Advocacy book

АДВОКАСІПРАКТИЧНИЙ ПОСІБНИК

Київ2009

Адвокасі: Практичний посібник. — К., 2009.

Упорядкування:Ганна Кіященко

Книгу видано у рамках проекту «Посилення ролі громадянського суспільства у захисті прав дітей». Погляди, висловлені у цій публікації, не обов’язково відобра-жають офіційну позицію Європейської Комісії.

© Ресурсний центр ГУРТ, 2009

ЗМІСТ

ЧАСТИНА І

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЗДІЙСНЕННЯ АДВОКАСІ В УКРАЇНІ

1. ЩО ТАКЕ АДВОКАСІ?

1.1. Визначення поняття Адвокасі (Advocacy)

1.2. Адвокасі та пов’язані поняття

1.3. Рівні адвокасі

1.4. Цикл адвокасі

2. ЦІЛІ АДВОКАСІ. ВИБІР АЛЬТЕРНАТИВ. АНАЛІЗ ПОЛІТИКИ

2.1. Аналіз цілей

2.2. Основи аналізу політики

2.3. Підготовка документу з аналізу політики

3. ОСНОВИ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ КАМПАНІЇ

3.1. Стратегічний аналіз

3.2. Стратегічне планування

4. ПРОЦЕС АДВОКАСІ

5. ПОБУДОВА КОАЛІЦІЇ

6. СИСТЕМА ВЛАДИ, СИСТЕМА ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ

6.1. Система влади і державного управління в Україні

6.2. Система прийняття рішень

7. ПРАВОВЕ ПОЛЕ, ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЄ ОГС МОЖЛИВІСТЮ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ АДВОКАСІ

2

3

4

5

6

7

8

9

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

0

АДВОКАСІ: ПРАКТИЧНИЙ ПОСІБНИК «ПОСИлЕННЯ РОлІ гРОМАДЯНСьКОгО СУСПІльСТВА У ЗАхИСТІ ПРАВ ДІТЕЙ»

8. ЗАЛУЧЕННЯ ОСІБ, ЧИЇ ІНТЕРЕСИ ПРЕДСТАВЛЯЮТЬСЯ, ДО УЧАСТІ У ПРОЦЕСІ АДВОКАСІ

9. МЕТОДИ ТА ІНСТРУМЕНТИ АДВОКАСІ

10. МОНІТОРИНГ ТА ОЦІНКА ПРОВЕДЕННЯ АДВОКАСІ

ЧАСТИНА ІІ

ПРАКТИЧНИЙ ДОСВІД ЗДІЙСНЕННЯ КАМПАНІЙ АДВОКАСІ В УКРАЇНІ

1. ЕФЕКТИВНЕ УПРАВЛІННЯ ВЛАСНИМИ КУЛЬТУРНИМИ, ІСТОРИЧНИМИ, ТЕРИТОРІАЛЬНИМИ НАЗВАМИ ЯК ОФІЦІЙНИМИ СИМВОЛАМИ У РІВНЕНСЬКІЙ ОБЛАСТІ

2. КАМПАНІЯ З ПРЕДСТАВЛЕННЯ ІНТЕРЕСІВ ЖИТЕЛІВ БУДИНКУ У М. ЧЕРКАСИ

3. КАМПАНІЯ ЗІ ЗМІНИ ТАРИФІВ НА КОМУНАЛЬНІ ПОСЛУГИ У М. ЧЕРКАСИ

4. ВПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-РОЗВАЖАЛЬНОЇ ТЕЛЕВІЗІЙНОЇ ПРОГРАМИ ДЛЯ ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ «ФЛЕШКА»

5. ПІДТРИМКА СІМ’Ї, ПОПЕРЕДЖЕННЯ ІНСТИТУАЛІЗАЦІЇ

6. СТВОРЕННЯ КОМУНАЛЬНОЇ УСТАНОВИ СУМСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ «ЦЕНТР ОЗДОРОВЛЕННЯ, ВІДПОЧИНКУ ТА ТУРИЗМУ»

7. ПИСЬМОВЕ ЗВЕРНЕННЯ КОМІТЕТУ ООН З ПРАВ ДИТИНИ

8. ЧОМУ СЕПАРАЦІЯ ДІТЕЙ МАЄ ЗНАЧЕННЯ?

ВИКОРИСТАНА лИТЕРАТУРА

1

2

3

4

5

6

7

8

9

0

1

2

99

ЧАСТИНА

І ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЗДІЙСНЕННЯ АДВОКАСІ В УКРАЇНІ

АДВОКАСІ:ПРАКТИЧНИЙ ПОСІБНИК

6


ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЗДІЙСНЕННЯ АДВОКАСІ В УКРАЇНІ

1. ЩО ТАКЕ АДВОКАСІ?

1.1. Визначення поняття адВокасі (AdvocAcy)

Англійське слово Advocacy перекладається як рекомендація, підтрим-ка, аргументація, просування ідеї проекту. Але поруч із побутовим вживанням за словом Advocacy закріпилося особливе значення, яке трактує адвокасі як специфічний вид діяльності, пов’язаної зі соціаль-ною проблематикою. Отже, в цьому значенні адвокасі це представниц-тво і захист інтересів. Воно протилежне пасивному спостереженню за тим, що відбувається, ґрунтується на цінностях і переконаннях, на практичних діях, на активній участі, передбачає новаторство та експе-риментаторство.

Активна участь громадян у суспільному житті, яка забезпечує представництво та захист інтересів, формує основи успішної демократії та ринкової економіки.

Інститут Адвокасі з Вашингтону дає таке визначення поняття Advocacy (подано в перекладі):

7

ЧАСТИНА І ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЗДІЙСНЕННЯ АДВОКАСІ В УКРАЇНІ

«Адвокасі складається з організованих зусиль і дій, які ґрунту-ються на реальному стані речей. Ці організовані дії порушують приховані, раніше ігноровані проблеми, з метою впливу на гро-мадські думку й політику для того, щоб спільнота наблизилася до справедливого та гідного суспільства».

Ці зусилля та дії мають на меті переконати представників політичної та економічної влади виробити, прийняти та втілити рішення, що будуть здатні покращити життя людей, які мають менше економічних можли-востей та політичної влади.

Особи, які потерпають від наявної проблеми чи розуміють її існування, не завжди мають можливість самостійно цю проблему усунути. Тому і виникає потреба знайти тих, хто в силах проблему вирішити, і вплину-ти на них. Звідси і питома риса адвокасі — вплив на осіб, які прийма-ють рішення.

Адвокасі — метод та процес впливу на людей, які приймають рішення, та на громадську думку щодо проблемних питань. Воно спрямоване на мобілізацію громадських дій для досягнення змін у суспільстві, в тому числі проведення законодавчих та політичних реформ з метою вирі-шення вищеназваних проблем.

В Україні поняття адвокасі має вже свій термін — «Громадянське пред-ставництво» (ГП).

Дуже зрозуміле визначення адвокасі запропоноване Творчим цент-ром Каунтерпарт (Київ):

громадянське представництво — організовані зусилля, спрямо-вані на системні й незворотні зміни в довколишньому середови-щі; захист і представництво інтересів іншого.

Тим, хто займається адвокасі, слід знати, що:

• Існує багато різних форм адвокасі. Ефективний захист суспіль-них інтересів передбачає використання багатьох засобів та можливостей, стратегічних та тактичних прийомів випробуван-ня влади на слабкість.

8


• Діяльність із представництва та захисту інтересів може розтяг-тися від 1 дня до багатьох років.

• Методи адвокасі мають бути узгоджені з людьми, чиї інтереси ви захищаєте, вони повинні бути широко поінформовані про ваші дії.

• Коли ситуація сама змушує займатися адвокасі, коли потрібно терміново запобігти негативним наслідкам дуже гострої про-блеми.

• В інших випадках адвокасі можливе тільки як довготривалий процес. Для нього слід розробити стратегічний план і викорис-товувати методи адвокасі для поступового створення сприятли-вої ситуації чи запобігання труднощам, з якими можуть зіштовх-нутися люди, чиї інтереси ви представляєте.

Хто може займатися адвокасі? Кожен, але ефективно це можна роби-ти лише через участь в об’єднаннях громадян. Громадські організації (ГО), недержавні організації (НДО), профспілки, органи самоорганізації населення (ОСН), органи студентського самоврядування (ОСС), інші неформальні групи називаються організаціями громадянського сус-пільства (ОГС).

Згідно з класичним визначенням ролі громадських організацій, існує дві основні функції, які вони виконують у сучасному суспільстві. А саме:

• “економічна” функція — надання альтернативних чи додатко-вих послуг до тих, що надаються державними освітньою та со-ціальною системами, коротко — послуги;

• “політична” функція — визначення і репрезентація особливої (орієнтованої на певні проблеми чи групи) зацікавленості полі-тичним процесом прийняття рішень, впливом на державну політику та контролем за впровадженням урядом цієї політики, коротко — адвокасі.

Політичні, культурні, економічні традиції та умови визначають, які фун-кції сильніші у третьому секторі тієї чи іншої країни, але в умовах здо-рової демократії відбувається розвиток обох типів неурядових органі-зацій, оскільки вони є необхідними для стабільності демократичного та плюралістичного суспільства.

9


ГО, що надають послуги, відрізняються від ГО, чия основна чи єдина діяльність пов’язана з проведенням кампаній, які діють як групи тиску, мережі, коаліції та глобальні соціальні рухи. Адвокасі концентрують увагу на зміні політики, тоді як надання послуг створює індивідуальні переваги, які можуть надаватися без суттєвих змін у політиці. В Україні ще немає чіткого поділу ГО за спеціалізацією, багато громадських ор-ганізацій можуть виконувати обидві основні функції одночасно.

Метафори адвокасі

Адвокасі як граМал.1.

Адвокасі — це гра, у якій ви — гравець, а система — інший гравець. Роблячи певні кроки, ви намагаєтеся виграти або принаймні не про-грати. На відміну від звичайної гри, у адвокасі можуть виграти обидві сторони.

10


Адвокасі як маркетингМал.2

Адвокасі — це „роз-крутка” і „продаж” ідеї чи способу ви-рішення проблеми, це дії, спрямовані на те, щоб переконати інших „купити” ваш „товар”. У цьому ви-падку ваш „товар” — ваші потреби, нова політика, позитивна зміна. Ціль марке-тингу — зробити ваш

„товар” якомога привабливішим, щоб „покупець” (тобто система) сам захотів його „придбати”. Нерідко адвокасі спрямоване на відстоюван-ня вашого права на одержання від системи якісних послуг, за які ви сплачуєте податки. Треба вчитися продавати наші ідеї громадськості. Маркетинг ОГС набагато важчий, ніж маркетинг бізнес-структур.

Адвокасі як юридична справа Мал.3

Адвокасі є спосо-бом „адвокатури” — коли ви „вступає-теся за іншого”, є „ад-вокатом” (громад-ським захисником) і тим, чиї інтереси він представляє. Навіть якщо таке представ-ництво відбувається не в суді, часто за-стосовуються юри-дичні механізми.

11


Адвокасі як процес комунікаціїМал.4

Те, як ми живемо, значною мірою пов’язано з тим, як ми спілкуємося — говоримо, слухаємо (або не слухаємо), висловлюємо свої почуття, висловлюємо ідеї, сприймає-мо ідеї інших. У цьому сенсі адвокасі — це чітке форму-лювання потреб і прав тих, чиї інтереси ви представляє-те за допомогою процесу ко-мунікації. Комунікація — це не тільки один з ключових засобів адвокасі, а й спосіб вивчення самого процесу ад-вокасі.

Щоб краще зрозуміти суть адвокасі, необхідно зупинитись на голо-вних моментах:

• Характерні риси адвокасі;• Трибуна для громадського обговорення;• Поле діяльності адвокасі;• Особисті та інституційні досягнення завдяки адвокасі.

Характерні риси адвокасі

Основні принципи адвокасі:

• Адвокасі передбачає, що люди мають права і ці права можна від-стоювати;

• Адвокасі краще спрацьовує, коли спрямовується на чітко визна-чену „вузьку” мету;

• Адвокасі спрямовується на ті права і можливості, які хтось уже визначив;

• Адвокасі допомагає зробити так, щоб організації (державні та недержавні) працювали так, як це передбачено законом.

12


Основні риси адвокасі:

• Вимагає чогось від інших — громадян, організацій та суспільних інституцій;

• Проводить свої вимоги через політичну систему та механізм прийняття рішень;

• Має справу з проблемами, які в іншому разі залишились би без уваги;

• Створює проблему та (або) політичний досвід, які б в іншому ви-падку просто не існували;

• Залучає громадян, зацікавлених у вирішенні питання, чи тих, які зрозуміли, що повинні бути в цьому зацікавлені;

• Дає життя новим ідеям.

трибуна для гроМадського обговорення

Адвокасі створює трибуну для обговорення суспільно важливих про-блем. Щоб використати цю трибуну ефективно, громадські захисники повинні аналізувати, планувати та використовувати інформацію у від-повідності до своїх цінностей та бажаних політичних результатів.

Громадське обговорення вимагає:

• Збору документації та проведення аналізу;• Створення загальної картини (з використанням опису та ілюст-

рацій);• Отримання громадської підтримки на одному з трьох рівнів:

— Мінімальний, на рівні знайомства;— Кращий, на рівні підтримки;— Ідеальний варіант, на рівні активної участі прихильників, які

займаються переконанням можновладців.

Поле діяльності адвокасі

Коли ми намагаємося змінити теперішній розподіл бюджетних ре-сурсів (наприклад, покращити фінансовий стан дітей, які виховувалися в сиротинцях (інтернатах), зробити їх більш незалежними та впевнени-ми в майбутньому), то таким чином отримуємо трибуну для громадсь-

13


кого обговорення, яке торкається багатьох сфер життя. Щоб ефектив-но брати участь у таких обговореннях, ОГС повинні володіти певними навичками та можливостями. Громадське обговорення передбачає присутність та участь таких дійових осіб:

Спільноти

Створіть спільноту однодумців, які поділяли б загальну точку зору щодо проблеми та були готові до пошуку шляхів її вирішення. Це пот-рібно зробити на початковій стадії вирішення питання.

Тимчасові союзи

Створіть союз із людей та організацій, які також зацікавлені в досяг-ненні цілей, що стоять перед вами. Склад таких союзів не постійний, він досить часто змінюється. Подібні союзи ефективні у випадках, коли вони залучають до себе членів, приєднання яких мало хто очікував.

Довготривалі коаліції

Створюйте та підтримуйте існування довготривалих коаліцій, які мають чітко окреслені цілі та добре продуману процедуру прийняття рішень. Ці коаліції можуть об’єднувати різні організації, які репрезентують різ-ні частини суспільства та ідеологічні течії. В інших випадках коаліція формується з однорідних, наприклад гендерно орієнтованих організа-цій. Створення коаліції найбільш ефективне в момент, коли проблема „дозріла” до конкретних дій з її вирішення.

Засоби масової інформації

Залучайте засоби масової інформації. Участь медіа необхідна, вони до-помагають втиснути громадське обговорення в такі рамки, які ведуть до перегляду певних політичних рішень.

Законодавча гілка влади

Намагайтеся достукатися до тих, хто має владу для прийняття політич-них рішень. Політики перебувають під постійним тиском з боку впли-вових сил. Якщо на них не тиснути з протилежної сторони, то боротьба буде програна ще до початку.

14


особисті та інституційні переВаги участі В адВокасі

Учасників кампаній адвокасі в світі часто називають захисниками соціальної спра-ведливості.

Участь в адвокасі надає учасникам особисті переваги. Ці переваги та-кож сприяють успіху організації, в якій працює людина.

З одного боку, адвокасі:

• надає почуття впевненості людині й тим, з ким вона має справу;• розвінчує загадковість політичного процесу;• демонструє необхідність участі всіх, звертає увагу на різно-

маніття джерел допомоги і на те, що кожен повинен працювати в команді й мати різні обов’язки;

• дає учасникам можливість оприлюднювати (втілювати) свої ідеї і мати справу з більш широкою аудиторією;

• вчить користуватися сучасними технічними засобами, в тому числі аудіо, відео та комп’ютерним обладнанням;

• дає цінне усвідомлення себе як частинки чогось більшого;• допомагає учасникам подолати ізольованість та почуття самот-

ності.

З іншого боку, участь у громадських акціях є доказом того, що людина, яка цікавиться політикою, виконує свої громадянські обов’язки.

1.2 адВокасі та поВ’язані поняття

Доволі часто адвокасі плутають з іншими суміжними чи подібними по-няттями: лобіюванням, просвітою, просуванням змін. Для того, щоб чіт-ко окреслити рамки адвокасі, пропонуємо використати цю таблицю.

15


Підхід Адвокасі

Піднесення рівня поін-формованості (Інформація, освіта, спілку-вання)

Зв’язки з гро-мадськістю

Мобілізація громади

Створення мереж та партнерських зв’язків

Фандрейзінг, мобілізація ресурсів

УчасникиНезалежні ОГС(діють на основі підтримки з боку своїх клієнтів)

ОГС,державні установи

ОГС, державні та приватні організації

Члени громади, лідери, ОГС

ОГС

ОГС

Цільова аудиторія Особи, що при-ймають рішення у державних чи приватних ус-тановах, лідери, відповідальні за політику, впливові людиОкремі індивіди, представники громади чи суспільства

Споживачі, клієнти, виборці

Члени громади

Люди чи групи, які мають подіб-ні програми

Співтовариства, місцеві ради, адміністрації, уряд, донори

Чи спрямо-вано це в основному на людей, які приймають рішення?ТАК

НІ

НІ

НІ

НІ

НІ

Мета Змінити політи-ку, програми, законодавство (системні зміни)

Піднести рівень усвідомлення та змінити поведінку

Покращити імідж, збільшити продажі та рівень вико-ристання послуг Навчити грома-ду визначати свої потреби та діяти

Подолати ізольованість та запобігти дублюванню діяльності Збільшити рівень ресурсів для діяльності

Показники успішності Реальні змінив політиці, програмах, законодавстві

Зміна поведінки цільових груп

Зміна громадсько-го сприйняття на краще, зростання продажів та рин-кової частки Проблему гро-мади вирішено, більше людей відвідують збо-ри громади Члени мереж чи партнери дося-гають більшого, ніж вони могли б досягти наодинціГромадяни допомагають ресурсами, донори надають гранти

16


1.3 ріВні адВокасі

Діяльність адвокасі може бути спрямована на впливових людей різно-го рівня: від голови сільської ради до ООН.

три ключові рівні:

Місцевий (село, селище, місто, район, область);Національний (вся країна);Міжнародний (більше, ніж одна країна).

Насправді проблема чи питання можуть мати декілька причин різного рівня — від місцевого до міжнародного, тому рівень адвокасі буде за-лежати від:

• масштабу проблеми (вони можуть мати чисто місцеву причи-ну);

• того, на якому рівні ви можете зробити найбільший вплив на проблему;

• ресурсів вашої організації (різні рівні адвокасі вимагають різних внесків робочого часу, ресурсів та умінь);

• зв’язків і контактів вашої організації;• регіону діяльності вашої організації.

