msk.edu.uamsk.edu.ua/ivk/Informatika/Prak_rab/-Other-/Компютерн… · Web view3D-графіка і комп ... в системах обробки текстів (текстових

© Кузьменко Олександр Анатолійович – www.svit-pk.com.ua

1


Управління освіти і науки Вінницької обласної державної адміністрації

Навчально-методичний центр професійно-технічної освітиу Вінницькій області

Центр професійно-технічної освіти №1 м. Вінниці

Досвід роботиВикладача інформатики Кузьменка О.А.

ОСНОВИ КОМП'ЮТЕРНОЇ ГРАФІКИ

Вінниця 20072


Анотація

В запропонованій праці розглянуті фундаментальні основи комп’ютерної графіки. Різновиди комп’ютерної графіки, робота з растовими та векторними зображеннями, формати зберігання графічної інформації Розглянуто основні аспекти роботи з графічними редакторами Paint, Adobe Photoshop.

Призначена для учнів, що вивчають дисципліни «Основи комп’ютерної графіки», «Малюнок та основи композиції. Комп’ютерна графіка».

Викладач інформатики,_________________ О.А. Кузьменко

РецензіяВолодіння навиками роботи відразу в декількох графічних

пакетах входить до числа обов'язкових вимог до дизайнерів і стане в нагоді багатьом, хто захоче створювати свої художні роботи на комп'ютері.

Особливу увагу автор приділив питанням «Різновиди комп'ютерної графіки» та «Формати зберігання графічної інформації».

Дана робота допоможе учням швидко освоїти відразу дві програми комп’ютерної графіки – Paint і Adobe Photoshop – і приступити до повсякденної роботи з ними.

Методист ЦПТО №1 м. Вінниці Т.М. Павлова

3


ЗМІСТВступ 6

1.

Основні поняття комп'ютерної графіки. Області застосування комп'ютерної графіки

7

1.1

Обробка інформації, пов'язаної із зображеннями

7

1.2

Різновиди комп'ютерної графіки 9

1.2.1

Двомірна графіка 10

а)

Програми растрової графіки 10

б)

Програми векторної графіки 15

в)

Огляд основних фрактальних програм

16

1.2.2

Поліграфія 17

1.2.3

World Wide Web (WWW) 18

1.2.4

Мультимедіа 18

1.2.5

3D-графіка і комп'ютерна анімація 19

1.2.6

Відеомонтаж 22

1.2.7

САПР і ділова графіка 22

2.

Формати зберігання графічної інформації 23

2.1

Растові зображення 23

2.2

Векторні зображення 24

2.3

Типи графічних файлів 25

2.3.1

Формати растрових файлів 26

4


2.3.2

Переваги і недоліки форматів растрових файлів

28

2.3.3

Формати векторних файлів 29

2.4.4

Переваги і недоліки векторних файлів 30

2.4.5

Метафайли 31

3.

Методи стиснення даних в графічних файлах 33

3.1

Стиснення без втрат 33

3.2

Стиснення з втратами 34

4.

Системи опрацювання графічної інформації 36

4.1

Графічний редактор Рaint 38

4.1.1

Середовище графічного редактора 38

4.1.2

Рисування лінії 40

4.1.3

Використання пензля, розпилювача і ластика

41

4.1.4

Рисування геометричних фігур 41

4.1.5

Створення тексту 42

4.1.6

Зміна масштабу рисунка і виведення сітки

43

4.1.7

Зміна розміру рисунка 43

4.1.8

Заливання кольором 44

4.1.9

Виділення, переміщення і розтягування фрагмента рисунка

45

4.1.10

Копіювання, вирізання, і вставка фрагмента рисунка

46

5


4.1.11

Віддзеркалення і поворот об’єкта 47

4.1.12

Нахил об’єкта 47

4.1.13

Приклад роботи з буфером обміну 48

4.1.14

Збереження і відкриття рисунка 49

4.1.15

Друк зображення 49

4.2

Основи роботи з графічним редактором Adobe Photoshop

51

4.2.1

Знайомство з інтерфейсом програми 51

4.2.2

Палітра інструментів 53

4.2.3

Створення і виділення об’єктів, застосування елементів виділення.

55

а)

Виділення прямокутної і овальної області

55

б)

Виділення області довільної форми 55

в)

Виділення у формі многокутника 56

г)

Напівавтоматичне визначення меж при виділенні

56

д)

Виділення близьких за кольором пікселів

57

4.2.4

Текстові інструменти 58

4.2.5

Інструменти ретушування 59

4.2.6

Шари - основа Photoshop 61

4.2.7

Фільтри 62

5.

Пристрої введення графічної інформації 63

6


5.1

Сканери 63

5.2

Дигитайзери 65

5.3

Цифрові фотоапарати 66

6.

Пристрої виведення графічної інформації 67

6.1

Монітори 67

6.2

Принтери 69

6.2.1

Матричні принтери 69

6.2.2

Струменеві принтери 70

6.2.3

Лазерні і світодіодні принтери 71

6.3

Плоттери 71

Література 73

7


ВСТУПЗдавалося б, з появою комп'ютерів і спеціальних програм

(графічних редакторів), за допомогою яких ми зможемо обробляти і створювати зображення, кожен зможе навчитися з легкістю робити якісні малюнки, проте, це не так. Графічний редактор - інструмент складний і для того, щоб добре його освоїти, піде не мало часу, крім того, графічні редактори не створюють за вас зображення. Щоб створити малюнок з нуля, від вас буде потрібно мінімальні художні знання, тобто ви повинні представляти, що таке перспектива, світлотінь, як створювати ілюзію об'єму і т.д.

Подивіться навколо – обкладинки журналів, рекламна друкарська продукція, газети, рекламні ролики по телебаченню, фільми, корпоративні презентації, CD-ROM-носії, мережа Інтернет – це все області застосування комп'ютерної графіки (КГ), основу якої складає робота з цифровими зображеннями. Велика частина цих зображень була створена, відретушована, виправлена, збільшена і розфарбована на комп'ютері.

Часто ефективніше і економічно вигідно створювати зображення на комп'ютері, чим з використанням традиційних методів. Це пов'язано з тим, що цифрові зображення простіше зберігати, тиражувати, покращувати і компонувати з текстами або іншими інформаційними засобами. Цифровим може бути назване зображення, створене з використанням комп'ютерної програми – графічного редактора. Це може бути слайд, малюнок, текстура, тривимірна сцена, фотографія або щось подібне в електронному вигляді.

Цифрове зображення можна створити, наприклад, сканером або цифровим фотоапаратом, а потім відредагувати в програмі для обробки зображень, наприклад Adobe PhotoShop, Corel PHOTO-PAINT або якихось інших програмах. Після виведення зображення на екрані комп'ютера ви можете змінювати його кольору, ретушувати, повертати, згинати, спотворювати.

Існують також спеціальні програми, такі, як Fractal Design Painter, що надають можливості створення малюнків з нуля, вибравши для цього потрібні електронні кисті і фарбу. Електронне перо в руці (або графічна миша) малює в програмі Painter так само, як кольорові олівці на звичайному папері. Електронна технологія дозволяє імітувати кольорову крейду і змішувати різні кольори фарб. Коли зображення буде створено, його можна зберегти на диску або роздрукувати.

8


9


1. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ КОМП'ЮТЕРНОЇ ГРАФІКИ. ОБЛАСТІ ЗАСТОСУВАННЯ КОМП'ЮТЕРНОЇ ГРАФІКИ

1.1. Обробка інформації, пов'язаної із зображеннями Найважливіша функція комп'ютера – обробка інформації.

Особливо можна виділити обробку інформації, пов'язану із зображеннями. Вона поділяється на три основні напрями:

· комп'ютерна графіка; · обробка зображень;· розпізнавання зображень.

Під терміном «графіка» звичайно розуміють візуальне (тобто те, що сприймається зором) зображення будь-яких реальних або уявних об'єктів. Особливе місце в роботі із зображеннями займає комп'ютерна графіка.

Комп'ютерна графіка (КГ) – створення зображень за допомогою комп'ютера. Завдання комп'ютерної графіки – візуалізація, тобто створення зображення. Візуалізація виконується виходячи з опису (моделі) того, що потрібно відображати. Існує багато методів і алгоритмів візуалізації, яка розрізняється між собою залежно від того, що і як відображати. Наприклад, відображення того, що може бути тільки в уяві людини – графік функцій, діаграма, схема, карта. Або навпаки, імітація тривимірної реальності – зображення сцен в комп'ютерних розвагах, художніх фільмах, тренажерах, в системах архітектурного проектування. Важливими і зв'язаними між собою чинниками тут є: швидкість зміни кадрів, насиченість сцени об'єктами, якість зображення, облік особливостей графічного пристрою.

Обробка зображень – це перетворення зображень. Вхідними даними є зображення, і результат – теж зображення. Прикладом обробки зображень можуть служити: підвищення контрасту, чіткості, корекція кольорів, редукція кольорів, згладжування, зменшення шумів і так далі. Як матеріал для обробки можуть бути космічні знімки, відскановані зображення, зображення радіолокацій, інфрачервоних і тому подібне. Завданням обробки зображень може бути як поліпшення залежно від певного критерію (реставрація, відновлення), так і спеціальне перетворення, що кардинально змінює зображення. У останньому випадку обробка зображень може бути проміжним етапом

10


для подальшого розпізнавання зображення. Наприклад, перед розпізнаванням часто необхідно виділяти контури, створювати бінарне зображення, розділяти по кольорам. Методи обробки зображення можуть істотно відрізнятися залежно від того, яким чином воно отримане – синтезовано системою КГ або це результат оцифровки чорно-білої або кольорової фотографії.

Для розпізнавання зображень основне завдання – отримання опису зображених об'єктів. Методи і алгоритми розпізнавання розроблялися перш за все для забезпечення зору роботів і для систем спеціального призначення. Але останнім часом комп'ютерні системи розпізнавання зображень все частіше з'являються в повсякденній практиці багатьох людей, наприклад офісні системи розпізнавання текстів або програми векторизації, створення тривимірних моделей людини.

Мета розпізнавання може формулюватися по-різному – виділення окремих елементів (наприклад, букв тексту на зображенні документа або умовних знаків на зображенні карти); класифікація зображення в цілому (наприклад, перевірка, чи зображений певний повітряний апарат або встановлення персони по відбитках пальців).

Методи класифікації і виділення окремих елементів можуть бути взаємозв'язані. Так, класифікація може бути виконана на основі структурного аналізу окремих елементів об'єкту. Або для виділення окремих елементів можна використовувати методи класифікації. Завдання розпізнавання є зворотним по відношенню до візуалізації.

Останнім часом достатньо популярним стало словосполучення «інтерактивна комп'ютерна графіка» яке підкреслює здатність комп'ютерної системи створювати графіку в рішення діалогу з людиною. В даний час майже будь-яку програму можна вважати системою інтерактивної КГ.

У системі інтерактивною КГ користувач сприймає на дисплеї зображення, що представляє деякий складний об'єкт, і може вносити зміни в опис (модель) об'єкту (мал. 1). Такими змінами можуть бути як введення і редагування окремих елементів, так і завдання числових значень для будь-яких параметрів, а також інші операції по введенню інформації на основі сприйняття зображень.

11


Мал. 1. Структура системи інтерактивної комп'ютерної графіки

1.2. Різновиди комп'ютерної графікиРозповсюдження комп'ютерної графіки почалося з поліграфії. Але

незабаром вона вирвалася з друкарень на простір широкого застосування. Величезну популярність завоювали комп'ютерні ігри, наукова графіка і фільми. Зараз без розвиненої і витонченої графіки не обходиться жоден фантастичний фільм, жодна комп'ютерна іграшка. Створюються зображення настільки реальні, що важко повірити в те, що все це створено на комп'ютері. Що найпотужніші машини і талановиті команди математиків, програмістів і дизайнерів працюють над цим. Жодна пристойна доповідь у сфері бізнесу не обходиться зараз без комп'ютерної презентації.

Поняття комп'ютерної графіки задоволене обширно – в нього включається, починаючи від алгоритмів, що малюють на екрані химерні узори, до могутніх пакетів 3D-графіки і програм, що імітують класичні інструменти художника. Іншими словами, комп'ютерна графіка не є простим малюванням за допомогою комп'ютера, а є досить складним комплексом, області застосування якого умовно можна розділити на декілька розділів:

· двомірна графіка;· поліграфія;· web-дизайн;· мультимедіа;· 3D-графіка і комп'ютерна анімація;· відеомонтаж;· САПР і ділова графіка.

Кожен розділ комп'ютерної графіки має свої відмітні особливості і тонкощі «технологічного виробництва». Для кожного з них створено своє програмне забезпечення, що включає різноманітні

12


спеціальні програми (графічні редактори).Графічний редактор— це прикладна програма, призначена

для створення й обробки графічних зображень на комп'ютері. В той же час незалежно від області використання кожен

графічний редактор, як правило, в своєму складі повинен мати:· інструменти малювання на комп'ютері;· бібліотеку готових зображень;· набір шрифтів;· набір спецефектів

а також бути сумісним з іншими графічними програмами.Зупинимося на деяких характерних рисах, властивих окремим

областям застосовані комп'ютерної графіки.

1.2.1 Двомірна графікаПрограмне забезпечення по комп'ютерній графіці за принципом

дії і функціональним призначенням можна розділити на три групи:· растрова графіка (bitmap, або raster);· векторна графіка (vector, або draw);· фрактальна графіка (fractal).Найширше в комп'ютерній графіці представлено перші два типи

програм: растрові і векторні. Важливо розуміти принципові відмінності між двома цими типами програмного забезпечення, оскільки кожен з них має свої сильні і слабкі сторони. Про фрактальну графіку розмова особлива. Вона займає проміжне положення між растровими і векторними програмами. Крім того, фрактальні узори часто використовують як красиві фрактальні заливки в редакторах растрової і векторної графіки.

Двомірна, або 2D-графіка, – це основа всієї комп'ютерної графіки (у тому числі і 3D-графіки). Жоден комп'ютерний художник-дизайнер не може плідно працювати над своїми проектами без розуміння базових положень двомірної графіки.

а) Програми растрової графікиРастрове зображення – зображення, створене безліччю близько

розташованих точок різного кольору (пікселів).Більшість програм для редагування зображень – Adobe Photoshop,

Corel PHOTO-PAINT або MS Paint – є растровими програмами. Як створюється цифрове зображення? Багато програм для обробки

13


зображень, такі, як Adobe Photoshop, дозволяють користувачеві вибирати потрібні електронну кісточку, колір і фарбу. Іноді кінцевий результат невідмітний від традиційного живопису, але, загалом, можливості комп'ютера набагато ширше традиційних.

Більшість цифрових зображень спочатку поступають в комп'ютер за допомогою сканера або цифрового фотоапарата. За допомогою сканера можна оцифрувати слайд, діапозитив, фотографію шляхом перетворення зображення в цифрові дані. Методика сканування зображення з подальшими операціями кольорокорекції і ретушування найчастіше використовується в друкарській комп'ютерній продукції, в першу чергу при створенні рекламних оголошень і обкладинок журналів. Комп'ютер може поміняти колір вашої зачіски або очей, відретушувати родимку на щоці, змінити колір або фон вашої фотографії, а також прибрати всі недоліки і дефекти. Для залучення уваги глядачів комп'ютерні художники часто додають до фотографій в журналах і рекламних оголошень спеціальні ефекти, створюючи складні колажі.

Процес оцифровування зображення за допомогою цифрового фотоапарата нескладний – людина просто направляє апарат на об'єкт зйомки і натискає спуск. Зображення миттєво оцифровується і записується в пристрій, що запам'ятовує, усередині фотоапарата. Вам не потрібно купувати і проявляти плівку – її просто немає. Замість виведення зображення на слайди або друк фотографій воно завантажується в комп'ютер по кабельній лінії. Коли зображення з'являється на екрані комп'ютера, ви можете змінювати його кольори, ретушувати, обертати, згинати, спотворювати для створення спеціальних ефектів в програмах-редакторах зображень: Adobe Photoshop, Corel PHOTO-PAINT і ін.

