KZR №1 2012.indd

Íàóêîâî-âèðîáíè÷èé æóðíàë

1 Економічний поріг шкодочинності бур’янів

Матюха В.Л.

4 Бур’яни за мінімалізації основного обробітку ґрунту

Єщенко В.О., Калієвський М.В., Карнаух О.Б., Накльока Ю.І.,

Пясецький П.І.

Á³îçàõèñòØê³äëèâ³ îðãàí³çìè

Ñò³éê³ ñîðòè

Січень 2012 №1 (186)

Æóðíàë — ôàõîâèéÇàòâåðäæåíî

ïîñòàíîâàìè ïðåçèä³¿ ÂÀÊ Óêðà¿íè¹1-05/2 â³ä 27.05.2009 ð.

(ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüê³ íàóêè)¹1-05/3 â³ä 08.07.2009 ð.

(á³îëîã³÷í³ íàóêè)

Áóð’ÿíè

Ó íîìåð³Ó íîìåð³11 Найнебезпечніші нематодози для рослинництва України Галаган Т.О.

14 Американська сливова плодожерка

Тітова Л.Г., Клечковський Ю.Е.

24 Біологічний захист від зеленої яблуневої попелиці

Федоренко В.П., Броун І.В.

17 Стійкість колекційного матеріалу томата проти збудника чорної бакте- ріальної плямистості

Лисак С.А.

21 Нематодостійкі сорти картоплі: відбір у захід- ному регіоні України

Зеля Г.В., Мельник П.О., Сухарева Р.Д., Зеля А.Г., Пилипенко Л.А., Осипчук А.А.,

Олійник Т.М., Захарчук Н.А.

Ñòîð³íêè ³ñòîð³¿ 6 Знезараження насіння пшениці озимої

Ковалишин А.Б.

9 Контроль чисельності ріпакового квіткоїда та капустяної попелиці

Федоренко В.П., Касьянов А.М.

26 Проблеми захисту рослин у діяльності Сільськогосподарського наукового комітету України

Борзих О.І.

Çàñîáè ³ ìåòîäè

20 січня 2012 року на 71-му році пішов із життя Павло Олексі-йович Мельник — вче-ний у галузі захисту й карантину рослин, доктор біологічних наук, Заслужений пра-цівник сільського гос-подарства України, який протягом 30-ти років очолював Укра-

їнську науково-дослідну станцію карантину рослин Ін-ституту захисту рослин НААН. Під його керівництвом вченими установи багато зроблено для розв’язання найважливіших проблем щодо захисту рослин від ка-рантинних і особливо небезпечних шкідників та хво-роб. Результати науково-дослідної роботи Павла Олексійовича знайшли своє відображення в успішно за-хищених ним кандидатській і докторській дисертаці-

ях, численних монографіях, наукових статтях, автор-ських свідоцтвах та патентах.

П.О. Мельник зробив великий внесок у підвищення авторитету Дослідної станції в країні і світі, свідчен-ням чого були організовані на її базі численні міжнарод-ні симпозіуми й конференції, тісні зв’язки з установами багатьох країн, представництво в ЄОЗР і МОББ. Це дало можливість на найвищому рівні вирішувати гло-бальні продовольчі й природоохоронні проблеми.

За трудові заслуги Павло Олексійович нагородже-ний орденами, медалями, почесними грамотами та відзнаками.

Сім’ї, рідним та колегам покійного свої співчуття висловлюють Почесний президент НААН,

академік М.В. Зубець, колектив Інституту захисту рослин на чолі з директором, почесним академіком

НААН О.І. Борзих, академіки М.П. Лісовий, В.П. Федоренко, О.О. Созінов, М.М. Гаврилюк,

член-кореспондент НААН Д.Д. Сігарьова, колектив Української науково-дослідної

станції карантину рослин

ПАМ’ЯТІ МЕЛЬНИКА ПАВЛА ОЛЕКСІЙОВИЧА

Ñ³÷åíü 2012 1

Áóð´ÿíè

Ðåçóëüòàòè ïîëüîâèõ äîñë³ä³â ï³ä-òâåðäæóþòü äîö³ëüí³ñòü âèçíà÷åííÿ åêîíîì³÷íèõ ïîðîã³â øêîäî÷èííîñò³ áóð’ÿí³â (ÅÏØ) ³ çàñîá³â çàõèñòó â³ä íèõ ïîñ³â³â îçèìî¿ ïøåíèö³ ï³ñëÿ íå-ïàðîâèõ ïîïåðåäíèê³â. Â îñíîâ³ ðîç-ðàõóíê³â — âñòàíîâëåí³ çåìëåêîðèñ-òóâà÷àìè ïîêàçíèêè ïðîåêòèâíîãî ïîêðèòòÿ ðîñëèíàìè ïîâåðõí³ ´ðóíòó ó ôàç³ âåñíÿíîãî êóùåííÿ êóëüòóðè.

îçèìà ïøåíèöÿ, áóð’ÿíè, åêîíî-ì³÷íèé ïîð³ã øêîäî÷èííîñò³, çà-õèñò

Ó ñòåïîâîìó çåìëåðîáñòâ³ Óêðà-¿íè îçèìà ì’ÿêà ïøåíèöÿ (Triticum aestivum L.) º ãîëîâíîþ çåðíîâîþ ³ ïðîäîâîëü÷îþ êóëüòóðîþ [1, 2]. Íà-óêîâèìè äîñë³äæåííÿìè äîâåäåíî ³ ñó÷àñíîþ ïðàêòèêîþ ï³äòâåðäæåíî, ùî ïðè ðîçì³ùåíí³ ¿¿ ïîñ³â³â ï³ñëÿ êðàùèõ ïîïåðåäíèê³â (÷èñòèé, ðàí-í³é àáî çàéíÿòèé ïàð áàãàòîð³÷íèìè òðàâàìè íà îäèí óê³ñ, êóêóðóäçîþ íà çåëåíèé êîðì òîùî) âîíè õàðàêòåðè-çóþòüñÿ âèñîêîþ ïðîòèáóð’ÿíîâîþ çäàòí³ñòþ ³ çåðíîâîþ ïðîäóêòèâí³ñ-òþ áåç âíåñåííÿ ãåðá³öèä³â [3, 4].

Àëå âèðîùåí³ ï³ñëÿ íåïàðîâèõ ïîïåðåäíèê³â (áàãàòîð³÷í³ òðàâè äðóãîãî-òðåòüîãî ðîê³â âèêîðèñòàí-íÿ, êóêóðóäçà íà ñèëîñ, ãðå÷êà, ïðî-ñî, ÿ÷ì³íü òîùî) ¿¿ ïîñ³âè ïðàêòè÷-íî çàâæäè ïîòðåáóþòü â³äïîâ³äíîãî çàõèñòó â³ä áóð’ÿí³â. Äëÿ îðãàí³çàö³¿ ðîá³ò ïî êîíòðîëþâàííþ áóð’ÿí³â ó òàêèõ ïîñ³âàõ çåìëåêîðèñòóâà÷àì íåîáõ³äíî ùîð³÷íî âèçíà÷àòè åêî-íîì³÷í³ ïîðîãè ¿õ øêîäî÷èííîñò³ (ÅÏØ) ³ îáèðàòè â³äïîâ³äí³ çàñîáè çàõèñòó (ï³äæèâëåííÿ, áîðîíóâàííÿ àáî âíåñåííÿ ãåðá³öèä³â), ÿê³ ïîâè-íí³ îêóïàòèñü åêîíîì³÷íî.

Äëÿ ïîëåãøåííÿ ðîáîòè â³ò-÷èçíÿíèõ àãðîíîì³â, ôåðìåð³â òà ³íøèõ çåìëåêîðèñòóâà÷³â ìåíåäæåð ³ç çàõèñòó ðîñëèí ÒÎÂ «Áàéºð» Ä.À. Ñòðàò³ºâñüêèé ïðîïîíóº âèçíà-÷àòè ÅÏØ áóð’ÿí³â çà ¿õ ðÿñí³ñòþ ó ïîñ³âàõ îçèìî¿ ïøåíèö³ ó ôàç³ âåñ-íÿíîãî êóùåííÿ ö³º¿ êóëüòóðè [7]. Çà äàíèìè íàøèõ äîñë³äæåíü âèçíà-÷èòè îá’ºêòèâíî íà öåé ÷àñ ô³òîöå-íîòè÷íó çäàòí³ñòü ïîñ³â³â äî á³îëî-ã³÷íîãî ïðèãí³÷åííÿ áóð’ÿí³â, ÿê ³

ÅÏØ, çà ¿õ ðÿñí³ñòþ (øò./ì2) äîñèòü ïðîáëåìàòè÷íî. Òîìó ìåòîþ íàøî¿ ðîáîòè áóëî ïðèâåðíóòè óâàãó â÷å-íèõ-ãåðáîëîã³â, àãðîíîì³â êîëåêòèâ-íèõ ãîñïîäàðñòâ, ôåðìåð³â òà ³íøèõ çåìëåêîðèñòóâà÷³â äî âèð³øåííÿ ö³º¿ âàæëèâî¿ ïðîáëåìè, çàïðîïîíóâàòè âèðîáíèêàì ïðîäîâîëü÷îãî çåðíà ö³º¿ êóëüòóðè íàøå áà÷åííÿ ï³äõîä³â äî âèçíà÷åííÿ òàêî¿ ìåòîäèêè ïðè âèðîùóâàíí³ îçèìî¿ ïøåíèö³ ï³ñëÿ íåïàðîâèõ ïîïåðåäíèê³â.

Ìåòîäèêà äîñë³äæåíü. Ïîëüîâ³ äîñë³äè ïðîâàäèëè óïðîäîâæ 2008—2011 ðð. çà ïðèéíÿòèìè ìåòîäè-êàìè (5, 6) íà âèðîáíè÷èõ ïîñ³âàõ äåðæàâíîãî ï³äïðèºìñòâà Äîñë³äíå ãîñïîäàðñòâî «Äí³ïðî» ²íñòèòóòó ñ³ëüñüêîãî ãîñïîäàðñòâà ñòåïîâî¿ çîíè ÍÀÀÍ Óêðà¿íè (Äí³ïðîïåòðîâ-ñüêà îáë.).

¥ðóíòîâèé ïîêðèâ äîñë³äíèõ ä³-ëÿíîê — ÷îðíîçåì çâè÷àéíèé, ñå-ðåäíüî- òà âàæêîñóãëèíêîâèé, ìàëî-ãóìóñíèé ³ç âì³ñòîì â îðíîìó øàð³ ãóìóñó — 3,1—3,2% òà 3,8—4,2%, âàëîâîãî àçîòó — 0,17—0,19%, ôîñ-ôîðó — 0,12—0,13% ³ êàë³þ — 2,1—2,2%.

Ïîòåíö³éíà çàñì³÷åí³ñòü îðíîãî øàðó ´ðóíòó âåãåòàòèâíèìè îðãàíà-ìè ðîçìíîæåííÿ áàãàòîð³÷íèõ êî-ðåíåïàðîñòêîâèõ áóð’ÿí³â (áåðåçêà ïîëüîâà, ìîëîêàí òàòàðñüêèé, îñîò ðîæåâèé ³ æîâòèé ïîëüîâèé òîùî) íà ð³âí³ 60—100 òèñ./ãà ³ íàñ³ííÿì ìàëîð³÷íèõ (àìáðîç³ÿ ïîëèíîëèñòà, ëîáîäà á³ëà, ìèø³é ñèçèé òà çåëå-íèé, ôàëîï³ÿ áåðåçêîïîä³áíà, ãðè-öèêè çâè÷àéí³, äåñêóðåí³ÿ Ñîô³³, ñóõîðåáðèê Ëüîçåë³¿â, òàëàáàí ïî-ëüîâèé òîùî) íà ð³âí³ 450—500 ìëí øò./ãà, òîáòî âèñîêà.

Ñîðòè ïøåíèö³ (Êóÿëüíèê, Ïî-äîëÿíêà, Çåìëÿ÷êà òà ³í.) âèñ³âàëè çåðíîâîþ ñ³âàëêîþ ÑÇ-3,6 ï³ñëÿ íåïàðîâèõ ïîïåðåäíèê³â 10—12 âå-

ðåñíÿ ç íîðìîþ 5,0 ìëí/ãà ñõîæèõ çåðåí êîíäèö³éíîãî íàñ³ííÿ, à ï³ñëÿ ÷èñòîãî (÷îðíîãî) àáî ðàííüîãî ïà-ð³â — ³ç 15 âåðåñíÿ.

Ãåðá³öèäè âíîñèëè ìàëîãàáà-ðèòíèì, ïíåâìàòè÷íèì, øòàíãîâèì îáïðèñêóâà÷åì ÎÌ-6 êîíñòðóêö³¿ ²íñòèòóòó íà áàç³ òðàêòîðà Ò-25 àáî ïîëüîâèì ÎÏ-2000-2-0,8 â àãðåãàò³ ç òðàêòîðîì ÌÒÇ-82.

Óðîæàé çåðíà ïøåíèö³ çáèðàëè â ôàç³ éîãî ïîâíî¿ ñòèãëîñò³ ìàëî-ãàáàðèòíèì êîìáàéíîì Ñàìïî-500. Ïîñ³âíà ïëîùà ä³ëÿíîê ó äîñë³äàõ — 92—115 ì2, à çáèðàëüíà — 42—43 ì2 çà òðèðàçîâî¿ ïîâòîðíîñò³.

Á³îëîã³÷íó (òåõí³÷íó) åôåêòèâ-í³ñòü âèêîðèñòàíèõ äëÿ çàõèñòó â³ä áóð’ÿí³â ãåðá³öèä³â âèçíà÷àëè çà ôîðìóëîþ

Å=100% – (Ê2/Ê1 )ќ100,

äå: Å — á³îëîã³÷íà åôåêòèâí³ñòü ãåðá³öèä³â àáî ¿õ áàêîâèõ ñóì³øîê ÿê ÷àñòêà çíèùåíèõ àáî ïðèãí³÷å-íèõ (ïîøêîäæåíèõ) áóð’ÿí³â â³ä çàãàëüíî¿ ê³ëüêîñò³ ó ïîñ³âàõ ïåðåä îáïðèñêóâàííÿì, %; Ê2 — ê³ëüê³ñòü áóð’ÿí³â ó ïîñ³âàõ îçèìî¿ ïøåíèö³ ï³ä ÷àñ ïðîÿâó ìàêñèìàëüíî¿ ä³¿ âíå-ñåíîãî ïðåïàðàòó (ïðåïàðàò³â) ÷åðåç 25—30 äí³â ï³ñëÿ îáïðèñêóâàííÿ, øò./ì2; Ê1 — ê³ëüê³ñòü áóð’ÿí³â ó ïî-ñ³âàõ ïåðåä îáïðèñêóâàííÿì, øò./ì2.

Ðåçóëüòàòè. Ïîñ³âè îçèìî¿ ïøåíèö³ íà ïîëÿõ ï³ñëÿ íåïàðî-âèõ ïîïåðåäíèê³â â óìîâàõ íàøèõ äîñë³äæåíü çàñì³÷óâàëè ïåðåâàæíî 8—10 âèä³â áóð’ÿí³â ð³çíèõ á³îãðóï (ðèñ. 1). Äî íèõ íàëåæàëè ó ôàç³ âåñíÿíîãî êóùåííÿ ö³º¿ êóëüòóðè ãîëîâíèì ÷èíîì çèìóþ÷³ (äåñêóðå-í³ÿ Ñîô³¿, òàëàáàí ïîëüîâèé, ãðè-öèêè çâè÷àéí³); ðàíí³ ÿð³ (àìáðîç³ÿ ïîëèíîëèñòà, ëîáîäà á³ëà, ôàëîï³ÿ áåðåçêîïîä³áíà); çíà÷íî ð³äøå ï³çí³ ÿð³ (ìèø³é ñèçèé ³ çåëåíèé), à òàêîæ êîðåíåïàðîñòêîâ³ (áåðåçêà ïîëüîâà, ìîëîêàí òàòàðñüêèé, îñîò ðîæåâèé ïîëüîâèé òîùî) áóð’ÿíè.

Ðîçãëÿíåìî äèíàì³êó çàñì³÷å-íîñò³ ïîñ³â³â ç ðåçóëüòàò³â îáë³ê³â áóð’ÿí³â (ñîðò Êóÿëüíèê) çà åòàïà-ìè îíòîãåíåçó ö³º¿ êóëüòóðè (ñåðåäí³ äàí³ çà 3 ðîêè, òàáë. 1).

ÅÊÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ÏÎÐ²Ã ØÊÎÄÎ×ÈÍÍÎÑÒ² ÁÓÐ’ßÍ²Â

Ìåòîäèêè âèçíà÷åííÿ ÅÏØ áóð’ÿí³â ³ çàñîá³â çàõèñòó ïîñ³â³â îçèìî¿ ïøåíèö³

Â.Ë. ÌÀÒÞÕÀ,êàíäèäàò ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüêèõ íàóê²íñòèòóò ñ³ëüñüêîãî ãîñïîäàðñòâà

ñòåïîâî¿ çîíè ÍÀÀÍ Óêðà¿íè

ÓÄÊ 632.52:632.954

2 Ñ³÷åíü 2012

Áóð´ÿíè

Àíàë³ç íàâåäåíèõ äàíèõ çà-áóð’ÿ íåíîñò³ ïîñ³â³â îçèìî¿ ïøåíèö³, âñòàíîâëåíî¿ ïî åòà-ïàõ ¿¿ îíòîãåíåçó, íå ï³äòâåð-äæóº ìîæëèâîñò³ âèçíà÷åííÿ ÅÏØ áóð’ÿí³â çà ïîêàçíèêàìè ¿õ ðÿñíîñò³ â øò./ì2 ó ôàç³ âåñ-íÿíîãî êóùåííÿ ö³º¿ êóëüòóðè. ßêùî ñêîðèñòàòèñü äëÿ îö³í-êè ðåçóëüòàò³â ïåðøîãî îáë³êó çàáóð’ÿíåíîñò³ ïîñ³â³â ïøåíè-ö³ ìåòîäèêîþ, ÿêó ïðîïîíóº ìåíåäæåð Ä.À. Ñòðàò³ºâñüêèé, òî ãîñïîäàðíèêè ìîæóòü ïðè-éíÿòè, íà íàø ïîãëÿä, íåäî-ñòàòíüî îá´ðóíòîâàíå ð³øåííÿ ùîäî ïåðøî÷åðãîâî¿ íåîáõ³ä-íîñò³ çàõèñòó òàêèõ ïîñ³â³â â³ä çèìóþ÷èõ (äåñêóðåí³ÿ Ñîô³¿, òàëàáàí ïîëüîâèé, ãðèöèêè çâè÷àéí³) áóð’ÿí³â, îñê³ëüêè ¿õ ðÿñí³ñòü íà öåé ÷àñ ñòàíîâèëà 38,2 øò./ ì2, à öå 80,2% â³ä çà-ãàëüíî¿ ¿õ ê³ëüêîñò³. Àëå ó ïîñ³-âàõ öå ñï³ââ³äíîøåííÿ áóð’ÿí³â ³ñòîòíî çì³íèëîñü (ï³ä âïëèâîì ð³çíèõ ÷èííèê³â) âæå ÷åðåç 25—30 äí³â ³ â ïîäàëüøîìó íà êîíòðîëü-íèõ ä³ëÿíêàõ äîñë³äó (áåç âíåñåí-íÿ ãåðá³öèä³â) ïðè ïëîù³ ëèñòîâî¿ ïîâåðõí³ ðîñëèí ïøåíèö³ ó ôàçàõ âèõîäó â òðóáêó-êîëîñ³ííÿ íà ð³âí³ 3,0—3,5 ì2 íà 1 ì2 ïîëÿ.

Îäåðæàí³ äàí³ ï³äòâåðäæóþòü íå-îáõ³äí³ñòü ïîøóê³â â÷åíèìè-ãåðáî-ëîãàìè ³íøèõ ï³äõîä³â äî âèçíà÷åí-íÿ ìåòîäèêè åêîíîì³÷íèõ ïîðîã³â øêîäî÷èííîñò³ áóð’ÿí³â (ÅÏØ) ó ïîñ³âàõ îçèìî¿ ïøåíèö³ ï³ñëÿ íåïà-ðîâèõ ïîïåðåäíèê³â ³ çàñîá³â åôåê-òèâíîãî çàõèñòó àãðîô³òîöåíîç³â ö³º¿ êóëüòóðè â³ä áóð’ÿí³â.

Ïðè ðîçâ’ÿçàíí³ öèõ ïèòàíü ìè êîðèñòóâàëèñü ìåòîäèêîþ îêîì³ð-íîãî âèçíà÷åííÿ â 3—5-òè ì³ñöÿõ ïîëÿ ñòóïåíÿ ïîêðèòòÿ éîãî ïîâåðõ-í³ ïîñ³âàìè îçèìî¿ ïøåíèö³ â ôàç³

êóùåííÿ êóëüòóðè íà ïëîù³ 1 ì2 (100ќ100 ñì):

â³ä 50% äî 84% — íåäîñòàòíº;

â³ä 85% äî 95% — çàäîâ³ëüíå;

96% ³ á³ëüøå — îïòèìàëüíå.

Äîâåäåíî, ùî ïîñ³âè ç íåäîñòàò-í³ì ïîêðèòòÿì ïîâåðõí³ ´ðóíòó â ôàç³ êóùåííÿ ïøåíèö³ ìàëè çàâæäè âèùó çàñì³÷åí³ñòü ñõîäàìè áóð’ÿí³â, òîìó ïîòðåáóâàëè ïåðøî÷åðãîâîãî çàõèñòó â³ä íèõ; ³ç çàäîâ³ëüíèì — âèá³ðêîâîãî, ç óðàõóâàííÿì ïðî-íèêíåííÿ íàéá³ëüø øêîäî÷èííèõ áóð’ÿí³â (àìáðîç³ÿ ïîëèíîëèñòà, áåðåçêà ïîëüîâà, ëîáîäà á³ëà, îñîò ðîæåâèé ïîëüîâèé, ï³äìàðåííèê ÷³ïêèé òîùî) äî ñåðåäíüîãî («Ñ») ³ âåðõíüîãî («Â») ÿðóñ³â ñòåáëîñòîþ; à ç îïòèìàëüíèì — çàáåçïå÷óâàëè ï³ñëÿ êðàùèõ ïîïåðåäíèê³â (÷îðíèé àáî ðàíí³é ïàð, çà íàÿâíîñò³ â ìå-

òðîâ³ì øàð³ ´ðóíòó íà ïî÷àòîê âåñíÿíî-ïîëüîâèõ ðîá³ò 140—160 ìì ïðîäóêòèâíî¿ âîëîãè) á³î ëîã³÷íå ïðèãí³÷åííÿ áóð’ÿí³â áåç âíåñåííÿ ãåðá³öèä³â.

Äîñòàòíüî ðîçêóùåí³ (2—3 ïàãîíè) ³ âêîð³íåí³ ïîñ³âè ïøå-íèö³ ï³äæèâëþâàëè àçîòíèìè äîáðèâàìè (1,0—1,5 ö/ãà) ïî ìåðçëî-òàëîìó ´ðóíòó àáî ëî-êàëüíî ³ áîðîíóâàëè çà ïîòðåáè (íàÿâí³ñòü ñõîä³â áóð’ÿí³â) íà ð³âí³ ÅÏØ, à ñëàáêî ðîçâèíå-í³ — îáðîáëÿëè ï³çí³øå (ó ôàç³ êóùåííÿ — íà ïî÷àòêó âèõîäó ¿¿ ðîñëèí ó òðóáêó) â³äïîâ³äíèìè ãåðá³öèäàìè (òàáë. 2).

Â îïòèìàëüíî ðîçâèíåíèõ ïîñ³âàõ îçèìî¿ ïøåíèö³ ï³ñëÿ íåïàðîâèõ ïîïåðåäíèê³â ñõîäè çèìóþ÷èõ, à òàêîæ á³ëüøîñò³ ðàíí³õ ÿðèõ áóð’ÿí³â åôåêòèâíî êîíòðîëþâàëèñü, òîáòî çíèùó-âàëèñü ³ ïðèãí³÷óâàëèñü âíåñå-íèìè ïðåïàðàòàìè, à òàêîæ ïî-ñ³âàìè ö³º¿ êóëüòóðè (òàáë. 2).

Âèùó îêóïí³ñòü 1 ãðí âèòðàò íà çà-õèñò çàáåçïå÷óâàëè ãåðá³öèäè ç íèæ-÷îþ âàðò³ñòþ ãåêòàðíèõ íîðì âíå-ñåííÿ (ç óðàõóâàííÿì ÏÄÂ), òîáòî Åñòåðîí 60 (âàð. 6), Åëëàé Ñóïåð ³ç ÏÀÐ Òðåíä 90 (âàð. 5), à òàêîæ áà-êîâà ñóì³øêà àì³ííî¿ ñîë³ 2,4-Ä ³ç àì³à÷íîþ ñåë³òðîþ (âàð. 2).

Ïðè çàõèñò³ ïîñ³â³â îçèìî¿ ïøå-íèö³ â³ä àìáðîç³¿ ïîëèíîëèñòî¿, à òàêîæ êîðåíåïàðîñòêîâèõ áàãàòî-ð³÷íèê³â (ïåðåâàæíî áåðåçêà ïîëüî-âà, îñîò ðîæåâèé ïîëüîâèé) êðàù³ ðåçóëüòàòè îäåðæàí³ ïðè âèêîðèñ-òàíí³ ïðåïàðàòó Ëîíòðåë 300 àáî éîãî àíàëîãó — Ìàñòàê (âàð. 7), àëå ç íèæ÷îþ îêóïí³ñòþ 1 ãðí âèòðàò (íà ð³âí³ 3,60 ãðí) ÷åðåç á³ëüø âèñî-êó âàðò³ñòü ãåêòàðíî¿ íîðìè ¿õ âíå-ñåííÿ (0,5 ë/ãà ç ÏÄÂ, îð³ºíòîâíî — 283,2 ãðí) ñòàíîì íà 1.04.2010 ð.

Âðàõîâóþ÷è íàäì³ðíó øêîäî÷èí-í³ñòü öèõ áóð’ÿí³â, íàãàäàºìî çåìëå-êîðèñòóâà÷àì, ùî êîðåíåâà ñèñòåìà àìáðîç³¿ ïîëèíîëèñòî¿ ïðîíèêàº â çåìëþ íà ãëèáèíó 4 ì, áåðåçêè ïî-ëüîâî¿ — 6 ì, à îñîòó ðîæåâîãî íà òðåòüîìó ðîö³ æèòòÿ — 7 ì ³ á³ëüøå, ÷åðåç ùî âîíè äóæå âèñóøóþòü ³ âè-ñíàæóþòü ´ðóíò.

Ï³ä ÷àñ öâ³ò³ííÿ àìáðîç³ÿ ïîëè-íîëèñòà óòâîðþº äî 2,0—2,5 ìëí/øò. øêîäî÷èííîãî ïèëêó, ÿêèé ì³ñòèòü ó ñîá³ êàìôåí ³ ïîë³õëîðï³íåíè, âíà-ñë³äîê ÷îãî âèçíà÷àºòüñÿ ñåíñèá³ë³-çóþ÷îþ ä³ºþ ³ âèêëèêàº âàæêîâè-ë³êîâóâàí³ çàõâîðþâàííÿ ëþäåé íà ïîë³íîç (àëåðã³ÿ, ðèí³ò, êîí’þêòèâ³ò, áðîíõ³àëüíà àñòìà òîùî). Òîìó âè-

Ðèñ. 1. Ñï³ââ³äíîøåííÿ áóð’ÿí³â (% â³ä ñóìè) ó ïîñ³âàõ îçèìî¿ ïøåíèö³ ï³ñëÿ íåïàðîâèõ ïîïåðåäíèê³â ïåðåä âíåñåííÿì ãåðá³öèä³â:

1 — Дескуренія Софії; 2 — талабан польовий; 3 — амброзія полинолиста; 4 — лобода біла, фалопія березкоподібна; 5 — мишій сизий і зелений; 6 — грицики звичайні; 7 — березка польова, осот рожевий польовий

1. Ê³ëüê³ñíî-âèäîâèé ñêëàä áóð’ÿí³â ó ïîñ³âàõ îçèìî¿ ïøåíèö³ çà åòàïàìè ¿¿ îíòîãåíåçó íà êîíòðîëüíèõ ä³ëÿíêàõ ïîëüîâîãî äîñë³äó

(áåç âíåñåííÿ ãåðá³öèä³â)

Показник

Бур'ян

Кількість бур'янів у посівах (шт./м²) за обліків

у фазі кущення пшениці, 20-25

квітня

через 25-30 днів (виходу в трубку)

20-25 травня

перед збиранням урожаю, 1-5 липня

Дескуренія Софії 26,4 7,7 0,0

Талабан польовий 6,7 2,8 0,0

Грицики звичайні 5,1 4,3 0,0

Амброзія полинолиста 6,2 12,7 33,9

Лобода біла, фалопія березкоподібна 0,9 0,5 2,3

Мишій сизий і зелений 0,8 2,8 3,1

Березка польова, осот рожевий 1,5 6,1 6,4

Всього: 47,6 36,9 45,7

Ñ³÷åíü 2012 3

Áóð´ÿíè

ðîáíèêè ïðîäîâîëü÷îãî çåðíà îçè-ìî¿ ïøåíèö³ ïîâèíí³ ìàòè â ñâîºìó ðîçïîðÿäæåíí³ ãåðá³öèäè Ëîíòðåë 300 àáî Ìàñòàê ³ç ä³þ÷îþ ðå÷îâè-íîþ êëîï³ðàë³ä äëÿ çàõèñòó ïîñ³â³â â³ä íàéá³ëüø øêîäî÷èííèõ áóð’ÿí³â.

Âèñíîâêè ³ ïðîïîçèö³¿ âèðîáíè-öòâó. Óçàãàëüíþþ÷è îäåðæàí³ â äî-ñë³äàõ åêñïåðèìåíòàëüí³ äàí³, à òà-êîæ â³äîìîñò³ ç âèêîðèñòàíèõ íàìè ë³òåðàòóðíèõ äæåðåë, ìîæíà çðîáèòè íàñòóïí³ âèñíîâêè:

1. Ïðè âèðîùóâàíí³ îçèìî¿ ïøå-íèö³ íà çâè÷àéíèõ ìàëîãóìóñ-íèõ ÷îðíîçåìàõ Ï³âí³÷íîãî Ñòåïó Óêðà¿íè ï³ñëÿ íåïàðîâèõ ïîïåðåäíèê³â âèçíà÷èòè ÅÏØ áóð’ÿí³â ³ çàñîáè åôåêòèâíî-ãî êîíòðîëþ çà ïîêàç íèêàìè ê³ëüêîñò³ ¿õ ñõîä³â (â øò./ì2) ó ôàç³ âåñíÿíîãî êóùåííÿ ö³º¿ êóëüòóðè íåìîæëèâî.

2. Äëÿ ïëàíóâàííÿ çàñîá³â çàõèñ-òó ïîñ³â³â ïøåíèö³ â³ä áóð’ÿí³â çåìëåêîðèñòóâà÷àì íåîáõ³äíî âèçíà÷àòè îêîì³ðíî íà êîæ-íîìó ïîë³ ó ôàç³ âåñíÿíîãî êóùåííÿ êóëüòóðè ñòóï³íü ïî-êðèòòÿ ¿¿ ïîñ³âàìè ïîâåðõí³ ´ðóíòó.

3. Îòæå, òåðì³í ÅÏØ áóð’ÿí³â ìîæíà âèçíà÷èòè, ÿê ì³í³ìàëü-íó ê³ëüê³ñòü ñõîä³â íàéá³ëüø êîíêóðåíòîñïðîìîæíèõ âèä³â (1—3 øò./ì2) ó ôàç³ âåñíÿíîãî

êóùåííÿ ïøåíèö³, çäàòíèõ íà ïåð³îä çáèðàííÿ âðîæàþ ö³º¿ êóëüòóðè äîñÿãòè ñåðåäíüî-ãî (Ñ) ³ âåðõíüîãî (Â) ÿðóñ³â ñòåáëî ñòîþ, âíàñë³äîê ÷îãî çíèçèòè ¿¿ ïðîäóêòèâí³ñòü, ïî-ã³ðøèòè ÿê³ñòü çåðíà àáî çá³ëü-øèòè ïîòåíö³éíó çàñì³÷åí³ñòü ´ðóíòó.

Ë²ÒÅÐÀÒÓÐÀ

1. Черенков А.В. Озима пшениця в Сте-пу. Господарськи цінні ознаки і насінництво /А.В. Черенков, В.Г. Нестерець, А.Д. Гирка [та ін.] // Насінництво, 2007. — №8. — С. 16—19.

2. Нестерець В.Г. Урожайність і еконо-мічна ефективність вирощування озимої пшениці залежно від агроекологічних умов та генетичного потенціалу сортів у південно-східному регіоні /В.Г. Нестерець, В.С. Рибка, В.О. Компанієць [та ін.]// Бюл. ІЗГ УААН, 2009. — №36. — С. 25—31.

3. Іващенко О.О. Енергетична оцінка про-цесів забур’янення посівів / О.О. Іващенко, О.О. Іващенко// Матеріали 6-ї науково-тео-ретичної конференції гербологів України. — Київ: «Колобіг», 2008. — С. 7—12.

4. Матюха Л.П. Захист озимої пшениці від бур’янів з урахуванням енергетично-го балансу агрофітоценозів / Л.П. Матюха, Ю.І. Ткаліч// Бюл. ІЗГ УААН, 2008. — №35. — С. 22—27.

5. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта / Б.А. Доспехов. — М.: «Колос», 1985. — 416 с.

6. Методика обліку бур’янів у дослідах і виробничих умовах та визначення ефектив-ності агротехнічних заходів їх контролюван-ня / Ю.М. Пащенко, М.С. Шевченко, Л.П. Ма-

тюха [та ін.]. — Дніпропетровськ, ІЗГ УААН, 2009. — С. 7—9.

7. Методика визначення забур’янення// Пшениця. Захист від посіву до збирання вро-жаю. — ТОВ. «Байєр», 2010. — С. 27.

Â.Ë. Màòþõà

Ìåòîäèêè îïðåäåëåíèÿ ÝÏÂ ñîðíÿêîâ è ñïîñîáîâ çàùèòû ïîñåâîâ îçèìîé ïøåíèöû

Ïðèâåäåíû ðåçóëüòàòû ïîëåâûõ îïû òîâ, ïîäòâåðæäàþùèå öåëå ñî-îáðàç íîñòü îïðåäåëåíèÿ ýêîíîìè÷åñ êèõ ïîðîãîâ âðåäîíîñíîñòè ñîðíÿêîâ (ÝÏÂ) è ñïîñîáîâ çàùèòû ïîñåâîâ îçèìîé ïøå íèöû ïîñëå íåïàðîâûõ ïðåäøåñò-âåí íèêîâ íà îñíîâå óñòàíîâëåííûõ çåì-ëåïîëüçîâàòåëÿìè ïîêàçàòåëåé ïðîåê-òèâíîãî ïîêðûòèÿ ïîâåðõíîñòè ïî÷âû ðàñòåíèÿìè êóëüòóðû â ôàçå âåñåííåãî êóùåíèÿ.

îçèìàÿ ïøåíèöà, ñîðíÿêè, ýêîíî-ìè÷åñêèé ïîðîã âðåäîíîñíîñòè, çà-ùèòà

V.L. Mat’ukha

As for methods of weeds harmful economical thresholds determination and means of winter wheat crop protection

The results of field experiments which confirm the expediency of determination of weed harmful economical thresholds and means of winter wheat crops protection after non-fallow foregoers on base of plants projective covering index fixed by land users in spring bushiness phase of this culture are adduced.

winter wheat, weeds, harmful econo-mi cal thresholds, protection

2. Åôåêòèâí³ñòü õ³ì³÷íîãî çàõèñòó ïîñ³â³â îçèìî¿ ïøåíèö³ â³ä áóð’ÿí³â (ñîðòè Êóÿëüíèê, Çåìëÿ÷êà) ï³ñëÿ íåïàðîâèõ ïîïåðåäíèê³â,

ñåðåäíº çà 2008—2011 ðð.

Показник

Варіант досліду Над

зем

на б

іом

аса

бур'

янів

у п

овіт

ряно

-су

хом

у ст

ані п

еред

зб

иран

ням

уро

жаю

, г/

м²

Середня врожайність зерна при вологості 14%, т/га

Врож

айні

сть

сухо

го з

ерна

за

4 р

оки,

т/г

а

± до

кон

трол

ю,

т/га

Варт

ість

зб

ереж

еног

о вр

ожаю

, гр

н/га

Варт

ість

вит

рат

на з

ахис

т по

сіві

в ві

д бу

р’ян

ів,

грн/

га

Оку

пніс

ть 1

грн

витр

ат н

а за

хист

, гр

н

1. Без внесення гербіцидів (контроль) 41 2,97 — — — —

2. Амінна сіль 2,4-Д 68,5% в.р. — 0,8 л/га + аміачна селітра — 5 кг/га (бакова суміш) — у фазі кущення пшениці, еталон

8 3,43 +0,46 690,0* 72,44 9,52

3. Гранстар, 75% в.г. — 25 г/га, еталон 9 3,40 +0,43 645,0 108,20 5,96

4. Гроділ Максі, 37,5% о.д. — 100 мл/га 6 3,57 +0,60 900,0 130,66 6,89

5. Еллай Супер, 70% в.г. — 15 г/га + Тренд 90 — 0,3 л/га 7 3,60 +0,63 945,0 83,91 11,26

6. Естерон 60, 85% к.е. — 0,8 л/га 5 3,67 +0,70 1050,0 68,84 15,25

7. Лонтрел 300 (Мастак, 30% в.р. — 0,5 л/га) 4 3,70 +0,72 1080,0 300,20 3,60

НІР 0,95%, т/га 0,25—0,47

Примітки. * При обрахунках окупності 1 грн витрат на захист посівів пшениці від бур’янів вартість 1 тонни продовольчого зерна 3-го класу прийнята на рівні 1500 грн, а гербіцидів — за прайс-листами дистриб’юторів від фірм-виробників. До розрахунків не включено витрати на збирання врожаю, його транспортування, а також післязбиральну доробку.