Робота у складі коаліцій може давати вам переваги на будь-якому рівні, але вона стає особливо важливою мірою вашого просування від місце-вого до національного та міжнародного рівнів діяльності й зростання влади і бюрократії, з якими вам доводиться стикатися.

17


1.4. цикл адВокасі

Схему діяльності адвокасі можна зобразити як колесо, яке ніколи не закінчується.

Колесо адвокасіМал.5

У компанії адвокасі є кінець, а в адвокасі немає кінця, є лише початок. Один цикл змінює інший і т.д. Для того, щоб зміна була безперевною, життєздатною, слід іти до громадян, говорити з ними, впливати на них, заручатися їхньою підтримкою. Чим більше здійснюється роботи із ці-льовими групами, тим краще.

основні фактори усПіХу адвокасі:

• Чітке формулювання мети, адекватний вибір об’єкту впливу («мішені») та засобів досягнення мети.

• Озброєння достатніми аргументами на користь необхідного рі-шення, формулювання їх у переконливій формі.

• Знання технології прийняття потрібного рішення.• Вміння спілкуватися з людьми, справляти вплив на них, переко-

нувати.• Спрямування на конкретну, достатньо вузьку проблему, на ті

права і можливості, які вже визначені для когось.

МЕхАНІЗМ

ДОСлІДжЕННЯ

ОСВІТA

ВПлИВ

МОНІТОРИНг

ЗМІНА

Виявлення проблеми та визначення

мети

18


2. ЦІЛІ АДВОКАСІ. ВИБІР АЛЬТЕРНАТИВ. АНАЛІЗ ПОЛІТИКИ

Цілі (Мета) адвокасі Мають торкатися такиХ трьоХ елеМентів:

• Визначення «мішені» — політичного діяча чи особи, що приймає рішення, має владу для перетворення цілей адвокасі в дійсність (це можуть бути міністр економіки, голова депутатської комісії, селищний голова тощо).

• Визначення певної політичної діяльності чи відповіді, необхід-ної для реалізації цілі.

• Передбачення бажаних часових рамок та ступеня змін.

Необхідно визначати цілі адвокасі якомога конкретніше.

Для того, щоб правильно обрати цілі адвокасі, слід здійснити їх аналіз.

2.1. аналіз цілей

• Визначте мету, якої ви прагнете досягти.• Що вам дасть досягнення цієї мети? Як зміниться ситуація, коли

ви досягнете мети? Чим сьогоднішня ситуація відрізняється від нової ситуації, якої ви прагнете? Визначте пріоритети змін.

• Чим, якими діями можна досягти бажаних змін?• Що або хто є причиною проблеми? Розрізняйте причини, їх зов-

нішні прояви і наслідки.• Як саме (у конкретних проявах) впливає дана проблема на вас?• Коли і з чого з’явилася ця проблема? Чи стало гірше? Якщо так,

то через що?• Які зміни могли б виправити ситуацію на краще? Що треба для

цього зробити?• Які зусилля для вирішення проблеми робилися досі? Які були

результати? Чи треба посилити „старі” дії, чи вдатися до чогось нового? До чого саме?

• Проаналізуйте цільові групи, їхні потреби, очікування і обме-ження. Чи знають вони, чого ви чекаєте від них? Чи мають вони достатньо можливостей, щоб задовольнити ваші очікування?

19


Критерій Чи є кількісні або якісні докази того, що досягнення мети змінить наявну ситуацію на краще? Чи можна досягти мети? Навіть за наявності спротиву? Чи багато людей підтримає цю мету? Чи достатньо важливою є для людей ціль задля того, щоб щось змінити? Чи зможете ви зібрати кошти або інші ресурси для забезпе-чення досягнення цілі? Чи можете ви точно визначити цільову аудиторію осіб, що приймають рішення? Чи знаєте ви, які позиції займають ці особи? Чи легко зрозуміти ціль? Чи реалістично визначено часові рамки цілі визначені? Чи є у вас союзники, окремі індивіди чи організації для досягнення цілі адвокасі? Чи допоможе досягнення мети встановити контакти з іншими ОГС та лідерами?Чи надасть робота для досягнення мети людям можливість дослідити процес прийняття рішень та долучитися до нього?

АльтернативиЦіль 1 Якщо ви відповідаєте ствердно, то ставите «+», якщо ні, то «-».

Ціль 2 Ціль 2

• Якщо вони знають, що треба робити, чому вони цього не роб-лять? Як їх мотивувати?

• Чи сказали ви представникам вашої цільової групи, чого саме ви чекаєте від них? Чи вони вас зрозуміли? Чи достатньо знань, інформації, матеріалів ви дали їм для розуміння?

• Оцініть часові ресурси і встановіть часові межі для вирішення проблеми.• Якщо проблема не буде вирішена, як це вплине на вас?• Які конкретні завдання вам необхідно вирішити? З чого вони

складаються?• Як ваші цілі й завдання впливають на ваші цільові групи? Як вони

співвідносяться з їхніми цілями і заданнями? Як переконати представників цільових груп співпрацювати з вами?

• 3 чого ви дізнаєтеся, що ви досягнете поставлених цілей?

Для того, щоб вибрати ціль з декількох можливих варіантів, можна ско-ристатися такою таблицею. Дайте відповідь на питання та підрахуйте, де більше плюсів.

20


2.2. осноВи аналізу політики

Політика — сукупність взаємопов’язаних рішень, які приймаються окремим політичним діячем або відомством щодо певних цілей та спо-собів їх досягнення в конкретній ситуації. Політика — це заданий поря-док управління всіма суспільними процесами.

Політикою наснаженіі не лише політичні партії та кандидати, а й сус-пільні проблеми.

навіщо Потрібен аналіз Політики?

• Визначення впливу даної політики на суспільство та його окремі групи;

• Отримання аргументів для обґрунтування позиції вашої органі-зації щодо даного питання;

• Можливість впливати на формування і прийняття рішення;• Можливість залучення ЗМІ та громадськості.

Питання, на які Повинен відПовісти аналіз Політики:

• Які позитивні й негативні сторони нинішньої політики?• Що саме ви хочете змінити? — Чому?• Якого результату ви прагнете досягти?• Які рівні прийняття рішень доступні вашому впливу?• Які найважливіші фактори (змінні) мають бути враховані для

розробки ефективної політики?• Які засоби впливу на прийняття рішень є у вашому розпоряд-

женні?• Якими ресурсами для здійснення впливу ви володієте?• Як використати ці ресурси найбільш ефективно?

2.3. підготоВка документу з аналізу політики

Для внесення пропозицій для прийняття владних рішень потрібно під-готувати „Аналітичну записку”.

21


структура докуМенту з аналізу Політики

1.Аналіз проблеми та її причин:

• прояви проблеми;• проблема, її масштаб і вплив;• причини виникнення проблеми;• зацікавлені сторони, хто має переваги і хто страждає від проблеми;• наслідки, якщо проблему не буде вирішено;

2. Оцінка чинної політики щодо проблеми:

• яким чином регулюється проблема?• хто (які органи) за це відповідають?• чи були спроби вирішити проблему, які результати, чому?• в чому полягають помилки/перешкоди попередніх спроб вирі-

шити проблему?• хто виграє/програє від зміни наявної політики?

3. Варіанти рішення (не менше двох, один варіант статус-кво).

4. Рекомендації (щодо найбільш ефективного варіанту).

Для вибору найбільш ефективного рішення слід порівняти суми вигод і витрат по кожному з варіантів.

Аналіз вигод і витрат (часовий термін — один рік)

групиБюджет - місцевий- державний

Суб’єкти господа-рюванняСпоживачі або громада

ВигодиТут описуються переваги, зиски, інші вигоди для конкретної групи

Прогноз (в грн.)оцінка вартості вигод у гривнях

Сума вигод

ВитратиТут описуються витрати, погір-шення ситуації для конкретної групи

Прогноз (в грн.)оцінка вартості витрат у гривнях

Сума витрат

22


3. ОСНОВИ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ КАМПАНІЇ

Стратегічне планування — прийняття фундаментальних рішень щодо по-рядку і методів діяльності, які спрямовані на досягнення системних змін.

Якщо громадська організація починає свою діяльність адвокасі, вона має бути готовою до стратегічного планування. Необхідно чітко ро-зуміти межі своїх можливостей, але в жодному разі не ігнорувати свої сильні сторони. Організація має діяти, виходячи зі своїх можливостей (наприклад, розуміти, що вона може додати у вирішенні суспільної проблеми, яким чином може вплинути на політиків).

Організація повинна розуміти структуру, функції та суть різних систем влади, що дозволить реально та системно оцінювати власні можли-вості та можливі політичні дії, до яких вдадуться опоненти.

3.1.стратегічний аналіз

При підготовці до планування кампанії Адвокасі проводиться аналіз ситуації. Цей аналіз має стратегічний характер, оскільки в його поле потрапляє величезна кількість осіб і структур. Організатори кампанії Адвокасі самостійно вирішують, які з об’єктів аналізу є стратегічно важливими для детальнішого дослідження, а які не матимуть значного впливу на перебіг кампанії.

Стратегічний аналіз сильних і слабких сторін, можливостей та не-безпек (SWOT-аналіз: три погляди — власний, опонентів, ширшо-го загалу):

• У чому полягають ваші переваги? Що ви робите добре?• Що зроблено погано? Що можна зробити краще? Чого потрібно

уникати?• Які сприятливі можливості відкриваються перед вами? (політич-

ні зміни, соціально-економічні зміни, інституційні, технологічні, фінансові зміни в організації, місцеві події, міжнародні події).

• Як змінюється середовище і вимоги громадян? Як вплинуть ці зміни на ваші шанси?

23


• Чи здатні ви відреагувати на зміни належним чином? Що треба зробити, щоб зміни вам не зашкодили?

• У чому полягають сприятливі тенденції? Які перешкоди вам до-ведеться долати?

• Що роблять (робитимуть) ваші конкуренти? Чи є щось, що мож-на використати проти вас? Як ви протистоятимете цьому?

3.2. стратегічне плануВання

Модель стратегічного Планування на основі 8 заПитань

Запитання з 1 по 4 стосуються зовнішнього середовища.

1. Політичний клімат: Чи є політичне середовище таким, за якого організація, що проводить кампанію з адвокасі, чи питання, яке вона намагається вирішити, мають реальні шанси на успіх?

2. Цілі і завдання кампанії: В чому полягає проблема? Чого хоче організація? В чому полягають ризики та можливі негативні на-слідки кампанії з адвокасі?

3. Ключові гравці: Хто може сприяти реалізації кампанії? Хто може стати на заваді реалізації кампанії? Хто всередині і поза межами уряду може підтримати або виступити проти організації?

4. Ключове повідомлення: Що необхідно донести до ключових гравців? Чи передбачаються різні ключові повідомлення для різних цільових аудиторій? Хто має донести ключове повідом-лення до ключових гравців? Яким чином організація повинна донести ключове повідомлення?

Запитання з 5 по 8 стосуються внутрішнього середовища.

5. Організаційні ресурси: Які ресурси має організація для виконан-ня різних завдань протягом кампанії? На що має спиратися ор-ганізація у своїй діяльності?

6. Прогалини, труднощі: На які компоненти організація повинна звернути увагу в плані їх покращення і розвитку? Чи мають по-тенційні союзники організації необхідну спроможність?

24


7. Послідовність кроків: З чого організація повинна почати свою діяльність? Якою має бути послідовність впровадження різних компонентів кампанії адвокасі?

8. Оцінка: Як організація оцінюватиме ефективність впроваджуваної кампанії? Яким чином організація вноситиме необхідні корективи?

Етапи розробки стратегії адвокасіМал.6.

ВИЗНАЧЕННЯ:1. Проблеми2. Принципів3. хто може вирішити проблему4. хто є прибічниками5. хто є супротивниками6. хто є нейтральним7. Які ресурси є в наявності

ВИЗНАЧЕННЯ:1. Бажаного результату2. Проміжних цілей3. Інформації для “мішеней”4. Інформації для прибічників5. Інформації для широкої громадськості

1. Для реалізації всієї кампанії2. Для досягнення проміжних цілей3. Для забеспечення ресурсами4. Видповіді на питання: хто робить? Що робить? Як робить?5. Визначення методів впливу

Створення умов для її реалізації

1. Перевірка того, чи приведе вибрана стратегія до досягнення мети

2. Рекомендації з проведення корегування стратегії відповідно до умов, що склалися

І ЕТАПаналіз середовища

ІІ ЕТАПфорМулювання Цілей

ІІІ ЕТАПвибір стратегії

ІІІ ЕТАПвиконання стратегії

ІV ЕТАПоЦінка

25


4. ПРОЦЕС АДВОКАСІ

Адвокасі чи діяльність з її елементами може відбуватися спонтанно або сплановано і систематично. В будь-якому разі осмислення діяльності з адвокасі та її етапів дуже важливе і допомагає в процесі роботи.

Схема дій з адвокасі, що складається з 8 кроків, або етапів.Мал.7

крок 1. вибір ПроблеМи або Питання, з якиМ ви ПраЦюватиМете

Важливо ретельно обдумати проблему перед початком планування роботи з адвокасі. Кроки 1 і 2 допоможуть у цьому процесі.

Необхідно розглянути різні проблеми, з якими можна було б працюва-ти, і вибрати ті, робота з якими реалістична і для вирішення яких Адво-касі буде корисне.

Важливо чітко визначити проблему або питання.

КРОК 8 | Виконання, моніторинг і оцінка

КРОК 7 | Створення робочого плану

КРОК 6 | Виявлення ресурсів

КРОК 5 | Визначення партнерів

КРОК 4 | Визначення цільової групи

КРОК 3 | Формулювання мети

КРОК 2 | Їх аналіз і дослідження

КРОК 1 | Вибір проблеми або питання

26


До процесу визначення і планування намагайтесь із самого початку залучати людей, на яких проблема має безпосередній вплив. Вони зсе-редини знають ситуацію і додають сили і легітимності вашій роботі.

крок 2. аналіз і дослідження ПроблеМи/Питання

Треба проаналізувати проблему, знайти інформацію про неї і запропо-нувати можливі рішення.

На аналіз проблеми, збір документації і свідчень про проблему буде потрібен час, але цей час буде витрачений з користю.

Аналіз, документація й інформація можуть використовуватися для того, щоб:

• інформувати й справляти вплив на цільову групу і союзників;• аргументувати вашу позицію або позиції інших;• спростовувати твердження тих, хто вам протистоїть;• змінювати сприйняття проблеми;• викривати міфи, чутки і помилкові припущення;• пояснити, чому не спрацювали попередні стратегії.

Важливо ретельно продумати наслідки всіх пропонованих рішень: де-які рішення призводять до ще більших проблем!

Для якісного вивчення проблеми важливо залучати людей, на яких проблема має безпосередній вплив. У них є глибинне розуміння про-блеми та її наслідків, а також ідеї про те, як вона може бути вирішена.

крок 3. визначення конкретної Мети роботи з адвокасі

Необхідно чітко визначити, чого ви хочете досягти. Це допоможе вам у формулюванні втручання, яке необхідне здійснити з метою вирішення проблеми.

27


Планування роботи адвокасі аналогічне плануванню будь-якого виду діяльності — для полегшення планування необхідно визначити мету і завдання цієї діяльності.

Існує відмінність між метою, завданнями і самою діяльністю. Мета — це довготривалий результат, якого ви прагнете досягти. Завдання — це найближча дія, яку необхідно виконати для досягнення довготривалої мети; завданням є кінцевий результат діяльності.

Завдання повинні відповідати вимогам SMART, тобто бути:

• Specific — конкретними, чітко сформульованими;• Measurable — такими, що піддаються вимірюванню (з метою від-

стеження успішності й оцінки); • Appropriate — придатними для вирішення проблеми, що стоїть

перед вами;• Realistic — реалістичними;• Time-bound — обмеженими в часі (вказаний термін, коли робо-

ту буде закінчено).

У формулюванні завдання мусить бути присутня інформація про те, хто повинен виконати це завдання (посадовець або організація), що саме необхідно зробити і до якого часу.

крок 4. визначення Цільової груПи

Більшість організацій володіє недостатніми ресурсами для проведен-ня адвокасі. Тому необхідно зосередити зусилля для впливу на окре-мих осіб, групи осіб або установи, які володіють реальними повнова-женнями з ухвалення необхідних рішень і проведення бажаних змін.

На національному і міжнародному рівнях до цих осіб належать ті люди, які мають політичну владу і здатні ухвалювати рішення. На місцевому рівні до таких осіб належать представники місцевої влади, а також представники громадськості, які користуються авторитетом серед жи-телів, наприклад, громадські лідери, знаменитості.

28


Після того, як чітко сформульовані мета і завдання діяльності, необхід-но вибрати «мішені» (або «цільові групи») вашої роботи з відстоювання інтересів.

Інколи трапляється так, що пряма «мішень» (первинна «цільова гру-па»), на яку необхідно впливати (наприклад, міністр, начальник управ-ління), недоступна і для здійснення впливу на неї необхідно викорис-товувати непряму дію.

Тоді краще працювати з тими людьми, які можуть вплинути на осіб, що відповідають за ухвалення рішень (заступників міністра, інших міністрів, якщо з ними вже встановлений контакт), або з людьми, які займаються підготовкою проекту рішення (помічниками, фахівцями, що працюють під керівництвом міністра, експертами). Таких людей, за аналогією з прямими мішенями, можна назвати «непрямими мішеня-ми» (вторинними цільовими групами).

крок 5. визначення ПотенЦійниХ Партнерів

У попередньому кроці ви визначили, на кого буде спрямовано діяль-ність з адвокасі. Тепер слід установити союзників у цій діяльності. В де-яких випадках співпраця з окремими особами або організаціями може принести більше результатів, ніж самостійна, незалежна робота.

Але варто враховувати, що для розвитку і підтримки співпраці потріб-но досить багато часу й енергії.

Коаліція або співдружність можуть бути короткочасною або тривалою, формальною або неформальною.

крок 6. виявлення ресурсів

Успішна діяльність з адвокасі вимагає певних ресурсів (людських і матеріальних), а також певних навичок роботи й інформації. До люд-ських ресурсів належать як постійні співробітники, так і добровольці,

29


а також доступ до засобів масової інформації, Інтернету (наприклад, створення сайтів і відправлення повідомлень по e-mail) тощо.

Розглядаючи 5-й крок, ми звертали увагу на переваги роботи в коаліції, однією з найбільших переваг є можливість об’єднання ресурсів.

Якщо ви визначили, що володієте достатніми ресурсами, то можете пе-рейти до 7-го кроку, тобто до розробки плану діяльності.

крок 7. створення робочого Плану

Даний крок складається з двох частин: вибір необхідної діяльності з адвокасі й детальне планування цієї діяльності.

Робота, проведена вами згідно з кроками 1-6, допоможе вибрати правильний варіант діяльності адвокасі, який сприятиме досяг-ненню поставленої мети. Вже визначено, чого потрібно досягти, хто є «мішенню», хто союзники і якими ресурсами ви володієте. Після того, як ви визначили свій варіант діяльності, необхідно увиразни-ти, хто виграє в результаті цієї діяльності і, якщо це можливо, залу-чити його до участі.

