3 Театральний фестиваль - 2018 РАДАР № 4-5 (104-105) 24.12.2018

«Грустный щенок Кузя

и другие»

Всім привіт.

сьогодні я вам розкажу, як

пройшов наш спектакль.

Мені він дуже сподобався:

там були гарний сюжет, а

також яскраві герої.

У нас у спектаклі брало участь 17 учнів,

головним сценаристом була Тетяна Олексіївна, а відео та

звукооператором – я, Мех Іван.

Це був наш дебютний спектакль. Ми дуже

хвилювались і намагались якнайкраще виступити на

сцені. І наша робота була оцінена аплодисментами

глядачів. Ми задоволені.

З надією дивимося вперед. Мех Іван, 5-А клас

«Другие берега»

12 листопада відбулася

прем`єра спектаклю 5-Б класу

«Другие берега» по мотивам

однойменного твору Володимира Набокова. Цей спектакль

переносить нас в початок 20-го століття, однак ми зрозуміли, що і

тоді, і зараз дуже важливим для людей є дружба, доброта,

співпереживання.

Хочеться вірити, що у героїв вистави все склалося добре,

незважаючи на те, що їм довелося пережити війну, революцію,

еміграцію. Підлубна Маріанна, 5-Б клас

«Школьные истории»

Спектакль нашего класса назывался «Школьные истории». Как вы

поняли, мы повествовали про школу. Мы хотели донести до вас, что школа

была, есть и всегда будет. Также школа полезна для всех: мы можем узнать

много интересной и познавательной информации и найти себе друзей.

Во время репетиций наш класс сблизился еще больше. Наши

репетиции были веселыми и увлекательными. Все мои одноклассники

вжились в свои роли. В общем, весь этот процесс нашему классу

понравился! Родители остались довольны нашим выступлением и

получили массу положительных эмоций. Шацкая Илона, 6-Б класс

"Вождь краснокожих"

"Вождь краснокожих"- именно эту новеллу О.

Генри наш 6-Г выбрал для инсценировки. Было

интересно и весело наблюдать за тем, как два взрослых

мошенника не могут управиться с мальчишкой, правда,

очень резвым, задиристым, непредсказуемым, с

хорошо развитым воображением. А репетировать было

еще интереснее. Нам легко было представить себе

Эдди Дорсета, так зовут главного героя, его друзей,

ведь наш класс тоже очень веселый и не всегда

послушный. Поэтому сыграли мы этот спектакль с

большим удовольствием и, надеемся, смогли

повеселить и порадовать зрителей.

6-Г класс

«Снігова королева»

Наша вистава називалася «Снігова королева». В

цій казці все ніби оживає і стає справжнім: і зима на

вулицях маленького містечка, і крижаний палац Снігової

королеви, і крижинки, з яких Дід Мороз складає слово

«ДРУЖБА», яка здатна розтопити будь-який лід.

Мандруючи різними шляхами, Кай та Герда, ролі яких

виконували Гончарук Грант та Шмаровоз Ірина, повинні

були врятувати Діда Мороз та повернути його додому,

щоб усі могли насолодитися святом разом з ним. На

шляху їм зустрічаються різні перешкоди, але вони їх

долають завдяки відкритим своїм серцям. Завдяки

цьому, вони знаходять собі багато друзів, які у кінці

допомагають один одному.

Сподіваємося, що подивившись на нашу виставу,

всі зрозуміють, що дружба є одним із найголовніших

скарбів у житті, що потрібно підтримувати один одного

в будь-якій ситуації. 5-В клас

«Чарлі і шоколадна фабрика»

В цьому році ми вирішили поставити на

сцені виставу «Чарлі і шоколадна

фабрика». Цей твір люблять всі: і дорослі

і малі. Але за веселощами та яскравою

картинкою цієї вистави ховається дещо

більше. Конфлікт поколінь, проблема

батьків та дітей. Працюючи над

постановкою цієї вистави кожен учень

зміг відчути, як родинне тепло, затишок,

навіть маленька порада впливає на

подальшу долю людини. Інколи навіть

слова зайві, все можна сказати одним

поглядом. Бережіть своїх рідних!!!

6-А клас

РАДАР Театральний фестиваль - 2018 4№ 4-5 (104-105) 24.12.2018

Вот как все было… “Гаврик и Петя”. Спектакль по мотивам повести

“Белеет парус одинокий” Валентина Петровича Катаева.

Рассказ не столько об одесских мальчишках, сколько об

Одессе, нашем любимом городе с уникальными

традициями, и известном во всем

мире.

Мы, 6-В класс, стремились

порадовать наших учителей,

родителей и ребят из других

классов. Двадцать минут цельной

картинки с готовыми костюмами,

декорациями и танцами. Кто бы

мог подумать...Всего 20 минут

выступления, но сколько же

времени и подготовительных работ нам понадобилось…

Родители и дети больше недели рисовали

огромную книгу, которая стояла на сцене. Мы подбирали

дизайн костюмов для всех ролей, шили их и ходили на

примерки. Мы репетировали после уроков и на выходных.

Каждую субботу мы встречались с хореографом и ставили

танец “Волны”. Много раз репетировали, снова и снова

прогоняли его, чтобы передать соответствующее

настроение. Когда мы задерживались в школе, мы вместе

пили чай, закусывая печеньем. Конечно, много смеялись и

баловались. И честно говоря, не всегда вели себя

сдержанно и собранно, чем иногда

расстраивали наших родителей и

классного руководителя. Но наш класс

уникальный. Мы всегда умеем

собраться в нужное время и

выполнить все то, что ждали от нас на

репетициях. И как же здорово мы

провели время все вместе.

Что значит этот спектакль для

нас, 6-В класса? Во-первых, это

возможность еще больше полюбить наш город и

почувствовать его колорит. Во-вторых, мы стали еще более

образованными. В-третьих, это объединение всего класса

ради одной цели и общего успеха. Мы надеемся, что и

зрителю понравилось, ведь мы очень старались. Эти

воспоминания останутся с нами навсегда.