4 Ñ³÷åíü 2012

Áóð´ÿíè

Ì³í³ìàë³çàö³ÿ îñíîâíîãî çÿáëåâî-ãî îáðîá³òêó ´ðóíòó ï³ä ÿð³ êóëüòó-ðè øëÿõîì çàì³íè îðàíêè íà äèñêó-âàííÿ ÷è ðîçïóøóâàííÿ ïëîñêîð³çîì òà çìåíøåííÿì ãëèáèíè îáðîá³òêó ç 25—27 äî 15—17 ñì ñóïðîâîäæóºòüñÿ çá³ëüøåííÿì çàáóð’ÿíåíîñò³ ïîñ³â³â íà 22—55%.

îðàíêà, ïëîñêîð³çíå ðîçïóøóâàí-íÿ, äèñêóâàííÿ, çàáóð’ÿíåí³ñòü ïî-ñ³â³â, ÿð³ êóëüòóðè

Òðàäèö³éíî íà îñíîâíèé îáðîá³-òîê áóäü-ÿêîãî ´ðóíòó ïîêëàäàëîñü, îêð³ì îïòèì³çàö³¿ áóäîâè âåðõíüîãî øàðó ç ìåòîþ ñòâîðåííÿ ñïðèÿòëè-âîãî âîäíîãî ³ ïîâ³òðÿíîãî ðåæè-ì³â, òàêîæ çíèùåííÿ âåãåòóþ÷èõ áóð’ÿí³â. Îñîáëèâî öå ñòîñóºòüñÿ áàãàòîð³÷íèê³â, òîìó ùî, íàïðè-êëàä, ëèøå çà ãëèáîêî¿ ïîëèöåâî¿ îðàíêè ìîæíà âèêîð³íèòè ç ïîëÿ êîðåíåâèùí³ áóð’ÿíè [1]. Êîëè æ ãëèáèíà îðàíêè çìåíøóºòüñÿ äî ì³í³ìàëüíî ìîæëèâî¿, òî, íà äóìêó á³ëüøîñò³ íàóêîâö³â, ïðîáëåìà áî-ðîòüáè ç áóð’ÿíàìè çàãîñòðþºòüñÿ. Òàê, ÿêùî â íàñàäæåííÿõ êàðòîïë³ â äîñë³äàõ ².Ì. Ìàñèêà [2] ïåðåä ïåðøèì ³ äðóãèì ì³æðÿäíèì îáðî-á³òêîì íà ôîí³ îðàíêè íà 20—22 ñì ÷èñåëüí³ñòü áóð’ÿí³â ñòàíîâèëà â³ä-ïîâ³äíî 17 ³ 16 øò./ì2, òî çà ãëèáè-íè îðàíêè 10—12 ñì âîíà çðîñòàëà â³äïîâ³äíî äî 33 ³ 37 øò./ì2. Ïðè çìåíøåíí³ ãëèáèíè îðàíêè ç 40 äî 20 ñì çàáóð’ÿíåí³ñòü ïîñ³â³â áóðÿê³â öóêðîâèõ çà äàíèìè Â.Ñ. Öèãîäè ³ Ï.². Ëàõìàíþêà [3] çðîñòàëà ç 24 äî 45 øò./ì2, õî÷ â äîñë³äàõ Þ.Î. Ðå-ìåíþêà [4] çàáóð’ÿíåí³ñòü ïîñ³â³â ö³º¿ æ êóëüòóðè â³ä âèêîðèñòàííÿ ì³ëêî¿ (íà 10—12 ñì) îðàíêè çà-ì³ñòü ãëèáîêî¿ (íà 30—32 ñì) ìàéæå íå çì³íþâàëàñü.

Çà ïóáë³êàö³ÿìè á³ëüøîñ-ò³ äî ñë³äíèê³â çà îñòàíí³ ðîêè íà çàáóð’ÿíåí³ñòü ïîñ³â³â ð³çíèõ êóëü-òóð íåãàòèâíî âïëèâàº é òàêèé çàõ³ä ì³í³ìàë³çàö³¿ îñíîâíîãî îáðîá³òêó ´ðóíòó, ÿê çàì³íà ïîëèöåâî¿ îðàíêè áåçïîëèöåâèì ðîçïóøóâàííÿì. Íà-ïðèêëàä, â³ä öüîãî ê³ëüê³ñòü áóð’ÿí³â çðîñòàëà â äîñë³äàõ ².Â. Øàì [5] íà ïîñ³âàõ áóðÿê³â öóêðîâèõ íà 268%, íà ïîñ³âàõ êóêóðóäçè â äîñë³äàõ Î.Ñ. Ñêàëèãè [6] — íà 157%, íà ïî-

ñ³âàõ ãîðîõó çà äàíèìè ².Â. Øàì ³ ².Ì. Ñòîð÷îóñà [7] — íà 154%, íà ïîñ³âàõ ÿ÷ìåíþ ³ ð³ïàêó â äîñë³-äæåííÿõ Ã.Ì. Êî÷èê [8] — â³äïî-â³äíî íà 225 ³ 200%.

Âñå öå âèìàãàº ç’ÿñóâàííÿ ïðè-÷èí çá³ëüøåííÿ çàáóð’ÿíåíîñò³ ïîñ³-â³â âèðîùóâàíèõ êóëüòóð çà ì³í³ìà-ë³çàö³¿ ìåõàí³÷íîãî îáðîá³òêó ́ ðóíòó ç îñåí³ â êîíêðåòíèõ ´ðóíòîâî-êë³-ìàòè÷íèõ óìîâàõ.

Ìåòîäèêà äîñë³äæåíü. Äëÿ âè-êîíàííÿ ïîñòàâëåíîãî çàâäàííÿ âèêîðèñòîâóâàëè òèì÷àñîâ³ òà ñòà-ö³îíàðí³ äîñë³äè êàôåäðè çàãàëüíî-ãî çåìëåðîáñòâà Óìàíñüêîãî íàö³î-íàëüíîãî óí³âåðñèòåòó ñàä³âíèöòâà, çàêëàäåí³ íà ÷îðíîçåì³ îï³äçîëåíî-ìó ç âì³ñòîì ãóìóñó â îðíîìó øàð³ â ìåæàõ 3,2—3,5%.

Ì³í³ìàë³çàö³þ çÿáëåâîãî îáðî-á³òêó ´ðóíòó âèêîíóâàëè çà ðàõó-íîê çìåíøåííÿ ãëèáèíè ïîëèöåâî¿ îðàíêè òà ¿¿ çàì³íè ïëîñêîð³çíèì ðîçïóøóâàííÿì, à â îäíîìó ç äîñë³-ä³â — ³ äèñêóâàííÿì. Ïîâí³ ñõåìè äîñë³ä³â íàâåäåíî â òàáëèöÿõ.

Äëÿ âèçíà÷åííÿ ïîòåíö³é-íî¿ çà áóð’ÿíåíîñò³ ïîñ³â³â íàñ³í-íÿ áóð’ÿí³â â³äìèâàëè ç ´ðóíòîâèõ ïðîá, â³ä³áðàíèõ ïåðåä ñ³âáîþ ÿðèõ êóëüòóð ç âåðõíüîãî 10-ñàíòèìåòðî-âîãî øàðó, ç ÿêîãî á³ëüø³ñòü íàñ³í-íÿ çäàòíå äàâàòè ñõîäè. Ôàêòè÷íó çàáóð’ÿíåí³ñòü ïîñ³â³â îö³íþâàëè ó íàéá³ëüø êðèòè÷í³ äëÿ ðîçâèòêó êóëüòóðíèõ ðîñëèí ïåð³îäè çà äî-ïîìîãîþ ê³ëüê³ñíî-âàãîâîãî ìåòîäó ç âðàõóâàííÿì ÷àñòêè ìàëîð³÷íèõ ³ áàãàòîð³÷íèõ áóð’ÿí³â.

Ðåçóëüòàòè äîñë³äæåíü. Íàø³ ïîïåðåäí³ äîñë³äæåííÿ ïîêàçàëè [9], ùî çàñì³÷åí³ñòü îêðåìèõ ÷àñòèí îðíîãî øàðó ´ðóíòó íà ÷àñ ñ³âáè áó-ðÿê³â öóêðîâèõ çíàõîäèëàñü ó ò³ñí³é çà ñèëîþ ³ çâîðîòí³é çà íàïðÿìîì çà-ëåæíîñò³ â³ä ãëèáèíè çÿáëåâîãî îá-ðîá³òêó ´ðóíòó. Íàïðèêëàä, ÿêùî çà çâè÷àéíî¿ çà ãëèáèíîþ îðàíêè (íà 20—22 ñì) ÷àñòêà íàñ³ííÿ áóð’ÿí³â ó øàðàõ ´ðóíòó 0—10, 10—20 ³ 20—30 ñì ó ñåðåäíüîìó çà 1998—1999 ðð. ñòàíîâèëà â³äïîâ³äíî 38,4; 37,5 ³ 24,1%, òî ç ïîãëèáëåííÿì îðàíêè äî 30—32 ñì âîíà çì³íþâàëàñü â³äïîâ³ä-íî äî 26,8; 35,9 ³ 33,3%, à çà çìåí-øåííÿ ãëèáèíè îðàíêè äî 10—12 ñì öå ñï³ââ³äíîøåííÿ áóëî ð³âíèì â³ä-ïîâ³äíî 51,5; 30,9 ³ 17,6%. Êîëè æ çÿáëåâó îðàíêó çàì³íþâàëè äèñêó-âàííÿì íà ãëèáèíó 5—7 ñì, ÷àñòêà íàñ³ííÿ áóð’ÿí³â ó âåðõíüîìó 10-ñàí-òèìåòðîâîìó øàð³ çðîñòàëà äî 58,3% çà ðàõóíîê çìåíøåííÿ çàñì³÷åíîñò³ øàðó ´ðóíòó 20—30 ñì äî 13,7%.

Öÿ çàêîíîì³ðí³ñòü ï³äòâåðäèëàñü ³ â ï³çí³øèõ òà á³ëüø òðèâàëèõ äî-ñë³äæåííÿõ ïðè ïðîâåäåíí³ ð³çíî-

ÓÄÊ 631.348:631.153.7

ÁÓÐ’ßÍÈ ÇÀ Ì²Í²ÌÀË²ÇÀÖ²¯ ÎÑÍÎÂÍÎÃÎ ÎÁÐÎÁ²ÒÊÓ ¥ÐÓÍÒÓ

Â.Î. ªÙÅÍÊÎ, äîêòîð ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüêèõ íàóê

Ì.Â. ÊÀË²ªÂÑÜÊÈÉ, Î.Á. ÊÀÐÍÀÓÕ, Þ.². ÍÀÊËÜÎÊÀ,êàíäèäàòè ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüêèõ

íàóê

Ï.². ÏßÑÅÖÜÊÈÉ,àñï³ðàíò

Óìàíñüêèé íàö³îíàëüíèé óí³âåðñèòåò ñàä³âíèöòâà

1. Ê³ëüê³ñòü íàñ³ííÿ áóð’ÿí³â íàâåñí³ â øàð³ ´ðóíòó 0—10 ñì íà ôîí³ ð³çíîãëèáèííî¿ îðàíêè ³ ïëîñêîð³çíîãî ðîçïóøóâàííÿ, ìëí øò./ãà

Рік

Захід і глибина (см) основного обробітку

Оранка Плоскорізне розпушування

25–27 20–22 15–17 25–27 20–22 15–17

2004 114 127 138 228 236 296

2005 129 140 148 278 285 325

2006 111 120 130 222 225 253

2007 195 231 259 333 349 312

2008 116 124 150 311 292 276

2009 36 39 47 55 57 59

Середнє за шість років 117 130 145 238 241 254

Ñ³÷åíü 2012 5

Áóð´ÿíè

ãëèáèííî¿ îðàíêè ï³ä ëüîí îë³é-íèé, äå, ÿê âèäíî ç äàíèõ òàáëèö³ 1, ç³ çìåíøåííÿì ãëèáèíè îðàíêè ç 25—27 äî 15—17 ñì ùîð³÷íî çðîñ-òàëà çàñì³÷åí³ñòü íàñ³ííÿì áóð’ÿí³â âåðõíüîãî øàðó ´ðóíòó. Ïðè öüîìó, ÿêùî ãëèáèíà îðàíêè ç 25—27 ñì çìåíøóâàëàñü ëèøå íà 5 ñì, òî çà-ñì³÷åí³ñòü ´ðóíòó íàñ³ííÿì áóð’ÿí³â ó øàð³ 0—10 ñì â ñåðåäíüîìó çà ø³ñòü ðîê³â çðîñòàëà íà 11%, à êîëè çìåíøåííÿ ãëèáèíè ñÿãàëî 10 ñì, òî öåé ïîêàçíèê çá³ëüøóâàâñÿ äî 24%. Öå ³ áóëî îñíîâíîþ ïðè÷èíîþ çðîñ-òàííÿ çàáóð’ÿíåíîñò³ âèðîùóâàíèõ ó äîñë³äàõ êóëüòóð íà ôîí³ ìåíøèõ ãëèáèí çÿáëåâî¿ îðàíêè (òàáë. 2).

Íàïðèêëàä, çà çìåíøåííÿ ãëè-áèíè îñíîâíîãî çÿáëåâîãî îáðîá³ò-êó ïëóãàìè ç 25—27 äî 20—22 ñì çàáóð’ÿíåí³ñòü ïîñ³â³â áóðÿê³â öóê-ðîâèõ, êóêóðóäçè ³ ñî¿ â ñåðåäíüîìó çà äâà ðîêè çá³ëüøóâàëàñü â³äïîâ³äíî íà 8,9; 17,7 ³ 18,3%, ëüîíó îë³éíîãî â ñåðåäíüîìó çà ñ³ì ðîê³â — íà 8,3% ³ ÿ÷ìåíþ â ñåðåäíüîìó çà äåâ’ÿòü ðî-ê³â — íà 7,5%. Êîëè æ âêàçàíà ãëè-áèíà îðàíêè çìåíøóâàëàñü íà 10 ñì, òî çàáóð’ÿíåí³ñòü ïîñ³â³â áóðÿê³â öó-êðîâèõ, êóêóðóäçè, ñî¿, ëüîíó îë³é-íîãî, ð³ïàêó ³ ÿ÷ìåíþ çðîñòàëà çà ðîêè äîñë³äæåíü â³äïîâ³äíî íà 14,0; 24,3; 44,0; 36,4; 15,0 ³ 17,0%.

Äî á³ëüøîãî çàáóð’ÿíåííÿ ïîñ³-â³â ÿðèõ êóëüòóð ïðèçâîäèâ ùå òà-êèé çàõ³ä ì³í³ìàë³çàö³¿ ìåõàí³÷íîãî îáðîá³òêó ´ðóíòó, ÿê çàì³íà ïîëèöå-âîãî îáðîá³òêó áåçïîëèöåâèì, òîá-òî ïëîñêîð³çíå ðîçïóøóâàííÿ. Òàê, ÿêùî (çà äàíèìè òàáë. 2) íà ôîí³ ð³çíîãëèáèííî¿ îðàíêè â ñåðåäíüî-ìó çà ðîêè äîñë³äæåíü íà ïîñ³âàõ ÿ÷ìåíþ, ð³ïàêó, ëüîíó îë³éíîãî ³ ñî¿ íàë³÷óâàëîñü â³äïîâ³äíî 56,1; 67,6; 51,3 ³ 23,1 øò./ì2 áóð’ÿí³â, òî çà òàêîãî æ ð³çíîãëèáèííîãî ïëîñ-êîð³çíîãî ðîçïóøóâàííÿ âèùåâêà-çàíà ê³ëüê³ñòü áóð’ÿí³â íà äàíèõ êóëüòóðàõ áóëà á³ëüøîþ â³äïîâ³äíî íà 17,8; 12,7; 41,9 ³ 109,0%.

Âèêîðèñòàííÿ ïëîñêîð³çíîãî ðîçïóøóâàííÿ çàì³ñòü îðàíêè íà òàêó æ ãëèáèíó ï³ä êóêóðóäçó ñóïðî-âîäæóâàëîñü çá³ëüøåííÿì ê³ëüêîñò³ âåãåòóþ÷èõ áóð’ÿí³â íà ïî÷àòêó, â ñåðåäèí³ ³ íàïðèê³íö³ âåãåòàö³éíîãî ïåð³îäó êóëüòóðè â³äïîâ³äíî íà 37,8; 33,2 ³ 37,8% (òàáë. 3).

Çóìîâëþâàâñÿ öåé ñïàëàõ çà áó-ð’ÿíåíîñò³ ïîñ³â³â íà ôîí³ ïëîñêîð³ç-íîãî ðîçïóøóâàííÿ òèì, ùî âñå ñâ³-æîäîçð³ëå íàñ³ííÿ áóð’ÿí³â íà ïîñ³-âàõ ïîïåðåäíüî¿ êóëüòóðè ïîíîâëþº ´ðóíòîâ³ ¿õ çàïàñè ó âåðõíüîìó øàð³, à íå çàãîðòàºòüñÿ ãëèáøå, ÿê öå áóëî

çà ïîëèöåâî¿ îðàíêè. Çâè÷àéíî, öüî-ãî ìîæíà óíèêíóòè çà âèêîðèñòàííÿ ö³ëîãî êîìïëåêñó ãåðá³öèä³â, çäàòíèõ êîíòðîëþâàòè ÷èñåëüí³ñòü áóð’ÿí³â íà ïîñ³âàõ êóëüòóðè â³ä ïî÷àòêó äî ê³íöÿ ¿¿ âåãåòàö³¿. Àëå çà áåçãåðá³öèä-íî¿ òåõíîëîã³¿ çàì³íà ïîëèöåâîãî îá-ðîá³òêó áåçïîëèöåâèì â ò³é ÷è ³íø³é ì³ð³ áóäå ñïðè÷èíþâàòè çðîñòàííÿ çàáóð’ÿíåíîñò³ ïîñ³â³â âèùå ïîðîãó øêîäî÷èííîñò³ áóð’ÿí³â ³ öèì ñàìèì ïîì³òíî çíèæóâàòèìå âðîæàéí³ñòü âèðîùóâàíèõ êóëüòóð.

Ùîäî çìåíøåííÿ ãëèáèíè ïëîñ-êîð³çíîãî ðîçïóøóâàííÿ, òî öåé çà-õ³ä ì³í³ìàë³çàö³¿ îñíîâíîãî îáðîá³òêó ìåíøå ïîçíà÷àâñÿ íà çàáóð’ÿíåíîñò³ ïîñ³â³â ÿðèõ êóëüòóð. Ïðè çàì³í³ ãëèáîêîãî (25—27 ñì) ðîçïóøóâàí-íÿ ì³ëêèì (15—17 ñì) öåé ïîêàçíèê ô³òîñàí³òàðíîãî ñòàíó ïðè âèðîùó-âàíí³ ÿ÷ìåíþ, ð³ïàêó ³ ëüîíó îë³éíî-ãî çá³ëüøóâàâñÿ â³äïîâ³äíî ëèøå íà 2,3; 5,8 ³ 4,4%.

Çíà÷íî á³ëüøî¿ øêîäè äëÿ êóëü-òóðíî¿ ðîñëèííîñò³ çàâäàñòü âèêî-ðèñòàííÿ â ñèñòåì³ çÿáëåâîãî îá-ðîá³òêó çàì³ñòü îðàíêè íåãëèáîêîãî äèñêóâàííÿ, ÿêå çäàòíå çíèùèòè ëèøå íàäçåìíó ÷àñòèíó áàãàòîð³÷-íèõ áóð’ÿí³â ³ öèì ñàìèì áóäå ïðî-âîêóâàòè ¿õ ïîøèðåííÿ, ïðî ùî ñâ³ä-

÷àòü äàí³ òàáëèö³ 3. ßêùî ïðè çàì³í³ îðàíêè ãëèáîêèì ïëîñêîð³çíèì îá-ðîá³òêîì ï³ä ïîñ³âàìè êóêóðóäçè â ð³çí³ ïåð³îäè âåãåòàö³¿ êóëüòóðíèõ ðîñëèí ÷èñåëüí³ñòü áàãàòîð³÷íèõ áóð’ÿí³â çàëèøàëàñü ïðàêòè÷íî áåç çì³í, òî íà ôîí³ äèñêóâàííÿ íà 10—12 ñì çàì³ñòü îðàíêè íà 25—27 ñì çàñåëåí³ñòü ïîñ³â³â áàãàòîð³÷íèêàìè íà ïî÷àòîê, ñåðåäèíó ³ ê³íåöü âåãå-òàö³¿ êóêóðóäçè çðîñòàëà â³äïîâ³äíî â 1,8; 1,6 ³ 1,8 ðàçè. À öå íàáàãàòî çàãðîçëèâ³øå, í³æ ó òàê³é æå ì³ð³ áóäóòü ïîøèðþâàòèñÿ ìàëîð³÷í³ áóð’ÿíè, òîìó ùî ïîò³ì î÷èñòèòè ïîëå â³ä áàãàòîð³÷íèõ äèêîðîñëèõ ðîñëèí çà áåçãåðá³öèäíî¿ òåõíîëîã³¿ áóäå âàæêî íàâ³òü çà ³íòåíñèâíîãî ìåõàí³÷íîãî îáðîá³òêó.

ÂÈÑÍÎÂÊÈ

1. Çàñòîñóâàííÿ ì³í³ìàë³çàö³¿ îñíîâíîãî çÿáëåâîãî îáðîá³òêó çà ðàõóíîê çìåíøåííÿ ãëèáèíè îáðî-áëþâàíîãî øàðó ´ðóíòó ç 25—27 äî 15—17 ñì ³ çàì³íè îðàíêè ïëîñêî-ð³çíèì ðîçïóøóâàííÿì ïðèçâîäèëî äî çá³ëüøåííÿ çàïàñ³â æèòòºçäàò-íîãî íàñ³ííÿ áóð’ÿí³â ó âåðõíüîìó 10-ñàíòèìåòðîâîìó øàð³ ´ðóíòó â³ä-ïîâ³äíî íà 12 ³ 86%.

2. Çìåíøåííÿ ãëèáèíè çÿáëå-

2. Çàáóð’ÿíåí³ñòü ïîñ³â³â ÿðèõ êóëüòóð íà ôîí³ ð³çíî¿ ³íòåíñèâíîñò³ îñíîâíîãî çÿáëåâîãî îáðîá³òêó ´ðóíòó

Культура і період

визначення

Рік дослід-

жень

Показник забур’я-неності

Захід і глибина (см) обробітку

Оранка Плоскорізне розпушування

25–27 20–22 15–17 25–27 20–22 15–17

Буряки цукрові, змикання рядків 2002–2003 Кількість,

шт./м2 35,0 38,1 39,9 — — —

Кукурудза, початок цвітіння 2002–2003 Кількість,

шт./м2 39,5 46,5 49,1 — — —

Ячмінь ярий, трубкування 2002–2010 Кількість,

шт./м2 51,9 55,8 60,7 65,3 66,1 66,8

Ріпак, початок цвітіння 2003–2010 Кількість,

шт./м2 62,7 67,9 72,1 74,1 76,2 78,4

Льон олійний, фаза «ялинки» 2004–2010 Кількість,

шт./м2 43,7 50,7 59,6 71,0 73,3 74,1

Соя, три справжніх листочки

2010–2011

Кількість, шт./м2 19,9 23,4 26,1 41,5 45,2 58,3

Сира маса, г/м2 10,9 12,9 15,7 21,2 23,4 27,5

3. Ê³ëüê³ñòü áóð’ÿí³â* (øò./ì2) íà ïîñ³âàõ êóêóðóäçè çàëåæíî â³ä çàõîä³â ³ ãëèáèíè îñíîâíîãî îáðîá³òêó ´ðóíòó ç îñåí³, ñåðåäíº çà 2010—2011 ðð.

Захід і глибина обробітку, см

Період вегетації

початок середина кінець

1 2 1 2 1 2

Оранка на 25–27 см 93,6 2,1 42,4 1,7 29,4 1,7

Плоскорізне розпушування на 25–27 см 129 2,1 56,5 1,6 40,5 1,9

Дискування на 10–12 см 145 3,7 67,6 2,8 44,2 3,1

*1 — всіх типів; 2— багаторічних

6 Ñ³÷åíü 2012

Çàñîáè i ìåòîäè

Äîñë³äæåíî åôåêòèâí³ñòü ïåðåä-ïîñ³âíî¿ ôóíã³öèäíî¿ îáðîáêè íàñ³ííÿ ïøåíèö³ îçèìî¿. Âñòàíîâëåíî âïëèâ ïðîòðóéíèê³â íà æèòòºçäàòí³ñòü ïàòîãåííî¿ ì³êîôëîðè çåðíà.

ïøåíèöÿ îçèìà, ïðîòðóéíèêè, íà-ñ³ííÿ, òâåðäà ñàæêà, ì³êîôëîðà

Õâîðîáè íàñ³ííÿ ³ñòîòíî çíèæó-þòü óðîæàé òà ÿê³ñòü òîâàðíîãî çåð-íà ³ ïîñ³âíîãî ìàòåð³àëó ïøåíèö³ îçèìî¿ [1, 2]. ßê³ñòü íàñ³ííÿ áàãàòî â ÷îìó âèçíà÷àº ìàéáóòí³é óðîæàé. Äî ñêëàäîâèõ ÿêîñò³, êð³ì ñõîæîñò³, çàáðóäíåíîñò³, âîëîãîñò³, âõîäèòü ïîêàçíèê íàÿâíîñò³ õâîðîáîòâîðíî¿ ³íôåêö³¿ [3, 4].

Ç íàñ³ííÿì ïåðåäàºòüñÿ áàãà-òî çáóäíèê³â õâîðîá: ó ìåõàí³÷íèõ äîì³øêàõ (ñêëåðîö³¿ ç íàñ³ííÿì æèòà — Claviceps purpurea (Fr.) Ful.); ñïîðè íà ïîâåðõí³ íàñ³ííÿ (âèäè

òâåðäî¿ ñàæêè çëàê³â); ì³öåë³é âñå-ðåäèí³ çåðí³âîê (çáóäíèê ëåòþ÷î¿ ñàæêè ïøåíèö³ — Ustilago tritici (Pers.) Jens. — ó çàðîäêó ïøåíèö³) [5]. Äî ïîã³ðøåííÿ ïîñ³âíèõ ÿêîñ-òåé íàñ³ííÿ òà íàêîïè÷åííÿ â íüîìó ì³êîòîêñèí³â ïðèçâîäèòü âíóòð³øíÿ ³íôåêö³ÿ [6]. Çà äàíèìè Ë.À. ªâòó-øåíêà (1995) çåðíî, ð³âåíü ³íôåêö³¿ íà ÿêîìó ñòàíîâèòü 10% ³ öå íå ìàº çíà÷íîãî âïëèâó íà ìàéáóòí³é âðî-æàé, ìîæå ì³ñòèòè ê³ëüê³ñòü òîêñè-í³â, ÿêà ïåðåâèùóº ÃÄÊ [7].

Íàéøê³äëèâ³øîþ õâîðîáîþ ïøå-íèö³ îçèìî¿ º òâåðäà ñàæêà (ðèñ. 1). Âîíà îõîïëþº äóæå øèðîêèé àðåàë ó êðà¿íàõ ªâðîïè òà êîëèøíüîãî Ðà-äÿíñüêîãî Ñîþçó: Óêðà¿íó, Á³ëîðóñü, Êàçàõñòàí, ðåã³îíè Ðîñ³¿, äå âèðîùó-ºòüñÿ êóëüòóðà, òà ³í. [8].

Õâîðîáà ïðîÿâëÿºòüñÿ íà ïî÷àò-êó ìîëî÷íî¿ ñòèãëîñò³ çåðíà. ²íô³êî-âàí³ ðîñëèíè íà 10—20 ñì íèæ÷³ ïî-ð³âíÿíî ç³ çäîðîâèìè, çìåíøóºòüñÿ ìàñà 1000 çåðåí, ôîðìóºòüñÿ ìåíøå íà 10—15% çåðí³âîê â êîëîñ³ [8, 9,

10, 11, 12, 13, 14]. Êð³ì ê³ëüê³ñíèõ âòðàò óðîæàþ, òâåðäà ñàæêà ïîã³ð-øóº ÿê³ñòü âèðîáëåíî¿ ïðîäóêö³¿ — ñàæêîâå çåðíî íåïðèäàòíå äëÿ âè-êîðèñòàííÿ â ¿æó ³ íà ôóðàæ, òîìó ùî â íüîìó º íàêîïè÷åííÿ òðèìå-òèëàì³íó [8].

Çàðàæåíèé êîëîñ òðîõè ñïëþñ-íóòèé ³ ìàº ³íòåíñèâíå ñèíüî-çåëå-

ÓÄÊ: 632.952:632.4:631.53.01:633 “324”

ÇÍÅÇÀÐÀÆÅÍÍß ÍÀÑ²ÍÍß ÏØÅÍÈÖ² ÎÇÈÌÎ¯ Åôåêòèâí³ñòü çàñòîñóâàííÿ õ³ì³÷íèõ çàñîá³â ïðîòè òâåðäî¿

ñàæêè òà ïàòîãåííî¿ ì³êîôëîðè

À.Á. ÊÎÂÀËÈØÈÍ,êàíäèäàò á³îëîã³÷íèõ íàóê,

ñòàðøèé íàóêîâèé ñï³âðîá³òíèê ÍÍÖ «²íñòèòóò çåìëåðîáñòâà

ÍÀÀÍ»

âî¿ îðàíêè ç 25—27 äî 20—22 ³ 15—17 ñì ñïðè÷èíèëî çá³ëüøåííÿ çàáóð’ÿíåíîñò³ ïîñ³â³â ÿðèõ êóëüòóð â³äïîâ³äíî íà 12 ³ 22%, à ³ç çàì³íîþ îðàíêè ïëîñêîð³çíèì ðîçïóøóâàí-íÿì çàáóð’ÿíåí³ñòü ïîñ³â³â ï³äâèùó-âàëàñü íà 33%.

3. Çàì³íà ïîëèöåâî¿ îðàíêè íà 25—27 ñì äèñêóâàííÿì íà 10—12 ñì â ñèñòåì³ çÿáëåâîãî îáðîá³òêó ́ ðóíòó çóìîâèëà ³íòåíñèâíå ïîøèðåííÿ áà-ãàòîð³÷íèõ áóð’ÿí³â, ê³ëüê³ñòü ÿêèõ çá³ëüøóâàëàñü íà 55%.


1. Устінова А.Ф. Вплив основного об-робітку ґрунту на гумай / А.Ф. Устінова // Забур’яненість посівів та засоби і методи її знищення. — К.: Українське наукове товари-ство гербологів, 2002. — С. 132—137.

2. Масик І.М. Механічні та біологічні за-ходи зниження потенційної забур’яненості ріллі в умовах лівобережного Лісостепу Укра-їни : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук : спеціальність 06.01.13 «Гербо-логія». / І.М. Масик. — К., 2009. — 20 с.

3. Цигода В.С. Вплив глибин зяблевої оранки на вологість та забур’яненість ґрунту і врожайність цукрових буряків на чорнозе-мі опідзоленому правобережного Лісостепу / В.С. Цигода, П.І. Лахманюк // Зб. наук. пр. Уманського ДАУ. Вип. 68. — Умань, 2004.

4. Ременюк Ю.О. Продуктивність ланки сівозміни за різних обробітків ґрунту в умо-вах північного Лісостепу України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук : спеціальність 06.01.01 «Загальне землероб-ство» / Ю.О. Ременюк. — К., 2009. — 22 с.

5. Шам І.В. Зміна структури бур’янового компонента агрофітоценозів ланки сівозміни східного Лісостепу під впливом агротехніч-них та хімічних факторів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук : спе-ціальність 06.01.13 «Гербологія» / І.В. Шам. — К., 2007. — 20 с.

6. Скалига О.С. Продуктивність плодо-змінної сівозміни залежно від систем основ-ного обробітку ґрунту та рівнів удобрення в центральному Лісостепу України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук : спеціальність 06.01.01 «Загальне земле-робство» / О.С. Скалига. — Дніпропетровськ, 2008. — 19 с.

7. Шам І.В. Забур’яненість посівів гороху. Вплив агротехнічних заходів на формування її структури / І.В. Шам, І.М. Сторчоус // Ка-рантин і захист рослин. — 2008. — №10. — С. 10—12.

8. Кочик Г.М. Ефективність агротехнічних заходів боротьби з бур’янами в посівах сіль-ськогосподарських культур в умовах Полісся : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук : спеціальність 06.01.01 «Загальне землеробство» / Г.М. Кочик. — К., 2005. — 21 с.

9. Карнаух О.Б. Глибина основного об-робітку чорнозему опідзоленого під цукрові буряки в умовах південного Лісостепу Украї-ни : дис. … кандидата с.-г. наук : 06.01.01 /

Карнаух Олександр Борисович. — Умань, 2000. — 165 с.

Â.Å. Åùåíêî, Ì.Â. Êàëèåâñêèé,Î.Á. Êàðíàóõ, Þ.È. Íàêëåêà, Ï.È. Ïÿñåöêèé

Ïðîáëåìû çàñîðåííîñòè ïîñåâîâ ÿðûõ êóëüòóð ïðè ìèíèìàëèçàöèè îñíîâíîé îáðàáîòêè ïî÷âû

Ìèíèìàëèçàöèÿ îñíîâíîé îáðàáîò-êè ïî÷âû íà çÿáü ïîä ÿðîâûå êóëüòóðû ïóòåì çàìåíû âñïàøêè íà ïëîñêîðåç-íîå ðûõëåíèå èëè äèñêîâàíèå è óìåíü-øåíèåì ãëóáèíû îáðàáîòêè ñ 25—27 äî 15—17 ñì ñîïðîâîæäàåòñÿ ïîâûøåíè-åì çàñîðåííîñòè ïîñåâîâ íà 22—55%.

âñïàøêà, ïëîñêîðåçíîå ðûõëåíèå, äèñêîâàíèå, çàñîðåííîñòü ïîñåâîâ, ÿðîâûå êóëüòóðû

V.E. Yeshchenko, M.V. Kaliyevskiy, A.B. Karnaukh, Y.I. Nak’leka, P.I. Pyaseckiy

Problems of weed infestation of spring crops by minimization of the main autumn treatment of soil

Minimization of the main autumn treatment of soil by replacing ploughing with bursting or disking and reduction of tilling depth from 25—27 to 15—17 cm accompanied with the increased weed infestation of spring crops by 22—55%.

ploughing, bursting, disking, weed infestation, spring crops

Ñ³÷åíü 2012 7


íå çàáàðâëåííÿ. Ïðè äîçð³âàíí³ öåé êîë³ð ïîñòóïîâî çíèêàº. ²ç çåðí³-âîê, ÿê³ çíàõîäÿòüñÿ ó ôàç³ ìîëî÷-íî¿ ñòèã ëîñò³, ïðè íàòèñêàíí³ âèä³-ëÿºòüñÿ ñ³ðóâàòà ð³äèíà ³ç çàïàõîì òðèìåòèëàì³íó, òîìó òâåðäó ñàæêó ÷àñòî íàçèâàþòü “ñìåðäþ÷îþ”. Ó ôàç³ âîñêîâî¿ ñòèãëîñò³ ó õâîðîìó êîëîñ³ çàì³ñòü çäîðîâîãî çåðíà óòâî-ðþþòüñÿ ÷îðí³ ñàæêîâ³ “ì³øå÷êè”, â ÿêèõ çàì³ñòü åíäîñïåðìó ì³ñòÿòüñÿ ÷îðí³ òåë³îñïîðè. Ìàñà öèõ ì³øå÷-ê³â çíà÷íî ìåíøà, í³æ çäîðîâîãî çåðíà, òîìó äî ìîìåíòó ïîâíîãî äîçð³âàííÿ õâîðå êîëîññÿ ïøåíèö³ çàëèøàºòüñÿ ïðÿìîñòîÿ÷èì, à çäî-ðîâå — ñõè ëÿºòüñÿ [15].

Êîðåíåâà ñèñòåìà ó çàðàæåíèõ ðîñëèí ðîçâèâàºòüñÿ ñëàáêî. Ó íèõ â³äáóâàþòüñÿ çíà÷í³ ô³ç³îëîã³÷í³ çì³íè. Òàê³ ðîñëèíè ñèëüí³øå óðà-æóþòüñÿ áîðîøíèñòîþ ðîñîþ, ñåï-òîð³îçîì, ôóçàð³îçîì, ãåëüì³íòîñïî-ð³îçîì òà ³í., à òàêîæ çíèæóºòüñÿ ¿õ çèìîñò³éê³ñòü [16, 17].

Ìàòåð³àëè ³ ìåòîäè. Ïîëüîâ³ äîñë³äæåííÿ ïðîâàäèëè ïðîòÿãîì 2007—2009 ðð. ó Ìèðîí³âñüêîìó ³í-ñòèòóò³ ïøåíèö³ ³ì. Â.Ì. Ðåìåñëà íà ñîðò³ ïøåíèö³ îçèìî¿ Ïîäîëÿíêà.

Øòó÷íèé ôîí òâåðäî¿ ñàæêè ñòâîðþâàëè çà ìåòîäîì À.². Áîðããàð-äà-Àíïèëîãîâà (öèò. çà Â.². Êðèâ-÷åíêîì, Ä.Â. Ìÿãêîâîþ, Ë.Ã. Ùåë-êî) [18].

Ñò³éê³ñòü ñîðòîçðàçê³â ïøåíèö³ äî òâåðäî¿ ñàæêè îö³íþâàëè ó ôàç³ ìîëî÷íî-âîñêîâî¿ ñòèãëîñò³, âèêî-ðèñòîâóþ÷è ìåòîäèêó, íàâåäåíó â ïðàö³ Ë. Áàáàÿíöà, À. Ìåøòåðõàç³, Ô. Âåõòåð òà ³í. [19].

Ïðîðîñòàííÿ òåë³îñïîð çáóäíè-ê³â òâåðäî¿ ñàæêè âèâ÷àëè ç âèêî-ðèñòàííÿì ìåòîäèêè, ðîçðîáëåíî¿ À.Ñ. Ñòåïàíîâñüêèõ [20]. Íàâàí-òàæåííÿ ïðîðîñëèõ ñïîð íà çåð-

í³âêó ï³äðàõîâóâàëè çà ìåòîäèêîþ Í.À. Íàóìîâî¿ [21].

Ì³êîëîã³÷íèé àíàë³ç çåðíà çä³é-ñíþâàëè ó ïðîáëåìí³é íàóêîâî-äî-ñë³äí³é ëàáîðàòîð³¿ «Ì³êîëîã³¿ ³ ô³-òîïàòîëîã³¿» êàôåäðè ô³òîïàòîëîã³¿ ³ì. àêàä. Â.Ô. Ïåðåñèïê³íà Íàö³î-íàëüíîãî óí³âåðñèòåòó á³îðåñóðñ³â ³ ïðèðîäîêîðèñòóâàííÿ Óêðà¿íè çã³ä-íî ç ìåòîäèêàìè, íàâåäåíèìè ó ïðà-öÿõ Í.À. Íàóìîâî¿, Â.Ñ. Øåâåëóõè, Ê.Â. Íîâîæèëîâà, Ñ.Ô. Ñèäîðîâî¿ òà ³í. [20, 22].