Adobe Photoshop Програму Adobe Photoshop по праву вважають класичною в

своїй групі. Вона стала стандартом де-факто у сфері растрової графіки. Основними козирями Photoshop вважають принцип використання шарів і систему програмних модулів, що підключаються (Plug-in) . Жодна інша програма обробки растрової графіки не може порівнятися з Photoshop в цих компонентах.

Шари («слой») є базовим засобом програми: будь-яке зображення за умовчанням розміщується як мінімум на одному шарі, верхня межа числа шарів практично не обмежена. Використовуючи

14


поєднання прозорих і закрашених ділянок, різні способи взаємодії шарів, добиваються вражаючих ефектів, недосяжних ніякими іншими засобами.

Модуль (Plug-in) , що .підключається, - програмне забезпечення (найчастіше фільтри), розроблене сторонніми компаніями для використання з основним графічним застосуванням. Додатковий модуль зазвичай розширює і покращує стандартні засоби програмного продукту. Як правило, модулі, що підключаються, розповсюджуються окремо і встановлюються простим копіюванням в спеціальну теку для розширень. Важливою перевагою є можливість оновлення модулів, що підключаються, без оновлення застосування цілком.

Програмні модулі, що підключаються, служать для обробки зображень різними способами. Тільки комерційних (платних) модулів в даний час налічується декілька сотень. Серед них можна зустріти як прості ефекти, так і могутні комплексні засоби складних перетворень. У програмі Photoshop є інструменти для роботи з елементами векторної графіки. В першу чергу це нововведення позначилося на зручності роботи з текстами. Створення правильних геометричних фігур і складних кривих також перестало бути проблемою.

Решта інструментів програми достатньо стандартна. Засобами Photoshop можна маскувати, закрашувати, обрізати, міняти параметри зображення або його ділянок. Виключно зручні інструменти настройки кольорів і перетворення палітр. В цілому Adobe Photoshop характеризується ретельним опрацьовуванням, потужністю і досконалістю будь-якого елементу. Невід'ємним елементом пакету стала програма обробки Web-графіки Image Ready, яка дозволяє створювати просту анімацію.

Corel Photo-PaintПрограма входить до складу пакету CorelDraw. Photo-Paint

тісно інтегрований з іншими продуктами пакету CorelDraw і, перш за все, з самим векторним редактором CorelDraw.

Завдяки концепції шарів і об' єктів в Photo-Paint можливо комбінувати растрові і векторні зображення в одній картинці, організовуючи взаємодію між ними.

Очевидною перевагою Photo-Paint є багатий вибір власних фільтрів, деякі з яких не мають аналогів. Крім того, до програми можна підключити фільтри, розроблені для Adobe Photoshop.

Програма володіє могутніми засобами імпорту і експорту 15


файлів. У багатьох випадках її зручно використовувати як засіб конвертації файлів рідкісних або застарілих форматів.

Jasc Software Paint Shop ProГрафічний редактор Paint Shop Pro містить достатньо повний

набір властивих графічному редакторові засобів. Доступні різні інструменти маскування, кисті, заливки, стандартні фігури, елементи управління яскравістю, кольоровістю і т.д.

Paint Shop Pro працює з шарами такими ж методами, як Photoshop, за винятком стилів шарів. Повністю підтримуються модулі, що підключаються, розроблені для Photoshop. Програма уміє коректно відкривати і зберігати файли в "рідному" для Photoshop форматі PSD.

Графічний пакет підтримує імітацію "реалістичних" параметрів кисті, а також має засіб Picture Tube для створення заповнення різними об'єктами. Відмітною особливістю Paint Shop Pro є підтримка величезного числа форматів файлів як растрової, так і векторної графіки.

У багатьох випадках програма служить єдиним доступним засобом перетворення застарілих або'"екзотичних" форматів. Додатковим модулем пакету є програма Animation Shop, призначена для створення простої анімації.

Microsoft PhotoDrawГоловна особливість Microsoft PhotoDraw полягає в тому, що в

нім зосереджені як векторні, так і растрові засоби створення і обробки зображень .

Готових примітивів (фігур) для малювання в PhotoDraw біля півсотні, що помітно полегшує життя користувачам, що починають. Те, що в Photoshop часто доводиться малювати уручну, в PhotoDraw створюється двома-трьома клацаннями миші. Для векторного об' єкту можна вибрати одну із понад сімдесяти форм обведення. Є кисті для малювання не тільки в стилі "масло", "акварель", "туш", але і "скріпка" і інші екзотичні "наочні кисті". Разом з тим в PhotoDraw неможливо розробити і зберегти призначені для користувача кисті.

Перевагою PhotoDraw виглядає застосування до векторних об'єктів типово растрових фільтрів і спецефектів. Тільки встановлюваних разом з програмою фільтрів налічується близько 180. До того ж підтримуються зовнішні фільтри, сумісні з Adobe Photoshop.

Повністю уніфіковані операції зміни розмірів і деформації 16


зображень. Не потрібно звертатися до різних інструментів для подібних операцій з векторними або растровими об'єктами. Пропонується широкий вибір шаблонів.

Програма пропонує набір інструментів для виправлення дефектів фотографій. В цьому відношенні PhotoDraw майже нічим не поступається професійним растровим редакторам.

В цілому пакет залишає враження продукту, простого в освоєнні, оскільки його інтерфейс виконаний в традиційному для Microsoft стилі: користувачі Windows і Office до нього швидко звикнуть. Для професійної роботи його рекомендувати важко.

Adobe PhotoDeluxeПрограма PhotoDeluxe фірми Adobe відноситься до "легкої

вагової категорії", в порівнянні з продуктом Photoshop тієї ж фірми. "Легкість" виражається не тільки в малому об'ємі, займаному на жорсткому диску, але і в надзвичайно спрощеному інтерфейсі, розрахованому на непрофесіоналів.

В цілому програма зроблена в стилі "включи і працюй". PhotoDeluxe як самостійний растровий редактор практично не продається. Зазвичай програма поставляється в комплекті з сканерами або цифровими фотокамерами.

Corel PainterЦей продукт призначений для художників, охочих творити в

області комп'ютерної графіки. З цієї концепції виникають і своєрідний інтерфейс, і незвичайний набір інструментів програми.

Програма має багатий вибір інструментів для малювання і різнорідних засобів, що більшою чи меншою мірою імітують особливості різної техніки живопись: масло, акварель, туш, олівець і т.д. Крім того, в програмі розвинені і чисто комп'ютерні засоби створення зображень: шаблони, заливки, контури, текстури.

У засобах -роботи з шарами Painter декілька поступається пакету Photoshopї проте основні функції підтримує на хорошому рівні. В принципі малюнок, створений в Painter, можна зберегти у форматі PSD i остаточно "відшліфувати" в знаменитому графічному редакторові. Модулі імпорту і експорту графіки пропонують обширний вибір форматів файлів.

Важливою особливістю Painter є здатність вибору типу заповнення кисті. Тут пропонуються десятки і сотні варіантів: текстури, градієнтні заливки, готові об'єкти. Всі ці засоби можуть

17


бути настроєні в рамках достатнього широкого діапазону і тим самим стають незамінним інструментом художника. Головним недоліком програми є украй складний і надзвичайно заплутаний інтерфейс.

б) Програми векторної графікиВекторна графіка – створення зображень на основі

математичного опису окремих об'єктів.Серед сучасних програмних продуктів, що традиційно

відносяться до сфери векторної графіки, насправді важко зустріти "чисто" векторні редактори всі застосування в більшій або меншій мірі можуть працювати з растровими об'єктами, текстом і іншими елементами.

Безперечним лідером серед інших програм комп'ютерної, графіки по ступені інтеграції засобів обробки векторної і растрової графіки, верстки тексту, є пакет CorelDraw Graphics, Suite.

Adobe IllustratorПрограма відвіку є орієнтиром в області векторної графіки для

інших фірм. Така ситуація пояснюється тим, що саме фірма Adobe стоїть у витоків виникнення мови опису сторінок PostScript, що є основою векторної графіки, зокрема векторних шрифтів.

Разом з тим, Adobe Illustrator відомий, головним чином, в професійному середовищі додрукованої підготовки, а значні долі масового ринку зайняли інші програми векторної графіки. Пояснюється таке положення деякими особливостями Adobe llustrator: складністю інтерфейсу, неможливістю роботи з багатосторінковими публікаціями, слабкою підтримкою засобів верстки тексту, труднощами в обробці растрової графіки і іншими.

У останніх версіях програми досягнутий помітний прогрес в засобах роботи з векторними об'єктами, проте в решті Adobe Illustrator поки відстає від інших застосувань, особливо CorelDraw. Разом з тим існує область, де Illustrator займає очолююче положення: додрукованої підготовка видань. У цій сфері програма є еталоном.

Macromedia FreehandПакет Macromedia FreeHand привертає увага масового

користувача простотою інтерфейсу і достатніми можливостями для нескладного дизайну документів. Інструментарій FreeHand для малювання і роботи з текстом відповідає повсякденним вимогам, але декілька обмежений з погляду професійного дизайнера. У пакеті

18


віддана перевага редагуванню вузлів, а не роботі з об'єктом в цілому.Архітектура зовнішніх модулів Xtra дає можливість третім

фірмам додавати свої засоби в меню Xtra, не інтегруючи їх в програму. Палітри внеших модулів об'єднують додаткові інструменти (Xtra Tools) і операції (Xtra Operations) .

Такі операції, як витискування, перетікання, затінювання і інші складні дії, що виконуються зазвичай засобами Xtra Tools, працюють не завжди коректно. Разом з тим FreeHand має ряд корисних інструментів, відсутніх в могутніших редакторах. Наприклад, засіб вільної трансформації контурів Freeform (Вільні форми)) , що дозволяє простими методами змінювати траєкторію будь-якого векторного контура, у тому числі і обведення фігур. Засоби FreeHand для роботи з текстом надають достатньо широкі можливості.

Можливостей програми цілком достатньо для виконання нескладних робіт. Для створення художніх ілюстрацій в програмі не вистачає деяких важливих засобів.

в) Огляд основних фрактальних програмЛідером на ринку фрактальної графіки до недавнього часу (до

продажу своїх програмних продуктів іншим фірмам) була компанія Mela Creations. Спектр її продуктів охоплює багато областей комп'ютерної графіки.

• Fractal Design Painter - програма для створення і обробки високохудожніх растрових ілюстрацій. Підтримує багатошаровість зображень і можливість використання фільтрів від програми Adobe Photoshop. Дана програма дозволяє емулювати велике число художніх інструментів: олівці, кисті, пастелі, різноманітні типи фарб. На сьогоднішній день Fractal Design Painter - програма "Номер один" для художників, що використовують'' в своїй творчості комп'ютер.

• Fractal Design Expression комбінує в собі растрову і векторну техніку комп'ютерної графіки. Тобто ви малюєте векторні об'єкти, як в CORELDRAW або Adobe Illustrator, редагуєте їх по опорних вузлах і виконуєте всі інші векторні операції. Але кожній лінії, фігурі ви можете призначити будь-який растровий тип кисті. Тут емулюються практично всі реальні растрові художні інструменти і фарби, а результатом роботи є векторне зображення.

• Fractal Design Detailer дозволяє розфарбовувати поверхні 3D-моделей.

19


•Fractal Design Poser дозволяє інтегрувати 2D-зображення, 3D-сцени, Web-графіку і анімацію.

•Art Dabbler є чудовим засобом для навчання малюванню.•AddDepth використовується для створення 2D-заставок, текстів

і інших 3D-об'єктів.•Набір програмних модулів (фільтрів) для розширення

стандартних можливостей таких графічних програм, як Adobe Photoshop, Illustrator, Macromedia Freehand, у основу роботи фільтрів покладений математичний механізм фрактального створення зображень.

1.2.2 ПоліграфіяПоліграфія – досить складний напрям, що вимагає від

працюючого в цій області найбільшої широти знань. Навіть на поверхневий погляд робота в поліграфії досить різноманітна: створення візиток, бланків, рекламних листівок, буклетів і плакатів; робота в періодичних виданнях (що часто мають свою специфіку). Для реалізації цих завдань призначені програми верстки.

Програми верстки сторінок дають можливість сполучати разом текстову і графічну інформацію для створення інформаційних бюлетенів, журналів, брошур і рекламної продукції. Серед найбільш популярних програм можна виділити Adobe PageMaker і QuarkXPress. Більшість програм верстки сторінок використовуються для компоновки різних елементів на сторінці, а не для того, щоб з нуля створювати в них текстові або графічні файли. Тексти об'ємних документів, як правило, набираються в системах обробки текстів (текстових редакторах типу MS Word), а потім імпортуються в програми верстки. Графіка часто створюється в програмах креслення (ділової графіки) і редагування зображень, а потім імпортується в програму верстки сторінок. Хоча всі основні програми верстки сторінок володіють приблизно одними і тими ж можливостями, свою популярність вони завоювали з різних причин. Наприклад, PageMaker традиційно вважається найлегшим у використанні продуктом серед програм верстки сторінок, в першу чергу через те, що в нім використаний візуальний образ, знайомий більшості художників і дизайнерів. Конкурент і аналог PageMaker – QuarkXPress – зазвичай використовується для комп'ютерів на платформі Macintosh. Пакети комп'ютерної графіки для поліграфії дозволяють доповнювати текст

20


ілюстраціями різного походження, створювати дизайн сторінок і виводити поліграфічну продукцію на друк з високою якістю.

1.2.3 World Wide Web (WWW)Особливе значення зображення придбали з розвитком глобальних

комп'ютерних мережевих технологій. В даний час це одна з областей застосування комп'ютерної графіки, яка найбурхливіше розвиваються. Вимоги до створення зображень для WWW дуже суперечливі. З одного боку, жорсткі обмеження по зниженню розмірів файлів для мінімізації часу їх передачі по мережі, з іншої – необхідність збереження якості передаваної по мережі “картинки”. Кожен формат графічних зображень, вживаний в WWW, має свої особливості: JPEG, наприклад, хороший для фотографій, а GIF – для векторних зображень. До того ж WWW має свою область колірного обхвату, що необхідно враховувати при створенні зображень.

1.2.4 МультимедіаМультимедіа – це область комп'ютерної графіки, пов'язана із

створенням інтерактивних енциклопедій, довідкових систем, повчальних програм і інтерфейсів до них.

На відміну від поліграфії, де дизайнер-поліграфіст співробітничає з друкарем, дизайнер-мультимедийщик співробітничає з програмістом. Тут вимоги до графіки вже інші. Так, в поліграфії, наприклад, файли повинні мати чималий дозвіл. В результаті розміри файлів можуть складати десятки і навіть сотні мегабайтів. У мультимедіа ж обмеженням служить дозвіл екрану монітора і вимога мінімізації розмірів файлів. Тут контроль за якістю простіший, ніж в поліграфії, для нього достатня наявність хорошого монітора.

Для роботи в цій області разом з графічними редакторами необхідно знати програми створення мультимедіа, наприклад Macromedia Director або MS Power Point. У створенні нових версій презентаційних пакетів можна відзначити тенденцію все більш повного використання мультимедіа-можливості і Інтернет. Ці програми допускають зручний імпорт видео і звукових файлів, в них передбачені засоби анімації діаграм.

21


1.2.5 3D-графіка і комп'ютерна анімаціяЦе ще один широкий і складний напрям. 3D-графіка – це

створення штучних предметів і персонажів, їх анімація і поєднання з реальними предметами і інтер'єрами. На сьогоднішній день визначилося декілька перспективних напрямів її використання.

Широке застосування 3D-графіка знаходить в індустрії комп'ютерних ігор. Анімаційні заставки, інтерфейси і персонажі комп'ютерних ігор створюються в програмах 3D-графіки.

Інша область застосування 3D-графіки – телевізійна реклама і оформлення телевізійних каналів.

Багато архітекторів і дизайнери використовують 3D-графіку для побудови макетів будівель і тривимірних моделей архітектурних пам'ятників, яких ще не існує в природі.

Освоєння 3D-графіки вимагає немало часу і могутніх системних ресурсів. Щоб результат виглядав фотореалистично, необхідно освоїти не тільки 3D-моделювання, але і уміти правильно освітити сцену, знайти хороший ракурс камери, підібрати матеріал і текстури. Все це істотно впливає на якість графіки.

