, діє під негласним патронатом голови облдержадміністрації Ядухи, за-ймається тим, що цілеспрямовано переводить на себе всі рибні госпо-дарства області та підпорядковані

«Поділлю» ТОВки — не платячи при цьому державі ні копійки, та ще й залишаючи без роботи сотні рибалок в області, яка мала свого часу найбільший в Україні потенціал ставкового рибництва.

Кінцеві отримувачі земель, на яких розраховані протиправні рішення районних рад, є співвласниками товариств з обмеженою відпові-дальністю, серед яхих донька голови Хмельницької ОДА Василя Ядухи Світлана Реп’ях та родич першого заступника голови ОДА Володимира Галищука.

Не важко припустити, що початок рейдерської активності фірми “По-ділля” припадає на 2010 рік, коли до влади в області прийшла нова управлінська команда на чолі з Ва-силем Ядухою.

Ще 26 квітня в обласному ад-міністративному суді було роз-глянуто справу про визнання на цій підставі незаконними рішень

Старосинявської РДА від 14.06.11 и 20.03.12, якими дозволялося від-ведення землі, що є у користуванні “Хмельницькрибгоспу”, сумнівному претенденту - ДП СГЦР «Поділля». Але, як сказано вище, рішення суду не забороняють розглядати на ра-йонних радах питання, базовані на фальшивих документах.

Фальсифіковані документи не помічають і правоохоронці, проте фальшовані папери охоче беруть на розгляд в райдержадміністраціях - і на основі цих паперів виносять протизаконні розпорядження, які неодноразово скасовувалися Хмель-ницьким окружним адміністратив-ним судом.

Чергова спроба протягнути проти-правне рішення призна-чена на 27 липня. При-наймні, про це свідчить опублікований порядок денний Старосинявської райради.

Прикро визнавати, але що можуть вдіяти право-охоронні органи в області, повністю, так би мови-ти, “монополізованій” губернатором Ядухою, який забороняє підлеглим висловлювати будь-які критичні думки щодо об-ласного керівництва? Тим більше, якщо є “вказів-ка” губернатора про те, що адміністрації можуть собі “штампувати” будь-які рішення, передавати і відчужувати будь-чию власність, з його “най-височайшего” дозволу, незважаючи на норми за-конодавства?

Подібна ситуація зі став-ками характерна далеко не тільки для Старої Синяви.

Захоплення ставків зафіксовані в Летичівському, Полонському, Воло-чиському, Старокостянтинівському районах. А чиновники, що приймали відповідні протиправні рішення, натякали на їх узгодження з самими високими посадовцями України.

Не є чимось незвичним у По-дільському краї і випадки погроз, або ж підпали будинків занадто активних захисників рибальських господарств.

Таким чином, рішення голови Ста-росинявської райдержадміністрації Олександра Борбича - передати ставки на підставі його розпоря-дження, визнаного протиправним та скасованого Хмельницьким окруж-ним адміністративним судом, ви-глядає далеко не якоюсь аномалією, а лише типовою ілюстрацією того стану, який наразі склався на всій Хмельниччині.

Анастасія Дзюба

Реклама

Сергей Мельник о Михаиле Чекмане: «Это были лучшие годы моей работы! Опыта, полу-

ченного мною, хватает на всю жизнь»Стр. 3

Очень хочется обратить внимание современных украинских, в том числе и хмельницких «скоробогатеев» от хлебного бизнеса на

простую истину: осторожнее! Хлеб – товар политический!

стр. 2

Телевидение – способ получения реальной информации или манипуляция сознанием?

стр.6

С 9 мая вступил в силу новый закон «О доступе к публичной информации». Если бы он действовал раньше – в декларацию о доходах

Януковича мог бы заглянуть каждый.

стр. 11

Лидер Радикальной партии Олег Ляшко презентовал «Антиолигархическую

декларацию»

стр. 13

№ 19-20 (532-533), июль 2012moyagazeta.com

10 11мой закон№ 12 июль 2012 г.

Слоны - аптечка на ладони

Степаненко В.В., к.м.н., доцентВойтенко г.н., д.м.н., профессорнациональная медицинская акаде-мия последипломного образования им. П. Л. шупика, г. Киев

ТОЧКИ АКУПУНКТУРЫ ДЛЯ МАССАЖА БАЛЬЗАМАМИ

Фитопрепараты, упомянутые в данной статье, вы можете приоб-

рести в интернет-магазине Натур Бутик www.natur-boutique.com, а

также в аптеках:Хмельницкая первая городская

аптека (Хмельницкий, ул. Камене-цкая, 38 тел. 0382-79-56-23)

«аптека Природи» (Хмельниц-кий, ул. Подольская, 85, тел.: 0382-

78-53-27)аптека «Жень-шень» (Хмель-

ницкий, ул. Соборная, 11, тел.: 0382-78-75-78)

Красный слон и Зеленый слон - это жидкие ароматические бальзамы на основе натуральных эфирных масел. Лечебная эффективность эфирных масел общеизвестна и издавна используется на Востоке в медицинских целях. Созданы они были самой природой в про-цессе эволюции высших растений для их защиты от бактерий, вирусов, грибков, заживления по-вреждений. Люди так-же оценили полезные свойства этих летучих веществ: они успокаи-вают центральную нерв-ную систему, обладают противовоспалительным, а н а л ь г е т и ч е с к и м , противоотечным, спаз-молитическим, дезинфи-цирующим действиями. И, наконец, своим арома-том они просто украшают нашу жизнь!

Ароматические бальзамы производства фармацев-тической компании Fito Pharma (Вьетнам) созданы на основе многовекового опыта восточной фитоте-рапии.

Красный слон содер-жит эфирное масло мяты

полевой (Mentha arvensis), эфирное мас-ло травы базилика ев-г е н о л ь н о го ( O c i m u m grat iss imum), эфирное масло лавра камфорно-го (Laurus camphors ) , этиловый спирт.

Мята - многолетнее рас-тение, широко известное и ценимое всеми народами. Она освежает, повышает концентрацию внимания (отсюда и латинское на-звание), восстанавливает силы, устраняет нерв-ное перевозбуждение, улучшает пищеварение, оказывает спазмолитичес-кое воздействие на сосуды. Мята быстро ликвидирует мышечные боли, является прекрасным антисепти-ком, обладает отхаркива-ющим (бронхиты, астма) и глистогонным действиями, отпугивает насекомых.

Базилик оказывает то-низирующее, противо-воспалительное, моче-гонное, антисептическое действие, стимулирует пищеварение.

Л а в р к а м ф о р н ы й в древней Греции считался священным растением, он был посвящен Апол-лону и высаживался у его

святилищ. Лавровым вен-ком увенчивали поэтов, героев, атлетов, воинов. И в наши дни с лавром связаны слова «лауреат» («увенчанный лаврами»), «бакалавр» (от лат. bacca laureus — ягода лавра) и известное выражение «по-чивать на лаврах». Лавр камфорный тонизирует сердечно-со судистую, дыхательную, пищевари-тельную системы, являет-ся антисептиком.

При нанесении на по-верхность кожи Красный слон усиливает приток крови к массируемой об-ласти, оказывая разогре-вающее действие. При-меняется при простудных заболеваниях, растяжени-ях и ушибах. Скользящие свойства эфиромасличных препаратов эффективны при воздействии на точки акупунктуры при точеч-ном массаже и шиацу. При внутреннем применении бальзама в соответству-ющих разведениях (1-3 капли на стакан воды для взрослых) важную роль играет спазмолитичес-кое, легкое анестезиру-ющее и антибактериаль-ное свойства эфирных масел, а также их спо-собность нормализовать перистальтику кишечника. Красный слон эффективен при желудочных коликах, спастических болях ЖКТ, вздутиях, плохом пере-варивании пищи, поносе, пищевых отравлениях.

Во Вьетнаме бальзамом Красный слон смазывают ноздри носа для профилак-тики заражения вирусными респираторными инфек-циями.