Ðåçóëüòàòè äîñë³äæåíü. Íèí³ õ³-ì³÷í³ çàõîäè çàõèñòó ðîñëèí çàëèøà-þòüñÿ íàéåôåêòèâí³øèìè çà ñâîºþ äåç³íô³êóþ÷îþ ä³ºþ. Ùîð³÷íî íà ðèíîê ïåñòèöèä³â âèõîäèòü âñå á³ëü-øå õ³ì³÷íèõ ïðåïàðàò³â, ÿê³ çíåçàðà-æóþòü ïîñ³âíèé ìàòåð³àë çåðíîâèõ êóëüòóð òà ïðîÿâëÿþòü åôåêòèâíó ôóíã³öèäíó ä³þ ïðè îáïðèñêóâàíí³ ðîñëèí ó ïåð³îä âåãåòàö³¿.

Ïðîòÿãîì 2007—2009 ðð. íà

øòó÷íîìó ³íôåêö³éíîìó ôîí³ Tilletia caries (DC) Tul. ìè âèâ÷àëè åôåê-òèâí³ñòü ïðîòðóºííÿ íàñ³ííÿ ïøå-íèö³ îçèìî¿ ð³çíèìè ïðåïàðàòàìè. Âèñîêó çíåçàðàæóâàëüíó ä³þ ïî â³ä-íîøåííþ äî öüîãî ïàòîãåíà ïðîÿâè-ëè âñ³ äîñë³äæóâàí³ ïðîòðóéíèêè, ¿õ çàñòîñóâàííÿ ñïðèÿëî ³ñòîòíîìó ï³ä-âèùåííþ âðîæàþ ïøåíèö³ îçèìî¿. Óðîæàéí³ñòü ñîðòó Ïîäîëÿíêà íà ä³ëÿíêàõ, äå âèñ³âàëè ïðîòðóºíå íà-ñ³ííÿ, çá³ëüøóâàëàñü â 1,4—1,5 ðàçà, ïðèð³ñò óðîæàþ ïðè öüîìó ñòàíîâèâ â³äïîâ³äíî 1,97—2,26 ò/ãà, ïîð³âíÿ-íî ç âàð³àíòîì, äå âèñ³âàëè íàñ³ííÿ, çàñïîðåíå T. ñaries ³ íå îáðîáëåíå ïðåïàðàòàìè (òàáë. 1).

Ç ìåòîþ âèçíà÷åííÿ ä³¿ ïðîòðóé-íèê³â íà çáóäíèêà òâåðäî¿ ñàæêè íàìè áóëè ïðîâåäåí³ äîñë³äæåííÿ ç âèçíà÷åííÿ âïëèâó äåÿêèõ ïðå-ïàðàò³â íà æèòòºçäàòí³ñòü òåë³îñïîð T. caries (ðèñ. 2).

Âñòàíîâëåíî, ùî â êîíòðîëüíèõ

Ðèñ. 1. Êîëîññÿ îçèìî¿ ïøåíèö³ ñîðòó Ïîäîëÿíêà, óðàæåíå òâåðäîþ ñàæêîþ

1. Âïëèâ ïðîòðóéíèê³â íà óðàæåí³ñòü îçèìî¿ ïøåíèö³ çáóäíèêîì òâåðäî¿ ñàæêè (Ìèðîí³âñüêèé ³íñòèòóò ïøåíèö³ ³ì. Â.Ì. Ðåìåñëà,

2007—2009 ðð., ñîðò Ïîäîëÿíêà)

Протруйник Норма витрати, л(кг)/т

Поширення твердої сажки,

%

Урожайність, т/га

Приріст врожаю,

т/га

Контроль незаспорений — 0,0 6,11 —

Контроль заспорений — 58,8±2,8 4,65 —

Раксіл, к.с. 0,4 0,0 6,62 1,97

Раксіл Екстра, т.к.с. 1,5 0,0 6,78 2,13

Ламардор 400 FS, т.к.с. 0,15 0,0 6,82 2,17

Раксіл Ультра, т.к.с. 0,2 0,1 6,91 2,26

Вітавакс 200 ФФ, в.с.к. 3,0 0,0 6,85 2,20

Сумі-8ФЛО, к.с. 1,5 0,0 6,81 2,16

Вінцит 050 CS, к.с. 2,0 0,0 6,86 2,21

Дивіденд Стар 036 FS, т.к.с. 1,0 0,0 6,82 2,17

Максим 025, т.к.с. 1,5 0,1 6,69 2,04

Кінто Дуо, к.с. 2,5 0,0 6,78 2,13

НІР05 — — 0,41 —

Ðèñ. 2. Çàñïîðåí³ñòü íàñ³ííÿ îçèìî¿ ïøåíèö³ òåë³îñïîðàìè T. caries

8 Ñ³÷åíü 2012


çðàçêàõ íà 1 íàñ³íèíó îçèìî¿ ïøåíè-ö³ ïðèïàäàëî 593,6 òåë³îñïîð, ó òîìó ÷èñë³ 311 ïðîðîñëèõ. Îáðîáêà íàñ³í-íÿ ïðîòðóéíèêîì Â³òàâàêñ 200 ÔÔ, â.ñ.ê. ñïðèÿëà çìåíøåííþ ê³ëüêîñò³ ïðîðîñëèõ ñïîð ó 38 ðàç³â, Äèâ³äåíä Ñòàð 036 FS, ò.ê.ñ. — ó 53 ðàçè. Íàé-åôåêòèâí³øå çíåçàðàæåííÿ íàñ³ííÿ ïðîòè çáóäíèêà òâåðäî¿ ñàæêè ñïî-ñòåð³ãàëîñÿ ó âàð³àíò³ ç âèêîðèñòàí-íÿì ïðåïàðàòó Ëàìàðäîð 400 FS, ò.ê.ñ. Íàâàíòàæåííÿ ïðîðîñëèõ ñïîð íà íàñ³íèíó çìåíøèëîñü ó 107 ðàç³â â³äíîñíî íåîáðîáëåíîãî êîíòðîëþ.

ßê ñâ³ä÷àòü ðåçóëüòàòè íàøèõ äîñë³äæåíü, êð³ì òâåðäî¿ ñàæêè, íà çåðí³âêàõ ïøåíèö³ îçèìî¿ ó âèãëÿ-ä³ åï³ô³òíî¿ òà åíäîô³òíî¿ ³íôåêö³¿ ïðèñóòí³ é ³íø³ ì³êðîì³öåòè, ùî çäàòí³ âèêëèêàòè õâîðîáè ðîñëèí (òàáë. 2).

Óñ³ ïðîòðóéíèêè ïðîÿâèëè åôåê-òèâíó çíåçàðàæóþ÷ó ä³þ íà ì³êî-ôëîðó íàñ³ííÿ ïøåíèö³ îçèìî¿. Ïðîòå ïðè îáðîáö³ ïðåïàðàòîì Â³-òàâàêñ 200 ÔÔ, â.ñ.ê. 1,5% çåðíà çà-ëèøàëîñü ³íô³êîâàíèì Alternaria al-ternata (Fs.) Keisler ³ 0,5% –Fusarium graminearum Schwabe. Ó âàð³àíò³ ç çà-ñòîñóâàííÿì Äèâ³äåíä Ñòàð 036 FS, ò.ê.ñ. — 1,0% F. graminearum, Ëàìàð-äîð 400 FS, ò.ê.ñ. — 1,0% A. alternata.

ÂÈÑÍÎÂÊÈÅôåêòèâíèì çàõîäîì çíåçàðà-

æåííÿ íàñ³ííÿ îçèìî¿ ïøåíèö³ â³ä ïàòîãåííî¿ ì³êîôëîðè º îáðîáêà éîãî õ³ì³÷íèìè ïðåïàðàòàìè: Ëà-ìàðäîð 400 FS, ò.ê.ñ.; Ðàêñ³ë Óëüòðà, ò.ê.ñ.; Â³òàâàêñ 200 ÔÔ, â.ñ.ê.; Ñóì³-8ÔËÎ, ê.ñ.; Â³íöèò 050 CS, ê.ñ.; Äè-â³äåíä Ñòàð 036 FS, ò.ê.ñ.

Ïðîòðóºííÿ íàñ³ííºâîãî ìàòåð³-àëó ïðèçâîäèòü äî çíèæåííÿ æèò-òºçäàòíîñò³ òåë³îñïîð Tilletia caries (DC) Tul, çàëåæíî â³ä ïðåïàðàòó ó 33—107 ðàç³â, çíà÷íîþ ì³ðîþ çíè-æóºòüñÿ ïðèñóòí³ñòü ³íøî¿ ïàòîãåí-íî¿ ì³êîôëîðè çåðíà.

Çàñòîñóâàííÿ ïðîòðóéíèê³â ñïðèÿº ïðèðîñòó âðîæàþ çåðíà ïøå-íèö³ îçèìî¿ íà 1,97—2,26 ò/ãà ïîð³â-íÿíî ³ç çàñïîðåíèì êîíòðîëåì.


1. Жизнеспособность семян / Е.Г. Робертс, М.К. Кристенсен, Р.П. Мур и др. // пер. с англ. Н.А. Емельяновой; под ред. М.К. Фирсо-вой. — М.: Колос, 1978. — 415 с.

2. Forsberg G. Control of Cereal Seed-borne Diseases by Hot Hunid Air Seed Treatment / G. Forsberg // Doctoral thesis Swediesh Univer-sity of agricultural sciences. — Uppsala, 2004. — 48 p.

3. Методики випробувань і застосуван-ня пестицидів / С.О. Трибель, Д.Д. Сігарьо-

ва, М.П. Секун, О.О. Іващенко та ін.; за ред. проф. С.О. Трибеля. — К.: Світ, 2001. — 448 с.

4. International rules for seed testing. Recom-mendations of International Seed Testing As-sociation // Seed Sci. — 1996. №24 (Suppl). — P. 29—72.

5. Семенов А.Я. Инфекция семян хлебных злаков / А.Я. Семенов, Р.К. Федорова. — М.: Колос, 1984. — С. 38—49.

6. Иващенко В.Г. Экологический монито-ринг возбудителей фузариоза семян зерновых культур на северо-западе России / В.Г. Ива-щенко, Н.П. Шипилова, И.Ю. Кирцидели // Микология и фитопатология. — 1997. — Т.31, вып. 2. — С. 64—69.

7. Евтушенко Л.А. Мониторинг загрязне-ния растениеводческого комплекса / Л.А. Ев-тушенко, О.А. Монастырский, Е.Б. Немцова // Защита растений в условиях реформи-рования агропромышленного комплекса: экономика, эффективность, экологичность. Тезисы докладов. — С. Пб., 1995. — С. 496.

8. Каратыгин И.В. Возбудители головни зерновых культур / И.В. Каратыгин. — Л.: На-ука. — 1986. — 108 с.

9. Лукашина С.Г. Влияние степени за-спорения семян грибом Tilletia caries на начальный рост и развитие растений озимой пшеницы / С.Г. Лукашина, Н.Н. Остапенко // Эволюция научных технологий в растение-водстве. Сборник научных трудов в честь 90-летия со дня образования Краснодарского НИИСХ им. П.П. Лукьяненко. — Краснодар, 2004. — Т. 4.: Механизация. Земледелие. За-щита растений. Экономика. — С. 236—239.

10. Новая сортовая политика и сорто-вая агротехника озимой пшеницы / А.А. Ро-маненко, Л.А. Беспалова, И.Н. Кудряшов, И.Б. Аблова. — Краснодар, 2005. — 224 с.

11. Тютерев С.Л. Усовершенствова ние химического метода защиты сельс кохо зяй ст-венных культур от семенной и почвенной ин-фекции / С.Л. Тютерев. — Санкт-Петербург, 2000. — 251 с.

12. Устойчивость озимой пшеницы и тритикале к твердой головне (Tilletia caries (DC) TUL.) / И.Б. Аблова, Л.А. Беспалова, Ф.А. Колесников, Г.Д. Набоков // Эволюция научных технологий в растениеводстве. Сборник научных трудов в честь 90-летия со дня образования Краснодарского НИИСХ им. П.П. Лукьяненко. — Краснодар, 2004. — т.1.: Пшеница. — С. 336 — 345.

13. Bressman E.N. E¢ ect оf bunt on Height of wheat plants / E.N. Bressman // Phytopath. — 1932. — V.22. — №3. — P. 259—262.

14. Rodenhiser H.A. Stunting of wheat caused by Tilletia levis and Tilletia tritici. H.A. Ro denhiser // Jour. Agric. Res. — 1934. — V.43. — №5. — P. 465—468.

15. Пересыпкин В.Ф. Болезни зерновых культур / В.Ф. Пересыпкин. — М. — 1979. — 297 с.

16. Методические указания по изучению устойчивости зерновых культур и расового состава возбудителей головневых болезней / В.И. Кривченко, Д.В. Мягкова, Л.Г. Щелко, З.В. Тимошенко.— Л., 1978. — 107с.

17. Meer J. Forntsattningar for resistcensfo-radling mot vissa utsadesburna parasites vampar. En. Literaturgenomganf. 1. Vanglight stincost, Tilletia caries och. T. levis pa vete. / J. Meer. — Svalov, 1968. — 74 p.

18. Кривченко В.И. Изучение устой-чивости зерновых культур и расового со-става возбудителей головневых болезней / В.Т. Кривченко, Д.В. Мягкова, Л.Т. Щелко, З.В. Тимошенко // Методические указания.— Л., 1978. — 107 с.

19. Методы селекции и оценки устойчи-вости пшеницы и ячменя к болезням в стра-нах-членах СЭВ / Л. Бабаянц, А. Мештерхази, Ф. Вехтер и др. — Прага, 1988. — 321 с.

20. Наумова Н.А. Анализ семян на гриб-ную и бактериальную инфекцию / Н.А. На-умова. — Л.: Колос, 1970. — 207 с.

21. Степановских А.С. Головневые болез-ни ячменя / А.С. Степановских. — Челябинск: Южно-Уральское книжное издательство, 1990. — 397 с.

22. Шевелуха В.С. Рекомендации по борь-бе с фузариозом пшеницы и других зерновых колосовых культур, использованию поражен-ного зерна и определению содержания в нем микотоксинов. / В.С. Шевелуха, К.В. Новожи-лов, С.Ф. Сидорова. — М., 1988. — 52 с.

À.Á. Êîâàëûøèí

Îáåççàðàæèâàíèå ñåìÿí îçèìîé ïøåíèöû. Ýôôåêòèâíîñòü ïðèìåíåíèÿ õèìè÷åñêèõ ñðåäñòâ ïðîòèâ òâåðäîé ãîëîâíè è ïàòîãåííîé ìèêîôëîðû

Ïðîâåäåíû èññëåäîâàíèÿ ïî îïðå-äåëåíèþ ýôôåêòèâíîñòè ïðåäïîñåâíîé ôóíãèöèäíîé îáðàáîòêè ñåìÿí îçèìîé ïøåíèöû. Óñòàíîâëåíî âëèÿíèå ïðî-òðàâèòåëåé íà æèçíåñïîñîáíîñòü ïà-òîãåííîé ìèêîôëîðû çåðíà.

ïøåíèöà îçèìàÿ, ïðîòðàâèòåëè, ñå-ìåíà, òâåðäàÿ ñàæêà, ì³êîôëîðà

A.B. Kovalyshyn

Winter wheat seed treatment. Efficiency of chemical preparations application against smut and pathogenic micoflora

Researches for determination of effi-ciency of winter wheat kernels treatment are conducted. The influence of seed treat-ment fungicides on viability of seed patho-genic micoflora is set.

winter wheat, seed treatment fungi-cides, seed, smut, micoflora

2. Âïëèâ ïðîòðóéíèê³â íà ì³êîôëîðó íàñ³ííÿ ïøåíèö³ îçèìî¿

Препарат

Збудники хвороб озимої пшениці, %

Alte

rnar

ia

alte

rnat

a

Alte

rnar

ia

tenu

issi

ma

Bipo

laris

so

roki

nian

a

Muc

or m

uced

o

Peni

cilli

um sp

.

Fusa

rium

gr

amin

earu

m

Fusa

rium

sp

orot

richi

ella

Fusa

rium

cu

lmor

um

Fusa

rium

ox

yspo

rum

Fusa

rium

m

onili

form

e

Контроль 14,5 21,5 3,0 6,0 5,0 15,0 15,5 8,0 5,5 6,0

Вітавакс 200 ФФ, в.с.к., 3,0 л/т 1,5 0,0 0,0 0,0 0,0 0,5 0,0 0,0 0,0 0,0

Дивіденд Стар 036 FS, т.к.с., 1,0 л/т 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 1,0 0,0 0,0 0,0 0,0

Ламардор 400 FS, т.к.с., 0,15 л/т 1,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0

Ñ³÷åíü 2012 9


Íàâåäåíî ðåçóëüòàòè äîñë³äæåíü åôåêòèâíîñò³ ñó÷àñíèõ ³íñåêòèöèä³â íà ïîñ³âàõ ÿðîãî ð³ïàêó ïðîòè ð³ïàêî-âîãî êâ³òêî¿äà òà êàïóñòÿíî¿ ïîïåëè-ö³. Â³äì³÷åíî, ùî îáïðèñêóâàííÿ ðîñëèí êóëüòóðè ³íñåêòèöèäàìè Åíæ³î 247 SC, ê.ñ. (0,2 ë/ãà) òà Êàðàòå Çåîí 050 CS, ìê.ñ (0,15 ë/ãà) çàáåçïå÷óâàëî êîíòðîëü ÷èñåëüíîñò³ öèõ øê³äíèê³â íà ð³âí³ ÅÏØ âïðîäîâæ äâîõ òèæí³â.

ÿðèé ð³ïàê, ð³ïàêîâèé êâ³òêî¿ä, êàïóñòÿíà ïîïåëèöÿ, ³íñåêòèöèäè

Õ³ì³÷íèé ìåòîä çàõèñòó ðîñëèí ïîëÿãàº ó çàñòîñóâàíí³ ïåñòèöèä³â õ³ì³÷íîãî ñèíòåçó, ÿê³ çäàòí³ ñïðè-÷èíèòè çàãèáåëü ð³çíîìàí³òíèõ âèä³â øê³äëèâèõ îðãàí³çì³â àáî ïîðóøèòè ¿õ ðîçâèòîê. Â³í áóâ ³ çàëèøàºòüñÿ äîòåïåð íàéá³ëüø ðîçïîâñþäæåíèì ³ åêîíîì³÷íî âèã³äíèì ïîð³âíÿíî ç ³íøèìè (á³îëîã³÷íèì, àãðîòåõí³÷-íèì òà ³ìóíîëîã³÷íèì), îñê³ëüêè çà åêîëîã³÷íî îð³ºíòîâàíîãî îáïðèñêó-âàííÿ ïîñ³â³â ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüêèõ êóëüòóð çàáåçïå÷óºòüñÿ êîíòðîëü ÷èñåëüíîñò³ øê³äëèâèõ îðãàí³çì³â ó ìåæàõ ÅÏØ [1, 5].

Îäí³ºþ ç ãîëîâíèõ ïðè÷èí íèçü-êîãî âðîæàþ íàñ³ííÿ ÿðîãî ð³ïàêó â Óêðà¿í³ º íåäîñòàòíÿ óâàãà äî çàõèñ-òó ðîñëèí êóëüòóðè ñàìå â³ä øê³ä-íèê³â [8]. Â Ë³ñîñòåïó ð³ïàêîâèé êâ³òêî¿ä òà êàïóñòÿíà ïîïåëèöÿ íà-ëåæàòü äî îäíèõ ç íàéá³ëüø ðîçïî-âñþäæåíèõ òà øê³äëèâèõ ô³òîôàã³â, îñê³ëüêè çà ìàñîâîãî ¿õ ðîçìíîæåí-íÿ íà ïîñ³âàõ (ôàçà áóòîí³çàö³¿-óòâî-ðåííÿ ñòðó÷ê³â) ïåðåâàæíà ÷àñòèíà áóòîí³â â’ÿíå, çàñèõàº ³ îïàäàº, à ñòðó÷êè æîâò³þòü ³ ïåðåä÷àñíî äî-çð³âàþòü, âíàñë³äîê ÷îãî ôîðìóºòüñÿ ùóïëå íàñ³ííÿ [6, 4].

Îäíèì ³ç íàéðîçïîâñþäæåí³øèõ çàõîä³â çàõèñòó ÿðîãî ð³ïàêó â³ä ð³-ïàêîâîãî êâ³òêî¿äà òà êàïóñòÿíî¿ ïîïåëèö³ º îáïðèñêóâàííÿ ïîñ³â³â ³íñåêòèöèäàìè. Öåé ñïîñ³á â³äíîñ-íî ïðîñòèé ó âèêîðèñòàíí³, à â³äòàê íàéá³ëüø åêîíîì³÷íî âèã³äíèé ñàìå ïðîòè öèõ øê³äíèê³â, õàðàêòåðèçó-ºòüñÿ ìàëîþ âèòðàòîþ ä³þ÷î¿ ðå÷î-âèíè òà ð³âíîì³ðíèì ¿¿ ðîçïîä³ëîì íà îäèíèöþ ïëîù³ [2].

Ó çâ’ÿçêó ç öèì ó 2008—2011 ðð.

ó ïîëüîâèõ óìîâàõ áóëî äîñë³äæåíî òåõí³÷íó åôåêòèâí³ñòü ³íñåêòèöèä³â Êàðàòå Çåîí 050 CS, ìê.ñ. (ëÿìáäà-öèãàëîòðèí, 50 ã/ë), Åíæ³î 247 SC, ê.ñ. (ëÿìáäà-öèãàëîòðèí, 106 ã/ë + ò³àìåòîêñàì, 141 ã/ë), Á³ñêàéÿ 240 ÎD, î.ä. (ò³àêëîïðèä, 240 ã/ë) òà Âàíòåêñ, ìê.ñ. (ãàììà-öèãàëîòðèí, 60 ã/ë) ïðîòè ð³ïàêîâîãî êâ³òêî¿äà òà êàïóñòÿíî¿ ïîïåëèö³.

Ìåòîäèêà äîñë³äæåíü. Äîñë³ä-æåííÿ ïðîâàäèëè âïðîäîâæ 2008—2011 ðð. íà ïîëÿõ ãîñïîäàðñòâà ÒÎÂ ÔÊ «Àãðî-Ë³äåð-Óêðà¿íà» Êè¿âñüêà îáëàñòü, Á³ëîöåðê³âñüêèé ðàéîí, ñåëî ²âàí³âêà. ×èñåëüí³ñòü ð³ïàêîâî-ãî êâ³òêî¿äà òà êàïóñòÿíî¿ ïîïåëèö³ íà ïîñ³âàõ ÿðîãî ð³ïàêó îáë³êîâóâà-ëè øëÿõîì îãëÿäó 100 ðîñëèí (ïî 25 ó ÷îòèðüîõ ì³ñöÿõ) [7].

Òåõí³÷íó åôåêòèâí³ñòü ïðåïàðà-ò³â (Òå) âèðàõîâóâàëè çà ð³çíèöåþ çàñåëåííÿ ðîñëèí øê³äíèêàìè ó êîíòðîëüíîìó òà äîñë³äíîìó âà-ð³àíòàõ çà ôîðìóëîþ

,

äå À — ñåðåäí³é áàë çàñåëåííÿ ðîñ-ëèí ó êîíòðîë³;

Â — ñåðåäí³é áàë çàñåëåííÿ ðîñ-ëèí ó äîñë³äíîìó âàð³àíò³.

Ñòàòèñòè÷íó îáðîáêó ðåçóëüòàò³â ïðîâîäèëè çà ìåòîäèêîþ Á.À. Äî-ñïåõîâà [3].

Ðåçóëüòàòè äîñë³äæåíü. Â³äì³-÷åíî, ùî â ñåðåäíüîìó çà ðîêàìè ù³ëüí³ñòü ïîïóëÿö³¿ ð³ïàêîâîãî êâ³ò-êî¿äà íà âàð³àíòàõ äîñë³ä³â ïåðåä îá-ïðèñêóâàííÿì ³íñåêòèöèäàìè ñÿãàëà 4,1 åêç./ðîñë. (òàáë. 1). Âñòàíîâëå-

íî, ùî íà òðåò³é äåíü ï³ñëÿ îáðîá-êè ñåðåä ñó÷àñíèõ ³íñåêòèöèä³â, ùî âèâ÷àëèñÿ, òåõí³÷íà åôåêòèâí³ñòü ïðåïàðàò³â Åíæ³î 247 CS òà Êàðàòå Çåîí 050 CS ïðîòè Meligethes aeneus áóëà íàéâèùîþ — 97,6% òà 95,1% â³äïîâ³äíî. Â öåé ïåð³îä çàãèáåëü æóê³â íà ä³ëÿíêàõ ³ç çàñòîñóâàííÿì ïðåïàðàò³â Á³ñêàéÿ 240 OD, î.ä. òà Âàíòåêñ, ìê.ñ. áóëà äåùî íèæ÷îþ ³ ñòàíîâèëà 89,1% òà 81,0%.

Îáë³êè íà 7-é òà 14-é äåíü ïî-êàçàëè òåíäåíö³þ äî çíèæåííÿ çà-õèñíî¿ ä³¿ âñüîãî äîñë³äæóâàíîãî àñîðòèìåíòó ³íñåêòèöèä³â, õî÷à â³ä-ïîâ³äíèé ïîêàçíèê Åíæ³î 247 CS òà Êàðàòå Çåîí 050 CS çàëèøàâñÿ íà äîñèòü âèñîêîìó ð³âí³, ïåðåâè-ùèâøè ³íñåêòèöèäè Á³ñêàéÿ 240 ÎD òà Âàíòåêñ, ìê.ñ. íà 14% ³ 22,8% òà 10,6% ³ 33,6%, â³äïîâ³äíî.

Âñòàíîâëåíî, ùî â 2008—2011 ðð. ñåðåä ñó÷àñíèõ ³íñåêòèöèä³â íàéâè-ùó òåõí³÷íó åôåêòèâí³ñòü ïðîòè êà-ïóñòÿíî¿ ïîïåëèö³ ìàëè ³íñåêòèöèäè Åíæ³î 247 CS òà Êàðàòå Çåîí 050 CS. Íà 3-é äåíü ï³ñëÿ îáïðèñêóâàííÿ ïîñ³â³â ÿðîãî ð³ïàêó çàãèáåëü øê³ä-íèêà íà ä³ëÿíêàõ ç ¿õ çàñòîñóâàííÿì çà äîäàâàííÿ ÏÀÐ Òðåíä ç íîðìîþ âèòðàòè 200 ìë/ãà áóëà â³äì³÷åíà íà ð³âí³ 88,0% òà 84,7%, â³äïîâ³äíî (òàáë. 2), à ó âà ð³àíòàõ ç ïðåïàðàòàìè Âàíòåêñ, ìê.ñ. òà Á³ ñêàéÿ 240 OD, î.ä. ö³ ïîêàçíèêè áóëè íèæ÷èìè íà 7,9% ³ 9,9%.

Îáë³êàìè íà 7-é òà 14-é äåíü â³äì³÷åíî, ùî çàõèñíà ä³ÿ âñ³õ ³íñåê-òèöèä³â ïîñòóïîâî çíèæóâàëàñÿ, àëå ïîêàçíèêè Åíæ³î 247 CS òà Êàðàòå Çåîí 050 CS â öåé ïåð³îä çàëèøàëè-ñÿ íà äîñèòü âèñîêîìó ð³âí³, ïåðå-âèùèâøè â³äïîâ³äíèé ïîêàçíèê ïî Âàíòåêñ, ìê.ñ. òà Á³ñêàéÿ 240 OD, î.ä. íà 15,8% ³ 15,2% òà 10,7% ³ 12,3%, â³äïîâ³äíî.

Òàêèì ÷èíîì, îáïðèñêóâàííÿ ïîñ³â³â ÿðîãî ð³ïàêó ³íñåêòèöèäà-ìè Åíæ³î 247 SC, ê.ñ., Êàðàòå Çåîí 050 CS, ìê.ñ. çà ìàêñèìàëüíèõ íîðì âèòðàòè çàáåçïå÷óâàëî êîíòðîëü ÷è-ñåëüíîñò³ ð³ïàêîâîãî êâ³òêî¿äà òà êàïóñòÿíî¿ ïîïåëèö³ íà ð³âí³ ÅÏØ âïðîäîâæ òèæíÿ, ùî ïðèçâåëî äî çáåðåæåííÿ âðîæàþ íàñ³ííÿ íà âà-

ÓÄÊ: 632.: 633.853.494

ÊÎÍÒÐÎËÜ ×ÈÑÅËÜÍÎÑÒ²ð³ïàêîâîãî êâ³òêî¿äà òà êàïóñòÿíî¿ ïîïåëèö³ íà ïîñ³âàõ ÿðîãî ð³ïàêó

â óìîâàõ Öåíòðàëüíîãî Ë³ñîñòåïó Óêðà¿íè

Â.Ï. ÔÅÄÎÐÅÍÊÎ, äîêòîð á³îëîã³÷íèõ íàóê,

ïðîôåñîð, àêàäåì³ê ÍÀÀÍ, çàâ³äóâà÷ êàôåäðè åíòîìîëîã³¿

Íàö³îíàëüíèé óí³âåðñèòåò á³îðåñóðñ³â ³ ïðèðîäîêîðèñòóâàííÿ

Óêðà¿íè

À.Ì. ÊÀÑÜßÍÎÂ, àñï³ðàíò

²íñòèòóò çàõèñòó ðîñëèí ÍÀÀÍ

( )А

ВА−⋅=

100Те

10 Ñ³÷åíü 2012


ð³àíòàõ ³ç çàñòîñóâàííÿì öèõ ïðå-ïàðàò³â íà ð³âí³ 0,55 òà 0,47 ò/ãà (òàáë. 3).

ÂÈÑÍÎÂÊÈÂ³äì³÷åíî, ùî îáïðèñêóâàííÿ

ïîñ³â³â ÿðîãî ð³ïàêó ïðîòè ð³ïàêî-âîãî êâ³òêî¿äà ³íñåêòèöèäàìè Åíæ³î 247 SC, ê.ñ. òà Êàðàòå Çåîí 050 CS, ìê.ñ. çà ìàêñèìàëüíèõ íîðì âèòðà-òè çàáåçïå÷èëî êîíòðîëü ÷èñåëü-íîñò³ øê³äíèêà íà òðåò³é äåíü ï³ñëÿ îáðîáêè íà ð³âí³ 97,6% òà 95,1%. Ó ñâîþ ÷åðãó, çàñòîñóâàííÿ Åíæ³î 247 SC, ê.ñ. (0,18 ë/ãà) òà Êàðàòå Çåîí 050 CS, ìê.ñ. (0,15 ë/ãà) + ÏÀÐ Òðåíä 90 (200 ìë/ãà) ïðîòè êàïóñòÿ-íî¿ ïîïåëèö³ äàëî ìîæëèâ³ñòü çíè-çèòè ù³ëüí³ñòü ïîïóëÿö³¿ ô³òîôàãà,

ïîð³âíÿíî ç êîíòðîëåì, íà 88,0% òà 84,7%, â³äïîâ³äíî.

Íà 7-é òà 14-é äåíü ï³ñëÿ îáðîá-êè ïîñ³â³â êóëüòóðè ñïîñòåð³ãàëàñü òåíäåíö³ÿ äî çíèæåííÿ çàõèñíî¿ ä³¿ âñ³õ ³íñåêòèöèä³â ÿê ïðîòè ð³ïàêî-âîãî êâ³òêî¿äà, òàê ³ êàïóñòÿíî¿ ïî-ïåëèö³, àëå ïîêàçíèêè Åíæ³î 247 CS òà Êàðàòå Çåîí 050 CS çàëèøàëèñÿ íà äîñèòü âèñîêîìó ð³âí³, 86,3% ³ 81,7% òà 88,0% ³ 84,3%, â³äïîâ³äíî.

Âñòàíîâëåíî, ùî âèêîðèñòàííÿ Åíæ³î 247 SC òà Êàðàòå Çåîí 050 CS, ìê.ñ. äëÿ çàõèñòó ïîñ³â³â ÿðîãî ð³ïàêó â³ä ð³ïàêîâîãî êâ³òêî¿äà òà êàïóñòÿíî¿ ïîïåëèö³ äàëî ìîæëè-â³ñòü çáåðåãòè âðîæàé íàñ³ííÿ êóëü-òóðè íà öèõ âàð³àíòàõ íà ð³âí³ 0,55 òà 0,47 ò/ãà.


1. Васильєв В.П. Довідник по захисту по-льових культур / В.П. Васильєв, Т.І. Горбач, Д.Г. Войтюк та ін. — Київ: Урожай, 1999. — 743 с.

2. Гулидова Л.А. Эффективные ин сек-тициды для защиты рапса от вредителей / Л.А. Гулидова, О.Ю. Щуровенков // Защи-та с.-х. культур от вредных организмов. В., 1986. — С. 146—151.

3. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта / Б.А. Доспехов. — М. : Агропромиз-дат, 1985. — 351 с.

4. Захаренко В.А. Система защиты рапса / В.А. Захаренко, П.В. Никонов // Защита и ка-рантин растений. — 1995 — №6. — С. 14—15.

5. Зикеева Е.В. Химический метод борьбы с вредителями рапса // Е.В. Зикеева / Тезисы докладов Всесоюзной научной конференции молодых учёных и аспирантов по проблеме кормопроизводства. М., 1985. — С. 98—99.

6. Мельничук А.И. Борьба с вредителя-ми рапса в Прикарпатье / А.И. Мельничук, Я.С. Мартынюк // Масличные культуры. — 1987. — №1. — C. 31.

7. Методики випробування і застосуван-ня пестицидів / [Д.Д. Сігарьова, М.П. Секун, О.О. Іващенко]; за ред. проф. С.О. Трибе-ля. — К. : Світ, 2001. — С. 87—89.

8. Секун М.П. Захист посівів ярого ріпа-ку від шкідників / М.П. Секун // Агроном. — 2009. — №2. — C. 80—84.

9. Федоренко В.П. Шкідники сільськогос-подарських рослин / В.П. Федоренко, Й.Т. По-козій, М.В. Круть. — К., 2004. — С. 186—187.

Â.Ï. Ôåäîðåíêî,À.Í. Êàñüÿíîâ

Êîíòðîëü ÷èñëåííîñòè ðàïñîâîãî öâåòîåäà è êàïóñòíîé òëè íà ïîñåâàõ ÿðîâîãî ðàïñà â óñëîâèÿõ Öåíòðàëüíîé Ëåñîñòåïè Óêðàèíû

Â ñòàòüå ïðèâåäåíû ðåçóëüòàòû èññëåäîâàíèé òåõíè÷åñêîé ýôôåêòèâ-íîñòè ñîâðåìåííûõ èíñåêòèöèäîâ íà ïîñåâàõ ÿðîâîãî ðàïñà ïðîòèâ ðàïñîâî-ãî öâåòîåäà è êàïóñòíîé òëè. Óñòà-íîâëåíî, ÷òî îïðûñêèâàíèå ðàñòåíèé êóëüòóðû èíñåêòèöèäàìè Ýíæèî 247 SC, ê.ñ. (0,2 ë/ãà) è Êàðàòý Çåîí 050 CS, ìê.ñ (0,15 ë/ãà) îáåñïå÷èâàëî êîí-òðîëü ÷èñëåííîñòè ýòèõ âðåäèòåëåé íà óðîâíå ÝÏØ â òå÷åíèè äâóõ íåäåëü.

ÿðîâîé ðàïñ, ðàïñîâûé öâåòîåä, êà-ïóñòíàÿ òëÿ, èíñåêòèöèäû

V.P. Fedorenko, A.M. Kasyanov

Control the number of pollen beetles and cabbage aphids on spring rape sowings in conditions of the Central Forest-Steppe of Ukraine

In this article the results of researches of technical efficiency of modern insecti-cides on spring rape sowings against pollen beetles and cabbage aphids are presen ted. It is established, that spraying of spring rape sowings by insecticides Engio 247 SC, k.s. (0,2 l/ha) and Ñarate Zeon 050 CS, mk.s. (0,15 l/ha) provided the control of these pests within two weeks.

spring rape, a pollen beetle, a cabba-ge aphid, insecticides

1. Åôåêòèâí³ñòü ³íñåêòèöèä³â ïðîòè ð³ïàêîâîãî êâ³òêî¿äà (Êè¿âñüêà îáë., ÒÎÂ ÔÊ «Àãðî-Ë³äåð-Óêðà¿íà», 2008—2011 ðð.)

ВаріантНорма

витрати, л/га

Чисельність комах, екз./росл. Ефективність, (%)

до обпри-

скування

після обприскування, діб…

після обприскування, на… день

3 7 14 3 7 14

Контроль (без обприскування) — 4,2 9,4 13,1 19,1 — — —

Карате Зеон 050 СS 0,15 4,2 0,5 2,5 8,8 95,1 81,7 54,4

Енжіо 247 SC 0,20 4,1 0,2 1,8 6,7 97,6 86,3 64,1

Вантекс, мк.с. 0,06 4,1 1,8 4,7 12,9 80,9 63,5 30,6

Біскайя 240 ОD 0,25 4,1 1,0 3,6 8,7 89,8 72,3 53,5

НІР05 — — — — — 2,5 2,6 2,4

2. Åôåêòèâí³ñòü ³íñåêòèöèä³â ïðîòè êàïóñòÿíî¿ ïîïåëèö³ íà ïîñ³âàõ ÿðîãî ð³ïàêó (Êè¿âñüêà îáë., ÒÎÂ ÔÊ «Àãðî-Ë³äåð-Óêðà¿íà»,

2008—2011 ðð.)