3D Studio MAX3D Studio MAX є професійним пакетом для роботи з

тривимірною графікою. З його допомогою можна створювати дуже складні сцени і анімаційні ролики. Коріння програми виростає з промислових систем автоматизованого проектування фірми Autodesk.

Програма 3D Studio MAX є об'єктно-орієнтованою системою. З цього виходить, що всі елементи, присутні в тривимірній сцені, відносяться до певного класу і типу об'єктів. Залежно від приналежності об'єкт володіє специфічним набором властивостей. Основними класами об'єктів служать графічні примітиви і інші просторові і плоскі моделі, матеріали, камера, джерела світла, система координат, допоміжна сітка, ключові кадри (стосовно анімації).

Користувач управляє властивостями об'єктів за допомогою модифікаторів, тобто команд, що змінюють параметри властивостей. Перевага модифікаторів полягає в тому, що одного разу заданий параметр не є навіки застиглим, і тому об'єкт можна деформувати, перефарбовувати, міняти іншим чином як в процесі створення і редагування сцени, так і в ході анімації.

Lightwave 3DПрограма є могутнім засобом тривимірного моделювання і

22


анімації, по деяких параметрах що перевершує можливості популярного застосування 3D Studio MAX. Пакет містить дві самостійні програми: LightWave Layout (для побудови сцен і анімації) і LightWave Modeller (для конструювання тривимірних моделей). Вони мають схожий інтерфейс, але різні елементи управління. Наприклад, в LightWave Layout немає інструментів для створення тривимірних моделей: всі об'єкти імпортуються в сцену.

Зв'язок між модулями здійснюється через спеціальну програму, що синхронізує стан об'єктів. При зміні властивостей об'єкту засобами LightWave Modeller модифікація автоматично відтворюється в просторі сцени.

У програмі LightWave реалізований схематичний режим проглядання простору сцени, що дозволяє побачити ієрархію об'єктів і зв'язку між ними у вікнах проекцій. Такий метод набагато наочніший, ніж використовувані в інших програмах спеціалізовані панелі.

Фінальна обробка сцени передбачає обов'язкове створення фону, як який зазвичай використовують суцільну заливку, заповнення градієнтом або фотозображення.

У програмі LightWave для створення реалістичного оточення сцени розроблений спеціальний засіб генерації атмосферних ефектів. Параметри цього модуля, названого SkyTracer2, відповідають реальним властивостям повітряної оболонки, що оточує Землю.

Зокрема, користувач встановлює товщину атмосферного шару і серпанку, висоту, товщину і щільність хмарного покриву, а також місцеположення і деякі властивості Сонця (Місяці). Причому для деяких географічних крапок (наприклад, Москви), заздалегідь задані реальні параметри сонячного випромінювання відповідно до вибраної дати.

MayaСпецифічною особливістю пакету Maya є його необмежена

розширюваність. Робота програми збудована таким чином, що кожна операція записується у вигляді набору команд внутрішньої мови MEL. Послідовності таких команд можуть зберігатися у вигляді окремих сценаріїв і при необхідності запускатися знов.

Володіючи обширним, але все таки кінцевим набором базових функцій, зусиллями користувачів набуває справді безмежних можливостей. Звичайно, поодинці вирішувати такі завдання важко, тому повною мірою можливості Maya розкриваються в крупних

23


фірмах, де над вдосконаленням засобів моделювання і анімації можуть займатися спеціально виділені програмісти.

Програма Maya володіє набором спеціальних засобів, до числа яких входять, наприклад, модулі для моделювання тканини і хутра. До недавнього часу завдання імітації таких поверхонь на PC було практично нерозв'язне.

У програмі Maya підтримується три механізми описи поверхонь, що відрізняються властивостями моделей, що виходять, і прийомами роботи. Полігональна поверхня складається з невеликих ("чим менше, тим краще") багатокутників. Сусідні багатокутники зв'язані між собою загальними ребрами і вершинами. Завдяки тому, що самі багатокутники (зазвичай трикутники і чотирикутники) дрібні, їх велику кількість створює враження гладкої поверхні. Недолік полігональних Аюделей полягає в тому, що при незначному числі граней у фігур спостерігається "незграбність". Ця незграбність посилюється, якщо фігура деформується.

NURBS-поверхня визначається двома сімействами "перпендикулярних" NURBS-кривих. Візьміть лист паперу в клітку і бгайте його як завгодно, не розриваючи. При цьому кожна пряма лінія сітки, яка йшла від одного краю листа до іншого, перетворюється на деяку просторову криву. Якщо перенумерувати точки перетину ліній, то послідовність номерів залишається незмінною. Всі клітки зберігають чотирикутну форму, проте їх межі не обов'язково залишаються прямими лініями, та і сама клітка не зобов'язана розташовуватися в одній площині. NURBS-поверхні в програмі Maya розглядаються як основний тип. До речі, перетворення іншої поверхні в NURBS-об'єкт неможливе.

Ієрархічні поверхні є новою концепцією моделювання в програмі Maya, націленою на використання кращих характеристик як NURBS-моделювання, так і полігональної технології. Ієрархічні поверхні також є гладкими. В той же час, обмеження на топологічну структуру поверхні відсутні - ієрархічна поверхня не зобов'язана бути наслідком деформації прямокутників. У тривимірній графіці іноді зручно оперувати моделями тіл, а не поверхонь. Модель, створена на основі ієрархічної поверхні, є безперервною. Ієрархічна поверхня формується на основі довільної полігональної сітки, що управляє. Використовуваний програмою Maya алгоритм відноситься до тих, що апроксимують: крапки, що управляють, можуть знаходитися поза

24


освіченою поверхнею.

1.2.6 ВідеомонтажВідеомонтаж можна умовно розділити на два види:

спецефекти в кіно; підготовка телепередач.

Спецефекти в кіно – це те, що ми бачимо або не бачимо на екрані, починаючи з простого “стирання” страховок і інших допоміжних елементів в кадрах трюків і закінчуючи поєднанням віртуальних пейзажів з живими акторами.

Підготовка телепередач – швидкорозвиваюча область, схожа із створенням спецефектів в кіно, але обмежена більш стислими тимчасовими термінами. Як приклад можна узяти будь-який молодіжний музичний канал.

Відеомонтаж відрізняється від інших напрямів комп'ютерної графіки тим, що маніпулює “живими” картинками і використовує свою технологію роботи. На сьогоднішній день одній з найбільш популярних програм, використовуваних в цій області комп'ютерної графіки, є Adobe Premier.

1.2.7 САПР і ділова графікаПрограми САПР (або CAD – computer-aided design) є векторними

програмними засобами, які знайшли широке застосування в різних сферах людської діяльності.

· Одне з головних застосувань складає їх використання в різних областях інженерної конструкторської діяльності – від проектування мікросхем до створення літаків.

· Іншою важливою областю застосування САПР є архітектура. Так, фірма McDonald’s вже з 1987 року використовує машинну графіку для архітектурного дизайну, розміщення посадочних місць, планування приміщень і проектування кухонного устаткування. Використання машинної графіки дозволяє візуально відтворювати двомірні зображення і тривимірні моделі.

· САПР використовується і в медицині. Наприклад, автоматизоване проектування імплантантів, особливо для кісток і суглобів, дозволяє мінімізувати необхідність внесення змін в ході операції, що скорочує час перебування на операційному столі.

25


Серед програм моделювання під Windows безумовним лідером є програма AUTOCAD фірми Autodesk. Це могутня система машинного проектування, яку іноді розглядають як електронний кульман, що дозволяє:

· реалізувати основні операції по створенню і редагуванню ліній, дуг і тексту;

· синтезувати 2D- і 3D-моделі;· автоматизувати рішення багатьох завдань, що виникають в

процесі проектування;· адаптувати і набудувати систему на конкретні застосування,

створюючи власні сценарії і макрокоманди.Особливістю комп'ютерних програм даного типу (за винятком,

мабуть, AUTOCAD) є їх наочна спрямованість. Тому їх використання передбачає знання не тільки основ комп'ютерної графіки, але і самого предмету проектування. Тому програми класу CAD досить складні в освоєнні і використанні.

2. ФОРМАТИ ЗБЕРІГАННЯ ГРАФІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

2.1 Растові зображенняДля відтворення зображення на пристрої виведення (моніторі,

принтері тощо) зображення розбивається на точки — пікселі. Наочним прикладом цього є формування зображення на екрані монітора.

Подання зображення у формі набору пікселів, упорядкованих за рядками і стовпчикам називається растром.

Будь-яке зображення, побудоване на основі растра, називають растровим.

Скажімо, ви можете будь-який рисунок на папері розкреслити вертикальними і горизонтальними лініями так, щоб утворилася правильна сітка з квадратними комірками. Заповніть кожну комірку однорідним кольором, що найбільше підходить для даної частини рисунка. Цей рисунок буде растровим.

Важливою характеристикою растра є його роздільна здатність, тобто кількість пікселів на одиницю довжини. Значення роздільної здатності звичайно записується в одиницях dpi (від англ. «dots per inch» — точок на дюйм). Роздільна здатність екранного зображення звичайно становить 72 або 96 dpi, відбитка лазерного принтера — 600

26


dpi.3 кожним пікселем пов'язані числові значення, що визначають

його колір. Якщо растр чорно-білого кольору, ці значення можуть бути закодовані одним бітом (усього два кольори). Для растра в напівтонах піксельні значення займають 8 біт (1 байт). При цьому можливе відображення 256 відтінків одного кольору.

Растрові зображення можуть створюватися спеціальною програмою — графічним растровим редактором або за допомогою спеціальних пристроїв введення: сканерів, відеокамер, цифрових фотоапаратів.

Розпочинаючи створення растрових зображень на комп'ютері, бажано знати, яким приблизно буде розмір майбутнього графічного файлу. Це допоможе вам раціональніше використовувати місце на диску і точніше підходити до задання параметрів зображення.

Якщо зображення потрібно вивести не на екран, а на лазерний принтер або поліграфічну машину (скажімо, для друкування обкладинки книжки), доводиться збільшувати розділення зображення до 300 dpі і вище. Обсяг графічної інформації при цьому істотно зростає. Так, для зображення розміром 28×21 см, що має роздільну здатність 300 dpі, кількість інформації становить приблизно 24 Мбайти.

Отже, растрові зображення і растрові файли, призначені для високоякісного друку, мають дуже великий об'єм. Щоб уникнути проблеми великих графічних файлів, часто використовують інший спосіб подання зображень — векторний. Його ми розглянемо в наступному пункті.

2.2 Векторні зображенняЗображення, що створюється у векторних програмах, грунтується

на математичних формулах, а не на координатах пікселів. Складову основу таких зображень криві і прямі лінії називаються векторами. Оскільки при завданні об'єктів на екрані використовуються математичні формули, то окремі елементи зображення, що створюються у векторних програмах можна легко переміщати, збільшувати або зменшувати без прояву “ефекту сходинок”. Так, для переміщення об'єкту досить перетягнути його мишею. Комп'ютер автоматично перераховує його розмір і нове місцеположення.

Ідея векторного зображення полягає в описі елементів 27


зображення за допомогою математичних формул. Для цього зображення розкладається на прості об'єкти — примітиви. Примітивами є лінії, еліпси, кола, багатокутники тощо.

Примітиви створюються на основі ключових точок, що визначаються у вигляді набору чисел. Програма відтворює зображення шляхом з'єднання ключових точок.

Чому даний тип зображень називають векторним? Відомо, що вектором у математиці називається відрізок прямої, що має довжину і напрямок. У комп'ютерній графіці термін «вектор» має дещо інший зміст. Він означає частину лінії (сегмент), що задається ключовими точками. Отже, файли векторних зображень містять не піксельні значення, а математичні описи елементів зображень. За цими описами відбувається візуалізація зображень у пристроях виведення.

Оскільки в цьому випадку зображення створюється математично, векторні програми зазвичай використовуються тоді, коли потрібні чіткі лінії. Вони часто застосовуються при створенні логотипів, шрифтів для виводу на плоттер і різних креслень.

2.3 Типи графічних файлівЯк і будь-яка інша комп'ютерна інформація, графічні

зображення зберігаються у вигляді файлу, що має певну організацію даних, оптимальну для конкретного застосування. Разом з дозволом формат файлу вносить свій внесок до формування поняття якості зображення, впливаючи на таких його параметри, як розмір файлу.

Формат графічного файлу - визначення структури файлу і угод, використовуваних для зберігання графічних даних. Знання файлових форматів і їх можливостей є одним з ключових чинників в допечатной підготовці видань, створенні зображень для Web і електронних публікацій, а також для редагування початкових зображень за допомогою графічних редакторів з метою поліпшення їх якості. Що охопила важ мир ідеологія якості і стандартизації торкнулася і форматів файлів. Завдяки цьому сьогодні вже немає такого калейдоскопа розширень, як на початку 90-х, коли кожна компанія-виробник редакторів зображень вважала своїм обов'язком створити свій формат зображення. Кожен з утвердившихся сьогодні форматів пройшов природний відбір, довів свою життєздатність і практичну цінність. Всі вони мають якісь характерні особливості і можливості, що роблять їх незамінними в конкретних сферах застосування: web-

28


дизайн, електронні або друкарські публікації, ретуш і поліпшення якості фотографій, створення комбінованих зображень (колажів) і інших. Тому знання особливостей їх організації, плюсів і мінусів, тонкощів технології застосування дуже важливо для підготовки професійних дизайнерів.

Краще зберігати результати роботи у форматі, який є "рідним" для використовуваної програми. Наприклад, в Photoshop - PSD, CorelDraw - CDR. Це дозволить в максимальному ступені реалізувати можливості програми і застрахуватися від неприємних сюрпризів.

Вся безліч форматів, використовуваних для запису зображень, можна умовно розділити на три категорії:

•що зберігають зображення в растровому вигляді (BMP, TIFF, PCX, PSD, JPEG, PNG, GIF);

•що зберігають зображення у векторному вигляді (WMF, DXF);•універсальні (метафайли), такі, що суміщають векторне і

растрове уявлення (EPS, РІСТ, CDR, AI) .2.3.1 Формати растрових файлів BMPBMP - растровий графічний формат файлів, який широко

використовується програмами в операційному середовищі Windows.Формат BMP (від слова bitmap) - це рідний формат Windows. Він

підтримується всіма графічними редакторами, що працюють під управлінням цієї операційної системи. Застосовується для зберігання растрових зображень, призначених для використання в Windows, наприклад, як фон робочого столу. За допомогою цього формату можна задати глибину кольору від 1-24 битий.

Інформація в цьому форматі зберігається як би у вигляді "знімка з екрану". Переваги - дуже швидке виведення зображень, основний недолік - величезні розміри файлів.

Використання формату BMP не для потреб Windows є поширеною помилкою. Ні на що інше він не годиться: ні для Web, ні для друку, ні для простого перенесення і зберігання інформації.

PCXФормат PCX був створений компанією Zsoft. Згодом він був

використаний багатьма компаніями, що спеціалізуються в області програмного забезпечення. В даний час це "рідний" формат графічного редактора PhotoFinish. Даний формат ідеально підходить для запису колірних моделей відтінки сірого і індексовані кольори.

29


Серйозним недоліком формату PCX є наявність численних версій. Останнє обумовлене тим, що PCX-стандарт є відкритим і тому широко використовується багатьма незалежними розробниками програмного забезпечення. В результаті він постійно оновлюється.

TIFFTIFF - растровий формат, є найбільш гнучким і зручним

форматом для обміну різноманітною графічною інформацією.Формат TIFF (tagged image file format, TIFF) є одним з

найпоширеніших серед відомих в даний час форматів. Йому доступний важ діапазон колірних моделей - від монохромної до RGB і CMYK. Він був розроблений спільно фірмами Aldus Corporation і Microsoft як універсальний відкритий формат, що допускає модифікації. Тому файл TIFF-формату, створений на IBM PC або сумісному комп'ютері, підтримується операційною системою Macintosh і більшістю Unix-подібних платформ. Він також підтримується практично всіма основними пакетами растрової і векторної графіки, програмами редагування і верстки тексту.

На відміну від розглянутих форматів BMP і PCX формат TIFF підтримує ряд додаткових функцій.