Алина Покась, 6-В класс

«Горящий світильник» Наша вистава називалася «Горящий світильник» . Так називалася відома багатьом збірка

оповідань О. Генрі. Оповідання «Дари волхвів», «Золото та любов», «Останній листок» не

можуть нікого лишити байдужим.

Щирі почуття, бажання віддати найдорожче коханій людині наповнюють новелу

«Дари волхвів». Андрій Муравський та Ланіта Нехаєнко намагалися передати почуття

подружжя, яке не підкорилося бідності та зберегло ніжні почуття, незважаючи ні на що.

Мистецтво здатне перемогти смерть. В оповіданні «Останній листок» художник

Берман, роль якого зіграв Володимир Скибицький, намалювавши листок на стіні, врятував

життя молодої дівчини. І ось малюнок на стіні перетворюється на шедевр.

Не можна уявити Нью Йорк часів О. Генрі без музики, танців та вечірок! Наші дівчата

порадували глядачів танцем у стилі Гетсбі.

Що обрати: гроші чи почуття? Чи можна купити за гроші справжнє кохання? Чого

варте людське життя? Сподіваємося, що відповіді на ці питання ви знайшли, подивившись нашу виставу! 8-А клас

«Чарли и Шоколадная фабрика» В этом году мы все вместе принимали решение о

выборе произведения для школьного театрального

фестиваля. Выбор пал на «Чарли и Шоколадная фабрика»

Роальда Даля. Главные персонажи олицетворяют смертные

грехи: к алчности можно приплести Веруку Соль, к гордыне

– Виолетту Борегард, к праздности – Майка Тиви, и,

наконец, к чревоугодию – Августа Глупа. И, конечно же,

побеждает доброта, отзывчивость и простота Чарли.

7-А класс

«Тимур та його команда»

В цьому році 7-Б клас на театральному

фестивалі «Золота маска» представляв

спектакль «Тимур та його команда». Наш

спектакль пропагував ідею добра, дружби,

взаєморозуміння та взаємодопомоги. В ході

підготовки до спектаклю ми навчилися

дружити та зрозуміли, що допомога один

одному та дорослим дуже необхідна в нашому

житті. 7-Б клас

«Ніч перед Різдвом» Лише розпочався новий навчальний рік, а ми вже задумались над тим, який спектакль будемо готувати.

У нашому класі є багато учнів, які полюбляють жарти й сміх. Тож вирішили, що «Ніч перед Різдвом» за

мотивами твору М.В. Гоголя саме для нас. Почали обдумувати, які декорації в нас будуть, чим ще можна

здивувати глядачів. Активною та дієвою була робота Насті Ступницької, Юлі Бардіної, які допомагали класному

керівникові у підготовці сценарію, інших організаційних питаннях. Окремо варто сказати про Токаря Гліба. Це

була його ідея виготовити місяць, зірки, які зсередини світились. Гліб все це втілив на сцені.

Потім було багато репетицій… І от в день спектаклю на сцені ожили колоритні персонажі: Солоха, Чорт,

дяк Йосип Никифорович, Чуб із кумом Панасом, Цариця, козаки, чарівник Пацюк. А тут і Оксана з Вакулою,

і дівчата-щебетухи, і сільські пліткарки Ткачиха з Триндичихою. І сам Микола Васильович завітав подивитись

це дійство. Ми раді, що створили святковий настрій, нагадали глядачам, що незабаром такі улюблені свята,

як Новий рік, Різдво. А ще учні нашого класу довели, що разом можна зробити багато справ.

Даня Рудохліб, 7-Г клас

5 Театральний фестиваль - 2018 РАДАР № 4-5 (104-105) 24.12.2018

Ах, эти разные, разные лица…

Волшебный спектакль по рассказам А.П Чехова, который подарил фееричные

эмоции не только зрителям, но ещё и самим актёрам! Спектакль состоит из нескольких

миниатюрный сцен, в которых актёры показали различные смешные, а может и

поучающие ситуации из повседневной жизни: обстоятельства, характеры людей и,

конечно же, ценные уроки, которые им преподаёт жизнь. Эту прекрасную игру да и сам

спектакль нельзя описать одним словом, вы должны посмотреть сами и проникнуться.

Подготовка к спектаклю шла интереснейшим ходом. Дети оставались после

уроков, репетировали дома, вместе искали костюмы, делились советами, а самое главное

- помогали друг другу, учились вместе чувствовать себя на школьной сцене. Ведь это

вовсе не детский спектакль! Все вложили в него маленький кусочек своей души,

прочувствовав себя в роли персонажей. За день до спектакля все украшали сцену, не без

помощи, конечно. Подбирать декорации и костюмы помогали родители, им отдельное

спасибо. Некоторые даже принесли раритетные вещи из дома, дополняя ими декорации. А в этот день в актовом

зале стояла тёплая и добрая атмосфера. Ведь взаимопомощь и взаимопонимание - это залог хорошей работы. И всё

это не зря. Успех, овации восхищённых зрителей, которым понравилось абсолютно всё, и, конечно же, довольные

актёры! Всё прошло на высшем уровне. «Заявка на первое место!» — огласила Наталья Владимировна, директор

лицея «Ланжероновский».

Все были рады. Этот спектакль значит для нас очень много. Ведь сколько души было вложено в это всё,

каждый постарался на славу, чтобы воплотить это всё в настоящую сказку. А больше всего в этот спектакль вложила

души Юлия Игоревна, наш классный руководитель. Мы благодарим её за то, что она подарила абсолютно всем

такие волшебные эмоции. Присяжнюк Николь, 7-В класс

“Старая, старая сказка” Десятого декабря наш класс представил

комедийную постановку “Старая, старая сказка” по пьесе

Е. Шварца и Н. Эрдмана. Уже в шестой раз мы выступаем

на сцене, и для нас это уже было не так волнительно. Мы

смело вышли на сцену и передали свое прочтение образа.