ВаріантНорма

витрати, л/га

Чисельність комах, екз./росл. Ефективність, (%)

до обприску-

вання

після обприскування, діб…

після обприскування, на… день

3 7 14 3 7 14

Контроль (без обприскування) — 103,2 178,7 266,2 185,4 — — —

Карате Зеон 050 СS 0,15 104,1 28,3 86,5 90,0 84,3 67,8 51,9

Енжіо 247 SC 0,20 104,3 21,7 76,0 84,1 88,0 71,7 55,2

Вантекс, мк.с. 0,06 102,8 39,1 117,3 111,0 78,1 55,9 40,0

Біскайя 240 ОD 0,25 105,7 36,3 106,2 108,6 80,1 61,0 42,9

НІР05 — — — — — 2,5 2,4 2,7

3. Âïëèâ ³íñåêòèöèä³â íà îñíîâí³ ïîêàçíèêè ïðîäóêòèâíîñò³ ÿðîãî ð³ïàêó (Êè¿âñüêà îáë., ÒÎÂ ÔÊ «Àãðî-Ë³äåð-Óêðà¿íà», 2008—2011 ðð.)

Варіанти Норма витрати г, л/га

Урожайність, т/га

Збережений урожай, т/га

Контроль — 1,69 —

Карате Зеон 050 CS, мк.с. 0,15 2,17 0,47

Енжіо 247 SC, к.с. 0,20 2,24 0,55

Вантекс, мк.с. 0,06 1,98 0,29

Біскайя 240 ОD 0,25 2,05 0,36

НІР 05 — 0,15 —

Ñ³÷åíü 2012 11

Øêiäëèâi îðãàíiçìè

Íà îñíîâ³ àíàë³çó ñòàòèñòè÷-íî¿ ³íôîðìàö³¿, ðåçóëüòàò³â âëàñíèõ äîñë³äæåíü òà ë³òåðàòóðíèõ äàíèõ ñêëàäåíî ïåðåë³ê íàéá³ëüø íåáåçïå÷-íèõ äëÿ ðîñëèííèöòâà Óêðà¿íè íåìà-òîäîç³â.

c³ëüñüêîãîñïîäàðñüê³ êóëüòóðè, íå-ìàòîäîçè, ãåòåðîäåðîç çåðíîâèõ, ãåòåðîäåðîç öóêðîâèõ áóðÿê³â òà ð³ïàêó, ãëîáîäåðîç òà äèòèëåíõîç êàðòîïë³, ìåëîéäîã³íîç îâî÷åâèõ êóëüòóð çàêðèòîãî ´ðóíòó, êîìï-ëåêñ ïàðàçèòè÷íèõ âèä³â íåìàòîä

Íàóêà ³ç çàõèñòó ðîñëèí îõî-ïëþº äâà ñòðàòåã³÷íèõ íàïðÿìè äîñë³äæåíü, à ñàìå — ìîí³òîðèíã ô³òîïàòîãåííèõ îðãàí³çì³â ³ ñèñòå-ìó çàõèñíèõ çàõîä³â. Ñ³ëüñüêîãîñ-ïîäàðñüêà íåìàòîëîã³ÿ, ÿê îäèí ³ç íàéâàæëèâ³øèõ ¿¿ ðîçä³ë³â, íàñë³äóº ö³ ñòðàòåã³÷í³ íàïðÿìè [20]. Ïðî-òå îáñÿãè äîñë³äæåíü îáìåæóþòüñÿ ðîçì³ðàìè ô³íàíñóâàííÿ ³ íàÿâí³ñòþ êâàë³ô³êîâàíèõ êàäð³â. Òîìó â ñïè-ñîê ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüêèõ êóëüòóð ñë³ä âíåñòè ðàíæóâàííÿ ùîäî ÷åðãî-âîñò³ îõîïëåííÿ ¿õ íåìàòîëîã³÷íèìè äîñë³äæåííÿìè.

Ìåòîþ äîñë³äæåííÿ áóëî ç’ÿ ñó âà-òè, äëÿ ÿêèõ êóëüòóð â ïåðøó ÷åðãó íåîáõ³äíî ðîçðîáëÿòè ñèñòåìè ìî-í³òîðèíãó íåìàòîäîç³â òà çàõèñíèõ çàõîä³â.

Ìàòåð³àëè òà ìåòîäè. Ìàòåð³à-ëàìè äîñë³äæåíü ñëóãóâàëà ñòàòèñ-òè÷íà çâ³òí³ñòü Äåðæêîìñòàòó Óêðà-¿íè çà 2010 ð³ê òà ³íôîðìàö³ÿ ç ñàéòó ÔÀÎ ùîäî îáñÿã³â ïîñ³âíèõ ïëîù ³ âàëîâîãî âèðîáíèöòâà îñíîâíî¿ ðîñëèííèöüêî¿ ïðîäóêö³¿ â Óêðà¿í³, à òàêîæ — ðåçóëüòàòè áàãàòîð³÷íèõ âëàñíèõ äîñë³äæåíü òà ë³òåðàòóðí³ äàí³ ùîäî ïîøèðåííÿ â êðà¿í³ é øê³äëèâîñò³ íåìàòîäîç³â íà ð³çíèõ êóëüòóðàõ.

Ðåçóëüòàòè äîñë³äæåíü. Àíàë³ç äàíèõ Äåðæêîìñòàòó Óêðà¿íè [14] ïîêàçàâ, ùî â 2010 ðîö³ çà ïëîùà-ìè ïîñ³â³â ïåðøå ì³ñöå ïîñ³äàëà ïøåíèöÿ (6,451 ìëí ãà). Ç íèõ 95%, àáî 6,1373 ìëí ãà çåìåëü, áóëî ï³ä îçèìîþ ïøåíèöåþ. Äðóãå ì³ñöå çàé-ìàâ ñîíÿøíèê íà çåðíî, íèì áóëî çàñ³ÿíî 4572,5 ìëí ãà. Òðåòº ì³ñöå ïîñ³äàâ ÿ÷ì³íü, íèì â 2010 ðîö³ áóëî çàñ³ÿíî 4,5048 ìëí ãà, ç ÿêèõ

67,1% (3,0241 ìëí ãà) ïðèïàäàëî íà ÿðèé. Ïîñ³âè êóêóðóäçè, ï³ä ÿêèìè çíàõîäèëîñü 2,7086 ìëí ãà çåìåëü, áóëè íà ÷åòâåðòîìó ì³ñö³. Äàë³ ñë³-äóþòü êàðòîïëÿ (1,4118 ìëí ãà), ñîÿ (1,076 ìëí ãà), ð³ïàê (0,907 ìëí ãà),

öóêðîâ³ áóðÿêè (áëèçüêî 0,51 ìëí ãà) òà îâî÷åâ³ êóëüòóðè (áëèçüêî 0,5 ìëí ãà) (òàáë. 1).

Ò³ æ êóëüòóðè, àëå â äåùî ³íø³é ïîñë³äîâíîñò³, çàçíà÷åí³ ÿê îñíîâí³ ó ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüêîìó âèðîáíè-öòâ³ Óêðà¿íè çà äàíèìè ÔÀÎ [23]. Ïåðøå ì³ñöå ó ñ³ëüñüêîãîñïîäàð-ñüêîìó âèðîáíèöòâ³ çàéìàº ïøå-íèöÿ, âàëîâèé çá³ð ÿêî¿ â Óêðà¿í³ ñòàíîâèòü 16851,3 òèñ. ò. Íà äðóãî-ìó ì³ñö³ — êàðòîïëÿ, ùîð³÷íå âè-ðîáíèöòâî ÿêî¿ ñÿãàº 18704,8 òèñ. ò;

ÓÄÊ 632.651:+632.9

ÍÀÉÍÅÁÅÇÏÅ×Í²Ø² ÍÅÌÀÒÎÄÎÇÈ ÄËß ÐÎÑËÈÍÍÈÖÒÂÀ ÓÊÐÀ¯ÍÈ

Ò.Î. ÃÀËÀÃÀÍ,êàíäèäàò á³îëîã³÷íèõ íàóê


1. Ãîëîâí³ ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüê³ êóëüòóðè â Óêðà¿í³ (çà ñòàòèñòè÷íèìè äàíèìè)

№ п/п Культура

Стан виробництва в 2010 році (Держкомстат України)

Місце культури у сільськогоспо-

дарському виробництві країни (ФАО)

Площі посівів, тис. га

Виробництво, тис. т

1 Пшениця (у т.ч. озима)

6451 (6137,3)

16851,3 (16216,8) 1

2 Соняшник на зерно 4572,5 6771,5 7

3 Ячмінь (у т.ч. ярий)

4504,8 (3024,1)

8484,9 (5265,9) 3

4 Кукурудза зерно / силос та зелений корм 2708,6 / 469,4 11953,0 / 7511,0 5 /

5 Картопля 1411,8 18704,8 2

6 Соя 1076,0 1680,2 12

7 Ріпак 907,4 1469,7 9

8 Цукрові буряки 500,9 13749,2 6

9 Овочеві культури відкритий / закритий ґрунт 461,8/ 25-50 8122,4/ 8+10+11/

Ðèñ. 1. Âîãíèùå Heterodera avenae

12 Ñ³÷åíü 2012


òðåò³ì çà îáñÿãàìè âèðîáíèöòâà ââà-æàºòüñÿ ÿ÷ì³íü (8484,9 òèñ. ò) ³ ò.ï. (òàáë. 1).

Îòæå, àíàë³ç ç³áðàíî¿ ³íôîðìà-ö³¿ ñâ³ä÷èòü, ùî äî ñêëàäó íàéá³ëüø âàæëèâèõ ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüêèõ êóëüòóð óâ³éøëè ïøåíèöÿ, ñîíÿø-íèê, ÿ÷ì³íü, êóêóðóäçà, ñîÿ, öóêðîâ³ áóðÿêè, ð³ïàê, êàðòîïëÿ òà îâî÷åâ³ êóëüòóðè.

Íàñòóïíèì åòàïîì äîñë³äæåíü áóëî âèçíà÷åííÿ íàéá³ëüø ïàòîãåí-íèõ äëÿ óìîâ Óêðà¿íè âèä³â ïàðà-çèòè÷íèõ íåìàòîä íà êîæí³é ç öèõ êóëüòóð. ßê âèÿâèëîñü, ìàéæå äëÿ êîæíî¿ êóëüòóðè ³ñíóº îäèí àáî ê³ëüêà âèä³â íàéá³ëüø ñïåöèô³÷íèõ ïàòîãåííèõ íåìàòîä (òàáë. 2).

Íàéá³ëüø íåáåçïå÷íèì âèäîì ñë³ä ââàæàòè â³âñÿíó íåìàòîäó He-terodera avenae, ÿêà óðàæóº çåðíîâ³ çëàêè. Äî ¿¿ îñíîâíèõ ðîñëèí-æè-âèòåë³â íàëåæàòü òàê³ âàæëèâ³ êóëü-òóðè, ÿê ïøåíèöÿ òà ÿ÷ì³íü. Ñàìå âîíè ñïðèÿþòü íàêîïè÷åííþ ïàòî-ãåíà íà ïîëÿõ. Ñó÷àñíà ³íôîðìàö³ÿ ùîäî îáñÿã³â çåìåëüíèõ ïëîù, çà-ðàæåíèõ ö³ºþ íåìàòîäîþ, â³äñóòíÿ. Ïðîòå îêðåì³ ðîáîòè â öüîìó íàïðÿ-ì³, ùî âèêîíóâàëèñü 25—40 ðîê³â òîìó, ñâ³ä÷àòü ïðî çíà÷íèé ¿¿ àðåàë â Óêðà¿í³ [10, 21]. Ð³çêå çá³ëüøåííÿ ÷àñòêè çåðíîâèõ ó ñ³âîçì³íàõ ñïðèÿº íàêîïè÷åííþ ïàòîãåíà, à, îòæå, íà ÷àñ³ ðîçðîáêà ñèñòåì ìîí³òîðèíãó ãåòåðîäåðîçó ïøåíèö³ òà ÿ÷ìåíþ, à òàêîæ îáñòåæåííÿ ¿õ ïîñ³â³â äëÿ ç’ÿñóâàííÿ ð³âíÿ çàñåëåíîñò³ ñ³ëü-ñüêîãîñïîäàðñüêèõ óã³äü öèì ïàòî-ãåíîì òà îö³íêè ñòóïåíÿ øêîäî÷èí-íîñò³. Ðåçóëüòàòè îáñòåæåíü äàäóòü ìîæëèâ³ñòü âèçíà÷èòè íåîáõ³äí³ñòü ðîçðîáêè ñèñòåìè çàõèñíèõ çàõîä³â.

Áóðÿêîâà öèñòîóòâîðþþ÷à íå-ìàòîäà Heterodera schachtii — îäèí ç íàéá³ëüø íåáåçïå÷íèõ ïàòîãå-

í³â öóê ðîâèõ áóðÿê³â òà ð³ïàêó. Ïîïåðåä í³ìè äîñë³äæåííÿìè íàøî¿ ëàáîðàòîð³¿ âñòàíîâëåíî çíà÷íå ïî-øèðåííÿ òà âèñîêó øêîäî÷èíí³ñòü öüîãî âèäó íà ïîñ³âàõ âêàçàíèõ êóëüòóð â Óêðà¿í³ [4, 17, 18]. Ïðî-òå ö³ë³ñíèõ ñèñòåì ìîí³òîðèíãó òà êîíòðîëþ áóðÿêîâî¿ íåìàòîäè ùå íå ðîçðîáëåíî.

Ñîºâà öèñòîóòâîðþþ÷à íåìàòîäà Heterodera glycines — íàéá³ëüø çíà-÷óùèé íåìàòîäíèé ïàòîãåí äëÿ ñî¿, ïðîòå öåé âèä ââàæàºòüñÿ â³äñóòí³ì â Óêðà¿í³ êàðàíòèííèì îðãàí³çìîì [11]. Êîíòðîëåì Heterodera glycines çàéìàþòüñÿ âèêëþ÷íî ïðàö³âíèêè Äåðæàâíî¿ âåòåðèíàðíî¿ òà ô³òîñà-í³òàðíî¿ ñëóæáè.

Çîëîòèñòà êàðòîïëÿíà öèñòîóòâî-ðþþ÷à íåìàòîäà Globodera rostochien-sis ìàº ñòàòóñ îáìåæåíî ïîøèðåíîãî

№ п/п Культура

Основні нематодозиЧи розроб-

лено вітчиз-няну систему моніторингу / контролю

Збудник

Наявність вогнищ в

Україні (література / власні дані)

Чи потребує негайного

дослідження

1 Пшениця (у т.ч. озима)

Heterodera avenae +/- Так Ні/ні

Комплекс паразитичних нематод +/+ Ні Так/так

2 Соняшник на зерно

Комплекс паразитичних нематод -/- Так Ні/ні

3 Ячмінь (у т.ч. ярий)

Heterodera avenae +/- Так Ні/ні


4 Кукурудза зерно / силос та зелений корм

Комплекс паразитичних нематод +/+ Так Ні/ні

5 Картопля Globodera rostochiensis +/+ Так Так/ні

Ditylenchus destructor +/+ Так Ні/ні


6 Соя Heterodera glycines -/- Ні Ні/ні


7 Ріпак Heterodera schachtii +/+ Так Ні/ні


8 Цукрові буряки Heterodera schachtii +/+ Так Ні/ні


9 Овочеві культури Meloidogyne sp +/+ (закр. ґрунт) Так Ні/ні

Комплекс паразитичних нематод

+/+ (у закр. та відкр. ґрунті) Так Ні/ні

2. Ïðîáëåìà íåìàòîäîç³â îñíîâíèõ ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüêèõ êóëüòóð òà ñòàí íàóêîâèõ äîñë³äæåíü

Ðèñ. 2. Óðàæåííÿ êîðåíåïëîä³â öóêðîâèõ áóðÿê³â Heterodera schachtii: çë³âà — çäîðîâ³, ñïðàâà — óðàæåí³

Ðèñ. 3. Öèñòè Globodera rostochiensis íà êîðåíÿõ êàðòîïë³

Ñ³÷åíü 2012 13


íà òåðèòîð³¿ Óêðà¿íè êàðàíòèííîãî îðãàí³çìó. Ç ÷àñó çàñíóâàííÿ â ²í-ñòèòóò³ çàõèñòó ðîñëèí ëàáîðàòîð³¿ íåìàòîëîã³¿ öåé ïàòîãåí º öåíòðàëü-íèì îá’ºêòîì, ÿêèé äîñë³äæóþòü ¿¿ ñï³âðîá³òíèêè. Çà 20 ðîê³â ³ñíóâàí-íÿ ëàáîðàòîð³ºþ âèêîíàíî ðîáîòè ùîäî ç’ÿñóâàííÿ îáñÿã³â òà ð³âíÿ çàðàæåíîñò³ ñ³ëüãîñïóã³äü, ñòâîðåí-íÿ ñò³éêèõ äî ïàòîãåíà ñîðò³â êàð-òîïë³ òà óäîñêîíàëåííÿ ïðèéîì³â êîíò ðîëþ ÇÊÍ [9, 12, 3, 13]. Çà ìè-íóëå ï’ÿòèð³÷÷ÿ ðîçðîáëåíî ñèñòå-ìó ìåòîä³â ìîí³òîðèíãó çîëîòèñòî¿ êàðòîïëÿíî¿ íåìàòîäè. Çàâäàííÿì íàéáëèæ÷îãî ïåð³îäó ìàº ñòàòè ðîç-ðîáêà ö³ë³ñíî¿ ñèñòåìè çàõèñíèõ çà-õîä³â êàðòîïë³ â³ä ãëîáîäåðîçó.

Ãàëîâ³ íåìàòîäè ðîäó Meloidogyne øêîäÿòü âåëèê³é ê³ëüêîñò³ âèä³â êóëüòóðíèõ ðîñëèí. Íàéá³ëüøå ïî-òåðïàþòü â³ä íèõ ðîñëèíè ó çàêðè-òîìó ´ðóíò³, îñê³ëüêè óìîâè ó òèì-÷àñîâèõ òà ñòàö³îíàðíèõ òåïëèöÿõ ñïðèÿþòü øâèäêîìó ðîçâèòêó ïà-òîãåíà. Íàøèìè ïîïåðåäí³ìè äî-ñë³äæåííÿìè âñòàíîâëåíî çíà÷íå ïîøèðåííÿ òà âèñîêó øê³äëèâ³ñòü ìåëîéäîã³íîçó íà îâî÷åâèõ êóëü-òóðàõ çàêðèòîãî ´ðóíòó [1, 2]. Íà ÷àñ³ — ðîçðîáêà ñèñòåì ìîí³òîðèíãó ìåëîéäîã³íîçó òà çàõèñòó â³ä íüîãî îâî÷åâèõ êóëüòóð â óìîâàõ çàêðèòîãî ´ðóíòó.

Áóëüáîâà íåìàòîäà Ditylenchus destructor — ðåãóëüîâàíèé íåêàðàí-òèííèé îðãàí³çì, íàéíåáåçïå÷í³øèé ïàòîãåí, ùî ñïðè÷èíÿº çíà÷í³ çáèò-êè ï³ä ÷àñ çáåð³ãàííÿ ïðîäîâîëü÷î¿ òà íàñ³ííºâî¿ êàðòîïë³. Ïîïåðåäí³ìè äîñë³äæåííÿìè íàìè äîâåäåíî çíà-÷íå ïîøèðåííÿ òà âèñîêó øê³äëè-â³ñòü D.destructor [16, 19]. Íà ïîðÿä-êó äåííîìó — ðîçðîáêà ñèñòåì ìî-í³òîðèíãó òà êîíòðîëþ ÷èñåëüíîñò³ áóëüáîâî¿ íåìàòîäè.

Ùîäî êîìïëåêñó ïàðàçèòè÷íèõ âèä³â íåìàòîä ñë³ä çàçíà÷èòè, ùî íàéá³ëüø ïîâíî âîíè äîñë³äæåí³ íàìè íà îçèì³é òà ÿð³é ïøåíèö³, öóêðîâèõ áóðÿêàõ, îâî÷åâèõ êóëü-òóðàõ çàêðèòîãî ´ðóíòó òà êàðòîïë³ [1, 2, 4-7, 16, 22]. Äëÿ öèõ êóëüòóð (çà âèêëþ÷åííÿì ïøåíèö³) íåîáõ³ä-íî ðîçðîáèòè ñèñòåìè ìîí³òîðèí-ãó êîìïëåêñó ïàðàçèòè÷íèõ âèä³â. Ùîäî ÿ÷ìåíþ, êóêóðóäçè òà ñî-íÿøíèêó, ³ñíóº çíà÷íèé îáñÿã ë³òå-ðàòóðíèõ äàíèõ ïðî âòðàòè âðîæàþ â³ä íåìàòîäîç³â, ñïðè÷èíåíèõ ñàìå êîìïëåêñîì ô³òîãåëüì³íò³â [8, 15]. Ïðîòå äåòàëüíî íàìè öÿ ïðîáëåìà íå âèâ÷åíà. Îêðåì³ ðîáîòè ñòîñóâà-ëèñü âèâ÷åííÿ êîìïëåêñó íåìàòîä íà êóêóðóäç³ òà ÿ÷ìåí³ (ÿê ïîïåðåä-

íèê³â ó ñ³âîçì³íàõ) [5, 17]. Òîìó â íàéáëèæ÷èé ÷àñ íåîáõ³äíî ïðîâåñòè îáñòåæåííÿ ïîñ³â³â ÿ÷ìåíþ, êóêó-ðóäçè òà ñîíÿøíèêó äëÿ ç’ÿñóâàííÿ ð³âíÿ çàñåëåíîñò³ ðîñëèí ô³òîãåëü-ì³íòàìè òà îö³íêè ð³âíÿ øê³äëèâîñò³ ¿õ ïîïóëÿö³é.

ÂÈÑÍÎÂÊÈÂèùåíàâåäåíà ³íôîðìàö³ÿ ñâ³ä-

÷èòü ïðî àêòóàëüí³ñòü íàóêîâèõ äî-ñë³äæåíü ç ìåòîþ ðîçðîáêè ñèñòåì ìîí³òîðèíãó òà êîíòðîëþ íåìàòîäî-ç³â ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüêèõ êóëüòóð, ñïðè÷èíåíèõ:

• â³âñÿíîþ öèñòîóòâîðþþ÷îþ íåìàòîäîþ (Heterodera avenae) òà êîìïëåêñîì ïàðàçèòè÷íèõ âèä³â íà çåðíîâèõ êóëüòóðàõ (ïøåíèö³, ÿ÷ìåí³, êóêóðóäç³);

• áóðÿêîâîþ öèñòîóòâîðþþ÷îþ íåìàòîäîþ (Heterodera scha-chtii) òà êîìïëåêñîì ïàðàçè-òè÷íèõ âèä³â íà öóêðîâèõ áó-ðÿêàõ òà ð³ïàêó;

• çîëîòèñòîþ êàðòîïëÿíîþ öèñ-òîóòâîðþþ÷îþ (Globodera ros-tociensis) òà áóëüáîâîþ (Dity-lenchus destructor) íåìàòîäàìè, à òàêîæ êîìïëåêñîì ïàðàçè-òè÷íèõ âèä³â íà êàðòîïë³;

• ãàëîâèìè íåìàòîäàìè (ð. Me-loi dogyne) òà êîìïëåêñîì ïà-ðàçèòè÷íèõ âèä³â íà îâî÷åâèõ êóëüòóðàõ â çàêðèòîìó ´ðóíò³.


1. Белявская Л. Антинематодные свойства Streptomyces avermytilis УКМ АС-2179 и его авермектинсодержащего комплекса — Авер-кома / Л. Белявская, Т. Галаган, Е. Болтовская, В. Козырицкая, Е. Валагурова, Д. Сигарева, Г. Иутинская / Ştiinţa agricolã (Agricultural sci-ence) (Moldova). — 2009. — 1. — P. 29—33.

2. Болтовская Е.В. Комплексы нема-тод овощных культур закрытого грунта на Украине / Е.В. Болтовская, Д.Д. Сигарева, М.В. Горященко, Л.П. Николайчук / Нема-тоды естественных и трансформированных эко систем. — Сб. научных трудов. — Петро-заводск, 2007. — С. 24—25.

3. Галаган Т.А. Распространение Glo-bodera rostochiensis (Woll.) Behrens в

западных областях Украины / Т.А. Галаган, Н.Я. Сильчак / Нематоды естественных и трансформированных экосистем. Материалы 9-го симпозиума Российского общества нематологов с международным участием (Петрозаводск, 27 июня — 1 июля 2011 г.). — Петрозаводск: Карель-ский научный центр РАН, 2011. — С. 12, 52—54.

4. Галаган Т.О. Комплекси фітонема-тод бурякового агроценозу / Т.О. Галаган, В.М. Григор’єв / Захист і карантин рослин. — Вип. 50. — Київ, 2004. — С. 184—189.

5. Галаган Т.О. Комплекс фітонематод агроценозів пшениці в умовах відкритого та закритого ґрунту і способи регулювання їх чисельності / Т.О. Галаган / Автореф. дисс. на зд. наук. ст. канд. біол. наук. — Національний аграрний університет. — К. — 2005. — 22 с.

6. Галаган Т.О. Паразитичні фітонема-тоди, шкодочинність на озимій пшениці / Т.О. Галаган / Захист рослин. — 1998. — 10. — С. 4—5.

7. Галаган Т.О. Шкідливість фітогель-мінтів на озимій пшениці в селекційному тепличному комплексі / Т.О. Галаган / На-уковий вісник НАУ. — К., 2006. — Вип. 98. — С. 32—36.

8. Кирьянова Е.С. Паразитические нематоды растений и меры борьбы с ними / Е.С. Кирьянова , Э.Л. Кралль — Л.: Наука, 1969. — Т. 1. — 447 с.

Ðèñ. 4. Ïî÷àòêîâà òà ê³íöåâà ñòàä³ÿ äèòèëåíõîçó êàðòîïë³ (çáóäíèê — Ditylenchus destructor)

Ðèñ. 5. Ðîñëèíè îã³ðêà, óðàæåí³ ãàëîâèìè íåìàòîäàìè ðîäó

Meloidogyne

14 Ñ³÷åíü 2012


9. Мірошник Т.Г. Поширення, шкодо-чинність та заходи боротьби із золотистою картопляною нематодою в Україні / Т.Г. Мі-рошник / Автореф. дисс. на зд. наук. ст. канд. біол. наук. — Національний аграрний універ-ситет. — К. — 1995. — 23 С.

10. Никитин В.С. Цистообразующие фитонематоды Полесья Украины / В.С. Ники-тин / Автореф. дис. … канд. биол. наук. — М., 1976. — 24 с.

11. Перелік регульованих шкідливих орга-нізмів: http://golovderzhkarantyn.gov.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=59&Itemid=1

12. Пилипенко Л.А. Взаємовідносини в системі паразит-рослина-господар при глободерозі картоплі / Л.А. Пилипенко / Автореф. дисс. на зд. наук. ст. канд. біол. наук. — Національний аграрний універси-тет. — К. — 1999. — 20 с.

13. Положенець В.М. Біологічні та мор-фологічні особливості розвитку золотистої цистоутворюючої картопляної нематоди у зоні Полісся України / В.М. Положенець, О.В. Гурманчук, Т.О. Галаган / Наукові допо-віді НУБіП. — 2011. — 6 (28): http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/nd/2011_6/11pvm.pdf

14. Рослинництво України: Статистичний збірник. — К.: Державний комітет статисти-ки. — 2011. — 100 с.

15. Сигарева Д.Д. Возможность использо-вания протравителей озимой пшеницы в за-висимости от численности паразитических нематод /Д.Д. Сигарева, А.Н. Ковалишина, Л.А. Пилипенко, Е.С. Никишичева, Т.А. Га-лаган / Тез. 4–го междунар. нематологичес-кого симпозиума, посвященного 110-летию рождения проф. А.А. Парамонова. — Москва, 2001. — С. 105—107.

16. Сигарева Д.Д. Комплекс видов фито-нематод в ризосфере картофеля в Восточ-ной Украине / Д.Д. Сигарева, Т.М. Жилина, О.И. Рудник, Т.А. Галаган / Матер. междунар. конф. «Фауна, биология, морфология и сис-тематика паразитов» (19—21 апреля 2006 г., г. Москва). — С. 261—263.

17. Сигарева Д.Д. Паразитические нематоды основных культ ур полевых cвекловичных севооборотов Лесостепи Украи-ны / Д.Д. Сигарева / Автореф. дис. ... докт. биол. наук: 03.00.20. — К., 1988. — 40 с.

18. Сігарьова Д.Д. Бурякова нематода в бурякових та ріпакових сівозмінах: моні-торинг та шляхи зниження чисельності / Д.Д. Сігарьова, Л.А. Пилипенко // Захист рос-лин. — 2001. — № 4. — С. 11—12.

19. Сігарьова Д.Д. Дитиленхоз бульб в період зберігання / Д.Д. Сігарьова, Т.М. Жи-ліна / Вісник аграрної науки. — 2—4. — №7. — С. 21—25.

20. Сігарьова Д.Д. Новий підхід до моні-торингу нематодозів рослин / Д.Д. Сігарьова, Т.О. Галаган, К.С. Нікішичева / Вестник зо-ологии. — 2010. -отд. вып. 23. — С. 183—190.

21. Термено В.К. Овсяная нематода на зерновых культурах в Центральном Полесье Украины и обоснование мер борьбы с ней / В.К. Термено / Автореф. дисс. …. канд. биол. наук. — М., 1988. — 21 с.

22. Galagan T.O. Plant parasitic nematodes of winter wheat in conditions of closed and opened soil /T.O.Galagan, D. D. Sigareva / Abstr. of XXVIII International Symposium of European Society of Nematologists (5—9 June,2006, Blagoevgrad-Bulgaria). –So¬ a-Moscow,2006. — P.124—125.

23. Top production- Ukraine http://faostat.fao.org/site/339/default.aspx

Ò.À. Ãàëàãàí

Íàèáîëåå îïàñíûå äëÿ ðàñòåíèåâîäñòâà Óêðàèíû íåìàòîäîçû

Íà îñíîâàíèè àíàëèçà ñòàòèñòè-÷åñêîé èíôîðìàöèè, ðåçóëüòàòîâ ñîá-ñòâåííûõ èññëåäîâàíèé è ëèòåðàòóð-íûõ äàííûõ ñîñòàâëåí ñïèñîê íàèáîëåå îïàñíûõ äëÿ ðàñòåíèåâîäñòâà Óêðàèíû íåìàòîäîçîâ.

ñåëüñêîõîçÿéñòâåííûå êóëüòóðû, íåìàòîäîçû, ãåòåðîäåðîç çåðíîâûõ, ãåòåðîäåðîç ñàõàðíîé ñâåêëû è ðàï-ñà, ãëîáîäåðîç è äèòèëåíõîç êàðòî-ôåëÿ, ìåëîéäîãèíîç îâîùíûõ êóëü-òóð çàùèùåííîãî ãðóíòà, êîìïëåêñ ïàðàçèòè÷åñêèõ âèäîâ íåìàòîä

T.A. Galagan

The most dangerous to plant growing of Ukraine nematode diseases

On the basis of the analysis of the statistical information, results of own re-searches and the literary data the list of the most dangerous to plant growing of Ukraine nematode diseases is made.

agricultural crops, nematode disea-ses, heteroderosis of grain, hete-roderosis of sugar beet and rape, glo-boderosis and ditylenchosis of potato, meloidogynosis of vegetable crops in the protected ground, complex of parasitic nematodes species

Íàâåäåíî â³äîìîñò³ ïðî îñîáëèâîñ-ò³ ìîðôîëîã³¿, á³îëîã³¿ ðîçâèòêó, øêî-äî÷èííîñò³ àìåðèêàíñüêî¿ ñëèâîâî¿ ïëîäîæåðêè (Cydia prunivora Walsh) òà çàõîäè îáìåæåííÿ øê³äëèâîñò³ öüîãî êàðàíòèííîãî îðãàí³çìó.

êàðàíòèí ðîñëèí, Cydia prunivora Walsh, ìîðôîëîã³ÿ, á³îëîã³ÿ ðîç-âèòêó, øêîäî÷èíí³ñòü, çàõîäè çà-õèñòó

Ñåðåä øê³äíèê³â, ÿê³ ÿâëÿþòü çà-ãðîçó ïëîäîâèì êóëüòóðàì, çíà÷íèé ³íòåðåñ ÿâëÿº àìåðèêàíñüêà ñëèâîâà ïëîäîæåðêà (Cydia prunivora Walsh). Öåé øê³äíèê â³äñóòí³é â Óêðà¿í³ òà Êðà¿íàõ ªÎÇÐ. Äî Ñïèñêó À1 «Ïåðåë³êó ðåãóëüîâàíèõ øê³äëèâèõ îðãàí³çì³â Óêðà¿íè» öåé âèä áóëî âêëþ÷åíî ó 2007 ðîö³ [1]. Ç îãëÿäó íà öå îñîáëèâî¿ àêòóàëüíîñò³ íàáó-âàº ³íôîðìàö³ÿ ùîäî ìîðôîëîã³÷íèõ

îçíàê âèäó, á³îëîã³¿ ðîçâèòêó, ðîç-ïîâñþäæåííÿ, øê³äëèâîñò³ òà çàõî-ä³â êîíòðîëþ.

Ìåòà äîñë³äæåíü — çá³ð, àíàë³ç òà óïîðÿäêóâàííÿ ³íôîðìàö³¿ ïðî óñ³ àñïåêòè ³ñíóâàííÿ àìåðèêàí-ñüêî¿ ñëèâîâî¿ ïëîäîæåðêè, êë³ìà-òè÷í³ óìîâè àðåàëó, çàõîäè áîðîòüáè ³ç øê³äíèêîì.

Ìàòåð³àëîì äîñë³äæåíü áóëè ë³òåðàòóðí³ â³äîìîñò³ â³ò÷èçíÿíèõ

àâòîð³â òà çàêîðäîííèõ äîñë³äíèê³â ïðî àìåðèêàíñüêó ñëèâîâó ïëîäî-æåðêó, ìåòîä äîñë³äæåíü — àíàë³-òè÷íî-á³áë³îãðàô³÷íèé.

Ðåçóëüòàòè äîñë³äæåíü. Ïåðâèí-íèì àðåàëîì àìåðèêàíñüêî¿ ñëèâîâî¿ ïëîäîæåðêè º ñõ³äíà ÷àñòèíà Ï³âí³÷-íî¿ Àìåðèêè (ï³âí³÷íî-ñõ³äí³ øòàòè ÑØÀ òà ñóì³æí³ îáëàñò³ Êàíàäè), çâ³äêè øê³äíèê ïîøèðèâñÿ íà ³íø³ ÷àñòèíè Ï³âí³÷íî¿ Àìåðèêè (Çàõ³ä-íà Êàíàäà òà ÑØÀ). Íèí³ â ÑØÀ øê³äíèê çóñòð³÷àºòüñÿ ïðàêòè÷íî âñþäè, â Êàíàä³ — íà ñõîä³ êðà¿íè òà ó Áðèòàíñüê³é Êîëóìá³¿. ª íåï³ä-òâåðäæåí³ äàí³ ïðî âèÿâëåííÿ àìå-ðèêàíñüêî¿ ñëèâîâî¿ ïëîäîæåðêè ó ïðîâ³íö³¿ Õåéëóíöçÿí â Êèòà¿ (Àç³ÿ). Øê³äíèê ìîæå áóòè ðîçïîâñþä-æåíèì íà ñòàä³¿ ãóñåíèö³ â ïëîäàõ, íà ñòàä³¿ ëÿëå÷êè ç ́ ðóíòîì àáî ç ïî-ñàäêîâèì òà ïðèùåïëþâàëüíèì ìà-

ÓÄÊ 632.913.1

ÀÌÅÐÈÊÀÍÑÜÊÀ ÑËÈÂÎÂÀ ÏËÎÄÎÆÅÐÊÀ (Cydia prunivora Walsh) — êàðàíòèííèé øê³äíèê ïëîäîâèõ êóëüòóð

Ë.Ã. Ò²ÒÎÂÀ, êàíäèäàò á³îëîã³÷íèõ íàóê,

Þ.Å. ÊËÅ×ÊÎÂÑÜÊÈÉ, äîêòîð ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüêèõ íàóê

Äîñë³äíà ñòàíö³ÿ êàðàíòèíó âèíîãðàäó ³ ïëîäîâèõ êóëüòóð

²ÇÐ ÍÀÀÍ

Ñ³÷åíü 2012 15


òåð³àëîì. Ó ìåæàõ êðà¿íè ³ìàãî ìîæå ïåðåíîñèòèñÿ íà íåçíà÷íó â³äñòàíü â³ä îñíîâíîãî îñåðåäêó ïîòîêàìè ïîâ³òðÿ àáî àêòèâíèìè ïåðåëüîòàìè.

²ìàãî àìåðèêàíñüêî¿ ñëèâîâî¿ ïëîäîæåðêè — ìàëåíüê³ ìåòåëèêè ç äîâæèíîþ ò³ëà ïðèáëèçíî 7 ìì, ìåíø³ í³æ ñõ³äíà òà âèøíåâà ïëî-äîæåðêè, ìàþòü ðîçìàõ êðèë 11 ìì. Ïåðåäí³ êðèëà òåìíî-êîðè÷íåâ³ ç îðàíæåâèìè ïëÿìàìè òà òðüîìà ñâ³ò-ëî-áëàêèòíèìè ïîïåðå÷íèìè ë³í³ÿ-ìè. Ó ñåðåäèí³ êðèëà ³ íà âåðõ³âö³ ãîëîâè — äâ³ íàéá³ëüø³ ïëÿìè çî-ëîòîãî êîëüîðó. Ó ñòàí³ ñïîêîþ ïðè ñêëàäåíèõ êðèëàõ ö³ îáëàñò³ ôîð-ìóþòü çîëîòó ñìóãó (ðèñ. 1). Êðàé

êðèëà òåìí³øèé, í³æ îñíîâíå ïîëå ³ ìàº ÷îðíó îñíîâíó ë³í³þ. ßéöå — áëèñêó÷èé ïëîñêèé îâàëüíèé äèñê ðîçì³ðîì 0,65 ќ 0,55 ìì ìîëî÷íî-á³ëîãî çàáàðâëåííÿ. Ïî ì³ð³ ðîçâè-òêó çì³íþº êîë³ð íà æîâòèé, ÷åðåç îáîëîíêó ÿéöÿ âèäíî òåìíó ãîëîâ íó êàïñóëó òà ÷åðâîíóâàòå ê³ëüöå íàâ-êîëî åìáð³îíà. Ãóñåíèöÿ ìîëîäøîãî â³êó çàâäîâæêè äî 1,2 ìì, ñëèâîâî-á³ëîãî êîëüîðó ç ÷îðíîþ àáî òåìíî-êîðè÷íåâîþ ãîëîâíîþ êàïñóëîþ. Ç ðîç âèò êîì ãóñåíèö³ ¿¿ çàáàðâëåí-íÿ çì³íþºòüñÿ íà ðîæåâå ð³çíî¿ ³í-òåíñèâíîñò³, ãðóäíèé òà ñïèííèé ùèòêè, à òàêîæ ãîëîâíà êàïñóëà (0,82 ìì) íàáóâàþòü êîðè÷íåâîãî êîëüîðó, äîâæèíà ñÿãàº 7,5—9,5 ìì. Ãóñåíèö³ çàëÿëüêîâóþòüñÿ ó ù³ëüíèõ øîâêîâèñòèõ á³ëèõ êîêîíàõ. Ëÿëå÷-êà çîëîòèñòî-êîðè÷íåâîãî êîëüîðó, ðîçì³ðîì ïðèáëèçíî 2 ќ 5 ìì, çíà-õîäèòüñÿ ó ù³ëüíîìó øîâêîâèñòî-ìó á³ëîìó êîêîí³, ÿêèé ìîæå áóòè ðîçòàøîâàíèé ó ù³ëèíàõ êîðè àáî ´ðóíò³.

