4
Четвер, 29 листопада 2012 року Зберегти та примножити природний дивосвіт! Видання Ужанського НПП Видається з вересня 2009 року № 8-10 (36-38) Банська Бистриця ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ПОЛІПШЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ Міжнародна співпраця: Братислава І СПІЛЬНИЙ ІНТЕГРОВАНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ-ПЛАН Фоторепортаж зі зйомок читайте на стор. 3 Детальніше на стор. 4 ЗВІДУСІЛЬ ТАК ЗНІМАВСЯ ФІЛЬМ ТРИНАДЦЯТИЙ Черговий документаль- ний відеофільм про Ужансь- кий національний парк знімали тележурналісти центрального телебачення Чеської Республіки. Новий фільм вийде за- ключним, тринадцятим, у сереї відеодокументів з но- вого циклу “Дика природа без корднів”. Творча група протягом кілька днів золотої сонячної осені побувала у різних куточках заповідної території, зафіксувала чудові миті нашої природи. Прем’єру фільму на ЧТ намічено на по- чаток наступного року. Наука і природа ПРО ТАЄМНИЦІ КСИЛАРІЇ ДОВГОНОГОЇ У ході однієї з цьогорічних осінніх наукових експедицій на гору Стінка на околиці села Сіль виявлено незви- чайний вид гриба – ксиларію довгоногу (латинська назва – xylaria longipes). Він твер- дий за консистенцією, росте на мертвій деревині, його плодові тіла зовні схожі фор- мою на темно-сіру або чорну булаву. Цікаво довідатися читачам “Східних Карпат” про дивовиж- ну здатність цього і ще одно- го виду гриба (physisporinus vitreus) позитивно впливати на якість деревини, котра згодом йде на виготовлення елітних музичних інструментів. Про такі властивості солянського гриба, скоріше всього, знав і неперевершений майстер скрипок з італійської Кремони Антоніо Стадіварі... А напередодні у Банській Бистриці (Словаччина) успішно пройшов також за участі Ужанського НПП пост-проектний семінар проекту “Букові ліси Світової спадщини – сталий розвиток територій, що межують з Карпатськими Буковими лісами Світової спадщини у Словаччині та Україні”, присвячений питанням комунікації, інформування та екоосвіти. Він був організований Федераль- ною Агенцією Німеччини зі збережен- ня природи, Федеральною Агенцією Німеччини з питань довкілля та Центром еконіки та менеджменту екосистем Університету сталого розвитку в Еберс- вальде і профінансований Німецьким Міністерством довкілля, охорони при- роди та ядерної безпеки (BMU). Обговорено питання обміну та взаємодопомоги у подальшій кваліфікації відповідальних працівників у сфері комунікацій та інформування, а також екоосвіти. Крім того, накреслено перспек- тиви взаємобміну відповідних структур природоохоронних територій – членів тристороннього об’єкту Світової спадщи- ни “Букові праліси Карпат та старовікові букові ліси Німеччини”. Зустріч сприятиме посиленню ділової співпраці учасників тристоронньої мережі. Очікуваним результатом семінару є документування існуючих в установах структур комунікування, інформування та екоосвіти, надання рекомендації щодо поліпшення діяльності, особливо у словацьких та українських об’єктах тристоронньої мережі Світової спадщини ЮНЕСКО. Теледокументалістика Як відомо, найбільші залишки букових пралісів Карпат з їх словацькими осередками визнано ЮНЕСКО і занесено до переліку об’єктів Всесвітньої природної спадщини. А згодом сюди додано давні букові ліси Німеччини («Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини»), що дало початок великої спільної роботи по збереженню раритетних лісових екосистем. Один з найостанніших проявів важливої співпраці – організовані на території Словаччини у рамках тристоронньої мережі зібрання. Зокрема, представники Ужанського НПП та Карпатського біосферного заповідника побували у Братиславі на важливій нараді з питань подальшої міжнародної співпраці у рамках спільного об’єкту всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини». Подробиці читайте на стор.2 Закарпатські депутати пропонують уряду прискорити підготовку державної програми розвитку Карпат. У прийнятому рішенні запропоновано Кабміну доручити центральним та регіональним органам вла- ди підготувати Державну програму сталого розвитку Українських Карпат. Аналогічні рішення прийняли Івано-Франківська, Львівська та Чернівецька обласні ради. *** На Закарпатті побудують сміттєпереробний завод потужністю 20 тис.тонн у рік у селі Яноші Берегівського району. Таке рішення прийняли депута- ти на сесії обласної ради за ініціативи державного управління охорони навко- лишнього середовища в Закарпатській області. Його керівник Андрій Погорелов поінформував, що для будівництва на по- чатковому етапі потрібно 500 тис.гривень. *** У рамках угоди між урядами України та Румунії про співробітництво в галузі водного господарства на прикордонних водах в Хусті відбулася зустріч українських та румунських експертів з питань оцінки якості води р.Тиса. Проаналізовано стан якості води в прикордонних створах р.Тиса, порівняно результати аналізів спільних відборів проб води р.Тиса у створі історичного мосту Со- лотвино/Сігету Мармацієй. Оцінка якості води засвідчила, що вод вона за 2011 рік залишається незмінною. Експерти констатували, що транс- кордонного забруднення на українсько- румунській ділянці Тиса не зафіксовано. Визначено перелік показників для прове- дення аналітичних досліджень, узгоджені програми проведення спільних вимірів витрат води та відбору проб води на 2013 рік. Визначено порогові величини, при яких передається сигнал тривоги при надзви- чайному забрудненні. *** Державна екологічна інспекція у Закарпатській області провела перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ДП “Мокрянське ЛМГ” та Карпатським біосферним заповідником. Виявлено незаконну рубку дерев до ступе- ня припинення та неприпинення росту, по- шкодження лісових культур, незадовільну та несвоєчасну очистку місць рубок від порубкових залишків, не вивезення з лісу в установлений термін деревини, скла- дено 44 протоколи, до адміністративної відповідальності притягнуто 43 особи на 4199 грн., які відшкодовано добровільно у повному обсязі. До судових органів для вжиття заходів відповідного реагування передано один проокол. *** Всеукраїнський фестиваль екологічної фотографії поведено в НПП «Синевир». В ньому взяли участь фотографи з Києва, Харкова, Донецька, Львова, Херсона, Уж- города та інших куточків України.