Главным героем выступает король Каин XVIII, убивший

своего брата Авеля с помощью взрывающихся комаров,

над которыми профессор при дворе работал долгих сорок

лет.

В то же время королева Власта видит свою дочь

Миладу вместе с бродячим музыкантом Яном. Молодые

люди признаются, что влюблены друг в друга. Королева не

может позволить своей дочери выйти замуж за простого

музыкантишку, она запрещает дочери общаться с Яном и

угрожает выдать ее за Каина XVIII, который развелся уже

в который раз.

Королева Власта приезжает на сватание и

договаривается с Премьером короля о свадьбе за 100

тысяч.

Милада вместе с Яном и

другом Жаном пытаются

сбежать, но у них это не

выходит. Ее привозят к

королю. Но, не желая

выходить за Каина,

принцесса демонстрирует

при всех свое “хорошее”

воспитание и “приличные”

манеры. От такого шока король приказывает казнить

“самозванку”, но, к сожалению или счастью, у него это не

получается. На короля садится один из взрывающихся

комаров, и он умирает.

Милада выходит замуж за Яна и они вместе правят

государством. Все как в доброй сказке.

Мы надеемся, что полностью отразили все суть

постановки и показали ее актуальность.

Каплинская Анна, 10-А класс

Пошилися в дурні Кожного року всі класи готуються до театрального фестивалю. І цей рік не став виключенням. Ми обрали

для вистави українську п`єсу і занурилися в український побут середини 19-го століття.

Ніхто з однокласників не залишився осторонь: одні готували музине оформлення, інші виготовляли

декорації (малювали дерева, разом з матусями плели тини з виноградної лози). І ще одна важлива частина нашої

вистави: українські пісні й танці. Співали ми весело і голосно вже с першої репетиції. А от над танцями довелося

довго й ретельно працювати. Хоч було складно, але робочий процес сподобався всім, бо яскравий результат у фіналі

залежав від кожного з нас. І всі віддали частку себе, свого талану, своїх умінь, своєї душі. Було все: і сміх, і сльози.

і задоволення від роботи, і чаювання, і допомога одне одному.

Ми вдячні всім, хто йшов з нами до мети, всім, хто підтримував нас у залі.

Ми дуже задоволені своїм виступом і чекаємо наступного року, щоб вразити вас знову чимось цікавим і не менш

яскравим. Михайліченко Вероніка, 8-Б клас

«Андріївські вечорниці» 13 грудня припадає свято – молодіжне свято Калити, тобто зимового сонця. Свій початок воно бере ще з

дохристиянських часів і славиться надзвичайно веселими вечорницями, красивими і цікавими обрядами, щоб вони і

надалі не пішли у забуття в нашій школі, за традицією, випускники – одиннадцятикласники грають «Андріївські

вечорниці»

13 грудня 2018 року ми, 11-Б клас, разом із 11-А класом проводили українські вечорниці. В них невичерпна скарбниця,

розум, кмітливість, гумор, надія і світло завтрашнього дня. Ми із великим задоволенням зіграли вечорниці для всієї

школи. Хай у вас завжди живим вогником світяться обереги пам’яті!

З найкращими побажаннями 11-Б клас

РАДАР Театральний фестиваль - 2018 6

№ 4-5 (104-105) 24.12.2018 «Жизнь во время войны» Все присутствующие на спектакле видели

насколько сложный был сюжет. Сложные роли и эмоции.

Чтобы добиться такого результата, мы репетировали

долгие шесть недель. Но не подумайте, несмотря на

серьёзность темы, репетиции были очень весёлыми. В

начале было сложно, мало кто смог сразу вжиться в роль,

понять чувства

персонажа. Мы, как

минимум, раз по пять

прогоняли одну сцену.

Злились, срывались, но не

сдавались. Мы уверенно

шли к своей цели. И со

временем, как вы поняли

по результату, мы

справились.

Дорош Анна, 10-Б класс

Подготовка к выступлению была впечатляющая.

Мы за 6 недель выучили свои слова идеально. С

декорациями помогали все: кто-то принёс телефон, кто-то

патефон, кто-то флягу. На каждом лежала большая

ответственность, но в итоге всё прошло отлично.

Отдельное спасибо Владе Гоменюк за то, что она

подготовила искусственную кровь и воспроизводила звук

выстрела используя шарик, который она лопала иголкой.

Катя даже заплакала. За кулисами стояли капли для глаз

которые она себе капала. Лично я бы отметила актерскую

игру Кати Тесли, которая играла две роли сразу. И за

кулисами переодевалась в беременную женщину.

Конечно, спасибо нашему классному руководителю,

которая приложила максимальные усилия, чтобы

спектакль удался. В общем и целом, общими усилиями

мы добились цели.

Прокопец София, 10-Б класс

«Сердце отдаю Одессе»

После прошлогоднего триумфа в театральном

жанре 7-8 классов мы были готовы переходить в

следующую, последнюю категорию: 9-10 классы и их

театральные постановки. Уверенные в своих силах, мы

решили показать все, на что мы способны.

Благо, нам помогала наш классный руководитель

Людмила Николаевна, которой мы и так уже безмерно

благодарны. Она

помогла нам

придумать сюжет,

который бы

одновременно

рассказывал бы про

самых значимых людей

в истории нашего

города и не отрывал от

нашего, настоящего

времени. Коллективными усилиями и был рожден тот

спектакль, который вы могли наблюдать 12-го декабря

в актовом зале.

Это был очень необычный опыт. После весёлого

Вождя Краснокожих и криминального ремейка

Шерлока Холмса исторический рассказ был очень

серьёзным заданием, над которым нам всем следовало

поработать. Однако я считаю, что нам это удалось.

В этом году в нашем спектакле участвовало

рекордное количество человек. Координировать

столько людей - задача не из простых, но Людмила

Николаевна справилась и не только смогла правильно

распределить роли, но и направить творческий

потенциал актеров в правильное русло и совместить

особенности характера моих одноклассников с

особенностями поведения их персонажей.