Á³îëîã³ÿ ðîçâèòêó àìåðèêàíñüêî¿ ñëèâîâî¿ ïëîäîæåðêè àíàëîã³÷íà á³îëîã³¿ ðîçâèòêó ÿáëóíåâî¿ ïëîäî-æåðêè (Cydia pomonella L). Çèìóþòü ãóñåíèö³ îñòàííüîãî â³êó ó êîêîí³ íà ñòîâáóðàõ äåðåâ ó ù³ëèíàõ. Ó çàõ³ä-í³é ÷àñòèí³ àðåàëó íà ïî÷àòêó òðàâ-íÿ ãóñåíèö³ çàëÿëüêîâóþòüñÿ. Ñòàä³ÿ

ëÿëå÷êè òðèâàº 2—3 òèæí³. Ë³ò ³ìàãî ïî÷èíàºòüñÿ íàïðèê³íö³ òðàâíÿ òà òðèâàº ïðîòÿãîì ÷åðâíÿ (ï³ê ëüîòó — ñåðåäèíà ÷åðâíÿ). Ñàìèöÿ â³äêëàäàº 40—60 ÿºöü. ßéöÿ ðîçì³ùóº ïîîäè-íîêî íà âåðõí³é ïîâåðõí³ ëèñòê³â òà íà çàâ’ÿçÿõ. Ðîçâèòîê ÿºöü çàâåðøó-ºòüñÿ ïðèáëèçíî ÷åðåç 10 ä³á. Ï³ñëÿ â³äðîäæåííÿ ãóñåíèö³ ïåðøîãî â³êó çàíóðþþòüñÿ ó ì’ÿêîòü á³ëÿ ÷àøå÷-êè ïëîäà. Âîíè áóðàâëÿòü õîäè ï³ä øê³ðêîþ, àëå íå äîñÿãàþòü ñåðöåâè-íè. ²íêîëè, àëå äóæå ð³äêî, ãóñåíèö³ ïåðøîãî ïîêîë³ííÿ æèâëÿòüñÿ íà ìîëîäèõ ïàãîíàõ, ÿê ³ ñõ³äíà ïëî-äîæåðêà. Ñòàä³ÿ ãóñåíèö³ ïåðøîãî ïîêîë³ííÿ òðèâàº 18—24 äîáè ³ çà-âåðøóºòüñÿ íàïðèê³íö³ ëèïíÿ — ïî-÷àòêó ñåðïíÿ. Çíà÷íà ÷àñòèíà ãóñå-íèöü çàâåðøóº ðîçâèòîê ó ïàäàëèö³ àáî ïëîäàõ. ²ìàãî äðóãîãî ïîêîë³ííÿ ïî÷èíàþòü ë³ò íà ïî÷àòêó ñåðïíÿ ³ ìîæóòü ïðîäîâæóâàòè ó æîâòí³. Ï³ê ëüîòó ñïîñòåð³ãàºòüñÿ â ñåðåäèí³ ñåðïíÿ. Ãóñåíèö³ äðóãîãî ïîêîë³í-íÿ ÷àñòî âèÿâëÿþòüñÿ ó ïëîäàõ, äå ãîòóþòüñÿ äî çèì³âë³ [2]. Ó ðàéîí³ Ì³ëüòîí-Ôð³âîòåð (øòàò Îðåãîíà, ÑØÀ), äå àìåðèêàíñüêà ñëèâîâà ïëîäîæåðêà º ãîëîâíèì øê³äíèêîì ñëèâè ³ âèøí³, ìîæå ñïîñòåð³ãàòè-ñÿ íåäîðîçâèíåíå òðåòº ïîêîë³ííÿ. Îäíàê ãóñåíèö³ íå çäàòí³ çàâåðøèòè ðîçâèòîê [3]. Ïðè ðîçâåäåíí³ øê³ä-íèêà â ëàáîðàòîðíèõ óìîâàõ ïðè òåìïåðàòóð³ 25°Ñ áóëî âèçíà÷åíî, ùî ñòàä³ÿ ðîçâèòêó ÿºöü òðèâàº 4 äîáè, ãóñåíèöü ïåðøîãî â³êó — äî 3 ä³á, äðóãîãî â³êó — â ñåðåäíüîìó 5 ä³á, òðåòüîãî — â³ä 5 äî 12 ä³á, ÷åò-âåðòîãî — â³ä 8 äî 20 ä³á, ëÿëå÷êè — 13 ä³á, ³ìàãî — 22 äîáè. Íèæí³é òåï-ëîâèé ïîð³ã ðîçâèòêó ÿºöü — 8,5°Ñ [4]. Ïðè òåìïåðàòóð³ 25°Ñ, â³äíîñí³é âîëîãîñò³ ïîâ³òðÿ 50—60% ³ ôîòîïå-ð³îä³ 18:6 (Ä:Í) ðîçâèòîê îäíîãî ïî-êîë³ííÿ òðèâàº ïðèáëèçíî 30 ä³á [5]. Âèâ÷åííÿ åôåêòó ä³¿ íèçüêèõ òåìïå-ðàòóð âèçíà÷èëî, ùî ïðè òåìïåðàòó-ð³ 2°Ñ ÿéöÿ çáåð³ãàþòü çäàòí³ñòü äî

ïîäàëüøîãî ðîçâèòêó ïðîòÿãîì 90 ä³á, ãóñåíèö³ ÷åòâåðòîãî â³êó — 71,5 äîáè [6].

Ïåðåâàæíèìè êîðìîâèìè ðîñ-ëèíàìè äëÿ àìåðèêàíñüêî¿ ñëèâî-âî¿ ïëîäîæåðêè º ïëîäîâ³ òà äåêî-ðàòèâí³ êóëüòóðè ðîäèíè Rosaceae: Malus spp., Prunus spp., Grataegus spp. (ïåðâèííà êîðìîâà ðîñëèíà), îñî-áëèâî ïëîäîíîñí³ ð³çíîâèäè, òàê³ ÿê G. holmesiana. Çà äàíèìè P.J. Chap-man, S.E. Link [7], ãóñåíèö³ ìîæóòü ðîçâèâàòèñÿ ó ãàëàõ ðîñëèí ðîäèí Quercus òà Ulmus. Âïåðøå ïðî àìå-ðèêàíñüêó ñëèâîâó ïëîäîæåðêó, ÿê ïðî øê³äíèêà ê³ñòî÷êîâèõ êóëüòóð â øòàò³ Îðåãîí (ÑØÀ), áóëî çàÿâëå-íî ó 1953 ðîö³. Ïîò³ì ñïàëàõè áóëî çàðåºñòðîâàíî ó 1958 ð. íà ñëèâ³ â Áðèòàíñüê³é Êîëóìá³¿, â Ìàí³òîá³, Îíòàð³î, Íîâ³é Øîòëàíä³¿ íà âè-øí³ (Êàíàäà), â 1968—1969 ðð. — íà ÿáëóí³ ó øòàò³ Íüþ-Éîðê (ÑØÀ). Åêîíîì³÷í³ çáèòêè áóëî çàðåºñòðî-âàíî â ñàäàõ øòàò³â Ìàññà÷óñåòñ — 1972 ð., Ìåí òà Íüþ-Éîðê — 1973 ð. Çà â³äñóòíîñò³ îáðîáîê ³íñåêòèöè-äàìè 70% ïëîä³â áóëè ïîøêîäæåí³ ãóñåíèöÿìè Grapholitha prunivora. Ãó-ñåíèö³ ïðîãðèçàþòü ïîâåðõíåâ³ õîäè ï³ä øê³ðêîþ ïëîäà íà ãëèáèí³ äî 6 ìì. Ñïî÷àòêó ïîøêîäæåííÿ ìàëî-ïîì³òí³, àëå ïðè ïîäàëüøîìó çìîð-ùóâàíí³ øê³ðêè ñòàþòü ïîì³òíèìè åêñêðåìåíòè ó ì³ñö³ âõ³äíîãî îòâîðó. Çàçâè÷àé ïîøêîäæåííÿ çíàõîäÿòüñÿ íà ê³íö³ ÷àøå÷êè ïëîäó, àëå âîíè ìîæóòü áóòè á³ëÿ ïëîäîí³æêè àáî íà ïîâåðõí³ ïëîäó (ðèñ. 2). ×àñòè-íà ïëîä³â, ÿê³ ïîøêîäæåí³ ïåðøèì ïîêîë³ííÿì øê³äíèêà, ïåðåä÷àñíî îïàäàþòü, ³íø³, à òàêîæ ç ïîøêî-äæåííÿìè ãóñåíèöü äðóãîãî ïîêî-ë³ííÿ, íå ìàþòü ö³ííîñò³. Íèí³ â ÑØÀ òà Êàíàä³ ï³ñëÿ çàä³ÿíèõ ô³-òîñàí³òàðíèõ çàõîä³â øê³äíèê íå ìàº åêîíîì³÷íîãî çíà÷åííÿ [8, 9].

Âèÿâëÿþòü ³ìàãî àìåðèêàíñüêî¿ ñëèâîâî¿ ïëîäîæåðêè çà äîïîìîãîþ ôåðîìîííèõ ïàñòîê, ãóñåíèöü — ïðè

Ðèñ. 1. ²ìàãî àìåðèêàíñüêî¿ ñëèâîâî¿ ïëîäîæåðêè

Ðèñ. 2. Ïîøêîäæåííÿ, ÿê³ ñïðè÷èíÿº àìåðèêàíñüêà ñëèâîâà ïëîäîæåðêà: à — ïëîäàì ÿáëóí³, á — ïëîäàì ãëîäó

à á

16 Ñ³÷åíü 2012


â³çóàëüíîìó îáñòåæåíí³ íàñàäæåíü ïî íàÿâíîñò³ ïîøêîäæåíèõ ïëîä³â. Çà ðîçì³ðîì òà êîëüîðîì ãóñåíèö³ àìåðèêàíñüêî¿ ñëèâîâî¿ ïëîäîæåðêè ìàéæå íå â³äð³çíÿþòüñÿ â³ä ãóñåíèöü âèøíåâî¿ òà ñëèâîâî¿ ïëîäîæåðîê. ²äåíòèô³êàö³ÿ ãóñåíèöü ìîæëèâà çà øèðèíîþ ãîëîâíî¿ êàïñóëè. Ñå-ðåäí³é ïîêàçíèê øèðèíè ãîëîâíî¿ êàïñóëè ó Cydia pomonella ñòàíîâèòü 1,65 ìì, ó Ñ. ðrunivora — 0,82 ìì, ó Ñ. packardi — 0,89 ìì, y Ñ. molesta — 1,11 ìì (ðèñ. 3 à, á, â, ã). Òðè îñòàí-í³õ âèäè ìàþòü àíàëüí³ ãðåáåí³, ÿê³ â³äð³çíÿþòü ¿õ â³ä ãóñåíèöü ÿáëóíåâî¿ ïëîäîæåðêè ìîëîäøîãî â³êó. ²íøèé çàñ³á ³äåíòèô³êàö³¿ ãóñåíèöü àìåðè-êàíñüêî¿ ñëèâîâî¿ ïëîäîæåðêè — çà çàáàðâëåííÿì ò³ëà ãóñåíèöü, ÿêèõ áóëî îáëèòî îêðîïîì òà çàô³êñîâàíî ó 70% åòèëîâîìó ñïèðò³. Ñ. prunivora ºäèíà çáåð³ãàº ðîæåâèé ï³ãìåíò ó çîâí³øíüîìó ïîêðîâ³, ó ³íøèõ âèä³â êîë³ð ò³ëà çì³íþºòüñÿ íà âåðøêîâî-á³ëèé. Íàéá³ëüø äîñòîâ³ðí³ çàñî-áè — âèðîùóâàííÿ ãóñåíèöü â ëà-áîðàòîðíèõ óìîâàõ äî ñòàä³¿ ³ìàãî ç ïîñë³äóþ÷èì àíàë³çîì òèïó ïîøêî-äæåííÿ [10] àáî ÄÍÊ-ä³àãíîñòèêà, ÿêà çàïðîïîíîâàíà N.M. Barcenas, T.R. Unruh, L.G. Neven [11] äëÿ äè-ôåðåíö³àö³¿ êàðàíòèííèõ âèä³â ñåðåä ï³âí³÷íîàìåðèêàíñüêèõ øê³äíèê³â ïëîäîâèõ êóëüòóð Cydia prunivora, C. ðackardi, C. molesta, C. pomonella.

Ó êðà¿íàõ àðåàëó øê³äíèêà çà-õèñò â³ä àìåðèêàíñüêî¿ ñëèâîâî¿ ïëîäîæåðêè çä³éñíþºòüñÿ øëÿõîì îáðîáêè íàñàäæåíü ³íñåêòèöèäàìè, ÿê³ ðåêîìåíäîâàí³ ïðîòè ÿáëóíå-âî¿ ïëîäîæåðêè (Cydia pomonella) ó ñòðîêè, âèçíà÷åí³ çà äîïîìîãîþ ôåðîìîííèõ ïàñòîê [12]. Äëÿ âè-ÿâëåííÿ ³ìàãî øê³äíèêà âèêîðèñ-òîâóþòü á³îëîã³÷íî àêòèâí³ ðå÷î-âèíè ó âèãëÿä³ ñòàòåâîãî ôåðîìîíà Pherecon. Öå â ñâîþ ÷åðãó çàáåçïå-÷óº äåÿêå çíèæåííÿ ù³ëüíîñò³ ïî-ïóëÿö³¿ [13]. Åôåêòèâí³ á³îëîã³÷í³ çàñîáè íå â³äîì³.

ÂÈÑÍÎÂÊÈÄëÿ ïîïåðåäæåííÿ ïðîíèêíåííÿ

àìåðèêàíñüêî¿ ñëèâîâî¿ ïëîäîæåðêè çà ìåæ³ àðåàëó íåîáõ³äíî äîòðèìóâà-òèñÿ êàðàíòèííèõ ïðàâèë. Ðîñëèíè ç êîð³ííÿìè ðîäèí Malus, Prunus, Crataegus, Rosa, ÿê³ ³ìïîðòîâàíî ç êðà¿í àðåàëó Cydia prunivora, ìàþòü áóòè áåç ïëîä³â i êâ³ò³â òà âèðîùåí³ íà îðãàí³÷íîìó ñåðåäîâèù³. Ïëîäî-âó ïðîäóêö³þ íåîáõ³äíî ôóì³ãóâàòè ñó÷àñíèìè ôóì³ãàíòàìè òà çáåð³ãàòè â óìîâàõ, ÿê³ çàïîá³ãàþòü ðå³íâàç³¿ øê³äíèêîì.

Ðèñ. 3. ²äåíòèô³êàö³ÿ ãóñåíèöü Cydia prunivora Walsh ïî øèðèí³ ãîëîâíî¿ êàïñóëè

À — Cydia prunivora Walsh (0.82mm). Íå âèÿâëåíî íà ïåðñèêàõ, àáðèêîñàõ àáî íåêòàðèíàõ

Á — Cydia packardi Zeller (0.89mm). ª â³äîìîñ-ò³ ùîäî â³ðîã³äíîñò³ óøêîäæåííÿ ïåðñèêà.

Â — Cydia molesta Busck (1.11mm). Ïîøêîäæóº ê³ñòî÷êîâ³ êóëüòóðè, ð³äêî ÿáëóíþ

Ã — Cydia pomonella Lin naeus (1.65mm). Ïîøêîäæóº çåðíÿòêîâ³ êóëüòóðè, ð³äêî ê³ñòî÷êîâ³. Íå ìàº àíàëüíîãî ãðåáåíÿ

А

Б

В

Г


1. Перелік регульованих шкідливих ор-ганізмів. — Київ. — 2010. — Режим доступа: http://golovderzhkarantyn.gov.ua/

2. Krawczyk G. Occurrence and pest status of Lesser appleworm Grapholita prunivora Wals in Michigan apple orchards / Krawczyk G. James W. Johnson/ — Режим доступа: http: //www.actahort/org/sndex.htm/

3. Brown E.E. Life cycle of lesser appleworm in north-eastern Oregon / E. E. Brown // Journal of Economic Entomology. — 1953. — № 46. — P. 163.

4. Neven L.G. Biology and development of the wild and golden sport of Grapholitha pruni-vora (Lepidoptera: Tortricidae). / L.G. Neven, K.D. Mantey // Environmental Entomology. — 2004. — Vol. 33, № 4. — P. 506—512.

5. Mantey K.D. Laboratory rearing of lesser appleworm (Lepidoptera: Tortricidae) / K.D. Mantey, H.R. Mo® tt, L.G. Neven // Journal of Economic Entomology. — 2000. — Vol. 93 (3), № 6. — P. 1021—1024.

6. Neven L.G. E¢ ects of Low Temperature on Egg and Larval Stages of the Lesser apple-worm (Lepidoptera: Tortricidae) / L.G. Neven // Journal of Economic Entomology. — 2004. — Vol. 97(3), № 6. — P. 820—823.

7. Chapman P.J. Tortricid fauna of apple in New York / P.J. Chapman, S.E. Lienk // Special Publications/ Agricultural Experiment Station, Cornell University, Geneva. New York State. — 1971. — P. 46—48.

8. Hathaway D.O. Proceedings of the 66th Annual Western Orchard Pest & Disease Ma-nagement Conference 8—10 January 1992. / D. O. Hathaway, H.R. Mo® tt, T. Darnell // Port-land Publ. by Washington State Univ. — Pullman, Washington Proc. WOPDMC. — 66 — 1992. — P. 13—14.

9. Ginette H. Laplante. Resultats de depistage en 2002 des ravageurs du bleuet en Corymbe / Ginette H. Laplante. — Режим доступа: www.agrireseau.qc.ca/petitsfruits/ Documents/ Cor-mier_revHL.PDF

10. Lesser Apple worm, Grapholita pruni-vora (Walsh) / “Arthropod Management in Fruit Crops”. — Режим доступа: http://www. virgin-iafruit.ento.vt.edu/law.html

11. Baranas N.M. DNA diagnostics to identify internal feeders (Lepidoptera: Tortri-cidae) pome fruits of quarantine importance. / N.M. Baranas, T.R. Unruh, L.G. Neven. // Journal of Economic Entomology. — 2005. — Vol. 98, № 4. — P. 299—306.

12. Bostonian N.J. Chemical control of key and secondary arthropod pests of Quebec apple orchards. / N.J. Bostonian, C. Vincent, L.G. Si-mard. // Applied Agricultural search. — 1989. — № 4. — P. 179—184.

13. Pfeiffer D.G. Disruption of olfactory communication on oriental fruit moth and lesser appleworms a Virginia peach orchard / D.G. Pfei-¢ er, J.C. Killian // Journal of Agricultural Ento-mology. — 1988. — № 5, P. 235 — 241.

Ë.Ã. Òèòîâà, Þ.Ý. Êëå÷êîâñêèé

Àìåðèêàíñêàÿ ñëèâîâàÿ ïëîäîæîðêà (Cydia prunivora Walsh) — êàðàíòèííûé âðåäèòåëü ïëîäîâûõ êóëüòóð

Ïðèâåäåíû ñâåäåíèÿ î ìîðôîëîãèè, áèîëîãèè ðàçâèòèÿ, âðåäîíîñíîñòè è ìåðàõ áîðüáû ñ êàðàíòèííûì âðåäèòå-ëåì ïëîäîâûõ êóëüòóð — àìåðèêàíñêîé ñëèâîâîé ïëîäîæîðêîé (Cydia prunivora Walsh).

êàðàíòèí ðàñòåíèé, Cydia prunivora Walsh, ìîðôîëîãèÿ, áèîëîãèÿ ðàç-âèòèÿ, âðåäîíîñíîñòü, ìåðû áîðüáû

L.G. Titova, J.E. Klechkovskiy

Lesser appleworm (Cydia prunivora Walsh) — quarantine pest of fruit crops

In the article is presented information on morphology, developmental biology, damage and control measures with a quarantine pest of fruit crops — Lesser appleworm (Cydia prunivora Walsh).

ðlant quarantine, Cydia prunivora Walsh, morphology, developmental bi-o logy, harmfulness, control measures

Ñ³÷åíü 2012 17

Ñòiéêi ñîðòè

Â ðåçóëüòàò³ ô³òî³ìóíîëîã³÷íèõ äîñë³äæåíü êîëåêö³éíèé ìàòåð³àë òî-ìàòà (164 çðàçêè ð³çíîãî åêîëîãî-ãåî-ãðàô³÷íîãî ïîõîäæåííÿ) äèôåðåíö³-éîâàíî çà ñòóïåíåì ñò³éêîñò³ ïðîòè ÷îðíî¿ áàêòåð³àëüíî¿ ïëÿìèñòîñò³ íà ïðèðîäíîìó ôîí³ óðàæåííÿ. Âèä³ëåíî çðàçêè (äæåðåëà) ³ åòàëîíè-äèôåðåí-ö³àòîðè ñò³éêîñò³ äî ö³º¿ õâîðîáè, ÿê³ ðåêîìåíäóþòüñÿ äëÿ âèêîðèñòàííÿ â ñåëåêö³éí³é ïðàêòèö³.

÷îðíà áàêòåð³àëüíà ïëÿìèñò³ñòü, êîëåêö³éíèé ìàòåð³àë, ñò³éê³ñòü, òîìàò

Òîìàò ïîñ³äàº ïåðøå ì³ñöå ó ñâ³ò³ ñåðåä îâî÷åâèõ êóëüòóð (4 ìëí ãà), ó òîìó ÷èñë³ é ó çàêðèòîìó ´ðóíò³ (60% âñ³º¿ ïëîù³) [15].

Øèðîêå ïîøèðåííÿ ïîÿñíþºòü-ñÿ åêîëîã³÷íîþ ïëàñòè÷í³ñòþ òî-ìàòà, óðîæàéí³ñòþ, áàãàòîö³ëüîâèì âèêîðèñòàííÿì ïëîä³â ó ñâ³æîìó, çàêîíñåðâîâàíîìó é ïåðåðîáëåíî-ìó âèãëÿä³, âèñîêîþ á³îëîã³÷íîþ, ä³ºòè÷íîþ ö³íí³ñòþ é ñìàêîâèìè ÿêîñòÿìè. Ïëîäè òîìàòà ì³ñòÿòü âóãëåâîäè (êðîõìàëü, ïåêòèíè), öó-êîð (ãëþêîçà, ôðóêòîçà, ñàõàðîçà), îðãàí³÷í³ êèñëîòè (ÿáëó÷íà — 50% â³ä çàãàëüíî¿ êèñëîòíîñò³, ëèìîííà òà íåâåëèêà ê³ëüê³ñòü ùàâëåâî¿) [1].

Àëå óðîæàéí³ñòü òîìàòà íåñòà-á³ëüíà âíàñë³äîê óðàæåííÿ ãðèá-íèìè (ðàííÿ ñóõà ïëÿìèñò³ñòü, ô³-òîôòîðîç, àíòðàêíîç), à òàêîæ áàê-òåð³àëüíèìè (÷îðíà áàêòåð³àëüíà ïëÿìèñò³ñòü, áàêòåð³àëüíå â’ÿíåííÿ) ³ â³ðóñíèìè (ìîçà¿êà, êó÷åðÿâ³ñòü ëèñòÿ) õâîðîáàìè [11].

Îäí³ºþ ³ç ðîçïîâñþäæåíèõ ³ øêîäî÷èííèõ áàêòåð³é, ÿêà çàâäàº ³ñòîòíèõ âòðàò âðîæàþ òîìàòà º Xanthomonas vesicatoria Dowson — çáóäíèê ÷îðíî¿ áàêòåð³àëüíî¿ ïëÿ-ìèñòîñò³ [10], ì³æíàðîäíèé êîä ÿêî¿ (Xcv) [16]. Ïðîÿâëÿºòüñÿ õâîðîáà íà âñ³õ íàäçåìíèõ îðãàíàõ ìîëîäèõ ³ äîðîñëèõ ðîñëèí. Íà ñ³ì’ÿäîëÿõ óòâîðþþòüñÿ ÷îðí³ ïëÿìè, íà ëèñò-êàõ — äð³áí³ îêðóãë³ òåìíî-çåëåí³, ÿê³ ç ÷àñîì ÷îðí³þòü. Íà ÷åðåøêàõ ³ ñòåáëàõ ç’ÿâëÿþòüñÿ âèäîâæåí³ ÷îðí³ ïëÿìè, à íà ïëîäàõ — âèïóêë³ ÷îðí³ êðàïêè ó âèãëÿä³ áîðîäàâîê, ÿê³ îá-ëÿìîâàí³ âîäÿíèñòèì îá³äêîì [3, 5].

Îñíîâíèé øëÿõ çàïîá³ãàííÿ

âòðàò óðîæàþ â³ä õâîðîá º âïðîâàä-æåííÿ ó âèðîáíèöòâî ñò³éêèõ ñîðò³â òîìàòà, ùî íå ïîòðåáóþòü õ³ì³÷íîãî çàõèñòó [1].

Åôåêòèâí³ñòü ñåëåêö³éíî¿ ðîáî-òè ç³ ñòâîðåííÿ õâîðîáîñò³éêèõ ñîð-ò³â çàëåæèòü â³ä ñòóïåíÿ âèâ÷åíîñò³ îñíîâíèõ çàêîíîì³ðíîñòåé, ùî âè-çíà÷àþòü ñò³éê³ñòü ðîñëèí, à òàêîæ á³îëîã³¿ çáóäíèê³â õâîðîá, á³îòè÷íèõ ³ àá³îòè÷íèõ ôàêòîð³â, ùî âïëèâà-þòü íà ïîÿâó íîâèõ á³îòèï³â òà ¿õí³é ðàñîâèé ñêëàä. Âàæëèâà ðîëü ïðèä³-ëÿºòüñÿ ïîøóêó äæåðåë ñò³éêîñò³ é ñòâîðåííþ âèõ³äíîãî ìàòåð³àëó äëÿ ñåëåêö³¿ ñîðò³â ³ ã³áðèä³â ³ç òðèâàëîþ ³ ñòàá³ëüíîþ ñò³éê³ñòþ [8].

Ó çâ’ÿçêó ç öèì íàøîþ ìåòîþ áóëî äîñë³äæåííÿ êîëåêö³éíîãî ìà-òåð³àëó òîìàòà â³äêðèòîãî ´ðóíòó çà îçíàêîþ ñò³éêîñò³ ïðîòè ÷îðíî¿ áàê-òåð³àëüíî¿ ïëÿìèñòîñò³.

Ìåòîäèêà äîñë³äæåíü. Êîëåê-ö³éíèé ìàòåð³àë òîìàòà (164 çðàçêè) ð³çíîãî åêîëîãî-ãåîãðàô³÷íîãî ïî-

õîäæåííÿ íà ñò³éê³ñòü ïðîòè ÷îðíî¿ áàêòåð³àëüíî¿ ïëÿìèñòîñò³ (×ÁÏ) äîñë³äæóâàëè â ëàáîðàòîð³¿ ³ìóí³òåòó îâî÷åâèõ ðîñëèí ²íñòèòóòó îâî÷³â-íèöòâà ³ áàøòàííèöòâà ÍÀÀÍ ïðî-òÿãîì 2007—2009 ðîê³â (ðèñ. 1).

Ïðè âèêîíàíí³ äîñë³äæåíü áóëè âèêîðèñòàí³ íàñòóïí³ ìåòîäè: ïî-ëüîâèé (ìàðøðóòí³ îáñòåæåííÿ ô³-òîñàí³òàðíîãî ñòàíó ïîë³â òîìàòà, îö³íêà ñòóïåíÿ óðàæåííÿ çðàçê³â) [2, 13], ñòàòèñòè÷íèé (êîðåëÿö³éíèé àíàë³ç ïîêàçíèê³â óðàæåííÿ) [4, 6].

Ïëîäè êîëåêö³éíèõ çðàçê³â òîìà-òà îö³íþâàëè çã³äíî ç ³ìóíîëîã³÷íè-ìè ðåàêö³ÿìè [9, 14]: áàë 9 (çà øêà-ëîþ ÐÅÂ) — âèñîêîñò³éê³ (Highly resistant, àáî HR), â³çóàëüíî îçíà-êè õâîðîáè â³äñóòí³; áàë 7 — ñò³éê³ (Resistant, àáî R), óðàæåí³ñòü ïëîä³â äî 15,0%; áàë 5 — ñåðåäíüîñò³éê³ (Moderately resistant, àáî MR), ñòó-ï³íü óðàæåííÿ 15,1—35,0%; áàë 3 — ñïðèéíÿòëèâ³ (Susceptible, àáî S), ñòóï³íü óðàæåííÿ â³ä 35,1 äî 50,0%; áàë 1 — âèñîêîñïðèéíÿòëèâ³ (Highly susceptible, àáî HS), ñòóï³íü óðàæåí-íÿ âèùå 50,1%.

Íà îñíîâ³ ðîçïîä³ëó ïëîä³â çà øêàëîþ óðàæåííÿ çà ðîêàìè äîñë³ä-æåíü ð³âåíü âèð³âíÿíîñò³ îçíàêè ñò³éêîñò³ (ñïðèéíÿòëèâîñò³) çðàçêà îö³íþâàëè çà êîåô³ö³ºíòîì Â (%).

ÓÄÊ 635.64:631.527:632.938

ÑÒ²ÉÊ²ÑÒÜ ÊÎËÅÊÖ²ÉÍÎÃÎ ÌÀÒÅÐ²ÀËÓòîìàòà ïðîòè çáóäíèêà ÷îðíî¿ áàêòåð³àëüíî¿ ïëÿìèñòîñò³

Ñ.À. ËÈÑÀÊ, êàíäèäàò á³îëîã³÷íèõ íàóê²íñòèòóò îâî÷³âíèöòâà ³

áàøòàííèöòâà ÍÀÀÍ

Ðèñ. 1. Ñï³ââ³äíîøåííÿ ðîçïîä³ëó çðàçê³â òîìàòà çà åêîëîãî-ãåîãðàô³÷íèì ïîõîäæåííÿì

18 Ñ³÷åíü 2012


ßêùî Â>90%, òî ð³âåíü âèð³âíÿ-íîñò³ ñòóïåíÿ óðàæåííÿ çà ðîêà-ìè — âèñîêèé, 80—90% — ñåðåäí³é, Â<80% — íåçíà÷íèé [4].

Ðåçóëüòàòè äîñë³äæåíü. Â ðîêè äîñë³äæåíü âåãåòàö³éí³ ïåð³îäè â³ä-çíà÷àëèñÿ íåð³âíîì³ðíî âèïàäàþ÷è-ìè äîùàìè, ïîñóøëèâ³ñòþ òà ï³äâè-ùåíîþ òåìïåðàòóðîþ â ïîð³âíÿíí³ ç áàãàòîð³÷íèìè äàíèìè. Ïðîâåäåí³ â òàêèõ ïîãîäíèõ óìîâàõ ô³òîñàí³-òàðí³ îáñòåæåííÿ ïîêàçàëè, ùî â Ë³âîáåðåæíîìó Ë³ñîñòåïó (Õàðê³â-ñüêà îáë., Õàðê³âñüêèé ðàéîí) ùî-ð³÷íî ìàëà ì³ñöå íà òîìàòàõ ÿê ÷îð-íà áàêòå ð³àëüíà ïëÿìèñò³ñòü (×ÁÏ), òàê ³ ðàííÿ ñóõà ïëÿìèñò³ñòü (ÐÑÏ). Îñòàííÿ íà ëèñòêàõ ðîçâèâàëàñÿ ³íòåíñèâí³øå, í³æ ×ÁÏ, íàÿâí³ñòü ÿêî¿ ìîæíà áóëî âñòàíîâèòè ëèøå âðàíö³, âäåíü ïëÿìè ï³äñèõàëè ³ ïî-ñòóïîâî ïðèãí³÷óâàëèñÿ ðîçâèòêîì ÐÑÏ (ðèñ. 2 à). Âíàñë³äîê öüîãî îá’ºêòèâíî ìîæíà áóëî âèçíà÷èòè óðàæåí³ñòü òîìàòà ×ÁÏ ëèøå íà ïðîäóêòèâíèõ îðãàíàõ ðîñëèí (ïëî-äè) (ðèñ. 2 á). Íà íèõ õâîðîáà áóëà ÷³òêî ïîì³òíà ó âèãëÿä³ âèïóêëèõ ÷îðíèõ ïëÿì ä³àìåòðîì 1—2 ìì, ðîçòàøîâàíèõ ïîîäèíîêî àáî ãðóïà-ìè äî 1—2,5 ñì ³ á³ëüøå ó ä³àìåòð³. Â óìîâàõ ðîê³â äîñë³äæåíü âîäÿíèñ-òó îáëÿì³âêó íàâêîëî ïëÿìè áóëî âèäíî ëèøå âðàíö³ àáî ï³ñëÿ äîùó.

Ñåðåäí³é ñòóï³íü ðîçâèòêó õâî-ðîáè íà ðîñëèíàõ çðàçê³â êîëèâàâñÿ â³ä 36,0 äî 44,7% çà ðîêàìè, ùî äàëî ìîæëèâ³ñòü îö³íèòè ¿õ ñò³éê³ñòü çà ïëîäàìè â óìîâàõ ïðèðîäíîãî ôîíó.

Â ðåçóëüòàò³ äîñë³äæåíü ùîð³÷íî âèÿâëÿëè ãåíåòè÷íó íåîäíîð³äí³ñòü êîëåêö³éíîãî ìàòåð³àëó òîìàòà çà ð³âíåì ñò³éêîñò³ çðàçê³â ïðîòè ×ÁÏ.

Ô³òî³ìóíîëîã³÷í³ äîñë³äæåííÿ ð³âíÿ ñò³éêîñò³ (ñïðèéíÿòëèâîñò³) ãåíåðàëüíî¿ ñóêóïíîñò³ êîëåêö³éíèõ çðàçê³â â óìîâàõ ïðèðîäíîãî ôîíó ïîêàçàëè, ùî ñòóï³íü ¿õ óðàæåííÿ ×ÁÏ âàð³þâàâ â³ä 0,0 äî 87,4%, ùî â³äïîâ³äàº áàëàì 9—1 ³ìóíîëîã³÷íî¿ øêàëè ÐÅÂ.

Âñÿ ãåíåðàëüíà ñóêóïí³ñòü çðàç-ê³â çíàõîäèëàñü â ð³çíèõ ãðóïàõ ïðîÿâó (âèñîêà ñò³éê³ñòü, ñò³éê³ñòü, ñåðåäíÿ ñò³éê³ñòü, ñïðèéíÿòëèâ³ñòü ³ âèñîêà ñïðèéíÿòëèâ³ñòü) (ðèñ. 3).

Ñåðåä äîñë³äæóâàíîãî íàáîðó çðàçê³â òîìàòà áåç îçíàê óðàæåííÿ ×ÁÏ ³ç ãåíåðàëüíî¿ ñóêóïíîñò³ áóëî âèä³ëåíî 77 çðàçê³â, àáî 47,0%, ÿê³ áóëè â³äíåñåí³ äî ãðóïè ñò³éêîñò³ I (òèï ³ìóíîëîã³÷íî¿ ðåàêö³¿ HR, áàë — 9). Äîäàòêîâî öå ï³äòâåðäæóº ñòàòèñòè÷íèé àíàë³ç âàð³àáåëüíîñò³ ïàðàìåòðà «ñòóï³íü óðàæåííÿ», ÿêèé

ïîêàçàâ, ùî ó äàíèõ çðàçê³â êîåô³-ö³ºíò Â (%) áóâ ³ç äóæå âèñîêèì ð³âíåì âèð³âíÿíîñò³ äàíî¿ îçíàêè (Â=100%). Îòæå, â ïðèðîäíèõ óìî-âàõ ðîê³â äîñë³äæåíü äàíà âèá³ðêà ïðåäñòàâëÿëà ñòàá³ëüíî îäíîð³äíó ðîñëèííó ïîïóëÿö³þ. Ñàìå ö³ çðàçêè ìè ðåêîìåíäóºìî âèêîðèñòîâóâàòè â ñåëåêö³éíèõ ïðîãðàìàõ â ÿêîñò³ äæåðåë ñò³éêîñò³ ïðîòè ×ÁÏ, à òà-êîæ äëÿ ³íäèâ³äóàëüíîãî àáî ìàñî-âîãî îäíîðàçîâîãî äîáîðó ç ìåòîþ ñòâîðåííÿ ³ìóíîëîã³÷íî âèð³âíÿíèõ âèñîêîñò³éêèõ äæåðåë (³çîë³í³é) òî-ìàòà. Äåÿê³ ç öèõ çðàçê³â íàâåäåí³ â òàáëèö³ 1.

Ð³âåíü ³ìóíîëîã³÷íî¿ ðåàêö³¿ ñò³éêîñò³ çà áàëîì 7 (ðåàêö³ÿ R) îòðèìàëè 44 çðàçêè, àáî 26,8% óñ³º¿ ãåíåðàëüíî¿ ñóêóïíîñò³, ¿õ â³äíåñå-íî äî ãðóïè II. Àëå âîíè áóëè íå îä-íîð³äí³ ïðîòÿãîì ðîê³â äîñë³äæåíü. Çà äàíèìè ñòàòèñòè÷íîãî àíàë³çó àá-ñîëþòíà á³ëüø³ñòü çðàçê³â (24 øò., àáî 54,5%) ìàëà ñåðåäí³é êîåô³ö³ºíò

âèð³âíÿíîñò³ çà ðîêàìè Â=80—90%. Ó 12-òè çðàçê³â â³í áóâ íèçüêèé (Â<80%). Ëèøå 8 çðàçê³â ö³º¿ ãðóïè âèÿâèëè âèñîêèé êîåô³ö³ºíò âèð³â-íÿíîñò³ îçíàêè (Â≥90%) (òàáë. 2). Âîíè ðåêîìåíäóþòüñÿ ÿê äæåðåëà ñò³éêîñò³ ïðîòè ×ÁÏ.