•Використання додаткових каналів (альфа-каналов).•Використання стиснення. Ця властивість дозволят зменшувати

розміри файлу 50% від результатного за допомогою LZW-алгоритму стиснення, що виконується без втрати інформації.

•Можливості виконання попереднього кольоровиділення. Дана функція реалізується шляхом запису результатів кольоровиділення в окремий файл в колірній моделі CMYK, що спрощує подальшу процедуру розміщення файлу зображення на сторінці і виведенні документа на друк.

На сьогоднішній день формат TIFF є кращим вибором при імпорті растрової графіки у векторні програми і видавничі системи.

Формат TIFF постійно розвивається. Доказом тому є розробка фірмою Adobe нової модифікованої версії, що зробила його справді універсальним форматом для використання в друкарській справі.

GIFGIF (CompuServe Graphics Interchange Format) - растровий

графічний формат, який широко використовується в Internet.Формат GIF розроблений фірмою CompuServe для уявлення в

Інтернеті графіки, "незалежної" від апаратного забезпечення. Формат 30


підтримує функції прозорості квітів і деякі види анімації. Запис зображення відбувається через рядок, тобто напівкадрами, аналогічно телевізійній системі розгортки. Завдяки цьому на екрані спочатку з'являється картинка в низькому дозволі, що дозволяє представити загальний образ, а потім завантажується решта рядків.

Відновлення зображення відбувається з розбиттям рядків 1, 5, 10 і так до останньої, потім 2, 6, 11 і далі в аналогічному порядку. Такий алгоритм дозволяє на ранній стадії визначити необхідність завантаження зображення цілком або відмовитися від непотрібної картинки, тим самим економлячи час.

Формат GIF підтримує лише 256 кольорів. Один з кольорів може набути властивості прозорості завдяки наявності додаткового двохбітового альфа-канала. Допускається включення у файл декількох растрових зображень, відтворних із заданою періодичністю, що забезпечує демонстрацію на екрані простої анімації.

PSDPSD (Adobe Photoshop document) - це рідний формат програми

Adobe Photoshop. Останнім часом цей формат отримує підтримку все більшого числа програм, що фактично робить його універсальним. PSD дозволяє зберігати зображення з масою додаткових атрибутів, включаючи шари, додаткові альфа-каналы, контури і все остальное, що може зробити Photoshop. Цей формат постійно розвивається.

2.3.2 Переваги і недоліки форматів растрових файлівРастрові файли спеціально призначені для зберігання реальних

зображень. Складні зображення, отримані з скануючого, фотографічного або відеоустаткування, можуть бути збережені в растровому форматі.

До переваг растрових файлів можна віднести наступне:• Растрові файли можуть бути легко створені з існуючих

піксельних даних, записаних в пам'яті у вигляді масиву.•Відтворення піксельних даних, збережених в растровому файлі,

може здійснюватися в якійсь системі координат, що дозволяє представити ці дані у вигляді сітки.

•Піксельні значення можуть змінюватися індивідуально або великими групами за допомогою палітри.

• Растрові файли легко перетворюються для передачі на точкові пристрої виводу, такі як дисплеї на базі електронно-променевої трубки і принтери.

31


Проте растрові файли не позбавлені недоліків: Вони мають дуже великий розмір, особливо якщо зображення багатоколірне. Застосування різних схем стиснення зменшує розмір піксельних даних, але необхідність розпаковування перед використанням значно уповільнює процес читання і візуалізації зображення. При цьому, чим складніше растрове зображення (велика кількість квітів і дрібних деталей) , тим менше ефективність процесу стиснення.

•Растрові формати погано піддаються масштабуванню. Тому растрові файли при друці зазвичай не масштабуються.

2.3.3 Формати векторних файлів Як уже згадувалося, векторні зображення - це набори

незалежних від пристроїв відображення математичних описів графічних фігур.

Векторні формати відрізняються один від одного більшою мірою, чим растрові, тому що кожен з них проектувався для конкретних цілей. Якщо концептуально формати, що підтримують 1-бітові і 24-бітові растрові дані, відрізняються трохи, то відмінності між векторними форматами, які використовуються програмами САПР, і форматами, вживаними для обміну загальними даними, будуть вельми істотними. Отже, узагальнити векторні формати тим же способом, що і растрові, - завдання непросте.

З іншого боку, більшість пристроїв виводу підтримують сітку з пікселів, кожен з яких адресується окремо, неначебто поверхня відображення була папером в клітинку. Завдяки цьому програма завжди може знайти спосіб намалювати елементи зображення у векторному форматі.

Прості векторні формати використовуються електронними таблицями. Вони зазвичай містять числові дані, які потім відображаються на пристрої виводу у вигляді двомірної сітки. Деякі програми, що не є електронними таблицями, використовують формати електронних таблиць для зберігання даних, які потім можуть бути інтерпретовані і як векторні, і як растрові.

Проте більшість векторних форматів розроблена для зберігання креслень і малюнків, створених програмами САПР. Пакети САПР використовуються для виконання креслень і схем, карт і графіків, а також всіляких малюнків. Тому програми САПР підтримують складнішу інформацію, ніж електронні таблиці, і, отже, потребують складніших векторних форматів.

32


WMF (Windows Metafile)WMF - векторний формат, використовується для представлення

векторної і растрової інформації при роботі в середовищах Microsoft Windows. Він використовує графічну мову Windows і, можна сказати, є її рідним форматом. Він призначений для передачі векторних малюнків через буфер обміну (clipboard) . Цей формат розуміється практично всіма програмами Windows, так або інакше пов'язаними з векторною графікою. Проте, не дивлячись на простоту, що здається, і універсальність, користуватися форматом WMF стоїть тільки в крайніх випадках для передачі "голих" векторів. WMF спотворює колір, не підтримує ряду параметрів, які можуть бути привласнені об'єктам в різних векторних редакторах. Крім того, він не може містити растрових об'єктів і не розуміється дуже багатьма програмами на Macintosh.

AUTOCAD DXFФормат AUTOCAD DXF (Data exchange Format, формат обміну

даними) фірми Autodesk розроблений з метою обміну векторними даними. Формат адаптується розповсюджувачами і підтримується тільки однією програмою. Крім того, DXF спеціально пристосований для зберігання інформації САПР, вживаної при виконанні механічних, електричних і архітектурних креслень.

Тому він підтримує не тільки основні векторні елементи (кола і багатокутники), але і складні об'єкти, часто використовувані в САПР (наприклад, тривимірні об'єкти, розмірні лінії і штрихування).

2.3.4 Переваги і недоліки векторних файлівДо переваг векторних файлів можна віднести наступне:•Векторні файли зручні для зберігання зображень, що

складаються з елементів, які представлені лініями (наприклад, з кіл і багатокутників) або можуть бути розкладені на прості геометричні об'єкти. Складніші формати дозволяють зберігати тривимірні об'єкти, такі як многогранники і каркасні моделі.

•Векторні дані легко масштабуютьєя і піддаються іншим маніпуляціям, що дозволяють адаптувати їх до роздільної здатності різних пристроїв виводу.

•Багато векторних файлів, що містять дані тільки у форматі ASCII, можуть бути модифіковані за допомогою простих засобів редагування текстів. Окремі елементи можуть бути додані, видалені або змінені без збитку для інших об'єктів зображення.

33


•Векторні дані можна візуалізувати, а потім без проблем зберегти їх в цьому ж або перетворити в інший векторний формат.

Недоліки векторних файлів:•Векторні файли важко застосовувати для зберігання складних

зображень, зокрема деяких фотографій, колірна інформація яких є дуже важливою і може змінюватися буквально на піксельному рівні.

•Зовнішнє представлення векторних зображень може змінюватися залежно від програми, що відображає їх.

• Векторні дані краще відображаються на векторних пристроях виводу, таких як плоттери. Векторну графіку можна ефективно відобразити тільки на растрових дисплеях з високою роздільною здатністю.

•Візуалізація векторних даних може зажадати значно більше часу, чим візуалізація растрового файлу рівної складності, оскільки кожен елемент зображення повинен бути відтворений окремо і в певній послідовності.

2.3.5 МетафайлиМетафайл - формат, що дозволяє зберігати в одному файлі два

або більш за типи даних зображення (зазвичай векторні і растрові).Хоча метафайлові формати і можна застосовувати для

зберігання виключно растровою або виключно векторною інформації, більше привертає їх здатність зберігати дані двох типів одночасно.

Прості метафайли дуже схожі на файли векторного формату. Обмеження на зберігання даних у векторному форматі дуже утрудняли запис складних і різнорідних даних. Тому векторні формати концептуально розвивалися в напрямі, що дозволяє визначати елементи векторних даних в термінах мови або граматики, а також зберігати растрові дані. В результаті з'явилися формати, об'єднуючі можливості растрових і векторних форматів; вони і називаються метафайловим.

Метафайли широко застосовуються для перенесення растрових і векторних даних на різні апаратні і програмні платформи, оскільки вони орієнтовані на символи ASCII.

Формати метафайлів настільки різноманітні, що безглуздо намагатися виявити загальну для них ієрархічну структуру. Більшість метафайлів містить заголовок, за яким слідують один або декілька типів даних зображення. Деякі метафайли не зберігають .нічого, окрім растрових даних, інші взагалі не містять даних зображення в явному

34


вигляді, замінюючи їх зашифрованими інструкціями відображення або, подібно до векторних файлів, числовими даними.

Найбільш поширеними універсальними форматами є формати EPS і PDF.

EPS (Encapsulated PostScript)Формат EPS (Encapsulated PostScript) можна назвати

найнадійнішим і універсальним способом збереження даних. Він використовує спрощену версію мови PostScript.

Стисло PostScript можна визначити як мова опису сторінок. У ширшому трактуванні PostScript є апаратно-незалежною мовою програмування, призначеною для опису різного роду графічних об'єктів і подальшого друку створених ілюстрацій, верстки простих документів користувача точно у такому вигляді, як вони видно на екрані. Цей формат - один з головних претендентів на статус стандартного формату, який можна використовувати для запису як растрової, так і векторної графіки. Чи не всі програми, що працюють з графікою, можуть писати і читати файли в цьому форматі.

Рідна програма для формату EPS - Adobe Illustrator. Починаючи з її сьомої версії, цей формат підтримується трьома платформами: PC, Macintosh і Silicon Graphics. Тому його можна використовувати як формат для міжплатформеного обміну графікою.

PDF (Portable Document Format)PDF - формат файлів електронних документів, може включати

текст, графіку і інші дані.Формат PDF - "рідний" формат програми Adobe Acrobat, яка є

основним засобом електронного розповсюдження документів на платформах Macintosh, Windows, Unix і DOS.

Формат PDF, розроблений на основі мови PostScript Level 2, може використовуватися для представлення як векторних, так і растрових зображень. У цьому плані PDF-сторінки схожі на PostScript-сторінки. Проте на відміну від останніх PDF-файли можуть містити елементи, забезпечуючий пошук і проглядання електронних документів, зокрема гіпертекстові посилання і електронний зміст.

Багато програм (Adobe PageMaker, CORELDRAW, FreeHand) дозволяють експортувати свої документи в PDF, а деякі ще і редагувати графіку, записану в цьому форматі. Зазвичай в цьому форматі зберігають документи, призначені тільки для читання, але не для редагування. Файл у форматі PDF містить всі необхідні шрифти.

35


АІ (Adobe Illustrator Document)Al - рідний формат редактора Adobe Illustrator, безпосередньо

відкривається растровим редактором Photoshop, його підтримують майже всі програми, пов'язані з векторною растровою графікою на платформах Macintosh і Windows. Все, що створює Adobe Illustrator, підтримується мовою PostScript.

Формат АІ є якнайкращим посередником при передачі векторів з однієї програми в іншу, з PC на Macintosh і назад.

3. МЕТОДИ СТИСНЕННЯ ДАНИХ В ГРАФІЧНИХ ФАЙЛАХ

Оскільки будь-якій інформації (у тому числі і графічною) властива надмірність, стиснення дозволяє значно зменшити її об'єм. Стиснення даних - процес перетворення даних з одного формату в іншій, меншого розміру, внаслідок чого та ж логічна інформація зберігається у вигляді фізичної інформації меншого об'єму. Ступінь стиснення може коливатися від 4:1 до 200:1 - це залежить від типу даних і вживаного алгоритму. Більш ніж п'ятидесятиразове стиснення можна застосовувати для звукових або відеофайлів, але воно пов'язане з втратою якості.

Існує безліч різних алгоритмів стиснення, що враховують ті або інші особливості інформації, що стискається. Проте алгоритму, що однаково добре стискає файли будь-яких форматів, поки не створено.

З найзагальніших позицій всі існуючі алгоритми стиснення можна розбити на два великі класи:

•стиснення без втрат;•стиснення з втратами.

3.1 Стиснення без втратБільшість схем стиснення без втрат заснована на пошуку в

растровому зображенні піксельних узорів, що повторюються. Такий узор можна запам'ятати один раз і згодом повторити його необхідну кількість разів. Подібні схеми стиснення повністю - Пиксел за пикселом - відновлюють початкове зображення. При цьому в початкових даних нічого не відкидається і не втрачається. Метод стиснення без втрат (наприклад, використовуваний у форматах GIF або TIF) дуже ефективний для растрових малюнків, що містять великі області однотонного зафарбовування, або растрових узорів, що

36


повторюються. У таких випадках найчастіше досягається коефіцієнт стиснення 10:1.

3.2. Стиснення з втратамиЯк вже наголошувалося, використання алгоритмів стиснення без

втрат виявляється неефективним для растрових зображень фотографічної якості, в яких кожен ПИКСЄЛ відрізняється від сусідніх. Застосування механізму стиснення узорів до зображень, на яких узорів, що повторюються, немає, часто приводить до нікчемних результатів при великих витратах часу. Процес стиснення, що триває хвилини, може зменшити розмір файлу всього лише на 1-5%, а іноді навіть збільшити розмір файлу.

Стиснення з втратами, навпаки, краще всього працює з тими зображеннями, на яких немає узорів, що повторюються, або великих областей однотонного зафарбовування. У растровому малюнку, який містить безліч пикселов (наприклад, 100 відтінків блакитного кольору неба, що трохи відрізняються), що злегка відрізняються один від одного, великі області можуть заповнюватися пикселами одного кольору або піксельним узором, що імітує вид початкової області.

Ключовим моментом в застосуванні стиснення з втратами є визначення "прийнятного рівня" втрат. Рівень цей суб'єктивний і залежить від зображення-оригіналу і від того, як він використовуватиметься. Якщо ваше оригінальне зображення -фотографія музейної якості, призначена для публікації у високохудожньому виданні, то ні про які "прийнятні втрати" не може бути і мови. Малюнок повинен бути відтворений якомога точніше. Інша справа електронна публікація на web-сторінці, де одним з головних критеріїв є малий розмір файлу.

Формат JPEGJPEG - стандарт формату файлів для растрових зображень з

ефективним стисненням інформації.На сьогоднішній день формат JPEG (Joint Photographic Experts

Group) є одним з найбільш поширених графічних форматів для стиснення файлів. У нім реалізований алгоритм стиснення з втратами. Це означає, що в процесі стиснення зображення відбувається часткова втрата інформації, що зберігається у файлі. Тому в процесі застосування цієї процедури стиснення доводиться шукати компроміс між ступенем стиснення і якістю зображення, що зберігається. Чим

37


більше стиснення, тим нижче якість, і навпаки.Строго кажучи, JPEG не формат, а алгоритм стиснення, в основі

якого лежить не пошук однакових елементів, як у разі RLE і LZW, а пошук різниці між пикселами.

Кодування даних за допомогою використовуваного з JPEG алгоритму стиснення здійснюється у декілька етапів.

1. Спочатку графічні дані конвертуються в колірний простір Lab-моделі (Lab-модель використовується графічними редакторами як внутрішня модель для взаємного перетворення RGB- і CMYK-моделей).

2 . Потім відкидається половина або три чверті інс-срмації про колір (залежно від реалізації алгоритму).

3. Далі аналізуються блоки розміром 8x8 пикселов. Для кожного блоку формується набір чисел. Перші декілька чисел представляють колір блоку в цілому, тоді як подальші числа відображають тонкі деталі. Оскільки спектр деталей базується на зоровому сприйнятті людини, то крупні деталі помітніші.