Shidni_Karpaty 8-10(36-38)

Embed Size (px)

DESCRIPTION

Shidni_Karpaty 8-10(36-38)

Citation preview

Page 1: Shidni_Karpaty 8-10(36-38)

Четвер, 29 листопада 2012 року

Зберегти та примножити природний дивосвіт! Видання Ужанського НПП

Видається з вересня 2009 року № 8-10 (36-38)

♦ Банська Бистриця

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ – ПОЛІПШЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ

♦ Міжнародна співпраця: Братислава

І СПІЛЬНИЙ ІНТЕГРОВАНИЙ

МЕНЕДЖМЕНТ-ПЛАН

Фоторепортаж зі зйомок читайте на стор. 3

Детальніше – на стор. 4

ЗВІДУСІЛЬ

ТАК ЗНІМАВСЯ ФІЛЬМ ТРИНАДЦЯТИЙ Черговий документаль-

ний відеофільм про Ужансь-кий національний парк знімали тележурналісти центрального телебачення Чеської Республіки.

Новий фільм вийде за-ключним, тринадцятим, у сереї відеодокументів з но-вого циклу “Дика природа без корднів”. Творча група протягом кілька днів золотої сонячної осені побувала у різних куточках заповідної території, зафіксувала чудові миті нашої природи. Прем’єру фільму на ЧТ намічено на по-чаток наступного року.

♦ Наука і природа

ПРО ТАЄМНИЦІ КСИЛАРІЇ ДОВГОНОГОЇУ ході однієї з цьогорічних

осінніх наукових експедицій на гору Стінка на околиці села Сіль виявлено незви-чайний вид гриба – ксиларію довгоногу (латинська назва – xylaria longipes). Він твер-дий за консистенцією, росте на мертвій деревині, його плодові тіла зовні схожі фор-мою на темно-сіру або чорну булаву.

Цікаво довідатися читачам “Східних Карпат” про дивовиж-ну здатність цього і ще одно-го виду гриба (physisporinus vitreus) позитивно впливати на якість деревини, котра згодом йде на виготовлення елітних музичних інструментів. Про такі властивості солянського гриба, скоріше всього, знав і неперевершений майстер скрипок з італійської Кремони Антоніо Стадіварі...

А напередодні у Банській Бистриці (Словаччина) успішно пройшов також за участі Ужанського НПП пост-проектний семінар проекту “Букові ліси Світової спадщини – сталий розвиток територій, що межують з Карпатськими Буковими лісами Світової спадщини у Словаччині та Україні”, присвячений питанням комунікації, інформування та екоосвіти.

Він був організований Федераль-ною Агенцією Німеччини зі збережен-ня природи, Федеральною Агенцією Німеччини з питань довкілля та Центром еконіки та менеджменту екосистем Університету сталого розвитку в Еберс-вальде і профінансований Німецьким Міністерством довкілля, охорони при-роди та ядерної безпеки (BMU).

Обговорено питання обміну та

взаємодопомоги у подальшій кваліфікації відповідальних працівників у сфері комунікацій та інформування, а також екоосвіти. Крім того, накреслено перспек-тиви взаємобміну відповідних структур природоохоронних територій – членів тристороннього об’єкту Світової спадщи-ни “Букові праліси Карпат та старовікові букові ліси Німеччини”. Зустріч сприятиме посиленню ділової співпраці учасників тристоронньої мережі.

Очікуваним результатом семінару є документування існуючих в установах структур комунікування, інформування та екоосвіти, надання рекомендації щодо поліпшення діяльності, особливо у словацьких та українських об’єктах тристоронньої мережі Світової спадщини ЮНЕСКО.