Äî III ãðóïè ñò³éêîñò³ (ðåàêö³ÿ MR) â³äíåñåíî 11 çðàçê³â, ç íèõ 6 çðàçê³â, à ñàìå çðàçêè Îãîðîäíèê (ê.- 02481), Îðàíæ-1 (ê.- 02510), Ïðåâîñõîäíûé (ê.- 02513), Ðóæà (ê.- 02505), Ñïàëàõ (ê.- 02492) òà Ore gon ñherry (ê.- 01612), ìàëè âè-ñîêèé êîåô³ö³ºíò âèð³âíÿíîñò³ (Â≥90%). Ðåø òà çðàçê³â ö³º¿ ãðóïè (5 øò.) ìàëà ñåðåäí³é (Â=80—90%) òà íèçüêèé (Â<80%) êîåô³ö³ºíòè âè-ð³âíÿíîñò³ îçíàêè ñò³éêîñò³ (òàáë. 3).

Ðåøòà çðàçê³â ãåíåðàëüíî¿ ñó-êóïíîñò³ â³äíåñåíà äî ãðóïè IV ñïðèéíÿòëèâ³ (25 øò., àáî 15,2%) (òèï ³ìóíîëîã³÷íî¿ ðåàêö³¿ S) òà äî ãðóïè V âèñîêîñïðèéíÿòëèâ³ (7 øò., àáî 4,3%) (òèï ³ìóíîëîã³÷íî¿ ðåàê-

Ðèñ. 2. Ñèìïòîìè óðàæåííÿ òîìàòà ÷îðíîþ áàêòåð³àëüíîþ ïëÿìèñò³ñòþ íà âåãåòàòèâíèõ (à) òà ïðîäóêòèâíèõ (á) îðãàíàõ â ïðèðîäíèõ óìîâàõ

à á

Ðèñ. 3. Ðîçïîä³ë ãåíåðàëüíî¿ ñóêóïíîñò³ çðàçê³â òîìàòà çà ð³âíåì ïðîÿâó ³ìóíîëîã³÷íî¿ ðåàêö³¿ ïðîòè ×ÁÏ,

(2007—2009 ðð.)

Ñ³÷åíü 2012 19


ö³¿ HS). Äî öèõ äâîõ ãðóï ³ç òèïîì ³ìóíîëîã³÷íî¿ ðåàêö³¿ S ³ HS â³ä-íåñåíî çðàçêè Òþëüïàí (ê.- 00822) òà Õàðüêîâñêèé (ê.- 00778) (Óêðà¿-íà), Óëûáêà (ê.- 00752) (Ìîëäîâà), Óñïåõ (ê.- 00744) (Ðîñ³ÿ) òà Adonis (ê.- 02512) (Ïîëüùà). Âîíè âèÿâè-

ëè âèñîêèé êîåô³ö³ºíò âèð³âíÿíîñ-ò³ ö³º¿ îçíàêè (Â≥90%). Ñåðåäí³é êîåô³ö³ºíò (Â=80—90%) áóâ ïðè-òàìàííèé 19-òè çðàçêàì, íèçüêèé (Â<80%) ñïîñòåð³ãàëè ó 8-ìè çðàçê³â òîìàòà (äèâ. òàáë. 1).

Çàçíà÷èìî, ùî â ñåëåêö³éí³é

ïðàêòèö³ äëÿ çðàçê³â ³ç òèïîì ³ìóíî-ëîã³÷íî¿ ðåàêö³¿, ÿêà âèçíà÷àºòüñÿ ÿê ñïðèéíÿòëèâ³ñòü (áàë 3), ïîòð³áíî îáîâ’ÿçêîâî çàñòîñîâóâàòè ñèñòåìó ¿õ çàõèñòó â³ä ö³º¿ õâîðîáè, à çðàçêè âèñîêî ñïðèéíÿòëèâî¿ (áàë 1) ãðóïè ïîòðåáóþòü âèáðàêóâàííÿ.

Çâåäåí³ ðåçóëüòàòè äîñë³äæåíü çà îçíàêîþ ñò³éêîñò³ ïðîòè ×ÁÏ â óìîâàõ ïðèðîäíîãî ôîíó òà ñòàòèñ-òè÷íèì àíàë³çîì «êîåô³ö³ºíò âè-ð³âíÿíîñò³ (Â,%)» äàëè ìîæëèâ³ñòü âèä³ëèòè ³ç 5-òè ãðóï ³ìóíîëîã³÷íèõ ðåàêö³é 85 çðàçê³â òîìàòà ç äóæå âè-ñîêîþ (Â=100%) ³ âèñîêîþ (Â≥90%) âèð³âíÿí³ñòþ ö³º¿ îçíàêè. ¯õ ðåêî-ìåíäîâàíî âèêîðèñòîâóâàòè â ñåëåê-ö³éíèõ ïðîãðàìàõ â ÿêîñò³ äæåðåë ñò³éêîñò³ ïðîòè äàíî¿ õâîðîáè.

Çàçíà÷èìî, ùî âèä³ëåíèé êîëåê-ö³éíèé ìàòåð³àë òîìàòà çà îçíàêîþ ñò³éêîñò³ äî Xanthomonas vesicatoria (çáóäíèê ÷îðíî¿ áàêòåð³àëüíî¿ ïëÿ-ìèñòîñò³) â óìîâàõ ïðèðîäíîãî ôîíó ðîçïîä³ëèâñÿ òàêèì ÷èíîì: âèñîêî-ñò³éê³ (áàë 9 çà øêàëîþ ÐÅÂ) — 77 øò., ñò³éê³ — 8 øò. (áàë 7), ñåðåäíüî-ñò³éê³ — 6 (áàë 5), ñïðèéíÿòëèâ³ — 3 (áàë 3) òà âèñîêîñïðèéíÿòëèâ³ — 2 (áàë 1). Ñàìå ö³ çðàçêè òîìàòà ïðî-ïîíóºìî âèêîðèñòîâóâàòè â ïðàê-òè÷í³é ñåëåêö³¿ â ÿêîñò³ äèôåðåíö³-àòîð³â ñò³éêîñò³ òà ñïðèéíÿòëèâîñò³.

ÂÈÑÍÎÂÊÈ1. Âåãåòàö³éí³ ïåð³îäè 2007—

2009 ðð. äàëè ìîæëèâ³ñòü çä³éñíèòè äèôåðåíö³àö³þ ð³âíÿ ñò³éêîñò³ êî-ëåêö³éíîãî ìàòåð³àëó òîìàòà ïðîòè ÷îðíî¿ áàêòåð³àëüíî¿ ïëÿìèñòîñò³ (Xanthomonas vesicatoria).

2. Âèä³ëåíî âèá³ðêó ³ç 96 çðàçê³â òîìàòà, ÿê³ ìè ðåêîìåíäóºìî âèêî-ðèñòîâóâàòè ÿê åòàëîíè-äèôåðåí-ö³àòîðè âèñîêî¿ ñò³éêîñò³ (áàë 9), ñò³éêîñò³ (áàë 7) ³ ñåðåäíüî¿ ñò³éêîñ-ò³ (áàë 5), à òàêîæ ñïðèéíÿòëèâîñò³ (áàë 3) òà âèñîêî¿ ñïðèéíÿòëèâîñò³ (áàë 1) ïðîòè ÷îðíî¿ áàêòåð³àëüíî¿ ïëÿìèñòîñò³ â óìîâàõ ïðèðîäíîãî ôîíó (×ÁÏ).

3. Íà ï³äñòàâ³ îòðèìàíèõ äàíèõ ñåðåä óñ³º¿ ñóêóïíîñò³ âèñîêó ñòà-á³ëüíó ñò³éê³ñòü ïðîòè ÷îðíî¿ áàêòå-ð³àëüíî¿ ïëÿìèñòîñò³ ìàëè 85 çðàçê³â òîìàòà, ç íèõ 77 çðàçê³â ç äóæå âè-ñîêîþ ñò³éê³ñòþ (HR, áàë 9) ç êî-åô³ö³ºíòîì âèð³âíÿíîñò³ (Â=100%) òà 8 çðàçê³â ç âèñîêîþ ñò³éê³ñòþ (R, áàë 7) (Â≥90%).


1. Авдеев Ю.И. Селекция томатов. / Ю.И. Авдеев. — Кишинев: Штиинца, 1982. — 265 с.

1. Õàðàêòåðèñòèêà ñò³éêîñò³ çðàçê³â òîìàòà çà âèÿâîì ³ìóíîëîã³÷íî¿ ðåàêö³¿ òà çà êîåô³ö³ºíòîì âèð³âíÿíîñò³ (Â, %) ïðîòè ×ÁÏ

(2007—2009 ðð.)

Характеристика рівня

імунологічної реакції

Стійкість за шкалою

РЕВ

Коефіцієнт вирівня-

ності В, %

№ реєстрації установи UKR 001

Назва зразка Код країни

Високостійкі (HR), візуально ознаки хвороби відсутні

9 100

00677 Аня

UKR

02589 Золотий ріг

00257 Калинка

02484 Новачок

02418 Парада

00074 Рубін

02312 Шанс

00045 Берег Кубани

RUS

00115 Грация

00111 Гонец 13

02456 Мичуринский

00448 Находка

02507 Пралеска BLR

00075 Виза

MDA00482 Нота

00714 Север

00012 Факел

01767 Early Bag ITA

01769 FloridaUSA

01754 Liberator

00813 Цхун шу CHN

Стійкі (R), ураженість плодів до 15,0%

7

≥90

00063 АтласнийUKR

00950 Каролина

00948 КолджейRUS

02560 Маэстро

00820 Талант BLR

00002 АвстралийскийMDA

01139 Птилменс

02416 Jelto ІТА

Середньостійкі (MR), ступінь ураження 15,1—35,0%

5

02481 ОгородникUKR

02492 Спалах

02510 Оранж-1

BLR02513 Превосходный

02505 Ружа

01612 Oregon oherry USA

Сприйнятливі (S), ступінь ураження від 35,1 до 50,0% 3

00778 Харьковский UKR

00752 Улыбка MDA

02512 Adonis POL

Високосприйнятливі (HS), ступінь ураження вище 50,1%

1

00822 Тюльпан UKR

00744 Успех RUS

20 Ñ³÷åíü 2012


2. Власова Э.А. Методические оценки устойчивости томатов к болезням / Э.А. Вла-сова // Методы фитопатологических и энтомологических исследований в селекции растений. — М.: Колос, 1977. — С. 157—166.

3. Герасимов Б.А. Вредители и болез-ни овощных культур / Б.А. Герасимов, Е.А. Осницкая. — М.: Гос. изд-во с-х ли те-ратуры, журналов и плакатов, 1961. — 536 с.

4. Горя В.С. Алгоритмы математичес-кой обработки результатов исследований / В.С. Горя. — Кишинев: Штиинца, 1978. — 117 с.

5. Довідник із захисту рослин / [Л.І. Буб-лик, Г.І. Васечко, В.П. Васильєв та ін.], за ред. М.П. Лісового. — К.: Урожай, 1999. — 744 с.

6. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта / Б.А. Доспехов. — М.: Колос, 1968. — 336 с.

8. Лісовий М.П. Стан та перспективи селек-ції на стійкість щодо збудників основних хво-роб рослин в Україні // Вісник аграрної науки № 12. — 2000. — С. 70—72.

9. Международный классификатор СЭВ рода Lycopersicon Tourn. — Л.: Типография ВИР, 1986. — 40 с.

10. Пидопличко Н.М. Грибы — паразиты культурных растений / Н.М. Пидопличко. — К.: Наукова думка, 1977. — Т. 2. — 298 с.

11. Поликсенова В.Д. Микозы томата: возбудители заболеваний, устойчивость растений / В.Д. Поликсенова. — Минск: БГУ, 2008. — 159 с.

13. Сучасні методи селекції овочевих і баштанних культур / [Андрієвська С.А., Ба-рабаш О.Ю., Біленька О.М. та ін.] під ред. Т.К. Горової. — Харків: Д.П. Харківська дру-карня № 2, 2001. — 644 с.

14. Черненко В.Л. Исходный матери-ал томата для селекции на устойчивость к болезням / В.Л. Черненко, К.М. Черненко, С.А. Лысак // Овощеводство: сб. науч. тр. / НАН Беларуси; РУП «Институт овощевод-ства»; редкол.: А.А. Аутко (гл. ред.) [и др.]. — Минск, 2008. — Т. 14. — С. 175—183.

15. FAO (Food and Agriculture Organiza-tion of United Nations), <http://chinalist.ru/facts/index/phpp_lang-0> — урожайность то-матов в мире.

16. Recommended Codes for Pest Organisms in Cereal and Vegetable Crops. Adopted by the Working Group established by the ISF Vegetable & Ornamental and Cereal Crops Sections. — Режим доступу до ресурсу www. siegers. com/pdfs /Recommended Codes

Ñ.À. Ëûñàê

Óñòîé÷èâîñòü êîëëåêöèîííîãî ìàòåðèàëà òîìàòà ê âîçáóäèòåëþ ÷åðíîé áàêòåðèàëüíîé ïÿòíèñòîñòè

Â ñòàòüå ïðèâåäåííûå ðåçóëüòà-òû èññëåäîâàíèé 164 îáðàçöîâ òîìàòà ðàçíîãî åêîëîãî-ãåîãðàôè÷åñêîãî ïðî-èñõîæäåíèÿ. Êîëëåêöèîííûé ìàòåðèàë òîìàòà äèôôåðåíöèðîâàí ïî ñòåïåíè óñòîé÷èâîñòè îòíîñèòåëüíî ÷åðíîé áàêòåðèàëüíîé ïÿòíèñòîñòè íà åñòåñ-ò âåííîì ôîíå çàðàæåíèÿ. Âûäåëåííûå îáðàçöû (èñòî÷íèêè) è ýòàëîíû-äèô-ôåðåíöèàòîðû ïî óñòîé÷èâîñòè ê áî-ëåçíè ðåêîìåíäóþòñÿ äëÿ èñïîëüçîâà-íèÿ â ñåëåêöèîííîé ïðàêòèêå.

÷åðíàÿ áàêòåðèàëüíàÿ ïÿòíèñòîñòü, êîëëåêöèîííûé ìàòåðèàë, óñòîé÷è-âîñòü, òîìàò

S.A. Lysak

Resistance of collected samples of tomato against black bacterial blights pathogen

The article contains research results of 164 samples of tomatoes of different ecological and geographical origin. Collec-tive materials of tomato differentiated by the degree of resistance to black bacterial blights on the natural background expo-sure. Selected samples, and standards-dif-ferentiators for resistance to diseases, are recommended for use in breeding.

black bacterial blight, collective ma-terial, resistance, tomato

2. Õàðàêòåðèñòèêà âèä³ëåíèõ äæåðåë çà ãðóïîþ ñò³éê³ñòü (R, áàë 7) ç êîåô³ö³ºíòîì (Â≥90%) çðàçê³â òîìàòà ïðîòè ×ÁÏ, (2007—2009 ðð.)

№ п/п

№ реєстрації установи UKR 001 Назва зразка Код

країни

Ураженість Коефіцієнт вирівня-

ності (В, %)Lim Х

min-max Х±Sx, %

1 00063 Атласний

UKR

9,4–14,7 12,8±0,8 90,7

2 00950 Каролина 6,5–10,3 8,7±0,4 93,8

3 00948 Колджей 10,3–12,5 11,7±0,6 98,6

4 02560 Маэстро RUS 8,4–13,7 10,3±0,3 93,1

5 00820 Талант BLR 11,7–15,0 13,5±0,9 95,5

6 00002 АвстралийскийMDA

8,1–12,7 10,0±0,4 97,0

7 01139 Птилменс 8,0–11,7 9,4±0,6 92,8

8 02416 Jelto ІТА 10,2–16,8 14,0±0,7 91,9

3. Õàðàêòåðèñòèêà âèä³ëåíèõ äæåðåë ç ñåðåäíüîþ ñò³éê³ñòþ (MR, áàë 5) çðàçê³â òîìàòà ïðîòè ×ÁÏ, (2007—2009 ðð.)

№ п/п

№ реєстрації установи UKR 001

Назва зразка Код країни

Ураженість Коефіцієнт вирівня-

ності (В, %)Lim Х

min-max Х±Sx, %

1 02481 Огородник

UKR

12,3–18,4 15,3±0,4 93,7

2 02494 Персей Джек 17,0–25,2 20,5±1,8 85,6

3 02502 Помідори ранні 25,8–30,5 27,4±0,8 76,6

4 02497 Рожевий крупний 13,2–18,6 15,2±0,5 87,2

5 00725 Сливовидный желтый 25,2–37,4 31,6±0,8 74,3

6 02492 Спалах 17,7–22,4 20,5±1,4 96,4

7 02510 Оранж-1

BLR

17,6–23,1 19,9±0,7 93,8

8 02513 Превосходный 15,1–20,6 17,1±1,0 92,2

9 02505 Ружа 16,3–10,1 18,7±1,2 90,8

10 132/10вр Томат желтый CHN 14,0–18,6 15,6±1,6 82,5

11 01612 Oregon сherry USA 18,2–34,3 25,7±0,9 94,0

Розробник — Сергієнко Валентина Григорівна, старший науковий співробітникІнститут захисту рослин НААНтел.: (044) 257-11-24; факс: 257–21–85; E-mail: [email protected] Для захисту сортів томатів, сприйнятливих до збудників хвороб, як правило, слід здійснювати 3 обробки рос-

лин фунгіцидами, тоді як на відносно стійких сортах можна обмежитись лише двома.Біологічна ефективність 2-разового обприскування Таносом, 50% в.г. (0,6 кг/га) томату сорту Оберіг (відносно

стійкий) та 3-разового — сорту Флора (сприйнятливий до хвороб) проти фітофторозу та ранньої сухої плямис-тості становила 90—100%. Додатковий урожай на сортах Флора і Оберіг відповідно — 373 та 274 ц/га, тобто майже 100%. Економія витрат на захист рослин стійкого сорту — 450 грн/га; умовно чистий дохід — 1150 грн/га; рентабельність — 136%; зниження собівартості продукції — з 9,51 до 8,78 грн/ц; зменшення пестицидного наван-таження на агроекосистему — на 33%.

Система захисту томатів від хвороб на різних за стійкістю сортах

Ñ³÷åíü 2012 21


Âèêëàäåíî ìàòåð³àëè ç îö³í-êè ñò³é êèõ äî çîëîòèñòî¿ êàðòî-ïëÿíî¿ öèñòîóòâîðþþ÷î¿ íåìàòîäè Globodera rostochiensis ñîðò³â êàð-òîï ë³ â ëàáîðàòîðíèõ òà ïîëüîâèõ óìîâàõ. Äëÿ ðàéîíóâàííÿ ó çàõ³äíîìó ðåã³îí³ Óêðà¿íè ïðîïîíóþòüñÿ ñîð-òè êàðòîïë³ Ñëîâ’ÿíêà, Âîäîãðàé, Ïàðòíåð òà Òåòåð³â.

êàðòîïëÿ, îö³íêà, â³äá³ð, ñò³éê³ñòü, Globodera rostochiensis

Êàðòîïëÿ — îäíà ç íàéö³íí³øèõ êóëüòóð, ùî âèðîùóºòüñÿ ó 130 êðà-¿íàõ ñâ³òó. Ñàìà ðîñëèíà êàðòîïë³ º æèâèòåëåì äëÿ áàãàòüîõ çáóäíèê³â õâîðîá òà øê³äíèê³â, ñåðåä ÿêèõ îñî-áëèâî íåáåçïå÷íèìè º êàðòîïëÿí³ öèñòîóòâîðþþ÷³ íåìàòîäè, ÿê³ âè-çíàí³ êàðàíòèííèìè îðãàí³çìàìè â áàãàòüîõ êðà¿íàõ ñâ³òó, â òîìó ÷èñë³ ³ â Óêðà¿í³ [2, 3, 4]. Ì³æíàðîäí³ òîð-ã³âåëüí³ â³äíîñèíè Óêðà¿íè ç êðà¿íà-ìè, ùî ðîçòàøîâàí³ â çîí³ ïîøèðåí-íÿ öèõ íåìàòîä (Òóðå÷÷èíà, ªãèïåò, ²ñïàí³ÿ, Ãðåö³ÿ, ²òàë³ÿ, Ñëîâà÷÷èíà, Ðîñ³ÿ, Óãîðùèíà òîùî) ñòâîðþþòü ðèçèê ïîâòîðíîãî çàâåçåííÿ, àäàï-òàö³¿ òà ïîøèðåííÿ ãëîáîäåðîçó íà òåðåíàõ íàøî¿ êðà¿íè [7]. Îñîáëèâå çàíåïîêîºííÿ âèêëèêàº éìîâ³ðí³ñòü ïîÿâè âîãíèù ãëîáîäåðîçó ó íàñ³í-íèöüêèõ òà åë³òíèõ êàðòîïëÿíèõ ãîñïîäàðñòâàõ Óêðà¿íè, ùî ìîæå ñïðèÿòè øâèäêîìó ïîøèðåííþ íå-ìàòîä â ìåæàõ ðåã³îíó.

Ð³çí³ ìåòîäè êîíòðîëþ êàðòî-ïëÿíèõ öèñòîóòâîðþþ÷èõ íåìàòîä íàïðàâëåí³ íà çíèùåííÿ â ´ðóíò³ ³íâàç³éíèõ ëè÷èíîê ³ ÿºöü, ùî çíà-õîäÿòüñÿ â öèñòàõ. Çàñòîñóâàííÿ ñ³-âîçì³í ç âèêëþ÷åííÿì êàðòîïë³ íà òðè ðîêè íå äàº çíà÷íîãî çíèæåííÿ çàðàæåííÿ, à äëÿ ïðèñàäèáíèõ ä³-ëÿíîê, äå â îñíîâíîìó çíàõîäÿòüñÿ âîãíèùà íåìàòîäè, º ìàëîïðèéíÿò-íèì çàõîäîì áîðîòüáè [1, 8, 9].

Íàéåôåêòèâí³øèì ìåòîäîì áî-ðîòüáè ç êàðòîïëÿíîþ íåìàòîäîþ º âèêîðèñòàííÿ ñò³éêèõ ñîðò³â, ÿê³ çà ê³ëüêà ðîê³â çäàòí³ î÷èñòèòè çàðàæå-íó ïëîùó íà 95—98% ³ â ïîºäíàíí³ ç õ³ì³÷íèìè òà àãðîòåõí³÷íèìè çà-õîäàìè äîçâîëÿþòü çáåðåãòè â³ä 70 äî 200 ö/ãà óðîæàþ [9, 12].

Òîìó íåîáõ³äí³ñòü ââåäåííÿ ó

âèðîáíèöòâî ³ ðîçìíîæåííÿ âèñî-êîïðîäóêòèâíèõ ³ ÿê³ñíèõ ñîðò³â êàðòîïë³, ùî ìàþòü îçíàêè ñò³é-êîñò³ äî êàðòîïëÿíî¿ öèñòîóòâîðþ-þ÷î¿ íåìàòîäè Globodera rostochien-sis (Wollenweber, 1923; Skarbilovich, 1959) º íàäçâè÷àéíî àêòóàëüíèì çàâ äàííÿì.

Ìåòà äîñë³äæåíü — îö³íêà ïåð-ñïåêòèâíèõ äî ðàéîíóâàííÿ ñîðò³â êàðòîïë³, ñò³éêèõ äî G. rostochiensis.

Ìàòåð³àëè òà ìåòîäèêà äîñë³ä-æåíü. Îö³íþâàëè ïåðñïåêòèâí³ äî ðàéîíóâàííÿ ñîðòè êàðòîïë³, ñò³éê³ äî G. rostochiensis, ç âèêîðèñòàííÿì ëàáîðàòîðíèõ ³ ïîëüîâèõ ìåòîä³â [5, 6, 15].

Âîñåíè, â ÿùèêè ç çàðàæåíèì G. rostochiensis ´ðóíòîì (23400 ëè÷è-íîê òà ÿºöü â 100 ñì3 ´ðóíòó) âèñà-äæóâàëè ïî 5 áóëüá äîñë³äæóâàíèõ íåìàòîäîñò³éêèõ ñîðò³â Ñëîâ’ÿíêà, Òåòåð³â, Ïàðòíåð òà Ìåëîä³ÿ; êîíòð-îëü — ñò³éêèé ñîðò Âîäîãðàé òà ñïðèéíÿòëèâ³ ñîðòè êàðòîïë³ Ïî-ë³ñüêà ðîæåâà òà Ëóãîâñüêà. Äîãëÿä çà ðîñëèíàìè — çàãàëüíîïðèéíÿòèé. ×åðåç 75 äí³â çä³éñíèëè îáë³ê óðà-æåííÿ êîð³íö³â, ñòîëîí³â òà áóëüá êàðòîïë³ íåìàòîäîþ.

Îö³íêó ñîðò³â êàðòîïë³ íà ñò³é-ê³ñòü äî G. rostochiensis â ïîëüîâèõ óìîâàõ ïðîâàäèëè ó âîãíèùàõ ãëî-áîäåðîçó íà ïðèñàäèáíèõ ä³ëÿíêàõ ñ. Ìàéäàí, Ì³æã³ðñüêîãî ðàéîíó, ñ. Ñóðóïè òà ñ. ßñèíÿ, Ðàõ³âñüêîãî ðàéîíó, Çàêàðïàòñüêî¿ îáëàñò³ íà ³íôåêö³éíèõ ôîíàõ 100—200 öèñò (1350—23400 ëè÷èíîê òà ÿºöü) â 100 ñì3 ´ðóíòó. Âèñàäæóâàëè ïî 10 áóëüá êàðòîïë³ â 3-õ ïîâòîðåííÿõ; â ÿêîñò³ êîíòðîëüíèõ çðàçê³â âèêî-ðèñòîâóâàëè ñò³éêèé ñîðò Âîäîãðàé

òà ñïðèéíÿòëèâ³ ñîðòè êàðòîïë³ Ïî-ë³ñüêà ðîæåâà òà Ëóãîâñüêà. Ï³ä ÷àñ öâ³ò³ííÿ âèá³ðêîâî îãëÿäàëè êîðå-íåâó ñèñòåìó 3-õ ðîñëèí êîæíîãî ñîðòó íà íàÿâí³ñòü ñàìèöü íåìàòîä íîâîãî ïîêîë³ííÿ.

Âîñåíè, ïî çàê³í÷åííþ äîñë³äó, âèçíà÷àëè óðîæàéí³ñòü òà òîâàðí³ñòü áóëüá äëÿ êîæíî¿ ðîñëèíè â³äïîâ³ä-íèõ çðàçê³â êàðòîïë³.

Â³äáèðàëè ´ðóíòîâ³ ïðîáè òà çä³éñíþâàëè åêñòðàêö³þ öèñò íåìà-òîä çà çàãàëüíîïðèéíÿòîþ ìåòîäè-êîþ [10, 11, 13]. Âèõ³äíó Pi (íàâåñí³) òà ï³ñëÿçáèðàëüíó Pf (âîñåíè) çàñå-ëåí³ñòü ´ðóíòó íåìàòîäàìè âèçíà÷à-ëè çà ê³ëüê³ñòþ ³íâàç³éíèõ ëè÷èíîê ³ ÿºöü, ùî ì³ñòÿòüñÿ â 100 ñì3 ´ðóí-òó. Æèòòºçäàòí³ñòü ëè÷èíîê òà ÿºöü íåìàòîä ïåðåâ³ðÿëè çà çäàòí³ñòþ ¿õ çàáàðâëþâàòèñÿ 0,05% ðîç÷èíîì ìàëàõ³òîâî¿ çåëåí³ (50 ìã íà 100 ìë äèñòèëüîâàíî¿ âîäè): æèâ³ ëè÷èíêè íå ôàðáóþòüñÿ, à ìåðòâ³ íàáóâàþòü çåëåíîãî êîëüîðó [15].

Åôåêòèâí³ñòü î÷èùåííÿ ´ðóíòó â³ä íåìàòîäè (Å) ïðè âèðîùóâàíí³ ð³çíèõ çðàçê³â êàðòîïë³ âèçíà÷àëè çà ôîðìóëîþ:

E = [(Pi-Pf)/Pi]ќ100%.

Âèñîêèé åôåêò î÷èùåííÿ ´ðóíòó (á³ëüøå 40%) áóâ ïîêàçíèêîì íåìà-òîäîñò³éêîñò³ âèïðîáóâàíîãî çðàçêà [14].

Ðåçóëüòàòè äîñë³äæåíü. Äëÿ êîæíîãî ç íàñåëåíèõ ïóíêò³â, äå çàêëàäàëè ïîëüîâ³ äîñë³äè, íàâåñí³ âñòàíîâëåíî âèõ³äíèé (Pi) ð³âåíü çà-ðàæåíîñò³ ́ ðóíòó êàðòîïëÿíèìè öèñ-òîóòâîðþþ÷èìè íåìàòîäàìè, ÿêèé äëÿ ñ. Ñóðóïè ñòàíîâèâ 156 öèñò (23400 ëè÷èíîê + ÿºöü), ñ. ßñèíÿ — 130 öèñò (19 500 ëè÷èíîê + ÿºöü), ñ. Ìàéäàí — 9 öèñò (1350 ëè÷èíîê + ÿºöü) íà 100 ñì3 ´ðóíòó.

Ñïîñòåðåæåííÿ çà ðîñëèíàìè ï³ä ÷àñ âåãåòàö³¿ äàëè ìîæëèâ³ñòü çàô³êñóâàòè îçíàêè óðàæåííÿ ðîñ-ëèí ãëîáîäåðîçîì: çàòðèìêà ðîñòó ³ ðîçâèòêó êàðòîïë³, óïîâ³ëüíåííÿ ïðîöåñó áóëüáîóòâîðåííÿ, óòâîðåí-íÿ äð³áíèõ áóëüá, íèçüê³ ïîêàçíèêè óðîæàéíîñò³.

Íà ôîí³ âèñîêî¿ ÷èñåëüíîñò³ íå-

ÓÄÊ 632.913.1; 632.651

ÍÅÌÀÒÎÄÎÑÒ²ÉÊ² ÑÎÐÒÈ ÊÀÐÒÎÏË²:Â²ÄÁ²Ð Ó ÇÀÕ²ÄÍÎÌÓ ÐÅÃ²ÎÍ² ÓÊÐÀ¯ÍÈ

Ã.Â. ÇÅËß, Ï.Î. ÌÅËÜÍÈÊ, Ð.Ä. ÑÓÕÀÐÅÂÀ, À.Ã. ÇÅËß,

Ë.À. ÏÈËÈÏÅÍÊÎ,À.À. ÎÑÈÏ×ÓÊ, Ò.Ì. ÎË²ÉÍÈÊ,

Í.À. ÇÀÕÀÐ×ÓÊ Óêðà¿íñüêà íàóêîâî-äîñë³äíà ñòàíö³ÿ

êàðàíòèíó ðîñëèí ÍÀÀÍ,²íñòèòóò êàðòîïëÿðñòâà ÍÀÀÍ,²íñòèòóò çàõèñòó ðîñëèí ÍÀÀÍ

22 Ñ³÷åíü 2012


ìàòîä â ´ðóíò³ â ñ. Ñóðóïè (23400 ëè÷èíîê + ÿºöü/100 ñì3 ´ðóíòó) íå-ìàòîäî÷èùóâàëüíèé åôåêò íà ð³âí³ 52,7—58,5% ïðîÿâèëè ñîðòè êàðòî-ïë³ Ñëîâ’ÿíêà, Âîäîãðàé, Ïàðòíåð òà Òåòåð³â (òàáë.). Âèðîùóâàííÿ ñïðèéíÿòëèâèõ äî G. rostochiensis ñîðò³â êàðòîïë³ Ïîë³ñüêà ðîæåâà òà Ëóãîâñüêà ïðèçâåëî äî çá³ëüøåííÿ ÷èñåëüíîñò³ äàíî¿ ïîïóëÿö³¿ â ´ðóíò³ íà 18,5—20,5%.

Óðîæàéí³ñòü íåìàòîäîñò³é-êèõ ñîð ò³â êàðòîïë³ ñÿãàëà 0,260—0,540 êã/êóù, òîä³ ÿê äëÿ êîíòðîëü-íèõ ñïðèéíÿòëèâèõ ñîðò³â íå ïåðå âè-ùóâàëà 0,100—0,150 êã/êóù. Ò³ëüêè ó ñîðòó Ñëîâ’ÿíêà 50% â³ä óðîæàþ ç êóùà ñòàíîâèëè òîâàðí³ áóëüáè, ó ³íøèõ ñîðò³â ïåðåâàæàëè ñåðåäí³ òà äð³áí³ áóëüáè.

Íà ñõîæîìó, àëå äåùî ìåíøîìó ³íâàç³éíîìó ôîí³ â ñ. ßñèíÿ (19500 ëè÷èíîê + ÿºöü/100 ñì3 ´ðóíòó) âè-ñîêèé íåìàòîäîî÷èùóâàëüíèé åôåêò (50,5—77,3%) ïîêàçàëè ò³ ñàì³ ñîð-òè — Âîäîãðàé, Ñëîâ’ÿíêà, Ïàðòíåð òà Òåòåð³â. Â ´ðóíò³ ï³ä ñïðèéíÿò-ëèâèìè ñîðòàìè Ïîë³ñüêà ðîæåâà òà Ëóãîâñüêà âèÿâëåíî çá³ëüøåííÿ ÷è-ñåëüíîñò³ ÿñèíñüêî¿ ïîïóëÿö³¿ êàð-òîïëÿíèõ ãëîáîäåð íà 20,5—30,2%.

Óðîæàéí³ñòü íåìàòîäîñò³éêèõ ñîðò³â â äàíîìó âàð³àíò³ áóëà â³ä 0,240—0,500 êã/êóù; íàéá³ëüø óðî-æàéíèìè áóëè ñîðòè Ñëîâ’ÿíêà òà Òåòåð³â. Òîâàðí³ áóëüáè (50% â³ä óðîæàþ) ðåºñòðóâàëè ó ñîðòó Ñëîâ’ÿíêà. Óðîæàéí³ñòü êîíòðîëü-íèõ ñïðèéíÿòëèâèõ ñîðò³â áóëà ìàéæå âäâ³÷³ ìåíøîþ ³ ñòàíîâèëà 0,110—0,180 êã/êóù.

Íà ôîí³ íèçüêî¿ ÷èñåëüíîñò³ íå-ìàòîä â ́ ðóíò³ â ñ. Ìàéäàí (1350 ëè-÷èíîê + ÿºöü/100 ñì3 ´ðóíòó) íåìà-òîäîî÷èùóâàëüíèé åôåêò ðåºñòðóâà-

ëè íà ð³âí³ äî 67,2%; íàéêðàùèìè çà ö³ºþ âëàñòèâ³ñòþ áóëè ñîðòè êàð-òîïë³ Âîäîãðàé (67,2%) òà Ïàðòíåð (56,3%). Ù³ëüí³ñòü ïîïóëÿö³¿ íåìà-òîä ï³ñëÿ âèðîùóâàííÿ ñïðèéíÿòëè-âèõ ñîðò³â êàðòîïë³ Ïîë³ñüêà ðîæåâà òà Ëóãîâñüêà çðîñòàëà á³ëüøå í³æ íà 22,5—38,8% â³äïîâ³äíî.

Ñë³ä çàçíà÷èòè, ùî ïðè âèðîùó-âàíí³ íà âñ³õ òðüîõ ³íâàç³éíèõ ôî-íàõ ñîðò êàðòîïë³ Ìåëîä³ÿ ïîêàçàâ ñòàá³ëüíî íåâèñîêèé íåìàòîäîî÷è-ùóâàëüíèé åôåêò, ÿêèé âàð³þâàâ ó ìåæàõ â³ä 32,4 äî 37,5% ³ áóâ ñõî-æèì äî òàêîãî, îäåðæàíîãî ó ëàáî-ðàòîðíèõ âèïðîáóâàííÿõ. Ðåøòà íå-ìàòîäîñò³éêèõ ñîðò³â, âèêîðèñòàíèõ â äîñë³äæåííÿõ, ïðîÿâèëè âèñîêèé íåìàòîäîî÷èùóâàëüíèé åôåêò çà ðåçóëüòàòàìè ÿê ïîëüîâèõ, òàê ³ ëàáîðàòîðíèõ äîñë³ä³â. Ïîÿñíåí-íÿ öüîãî ôàêòó ëåæèòü íå ò³ëüêè â ïëîùèí³ ïàðàçèòè÷íèõ âëàñòèâîñòåé êàðòîïëÿíèõ ãëîáîäåð, àëå é â îñîá-ëèâîñòÿõ ïðèðîäíî-êë³ìàòè÷íèõ óìîâ çîíè ïðîâåäåííÿ äîñë³äæåíü ó Çàêàðïàòñüê³é îáëàñò³ (çá³äíåí³ ´ðóíòè, êîëèâàííÿ òåìïåðàòóð ïîâ³-ò ðÿ, íàäì³ðí³ îïàäè, âèñîòà íàä ð³â-íåì ìîðÿ (â ñ. Ñóðóïè, Ðàõ³âñüêîãî ðàéîíó — á³ëüøå 1000 ì)) òîùî.

ÂÈÑÍÎÂÎÊ

Çà ðåçóëüòàòàìè ëàáîðàòîðíèõ òà ïîëüîâèõ äîñë³äæåíü, ïðîâåäåíèõ ó Ðàõ³âñüêîìó òà Ì³æã³ðñüêîìó ðàéî-íàõ Çàêàðïàòñüêî¿ îáëàñò³, âèä³ëåíî 4 ñîðòè êàðòîïë³ (Ñëîâ’ÿíêà, Âîäî-ãðàé, Ïàðòíåð, Òåòåð³â), ïåðñïåêòèâ-íèõ äëÿ ðàéîíóâàííÿ â äàíîìó ðåã³î-í³ Óêðà¿íè äëÿ âèêîðèñòàííÿ â ³íòå-ãðîâàíèõ ñèñòåìàõ çàõèñòó êàðòîïë³ â³ä çîëîòèñòî¿ êàðòîïëÿíî¿ öèñòîóò-âîðþþ÷î¿ íåìàòîäè, ëîêàë³çàö³¿ òà ë³êâ³äàö³¿ êàðàíòèííèõ âîãíèù.