План дій має включати точний розклад і осіб, відповідальних за ви-конання окремих завдань, розділ моніторингу і оцінки, включно з індикаторами, за допомогою яких визначатиметься успішність ро-боти, що проводиться. Завдання, які необхідно вирішити для досяг-нення поставленої мети, мають бути узгоджені як між собою, так і з індикаторами.

На етапі планування слід розробити стратегію діяльності. Діяль-ність адвокасі буде більш успішною, якщо вона узгоджена за часом з іншою діяльністю або подіями, які можуть допомогти у вирішен-ні питань з адвокасі. Наприклад, політичні діячі під час виборчої кампанії можуть сприяти або, навпаки, відмовлятися від сміливих нововведень. Ці чинники необхідно враховувати при плануванні діяльності.

30


крок 8. виконання, Моніторинг і оЦінка

Це крок, на якому планування закінчується і починається дія з адвокасі.

Практика — це також процес навчання; ви з’ясовуєте для себе, чи є обрані вами методи тими, які дозволять досягти мети. Оцінюється це шляхом моніторингу діяльності й оцінки результатів.

Моніторинг і оцінка результатів проводяться легше в тому випадку, якщо на 3-у кроці було чітко сформульовано мету і завдання.

При оцінці результатів ви повинні погоджувати між собою ознаки успі-ху вашої діяльності (індикатори).

Особи, яких безпосередньо стосується проблема або її вирішення, є саме тими, хто може вам допомогти у визначенні цих індикаторів.

Моніторинг і оцінка результатів необхідні для визначення успішності вашої діяльності з адвокасі й для коригування вибраної стратегії у ви-падку, якщо обрані механізми не діють.

31


5. ПОБУДОВА КОАЛІЦІЇ

Коаліція — це організація, яка об’єднує інші організації для досягнення загальної мети при збереженні автономності організацій-учасниць.

Характерні ознаки коаліЦії:

• Наявність спільної мети• Взаємна згода щодо цілей та завдань між членами коаліції• Добровільність членства• Відсутність ієрархічної структури• Діяльність на засадах партнерства• Наявність джерел фінансування• Незалежність від влади• Позапартійність• Прозорість діяльності

для створення коаліЦії Потрібно:

1.Визначити учасників майбутньої коаліції, які є незалежними і мо-жуть вступити в об’єднання лише з власної волі.

2. Забезпечити мотивацію учасників для вступу в коаліцію (це ро-бить лідер, ініціатор).

3. Підготувати умови для створення коаліції.4.Формалізувати стосунки між учасниками коаліції шляхом підпи-

сання спільного документу.

коаліЦії відіграють важливу роль, оскільки вони гарантують:

• Безпеку. Під безпекою розуміється захист від переслідуван-ня або репресій. Зазвичай опонентам значно складніше вда-ватися до нападок на широку коаліцію, ніж на окремо взяту організацію.

• Силу. Під силою розуміється загальна сума сильних сторін ок-ремих членів коаліції. Слабші організації можуть отримати ко-ристь від співпраці з сильнішими організаціями, а всі організації загалом — користь від сильних сторін кожного окремого члена коаліції.

32


• Легітимність. Особи, що ухвалюють рішення, сприймають ко-аліцію як структуру, що представляє громадськість. Коаліції об’єднують ресурси і спираються на ширшу громадську базу.

Характерні риси ефективниХ коаліЦій:

• Об’єднують наявні ресурси (фінансові, людські тощо), кожен учасник вносить якісь ресурси;

• Використовують різноманітні можливості своїх членів, що спри-яє творчому вирішенню проблем;

• Диверсифікують ризик;• Розділяють на всіх досягнутий успіх; • Мають чітко визначені цілі й завдання;• Встановлені етичні норми;• Мають чіткий порядок ухвалення рішень та правила входу/ви-

ходу; • Мають чітко визначені ролі та обов’язки для своїх членів; • Визначені представники коаліції;• Створений секретаріат (менеджмент, а не лідерство);• Знають, коли прийшов час завершити діяльність.

лідерство в ефективній коаліЦії:

• Функціонує як „школа демократії ”, тобто заохочує співпрацю, колективне лідерство, досягнення консенсусу, врегулювання конфліктів, об’єднання зусиль і колективну роботу, обмін інфор-мацією тощо.

• Відсутні особисті конфлікти між лідерами.

33


6. СИСТЕМА ВЛАДИ, СИСТЕМА ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ

6.1. система Влади і держаВного упраВління В україні

В Конституції України, прийнятій в 1996 році, ст. 6, зафіксовано поділ державної влади на законодавчу, виконавчу та судову. Також ст. 7 і 140 Конституції України визначають право жителів територіальних громад (сіл, селищ і міст) на місцеве самоврядування, тобто право самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Діяльність усіх органів влади на різних рівнях регламентується Конс-титуцією і законами України, тому далі по тексту посилання на конкрет-ні нормативні акти і статті.

Єдиним органом законодавчої влади є Верховна Рада України (далі ВР).

В даний час вона складається з 450 народних депутатів, яких було об-рано за пропорційною системою — за виборчими списками політич-них партій і виборчих блоків політичних партій.

ВР очолює Голова (спікер) і його заступники, які обираються з числа народних депутатів.

Народні депутати визначають перелік постійних комітетів Верховної Ради за напрямками роботи. Нині Верховна Рада налічує 27 постійних комітетів. Зокрема є Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму, куди входять 11 депутатів.

Комітети Верховної Ради здійснюють діяльність з підготовки і розгля-ду законопроектів і питань, винесених на розгляд сесії. Також можуть бути створені тимчасові спеціальні комісії з різних питань.

Забезпечує діяльність народних депутатів і комітетів апарат Верховної Ради.

Верховна Рада приймає закони, ухвали та інші акти.

34


Закони набувають чинності після їх підписання Президентом України, який є главою держави і обирається громадянами строком на 5 років. Президент має право вето, тобто можливість не підписати закон, прий-нятий Верховною Радою і повернути його на доопрацювання і повторне затвердження. Якщо депутати не згодні з поправками президента, то вони можуть подолати вето конституційною більшістю голосів депутатів (не менше 300). Президент також видає укази і розпорядження.

виконавча гілка влади

Кабінет Міністрів України (КМУ) є найвищим органом виконавчої вла-ди, його очолює Прем’єр-міністр України. До складу КМУ також входять віце-прем’єр-міністри, які займаються різними напрямами, та міністри, які керують міністерствами. Зараз працює 20 міністерств, серед яких є Міністерство у справах сім’ї, молоді та спорту. Весь склад КМ Украї-ни призначається Верховною Радою. При відставці Прем’єр-міністра йдуть у відставку всі члени КМ України. При обранні нового складу Верховної Ради Кабінет Міністрів складає свої повноваження.

КМ України може створювати різні робочі групи і комісії для розгляду певних питань. Комісії, як правило, очолюює віце-прем’єр, який від-повідає за даний напрям, або міністр профільного відомства. Зазвичай у складі комісій, які створюються на тривалий період, вказується поса-довий склад представників міністерств і організацій для того, щоб при зміні посадовців зберігалася спадкоємність роботи комісії.

КМ України видає ухвали і розпорядження, які підписує Прем’єр-міністр України. Міністерства видають накази, які підписують міністри.

Згідно з постановою КМ України № 1378 від 15.10.2004 року ”Про де-які питання щодо забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики” для координації заходів, пов’язаних з проведенням консультацій з громадськістю, та моніторингу враху-вання громадської думки при органах виконавчої влади утворюються консультативно-дорадчі органи — громадські ради, які діють на під-ставі положень, що затверджуються цими органами.

35


Громадська рада при КМ України надає громадським радам при ор-ганах виконавчої влади методичну допомогу з питань, пов’язаних з організацією та проведенням консультацій з громадськістю та розроб-ленням за їх результатами узгоджених пропозицій щодо формування та реалізації державної політики, забезпечення соціально-економіч-ного розвитку, з інших питань, пов’язаних з проведенням консультацій з громадськістю.

Виконавчу владу в областях і районах, містах Києві і Севастополі здій-снюють місцеві державні адміністрації. Особливості здійснення ви-конавчої влади в містах Києві і Севастополі визначаються окремими законами України. Керують державними адміністраціями голови, яких призначає і звільняє з посади Президент України за поданням КМ Ук-раїни (ст. 118 Конституції).

Органи місцевого самоврядування — обласні або районні ради — мо-жуть висловити недовіру голові адміністрації відповідного рівня і та-ким чином вплинути на його відставку (це визначено Конституцією України).

Повноваження і діяльність місцевих державних адміністрацій регла-ментуються Законом України «Про місцеві державні адміністрації».

Голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження. Керівники управлінь або відділів видають накази.

судова гілка влади

Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України і судами загальної юрис-дикції.

Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.

Система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності і спеціалізації.

36


Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України.

Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі суди.

Відповідно до закону діють апеляційні та місцеві суди.

Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Судова гілка влади покликана запобігати можливості змови чи про-тистояння двох інших гілок влади (законодавчої і виконавчої), створю-вати перешкоди на шляху виникнення диктатури.

Слід акцентувати увагу на найважливішій функції інститутів судової гілки влади в суспільстві — забезпечення справедливості. Закони й ін-ституції мають бути реформовані чи скасовані, коли вони виявляються несправедливими. У демократичних, правових державах роль і зна-чення судової влади надзвичайно важливі. Її основними завданнями є утвердження верховенства права.

На жаль, сьогодні ми не можемо стверджувати, що судова гілка влади справді є незалежною в Україні і повністю виконує покладені на неї завдання.

Всі перелічені вище органи влади — Верховна Рада, Президент, Кабі-нет Міністрів України, міністерства, центральні органи влади, місцеві державні адміністрації і суди різних рівнів називаються органами дер-жавної влади.

МісЦеве саМоврядування

Конституція гарантує право на місцеве самоврядування. Закон Украї-ни «Про місцеве самоврядування» регулює систему місцевого самов-рядування.

Територіальна громада — мешканці, об’єднані постійним проживан-ням у межах села, селища або міста, які є самостійними адміністра-

37


тивно-територіальними одиницями. Територіальною громадою також може бути добровільне об’єднання жителів декількох сіл, які мають єдиний адміністративний центр.

Рада — селищна, сільська або міська — представницький виборний орган місцевого самоврядування, який складається з депутатів, обра-них строком на 5 років (у відповідності з Конституційною реформою) і який має право представляти інтереси територіальної громади і ухва-лювати рішення від її імені. В містах з районним розподілом за рішен-ням міської ради можуть бути створені районні ради. В цьому випадку важливо знати, які повноваження делегувала міська рада районним радам. У різних містах вони можуть відрізнятися.

Кожна рада на початку діяльності нового скликання депутатів затверд-жує регламент своєї роботи. Необхідно вивчити цей документ і врахо-вувати його при роботі з депутатами.

Регламент місцевої ради (далі Регламент) встановлює порядок скли-кання і проведення сесій Ради, її засідань, формування органів міс-цевого самоврядування, порядок здійснення контрольної діяльності, процедури здійснення окремих видів діяльності Ради, її органів, депу-татів, посадових осіб, а також інші процедури, які випливають із пов-новажень Ради відповідно до Закону України “Про місцеве самовряду-вання в Україні .

Рада діє лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передба-чений Конституцією і Законами України, і керується у своїй діяльності Конституцією та Законами України, актами Президента України, Кабі-нету Міністрів України, Регламентом та іншими актами, прийнятими Радою в межах її повноважень.

Сільський, селищний або міський голова (головний посадовець тери-торіальної громади) обирається громадянами. Він головує на засідан-нях ради і очолює виконавчий комітет.

Виконавчі органи рад створюються сільськими, селищними й міськи-ми, а також районними в місті радами для здійснення виконавчих фун-кцій і повноважень місцевого самоврядування. Вони підконтрольні і підзвітні відповідним радам, а з питань здійснення делегованих повно-важень — відповідним виконавчим органам влади.

38


Районні та обласні ради — органи місцевого самоврядування, які пред-ставляють загальні інтереси територіальних громад сіл, селищ і міст.

Органи самоорганізації населення — представницькі органи, які утво-рюються частиною жителів, що мешкають на певній території в межах села, селища, міста.

6.2 система прийняття рішень

Здійснюючи адвокасі, ви маєте справу з людьми, які ухвалюють рі-шення. Ці рішення часто оформляються у вигляді нормативних актів і, своєю чергою, ґрунтуються на нормативно-правовій базі держави. Тому дуже важливо при спілкуванні з такими людьми розуміти, як вла-штована влада, і знати основи законодавства (міжнародного, націо-нального і місцевого) з даного питання.

Отже, лідери ОГС повинні добре розуміти систему організації влади:

• Структуру: Як влаштовані відділ міністерства, управління ад-міністрації, виконкому тощо? Хто відповідає за прийняття рі-шень? Хто володіє реальною владою — заступник, міністр, керівник відділу, міський голова? Яка процедура прийняття рі-шень?

• Функції: Які функції міністерства, парламенту, обласної та районної державної адміністрації, місцевої ради, виконкому відповідної ради. За що вони відповідають? Яким чином?

• Суть: Які повноваження та функції мають офіційні структури? Чи є неформальний елемент в процесі прийняття рішень? На яко-му рівні приймаються рішення у відділах, міністерствах, управ-ліннях, законодавчих органах. Хто має авторитет громадського діяча?

Щоб досконала знати систему влади і ефективно це використовувати, слід іще розуміти стосунки між формальними та неформальними її час-тинами.

Добре знання системи влади передбачає також розуміння механізмів, які можна використати проти організацій громадянського суспільства

39


та їхньої діяльності. Такі механізми можуть включати в себе активну пропаганду, загрозу застосування сили, спроби відмовляти надавати державні чи приватні ресурси.

Вивчіть процес формування і прийняття рішень:

• Як одержати доступ до процесу формування і прийняття рі-шень?

• Хто може брати участь у цьому процесі?• Які ресурси для цього потрібні?• Наскільки відкритим є цей процес?• Наскільки прозорим є цей процес?• Чи приймаються рішення публічно?• Чи є рішення обов’язковими для оприлюднення?• Якщо так, то як вони оприлюднюються?• Чи є конкретне політичне рішення вираженням колективного

вибору?• Чи зрозуміло, в чиїх інтересах приймається політичне рішення?• Наскільки відповідальною є влада?• Які механізми роблять політиків відповідальними за прийняті

ними рішення?

В результаті цього дослідження ви зрозумієте:

• Які рівні прийняття рішень доступні вашому впливу?• Які засоби впливу є у вашому розпорядженні?• На якому етапі прийняття рішення ви можете на нього вплива-

ти?• Хто є «мішенню» Вашого впливу: на які органи, інституції, на яких

конкретних осіб буде спрямований Ваш вплив?

40


Використання системи прийняття рішень для адвокасіМал.8

Запит на депутата — за погодженням міського голови

— направлення питання на депутатські комісії чи профільне

управління

Заява на ім’я міського голови (в залежності від вагомості — на розгляд

сесії чи виконкому, 1 раз на місяць)

Згідно з Законом про місцеве самоврядування,

регламентом міської ради розгляд на

депутатських комісіях

Підготовка рішення (заступник з відповідних

питань, профільне управління,

юридичний відділ)

Підготовка рішення міської ради , затвердження на про-

фільній комісії

Прийняття рішення на засі-данні виконкому, виконання і

контроль

Прийняття рішення на сесії міської ради,

виконання і контроль

Прийняття рішення на сесії міської ради,

виконання і контроль

Процес потребує від 1- 3 місяців до1 року і більше

заХист інтересів як ініЦіатива знизу на МісЦевоМу рівні

41


7. ПРАВОВЕ ПОЛЕ, ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЄ ОГС МОЖЛИВІСТЮ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ АДВОКАСІ

Відповідно до Конституції України, громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, референдумах, вільно оби-рати і бути обраними до органів державної влади і органів місцевого самоврядування (ст. 38).

Громадяни України мають право на об’єднання в політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод, а також для задоволення своїх інтересів — політичних, економічних, соціальних, культурних та інших (ст. 36 Конституції). Є можливість на-правляти індивідуальні або колективні письмові звернення, а також особисто звертатися до органів державної влади і органів місцевого самоврядування, що гарантоване ст. 40 Конституції України. Ст. 34 га-рантує право на інформацію — право вільно збирати, берегти, вико-ристовувати або поширювати інформацію.

Таким чином є достатньо законних підстав для того, щоб займатися ад-вокасі. А окремі закони визначають порядок реалізації таких прав.

Почнемо з права на інформацію, яке, окрім Конституції, також закріп-лено в Законі України «Про інформацію». Як було сказано вище, право на інформацію полягає в отриманні, використанні, розповсюдженні й зберіганні інформації (ст. 9 Закону). Обмеження в доступі встановлені щодо таємної або конфіденційної інформації (ст. 30 Закону).

Таємна інформація — це відомості, дані, які є державною або іншою передбаченою законом таємницею, розголошування якої заподіює шкоду особі, суспільству або державі.

Конфіденційна інформація — це дані, якими володіють, які використо-вують або якими розпоряджаються окремі фізичні чи юридичні особи і які поширюють їх за своїм бажанням.

Закон «Про інформацію» зобов’язує органи державної влади і місце-вого самоврядування інформувати про свою діяльність і ухвалені рі-шення, а також створювати механізми, які забезпечують громадянам можливість одержувати інформацію про це.

42


Механізми висвітлення діяльності такі: публікація інформації про діяль-ність або рішення органів влади в офіційних виданнях, поширення її через інформаційні служби (наприклад, прес-центри), під час виступу посадовців (в опублікованих стенограмах виступів або звернень), а та-кож доведення інформації до зацікавлених сторін усно або письмово.

Органи законодавчої, виконавчої і судової влади та посадовці зобов’язані надавати інформацію про свою діяльність письмово, усно, у тому числі по телефону (ст. 32).

Практично всі органи влади мають власні офіційні видання. Напри-клад, газета «Голос України» є офіційним виданням Верховної Ради. Та-кож практично всі органи влади вже мають офіційні веб-сайти.

Наведемо деякі з них:

• Сайт Президента України www.president.gov.ua• Сайт Верховної Ради України www.rada.gov.ua • Портал Кабінету Міністрів України (з посиланнями на сайти мініс-

терств та інших центральних органів влади) www.kmu.gov.ua

Всі обласні ради, обласні державні адміністрації, міські ради облас-них центрів також мають свої офіційні веб-сайти, де розміщено багато корисної інформації, зокрема щодо прийнятих рішень. Далеко не всі адміністрації та ради оприлюднюють на веб-сайтах вичерпну і повну інформацію про свою діяльність.

На сайтах оприлюднюються також документи для обговорення: проек-ти Програм місцевих рад, проекти регуляторних актів, ці документи також публікуються в друкованих засобах масової інформації, зокрема в газеті, засновником якої є відповідна місцева рада. На жаль, ще не всі органи місцевого самоврядування мають свої офіційні веб-сайти.

Законом України «Про порядок висвітлення діяльності органів дер-жавної влади і органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» визначено детальний порядок надання органами влади інформації про себе та її розповсюдження.

Відповідно до Закону «Про інформацію», доступ до відкритої інформа-ції може також забезпечуватися шляхом надання запитів. Запит може

43


бути індивідуальним або колективним, подається у письмовій формі. В запиті мають бути вказані прізвище, ім’я, по батькові заявника, адреса для надання відповіді й сама інформація або документ, який він хоче отримати.