Зеленый слон содер-ж и т э ф и р н о е м а с л о мяты полевой (Mentha arvensis), эфирное мас-ло лавра камфорного (Laurus camphors), метил-салицилат, натуральный зеленый краситель хлоро-филл, вазелиновое масло.

Эфирные масла и метил-салицилат жидкого баль-зама оказывают местное анальгетическое, противо-воспалительное, дезинфи-цирующее, согревающее действия. Этот бальзам используют только для наружного применения. Знаменитые в мире япон-ские лечебные пластыри Salonpas имеют пропитку, идентичную Зеленому слону. Поэтому есть воз-можность самостоятельно изготовить такой пластырь у нас в Украине посред-ством нанесения несколь-ких капель Зеленого слона на обычный пластырь.

У о б о и х б а л ь з а м о в п р и я т н ы й з ап а х . Н а -ружное нанесение их в лечебной дозе создаёт тёплое ощущение, кото-рое не сразу прекраща-ется. Смазывание делает поверхность кожи более скользкой, что полезно при массаже. При нане-сении бальзамов усили-вается местный кровоток, эффективно воздействуя на центры акупунктуры при точечном массаже.

С п е ц и ф и ч е с ку ю а к -т и в н о с т ь б а л ь з а м о в Красный слон и Зеленый слон изучали в Научном Центре радиационной м ед и ц и н ы И н с т и ту т а экспериментальной ради-ологии Киева. Фармако-логическое изучение про-водили с целью выявления противовоспалительного, противоотечного и аналь-гетиче ского действия бальзама. Примененные в большом количестве на обширной площади кожи, они не наносили су щ е с т ве н н о го в р ед а подопытным животным. Фиксировались только кратковременная уста-ло сть , быст рый ритм дыхания, лёгкое покрас-нение кожи. Эти функции быстро восстанавлива-ются. Аллергической ре-акции и ожога кожи не

наблюдалось. Результаты исследования показали выраженные анальгети-ческое, противовоспали-тельное и противоотечное свойства, не уступающие известным лекарственным препаратам для внутрен-него применения (аналь-гину, индометацину и вольтарену). Механизм действия обуславливается способностью компонен-тов бальзама блокировать медиаторы воспаления и значительно увеличивать интенсивность кровотока, проницаемость мембран, что позволяет уменьшить интоксикацию организма - как местно, так и резорб-тивно.

Таким образом, малень-кие флакончики бальзамов Красный слон и Зеленый слон помогут при уши-бах, растяжениях, про-студах, укусах насекомых, головных болях, вирусных респираторных инфекци-ях, воспалениях полости рта, кишечных коликах, укачивании, мануаль -ной терапии. Это дей-ствительно компактная и высокоэффективная ап-течка на ладони.

®

www.moyagazeta.commoyagazeta@list.ru

Хмельницкая оáááááááá áá áá ááááá áá-áá áá áá ááá ááá áá áá áá р е к л а м а брифінг

moyagazeta.com16 №19-20 (532-533), июль 2012 г.moyagazeta.com

Моя Реклама

ТОВ «Будкомплект»м. Хмельницький, вул. Галана, 3

тел.: (0382)631-538, 631-329

www.budkomplekt.in.ua

ПЛИТКА тротуарна, дорожня, фасадна

ОГОРОЖА бетонна

аміачна селітра нітроамофоска

Дивіться фільм «Парламентські вибори в Україні

2012» в ефірі «33 каналу» 19 та 20

липня о 18.40

moyagazeta.com№ 19-20 (532-533), июль 201210 11мой закон

Це мусить знати кожен!

Але цей закон може і повинен стати зброєю для тих, хто на практиці готовий кидати виклик Системі – в ЖЕКу і в Раді, в ме-рії і в податковій, в університеті і в лікарні.

Для всіх, хто будує країну вільних і достойних громадян, – 10 позицій закону, які стануть у пригоді.

1. Ви маєте право запросити в органу влади будь-яку інформа-цію, якою він володіє.

Генеральний план розвитку Вашого міста, формула Ваших комунальних тарифів, умови тендерів на харчування Ваших дітей у садочку – Ви маєте право це знати. Незалежно від того, стосується Вас ця інформація чи ні, і навіть чи живете Ви в цьому місті. Ви взагалі не повинні по-яснювати, навіщо вона Вам.

2. У чиновника є лише 3 ви-нятки, які дозволяють не дати Вам інформацію: таємниця (на-приклад, державна або банків-ська), конфіденційна інформація (наприклад, Ваші персональні

9 травня набув чинності за-кон “Про доступ до публічної інформації”, а також новий за-кон “Про інформацію”. Вони стартують не в найкращих умо-вах: подвійна мораль політиків і чиновників, звичка ховати найважливіше за грифом “не для друку”, наше невміння сто-яти за свої права – все це може звести європейський закон до революції лише на папері.

дані, якими володіє податкова) або службова інформація (вну-трішнє листування або чернетки рішень).

На практиці це означає, що Ви вправі вимагати чіткого по-силання на закон, якщо якусь інформацію від Вас закрива-тимуть.

3. Навіть якщо в документі, яким Ви цікавитеся, є засекрече-

на інформація, Вам зобов’язані його надати, заретушувавши секретні дані.

Ця позиція особливо важлива при спілкуванні з військовими або правоохоронцями: вони не зобов’язані розкривати, скільки у нас винищувачів або як звати оперативника, інтегрованого в наркомафію. Але ці винятки не можна використати, щоб

закрити іншу – несекретну – інформацію.

4. Вам повинні дати інформа-цію, яку Ви просите, за 5 робо-чих днів. Якщо ж ця інформація стосується життя або здоров’я, її мають надати за 48 годин.

Відповідь можуть затримати до 20 робочих днів, якщо по-трібно зібрати великий обсяг інформації. Але про це Вам мають сказати впродовж перших 5 днів і аргументувати причину затримки.

5. Ви маєте право отримати будь-яку інформацію про бю-джетні кошти. Це стосується не лише органів влади, а й держав-них підприємств або приватних компаній, які отримують гроші платників податків. Винят-ки стосуються лише витрат, пов’язаних з армією, а також з оперативною роботою СБУ, міліції та прокуратури.

Це означає, що відтепер кожен має право знати подробиці тен-дерів на будівництво доріг або умови, на яких “Київенерго” гріє киянам воду і продає елек-троенергію.

6. Ви маєте право ознайо-митися з декларацією доходів будь-кого, хто займає виборну посаду (від президента до сіль-ського голови) або працює на високій посаді у держслужбі (1-2 ранг).

Якби цей закон діяв раніше, “Українській правді” не дове-лося би вигризати декларацію доходів президента Януковича

– її міг би отримати в Центрви-борчкомі кожен.

7. Всі органи влади зобов’язані оприлюднювати свої рішення впродовж 5 днів. Причому якщо в органу влади є веб-сайт, це рішення обов’язково має там з’явитися.

Це означає, наприклад, що міська рада впродовж 5 днів піс-ля сесії, на якій продали землю чи будинок, повинна повідомити про це своїм виборцям.

8. У приміщенні органу влади Вам зобов’язані надати місце для ознайомлення з докумен-тами.

Закон дозволяє Вам прийти в офіційне приміщення зі своїм фотоапаратом, сканером чи блокнотом, щоб скопіювати документ.

9. До 10 сторінок документів Вам мають скопіювати безко-штовно.

Якщо ж обсяг більший, роз-цінки за копіювання мають бути зафіксовані офіційним документом і не повинні бути вищими за граничну суму, яку затверджує уряд.

10. Якщо Вам не дали ін-формацію, яка Вам потрібна, то у Вас є два шляхи добитися справедливості – поскаржитися керівникові органу влади або звернутися до суду.

Згідно зі змінами до Кодексу про адмінпорушення, чиновник, який запізнився з відповіддю або полінувався відповісти якіс-но, може бути оштрафований на 425-850 гривень.