Если вкратце, то я считаю, что в этом году наше

театральное представление было самым трудоемким и

сложным из всех, но, тем веселее! Джум Андрей, 9-А

«Миллион в брачной корзине»

И вновь театральная неделя, и снова возникает самый трудный вопрос

– вопрос выбора пьесы. Наш классный руководитель Наталья Николаевна

предложила нам поставить замечательную комедию «Миллион в брачной

корзине» по мотивам итальянской пьесы Джулио Скарниччи и Ренцо Тарабузи

«Моя профессия — синьор из общества» (оригинальное название — «Икра и

чечевица»).

Несколько раз прочитав сценарий, мы почти сразу увидели, кому близка

какая роль, но интересно было посмотреть, как происходят действия на

настоящей сцене. Уже не в первый раз у нас случаются такие совпадения, что спектакль, который мы собираемся

ставить, идёт на одной из Одесских театральных сцен, этот раз не стал исключением - и вот мы в ТЮЗе.

Открывается бархатный занавес - и тут же на моём лице и лицах сидящих со мной рядом зрителей появляется

улыбка, которая не сходит на протяжении всего спектакля. Минимум декораций, только задорная зажигательная

игра актёров. Сцены одна за другой сменяют друг друга, и каждый момент пропитан добрым юмором, улыбками,

смехом.

Из театра мы вышли в замечательном настроении, вдохновлённые игрой актёров и самой пьесой.

Множественные репетиции проходили весело и приносили нам удовольствие, которым мы захотели поделиться с

вами. Надеемся, что у нас получилось. Хомицкая Евгения 9-Б класс

Италия – страна солнца, песен, темпераментных весёлых людей и находчивых аферистов. «Миллион в

брачной корзине» - так называлась пьеса, которую наш класс представил на суд зрителей в этом театральном сезоне.

Мы хотели посреди осени подарить вам кусочек солнечной Италии. Интересная интрига, озорной и искромётный

юмор, множество афоризмов, хорошее настроение, в которое неминуемо приходишь, когда смотришь эту пьесу.

Нам очень хотелось поделиться этим настроением с вами, надеемся у нас получилось. Мы благодарны

зрителям за теплый приём, который мы чувствовали протяжении всей нашей игры.

Театральный коллектив 9-Б класса

7 Батьківська сторінка РАДАР № 4-5 (104-105) 24.12.2018

Как мотивировать ребенка сесть за домашку.

Я от бабушки ушел, я от дедушки ушел и от тебя, домашнее задание, уйду. Знакомо?

С чего начать выполнять домашку? Зачем и кому это надо? Это же сколько времени будет длиться? На эти

вопросы школьнику тяжело найти ответ, за редким исключением. Особенно, когда вокруг игрушки, компьютеры и

мобильные телефоны. Начать - это один их самых трудных моментов для школьника и родителей. Мы нашли для

себя один прием, который, возможно, поможет еще кому-то.

Планирование. Это золотой инструмент для взрослых, чтобы все успеть и ничего не забыть. Школьный

период - прекрасное время, чтобы создать полезные привычки для детей, которыми они будут пользоваться во

взрослой жизни. И если дети не всегда понимают, зачем им нужно делать уроки, то нам, взрослым, можно, как

минимум, использовать домашнее задание так, чтобы дети научились планировать.

В чем разница между взрослыми и детьми? И те, и другие сталкиваются ежедневно, еженедельно и

ежемесячно с целым спектром задач. И разница состоит в количестве этих задач, и в том, что дети не чувствуют их

объем и время.

Перед тем как включать в планирование кружки, помощь по дому, заботу о животных, необходимо приучить

ребенка работать со своим дневником. Выписывая из дневника необходимое домашнее задание в отдельный ресурс

(будь то блокнот, тетрадь, черновик, листик или приложение в телефоне), школьник может видеть цельную картину

всего объема задач, который ему необходимо выполнить.

С тех пор как мы с дочкой ввели этот простой метод в нашу жизнь, выполнение домашнего задания стало

не таким уж и страшным. Меньше времени уходит на раскачку и настрой. Большую роль играет визуальное

подкрепление.

Итак:

1. Берем дневник и заполняем его. Все уроки должны быть записаны в дневнике.

2. Готовим ресурс, куда будем выписывать все задачи. Дома мы используем термин "задача", а не "домашнее

задание". Покась Елена, мама ученицы 6-В класса

Батьки на уроці Дякую за можливість бути присутнім на уроці. Він викликав у мене хвилю позитивних емоцій та вражень.

Було дуже цікаво спостерігати, як займаються діти. Такі заходи надають змогу побачити та краще зрозуміти процес

навчання наших дітей. Урок був насичений різноманітними завданнями: діти активні, всі охоплені роботою.

Фізична хвилинка надала змогу дітям відволіктися та трішки відпочити, що важливо, зважаючи на високий темп

роботи на уроці.

Хочу висловити подяку педагогу та керівництву ліцею за створені умови для навчання, а також за працю,

вкладену у наших дітей для їх навчання та виховання яскравих особистостей!

Лісунов Роман Анатолійович, батько учня 2-В класу

Подаруймо ялинці життя!

В Одеському ліцеї «Ланжеронівський» в грудні

2018 року проходив «День відкритих дверей школи».

Мені, матері учениці 2-В класу Лефтер Валерії,

пощастило побувати на уроці природознавства, де

керівник класу – вчитель Куцарєва Алла Олександрівна.

Цікавою була і тема уроку: «Подаруймо ялинці життя!»

- захист проектів.

На початку уроку вчитель вміло дала учням заряд

психологічної енергії і працездатності. Організаційний

момент уроку був націлений на

підготовку учнів до продуктивної

роботи. Між вчителем та її учнями

створилася атмосфера довіри та

доброзичливості.

Із розповідей Алли

Олександрівни всі дізналися багато

цікавих фактів про історію

святкування Нового року, головним

атрибутом якого є ялинка – дерево

вічної краси та символ любові. Діти

спробували свої можливості у

виготовленні штучних ялинок, усвідомили як

святкувати і не завдати шкоди лісовій красуні.