Термін надання інформації за вашим запитом не повинен перевищу-вати одного місяця з моменту надходження запиту. Про відмову в за-доволенні запиту вам повинні письмово повідомити протягом 10 днів і в листі обовязково вказати: дату відмови, мотивовані підстави для відмови і прізвище посадовця, який направив відмову. В повідомленні про відстрочення надання інформації за вашим запитом повинні бути вказані причини, через які вам не можуть надати відповідь у встанов-лені терміни, а також терміни, коли вона може бути надана.

У свою чергу у вас є можливість оскаржити відмову або повідомлення про відстрочення відповідно до ст. 35 Закону «Про інформацію».

Пам’ятайте про те, що ви повинні будете покрити витрати за надання інформації (виготовлення копії, пошук в архіві і т.д.), якщо це визначено нормативними документами.

У своїй діяльності з адвокасі ви можете не тільки одержувати, а й поши-рювати інформацію, розповсюдження якої не суперечить законодавс-тву.

Практичні Поради:

• Публічні виступи посадовців є джерелом офіційної інформації про діяльність органів влади. В офіційних виданнях публікують-ся стенограми виступів.

• Ви можете передплатити офіційні друковані видання органів влади, а також електронну розсилку на сайтах.

• У своєму запиті на отримання інформації відзначте, що ви ро-бите це відповідно до ст. 32 Закону «Про інформацію» і просите дати відповідь у терміни, встановлені статтею 33 Закону «Про ін-формацію». Днем отримання запиту вважається дата, коли ваш лист зареєстрований як вхідна кореспонденція в установі, до якої ви звертаєтеся.

44


• Часто офіційні відповіді на запити потрібні не стільки для отри-мання інформації, скільки для отримання можливості послатися на офіційне джерело і використати його в кампанії з адвокасі.

Закон України «Про звернення громадян» забезпечує можливість ок-ремим громадянам або їх об’єднанням участі в управлінні державними і суспільними справами, впливу на поліпшення роботи органів влади, а також відстоювання своїх прав і законних інтересів.

Ст. 3 Закону передбачає три типи звернення громадян:

Пропозиції (зауваження) — звернення громадян, які містять поради і рекомендації щодо діяльності органів влади, в яких «висловлюються ідеї щодо врегулювання суспільних відносин і умов життя громадян, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства».

Заява (клопотання) — звернення громадян з проханням про спри-яння в реалізації закріплених Конституцією або законодавством прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в роботі підприємств, організацій і установ, посадовців, депутатів.

Скарга — звернення з проханням відновити права і захистити закон-ні інтереси громадян, порушені діями (бездіяльністю), рішеннями де-ржавних органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності.

Всі індивідуальні або колективні звернення громадян повинні бути оформлені відповідно до закону, а саме: вони мають бути адресовані тим органом влади або установам, в чиїй компетенції є дане питання.

У звернені мусять бути вказані прізвище, ім’я, по батькові, місце меш-кання, висловлена суть вашого звернення. Звернення має бути підпи-сане. Анонімне звернення (без вказівки місця мешкання, без підписів, а також таке, з якого неможливо встановити авторство) не розгляда-ються.

Звернення може бути відправлене поштою або передане до відповід-ного органу через уповноважену особу, якщо такі повноваження були оформлені відповідно до вимог чинного законодавства.

45


Ви можете зробити усне звернення під час особистого прийому поса-довця.

На відміну від надання інформації за запитами на підставі Закону «Про інформацію», розгляд звернення громадян здійснюється без оплати.

Також Законом України «Про звернення громадян» визначено, що керівники і посадовці органів влади і місцевого самоврядування, уста-нов і підприємств зобов’язані проводити особистий прийом громадян. Графіки прийому доводяться до відома громадян. Всі звернення гро-мадян, висловлені під час особистого прийому, реєструються. Якщо ваше питання неможливо вирішити відразу під час прийому, воно роз-глядається в такому ж порядку, як і письмове звернення.

Пам’ятайте, що за порушення законодавства про звернення громадян посадовці несуть адміністративну і кримінальну відповідальність, на-гляд за дотриманням законодавства здійснюється прокуратурою.

Реалізувати право громадян брати участь у вирішенні державних справ дозволяють також механізми, визначені указами Президента і ухвалами КМ України . Для участі громадян і їх об’єднань у формуван-ні та реалізації державної політики рекомендується створювати кон-сультативні й дорадчі органи.

На виконання Указу Президента КМ України прийняв Постанову «Де-які питання забезпечення участі громадськості у формуванні і реаліза-ції державної політики» (№ 1378 від 15.10.2004), якою був визначений порядок проведень консультацій з громадськістю і створення Громад-ської ради при Кабінеті Міністрів.

Консультації з громадськістю проводяться у формі публічного громад-ського обговорення (безпосередня форма) та вивчення громадської думки (опосередкована форма).

Публічне громадське обговорення передбачає організацію і прове-дення:

• конференцій, семінарів, форумів, громадських слухань, “круглих столів”, зборів, зустрічей з громадськістю, громадських прийма-лень;

46


• теле- або радіо дебатів, дискусій, діалогів, інтерв’ю та інших пе-редач теле- і радіомовлення, Інтернет-конференцій, телефонних “гарячих ліній”, інтерактивного спілкування в інших сучасних формах.

В обов’язковому порядку повинні проводитися консультації щодо:

• проектів нормативно-правових актів, які стосуються прав, сво-бод і законних інтересів громадян;

• проектів державних і регіональних програм соціально-еконо-мічного розвитку і рішень про їх виконання;

• звітів про використання бюджетних коштів;• інформації про роботу всіх органів виконавчої влади.

За організацію процесу консультацій з громадськістю відповідає той орган виконавчої влади, який готує проект документу.

Для проведення консультацій складається типовий план на рік, в яко-му визначаються теми консультацій, але об’єднання громадян можуть ініціювати проведення консультацій з питань, які не були передбачені в плані. Якщо така пропозиція надійшла не менше ніж від трьох легалі-зованих об’єднань громадян, що діють на даній території, проведення консультацій є обов’язковим.

Повідомлення про проведення консультацій мусить бути розміщене в ЗМІ та на веб-сайті органу виконавчої влади.

Більш детально з порядком проведення консультацій з громадськістю, а також з типовим положенням про Громадські ради можна ознайоми-тися в Постанові КМУ від 15.10.2004 р. № 1378.

Органам місцевого самоврядування цим документом рекомен-дується вжити заходів, які б дозволили розширити участь громадян в обговоренні важливих питань місцевого значення. Форми участі гро-мадян визначаються органами місцевого самоврядування самостійно. ОГС можуть проявити ініціативу і стимулювати місцеву владу до ство-рення громадських рад при виконкомах відповідних рад.

47


До складу громадських рад включаються представники громадських організацій, професійних спілок та інших об’єднань громадян, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації.

Зараз практично при всіх органах державної влади створено громад-ські ради. Але ефективність їхньої діяльності не завжди відповідає на-шим сподіванням. Громадські ради можуть ефективно працювати лише за умови, коли обидві сторонни — і влада і громадськість — однаково трактують їх призначення та вірять у можливість діалогу, бачать пере-ваги, які забезпечує цей дорадчий орган виконавчій владі.

Там де знайшлися ініціативні професійні представники громадськості, які зуміли налагодити діалог з владою, а адміністрація створила умови для роботи Громадської ради, цей орган діє ефективно і приносить чи-мало користі для громади.

Великий вплив на життя і діяльність громадян мають різноманітні ре-гуляторні акти. Закон «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11 вересня 2003 р. №1160 — 1У (далі — Закон про регуляторну політику) регулює їх прийняття і надає можливість громадськості брати участь у їх розробці.

один з ПринЦиПів державної регуляторної Політики:

Прозорість та врахування громадської думки — відкритість для фі-зичних та юридичних осіб, їх об’єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їхньої регуляторної діяльності, обов’язковий розгляд ре-гуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому законом порядку фізичними та юридичними особами, їх об’єднаннями, обов’язковість та вчасність доведення прийнятих ре-гуляторних актів до відома фізичних та юридичних осіб та їх об’єднань, інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності.

Закон про регуляторну політику (ст.ст. 8, 9,10) зобов’язує розробника регуляторного акту аналізувати його регуляторний вплив, оприлюд-нювати проект із метою одержання зауважень і пропозицій від фізич-них та юридичних осіб, їх об’єднань, відстежувати результативність ре-гуляторного акту. Строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції, не може бути меншим, ніж один місяць та більшим, ніж три

48


місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акту та відповідно-го аналізу регуляторного впливу.

Оприлюднення проекту регуляторного акту з метою одержання заува-жень і пропозицій не може бути перешкодою для проведення громад-ських слухань та будь-яких інших форм відкритих обговорень цього проекту регуляторного акту.

Також зараз в ОГС є можливість проведення громадської експертизи діяльності органів влади. Кабінет Міністрів України ухвалив ПОРЯДОК сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади (Постанова № 976 від 5 листопада 2008 року). Ак-тивну участь у розробці цього документу взяли представники громад-ських організацій, більшість громадських пропозицій було враховано.

Тепер органи виконавчої влади зобов’язані сприяти інститутам грома-дянського суспільства у проведенні громадської експертизи, розгля-дати висновки експертизи щодо спеціальної прозорої процедури та оприлюднювати своє рішення.

У цьому Порядку під інститутами громадянського суспільства слід ро-зуміти громадські організації, професійні та творчі спілки, організації роботодавців, благодійні та релігійні організації, органи самооргані-зації населення, недержавні засоби масової інформації та інші непід-приємницькі товариства і установи, легалізовані відповідно до зако-нодавства.

Ми розглянули основні нормативно-правові акти, які дозволяють гро-мадянам і об’єднанням громадян проводити кампанії адвокасі, робити вплив на формування і реалізацію державної політики. Використання їх сприятиме підвищенню ефективності кампанії адвокасі.

49


8. ЗАЛУЧЕННЯ ЛЮДЕЙ, ЧИЇ ІНТЕРЕСИ ПРЕДСТАВЛЕНО, ДО УЧАСТІ В ПРОЦЕСІ АДВОКАСІ

Неодмінно слід залучати до проведення кампанії адвокасі ту групу лю-дей, заради яких вона проводиться і які будуть користатися її резуль-татами.

Чому це потрібно:

• Не треба людей робити щасливими без їхнього відома. Можли-во, вони щастя розуміють по-іншому.

• Результат, якого досягли спільними зусиллями, незворотніший, він легітимізується в процесі проведення кампанії. Дуже важко буде відмінити цей результат (рішення), якщо його підтримує значна група людей (громада міста, села).

• Тільки з допомогою цих людей ви зможете чітко визначити ба-жаний результат та проміжні цілі. Вони можуть, ґрунтуючись на своєму досвіді, запропонувати дієве вирішення наявної пробле-ми.

• Ці люди будуть цінним ресурсом у проведенні кампанії, у них дуже сильна мотивація, оскільки їх безпосередньо стосується дана проблема.

• Вони допоможуть формувати громадську думку, ключове пові-домлення кампанії краще передавати через них.

• Можна досягти бажаних змін, але ними не скористаються ті, для кого це робилося, бо вони не знають про них.

• Особи, яких безпосередньо стосується проблема чи її вирішен-ня, частіше всього обирають найбільш вдалі індикатори успіху, а також методи моніторингу та оцінки. Крім того, вони найкраще їх втілюють.

• Вони є експертами в даній галузі. Прямий досвід незамінний, оскільки його можна розглядати як вид експертизи, за умови, якщо є можливість висловлювати свої думки і відчуття.

50


9. МЕТОДИ ТА ІНСТРУМЕНТИ АДВОКАСІ

Спочатку поговоримо про чинники, які можуть справляти вплив на людей, що ухвалюють рішення.

Віра, факти або Відчуття

Докладніше про стратегії впливу на вашу «мішень»:

Розум: апелюєте до розуму, користуючись ґрунтовним знанням теми, аргументовано переконуєте інших у тому, що ваша пропозиція є най-кращою.

Домовленості: обіцяєте надати чи зробити щось в обмін на вашу під-тримку.

гуманність: більшість людей гуманно ставляться до дітей, інвалідів, немічних, та інших людей, які потребують допомоги.

Коаліція: надання взаємної підтримки одне одному.

Позитивне мислення: ви повинні бути впевненими в своїй правоті й вірити у власні сили.

Влада: використання наказів, керівник завжди може змусити підлег-лого виконувати накази.

Санкції: погроза застосування штрафних санкцій у разі не виправлен-ня ситуації. Штрафні санкції можуть накладати лише відповідні дер-жавні органи.

Більшість людей піддається впливу ряду чинників, це можуть бути релігійні переконання, гуманне ставлення до тих, хто потребує допо-моги, факти з достовірних джерел.

При роботі з особами, відповідальними за ухвалення рішень, може ви-явитися корисною розробка стратегії адвокасі, яка виявляє і викорис-товує чинники, що впливають на їхні рішення.

51


Проте інколи складно отримати інформацію про чинники, що вплива-ють на окреме рішення, особливо якщо в його ухваленні бере участь багато людей.

як ВплиВати?

Для відповідальних осіб, які легко піддаються впливу аргументів, що базуються на фактах.

• Надати результати наукових чи соціологічних досліджень, а та-кож приклади міжнародного передового досвіду з даного пи-тання.

• Переконатися, що матеріал зрозумілий і має чіткий зв’язок з да-ним питанням.

• Важливо вказати авторитетні джерела наданих фактів (напри-клад, звіти авторитетних організацій або документи вищестоя-щих для даної особи інстанцій). За можливістю попросіть авто-ритетного для даної особи фахівця, експерта, щоб він особисто передав цю інформацію.

Для відповідальних осіб, на яких значний вплив мають їхні релігійні чи ідейні переконання.

• Усвідомити, що їхні погляди навряд чи вдасться змінити за допо-могою самих тільки фактів.

• Акцентувати увагу на питаннях, з яких можна дійти згоди, нап-риклад, про необхідність співчуття при догляді за хворими та немічними.

• Визнати, що може виявитися складно подолати перешкоди на шляху проведення політичної реформи, яка суперечить релігій-ним чи ідейним переконанням, і обдумати способи, як обійти таку відповідальну особу.

Для відповідальних осіб, на яких значний вплив мають їхні відчуття щодо людини, від якої виходить інформація.

• Для надання фактичної інформації залучити людину, до якої від-повідальна особа має симпатію або пошану, довіру.

52


• Переконання за принципом «рівний — рівному» діє на всіх рівнях — наприклад, для роботи з депутатами слід знайти депутата, що вміє переконувати, для роботи з учителями — відомими вчителя.

Стратегічна комунікація. Стратегічна комунікація — це спланована комунікативна діяльність задля досягнення однієї з таких комунікатив-них цілей:

Мал.9

Інформування. Донесення інформації про наявну проблему, її наслід-ки та можливі шляхи вирішення до наших «мішеней» та вторинної ці-льової аудиторію, формування громадської думки. Це дуже важливий етап стратегічної комунікації, але це лише перший крок. На жаль, ми не завжди пам’ятаємо це і дуже часто зупиняємось після проведення кампанії інформування.

Але, як видно зі схеми, існують вищі цілі в комунікативній стратегії, що можуть мати більшу цінність.

Мотивування. Ефективна комунікативна стратегія намагатиметься вийти за межі простої передачі інформації, спонукатиме аудиторію до безпосереднього вивчення проблеми.

Переконання, що наш підхід найкращий.

Модель

стратегічної

коМунікаЦії

СПОНУКАННЯ ДО ДІЇ

ПЕРЕКОНАННЯ

МОТИВУВАННЯ

ІНФОРМУВАННЯ

53


На вищому рівні повідомлення адвокасі має шукати шляхи переконан-ня аудиторії у необхідності прийняття бажаної позиції щодо проблеми. В результаті повідомлення повинне змусити аудиторію до дій.

Спонукання до дії. Варто пояснити людям, що вони можуть зробити, щоб допомогти в нашій діяльності адвокасі. Варто знищити всі бар’єри на шляху до участі. Найвищого рівня (спонукання до дії) здатна досяг-нути лише успішна кампанія з адвокасі.

У будь-якому стратегічному спілкуванні має бути прагнення досягти найвищого рівня моделі.

Ключовим елементом стратегічної комунікації є розуміння вашої ауди-торії та вміння бачити вашу проблему її очима. Захисник має визначи-ти, що саме змусить цільову аудиторію підтримати справу. Можливо, це найсерйозніший виклик для стратегічної комунікації: здатність пос-тавити себе на місце своєї аудиторії і зрозуміти, яку користь вона отри-має від підтримки вашої справи. Намагайтеся думати про потенційні ризики та винагороди, що очікуватимуть на вашу цільову аудиторію у разі співпраці з вами.

методи та інструменти адВокасі

Якщо подивитись на найчастіше застосовувані методи адвокасі, можна помітити, що серед них переважають ті, які часто визначають як “за-хисні”. Тобто якщо уряд застосовує певні обмеження щодо населення або існує загроза таких обмежень, ОГС розпочинають організовувати протести, направляти петиції та зустрічні пропозиції тощо. За остан-ні 20 років було безліч прикладів такої діяльності, спрямованої про-ти запровадження додаткових податків, індустріально-технологічних проектів, будівництва торгівельних центрів, вибору місць для захоро-нення токсичних відходів тощо. У деяких випадках, ці дії були досить успішними.

Але відкритий, активний, ініціативний та творчий підхід до адвокасі зус-трічається вкрай рідко і найбільше потребує розвитку. ОГС не повинні очікувати ініціатив від уряду в тих сферах, де вони можуть розробити власні концепції та політичні пропозиції. Треба працювати на виперед-

54


ження, порушувати питання, пропонувати шляхи вирішення проблем, не чекаючи, доки наслідки проблем стануть надто кричущими. Якщо ОГС хочуть, щоб уряд сприймав їх як партнерів, вони не повинні оби-рати для себе пасивну роль нижчих.

Вибираючи методи для проведення власної кампанії адвокасі, варто враховувати традиції, менталітет, специфіку регіону.

Не існує загальноприйнятих правил вибору найефективнішого методу діяльності адвокасі. Вибір залежить від безлічі факторів:

• обраної «мішені» (особи, групи осіб або організації);• мети організації і мети кампанії;• завдань діяльності;• досвіду і ресурсів вашої організації (коаліції);• часу проведення діяльності адвокасі (наприклад, поточної полі-

тичної обстановки, коли певний закон перебуває ще у стадії ух-валення, безпосередньо перед ухваленням бюджету, пори року, тривалості самої діяльності адвокасі);

• інтересів організацій і людей, яких ви залучаєте до кампанії.

Методи адвокасі поділяються на конфронтаційні та реформаторські.

Чотири основністратегії адвокасіМал.10.

Пропозиція співпраці

лобіювання

тиск вищиХ органів влади

Тиск населення

КОРПОРАТИВНАРЕФОРМАТОРСьКА

КОНФРОНТАЦІЙНА /РАДИКАльНА

55


Докладніше зупинимося на найбільш відомих та поширених методах адвокасі.