Андрій МиСЛинСЬКийзаступник голови Комітету

виборців України

Трансформація податкової у сервісну службу стимулює бізнес до сумлінної сплати по-датків. Такого висновку дійшли представники підприємницько-го активу міста після особистої зустрічі з начальником Хмель-ницької міської податкової ін-спекції Русланом Мединським.

Підвищення ефективності організації роботи інспекції, обговорення норм чинного по-даткового законодавства та про-позиції по його удосконаленню стали основними темами заходу, що пройшов у продуктивно-му руслі під гаслом «Від фіс-кального органу - до сервісної служби».

«Підвищення ефективності роботи податківців багато в чому залежить від реалізації іде-ології партнерства з платниками податків, активної боротьби з

Від фіскального органу - до сервісної служби

тіньовим сектором економіки. Саме шляхом збереження зваже-ного балансу інтересів держави і громадян, взаємної поваги та відповідальності податківців і платників податків у суспільстві досягається соціальна рівно-вага й стабільність», – зазначив очільник податкової інспекції міста та звернув увагу присутніх на те, що у січні-червні ниніш-нього року до казни міськими податківцями мобілізовано 498 мільйонів гривень, що на понад 70 тисяч гривень більше, ніж у минулому році. З них держ-бюджет отримав 240 мільйонів гривень, а місцеві скарбниці – майже 258 мільйонів. За його словами, такі результати перш за все стали можливим завдяки невтручанню у діяльність зако-нослухняного бізнесу та масш-табному наступу на „тіньову”

економіку.Велику роль у цьому процесі

відіграло і відкриття при по-датковій інспекції міста центру з обслуговування платників податків та представництва акредитованого центру серти-фікації електронних ключів, у яких платники податків можуть виконати свої зобов’язання перед державою швидко та комфортно.

Підводячи підсумки заходу, Руслан Мединський запевнив присутніх, що надалі такі зу-стрічі будуть проводитися на постійній основі та сприятимуть поглибленню співпраці по-датківців з бізнес-спільнотою. Підприємці у свою чергу, висло-вивши вдячність податківцям, зазначили, що такий безпо-середній діалог наразі є вкрай необхідним, адже він реально допомагає вирішити суперечли-ві моменти у стосунках держави і бізнесу.

Прес-служба дПі у м. Хмельницькому

Податкова інспекція міста ви-дає ключі електронного підпису швидко і безкоштовно!

Впровадження нових механізмів звітності, а саме - надання подат-кової звітності засобами електро-нного зв’язку, залишається для ДПІ у м. Хмельницькому Хмельницької області ДПС одним із головних напрямків поліпшення обслугову-вання платників податків.

І хоча на даний момент ще ви-користовуються різні варіанти надання звітності, перевага все-таки надається електронній фор-мі, яка, безперечно, прискорює процес усіх фінансових і звітних операцій. Система надання звіт-ності в електронному вигляді не збільшує надходження до бюдже-ту, але допомагає здійснити більш прозоре адміністрування податків і зборів.

Сьогодні платники податків

ДО УВАГИ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ! мають змогу подавати податкову

звітність до податкової інспекції в електронному форматі за допомо-гою засобів телекомунікаційного зв’язку.

Консультацію щодо процедури оформлення договору та сам про-цес подання звітності засобами Інтернет-зв’язку можна отримати в Центрі обслуговування платни-ків податків за адресою: 29000 м. Хмельницький, вул. Театральна, 12, каб. 108 ДПІ у м. Хмельниць-кому Хмельницької області ДПС, де працює пункт реєстрації корис-тувачів посиленого сертифікату електронного цифрового підпису. Телефон для довідок: 720-758.

На сьогодні всі зусилля подат-ківців направлені на підвищення якості обслуговування платників податків. Відтепер податкова інспекція міста видає ключі елек-тронного підпису швидко і без-коштовно.

Прес-служба дПі у м. Хмельницькому

Будьте обережні на водоймах!Хмельницький міський відділ

Управління Держтехногенбезпе-ки у Хмельницькій області вкрай стурбований станом із нещасними випадками з людьми на воді. Спе-ка, яка вже тривалий час тримаєть-ся на Хмельниччині, призвела до того, що в місті зросла кількість потопельників.

Основна причина нещасних ви-падків на воді — нехтування еле-ментарними правилами поведінки: купання в нетверезому стані, у незнайомих і невизначених міс-цях, пустощі на воді, запливання на глибину. Найбільш небезпечне купання в необлаштованих місцях. Тому ще раз хочеться нагадати основні правила поведінки на воді:

Купатися краще зранку або вве-

чері, коли сонце гріє, але немає небезпеки перегрівання. Темпера-тура води повинна бути не нижче +17-19°C , у більш холодній — зна-ходитися небезпечно.

Плавати можна не більше 20 хвилин, причому цей час повинен збільшуватися поступово, почина-ючи з 3-5 хвилин.

Не можна доводити себе до ознобу. При переохолодженні мо-жуть виникнути судоми, відбутися припинення дихання, втрата сві-домості. Краще купатися декілька разів по 15-20 хвилин, а у перервах пограти в рухливі ігри, такі як волейбол, бадмінтон тощо.

Не входити, не пірнати у воду після тривалого перебування на сонці. Периферійні судини сильно розширені для більшої тепловідда-

чі. При охолодженні у воді насту-пає різке рефлекторне скорочення м’язів, що спричиняє за собою припинення дихання.

Не входити у воду в стані ал-когольного сп’яніння. Алкоголь блокує нормальну діяльність го-ловного мозку.

Якщо немає поблизу обладнано-го пляжу, треба вибрати безпечне для купання місце з поступовим ухилом та твердим і чистим дном. У воду заходьте обережно. Ніколи не пірнайте у незнайомих місцях, спеціально необладнаних. Навіть якщо напередодні це місце було безпечним для стрибків, то за ніч могли щось вкинути у воду або плином могло принести корчі.

Не запливати далеко, тому що можна не розрахувати своїх сил. Відчувши втому, не треба нама-гатись якнайшвидше доплисти

до берега. Треба навчитися «від-почивати» на воді. Для цього обов’язково необхідно вміти пла-вати на спині.

Якщо Вас захопило плином, не намагайтеся з ним боротися. Треба плисти униз за течією, поступово, під невеличким кутом, наближаю-чись до берега.

Не губіться, навіть якщо Ви по-трапили у вир. Необхідно набрати побільше повітря в легені, занури-тися у воду і, зробивши сильний ривок вбік, спливти.

Не допускати грубих ігор на воді: підпливати під тих, хто купа-ється, хапати їх за ноги, «топити», подавати помилкові сигнали про допомогу і таке інше.

Купання дітей ні в якому разі не повинно проходити без нагляду до-рослих, які добре вміють плавати. Вчитися плавати обов’язково по-

трібно під керівництвом інструк-тора або батьків.

Не наближатися до суден, чов-нів і катерів, які пропливають поблизу.

Порушення цих правил залиша-ються головною причиною загибе-лі людей на воді. Варто пам’ятати, що вода помилок не прощає.

Хмельницький міський відділ Управління Держтехногенбезпеки у Хмельницькій області звертаєть-ся до мешканців краю з проханням бути обережними під час пере-бування поблизу водойм. Цінуйте власне життя!

Юлія Беспалько, інспектор ХМВ Управління держтехно-

генбезпеки, лейтенант служби цивільного захисту

№ 19-20 (532-533), июль 2012moyagazeta.com

12 моя студреспублика 13мое право

Увага! «Школу журналістів» представляє обласний щотижневик «Моя газета+»«Школа журналістів» – це небайдужа сучасна прогресивна молодь, старшокласники та

студенти, які вже сьогодні через «Мою газету+» активно висловлюють свій погляд на події суспільного життя. Саме молоді розбудовувати нове вільне, прогресивне та демократичне

суспільство. Поділля особливо багате на талановиту молодь, яка славить рідне місто у спорті, науці, культурі.

«Моя газета+» - це оперативна інформація, поради та консультації фахівців, неупереджений погляд на події, об’єктивні журналістські розслідування.