1. Бабич А.Г. Екологічно безпечні заходи зниження зараженості ґрунту від золотис-тої картопляної нематоди при вирощуванні сільськогосподарських культур / А.Г. Бабич, Р.Д. Коржук // Агроекологічний журнал. — 2008. — Спецвип. — С. 22—26.

2. Новое в борьбе с картофельной не-матодой / Воловик А.С., Глез В.М., Мордко-вич Я.Б., Сорочкин И.Н. и др. // Защита рас-тений. — 1998. — №6. — С. 41.

3. Деккер Х. Нематоды растений и борьба с ними. — М.: Колос, 1972. — 443 с.

4. Ілюстрований довідник регульованих шкідливих організмів в Україні / Борзих О.І., Башинська О.В., Константінова Н.А., Пала-маренко В.О., Пилипенко Л.А.,Сикало О.О., Татусь О.К. — За ред. Білика А.Г. — Київ, 2009. — 248 с.

5. Молекулярно-генетична діагностика картопляних цистоутворюючих нематод / Пилипенко Л.А., Козуб Н.О., Острик І.М., Калінчик Л.П., Висотенко Т.М., Івасюк Н.В. — К.: Колобіг, 2011. — 56 с.

6. Коржук Р.Д. Діагностика картопляних цистоутворюючих нематод та заходи бороть-би / Р.Д. Коржук, П.О. Мельник // Картопляр-ство : міжвідомчий темат. наук. зб. — 2007. — № 36. — С. 58—68.

7. Лісовий М.П. Довідник із захисту рос-лин. — К.: Урожай, 1999. — С. 554—566.

8. Картопляні цистоутворюючі нематоди (Globodera spp.) в Україні / Мовчан О.М., Усті-нов І.В., Сігарьова Д.Д., Блок В., Філіпс М.С., Уехара Т., Пилипенко Л.А. // Захист рос-лин. — 2003. — № 12. — С. 25—27.

9. Осипчук А.А, Рудник О.І. Наукові ас-пекти селекції на стійкість проти нематодо-зів // Інтегрований захист рослин, проблеми та перспективи (матеріали міжнародної на-уково-практичної конференції 13—16.11.06р. ІЗР). — Київ: ІЗР УААН, 2006 р. — С. 145—146.

10. Патент України на корисну модель №8365, G01N1/00. Апарат “РУТА” для виді-лення цист фітогельмінтів із ґрунтових проб / Коржук Р.Д., Мацьків Т.І., Ющук Т.Д., Куп-чак М.Г., Сирбу Р.Д.; заявник і власник Укр. наук.-дослід. станція карантину рослин. — № 20040504056 ; заявл. 27.05.04 ; опубл. 15.08.05, Бюл. № 8.

11. Патент України на корисну модель №24906 України, МПК (2006) А01В 79/00. Спосіб відбору зразків ґрунту для виявлення

Îö³íêà ñò³éêîñò³ ïðîòè çîëîòèñòî¿ êàðòîïëÿíî¿ öèñòîóòâîðþþ÷î¿ íåìàòîäè òà âðîæàéí³ñòü ñîðò³â êàðòîïë³, âèðîùåíèõ ó âîãíèùàõ ãëîáîäåðîçó Çàêàðïàòñüêî¿ îáë.

(ñ. Ñóðóïè, ñ. Ìàéäàí, ñ. ßñèíÿ, ïîëüîâ³ äîñë³äæåííÿ, 2009—2010 ðð.)

№ п/п

Сорти картоплі

Ефективність очищення ґрунту від золотистої картопляної цистоутворюючої нематоди, % Урожайність

Лаб. Рі, = 23400

л. + я./ 100 см3

с. Сурупи Рі,=23400

л.+я./ 100 см3

с. Ясиня Рі,=19500

л.+я./ 100 см3

с. Майдан Рі,=1320

л.+я./ 100 см3

с. Сурупи с. Ясиня с. Майдан

к-ть бульб,

шт./кущ

вага бульб, кг/кущ

к-ть бульб,

шт./кущ


к-ть бульб,

шт./кущ


1. Слов’янка 59,2 58,5 77,3 50,0 6,0 0,540 5,6 0,500 6,0 0,540

2. Тетерів 48,6 52,7 50,5 50,5 3,0 0,260 3,0 0,250 3,7 0,370

3. Партнер 53,6 55,7 58,3 56,3 4,0 0,380 4,0 0,310 4,1 0,390

4. Мелодія 36,3 33,4 32,4 37,5 3,0 0,290 2,6 0,240 2,8 0,250

5. Водограй 53,6 57,6 72,6 67,2 4,0 0,380 4,0 0,240 4,0 0,340

6. Поліська рожева >20,5 >18,5 >20,5 >22,5 2,0 0,100 2,0 0,110 2,9 0,120

7. Луговська >30,2 >20,5 >30,2 >38,8 3,0 0,150 3,0 0,180 3,0 0,160

➢ — Збільшення чисельності популяції

Ñ³÷åíü 2012 23


карантинних організмів / Зеля А.Г., Мель-ник П.О., Андрійчук Т.О., Скорейко А.М., Коржук Р.Д., Соломійчук М.П., Заяць Є.М., Мацьків Т.І., Федоряк Р.Д.; заявник і власник Укр. наук.-дослід. станція карантину рос-лин. — № u 2006 12244 ; заявл. 21.11.06; опубл. 25.07.07, Бюл. № 11.

12. Пилипенко Л.А. Нематодостійкі сорти картоплі в системі протинематодних заходів: перспективи та проблеми. // Захист і каран-тин рослин. — 2002. — №48. — С. 104—111.

13. Пилипенко Л.А. Взаємовідносини в системі „паразит-рослина-господар” при гло-бодерозі картоплі. — Дис…канд. біол. наук: 06.01.11. — К., 1999. — 136с.

14. Сігарьова Д.Д., Жиліна Т.М. Зне-зараження ґрунту. Використання стійких сортів картоплі для зниження чисельності Globodera rostochiensisWoll. // Захист рос-лин. — 2002. — № 7. — С. 9—10.

15. Cухарева Р.Д. Глободероз картоплі та

заходи обмеження його шкідливості в захід-ному лісостепу України. /Авт. канд. дис. — К. — 2009. — 24 с.

Ã.Â. Çåëÿ, Ï.À. Ìåëüíèê, Ð.Ä. Ñóõàðåâà, À.Ã. Çåëÿ, Ë.À. Ïèëèïåíêî, À.À. Îñèï÷óê, Ò.Í. Îëèéíûê, Í.À. Çàõàð÷óê

Íåìàòîäîóñòîé÷èâûå ñîðòà êàðòîôåëÿ: îòáîð â çàïàäíîì ðåãèîíå Óêðàèíû

Ïðåäñòàâëåíû ìàòåðèàëû ïî îöåí-êå óñòîé÷èâûõ ê çîëîòèñòîé êàðòî-ôåëüíîé öèñòîîáðàçóþùåé íåìàòîäå Globodera rostochiensis ñîðòîâ êàðòî-ôåëÿ. Äëÿ ðàéîíèðîâàíèÿ â çàïàäíîì ðåãèîíå Óêðàèíû ïðåäëîæåíû ñîðòà êàðòîôåëÿ Ñëîâÿíêà, Âîäîãðàé, Ïàð-òíåð è Òåòåðèâ.

êàðòîôåëü, îöåíêà, îòáîð, óñòîé÷è-âîñòü, Globodera rostochiensis

G.V. Zelia, P.O. Melnyk, R.D. Sykhareva, A.G. Zelia, L.A. Pylypenko, A.A. Osypchuk, T.M. Oliynyk, N.A. Zaharciuc

Nematode resistant potato cultivars: selection in western part of Ukraine

Results on potato cultivars assessment on resistance to the potato cyst nematode Globodera rostochiensis in greenhouse and fields are presented. Potato cultivars such as Slovianka, Vodohray, Partner and Teteriv are recommended for cultivation in the western region Ukraine.

potato, assessment, selection, resis-tance, Globodera rostochiensis

Відзначила свій ювілей Тка-ленко Ганна Миколаївна — заві-дувач лабораторії мікробіоме-тоду Інституту захисту рослин НААН, кандидат сільськогосподар-ських наук.

Народилась Ганна Микола-ївна 19 січня 1962 року в с. Лисо-гори, Ічнянського району, Чер-нігівської області. У 1981 році закінчила Український респуб-ліканський сільськогоспо дар сь кий технікум, а в 1988 р. — Ук раїн ську сільськогосподарську акаде мію за фахом вчений агроном із захисту рослин.

Свою трудову й наукову ді-яльність Г.М. Ткаленко пов’язала з Інститутом захисту рослин, лабораторією мікробіологічного

Вітаємо!методу захисту рослин. Її наукова робота спрямована на пошук ко-рисних мікроорганізмів, які стри-мують чисельність шкідників і розвиток збудників захворювань сільськогосподарських рослин, відбір, селекцію високоактивних штамів ентомопатогенів для створення біологічних препара-тів. Велику увагу приділяє розроб-ці технологій виробництва і спо-собів ефективного використання мікробіологічних препаратів у сучасних системах захисту сіль-ськогосподарських культур.

За результатами досліджень розроблено нові форми біопрепа-ратів, визначено їх ефективність та вдосконалено прийоми їх вико-ристання для оптимізації фіто-санітарного стану агроценозів. Удосконалено системи захисту овочевих культур відкритого і закритого ґрунту від шкідливих організмів з максимальним засто-суванням екологічно безпечних за-собів, розроблено критерії еконо-мічної доцільності застосування біопрепаратів. Наукові розробки широко впроваджуються у вироб-ництво.

За матеріалами багаторіч-них досліджень Ганна Миколаївна підготувала та успішно захисти-ла дисертацію за темою «Двокри-лі фітофаги овочевих культур та заходи для обмеження їх чисель-ності в приватних господарствах Центрального Лісостепу України».

Г.М. Ткаленко є автором 90

опублікованих наукових праць, спі-вавтором рекомендацій. Вона — член методичної комісії Інститу-ту та Ради Науково-методичного центру з проблеми «Захист рос-лин та фітосанітарна безпека». З 2007 р. — секретар Спеціалізова-ної вченої ради Інституту захис-ту рослин із захисту докторських і кандидатських ди сертацій.

Колектив Інституту захисту рослин НААН щиро вітає

Ганну Миколаївну з ювілеєм, зичить міцного здоров’я,

особистого щастя, нових творчих пошуків та досягнень у науковій діяльності.

24 Ñ³÷åíü 2012

Áiîçàõèñò

Äîñë³äæåíî âïëèâ ñó÷àñíèõ á³î-ëîã³÷íèõ ïðåïàðàò³â íà ÷èñåëüí³ñòü çåëåíî¿ ÿáëóíåâî¿ ïîïåëèö³ (Aphis pomi Deg.) òà íàâåäåíî ïîð³âíÿëüíó îö³íêó ¿õ åôåêòèâíîñò³ ïðîòè ô³òîôàãà.

á³îëîã³÷íèé ïðåïàðàò, Aphis pomi Deg., íîðìà âèòðàòè, åôåêòèâí³ñòü

Îñòàíí³ì ÷àñîì äëÿ ðåãóëþâàííÿ ÷èñåëüíîñò³ øê³äíèê³â â àãðîöåíî-çàõ ïîðÿä ç õ³ì³÷íèì, àãðîòåõí³÷íèì òà ìåõàí³÷íèì ìåòîäàìè øèðîêî çà-ñòîñîâóºòüñÿ é á³îëîã³÷íèé. Íà îñî-áëèâó óâàãó â îñòàííüîìó çàñëóãîâóº âèêîðèñòàííÿ á³îëîã³÷íèõ ïðåïàðà-ò³â, ÿê³, çîêðåìà, ìàþòü ðÿä ïåðå-âàã íàä ïåñòèöèäàìè, à ñàìå: âèñîêó á³îëîã³÷íó àêòèâí³ñòü äî ñïðèéíÿò-ëèâèõ âèä³â øê³äíèê³â; ï³ñëÿä³þ, ùî ïðîÿâëÿºòüñÿ ó çàãèáåë³ øê³äíèê³â ó íàñòóïíèõ ôàçàõ ðîçâèòêó òà â íà-ñòóïíèõ ïîêîë³ííÿõ; âèá³ðêîâ³ñòü ä³¿ ³ áåçïå÷í³ñòü äëÿ åíòîìîôàã³â òà êîìàõ-çàïèëþâà÷³â; ìàëó â³ðîã³ä-í³ñòü âèíèêíåííÿ ñò³éêîñò³ ó êîìàõ äî ì³êðîîðãàí³çì³â; áåçïå÷í³ñòü äëÿ òåïëîêðîâíèõ òâàðèí ³ ëþäèíè òà â³äñóòí³ñòü ô³òîòîêñè÷íîñò³ é âïëè-âó íà ñìàêîâ³ ÿêîñò³ ïðîäóêö³¿; ìà-ëèé ñòðîê î÷³êóâàííÿ, ìîæëèâ³ñòü çàñòîñóâàííÿ â ð³çí³ ôàçè âåãåòàö³¿ ðîñëèí òà â³äñóòí³ñòü çàãðîçè íà-ãðîìàäæåííÿ òîêñè÷íèõ ðå÷îâèí ó íàâêîëèøíüîìó ñåðåäîâèù³ [2]. Òîêñè÷í³ñòü á³îïðåïàðàò³â çóìîâëå-íà íàÿâí³ñòþ â íèõ ì³êðîîðãàí³çì³â àáî ïðîäóêò³â ¿õ æèòòºä³ÿëüíîñò³ [5].

Á³îëîã³÷í³ ïðåïàðàòè ó ïîð³â-íÿíí³ ç õ³ì³÷íèìè ïîêàçóþòü íèæ÷ó åôåêòèâí³ñòü, àëå âîíè åêîëîã³÷íî áåçïå÷í³ ³ ¿õ çàñòîñóâàííÿ çàñëóãîâóº íà óâàãó, îñîáëèâî â çîíàõ ñóâîðîãî ñàí³òàðíîãî êîíòðîëþ [6, 10].

Åôåêòèâí³ñòü ì³êðîá³îïðåïàðàò³â çíà÷íîþ ì³ðîþ çàëåæèòü â³ä òåõíî-ëîã³¿ âèãîòîâëåííÿ òà çàñòîñóâàííÿ. Âèãîòîâëÿþòü ¿õ íà îñíîâ³ ³ñíóþ-÷èõ ó ïðèðîä³ ì³êðîîðãàí³çì³â, òîìó øòó÷íå âíåñåííÿ òàêèõ ïðåïàðàò³â ó àãðîåêîñèñòåìó ñóïðîâîäæóºòüñÿ ò³ëüêè çá³ëüøåííÿì ê³ëüêîñò³ ïà-òîãåíà ó ñåðåäîâèù³, ÿê öå â³äáóâà-ºòüñÿ ï³ä ÷àñ ïðèðîäíèõ åï³çîîò³é ô³òîôàã³â [2].

Íà â³äì³íó â³ä ïåñòèöèä³â, á³î-ëîã³÷í³ ïðåïàðàòè õàðàêòåðèçóþòüñÿ

á³ëüø óïîâ³ëüíåíîþ ä³ºþ, àëå ìàþòü ìåòàòîêñè÷íèé åôåêò ³ çà ïåâíèõ óìîâ ìîæóòü ñïðè÷èíèòè åï³çîîò³¿ ó êîìàõ. Åôåêòèâí³ñòü á³îïðåïàðà-ò³â ìîæå çíèæóâàòèñÿ âíàñë³äîê íå-ñïðèÿòëèâèõ ïîãîäíèõ óìîâ — çà-òÿæíèõ äîù³â, ùî çäàòí³ çìèâàòè ïðåïàðàò, óëüòðàô³îëåòîâîãî âèïðî-ì³íþâàííÿ, ÿêå ÷àñòêîâî ³íàêòèâóº áàêòåð³¿, à òàêîæ íèçüêî¿ òåìïåðà-òóðè ïîâ³òðÿ, ùî ïîñëàáëþº àêòèâ-í³ñòü æèâëåííÿ øê³äíèê³â [3].

Ïëîù³ çàñòîñóâàííÿ ì³êðîá³îëî-ã³÷íèõ çàñîá³â äëÿ çàõèñòó â³ä øê³ä-ëèâèõ êîìàõ ïîñò³éíî ðîçøèðþºòü-ñÿ. Îñîáëèâî öå ñòîñóºòüñÿ áàêòåð³-àëüíèõ ïðåïàðàò³â íà îñíîâ³ Bacillus thuringiensis Berliner [4, 7, 9].

Â³äîìî, ùî äî ð³çíèõ ïàòîãåíå-òè÷íèõ ôàêòîð³â êóëüòóð B. thu rin-giensis ÷óòòºâ³ñòü ïðîÿâëÿþòü á³ëüøå í³æ 182 âèäè êîìàõ [11, 12, 13].

Ñ.À. Áåðãóí âêàçóº íà âèñîêó åôåêòèâí³ñòü ïðîòè çåëåíî¿ ÿáëóíåâî¿ ïîïåëèö³ ïðåïàðàò³â Àñòóð, Áàêòîêó-ë³öèä, Á³òîêñèáàöèë³í, Ìåòàðèçèí, ðÿäó øòàì³â Bacillus thuringiensis òà ¿õ ð³çíîêîìïîíåíòíèõ ñóì³øåé, ùî ìàþòü òðèâàëèé åôåêò [1].

Ç åêîëîã³÷íèõ ïîçèö³é çàñòîñó-âàííÿ ì³êðîá³îïðåïàðàò³â º àëüòåð-íàòèâîþ õ³ì³÷íîìó ìåòîäó çàõèñòó ðîñëèí.

Íèí³ â³äîìî áàãàòî á³îëîã³÷íèõ çàñîá³â, ÿê³ âèêîðèñòîâóþòü ïðî-òè øê³äíèê³â, àëå åôåêòèâí³ñòü ¿õ íå îäíàêîâà. Ó çâ’ÿçêó ç òèì, ùî ÷èñåëüí³ñòü äåÿêèõ âèä³â ô³òîôà-ã³â, à çîêðåìà ïîïåëèöü, ïîñò³éíî çá³ëüøóºòüñÿ, íàìè äîñë³äæåí³ ð³çí³ á³îïðåïàðàòè ïðîòè Aphis pomi Deg., ÿêà çà ñâîºþ ìàñîâ³ñòþ òà âèäîâèì ñêëàäîì êîðìîâèõ ðîñëèí ó ñàäîâî-ïàðêîâèõ íàñàäæåííÿõ Öåíòðàëüíî-

ãî Ë³ñîñòåïó Óêðà¿íè çàéìàº îäíå ç ÷³ëüíèõ ì³ñöü.

Ìåòîäèêà äîñë³äæåíü. Ïîëüîâ³ äîñë³äè ç âèâ÷åííÿ åôåêòèâíîñò³ á³-îëîã³÷íèõ ïðåïàðàò³â ïðîòè çåëåíî¿ ÿáëóíåâî¿ ïîïåëèö³ çä³éñíþâàëè íà òåðèòîð³¿ ïðîìèñëîâîãî ðîçñàäíèêà äåðæàâíîãî äåíäðîëîã³÷íîãî ïàð-êó «Îëåêñàíäð³ÿ» ÍÀÍÓ ó 2008—2010 ðð. çà çàãàëüíîïðèéíÿòèìè ìåòîäèêàìè [8].

Íà äîñë³äíèõ ä³ëÿíêàõ ïåðåä ïî÷àòêîì äîñë³äó îáë³êîâóâàëè ÷è-ñåëüí³ñòü ïîïåëèöü íà 10-òè âåðõí³õ ëèñòêàõ ñàäæàíö³â ÿáëóí³. Îáñòå-æåííÿ ïðîâàäèëè íà ä³ëÿíö³ ðîçì³-ðîì 0,5 ãà ïëîäîâî-äåêîðàòèâíîãî ðîçñàäíèêà. Äëÿ êîæíîãî âàð³àíòà áóëî âèä³ëåíî 12 äåðåâ. Äîãëÿä çà ðîñëèíàìè çä³éñíþâàëè â³äïîâ³äíî äî àãðîòåõí³÷íèõ âèìîã. ×èñåëüí³ñòü êîìàõ ïîïåëèö³ âèçíà÷àëè íà 3-, 5-, 7- òà 10-òó äîáó ï³ñëÿ îáðîáêè. Îáïðèñêóâàëè ó III äåêàä³ òðàâíÿ. Â öåé ïåð³îä ñåðåäíüîäîáîâà òåìïå-ðàòóðà ïîâ³òðÿ â ñåðåäíüîìó çà ðîêè äîñë³äæåíü áóëà â ìåæàõ 16°Ñ.

Âèïðîáîâóâàëè íàñòóïí³ ì³êðî-á³î ëîã³÷í³ ïðåïàðàòè: Áîâåðèí (ãðèá Beauveria bassiana Vuill.) — 3 ë/ãà, Àêòîô³ò (ãðèá Streptomices aver mi -ti lis) — 2 ë/ãà òà Á³òîêñèáàöèë³í (ÁÒÁ, ðîçðîáëåíèé íà îñíîâ³ Bacillus thuringiensis Berl.) — 5 ë/ãà. Á³îëî-ã³÷íó àêòèâí³ñòü ïðåïàðàò³â ïîð³â-íþâàëè ç åôåêòèâí³ñòþ Êîíô³äîðó Ìàêñ³, 70% â.ã. ç íîðìîþ âèòðàòè 0,07 êã/ãà.

Åôåêòèâí³ñòü ïðåïàðàò³â âè-çíà÷àëè çà çíèæåííÿì ÷èñåëüíîñò³ øê³äíèêà â ðåçóëüòàò³ îáðîáêè. Ðîç-ðàõóíîê âèêîíóâàëè çà ôîðìóëîþ Àááîòà:

,

äå Å — åôåêòèâí³ñòü ïðåïàðàòó ó â³äñîòêàõ çíèæåííÿ ÷èñåëüíîñò³ øê³äíèêà ç ïîïðàâêîþ íà êîíòðîëü;

À — â³äñîòîê æèâèõ îñîáèí â êîíòðîë³;

Â — â³äñîòîê æèâèõ îñîáèí ó äî-ñë³ä³.

Ðåçóëüòàòè äîñë³äæåíü. Äîñë³ä-æåííÿìè âñòàíîâëåíî (òàáë.), ùî íàéâèùó ïî÷àòêîâó åôåêòèâí³ñòü ä³¿

ÓÄÊ 632.937:632.7

Á²ÎËÎÃ²×ÍÈÉ ÇÀÕÈÑÒ Â²Ä ÇÅËÅÍÎ¯ ßÁËÓÍÅÂÎ¯ ÏÎÏÅËÈÖ²

Â.Ï. ÔÅÄÎÐÅÍÊÎ, äîêòîð á³îëîã³÷íèõ íàóê, ïðîôåñîð,

àêàäåì³ê ÍÀÀÍ, Íàö³îíàëüíèé óí³âåðñèòåò á³îðåñóðñ³â ³

ïðèðîäîêîðèñòóâàííÿ Óêðà¿íè

².Â. ÁÐÎÓÍ, íàóêîâèé ñï³âðîá³òíèê,


100⋅−

=A

BAE

Ñ³÷åíü 2012 25

Áiîçàõèñò

ïðîòè çåëåíî¿ ÿáëóíåâî¿ ïîïåëèö³ çàáåçïå÷óâàâ á³îïðåïàðàò Àêòîô³ò (2 ë/ãà). Íà òðåò³é äåíü ï³ñëÿ îáïðè-ñêóâàííÿ çàãèáåëü ïîïåëèöü ó öüîìó âàð³àíò³ ñÿãàëà 78,2%, íà äåñÿòó äîáó ï³ñëÿ îáïðèñêóâàííÿ ñòàíîâèëà ó âà-ð³àíò³ ç Àêòîô³òîì — 94,5%, à ó âàð³-àíòàõ ç Áîâåðèíîì òà Á³òîêñèáàöè-ë³íîì — 68,0% òà 80,5% â³äïîâ³äíî.

Çàñòîñóâàííÿ Êîíô³äîðó Ìàêñ³ ç íîðìîþ âèòðàòè 0,07 êã/ãà äàëî íàéâèùó åôåêòèâí³ñòü âæå íà òðåòþ äîáó ï³ñëÿ îáðîáêè, ÿêà ñòàíîâèëà 99,9%.

ÂÈÑÍÎÂÊÈ Äëÿ çàõèñòó ðîñëèí â³ä çåëåíî¿

ÿáëóíåâî¿ ïîïåëèö³ ñåðåä á³îëîã³÷-íèõ ïðåïàðàò³â äîö³ëüíî âèêîðèñòî-âóâàòè Àêòîô³ò (2 ë/ãà), ùî ïðîÿâèâ, ïîð³âíÿíî ç ³íøèìè, äîñèòü âèñîêó åôåêòèâí³ñòü çà îáðîáêè ñàäæàíö³â ÿáëóí³, ÿêà ñÿãíóëà ìàêñèìóìó íà

10-òó äîáó ï³ñëÿ çàñòîñóâàííÿ ³ ñòà-íîâèëà 94,5%.

Á³îïðåïàðàòè Áîâåðèí (3 ë/ãà) òà Á³òîêñèáàöèë³í (5 ë/ãà) â³äçíà÷è-ëèñü çíà÷íî íèæ÷èìè ïîêàçíèêàìè. Â³ä ¿õ ä³¿ çàãèíóëî â³äïîâ³äíî 68,0% òà 80,5% êîìàõ ô³òîôàãà.

Íàéâèùó åôåêòèâí³ñòü ó äîñë³-ä³ ïîêàçàâ Êîíô³äîð Ìàêñ³ (0,07 êã/ãà), ä³ºþ ÿêîãî áóëî çíèùåíî 99,9% øê³äíèê³â.


1. Бергун С.А. Экологические аспекты мониторинга зеленой яблонной тли (Aphis pomi Deg.) в яблоневых садах центральной зоны Краснодарского края: автореф. дисс. на соискание уч. степени канд. биол. наук: спец. 03.00.16 «Экология» / С.А. Бергун. — Красно-дар: Универсервис, 2004. — 24 с.

2. Біологічний захист рослин / [Дядеч-ко М.П., Падій М.М., Шелестова В.С. та ін.]; за ред. М.П. Дядечка та М.М. Падія. — Біла Церква, 2001. — 312 с.

3. Бондаренко Н.В. Биологическая защита растений / Н.В. Бондаренко. — М.: Агропром-издат, 1986. — 280 с.

4. Вейзер Я. Микробные инсектициды: со-временное состояние и пер спективы / Я. Вей-зер // Информационный бюллетень ВПС МОББ. — Л., 1983. — №6. — С. 17—26.

5. Груздев Г.С. Защита зеленых насаж-дений в городах. Справочник / Г.С. Груздев, Л.А. Дорожкина, С.А. Петриченко. — М.: Стройиздат, 1990. — 544 с.

6. Гуляев А.И. Изменена тактика борьбы с яблонной плодожоркой / А.И. Гуляев, А.Э. Меньшиков // Садоводство и виногра-дарство. — 1991. — №6. — С. 15 — 16.

7. Добрица А.П. Исследование токсинов Bacillus thuringiensis и разработка новых био-пестицидов на их основе / А.П. Добрица // Проблемы медицинской и экологической био-технологии: материалы юбилейной научной конференции, посвященной 25-летнему юби-лею ГНЦ ПМ, Оболенск, 14—15 дек., 1999. — Оболенск, 1999. — С.153—162.

8. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта / Б.А. Доспехов. — М.: Агропромиздат, 1985. — 351 с.

9. Смирнов О.В. Энтомопатогенная бактерия Bacillus thuringiensis (Berliner) в биологической борьбе с вредителями: про-шлое, настоящее, будущее / О.В. Смирнов // 12 Съезд Русского энтомологического об-щества, Санкт-Петербург: тезисы докладов. (19—24 авг. 2002 г., г. Санкт-Петербург) — СПб, 2002. — С. 325.

10. Супранович Р.В. Яблонная плодожор-ка / Р.В. Супранович // Защита растений. — 1991. — №4. — С. 31 — 33.

11. Faust R.M. Bacterial diseases / R.M. Faust // Insect Diseases. — New York, 1974. — Vol. 1 — P. 87—183.

12. Rumine P. Verifica in laboratorio della patogenicita di ceppi di Bacillus thuringiensis Berliner nei confronti Hyphantria cunea Drury (Lepidoptera Arctiidae) / P. Rumine, J. De Silva // Entomologica. — 2002. — P. 139 — 146.

13. Severns P. Evidence for the negative ef-fects of Bt (Bacillus thuringiensis var. kurstaki) on a non-target butterµ y community in western Oregon, USA / P. Severns // J. Lepidopter. Soc. — 2002. — № 3. — P. 166—170.

Â.Ï. Ôåäîðåíêî, È.Â. Áðîóí

Áèîëîãè÷åñêàÿ çàùèòà îò çåë¸íîé ÿáëîííîé òëè

Èçó÷åíî âëèÿíèå ñîâðåìåííûõ áèî-ëîãè÷åñêèõ ïðåïàðàòîâ íà ÷èñëåííîñòü çåë¸íîé ÿáëîííîé òëè (Aphis pomi Deg.) è ïðèâåäåíà ñðàâíèòåëüíàÿ îöåíêà èõ ýôôåêòèâíîñòè ïðîòèâ ôèòîôàãà.

áèîëîãè÷åñêèé ïðåïàðàò, Aphis pomi Deg., íîðìà ðàñõîäà, ýôôåêòèâ-íîñòü

V.P. Fedorenko, I.V. Broun

Biological protecting from the green apple aphid

Influence of modern biological prepa-rations on the quantity of green apple aphid (Aphis pomi Deg.) is studied and the comparative estimation of their effi-ciency in fighting pest is made.

biological preparation, Aphis pomi Deg., norm of usage, efficiency

Åôåêòèâí³ñòü ì³êðîá³îëîã³÷íèõ ïðåïàðàò³â ïðîòè ÿáëóíåâî¿ ïîïåëèö³, % (äåíäðîïàðê «Îëåêñàíäð³ÿ» ÍÀÍÓ, 2008—2010 ðð.)

Варіант

Норма витра-ти, кг (л)/га

Чисельність комах Aphis pomi Deg., екз./листок

Ефективність через…діб після обприскування,

%до оброб-

ки

через…діб після обприскування

3 5 7 10 3 5 7 10

Контроль (вода) — 52,0 94,1 120,3 141,2 196,7 — — — —

Конфідор Максі, 70% в.г. 0,07 45,2 0,1 0,1 0,1 0,2 99,9 99,9 99,9 99,9

Боверин, Beauveria bassiana Vuill.

(4 млрд спор в 1 мл)3 58,4 37,4 42,8 46,2 62,9 60,3 64,4 67,3 68,0

Бітоксибацилін, Bacillus thuringiensis

var. thuringiensis (45 млрд спор в 1 мл)

5 53 24,2 29,1 34,2 38,4 74,3 75,8 75,8 80,5

Актофіт, Streptomices avermitilis

(0,2% к.е.)2 60 20,5 15,2 8,1 10,8 78,2 87,4 94,3 94,5

26 Ñ³÷åíü 2012

80 ðîêiâ ²íñòèòóòó çàõèñòó ðîñëèí

Ñòîð³íêè ç ³còîð³¿

ÓÄÊ 595.7:632.93:63(477)

ÏÐÎÁËÅÌÈ ÇÀÕÈÑÒÓ ÐÎÑËÈÍ ó ä³ÿëüíîñò³ Ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüêîãî íàóêîâîãî êîì³òåòó Óêðà¿íè

(1918—1927)

Âèñâ³òëåíî íàóêîâî-îðãàí³çàö³éí³ àñïåêòè ñòàíîâëåííÿ ñ³ëüñüêîãîñïî-äàðñüêî¿ äîñë³äíî¿ ñïðàâè â ãàëóç³ çà-õèñòó ðîñëèí.

Ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüêèé â÷åíèé êîì³òåò Óêðà¿íè (ÑÃÂÊÓ) áóëî ñòâîðåíî çã³äíî ç íàêàçîì â³ä 1 ëèñ-òîïàäà 1918 ð., ×. 162 Ì³í³ñòåðñòâà çåìåëüíèõ ñïðàâ [1]. Â³äïîâ³äíî äî Ñòàòóòó, Ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüêèé â÷åíèé êîì³òåò, ÿê âèùèé îðãàí Íàðîäíîãî Ì³í³ñòåðñòâà (Êîì³ñà-ð³àòó) çåìåëüíèõ ñïðàâ, îá’ºäíóâàâ óñ³ öåíòðàëüí³ é ì³ñöåâ³ óñòàíîâè ÍÌÇÑ, ÿê³ âèêîíóâàëè íàóêîâó ðî-áîòó, à òàêîæ çàéìàëèñÿ ïèòàííÿìè ðîçâèòêó ³ ïëàíîì³ðíî¿ îðãàí³çàö³¿ â Óêðà¿í³ íàóêîâî¿ ðîáîòè â ãàëóç³ ñ³ëüñüêîãî ãîñïîäàðñòâà òà ïîïóëÿ-ðèçàö³¿ íàóêîâèõ çíàíü ó ö³é ãàëóç³. Ïåðøèì ãîëîâîþ ÑÃÂÊÓ ñòàâ àêà-äåì³ê Â.². Âåðíàäñüêèé.

Âïðîäîâæ 1919 ðîêó Ñ³ëüñüêî-ãîñïîäàðñüêèé â÷åíèé êîì³òåò ôîð-ìóâàâ ñòðóêòóðíó ñèñòåìó, äî ÿêî¿ óâ³éøëè Áþðî áóð’ÿí³â, Áþðî ì³êî-ëîã³¿ ³ ô³òîïàòîëîã³¿ òà Åíòîìîëîã³÷-íà ï³äñåêö³ÿ Çîîëîã³÷íî¿ ñåêö³¿ [2]. Ó ïåðøîìó ï³âð³÷÷³ 1919 ð., ÿê âèäíî ³ç îãëÿäó ä³ÿëüíîñò³ öèõ îðãàí³çàö³é, äåÿê³ áþðî, â òîìó ÷èñë³ é áóð’ÿí³â, ùå íå ïðîâîäèëè ñèñòåìíî¿ ðîáîòè. Ïðè÷èíàìè òàêîãî ñòàíó áóëà ìàé-æå ïîâíà â³äñóòí³ñòü ô³íàíñóâàííÿ é îáìåæåí³ñòü ó ñï³âðîá³òíèêàõ. Ïðî-òå, íåçâàæàþ÷è íà ö³ëó íèçêó íåãà-òèâíèõ îáñòàâèí ïî÷àòêîâîãî ïåð³-îäó ä³ÿëüíîñò³, Êîì³òåò çä³éñíþâàâ ïåâíó íàóêîâî-îðãàí³çàö³éíó ðîáî-òó, âèâ÷àëè ñïåö³àëüíó ë³òåðàòóðó ç ìåòîþ óçàãàëüíåííÿ çíàíü ç òîãî ÷è ³íøîãî íàïðÿìó. Çâåðòàëè îñîáëèâó óâàãó íà ï³äãîòîâêó ôàõ³âö³â, îðãàí³-çàö³þ âèäàííÿ íàóêîâî¿ òà íàóêîâî-ïîïóëÿðíî¿ ë³òåðàòóðè.

26 òðàâíÿ ³ 2 ÷åðâíÿ 1919 ð. ó Êèºâ³ â³äáóëèñü íàðàäè ç ïèòàíü åí-òîìîëîã³¿ òà ô³òîïàòîëîã³¿ ç ìåòîþ óçãîäæåííÿ ä³ÿëüíîñò³ îêðåìèõ óñòà-íîâ ó íàïðÿì³ äîñë³äæåíü ïðîáëåìè

çàõèñòó ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüêèõ ðîñ-ëèí â³ä øê³äíèê³â. Ó çâ’ÿçêó ç êðè-òè÷íèì ñòàíîâèùåì, ùî ñêëàëîñÿ ó ö³é ãàëóç³, áóëî ïðèéíÿòî ð³øåííÿ ïðî ñòâîðåííÿ îá’ºäíàâ÷îãî öåí-òðó — Öåíòðàëüíîãî Áþðî ç ïèòàíü áîðîòüáè ç³ øê³äíèêàìè ñ³ëüñüêîãî ãîñïîäàðñòâà, ùî ³ñíóâàâ íà îñíî-â³ ïðîåêòó Ñòàòóòó, îïðàöüîâàíîãî ÷ëåíàìè ç’¿çäó Ðîñ³éñüêîãî òîâàðè-ñòâà åíòîìîëîã³â, à ó 1918 ð. ïåðå-ðîáëåíîìó íà ç³áðàííÿõ óêðà¿íñüêèõ åíòîìîëîã³â. Ïðåäñòàâèòè ïëàíè åíòîìîëîã³â òà ô³òîïàòîëîã³â ïåðåä çàãàëüíèìè çáîðàìè Ñ³ëüñüêîãîñ-ïîäàðñüêîãî â÷åíîãî êîì³òåòó ïðè Íàðêîìçåì³ áóëî äîðó÷åíî Â.Â. Äî-áðîâëÿíñüêîìó ³ Ñ.À. Ñì³ðíîâó [3].

Áþðî ô³òîïàòîëîã³¿ òà ì³êîëîã³¿, ïîëîæåííÿ ïðî ÿêå áóëî çàòâåð-äæåíî 13 òðàâíÿ 1919 ð., ðîçïî÷àëî ç’ÿñîâóâàòè ñòàí ðîáîòè ì³ñöåâèõ ô³òîïàòîëîã³÷íèõ óñòàíîâ. Òàê, àê-òèâíî ïðîâîäèëèñü äîñë³äæåííÿ íà ô³òîïàòîëîã³÷í³é ñòàíö³¿ â ì. Ñì³-ë³ òà ¿¿ îêîëèöÿõ. Çãîäîì ¿õ áóëî îá’ºäíàíî ç Êè¿âñüêîþ â Öåíòðàëü-íó óêðà¿íñüêó ñòàíö³þ [4]. Äî ñêëà-äó Áþðî âõîäèëè Ã. Íåâîäîâñüêèé (çàâ³äóâà÷), ß. Êóäà (ñïåö³àë³ñò), Î. Çàïîðîæåöü (ð³÷íèé ïðàêòèêàíò) òà äâà ñåçîííèõ ïðàêòèêàíòè, ÿê³ îïðàöüîâóâàëè íàêîïè÷åí³ ìàòåð³à-ëè ç ìåòîþ ï³äãîòîâêè äî âèäàííÿ äîâ³äêîâîãî ãåðáàð³þ ì³êðîôëî-ðè Óêðà¿íè òà øê³ëüíîãî ãåðáàð³þ øê³äëèâèõ ãðèá³â. Òàêîæ ïîáëèçó Êèºâà ÷àñòêîâî áóëî ïðîâåäåíî äî-ñë³äè â ïîøêîäæåíèõ ãðèáíèìè õâî-ðîáàìè ñàäàõ. Äî ê³íöÿ 1919 ð. çà ðåçóëüòàòàìè ïîïåðåäí³õ äîñë³äæåíü ÷ëåí³â Áþðî ï³äãîòîâëåíî äî äðóêó íàóêîâ³ ïðàö³: «Äî á³îëüîã³¿ Phoma

Betae Frank» (Ã. Íåâîäîâñüêèé), «Äî ì³êðîôëüîðè ×åðí³ã³âùèíè» (Ã. Íå-âîäîâñüêèé), «Ìàòåð³ÿëè äî ì³êðî-ôëüîðè Ïîëòàâùèíè» (ß. Êóäà), «Äî á³îëüîã³¿ äåÿêèõ ðîä³â Septoria» (ß. Êóäà), «Cerñospora beticola Sver» (Ã. Íåâîäîâñüêèé) [5].