♦ Теледокументалістика

Як відомо, найбільші залишки букових пралісів Карпат з їх словацькими осередками визнано ЮНЕСКО і занесено до переліку об’єктів Всесвітньої природної спадщини. А згодом сюди додано давні букові ліси Німеччини («Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини»), що дало початок великої спільної роботи по збереженню раритетних лісових екосистем. Один з найостанніших проявів важливої співпраці – організовані на території Словаччини у рамках тристоронньої мережі зібрання.

Зокрема, представники Ужанського НПП та Карпатського біосферного заповідника побували у Братиславі на важливій нараді з питань подальшої міжнародної співпраці у рамках спільного об’єкту всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини».

Подробиці читайте на стор.2

Закарпатські депутати пропонують уряду прискорити підготовку державної програми розвитку Карпат. У прийнятому рішенні запропоновано Кабміну доручити центральним та регіональним органам вла-ди підготувати Державну програму сталого розвитку Українських Карпат. Аналогічні рішення прийняли Івано-Франківська, Львівська та Чернівецька обласні ради.

***Н а З а к а р п а т т і п о б у д у ю т ь

сміттєпереробний завод потужністю 20 тис.тонн у рік у селі Яноші Берегівського району. Таке рішення прийняли депута-ти на сесії обласної ради за ініціативи державного управління охорони навко-лишнього середовища в Закарпатській області. Його керівник Андрій Погорелов поінформував, що для будівництва на по-чатковому етапі потрібно 500 тис.гривень.

***У рамках угоди між урядами України

та Румунії про співробітництво в галузі водного господарства на прикордонних водах в Хусті відбулася зустріч українських та румунських експертів з питань оцінки якості води р.Тиса.

Проаналізовано стан якості води в прикордонних створах р.Тиса, порівняно результати аналізів спільних відборів проб води р.Тиса у створі історичного мосту Со-лотвино/Сігету Мармацієй. Оцінка якості води засвідчила, що вод вона за 2011 рік

залишається незмінною. Експерти констатували, що транс-

кордонного забруднення на українсько-румунській ділянці Тиса не зафіксовано. Визначено перелік показників для прове-дення аналітичних досліджень, узгоджені програми проведення спільних вимірів витрат води та відбору проб води на 2013 рік. Визначено порогові величини, при яких передається сигнал тривоги при надзви-чайному забрудненні.

***Державна екологічна інспекція у

Закарпатській області провела перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ДП “Мокрянське ЛМГ” та Карпатським біосферним заповідником. Виявлено незаконну рубку дерев до ступе-ня припинення та неприпинення росту, по-шкодження лісових культур, незадовільну та несвоєчасну очистку місць рубок від порубкових залишків, не вивезення з лісу в установлений термін деревини, скла-дено 44 протоколи, до адміністративної відповідальності притягнуто 43 особи на 4199 грн., які відшкодовано добровільно у повному обсязі. До судових органів для вжиття заходів відповідного реагування передано один проокол.

***Всеукраїнський фестиваль екологічної

фотографії поведено в НПП «Синевир». В ньому взяли участь фотографи з Києва, Харкова, Донецька, Львова, Херсона, Уж-города та інших куточків України.

Page 2: Shidni_Karpaty 8-10(36-38)

2 ПАНОРАМА№8-10, 29 листопада 2012 року

В. Волошин.

А.Козак.

В.Беряк.

♦ Форум

ЕНТИМОЛОГІЧНІ ЗІБРАННЯ: НОВІ ОБРЇЇ

ДОСЛІДЖЕНЬ

ПРО НАЦІОНАЛЬНІ ПРИРОДНІ ПАРКИ

ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ

ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

На знімках: вгорі - учасники конференціЇ у Новостужицько-му природному науково-дослідному відділенні; внизу - на

Ужоцькому перевалі.

В останній день листо-пада у Львові представники екоспільнот та небайдужі до проблем довкілля громадя-ни, представники Ужансь-кого національного природ-ного парку візьмуть активну участь у важливому форумі, організованому координатором Західного регіону – відомою міжнародною благодійною організацією «Екологія-право-людина». Відбудеться гро-мадське обговорення проекту Щорічної доповіді «Громадська оцінка національної екологічної політики» за 2011 рік (включаю-чи аналіз за період з 2003 року)» – один із засобів громадського впливу на виконання державою

тенденції 2012 року, висловлено інтегровану думку широкого кола громадськості за максимальної прозорості, інклюзивності та неупередженості.

З-поміж інших винесених на широке публічне обговорення актуальних тем варто виділити додаткові кроки Міністерства екології та природних ресурсів України з реалізації програми секторальної бюджетної під-тримки; загальні основи екологічної політики; якість державного управління природокористуван-ням та стан довкілля; споживан-ня, виробництво та перешкоди на шляху до збалансованого розвитку; довкілля та здоров’я; фінансування природоохоронної діяльності; освіта та просвіта, вихо-вання та інформація; недержавні сектори та довкілля; міжнародне співробітництво.

Є сподівання, що прийняті на форумі рішення, висловлена дум-ка багатьох природолюбів сприя-тимуть подальшому посиленню відповідальності за збереження довкілля.

