178.209.64.54178.209.64.54/ivk/Informatika/Books/Usi_Uroki_Inform_11K_Ac_1.pdf · Костриба О. В., Лещук Р. І. К72 Усі уроки інформатики. 11 клас

Харків Видавнича група «Основа»

2011

Серія «Усі уроки» Заснована 2006 року

Книга скачана с сайта http://e-kniga.in.ua

Издательская группа «Основа» — «Электронные книги»

Edited by Foxit Reader Copyright(C) by Foxit Corporation,2005-2009 For Evaluation Only.

Костриба О. В., Лещук Р. І. К72 Усі уроки інформатики. 11 клас. Академічний рівень.

Частина 1. — Х. : Вид. група «Основа», 2011. — 238,[2] с.ISBN 978-617-00-1093-3.Докладні розробки уроків до вивчення інформатики в 11 класі за

програмою 11-річної загальноосвітньої школи. Цікаві методичні рекомендації, різноманітні прийоми роботи із

завданнями, велика кількість вправ, широкий вибір форм перевірки знань, використаних ігрових моментів на уроці, грамотне урахування вікових особливостей — усе це вигідно відрізняє посібник від традицій-них планів-конспектів уроків.

Посібник для вчителя нового покоління. УДК 37.016

ББК 74.263.2

© Костриба О. В., Лещук Р. І., 2011ISBN 978-617-00-1093-3 © ТОВ «Видавнича група “Основа”», 2011

УДК 37.016ББК 74.263.2 К72

ПЕРЕДМОВА

Мета видання — надати допомогу вчителю в підготовці та про-веденні уроків інформатики в 11-х класах загальноосвітніх на-вчальних закладів, формувати в учнів теоретичну базу знань з ін-форматики, уміння і навички ефективного використання сучасних комп’ютерно-інформаційних технологій у своїй діяльності, інфор-маційну культуру та інформаційно-комунікативну компетент-ність.

У посібнику подано календарно-тематичне планування та розробки уроків відповідно до навчальної програми з інформа-тики для учнів 10–11-х класів загальноосвітніх навчальних за-кладів (академічний рівень, http://www.mon.gov.ua/main php?-query=education/average/prog12).

Розробки уроків структуровані за загальною схемою: визначе-но мету, розкрито зміст вивчення матеріалу, вказано форми пере-вірки засвоєння матеріалу, наведено орієнтовні завдання для прак-тичних робіт, вправи, які забезпечують сприймання нового матері-алу, його усвідомлення та застосування на практиці.

Для сприйняття та усвідомлення нового матеріалу використо-вуються різноманітні форми та методи (лекції, бесіди, самостійна робота з теоретичним матеріалом, схемами, таблицями, стендами, пам’ятками тощо). Схеми, запропоновані упорядниками, є стис-лим конспектом теми, що дозволяє їх використання на різних ета-пах уроку: під час сприйняття та усвідомлення нового матеріалу, узагальнення і систематизації, повторення та закріплення набутих знань.

Вправи, призначені для закріплення матеріалу, передбачають поступове наростання складності: знання теоретичного матеріалу, вміння використовувати його на практиці та застосовувати набуті навички в нестандартних ситуаціях.

Усі практичні завдання та роботи розраховані на 15–25 хв робо-ти з комп’ютером і призначені для формування практичних умінь і навичок та оцінювання навчальних досягнень учнів.

4 О. В. Костриба, Р. І. Лещук

Для контролю рівня навчальних досягнень використовуються вибіркове та фронтальне опитування, комп’ютерне тестування, практичні роботи, захист творчих робіт тощо.

Пропонований у посібнику матеріал не завжди може бути вико-ристаний повністю за відведений час. Учитель на свій розсуд, вра-ховуючи реальні навчальні можливості класу та наявне програмне забезпечення, може добирати свої та варіювати запропоновані фор-ми роботи.

Ми сподіваємося, що розробки зацікавлять усіх, хто викладає інформатику в 11-х класах. На нашу думку, наведеними розробка-ми зможуть скористатися як досвідчені вчителі, так і початківці.

Усі уроки інформатики. 11 клас. Академічний рівень. Частина 1 5

КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ11 КЛАС. АКАДЕМІЧНИЙ РІВЕНЬ

(66 годин + 4 години резервного навчального часу,2 години на тиждень)

Номер уроку

Тема урокуКількість

годинДата

проведенняПримітки

І семестр

Тема 1. Інформаційні техноло-гії в навчанні

8

І. Програмні засоби навчання математики

6

1 Призначення математичних процесорів. Огляд середовища математичного процесора

1

2 Автоматизація математичних обчислень. Практична робота № 1 «Авто-матизація математичних об-числень»

1

3 Побудова графіка функції з од-нією змінною. Практична робота № 2 «Побудо-ва графіків функції»

1

4 Знаходження наближених зна-чень розв’язків рівнянь і сис-тем. Практична робота № 3 «Зна-ходження розв’язків рівнянь і систем рівнянь»

1

5 Розв’язування задач на пошук екстремумів

1

6 Додаткові можливості матема-тичного процесора

1

ІІ. Програмні засоби для під-тримки навчання фізики, хімії та біології

2

7 Огляд програмних засобів для підтримки навчання предметів природничого циклу

1




годинДата


8 Віртуальні лабораторії, інтер-активні моделі. Практична робота № 4 «Вико-ристання програмних засобів»

1

Тема 2. Основи алгоритмізації та програмування

28

І. Базові поняття програмуван-ня. Засоби візуального розроблен-ня програм

9

9 Моделі та їх типи. Моделюван-ня. Поняття алгоритму, влас-тивості алгоритмів. Форми подання алгоритмів

1

10 Мови програмування, програм-ний код, середовище розроблен-ня програм. Етапи розв’язування задач

1

11 Поняття програми як автомати-зованої системи. Складові про-грами. Візуальне середо-вище розроблення програм. Об’єкт та його властивості. Подія та об-робник події

1

12 Програмний проект та робота з ним. Структура й складові еле-менти програм

1

13 Редагування коду обробників подій, пов’язаних з елементами керування

1

14 Конструювання інтерфейсу користувача. Надання значень властивостям елементів керу-вання. Відтворення на формах зображень.Практична робота № 5 «Ство-рення й виконання програмного проекту»

1

15 Поняття оператора. Виведен-ня даних. Поняття змінної, константи та їх оголошення. Типи даних. Оператор надання значень

1




годинДата


16 Поняття операції та виразу. Пріоритет операцій. Арифметичні операції.Практична робота № 6 «Введен-ня й виведення даних, робота зі змінними»

1

17 Покрокове виконання та нала-годження програм. Практична робота № 7 «Налаго-дження програм»

1

ІІ. Основи структурного про-грамування

19

18 Основні поняття математич-ної логіки. Логічні операції, формули. Таблиці істинності. Запис логічних виразів мовою програмування

1

19 Операції порівняння. Операто-ри розгалуження

1

20 Прапорці та групи перемикачів. Реалізація розгалужень з ви-користанням прапорців та груп перемикачів

1

21 Розв’язування задач. Практична робота № 8 «Склада-ння програм з розгалуження-ми»

1

22 Стандартні підпрограми та під-програми користувача. Створен-ня і виклик підпрограм

1

23 Розв’язування задач. Практична робота № 9 «Вико-ристання підпрограм»

1

24 Оператори циклів. Складання та програмна реалізація алго-ритмів із циклами

1

25, 26 Розв’язування задач 1

27 Урок повторення. Практична робота № 10 «Про-грамування циклічних обчис-лень»

1




годинДата


28 Комбінований залік 1

29 Поняття масиву. Оголошення масивів. Індексація елементів масиву. Введення даних у масив

1

30 Розв’язування задач 1

31 Пошук даних у масиві. Обчис-лення підсумкових показників для числового масиву

1

32 Розв’язування задач на вибір та пошук елементів. Обчислення підсумкових характеристик для елементів, що задовольняють певним критеріям

1

ІІ семестр33 Розв’язування задач на вибір та

пошук елементів. Обчислення підсумкових характеристик для елементів, що задовольняють певним критеріям

1

34 Розв’язування задач на вибір та пошук елементів. Обчислення підсумкових характеристик для елементів, що задовольняють певним критеріям

1

35 Сортування масивів. Пошук елементів у відсортованому масиві

1

36 Розв’язування задач. Практична робота № 11 «Опра-цювання одновимірних масивів»

1

37 Основні поняття математич-ної логіки. Логічні операції, формули. Таблиці істинності. Запис логічних виразів мовою програмування

1

Тема 3. Бази даних. Системи керування базами даних

12

38 Поняття моделі даних, бази даних, СКБД

1

39 Огляд реляційної моделі даних. Модель «сутність-зв’язок»

1




годинДата


40 Поняття таблиці, поля, запису. Основні етапи роботи з базами даних у середовищі MS Access

1

41 Введення і редагування даних у таблиці. Призначення форм.Практична робота № 12 «Ство-рення бази даних у середовищі СКБД»

1

42 Форми. Практична робота № 13 «Фор-ми. Введення даних»

1

43 Сортування, фільтрування і по-шук даних

1

44 Поняття запиту до реляційної бази даних

1

45 Поля підстановки. Створення зв’язків між таблицями. Клю-чові поля

1

46 Призначення звітів 1

47 Створення запитів і звітів. Практична робота № 14 «Ство-рення запитів і звітів»

1

48 Узагальнення та систематиза-ція навчального матеріалу

1

49 Комбінований залік із теми «Бази даних. Системи керуван-ня базами даних»

1

Тема 4. Інформаційні техно-логії та засоби колективної комунікації

17

І. Автоматизоване створення й публікації веб-ресурсів

6

50 Структура та особливості веб-сайтів

1

51 Автоматизоване розроблення веб-сайтів

1

52 Основи веб-дизайну. Практична робота № 15 «Авто-матизоване створення веб-сайту»

1




годинДата


53 Огляд технологій та сервісів Веб 2.0. Веб-спільноти. Вікі-технології

1

54 Створення й оформлення блогу 1

55 Створення й оформлення блогу. Практична робота № 16 «Ство-рення й ведення власного блогу»

1

ІІ. Основи створення комп’ютерних публікацій

4

56 Комп’ютерні публікації та їх види

1

57 Особливості роботи з графіч-ними об’єктами. Зв’язки між об’єктами

1

58 Створення документів різних типів.Практична робота № 17 «Ство-рення інформаційного бюлете-ня або буклету»

1

59 Узагальнення і систематизація набутих знань з тем «Автомати-зоване створення й публікація веб-ресурсів» та «Основи ство-рення комп’ютерних публіка-цій»

1

ІІІ. Опрацювання мультимедій-них даних

3

60 Мультимедійні дані та робота з ними. Програмне забезпечення для оброблення мультимедій-них даних

1

61 Створення кліпів. Настроюван-ня часових параметрів аудіо- та відеоряду. Відеоефекти та відео-переходи. Титри

1

62 Створення відеокліпів.Практична робота № 18 «Ство-рення відеокліпу»

1

IV. Інтегроване використання засобів опрацювання електрон-них документів

2




годинДата


63 Обмін даними між офісними додатками. Імпорт та експорт файлів

1

64 Вбудовування та зв’язування файлів. Веб-публікування до-кументів

1

V. Спільна робота з документа-ми. Розроблення колективного проекту

2

65 Середовище для спільної роботи з документами. Служби онлай-нового документообігу

1

66 Спільна робота з онлайновими документами. Розроблення колективного проекту.

1

67–70 Узагальнення матеріалу, ви-вченого за рік

4

ТЕМА 1. ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В НАВЧАННІ (8 ГОД)

І. ПРОГРАМНІ ЗАСОБИ НАВЧАННЯ МАТЕМАТИКИ (6 ГОД)

УРОК № 1

Тема. Призначення математичних процесорів. Огляд середовищаматематичного процесораМета:сформувати поняття:

y програмний засіб для підтримки вивчення навчальних предметів; y математичний процесор;

пояснити: y призначення й можливості використання програмних засобів навчання предметів

природничо-математичного циклу;формувати навички:

y використовувати програмні засоби для здобування необхідних навчальних даних;формувати:

y вміння чітко й лаконічно висловлювати думки;виховувати:

y уважність, дисциплінованість під час роботи на ПК.Тип уроку: засвоєння нових знань.Базові поняття й терміни: математичний процесор, обчислення.

Структура уроку

І. Організаційний етап . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв ІІ. Актуалізація опорних знань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2–5 хв ІІІ. Мотивація навчальної діяльності . . . . . . . . . . . . . . . . 2–3 хв IV. Сприйняття нового матеріалу . . . . . . . . . . . . . . . . . 15–20 хв 1. Математичний процесор. 2. Mathcad. Огляд середовища. 3. Уведення математичних виразів та тексту. 4. Форматування математичних виразів та тексту. V. Застосування знань, умінь та навичок . . . . . . . . . . 10–15 хв VI. Підбиття підсумків уроку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2–3 хв VII. Домашнє завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв


Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

�Фронтальне опитування1. Що розуміють під терміном «програмний засіб»?2. На які типи можна розділити програмне забезпечення?3. Які вам відомі програмні засоби для підтримки вивчення на-

вчальних предметів?

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Часто окрім обчислень потрібно розв’язувати зада-чі за допомогою текстових редакторів або електронних таблиць. За допомогою яких програм можна підготувати тексти статей, науко-вих звітів, легко здійснити набір складних математичних формул і подати результати в наочному графічному вигляді?

На допомогу приходять спеціальні програми — математичні процесори.

Тема, яку ми починаємо вивчати, має назву «Програмні засоби навчання математики». Тема сьогоднішнього уроку — «Призна-чення математичних процесорів. Огляд середовища математичного процесора».

IV. СПРИЙНЯТТЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Математичний процесорСлід зауважити, що математичним процесором називають про-

граму (додаток), що дозволяє проводити різноманітні наукові й ін-женерні розрахунки, починаючи від елементарної арифметики й закінчуючи складними реалізаціями чисельних методів. Зазви-чай він поєднує в собі простий текстовий редактор, математичний інтерпретатор і графічний процесор.

Існують різні інтегровані математичні програмні системи для науково-технічних обчислень: Eureka, MatLab, Mathcad, Maple, Mathematica, Statistica тощо. Велика кількість подібних розробок свідчить про значний інтерес до них в усьому світі й швидкий роз-виток комп’ютерних математичних систем.

Широку й заслужену популярність ще в середині 80-х років за-служили інтегровані системи для автоматизації математичних об-числень класу Mathcad, розроблені фірмою MathSoft (США).

Версію для ознайомлення можна скачати за посиланням:


http://www.ptc.com/products/mathcad/mathcad-prime-1-0/free-trial.htm

Mathcad. Огляд середовищаMathcad є математичним редактором, що дозволяє здійснюва-

ти різноманітні наукові й інженерні розрахунки, починаючи від елементарної арифметики й закінчуючи складними реалізаціями чисельних методів.

Основні можливості пакета Mathcad: y математичні вирази й текст уводять за допомогою формульного

редактора Mathcad, що за можливостями і простотою викорис-тання не поступається, наприклад, редактору формул, вбудо-ваному в Microsoft Word;

y математичні обчислення виконуються негайно, відповідно до введених формул;

y побудова графіків різних типів (на вибір користувача) з бага-тими можливостями форматування, що вставляються безпо-середньо в документи Mathcad;

y можливе введення та виведення даних у файли різних форматів;

y документи можуть бути роздруковані безпосередньо з Mathcad у тому вигляді, що користувач бачить на екрані комп’ютера, або збережені у форматі RTF для подальшого редагування в більш потужних текстових редакторах (наприклад, Microsoft Word);

y можливе збереження документів у форматі веб-сторінки; y під час виконання обчислень можна миттєво одержати різ-

номанітну довідкову математичну інформацію, а система допомоги й вбудовані електронні книги допомагають швидко відшукати потрібну довідку або приклади тих або інших обчислень.До складу Mathcad належать кілька інтегрованих між собою

компонентів: y потужний текстовий редактор для введення й редагування як

тексту, так і формул; y обчислювальний процесор — для здійснення обчислень від-

повідно до введених формул; y символьний процесор, що є, по суті, системою штучного інте-

лекту. Сполучення цих компонентів створює зручне середовище для

різноманітних математичних обчислень і водночас документуван-ня результатів роботи.


Усього в середовищі Mathcad п’ять одиниць вимірювання: y довжина; y маса; y час; y заряд; y абсолютна температура.

Головне вікно Mathcad:

Як видно з рисунка, існують дві головних панелі: Стандарт-на та Форматування, інтерфейс яких нагадує звичний Microsoft Office.

Математична панель (Вид → Інструменти → Математик1):

Вона може бути розташована нижче головного меню і надає можливість швидко вводити математичні оператори. Якщо ви утримуєте впродовж певного часу покажчик миші на одній із кно-пок вказаної панелі, то побачите коротку підказку про призначен-ня цієї кнопки. Можна увімкнути показ додаткових панелей (див. рис. 1):

y панель Арифметика — шаблони арифметичних операцій; y панель Графіки — шаблони побудови графіків; y панель Матриці — робота з матрицями й векторами; y панель Обчислення — деякі оператори обчислення; y панель Матаналіз — оператори математичного аналізу; y панель логіки — логічні оператори; y панель Програмування — інструменти (шаблони програ-

мування й алгоритмічні конструкції; y панель Грецький алфавіт — символи грецького алфавіту;

y панель Символи — символьні оператори.


Рис. 1

Принципи роботи з формулами в Mathcad подібні до принципів роботи редактора формул у MS Word.

Під час роботи з Mathcad’ом усі математичні вирази мають при-родний, звичайний вигляд, такий, начебто ви працюєте з ними, використовуючи аркуш паперу та олівець. Робота здійснюється в межах робочого аркуша, на якому рівняння і вирази відобража-ються графічно, на противагу текстовому запису в мовах програ-мування. До робочого аркуша можна вставляти текст, математичні вирази, графіки. Для створення документів-програм використову-ють принцип WYSIWYG (What You See Is What You Get — «що ба-чиш, те й отримуєш»).

Слід відзначити, що у Mathcad’і використовується мова мате-матики. Наприклад, у мовах програмування розв’язок квадратно-го рівняння має вигляд, подібний до цього:

x=(-B+SQRT(B^2-4*A*C))/(2*A).В електронних таблицях розв’язок рівняння, введеного в ко-

мірку, виглядає так: =(-B1+SQRT(B1*B1-4*A1*C1))/(2*A1).У Mathcad’і згаданий розв’язок має звичайний вигляд, такий

самий, як і в математичних книгах:


xb b a c

a=

− + − ⋅ ⋅⋅

2 4

2.

Рівняння та графіки Mathcad «живі». Можна змінити будь-які дані, змінні або рівняння — і Mathcad відразу переобчислить мате-матичні вирази та перерисує графіки.

Уведення математичних виразів та текстуУкажіть мишею на порожнє місце робочого аркуша та наберіть

на клавіатурі: 1+, потім наберіть 2, а потім натисніть клавішу із символом рівності «=», щоб побачити результат. Якщо ви вкажете покажчиком миші поза областю, що редагується, то побачите:

1 + 2 = 3.

Зрозуміло, що можна здійснювати більш складні обчислення. Для введення основних операторів користуйтеся клавішами «+», «–», «*», «/», «^» та/або кнопками арифметичної палітри, яку можна викликати, натиснувши однойменну кнопку математичної панелі.

Форматування математичних виразів та текстуМожна дуже легко модифікувати формати математичних вира-

зів та тексту в робочому аркуші. Ви можете також встановити за умовчанням шрифти, їх розміри та стилі. Зазаначені атрибути ви-

водяться на панелі форматування:

У текстовій області виділіть фрагмент, який ви хочете формату-вати по-іншому. Він буде відображатися на екрані в оберненому ко-льорі. Тепер ви можете для виділеного фрагмента змінити шрифт, його розмір, накреслення (напівжирний, курсив, підкреслений тощо) за допомогою відповідних кнопок.

Учні виконують комплекс вправ для зняття м’язового напру-ження.

V. ЗАСТОСУВАННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

�Практичне завданняІнструктаж із техніки безпеки.Учні виконують комплекс вправ для зняття зорової втоми

(через 15 хвилин після початку роботи).

Інструктивна картка1. Запустити середовище Mathcad.2. Проаналізувати структуру, розташування головних кнопок,

принципи увімкнення додаткових панелей.


3. Навчитися виконувати арифметичні операції.4. Створити в головному вікні аналог таблички множення.5. Зберегти документ під іменем Tabl1 C:\11 form\Matem.

Учні звітують про виконання завдання, за потреби вчитель надає допомогу, аналізує помилки, вказує на недоліки.

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель оцінює роботу учнів на уроці.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати конспект уроку та відповідний розділ підручника.

2. Обчислити: sin2

9, cos

1

4. Оформити розв’язання задач у тек-

стовому редакторі.

УРОК № 2

Тема. Автоматизація математичних обчислень.Практична робота № 1 «Автоматизація математичних обчислень»Мета:сформувати поняття:

y автоматизація обчислень;пояснити:

y послідовність дій під час обчислення значень арифметичних виразів;формувати навички:

y використовувати програмні засоби для здобування необхідних навчальних даних; y здійснювати в середовищі математичного процесора арифметичні обчислення; y здійснювати в середовищі математичного процесора обчислення з використанням вбу-

дованих функцій;формувати:


y уважність, дисциплінованість під час роботи на ПК.Тип уроку: засвоєння нових знань. Базові поняття й терміни: автоматизація обчислень, математичний вираз, визначен-ня змінних.