ВплиВ на систему зсередини

Одним з найефективніших методів зміни ситуації є «робота зсереди-ни системи» шляхом участі в діяльності організацій, відповідальних за прийняття вирішень. Але працювати таким чином дуже важко, бо за-вжди існує небезпека бути «використаним».

Є успішні приклади впливу ГО на державну політику місцевого рівня через своїх представників у міських радах. Однак питання внутріш-нього конфлікту інтересів залишається без відповіді, навіть якщо з першого погляду здається, що корпоративна модель є життєздатною на місцевому рівні.

як вПливати на систеМу зсередини?

Визначте, яким чином і де приймаються рішення. Складіть перелік осіб, відповідальних за ухвалення рішень (цей список може бути аналогіч-ним тому, який ви складали, визначаючи «мішені» вашої діяльності). Включіть у цей список осіб, що представляють центральні та регіо-нальні урядові організації, сектор ОГС, фінансову сферу, профспілки, релігійні організації — врахуйте всіх. Встановіть, яким чином ви мо-жете достукатися до кожного з них: чи є вони призначеними або виб-раними в процесі виборів або голосування, який вплив вони мають у своїй сфері.

Складіть список ваших можливостей.

Перерахуєте установи, відповідальні за ухвалення рішень, в яких є представники вашої організації або коаліції. Переконайтеся, що ви сповна використовуєте свої можливості у діяльності з адвокасі.

Виберіть належних представників для відповідних організацій. Ретель-но відбирайте ваших представників. Мірою можливості прагніть, щоб вони мали досвід безпосередньої участі в діяльності адвокасі, були

56


надійними і вірними вашим ідеям, і з іншого боку — щоб вони були сприйняті в організації або комісії, де приймаються рішення.

Якщо ви член комітету (комісії) або іншої організації, відповідальної за ухвалення рішення, то використовуйте свій вплив у цих організаціях. Необхідно зрозуміти, яким чином працює дана організація, налагоди-ти добрі взаємини з іншими її членами.

Ви повинні знати:

• Яка її мета? Як можна вплинути на неї? Які у неї обмеження?• З’ясуйте, які завдання інших членів цієї організації. Запропо-

нуйте їм допомогу у вирішенні їхніх проблем. Знайдіть точки зіткнення для взаємовигідної співпраці.

• У діяльності з адвокасі будь-який член даної організації є «мі-шенню», яку необхідно привернути на свою сторону.

• Прагніть не вступати в суперечки і уникайте галузей, в яких ви не можете досягти згоди з іншими членами організації. Будьте послідовні у ваших висловах. Будьте коректні.

• Не зрадьте інтересів людей, яких ви представляєте.• Дуже часто доводиться йти на компроміс для того, щоб досягти

необхідного рішення. Компроміс — це не зрада. Компроміс оз-начає, що всі сторони йдуть на поступки одне одному з метою просунутися в процесі ухвалення рішення. Ви маєте бути люди-ною, яка вміє домовлятися і досягати компромісу.

• Вчіться переконувати!

аналіз законіВ або політичної ситуації і здійснення ВплиВу на них

Уміння правильно оцінити вплив політичної ситуації або законодавчо-го акту, а також їх застосування є життєво важливим для роботи адво-касі. Ці навички можуть використовуватися захисниками інтересів, які працюють у межах системи ухвалення рішень (наприклад, члени комі-тетів), і тими, хто працює ззовні.

57


Переваги і недоліки цього методу адвокасі:

Як аналізувати закони чи політичну ситуацію?

Необхідно відповісти на такі запитання:

1) Кому вигідні прийняття даного закону чи наявна політична ситу-ація (якщо взагалі це комусь вигідно)?

2) Хто програє в цій ситуації (якщо взагалі хтось програє)?3) До чого приведе ця політика в подальшому (через три, п’ять, де-

сять, сто років)?4) Як цей законодавчий акт чи наявна політична ситуація вплива-

ють на маргінальні групи населення?5) Чи зрозуміла ця проблема звичайним людям?6) Хто підтримує цей законодавчий акт чи поточну політичну ситу-

ацію і чому?7) Яким чином ця проблема вперше потрапила в поле зору осіб,

від яких залежить прийняття рішень у цій сфері?8) Яка фінансова вартість даного закону?9) Чи можливо прискорити прийняття цього законодавчого акту?

Якщо так, то хто і яким чином буде цим займатися?10) Яке покарання може бути у випадку непокори політичній ситуа-

ції чи невиконання закону?

Переваги• Для аналізу використовуються висновки ОГС,

які демонструють, який вплив здійснює цей за-кон чи політична ситуація на життя звичайних людей.

• Він може сприяти більш тісному співробітниц-тву людей, які приймають рішення, з ОГС в подальшому.

• Зміни, яких удалося досягти за допомогою адвокасі, впливають на життя багатьох людей. Тому, здійснюючи зміни на краще, ми досягаємо більш вагомого впливу, ніж власне працюючи з людьми.

Недоліки • Специфічна термінологія та мова здатні відля-

кати багатьох людей від участі в цьому методі захисту інтересів.

• Цей метод може бути складним та трудоєм-ним, оскільки вимагає участі спеціалістів та експертів.

• Навіть конструктивна критика може образити людей, які приймали рішення, особливо якщо розробка цього закону чи політичного курсу відняла багато часу чи торкається важливих політичних інтересів; це може негативно позначитись на організації.

58


11) Чи порушує цей закон чи поточна політична ситуація Деклара-цію ООН про права людини чи інші конвенції, ратифіковані в Ук-раїні?

12) Чи узгоджується цей закон чи поточна політична ситуація з Кон-ституцією України?

Підготовка доПовідної заПиски та інфорМаЦійного ПовідоМлення

Доповідна записка — це офіційний письмовий документ, який демонс-трує позицію, думку певної організації чи коаліції і спрямований на зовнішню аудиторію. Доповідна записка може бути:

• Передана особі, відповідальній за прийняття рішення, під час особистої зустрічі. В ній вказано основні моменти вашого пові-домлення.

• Спрямована в органи влади державного і місцевого рівня при проведенні урядових консультацій;

• Надіслана впливовим особам як відповідь на політичний курс чи якусь подію для висловлення підтримки чи альтернативної думки;

• Підсумком у вигляді резолюції якоїсь конференції чи семінару;• Поширена серед учасників різних комітетів перед початком на-

ради чи конференції, незалежно від того, чи буде надано вам слово на конференції.

Доповідна записка повинна містити:

1. Виклад основної тези: в одному або двох реченнях.2. Обґрунтування: чому складена доповідна записка. Перелік за-

конів, міжнародних угод, декретів, опис політичної ситуації та ін., які підтверджують ваші міркування.

3. Дані, які підтверджують рекомендації: Кількісні дані: факти і цифри. Якісні дані: дослідження окремих випадків, показання свідків,

короткі розповіді й приклади, що підтверджують ваші рекомен-дації. В цьому випадку необхідно отримати згоду людей на циту-вання їхніх ідей, аби не порушити конфіденційність.

59


4. Ваша позиція: логічне пояснення того, як чинні реалії призвели до формування ваших рекомендацій. Відповіді на можливі запи-тання і зауваження.

5. Рекомендації: специфічні та реальні дії, на які здатна особа, від-повідальна за ухвалення рішення.

6. Запит про надання відповіді на вашу доповідну записку (якщо вам це необхідно).

7. Перелік організацій і окремих осіб, що підтримують викладене в даному документі.

8. Назва вашої організації або коаліції. Якщо можливо, то логотип.9. Дата.10. Контактна особа, номер телефону адреса і факс, якщо є —

e-mail.11. Місія і цілі вашої організації або коаліції.

Інформаційне повідомлення

Цей документ поширюватиметься лише в межах вашої організації або коаліції. Його мета — допомогти виконувати роботу з адвокасі. Необ-хідно зберегти структуру документа, як наведено вище, але також не-обхідно:

• виділити найбільш важливі абзаци — наприклад, підкреслити, використовувати маркер або кольорову ручку;

• викласти можливу стратегію, тактику, мінімум вимог, на який потрібно вийти;

• розглянути можливі запитання і відповісти на них;• розглянути проблеми, які можуть виникнути, і методи боротьби

з ними.

Спільні рекомендації

• Інформаційне повідомлення і доповідна записка мають бути максимально короткими. Люди можуть відмовитися читати за-надто об’ємний документ.

• Не сподівайтеся, що читач знайомий з даною проблемою. Пос-тарайтеся скласти документ так, щоб дати можливість читачу зрозуміти суть проблеми.

• Не змішуйте факти і ставлення до них.

60


особисті зустрічі — неВід’ємний компонент лобіюВання

Лобіювання — це просування необхідного документа або рішення шляхом непублічних переговорів і особистих зустрічей з особами, які мають повноваження приймати дані рішення або підписувати їх. У США це професійна діяльність, регламентована законами. Лобіюванням не можуть займатися «люди з вулиці», це має бути представник всередині системи або «вхожий» у неї. Особиста зустріч з особою, що відповідає за ухвалення рішення, є одним з найпоширеніших методів в діяльності адвокасі.

Оцініть реальну можливість добитися зустрічі з «мішенню». Можливо, ваш друг, колега знайомий з особою, яка цікавить вас, і допоможе ор-ганізувати вам зустріч.

Якщо у вас немає неформальних можливостей виходу на «мішень», то направте листа з описом цілей вашої діяльності з авокасі й проханням про зустріч. Після цього подзвоніть. Дуже часто ви можете безпосе-редньо не добитися зустрічі з «мішенню», а тільки з одним з його по-мічників (т.з. «непрямою мішенню»). Завжди погоджуйтеся зустрітися з помічником і розмовляйте з ним так само, як ви збиралися розмовляти з особою, відповідальною за ухвалення рішення.

Необхідно правильно вибрати час для проведення зустрічі з «мішен-ню». Це краще всього зробити тоді, коли ваша проблема або її вирі-шення вже є в плані їхньої діяльності або дуже скоро повинні надійти на розгляд (наприклад, перед вирішальним голосуванням), або коли вони здатні зробити щось для підтримки вашої діяльності (наприклад, під час формування або прийняття бюджету, або перед сесією міської ради).

Постарайтеся уявити собі, як особа, відповідальна за ухвалення рішен-ня, ставиться до вашої проблеми або її вирішення. Чому вона може під-тримати вашу діяльність? Яку користь вона отримає при сприятливому для вас результаті?

Ваші вимоги мають враховувати реальний стан речей. Продемонс-труйте «мішені», що ви користуєтеся широкою підтримкою в суспіль-стві. Попросіть ваших союзників лобіювати ту ж саму проблему перед

61


тією ж самою особою, надаючи їй схожу інформацію (використовуйте інформаційні повідомлення для того, щоб послання збігалися). Офіцій-ній особі важко ігнорувати велику кількість людей, які переймаються захистом одних і тих же інтересів.

Не задовольняйтеся розпливчастим підтвердженням підтримки. Прагніть, щоб особа відповіла на основні питання:

• Чи вважає вона, що необхідні зміни?• Що ця людина готова зробити для зміни ситуації?

Після зустрічі відправте лист-подяку за зустріч тому, з ким ви розмо-вляли (навіть якщо дана особа не допомогла вам). У цьому листі нага-дайте основні моменти вашої зустрічі, зауваження, з якими виступила дана особа під час зустрічі, особливо обіцянки, які ви отримали від неї. Ознайомте «мішень» з вашими подальшими діями, пообіцяйте трима-ти її в курсі подій і висловіть надію, що ваша спільна робота буде такою ж плідною і в майбутньому.

залучення знаменитостей

Знаменитістю ми називаємо впливову людину, яка може вести лобіст-ську або публічну діяльність, щоб переконати особу, що ухвалює рі-шення, змінити ту або іншу політику чи практику. Знаменитість не має влади, щоб провести такі зміни, але може завдяки своєму статусу впли-нути на особу, що ухвалює рішення.

Знаменитість особливо корисна у випадках, коли особа, що ухвалює рішення, не піддається переконанню тільки за допомогою фактів або дуже зайнята, щоб приділити належну увагу вашій проблемі. Проте не слід залучати знаменитість для впливу на якісь офіційні процеси, нап-риклад, судові.

Способи залучення знаменитостей:

• Для визначення належної знаменитості необхідно ретельно проаналізувати, що може вплинути на особу, що ухвалює рішен-ня, вивчити дані про знаменитість та її інтереси, а також поточні

62


події, що впливають на ухвалення стратегічних рішень. До числа потенційних прихильників входять відомі громадські діячі у від-ставці, зірки естради і спорту. Спробуйте пов’язати вашу тему з інтересами знаменитості.

• Швидше за все, знаменитість буде легко переконати, якщо зап-ропонувати їй зайнятися одним конкретним питанням протягом нетривалого часу.

• Після визначення потенційного прихильника його необхідно переконати зайнятися вашим питанням. Для цього необхідно підготувати пакет інформаційних документів про питання.

• Знаменитість повинна виглядати неупереджено — припущення про те, що на неї справляє небажаний вплив якась група, осла-бить її потенційну дію на особу, що ухвалює рішення.

• Знаменитість може безпосередньо лобіювати ваші інтереси при особистій зустрічі з «мішенню», або використовувати ЗМІ для поширення необхідної інформації.

• Подбайте про те, щоб заяви знаменитості з вашого питання були включені в постійні медіа-кампанії, які ви проводите.

ключоВе поВідомлення

Ключове повідомлення спрямоване на цільові групи для за-лучення їх на бік організації. Для різних установ і осіб можуть вико-ристовуватися різні ключові повідомлення. Для забезпечення впливу на громадську думку можуть використовуватися різні або по-різному представлені ключові повідомлення.

При розробці ключового повідомлення слід знати:

• мету повідомлення • цільову групу

Чому потрібне ключове повідомлення:

• „мова” нашої мети занадто складна і неприваблива• сформульоване повідомлення допоможе нам здобути аудиторію• через повідомлення можемо відрізнитися від інших подібних

кампаній.

63


Ключове повідомлення за одну хвилину:Мал. 11

твердження

Це основна ідея повідомлення. Необхідно кількома влучними речен-нями презентувати суть свого повідомлення.

докази

Підтримайте твердження чи основну ідею фактами. Речник має вико-ристовувати інформацію, на яку аудиторія може посилатися пізніше. Будуйте речення так, щоб факти були промовисті.

Наприклад: Серед дорослого населення України чоловіки складають лише 38 %, а не: В Україні залишилося 6 000 000 чоловіків.

Приклад

Після подачі фактів речник повинен надати історії людського обличчя. Для персоналізації фактів та цифр можна використати історії з власно-го досвіду.

ТВЕРДжЕННЯ

ДОКАЗИ

ПРИКлАДИ

64


п’ять ВажлиВих складоВих ключоВого поВідомлення

1. зМіст

Зміст це центральна ідея повідомлення. Яку головну ідею ви прагнете донести до вашої аудиторії? Яку єдину ідею, ви сподіваєтесь, аудиторія виділить із вашого повідомлення?

2. Мова

За допомогою яких слів ви вирішите донести ваше повідомлення? Чи обрані вами слова є зрозумілими, чи різні аудиторії можуть інтерпре-тувати їх по-різному? Чи мова прийнятна для вашої цільової аудиторії? Наприклад, для спілкування із викладачами університету ви оберете іншу мову, ніж для молоді.

3. вісник/джерело

Вісник чи джерело — це людина, яка доносить повідомлення. Чи пра-вильно ви обрали вісника для вашої аудиторії? Можливо, краще як віс-ників залучити представників громади, які відчувають політичні зміни на собі?

4. форМат/засіб

Формат чи засіб — це комунікаційний канал, який ви застосовуєте для передачі повідомлення. Який формат є найефективнішим для вашої цільової аудиторії — підписана петиція, особиста зустріч, ТБ чи радіо реклама?

5. час та МісЦе

Коли і де саме ви маєте намір передати ваше повідомлення? Чи не пла-нується найближчим часом якась виборча кампанія, здатна змусити політиків уважніше поставитися до вашого повідомлення, ніж за зви-чайних умов? Чи можете ви поєднати ваше повідомлення з якимись політичними подіями, щоб привернути більше уваги?

65


Структура повідомлення для “Широкої громади”Мал.12

Використовувати запропоновану структуру варто незалежно від об-сягу тексту. Навіть дуже короткі тексти (а саме такі будуть і найбільш ефективні) повинні містити всі вісім компонентів.

проВедення презентації

Презентація є офіційним способом передачі повідомлення цільовій аудиторії. Вона може бути різною: від бесіди з невеликою групою до офіційної презентації перед сотнями людей на міжнародній конферен-ції.

Планування презентації

• Оцініть усі чинники, які можуть вплинути на вашу презентацію:• Якою буде ваша аудиторія?• Чи цікавляться слухачі даним питанням і наскільки добре вони з

ним знайомі?• Скільки у вас є часу на презентацію?• Чи не забули ви виділити час для відповідей на питання?

1. Проблема

2. Причина проблеми

3. Попередні спроби

4. Ваша пропозиція

5. Прохання про підтримку

6. Заклик до дії

7. Негативні наслідки, якщо не буде прийнята ваша пропозиція

8. Позитивний прогноз

неусПіХ

що, як

66


• Де проходитиме презентація?• Яке у вас буде устаткування?• Наскільки офіційною буде презентація?• Який контекст даної презентації — чи є презентація основною

подією чи частиною якоїсь програми?• Які приготування до презентації будуть зроблені?• Зберіть інформацію і матеріали, які ви хочете представити під

час презентації.

Письмова підготовка до презентації

• Переконаєтеся, що ваша промова складається з вступу, де йдеться про предмет, основної частини і підбиття підсумків або висновку.

• Приверніть увагу аудиторії з самого початку; для цього можна використати коротку розповідь або цитату. Це зробить вашу мову людянішою і ближчою для аудиторії.

• Виділіть і перерахуйте основні питання і переконайтеся, що кожне з них підтверджене фактами і посиланнями. Переконуйте аудиторію, аргументуючи кожну свою заяву цитатами, порівнян-нями або прикладами.

• Подбайте про візуальний супровід вашої презентації.

Як відповідати на питання• Якщо питання занадто складне, повторіть його і перефразовуй-

те, щоб воно було зрозуміле аудиторії.• Відповідайте всій аудиторії, а не тільки тій людині, яка поставила

питання.• Подумайте, перш ніж відповісти.• Не звертайте уваги і не турбуйтеся через саркастичні запитання.• Не блефуйте, якщо ви не знаєте відповіді. Краще сказати, що ви

не знаєте відповіді і поставити це питання аудиторії або сказати, що ви знайдете відповідь пізніше.

мистецькі акції

Мистецькі акції розраховані на привернення уваги широкого кола громадян, а також окремих цільових груп до проблеми кампанії. До

67


проведення кампаній залучають мистецькі кола, об’єднання, гурти. За цілями мистецька акція може бути спрямована на формування інфор-маційного приводу чи збору ресурсів для реалізації кампанії.

Вона стає методом адвокасі в тому випадку, якщо:

• публіка, що бере участь у перегляді, належить до так званих «непрямих мішеней», які в подальшому можуть вплинути на «пряму мішень»; наприклад, підлеглі, які вплинуть на свого начальника;

• впливові люди беруть участь у перегляді; наприклад, міський голова, депутати присутні на виступі молодіжних колективів.