Контактні телефони для консультацій щодо вступу до школи: 700-997; 096-483-20-56.

Мати: Ну де ж мій синок Сі-рьожєнько? Ну де ж він ходить так довго? Сірьожєнько, де ти ходиш? Синку мій. А…

Сергійко: Доброго вечора, мамо!

М.: Сірьожа, де ти був? Я вже так переживала, вже ж пів на десяту.

С.: Ви, мамо, краще сядьте… М.: Що таке? Невже опять

вікно десь розбив? С.: Ні, мамо. Єсть до Вас сер-

йозна розмова. Я вже достатньо дорослий, щоб робити самостій-ні кроки в житті. Ось я довго думав, все зважив і вирішив.

М.: Ні, ні, ні, Сірьожєнько, ніякого мотоцикла. Це ж смерть на кальосах! Я тобі казала це.

С.: Мамо, я кохаю Галю і ми з нею поберемося.

М.: Хочеш матір заживо в землю закопати? А ну вибачайся німєдлєнно.

С.: Не буду вибачатися, бо я Галю кохав, кохаю та кохати буду.

Мати та синМ.: Йой, люди добрі, поробле-

но! Пороблено! Сірьожєнько, синочок мій, хто тобі сказав, що ти її любиш?

С.: А я, мамо, очі заплющу - Галю бачу. Спати лягаю - Галя мені сниться. Отак зранку про-кинуся, під одіяло гляну - точно Галя снилася!

М.: Точно пороблено! Нічьо, нічьо синочєк, нічьо, Сірьо-жєнько, повезем тебе до бабки. Вона відмолить, відшепче. Яїч-ком викачає, отак зробить і все пройде, Сірьожєнько.

С.: А щоб Ви, мамо, не сум-нівалися, що у мене з Галею все серйозно, то скажу я Вам, що вже було у нас з нею теє!

М.: Нічьо, Сірьожєнько, це ж нормально. Ти ж здоровий хлопєц, тобі ж треба на комусь тренеруваться, а Галька трена-жор дай Боже! На ній півсела на мастера спорту здали.

С.: А ще мамо так раз образи-те Галину, то піду кинусь у річку і там повішуся!

М.: Ні, Сірьожєнько, ні, сино-чєк, що ти надумав! До річки 63 кілометри, а автобус буде тільки завтра утром.

С.: То я піду до сусіда та ві-зьму у нього мотоцикл.

М.: Ні, ні, ні, Сірьожєнько, це ж смерть на кальосах! Ти даже до річки не доїдеш, синочєк. Синочєк, ти що, ти з ким нас породнити хочеш? Ти її мати бачив? У церкву прийшла з напомадженими губами та за Вітренко галасувала, одним словом – лярва.

С.: А я, мамо, знав, що Ви будете проти. І тому заздалегідь заніс заяву у сільраду, там вона і лежить у шкафчику, закрита на замочок.

М.: Нічьо, синочок, у мене є знайомий, дядя Пєтя. Він по-жарник, він підтвердить, що сільрада сама згоріла.

С.: Стійте, мамо, вагітна Галь-ка, бабцею Ви скоро будете!

М.: (видає гудок пожежної машини) У листопаді будемо робити весілля, поки живота не видно…

С.: Та вже той, видно живо-та.

М.: Синочєк, Сірьожєнько,

я надіюсь, ти їй нічого не обі-цяв?

С.: Мамо, не можу я на Галині не одружитися, бо пообіцяв їй і слово своє дав…

М.: Нафіга?! Ну ладна, сино-чок, женися, женися, моє соне-чко, на мене будуть дивитися та

заздрити, мені ж ще нема 37, а я вже бабушка!

С.: Оце життя! Ну все, давай-те занавіс…

(Мініатюра Сергія Притули та Андрія Молочного)

Студентка, спортсменка, активістка, нарешті - просто красуня!

Кор.: Можеш коротко розповісти про свої здо-бутки?

І . О . : Я в и п у с к н и ц я Хмельницького універси-тету управління та права, менеджер-економіст за спе-ціальністю «менеджмент організацій та адміністру-вання».

Переможець регіональ-ного конкурсу «Кращий студент України» в місті Хмельницькому. Крім того, зайняла І місце на олімпіаді з англійської мови у До-нецьку в групі «Найкраще розмовне мовлення». Нео-дноразово брала участь у дебатних турнірах, де ста-вала найкращим дебатером та входила до найкращих команд «Kyiv Open-2011» – турніру міжнародного рівня у стилі британського парла-менту. Багато років граю у КВК (ми ставали бронзови-ми призерами Подільської ліги Хмельницького), була «Міс КВК-2009» Асоціа-ції «КВК-України» та ще багато-багато чого…

Кор.: Отже, певні досяг-нення вже маєш, так? Ну а які тоді у тебе мрії?

І.О.: Моя мрія - стати щасливою людиною. Я на-магаюся реалізувати усі

Кореспондент «Моєї газе-ти+» поспілкувався з пра-цівником студентського бізнес-центру Хмельниць-кого університету управ-ління та права, перемож-ницею «Кращого студента Хмельниччини-2011» та учасником команди КВК, яка нещодавно отримала премію Хмельницької об-лдержадміністрації, іри-ною Онуфран.

свої таланти та можливості (сподіваюсь, що їх в мене чимало), щоб приносити користь людям, своїй країні і, звісно, собі. Хочу знайти другу половинку, яка зро-бить мене щасливою, а по-тім мати велику українську родину.

Кор.: І якою мусить бути ця друга половинка?

І.О.: Якісь фізичні параме-три чи щось таке інше мені нецікаві. Головне - щоб ми один одного доповнювали, розуміли, і щоб у майбут-ньому між нами не виникало протиріч. Цей хлопець має поділяти мої погляди (а я у цьому плані дуже складна людина), але ми також муси-мо поступатися у чомусь. От

Слухач “Практичної шко-ли журналістики”

Микола АТАМАнЮК

із такою людиною я зможу створити сім’ю, тому що буду відчувати повну впев-неність.

Кор.: а є речі, які тобі не подобається?

І.О.: Так, і досить багато. Наприклад, коли в присут-ності дівчат матюкаються чи курять, коли зневажають свою країну. Не подобаєть-ся, коли люди йдуть проти того, що дійсно є святим, на-приклад, коли не поважають чиюсь релігію та погляди. Також не люблю брехні та дволикості.

Кор.: Судячи з твоє ї біографії, ти вже бага-то мандрувала. Що тобі у подорожах найкраще запам’яталося? Можливо, були якісь цікаві чи смішні ситуації?

І.О.: Усі мої мандрівки були захопливими та ціка-вими, але мені найбільше запам’ятовуються яскраві казуси: позитивні або не-гативні. І ті і інші потім згадуєш зі сміхом. Однією з найяскравіших була поїздка до Москви, де ми виступали командою. Була купа про-блем, чимало різних нюан-сів, які ускладнювали життя, але при цьому ми трималися разом, підтримуючи один одного. Напевно, оця наша командна подорож, коли ми відчули між собою справ-жню спільність, була най-яскравішою, оскільки стало зрозумілим, що люди один одному можуть допомогти та підтримати у найсклад-нішій ситуації.

Кор.: Судячи з розпові-дей, участь у команді КВК є однією з найважливіших частин твого життя…

І.О.: Так, у КВК я вже 5 років. Починала з командою «Проект-05» Хмельницько-го університету управління та права. Вони мені багато чого дали, я виросла та ре-алізувалася, як КВКшниця. «Проект-05» дуже допоміг у становленні особистості, за що я їм дуже вдячна! Із 2010 року я є членом коман-ди «Необъяснимо, но факт» Київського університету культури та мистецтв. Можу сказати, що ми вже є не про-сто командою, а дуже гарни-ми подругами, і завжди один одного підтримуємо.

Кор.: З ректором уні-верситету Михайлом По-плавським вже познайо-милася?

І.О.: Ні, адже я там не на-вчаюсь. А от дівчата, які там вчаться, знайомі.