І. Організаційний етап . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–3 хв ІІ. Перевірка домашнього завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . 2–3 хв ІІІ. Актуалізація опорних знань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3–5 хв IV. Мотивація навчальної діяльності . . . . . . . . . . . . . . . 5–10 хв


V. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу . . . 10–15 хв 1. Загальні принципи роботи. 2. Уведення математичних виразів і тексту. 3. Побудова математичних виразів. 4. Визначення змінних. 5. Приклади розв’язування деяких математичних вправ. VI. Застосування знань, умінь та навичок . . . . . . . . . . 10–15 хв VII. Підбиття підсумків уроку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2–3 хв VIII. Домашнє завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв

Хід уроку


ІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Пропонуємо учням назвати додаткові панелі, указати їх при-значення, описати основні елементи (кнопки) на панелях та по-ставити у відповідність кнопкам панелі Математика допоміжні

панелі.

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

�Прийом «Мозкова атака» Цей прийом полягає в колективній творчій роботі з роз-

в’язування певної проблеми. Усіх учнів об’єднує спільна робота над пошуком істини.


Постановка питання: «Як полегшити трудомісткий процес об-числення?»

V. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Загальні принципи роботиУ будь-яке місце вашого робочого аркуша можна вставляти

будь-який текст. Для цього встановіть курсор-хрест у потрібне місце та введіть з клавіатури символ подвійних лапок. Після цьо-го буде утворена текстова область, у якій ви можете друкувати що завгодно так, як у звичайному текстовому процесорі. Зауважимо, що в разі збільшення текстової області збільшується також і чор-ний прямокутник, що оточує її. Після закінчення введення тексту клацніть покажчиком миші поза цим прямокутником, він зникне і ви зможете продовжити введення математичних виразів.

Уведення математичних виразів і текстуУкажіть мишею на порожнє місце робочого аркуша та наберіть

на клавіатурі: 1+, потім наберіть 2, а потім натисніть клавішу із символом рівності «=», щоб побачити результат. Якщо ви вкажете покажчиком миші поза областю, що редагується, то побачите:

1 + 2 = 3.

Зрозуміло, що можна здійснювати більш складні обчислення. Для введення основних операторів користуйтеся клавішами «+», «–», «*», «/», «^» та/або кнопками арифметичної палітри, яку

можна викликати, натиснувши однойменну кнопку на мате-матичній панелі.

Побудова математичних виразівУкажіть курсором-хрестом на порожнє місце вашого робочого

аркуша та введіть такий рядок:f(x):x+6[пропуск]·(x^3[пропуск]-1).

Ви побачите: .

Коли ви натиснули пропуск перший раз, був селектований ви-раз x + 6 , і таким чином, коли ви натиснули потім знак множення, його дія розповсюдилася на весь згаданий вираз. Якщо б ви не на-тиснули пропуск перший раз, то мали б x x+ ⋅ −6 13 , що суттєво від-різняється від попереднього виразу.

Коли ви натиснули пропуск другий раз, був селектований вираз x3 . Отже, коли ви ввели –1, то дія віднімання була розповсюджена на весь вираз x3 . Порівняйте, що ви одержите, коли введете:

f(x):x+6·(x^3-1).


Це буде виглядати так: .

Як видно з прикладу, введення математичних виразів — спра-ва нескладна, але вимагає певної послідовності й чіткості. Відпо-відним чином відбувається і редагування виразів, при цьому зайві знаки стираються, а потрібні — дописуються. Дії аналогічні до ро-боти в текстових редакторах. Розуміння структури виразів допомо-же вам успішно редагувати їх.

Визначення зміннихЧасто буває необхідно визначити змінну, яка буде використову-

ватися в послідовних обчисленнях, а також присвоїти (надати) їй певне значення (символ «:=»). Коли ви набираєте на клавіатурі

символ двокрапки «:» (або натискаєте кнопку на арифметич-

ній палітрі), Mathcad виводить на екран символ «:=». Наприклад, установіть курсор-хрест у вільне місце робочого аркуша та введіть з клавіатури: age:23. Ви побачите: age := 23 .

Тепер можна використовувати визначену змінну у виразах:age:=23,age ⋅ =10 230 .Можна використовувати змінну для визначення іншої змінної:old := age • 10

old = 230.На практиці Mathcad найчастіше використовують учні для са-

моперевірки правильності розв’язання завдань або для обчислення математичних виразів без таблиць.

Приклади розв’язування деяких математичних вправ

1. Обчисліть: cos arctg2 2 2−( )( ) .

Розв’язанняОбчислювальний блок виглядатиме так:

cos(2-atan(–2))2 = 0.36

Ми дістанемо відповідь: 0,36.2. Обчисліть: tg tg tg tg9 63 81 27° − ° + ° − ° .

Розв’язанняОбчислювальний блок з урахуванням того, що градусна міра

кутів у Mathcad позначається deg, має вигляд:tan(9deg)–tan(53deg)+tan(81deg)-tan(27deg)=4.Очікувана відповідь. 4.


VI. ЗАСТОСУВАННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

Практична робота № 1 «Автоматизаціяматематичних обчислень»Інструктаж із техніки безпеки.

Учні виконують комплекс вправ для зняття зорової втоми (через 15 хвилин після початку роботи).

Інструктивна картка1. У середовищі Mathcad виконати математичні дії:1) Обчислити площу ромба, діагоналі якого дорівнюють 9 і 10 см.

(1

29 10 45⋅ ⋅ = см2)

2) Обчислити площу трапеції з основами 9 та 11 см і висотою 8 см.

(1

29 11 8 80+( )⋅ = см2)

3) Обчислити площу квадрата, якщо його діагональ дорівнює 8 см. ( x x2 2 28+ = ; 2 642x = ; x2 32= см2)

4) Обчислити площу трапеції, якщо її середня лінія дорівнює 11 дм, а висота — 10 дм. (11 ·10 = 110 дм2)

5) Обчислити площу паралелограма, якщо дві його сторони дорів-нюють 5 і 6 см, а кут між ними 30°. ( 5 6 30 15⋅ ⋅ ° =sin см2)

2. Результати продемонструвати вчителю та зберегти документ під іменем Tabl2 C:\11 form\Matem.


�Прийом «Доміно»

Пропонуємо учням 10–12 незакінчених фраз. Закінчення цих фраз написані на інших аркушах. Учням необхідно дібрати пра-вильні закінчення до цих фраз. Наприклад:

Програму Mathcad можна ви-користати в процесі вивчення окремих тем…

…простий текстовий редактор, математичний інтерпретатор і гра-фічний процесор.

Математичний процесор по-єднує в собі…

…математики.

VII. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ



VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати конспект уроку та відповідний розділ підручника.

2. Обчислити: f x y z x y xz, , sin cos( ) = + −( ) −2 2 2 , якщо x =1

4, y = 1 6, ,

z = 4 2, .

УРОК № 3

Тема. Побудова графіка функції з однією змінною.Практична робота № 2 «Побудова графіків функції»Мета:сформувати поняття:

y графік функції з однією змінною; y визначення функцій;

пояснити: y послідовність дій під час побудови графіків функцій з однією змінною;

формувати навички: y будувати графіки функцій з однією змінною; y використовувати програмні засоби для здобування необхідних навчальних даних;

формувати: y вміння чітко й лаконічно висловлювати думки;

виховувати: y уважність, дисциплінованість під час роботи на ПК.

Тип уроку: засвоєння нових знань, формування вмінь.Базові поняття й терміни: функція, графік функції з однією змінною.


І. Організаційний етап . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв ІІ. Перевірка домашнього завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . 2–3 хв ІІІ. Актуалізація опорних знань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8–10 хв IV. Мотивація навчальної діяльності . . . . . . . . . . . . . . . . 2–3 хв V. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу . . . 15–20 хв 1. Визначення функцій. 2. Побудова графіка функції. VI. Застосування знань, умінь та навичок . . . . . . . . . . .10–15 хв VII. Підбиття підсумків уроку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2–3 хв VIII. Домашнє завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв

Хід уроку





Виконання завдань

1. Виконайте дії: 1) 1 + 3 – 7;2) –(–2).2. Виконайте дії: 1) 1 · 2 · 3 · 4 · 5;2) 5 : 2.3. Виконайте дії: 1) 5!; 2) −10 .


Учитель. Під час розв’язування задач, у яких використову-ється побудова графіків різноманітних функцій, нерідко припус-каються помилки через неточність побудови, неврахування області визначення тощо.

Цих проблем можна уникнути, якщо скористатися спеціалізо-ваними програмами.


Визначення функційСинтаксис, який використовується для визначення функцій

у Mathcad’і, такий самий, як для визначення змінної. Наприклад, установіть курсор-хрест у вільне місце робочого аркуша та введіть

із клавіатури: f(x):x^2. Ви побачите: . Оператор присвою-

вання для визначення функції у Mathcad’і такий самий, як опера-тор присвоювання для змінної.

Визначивши функцію, ви можете використати її в різні способи:f 10 100( ) = — знайти значення функції в точці;

x: = 3 f x( ) = 9 — визначити значення аргумента та знайти від-

повідне значення функції f x( ) ; визначити область змінення аргу-

мента та одержати таблицю змінення функції f x( ) :

a:=0..3 f(a)

x:=3


g x f x( ) = ( ) +: 6 — визначити іншу функцію через f x( ) : g x( ) = 15 .Ви можете вводити функції з клавіатури, з палітри математич-

них операторів, а також використовувати сотні вбудованих функ-цій.

Побудова графіка функціїДля побудови графіка елементарної функції виконайте такі дії.

1. Визначте функцію з однією змінною, графік якої ви хочете по-будувати. Наприклад, побудуємо графік синуса:f x x( ) = ( ): sin (введіть з клавіатури f(x):sin(x)).

2. Визначте незалежну змінну для горизонтальної осі. Напри-клад:x : ..= 1 10 (введіть із клавіатури x:0;10).Утворіть на вільному місці шаблон для графіка, натиснувши

клавішу «@» (або застосувавши інші методи, описані вище), і на-друкуйте x у середній мітці горизонтальної та f(x) — у середній мітці вертикальної осей.

Хто знайомий із графіком функції sin x( ) , може зауважити, що одержаний графік досить грубий. Щоб згладити його, потрібно змі-нити область визначення змінної x , наприклад, на x : , . ..= 0 0 1 10 . Чим менший приріст аргумента (крок), тим більше значень функ-ції буде обчислюватися, тим більше точок буде наноситися на гра-фік. Оскільки Mathcad просто сполучає такі точки відрізками лі-ній, результуюча крива буде більш гладкою.

Щоб форматувати графік, двічі натисніть клавішу миші, вка-завши на графік (або виконайте команду Graph у меню Format..., а потім виберіть пункти X-Y Plot чи Polar Plot). З’явиться діалогове вікно форматування графіка, у якому ви можете задати найрізно-манітніші його параметри. Поекспериментуйте з різними формата-ми вашого графіка.


VІ. ЗАСТОСУВАННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

Практична робота № 2 «Побудова графіків функції»

Інструктаж із техніки безпеки.Учні виконують комплекс вправ для зняття зорової втоми

(через 15 хвилин після початку роботи).

Інструктивна картка1. Використовуючи середовище Mathcad, побудувати графіки

функцій:

1) y x= 2 ;

2) y x= 3 ;

3) y x= ( )cos ;

4) y x= ( )sin ;

5) y x x= ( ) +cos2 3 ;

6) y x x= −3 53 2 ;

7) y x= ( )arcsin ;

8) y x= 4 .



Спільно з учителем обговорюють проблеми, що виникли під час роботи. За потреби вчитель коротко коментує результати.

VІI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ


VIІI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати конспект уроку та відповідний розділ підручника.2. Побудувати графік функції:

1) f x x( ) = + 5;

2) f x x x( ) = + −2 14 454 3 ;

3) f x x x( ) = −2 3 .


УРОК № 4

Тема. Знаходження наближених значень розв’язків рівняньі систем. Практична робота № 3 «Знаходження розв’язків рівняньі систем рівнянь»Мета:сформувати поняття:

y наближений розв’язок; y оператор solve;

пояснити: y послідовність дій під час розв’язування рівнянь з однією змінною;

формувати навички: y використовувати програмні засоби для здобування необхідних навчальних даних;

формувати вміння: y чітко й лаконічно висловлювати думки; y розв’язувати в середовищі математичного процесора рівняння з однією змінною та

системи рівнянь із двома змінними;виховувати:

y уважність, дисциплінованість під час роботи на ПК.Тип уроку: засвоєння нових знань, формування вмінь.Базові поняття й терміни: наближений розв’язок, ОДЗ, оператори solve, insert Matrix,

функція root.


І. Організаційний етап . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв ІІ. Перевірка домашнього завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв ІІІ. Актуалізація опорних знань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2–3 хв IV. Мотивація навчальної діяльності . . . . . . . . . . . . . . . 5–10 хв V. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу . . . 10–15 хв 1. Розв’язування рівнянь. 2. Приклади розв’язування рівнянь. 3. Приклади розв’язування систем рівнянь. VI. Застосування знань, умінь та навичок . . . . . . . . . . 10–15 хв VII. Підбиття підсумків уроку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2–3 хв VIII. Домашнє завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв

Хід уроку





�Фронтальне опитування1. Опис середовища Mathcad. 2. Уведення математичних виразів та тексту в Mathcad.3. Форматування математичних виразів та тексту в Mathcad.4. Побудова графіків у Mathcad.



в’язування певної проблеми. Всіх учнів об’єднує спільна робота над пошуком істини.

Можливі запитання 1. Чи можна розв’язати рівняння за допомогою комп’ютера?2. Як найточніше перевірити розв’язання рівняння?3. Чи можна розв’язати рівняння, не знаючи способу розв’язання?


Учитель. З Mathcad’ом можна розв’язувати широкий спектр задач — від найпростіших до дуже складних — чисельно або сим-вольно. Як уже було досліджено, можна також візуалізувати функ-ції та дані за допомогою дво- та тривимірних графіків.

На сьогоднішньому уроці будемо вивчати, як за допомогою ма-тематичного процесора розв’язати рівняння чи навіть їх системи.

Розв’язування рівняньРозглянемо одне алгебраїчне рівняння з одним невідомим x: f x( ) = 0 , (1)наприклад,

sin x( ) = 0 .Для розв’язування таких рівнянь Mathcad має вбудовану функ-

цію root, що, залежно від типу задачі, може містити або два, або чотири аргументи й, відповідно, працює трохи по-різному.

root ,f x x( )( );

root , , ,f x x a b( )( );

f x( ) — скалярна функція, що визначає рівняння (1);

x — скалярна змінна, щодо якої розв’язується рівняння;

a , b — межі інтервалу, всередині якого відбувається пошук

кореня.


Перший тип функції root вимагає додаткового задавання по-чаткового значення (guess value) змінної x . Для цього потрібно по-передньо привласнити x деяке число. Пошук кореня здійснювати-меться поблизу цього числа. Таким чином, присвоювання початко-вого значення вимагає апріорної інформації про зразкову локалізацію кореня.

Наведемо приклад розв’язування найпростішого тригономе-тричного рівняння sin x( ) = 0 , корені якого відомі заздалегідь.

Пошук кореня нелінійного алгебраїчного рівняння:

Графічне розв’язання рівняння sin x( ) = 0

Графік функції f x x( ) = ( )sin і положення знайденого кореня зо-бражені на рисунку. Зверніть увагу, що, хоча рівняння має нескін-ченну кількість коренів x npn i= ( n = ± ±0 1 2, , ,... ), Mathcad знахо-дить (із заданою точністю) тільки один із них, x0 , що лежить най-


ближче до x = 0 5, . Якщо задати інше початкове значення, наприклад x = 3 , то розв’язком буде інший корінь рівняння — x pi1 = тощо. Таким чином, для пошуку кореня засобами Mathcad потрібна його попередня локалізація. Це пов’язано з особливостями вибраного числового методу, що називається методом січних:

y початкове наближення прийняти за нульові наближення до кореня: x x0 = ;

y вибрати крок h x= TOL і визначити перше наближення до кореня x x h1 0= + . Якщо x = 0 , то приймається h = TOL;

y через ці дві точки провести січну — пряму лінію, що перетинає вісь x у деякій точці x2 . Ця точка приймається за друге наб-лиження;

y нову січну провести через першу й другу точку, тим самим визначаючи третє наближення тощо;

y якщо на якому-небудь кроці виявляється, що рівняння

виконане, тобто f x( ) < TOL, то ітераційний процес

переривається і x видається як розв’язок.

Ілюстрація методу січнихРезультат, зображений на рисунку, отриманий для похибки об-

числень, якій з метою ілюстративності попередньо привласнили значення TOL = 0,5. Тому для пошуку кореня з такою невисокою


точністю виявилося досить однієї ітерації. В обчисленнях похибка TOL = 0,001 була встановлена за умовчанням, і розв’язок, виданий числовим методом, знаходився набагато ближче до істинного поло-ження кореня x = 0 . Іншими словами, чим менша константа TOL, тим ближчим до нуля буде значення f x( ) у знайденому корені, але тим більше часу буде витрачено обчислювальним процесором Mathcad на його пошук.

Приклади розв’язування рівнянь

1. Розв’яжіть рівняння x x2 4 1 0−( ) + = .

Розв’язання Обчислювальний блок має вигляд:

x x x2 4 1 0

2

2

1

−( ) + = → −−

solve, .

Слід зауважити, що отримане значення x = −2 — це сторонній корінь.

Відповідь. –1, 2.

2. Розв’яжіть рівняння: 4 7 2

5 60

2

2

x x

x x

− −− +

= .

Розв’язання

Обчислювальний блок:

4 7 2

5 60

1

4

2

2

⋅ − ⋅ −− ⋅ +

= → −

x x

x xxsolve, .

Слід зауважити, що значення x = 2, яке перетворює на нуль і чисельник, і знаменник лівої частини, відкинуто.

Відповідь. −1

4.

Приклади розв’язування систем рівнянь

1. Розв’яжіть систему рівнянь:

x yx

y

x y x

y

+ + =

+( )=

9

20

,

.



Під час розв’язування систем мітки заповнюються інструмен-том Insert Matrix.


x yx

y

x y x

y

x

y

+ + =

+( )⋅=

→

9

20

10

3

2

34 1

solve,

.

Доповнення рівняння його ОДЗ дозволяє виключити сторонні

корені. Обчислювальний блок для розв’язування рівняння

x x2 4 1 0−( ) + = , розглянутого вище, в цьому випадку набуває ви-

гляду:

x x

xx

2 4 1 0

1

2

1

−( )⋅ + =

≥ −

→−

solve,

і сторонніх коренів не має.Оператор solve можна застосувати і для розв’язування нерівно-

стей.Це корисно в разі знаходження області визначення функції.Наприклад, знайдіть область визначення функції

y xx

= − −56

.



56

00

2 3− − ≥ →

<≤ ⋅ ≤

xx

xx

x xsolve, .

Відповідь. x ∈ −∞( ) ∪[ ]; ;0 2 3 .


Практична робота № 3 «Знаходження розв’язків рівняньі систем рівнянь»Інструктаж із техніки безпеки.

Учні виконують комплекс вправ для зняття зорової втоми (через 15 хвилин після початку роботи).


Інструктивна картка1. Використовуючи середовище Mathcad, розв’язати рівняння та

системи.(Кількість та складність завдань визначає вчитель залежно від

конкретного класу (учнів)).

Рівняння Системи рівнянь

1) cosπxx

=5

;

2) log log1

2

2210 24 0x x− + < ;

3) cosπx x

2 6= ;

4) x x x4 7 0− − =

y x

x y a

− =

+ +( ) =

3 2

162 2

,

,

при a = 1 та при a = 3


�Прийом «Дерево розв’язків» Учні об’єднуються у три або чотири групи з однаковою кількіс-

тю учасників. Кожна група обговорює запитання й робить записи на своєму «дереві» (аркуш ватману). Потім групи міняються місця-ми і дописують на деревах сусідів свої ідеї.

Орієнтовні запитання1. Які недоліки має розв’язування рівнянь за допомогою матема-

тичного процесора порівняно з традиційними способами?2. Наскільки точний розв’язок рівняння у середовищі Mathcad?3. Які можливі неточності виникають під час розв’язування рів-

нянь чи їх систем?4. Які переваги має розв’язування за допомогою математичного

процесора над традиційними способами?Учні виконують комплекс вправ для зняття м’язового напру-

ження.




1. Опрацювати конспект уроку та відповідний розділ підручника.2. Розв’язати рівняння:

1) x x2 17 180 0+ − = ;

2) x x2 10 16 0− + = .


3. Розв’язати системи рівнянь:

1) y x

y x

− =− =

5 1

13 232

,

;

2) x y

x y

+ =− = −

2 8

3 52

,

.

УРОК № 5

Тема. Розв’язування задач на пошук екстремумівМета:сформувати поняття:

y екстремум;пояснити:

y принципи розв’язування задач на пошук екстремумів;формувати навички:

y знаходити з використанням засобів математичного процесора екстремуми функцій з од-нією змінною;

y використовувати програмні засоби для здобування необхідних навчальних даних;формувати:


y уважність, дисциплінованість під час роботи на ПК.Тип уроку: засвоєння нових знань, формування вмінь. Базові поняття й терміни: екстремум, вбудовані функції.


І. Організаційний етап . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .1–3 хв ІІ. Перевірка домашнього завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . .1–2 хв ІІІ. Актуалізація опорних знань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5–10 хв IV. Мотивація навчальної діяльності . . . . . . . . . . . . . . . 5–10 хв V. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу . . . 10–15 хв 1. Пошук екстремуму функції з однією змінною. 2. Приклад знаходження екстремуму. VI. Застосування знань, умінь та навичок . . . . . . . . . . 10–15 хв VII. Підбиття підсумків уроку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2–3 хв VIII. Домашнє завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв

Хід уроку





�Прийом «Карусель»Утворюємо два кола учнів: внутрішнє й зовнішнє. Внутрішнє

коло — це учні, які сидять нерухомо, а зовнішнє — учні через кож-ні 30 с змінюються. Таким чином, вони встигають проговорити за кілька хвилин декілька тем і спробувати переконати у своїй право-ті співрозмовника.