Кожен учень відповідально, активно та творчо

проявив себе на уроці.

Я з інтересом слухала дитячі розповіді, вірші,

легенди та казки, відгадувала загадки про ялинку,

милувалася малюнками і картинами, творчими

виробами штучних ялинок з різних матеріалів. Гостею

на уроці також була і «жива» красуня-ялинка, яку діти

зобов’язалися висадити та пообіцяли доглядати за нею.

Мені дуже сподобався урок, за який я вдячна Аллі

Олександрівні і всім учням, оскільки очі дітей світилися

цікавістю, спостережливістю,

відчувалася здатність не тільки

мислити самостійно, а й працювати

в команді. Саме такі уроки

допомагають розвивати у дітей

мовлення, уяву, творчість,

розкривають пізнавальний інтерес

та спостережливість, виховують

культуру поведінки, переконують в

тому, що екологічний стан

навколишнього середовища

залежить від кожної людини,

виховують любов і дбайливе ставлення до природи,

допомагають усвідомити відповідальність за

збереження довкілля.

Лефтер Тетяна, мати учениці 2-В класу

РАДАР Творимо разом 8 № 4-5 (104-105) 24.12.2018

Учні 2-В класу придумали для вас загадки

про пташок. Здогадайтесь про яку пташку йде річ.

Рябко Владислав

Я гніздо люблю будувати

під дахом сільської хати.

Чапір Анна

В казкових лісах ця птаха

наймудріша й

найрозумніша.

Здогадайтесь, хто вона?

Боднарук Микола

Цей птах дуже хитрий,

йому дуже подобається

щось блискуче. Хто це?

Лефтер Валерія

Вночі прокидається, вранці засинає.

Лісунов Максим

Вночі літає, а вдень дрімає.

Очі світяться, але не кіт.

Новицький Олександр

Хижа як вовк, хитра як

лисиця.

Леонович Максим

Вдень мовчить, вночі

кричить.

Лепетюк Вікторія

Вона не свійська пташка, а

дика. Добуває їжу вночі. Хто це?

Подаруймо ялинці життя!

Жили-були у лісі дві

красуні-сестрички – ялинки.

Кожного ранку вони

зустрічали своє улюблене

сонечко, а вдень гралися зі

своїми друзями звірятками

та пташками. Ялиночки не

тільки грались, але й

допомагали їм. Більчатам та

пташкам дарували шишки, в

яких було сім'я, а потім

шишки куштували й

мишенята. Також сестрички

були домівкою для зайчаток.

Людині теж потрібні

ці дерева, тому що вони

могучі легені нашої планети

і дарують усім здоров'я.

Перед святами треба

пам'ятати та берегти кожну

красуню.

Терепа Агнія, 2-В клас

Творчество наших учениц

Не кущ, а з листочками, 1.Оно есть у велосипеда, автомобиля,

самоката, телеги.

Не сорочка, а зшита, 2. Их можно наклеить.

Не людина, а навчає. 3. Картинка к тексту.

4. Его забивают молотком.

5. В нем рисуют.

Анастасия Митева,Александра Топал,3-Б

1 к

2 н

3 и

4 г

5 а

Казка про ялинку Одного разу, в одному лісі, жила-була ялинка. Вона жила біля старої

хатинки, де була зла відьма, яка хотіла знищити весь ліс.

В один похмурий день відьма приготувала отруйне зілля, яким мала

полити всі дерева у лісі, щоб вони загинули. Але про її задумку дізналась

ялинка. Ялинка занепокоїлась щодо себе та всіх інших дерев, котрі росли у

лісі, а відтак і засумувала, оскільки не могла врятувати від загибелі дерева у

лісі. Журбу ялинки помітив друг-вітерець та подруга-хмаринка. Вони й

запитали у ялинки, чого вона така сумна.

Ялинка розповіла друзям про злі наміри відьми, її бажання отруїти

всі дерева у лісі. Друзі ялинку заспокоїли та повідомили, що неодмінно щось

вигадають.

І ось, коли зла відьма взяла отруйне зілля та вирушила у ліс поливати

ним дерева, ялинка сповістила про це своїх друзів – вітерця та хмаринку.

Хмаринка поливала ліс рясним дощем, а вітерець всі струмки із

змитим з дерев та землі отруйним зіллям спрямував до старої хатинки, де

жила відьма.

Ось такими спільними діями ялинка, вітерець та хмаринка врятували

ліс від отрути та знищили злу відьму.

З цього часу усі в лісі знали, що лісова красуня та рятівниця – це

ялинка. Ялинка дуже раділа з цього, але ще більше вона раділа, що в неї є

такі чудові друзі. До речі, ялинка й досі росте та красується у лісі

Прикарпаття. Боднарук Микола, 2-В клас

9 Безопасность в интернете РАДАР № 4-5 (104-105) 24.12.2018

Вопросов много – будь внимателен!

Что мы берём в руки, когда просыпаемся? Из

чего мы получаем большую часть информации? Где

мы проводим большую часть времени? Я думаю,

каждый из вас знает ответ на этот вопрос - в

телефоне.

Телефон стал незаменимым предметом для

нас. Но сегодня мы поговорим не о вреде телефона

для зрения и нервной системы (во что я не верю) и

не о зависимости от компьютерных игр, а о немного

более сложной теме, которой большинство из нас,

интернет юзеров, не уделяет никакого внимания -

БЕЗОПАСНОСТИ.

Я думаю, что про анонимность уже можно и

не говорить, потому что даже 10-ти летний ребёнок

знает, что её уже нет. И даже если вы заходите в

интернет в анонимном режиме (его ещё называют

инферно), когда ваша история не сохраняется, и на

компьютере у вас заклеена изолентой вэбка, то это

не значит, что вы анонимны.

Повергну многих в страх, но VPN (для тех,

кто знает, что это, тоже не спасает на все 100%.) И

то, что вы постоянно удаляете свою историю, тоже

не до конца помогает. Да и Телега тоже не анонимна.