Готова до видання цікава монографія щирого друга Ужанського національного парку, патріарха наукової, педагогічної та громадської діяльності, док-тора біологічних, агрокультур-них і лісових наук Зволенсь-кого технічного університету, професора, дійсного члена Української екологічної академії наук, Української лісівничої академії, почесного члена Українського ботанічного това-риства, дійсного члена науко-вого товариства імені Шевченка, лауреата європейської премії імені Петра Йожефа Ленне за заслуги в галузі охорони природи, видатного вченого зі

світовим іменем Степана Михай-ловича Стойки.

У р е ц е н з і ї н а р у к о п и с монографі ї Степана Стой -ки «Національні природні пар-ки Лемк івщини (збережен -ня природної, етнокультурної, історичної спадщини)” схвально відгукуєься про наукову працю Юрій Сливка, доктор історичних наук, професор, завідувач кафе-дри соціальних і гуманітарних дисциплін Львів ської державної фінансової академії. Він відзначає, що проблема збереження та охо-рони природної, етнокультурної та історичної спадщини Карпат, зокрема національних парків Лемківщини, має винятково важ-

ливе етноосвітнє та соціально-економічне значення.

У новій монографії про-стежено вплив оригінальної геоморфологічної, ландшафтної та біогеографічної гірської си-стеми Карпат на формування самобутньої гілки українського етносу – лемків, бойків та гуцулів, на їх життєдіяльність, господарсь-ку культуру, мову та звичаї. Адже автор дав ґрунтовну етнологічну характеристику регіональних ландшафтних парків, в тому числі й нашого, збереження їх природної та етнокультурної спад-щини, зокрема й історичних подій.

Рекомендуючи 54-сторінкову монографію Степана Стойка до друку, Ю.Сливка відзначає, що вона «є вагомим внеском у дослідження природних етнокуль-турних парків у національному і загальноєвропейському контексті, значимість їх охорони та збере-ження».

♦ Готується до друку

Працівники Ужанського національного природного пар-ку та Карпатського біосферного заповідника взяли активну участь у першій міжнародній нараді керівного комітету спільного об’єкту всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини», що відбулася у столиці Словацької Республіки м. Братіслава.

Протягом кількох днів зро-

блено багато, але насаперед підготовлено проекти поло-ження про спільний керівний комітет та спільний інтегрований менеджмент-план об’єкту спад-щини, у складі якого цінні природні ділянки Карпатського біосферного заповідника та Ужанського національного природного парку.

- Доводился неодноразово бувати у Німеччині, знайомитися з досвідом роботи колег по охороні природи. Їх позитивні набутки

І СПІЛЬНИЙ ІНТЕГРОВАНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ-ПЛАН

намагаємося вивчати і впровад-жувати у себе,- розповів директор УНПП Василь Копач. - На нараді у Братиславі німці запропонува-ло багато цікавого, а українська делегація також розповіла про свої багаторічні напрацювання, можливості подальшої співпраці при охороні природної спадщини.

На знімках: під час робо-ти братиславської наради та екскурсій по місту.

Спільно з кафедрою ентомології та збереження біорізноманіття Ужгородського національного університету, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області та вперше з Ужанським НПП проведена міжнародна на-укова конференція „Ужгородські ентомологічні читання-2012” – традиційний форум ентомологів Карпатоукраїнського регіону.

Цьогорічні, вже дванадцяті „Ужгородські ентомологічні читання”, присвячені 66-й річниці створення кафедри ентомології та збережен-ня біорізноманіття. Це й данина пам’яті відомим у наукових колах ентомологам УжНУ: А.А. Гіріцу, Г.М. Рошку, Т.А. Тверітіній, І.М. Ли-ковичу, І.І. Бокотею, Й.М. Погоріляку, І.Г.Добошу, В.О. Добею, А.А. Зубенко, які стояли біля витоків ужгородської ентомологічної школи, підтримували її і розвивали. І хоч багатьох з них уже немає серед нас, дух ентомологічних досліджень живе у їх учнях і послідовниках.

Основні напрямки роботи конференції стосувались наукових досліджень фауністичного різноманіття артропод та його збереження, популяційних і синекологічних досліджень членистоногих. Перший день учасники зібраня провели в Ужгороді, на кафедрі ентомології, де були заслухані грунтовні виступи науковців, в тому числі і доповідь наукового співробітника Ужанського національного парку Нелі Коваль „Різноманітність і сучасний стан вивчення ентомофауни Ужансько-го НПП”. Всі повідомлення – це результат копіткої дослідницької і пошукової роботи, вивчення конкретних ареалів.

„Ужгородські ентомологічні читання” – це щорічний звіт про наукові здобутки та координація планів досліджень. Ініціатива кафе-дри у проведенні ентомологічної конференції активно підтримана широким колом ентомологів, які представляють наукові науково-педагогічні та науково-виробничі заклади і установи України. Цього року науковцям допомогли в організації заходу адміністрація Ужансь-кого НПП, насамперед директор Василь Копач, його заступник Юрій Павлей, співробітники наукового відділу, працівники Новостужицько-го ПНДВ, на базі якого відбулось виїзне засідання Закарпатського і Львівського відділень Українського ентомологічного товариства, а наступного дня – координаційна нарада-планування досліджень і охорони ентомофауни Українських Карпат, декілька інформаційно-ознайомчих екскурсій територією Ужанського НПП. Гості були в захопленні від побаченого, вдячні за цікаво і плідно проведені дні.