На обговорення виносимо запитання математичного характеру — учням пропонуємо пригадати та вказати способи знаходження екстремумів (за допомогою першої та другої похідних), означення максимуму та мінімуму.


Учитель. Як було зазначено, математичний процесор допо-магає розв’язати багато математичних задач. Зокрема, ми вже роз-глянули, як побудувати графіки функцій.

А які дослідження, що стосуються функцій та їх графіків, ви вивчали?

Очікувані відповіді учнів: y знаходження областей визначення та значень; y знаходження проміжків зростання/спадання; y знаходження екстремумів; y знаходження проміжків монотонності.


Пошук екстремуму функції з однією змінною Пошук екстремуму функції передбачає розв’язування задачі на

знаходження локального і глобального екстремуму. За допомогою вбудованих функцій розв’язується тільки задача пошуку локаль-ного екстремуму. Щоб знайти глобальний максимум (або мінімум), потрібно спочатку обчислити всі їх локальні значення і потім ви-брати найбільший (найменший) або заздалегідь просканувати з де-яким кроком задану область, щоб виділити з неї найбільші (най-менші) значення функції і здійснити пошук глобального екстрему-му, вже знаходячись поблизу нього.

Для пошуку локальних екстремумів є дві вбудовані функції, які можна застосовувати як у межах обчислювального блоку, так і автономно.


Minimaze , ,...,′( )f x xM1 — вектор значень аргументів, при яких функція досягає мінімуму;

Maximaze , ,...,′( )f x xM1 — вектор значень аргументів, при яких функція досягає максимуму, де:

f x xM1,...,( ) — функція;x xM1,..., — аргументи, за якими проводиться мінімізація (мак-

симізація).Усім аргументам функції f слід заздалегідь привласнити деякі

значення, причому ті змінні, за якими проводиться мінімізація, сприйматимуться як початкові наближення.

Приклад знаходження екстремуму

f x x x x( ) = − ⋅ − ⋅ +: .4 3 20 5 28 140x : .= 0 3Maximaze , .f x( ) = − × −7 448 10 10



(через 15 хвилин після початку роботи). Інструктивна картка

1. Запустити математичний процесор. 2. Для функцій, графіки яких були побудовані на минулому уро-

ці, знайти екстремуми.3. Файл з отриманими результатами зберегти під іменем Tabl5

C:\11 form\Matem.4. Перевірити отримані результати, зіставивши їх із графіком від-

повідної функції.5. Про виконання завдань прозвітувати вчителеві.


�Прийом «Броунівський рух»Броунівський рух орієнтується на рух учнів по всьому кабінету

з метою зібрати інформацію із запропонованої теми. Тема «Екстремуми в середовищі математичного процесора»Орієнтовні запитання

1. Чи завжди існує екстремум?2. Для яких функцій екстремумів немає?3. Які результати отримаємо в середовищі математичного проце-

сора у випадку, коли екстремумів немає?


За потреби для знаходження правильної відповіді учні можуть використати середовище математичного процесора та перевірити свої припущення чи твердження.




1. Опрацювати конспект уроку та відповідний розділ підручника.2. Знайти екстремуми функцій і побудувати їх графіки: 1) f x x( ) = + 5;

2) f x x x( ) = + −2 14 454 3 ;

3) f x x x( ) = −2 3 .

УРОК № 6

Тема. Додаткові можливості математичного процесораМета: повторити поняття:

y матриця; y інтеграл; y анімація;

пояснити принципи: y обчислення сум та інтегралів; y обчислення матриць;

формувати навички: y утворення анімації для візуалізації результатів у часі;

формувати вміння: y використовувати програмні засоби для здобування необхідних навчальних даних; y чітко й лаконічно висловлювати думки;


Тип уроку: засвоєння нових знань, формування вмінь. Базові поняття й терміни: інтеграл, анімація, матриця.


І. Організаційний етап . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв ІІ. Перевірка домашнього завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . 2–3 хв ІІІ. Актуалізація опорних знань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3–5 хв IV. Мотивація навчальної діяльності . . . . . . . . . . . . . . . 5–10 хв


V. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу . . . 10–15 хв 1. Обчислення сум та інтегралів. 2. Обчислення з матрицями. 3. Утворення анімації для візуалізації результатів у часі. VI. Застосування знань, умінь та навичок . . . . . . . . . . 10–15 хв VII. Підбиття підсумків уроку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2–3 хв VIII. Домашнє завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв

Хід уроку




�Фронтальне опитування1. Що таке середовище математичного процесора?2. Які програми об’єднує в собі математичний процесор?3. У чому полягає процес автоматизації математичних обчислень?4. Як відбувається побудова графіка функції з однією змінною?5. Чи можна організувати отримання розв’язків рівнянь і систем

рівнянь у середовищі математичного процесора?



в’язування певної проблеми. Учнів об’єднує спільна робота над по-шуком істини.

Постановка питання: «Які математичні дії чи процедури ви хо-тіли б організувати в середовищі математичного процесора?»


Обчислення сум та інтегралівЗа допомогою курсора-хреста укажіть місце на вашому робочо-

му аркуші, куди ви вводитимете математичний вираз. Укажіть ми-

шею на кнопку — Палітра математичного аналізу — матема-

тичної панелі та натисніть ліву кнопку миші. З’явиться відповідна палітра. Виберіть відповідну кнопку для обчислення суми чи інте-гралу. У виразі, що з’явився, введіть у мітки-заповнювачі потрібні


дані та натисніть клавішу «=» для одержання результату обчис-лень.

12 7182818

0

10

nn !.

=∑ = ;

1

1 20 785

0

1

+=∫

xdx . .

Кнопки панелі Матаналіз надають змогу також здійснювати об-числення меж, добутків, диференціалів.

Обчислення з матрицями

Укажіть мишею на кнопку — Палітра векторів та матриць —

математичної панелі та натисніть ліву кнопку миші. З’явиться відпо-відна палітра. Натисніть на ліву верхню кнопку цієї панелі, виберіть кількість рядків і стовпців та введіть у мітки-заповнювачі потрібні дані.

Можна також вибрати команду Matrix у меню Insert.Натисніть клавішу «=» для одержання результату обчислень.

A := −−

4 5 1

5 0 12

7 2 8

.

Щоб обчислити обернену матрицю, введіть з клавіатуриA^-1=.


A− =− −

− −

1

0 074 0 117 0 184

0 135 0 12 0 163

0 031 0 132 0 077

. . .

. . .

. . .

.

Щоб знайти визначник матриці, введіть з клавіатури «|» або на-тисніть відповідну кнопку на палітрі векторів та матриць:

A = 326 .

Утворення анімації для візуалізації результатів у часіБудь-яка частина робочого аркуша в Mathcad’і може бути ані-

мована за допомогою команди Animate в меню View. Після появи діалогового вікна Animate виділіть мишею область у вашому робо-чому аркуші, задайте параметри анімації та збережіть відповідний файл. Виділена область повинна містити системну змінну FRAME (див. рисунок нижче), за допомогою якої і здійснюється анімація. Mathcad дозволяє програвати та зберігати анімацію як стандарт-ний Windows AVI-файл.




1. Запустити середовище математичного процесора.2. Створити матрицю A :

A := −− −

5 5 9

5 8 12

7 2 8

.


3. Обчислити вивченим способом обернену матрицю та визначник матриці А.

4. Обчислити вивченим способом інтеграл cosxdx0

π

∫ .

5. Файл з отриманими результатами зберегти під іменем Tabl6 C:\11 form\Matem.

6. Про виконання завдань прозвітувати вчителеві.Учні виконують комплекс вправ для зняття м’язового напру-

ження.

�Прийом «Дерево розв’язків»Учні об’єднуються в три або чотири групи з однаковою кіль-

кістю учнів. Кожна група обговорює питання «Можливості мате-матичного процесора» й робить записи на своєму «дереві» (аркуш ватману), потім групи міняються місцями і дописують на деревах сусідів свої ідеї.

Слід зазначити, що в цьому випадку учні дописують не тільки ідеї, а й вивчені факти та дані.




1. Опрацювати конспект уроку та відповідний розділ підручника.2. Розв’язати систему лінійних рівнянь:

4 5 7 5 165

2 3 15

9 4 194

1 2 3 4

1 2 3 4

1 3 4

1 2

x x x x

x x x x

x x x

x x

− + + =+ − − = −+ − =

−

,

,

,

−− − = −

2 3 193 4x x .

ІІ. ПРОГРАМНІ ЗАСОБИ ДЛЯ ПІДТРИМКИ НАВЧАННЯ ФІЗИКИ, ХІМІЇ ТА БІОЛОГІЇ (2 ГОД)

УРОК № 7

Тема. Огляд програмних засобів для підтримки навчанняпредметів природничого циклуМета:сформувати поняття:

y програмний засіб; y інтерактивність;

пояснити: y принципи роботи з програмними засобами навчального призначення; y призначення й можливості використання програмних засобів навчання предметів

природничо-математичного циклу;формувати навички:

y аналізувати та розпізнавати види програмних засобів навчального призначення; y використовувати програмні засоби для здобування необхідних навчальних даних;



Тип уроку: засвоєння нових знань, формування вмінь. Базові поняття й терміни: програмний засіб, інсталяція, інтерактивність.


І. Організаційний етап . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв ІІ. Перевірка домашнього завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв ІІІ. Актуалізація опорних знань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3–5 хв IV. Мотивація навчальної діяльності . . . . . . . . . . . . . . . . 2–3 хв V. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу . . . . 5–10 хв 1. Програмні засоби навчального призначення. 2. Класифікація програмних засобів навчання предметів. 3. Негативні наслідки активного використання комп’ютерних

технологій у навчанні. 4. Вибір програмних засобів навчання предметів. VI. Первинне закріплення знань . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10–15 хв VIІ. Застосування знань, умінь та навичок . . . . . . . . . . 15–20 хв VIIІ. Підбиття підсумків уроку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2–3 хв IX. Домашнє завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–3 хв


Хід уроку




Учитель. Розглянемо можливі варіанти використання комп’-ютера в процесі навчання, провівши класифікацію за типами на-вчальних програм.

�Вправа «Дерево розв’язків»Учні пропонують варіанти відповідей на запитання: «Як можна

використати комп’ютер у навчальному процесі?»Власні варіанти відповідей учні записують на стікерах (стіке-

ри прикріплюють до дерева, заповнюючи дерево розв’язків). Учні колективно обговорюють відповіді, залишаючи лише правильні і точні.


�Бесіда з орієнтовними запитаннями1. Які джерела знань ви використовуєте під час виконання до-

машнього завдання?2. Як ви готуєтеся до написання реферату, контрольної роботи?


Програмні засоби навчального призначенняОтже, коли ви виконуєте домашнє завдання, добираєте матері-

ал для написання реферату, готуєтеся до контрольної роботи, вам потрібні різноманітні джерела інформації: підручники та збірники завдань, атласи, словники, хрестоматії, колекції фотографій тощо. Для виконання навчальних завдань ви використовуєте й різнома-нітні електронні засоби. Це можуть бути ресурси Інтернету, елек-тронні енциклопедії, галереї зображень, а також прикладні про-грами загального призначення для здійснення обчислень (напри-клад, Калькулятор), підготовки рефератів (наприклад, текстовий процесор Word), створення та редагування рисунків (наприклад, графічний редактор Paint) тощо.

Водночас існує цілий ряд програм, які безпосередньо призна-чені для забезпечення навчання. Такі програми називають про-грамними засобами навчального призначення, або педагогічними програмними засобами (ППЗ, ЕЗНП). Прикладами таких програм є Програмно-методичний комплекс «Таблиця Менделєєва», Елек-тронний посібник «Біологія 8–9», Програмне середовище «Система


лінійних рівнянь» та інші, які ви могли використовувати на уроках і під час підготовки до навчальних занять у попередніх класах.

Перевагою програмних засобів навчального призначення порів-няно з традиційними засобами навчання є наявність зручних у ви-користанні засобів візуалізації навчального матеріалу: статичне та динамічне подання об’єктів, процесів, явищ, їх складових, гра-фічне подання закономірностей і результатів, проведених учнем експериментів, дослідів, розв’язків задач. Однією з переваг ППЗ є швидкий зворотний зв’язок між користувачем і засобами ІКТ, який забезпечує реалізацію діалогу між учнем і вчителем, між учнем і програмним навчальним середовищем. Такий зворотний зв’язок називають інтерактивністю програмного засобу. Завдяки використанню ППЗ, навчання може здійснюватись у тому темпі, який найбільше задовольняє учнів.

Класифікація програмних засобів навчання предметівПедагогічні програмні засоби можна розподілити на такі групи:

y електронні посібники; y електронні (віртуальні) практикуми: y віртуальні лабораторії; y електронні тренажери; y електронні задачники; y електронні засоби контролю навчальних досягнень учнів; y мультимедійні засоби ілюстративного і довідникового

спрямування; y електронні атласи; y електронні хрестоматії; y електронні енциклопедії; y електронні словники.

Існують комбіновані ППЗ, у яких поєднані програмні засоби з різних груп.

Незалежно від типу педагогічного програмного засобу, можна передбачити наявність у ньому таких складових:

y меню програми, яке відображає зміст матеріалу в програмному засобі або надає доступ до його основних функцій;

y гіпертекстової системи навігації між блоками навчального або довідкового матеріалу;

y пошукової системи для швидкого звертання до потрібного блока;

y довідки з навчального матеріалу предмета або із засобів керування програмою.Залежно від типу ППЗ до його складу можуть належати:


y текстовий інформаційний блок; y колекція графічних зображень; y колекція аудіо- та відеоматеріалів; y блок виконання тренувальних вправ і практичних завдань; y контролюючий блок та ін.

Наприклад

Теоретичні блоки

Задачі для самостійної роботи


Віртуальні лабораторні роботи


Іменні та алфавітні покажчики

Вибір того чи іншого педагогічного програмного засобу зале-жить від навчального завдання, яке стоїть перед учнем. Напри-клад, готуючи повідомлення на урок історії, ви зможете шукати потрібні матеріали в електронному посібнику, хрестоматії, енци-клопедії або електронному атласі. Якщо ж вам потрібно підготу-ватися до контрольної роботи з хімії, корисно буде звернутися до віртуальної хімічної лабораторії, задачника або засобу контролю навчальних досягнень.

ППЗ можуть містити не тільки програмовий матеріал з пред-мета, а й додатковий, наприклад теоретичний матеріал, що вихо-дить за межі шкільної програми, задачі підвищеної складності, за-соби для проведення навчальних досліджень та ін. Це може бути


корисним під час підготовки до олімпіад та інших інтелектуальних і творчих змагань, написання робіт МАН тощо.

Негативні наслідки активного використання комп’ютерних технологій у навчанніТакож слід враховувати можливі негативні наслідки активного

використання комп’ютерних технологій у навчанні. Користуючись електронними засобами контролю навчальних досягнень, учні зви-кають до односкладних, стислих відповідей на запитання, що не-бажано під час усного опитування. В електронних посібниках не передбачена можливість роз’яснювати матеріал іншими словами, якщо учню не зрозуміле деяке формулювання, тому програма не може замінити в повній мірі роботу з учителем. Навчальний мате-ріал з окремих предметів в електронних засобах може виявитися застарілим, на це слід звертати увагу, користуючись ними.

Вибір програмних засобів навчання предметівЗа вибору того чи іншого програмного засобу слід зупинятися

на тих, що рекомендовані Міністерством освіти і науки України. Навчальний матеріал у них дібраний і структурований з урахуван-ням вимог шкільної програми, перевірений фахівцями на корек-тність і правильність наведених даних, відповідає педагогічним принципам.

Програмні засоби навчального призначення для вивчення різ-них предметів можна, наприклад, отримати безоплатно на сайті Острів знань (http://www.ostriv.in.ua) у розділі Сервіси → Файло-вий архів → Електронні засоби навчання.

VI. ПЕРВИННЕ ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ


(через 15 хвилин після початку роботи). Пропонуємо учням завдання.Використовуючи мережу Інтернет (згаданий сайт www.ostriv.

in.ua), з’ясувати, які програмні засоби навчального призначення доступні для скачування; проаналізувати, яких предметів вони мо-жуть стосуватись, як можуть бути використані в навчанні.

За відсутності доступу до Інтернету можна використовувати на-явні програмні засоби.

Учні звітують про результати досліджень, аналізують знайдене програмне забезпечення.



VII. ЗАСТОСУВАННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

�Виконання завданьУстановіть відповідність між групами програмних засобів та їх

описом.

Педагогічніпрограмні

засоби

Опис

1 Електронні по-сібники

А Електронні навчальні видання літературно-художніх, історичних та інших друкованих, музичних творів, творів образотворчого чи кіномистецтва або їх фрагментів

2 Електронні (вір-туальні) практи-куми

Б Електронні довідникові видання слов-ників державної або іноземних мов, що містять засоби пошуку мовних одиниць і доповнені можливістю прослуховувати фрагменти словника

3 Електроннізасобиконтролюнавчальнихдосягнень

В Електронні довідникові видання осно-вних відомостей з однієї чи кількох галузей знань і практичної діяльності, наведених у коротких статтях, доповне-них аудіо- та відеоматеріалами, засобами пошуку і добору довідникових матеріалів

4 Електронні атласи Г Електронні навчальні видання, які допо-внюють підручники та містять навчаль-ний матеріал з певного предмета, окре-мих розділів навчальної дисципліни, факультативного курсу або курсу за ви-бором, що найчастіше супроводжуються використанням мультимедійних засобів

5 Електронні слов-ники

Д Електронні колекції зображень різних об’єктів (карти, креслення, рисунки та ін.) із засобами навігації та пошуку

6 Електронні енци-клопедії

Е Електронні навчальні видання практич-них завдань і вправ

7 Електронні хрес-томатії

Ж Комп’ютерні програми, призначені для створення тестових завдань, проведення тестування та фіксування результатів


VIII. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учні звітують про результати роботи. Учитель аналізує діяль-ність учнів, оцінює їх роботу на уроці.

IX. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати конспект уроку та відповідний розділ підручника.2. Знайти в Інтернеті ще 2-3 програмні засоби будь-якого типу для

вивчення предмета природничого циклу.

УРОК № 8

Тема. Віртуальні лабораторії, інтерактивні моделі.Практична робота № 4 «Використання програмних засобів»Мета:сформувати поняття:

y віртуальний практикум; y математичний пакет;

пояснити: y особливості використання мультимедійних засобів;

формувати навички: y використовувати програмні засоби для здобування необхідних навчальних даних;



Тип уроку: засвоєння нових знань, формування вмінь. Базові поняття й терміни: віртуальний практикум, математичний пакет, експеримент,

лабораторія.


І. Організаційний етап . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–3 хв ІІ. Перевірка домашнього завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–3 хв ІІІ. Актуалізація опорних знань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3–5 хв ІV. Мотивація навчальної діяльності . . . . . . . . . . . . . . . . 2–3 хв V. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу . . . 15–20 хв 1. Особливості використання електронних посібників. 2. Особливості використання електронних (віртуальних) прак-

тикумів. 3. Особливості використання мультимедійних засобів довідни-

кового спрямування.

4. Робота з педагогічним програмним засобом «Фізика, 7 клас». VI. Застосування знань, умінь та навичок . . . . . . . . . . 15–20 хв VII. Підбиття підсумків уроку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2–3 хв VIII. Домашнє завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв

Хід уроку




�Фронтальне опитування1. На які групи можуть бути розподілені педагогічні програмні за-

соби? Охарактеризуйте кожну групу.2. Які складові наявні в усіх видах педагогічних програмних засо-

бів? Яке їх призначення?3. Які складові можуть бути наявні в програмному засобі залежно

від групи, до якої він належить?4. Які переваги та недоліки мають педагогічні програмні засоби

порівняно з традиційними?5. Яке призначення електронних посібників і з якою метою їх

можна використовувати?6. Які засоби належать до електронних (віртуальних) практику-

мів? Яке їх призначення та з якою метою їх можна використо-вувати?


Учитель. На основі яких факторів можна вибрати той чи ін-ший педагогічний програмний засіб?

Окрім тематики, принципи роботи з різними ППЗ можуть від-різнятись. Отже, потрібно вміти працювати з різними видами про-грамного забезпечення.


Особливості використання електронних посібниківЕлектронні посібники можна використовувати з метою повто-

рювати, розширювати та закріплювати матеріал, що був вивчений під час уроку, та самостійно вивчати новий матеріал.

Зазвичай головне меню програми містить перелік розділів по-сібника. Для переходу до ознайомлення зі змістом розділу потрібно


вибрати його назву, яка є гіперпосиланням на початкову сторінку розділу.

Електронний посібник може містить інформаційні блоки з тек-стовим матеріалом. Кожна сторінка тексту містить графічні зобра-ження. Вибір гіперпосилань у тексті сторінок приводить до відкри-вання вікон, що містять додаткові зображення або відеофрагменти, які уточнюють і доповнюють теоретичний матеріал.

До кожної теми пропонується добірка тестових запитань для са-моперевірки.

Особливості використання електронних (віртуальних) практикумівДо віртуальних практикумів належать програмні засоби, осно-

вним призначенням яких є надання можливостей застосувати на-буті знання на практиці під час здійснення тренувальної, дослід-ницької, експериментальної діяльності. До них належать віртуаль-ні лабораторії з фізики, хімії, біології, які містять інструкції для виконання лабораторних робіт, моделюють і контролюють хід їх проведення. Математичні дослідження можуть бути організовані з використанням прикладних математичних пакетів. У них реалі-зовані можливості виконання обчислень, побудови графіків функ-цій, знаходження наближених значень розв’язків рівнянь і систем рівнянь, обчислення площ геометричних фігур і об’ємів тіл та ін. (див. рис. 2)

Електронні тренажери імітують реальні ситуації та призначені для формування й вдосконалення техніки виконання певних дій. Електронні задачники не лише пропонують добірки задач із різних тем курсу для практичного розв’язування, а й забезпечують систе-му допомоги, звертання до довідкових джерел, рекомендації щодо ходу розв’язування задач, перевірку правильності виконання.