Кор.: У тебе є якесь хобі?

І.О.: Англійська мова, му-зика та КВК. Не можу ска-зати, що подобається якась одна музика, чи певний стиль - у мене змінюються смаки «під настрій». Хоча ,музика мене супроводжує по життю постійно: на ро-боті, на відпочинку, коли прокидаюсь, коли сплю…

Кор.: І англійська? Тоді побажай щось читачам га-зети саме англійською!

І.О.: I wish everybody to find luck and fine enjoy happiness for each moment at the life! (Бажаю всім удачі, щоб знайти щастя і насоло-дитися кожним прекрасним моментом в житті! – авт.).

moyagazeta.com№ 19-20 (532-533), июль 201212 моя студреспублика 13мое право

Антиолігархічна декларація

Степан Кравчук: “Відходи є наступним етапом отримання прибутку”

Нагадаємо, що метою проекту є збільшення переробки відходів в Україні шляхом підвищення рівня знань працівників підприємств та збільшення інвестиційних можли-востей малих та середніх україн-ських підприємств. Триватиме він з 1 травня до 31 грудня.

Продовжуючи цю, без сумніву, важливу тему, яка стосується практично кожного мешканця нашого міста, ми хочемо позна-йомити читачів із доповіддю до-цента кафедри права ХНУ Сте-пана Кравчука, яка прозвучала на семінарі, що був присвячений обговоренню питань, які стосу-ються проблем законодавчого регулювання відходів в Україні та Польщі.

«Якщо говорити про сучас-ний стан української екології, то наша країна знаходиться у серйозній кризі. Згідно офіційної статистики, 1700 наших підпри-ємств є екологічно небезпечни-ми, а 40% відходів зберігається на їх же території. У сільському господарстві на даний час міне-ральних добрив вноситься у 45 разів більше, а отрутохімікатів у 10 разів більше, ніж 50 років тому! Але урожайність збільшилася лише на 15%... Якщо ж говорити про загальну структуру утворен-ня відходів в Україні, то в нас промисловий сектор займає 84% всіх відходів, аграрний – 8. Інші 8% є побутовими, кількість яких щорічно збільшується приблизно на 0,5%.

Ви запитаєте: чому промисло-вість має такий високий відсо-ток? Існує ряд причин, першою з яких є сьогоденна зношеність устаткування промислових під-приємств, яка становить 65-70%. Для нас ця проблема є найголо-внішою та найважливішою: адже вітчизняний бізнес, 70% якого є приватним, налаштований лише на отримання надприбутків, а не задоволення інших проблем. Якщо

У минулому номері «Моєї газети+» був розміщений ма-теріал, присвячений презен-тації проекту «екооперація. Польсько-українське партнер-ство для переробки відходів у Вінницькій та Хмельницькій областях».

говорити про самі джерела техно-генного забруднення середовища, то найбільший відсоток займає металургійна промисловість. Так, наприклад, до річок Запорізької області потрапляють стоки від металургійного комбінату, після чого ця вода впадає у Дніпро. По-дібна ситуація практично по всій Східній Україні, яка, як відомо, є промисловою частиною. У нас на Заході ситуація краща, хоча й не набагато, якщо згадати Хмель-ницьку АЕС чи Кам’янець – По-дільський цементний завод (який є власністю ірландської фірми). Можна сказати, що нашу область перетворюють на так званий «по-лігон абсолютних відходів».

На сьогоднішній день в Україні знаходиться 40% АЕС країн СНД, що негативно впливає на родю-чість чорноземів, знецінюючи їх радіовідходами. Якщо сучасний стан утилізації відходів не по-кращиться, то через 10 років 15% території України стане екологічно небезпечною, яка шкідливо впли-ватиме на оточуюче середовище та людей тощо.

Тепер хочу повернутися до законодавчої проблеми. У 1991 році, десь через два місяці після проголошення незалежності, був прийнятий закон «Про охорону навколишнього природного середовища». Він був дуже важ-ливий та необхідний, але про питання утилізації відходів згаду-валося лише в одній статті (десь дві з половиною строки): «необ-хідно врегулювати утилізацію по-бутових і промислових відходів». Лише 1998-го, через сім років, був прийнятий закон, який називався: «Про відходи». Він вже був надру-кований на тридцяти аркушах, але це, скоріше, був декларатив-ний законодавчий акт.

Починаючи із 1998-го, 163 нор-мативні акти врегульовували про-блеми утилізації відходів. З них десь 153 були тимчасовими та ло-кальними, як, наприклад, врегулю-вання утилізації відходів Запорізь-кого комбінату. Якщо зупинитися на даному законі «Про відходи», то можна сказати, що закони пи-

шуться для законів, а ми живемо десь поруч із ними - як теорія і практика, які не знаходять єдиної точки перетину. Але для міста і об-ласті зокрема проблема утилізації відходів стоїть на першому місті. Наші підприємці (усі без винятку: колективні, державні, комунальні та приватні) не розуміють того, що відходи повинні використову-ватися для переробки вторинної сировини, після чого знову за-стосовуватися у промисловості чи побуті. Практично ніхто не може збагнути простого факту: відходи є наступним етапом отримання при-бутку! Можна запитати: а чому у Вас відсутнє використання від-ходів взагалі? На це буде лише одна відповідь: у нас відсутній контроль, фінанси і, найголо-вніше – державне регулювання цієї проблеми. Країна мусить збудувати систему абсолютного контролю,фінансового трансферу та відповідальності. В Україні на сьогодні існує одна-єдина стаття – № 42, яка наголошує на тому, що за порушення норм утилізації відходів суб’єкти несуть кримі-нальну, адміністративну, дисци-плінарну і цивільно-правову від-повідальність. Але, якщо відкрити Кримінальний Кодекс, то ніякої відповідальності за порушення утилізації ми там не знайдемо, а у адмінкодексі є цілих вісім статей, згідно яких накладається адміні-стративний штраф у розмірі від 50 до100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 – 1700 грн…

Хоча є і плюси: Кабінет Міні-стрів поклав контроль за утилі-зацію відходів на Міністерство контролю природних ресурсів та на Міністерство охорони здоров’я. Як відомо, у нас санепідемстанція вважається «найстрашнішим» контролюючим органом, який здійснює перевірку різносторон-ніх проблем утилізації відходів: медичних, сільськогосподарських і т.д. Результати перевірок пе-редаються до прокуратури, яка й накладає штраф, що згаданий вище. Також існують постанови та розпорядження Кабміну та ін., що

дає змогу говорити за те, що «упа-ковані» ми «по повній програмі». Усі країни за 30 років прийняли близько 300 законів щодо утилі-зації, ми – 163, що підтверджує нашу першість.

Державна система контролю, яка нібито існує у країні, засто-совує державне субсидіювання, тобто, країна повинна сама субси-діювати підприємства, щоб вони могли створювати захоронення певних відходів. Другою пробле-мою є неефективність суб’єктів у сфері утилізації. Вона не повинна наносити збиток природному се-редовищу! На мою думку, третьою проблемою є використання фінан-сового трансферу. Але основним питанням мусить бути вивчення досвіду з утилізації відходів осно-вних та провідних держав першо-го рівня, хоча до якого рівню на даний час відноситься Україна: третього, четвертого, чи, можливо, першого – для мене є невідомим. Я навіть своїм студентам говорю: не знаю, куди віднести нашу державу, адже проблемою для вивчення є друга стадія накопи-чення прибутку – капіталу, що в результаті призведе до третьої.

В Україні діє закон про по-водження з радіоактивними від-ходами, а необхідної кількості схронів для зберігання відходів урану у нас немає, тому відходи з Хмельницької та Рівненських станцій ми мусимо відправляти аж до Красноярську, що потребує немалих затрат та коштів! Наукові аспекти також не до кінця розро-блені. Але що ми повинні робити? Захоронити і хай вони «стоять»?