Но если анонимность - это одно, то безопасность,

это уже немного другое.

Сейчас приведу пример: когда вы

регистрируетесь в очередной соцсети или где-

небудь ещё, то ваши данные сохраняются в

хранилищах компаний, на сервисах которых вы

регистрируетесь. Этой компании

ваши данные просто так не нужны

(если, конечно, не появляется такая

ситуация, что их надо будет

посмотреть), и поэтому они просто

содержатся в хранилище на серверах

компании. От этого страдает ваша

анонимность, так как компания

может использовать их против вас

(если понадобится), аргументируя

это тем, что вы подписали

пользовательское соглашение,

которое нам всем так лень читать (но об этом в

другой раз).

А вот безопасность начинает страдать тогда,

когда доступ к вашим данным (каким угодно)

получает другой человек, а не компания на сервисе

которой вы зарегистрировались.

Теперь поговорим о соцсетях и о

безрассудности многих пользователей.

Инстаграм - прекрасная социальная сеть, но

мы сами же уничтожаем свою безопасность, когда

создаём открытые аккаунты или над фотографиями

отмечаем места, где они были сделаны.

Если 10 лет назад, чтобы вычислить, где вы

живёте, мне нужно было реально постараться, то

сейчас мне достаточно просмотреть посты

некоторых пользователей, которые отмечают

настоящие места, и я уже примерно знаю, где они

живут.

К счастью, все меньше людей так делают. Так

же я не могу понять юзеров, которые скидывают в

переписках свои особо личные или интимные фото,

а ещё хуже выкладывают их у себя на странице. Это

очень небезопасно, и потом такие люди стают

пищей для таких аккаунтов, как lanzheronovkiy_sliv

или других.

Пароли. Пароли - это и моя больная тема.

Большинство людей используют одинаковые

пароли во многих сервисах, поэтому если мне,

например, станет известен один пароль, то я смогу

попробовать получить доступ к большому

количеству аккаунтов юзера на разных сервисах.

Отдельное удивление у меня вызывают

люди, которые используют короткие или легкие

пароли, или (ещё хуже) примитивные пароли. Взлом

таких пользователей не составит никакого труда. Но

это уже называется социальная инженерия, и об

этом мы как-нибудь обязательно поговорим.

Мы говорим, что сервисы не способны

предоставить нам достойную защиту и обвиняем в

этом их, но главные уничтожитель нашей

безопасности - не

хакеры или ламеры, а

мы сами.

Мне очень

интересно услышать

ваши отзывы об этой

статье, поэтому я

хотел оставить тут

свой email для того,

чтобы вы могли

написать свой отзыв,

но я уверен, что какой-то школьник попробует

написать программу для подбора паролей и

взломать мой e-mail, поэтому я этого не сделаю.

Напоследок хочу сказать, что я не пытаюсь вас

запугать, а хочу обратить ваше внимание на

проблемы, которые есть у каждого. А как от них

избавляться, я расскажу во время нашего

следующего разговора. Прощай, юзер.

Ну и задачка для размышлений: как

зарабатывают хакеры?

Сool Хацкер

РАДАР Хобби-клуб 10 № 4-5 (104-105) 24.12.2018

Шкільна бібліотека

Ми завжди мріяли ходити в бібліотеку, як дорослі, вибирати самостійно книжки. І ось в першому

класі мрія здійснилася! Нам дозволили відвідувати це книжкове королівство, знайомитися з його жителями,

запрошувати їх до себе в гості та насолоджуватися нашим спілкуванням. Королівну цієї країни книжок

звуть Тетяна Федорівна Щетініна. Своєю порадою вона завжди допомагає зробити гарний вибір. Коли ми

здаємо книжки, вона завжди цікавиться, чи сподобалась ця книжка нам. Нам завжди є про що поговорити

з нею.

В нашій шкільній бібліотеці 13000 книжок, і декотрим понад 100 років! Дивовижно, що завдяки

бібліотеці ми маємо можливість читати книжки, які читали ще перші учні нашої школи більш ніж 70 років

тому. Анастасія Мітєва, Олександра Топал, 3-Б клас

Первые творческие шаги

В нашей школе создан музей. Мы побывали в нем впервые. Нас встретила Людмила Сергеевна

Сытая, выпускница нашей школы 1963 года!

Первый опыт написания заметок в школьную газету ребята приобрели, когда был создан рукописный

журнал школы «Общество-сила». В нем ребята писали о жизни школы, класса, критиковали учеников,

которые хулиганили, портили школьное имущество. Также в журнале публиковались стихи учеников.

Опыт написания заметок пригодился ребятам в армейской и студенческой жизни. Многие писали

заметки и фельетоны в местные газеты. Благодаря школе среди ее выпускников много журналистов - А.

Поздняков, К. Кондратьев, Б. Шумеев, В. Надеин. Возможно, благодаря нашему «Радару» начнем свой

творческий путь и мы. Анастасия Митева, Александра Топал, 3-Б клас

Бездомные животные

Зима - сложное время для бездомных животных. Я

считаю, что им нужна помощь со стороны человека.

Я помогаю бездомным котятам в

моем дворе. Когда смотришь на

этих малышей, так и хочется им

помочь, потому что их голодные

глаза не дают мне покоя. За это не

платят, просто приятно осознавать,

что маленьким котятам хорошо.

В нашем городе Одессе есть

очень много приютов. На улице

Наливская, 11 построен приют «Ковчег». Там около

20 кошек и более 200 собак. Ещё есть не мало

известный приют «Кошкин Дом» на проспекте

Шевченко. Это 2-х комнатная квартира, но несмотря

на это, там прекрасно себя

чувствуют более 50 взрослых

кошек и 7-8 котят.

Если у вас есть желание и

возможность, вы можете

помогать бездомным животным

или пойти в приют и помочь им с

игрушками и кормом.

Самое главное - то, что вы

делаете хорошее дело и одновременно приобретаете

себе нового пушистого четвероногого друга.