Рис. 2

Особливості використання мультимедійних засобів довідникового спрямуванняЕлектронні атласи, хрестоматії, енциклопедії містять структу-

ровану за темами добірку матеріалів певного виду або різних ви-дів. Ці засоби, як правило, мають можливості організації пошуку даних та їх друку.

Зазвичай електронний атлас містить добірки мап, схем, ілю-страцій. Щоб відкрити зміст, потрібно вибрати відповідну кнопку Зміст. За вибору теми зображення відповідної мапи виводиться в головному вікні.

Зображення можна збільшити, вибравши кнопку Збільшити (кнопка +), або зменшити, вибавши кнопку Зменшити (кнопка –).

Робота з педагогічним програмним засобом «Фізика, 7 клас» Версія від «Квазар-Мікро» 2005 р. доступна за адресою http://

ostriv.in.ua/index.php?option=com_remository&Itemid=1341&func=fileinfo&parent=folder&filecatid=33 . Для демонстрування вико-ристано ППЗ «Фізика 7» від «Контур плюс» 2007 р.

Щоб розпочати роботу з ППЗ, натисніть на відповідний ярлик на Робочому столі операційної системи. Відкриється список уроків (див. рис. 3).

Заголовок містить стандартний набір кнопок для керування ві-кном.

Розгорнути вікно програми на весь екран або повернути її в по-чатковий стан можна кнопкою .


Рис. 3

Для того щоб згорнути програму, натисніть , щоб вийти —

.Список уроків зберігає назву уроку, який під час попереднього

запуску програми переглядали останнім. Виберіть урок зі списку і натисніть

Почнеться перегляд уроку (див. рис. 4).У заголовку вікна відображається назва уроку, номер поточно-

го кроку, загальна кількість кроків.На екрані відображається демонстраційна частина уроку:

текст, анімації, рисунки, фотографії, аудіо- та відеофрагменти, які використовує вчитель під час проведення уроку або самостійної ро-боти учнів із використанням ППЗ.

Кожен урок складається з певної кількості кроків, а крок може складатися з декількох кадрів. Після кожного кроку та кадру пе-редбачено паузу.


Рис. 4

У нижній частині екрана розташовані кнопки для керування переглядом уроку. Якщо навести на кнопку курсор миші та поче-кати одну секунду, з’явиться підказка: коротка назва команди і по-єднання клавіш для її виклику.

Для послідовного перегляду всіх кроків використовуйте кноп-ку наступної дії, яка набуває різного вигляду залежно від того, який елемент кроку є наступним.

Ця кнопка може набувати такого вигляду:

1. — перехід на наступний крок або кадр.

2. — запуск відеофрагмента.

3. — триває перегляд відеофрагмента. Його можна

призупинити, натиснувши цю кнопку.


Перехід від одного до іншого кроку здійснюйте натисканням

(Page Down) та (Page Up) на клавіатурі комп’ютера.

Перехід від одного до іншого кадру здійснюйте натисканням

(Стрілка праворуч) та (Стрілка ліворуч).

Кнопки переходу доцільно використовувати, коли потрібно про-

пустити певний крок (чи кадр) або повернутися до попереднього.

У нижньому рядку екрана міститься також повзунок

, який фіксує поточний кадр. За

допомогою повзунка можна перейти до будь-якого кадру відеоф-рагмента; для цього курсором перетягніть повзунок праворуч (пе-рехід на кадр уперед) або ліворуч (перехід на кадр назад).

Регулювання гучності звукового супроводу відеофрагмента здійснюйте перетягуванням за допомогою курсора повзунка регу-

лятора гучності .

Для повного вимкнення звуку натисніть кнопку ; вона змі-

нить вигляд: . Повторне натиснення на цю кнопку відновить рівень звуку.

Якщо потрібно звернути увагу на різні сторони явища, вико-

ристовуйте символ для повторення віртуального досліду кілька разів.

�Тестові завданняДля перевірки набутих знань використовують тестові завдання.

Їх можна запропонувати учням під час проведення уроків, а також у вигляді тематичних тестувань.

Учневі надаються декілька варіантів відповідей на поставлене запитання. Він повинен вибрати правильну відповідь (див. рис. 5).

Вибір потрібно позначити, натиснувши курсором на кнопку з номером варіанта відповіді (ліворуч від вибраного варіанта). Кноп-ка «западе».

Можна вибрати інший варіант відповіді, для цього потрібно на-тиснути на кнопку з відповідним номером.

Після того як вибір зроблено остаточно, потрібно натиснути

кнопку (або ). З’явиться повідомлення, чи є нада-

на відповідь правильною.


Рис. 5

Якщо учень дав хибну відповідь, після повторного натискання

кнопки (або ) з’явиться правильна відповідь.

Для того щоб повідомлення про правильність наданої відповіді не

демонструвалося, після вибору варіанту відповіді натисніть (Page Down).

Наприкінці уроку можна переглянути зведені результати тес-тування.


Додаткові можливостіУ режимі перегляду уроку можна переглянути зміст уроку, а та-

кож примітки до нього. Для цього натисніть на відповідну кнопку.

Показати приміткиПоказати зміст


Щоб заховати додаткове вікно, повторно натисніть на цю кнопку.За допомогою закладки Зміст уроку можна одразу перейти до

потрібного кроку. Для цього активуйте курсором його назву.У вікні Примітки до кроку міститься короткий зміст вибраного

кроку.У полі приміток можна зберігати свої нотатки. Для цього вве-

діть необхідну інформацію і натисніть .

Для відмови від збереження натисніть . Якщо потрібно ви-далити раніше збережену інформацію, виділіть увесь текст (чи

його частину) і натисніть , а потім — для збереження вне-сених змін.

Для виведення текстової інформації на друк натисніть .Завершення роботи з уроком.Для того щоб повернутися до списку уроків, натисніть F3 або

меню Урок → Вибір уроку...Для виходу з ППЗ натисніть Alt + F4 або меню Урок → Вихід.


Практична робота № 4 «Використання програмних

засобів»Інструктаж із техніки безпеки.Учні виконують комплекс вправ для зняття зорової втоми


1. Завантажити з сайту Острів знань (http://www.ostriv.in.ua) з розділу Навчання → Шкільні предмети → Хімія → Електро-нні засоби для вивчення хімії програмно-методичний комплекс Таблиця Менделєєва.

y Проінсталювати комплекс на своєму комп’ютері. Ознайомити з довідкою щодо використання програми.

y Переглянути режими роботи програми. До якого типу ППЗ можна віднести цю програму?

y Навести три приклади використання програми для розв’язування навчальних завдань.

2. Завантажити з сайту Острів знань (http://www.ostriv.in.ua) з розділу Сервіси → Файловий архів → Електронні засоби на-вчання електронний (віртуальний) практикум із профільного предмета.

y Проінсталювати та запустити практикум на своєму комп’ютері. y Ознайомитися зі змістом програмного засобу.


y Виконати одне з практичних завдань. y Скласти інструкцію зі встановлення та використання електрон-

ного (віртуального) практикуму.3. Спільне завдання.

Запустити на виконання мультимедійний інтерактивний курс з профільного предмета, встановлений на комп’ютері.

y Розглянути зміст курсу. y Перейти до одного з розділів курсу. З’ясувати призначення еле-

ментів керування. Скласти їх опис. y Навести три приклади використання курсу для розв’язування

навчальних завдань.Учні виконують комплекс вправ для зняття м’язового напру-

ження.


Кожна група звітує про успішність виконання відповідної час-тини роботи.

Учитель аналізує діяльність груп, дає якісну характеристику поданої інформації.


Опрацювати конспект уроку та відповідний розділ підручника.

ТЕМА 2. ОСНОВИ АЛГОРИТМІЗАЦІЇ ТА ПРОГРАМУВАННЯ (28 ГОД)

І. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ПРОГРАМУВАННЯ. ЗАСОБИ ВІЗУАЛЬНОГО РОЗРОБЛЕННЯ ПРОГРАМ (9 ГОД)

УРОК № 9

Тема. Моделі та їх типи. Моделювання. Поняття алгоритму,властивості алгоритмів. Форми подання алгоритмівМета:сформувати поняття:

y модель, моделювання; y інформаційна модель; y комп’ютерне моделювання; y алгоритм; y властивості алгоритмів;

формувати: y на ocнoві життєвого досвіду учнів поняття про різновиди моделей та їх відображення; y поняття про класифікацію моделей; y уявлення про моделювання як методу пізнання; y уявлення про різні методи подання алгоритмів;

навчити: y будувати інформаційну модель задачі (об’єкта); y створювати графічні схеми алгоритмів;

формувати: y вміння чітко й лаконічно висловлювати думки; y загальні основи термінології теорії моделювання та алгоритмізації;


Тип уроку: засвоєння нових знань. Базові поняття й терміни: модель, моделювання, проект, проектування, алгоритм.


І. Організаційний етап . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв ІІ. Актуалізація опорних знань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2–5 хв ІІІ. Мотивація навчальної діяльності . . . . . . . . . . . . . . . . 2–3 хв


ІV. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу . . . 15–20 хв 1. Моделі та способи їх зображення. 2. Інформаційні моделі. 3. Комп’ютерне моделювання. 4. Етапи побудови комп’ютерної моделі. 5. Алгоритм. 6. Виконавець алгоритму. 7. Властивості алгоритмів. 8. Форми подання алгоритмів. 9. Алгоритми в житті людини. V. Застосування знань, умінь та навичок . . . . . . . . . . 10–15 хв VI. Узагальнення та усвідомлення набутих знань . . . . 10–15 хв VII. Підбиття підсумків уроку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–3 хв VIII. Домашнє завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв

Хід уроку


Привітання. Підготовка класу до занять. Учитель. Ви починаєте вивчати новий розділ інформатики —

«Основи алгоритмізації та програмування». Тема розрахована на 28 годин. Під час вивчення теми ви навчитеся створювати різнома-нітні алгоритми та програми, виконаєте ряд практичних завдань.

Сьогодні на уроці ми виконаємо практичну вправу «Пошук та аналіз» із використанням Інтернету, розглянемо теоретичний ма-теріал, будемо працювати в середовищі текстового редактора над створенням електронного конспекту.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

�Експрес-повторення1. З якими темами ми ознайомилися в 10 класі? 2. Які існують традиційні форми подання інформації? 3. Які ще види інформації ви знаєте? 4. Що таке алгоритм? 5. Що означає вираз «постановка задачі»?

IІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

�Вправа «Пошук та аналіз» Учні об’єднуються в групи.


ЗавданняВикористовуючи ресурси Інтернету, заповніть таблицю.

Проект Проектування Модель Моделювання

Означення, пояснення

Властивості (етапи)

Типи

Приклади

Заслуховування результатів (по одному учневі від групи + допо-внення від інших груп) та їх аналіз.

Варіанти відповідей учнів y Проект — сукупність документів — обчислень, креслень,

макетів, моделей тощо, необхідних для зведення споруд, виготовлення машин, приладів.

y Проектування — процес створення проекту, прототипу. У тех-ніці — розроблення проектної, конструкторської та іншої технічної документації.

y Модель — зменшена копія об’єкта. y Моделювання — процес створення моделі.

Проблемні запитання 1. Чим проект відрізняється від моделі? 2. Що передує — модель чи проект? 3. Чому б не досліджувати сам об’єкт, для чого створювати мо-

дель?

ІV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Моделі та способи їх зображенняЛюдина у будь-якій діяльності постійно користується моде-

лями. Діти грають іграшками — зменшеними копіями реальних об’єктів. Для гри використовують не тільки готові моделі, а й ство-рені власними руками з пластиліну, деталей конструктора. У шко-лі діти ознайомлюються з іншими моделями: аплікація, рисунок, креслення, глобус, моделі фізичних пристроїв тощо. У подальшому люди також використовують моделі — макет (проект) будинку, ав-томобіля, моделювання фізичних, хімічних явищ та процесів.

Спробуємо сформулювати означення моделі.Закінчіть речення: «Модель — це…» Учні записують власні

думки. Заслуховування та аналіз отриманих висловів.


Модель (від лат. modulus — міра, зразок, норма) — це прообраз, опис або зображення якогось об’єкта.

Моделлю може бути будь-який об’єкт, установка, явище або мисленєвий образ, за допомогою яких вивчають більш складні об’єкти.

Моделі використовують тоді, коли безпосередньо дослідити від-повідні об’єкти-оригінали складно або й неможливо. В іншому ви-падку моделі використовують для дослідження ще й неіснуючих об’єктів.

Крім матеріальних моделей (іграшки, глобуса, макета будин-ку), існують абстрактні моделі: описи, формули, зображення, схе-ми, креслення, графіки тощо. За допомогою математичних формул описують, скажімо, арифметичні операції, співвідношення в гео-метрії, закони руху і взаємодії тіл, хімічні формули ( S Vt= , C

3H

8,

c a b2 2 2= + , ...). Користуючись таблицями, графіками, діаграмами, можна відображати різноманітні явища, процеси закономірності й залежності реального світу.

Усі абстрактні моделі, які можна подати за допомогою набору знаків (геометричних фігур, символів, фрагментів тексту), — це знакові моделі. Для побудови знакової моделі потрібно знати зна-чення використовуваних знаків.

Абстрактні моделі, отримані внаслідок висновків, висловів на-зивають вербальними (від лат. verbalis — усний).

�Мозковий штурмСпробуємо провести класифікацію моделей: іграшка, макет

будинку, правила для учнів, твір на тему «Як би я був президен-том…», запис структури молекули води, відповідь на запитання: «Чи є життя у всесвіті?»

Модель

Абстрактні Матеріальні

Знакові Вербальні

Наведена класифікація моделей — це одна з найпростіших кла-сифікацій за способом створення. Можливі й інші класифікації, наприклад за предметною ознакою: фізичні, хімічні, моделі буді-вельних конструкцій, різних механізмів тощо.


Інформаційні моделіПід час вивчення інформатики нас цікавитимуть інформацій-

ні моделі, тобто такі, що стосуються інформаційних процесів. До якої із зазначених вище множин можуть належати ці моделі? По-перше, інформаційні моделі мають бути абстрактними, оскільки, як відомо, інформація — це нематеріальна категорія. По-друге, ін-формаційні моделі мають бути знаковими, тому що повідомлення зображують у вигляді знаків. Знакові моделі прийнято поділяти на математичні й інформаційні.

Математична модель — це модель, що описує об’єкт, явище чи процес мовою математики.

Інформаційна модель — це модель, що описує інформаційні процеси або містить інформацію про властивості і стан об’єктів, процесів, явищ.

До інформаційних моделей можна віднести тексти довідкових видань, енциклопедій.

Якщо модель формулюється таким чином, що її можна оброби-ти на комп’ютері, вона називається комп’ютерною.

Комп’ютерна модель — це модель (математична чи інформа-ційна), реалізована за допомогою програмних засобів.

Комп’ютерне моделюванняМоделювання на комп’ютері має набагато більше можливостей,

ніж просто моделювання за допомогою реальних предметів або ма-теріалів.

Спробуємо це довести. Учні об’єднуються в групи та заповнюють таблицю.

Об’єкт, явище чи процес

Матеріальна модель

(зменшена копія)

Інформаційна модель(опис)

Комп’ютерна модель

(програмна реалізація)

Будинок Великі затрати, не інформаційна, складно вносити зміни

Ракета Великі затрати, не інформаційна, складно вносити зміни

Графік функції Для кожної функції створюється власний графік


Дія землетрусу Практично неможливо реалізувати

Траєкторія руху планети

Примітивна

Заслуховуються виступи представників груп. Дискусія.

Етапи побудови комп’ютерної моделіУчитель. Спробуємо уявити, з яких етапів складається процес

створення комп’ютерної моделі. Взагалі, моделювання — це твор-чий процес, і розділити його на будь-які етапи і кроки дуже склад-но. Багато моделей і теорій народжуються внаслідок поєднання до-свіду й інтуїції вченого або фахівця. Однак розв’язування більшо-сті конкретних задач все ж таки можна уявити поетапно.

Процес створення комп’ютерної моделі можна уявити як шлях від постановки задачі, тобто від інформаційної моделі, і до її вті-лення на комп’ютері. Реалізація моделі на комп’ютері відбуваєть-ся за допомогою програм.

Опис об’єкта

Аналіз отриманихрезультатів

Комп’ютерна модель

Створеннямоделі

Постановказадачі

Комп’ютерний експеримент

Визначення суттєвих факторів, взаємозв’язків

Попередній аналіз

Мотивація для створен-ня моделі

Розробка алгоритму

Вибір програмного забез-печення

Програмування(створення)

Налагодження програми

Перевірка роботи моделі за різних вхідних пара-

метрів


АлгоритмАлгоритм — це точний і зрозумілий опис послідовності дій над

заданими об’єктами, що дозволяє отримати кінцевий результат.Ви вже не раз зустрічалися з алгоритмами в інших шкільних

предметах. Наприклад, у хімії отримання тієї чи іншої сполуки можна описати за допомогою алгоритму. Але найбільше прикла-дів алгоритмів у математиці — науці, у якій і зародилося саме це поняття. По суті, математика займається вивченням різних алго-ритмів і створенням нових. До алгоритмів зі шкільного курсу ма-тематики можна віднести правила виконання арифметичних дій, правила знаходження розв’язків рівнянь тощо. У вигляді алгорит-мів можна сформулювати правила побудови різних геометричних фігур (згадайте задачу на побудову), а також рекомендації щодо розв’язання типових задач.

До слова «алгоритм» близькими за значенням є слова «спосіб», «рецепт». Однак алгоритми в інформатиці — це не тільки рецепти розв’язання задач. Алгоритми розробляють, насамперед, із метою автоматизувати дії виконавця.

Складання алгоритму починається з розбивання описуваного процесу на послідовність окремих кроків. Можливість розбити ал-горитм на окремі кроки називають дискретністю алгоритму. Кож-ний крок алгоритму формулюють у вигляді інструкцій (команд), тобто визначених розпоряджень виконавцю.

Наприклад

Указати послідовність дій, які необхідно виконати для обчис-

лення виразу ax b

xc

++ при заданих a, b, c , x .

Алгоритм можна описати таким чином:

1) Помножити a на x.2) До здобутого результату додати b.3) Здобутий результат поділити на x.4) До здобутого результату додати c.

Виконавець алгоритмуАлгоритм розв’язання однієї й тієї самої задачі може бути по-

даний по-різному. Якщо ви навчаєте чогось собаку, ви даватимете усні команди зрозумілою для неї мовою. Якщо ж ви навчаєте свого приятеля їздити на велосипеді, то система команд, які він може ви-конати, буде, звичайно, ширшою. Алгоритм їзди ви можете описа-ти усно або на папері.


Алгоритми складаються з орієнтацією на певного виконавця алгоритму: дресированої тварини, людини, автоматичного при-строю, комп’ютера. До алгоритму мають належати команди, які виконавець розуміє та може виконати.

Властивості алгоритмів1. Скінченність. Виконання кожного алгоритму повинно завер-

шуватися за скінченну кількість кроків.2. Результативність. Виконання алгоритму завжди повинно

приводити до певного результату. Воно не може закінчуватися невизначеною ситуацією або ж не закінчуватися взагалі.

3. Формальність. Виконавець відповідно до алгоритму повинен дістати результат, не вникаючи в його суть. Ця властивість має особливе значення для автоматизації виконання алгоритмів.

4. Визначеність. Будь-який алгоритм повинен бути описаний так, щоб під час його виконання у виконавця не виникало двознач-них указівок. Тобто різні виконавці згідно з алгоритмом пови-нні діяти однаково та прийти до одного й того ж результату.

5. Масовість. За допомогою створеного алгоритму повинен розв’язуватись цілий клас задач.

6. Зрозумілість. В алгоритмі повинні бути лише ті вказівки, які знайомі виконавцеві.

Форми подання алгоритмів

1. Словесні.2. Словесно-формульні.3. Графічні.4. Однією з мов програмування.

Під час складання алгоритмів можна використовувати різні форми подання алгоритмів.

Наприклад, скласти алгоритм, який перевіряє, чи може існува-ти трикутник з кутами A, B, C .

Словесний запис алгоритму

1. Задаємо конкретні числові значення кутів A, B, C.2. Якщо сума кутів дорівнює 180°, то висновок: трикутник існує,

в іншому випадку — не існує.

Словесно-формульний запис алгоритму

1. Задаємо конкретні числові значення кутів A, B, C.2. Якщо A B C+ + = °180 , то висновок: трикутник існує, в іншому

випадку — не існує.