Як Ви вже, мабуть, зрозуміли, то у нас законодавче питання ути-лізації розроблено й врегульовано абсолютно ідеально, але практич-не застосування реалізації цього закону – на нижчому рівні. За ста-тистикою, наразі будується лише один завод по утилізації відходів у Києві, який повинен задоволь-няти проблеми усього міста. Добре одне: вже є розуміння, що можна будувати та отримувати прибуток від цього. Хочеться зазначити, що це є проблема життя, проблема

розуміння, проблема майбутнього, а наша область ще взагалі не зачі-пала цього питання та не шукала з нього виходу».

Після закінчення доповіді Сте-пан йосипович відповів на декіль-ка питань, які стосувалися теми семінару:

- Що Ви можете сказати про ефективність такої державної форми контролю, як екологіч-ний аудит? Чи розповсюджений він у нашій області?

- Екологічний аудит у нас здій-снюється лише у 30-ти км. зоні атомної електростанції. Але, якщо говорити про екологічний аудит в загальному, то я кажу своїм сту-дентам так: в Україні є три брехні: відверта брехня, брехня органів влади та статистика, а четвертою брехнею є екологічний аудит. Але це моя суб’єктивна думка.

- Як Ви вважаєте, громадські організації екологічного на-прямку в Хмельницькій області є сильними чи лише на стадії розвитку?

- Порівняно з Києвом та східни-ми областями, згідно 5-и бальній системі, ми маємо 0,5 балів.

- Не обов’язково бути підпри-ємцем, щоб мати побутові від-ходи, адже вони виробляються кожного дня. Я нещодавно бачив надпис біля смітника, нібито не можна викидати відходи по-руч нього. Це тягне за собою штрафні санкції. Тим не менш по узбіччю повно сміття! Чи іс-нує якась відповідальність для людини, яка дозволяє собі про-сто жбурляти сміття на дорогу чи тротуар?

- Як у нас за куріння у тих місцях, які не є відведеними для цього, так? Як я вже казав, у нас в Україні найдосконаліша законо-давча система. Існує адміністра-тивна відповідальність від 3 до10 неоподаткованих мінімумів, тобто від 51-171 гривні, але потрібне підтвердження! І на цьому усе сказано. Тобто, щоб довести факт викидання людиною сміття біля під’їзду, потрібно не менше двох свідків для підтвердження даної ситуації.

Спілкувалась Людмила Лунінаlunina.moyagazeta@list.ru

Олег Ляшко захищає людей від олігархів

Браття і сестри, українці!Україна довго і в невимовних

муках йшла до своєї незалеж-ності. Йшла через війни, через боротьбу із загарбниками, через десятки мільйонів полеглих геро-їв і невинно убієнних жертв...

Вже 21 років ми незалежні. Але ця незалежність більшою мірою номінальна. Тому, що ми не ма-ємо незалежності економічної. Щоб її досягти, я та мої однодум-ці створили Радикальну партію. Бог нам допомагає, і я знаю, ми переможемо – тоді наша Вітчизна буде по-справжньому вільною і самостійною.

Економічне поневолення укра-їнського народу – це національна трагедія. Ця залежність подвійна: зовнішня і внутрішня.

Зовнішня фінансова окупація України – це кредити МВФ, долар як домінуюча валюта і постійна нестабільність внаслідок світо-вих економічних процесів.

Ми, маючи унікальні можли-

Лідер Радикальної партії Олег Ляшко презентував спів-вітчизникам “антиолігархічну декларацію”.

вості, поневолені іноземною про-дукцією фактично у всіх сферах життя. Приїжджаючи додому на виробленому за кордоном тран-спорті, ми відкриваємо німецький замок на китайських дверях, йдемо на кухню і, використову-ючи дороговартісний російський газ, на польській плиті смажимо єгипетську картоплю з бразиль-ським м’ясом та молдавськими

помідорами. Наші діти сплять на білоруських простирадлах, ми даємо їм аргентинські яблука до школи, куди вони ходять у турецькій формі і пишуть корей-ськими ручками.

Радикальна партія обрубить в корінь економічну залежність, обмеживши ввезення імпорту, піднявши сільське господарство та відродивши національне ви-

робництво.Щодо внутрішнього економіч-

ного поневолення, то це справа рук олігархів. Вони загарбали фактично все майно держави: заводи, фабрики, землю, медіа-ресурси, транспортну галузь. Олі-гархи контролюють в Україні все! Вони є втіленням зла, всі вони разом і кожен поодинці несуть відповідальність за багаторічний безлад, жертвами якого є мільйо-ни громадян нашої держави.

Олігархи – це камінь на шиї кожного українця, цей камінь тягне весь народ на дно злиднів, а країну – на узбіччя історії! Коли скоробагатькам вигідно, вони вирізають на металолом вкраде-ні у держави заводи, лишаючи мільйони людей без зарплати, а їх дітей – без шматка хліба. Олігархія, яка зрослася з владою і водночас фінансує так звану опозицію, здійснює економічний геноцид над простими людьми: місяцями, а часто роками не платять зарплату, привласнюють санаторії, табори, бази відпо-чинку, брешуть через свої ЗМІ, за безцінь забирають у селян їх продукцію, залякують людей,

калічать їх і вбивають.Олігархи торгують Україною

оптом і вроздріб. Від держави вже взагалі нічого не залишилось. Але їх це не хвилює, бо їх сім’ї живуть за кордоном. Там вони відпочивають, лікуються, скупля-ються в найдорожчих бутіках. За кордоном їх діти вчаться, одружу-ються, народжують дітей.

Україна для олігархів – ви-ключно місце для збагачення шляхом пограбування народу. Час спинити їх! Бо інакше ми втратимо все, що в нас лишилося, втратимо свою державу, втратимо своє майбутнє.

Радикальна партія за підтрим-ки простих людей радикально змінить ситуацію в Україні. Олі-гархи відповідатимуть за свої злочини перед українським на-родом! Награбоване ними майно ми повернемо державі й реально покращимо життя кожного тру-дяги і селянина, студента, лікаря, вчителя, пенсіонера. Поперед-жаю: я нічого не боюся, мене не зламати, разом зі мною команда сильних відважних людей. Коли ми з Божою допомогою і простих людей прийдемо до влади, в Укра-їні не буде жодного олігарха!

Олег Ляшко, лідер радикаль-ної партії

№ 19-20 (532-533), июль 2012moyagazeta.com

14 мои таланты 15моё настроение

Зараз хлопчик відчув, що батько хвилюється. Це видно із того, як він поспіхом кидає речі у рюкзак, як тремтять його руки.

Ось, тужачись, він намагається швидко запихнути скручений у коло старий пожежний рукав. За ним - ве-лику зв`язку сизальського тросу.

- Тату, що, пожежа трапилась? Куди ти збираєшся?!

- Спи, спи, синку! Тут нагальна справа… Я… я швидко повернусь. А поки що нічого не розпитуй, не заважай. А то забуду що-небудь.

- А можна мені з тобою? Ну, будь ласка, татусю, любий. Один-однісінький разочок. Можна?

- Ніколи мені тебе чекати! Про-гаяна хвилина може обернутись лихом.

- Та я хутенько! Миттю!! - говоря-чи це, Ерик уже застібав джинси, за ними сорочку. Одним рухом встро-мив ноги в чобітки. Шапка - вже на голові. А теплу куртку - під пахву і гайда - за двері.

- Ну, дивись, щоб не рюмсав!І ось вони вже йдуть, грузнучи

ногами у сухому піску, берегом океану. Батько дуже поспішає, йде попереду. Ерик — трохи позаду нього. Вереснева ніч на кам-чатському узбережжі водночас і моторошна і розкішна своїм особливим шармом. Але Ери-ку не до цього. Йому холодно. Через поспіх він забув вдома рукавички і у нього мерзнуть руки. А отой вітер ще холо-дить шию. Тому хлопчина не дуже роздивляється на нічні красоти.

А батько великими «суворов-ськими» кроками, не зупиняючись, прямує вперед і Ерику весь час до-водиться майже бігти за ним. Його розбирає цікавість — що ж то за пригода чекає на них попереду і він намагається заговорити із суворим попутником.