Мистецькі акції можна вносити до плану діяльності з адвокасі, особли-во з метою залучення волонтерів і союзників.

Типи мистецьких кампаній, які можна застосовувати в кампаніях адвокасі:

• Вуличні театралізовані вистави;• Інсценізації;• Вуличні концерти;• Виставки;• Інсталяції;• Фестивалі.

написання і Використання прес-релізу

Залучення засобів масової інформації є методом інформаційної робо-ти. Використання прес-релізу стає методом діяльності адвокасі тільки у тому випадку, коли:

• публіка в цілому є «непрямою мішенню», яка може вплинути на «пряму мішень», — наприклад, виборці, які зможуть вплинути на міського голову.

• впливові особи є «мішенню» статті або телерадіопередачі — на-приклад, є достовірні відомості про те, що голова депутатської комісії міської ради є постійним читачем даної газети.

68


Метою прес-релізу є одне або декілька з нижче перерахованих завдань:

• Підкреслити ставлення організації до певної події або дії.• Привернути увагу до питання.• Забезпечити основною інформацією щодо якогось питання,

події або дії.• Дати попередню оцінку події.• Оголосити про початок нової кампанії і забезпечити позитивні

відгуки на неї.• Дати звіт про зустріч.• Повідомити про рішення, прийняте організацією або коаліцією.• поширити промову перед виступом.

ЗМІ отримують сотні прес-релізів протягом одного дня і велику части-ну з них ніколи не використовують. Тому з метою привернення зацікав-лення ЗМІ ваш прес-реліз повинен бути цікавим і добре написаним.

проВедення кампанії з написання листіВ

Кампанія з написання листів допоможе достатньо переконливо і чіт-ко донести інформацію. Для досягнення максимального ефекту листів має бути багато, вони повинні бути зрозумілими і вчасними. Листи можна посилати поштою, факсом або електронною поштою. В Україні поки що найбільш ефективний спосіб — це лист поштою або особиста доставка. Якщо Ви надсилаєте листа факсом — переконайтеся, що в цій організації прийнята обов’язкова реєстрація факсимільних пові-домлень. Надсилаючи листи електронною поштою, переконайтеся, що Ваші адресати справді нею користуються.

Кампанії з написання листів приносять найбільшу ко-ристь, якщо:

• Листи прийшли і прочитані вчасно, щоб вплинути на рішення.• Особа, що ухвалює рішення, звертає увагу на отримані листи.• Автори листів можуть без побоювання вказати своє ім’я і адресу.• Ця кампанія не вступає в суперечність з іншими кампаніями з

написання листів, що відбуваються в цей же час.

69


Кампанії з написання листів не приносять користі, якщо:

• Питання вимагає термінового розгляду, і рішення по ньому ух-валять до того, як буде прочитано відправлений поштою лист (продумайте можливість відправки електронною поштою або факсом).

• Особу, що ухвалює рішення, не цікавить думка авторів листа.• Люди не хочуть, щоб їх особисто ідентифікували з якоюсь про-

блемою.• Авторів листа нещодавно просили написати багато інших адво-

каційних листів.

Як проводити кампанію з написання листів?

Використовуйте стандартний лист. Стандартний лист — це шаблон, який містить ім’я і адресу особи, що ухвалює рішення, і зразок листа. Деякі стандартні листи призначені для ксерокопіювання, підпису і від-правки без будь-яких змін. Проте лист буде переконливішим, якщо він буде окремо надрукований чи написаний від руки, навіть якщо зміст буде тим же самим.

Використання шаблону також гарантує, що в листах буде вказано пра-вильне ім’я, адреса і посада особи, що ухвалює рішення. Звичайно, від-правники листа за бажанням можуть вносити свої зміни, але у будь-якому випадку лист повинен залишатися коротким.

Поради з проведення кампанії за допомогою електронної пошти

• І в цьому випадку повідомлення повинні бути ввічливими, зро-зумілими й короткими.

• Завжди вказуйте своє повне ім’я, контактну інформацію і елект-ронну адресу в основній частині листа.

• Деякі люди перевіряють електронну пошту нерегулярно, до того ж електронна пошта не завжди має такий же вплив, як листи або факси, тому обдумайте, що краще відправити — лист чи факс.

70


Поради з проведення кампанії з використанням поштових листівок

• На всіх листівках надрукований один і той же текст і вказаний один і той же адресат. Також можуть бути використані фотокопії стандартних листів.

• Листівки можна роздавати у великих кількостях для підпису і подальшої відправки поштою або передачі особі, що ухвалює рішення.

• Результат досягається головним чином за рахунок великої кіль-кості отриманих листівок, а не інформації на самій листівці.

• На кожній листівці повинні бути розбірливо вказані підпис, ім’я і адреса відправника.

• Не забувайте наклеювати поштові марки.

При роздачі на зборах чи мітингах їх можна зібрати після того, як вони будуть підписані, і відправити поштою або доставити крупними партія-ми, щоб заощадити витрати.

Можливе поєднання кампанії з використанням поштових листівок з іншими формами адвокасі, такими як мітинг з подальшою особистою зустріччю з особою, що ухвалює рішення.

подача петиції

Петиція — це документ, підписаний великою кількістю людей, в якій міститься прохання до особи чи органу, що ухвалює рішення про здій-снення конкретної дії. Значна кількість підписів на петиції показує, що проблема викликає широкий інтерес, а запропоновані заходи підтри-муються. Згідно з чинним законодавством уряд повинен відповідати на офіційні петиції у встановлений термін.

Петицію можна досить швидко підготувати і ефективно використо-вувати при особистій зустрічі або при проведенні заходів із залучен-ням ЗМІ. Петиції можуть ефективно спрацювати, якщо існує загальна домовленість про порядок дій, який буде рекомендований особі, що ухвалює рішення. Більшість людей швидше підпишуть петицію, ніж на-пишуть окремий лист щодо якогось питання.

71


Петиції мало ефективні, якщо кількість тих, що підписали їх, невелика, якщо не всі згодні з порядком дій, що рекомендується, або якщо пети-ція не справить враження на особу, що ухвалює рішення.

проВедення демонстрації

Демонстрація — це збори людей в громадському місці з метою при-вернення уваги до конкретної події або проблеми. Вона може тривати декілька хвилин, годин або навіть днів. Вона може проводитися на од-ному місці (мітинг, пікет) або включати пішу ходу в громадському місці. Ключове значення має висвітлення її в ЗМІ, оскільки її мета — підвищи-ти обізнаність громадськості, а також безпосередньо вплинути на осіб, що ухвалюють рішення.

Демонстрація доцільна, якщо переговори затягуються або якщо для термінового вирішення питання потрібен сильний тиск.

Поради з організації демонстрацій:

• Підготовка ефективної демонстрації вимагає великої роботи. Подумайте, чи варта вона витрачених зусиль і чи не будуть до-цільнішими інші методи.

• З’ясуйте, чи потрібний дозвіл міліції. Проконсультуйтеся з юристом про наслідки, якщо обов’язковий дозвіл не буде отриманий.

• При висвітленні демонстрації в засобах масової інформації вам не потрібна велика кількість людей для створення візуальної дії, проте дуже важливо мати ясні й прості гасла, які слід повторю-вати при кожній нагоді.

• Використовуйте візуальну підтримку, наприклад, плакати, кос-тюми, свічки, які привернуть увагу людей в газетах і на телеба-ченні. Якщо це доцільно, використовуйте гумор, щоб краще до-нести інформацію.

• Переконайте тих, хто виступатиме, вдягатися в консервативному стилі, щоб виглядати скромно на фотографіях або в телевізійних інтерв’ю.

• Запросіть незалежного фотографа.• Заздалегідь повідомте пресу. Час демонстрації слід вибрати так,

щоб працівники ЗМІ могли виконати роботу в строк (наприклад, помістити сюжет у вечірньому випуску телевізійних новин).

72


• Демонстрація може стати дуже могутньою суспільною подією. Організатори демонстрації відповідають за макси-мальне збереження її мирного характеру. Якщо очікується участь великої кількості людей, подумайте про призначен-ня відповідальних за збереження порядку, яких буде видно за спеціальними пов’язками.

організація бойкоту

Бойкот — це організована суспільна відмова користуватися певними товарами або послугами. Це може привести до змін завдяки економіч-ному тиску і підвищенню інформованості суспільства про питання.

Хоча бойкот невеликої групи людей не матиме серйозної економічної дії, увага ЗМІ, яка при цьому виникає, зможе, проте, донести інформа-цію до ширшої аудиторії.

Бойкот корисний для залучення уваги до тем експлуатації, дискриміна-ції або інших несправедливостей, особливо в приватному секторі.

Поради з організації бойкоту:

• Для того, щоб бойкот привів до економічних наслідків, потрі-бен час. Проте дія завдяки висвітленню в пресі може бути негай-ною;

• Заздалегідь попередьте особу, що ухвалює рішення, про плано-ваний бойкот; використовуйте загрозу проведення кампанії як інструмент для переговорів.

• Поінформуйте про бойкот за допомогою інформаційних лист-ків, а також подумайте про проведення демонстрації перед при-міщенням відповідної організації.

політичний флешмоб

Флешмоб — неочікувана поява незнайомих людей у заздалегідь обу-мовленому місці у певний час. Учасники виконують певні дії, а потім швидко розходяться, розчинюючись у натовпі так само, як і з’явилися. Флешмоб це короткочасна акція (зазвичай до 5 хвилин) з завчасно

73


розробленим сценарієм, яскрава і трішки безглузда. Головне це мак-симальна реактивність.

Єдина мета флешмобу — це формування інформаційного повідомлен-ня, привернення уваги до проблеми, яку порушує кампанія.

Детальний сценарій акції готується ініціативною групою в форматі «мозкового штурму» за кілька днів до неї. В цей же час проводитьcя розсилка по e-mail чи sms.

У Флешмобі може брати участь кожен, якщо він виконує правила (ди-вись нижче) і не переслідує будь-яких протиправних цілей.

Правила для учасників флешМобу

Приходити і йти вчасно — секунда в секунду, не раніше й не пізні-ше, інакше втрачається ефект „миттєвого” збору натовпу. Не сміяти-ся — щоб було легше втримуватися, не дивіться в очі перехожим та іншим учасникам. Не спілкуватися з іншими учасниками — якщо ба-чите знайомого, не вітайтеся. Якщо ви прийшли в колі друзів, розій-діться по одному, робіть вигляд що ви не знайомі. Не привертайте уваги — не обговорюйте флешмоб (до, після, під час акції), адже вас чують прохожі. Не «світіть» передчасно реквізитом. Не створюйте точкових скупчень — необхідно створити враження, що натовп ви-ріс нізвідки і зник нікуди. Навіть декілька чоловік, що стоять поряд з місцем проведення акції викликають відчуття організованості. Че-кайте початку флешмоба за квартал мінімум. Ніякої самодіяльності — все чітко за сценарієм.

Мати при собі посвідчення особи. Бути тверезим і адекватним, не ство-рювати відкритих конфліктів, не переступати межі закону і моралі. За свої дії відповідаєте Ви і тільки Ви!

Приходьте тільки у тому випадку, якщо ви зможете виконати всі умови акції й утриматися від сміху.

Отже, проведення Кампанії адвокасі — це дуже багатогран-на діяльність, в процесі якої можна використовувати різні інструменти.

74


Ось їх неповний перелік:1. Виступи в засобах масової інформації2. Марші3. Мітинги 4. Пікетування5. Страйки6. Бойкоти7. Збір підписів8. Флешмоби9. Масові заходи (ярмарки, фестивалі, концерти)10. Збори громадськості, громадські слухання11. Семінари, конференції, круглі столи, дебати12. Залучення знаменитостей13. Кампанія ”від дверей до дверей”14. Презентації15. Відкриті листи в засоби масової інформації16. Кампанія написання листів17. Наметові табори18. Голодування19. Фокус-групи20. Індивідуальні зустрічі з «мішенню»21. Видання цільових буклетів22. Соціологічні дослідження23. Дослідження24. Дорадчі ради25. Лобіювання26. «Похід у владу» через вибори27. Представники влади28. Залучення експертів29. Зустрічі з посадовцями, відповідальними особами30. Переговори (з владними структурами, союзниками, опонентами)31. Створення коаліції32. Інформаційні компанії (інтерв’ю, прес-конференція, засідання

прес-клубів, інформаційні бюлетені, біг-борди, листівки, публі-кація відкритих листів, звернень)

33. Судові позови на рішення посадових осіб34. Збір підписів під петиціями, зверненнями35. Автопробіги36. Телефонне блокування37. Національні та міжнародні дні солідарності

75


10. МОНІТОРИНГ ТА ОЦІНКА ДІЯЛЬНОСТІ АДВОКАСІ

Збір та упорядкування інформації повинні супроводжувати процес ад-вокасі постійно. Це дасть вам можливість стежити за змінами та фіксу-вати їх.

Моніторинг — це вивчення ступеню просування до поставленої мети, а також оцінка того, які дії успішні, а які ні.

Оцінка результатів — це визначення громадської думки про якість і вплив втручання. Слід з’ясувати, чому деякі дії було виконано добре, а деякі ні. Оцінюючи, треба враховувати вплив на осіб, які безпосеред-ньо дотичні до проблеми чи її вирішення, на організації і т.д.

Для проведення моніторингу та оцінки діяльності можна використову-вати ті ж самі методи, що й для самої діяльності з відстоювання інтере-сів. Методи можуть бути:

• кількісні — наприклад, статистичні дані;• якісні — дослідження окремих випадків, подій, різних думок та

почуттів.

При проведенні моніторингу та оцінки потрібно прийняти ваше ро-зуміння успіху, тобто за якими ознаками ви дізнаєтесь, чи змінилася ситуація на краще. Ці ознаки називаються індикаторами. Правильно обрана мета та відповідність завдань стандарту SMART надає мож-ливість визначити, які індикатори будуть необхідні.

Особи, яких безпосередньо стосується проблема чи її вирішення, часті-ше всього обирають найбільш вдалі індикатори успіху, а також методи моніторингу та оцінки. Крім того, вони найкраще їх втілюють.

В реаліях чинної в Україні системи влади досягнення прийняття нор-мативних рішень ще не є запорукою вирішення проблеми. Наступ-ним етапом є впровадження прийнятого рішення в життя. І цей етап у більшості випадків потребує не меншої уваги, ніж етап лобіювання для прийняття рішення.

76


№1

2

3

Суб’єктМіський голова.

Міська рада.

Начальник управ-ління

Форма документуРішення вико-навчого комітету, розпорядження голови чи заступ-ника.Рішення сесії.

Наказ по управ-лінню.

Доступ до текстуОфіційний веб-сайт, знайомі депутати чи працівники виконкому.Офіційний веб-сайт, друково-ваний орган, знайомі депутати чи працівники апарату міської ради. Особисті кон-такти.

Спосіб моніторингуЗапит на викон-ком.

Запит на секрета-ря міської ради

Запит до управ-ління.

Суб’єкт виконанняВідповідні струк-тури виконкому міської ради.

Відповідні струк-тури виконкому.

Службовці управ-ління.

Аналіз можливостей впровадження прийнятих рішень залежно від суб’єкта ухвалення рішення.

ЧАСТИНА

ІI ПРАКТИЧНИЙ ДОСВІД ЗДІЙСНЕННЯ КАМПАНІЙ АДВОКАСІ В УКРАЇНІ

АДВОКАСІ:ПРАКТИЧНИЙ ПОСІБНИК

78


ПРАКТИЧНИЙ ДОСВІД ЗДІЙСНЕННЯ КАМПАНІЙ АДВОКАСІ В УКРАЇНІ

1. ЕФЕКТИВНЕ УПРАВЛІННЯ ВЛАСНИМИ КУЛЬТУРНИМИ, ІСТОРИЧНИМИ, ТЕРИТОРІАЛЬНИМИ НАЗВАМИ ЯК ОФІЦІЙНИМИ СИМВОЛАМИ У РІВНЕНСЬКІЙ ОБЛАСТІ

У Рівненській області було проведено кампанію з управління культурними, історичними, територіальними назвами громад Рів-ненської області. На основі попередніх досліджень та ґрунтовного опрацювання законодавства щодо інтелектуальної власності й міс-цевого самоврядування (також практичного досвіду територіаль-них громад м.Києва та м.Одеси) фахівцями Інформаційного центру «IntelPro» (м. Рівне) була розроблена інструкція для громад районів Рівненщини щодо ефективного управління власними культурними, історичними, територіальними назвами як офіційними символами, що дозволило якісно використовувати нову статтю для наповнення місцевих бюджетів.

До відповідних районних держадміністрацій за сприяння Рівненської ОДА було надіслано листи щодо залучення громад області до участі у

79


програмі та поданні відповідних пропозицій. За результатами подання пропозицій відповідних органів місцевого самоврядування спільно з управлінням культури та туризму РОДА було обрано 28 позначень, що становлять історичну, культурну або географічну цінність. За вказани-ми 28 позначеннями була здійснена перевірка у Закритих базах даних знаків для товарів та послуг Укрпатенту на предмет їхньої схожості або тотожності із зареєстрованими торговими марками в Україні. Дана процедура дозволила показати реальну ситуацію навколо позначень громад області, що реєструються як знаки для товарів та послуг на ім’я місцевих підприємців.

На громади, чиї позначення були відібрані, було надіслано розроблені експертами нашої організації інструкції щодо захисту своїх позначень як символів задля захисту та пасивного наповнення бюджетів за раху-нок підприємців та підприємств, що використовують у своїй комерцій-цній діяльності позначення громад.

інструкЦія для гроМад області щодо ефективного уПравління власниМи культурниМи, історичниМи,

територіальниМи назваМи як офіЦійниМи сиМволаМи

ПРЕАМБУЛА:

Сьогодні дедалі більша кількість підприємницьких структур ви-користовує з метою отримання прибутку історичні, культурні, територіальні позначення відповідних громад без отримання на це належного дозволу (ліцензії), не сплачуючи справжнім, споконвічним власникам відрахувань за їх використання. Разом з тим, поширеною стала практика реєстрації таких позначень як знаків для товарів та послуг (торгових марок) на ім’я суб’єктів господарювання, що автоматично позбавляє прав громади на ці назви згідно з законодавством України у сфері інтелектуаль-ної власності. Власнику знака для товарів та послуг належать виключні права на зареєстроване позначення. Громади ж зали-шаються осторонь... Єдиним засобом для перешкоджання не-правомірним реєстраціям є визнання цих символік офіційними символами громад з подальшим інформуванням про це цент-

80


ральну установу у сфері інтелектуальної власності. Відповідно до законодавства, офіційні символи в Україні не можуть отрима-ти правової охорони як знаки для товарів та послуг.

У результаті цього дослідження установою IntelPro™ було розроблено інструкцію щодо визнання громадами своїх позна-чень офіційно та ефективного управління ними.

Пропонуємо громадам Вашого району виконати такі кроки:

1. На зібраннях відповідної місцевої ради (районної) шляхом більшості голосів затвердити обрані офіційними символами позначення (в тому числі й логотипи, графічні зображення, що є „візитною” карткою регіону) і зазначити точний перелік у протоколі.