Подібні наукові зібрання за активної участі науковців цілого регіону - не тільки можливість повідомити про здобутки і вивчен-ня окремих тем, але й чудова нагода обмінятися досвідом своєї діяльності, підказати шляхи вдосконалення природоохоронної робо-ти в сучасних умовах, повчитися і підказати щось нове, прогресивне.

своїх зобов’язань у сфері охорони довкілля.

Буде, зокрема, проаналізовано

Page 3: Shidni_Karpaty 8-10(36-38)

№8-10, 29 листопада 2012 року РИТМИ ЧАСУ

♦ Фоторепортаж золотої осені

В національному парку знято вже не один сюжет про навколишню природу, особливо про його перлину – буковий праліс. Але зацікавлення нашим краєм, розташованим в унікальному куточку Східних Карпат, не спадає. Навпаки, все нові і нові бажаючі приїжджають до нас побачити всю красу гір і річок, фіксують побачене на сучасні носії інформації.

Новим яскравим кінодокументом про УНПП обіцяє стати творча робота гостей з Чеської Республіки. Кілька днів на Великоберезнянщині інтенсивно працю-вала творча група Чеського телебачення під керівництвом теледраматурга Яроміра Шлосара, знімаючи тринадцятий, вже заключний фільм з нового циклу «Дика природа без кордонів» (перші його випу-ски вже мали прем’єрний показ на ЧТ і знайшли широкий відгук у глядачів).

Позаду – довгі кілометри мандрів національними природними парками Європи вздовж кордону колишньої Чехос-ловаччини, сотні інтерв’ю, кінозамальовок і сюжетів. І ось Ужанський НПП.

Всі чотири дні, зранку до ночі, професійні телевізійники з Праги, зі студії «Острава», трудилися у поті чола. Вже добігала кінця напружена неділя, повністю відзняв оператор Петр Кожушнік велетенські крони тисячолітніх, знаних на всю Україну Діда-дуба і дуба «Чемпіон», з яких від легкого вітру відлітали і кружляли у повітрі золотисті листочки, як всю групу рішуче повів за собою далі модератор Томаш Кочко, несучи в руках акордеон. Сонце, що сховалось за лісом сусідньої гори, ще частково освітлювало схил з

деревами-старожилами, але тінь впевнено просувалась до вершини. Та вони встигли відзняти цей епізод на горі, коли ведучий програми і автор сценарію віртуозною грою і дзвінким співом зачарував навколишні вершини гарною лемківською піснею:

Ой чи то путь задута, ой чи трава зелена,

Ей же я не накосив ей коникові сіна.Ей косила би ся мені ей тота поляночка, Ей же би мі грабала та моя фраїрочка…

У затишній альтанці під багатовіковим дубом, коли навколишні гори все більше за-нурювались у прохолодну жовтневу темряву, за чашкою кави і міцного зеленого чаю дирек-тор національного парку Василь Копач щиро подякував всій групі за продуктивну працю,

внесення коректив до сценарію, котрі допо-можуть туристам Європи ближче познайоми-тися з природними та історичними тутешніми перлинами. Окрема подяка – директору народного парку «Полоніни» (Словаччина) Мірославу Буралю, який також супроводжу-вав чеських тележурналістів. Насамперед глядачі двох національних телеканалів Чехії першими побачать кожну серію з чисель-ними повторами, а згодом є задум видати весь цикл окремо (якраз у момент чаювання Яроміру зателефонувала з Праги дружина і повідомила про успішну прем’єру серії доку-ментальних фільмів розповіддю про наймен-ший австрійський парк Тайаталь у долині ріки Тайа). А от у пристрасному відеодокументі про Ужанський парк, презентувати котрий закарпатцям намічено на грудень нинішнього року, а демонструвати на ЧТ на січень 2013 року, всіх приваблять кілька сюжетних ліній.

- Ми приємно вражені тутешньою кра-сою збереженої природи,- каже Томаш Кочко,- і можна тільки пошкодувати, що цей парк недоступний з боку Європи, хоч і є складовою частиною трилатерального біосферного заповідника «Східні Карпати». Але, можливо, Україна колись увійде до Єросоюзу і до неї можна буде без всяких перешкод, вільно приходити з боку інших двох національних парків – словацьких «Полонін» та польських «Бещад». Бо тепер всім туристам доводиться їхати на мит-ницю через кордон і проходити ще через ряд випробувань і перевірок, спецдозволів прикордонників, аби дістатися мальовни-чих місць парку. Про це ми розповідаємо у сюжеті про зустріч представників природно-заповідних об’єктів на горі Кременець – стикові кордонів трьох сусідніх країн. А ще у фільмі будуть розповідь про букові

Процедура номінації Ужоцької церк-ви Собору Святого Архангела Михаїла у числі 16 від України та Польщі на внесення до всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО примусила бага-тьох по-новому глянути на безцінний об’єкт сакрального дерев’яного зодче-ства, зрозуміти велику відповідальність сучасників за збереження пам’ятки для наступних поколінь. У ході реалізації цього міжнародного проекту відкрилась завіса необізнаності у ставленні до дерев’яної перлини XXVIII століття. Чер-говим підтвердженням цього нинішньої осені став приїзд представницької комісії на чолі з авторитетним спеціалістом, експертом ІКОМОС (Міжнародна рада з охорони пам’яток та історичних місць при ЮНЕСКО) пані Т.Елехтерією з Греції.