- Татусю, а куди це ми так по-спішаємо?

У відповідь — нічичирк. І мало-му доводиться замовкнути. Бо, хоча уже звикли до нічного мороку його очі, та все ж треба пильніще вдивля-тися до дороги, щоб не спіткнутись об великі гранітні валуни та сухі моржові ребра, що висовуються із піску.

Океан весь час зліва. Його велич-ний подих, що теплим повітряним струмом тече над самою водою, від-чувається все сильніше. Особливо коли вони мусять йти, обминаючи

сліп — велетенську дерев`яну площадку місцевого рибозаводу, по-будовану при самому березі. Аж ось уже і все риболовецьке селище поза-ду. Звідси здавна хвилями намито пі-щану косу півкілометра завширшки. Вона висувається в морський про-стір рівною як стіл площиною і різко закручує берег вліво. Океанський відплив, відступивши, звільнив частину її берегової смуги. Тут до-рога закінчилась. Тепер доведеться перейти на свіжовимитий пісок. По ньому йти легше. Пісок ущільнився,

став твердим, мов асфальт. Ерик знає, що на цій косі стоїть

будинок метеорологів, а одразу за ним — собачник. У селищі так називають довгу, метрів із двісті площадку на косі, де утримуються їздові собаки. Вони припнуті заліз-ними ланцюгами на відстані одна від одної, щоб не гризлись.Зазвичай у таку пору вони сплять у своїх пі-щаних гніздах. Але сьогодні чимось стривожені, частина порвала залізні припони. І всі - збуджено гавкають на подорожніх.

А батько все поспішає, не див-лячись на те, що Ерик біжить за ним більше півгодини і, певно, дуже стомився. Ось і зараз його постать віддаляється від підлітка. І тут несподіване видовище при-мушує хлопця сповільнити кроки. Під черевиками батька, який йде вгорі смуги, на відміну від сина, що пересувається біля самої води,

пісок спочатку тьмяно виблискує, а згодом розгорається все яскраві-ше і яскравіше якимось чарівним блакитно-голубим полум`ям. Що не крок - то невідомі фосфорні жа-ринки розсипаються. Та навіть там, де батько щойно пройшов, одразу спалахують блакитно синім світлом його сліди. Хлопчик переводить по-гляд на океан і від несподіванки аж скрикує від захоплення:

— Ах! Татку-батечку же ти мій! Поглянь!

Океан змінився. Раніше він весь

час віддалявся чорно-синім безмеж-ним простором, що майже зливався із небом. Тонкий золотий серп мі-сяця простеляв по ньому вузеньку доріжку. А зараз — на всю його шир буяє фосфорний синьо-синій вогонь. Кроки батька там, на вершині коси, теж завмерли. Але він, спочатку зля-кавшись за сина, швидко опанував себе і, бачачи, що малому ніщо не загрожує, тихо наказує:

- Потім, потім роздивимось цю красу, синку. Це все потім, потім. У нас зовсім немає часу. Ми вже прийшли куди треба. Добре якби хоч вчасно!

- Агей! Кіме!! - гукає він у тем-ряву, зупиняючись біля невеликої (гріх сказати — затоки), швидше морської калюжки, відділеної від океану п`ятиметровою смугою мо-крого піску. Він включає потужний електричний ліхтар -і враз здійма-ється нестримний собачий лемент. Із

десяток кошлатих напівдиких лайок застрибали навколо кремезної фігу-ри чоловіка, із довгою палицею в руках, який теж підхопився із неви-сокого, вибіленого дощами китового хребця, і відганяє їх від затоки.

- Однако моя не знай, чи вчасно! - Кричить батькові мужчина, у якому Ерик впізнає селищного майстра - золоті руки, коваля-корейця Кім Пе Йо. Це – спокійний добродуш-ний велетень, що завжди приязно посміхається до людей. З батьком і Ериком вони друзі. Майже що-неділі гостює коваль у них вдома, завжди нескінченно розмовляючи про Корею та війну, учасниками якої вони були.

- Що тут, таточку? Хлопчику доводиться кричати,

щоб пересилити відчайдушний гавкіт собак.

- Самка лахтака (тюленя) з біль-ком грілась на березі, не встигла вчасно відплисти із стадом за від-ступаючою водою. – пояснив батько. - А потім на зибучі піски (зибун) попала, та залишилась ночувати. Мені про це Кім повідомив.

- Так-так, правда єсть — заки-вавши головою, підтвердив коре-єць.— Лахтачка у море ході-ході не могу (перемішуючи українські і російські слова, калічив на свій лад мову Кім). – Тепер або зибун мала-мала засмокче, або собака мала-мала покушає.

Батько повів ліхтарем по калюжі і хлопець побачив жахливо вирячені круглі очі на лискучій тюленячій

голові. Вона то зникала під мо-крим піском, то із хрипом і майже людським стогоном ледь-ледь випиналась назовні, підкидаючи у повітря живий клуночок — своє безпорадне дитя.

- Ну, годі теревені розводити. Розстеляйте троси, спробуймо ви-зволити звіра, сказав батько.

Ерик вхопив до рук білька: - Тату, а можна мені зараз від-

нести маля до води? Хай хоч воно врятується.

Батько не встиг відповісти. Ніхто з людей не встиг й оком кліпнути, як тюлениха із відчайдушним стогоном кинулась із зибуна за своїм дитин-чам до Ерика, вирвавши із піска свої передні ласти.

- Ти, однако, не єсть розумний, малий! - гримнув на Ерика кореєць. Він забрав у нього білька і поклав до голови звіра.- Так не можна роби! Лахтачка на тебе кинься, тебе мало-мало покусай. Ми, як сказати капі-тан (це він про хлопчикового батька) помагай мамаші. А тоді вона і собі і своя дитина спасай зробить.

-Ну годі вже,- втрутився батько. - З тобою, Ерику, я вдома поговорю. А зараз беріть хутчій троси, насте-ляйте навпроти мене.

- Кіме, віджени трохи далі собак, щоб не полохали твою мамашу.

Нормально. Ми ж - люди (новела з Камчатського циклу) Дев`ятирічний ерик проки-

нувся о третій ночі від якогось шурхоту та яскравого світла. Ба-рачна кімната, у якій вони жили з батьком — радистом місцевої ме-теостанції, була освітлена. (Мати ерика загинула при пожежі. З тих пір так і живуть удвох. Звикли потроху).

Кореєць, люто розмахуючи пал-кою, грізно прямує до шаленіючої собачої зграї. Збуджені тварини із виском кидаються врозтіч. У цей час, самка лахтака, зібравші остан-ні сили, відчайдушним стрибком майже до половини вивільнюється із піщаної пастки, попавши тулубом на розкладені троси і брезентовий рукав. Батько Ерика, миттєво про-скочивши навкруг, встигає захлис-нути її стан зашморгом.

- Тепер слухайте мене!!! – так страшно гримить голос батька, що аж собаки принишкли. Нарешті він, важко дихаючи, може говорити, майже не підвищуючи голосу. - Ти, Кіме, йди-но до мене. Потягнемо разом. Я один не впораюсь. У ній щонайменше три центнери ваги. А ти, Ерику, візьми палицю і тримай собак на відстані, а окрім того, тією ж палицею, чуєш мене, не руками, дивись мені, не руками, переко-чуй білька до води, але так, щоб тюлениха весь час відчувала його коло себе. Зрозумів? Нумо, хлопці! Р-рразом!!

Вони з корейцем щосили тягнуть самку лахтака. Ерик посунув білька до моря. Нарешті ще частина тіла морського звіра вивільнилась. У цю мить самка знову кидається всім тілом. Троси не витримали та луснули. Чоловіки тяжко падають на твердий пісок. Собаки кидають-ся врозтіч. А звірина, незграбно перевалюючись то на передні, то на задні ласти, звиваючись всім тілом, опиняється біля води. Більок із ледь чутним писком вовтузиться коло неї. Ось уже вони обоє майже у своїй стихії, на мілководді.