Елизавета Петрухина, 7-Г класс

Верим - не верим в Деда Мороза

Новый Год -прекрасный праздник. Семья собирается за одним столом, провожая Старый Год. На Новый

Год принято наряжать ёлку, дети переодеваются в разные костюмы. Но знаете,

самая прекрасная часть праздника - это когда приходит Дед Мороз. Дети

становятся на табуретку и читают стишки. Когда я была маленькой, мне не так

важен был подарок, как важно было увидеть Деда Мороза.

Многие верят в его существование, другие - наоборот. Дети часто спорят,

есть ли этот персонаж или нет.

Осуждать человека за то, что он любит и верит в Деда Мороза, не приемлемо.

Я считаю, что Мороз - это часть детства, часть Нового Года и хороших

воспоминаний.

Его образ представлен в виде дедушки с большой белой бородой. Его костюм

бывает разных окрасов, но базовые цвета - это синий или красный.

И знаете, что? Есть много сложных вещей и решений в жизни взрослого

человека, но на Новый год все впадают в сказку и становятся детьми.

И я люблю погрузиться в детство и верить в Деда Мороза. Петрухина Елизавета, 7-Г класс

11 Цікавінки на уроці РАДАР № 4-5 (104-105) 24.12.2018

Суфікси

Було собі місто суфіксів. Їх усього було троє –Ськ-, -Зьк-, -

Цьк-. У кожного було по хатинці і вони були сусідами. У –Ськ-

будівля була збудована з піску. У -Зьк-, - з глини, а у -Цьк- з

каменю.

Одного дня до них прийшов голодний вовк. Він був

великим і сірим, з величезними іклами, та вітер у роті його гуляв

сильний. Коли він

побачив суфіксів, то у

нього з’явилось

бажання з’їсти їх.

Підкрався до –Ськ- та

здув його будівлю, а його поклав до свого мішка. З будівлею -Зьк-

сталось теж саме. Підійшов до третьої та почав дути, що аж сили

його закінчились.

Аж ось нагодився суфікс -Цьк- з шаблею та вбив вовка. Так

всі суфікси стали жити дружно в одній будівлі.

Петровський Арсеній, Козоріз Владислав,

Домбровський Олександр, 5-Б клас

«Корінь і друзі»

Жили собі Корінь, Суфікс, Закінчення і чарівно-гарна принцеса

Префікс.

Суфікс і Закінчення були кращими друзями кореня. От якось прийшов

Корінь до Префікса просити руку і серце. Але Префікс сказала: «Знайди

велику гору, у якій глибока яма, і

дістань із ями чарівну туфельку».

Покликав Корінь із собою своїх

друзів на поміч. Прийшли вони до гори,

піднялись на неї і побачили яму, у якій

була туфелька. Корінь довго думав, як

дістати туфельку. Із друзів йому

допоміг Суфікс. Він сказав: Будеш ти не

ямою, а ямкою».

І яма одразу стала маленькою

ямкою, а Корінь без проблем дістав

туфельку. Подарував її

Префікс.

Після цього вони

одружилися. І жили довго і

щасливо!

Дяченко Катерина, Долінна Уляна,

Доценко Ніколєтта, 5-Б клас

РАДАР Цікавинки на уроці 12 № 4-5 (104-105) 24.12.2018

«Країна закінчень»

В одному царстві жили люди та був у них король. Король був

поетом. Одного разу вони почали вигадувати нові слова «Instagram»,

«Facebook», «Youtube», та вони були дивні, а потім король придумав

вдосконалити ці слова. Та через п’ять років з’явилися закінчення, і їм

стало набагато краще спілкуватись між собою. Закінчення надавали

словам нового змісту.

Було «молочн». Я не знаю, як їм було зручно, та потім вони

говорили «молочний», і так пішло далі аж до теперішнього часу.

Та одного разу якийсь чоловік захотів вкрасти закінчення, щоб

слова втратили зміст. Коли з

царства почали потроху

зникати закінчення, королю

це не сподобалось і він

послав своїх братів на пошуки того чоловіка. Братів звали Кома,

Крапка та Знак Оклику.

Пройшов рік, два, п’ять, а братів нема та й нема. Так пройшов

ще рік, а в короля з’явився син. Сина назвали Іван. Іван ріс-ріс і

виріс. Коли Івану було вже вісімнадцять років, брати повернулися з

довгих пошуків. Вони розповідали, що були у лісі, у селищах та в

інших країнах. Брати розповіли ще, що знайшли того чоловіка.

Потім Іванко наказав прикувати його ланцюгами. Згодом

повернулися закінчення і люди знову почали добре розмовляти.

За два тижні Іванко одружився і з’явилося у нього двоє дітей.

Так і жили добре та щасливо.

Брагаренко Роман та Гораш Олександр ,5-Б клас

«Засніжені Префікси»

Букви завжди жили дружно і весело.

Ніколи такого не було, щоб хтось із букв

сварився. Прийшла зима. Буква заховалися у

свій великий дім. Не встигли префікси

сховатися, як прийшла Снігова Королева і

забрала усіх префіксів.

Інші частини слова не могли зрозуміти,

куди вони поділися усі. Їх шукали, але ніде не

знаходили. Та один з префіксів сховався у

сніговому кучугурі від Снігової Королеви. Він з

переляку почав бігти з усіх сил і розповів про

пригоду усім буквам. Букви вирішили

поділитися на групи. Були Корені, Суфікси і

Закінчення. Всі пішли шукати групу префіксів.

Всі шукали, але ніхто не бачив це царство.

Тим часом Снігова Королева знущалася над беззахисними префіксами. Усі префікси перетворились

на крихкі крижинки, - ось як розважалась Снігова Королева.

І ось групи букв знайшли царство Снігової Королеви. Зайшли туди та розповіли буквам, що їй було

самотньо. В неї давно не було ніяких гостей, і вона на знала, як їх приймати. Букви розповіли, що так не

можна у їхню домівку втручатись. Снігова Королева зрозуміла це і відпустила бідолашних префіксів. Усі

частини слова почало дружити зі Сніговою Королевою, і жили дружно та щасливо.