У гості з древньої Еллади – подвійне, як і стверджували раніше наші та польські фахівці, враження. З одного боку – за-хоплення безперечною унікальністю об’єкту при першому знайомстві, напрочуд вдала, гармонійна прив’язка до гірського

ландшафту; з іншого – безпрецедентне втручання у архітектурний ансамбль, спотворене розуміння краси, коли в інтер’єрі деревину вкрили вагонкою, кар-тоном і пластмасовими «чічками». Шкода, що у ХХІ отак втрачено відчуття гармонії, котрим чи не три століття тому доско-нало володіли зодчі і прості мешканці високогірного поселення?

Вихід з ситуації є, його знову підказали і конкретизували фахівці ЮНЕ-СКО. Адже наразі схвалено тільки два критерії з восьми: виняткове свідчення культурної традиції, яскравість прикладу архітектурного ансамблю і ландшафту,

що ілюструє значний етап в людській історії. Над іншими (впорядкування інтер’єру, всієї навколишньої території, огорожі, покрівлі дзвіниці тощо) треба плідно попрацювати до червня наступ-ного року, що дозволить досягти мети.

Як розповів Ужоцький сільський голова Михайло Лешко, чіткою, за рекомендацією п.Елехтерії, у всіх питаннях має бути позиція церковної громади щодо номінації церкви до Списку ЮНЕСКО, впорядкування інтер’єру. І коли експерт цікавилася у представників від української сторони (Національної комісії у справах ЮНЕСКО при Адміністрації Президента України, міністерства культури України, обласної державної адміністрації) мож-ливостями вишукання коштів для збере-ження та утримання цієї пам’ятки, адже потрібно понад 5 млн. грн., то була рада почути позитивну відповідь: до прийняття остаточного рішення ЮНЕСКО ними буде розроблена програма і віднайдені кошти на важливі роботи, в т.ч. і від інвесторів.

Схвально оцінив експерт перші кроки церковної громади: заміну електропро-водки, встановлення металічних решіток на вікнах, забезпечення сільрадою по-жежного щитка та засобів пожежогасіння за кошти Уряду Норвегії та WWF в рамках міжнародного проекту «Збереження та стале використання природних ресурсів Українських Карпат».

Віриться, що сільрада, депутатсь-кий корпус села проведе необхідну роз’яснювальну роботу зі всією церков-ною громадою – власником церкви про позитиви входження до списку культурної спадщини ЮНЕСКО, коли храм матиме такий важливий міжнародний статус і водночас залишатиметься діючим, не трансформується у музей, а відвідування

т у р и с т і в н е у с к л а д н ю в ат и м е богослужіння та церковні ритуали (як це було дотепер, коли сюди приходили пред-ставники багатьох країн світу).

Своє слово повинні сказати і можновладці, не залишаючись осторонь престижної не тільки для Великоберезнян-щини, але й всієї держави справи.

Іван КУЗОВИЧ.Фото автора.

♦ Берегти пам’ятки духовної культури

ЧИ СТАНЕ ЦЕРКВА ОБ’ЄКТОМ ЮНЕСКО?

праліси – Всесвітню природну спадщину ЮНЕСКО, Княгинянське місце падіння ве-ликого метеориту, живанські (розбійницькі) печери, збережений туристичний притулок колишньої Чехословацької Республіки на горі Яворник, кадри з життя місцевих жителів, інші родзинки.

Тележурналісти пішки пройшли де-сятки кілометрів, аби дістатися до місць зйомок високо горах. Один з підйомів проліг на вершину Черемха, де цьогоріч розпочалося відновлення забутого найви-ще розташованого на Україні військового кладовища Першої світової війни. Тут неповторні краєвиди, чудова панорама навколишніх українських, польських і словацьких вершин. Цікаво спостерігати і за найвищою горою польських Бещад Тарницею (1346 м н.р.м): до її вершини постійно йдуть прочани вклонитися ме-талевому хрестові, освяченому колись Папою Римським Іоанном-Павлом II.

- Так приємно було повернутися на Закарпаття,- розповіла режисер Петра Вшеліхова. –Тут я була десять років тому, коли наше телебачення знімало сюжет в Усть-Чорній про чеського священника і його допомогу дітям-сиротам. Думаю, ЧТ приїде в цей благодатний край ще не раз, адже тут стільки цікавого у природі і культурі, сучасному житті.