Графічний запис алгоритму (блок-схема)

Початок

Ввести

a, b, c

Вивести

«Існує»Вивести

«Не існує»Кінець

Якщо

yx

= −1

3

Основні елементи блок-схем алгоритму

Найменування Позначення Функція

Початок або кінець алгоритму

Елемент відображає вхід із зовнішнього середовища або вихід з нього (найчасті-ше — початок і кінець програми)

Процес. Об-числення

Виконання однієї або кількох операцій, оброблення даних будь-якого виду (об-числення, зміна значення даних, форми подання, розташування). Усередині фігури записують безпосередньо самі операції

Розв’язання. Розгалуження

Функція з одним входом і двома або біль-ше альтернативними виходами, з яких тільки один можна вибрати після об-числення умов, визначених усередині цього елемента

Зумовлений процес. Під-програма

Символ відображає виконання проце-су, що складається з однієї або кількох операцій, які визначені в іншому місці програми (у підпрограмі, модулі). Усередині символу записують назву процесу і передані в нього дані

Дані Введення, виведення даних. Перетво-рення даних на форму, придатну для оброблення (введення) або відображен-ня результатів оброблення (виведення)


Межі циклу. Вказівка по-вторення

Символ складається з двох частин — відповідно, початок і кінець циклу — операції, що виконуються всередині циклу, розміщуються між ними. Умови циклу і збільшення записують у серед-ині символу початку або кінця циклу. Часто для зображення на блок-схемі циклу замість цього символу викорис-товують символ розв’язання, вказуючи в ньому умову, а одну з ліній виходу замикають вище в блок-схемі (перед операціями циклу)

Реалізація алгоритму у вигляді програми

Вікно розробленого Windows-додатка

Запис алгоритму у вигляді програмиКод програми (Microsoft Visual Basic 2010 Express Edition)PublicClassForm1PrivateSub Button1_Click(ByVal sender As System.Object, ByVal e As System.EventArgs) Handles Button1.ClickDim a, b, c As Double a = Convert.ToDouble(TextBox1.Text) b = Convert.ToDouble(TextBox2.Text) c=Convert.ToDouble(TextBox3.Text)If(a+b+c=180)ThenButton2.Text=“ТАК”Else Button2.Text=“НІ”End SubEnd Class


Код програми (Microsoft Visual C# 2010 Express Edition):namespace WindowsFormsApplication1{publicpartialclassForm1 : Form {public Form1() {InitializeComponent(); }privatevoid button1_Click(object sender, EventArgs e) {double a, b, c; a = Convert.ToDouble(textBox1.Text); b = Convert.ToDouble(textBox2.Text); c=Convert.ToDouble(textBox3.Text);if(a+b+c==180)button2.Text=“ТАК”;elsebutton2.Text=“НІ”; } }}Код програми (Free Pascal)Program Z1; var a,b,c: Real; begin write(’Введітьзначеннякутівтрикутника=’); readln(a,b,c); ifa+b+c=180thenwriteln(’Існує’) elsewriteln(’Неіснує’);end.Отже, вигляд програми залежить від вибраного середовища

програмування (мови).

Алгоритми в житті людини (деталізація алгоритму довільна)

1. Як перейти через вулицю?2. Я хочу чаю.3. Я їду на море.4. Мені потрібно на 10-й поверх.5. Шукаємо інформацію.

Роботу бажано організувати за схемою:1. Визначаємо очікуваний результат.2. Записуємо послідовність дій, виконання яких приведе до очіку-

ваного результату.3. Перевірка працездатності створеного алгоритму.


V. ЗАСТОСУВАННЯ ЗНАНЬ, ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ ТА НАВИЧОК

�Практичне завдання Побудова моделейСтворити моделі засобами MS Office таких об’єктів: куб, буди-

нок, ялинка.Наприклад, куб — правильний многогранник, кожна грань

якого є квадратом.

Процесів: хімічна реакція (HCl + Zn), передача інформації.

Приклад:

2 2 2HCl Zn ZnCl H+ → + ↑

H

H

HCl

Cl

Zn Zn

Cl

Cl

H+ = +

Явищ: Заломлення світла.

ПОВІТРЯ

ПОВІТРЯ

ВОДАВОДА

ДНО


Учні виконують комплекс вправ для зняття зорової втоми (варіант 1 або 2). Вправи проводить староста класу (групи) або його заступник.

Інструктаж із техніки безпеки. Відновлення навичок уводити текст.

Завантажити текстовий процесор Word. Набрати та відредагу-вати текст:

Модель (відлат. modulus — міра, зразок, норма) — це прооб-раз, опис або зображення якогось об’єкта.

Моделлю може бути будь-який об’єкт, установка, явище або мисленнєвий образ, за допомогою яких вивчають більш складні об’єкти.

Крім матеріальних моделей (іграшки, глобуса, макета будин-ку), існують абстрактні моделі: описи, формули, зображення, схеми, креслення, графіки тощо.

Абстрактні моделі, отримані внаслідок висновків, висловів на-зивають вербальними.

Математична модель — це модель, що описує об’єкт, явище чи процес мовою математики.

Інформаційна модель — це модель, що описує інформаційні процеси або містить інформацію про властивості і стан об’єктів, процесів, явищ.

Знакові моделі прийнято поділяти на математичні й інформа-ційні моделі.

Комп’ютерна модель — це модель (математична чи інформа-ційна), реалізована за допомогою програмних засобів.


�Перевірка швидкості наборуВикористовується клавіатурний тренажер Stamina (можна ска-

чати з сайту: stamina.ru) або текстовий редактор Microsoft Word. Текст набирається протягом 10-ти хвилин. Для визначення швид-кості набору кількість уведених символів (Сервіс → Статистика) ділимо на 10. Як завдання для набору тексту можна використати текст навчального матеріалу за курс 10-го класу.


VI. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАБУТИХ ЗНАНЬ

�Бесіда з елементами опитування1. Що нового ви дізналися на уроці?2. Як ці знання можна застосувати на практиці?3. Чи престижна професія програміста?4. Яка, на вашу думку, заробітна плата програмістів?5. Що б ви хотіли дізнатися на наступному уроці?

�Фронтальне опитування 1. Що таке модель? Наведіть приклади моделей. 2. Що розуміють під знаковою моделлю? 3. Що таке математична та інформаційна модель? У чому різ

ниця між ними? 4. Що таке комп’ютерна модель? 5. Які унікальні можливості дає комп’ютерне моделювання? 6. Назвіть основні етапи створення комп’ютерної моделі. 7. Що таке комп’ютерні експерименти? 8. Назвіть тип програмного забезпечення, яке використову-

ють для реалізації комп’ютерних моделей. 9. На які типи умовно можна поділити моделі? 10. Назвіть недоліки комп’ютерних моделей. 11. Що таке алгоритм? Сформулюйте означення цього поняття. 12. Хто може бути виконавцем алгоритму? Наведіть приклади. 13. Назвіть відомі вам властивості алгоритмів. 14. Чи буде вважатися алгоритмом послідовність дій, що закін-

чується невизначеною ситуацією? 15. Наведіть приклади властивості масовості алгоритму. 16. Назвіть відомі вам способи зображення алгоритмів. 17. Які переваги графічного зображення алгоритмів перед

словесним записом? 18. Назвіть компоненти блок-схем алгоритмів.




1. Опрацювати конспект уроку та відповідний розділ підручника. 2. Створити засобами MS Office модель: паралелепіпед, стіл, квітку.


УРОК № 10

Тема. Мови програмування, програмний код, середовищерозроблення програм. Етапи розв’язування задачМета: формувати:

y на основі життєвого досвіду учнів поняття про основні етапи розв’язування задач; y поняття мови програмування; y уявлення про різні методи подання алгоритмів; y загальні основи візуального та структурного програмування; y вміння чітко й лаконічно висловлювати думки;

навчити використовувати: y середовище програмування для реалізації алгоритмів;


Тип уроку: засвоєння нових знань, формування вмінь.Базові поняття й терміни: мова програмування, програма, програмний код,середовище програмування.


І. Організацйний етап . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв ІІ. Перевірка домашнього завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв ІІІ. Актуалізація опорних знань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3–5 хв IV. Мотивація навчальної діяльності . . . . . . . . . . . . . . . . 2–3 хв V. Сприйняття й усвідомлення нового матеріалу . . . . 15–20 хв 1. Основні поняття програмування. 2. Ознайомлення із середовищами програмування. VI. Застосування знань, умінь та навичок . . . . . . . . . . 15–20 хв VII. Підбиття підсумків уроку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2–3 хв VIII. Домашнє завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв

Хід уроку




�Фронтальне опитування1. Поясніть різницю між термінами проектування, моделювання,

програмування.


2. Проект (пояснити, навести приклад). 3. Модель (пояснити, навести приклад). 4. Алгоритм, програма (пояснити, навести приклад).


�Прийом «Практичність теорії»Учитель. Під час розв’язування реальних практичних задач

алгоритми та програми є досить складними, їх розмір може сягати тисяч, десятків тисяч рядків. Як розв’язувати такі задачі? Напри-клад, програми ОС Windows містять понад 1 млн рядків вихідного тексту. Чи можливо утримати в пам’яті такий об’єм інформації? Як у такому випадку чинять програмісти? На ці запитання ви знай-дете відповіді на цьому уроці. Оголошення теми уроку.

Усім відома фраза «Розділяй і владарюй». Цей принцип вико-ристовують і для конструювання складних алгоритмів, в інформа-тиці його називають принципом структурного програмування.

V. СПРИЙНЯТТЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Основні поняття програмування

ТезиПрограмування — процес створення комп’ютерних програм.Мова програмування — це формальна система позначень, при-

значена для написання програм і зрозуміла для виконавця (комп’ютера).

Програма (program, routine) — упорядкована послідовність ко-манд (інструкцій) для комп’ютера, що становлять запис алгоритму однією з мов програмування.

Програмне забезпечення (software) — сукупність програм обро-блення даних та необхідних для їх експлуатації документів. Про-грами призначені для машинної реалізації завдань.

Завдання, або задача (problem, task) — проблема, що потребує розв’язання.

Додаток, або програма (application) — програмна реалізація на комп’ютері розв’язання задачі.

Розроблення програмного забезпечення (англ. software engi-neering, software development) — це рід діяльності (професія) і про-цес, спрямований на створення і підтримку працездатності, якості та надійності програмного забезпечення, використовуючи техно-логії, методологію та практичні знання з інформатики, технологій керування проектами, математики, інженерії та інших сфер знань.


Структурне програмуванняСтруктурне програмування — це процес побудови алгоритмів

та програм, що виконується у такій послідовності:1. Попередній аналіз задачі з метою розбити її на окремі прості

частини (модулі). Для цього спочатку складають загальну схе-му алгоритму, а потім її деталізують.

2. Послідовна (зверху донизу) деталізація частин та складання програм для кожного з модулів (об’єктів). Виділяють основну частину та частини нижнього рівня. Кожну частину розробля-ють окремо: спочатку частини верхнього рівня, а потім — ниж-нього. Урешті-решт частини з’єднують між собою.Для структурного програмування характерне:

1) використання трьох базових структур алгоритмів (слідування, розгалуження і циклу) під час роботи з кожним модулем. (На-ведення прикладів використання зазначених структур.);

2) коментування текстів програм;3) мінімальне використання операторів безумовного переходу, що

ускладнюють читання програм;4) передбачається система тестів для перевірки правильності про-

грами.До мов процедурного (структурного) програмування належать

Fortran, Cobol, Pascal, Basic та інші.На сьогоднішній день існують також інші види програмування.

Об’єктне (модульне) програмуванняПроцедурна парадигма віддала належне алгоритмічній ком-

поненті програмування. Але з ростом обсягу програм і складнос-ті даних з’явилася нова проблема структурної організації даних, найбільш ємко висловлена Віртовською формулою «алгоритми + структури даних = програми».

Поняття модуля як абстракції даних було вперше запропонова-но Парнасом 1972 року, щоправда, на той час уже існувала мова програмування Симула 67, у якій використовували парадигму об’єктів. У найбільш повному виді поняття абстракції даних було реалізоване в мові програмування Модула-2.

Головна ідея полягає в забезпеченні доступу до даних, неза-лежному від їх конкретного подання. Власне дані і програми їх об-роблення вбудовуються (інкапсулюються) в окремій одиниці про-грами.

Об’єктно-орієнтовне програмуванняАлгоритми, реалізовані в процедурному програмуванні, над-

то конкретні. Будь-яка модифікація — це вже новий алгоритм, і


таким чином кількість процедур і функцій, що знаходяться у ви-користанні, надмірно зростає.

Об’єктно-орієнтоване програмування є способом організації програми. Цей підхід має кілька ключових концепцій — об’єкти і класи, інкапсуляція, наслідування та поліморфізм. Коротко об-говоримо кожну з них.

Основною ідеєю об’єктно-орієнтованого підходу є об’єднання даних і дій, виконуваних над цими даними, в єдине ціле — об’єкт, головний компонент об’єктно-орієнтованої програми. І замість того щоб розглядати програму як набір послідовно виконуваних ін-струкцій, в ООП програма має вигляд сукупності об’єктів.

Функції об’єкта називають методами (або функціями-членами), вони зазвичай призначені для доступу до даних об’єкта. Прямий до-ступ до даних неможливий. Дані приховані від зовнішнього впли-ву, що захищає їх від випадкового змінення. Говорять, що дані та методи інкапсульовані.

Якщо необхідно змінити дані об’єкта, то, очевидно, ця дія та-кож буде покладена на методи об’єкта. Жодні інші «сторонні» функції не можуть змінити дані. Такий підхід полегшує написан-ня, налагодження й використання програми.

Аналогія. Уявити собі об’єкти можна, наприклад, чимось на зразок компанії з відділами бухгалтерії, продажу, кадрів тощо. Ділення на відділи є важливою частиною структурної організації фірми. У більшості компаній в обов’язки співробітника не вхо-дить розв’язування одночасно кадрових, торгівельних та обліково-бухгалтерських питань. Обов’язки чітко розподілено між підроз-ділами, і в кожного підрозділу є дані, з якими він працює: в бух-галтерії — заробітна плата, у відділу продажу — відомості щодо торгівлі, у відділу кадрів — персональна інформація про співро-бітників. Співробітники кожного відділу виконують операції лише з тими даними, які стосуються цього відділу. Якщо в менеджера з продажу виникне необхідність дізнатися про сумарну заробітну плату співробітників за серпень, то йому не потрібно буде самому йти до бухгалтерії та ритися в паперах. Йому буде достатньо зроби-ти запит компетентній особі. Така схема дозволяє забезпечити пра-вильне оброблення даних, а також її захист від можливого впливу сторонніх осіб.

КласиХоча кожен об’єкт є унікальним, він належить до певної кате-

горії, що називають класом. І коли ми говоримо про об’єкти, має-мо на увазі, що вони є екземплярами класів. Що це означає? Клас


є своєрідною формою (зразком), що визначає, які дані й функції будуть включені в об’єкт цього класу. Тобто клас можна вважати певним шаблоном, що визначає формат об’єкта. Клас є описом су-купності схожих між собою об’єктів. А об’єкти є втіленням власти-востей, притаманних класу, до якого вони належать.

Аналогія. Хоча мій РС є унікальним, він належить до класу персональних комп’ютерів, так само як і ваші комп’ютери. Проте, кожна машина працює в різних умовах (різні версії Windows, файли, папки тощо) та виконує різні задачі (бух. облік, набір текстів, проек-тування техніки, діагностика хворого тощо). Але при цьому вони всі виконують такі задачі, які визначає клас. Іншими словами, я не ке-рую своїм РС як автомобілем. Аналогічно, жодна з наших машин не має властивостей поза класом персональних комп’ютерів — напри-клад, не використовує як джерело енергії ядерну енергію. Кожен РС — екземпляр класу персональних комп’ютерів.

НаслідуванняПоняття класу приводить нас до поняття наслідування. У по-

всякденному житті ми часто стикаємося з розбиванням класів на підкласи: наприклад, клас «хордові» можна розбити на підкласи риби, земноводні, плазуни, птахи, ссавці. Клас «міський тран-спорт» поділяється на підкласи трамваї, тролейбуси, автобуси, ме-тро, таксі тощо. Принцип, покладений в основу такого поділу, по-лягає в тому, що кожен підклас має властивості, притаманні тому класу, з якого виділений цей підклас. Крім тих властивостей, які є загальними для класу та підкласу, підклас може мати й власні властивості.

У програмуванні клас також може породити безліч підкласів. Цю можливість називають наслідуванням. Наслідування — це можливість, яка дозволяє одному класу наслідувати властивості іншого. Клас, що породжує всі інші класи, називають базовим кла-сом. Класи, які наслідують базовий клас, називають похідними. Базовий клас містить елементи, спільні для групи похідних класів. А похідні класи наслідують усі його властивості, одночасно воло-діючи власними властивостями. Тобто кожен похідний клас є спе-ціалізованою версією базового класу. Роль наслідування в ООП — скоротити розмір коду та спростити зв’язки між елементами про-грами.

Повторне використання кодуВ ООП концепція наслідування відкриває нові можливості про-

грамування. А саме можливості повторного використання коду. Мова йде про те, що розроблений клас може бути використаний


в інших програмах. Цю властивість називають можливістю по-вторного використання коду. Аналогічною властивістю в проце-дурному програмуванні володіють бібліотеки функцій, які можна включати в різноманітні програмні проекти.

Програміст може взяти існуючий клас та, нічого не змінюючи, додати до нього свої елементи. Усі похідні класи унаслідують ці змі-ни, водночас кожен із похідних класів можна модифікувати окре-мо. Наприклад, ви (чи хтось інший) розробили клас, що має систе-му меню, аналогічну графічному інтерфейсу Windows. Ви не хочете змінювати цей клас, але вам необхідно додати ще один пункт меню. У цьому випадку ви створюєте новий клас, що наслідує всі власти-вості вихідного класу, й додаєте до нього необхідний код.

Легкість повторного використання коду вже написаних про-грам є важливою перевагою ООП.

Користувацькі типи данихОднією з переваг об’єктів є те, що вони надають користувачеві

можливість створювати свої власні типи даних. Наприклад, вам необхідно працювати з об’єктами, що мають дві координати: x та y . Вам хотілося б виконувати звичайні арифметичні дії над такими об’єктами, наприклад: pos3 = pos1 + pos2, де змінні pos1, pos2 та pos3 — це набори з двох координат. Якщо ми опишемо клас Рosition, що містить пару координат, то цим ми фактично створимо новий тип даних. А для роботи з подібними даними достатньо оголосити об’єкти цього класу з іменами pos1, pos2 та pos3.

Поліморфізм та перевантаженняЗверніть увагу на те, що операції присвоювання (=) та додаван-

ня (+) для типу даних Рosition повинні виконувати дії, що відріз-няються від тих, які ці операції виконують для об’єктів стандарт-них типів. Чи, наприклад, вам необхідно використати операцію додавання (+) для додавання інтервалів чи об’єднання рядків. Як же оператори = та + розпізнають, які саме дії необхідно здійснити над операндами? Відповідь полягає в тому, що ми самі можемо за-давати ці дії, зробивши потрібні оператори методами відповідного класу (наприклад, класу Рosition).

Використання операцій та функцій у різні способи залежно від того, з якими типами даних вони працюють, називають полімор-фізмом.

Якщо існуюча операція, наприклад = чи +, наділяється мож-ливістю здійснювати дії над операндами нового користувацько-го типу, говорять, що така операція є перевантаженою. Пере-вантаженими можуть бути будь-які унарні чи бінарні операції.


Перевантаження є частковим випадком поліморфізму і важливим інструментом ООП.

Сьогодні в сімействі мов об’єктно-орієнтованого програмуван-ня лідирують три найбільш відомих представники: С++, Java і C # (читається «Сі шарп»).

Ознайомлення із середовищами програмуванняІнтегроване середовище розроблення (ІСР) — від Integrated

Development Environment — це комп’ютерна програма, що допо-магає програмістові розробляти нове програмне забезпечення чи модифікувати (удосконалювати) вже існуюче.

Інтегровані середовища розроблення зазвичай складаються з редактора вихідного коду, компілятора чи/або інтерпретатора, засобів автоматизації збірки та зазвичай дебагера (налагоджувача). Іноді сюди також належать системи контролю версій, засоби для профілювання, а також різноманітні засоби та утиліти для спро-щення розроблення графічного інтерфейсу користувача. Багато сучасних ІСР також містить оглядач класів, інспектор об’єктів та діаграм ієрархії класів для використання об’єктно-орієнтованого підходу в розробці програмного забезпечення. Хоча існують та ви-користовуються ІСР, що підтримують розроблення декількома мо-вами програмування, зазвичай ІСР призначене для розробки одні-єю мовою програмування.

1. Навчальне середовище програмування Algo (Freeware).(http://petriv.ho.com.ua/algo/algo.zip).

Мова програмування — Паскаль з деякими

відмінностями та обмеженнями

Вікно введення початкових даних та

виведення результатів

Головне меню Панель інструментів

Рядок стану

Вікно введення коду програми


Це середовище програмування дозволяє працювати в двомовно-му режимі — мовою програмування Паскаль та навчальною алго-ритмічною мовою.

2. Середовище програмування Free Pascal (Freeware)(http://freepascal.org/down/i386/win32-ftp.freepascal.org.

var).

Вікно введення коду програми

Мова програмування — Паскаль

У верхньому рядку наведено команди головного меню, а в ниж-ньому — рядок статусу, у якому перелічені імена функціональних клавіш, призначених для виконання деяких операцій у конкрет-ній ситуації.

Щоб перейти в головне меню, потрібно натиснути клавішу F10. Щоб вийти з головного меню і повернутися в редактор тексту — Esc.

Виконати команду означає за допомогою клавіш керування курсором виставити курсор на потрібну команду і натиснути клаві-шу Enter. (Виконати команду можна за допомогою миші або комбі-нацією Alt + буква, підкреслена в назві команди.)

Кожна команда головного меню має одне або декілька підменю.Типовий порядок створення нового файла:

y увійти в головне меню; y виконати команду File → New. На екрані з’явиться порожнє

вікно редактора з умовною назвою Noname.pas; y ввести текст програми; y виконати програму. Натиснути Ctrl + F9 або ввійти в головне

меню і вибрати й виконати команду Run; y виправити за необхідності помилки; y знову виконати програму; y переглянути результати, натиснувши Alt +F5;


y записати програму у файл на диск, увійти в головне меню, виконати команду File → Save. Ввести ім’я і натиснути Enter;

y щоб відкрити існуючу програму, потрібно виконати команду File → Open.