4. На наступному етапі залежно від вибраного рівня якості, відкидається певна частина чисел, що характеризують тонкі деталі.

5. На останньому етапі використовується кодування методом Хаффмана для ефективнішого стиснення кінцевих даних.

Алгоритм стиснення Хаффмана (Huffman) розроблений ще в 1952 році. У нім здійснюється послідовний перебір наборів символів, які аналізуються з метою визначення частоти появи кожного символу. Потім найбільш символи, що часто зустрічаються, кодуються за допомогою мінімальної можливої кількості бітів. Наприклад, в англійських текстах найчастіше зустрічається буква "е". Використовуючи кодування Хаффмана, можна представити "е" всього лише двома бітами (1 і 0) замість восьми бітів, необхідних для представлення букви "е" в кодуванні ASCII.

Відновлення даних відбувається в зворотному порядку. Таким чином, чим вище рівень компресії, тим більше за дані відкидається і тим нижче якість. Використовуючи JPEG, можна отримати файл в 1-500 разів менше, ніж BMP. Цей формат апаратного незалежний, повністю підтримується і PC і Macintosh, проте він відносно новий і не розуміється старими програмами (до 1995 року).

Разом із стандартним варіантом існують ще два підтипи формату JPEG, орієнтованих на застосування в Інтернеті:

38


•Baseline Optimized - файли цього підтипу формату декілька краще стискаються, але не читаються деякими програмами. Проте всі основні браузеры його підтримують.

•Progressive JPEG також розроблений спеціально для мережі, його файли менше стандартних, але трохи більше підтип формату Baseline Optimized. Головна особливість Progressive JPEG полягає в підтримці чересстрочного виведення зображення (використання цієї властивості набагато скорочує час передачі і виводу на екран насичених графікою Web-сторінок).

При збереженні графічних зображень у форматі JPEG слід враховувати наступне.

•JPEG краще підходить для стиснення растрових картинок фотографічної якості, чим для логотипів або схем. Це пов'язано з тим, що в них більше півтонових переходів, тоді як при стисненні однотонних заливок з'являються небажані перешкоди.

•Краще стискаються (і з меншими втратами) великі зображення для web і зображень з високим дозволом для друку (200-300 dpi і більш), оскільки в кожному квадраті (8x8 пикселов) переходи виходять м' якшими за рахунок більшого числа квадратів в таких файлах.

•Небажано зберігати в JPEG-форматі будь-які зображення, в яких важливі тонкі нюанси перенесення (репродукції) кольорів, оскільки під час стиснення відбувається відкидання колірної інформації.

•Цей формат слід використовувати тільки для збереження кінцевого варіанту роботи, тому що кожне подальше збереження приводить до нових втрат (відкиданню) даних.

4. СИСТЕМИ ОПРАЦЮВАННЯ ГРАФІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Є різні програми для створення та опрацювання графічних зображень. Найпростішою є програма PaintBrush aбо Paint для Windows. Вони надають можливість створювати файл у форматі bmp, що містить рисунок, виконаний за допомогою панелі інструментів. Файл записують на диск і за потреби завантажують у редактор повторно для редагування — внесення змін. Такий файл у Windows-системах можна вставити як об'єкт у текстовий документ через буфер

39


обміну і отримаємо текстовий документ з рисунком. Рисунок у bmp-форматі є растровим. Характерною особливістю растрової графіки є втрата якості зображення під час збільшення рисунка, оскільки прямокутні контури пікселів збільшуються та їхні прямі кути і стики стають очевидними.

Будь-яке зображення, що є на екрані, можна занести у .bmp-файл. Для цього необхідно:

а) вивести зображення на екран; б) на клавішу Print Screen, щоб створити копію екрана в буфері

обміну; в) запустити графічний редактор; г) вставити вміст буфера обміну в робоче поле редактора; д) зберегти файл з картинкою на диску, попередньо

доопрацювавши зображення засобами редактора. Є складніші системи для створення професійної графіки,

наприклад, програми CorelDraw. CorelDraw — це пакет векторної графіки. Рисунок не втрачає якості під час зміни розмірів. Файли, створені у програмі CorelDraw мають розширення .cdr. Програма CorelDraw має велику бібліотеку готових рисунків, які можна використовувати як готові графічні образи або як заготовки для конструювання на їхній основі нових зображень. Основою графічних образів є не растр, а так звані лінії Без'є з вузлами, які можна з'єднувати, роз'єднувати, перетягувати з метою створення потрібної фігури. Зарисовувати замкнені фігури можна різними кольорами, а також комбінаціями кольорів, які плавно переходять один в одний, що в графіці називається кольороподілом.

Для створення креслень автомобілів, літаків, будинків, окремих агрегатів є програми інженерної графіки, наприклад, AutoCad та ін.

Для ділової графіки існує програма Visio. Вона надає змогу нарисувати організаційну схему виробництва, блок-схему алгоритму, схему розташування кімнат і меблів у помешканні, структуру комп'ютерної мережі тощо.

Числову інформацію можна графічно проілюструвати за допомогою графіків і діаграм. Такі можливості надають спеціалізовані програми для побудови графіків, а також засіб Chart у програмах, що входять до пакета Microsoft Office.

4.1 ГРАФІЧНИЙ РЕДАКТОР PAINT40


4.1.1 Середовище графічного редактораPaint — це растровий графічний редактор, що створює

зображення у вигляді набору пікселів. Редактор Paint дозволяє виконувати за допомогою миші чорно-

білі і кольорові рисунки. Інструментами редактора можна створювати контури і виконувати заливання кольором, рисувати прямі і криві лінії, імітувати рисування олівцем і пензлем, вирізати, копіювати і вставляти різні фрагменти зображення тощо.

Запуск програми Paint здійснюється натисканням на кнопку Пуск на панелі задач і вибором команди Программы → Стандартные → Paint. Після запуску відкривається вікно, зображене на рис. 1.

Рис. 1. Вікно редактора PaintВікно редактора Paint містить елементи, звичайні для вікон

Windows-додатків: заголовок, кнопки керування вікном, рядок меню, робочу ділянку, смуги прокручування, рядок статусу. Крім цього, у вікні Paint розміщені панель інструментів і палітра кольорів. Панель інструментів у лівій частині вікна містить 16 кнопок-піктограм (рис. 2). Призначення кожної кнопки ви можете прочитати на спливаючій підказці, що з'являється під час наведення на неї покажчика миші. Серед інструментів панелі є Карандаш, Кисть, Ластик, Заливка, Выбор цветов тощо.

Інший характерний елемент вікна Paint — палітра — розміщений у нижній частині екрана. Зліва на панелі палітри є два

41


квадрати, що перекриваються, з яких верхній пофарбований в основний колір, а нижній — у фоновий колір. Основний колір використовується для зафарбовування ліній, меж об'єктів і тексту. Фоновий колір застосовується при заливанні об'єктів із замкнутими межами і фону напису.

Основний колір обирається клацанням лівої кнопки миші по одному з квадратів колірної палітри, а колір фону — клацанням правої кнопки.

Рис. 2. Панель інструментів редактора Paint

— Виділення довільної ділянки

— Виділення

— Ластик/кольоровий ластик

— Заливання

— Вибір кольору

— Масштаб

— Олівець

— Пензлик

— Розпилювач

— Напис

— Лінія

42


— Крива

— Прямокутник

— Багатокутник

— Еліпс

— Округлений прямокутник

4.1.2 Рисування лініїДля рисування ліній у редакторі Paint передбачені такі

інструменти: Линия — рисування прямих ліній, Карандаш — рисування довільних ліній і Кривая — рисування кривих ліній. Послідовність дій при рисуванні ліній така:

Оберіть інструмент для рисування (клацанням лівою кнопкою миші на піктограмі Линия або Карандаш на панелі інструментів).

Задайте колір за допомогою палітри. При рисуванні інструментом Линия виберіть ширину лінії,

клацнувши на потрібній піктограмі під панеллю інструментів. Клацніть мишею у початковій точці лінії і протягніть покажчик

до кінцевої точки. Після цього відпустіть кнопку — лінія готова.

Якщо потрібно накреслити горизонтальну або вертикальну лінію або лінію, нахилену під кутом 45°, то при рисуванні інструментом Линия утримуйте натиснутою клавішу Shift.

При побудові кривої спочатку рисується пряма лінія, як було зазначено раніше. Потім покажчик ставиться у вершину майбутньої дуги, і при натиснутій кнопці миші витягується дуга необхідної кривизни. Якщо потрібно нарисувати замкнуту криву (петлю), клацніть мишею в одній граничній точці петлі, потім — в іншій граничній точці. Клацніть мишею за межами лінії, що з'явилася, і розтягніть петлю.

Працюючи в редакторі Paint, ви можете послідовно скасувати останні три дії. Для цього використовується комбінація клавіш Ctrl+Z або команда меню Правка → Отменить.

43


4.1.2 Використання пензля, розпилювача і ластикаПрактично жодна програма графічного редактора не

обходиться без таких інструментів рисування, як пензель, розпилювач і ластик. Ці інструменти (Кисть, Распылитель і Ластик) передбачені й у редакторі Paint. Операції з ними виконуються однаково:

Оберіть на палітрі основний (або фоновий) колір, яким ви рисуватимете або зафарбовуватимете ластиком.

Клацніть по піктограмі потрібного інструмента. Виберіть під набором інструментів потрібну форму і розмір

пензля, розмір розпилювача або ластика (рис. 3). Введіть покажчик миші при натиснутій кнопці аналогічно

тому, як ви це робите, рисуючи пензлем чи стираючи ластиком.

Рис. 3. Панелі настройки інструментів а — пензля; б — розпилювача; в — ластика

Одержаний колір залежить від того, яку кнопку миші ви утримували під час рисування: якщо ліву — одержите основний колір, якщо праву — колір фону. З використанням ластика очищена ділянка заповнюється фоновим кольором.

4.1.4 Рисування геометричних фігурУ редакторі Paint є інструменти для рисування графічних

примітивів: прямокутників, квадратів, еліпсів, кола. Щоб нарисувати будь-яку з цих фігур із замкнутим контуром, клацніть по інструменту, потім — по граничній точці фігури. При натиснутій кнопці миші перетягніть покажчик до іншої граничної точки і після цього відпустіть кнопку. Розглянемо особливості роботи з кожним з інструментів, призначених для рисування фігур.

ПрямокутникПри перетягуванні покажчика рисується прямокутник. Якщо при

цьому тримати натиснутою клавішу Shift, утвориться квадрат.Округлений прямокутникЗа допомогою цього інструмента можна рисувати прямокутники

і квадрати, що мають округлені кути.Еліпс

44


Цей інструмент служить для рисування еліпсів, причому форма еліпса і його нахил визначаються довжиною траєкторії і напрямком руху покажчика. Якщо при рисуванні ви триматимете натиснутою клавішу Shift, замість еліпса утвориться коло.

БагатокутникЦей інструмент дозволяє будувати багатокутники з будь-якою

кількістю сторін. Принцип побудови багатокутників дещо інший, ніж еліпсів і прямокутників. Оберіть на панелі інструмент Многоугольник, потім послідовно клацніть мишею в кожній вершині багатокутника. Останнє клацання мишею має бути виконанo приблизно в тій самій точці, що і перше клацання. При цьому утвориться замкнений контур багатокутника. Якщо ви хочете, щоб багатокутник містив тільки кути 90° і 45°, при рисуванні тримайте натиснутою клавішу Shift.

Водночас зі створенням фігури можна задати її колір (заливання) і колір контуру. Внизу панелі інструментів є піктограми для вибору варіанта заповнення кольором.

Товщина контуру фігури збігається з товщиною лінії для інструмента Линия або Кривая. Тому, якщо ви хочете змінити товщину контуру, задайте потрібну товщину в одному із цих інструментів.

4.1.5 Створення текстуУ редакторі Paint є інструмент Надпись, за допомогою якого ви

можете в рисунок ввести будь-який текст. Послідовність ваших дій має бути такою: Клацніть по піктограмі інструмента Надпись і витягніть

покажчиком миші прямокутник, у якому буде розміщений текст. При цьому у вікно редактора буде виведена панель Шрифты (рис. 4), а в прямокутній пунктирній рамці, що утворилася, з'явиться текстовий курсор.

Рис. 4. Панель задання параметрів шрифту На панелі Шрифты задайте потрібний шрифт, його розмір і

написання. Наберіть потрібний текст. Відрегулюйте розмір прямокутної рамки напису та її

положення. Розмір напису змінюється шляхом перетягування його меж. Щоб змінити положення напису, наведіть покажчик

45


миші на прямокутну рамку і перетягніть напис у нове місце. Можете обрати за допомогою палітри колір тексту (клацання

лівою кнопкою по потрібному кольору) і заливання прямокутника напису (клацання правою кнопкою).

Для вставки отриманого напису в рисунок клацніть мишею в будь-якому місці поза написом. 4.1.6 Зміна масштабу рисунка і виведення сітки

Можливо, що звичайний масштаб, у якому відображається рисунок, вам здаватиметься малим. Тоді оберіть у меню Вид команду Масштаб і в підменю клацніть по опції Крупный або Другой. При виборі опції Крупный зображення рисунка буде збільшено в 4 рази (400 %). Якщо ж обрати опцію Другой, з'явиться діалогове вікно, у якому можна задати один із запропонованих масштабів відображення.

Аналогічно, за допомогою зазначеного діалогового вікна ви можете перейти з будь-якого збільшеного масштабу на звичайний масштаб (100 %). Однак звичайний масштаб можна задати ще простіше — натисканням клавіш Ctrl+PageUP. Перехід дo великого масштабу здійснюється клавішами Ctrl+PageDown.

Зауважимо, що текст у редакторі Paint можна набирати тільки тоді, коли встановлено звичайний масштаб. Якщо ж обрати великий масштаб, ви зможете задати відображення сітки. Ця сітка особливо зручна при рисуванні по пікселях (застосовується масштаб 800 % і інструмент Карандаш). Для виведення сітки на екран оберіть команду Вид → Масштаб і клацніть по опції Отображать сетку.

4.1.7 Зміна розміру рисункаПрипустимо, ви відкрили файл із рисунком і хочете до

існуючого рисунка додати ще що-небудь. Тоді доведеться спочатку збільшити розмір робочої частини рисунка («аркуша паперу»). Для цього потрібно виконати команду Рисунок → Атрибуты. У наступному вікні діалогу (рис. 5) задайте нові розміри (ширину і висоту) рисунка, обравши одиницю виміру: дюйми, сантиметри або пікселі та підтвердіть дію натисненням на кнопку ОК. Додаткова частина рисунка матиме фоновий колір.

46


Рис. 5. Вікно діалогу Атрибуты рисункаЗмінити розміри рисунка можна ще простіше. На нижній і правій

межах, а також у правому нижньому куті рисунка є маркери виділення. Наведіть покажчик миші на один із маркерів і перетягніть межу.

4.1.8 Заливання кольоромЩоб задати колір заповнення фону або будь-якої фігури

потрібно: Оберіть на палітрі потрібний колір, зробивши його основним

або фоновим. Клацніть по інструменту Заливка — покажчик миші набуде

вигляду нахиленої баночки з фарбою. Спрямуйте покажчик миші, на фігуру, яка заливається, і

клацніть тією самою кнопкою миші, якою вибирався колір. Зазначимо, що при заливанні фігур кольором важливо, щоб

вони мали замкнений контур. Якщо контур не замкнений, то кольором буде залита інша частина рисунка.

Якщо серед кольорів палітри немає потрібного вам, створіть необхідний колір самі.

Клацніть двічі мишею по будь-якому кольору палітри або виконайте команду меню Палитра → Изменить палитру.

У вікні діалогу, що відкрилося, натисніть на кнопку Определить цвет >> .

У наступному діалоговому вікні (рис. 7) оберіть колір у полі Основые цвета.

47


Якщо вас не влаштовує набір основних кольорів, клацніть мишею у полі зразків кольору й оберіть значення параметрів Оттенок і Контраст, а потім з поля градієнта кольору перетягніть повзунок, щоб змінити значення Яркость.