Цілу низку незабутніх вражень і сотні фотодобірок повіз з собою до Праги і один з керівників Європейського центру екології та туризму Іво Докупіл. Він просто щасливий, що приїхав з телевізійниками і познайомився ближче з місцевими при-родними перлинами.

Іван КУЗОВИЧ.Фото автора.

ТАК ЗНІМАВСЯ ФІЛЬМ ТРИНАДЦЯТИЙ

Page 4: Shidni_Karpaty 8-10(36-38)

4

Шеф-редактор Василь КОПАЧ.Наша адреса: смт. Великий Березний,вул. Незалежності, 7.Тел./факс: 8(3135)21037.E-mail: [email protected]Засновники: Ужанський НПП, ГБФ

Редактор Іван КУЗОВИЧ.Офсетний друк. Ум. друк. арк.1.Номер надр. у видавництві “ТУРпрес”. 89200 м.Перечин, вул.Жовтнева, 93.Наклад 1000. Зам. № 986.“Ужанська долина”. Свідоцтво про реєстрацію:

ЗТ №497/89Р від 27.09.2009 р.

№8-10, 29 листопада 2012 рокуМОЗАЇКА

ВІТАЄМО!

Фото Івана КУЗОВИЧА..

Дирекція Ужанського НПП і ГБФ «Ужанська долина» від щирого

серця вітають з днем народження іменинників:

♦ Наука і природа У ПОШУКАХ ТАЄМНИЦЬ КСИЛАРІЇ ДОВГОНОГОї

Працівники парку завжди у по-шуку. Серед багатьох напрямків щоденної роботи – дослідницько-науковий. Як розповіла коре-спонденту «Східних Карпат» керівник наукового відділу Інна Кваковська, цьогорічної осені, досить щедрої на гриби, у ході однієї з наукових експедицій на гору Стінка на околиці села Сіль виявлено незвичай-ний вид гриба – ксиларію до-вгоногу (латинська назва – xylaria longipes). Він твердий за консистенцією, росте на мертвій деревині, його плодові тіла зовні схожі формою на темно-сіру або чорну булаву, 4-10 см висотою, за що англійці прозвали його пальцями мерця (dead man’s fingers).

- Ц ікаво, - продовжує кандидат біологічних наук І.Кваковська,- що вчені виявили дивовижну здатність цього і ще одного виду гриба (physisporinus vitreus) позитивно впливати на якість деревини. Зокрема, професор Френсіс Шварц зі Швейцарської федеральної

лабораторії матеріалознавства і технологій «Empa» винайшов ме-тод обробки деревини, що змінює акустичні властивості природного матеріалу. Відкриття засноване на використанні спеціальних грибів, здатне наблизити сучасні скрипки до звучання знаменитих творінь Антоніо Страдіварі (про це пише журнал «Science Daily»).

Професор Шварц пере -конаний, що два види грибів (physisporinus vitreus і xylaria longipes) здатні розкладати яли-ну і платан (дві основні породи, використовувані у виробництві скрипок) до такої міри, що якість звуку значно поліпшується. Дослідник пояснює, що зазвичай гриби зменшують щільність де-ревини, і негативно впливають на швидкість проходження звукових хвиль. А от унікальна особливість цих грибів – значно стоншувати клітинні стінки матеріалу. При-чому навіть на пізніх стадіях розкладання тверда структура дерева зберігається, завдяки чому швидкість звукових хвиль залишається високою. Навіть

після зараження грибком дерево зберігає стійкість до деформації, а матеріал згодом обробляється газоподібним окисом етилену, що повністю зупиняє подальше зростання грибів. Цікаво, що тепер професор Шварц працює над проектом, в рамках якого до 2014 року з «зараженої» дереви-ни передбачається створити 30 скрипок. Вчений переконаний, що відкриття може в майбутньому дати можливість молодим музи-кантам грати на скрипці, що за якістю звуку наближається доро-гого і для більшості талантів недо-ступного інструменту Страдіварі. Професійні музиканти, експерти і звичайні любителі скрипкових концертів вирішили, що Траслер обидва рази грав на інструменті Страдіварі.

Як відомо, для виробництва інструментів великий італійський майстер застосовував деревину, заготовлену в холодний період між 1645 і 1715 роками. В умовах тривалої зими і нежаркого літа дерево росло особливо повільно і рівномірно, отож отриманий матеріал відрізнявся низькою щільністю і високим модулем пружності – властивостями, необхідними для ідеального зву-чання інструменту. Досі сучасні майстри могли тільки мріяти про деревину з такими тональними якостями, стверджує видання.

Не виключено, що вели-кий майстер з Кремони також знав про властивості грибів-помічників, адже тодішні тривалі зими і холодні літні періоди не тільки змушували дерева рости повільно і рівномірно, але і спри-яли їх інтенсивному враженню різними видами грибів. Можли-во, і наші клени-явори та ялиці, заражені ксиларією довгоногою, послужать майстрам у майбут-ньому матеріалом для створення унікальних музичних інструментів.