3. Візуальні середовища програмуванняMicrosoft Visual Studio 2010 Express Edition (Freeware).(http://www.microsoft.com/express/Downloads/).Microsoft Visual Studio 2010 Express Edition містить середовища

програмування: Visual Basic, Visual C#, Visual C++, — які мають стандартний інтерфейс і приблизно однакові можливості. Дозволя-ють створювати проекти в консольному та візуальному режимах.

Консольний режимСтворення програми в консольному режимі передбачає введен-

ня коду програми, написаної однією із зазначених мов програму-вання.

Наприклад

Візуальний режимУ візуальному режимі процес розроблення додатка (програми)

умовно можна поділити на два етапи:1. Внесення необхідних об’єктів у форму (вікно додатка).2. Запис коду обробників подій для необхідних об’єктів.

Головне вікно Microsoft Visual Basic2010

(див. рис. 6)

Delphi RAD Studio XE (shareware)Є візуальним «продовженням» мови Паскаль.(див. рис. 7)


Головнеменю

Стандартна панель

Запуск проекту

Огляд розв’язання

Панель еле-ментів меню

Опис помилок Властивості елементів

Рис. 6

Рис. 7




�Практичне завдання Інструктаж із техніки безпеки.

Розв’язування задач (словесний запис алгоритму + приклади коду)1. За двома катетами обчислити площу прямокутного трикутника.

yx

=−1

3

a

A

B

C47° 43°

90°a b

Розв’язання1) Ввести значення катетів a та b.

2) Обчислити площу за формулою Sab

=2

.

3) Ввести значення S.4) Процес обчислення значення завершити.

Код програми (Free Pascal)Program Z1; var a,b,s: Real; begin write(’Введітьзначеннякатетівтрикутника=’); readln(a,b); s:=a*b/2; writeln(’s=’,s:0:2);end.Код програми (Algo)


Microsoft Visual Studio

Обчислити

PictureBox

Label

TextBox

Button

Код програми для об’єкта Button (Microsoft Visual Basic 2010)PublicClassForm1PrivateSub Button1_Click(ByVal sender As System.Object, ByVal e As System.EventArgs) Handles Button1.ClickDim a, b, s As Double a = Convert.ToDouble(TextBox1.Text) b = Convert.ToDouble(TextBox2.Text) s = (a * b) / 2TextBox3.Text=Convert.ToString(s)End SubEnd ClassКод програми для об’єкта Button (Microsoft Visual C# 2010)namespace WindowsFormsApplication1{publicpartialclassForm1 : Form {public Form1() {InitializeComponent(); }privatevoid button1_Click(object sender, EventArgs e) {double a, b, s;


a = Convert.ToDouble(textBox1.Text); b = Convert.ToDouble(textBox2.Text); s=a*b/2;textBox3.Text=Convert.ToString(s); } }}

2. Дано числа x, y. Обчислити їх суму, різницю та добуток.3. Знайти площу трикутника, дві сторони якого дорівнюють a і b,

а кут між ними — α.4. Знайти площу сектора, радіус якого дорівнює R, а відповідний

центральний кут — β.5. Знайти площу поверхні та об’єм куба, якщо ребро куба дорів-

нює a.6. Трикутник заданий координатами x1 , y1 , x2 , y2 , x3 , y3 своїх

вершин. Знайти площу і периметр трикутника.Висновок. Учні на основі практичного завдання та пошуку в ме-

режі Інтернет рейтингу мов програмування роблять висновок щодо доцільності вивчення певної мови програмування.

Індекси мов програмування за версією TIOBEОпубліковані дані щодо індексу мов програмування TIOBE на

01.05. 2011. Цей індекс показує популярність цих мов, яку визна-чають за пошуковими результатами у найбільших пошукових сис-темах: Google, Google Blogs, MSN, Yahoo!, Wikipedia та YouTube. Відповідно, чим більше число результатів пошуку, тим більше спе-ціалістів та компаній у цій галузі. Слід зауважити, що цей рейтинг не показує «найкращу» мову програмування або кількість рядків коду, написаних цими мовами. Зазначений індекс допоможе вам зрозуміти, наскільки ваші навички актуальні й необхідні на ринку.


http://www.tiobe.com/index.php/content/paperinfo/tpci/index.html




1. Опрацювати конспект уроку та відповідний розділ підручника. 2. Записати алгоритм обчислення значення виразу у вигляді блок-

схеми.Обчислити значення виразу:

1) y x= −2 3;

2) y x x x= + −2 .

УРОК № 11

Тема. Поняття програми як автоматизованої системи.Складовіпрограми. Візуальне середовище розроблення програм.Об’єкт та його властивості. Подія та обробник подіїМета: формувати:

y поняття програми, середовища програмування; y уявлення про об’єкт та його властивості; y поняття події та обробника; y загальні основи термінології алгоритмізації; y вміння чітко й лаконічно висловлювати думки;

розглянути: y складові частини програми; y вміння використовувати середовище програмування для розв’язування задач;


Тип уроку: засвоєння нових знань, формування вмінь. Базові поняття й терміни: програма, середовище програмування, комп’ютернамодель.

Структура уроку І. Організаційний етап . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .1–2 хв ІІ. Перевірка домашнього завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . .2–3 хв ІІІ. Актуалізація опорних знань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .2–3 хв IV. Мотивація навчальної діяльності . . . . . . . . . . . . . . . . .1–3 хв V. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу . . . 15–20 хв 1. Програма та її складові.


2. Візуальне середовище програмування. 3. Об’єкт та його властивості. Елементи інтерфейсу користувача

як об’єкти. Поняття про методи об’єкта. 4. Поняття події та обробника події. VI. Застосування знань, умінь і навичок . . . . . . . . . . . . 15–20 хв VII. Підбиття підсумків уроку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5–8 хв VIII. Домашнє завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв

Хід уроку


Привітання. Підготовка класу до заняття. Оголошення теми уроку.



Учитель. На минулому уроці ви спробували розв’язувати за-дачі в різних середовищах програмування. Нагадаємо основні при-йоми роботи із середовищем Microsoft Visual Studio 2010.

1. Назвіть основні кроки створення програми (проекту) з викорис-танням середовища програмування.

2. Які середовища програмування ви знаєте?3. У чому різниця між консольним та візуальним режимами про-

грамування?4. Як запустити програму (проект) на виконання?5. Куди зберігаються створені програми (проекти)?


V. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ (ЛЕКЦІЯ З ДЕМОНСТРУВАННЯМ)

Програма та її складовіБудь яку програму (проект) можна зобразити у вигляді схеми.

Дані

Програма

Логіка Інтерфейс


Спробуємо розібратися в цих поняттях. Учні пояснюють поняття.

Орієнтовні очікувані відповіді

Дані — умова задачі. Нам щось відомо, і ми маємо отримати

певний результат.

Логіка — алгоритм, за яким працюватиме програма.

Інтерфейс — система об’єктів для взаємодії користувача і про-

грами.

MS Visual Studio — лінійка продуктів компанії Microsoft, що

вміщують інтегроване середовище розроблення програмного забез-

печення і ряд інших інструментальних засобів.

Середовище розроблення Visual Studio є повним набором інстру-

ментів для створення як настільних додатків, так і корпоративних

веб-додатків для спільної роботи груп. Використовуючи ефективні

інструменти розроблення Visual Studio, засновані на використанні

компонентів, та інші технології, можна не тільки створювати ефек-

тивні настільні додатки, але й спрощувати спільне проектування,

розроблення і розгортання корпоративних рішень.

Програма та її складовіVisual Studio містить один або декілька компонентів з таких:

y Visual Basic .NET, а до його появи — Visual Basic;

y Visual C++;

y Visual C#;

y Visual F # (включений у Visual Studio 2010).

Багато варіантів поставки також містять Microsoft SQL Server

або Microsoft SQL Server Express.

Логотипи версій Visual Studio 2008 та 2010


Візуальне середовище програмуванняРеалізувати програму (проект) можна з використанням середо-

вища програмування.

Головне вікно Visual Studio C# 2010 Express Edition

1234

5

6

7

8

1 — рядок заголовка;2 — головне меню;3 — головна панель інструментів;4 — панель елементів — використовують для створення

додатків Windows Application (Windows Forms);5 — поле відображення помилок;6 — рядок стану;7 — менеджер проекту;8 — стартова сторінка.

Створення, відкривання, закривання та збереження проектув Visual C# Express Edition 2010

y Создать проект — створити новий проект;

y Открыть проект — відкрити проект;

y Закрыть — закрити проект; y Сохранить (…) — зберегти код програми;

y збереження проекту відбувається під час закривання проекту — Выход.


Під час створення нового проекту користувачеві пропонується вибрати тип проекту (див. рис.).

Додаток Windows Forms — проект для створення додатків (про-грам) для ОС Windows. Автоматично створюється готова форма та стають доступними набори готових елементів, що можуть бути ви-користані програмістом.

Консольний додаток — проект додатка для командного рядка.


Місце введенняпрограмного коду

Частина програмного коду формується автоматично. Для за-пуску проекту на виконання використовують команду з головного меню Налагодження → Розпочати налагодження (F5).

Об’єкт та його властивості. Елементи інтерфейсу користувача як об’єкти. Поняття про методи об’єктаДавайте озирнемося навкруги. Ось поїхав автомобіль, стоїть

будинок. Як можна об’єднати всі ці поняття? Можливо, «пред-мет», але, як мені здається, правильніше було б застосувати слово «об’єкт». Якщо проводити подальшу аналогію, то можна сказати, що все, що нас оточує, — це об’єкти (у тому числі людина), а ре-альне життя складається із взаємодії цих об’єктів. Поняття об’єкта в ООП багато в чому наближене до означення поняття об’єкта в ре-альному світі.

Розглянемо фізичні об’єкти, які нас оточують. Про будь-який із фізичних об’єктів можна сказати, що він:

1) має якийсь стан (чи знаходиться в якомусь стані). Наприклад, про собаку можна сказати, що він має ім’я, забарвлення, вік, голодний чи ні тощо;

2) має певну поведінку. Тобто собака може виляти хвостом, гавка-ти, стрибати тощо.А тепер розглянемо формальне означення об’єкта в ООП.Об’єкт — це сутність, яка чітко проявляє свою поведінку.


Об’єкт складається з таких трьох частин: y ім’я об’єкта; y стан (змінні стани); y методи (операції).

Дуже схоже, чи не так? Ми тільки не вказали, що об’єкт по-винен мати ім’я. Але, як ви самі розумієте, нам це необхідно для ідентифікації конкретного об’єкта. Втім, практично всі фізичні об’єкти ми як-небудь унікально ідентифікуємо. Інакше, як ми роз-беремося, де який об’єкт?

Узагальнене означенняОб’єкт ООП — це сукупність змінних стану і пов’язаних з ними

методів (операцій). Ці методи визначають, як об’єкт взаємодіє з на-вколишнім світом.

Кожен об’єкт має певні властивості, які можна задати під час створення проекту або змінити в ході виконання проекту, організу-вавши за допомогою певних методів доступ до них.

Можливість керувати станами об’єкта за допомогою виклику методів дозволяє нам визначати поведінку об’єкта. Цю сукупність методів часто називають інтерфейсом об’єкта.

А тепер узагальнимо декілька термінів ООП.Клас (class) — це група даних і методів (функцій) для роботи з

цими даними.На цьому етапі сприймайте клас як шаблон об’єкта. Для форму-

вання якого-небудь реального об’єкта необхідно мати шаблон, на підставі якого і будується створюваний об’єкт.

Об’єкт — це фізична реалізація класу (шаблону).


Методи (methods) — це функції (процедури), що можна вико-ристовувати для певного класу.

Об’єктами можуть бути також елементи інтерфейсу додатка (програми).

Поняття події та обробника подіїДля конкретного об’єкта можливі певні події — дії, пов’язані зі

зміною його стану. Подвійне клацання на об’єкті викликає код об-робника події, при цьому середовище автоматично генерує частину коду. Програмісту необхідно прописати команди для виконання потрібних дій з об’єктом (див. рис. 8).


VI. ЗАСТОСУВАННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Учитель. Сьогодні ми спробуємо реалізувати за зразком про-ект розв’язання нескладної задачі. Звіт з роботи потрібно офор-мити в Microsoft Word із використанням скріншотів та зберегти у власній папці з назвою Звіт1_Прізвище.doc.

Перед початком реалізації проекту необхідно провести демон-стрування та надати учням інструктивну картку.


Місце для введеннякоду

Рис. 8

Інструктивна картка Створити проект, який реалізує конвертер валют.

Label1

bel2

Button

TextBox1

TextBox2

TextBox3

Обчислити

Порядок створення1. Виконати команду Файл → Створити проект…2. Вибрати Додаток Windows Forms, ім’я проекту → Project1.


3. Додати по три елементи Label та Textbox, один елемент Button.4. Змінити властивість Text об’єктів Label та Button за зразком.5. Для елемента Button ввести код:

using System.Text;using System.Windows.Forms;namespace Project_1{public partial class Form1 : Form {public Form1() {InitializeComponent(); }private void button1_Click(object sender, EventArgs e) {//кодвводитькористувачdecimal g,k,d;string s;g=Convert.ToDecimal(textBox1.Text);k=Convert.ToDecimal(textBox2.Text);d=Math.Round(g/k,2);s= Convert.ToString(d);textBox3.Text=s; } }}

6. Запустити проект на виконання.7. Зберегти проект (C:\11 formProjects\Project1\).







УРОК № 12

Тема. Програмний проект та робота з ним. Структура й складовіелементи програмМета:сформувати поняття:

y проект; y структура проекту;

формувати вміння: y працювати в середовищі програмування; y виконувати дії над проектом: y створювати, відкривати, редагувати, зберігати; y створювати проект за зразком; y чітко й лаконічно висловлювати думки; y робити висновки; y використовувати середовище програмування для створення проектів;


Тип уроку: засвоєння нових знань, формування вмінь. Базові поняття й терміни: програма, середовище програмування.

Структура уроку І. Організаційний етап . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–3 хв ІІ. Перевірка домашнього завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . 2–3 хв ІІІ. Актуалізація опорних знань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5–8 хв IV. Мотивація навчальної діяльності . . . . . . . . . . . . . . . . 2–3 хв V. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу . . . 15–20 хв 1. Виконання дій над проектом. VI. Застосування знань, умнь та навичок . . . . . . . . . . . 15–20 хв VII. Підбиття підсумків уроку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3–5 хв VIII. Домашнє завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв

Хід урокуІ. ОРГАНІЗАЦІНИЙ ЕТАП

Привітання. Підготовка класу до занять. Оголошення теми уроку.



Учні об’єднуються в групи. Завдання: не використовуючи до-поміжних засобів (зошити, книжки, Інтернет), за 5 хв записати якнайбільшу кількість означень термінів: наслідування, поліфор-мізм, перевантаження, інкапсуляція, об’єкт, клас, інтерфейс, по-дія, обробники події.

Оголошення переможців.




Виконання дій над проектомРозглянемо проект, створений на попередньому уроці. Демонстрування проекту. Основна увага на Менеджер проекту

(Огляд рішень).

Properties — властивості.Form1 — код, що належить до елементів, розміщених на формі.Program — файл із кодом, необхідним для запуску проекту в се-

редовищі програмування.Розглянемо структуру проекту на диску.


На скріншоті виділено готовий додаток для запуску в середови-щі ОС Windows.

Спробуємо дати відповідь, що означають розширення файлів проекту.

Елементи локального проекту

Елемент проекту Розширення файла

Призначення елемента проекту

Форми Windows Forms

CS Форми та діалогові вікна додатків Windows

Інтерфейс CS Новий інтерфейс

Класи та служби

CS Клас для створення компонентів та служб за допомогою візуального конструктора

Файл проекту CSPROJ Файл проекту

DataSet XSD Файл для створення XML-схеми з вико-ристанням класів DataSet

База даних SQL MDF Порожня база даних SQL для локальних даних

XML-файл XML Порожній XML-файл

Схема XML XSD Файл для створення схеми для XML-документів

Файл параметрів

SETTINGS Файл параметрів

Файл коду CS Файл коду

HTML-сторінка HTM Сторінка HTML, яка може містити клієнтський код

Текстовий файл TXT Текстовий файл

XSLT-файл XSLT Файл, що використовується для перетво-рення XML-документів

Crystal Report RPT Файл Crystal Report, який використову-ється для публікування даних у формі Windows Form

Файл рисунка BMP Файл точкового рисунка

Файл курсора CUR Файл для створення курсорів

Файл значка ICO Файл зображення для створення значка

Файл ресурсів RESX Файл, що використовується для визна-чення і зміни ресурсів додатка

Інформаційний файл збірки

CS Файл, що містить головні дані збірки


Елемент проекту Розширення файла

Призначення елемента проекту

Файл конфігурації додатка

CONFIG Файл, що використовується для настроювання параметрів додатка

Діаграма класів CD Діаграма класів

Звіт RDLC Новий порожній звіт

Нагадаємо, які дії можна виконувати над проектом загалом. Відповіді учнів із демонстрування по мережі.

y Створення проекту. y Відкривання проекту. y Запуск налагодження проекту. y Редагування коду проекту. y Збереження проекту.


�Розв’язування задачСтворити проект розв’язання задачі — Project-2.За катетами прямокутного трикутника обчислити гіпотенузу,

периметр та площу.Створення інтерфейсу проекту з поясненнями та демонструван-

ням.

Обчислити

Очистити форму ВИХІД


Код проектуusing System;using System.Collections.Generic;using System.ComponentModel;using System.Data;using System.Drawing;using System.Linq;using System.Text;using System.Windows.Forms;namespace Project_2{publicpartialclassForm1 : Form {public Form1() {InitializeComponent(); }privatevoid button1_Click(object sender, EventArgs e) {double a, b, c, p, s; a = Convert.ToDouble(textBox1.Text); b = Convert.ToDouble(textBox2.Text); c = Math.Sqrt(a*a+b*b);//КласMathміститьматематичніфункції. p = a + b + c; s = a * b / 2; textBox3.Text = “”+c; textBox4.Text = “”+p; textBox5.Text = “”+s;//Виведеннячисловихданихвідбуваєтьсязнеявнимпе-ретвореннямнарядоксимволів. }privatevoid button2_Click(object sender, EventArgs e) { textBox1.Text = “”+0; textBox2.Text = “”+0; textBox3.Text = “”; textBox4.Text = “”; textBox5.Text = “”; }privatevoidbutton3_Click(objectsender,EventArgse) { Close(); } }}


!!!Код, надрукований курсивом, уводить користувач!!!Учні виконують комплекс вправ для зняття зорової втоми

(варіант 1 або 2). Вправи проводить староста класу (групи) або його заступник.

�Самостійна робота Інструктаж з техніки безпеки. Перед початком реалізації проекту необхідно провести демон-

стрування (пояснення) та надати учням інструктивну картку.Інструктивна картка

1. Створити проект розв’язання задачі.Задача. За поданим радіусом кола обчислити довжину кола та

площу круга, обмеженого цим колом.2. Запустити проект на виконання.3. Зберегти проект (C:\11 formProjects\Project-2s\).

!!! Рисунок для учнів готується заздалегідь !!!Учні виконують комплекс вправ для зняття м’язового напру-

ження.


Аналіз роботи створенного проекту. Учитель оцінює роботу учнів на уроці.



УРОК № 13

Тема. Редагування коду обробників подій, пов’язанихз елементами керуванняМета:формувати вміння:

y працювати в середовищі програмування; y виконувати дії над проектом: створювати, відкривати, редагувати, зберігати; y створювати проект за зразком; y редагувати код обробників подій; y чітко й лаконічно висловлювати думки; y робити висновки; y використовувати середовище програмування для створення проектів;



Тип уроку: засвоєння нових знань, формування вмінь. Базові поняття й терміни: програма, код, середовище програмування.


І. Організаційний етап . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–3 хв ІІ. Перевірка домашнього завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . 2–3 хв ІІІ. Актуалізація опорних знань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7–10 хв IV. Мотивація навчальної діяльності . . . . . . . . . . . . . . . . 2–3 хв V. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу . . . 15–20 хв 1. Код обробників подій. 2. Редагування коду проекту. VI. Застосування знань, умінь та навичок . . . . . . . . . . 15–20 хв VII. Підбиття підсумків уроку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв VIII. Домашнє завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв

Хід уроку




�Самостійна робота на швидкість виконання (5 хв)1. Яким типам файлів відповідають розширення:1) CS;2) CSPROJ;

3) ICO;4) BMP;

5) SETTING;6) CONFIG?

2. Відновити написи на схемі:

Обчислити



�Методичний прийом «Знайди помилку»Учень спеціально припускається помилок в алгоритмі етапів

розв’язування задач за допомогою комп’ютера. Решта учнів повин-ні знайти у відповіді помилки та виправити їх.


Код обробників подійДля того щоб створений додаток виконував якісь дії, необхідно

записати код обробника події. Наприклад, код для кнопки або тек-стового поля тощо. Розглянемо код створеного на минулому уроці проекту — Project-2.

using System;using System.Collections.Generic;using System.ComponentModel;using System.Data;using System.Drawing;using System.Linq;using System.Text;using System.Windows.Forms;namespace Project_2{publicpartialclassForm1 : Form {public Form1() { InitializeComponent(); }privatevoid button1_Click(object sender, EventArgs e) {

Код формується автома-тично

double a, b, c, p, s; Оголошення величин, що використовуються в проекті

a=Convert.ToDouble(textBox1.Text);b=Convert.ToDouble(textBox2.Text);

Перетворення тексту, введеного в текстові поля, на числові величини a i b

c=Math.Sqrt(a * a + b * b); Обчислення гіпотенузи з ви-користанням функції Sqrt — корінь квадратний

p=a+b+c; Обчислення периметру

s=a*b/2; Обчислення площі


textBox3.Text = “”+c;textBox4.Text = “”+p;textBox5.Text = “”+s; }

Виведення отриманих чис-лових результатів із неяв-ним перетворенням на текст

privatevoid button2_Click(object sender, EventArgs e) { textBox1.Text = “”+0; textBox2.Text = “”+0; textBox3.Text = “”; textBox4.Text = “”; textBox5.Text = “”; }

У текстові поля 1 та 2 ви-водиться 0

privatevoidbutton3_Click(objectsender, EventArgs e)

Текстові поля заповнити «порожнім» текстом

{ Close(); } }}

Закрити додаток

!!! Код, надрукований курсивом, уводить користувач!!!