На закінчення натисніть на кнопку ОК. Заданий вами колір з'явиться в палітрі, як колір за замовчуванням.

Рис. 7. Вікно Изменение палитрыКорисним при заливанні може виявитися інструмент Выбор

цветов. Піктограма цього інструмента має вигляд піпетки. Оберіть на рисунку потрібний колір і клацніть по ньому піпеткою. У результаті обраний колір стане основним (або фоновим), і ви зможете виконувати заливання цим кольором.

4.1.9 Виділення, переміщення і розтягування фрагмента рисунка

Розглянемо перетворення, які виконуються над фрагментом рисунка, зокрема, над готовим геометричним об'єктом. Будь-яке перетворення починається з виділення фрагмента. Редактор Paint має у своєму розпорядженні зручні інструменти виділення.

Клацніть мишею по інструменту Выделение. Потім клацніть однією з кнопок миші по робочій ділянці вікна і перетягніть покажчик миші через фрагмент рисунка, що виділяється. Відпустіть кнопку миші, і навколо фрагмента з'явиться прямокутна пунктирна рамка, яка має вісім маркерів.

Водночас з появою пунктирної рамки покажчик миші набере форми перехрестя зі стрілками. Це означає, що ви можете над виділеним фрагментом виконувати операції переміщення і розтягування:

48


Щоб перемістити виділений фрагмент, клацніть по ньому мишею і перетягніть у потрібне місце, після чого кнопку миші відпустіть.

Щоб розтягти або стиснути фрагмент, наведіть покажчик миші на один із маркерів рамки виділення. Покажчик набере форми двоспрямованої стрілки. Зачепіть маркер і перетягніть його в нове місце.

Якщо фрагмент, який виділяється, має складну форму, зручніше використовувати для виділення інший інструмент — Выделение произвольной области.

Під час рисування часто доводиться вилучати той або інший невдалий фрагмент рисунка. Для цього досить виділити фрагмент і натиснути на клавішу Delete. Ділянка вилученого фрагмента буде заповнена кольором фону.

Знищити можна весь рисунок. Для цього потрібна команда Очистить пункту меню Рисунок.

4.1.10 Копіювання, вирізання, і вставка фрагмента рисункаУ програмі Paint операції копіювання, вирізання і вставки

виконуються за допомогою буфера обміну. Послідовності дій при цих операціях аналогічні тим, що ви вивчали при роботі в текстовому редакторі Блокнот.

Виділіть фрагмент рисунка, що копіюється або вирізається. При цьому користуйтеся вже відомими вам прийомами виділення.

Виконайте команду меню Правка → Копировать (або Правка → Вырезать для вирізання фрагмента).

Оберіть спосіб вставки. Клацніть по піктограмі під набором інструментів, якщо ви хочете вставити непрозорий фрагмент. Якщо фрагмент, що вставляється, має бути

прозорим, клацніть по кнопці . Виконайте команду Правка → Вставить. Вставлений

фрагмент рисунка буде обведений прямокутною пунктирною рамкою і розташується в окремому шарі.

Перетягніть копію фрагмента в потрібне місце на рисунку, а також відрегулюйте його розміри, змінюючи положення маркерів на рамці. Закінчивши обробку фрагмента, клацніть мишею поза фрагментом.

49


4.1.11 Віддзеркалення і поворот об’єктаБудь-який фрагмент рисунка можна повернути на 90°, 180°,

270°, а також відобразити зліва направо або зверху вниз. Для цього виділіть фрагмент і оберіть команду меню Рисунок → Отразить/повернуть. У наступному вікні діалогу (рис. 8) задайте необхідне перетворення і клацніть по кнопці OK.

Рис. 8. Вікно Отражение и поворот фрагмента рисунка4.1.12 Нахил об’єкта

Ще одним типом перетворень над фрагментами рисунка є нахили по горизонталі і по вертикалі на різні кути.

Для виконання нахилу якогось фрагмента рисунка виділіть цей фрагмент. Потім оберіть команду меню Рисунок → Растянуть/наклонить та у наступному вікні (рис. 9) задайте необхідні значення кутів. Вви можете також точно задати зміну ширини або висоти фрагмента рисунка. Для цього потрібно ввести у відповідні поля значення горизонтального і вертикального розмірів у відсотках.

Рис. 9. Вікно Растяжение и наклон фрагмента рисунка

50


4.1.13 Приклад роботи з буфером обмінуПроілюструємо операції через буфер обміну на прикладі

створення зображення.Послідовність ваших дій має бути такою:

Встановіть основний колір — чорний і фоновий — сірий Клацніть по інструменту Надпись і наберіть текст «ІВМ РС». У панелі параметрів шрифту задайте шрифт Arial, розмір

шрифту 36 пт, зображення напівжирне. Потім клацніть мишею поза текстом.

Натисніть піктограму Выделение на панелі інструментів і обведіть покажчиком створений напис.

Оберіть команду меню Правка → Копировать, а потім — команду Правка → Вставить.

Клацніть по інструменту Заливка і залийте кожну літеру копії тексту «ІВМ РС» сірим кольором, користуючись правою кнопкою миші, — це буде майбутня тінь від початкового напису.

Оберіть інструмент Выделение і виділіть фрагмент, що містить сірий напис.

Увійдіть у меню Рисунок → Растянуть/наклонить, установіть розтягування по вертикалі 200 % і нахил по горизонталі 60°.

Виділіть фрагмент із первинним текстом, набраний основним

кольором. Потім клацніть по кнопці , задавши прозорість виділеного об'єкта. Перемістіть напис, поєднавши його з тінню так, щоб нижні краї перших літер «І» збіглися.

Розтягніть напис, набраний чорним шрифтом, до збігу нижніх країв усіх літер із відповідними тінями.

Наприкінці клацніть мишею поза написами. Рисунок, створений у Paint, можна вставити в інший документ.

Для цього можна скористатися можливостями буфера обміну. Виділіть фрагмент у редакторі Paint і виконайте команду Правка → Копировать. Потім перейдіть у потрібний документ і вставте вміст буфера за допомогою відповідної команди.

51


4.1.14 Збереження і відкриття рисункаДля збереження рисунка у файл оберіть команду меню Файл →

Сохранить как і у вікні діалогу задайте папку, в якій буде записано файл а також ім'я файла. У полі Тип файла вкажіть кількість кольорів і клацніть по кнопці Сохранить.

Зазначимо, що діалогове вікно зберігання викликається також командою Сохранить, якшо створений рисунок раніше ще не зберігався.

Можливі випадки, коли потрібно зберегти у вигляді окремого файла не весь рисунок, а тільки його фрагмент. У такому випадку виділіть необхідний фрагмент і в меню Правка клацніть по опції Копировать в файл. У наступному стандартному вікні діалогу задайте папку, ім'я файла і натисніть на кнопку Сохранить.

Щоб завантажити графічний файл у редактор, виконайте команду Файл → Открыть. У наступному діалоговому вікні перейдіть на потрібний диск і відкрийте папку із файлом. Виділіть файл і натисніть на кнопку Открыть.

4.1.15 Друк зображенняЯкщо у вас є бажання надрукувати створений рисунок,

рекомендується така послідовність дій: Оберіть команду Файл → Предварительный просмотр. На

екрані з'явиться вікно попереднього перегляду із зображенням рисунка в тому вигляді, в якому він буде виведений на аркуш паперу під час друкування. Закрити вікно перегляду можна клацанням по кнопці Закрыть. Натискання на кнопку Печать призведе до безпосереднього друкування файла.

Якщо після попереднього перегляду ви вирішили змінити поля й орієнтацію рисунка на сторінці, закрийте вікно перегляду й оберіть команду Файл → Макет страницы.

У наступному вікні діалогу (рис. 10) задайте розмір аркуша, орієнтацію сторінки і значення полів у міліметрах. Закрийте діалогове вікно клацанням по кнопці ОК або відправте файл на друк (кнопка Принтер).

Якщо ви не дали завдання друкувати в попередніх операціях, скористайтеся командою меню Файл → Печать.

52


Рис. 10. Вікно діалогу Параметры страницы

53


4.2 ОСНОВИ РОБОТИ З ГРАФІЧНИМ РЕДАКТОРОМ

ADOBE PHOTOSHOP

Програма растрової графіки Adobe Photoshop CS (надалі — Photoshop CS) призначена для розробки растрових графічних документів з метою їх тиражування у вигляді друкарської продукції, а також для електронної публікації як графічні Web-сторінки або їх складові частини.

4.2.1 Знайомство з інтерфейсом програми Отже, перерахуємо компоненти головного вікна програми.

Рядок меню (мал. 1). Стандартний елемент для всіх віконних застосувань (Windows-програм). Для неї є стандарти, прийняті у всьому світі, і Photoshop не став виключенням в тому сенсі, що вона починається з File (Файл) і закінчується Help (Довідка). Складається з наступних меню:

Мал. 1 Строка меню

File (Файл) — цим меню доводиться користуватися в основному на початку і кінці роботи, оскільки більшість його функцій пов'язані із створенням відкриттям і збереженням файлів. Краще відразу навчитися користуватися клавіатурними скороченнями для запуску цих команд — ви зможете заощадити багато часу;

Edit (Редактироование) — в цьому меню знаходяться основні команди редагування, багато з яких є і в інших програмах: Undo (Отменить), Paste (Вставити), Сору (Копіювати) і т. д.;

Image (Изображение) — меню, створене для роботи безпосередньо із зображенням. Багато його команд доведеться застосовувати майже в кожній роботі.

Layer (Слой) — робота з шарами; Select (Выделение) — створення і редагування виділення; Filter (Фильтр) — в цьому меню знаходяться фільтри —

додаткові модулі Photoshop, що виконують самі різні функції; View (Вид) — різні настройки інтерфейсу, які допомагають

користувачеві в роботі;54


Window (Окно) — за допомогою цього меню ви управляєте відображенням палітр і розміщенням документів на екрані;

Про Help (Помощь) — команди довідкової системи.

Розглянемо складові частини інтерфейсу Photoshop CS, представлені на мал. 1.1.

Панель параметрів розташована під рядком меню. Призначена для настройки параметрів вибраного інструменту. У правій частині панелі знаходиться область стиковки палітр, що мають стаціонарну форму на екрані. Панель можна переміщати мишею при установці покажчика на її лівій кромці.

Мал. 1.1. Вікно програми Photoshop CS:1 — системні меню програми і документа; 2 — заголовки

програми і документа; 3 — рядок меню; 4 — панель параметрів; 5 — системні кнопки документа; 6 — кнопка розкриття вікна File Browser; 7 — область стиковки палітр; 8 — системні кнопки програми;

9 — блок інструментів; 10 — робоча область вікна програми; 11 — рядок стану програми; 12 — палітри.

Блок інструментів знаходиться . Він є вертикальною плаваючою

55


панеллю набором інструментів, призначених для виконання різних операцій документом. У кожному блоку можуть знаходитися один або декілька інструментів.

Палітри призначені для виконання різних операцій обробки вмісту документа, настройки параметрів таких операцій, а також для надання користувачу оперативної довідкової інформації. Вони можуть знаходитися в розгорненому або згорнутому стані, а також представлятися на екрані в плаваючому або стаціонарному вигляді.

Робоче вікно документа призначене для розміщення відкритого растрового документа з метою його обробки.

Робоча область вікна програми використовується для розміщення в даному вікні різних елементів інтерфейсу програми, що допускають переміщення по екрану.

Рядок стану програми знаходиться внизу вікна програми і призначена для виведення оперативної довідкової інформації.

До складу інтерфейсу Photoshop CS входять також наступні засоби, не показані на мал. 1.1:

■ вікно File Browser (Перегляд файлів), що забезпечує ефективний доступ до графічних документів, що зберігаються у файлах;

■ діалогові вікна, використовувані для настройки параметрів команд і самої програми;

■ довідкова система Photoshop CS . До складу панелі параметрів програми і двох її палітр:

Character (Символ) і Paragraph (Абзац) входять незвичайні елементи, що управляють, - мітки-регулятори. Кожна така мітка є назвою або графічним ідентифікатором редагованого поля, що знаходиться праворуч від неї. Мітка-регулятор дозволяє плавно змінювати вміст свого поля шляхом перетягання покажчика вліво або за умови розташування покажчика на цій мітці у момент натиснення кнопки миші.

4.2.2 Палітра інструментівІнструменти основної палітри — це головна

частина робочого столу Photoshop За допомогою їх виконується основний об'єм роботи, і вільне володіння ними є найважливішою умовою ефективної роботи в програмі. На мал. 1.2 показані палітра інструментів і швидкі клавіші Photoshop.

56


Мал. 1.2 Палітра інструментів і швидкі клавіші Photoshop

Як ви бачите з мал. 1.3, деякі інструменти виявляються вкладеними. Наприклад, інструменти Dodge (Затемнювач), Burn (Освітлювач) і Sponge (Губка) займають один осередок на панелі інструментів.

Для перемикання між цими інструментами до відповідної швидкої клавіші необхідно додати клавішу <Shift>.

Мал. 1.3 Інструменти Dodge, Burnи Sponge займають один осередок на панелі інструментів

57


4.2.3 Створення і виділення об’єктів, застосування елементів виділення.

а) Виділення прямокутної і овальної областіПрипустимо нам потрібно виділити об'єкти, форма якого схожа

на прямокутник або овал. Для виділення таких об'єктів призначені інструменти Rectangular Marquee (Прямокутне виділення) і Elliptical Marquee (Овальне виділення) .

Як виділити прямокутну або овальну область?1. Виберіть інструмент Rectangular Marquee (Прямокутне

виділення) або Elliptical Marquee (Овальне виділення) на панелі інструментів.

2. Протягнете курсор миші області, що по діагоналі виділяється. З'явиться пунктирна рамка - межа області виділення.

Інструмент Rectangular Marquee (Прямокутне виділення) і Elliptical Marquee (Овальне виділення) мають спеціальні режими створення контура виділення. Вони задаються в списку Style

(Стиль) панелі властивостей інструменту. Ці режими наступні:- Normal (Звичайний) - виділення з довільними розмірами

рамки. Режим встановлюється за умовчанням.- Fixed Aspect Ratio (Зберігати пропорції) - виділення області

із заданим співвідношенням висоти і ширини, яка вводиться в полях Width (Ширина) і Height (Висота). Наприклад, якщо Ви хочете побудувати кругле або квадратне виділення, слід вказати в полях Width (Ширина) і Height (Висота) однакові значення.

- Fixed Size (Фіксований розмір) - побудова рамки з точними розмірами, вказаними в полях Width (Ширина) і Height (Висота). Цей пункт вибирають, якщо заздалегідь відомі розміри області, що виділяється.

б) Виділення області довільної формиНайчастіше об'єкти на зображенні мають довільну форму,

виділення довільної форми проводиться різними способами. Для цього призначена друга група інструментів виділення. Вона використовується частіше, ніж перша, і включає три інструменти:

58


Lasso , Polygonal Lasso і Magnetic Lasso . Опишемо спосіб виділення за допомогою інструменту Lasso (Ласо) .

1. Виберіть інструмент Lasso (Ласо) на панелі інструментів, клацнувши на піктограмі.

2. Натиснувши кнопку миші, обведіть курсор навколо якої-небудь області. Коли ви відпустите кнопку, кінці незамкнутої межі автоматично будуть сполучені.

в) Виділення у формі многокутникаПринцип роботи з інструментом Polygon Lasso (многокутне

Ласо) нагадує креслення. Користувач задає крапки на зображенні, а програма автоматично будує між цими крапками відрізки прямих. В результаті контур виділення хоч і має неправильну форму, але складається обов'язково з прямолінійних сегментів. Опишемо спосіб роботи з цим інструментом.

1. Виберіть інструмент Polygon Lasso (многокутне Ласо) на панелі інструментів, клацнувши на піктограмі.

2. Якщо необхідно побудувати прямі сторони, клацайте мишею там, де повинні бути кути. Для того, щоб замкнути межу, клацніть по початковій точці (поряд з курсором з'явиться маленький кружечок). Або, натиснувши клавішу CTRL, клацніть в будь-якому місці зображення, внаслідок чого межа виділеної області буде автоматично замкнута.