Не зважаючи на крики людей, собаки кидаються до звірів. Але де там. Розплескуючи водоспади, хма-ри бризок, самка з дитинчам зникає під поверхнею океану...

* * * Вони втрьох без сил лежать

на старому розбитому дерев`яному трапі і мовчки дивляться, як повіль-но випливає з води темночервоний сонячний диск. Стомлені собаки згорнулись калачиками, понакри-вали свої носи хвостами і лежать навкруг.

- Однако, наша мала-мала спасай мамашу,- хрипко порушує тишу коваль.

- Нормально. Ми ж – люди.- спроквола розліпивши губи, від-казує Ериків батько.

Кузіна Борис Станісловович, Кандидат історичних наук,

доцент Відкритого університету розвитку людини Хмельницького.

дійсний член Центру дослі-дження історії Поділля, на-ціональної спілки краєзнавців.

РЕКЛАМА

moyagazeta.com№ 19-20 (532-533), июль 201214 мои таланты 15моё настроение

анеКдоТы☺ ☺ ☺

Рамиз Нугиевич Факинбулшитов отказался получать свой новенький загранпаспорт, когда прочитал в нём свою фамилию на английском!!!

☺ ☺ ☺Господи! Сделай меня ненадолго дурочкой! Может, я мешок денег найду! Ведь дуракам везет… Только немного ума оставь, что бы я их в

полицию не отнесла!☺ ☺ ☺

И кто вчера предложил нажрать-ся ?! Я еще раз спрашиваю, КТО вчера предложил выпить?! Ладно, спрошу по другому… КТО вчера первый сказал: «НУ ЧЁ ?!

☺ ☺ ☺Жена разгадывает кроссворд и

спрашивает мужа:- Бывший Президент США?- Не знаю.- Три буквы! !- Правда не знаю.- Ну вторая У! - Ты че... , серьезно???

☺ ☺ ☺-Дорогая, какой кофе ты предпо-

читаешь?-Я предпочла бы крепкий,но

мягкий,стремительный и нежный, который перевернул бы всё моё внутреннее существо вверх ногами, открыл бы для меня мир искуше-ний и безудержной чувственности, закружил и придал бы новые ощу-щения...

-Блин, может тебе водки налить?☺ ☺ ☺

Внучок, я твою металлическую пластинку с яблочком подложи-ла под ножку шкафа, чтобы не шатался.

-Хорошо, ба... Что? Что? Что?!! айфон!!!

☺ ☺ ☺Блин! Почему у комаров нет

такой привычки: “Не жрать по-сле шести!”?

☺ ☺ ☺

анеКдоТы☺ ☺ ☺

Когда размораживают рыбу, в её глазах можно прочитать немой вопрос «а какой сейчас год?»

☺ ☺ ☺Мы, женщины, набираем вес,

потому что накопленные с годами знания, опыт и мудрость не умеща-ются в нашей голове и начинают распределяться по всему телу.

☺ ☺ ☺Вы думаете, до черных дыр —

миллиарды километров?Нет — она есть почти в каждой

женской сумке...☺ ☺ ☺

- Будешь на кухне, захвати пе-ченьки.

- Печеньки захвачены, мой ге-нерал.

☺ ☺ ☺Идеального мужчину можно

встретить на каждом углу,”-сказал Бог и сделал Землю круглой...

☺ ☺ ☺- Дорогой, зачем ты взял наше

свидетельство о браке и так долго его рассматриваешь?

- Ищу срок годности.☺ ☺ ☺

Я знаю ВСЁ! - сказала Википедия. - Во мне всё можно найти! - похвас-тался Google. - Я самый главный в мире! - заявил Internet. - Ну, ну... - тихо ответило электричество.

☺ ☺ ☺

Обращаюсь к девушке в “бики-ни”, которая каждый день заходит на мою страницу. Если вы ищите свою одежду, то клянусь, у меня ее нет!

Утверждение, что джентльменов не встретишь в наше время, не-справедливо! Сегодня я, например, видел, как мужчина держал зонт над женой, пока та меняла колесо.

☺ ☺ ☺

Учительница в школе:- Дети, кто написал сказку

«Стойкий оловянный солда-тик»?

Дети хором: - андерсен. - а имя автора? Вовочка с задней парты: - Памела?

☺ ☺ ☺

ФОТОШУТКа

Уважаемые читатели!Объявляется конкурс на самое креативное фото Вашего питомца.

Присылайте фотографии и вскоре Вы увидите их на страницах нашей газеты!

e-mail: moyagazeta@list.ru с пометкой «Фотошутка».

ИНТРеСНые ФаКТы

***Смертельное количество

комариных укусов - 500 000.

***Самая толстая когда-либо

выпущенная газета - The New York Times 17 октября 1965 года. В ней было 946 страниц и весила она 3.5 килограмма.

***Для того, чтобы покончить

жизнь самоубийством с по-мощью марихуаны, человеку необходимо выкурить 680 кг за 14 мин.

***Аммиак (и его раствор) не

имеют собственного запа-ха. Происходит ошибка обо-нятельного нерва: молекула аммиака близка к молекуле воды, поэтому сходит с ума доля мозга, отвечающая за

влажность и сухость. Это мы и воспринимаем как резкий запах.

***Если во время резки лука

жевать жевательную резинку, то вы не будете плакать.

***Из всех чувств обоняние

наиболее тесно связано с памятью.

***Арахис является одним из

ингредиентов динамита.***

Деньги не сделаны из бума-ги, они сделаны из хлопка.

***Бамбук может вырасти до 3

м в течение 24 часов.***

Ни один лист бумаги не-возможно сложить пополам больше семи раз.

***

23-х летняя девушка в отро-честве упала в обморок, по-сле чего заговорила на 120 языках, многие из которых уже мёртвые. Она объясняет это памятью из своих прежних жизней.

***Яблоки намного лучше

помогают проснуться утром, чем чашка кофе.

***При чихании все функции

организма останавливаются, даже сердце.

***

А б с о л ю т н а я с и л а

жевательных мышц на одной стороне равна 195 кг.

***За 10 минут ураган выделяет

больше энергии, чем всё ядер-ное оружие в мире вместе взятое.

Учредитель: ПП "С.Медиа-Центр"

ХМЕЛЬНИЦКАЯ ОБЛАСТНАЯ

ОБЩЕСТВЕННО-ПОЛИТИЧЕСКАЯ ГАЗЕТА "МОЯ ГАЗЕТА+"

Материалы, опубликованные в еженедельнике “Моя газета+” , являются собственностью издателя, защищены международным и украинским законодательствами и не могут быть воспроизведены в какой-либо форме без письменного разрешения издателя.

Редакция не несет ответственность за достоверность фактов, цитат, собственных имен, опубликованных писем, заявлений читателей и других сведений, ответственность несут авторы публикаций, а за достоверность рекламной информации - рекламодатель.

Редакция может не разделять точку зрения автора публикации. Материалы, интервью, не заказанные редакцией, - не оплачиваются. Рукописи, поданные в редакцию, не возвращаются и не рецензируются.

Материалы, обозначенные ®, носят рекламный характер.

Главный редактор: Людмида ЛУНИНА 096-483-20-56, 777-847 lunina.moyagazeta@list.ruответственный секретарь: Ефим ГОРБАТЫЙЗав. отделом информации, рекламы: Юлия ЛУНИНА т./факс 700-997, 777-847дизайн и верстка: Юлия ЛУНИНАКоректор: елена дВоРЦоВаТелефон горячей линии редакции: 700-997, 777-847, 096-483-20-56

адрес Интернет-газеты: http://www.moyagazeta.comE-mail: moyagazeta@list.ru Свидетельство о регистрации - ХЦ-393 от 10.01.2001 г.Издается с января 2001 года. Типография: ТОВ «Буковинський Видавничий Дім» № 19-20 (532-533) июль 2012 г.Заказ № 528 Тираж “Моей газеты+” 19700 ЭКЗ.