Редагування коду проектуОб’єкти на формі можна приховувати під час виконання про-

екту.Розглянемо цю можливість на прикладі проекту Project-2.Додамо на форму ще два об’єкти Button 3 та 4 та змінимо для

них властивість Text згідно зі зразком.

Очистити форму

Обчислити

Точно Повернутись


Відредагуємо код проекту Form1.cs за зразком. Змінюємо код обробника події для Button3 — кнопки виходу з додатка. Для цього відкриємо Form1.cs та за допомогою стандартних клавіш редагу-вання внесемо зміни, замінивши код:

publicvoidbutton3_Click(objectsender,EventArgse) { Close(); }на:publicvoidbutton3_Click(objectsender,EventArgse) {//ховаємокнопкувиходуздодатка button3.Visible=false; button4.Visible = true; button5.Visible = true; }privatevoid button4_Click(object sender, EventArgs e) { Close(); }

privatevoid button5_Click(object sender, EventArgs e) { button4.Visible = false; button5.Visible = false; button3.Visible=true; }

Результат виконанняДо клацання по кнопці Вихід:

Обчислити

Очистити форму ВИХІД


Після клацання по кнопці Вихід:

Очистити форму

Обчислити

Точно Повернутись



�Самостійна роботаІнструктаж із техніки безпеки.Перед початком реалізації проекту необхідно провести демон-

стрування (пояснення) та надати учням інструктивну картку.Інструктивна картка Використовуючи як зразок проекти Project-1 та Project-2, ство-

рити проект розв’язання задачі.Обчислити суму двох чисел x та y.

1. Оформити форму за зразком.


2. Відредагувати код проекту, додавши кнопки для виконання основних арифметичних дій та очищення форми.

3. Запустити проект на виконання.4. Зберегти проект (C:\11 formProjects\Project-2s\).

Код проектуusing System;using System.Collections.Generic;using System.ComponentModel;using System.Data;using System.Drawing;using System.Linq;using System.Text;using System.Windows.Forms;namespaceProject_3{publicpartialclassForm1 : Form {public Form1() { InitializeComponent(); }privatevoid button1_Click(object sender, EventArgs e) { double x,y,d; x = Convert.ToDouble(textBox1.Text); y = Convert.ToDouble(textBox2.Text); d = x+y; textBox3.Text=“”+d;


}privatevoid button2_Click(object sender, EventArgs e) { double x, y, d; x = Convert.ToDouble(textBox1.Text); y = Convert.ToDouble(textBox2.Text); d = x - y; textBox3.Text=“”+d; }privatevoidbutton3_Click(objectsender,EventArgse) { double x, y, d; x = Convert.ToDouble(textBox1.Text); y = Convert.ToDouble(textBox2.Text); d = x * y; textBox3.Text=“”+d; }privatevoid button4_Click(object sender, EventArgs e) { double x, y, d; x = Convert.ToDouble(textBox1.Text); y = Convert.ToDouble(textBox2.Text); d = x / y; textBox3.Text=“”+d; }privatevoid button5_Click(object sender, EventArgs e) { textBox1.Text=“”; textBox2.Text=“”; textBox3.Text=“”; } }}Учні виконують комплекс вправ для зняття м’язового напру-

ження.


Учитель оцінює роботу учнів та аналізує роботу за створеним проектом.




УРОК № 14

Тема. Конструювання інтерфейсу користувача. Надання значеньвластивостям елементів керування. Відтворення на формахзображень. Практична робота № 5 «Створення й виконанняпрограмного проекту»Мета:формувати вміння:

y працювати в середовищі програмування; y виконувати дії над проектом: створювати, відкривати, редагувати, зберігати; y створювати проект за зразком; y змінювати значення властивостей елементів керування; y редагувати код обробників подій; y використовувати середовище програмування для створення проектів; y встановлювати значення властивостей елементів керування; y чітко й лаконічно висловлювати думки; y робити висновки;


Тип уроку: засвоєння нових знань, формування вмінь. Базові поняття й терміни: властивості об’єктів.


І. Організаційний етап . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв ІІ. Перевірка домашнього завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–3 хв ІІІ. Актуалізація опорних знань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3–5 хв IV. Мотивація навчальної діяльності . . . . . . . . . . . . . . . . 2–3 хв V. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу . . . 15–20 хв 1. Об’єкти та їх властивості. 2. Встановлення значень властивостей. VI. Застосування знань, умінь та навичок . . . . . . . . . . 15–20 хв VII. Підбиття підсумків уроку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–3 хв VIII. Домашнє завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв

Хід уроку


Привітання. Підготовка класу до занять. Оголошення теми, мети і завдань уроку.




�Фронтальне опитування1. Які файли належать до складу проекту?2. Яким чином можна додати об’єкт на форму?3. Які властивості об’єктів вам знайомі?4. Як можна змінити розміри об’єкта?5. Що таке подія?6. Як ви розумієте поняття «код обробника події»?7. Які об’єкти можна використати для виконання коду обробника

події?


У ч и т е л ь . Створюючи проекти на минулих уроках, ми додава-ли на форму різні об’єкти. Спробуємо згадати, що це за об’єкти та яке їх призначення в наших проектах. (Відповіді учнів.)

Label Виведення тексту

TextBox Поле для введення тексту

PictureBox Вставлення зображення

Button Кнопка, клацання на якій призводить до виконання коду обробника події

Які властивості цих об’єктів ми змінювали?Як переглянути всі властивості об’єкта?


Об’єкти та їх властивостіВластивості можна переглядати в алфавітному порядку та за

категоріями.


Знак «+» вказує на список групи властивостей елемента, який розкривається.

Розглянемо більш детально основні властивості об’єктів. За приклад візьмемо об’єкт Button.


Властивості об’єкта

Назва об’єктаРежим перегляду

Категорія «Зовнішній вигляд»

Колір фонуФонове зображенняМакет фонового зображенняВигляд курсораПараметри кнопки в режимі FlatШрифтКолір текстуЗображення на кнопці та його параметри

Текст, що відображається на кнопціРозміщення текстуРозміщення зображення відно-сно текстуРежим Alt + буква

Група «Дані»

Зіставлення властивостей із файлом конфігурації

Група «Макет»

Автоматична зміна розмірів

Режим автоматичної зміни

Розміщення об’єктаПропуск між межами об’єктівМаксимальний розмір об’єкта

Мінімальний розмір об’єкта

Проміжки всередині об’єкта

Розмір

Пояснення призначення об’єкту


Встановлення значень властивостейВстановлення значень відбувається методом введення числово-

го значення або вибору з випадного списку або відображення діа-лового вікна.

Розглянемо використання властивостей об’єктів під час ство-рення проекту.

Створити проект розв’язання задачі. Обчислити вартість водо-емульсійної фарби, необхідної для виконання ремонту в кімнаті.

Етапи створення1. Запустити середовище програмування.2. Створити проект Windows Form.3. Додати необхідні об’єкти на форму та розмістити їх.4. Змінити властивості об’єктів.5. Написати код обробників подій.6. Запустити проект на виконання та налагодити його за потреби.7. Зберегти проект.

MenuStrip TextBox PictureBox LinkLabel

Button

Обчислити

Код обробників подійusing System;using System.Collections.Generic;using System.ComponentModel;using System.Data;using System.Drawing;


using System.Linq;using System.Text;using System.Windows.Forms;//програмапрацюєвразівведеннякоректнихданихnamespace Project_4 {publicpartialclassForm1 : Form {public Form1() { InitializeComponent(); }//Встановленняадресигіперпосиланняprivatevoid linkLabel1_LinkClicked(object sender, LinkLabelLinkClickedEventArgs e) { System.Diagnostics.Process.Start(“http:\\ bilogiryanvk.ucoz.ru”); }privatevoid button1_Click(object sender, EventArgs e) {doublel,d,h,s,rf,cf,kf,vart;//Зчитуванняданих l = Convert.ToDouble(textBox1.Text); d = Convert.ToDouble(textBox2.Text); h=Convert.ToDouble(textBox3.Text); rf = Convert.ToDouble(textBox4.Text); cf = Convert.ToDouble(textBox5.Text);//Обчислення//Площакімнати=площастін+площастелі s=2*(l+d)*h+l*d; kf = s * rf; vart = kf * cf;//Виведенняотриманихрезультатів textBox6.Text=“”+kf; textBox7.Text=“”+vart; }privatevoid button2_Click(object sender, EventArgs e){//Очищенняполівдодатка textBox1.Text=“”; textBox2.Text=“”; textBox3.Text=“”; textBox4.Text=“”; textBox5.Text=“”;


textBox6.Text=“”; textBox7.Text=“”; }privatevoidbutton3_Click(objectsender,EventArgse) {//Закриваннядодатка Close(); }privatevoidкалькуляторToolStripMenuItem_Click(objectsender, EventArgs e){//Запускстандартногокалькулятора.Файлcalc.exeскопійовановпапкупроектуSystem.Diagnostics.Process.Start(“calc.exe”);}privatevoidвихідToolStripMenuItem1_Click(objectsender, EventArgs e){//Закриваннядодатка Close();}privatevoidобчислитиToolStripMenuItem_Click(objectsender, EventArgs e){//ЗапускобробникадляButton1черезменю button1_Click(sender, e);}privatevoidочиститиToolStripMenuItem_Click(objectsender, EventArgs e) {//ЗапускобробникадляButton2черезменю button2_Click(sender, e); }privatevoidвихідToolStripMenuItem_Click(objectsender, EventArgs e) {//ЗапускобробникадляButton3черезменю button3_Click(sender,e); } }}Учні виконують комплекс вправ для зняття зорової втоми




Практична робота № 5 «Створення й виконанняпрограмного проекту»Інструктаж із техніки безпеки. Створити проект розв’язання задачі.Початковий та середній рівні навчальних досягнень

1. Обчислити площу та периметр прямокутника, якщо відомі його сторони.Достатній та високий рівні навчальних досягнень

2. Обчислити вартість шпалер та клею, необхідних для обклею-вання стін у кімнаті.Інструктивна картка

1. Запустити середовище програмування.2. Створити проект Windows Form з назвою Project-PR5.3. Додати необхідні об’єкти на форму, використовуючи як зразок

проект, розглянутий у ході уроку.4. Змінити властивості об’єктів.5. Написати код обробників подій.6. Запустити проект на виконання та перевірити його працездат-

ність.7. Зберегти проект (C:\11 form Projects\Project-PR5\).





УРОК № 15

Тема. Поняття оператора. Виведення даних. Поняття змінної, константи та їх оголошення. Типи даних. Оператор надання значеньМета:сформувати поняття:

y оператора; y змінної; y константи; y типу даних; y присвоювання; y літерала;


y стека, купи;формувати вміння:

y працювати в середовищі програмування; y виконувати дії над проектом: створювати, відкривати, редагувати, зберігати; y створювати проект за зразком; y змінювати значення властивостей елементів керування; y редагувати код обробників подій; y використовувати середовище програмування для створення проектів; y встановлювати значення властивостей елементів керування; y чітко й лаконічно висловлювати думки; y робити висновки;


Тип уроку: засвоєння нових знань, формування вмінь.Базові поняття й терміни: структури, класи, типи, змінні, константи, присвоювання,

літерали, стек, купа.


І. Організаційний етап . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв ІІ. Перевірка домашнього завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв ІІІ. Актуалізація опорних знань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3–5 хв IV. Мотивація навчальної діяльності . . . . . . . . . . . . . . . . 2–3 хв V. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу . . . 15–20 хв 1. Система типів .NET. Вбудовані типи даних у CTS. 2. Оголошення та ініціалізація змінних. 3. Константи. 4. Область видимості та час існування змінної. 5. Оператор присвоювання. 6. Літерали. 7. Зведення типів даних. 8. Поняття стеку і купи. VI. Застосування знань, умінь та навичок . . . . . . . . . . 15–20 хв VII. Підбиття підсумків уроку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2–3 хв VIII. Домашнє завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв

Хід уроку






�Фронтальне опитування1. Які об’єкти можна додавати на форму?2. Які групи властивостей має довільний об’єкт?3. Яка властивість відповідає за: y текст, що відображається на елементі; y колір фону; y розмір; y розміщення; y відображення об’єкта на формі?


Обговорити повідомлення.

Історично найбільш поширеною для мов програмування є сувора типізація. За такого формування системи типів у мові в будь-який момент існування будь-якого мовного об’єкта іс-нує однозначна відповідність між об’єктом і його типом. Інши-ми словами, можна запрограмувати функцію, що визначає тип об’єкта, подібну до раніше розглянутої нами функції type of мови програмування C #. Чітко типізованими є класичні імпе-ративні мови програмування Pascal, FORTRAN, PL/I та інші. Зазначимо, що класичний варіант мови програмування C не є су-воро типізованим.

Типізація необхідна для забезпечення коректності зв’я-зування змінних зі значеннями до виконання програми. Таким чином, кожен вираз мови програмування із сильною типізаці-єю щодо успішного завершення аналізу коректності типізації є коректно типізованими. Прикладом мови програмування із сильною типізацією є SML. Використання механізму виведення типів гарантує сильну типізацію навіть за відсутності чіткос-ті. Мову програмування, яка не має сильної системи типізації, можна назвати мовою зі слабкою типізацією.


Система типів .NET. Вбудовані типи даних у CTSТип — відносно стійка і незалежна сукупність елементів, яку

можна виділити в деякій множині.Нагадаємо, що загальна система типів (CTS) — це формальна

специфікація, що описує, як потрібно визначати типи.


Система типів .NET

Структури

Перелічувальнітипи

Звичайні типи

Звичайні nullable-типи

Типи-значення Типи-посилання Типи-шаблони

Класи

Рядки

Масиви

Делегати

Інтерфейси

Усі прості типи можна поділити на: y цілочислові; y з плаваючою крапкою; y логічні.

СтруктуриКонцепція структур у CTS також формалізована. Кажучи про-

сто, структури можна вважати полегшеною версією класів, що має семантику, базовану на значеннях. Зазвичай структури найбільш придатні для моделювання геометричних і математичних даних. Структури в С# створюють за допомогою ключового слова struct.

НаприкладСтруктура Student (Консольний режим)struct Point{//Полеструктуриpublicint x, y;//Параметризованийконструкторpublic Point(int xPosition, int yPosition) { x = xPosition; y = yPosition; } //Методструктуриpublicvoid Display() {


System.Console.WriteLine(“({0},{1})”,x,y); }}КласиКожна .NET-сумісна мова підтримує як мінімум поняття типу-

класу, що є ключовим поняттям об’єктно-орієнтованого програму-вання (ООП). Клас може складатися з будь-якої кількості членів (таких як властивості, методи і події) та елементів даних (полів). У С# класи оголошують за допомогою ключового слова class.

НаприкладКлас Studentclass Student{privateint age;publicint GetAge() { return age; }}Перелічувальні типиПерелічувальні типи — це зручна програмна конструкція, що

дозволяє групувати пари ім’я-значення. Наприклад, припустімо, що ви створюєте гру про НаУ «ОА», яка дозволяє гравцеві вибирати одну з категорій персонажів (Student, Teacher, Dekan, Rector), які по суті надають різні рівні доступу до інформації. Логічно, можна було б це зобразити у вигляді списку цілочислових значень:

intStudent=0;intTeacher=1;int Dekan = 2;intRector=3.Замість числових значень ви можете створити перелічувальний

тип, використовуючи ключове слово enum.НаприкладПерелічуваний тип CharacterTypepublicenumCharacterType { Student=0, Teacher=1, Dekan = 2, Rector=3 }Останній аспект CTS, про який треба знати, — це те, що CTS

створює певну множину базових типів даних. Хоча конкретна мова


зазвичай має унікальні ключові слова, використовувані для оголо-шення вбудованих у CTS типів даних, ключові слова всіх мов зре-штою перетворюються до одних і тих самих типів даних, визначе-них у збірці під назвою mscorlib.dll.

Вбудовані типи даних у CTSЛогічний тип

Ім’я типу Системний тип Значення Розмір

Bool System.Boolean true, false 8 бітАрифметичні цілочислові типи

Ім’я типу Системний тип Значення Розмір

sbyte System.SByte –128–127 Знакове, 8 Біт

byte System.Byte 0–255 Беззнакове, 8 Біт

short System.Short –32 768–32 767 Знакове, 16 Біт

ushort System.UShort 0–65 535 Беззнакове, 16 Біт

Int System.Int32 ≈(–2*109–2*109) Знакове, 32 Біт

Uint System.UInt32 ≈(0–4*109) Беззнакове, 32 Біт

long System.Int64 ≈(–9*1018–9*1018) Знакове, 64 Біт

ulong System.UInt64 ≈(0–18*1018) Беззнакове, 64 Біт

Арифметичні типи з плаваючою крапкою

Ім’я типу Системний тип Значення Точність

float System.Single +1.5*10-45 –+3.4*1038 7 цифр

double System.Double +5.0*10324 –+1.7*10308 15-16 цифрАрифметичний тип з фіксованою крапкою

Ім’я типу Системний тип Значення Точність

decimal System.Decimal

+1.0*10-28 – +7.9*1028 28-29 значущих цифр

Символьні типиІм’я типу Системний тип Значення Розмір

char System.Char U+0000–U+ffff 16 біт Unicode символ

string System.String Рядок із сиволів Uni-code

Об’єктний типІм’я типу Системний тип Примітки

object System.Object Базовий клас для всіх інших класів


Оголошення та ініціалізація зміннихЗмінна у традиційних мовах програмування — іменована або

така, що адресується іншим способом область пам’яті, ім’я або адресу якої можна використовувати для здійснення доступу до да-них, що знаходяться в змінній (за цією адресою).

Для оголошення змінної необхідно використовувати інструк-цію такого формату:

типім’я_змінної;НаприкладОголошення зміннихint a;floatNumber;double salary;string name;bool Present;decimal count;Можна оголосити змінну будь-якого допустимого типу. Під

час створення змінної створюється екземпляр відповідного типу. Таким чином, можливості змінної визначаються її типом. Напри-клад, змінну типу bool не можна використовувати для зберігання значень із плаваючою точкою. Більш того, тип змінної неможливо змінити під час її існування. Наприклад, змінну типу int не можна перетворити на змінну типу char.

Усі змінні в С# потрібно оголосити до їх використання. Це ви-мога компілятора, оскільки перш ніж скомпілювати належним чи-ном інструкцію, у якій використовується змінна, він повинен «зна-ти» тип інформації, що міститься в ній.

Окрім типів, змінні розрізняють за іншими ознаками. Напри-клад, змінні, які ми використовували в прикладах програм до цих пір, називають локальними, оскільки їх оголошують усередині ме-тоду.

Ініціалізація зміннихЗмінна до використання повинна набути значення. Це мож-

на зробити за допомогою інструкції присвоювання. Можна також присвоїти змінній початкове значення одночасно з її оголошенням. Для цього досить після імені змінної вказати знак «=» і значення. Загальний формат ініціалізації змінної має такий вигляд:

типім’я_зміннної=значення;НаприкладІніціалізація зміннихinta=100;floatNumber=1145f;


doubles=150;stringname=“Ivan”;bool Present = true;decimalcount=0.0001;charsymbol=’R’;У разі оголошення двох або більше змінних одного типу за допо-

могою списку (з розділенням елементів списку комами) одній або декільком із цих змінних можна присвоїти початкові значення.

Наприклад:inta=10,b,u=150,c;.Динамічна ініціалізаціяХоча в попередніх прикладах як ініціалізатори були викорис-

тані лише константи, С# дозволяє ініціалізувати змінні динаміч-но. Розглянемо програму, яка обчислює гіпотенузу прямокутного трикутника.

НаприкладДинамічна ініціалізація зміннихdoublea=5,b=7;//Катетиdoublec;//гіпотенузаc=Math.Sqrt(a*a+b*b);

КонстантиМатематична константа — величина, значення якої не змі-

нюється; у цьому вона протилежна змінній.Константа в програмуванні — це спосіб адресації до даних, зміна

яких цією програмою заборонена. Використання констант — потуж-ний інструмент, що підвищує надійність і безпомилковість програм. У мові програмування C# також існують константи, які оголошують за допомогою ключового слова const. Значення, яке присвоюється константі, повинне бути відоме ще на етапі компіляції.

НаприкладОголошення та ініціалізація константconststringspec=“економіка”;constdoublePI=3.14;constbool T = true;constcharSym=’i’;

Область видимості та час існування змінноїДосі всі змінні, з якими ми мали справу, оголошували всереди-

ні блоку. Блок починається та завершується фігурною дужкою {}.Будь-який блок визначає область оголошення, або зону види-

мості об’єктів.Таким чином, під час створення блоку створюється і нова об-

ласть видимості, яка визначає, які об’єкти видимі для інших час-тин програми. Область видимості також визначає час існування


цих об’єктів. Найважливішими в С# є області видимості, визначе-ні класом і методом. Область видимості, яка визначається методом, починається з відкриваючої фігурної дужки. Але якщо метод має параметри, вони також належать до зони видимості методу.