г) Напівавтоматичне визначення меж при виділенніІнструмент Magnetic Lasso (Магнітне Ласо) по дії дещо

складніший ніж два попередніх. Ви також малюєте контур виділення, але він розташовується не точно по шляху руху курсора. Програма аналізує точки зображення навколо курсора при його перетягуванні. Вона знаходить області (назвемо їх межами), де стикаються крапки, що сильно розрізняються по яскравості і мають різні кольори. По цих межах і будується контур виділення. Таким чином, якщо на зображенні є предмет з контрастними ділянками, ви зможете виділити його в напівавтоматичному режимі дуже швидко, не дивлячись на складну форму. Опишемо спосіб роботи з цим інструментом.

1. Виберіть інструмент Magnetic Lasso (Магнітне Ласо) на панелі інструментів, клацнувши на піктограмі.

59


2. Клацніть по зображенню, щоб створити першу проміжну крапку. Перемістіть курсор - при цьому кнопку миші натискати не обов'язково - уздовж межі фігури, яку ви хочете виділити. Тоді як ви переміщаєте або перетягуєте курсор, лінія виділення "прилипатиме" до межі фігури. В процесі переміщення курсора тимчасові крапки зникнуть, як тільки ви замкнете контур.

3. Якщо лінія виділення починає "прилипати" до сусідніх фігур, які ви не збираєтеся виділяти, клацніть на краю фігури, яку хочете виділити, щоб вручну додати проміжну крапку. Продовжуйте переміщати або перетягувати курсор, щоб закінчити виділення області.

4. Для того, щоб замкнути межу виділення, двічі клацніть мишею по якій-небудь точці фігури або по початковій точці.

Інструмент Magnetic Lasso (Магнітне Ласо) має абсолютно унікальні для інструменту виділення параметри:

Width (Ширина ласо) - радіус області пошуку меж. При виділенні аналізуються на контрастність тільки крапки, лежачі в межах цієї області. Зробіть зону великою, якщо обводите область нескладної форми на однотонному фоні, і вам не доведеться ретельно слідувати по лініях меж, вони все одно будуть знайдені. Чим менше радіус дії, тим ретельніше потрібно обводити контур, але при обведенні областей складної форми, строкатих об'єктів доводиться жертвувати швидкістю і задавати малий радіус.

Edge Contrast (Контраст меж) - параметр чутливості. Визначає до якого ступеня повинні відноситися дві точки зображення, щоб програма порахувала їх межею. Великі значення застосовуються при виділенні контрастних областей, малі - при невеликому контрасті.

Frequency (Частота крапок) - частота установки опорних точок на контурі виділення. Чим менш виражена межа і чим складніше форма області, що виділяється, тим вище повинне бути значення цього параметра.

д) Виділення близьких за кольором пікселівІнструментMagic Wand (Чарівна паличка) призначений для

60


автоматичного створення виділення. Принцип його дії полягає у виділенні поряд близьких за кольором точок зображення (пікселів). При цьому поріг близькості кольору ви можете задати самі. Опишемо спосіб роботи з цим інструментом.

1. Виберіть інструмент Magic Wand (Чарівна паличка) на панелі інструментів, клацнувши на піктограмі.

2. Клацніть по якому-небудь відтінку кольору у вікні зображення. Відбудеться виділення тільки тих пікселів, які близькі один одному за кольором.

На панелі властивостей інструменту доступні наступні параметри:

- Contiguous (Безперервно) - якщо прапорець встановлений, до виділеної області увійдуть пікселі з суміжних областей. Якщо ви хочете, щоб відбувалося виділення пікселів з несуміжних областей, прапорець повинен бути скинутий.

- Tolerance (Поріг) - поріг близькості кольору.4.2.4 Текстові інструменти

Для створення нового тексту використовується стандартний інструмент - кнопка з буквою Т на панелі інструментів. Після установки курсора (натиснення миші) в тому місці зображення, де повинен розташовуватися центр напису, автоматично створюється новий шар.

Текстовий шар Photoshop відзначає буквою Т в назві шаруючи. Наявність цієї букви свідчить про те, що текст можна редагувати точно так, як і це робиться у векторних редакторах. Але разом з тим деякі прийоми редагування, вживані на рівні пикселов, для нього заборонені. Для того, щоб це стало можливим, необхідно виконати конвертацію текстового шару в стандартний шар за допомогою команди Шар / Растеризация / Шар (Layer / Rasterize / Layer) . Після цього до тексту можна застосовувати все ті ефекти, що і до звичайного шару, тобто закрашувати, змащувати, створювати градієнтне заповнення, застосовувати ті або інші фільтри і т.д. Проте після такого перетворення текст перетворюється на'растровий об'єкт (у його піктограмі пропадає буква Т) і стає частиною зображення, що приводить до втрати можливості його редагування як власне тексту.

Виділений текст, що знаходиться в текстовому шарі, легко

61


замінити, ввівши новий з клавіатури. Передбачено також зміна різних параметрів вибраного фрагмента: можна вирізувати, копіювати або вставляти слова, використовуючи комбінації клавіш Ctrl+X, Ctrl+C або Ctrl+V. Підтримується також поєднання клавіш Ctrl+Z, що відміняє останні зроблені зміни.

4.2.5 Інструменти ретушуванняУ введенні в растрову графіку ми визначили, що ретушшю

називається зміна (корекція) фотозображень з метою усунення їх дефектів. Photoshop надає у ваше розпорядження ціле сімейство інструментів для ретушування цифрових зображень:

•Освітлювач- (Dodge) - освітлювання областей, збільшення яскравості зображення.

•Затемнітель (Burn) - випалювання областей, зменшення яскравості зображення.

•Губка (Sponge) - міняє насиченість або контраст.•Розмиття (Smudge) - пом'якшує межі і знижує контраст.•Різкість (Sharpen) - збільшує чіткість зображення.•Штамп (Stamp) - використовується для копіювання довільної

області.•Палець (Finger) - імітує розмазання фарби (кольори) при

малюванні.Інструмент Штамп існує в двох варіантах: Клон (СІОПЄ Stamp) і

Шаблон (Pattern Stamp) . Перший варіант надає можливість створення точних копій елементів зображення, а другий -колірних зразків.

Алгоритм використання цього інструменту включає застосування наступних кроків.

1. Виберіть інструмент Клон і набудуйте режими клонування за допомогою панелі властивостей цього інструменту.

2. Встановите курсор інструменту на області зображення, яку ви хочете використовувати як зразка (на джерелі копіювання, яке збираєтеся перенести на інше, наприклад пошкоджене, місце зображення) , потім, утримуючи клавішу Alt, клацніть лівою кнопкою миші для завдання клонованого зразка.

3. Перемістите курсор інструменту на те місце, куди ви хочете скопіювати зразок (приймач зображення) і, натиснувши кілька разів ліву кнопку миші, рухайте її для попиксельного перенесення зображення в нове місце. Старе зображення-джерело при цьому також зберігається.

62


Інструмент Палець імітує змазування сирої фарби пальцем. Цей інструмент "бере" колір на початку штриха і "змащує" його у напрямі переміщення курсора. Щоб отримати на початку кожного штриха колір переднього плану, включите на панелі властивостей параметр Малювання пальцем (Finger Painting) . У разі відключення цього параметра колір на початку кожного штриха визначатиметься кольором крапки, в якій був встановлений курсор.

Дія інструментів Освітлювача і Затемнітель засновано на традиційній техніці фотографії, пов'язаної із зменшенням або збільшенням експозиції на окремих ділянках відбитку. Щоб обмежити доступ світла до певних ділянок зображення, фотограф використовує спеціальні непрозорі маски (екрани) і збільшує або зменшує час експонування.

Інструмент Губка використовується для зміни насиченості в окремих частинах зображення. Фрагмент зображення, який ви хочете освітлити або затемнити, визначається переміщенням курсора при натиснутій кнопці миші.

Інструменти корекції зображенняДоступ до інструментів корекції зображень Photoshopвідкривається з підменю, що відображається командою

Зображення / настройка (Image / Adjust) .Принцип роботи всіх інструментів цветокоррекции програми

Adobe Photoshop однаковий: існуючі діапазони значень пикселов перетворяться в нові діапазони. Відмінність між цими інструментами визначається різними способами настройки вихідних значень.

Команда Яскравість/Контраст (Brightness/Contrast) виконує одночасну корекцію всіх пікселів виділеного фрагмента зображення. Іншими словами, якщо збільшити значення яскравості на 20, то ця величина буде додана до значення яскравості кожного пиксела.

За допомогою команди Колірний баланс (Color Balance) вк можете змінити в зображенні співвідношення квітів. Ця команда, як і команда Яскравість/Контраст, призначена для загальної корекції кольору.

Точніша настройка окремих колірних компонентів може бути виконана за допомогою команд Рівні (Levels), Криві (Curves), а також спеціальних команд: Кольоровість/Насиченість (Hue/ Saturation) і Замінити колір (Replace Color) . Зокрема, команда Ккрівиє дозволяє розбити всю півтонову шкалу на 16 інтервалів і виконати дуже точну

63


настройку, не поступливу за якістю професійним друкарським системам цветокоррекции.

4.2.6 Шари - основа PhotoshopНагадаємо, що шари є окремі зображення у складі загальної

картини, як би намальовані на однакових шматках прозорої плівки і накладені одне поверх іншого. Така організація зображення надає користувачеві можливість редагування окремих елементів зображення незалежно один від одного. Завдяки цьому ви можете змінювати і переміщати вміст будь-якого шару, не зачіпаючи при цьому об'єкти, розташовані на інших шарах. Photoshop дозволяє виконувати над шарами найрізноманітніші операції: створювати, видаляти, копіювати, комбінувати, регулювати прозорість і порядок розташування шарів, а також робити шар невидимим. Таким чином художник дістає можливість експериментувати з своїм зображенням, добиваючись оптимального результату.

Зберегти малюнок з шарами можна тільки в деяких спеціальних форматах, наприклад PSD або СРТ (формат Corel PHOTO-PAINT) .

Кожного разу при створенні нового зображення командою Файл / Новий (File / New) Photoshop автоматично створює документ, що спочатку складається тільки з одного шару, -фонового (background) , який можна порівняти з полотном художника. Колір фонового шару може бути:

• білим (White) ;• забарвленим в будь-який інший колір;•прозорим (transparent). В цьому випадку він називається Шар 1

(Layer 1) .Редагування параметрів шарів здійснюється в палітрі Шари,

командою Вікно, що викликається / Показати шари (Window / Show layers) . Тут представлені всі шари зображення, починаючи з верхнього і кінчаючи фоновим шаром Background, який завжди розташований в самому кінці таблиці шарів

Мініатюра, розташована зліва від назви шаруючи, відображає його вміст (у зменшеному вигляді) . Для того, щоб зробити шар активним, клацніть мишею на імені потрібного шару в палітрі. Щоб тимчасово заховати шар, клацніть мишею на значку із зображенням ока напроти його мініатюри. Щоб знов зробити шар видимим, клацніть на нім мишею ще раз.

Якщо натиснути в палітрі Шари на область, розташовану між 64


значком Очей і мініатюрою шаруючи, то в ній встановиться значок Зв'язок, що свідчить про те, що вміст даного шару редагуватиметься одночасно з активним на даний момент шаром.

Для додавання нового шару слід виконати команду Жар / Новий (Layer / New) . Photoshop визначає, скільки шарів вже задіяно в зображенні, і автоматично привласнює новому шару наступний порядковий номер.' Але такі назви шарів не завжди зручні, тому якщо вам потрібно швидко ідентифікувати вміст шаруючи, ви можете дати йому індивідуальне ім'я. Для цього слід скористатися меню палітри Шари, вибравши в нім пункт

Новий шар (New Layer). Можна також перейменувати вже створений шар, двічі натиснувши на його заголовок на палітрі Шари, що дасть вам доступ до вікна діалогу Параметри шаруючи (Layer Option) . Тут ви можете ввести нове ім'я в поле вікна імя (Name) .

4.2.7 ФільтриБільшість фільтрів (filters або plug-ins) призначена для створення

спеціальних ефектів. У Adobe Photoshop фільтри підрозділяються на групи, назва і призначення яких відображено в табл. 1.2.

Таблиця 1.2Ф

ільтри Назва

групи Призначення

Texture

Текстура Додають в зображення основу текстури

Artistic

Художні

Використовуються для додання зображенню природнішого, тобто менш «комп'ютерного» вигляду

Pixelate

Пікселізация

Надають зображенням вигляду живописних або мальованих оригіналів, виконаних різними інструментами. Деякі фільтри додають в зображення зернистість, шум, краєві деталі або елементи текстур для імітації манери художників-пуантилістів

Distort

Деформація

Виконують геометричне спотворення зображень і використовуються для створення тривимірних і інших пластичних ефектів

Noise

Шум Додають або видаляють пікселі з випадковими колірними значеннями і особливим чином пом'якшують зображення у виділеній області. Ви можете використовувати фільтри групи Шум (Noise) для виправлення таких дефектів зображення, як пил і подряпини, створювати незвичайні малюнки текстур, які потім можуть бути використані, наприклад, як фон для текстових елементів

65


Blur

Розмиття

Перетворять виділену область в різні види нерізкого размиття для додання, наприклад, ілюзії руху

66


5. ПРИСТРОЇ ВВЕДЕННЯ ГРАФІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇДля введення графічної інформації використовують сканери,

графічні планшети і цифрові фотокамери.

5.1. СканериСканер (Sсaner) - пристрій для копіювання графічної і текстової

інформації і введення її в комп'ютер. Персональні сканери бувають трьох типів - ручні, планшетні і барабанні.

Основними елементами сканера є напівпровідниковий лазер і напівпровідниковий фотоприймач. Коли сканер ведуть по тексту або зображенню, лазерний промінь пробігає по листу, сканує його і відображає на світлочутливий напівпровідниковий елемент. Фотоелемент перетворить світловий сигнал в електричний, який потім по шині передається в комп'ютер. У нім сигнал перетвориться в цифрову форму, що містить інформацію про координати і колір кожного пиксела зображення. І нарешті, на останній стадії отримана про зображення інформація записується на диск у вигляді файлу.

Основним елементом сканера є масив фоточутливих кремнієвих осередків (приладів із зарядовим зв'язком, ПЗС), що виконують функції датчиків для вимірювання інтенсивності світлового потоку, що відображеного від сканованого оригіналу або пройшов крізь нього. За допомогою аналого-цифрового перетворювача результати вимірювань підрозділяються на рівні (наприклад, 256 рівнів для кожного з основних кольорів при використанні сканера з глибиною кольору 24 битий) яскравості (колірні) і зберігаються у вигляді послідовності двійкових символів, які згодом можна розглядати і перетворювати за допомогою комп'ютера.

Кольорові сканери працюють за принципом складання квітів, при якому кольорове зображення створюється шляхом зміщення трьох квітів: червоного, зеленого і синього. Технічно це реалізується одним з двох способів:

67


• в процесі сканування кольоровий оригінал освітлює білим кольором, а відображене світло потрапляє на ПЗС-МАТРИЦУ через систему спеціальних фільтрів, розкладаючих його на три компоненти: червоний, зелений, синій, кожен з яких уловлюється своїм набором фотоелементів;

•кольоровий оригінал освітлює не білим світом, а послідовно червоним, зеленим і синім, для кожного з яких здійснюється своя процедура сканування. Отримана таким чином інформація заздалегідь обробляється і передається в комп'ютер. Планшетні сканери призначені для введення графічної інформації з прозорого або непрозорого листового матеріалу. Принцип дії цих пристроїв полягає в тому, що промінь світла, відображений від поверхні матеріалу (або що пройшов крізь прозорий матеріал), фіксується спеціальними елементами, званими приладами із зарядовим зв'язком (ПЗС). Зазвичай елементи ПЗС конструктивно оформляють у вигляді лінійки, що розташовується по ширині початкового матеріалу. Переміщення лінійки щодо листа паперу виконується механічним простяганням лінійки при нерухомій установці листа або простяганням листа при нерухомій установці лінійки. Під кришку такого сканера "особою" на скло може закладатися не тільки окремий лист або сторінка, а ціла розгорнена книга або журнал. Цим планшетні сканери нагадують копіювальні апарати.