Молчанова Марія та Шраменко Анна, 5-Б клас

13 Цікавинки на уроці РАДАР № 4-5 (104-105) 24.12.2018

«Царство слів»

Колись були слова, які жили

в царстві, і була у них королева

Будова Слова. Були в неї

помічники: Префікс, Корінь,

Суфікс і Закінчення. Вони

допомагали будувати слова.

Але прийшов злий чаклун і

усе зачаклував. Він розділив

слова на букви, а щоб знову не

утворилися слова, він посадив помічників у клітку. Будова

Слова була у розпачі. Вона не знала, що робити.

І пішла Будова Слова просити допомоги у Частин Мови і, навіть, саму

Мову. Разом вони перемогли чаклуна, відкрили клітку і знову побудували

слова. Після цього вони зажили довго і щасливо.

Панюков Георгій,

Сон-Пюігреньє Христина,

Ніколаєва Аліна,

Чеботар Даніїл, 5-А клас

«Країна Префіксів»

В великій країні Префіксів правили король і королева. Короля звали Грефінемо, а королеву Преліса.

Були в них діти - дочка Префюня і син Прелісімо. Була країна дружня, весела та працьовита. У кожного

префікса була своя домівка, а ці домівки були на відповідних вулицях. Наприклад, якщо група с-, то вони

повинні жити на вулиці «С-». Та одного разу прилетіла зла відьма та зачарувала усі вулиці. Але вона

залишила підказку на кожній доріжці - слово з префіксом. І якщо побачили свій префікс, то це і є твоя

вулиця. З часом усі жителі знайшли свої домівки. Та зла відьма, яку звали Нелюб’яха, мала магічну кулю,

через яку вона бачила все, що траплялось в країні Префіксів.

А коли вона побачила, що кожен житель знайшов свою вулицю, то вона почала дуже гніватися. Бо ж

не думала, що жителі так легко і швидко знайдуть свої домівки,

але всі частинки слова добре знали правила, тому швидко

розгадали задум чаклунки.

Але через тиждень відьма Нелюб’яха вирішила зібрати

армію та перемогти короля і королеву, посівши їх місце. Як

тільки король дізнався, то він теж зібрав армію, в якій були усі

частини слова. От вони зустрілися та стали воювати. Воювали

вони місяць, а потім у відьми скінчились сили, - ось так король

і королева перемогли. Коли ж відьму схопили, то посадили у

підземелля. А всі в країні зажили довго і щасливо.

Гечева Віталіна, Захарчук Анна, 5-А клас

Сподіваємося, ці казки надихнуть і вас на нові роздуми і твори.

Чекаємо їх вже в новому 2019 році!

Бажаємо вам радісних і щасливих свят, здоров`я,

справжніх друзів, натхнення,

цікавих подорожей та гарного відпочинку!

РАДАР Хоббі-клуб 14 № 4-5 (104-105) 24.12.2018

* * * Знаете, мужчинам тоже не просто.

Им нельзя плакать, давать слабину.

От них всегда ждут карьерного роста,

Достатка, машину и квартиру свою.

Мы хотим видеть сильного духом мужчину,

Веселого, смелого и чтоб защищал.

Но им не так просто, как кажется с виду,

И порою так хочется сказать: "Я устал".

Но нет, мужчинам сдаваться нельзя.

И опускать руки, грустить - не для них.

Они у нас сильнее должны быть всегда,

И привычкам не места плохим.

Но знаете, мужчинам тоже непросто.

Никто их не спросит о том, как грустят,

Как плачут, да, да, и такое тоже возможно!

И как перед сном они любят мечтать.

Никто не узнает, как больно бывает,

Когда разбивают сердце ему.

Как страшно, как сложно и как он ругает

Себя, что вдруг дал слабину.

Мужчины - наша опора и поддержка семьи.

Они заставляют улыбаться, мечтать.

Но так же безумно нуждаются в нашей любви.

Они без неё словно не могут дышать.

Димова Катя, 11-Б класс

Гороскоп на 2019 год.

Овен

Для активного Овна, который всегда знает, что ему

нужно, и немедленно приступает к добыванию

предмета своих

желаний, лишь

только

сообразит, как

это сделать, в

2019 году

наступит самый

настоящий

праздник

распахнутых

дверей.

Близнецы

Любознательные и общительные Близнецы в 2019

году будут вознаграждены за свой лёгкий характер.

Хозяйка года Свинья каждому воздаст за его лучшие

качества.

Телец

Талантливый, практичный Телец со своей

великолепной способностью к концентрации на

решении актуальных задач в 2019 году получит

свободу выбора.

Рак

Благородный и трудолюбивый Рак в 2019 году

окажется в интересном положении. И в том самом

смысле, о котором вы возможно подумали, тоже.

Лев

Царственные представители знака Зодиака Лев в

2019 году получат возможность

продемонстрировать своё могущество.

Дева

Скромная и практичная Дева в 2019 году с новыми

силами примется искать, где лучше. Обретение

внешней гармонии давно стало

целью, и под покровительством

Жёлтой Земляной Свиньи эта

задача будет решена.

Весы

Милые и разумные представители

знака Зодиака Весы в 2019 году

снова вспомнят, что такое покой

Скорпион

Магнетический и таинственный

Скорпион промчится по ситуации

2019 года лихо, как на виндсёрфере.

Водолей

Ангел и демон в одном флаконе, в 2019 году

Водолей сумеет проявить себя

Стрелец

Непоседливые и любознательные представители

знака Зодиака Стрелец в 2019 году получат массу

возможностей для самореализации.

Козерог

Серьёзный и ответственный Козерог в 2019 году

добьётся чего-то давно желанного. Вся обстановка

данного периода будет к этому располагать.

Рыбы

Нежные и обыкновенно слегка рассеянные

представители знака Зодиака Рыбы в 2019 году

преобразятся.