Впорядкуванням місць по-ховань жертв Першої світової війни у с. Ужок завершився другий етап міжнародного історико-краєзнавчого збо-ру-походу «Слідами забутої війни».

З пропозицією про прове-дення робіт з благоустрою забу-тих поховань Великої війни від імені громади села виступила місцева сільрада. Цей заклик підтримали організації, які вже понад два роки співпрацюють в р а м к а х м і ж н а р о д н о г о гуманітарного проекту «Memoria Patriae» (Пам’ять Вітчизни), ініційованого Фондом Анатолія Лісіцина (Росія) та Федерацією Скаутів «Галицька Русь». До-датковим аргументом на корить проведення робіт став факт підготовки дерев’яної церкви

святого Архангела Михаїла до внесення у Списки всесвітньої історико-культурної спадщини ЮНЕСКО. Благоустрій розташо-ваних поблизу церкви військових поховань – одна з рекомендацій міжнародних експертів.

На підставі документів, відшуканих в архівах фахівцями Клубу воєнної історії «Бескиди» (Словаччина), встановлено, що на кладовищі у 4 індивідуальних

та одній братській могилах поховані останки 115 воїнів армій обох сторін. Галицькі скаути ра-зом зі спеціалістами Ужанського НПП розчистили територію, виз-начили та насипали надмогильні пагорби, виготовили та встано-вили дерев’яні хрести, висадили багаторічні квіти, надавши у міру скромних можливостей місцям поховань первісного вигляду. У благоустрої пам’ятки історії також взяли участь волонтери з Росії – члени Тульского обласно-го пошукового центру «Шукач».

Виготовлені з суцільного брусу твердих порід дерева, відповідно просочені та покриті спеціальними вологостійкими розчинами і просмолені в основі хрести стоятимуть багато років.

З нагоди місцевого свята, 430-річчя першої писемної згад-ки про село спочатку відбувся товариський футбольний матч збірної Ужка та Волосянки і

БЛАГОДІЙНА АКЦІЯ ♦ Чим живе село?

команди Великого Березного. Сильншими виявилися гості з райцентру. А згодом урочистості продовжилися іншими цікавими заходами – святковим концертом

Щиро зичимо всім іменинникам міцного здоров’я, бадьорого настрою, творчої праці, реалізації всіх намічених планів, вірних друзів, родинного затишку, щастя, радості і Божої благодаті!

ВЕРЕСНЯБіганича Михайла Івановича – інспектора з охорони

природно-заповідного фонду 1 категорії Костринського природоохоронного науково-дослідного відділення; Цибик Олесю Василівну – провідного фахівця відділу бухгал-терського обліку та звітності; Куртея Михайла Івановича – інспектора з охорони природно-заповідного фонду 1 категорії Ужоцького ПНДВ; Горбея Олега Ярославовича – провідного фахівця відділу рекреації та пропаганди екоосвіти.

ЖОВТНЯГачкайло Марину Михайлівну – начальника Жор-

навського ПНДВ; Прислупського Богдана Юрійовича – інспектора з охорони природно-заповідного фонду 1 категорії Костринського ПНДВ; Беряка Василя Юрійовича – дільничного інспектора Костринського ПНДВ; Миця Івана Івановича – інспектора з охорони природно-заповідного фонду 1 категорії Лубнянського ПНДВ; Каганець Надію Остапівну, провідного фахівця відділу бухгалтерського обліку та звітності – з гарним 30-річним ювілеєм; Марича Михайла Михайловича, інспектора з охорони природно-заповідного фонду 1 категорії Ново-стужицького ПНДВ – з 50-річчям від дня народження; Копчу Василя Васильовича – провідного інженера із за-хисту природних екосистем відділу державної охорони, використання та відтворення природних екосистем; За-яць Марину Василівну – начальника відділу державної охорони, використання та відтворення природних еко-систем; Шаранича Михайла Васильовича – провідного фахівця з кадрового та юридичного забезпечення.

ЛИСТОПАДАКваковську Інну Михайлівну – в.о. начальника

наукового відділу; Рейпаші Василя Васильовича – інспектора з охорони природно- заповідного фонду 1 категорії Лубнянського ПНДВ; Чурея Михайла Івановича – інспектора з охорони природно-заповідного фонду 1 категорії Жорнавського ПНДВ; Костя Віталія Вікторовича, інспектора з охорони природно-заповідного фонду 1 категорії Лубнянського ПНДВ – з 40-річчям; Лешанича Антона Михайловича, інспектора з охорони природно-заповідного фонду 1 категорії Новостужицького ПНДВ – з 70-річчям; Мушак Ірину Михайлівну – інспектора з охорони природно-заповідного фонду 1 категорії Луб-нянського ПНДВ.

ЗИЧИМО ВСЬОГО НАЙКРАЩОГО!Колектив Ужанського національного парку тепло вітає з Днем народження

іменинника жовтня – директора Копача Василя Олексійовича, зичить йому міцного здоров’я, нових успіхів у нелегкій праці, щасливої долі і родинного затишку!

місцевих аматорів сцени, на-родними гуляннями.

Інф. “СК”.