Ручні сканери - це відносно недорогі пристрої невеликого розміру. Вони зручні для оперативного сканування зображень з книг і журналів. До недоліків ручного сканера можна віднести залежність якості сканування від навиків користувача і неможливість сканування щодо великих зображень цілком.

У барабанних сканерах початковий матеріал закріплюється на циліндровій поверхні барабана, що обертається з високою швидкістю. Пристрої цього типу забезпечують найвищий дозвіл. Це пов'язано з використанням в них як чутливі елементи фотоелектронних помножувачів (ФЭУ замість ПЗС) . В даний час барабанні сканери використовуються тільки в друкарському виробництві.

TWAIN - стандарт, розроблений для здійснення обміну даними між прикладною програмою і зовнішнім пристроєм (зокрема, сканером). Він привабливий тим, що будь-яка прикладна програма, підтримуюча TWAIN, працюватиме з будь-яким TWAIN-сумісним сканером незалежно від його конструкції, типу використовуваного

68


апаратного інтерфейсу, параметрів сканування і іншого. Тому виробник TWAIN-сумісного сканера може не турбуватися про програмну підтримку свого сканера. Головне його завдання - якісно написати TWAIN-сумісний драйвер сканера. Зробити це не так складно, оскільки TWAIN - відкритий і якісно документований стандарт.

5.2. ДигитайзериГрафічний планшет (дигитайзер) ) призначений для виконання

професійних графічних робіт. Це практично основний інструмент художників. Малювати мишкою незручно, а планшети дозволяють дизайнерам і художникам створювати екранні зображення звичними прийомами, характерними для традиційних інструментів (олівець, перо, кисть). За допомогою спеціального програмного забезпечення планшет дозволяє перетворювати рух руки оператора у формат векторної графіки. На відміну від миші Дигитайзер здатний точно визначати і обробляти абсолютні координати.

Отже, перший позитивний момент у використанні планшета - звичність і зручність пера. Крім цього

він дозволяє регулювати в графічних програмах товщину лінії, що досягається за допомогою вбудованих в графічні програми можливостей каліграфії і малювання від руки. При роботі, наприклад, в Adobe Illustrator і CORELDRAW наявність такої можливості допомагає підвищити ефективність малювання за рахунок економії часу і зусиль. Практично всі інструментальні засоби Adobe Photoshop і Corel PHOTO-PAINT підтримують чутливість товщини лінії (або мазання) до натиснення. Це набагато спрощує, зокрема, ретушування і прояснення фотографій, так само як і отримання комбінованого фото.

Що ж до спеціальних програм для художників (таких, як Fractal Design Painter) , то в них передбачена можливість додаткової настройки кожної характеристики "кисті" - вибір відтінку, розміру мазка і концентрації кольору. Це досягається шляхом натиснення на відповідні кнопочки самого пера або автоматично залежно від сили натиснення на перо.

Планшет може бути настроєний з урахуванням вимог і звичок 69


свого власника. Для цього використовуються програмовані кнопки на корпусі пера і макрокнопки, розташовані на самому планшеті.

Наявність у планшета функції Erasing означає, що при перевертанні пера включається його протилежний кінець, який виконує функцію стирання; Остання властивість підтримується більшістю сучасних популярних редакторів, включаючи MS Word, WordPerfect, QuarkXPress, PageMaker і т, п. Для того, щоб видалити зайвий текст, потрібно опустити перо "гумкою" вниз, виділити непотрібний фрагмент тексту і потім підняти перо. Виділений текст буде знищений.

5.3. Цифрові фотоапаратиЦифрова фотокамера - це ще один тип пристрою оцифровывания

графіки і введення зображень в ПК. На відміну від звичайного фотоапарата в його цифровому аналогу зображення проектується не на фотоплівку, а на напівпровідникову світлочутливу матрицю. Після цього зображення переводиться в цифрову форму і записується в пам'ять фотокамери.

Головним достоїнством і основною перевагою цифрової фотографії є оперативність. Знятий кадр буквально через хвилину може бути поміщений в комп'ютер, що дуже важливе для подієвих зйомок. Головним же недоліком цифрових фотоапаратів (з погляду фотографа-професіонала) є неможливість отримання відбитку прийнятної якості і великого розміру на звичайному папері.

Який в найспрощенішому вигляді принцип дії цифрової камери? Світло, що пройшло через об'єктив, потрапляє на світлочутливу матрицю (що займає місце плівки), що є сукупністю сенсорів, які, у свою чергу, і виконують оцифровку зображення. Світлочутлива матриця (сенсори) є одним з головних (і найдорожчих) компонентів цифрової камери. Якість подальшої картинки багато в чому визначається характеристиками сенсорів. Найбільш прості на сьогоднішній момент цифрові камери дають дозвіл 640 х 480, 800 х 600.пікселів.

Після того, як ми отримали фотокартинку, її необхідно записати в пам'ять. Для цього найчастіше використовуються формати JPEG або

70


TIFF. Для фотографа не стільки важливий формат запису, скільки можливості різних режимів стиснення (природно, з втратою якості), а також кількість пам'яті в камері. Вказані формати є найбільш поширеними в комп'ютерному світі, а отже, зазвичай сумісні з безліччю програм. Що стосується пам'яті, то вона може бути вбудованою або це можуть флеш карти. Чим більше у вас з собою "пам'яті", тим більшу кількість кадрів ви можете зняти і зберегти "без перезарядки" (тобто без перекачування зображень з камери в комп'ютер).

Ще одним з достоїнств цифрових камер є наявність рідкокристалічного дисплея (екрану), на якому можна подивитися те, що ви вже зняли, а в деяких випадках використовувати його як видошукач. Не вподобану вам картинку ви можете тут же стерти, звільнивши частину пам'яті.

6. ПРИСТРОЇ ВИВЕДЕННЯ ГРАФІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ6.1. Монітори

Традиційним і найпоширенішим пристроєм відображення інформації є монітор на основі електронно-променевої трубки (ЭЛТ).

ЭЛТ (CRT - Cathode Ray Tube - лампа з катодними променями) - це електронний-вакуумний прилад, призначений для перетворення електричного сигналу, що формується відеоадаптером, в зображення. Це зображення створюється за рахунок поворотно-поступального

руху електронного променя, що створюється спеціальним пристроєм - електронною гарматою, , або ээлектронным ппрожектором. . Екран ЭЛТ зсередини покритий спеціальною речовиною - ллюминофором,, - яке володіє здатністю світитися при попаданні на нього електронів. Чим інтенсивніше потік електронів, тим яскравіше світиться люмінофор. У свою чергу, інтенсивність електронного променя пропорційна напрузі, що поступає від відеоадаптера на спеціальний електрод електронної гармати, що управляє, - модулятор..

Кількість кольорів, що відображаютьсяЯкість кольорового зображення на екрані монітора визначається

кількістю кольорів, які воно в змозі відтворити. Кількість кольорів, що формуються монітором, визначається типом відеосигналу - цифровий він або аналоговий.

71


Монітори, управління якими здійснюється цифровим відеосигналом, називають цифровими або TTL-моніторами. Остання назва пояснюється тим, що аналогічні рівні логічного нуля і логічної одиниці використовуються в цифрових схемах на основі транзисторно-транзисторної логіки (TTL - Transistor-Transistor Logic) .

Головний недолік цифрових моніторів - мізерна палітра. Для збільшення кількості квітів, що відображаються, крім трьох основних (R, GiB), використовуються додаткові лінії. У загальному випадку, щоб отримати палітру розміром N квітів, необхідно log2N проводів для передачі двійкового коду кольору.

Очевидно, що значно збільшити палітру у такий спосіб неможливо. Адже сполучний кабель між монітором і відеоадаптером може вміщати лише обмежену кількість проводів. Максимальна кількість (б проводів) використовувалася в моніторах, розроблених фірмою IBM для відеосистеми EGA. В даний час цифрові монітори практично не використовуються.

Зробити палітру монітора необмеженої можна, якщо подавати на ЭЛТ аналогові (безперервні) відеосигнали. Монітори, управління якими здійснюється безперервним відеосигналом, називаються аналоговими. В даний час саме вони використовуються у складі ПК. Принцип дії аналогового монітора такий же, як і кольорового телевізора. При зміні аналогових відеосигналів на модуляторах ЭЛТ інтенсивність електронних променів змінюватиметься. Також плавно, а не дискретно (як в цифрових моніторах), змінюватиметься яскравість свічення відповідних зерен люмінофора. Це дозволить виконувати змішення трьох основних квітів в будь-якій пропорції. Оскільки безліч значень безперервної величини нескінченна, нескінченним буде і число можливих поєднань яскравості трьох основних квітів. Тому колірна палітра аналогових моніторів не обмежена, тобто за допомогою таких моніторів можна отримати практично будь-який відтінок кольору.

Рідкокристалічні моніториТак само як в звичайному моніторі, в ЖК-моніторі зображення є

сукупність окремих крапок - пикселов. Проте принцип дії ЖК-монітора істотно відрізняється від принципу дії монітора на основі ЭЛТ. Відмінності полягають в

72


способах створення елементу, що світиться, і формування растру.У моніторі на основі ЭЛТ мінімальним елементом зображення є

зерно люмінофора, яскравість свічення якого залежить від інтенсивності падаючого на нього електронного променя. У ЖК-моніторі мінімальним елементом зображення є ЖК-осерєдок. На відміну від зерна люмінофора, ЖК-осередок не генерує світло, а тільки управляє інтенсивністю світла, що проходить. Для формування зображення на екрані ЖК-монітора не потрібна висока напруга, тому ЖК-монітори мають дуже низьке енергоспоживання.

Рідкий кристал - це речовина, яка, володіючи основною властивістю рідини - текучістю, - зберігає впорядкованість у взаємному розташуванні молекул І анізотропію деяких властивостей, характерні для кристалів. У рідкому кристалі молекули мають витягнуту, в більшості випадків сигароподібну форму, чим визначається їх деяка переважна орієнтація. Від орієнтації молекул залежать деякі фізичні властивості рідкого кристала, зокрема, діелектрична проникність і показник заломлення.

Отже, ЖК-осередок - це тонкий шар рідкого кристала (завтовшки декілька десятків мікрометрів), ув'язнений між склом із спеціального матеріалу, званими підкладками.

6.2. ПринтериОкрім моніторів до пристроїв виведення графічних даних

відносяться і принтери. Принтер (printer), або друкуючий пристрій, призначений для виведення інформації на папір. Всі сучасні принтери можуть виводити текстову інформацію, а також малюнки і інші зображення. В даний час відомо декілька тисяч моделей принтерів, які можуть бути розділені на чотири основні типи, - матричні, струменеві, лазерні і світодіодні.

6.2.1 Матричні принтериДо недавнього часу матричні (голкові) принтери були основним

73


стандартним пристроєм, виведення інформації для персональних комп'ютерів, оскільки струменеві принтери працювали ще незадовільно, а ціна лазерних була достатньо висока. В даний час матричні принтери застосовуються все рідше. Достоїнства цих принтерів: задовільна швидкість друку і універсальність, що полягає в здатності працювати з будь-яким папером, а також низька вартість друку. Недолік: низька якість друкарської продукції, особливо графічної. Інший недолік: голчатий принтер - механічний пристрій, а робота механічних вузлів завжди супроводжується шумом.

Матричний принтер формує знаки декількома голками, розташованими в головці принтера. Папір втягується за допомогою валу, а між папером і головкою принтера розташовується фарбувальна стрічка. При ударі голки по цій стрічці на папері залишається закрашена крапка. Голки, розташовані усередині головки, зазвичай активізуються електромагнітним методом. Головка рухається по тій, що горизонтальній направляє і управляється кроковим двигуном. Оскільки надруковані знаки зовні є матрицею, а відтворює цю матрицю голчатий принтер, то часто його називають матричним принтером. Серед матричних принтерів існують 9-голкові і 24-голкові. У головці 9-голчатого принтера знаходяться 9 голок, які, як правило, розташовуються вертикально в один ряд. Завдяки горизонтальному руху головки принтера і активізації окремих голок надрукований знак утворює як би матрицю, причому окремі букви, цифри і знаки "закладені" усередині принтера у вигляді бінарних кодів. У 24-голчатому принтері використовується технологія послідовного розташування голок в два ряди по 12 штук. Унаслідок того, що голки в сусідніх рядах зрушені по вертикалі, крапки на роздруку перекриваються таким чином, що їх неможливо розрізнити.

6.2.2 Струменеві принтериУ струменевих принтерах зображення формується

мікроскопічними краплями спеціального чорнила, що вилітає на папір через маленькі отвори. Як елементи, що виштовхують струмені чорнив, використовуються п'єзокристали. У основі їх роботи лежить ефект розширення під дією електрики. В порівнянні з матричними принтерами цей спосіб друку забезпечує кращу якість друку і вищу продуктивність . До того ж він дуже зручний для реалізації кольорового друку.

Кольорове зображення формується за допомогою використання 74


(накладення один на одного) чотирьох основних квітів. Рівень шуму струменевих принтерів значно нижчий, ніж голкових, оскільки його джерелом є тільки двигун, керівник переміщенням друкуючої головки.

Основні недоліки струменевого принтера - велика вартість витратних матеріалів і можливість засихання чорнив усередині сопла, що приводить до необхідності заміни друкуючої головки.

6.2.3 Лазерні і світодіодні принтериЛазерні принтери, забезпечують в даний час якнайкращу якість

друку. У них для друку використовуються лазерний промінь, керований комп'ютером. У лазерному принтері є вал, покритий напівпровідниковою речовиною, яка електризується від попадання лазерного світла. Промінь за допомогою поворотного дзеркала прямує в те місце валу, де повинне бути зображення. Це місце електризується і до нього "прилипають" найдрібніші частинки сухої фарби, яка знаходиться в контейнері під валом. Після цього вал прокатується по листу паперу і фарба переходить на папір. Для закріплення на папері фарбувального порошку її пропускають через нагрівальний елемент, що приводить до запікання фарби.

У світодіодних принтерах замість лазера є смуга, що складається з великої кількості світлодіодів, світло яких електризує напівпровідниковий барабан. Все остальное відбувається так само, як в лазерному принтері. Світлодіоди - це напівпровідникові елементи, які випромінюють світло при подачі на них напруги.

6.3. ПлоттериПлоттер (графічний пристрій) - це пристрій для виведення

різних креслень, географічних карт, плакатів і інших зображень на папір великого формату. Плоттери бувають монохромними і кольоровими. За технологією нанесення зображення плоттери діляться на пір'яних і струменевих. Більшість плоттерів мають вузол пір'яного типу, що пише (pen-plotter) . Вони використовують спеціальні фломастери або ручки з можливістю їх автоматичної заміни.

Існують різновиди плоттерів з вузлом струменевого типу, що 75


пише, а також притягання частинок фарби, що використовують ефект, електростатичним зарядом. Більшість струменевих апаратів забезпечують друк графічних файлів формату TIFF, BMP, PCX. Стандартною мовою управління для плоттерів є НР-GL (Hewlett-Packard Grafics Language), а типовим інтерфейсом -послідовний RS232.

На базі пір’яних плотерів було створено ще один периферійний пристрій - cutter, в якому вузол, що пише, замінений на ріжучий інструмент. Такий пристрій використовує спеціальну полімерну плівку або папір на самоклеющейся основі і застосовується для створення рекламний-інформаційної продукції (ярлики, наклейки і т. п.).

76


ЛІТЕРАТУРА

1. Вельтмандер П.В. Вводый курс компьютерной графики. НГТУ, 2001.

2. Мельниченко В. В. , Легейда В. В. Компьютерная графика и не только. Руководство пользователя – К.: Век+, СПб.: КОРОНА принт, К.:НТИ, 2005. – 560 с.

3. Романюк О.М., Кательніков Д.І., Пойда С.А. Комп’ютерна графіка та веб-дизайн. –Вінниця: 2007.-142с., 8с. іл.

4. Херн Д., Павлин Бейкер М. Компьютерная графика и стандарт OpenGL. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2005.

77


78

Documents

msk.edu.uamsk.edu.ua/ivk/Informatika/Prak_rab/-Other-/Компютерн… · Web view3D-графіка і комп ... в системах обробки текстів (текстових