2. Направити листа до голови Державного департаменту інте-лектуальної власності з метою інформування про перелік затверджених офіційних символів громади;

3. Повідомити місцеві податкові органи, до обов’язків яких нале-жить наповнення місцевих бюджетів зборами за використання офіційної символіки громади у комерційній діяльності.

Хочемо зауважити, що така процедура для Ваших громад є без-платною і не вимагає додаткового адміністративного нагляду від органів місцевого самоврядування за використанням їхньої символіки та стягнення коштів за таке використання, оскільки ціі дії належать до компетенції податкових органів. Пропоновані кроки дозволять отримати можливість додаткового наповнен-ня місцевого бюджету.

Офіційні символи громади визнаються лише на території цієї громади. Тому доцільно захищати їх на вищих рівнях (напри-клад, місто, район).

У грудні 2008-го року спільно з Ресурсним центорм ГУРТ для громад було проведено дводенний тренінг щодо ефективного управління та розпорядження своєю символікою. На сьогодні всі громади, що бра-ли участь у програмі, зареєстрували відповідну символіку як офіційну та зобовязали органи ДПА здійснювати відповідний збір за їх вико-

81


РайониБерезнівський р-н

Володимирецький р-н

Гощанський р-нДемидівський р-нДубенський р-н

Дубровицький р-н

Зарічненський р-нЗдолбунівський р-н

Корецький р-нОстрозький р-н

Радивилівський р-нРівненський р-н

Рокитнівський р-нСарненський р-нм. Дубно

м. Острогм. Рівне

Назви1. Маринська родонова (родонові джерела)2. Надслучанська Швейцарія3. Соколині гори4. Лубківський замок5. Біле озеро6. Стара Осада7. Урочище «Агатівка»8. Хрінники9. Джерело Св. Анни10. Тараканівський форт11. Соломине озеро (с. Людинь)12. Почаївські озера (с. Вербівка)13. «Нобельська премія» — фестиваль гумору14. Джерело Св. Миколая15. Батиївське джерело 16. Корець — герб з назвою 17. «Країна дитинства» М.Островського18. Новомалинський замок19. Козацькі могили20. Клеванський замок21. Вишнева гора22. Юзефінська дача23. Урочище «Залив»24. Герб міста — комбінований25. Дубенський замок 26. Символіка міста (герб, прапор, назва міста)27. Зображення брами міста з його назвою

ристання. Це унікальна схема наповнення місцевих бюджетів, оскільки контроль за її виконанням покладений законом на державну податко-ву інспекцію, що таким чином стоїть на сторожі інтересів громад.

У випадку запитань чи потреби у додаткових роз’ясненнях щодо цього матеріалу, IntelPro запрошує звернутися до безплатних послуг «інфор-маційного центру» за тел.: 8 (800) 50 15 220, e-mail: [email protected] або на сайт www.intelro.net.

Перелік культурниХ, історичниХ, територіальниХ назв, які затверд-женні як офіЦійні сиМволи у рівненській області:

82


2. КАМПАНІЯ З ПРЕДСТАВЛЕННЯ ІНТЕРЕСІВ ЖИТЕЛІВ БУДИНКУ У М. ЧЕРКАСИ

Історія почалася півтора року тому. До того двір житлового будинку за адресою вул. Смілянська, 77 слугував для проїзду всіх машин, які хоті-ли якнайскоріше дістатися з вул. Смілянської до вул. Крупської (на цій вулиці в основному до двух будинків — №№ 4 та 14, але їздили й інші транспортні засоби з усього мікрорайону вокзалу). Тоді ж старшою бу-динку №77 по вул. Смілянська було обрано Наталію Михайлівну Кова-льову. Вона почала кампанію із захисту прав мешканців свого будинку, щоб прибудинкова територія не перетворилася на проїжджу частину для всього вокзалу. Мешканці цього будинку — в основному пенсіоне-ри. Вони не мають змоги відпочивати ні вдень ні вночі, оскільки біля їхніх під’їздів транспорт їздить цілодобово і на великій швидкості. Крім того, шлях машин пролягає за 2 м від дитячого майданчика, на якому граються діти з цього будинку та сусіднього 9-поверхового гуртожит-ку. Крім того, Смілянська є магістральною вулицею, і коли на ній ви-никають пробки, велика кількість машин починає рухатися через двір будинку 77.

Згідно з генпланом, виїзд з будинків по вул. Крупської відбувається безпосередньо на вул. Крупської. З дозволу мера міста в 2008 році РЕУ перекрило незаконну дорогу з боку будинку на Крупської, 14. Меш-канці цього будинку спочатку почали їздити через будинок №4, а потім незаконно демонтували це перекриття.

Ініціативна група будинку, яку очолює Наталія Ковальова, поставила собі за мету зупинку руху транспорту через територію дитячого май-данчику їхнього будинку. Справа в тому, що автовласники, щоб скоро-тити рух з вул. Смілянської до вул. Крупської знайшли проїзд дворами і тепер мами з дітьми постійно скаржаться на те, що не можуть зали-шити дітей гуляти в дворі, бо повз будинки постійно стали курсувати машини. Звернення в ДАІ, МВС, міськвиконком не дали ніяких позитив-них результатів, крім отриманого досвіду спілкування з чиновниками.

Наталії Ковальовій вдалося переконати керівництво РЕУ-7, і воно пого-дилося допомогти мешканцям. Спочатку ініціативна група залучила до участі представників будинку, що розташовувався поряд, потім взяла в РЕУ-7 план території будинку і зробила для себе його копію. Звісно,

83

ЧАСТИНА ІI ПРАКТИЧНИЙ ДОСВІД ЗДІЙСНЕННЯ КАМПАНІЙ АДВОКАСІ В УКРАЇНІ

Крупської, 14

гуртожиток

Зупинка

ВУл. СМІлЯНСьКА

ВУл. КРУПСьКОЇ

Крупської, 4

Тротуар

Смілянська, 77

Дитячий майданчик

Шлях автомобілів з будину Крупської, 14

Шлях автомобілів з будину Крупської, 4

Перекриття, які зробили мешканці будинку за власні кошти

план не передбачав руху автотранспорту по дитячому майданчику. Потім ініціативна група розвісила оголошення про суботник, закупила саджанці, знайшли три товсті металеві труби.

18 мешканців будинків, розташованих по вул. Смілянська, 77 і вул. Крупської, 14, посадили саджанці і забетонували на незаконному про-їзді три металеві труби, а щоб їх не могли зрізати автогеном, у всереди-ну залили бетон і домоглися встановлення відповідного знаку.

Мешканці будинку №14 зараз не чинять жодного опору. Але мешканці будинку №4 відмовляються виконувати вимоги закону. Це при тому, що у них є свій виїзд на вул. Крупської (згідно з генпланом), але вони моти-вують свої дії тим, що з’їзд занадто високий для їхніх машин, що мають низький дорожній просвіт. Тому 7 серпня 2009 р. вони зрізали вста-

84


новлену металеву загорожу і далі їздять прибудинковою територією будинку по Смілянській, 77. Це засвідчено в протоколі, який було скла-дено міліцією, коли її викликали за фактом цього правопорушення.

Ця історія також має довгу бюрократичну складову. Мешканці будин-ку №77 писали звернення до депутата міськради Сірика М.М., який їх підтримував і навіть пробував домовитися з мешканцями будинку №4). Також писали в РЕУ та міліцію. Спочатку РЕУ було на стороні будинку 77. Коли було призначено нового начальника РЕУ Тимчуру І.А., він ціл-ком (але неофіційно) став на бік будинку № 4. Ковальова Н.М. під час інциденту, коли викликали міліцію, чула розмову Тимчури І. А. з меш-канцем будинку 4 Яглінським С.І., під час якої Тимчура І. А. сказав йому, що він на їхньому боці, але не бажає втручатися. Наталі Ковальовій же він сказав, що їм слід звернутися до суду, але порадив цього не робити, оскільки, на його думку, суд винесе рішення на користь будинку 4.

Кампанія все ще триває.

У випадку виникнення запитань звертайтеся до керівника ініціатив-ної групи житлового будинку Наталі Ковальової за адресою вул. Смі-лянська, 77 за тел. 8 050 968 07 32.

3. КАМПАНІЯ ЗІ ЗМІНИ ТАРИФІВ НА КОМУНАЛЬНІ ПОСЛУГИ У М. ЧЕРКАСИ

Черкащани пережили зміну тарифів на комунальні послуги ще влітку минулого року. Спершу свій протест вони виказали відмовою сплачу-вати за послуги. Але згодом змирилися з високими тарифами. Проте цього року в місті знову розпочались акції протесту проти таких та-рифів на послуги, які надаються РЕУ. За результатами кампанії протес-ту у Черкасах тарифи було знижено на 8 %. Також було підготовлено звернення у прокуратуру щодо перевірки діяльності РЕУ.

За численними зверненнями жителів прокуратура міста Черкаси про-вела перевірку законності рішення черкаського виконкому № 1747. До перевірки законності підвищення комунальних тарифів залучили

85


фахівців-економістів. У результаті прокуратура виявила кілька пору-шень законів з боку МВК під час затвердження тарифів.

По-перше, відповідно до Закону «Про житлово-комунальні послуги», тарифи розраховують надавачі житлово-комунальних послуг — тобто РЕУ, а затверджують — виконкоми. Однак при затвердженні тарифів виконавчий комітет зобов’язаний перевірити, наскільки правильно розраховано тарифи, що з боку черкаського виконкому не було зроб-лено.

По-друге, згідно з чинною угодою між міськвиконкомом, міською організацією роботодавців та координаційною радою голів міських профспілок, кожна зміна тарифів має погоджуватися з профспілками. Цього теж з боку МВК зроблено не було.

По-третє, міськвиконком не надав доказів того, що кожне РЕУ само-стійно обраховувало тарифи.

Тому наприкінці березня було внесено протест прокурора міста Чер-каси. Черкаський окружний адміністративний суд задовольнив про-тест прокурора і скасував рішення МВК. Проте рішення суду поки що в силу не вступило, оскільки міськвиконком подав заяву про апеляційне оскарження цього рішення.

Прокуратура обласного центру після тривалого судового процесу нарешті добилася певного прецеденту в “захисті інтересів народу” — визнання рішення міськвиконкому про підвищення тарифів із січня 2009 року вдвічі незаконним.

Таким чином рішення виконкому черкаським адмінсудом скасоване цілком. Як роз’яснив представник прокуратури, черкасці можуть очі-кувати повернення тарифів до початкового стану, тобто їх зниження вдвічі.

86


4. ВПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-РОЗВАЖАЛЬНОЇ ТЕЛЕВІЗІЙНОЇ ПРОГРАМИ ДЛЯ ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ «ФЛЕШКА»

Житомирська обласна молодіжна громадська організація «Сучасний Формат» провела кампанію із запровадження телепрограм для під-літків та молоді на місцевому телебаченні. Ініціатори кампанії подали програму «Флешка» на конкурс проектів молодіжних громадських ор-ганізацій, який проводило управління у справах сім’ї, молоді та спорту Житомирської облдержадміністрації. На жаль, конкурсна комісія, до складу якої також увійшли й лідери молодіжних організацій, вирішила, що актуальними є інші проекти, а саме: створення сайту для безробіт-ної молоді (особливо для тих, хто живе в селах Житомирської області — на цьому робили акцент при захисті), проведення круглих столів, конференцій, студентського КВК тощо. Як результат, ініціатори на ре-алізацію програми фінансової підтримки не отримали. Хоча всі учас-ники конкурсу представляли тільки ідеї, а не вже розпочаті проекти, і якби фінансову підтримку ці організації не отримали — проекти б не реалізовували.

Жанна Соловйова, голова правління Жи-томирської обласної молодіжної громад-ської організації «Сучасний Формат»:

— А ми, не маючи ніякої фінансової під-тримки, вже робили справу: прийшли на конкурс з готовим продуктом (з записами ефірів), з дітьми та студентами, які залучені до підготовки програм… Журі ж чітко лобію-вало інтереси своїх організацій, в яких вони «в долі».

Після цього конкурсу представники журі рекомендували ініціативній групі особисто звернутися до Голови ЖОДА, Голови Житомирської обласної ради та Генерального директора Житомирської ОДТРК, ар-гументуючи свою рекомендацію тим, що саме вони повинні прийняти рішення про фінансування даної програми.

87


БЛАНКвул. Котовського, 60, 10030, м. Житомир, Україна

тел.: +38 (0412) 46-10-86, +38 (097) 294-37-53; e-mail: [email protected]

Вих. №__від 08.04.2009 р. м. Житомир

Житомирська міська радаМіському головіПані Вірі Шелудченко

Шановна Віро Тимофіївно!

Від імені Житомирської обласної молодіжної громадської організації «Сучасний Формат» звертаємось до Вас з проханням підтримати Ін-формаційно-розважальну телевізійну програму для дітей та підлітків «Флешка». Дана програма спрямована на привернення уваги громадськості до дітей та підлітків: їхніх інтересів, проблем, досягнень, навчання тощо; інтелектуального та культурного розвитку; виховання активної грома-дянської позиції у молодого покоління; зменшення негативних явищ у дитячому середовищі та інше. В програмі передбачається висвітлення актуальних та цікавих подій, заходів. Особливістю Інформаційно-розва-жальної телевізійної програми для дітей та підлітків «Флешка» є те, що її готують та ведуть діти. До підготовки випуску програм залучені юні журналісти Житомирського державного університету ім. І.Я.Франка. Наша ініціатива в січні-лютому 2009 року отримала схвальну підтрим-ку з боку керівництва Житомирської обласної державної адміністрації, Житомирської міської ради, Житомирської обласної державної теле-радіокомпанії, загальноосвітніх навчальних закладів міста та області. З 8 березня по 8 квітня поточного року в ефір Житомирського обласно-го телебачення вийшло п’ять випусків програми «Флешка». Програма виходить в ефір щосуботи о 15.30 та щонеділі о 12.15. Тривалість про-грами — 10 хв. Підтвердженням актуальності та необхідності даної програми є відгуки батьків, вчителів, директорів навчальних закладів, представників міс-цевої влади та ЗМІ. Проблема полягає в тому, що програма усім подо-бається, усі розуміють її актуальність, але фінансової підтримки ми не

88


маємо взагалі. Починаючи з підготовки першого випуску і до сьогод-нішнього дня на реалізацію даної програми ми вкладали власні кош-ти, резерв яких уже вичерпався. Проект нашої програми ми подали на конкурс проектів молодіжних громадських організацій, який проводи-ло управління у справах сім’ї, молоді та спорту Житомирської обласної державної адміністрації. Наш проект Інформаційно-розважальної теле-візійної програми для дітей та підлітків «Флешка» серед інших проектів, представлених на конкурс, було визнано дуже актуальним, якісним, виконаним відповідно до всіх вимог, оцінено на високому рівні. На жаль, конкурсна комісія, в силу суб’єктивних та об’єктивних факторів, не виділила фінансової підтримки на реалізацію даного проекту. При-чому до уваги навіть не було взято той факт, що наша програма вже діє, вже вкладено значний ресурс, і, що найважливіше — вже є позитивні результати, відгуки тощо. З іншого боку, ми — молоде покоління — усвідомлюємо, що якщо ми самі не будемо формувати позитивні сторінки свого життя, не будемо піклуватися про своє місто, свою область, свою країну, то не зможемо отримати від життя максимуму. Кожен з нас є автором свого життя, яке ми щодня наповнюємо цікавими подіями, зустрічами, досягненнями. «Інформаційно-розважальна телевізійна програма для дітей та підліт-ків «Флешка» для багатьох дітей, підлітків та молодих людей Житомир-щини може стати сходинкою до майбутніх звершень (у кар’єрі, в осо-бистому житті, у стосунках в родині і т.д.). У зв’язку з вищезазначеним, звертаємося до Вас з проханням допомог-ти у реалізації Інформаційно-розважальної телевізійної програми для дітей та підлітків «Флешка».Наперед вдячні за увагу до нашого питання.Висловлюємо надію на розуміння та співпрацю.

З повагою,Голова ПравлінняМолодіжної громадської організації«Сучасний Формат» Ж.В. Соловйова

Представники «Сучасного формату» підготували таке звернення. Про-те результатом було «перекидання» питання від адміністрації до облас-ної ради.

89


Жанна Соловйова, голова правління Жи-томирської обласної молодіжної громад-ської організації «Сучасний Формат»:

— Ми зустрічалися з депутатами. Все мар-но. Нам відповідають, що нашу програму «Флешка» підтримують і підтримували з са-мого початку як керівництво Житомирської ОДА, так і керівництво Житомирської міської ради, але фінансування у зв’язку з кризови-ми явищами в країні, на жаль, немає. З нами співпрацюють управління освіти ЖМР, уп-равління освіти ЖОДА, управління у справах сімї, молоді та спорту ЖОДА та ЖМР (допо-магають нам інформаційно та організаційно, але не фінансово). Всі розуміють, що наша програма не одноразова акція, але фінансу-вання надати не можуть. Участь у програмі «Флешка» для всіх її учасників є безплатною.

Всі витрати, пов’язані з впровадженням програми, оплачує Жито-мирська обласна молодіжна громадська організація «Сучасний Фор-мат». До цих витрат входять і кошти за вихід програми в ефір, і вартість на відеозйомки, і монтаж, і декорації тощо. Якщо порахувати, то витра-ти виходять серйозні.

Але незважаючи на відсутність бюджетного фінансування, результати є.

В березні-липні на Житомирському обласному телебаченні в ефір вийшло 20 випусків Інформаційно-розважальної телевізійної програми для дітей та підлітків «Флешка». Варто зауважити, що з підготовкою кожної наступ-ної програми вона стає дедалі цікавішою та більш якісною.

На сьогодні програма має постійний виділений час — в суботу (15.30) та неділю (12.15) і про нього повідомляється в газетах з програмою ТБ.

В самій програмі використовується велика кількість сюжетів; її поді-лено на рубрики. На сьогодні до роботи над програмою підключено дітей з усіх шкіл міста й районів області. Загалом за час існування про-грами її ведучими спробували себе 48 дітей та підлітків.

90


5. ПІДТРИМКА СІМ‘Ї, ПОПЕРЕДЖЕННЯ ІНСТИТУАЛІЗАЦІЇ

У 2008 році соціальний працівник Сільського центру соціальних служб с. Коржі Баришівського районного центру для сім’ї, дітей та молоді познайомився з п’ятирічною Євгенією Певно та її родиною, що мешкають у с. Коржі Баришівського району Київської обл. Дити-на напівсирота (мати померла в 2007 році), проживає з батьком, тіт-кою і бабусею. Євгенія з народження хвора на ДЦП, батько та родичі виховують та лікують дитину своїми силами. Через обмежені фізич-ні можливості є під ризиком відвідування загальноосвітньої школи. В такому разі дитині знадобиться індивідуальна освіта або навчання в спеціалізованому закладі.

Соціальний працівник провів оцінку потреб Євгенії, результати оцінки показали, що дитині терміново потрібно змінювати сана-торно-курортне лікування на більш ефективне, але сім‘я в склад-них життєвих обставинах і коштів на це не має. Сільський центр соціальних служб уклав з сім‘єю договір «Про здійснення соціаль-ного супроводу», основна мета якого — лікування дитини-інваліда в спеціалізованому закладі, щоб отримати можливість подальшого відвідування Коржівської ЗОШ 1-3 ст.