Áþðî áóð’ÿí³â âïðîäîâæ ïåðøî-ãî ðîêó ùå íå ìîãëî îðãàí³çóâàòè ñâîþ ðîáîòó íàëåæíèì ÷èíîì çà â³äñóòíîñò³ ôàõ³âö³â. Íà òîé ÷àñ â ñêëàä³ Áþðî ïðàöþâàâ ëèøå ñïå-ö³àë³ñò ß. Ëåï÷åíêî òà ñåçîííèé ïðàêòèêàíò, ÿê³ çàéìàëèñü ï³äãî-òîâêîþ ãåðáàð³þ áóð’ÿí³â Óêðà¿íè òà á³áë³îãðàô³÷íèõ ìàòåð³àë³â. Çà ðåçóëüòàòàìè ïîïåðåäí³õ äîñë³äæåíü ÷ëåí³â Ñåêö³¿ áóëî ï³äãîòîâëåíî äî äðóêó íàóêîâ³ ïðàö³: «Ñïîñòåðåæåí-íÿ íàä áóð’ÿíàìè Õàðê³âñüêî¿ Êðàº-âî¿ Äîñë³äíî¿ ñ.-ã. ñòàíö³¿ â 1914 ð.» (Î. ßíàòà), «×óæîçåìí³ áóð’ÿíè â îêîëèöÿõ Êèºâà» (Ä. Ëàð³îíîâ), «Áóð’ÿíîâà ôëüîðà Ïîëòàâñüêî¿ Äî-ñë³äíî¿ Ñ.-ã. Ñòàíö³¿ òà ¿¿ îêîëèöü» (ß. Ëåï÷åíêî, Î. Ñîêîëîâñüêèé), «Äî ïèòàííÿ ïðî çàñì³÷åí³ñòü ïî-ë³â «ñâèð³ïîþ» — Sinapis arvensis» (Î. ßíàòà), «Áóð’ÿíè Óêðà¿íè. Îïèñ òà âèçíà÷åííÿ ¿õ» (Å. Áîðäçèëîâ-ñüêèé) [5].

Åíòîìîëîã³÷íà ï³äñåêö³ÿ Çîî-ëî ã³÷íî¿ ñåêö³¿ ïðàöþâàëà ó ñêëà-ä³ çàâ³äóâà÷à ². Ùîãîëåâà, çàâ³-äóâà÷à Áþðî ë³ñîâî¿ åíòîìîëîã³¿ Ç. Ãîëîâ’ÿíêà, ñïåö³àë³ñò³â Á. Áî-æåíêà, Ì. Ãðîñãåéìà, Â. Äîáðî-âëÿíñüêîãî òà ð³÷íîãî ïðàêòèêàíòà Ã. Ñêðèï÷èíñüêîãî. Îñíîâíó ðîáî-òó ïðîâàäèëè ó íàïðÿì³ äîñë³äæåíü á³îëîã³¿ õðóù³â òà çàñîá³â çàõèñòó ïðîòè íèõ ë³ñîâèõ íàñàäæåíü òà ïëîäîâèõ ñàä³â. Áóëî ï³äãîòîâëåíî äî âèäàííÿ ðåçóëüòàòè äîñë³äæåíü Ç. Ãîëîâ’ÿíêà ñòîñîâíî çàçíà÷åíèõ ïèòàíü, à îêðåì³ íàäðóêîâàíî: «Ïðî ð³çíèöþ áîðîçíÿê³â ð³çíîãî â³êó ìàðìóðîâîãî òà âîëîõàòîãî õðó-ùà — Polyplylla fullo L. i Anoxia pi-losa Fabr», «Ïðî âèïàñ ñâèíåé ó ë³ñ³, ÿê çàñ³á áîðîòüáè ç áîðîçíÿêàìè

Î.². ÁÎÐÇÈÕ, êàíäèäàò ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüêèõ

íàóê,²íñòèòóò çàõèñòó ðîñëèí ÍÀÀÍ

Ñ³÷åíü 2012 27


òðàâíåâîãî õðóùà», «Ïðî áîðîòüáó ç òðàâíåâèì õðóùåì íà ïëàíòàö³ÿõ öó-êðîâîãî áóðÿêà», «Çàñîáè áîðîòüáè ç õðóùàìè â 14, 15 òà 18 â³êàõ», «Ïðî ïåðåòâîðåííÿ â ëÿëå÷êè áîðîçíÿê³â òà çèì³âëþ æóê³â òðàâíåâîãî õðóùà» òà ³íø³ [5]. Òàêîæ â Áþðî çà àêòèâ-íîãî ñï³âðîá³òíèöòâà ç õóäîæíèöåþ Å. Êîâàëüñüêîþ ïðîâàäèëàñÿ âåëè-êà ðîáîòà íàä ñêëàäàííÿì àòëàñó õðóù³â òà ³íøèõ øê³äíèê³â ðîäèíè ïëàñòèí÷àñòîâóñèõ, â äîïîâíåííÿ äî âæå ï³äãîòîâëåíîãî äî äðóêó âèçíà-÷íèêà ¿õ áîðîçíÿê³â. Íàóêîâà ðîáîòà ³íøèõ ñïåö³àë³ñò³â Åíòîìîëîã³÷íî¿ ï³äñåêö³¿ ïîëÿãàëà â îïðàöþâàíí³ ìàòåð³àë³â ïîïåðåäí³õ äîñë³äæåíü ïîëüîâèõ, ñàäîâèõ, ãîðîäí³õ òà ³í-øèõ êîìàõ. Îïðàöüîâóâàëè òàêîæ ë³òåðàòóðí³ äàí³ ïðî êîìàõ, øê³äíè-ê³â ñ³ëüñüêîãî ãîñïîäàðñòâà ³ çàñîáè áîðîòüáè ç íèìè («²ñòîðè÷íèé îãëÿä óñòàíîâ ïî áîðîòüá³ ç øê³äíèêàìè ñ. ã. íà Óêðà¿í³» «Òðóäè Åíòîìîëî-ã³÷íî¿ Ï³äñåêö³¿»), áóëî íàäðóêîâàíî âåëèêó ê³ëüê³ñòü ìåòîäè÷íèõ âêàç³-âîê, áðîøóð, ïëàêàò³â ïîïóëÿðèçà-ö³éíîãî õàðàêòåðó [5].

Ó 1923 ð., îêð³ì âèùåçàçíà÷åíèõ Áþðî õâîðîá ðîñëèí ³ áóð’ÿí³â òà ï³äñåêö³¿ åíòîìîëîã³¿, ïèòàííÿìè ç äàíî¿ ïðîáëåìè çàéìàëîñü ³ íîâî-ñòâîðåíå Áþðî øê³äëèâèõ ³ êîðèñ-íèõ ïòàõ³â òà òâàðèí, ïðè öüîìó ðîáîòó êîîðäèíóâàâ ñïåö³àëüíèé Êîì³òåò áîðîòüáè ³ç øê³äíèêàìè [5]. Àëå, ÿê çàñâ³ä÷óþòü àðõ³âí³ äî-êóìåíòè, ïëàíîâîñò³ â ðîáîò³ Êîì³-òåòó ó öüîìó íàïðÿì³ íå áóëî ÷åðåç ïîñò³éí³ ðåîðãàí³çàö³¿ òà ïåðåðîç-ïîä³ëè ôóíêö³é öåíòðàëüíèõ ñòàí-ö³é. Ñòàíîì íà 1924 ð. ó ñòðóêòóð³ Ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüêîãî íàóêîâîãî êîì³òåòó ä³ÿëî 16 ñåêö³é, â òîìó ÷èñ-ë³ Ñåêö³ÿ áîðîòüáè ç øê³äíèêàìè, 9 ï³äñåêö³é (ñåðåä ÿêèõ åíòîìîëî-ã³÷íà) òà 9 Áþðî (áóð’ÿí³â, ë³ñîâî¿ åíòîìîëîã³¿, ô³òîïàòîëîã³÷íå é ³í.).

Ïëàí ä³ÿëüíîñò³ Ñ³ëüñüêîãîñ-ïîäàðñüêîãî íàóêîâîãî êîì³òåòó íà 1924 ð. ïåðåäáà÷àâ âèêîíàííÿ òàêèõ çàâäàíü.

1. Ô³òîïàòîëîã³÷íå Áþðî: çâåäåíà ïðàöÿ ïðî õâîðîáè ñ³ëüñüêîãîñïî-äàðñüêèõ ðîñëèí òà ìåòîäè áîðîòüáè ç íèìè; ïîñåçîííå çáèðàííÿ ìàñîâèõ â³äîìîñòåé ïðî õâîðîáè çà äîïîìî-ãîþ Ô³ë³é òà êîðåñïîíäåíò³â Êîì³-òåòó, äîñë³äíèõ ñòàíö³é, ñ³ëüñüêîãîñ-ïîäàðñüêèõ øê³ë òà ³í.; îáñòåæåííÿ õâîðîá òà âèãîòîâëåííÿ ãåðáàð³¿â ïî-øêîäæåíèõ íèìè ðîñëèí.

2. Áþðî áóð’ÿí³â: îáñòåæåííÿ ôëîðè áóð’ÿí³â øëÿõîì àíêåòóâàííÿ ³ ìàñîâî¿ ãåðáàðèçàö³¿ ç ó÷àñòþ ô³-

ë³é, äîñë³äíèõ ñòàíö³é, øê³ë òà êî-ðåñïîíäåíò³â; çàâåðøåííÿ îïðàöþ-âàííÿ äàíèõ ñïîñòåðåæåíü ³ äîñë³ä³â ç áóð’ÿíàìè íà äîñë³äíèõ ñòàíö³ÿõ êðà¿íè; îäíîðàçîâå åêñêóðñ³éíå îáñòåæåííÿ áóð’ÿí³â íà ñ³ëüñüêî-ãîñïîäàðñüêèõ äîñë³äíèõ ñòàíö³ÿõ (çà çðàçêîì Ðàäèìèñüêî¿ äîñë³äíî¿ ñòàíö³¿).

3. Åíòîìîëîã³÷íà ï³äñåêö³ÿ: îïðàöþâàííÿ ë³òåðàòóðíèõ äæåðåë ïðî øê³äëèâèõ êîìàõ Óêðà¿íè, ¿õ ãåîãðàô³÷íå ðîçïîâñþäæåííÿ òà áî-ðîòüáó ç íèìè; ñïåö³àëüíå ìàñîâå îáñòåæåííÿ íàéøê³äëèâ³øèõ êîìàõ ïîëüîâèõ ðîñëèí (ãåññåíñüêî¿ ìóõè, ìåòåëèê³â òà ³í.); ïîâñþäíå îáñòå-æåííÿ øê³äëèâèõ êîìàõ ãîðîä³â òà ñàä³â â Óêðà¿í³; âèâ÷åííÿ øê³äëèâèõ êîìàõ íà íàñ³ííºâèõ ñêëàäàõ. Êå-ð³âíèöòâî ðîáîòîþ Åíòîìîëîã³÷íî¿ ï³äñåêö³¿ çä³éñíþâàâ Ãîëîâà Ñåêö³¿ ïðîôåñîð ². Ùîãîë³â, à ï³ñëÿ ÷åðãî-âî¿ ðåîðãàí³çàö³¿ — Î. Çíàìåíñüêèé. Ïë³äíî ïðàöþâàâ ó ö³é Ñåêö³¿ ïðî-ôåñîð Î. Ëåáåä³â [6].

Â àðõ³âíèõ äîêóìåíòàõ çíàéäåíî ³íôîðìàö³þ ñòàíîì íà 1924 ð. ïðî â³ää³ë Çàõèñòó Ðîñëèí, ÿêèé ò³ñíî ñï³âïðàöþâàâ ³ç âèùåçàçíà÷åíèìè Áþðî é Ñåêö³ÿìè, çîêðåìà ó ðîç-ðîáö³ òà ðîçñèëö³ â ðàéîíè ³íñòðóê-ö³é ùîäî ìåòîä³â áîðîòüáè ç îçèìîþ ñîâêîþ ïøåíèö³ [7]. Äåùî ³íøó ³íôîðìàö³þ íàäàº «Äîïîâ³äíà çà-ïèñêà ïðî îðãàí³çàö³þ ñ³ëüñüêîãîñ-ïîäàðñüêî¿ íàóêîâî¿ ðîáîòè ïî ë³í³¿ ÍÊÇÑ…», äå éäåòüñÿ ïðî Ñåêö³þ Çà-õèñòó ðîñëèí, ùî âèêîíàëà çíà÷íó ðîáîòó ç âèâ÷åííÿ õâîðîá ñ³ëüñüêî-ãîñïîäàðñüêèõ ðîñëèí òà ¿õ øê³äíè-ê³â â Óêðà¿í³ íà îñíîâ³ äîñë³äæåíü Â³ää³ë³â ô³òîïàòîëîã³¿ òà Åíòîìîëî-ã³¿ äîñë³äíèõ ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüêèõ ñòàíö³é òà ì³ñöåâèõ ñòàíö³é Çàõèñòó ðîñëèí (ÑÒÀÇÐÎ) [8].

Ó 1924 ð. íà Êîì³ñ³þ áîðîòüáè ç øê³äíèêàìè áóëî ïîêëàäåíî òàê³ çàâäàííÿ:

1. Îá’ºäíóâàòè òà êîîðäèíóâàòè ðîáîòó óñ³õ íàóêîâèõ ³ ïðàêòè÷íèõ óñòàíîâ ÓÐÑÐ ó íàïðÿì³ áîðîòüáè ç³ øê³äíèêàìè, íåçàëåæíî â³ä ï³ä-ïîðÿäêóâàííÿ (Íàðêîìçåì, Öóêðî-òðåñò, Íàðêîìïðîä òà ³í.);

2. Çä³éñíèòè îäíîðàçîâó ïåðå-â³ðêó (àíêåòóâàííÿ, îãëÿä) ñòàíó ³ ä³ÿëüíîñò³ âñ³õ óñòàíîâ, âñòàíîâèòè ç íèìè ò³ñíèé êîíòàêò, íàäàâàòè ïîñò³éí³ ³íñòðóêö³¿, ñèñòåìàòèçóâà-òè â çàãàëüíîäåðæàâíîìó ìàñøòàá³ ðåçóëüòàòè ¿õ íàóêîâî¿ òà ïðàêòè÷íî¿ ðîáîòè òà ³í.; çä³éñíþâàòè ìàñîâå ñåçîííå (íå ìåíøå 5-òè ðàç³â íà ð³ê) îáñòåæåííÿ øê³äíèê³â â Óêðà¿í³, ¿õ

ðîçïîâñþäæåííÿ, ìåòîäè áîðîòüáè ç íèìè; âèäàâàòè ùîì³ñÿ÷íèé «Áþëå-òåíü Áîðîòüáè ç Øê³äíèêàìè», ñå-çîíí³ ³íñòðóêö³¿ òà â³äçèâè, ïëàêàòè, áðîøóðè òà ³í.

Àíêåòóâàííÿ äàâàëî çìîãó â³ä-òâîðèòè äåòàëüíó êàðòèíó íàÿâíî¿ çàáóð’ÿíåíîñò³ ïîë³â Óêðà¿íè. Àí-êåòà ì³ñòèëà òàê³ ðîçä³ëè:

1. Òî÷íà íàçâà óñòàíîâè ÷è ïð³ç-âèùå, ³ì’ÿ òà ¹ êîðåñïîí äåíòà.

2. Ãóáåðí³ÿ, îêðóã, ðàéîí, ñåëî.3. ×è º (àáî áóâ ³ êîëè) â óñòà-

íîâ³ îêðåìèé â³ää³ë, ï³äâ³ää³ë àáî ñïåö³àë³ñò (ïðàêòèêàíò), ùî ïðàöþº íàä ïðîáëåìîþ áóð’ÿí³â (ç ÿêîãî ÷àñó ³ õòî ñàìå — ïåðñîíàëüíî) òà éîãî àäðåñà.

4. Çà ïðèñóòíîñò³ ñïåö³àë³ñòà — âêàçàòè îñíîâíèé íàïðÿì ³ õàðàêòåð éîãî ïðàö³ (â çàãàëüíèõ ðèñàõ).

5. ×è ïðîâàäèëè íà çåìåëüíèõ ä³ëÿíêàõ óñòàíîâè òà â íàéáëèæ÷èõ îêîëèöÿõ àáî â ðàéîí³ îáñòåæåííÿ áóð’ÿí³â, çîêðåìà íà äîñë³äíèõ ñòàí-ö³ÿõ (ïåðåä çàêëàäàííÿì äîñë³ä³â ³ ï³ä ÷àñ ¿õ ïðîâåäåííÿ), ñèñòåìàòè÷-í³ ñïîñòåðåæåííÿ çà íèìè (çîêðåìà ôåíîëîã³÷í³ òà åêñïåðèìåíòàëüí³ äî-ñë³äæåííÿ, ÿê³ ñàìå, ÿê ïðîâîäèëè, êîëè òà êèì — îïèñàòè âñå íàéäî-êëàäí³øå; ÿêùî âèêîðèñòîâóâàëè áëàíêè ïåâíî¿ ôîðìè, ùîäåííèêè òîùî, òî íàä³ñëàòè ¿õ çðàçêè äî Áþðî ðàçîì ³ç çàïîâíåíîþ àíêåòîþ).

6. ßê³ ðåçóëüòàòè öèõ îáñòåæåíü º â óñòàíîâ³ (â îêðåìî¿ îñîáè): ãåð-áàð³¿, êîëåêö³¿ íàñ³ííÿ é ³í., äå âîíè çíàõîäÿòüñÿ òà ó ÿêîìó ñòàí³ (îïèñà-òè ÿêíàéäîêëàä í³øå).

7. ßê³ º íàäðóêîâàí³ ðåçóëüòàòè äîñë³ä³â, ¿õ àâòîðè ³ íàçâè ïðàöü àáî çâ³ò³â (äå íàäðóêîâàí³, êîëè òà êèì, ê³ëüê³ñòü ñòîð³íîê — îïèñàòè ÿêíàé-äîêëàäí³øå, à ïðè ìîæëèâîñò³ íàä³-ñëàòè äî Áþðî êîï³¿).

8. Íàÿâí³ñòü äîäàòêîâèõ íåíà-äðóêîâàíèõ ïðàöü ùîäî ðåçóëüòàò³â îáñòåæåíü (îïèñàòè â ÿêîìó ñòàí³ ðóêîïèñè, ñòóï³íü ¿õ îïðàöþâàííÿ ³ç çàçíà÷åííÿì àâòîð³â, íàçâ òåì, ê³ëüêîñò³ ñòîð³íîê òà ³í.).

9. Çàñì³÷åí³ñòü ïîë³â çåìåëüíî¿ ä³ëÿíêè óñòàíîâè (âåëèêà, ñåðåäíÿ, ìàëà).

10. Çàñì³÷åí³ñòü ñåëÿíñüêèõ ïî-ë³â íàéáëèæ÷èõ îêîëèöü (âåëèêà, ñåðåäíÿ, ìàëà) òà ðàéîíó â ö³ëîìó (âåëèêà, ñåðåäíÿ, ìàëà), çàçíà÷èòè ìåæ³ ðàéîíó (ãóá., îêð. òà ³í.).

11. Âèçíà÷èòè íàéøê³äëèâ³-ø³ áóð’ÿíè, ùî ðîñòóòü íà ä³ëÿíö³ óñòàíîâè (ïåðåë³÷èòè ¿õ ó ïîðÿäêó çìåíøåííÿ øê³äëèâîñò³, ïîäàþ÷è ¿õ íàðîäí³, à çà ìîæëèâ³ñòþ é íàóêîâ³

28 Ñ³÷åíü 2012


ëàòèíñüê³ íàçâè), à çà ìîæëèâ³ñòþ íàä³ñëàòè çðàçêè öèõ áóð’ÿí³â.

12. Âèçíà÷èòè íàéøê³äëèâ³ø³ áóð’ÿíè, ùî ðîñòóòü íà ñåëÿíñüêèõ ïîëÿõ ó íàéáëèæ÷èõ îêîëèöÿõ (äèâ. ï. 11).

13. Âèçíà÷èòè íàéøê³äëèâ³ø³ áóð’ÿíè, ùî ðîñòóòü íà ñåëÿíñüêèõ ïîëÿõ óñüîãî ðàéîíó (äèâ. â ï. 9, ï. 11).

14. ßêà ñ³âîçì³íà íàéïîøèðåí³-øà ó ñåëÿí â íàéáëèæ÷èõ îêîëèöÿõ (íàçâà, îñíîâí³ êóëüòóðè, ïàð).

15. ßêà ñ³âîçì³íà íàéïîøèðåí³-øà ó ñåëÿí ðàéîíó (äèâ. ï. 9, 14).

16. Âèçíà÷èòè íàéøê³äëèâ³ø³ áóð’ÿíè îêðåìèõ êóëüòóð ó ñ³âîçì³-íàõ ñåëÿí â íàéáëèæ÷èõ îêîëèöÿõ (äèâ ï. 11): îçèìå æèòî — ñîíÿø-íèêè, îçèìà ïøåíèöÿ — êóêóðóäçà, ÿ÷ì³íü — öóêðîâ³ áóðÿêè, îâåñ — ïðîñî — ³íø³ êóëüòóðè (çàçíà÷èòè ÿê³), ãðå÷êà — ÷îðíèé ïàð, êàð òîï-ëÿ — ÷îðíèé ïàð.

17. Âèçíà÷èòè íàéøê³äëèâ³ø³ áóð’ÿíè îêðåìèõ êóëüòóð ó ñ³âîçì³-íàõ ñåëÿí ó ðàéîí³ (äèâ. ï. 9, 11): îçèìå æèòî — ñîíÿøíèê, îçèìà ïøåíèöÿ — êóêóðóäçà, ÿ÷ì³íü — öó-êðîâ³ áóðÿêè, îâåñ — ïðîñî — ³íø³ êóëüòóðè (çàçíà÷èòè ÿê³), ãðå÷êà — ÷îðíèé ïàð, êàðòîïëÿ — ÷îðíèé ïàð.

18. ßê âïëèâàþòü íà áóð’ÿíè ðå-êîìåíäîâàí³ ñïîñîáè ð³ëüíèöòâà íà ñåëÿíñüêèõ ïîëÿõ (ïðî êîæíèé ñïî-ñ³á âêàçàòè îêðåìî).

19. Çàçíà÷èòè áóð’ÿíè, ÿê³ çà-âäÿêè öèì ñïîñîáàì ö³ëêîì àáî ÷àñòêîâî çíèêàþòü ç ïîëÿ, à íà ÿê³ çîâñ³ì íå âïëèâàþòü (íàïèñàòè ïðî êîæíèé ñïîñ³á îêðåìî).

20. Âêàçàòè, ÿê³ îáñòåæåííÿ áóð’ÿí³â òà åêñïåðèìåíòàëüí³ äîñë³-äè íàä íèìè ïëàíóº ïðîâåñòè óñòà-íîâà (àáî îñîáà) â 1924 ð. (äåòàëüíî îïèñàòè ïëàí ðîáîòè ³ ìåòîäèêó) íà òåðèòîð³¿ ñâîº¿ ä³ëÿíêè, â áëèæ÷èõ îêîëèöÿõ, ðàéîí³.

21. Âêàçàòè, ÿê³ îáñòåæåííÿ áóð’ÿí³â, åêñïåðèìåíòàëüí³ äîñë³äè óñòàíîâà (÷è îñîáà) âçàãàë³ ââàæàëè á çà íåîáõ³äíå çä³éñíèòè â íàéáëèæ-÷³ ðîêè íà ñâî¿é ä³ëÿíö³, îêîëèöÿõ, ðàéîí³.

22. Âêàçàòè íàÿâí³ñòü â óñòàíîâ³ ñïåö³àëüíîãî êðåäèòó íà íàóêîâó ðî-áîòó â 1924 ð.

23. ×è ìîæå óñòàíîâà âèä³ëèòè ³ç ñâîãî çàãàëüíîãî áþäæåòó â 1924 ð. ïåâí³ êîøòè íà íàóêîâó ðîáîòó ùîäî áóð’ÿí³â.

24. ßêó äîïîìîãó â 1924 ð. óñòà-íîâà ìîæå íàäàòè äëÿ íàóêîâî¿ ðî-

áîòè (ïîìåøêàííÿì, ê³íüìè äëÿ ðîç’¿çä³â, õàð÷àìè, ðîá³òíèêàìè, ïðàêòèêàíòàìè òà ³í.).

25. Íàÿâí³ñòü â óñòàíîâ³ ñïåö³-àë³ñò³â, ÿê³ ìîæóòü â 1924 ð. âåñòè íàóêîâó ðîáîòó ç ïèòàíü áóð’ÿí³â (ïåðñîíàëüíî, çàçíà÷èâøè êîðîòêî ¿õ ñòàæ â äîñë³äæåíí³ áóð’ÿí³â òà àäðåñè).

26. Äîäàòêîâ³ â³äîìîñò³ (ç ³í³ö³à-òèâè óñòàíîâè àáî îñîáè, ùî çàïî-âíþº äàíó àíêåòó) [9].

Ó ëþòîìó 1925 ð. â³äáóëàñÿ íà-ðàäà ùîäî äîñë³äæåííÿ áóð’ÿí³â Óêðà¿íè ó ñêëàä³ ïðåäñòàâíèê³â Â³ä-ä³ëó Çàõèñòó Ðîñëèí, Ñ³ëüñüêîãîñïî-äàðñüêîãî Óïðàâë³ííÿ Íàðêîìçåìó, Áîòàí³÷íî¿ Ñåêö³¿ ÑÃÍÊ (ï³äñåêö³¿ ôëîðè), Ñåêö³¿ Ð³ëüíèöòâà ÑÃÍÊ, Äîñë³äíèõ Ñòàíö³é (Ïîëòàâñüêî¿, ×åðâîíîãðàäñüêî¿, Õàðê³âñüêî¿, Êà-òåðèíîñëàâñüêî¿, Âîçíåñåíñüêî¿, Ðàäîìñüêî¿, Êè¿âñüêî¿, Ìèõàéë³â-ñüêî¿), ²íñòèòóòó Íàñ³ííºçíàâñòâà, Áîòàí³÷íèõ ñàä³â, Ñ³ëüñüêîãîñ-ïîäàðñüêèõ ³íñòèòóò³â (Îäåñüêî-ãî, Êàì’ÿíåöüêîãî, Õàðê³âñüêîãî). Â ïðèñóòíîñò³ ïðåäñòàâíèê³â çàö³-êàâëåíèõ óñòàíîâ Öóêðîòðåñòó, Ðàä-ãîñïòðåñòó òà Ñ³ëüñüêîãî ãîñïîäàðÿ áóëî ðîçãëÿíóòî áàãàòî íàãàëüíèõ ïèòàíü ãàëóç³, ç íèõ íàéãîëîâí³ø³: ñó÷àñíèé ñòàí îáñòåæåííÿ áóð’ÿí³â Óêðà¿íè òà éîãî îðãàí³çàö³ÿ; ïèòàí-íÿ ñï³ëüíî¿ ïðîãðàìè òà ìåòîäèêè ïðîâåäåííÿ ñòàö³îíàðíèõ äîñë³-äæåíü; á³îëîã³ÿ áóð’ÿí³â òà ³í. [10].

Ðåçóëüòàòîì ðîáîòè Ñ³ëüñüêî-ãîñïîäàðñüêîãî íàóêîâîãî êîì³òåòó Óêðà¿íè â íàïðÿì³ çàõèñòó ñ³ëüñüêî-ãîñïîäàðñüêèõ ðîñëèí º ïîñòàíîâà ïëåíóìó Áþðî áóð’ÿí³â (28 áåðåç-íÿ 1926 ð.) â³äïîâ³äíî äî äîïîâ³-äåé ñòîñîâíî ìåòîäèêè äîñë³äæåíü áóð’ÿí³â (Î. ßíàòà, ². Øåâåëºâ) ïðî îïóáë³êóâàííÿ ³ ðîçïîâñþäæåí-íÿ íàïðàöüîâàíèõ ìàòåð³àë³â [11]. Íàäçâè÷àéíî ñêëàäíå ñîö³àëüíî-åêîíîì³÷íå é ïîë³òè÷íå ñòàíîâèùå â Óêðà¿í³ ó öåé ³ñòîðè÷íèé ïåð³îä íå äàâàëî çìîãè çä³éñíèòè çàïëà-íîâàí³ êîíêðåòí³ çàõîäè. Ñ³ëüñüêî-ãîñïîäàðñüêîìó â÷åíîìó êîì³òåòó äîâîäèëîñü ïîñò³éíî ïðàöþâàòè â íåñïðèÿòëèâèõ óìîâàõ. Ïðîòå îðãà-í³çàö³éíà, íàóêîâà é ïðàêòè÷íà ðî-áîòà âñå æ òàêè ïðîâîäèëàñü. Íàâ³òü òå, ùî âäàëîñÿ çä³éñíèòè Êîì³òåòó òà éîãî ñòðóêòóðíèì ï³äðîçä³ëàì, º íàäçâè÷àéíî ö³ííèìè çäîáóòêàìè äëÿ ñòàíîâëåííÿ é ïîäàëüøîãî ðîç-âèòêó ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüêî¿ íàóêè Óêðà¿íè. Îäåðæàëè íåîö³íåííèé

äîñ â³ä â îðãàí³çàö³¿ äîñë³äíî¿ ñïðà-âè, îá’ºäíàíí³, êîîðäèíàö³¿, ïîáóäî-â³ ñòðóêòóð ³ ñõåì, ôîðìóëþâàíí³ é ïîñòàíîâö³ çàâäàíü, âèä³ëåíí³ ç íèõ íàéâàæëèâ³øèõ.

Ó 1927 ð. áóëî çä³éñíåíî ÷åðãîâó ðåîðãàí³çàö³þ â ñèñòåì³ ñ³ëüñüêîãîñ-ïîäàðñüêî¿ äîñë³äíî¿ ñïðàâè ³, çã³äíî ç íàêàçîì ¹111/2100 ïî Íàðîäíîìó êîì³ñàð³àòó çåìåëüíèõ ñïðàâ ÓÐÑÐ â³ä 22 ÷åðâíÿ 1927 ð., Ñ³ëüñüêîãîñ-ïîäàðñüêèé íàóêîâèé êîì³òåò Óêðà-¿íè ç óñ³ìà Ñåêö³ÿìè, Áþðî òà Êîì³-ñ³ÿìè áóëî ë³êâ³äîâàíî [15].


1. Центральний державний архів вищих органів влади (ЦДАВО) Украї-ни, ф. 1061, оп. 1, спр. 32, арк. 202.

2. ЦДАВО України, ф. 1230, оп. 1, спр. 5 [Програма діяльності Ботаніч-ного відділу Вченого комітету НМЗС], арк. 37—43.

3. ЦДАВО України, ф. 1230, оп. 1, спр. 4 [Звернення до Вченого комітету від 4 червня 1919 р.], арк. 37—38.

4. Там само, спр. 5 [Короткий огляд діяльності Ботанічної секції Вченого комітету за І півріччя], арк. 58.

5. Коротке справоздання про ді-яльність Сільсько-господарського Вченого Комітету України за 1919 р. // Труди Сільсько-Господарського Вчено-го Комітету України. — 1920. — Т.1. — С. 3—16.

6. Короткий план діяльності Сільсько-Господарського Науково-го Комітету в 1924 р. // Вісник сіль-ськогосподарської науки. — 1924. — Т. 3. — 1—4. — С. 26—39.

7. Коротке справоздання про діяль-ність Сільсько-Господарського Науко-вого Комітету України за 1923—1924 операц. рік // Вісник сільськогоспо-дарської науки. — 1924. — Ч. 7—9. — С. 1—31.

8. ЦДАВО України, ф. 166, оп. 6 [Доповідна записка про організацію с.-г. наукової роботи по лінії НКЗС у зв’язку з загальною системою та ор-ганізацією с.-г. науки на Україні], спр. 1270, арк. 61—73.

9. Вісник сільськогосподарської на-уки. — 1924. — Ч. 3—4. — С. 90—94.

10. ЦДАВО України, ф. 1230, оп. 1, спр. 8 [Нарада в справі досліджен-ня бур’янів України (19—20 лютого 1925 р.)], арк. 4.

11. ЦДАВО України, ф. 166, оп. 6, спр. 1270 [Постанова Пленуму Бюро бур’янів 28 березня 1926 р. по до-кладі в справі методики дослідження бур’янів], арк. 19., спр. 1270 [Наказ № 111/2100 по Народньому Комісарія-ту Земельних справ УСРР], арк. 79.

Головний редакторВ.П. Федоренко, д-р. біол. наук, проф.,

акад. НААН

Редакційна колегіяЄ.М. Білецький, д-р. біол. наук, проф.О.І. Борзих, канд. с.-г. наукЛ.І. Бублик, д-р. с.-г. наук, проф.А.Ф. Волощук, д-р. біол. наук (Молдова)В.І. Долженко, д-р. біол. наук, проф.

акад. РАСГН (Росія)С.П. Іванов, д-р. біол. наукО.О. Іващенко, д-р. с.-г. наук, проф., акад.

НААНМ.М. Кирик, д-р. біол. наук, проф., акад.

НААНЮ.Е. Клечковський, д-р. с.-г. наукМ.П. Лісовий, д-р. біол. наук, проф., акад.

НААНС.Д. Мельничук, д-р. біол. наук, проф., чл.-кор. НААНМ. Мрувчинські, д-р. біол. наук, проф.

(Польща)С.В. Ретьман, д-р. с.-г. наукМ.П. Секун, д-р. с.-г. наук, проф.Г.І. СенкевичВ.Є. СимоновС.В. Сорока, канд. с.-г. наук (Бєларусь)О.М. Сумароков, д-р. біол. наук

С.П. Танчик, д-р. с.-г. наук, проф., чл.-кор. НААНО.П. Токар, канд. с.-г. наукС.О. Трибель, д-р. с.-г. наук, проф.В.М. Чайка, д-р. с.-г. наук, проф.А.М. Черній, д-р. с.-г. наукЮ.П. Яновський, д-р. с.-г. наук, проф.

Комп’ютерна верстка і дизайнН. Гончарук

РедакторТ. Волянська

При передруку посилання на “Карантин і захист рослин” обов’язкове.За достовірність інформації та реклами відповідають автори і рекламодавці.

Редакція може публікувати матеріали, не поділяючи думки автора.

Заснований 1996 р.Зареєстровано 11 травня 2004 р. Державним комітетом телебачення і радіомовлення України,Свідоцтво про державну реєстрацію серія КВ № 8723

Видання щомісячнеПередплатний індекс: 74668Видавці:Інститут захисту рослин,Головна державна інспекція захисту рослин України,Головна державна інспекція з карантину рослин України,Видавництво “Колобіг”.

Підп. до друку 17.01.2012 р.Формат 60 ќ 84/8. Папір крейд.Друк офсет. Умовн. друк. арк. 4.Тираж 2000.

Адреса для листів:Київ-22, а/с 109, 03022

Адреса редакції:Київ-22, вул. Васильківська 33, корпус 3

Тел. (044) 257-13-80, (044) 501-67-41E-mail: [email protected]

© “Карантин і захист рослин”, 2012

ВІТАЄМО ЮВІЛЯРА!У місті Воронежі (Росія) 11 січня 1957 року в сім’ї Клечков-

ських Едуарда Романовича та Маріани Серафимівни народився син Юрій. Мабуть той факт, що зростав Юрій у сім’ї науков-ців, чия робота була пов’язана із сільським господарством, ви-значив фах та рід його діяльності — ентомологія, карантин і захист сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб і бур’янів. 1979 року Юрій закінчив біолого-ґрунтовий факуль-тет Воронезького державного університету, 1986 р. — аспі-рантуру у Всесоюзному селекційно-генетичному інституті (м. Одеса) за спеціальністю «селекция и семеноводство», а 1988 року захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за темою «Создание ис-ходного материала озимой и яровой пшеницы для селекции на устойчивость к злаковым мухам».

З 1989 по 1994 роки — науковий співробітник Селекційно-генетичного інституту Національної академії аграрних наук України (м. Одеса).

З 1994 року за наказом Інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України очолює Дослідну станцію карантину винограду і плодових культур Інституту захисту рослин Національної акаде-мії аграрних наук України (м. Одеса).

У 1999 році Юрію Едуардовичу присвоєно наукове звання — старший науковий співробітник. У 2006 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за темою «Біо-логічне обґрунтування контролю чисельності обмежено поширених карантинних шкідників плодових на сад-жень на півдні України» за спеціальністю ентомологія.

За результатами багаторічних наукових досліджень Ю.Е. Клечковським опубліковано самостійно та у співавторстві понад 160 наукових праць, з них 4 монографії та 2 книги, за 2000—2009 рр. розроблено і впро-ваджено 12 методичних рекомендацій, а у 2010—2011 роках розроблено та апробовано 9 методичних ре-комендацій з питань карантину сільськогосподарських рослин.

За багаторічну плідну науково-організаційну роботу по розробці та впровадженню у виробництво ви-сокоефективних методів і засобів захисту сільськогосподарських культур, локалізації й ліквідації вогнищ карантинних шкідників плодових культур і винограду Ю.Е. Клечковського нагороджено двома почесними гра-мотами Національної академії аграрних наук України та грамотою Інституту захисту рослин НААН.

Найщиріші вітання ювіляру та побажання добра, міцного здоров’я, успіхів у праці і плідного продовження справи РОДУ КЛЕЧКОВСЬКИХ

шле колектив Інституту захисту рослин та редакція журналу.