Основна робота була спрямована на співпрацю з благодійними Фонда-ми, одним з яких був Міжнародний благодійний Фонд «Україна 3000» (головою наглядової ради якого є Катерина Ющенко), що реалізує програму – «Радість дитинства – вільні рухи». Соціальний працівник надіслала керівнику програми листа з проханням про лікувння Певно Євгенії позачергово, оскільки дитина є напівсиротою. Центр соціаль-них служб допоміг родичам зібрати потрібні документи для проход-ження лікування дитини. Курс лікування триває 12 днів двічі на рік.

Мета була досягнута: 15.10.08 прийшло офіційне підтвердження про направлення дитини на терапію в Міжнародній клініці відновного лі-кування ім. Козявкіна (м. Трускавець) з 22.10.08 по 03.11.08.

Путівку оплатила сільська громада із благодійних коштів, а проживан-ня і харчування оплатили рідні самостійно.

91


31 травня 2009 року за пропозицією депутатів та членів виконкому Коржівської сільської ради було організовано благодійний концерт у сіль-ському будинку культури. Завдяки клопотанням сільського голови Стома-ченко І.В., сільського соціального працівника Харченко І.Г. дуже багато добрих людей відгукнулися й перерахували по 100, 500, 1000 гривень.

Також завдяки роботі соціального працівника з З березня 2009 року Женя відвідує уроки верхової їзди в конно-спортивному клубі «Магнат» смт .Чу-бинський. В результаті його клопотань працівники цього клубу пішли на зустріч родині і знизили плату за навчання зі 140 до 25 гривень.

Ситуація є типовою для регіону та для України в цілому. На жаль, уся система підтримки дітей в країні побудована таким чином, що держав-на допомога стає доступною їм лише в разі розлучення з батьками. Так, наприклад, діти , що виховуються в дитячих закладах, отримують ліку-вання безплатно, у тому числі для них доступні дорогі хірургічні опе-рації. Інколи така політика провокує батьків та родичів, які недостат-ньо фінансово забезпечені, розміщувати дітей, що мають проблеми зі здоров‘ям, у заклади.

6. СТВОРЕННЯ КОМУНАЛЬНОЇ УСТАНОВИ СУМСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ «ЦЕНТР ОЗДОРОВЛЕННЯ, ВІДПОЧИНКУ ТА ТУРИЗМУ»

В Сумській області, як і в цілому в Україні, діє багато наметових таборів. Створено чимало методик оздоровлення та виховання дітей в подібних таборах. Однак оздоровлення та відпочинок дітей у подібних таборах за кошти бюджетів різних рівнів неможливе через відсутність норма-тивних актів, які б регламентували подібну діяльність та її фінансуван-ня. З іншого боку, оздоровлення в наметових таборах ефективніше в разі фінансування на 40-50%, адже в таких таборах немає цілорічного персоналу, не потрібно сплачувати енергоносії, воду і т.п. Як свідчить практика та опитування, для учнів середнього та старшого шкільного віку оздоровлення в подібних таборах більш бажане, ніж у стаціонар-

92


них. То чому ж якщо це ефективніше із фінансової, і з педагогічної точ-ки зору, чому цього не хоче зробити держава?

На основі аналізу ситуації виникла ідея створення можливості фінансу-вання наметових таборів із бюджетів різних рівнів як оздоровлення (код бюджетної функціональної класифікації 091108), де як правило є чималі кошти (наприклад у бюджеті Сумської області у 2008 році це 1680 тис. грн.., у бюджеті міста Суми – 418 тис. грн.).

Отже, кілька громадських організацій (Молодіжна педагогічна спілка (МПС), Спілка української молоді (СУМ), Сумський обласний комітет молодіжних організацій (СОКМО), Міська організація старшокласників (МОСТ) вирішили провести кампанію громадянського представниц-тва, щоб розв’язати проблему (тобто створити умови для фінансування за бюджетні кошти наметових таборів).

Коаліціанти почали з аналізу ситуації та власних можливостей. Вияви-лося, що проблему можна вирішити на кількох рівнях.

1. Всеукраїнський рівень. Внести зміни до Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей», в яких чітко регламенту-вати діяльність та фінансування подібних таборів. Але ж дуже важко впливати на процес підготовки та прийняття рішення в Києві із Сум. Тим більше, що потрібен буде й підзаконний акт – постанова КМУ. Тобто потрібно не одне, а два рішення. Зва-живши власні можливості, коаліціанти вирішили шукати мож-ливості для здійснення свої планів на обласному та місцевих рівнях.

2. Обласний рівень. Маючи певний авторитет у секторі НУО, учас-ники коаліції провели ряд консультацій, у першу чергу щодо мож-ливостей фінансування (з Головним фінансовим управлінням, Управлінням державного казначейства, Контрольно-ревізійним управлінням, Управлінням молоді та спорту). Виявилося, що че-рез відсутність закону про соціальне замовлення громадські організації не можуть безпосередньо отримувати фінансування з обласного бюджету. Водночас якби й була можливість участі НУО в тендері на проведення оздоровлення, то НУО втратили б статус неприбутковості, що їх, звичайно, не влаштовувало. Під час одного з громадських обговорень була запропонована ідея створення комунальної установи Сумської обласної ради, яка б і

93


забезпечувала оздоровчий процес та отримувала фінансування з обласного бюджету.

На цьому етапі основною загрозою стало таке. А що як ми проведе-мо всю підготовчу роботу, а Обласна рада (яка за регламентом не тільки створює установу, а й призначає директора) призначить ко-гось «зі сторони», депутата чи партійного функціонера? Треба було шукати союзників.

Ними виявилися начальник управління молоді та спорту Віктор Боби-ренко та кілька впливових депутатів із різних фракцій ОР, переважно жінок, зокрема голова комісії з питань материнства і дитинства Діана Рохманова. Отримавши гарантії стосовно того, що в комунальну уста-нову прийде команда, яку створить коаліція, було продумано роботу з нейтралізації можливих опонентів. Опонентами можна було вважа-ти директорів стаціонарних таборів (які могли вбачати в цьому випад проти їх фінансування, хоча фінансуються вони переважно за рахунок профспілок та коштів фонду соціального страхування, які теж могли стати на бік своїх партнерів). Під час круглого столу, що відбувся у ве-ресні 2007 року в обласній адміністрації за підсумками оздоровлення, у коаліціантів зявився ще один союзник. Впливовою організацією «Сту-дентське братство Сумщини» було запропоновано ідею комунальної установи не лише як оздоровчого закладу, а як установи з формуван-ня традицій здорового способу життя серед підлітків та молоді. Тобто вводилися як цільова група іще й студенти.

На першому етапі було визначено рівень, на якому слід ухвалювати рі-шення, визначено стратегію, вибрано мішень впливу (обласна рада), окреслено коло союзників та можливих опонентів.

Знаючи, що одній аудиторії краще всього адресувати лише одне пові-домлення, було визначено, хто говоритиме від імені коаліції та її со-юзників, і що, і де. Послання потрібні були можливим опонентам (за-спокоїти їх), громаді в цілому та депутатам обласної ради (основний месидж: що це ефективно педагогічно й фінасово, а вибір, у який табір їхати — стаціонарний чи наметовий, — залежатиме від дітей або бать-ків, потрібно лише зробити рівними обидва варіанти). Від імені коаліції виступали лідер Студентського братства Анна Товстуха, представник міської організації старшокласників МОСТ десятикласниця Даша Рад-ченко (учасниця наметових таборів), начальник управління Віктор

94


Бобиренко. Тобто про корисність наметових таборів і під час круглих столів і телеефірів розповідав не лише спеціаліст у даній галузі, а й без-посередньо учасники шкільних та студентських проектів.

В активній фазі кампанії було проведено круглий стіл із зацікавленими сторонами за участю преси, два телеефіри на місцевих каналах, радіо-ефір, проведено брифінг для представників друкованих ЗМІ. Тобто було підготовлено громадську думку.

Основним елементом кампанії було проведення громадської ради при облдержадміністрації з питання створення установи, і ця ідея була ус-пішно й беззаперечно підтримана.

Користуючись популярністю Студентського братства, було влаштова-но зустрічі представників коаліції з головою обласної ради Вячеславом Шапошніком, головою адміністрації Павлом Качуром. Обидва очільни-ки області з прихильністю поставилися до цієї ідеї, тим більше, що вона мала позитивний резонанс у громаді.

Паралельно кілька фахівців під керівництвом представника СОКМО Тамари Харченко підготували повний (!) пакет документів, необхідних для прийняття рішення, а саме: проект рішення ОР, проект статуту комунальної установи, штатний розпис установи на 6 робочих місць, проект рішення про призначення директора, план бюджетних асиг-нувань на 2008 рік (окремо для установи й безпосередньо для оздо-ровлення). За регламентом, проект рішення на сесію вносить або обл-держадміністрація, або профільна комісія ОР. У даному випадку пакет проектів рішень було внесено за підписом губернатора області Павла Качура, який став послідовним прихильником ідеї ефективних намето-вих таборів.

Як результат кампанії можна визначити такі зміни. Була організо-вана робота з усіма фракціями ОР. Представники коаліції (ті самі школярка Дарія та студентка Анна) виступали з презентаціями на кожній фракції.

22.02.2008 року було створено Комунальну установу Сумської облас-ної ради «Центр оздоровлення, відпочинку та туризму», з штатним розписом 6 робочих місць. Проект рішення було проголосовано од-ноголосно.

95


Влітку 2008 року було профінансовано діяльність наметових таборів у сумі понад 850 тис. грн.. Було оздоровлено в пересувних таборах на-метового типу 1670 дітей шкільного віку. 240 студентів відпочили на байдаркових сплавах. Центром підготовлено понад 15 акцій, спрямо-ваних на формування традицій здорового способу життя в молодіжно-му середовищі.

У 2009 році Сумську область уже не можна уявити без наметових таборів.

Відбулася системна зміна. Маленька реформа в маленькій галузі.

7. ПИСЬМОВЕ ЗВЕРНЕННЯ КОМІТЕТУ ООН З ПРАВ ДИТИНИ

У вересні 2007 року Міжнародна благодійна організація підготувала та подала Письмове звернення організації Комітету ООН з прав дити-ни для розгляду під час Дня загального обговорення, що проходив 21 вересня 2007 року у Женеві. Такі Дні загального обговорення Комітет проводить щорічно на певну тематику з метою глибшого розуміння змісту та механізмів виконання Конвенції ООН про права дитини. День загального обговорення у 2007 році було присвячено статті 4. Конвен-ції, зокрема такій темі: “Ресурси для дотримання прав дитини – від-повідальність держав”, інвестиції для дотримання економічних, соціальних та культурних прав дітей і міжнародна співпраця”.

Письмове звернення МБО «Кожній дитині» було підготовлене з метою донесення інформації до міжнародної спільноти (у таких засіданнях беруть участь представники більшості донорських організацій) про результати, яких вдалося досягти організації в трьох країнах регіону Співдружності незалежних держав (СНД) щодо перерозподілу ресурсів та запровадження механізму гейткіпінгу як інструменту реформуван-ня системи захисту прав дітей – забезпечення ключових прав дітей. У письмовому зверненні організація «Кожній дитині» також чітко вказа-ла на те, що запровадження механізму гейткіпінгу має стати основною стратегією для урядів пострадянських країн.

96


Додаток 1

рекоМендаЦії коМітетові оон (максимум 5)

• Кількість дітей в системі державної опіки має стати ключовим показником, який вимірює ООН (поділеним між інституційною опікою та іншими видами опіки), як частиною звітування по Конвенції ООН про права дитини, і цей показник повинен бути включений до Індексу Розвитку (Human Development Index) як головний індикатор розвитку.

• Країни повинні звітувати щодо витрат на опіку та на превентив-ні соціальні послуги в рамках звітування по Конвенції ООН про права дитини.

• ООН підготувати рекомендації щодо обрахунку коштів на забез-печення соціальної опіки та стандартизувати процес обліку ді-тей під опікою у всіх країнах.

• Країни у своїх звітах повинні відображати планування робочої сили та втілення стандартів зайнятості, навчання, освіти соціаль-них працівників, які працюють з дітьми і сім’ями.

• Країни повинні визначити центральні органи для проведення політики та планування, які б мали повноваження та відпові-дальність координувати потік ресурсів між урядовими структу-рами для найкращого забезпечення інтересів дітей.

За результатами Дня загального обговорення Комітет ООН з прав ди-тини готує рекомендації урядам країн, що приєдналися до Конвенції. Наслідком письмового звернення організації «Кожній дитині» стало включення її рекомендацій щодо більш системного моніторингу кіль-кості дітей під державною опікою та доручення Дитячому фонду ООН (ЮНІСЕФ) розробити міжнародний перелік індикаторів для звітності урядів країн.

Безпосереднім результатом для країн, чий досвід було представлено у письмовому зверненні (Грузія, Молдова, Україна) стало те, що міжна-родні організації, зокрема системи ООН, звернули свою увагу, а також увагу урядів цих країн на пріоритети у політиці захисту прав дітей, а також розпочали проекти, які поширюють набутий досвід в інших ре-гіонах країни.

97


8. ЧОМУ СЕПАРАЦІЯ ДІТЕЙ МАЄ ЗНАЧЕННЯ?

У листопаді 2008 році Міжнародна благодійна організація «Кожній ди-тині» підготувала і поширила письмове звернення на тему «Чому сепа-рація дітей має значення». Це письмове звернення було призначено насамперед для донорів, представників медіа, урядів країн-членів Єв-ропейського союзу, а також урядів країн, де працює організація. Його підготовка була викликана серйозною економічною та фінансовою кризою, яка набула у Великобританії особливо негативного характеру восени 2008 року.

Звернення було опубліковано, а також проведено цілу низку зустрічей і презентацій працівниками організації з представниками міжнародних організацій, медіа й надісланозвернення парламентарям та урядов-цям. Основна мета його – привернути увагу й не допустити зменшен-ня коштів, які виділяються громадським організаціям, що працюють у сфері захисту прав дітей. Підсумковою частиною цього звернення ста-ли рекомендації щодо політики, в яких вказуються наступні кроки, які слід здійснити у галузі запобігання сепарації.

рекомендації щодо політики

Факти, наведені в цьому документі, свідчать про те, що багато ор-ганізацій, які працюють у сфері захисту прав дітей чи виконують Цілі Розвитку Тисячоліття, повинні у своїй роботі зважати на сепарацію дітей. Величезний досвід роботи «Кожній дитині» з дітьми в сепара-ції говорить про те, що робота з такими дітьми мусить відбуватись у трьох аспектах.

запобігання сепарації дітей

• Робота з вразливими дітьми, яким загрожує сепарація, шляхом розробки стратегій зменшення бідності та планів у освітньому секторі.

98


• Робота з урядами з метою зменшення кількості дітей в тюрмах та державних закладах опіки.

• Стратегії запобігання сепарації дітей у нагальних випадках. • Надання підтримки сім’ям і робота у напрямку зменшення жор-

стокості, насилля і недбалого ставлення в сім’ї.

захист дітей, які не жиВуть у сім’ї:

• Забезпечити доступ дітей, які не живуть у сім’ях, до якісної ос-віти і медичних закладів, включаючи освіту з репродуктивного здоров’я і сексуальне виховання.

• Цільова доставка продуктів харчування дітям у сепарації.• Розробка програм відстоювання інтересів дтей з метою змен-

шення навішування «ярликів» та дискримінації, з якими зустрі-чається багато дітей.

• Працювати у напрямку захисту дітей в сепарації від жорстокості й насилля в закладах, вдома, на робочих місцях і на вулицях.

реінтеграція дітей В їхні сім’ї та громади:

• Робота з урядами з метою переведення дітей з інтернатів або надання підтримки сім’ям, які можуть піклуватися про цих дітей, або, при можливості, через альтернативні сімейні форми опіки.

• Заохочувати громади приймати дітей, які були в сепарації і нада-вати їм підтримку.

З метою надання підтримки цим зусиллям «Кожній дитині» звертаєть-ся до департаменту з міжнародного розвитку Великої Британії з метою надання підтримки у проведенні дослідження в напрямку глибокого аналізу змісту, причин і наслідків дитячої сепарації.

«Кожній дитині»Листопад 2008

99


ВИКОРИСТАНА лІТЕРАТУРА:

1. Адвокасі кампанії як інструмент протидії проявам ко-рупції. Матеріали тренінгу. Проект Promoting Active Citizen Engagement in Combating Corruption in Ukraine. Сприяння активній участі громадян у протидії корупції в Україні «Гідна Україна» , USAID, 2007.

2. Веймер л.Д., Вайнінг А.Р. Аналіз політики: концепції і практикою, переклад з англійської за наук.ред О.Кілієвича. – К.: Основи, 1998.

3. громадянське представництво: принципи, інструменти, кампанії, діяльність коаліцій. Матеріали тренінгу у рамках проектів «Посилення ролі громадянського суспільства у захисті прав дітей», що фінансується Європейським Союзом та «Підси-люючи голос громадськості», що фінансується Програмою Мат-ра КАП Посольства Королівства Нідерландів в Україні.

4. Ейонг Янг, луіза Куінн. Як написати дієвий аналітичний до-кумент в галузі державної політики. Практичний посібник для радників з державної політики у Центральній і східній Єв-ропі. Перклад з англійської С.Соколик за наук.ред О.Кілієвича, К.; вид. «К.І.С.», 2003.

5. лідерство заради майбутнього – адвокасі та лідерство у громаді. Навчальний методичний посібник (Балаш Сатор, Київ, 11-13 вересня 2008 р.).

100


6. Матеріали тренінгу з адвокасі у рамках проекту “Мережа громадянської дії в Україні” (UCAN).

7. Основы публичной политики для общественных организа-ций. (Международный центр перспективных исследований. Ук-раинский центр экономических и политических исследований им. А.Разумкова. Киев, 2004 год).

8. Підтримка громадянських ініціатив з адвокасі. Грудень 2001. Цикл технічних публікацій. Офіс демократії та управ-ління. Бюро з питань демократії, конфліктів і гуманітар-ної допомоги. Агентство США з міжнародного розвитку. (http://www.usaid.gov/locations/europe_eurasia/countries/ge/advocacydft071201.doc).

9. Advocacy — Building Skills for NGO Leaders. The CEDPA Training Manual Series Volume IX. Washington D.C., — 1999. (www.cedpa.org)

10. Advocacy for HIV/AIDS (London: IPPF, 2001) available at www.ippf.org.

11. Advocacy in Action (Washington, DC: Global Health Council, undated) available at www.globalhealth.org.

12. Cohen D., Vega, de la R., Watson, G. Advocacy for Social Justice: A Global Action and Reflection Guide. Washington, D.C.: The Advocacy Insitute and Oxfam International (Kumarian Press), 2001 (www.advocacy.org).

13. Sharma R.. An Introduction to Advocacy (Washington, DC: Academy for International Development, 1997) available at www.hrea.org.

ДлЯ НОТАТОК

АДВОКАСІПРАКТИЧНИЙ ПОСІБНИК

Друк – СПД Шумлянський С. В.

Тираж – 1000 примірників.

Documents

Advocacy book