Як правило, змінні, оголошені в деякій зоні видимості, невиди-мі (тобто недоступні) для коду, який визначається поза цією облас-тю видимості. Таким чином, оголошуючи змінні всередині області видимості, ви локалізуєте її і захищаєте від доступу і модифікації. Ці правила області видимості забезпечують основу для інкапсуля-ції.

Області видимості можуть бути вкладеними. Наприклад, за кожного створення програмного блоку створюється нова вкладена область видимості. У цьому випадку зовнішня область уміщує вну-трішню. Це означає, що об’єкти, оголошені всередині зовнішньої області, будуть видимі для коду внутрішньої області.

НаприкладОбласть видимості змінної (Опис для консольного режиму, аналогічно все відбувається

і в коді обробників візуального режиму.)publicstaticvoid Main(){intx;//ЗміннавідомаумежахвсьогокодуметодаMain()x=10;if(x==10) { //Початокновоїобластівидимостіintу=20;//Зміннавідомалишецьомублоку Console.WriteLine(“хтау:“+x+““+у);x=у*2; }//y=100;//-помилкаy-неіснуєConsole.WriteLine(“х:“+x);}Як написано в коментарях, змінна x оголошується на початку об-

ласті видимості методу Main(), і тому доступна всьому подальшому коду методу. Усередині блоку інструкції if оголошується змінна y. А оскільки блок визначає зону видимості, то змінна y видима лише коду всередині цього блоку. Тому, знаходячись поза цим блоком, про-грамний рядокy=100; викликає помилку, змінна y тут невідома.

Змінні створюються після входу в їх область видимості, а зни-щуються під час виходу з неї. Це означає, що змінна не зберігатиме


значення за межами області видимості. Таким чином, змінна, ого-лошена всередині деякого методу, не зберігатиме значення між ви-кликами цього методу. І так само змінна, оголошена всередині де-якого блоку, втратить своє значення після закінчення цього блоку. Отже, час існування змінної обмежується її областю видимості.

Оператор присвоюванняПрисвоювання можна здійснити так:

inta,b,c;intd=c=b=c=3.У результаті виконання коду всі змінні будуть ініціалізовані

значенням 3.У C#, так само як і в С++, є складений оператор присвоювання.

Для виразу x x= +10 складений оператор матиме вигляд: x +=10. Складений оператор означає додавання до поточного значення пев-ного числа. Аналогічні операції можна застосовувати й до інших операторів: –= *= /= %=.

ЛітералиУ програмах, написаних мовами високого рівня (у тому числі

C#), літералами називають послідовність символів, що належать до алфавіту мови програмування і забезпечують явне подання зна-чень, які використовуються для позначення початкових значень в оголошенні членів класів, змінних і констант у методах класу. Розрізняють літерали арифметичні (різних типів), логічні, сим-вольні (включаючи Escape-послідовності), рядкові.

Арифметичні літерали

Арифметичні літерали кодують значення різних (арифметич-них) типів. Тип арифметичного літерала визначають за такими ін-туїтивно зрозумілими зовнішніми ознаками:

y стандартний зовнішній вигляд. Значення цілочислового типу зазвичай кодується інтуїтивно зрозумілою послідовністю символів ’1’ ..., ’9’, ’0’. Значення плаваючого типу також передбачає стандартний вигляд (крапка-роздільник між цілою і дробовою частиною або наукова чи експоненціальна нотація –1.2500E+052). Шістнадцяткове подання цілочисельного значення кодується шістнадцятковим літералом, що складається із символів ’0’ ..., ’9’, а також ’a’ ..., ’f’, або ’A’ ..., ’F’ з префіксом ’0x’;

y власне значення. 32 780 не може бути значенням типу short; y додатковий суфікс. Суфікси l, L відповідають типу long; ul, UL

— unsigned long; f, F — float; d, D — decimal. Значення типу double кодуються без префікса.


Логічні літералиДо логічних літералів належать такі послідовності символів:

true і false. Більше логічних літералів у C# немає.

Символьні літералиЦе одиничні символи в одинарних лапках, що вводять з клаві-

атури: ’X’, ’p’, ’Q’, ’7’, а також цілочислові значення в діапазоні від 0 до 65535, перед якими вводять конструкцію вигляду (char) — операція явного зведення до типу char: (char)34 - ’’’’.

Наступні взяті в одинарні лапки послідовності символів є Escape-послідовностями. Цю категорію літералів використовують для створення додаткових ефектів (дзвінок), простого форматуван-ня інформації, що виводиться, і кодування символів під час виве-дення і порівняння (у виразах порівняння).

Символьні Escape-послідовностіІм’я типу

Системний тип

\a Звуковий сигнал

\b Повернення на одну позицію назад

\f Перехід на нову сторінку

\n Перехід на новий рядок

\r Повернення каретки

\t Горизонтальна табуляція

\v Вертикальна табуляція

\0 Нуль

\’ Одинарна лапка

\” Подвійна лапка

\\ Зворотна похила риска

Рядкові літерали — це послідовність символів і символьних Escape-послідовностей, узятих у подвійні лапки.

Verbatim string — рядковий літерал, який компілятор інтерпре-тує так, як він записаний. Escape-послідовності сприймаються як послідовності символів.

Verbatim string зображують за допомогою символу @, який розташовується безпосередньо перед строковим літералом, узятим у парні подвійні лапки. Подвійні лапки в Verbatim string дублю-ються.

...”c:\\MyDocuments\\sample.txt”...

...@”c:\MyDocuments\sample.txt”...Рядкові літерали є літералами типу string.


Зведення типів данихЗведення типів — один з аспектів безпеки мови.Використовувані в програмі типи характеризуються власни-

ми діапазонами значень, які визначаються властивостями типів, у тому числі розміром області пам’яті, призначеної для кодуван-ня значень відповідного типу. При цьому області значень різних типів перетинаються. Багато значень можна виразити більш ніж одним типом. Наприклад, значення 4 можна подати як значення типу sbyte, byte, short, ushort, int, uint, long, ulong. При цьому в програмі все має бути влаштоване так, щоб логіка перетворення значень одного типу на інший була зрозумілою, а результати цих перетворень — передбачуваними.

Інколи зведення значення до іншого типу відбувається автома-тично. Такі перетворення називають неявними.

У ряді випадків перетворення вимагає додаткової уваги з боку програміста, який повинен явним чином указувати необхідність перетворення, використовуючи вирази зведення типу або зверта-ючись до спеціальних методів перетворення, визначених у класі System.Convert, які забезпечують перетворення значення одного типу до значення іншого.

!!! Перетворення типу створює значення нового типу, еквіва-лентне значенню старого типу, проте при цьому не обов’язково збе-рігається ідентичність (або точні значення) двох об’єктів.

Розрізняють розширювальне та звужувальне перетворення.Розширювальне перетворення — значення одного типу перетво-

риться на значення іншого типу, яке має такий самий або більший розмір. Наприклад, значення у вигляді 32-розрядного цілого числа зі знаком може бути перетворене на 64-розрядне ціле число зі зна-ком. Розширювальне перетворення вважають безпечним, оскільки вихідна інформація за такого перетворення не спотворюється.

Розширювальне перетворення типів данихТип, що

перетворюєтьсяНа який тип перетворюється

Byte UInt16, Int16, UInt32, Int32, UInt64, Int64, Single, Double, Decimal

SByte Int16, Int32, Int64, Single, Double, Decimal

Int16 Int32, Int64, Single, Double, Decimal

UInt16 UInt32, Int32, UInt64, Int64, Single, Double, Decimal

Char UInt16, UInt32, Int32, UInt64, Int64, Single, Double, Decimal


Int32 Int64, Double, Decimal

UInt32 Int64, Double, Decimal

Int64 Decimal

UInt64 Decimal

Single Double

Звужувальне перетворення — значення одного типу перетво-риться на значення іншого типу, яке має менший розмір (із 64-роз-рядного на 32-розрядне). Таке перетворення потенційно небезпечне втратою значення. Звужувальні перетворення можуть призводити до втрати інформації.

Звужувальне перетворення типів данихТип, що

перетворюєтьсяНа який тип перетворюється

Byte Sbyte

SByte Byte, UInt16, UInt32, UInt64

Int16 Byte, SByte, UInt16

UInt16 Byte, SByte, Int16

Int32 Byte, SByte, Int16, UInt16, UInt32

UInt32 Byte, SByte, Int16, UInt16, Int32

Int64 Byte, SByte, Int16, UInt16, Int32, UInt32, UInt64

UInt64 Byte, SByte, Int16, UInt16, Int32, UInt32, Int64

Decimal Byte, SByte, Int16, UInt16, Int32, UInt32, Int64, UInt64

Single Byte, SByte, Int16, UInt16, Int32, UInt32, Int64, UInt64

Double Byte, SByte, Int16, UInt16, Int32, UInt32, Int64, UInt6

Поняття стеку і купиСтек належить до області пам’яті, підтримуваної процесором,

у якій зберігаються локальні змінні. Доступ до стека у багато ра-зів швидший, ніж до загальної області пам’яті, тому використан-ня стека для зберігання даних прискорює роботу вашої програми. У С# розмірні типи (наприклад, цілі числа) розташовуються в сте-ку: для їх значень зарезервована область в стеку, і доступ до неї здійснюється за назвою змінної.

Посилальні типи (наприклад, об’єкти) розташовую у купі. Купа — це оперативна пам’ять вашого комп’ютера. Доступ до неї здійснюється повільніше, ніж до стека. Коли об’єкт розташо-вується в купі, то змінна зберігає лише адресу об’єкта. Ця адреса


зберігається в стеку. За адресою програма має доступ до самого об’єкта, всі дані якого зберігаються в загальній пам’яті (купі).

«Збиральник сміття» (Garbage Collector) знищує об’єкти, роз-ташовані в стеку, щоразу, коли відповідна змінна виходить за об-ласть видимості. Таким чином, якщо ви оголошуєте локальну змінну в межах функції, то об’єкт буде позначений як об’єкт для «збирання сміття». І він буде видалений із пам’яті після завершен-ня роботи функції. Об’єкти в купі теж очищаються збиральником сміття після того, як кінцеве посилання на них буде знищено.


�Самостійна робота

Інструктаж із техніки безпеки.

1. Створити додаток, який обчислює значення виразу:

yx x x

x=

++

+sin 5

4 2.

2. Створити додаток, який обчислює суму, добуток, різницю, частку та остачу від ділення двох заданих чисел.

3. Створити додаток, який конвертує суму грн y euro.4. Обчислити ціну покупки, якщо відомо: y ціну за одиницю товару; y кількість товару; y знижку (у % від загальної суми).

5. Дано сторону квадрата (вводить з клавіатури користувач). Ви-значити довжину діагоналі.


�Самостійна роботаСтворити проект розв’язування задач.Початковий та середній рівні навчальних досягнень

1. Обчислити площу та периметр прямокутника, якщо відомо його сторони.

2. Створити додаток, який обчислює значення виразу:

yx

x x=

−+2

4cos.

Достатній та високий рівні навчальних досягнень1. Обчислити радіус круга, якщо відомо його площу.2. Створити додаток, який обчислює значення виразу:


yx x x

x=

++

+sin 5

4 2.

Інструктивна картка

1. Запустити середовище програмування.2. Створити проект Windows Form із назвою Project-5.3. Додати необхідні об’єкти на форму, використовуючи як зразок


ність.7. Зберегти проект (C:\11 form Projects\Project-5\).





УРОК № 16

Тема. Поняття операції та виразу. Пріоритет операцій.Арифметичні операції. Практична робота № 6 «Введенняй виведення даних, робота зі змінними»Мета:сформувати поняття:

y операції; y виразу; y пріоритету операцій;

формувати вміння: y працювати в середовищі програмування; y створювати проект із використанням арифметичних операцій; y змінювати значення властивостей елементів керування; y редагувати код обробників подій; y використовувати середовище програмування для створення проектів; y створювати проект для власного використання; y чітко й лаконічно висловлювати думки; y робити висновки;



Тип уроку: засвоєння нових знань, формування вмінь.Базові поняття й терміни: операції, вирази, інкремент, декремент, літерали, стек,

купа, класи Math та Random.


І. Організаційний етап . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв ІІ. Перевірка домашнього завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . 2–3 хв ІІІ. Актуалізація опорних знань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3–5 хв IV. Мотивація навчальної діяльності . . . . . . . . . . . . . . . . 2–3 хв V. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу . . . 15–20 хв 1. Операції та вирази. 2. Інкремент і декремент. 3. Клас Math і його функції. 4. Клас Random і його функції. VI. Застосування знань, умінь та навичок . . . . . . . . . . 15–20 хв VII. Підбиття підсумків уроку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2–3 хв VIII. Домашнє завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв

Хід уроку





�Письмова робота1. Укажіть можливі типи даних для величин:

123 — _______________________________________________’c’ — ______________________________________________1258 — ______________________________________________3.25 — _____________________________________________8.96*1030 — _________________________________________

2. Сформулюйте означення понять:Змінна — ____________________________________________Константа — ________________________________________Тип даних — _________________________________________Стек — _____________________________________________



Обговорити повідомлення.Прикладами операцій є додавання, віднімання, множення та ділен-

ня. Ви користуєтеся ними з першого класу. У мовах програмування іс-нують й інші операції, зокрема це операції, призначені для виконання складних математичних обчислень та поєднання рядків тексту.

Операції зазвичай виконують над двома значеннями, хоча деякі — лише над одним. Значення називають операндами. Ось основний син-таксис використання операцій:

операнд1операціяоперанд2Наприклад, 3 + 4.У виразі 3 + 4 — два операнди (3 та 4), що з’єднуються операцією

додавання (+). Інакше кажучи, операцію (у цьому випадку додавання) виконують над двома операндами.


Операції та виразиУ С# передбачений широкий набір операторів, які надають

програмістові потужні важелі керування під час створення виразів і їх обчислення. У С# є чотири загальні класи операторів:

y арифметичні; y порозрядні; y логічні; y оператори відношення.

Арифметичні оператори

Оператор Дія+ Додавання

– Віднімання, унарний мінус

* МноженняОператор Дія

/ Ділення

% Ділення за модулем

– – Декремент

++ Інкремент

Дія С#-операторів +, – * і / збігається із дією аналогічних опе-раторів у будь-якій іншій мові програмування (і в алгебрі). Їх мож-на застосовувати до даних будь-якого вбудованого числового типу.

Перш за все хочу нагадати, що після застосування оператора ділення (/) до цілого числа остачу буде відкинуто. Наприклад, ре-зультат цілочислового ділення 10/3 дорівнюватиме 3. Остачу від ділення можна дістати за допомогою оператора ділення за модулем (%). Цей оператор працює практично так само, як в інших мовах


програмування: повертає залишок від ділення без остачі. Напри-клад, 10 % від 3 дорівнює 1. У С# оператор % можна застосувати як до цілочислових типів, так і типів із плаваючою крапкою. На-приклад, 10,0%від 3,0 також дорівнює 1. (У мовах C/C++ операції ділення за модулем застосовні лише до цілочислових типів.)

Інкремент і декрементОператори інкремента (++) і декремента (– –) збільшують і змен-

шують значення операнда на одиницю відповідно. Як буде показа-но нижче, ці оператори мають спеціальні властивості, які роблять їх цікавими для розгляду. Отже, оператор інкремента виконує до-давання операнда до числа 1, а оператор декремента віднімає 1 від свого операнда.

Це означає, що інструкція:x x= +1 аналогічна такій інструкції: х++.Так само інструкція:x x= −1 аналогічна такій інструкції: х– –.Оператори інкремента і декремента можуть стояти як перед

своїм операндом, так і після нього. Наприклад, інструкціюx x= −1можна переписати у вигляді префіксної форми:++х;//Префікснаформаоператораінкрементаабо у вигляді постфіксної форми:х++;//ПостфікснаформаоператораінкрементаУ попередньому прикладі не мало значення, у якій формі був

застосований оператор інкремента: префіксній або постфіксній. Але якщо оператор інкремента або декремента використовують як частину більшого виразу, то форма його використання має важли-ве значення. Якщо такий оператор застосований у префіксній фор-мі, то С# спочатку виконає цю операцію, аби операнд набув нового значення, яке потім буде використано останньою частиною виразу. Якщо ж оператор застосований у постфіксній формі, то С# вико-ристовує у виразі його старе значення, а потім виконає операцію, в результаті якої операнд знайде нове значення. Розглянемо такий фрагмент коду:

х=10;inta=++х;Результат: a = 11 ;х=10;inta=х++;Результат: a = 10 .

Оператори відношення і логічні операториОператор Дія

== Дорівнює

!= Не дорівнює


Оператор Дія

> Більше

< Менше

>= Більше або дорівнює

<= Менше або дорівнює

& І

| Або

^ Виключаючи

|| Скорочене або

&& Скорочене і

! Не

Результат виконання операторів відношення і логічних опера-торів має тип bool.

У С# на рівність або нерівність можна порівнювати (відповідно, за допомогою операторів == та !=) усі об’єкти. Але такі оператори порівняння, як <, >, <= або >=, можна застосовувати лише до ти-пів, які підтримують відношення впорядкування. Це означає, що всі оператори відношення можна застосовувати до всіх числових типів. Проте значення типу bool можна порівнювати лише на рів-ність або нерівність, оскільки значення true і false не упорядкову-ються. Наприклад, у С# порівняння true>false не має сенсу. Що стосується логічних операторів, то їх операнди повинні мати тип bool, і результат логічної операції завжди матиме тип bool. Логічні оператори &, |, ^ і ! виконують базові логічні операції І, АБО, вза-ємовиключення, АБО і НЕ.

Інші операториДія Оператор

Доступ до членів .

Індексація [ ]

Зведення типів ( )

Тернарний оператор ?:

Створення нового об’єкта new( )

Інформація про тип даних is sizeof typeof

Керування виключеннями переповнення checked unchecked

У C# є також інші оператори. Ми розглянули лише основні, які використовуватимемо в нашому курсі.

Під час присвоювання виразів аналогічно до алгебри врахову-ється пріоритет операцій.


Пріоритет операційПріоритет Оператор

1 () [] . (постфікс)++ (постфікс)–– new sizeof typeof unchecked

2 ! ~ (ім’я типу) +(унарний) –(унарний) ++(префікс) ––(пре-фікс)

3 * / %

4 + –

5 <<>>

6 <><= => is

7 == !=

8 &

9 ^

10 |

11 &&

12 ||

13 ?:

14 = += –= *= /= %= &= |= ^= <<= >>=

Клас Math і його функціїОкрім змінних і констант, первинним матеріалом для побудови

виразів є функції. Більшість їх у проекті створить програміст, але не обійтися і без вбудованих функцій. Розглянемо ще один клас — клас Math, що містить стандартні математичні функції, без яких складно обійтися під час побудови багатьох виразів. Цей клас міс-тить два статичні поля, що задають константи E і PI, а також 23 статичних методи. Методи задають:

y тригонометричні функції — Sin, Cos, Tan; y обернені тригонометричні функції — Asin, Acos, Atan, Atan2

(sinx, cosx); y гіперболічні функції — Tanh, Sinh, Cosh; y експоненту і логарифмічні функції — Exp, Log, Log10; y модуль, корінь, знак — Abs, Sqrt, Sign; y функції округлення — Ceiling, Floor, Round; y мінімум, максимум, степінь, остачу — Min, Max, Pow, Ieeer-

emainder.

Клас Random і його функціїУміння генерувати випадкові числа дуже потрібне. Клас

Random містить усі необхідні для цього засоби. Клас Random має конструктор класу: для того щоб викликати методи класу, потріб-но спочатку створити екземпляр класу. Цим Random відрізняється


від класу Math, у якому всі поля і методи статичні, що дозволяє обі-йтися без створення екземплярів класу Math.

Розглянемо тільки оригінальні методи класу Random зі стату-сом public, необхідні для генерування послідовностей випадкових чисел. Клас має захищені методи, знати які корисно в разі необхід-ності створити власні нащадки класу Random, але цим ми займа-тися не будемо.

Почнемо розгляд із конструктора класу. Він переобтяжений і має дві реалізації. Одна з них дозволяє генерувати серії випадко-вих чисел, що не повторюються за кожного запуску. Початковий елемент такої серії будується на основі поточної дати і часу, що га-рантує унікальність серії. Цей конструктор викликається без пара-метрів. Він описаний як public Random(). Інший конструктор із па-раметром — public Random (int) — забезпечує важливу можливість генерувати серії випадкових чисел, що повторюється. Параметр конструктора використовують для побудови початкового елемента серії, тому, якщо задати одне й те саме значення параметра, серія повторюватиметься.

Переобтяжений метод public int Next() за кожного виклику по-вертає додатне ціле, рівномірно розподілене в деякому діапазоні. Діапазон задається параметрами методу. Три реалізації методу від-різняються набором параметрів:

y public int Next () — метод без параметрів видає цілі додатні числа у всьому додатному діапазоні типу int;

y public int Next (int max) — видає цілі додатні числа в діапазоні [0,max];

y public int Next (int min, int max) — видає цілі додатні числа в діапазоні [min,max].Метод public double Nextdouble () має одну реалізацію. За кож-

ного виклику цього методу видається нове випадкове число, рівно-мірно розподілене в інтервалі [0,1).

Ще один корисний метод класу Random дозволяє за одного звернення діставати цілу серію випадкових чисел. Метод має па-раметр — масив, який і буде заповнений випадковими числами. Метод описаний як public void Nextbytes (byte[] buffer). Оскільки параметр buffer представляє масив байтів, то, природно, випадкові числа, що генеруються, знаходяться в діапазоні [0, 255].




Практична робота № 6 «Введення й виведення даних,робота зі змінними»Інструктаж із техніки безпеки. Створіть проект розв’язування задач.Початковий та середній рівні навчальних досягнень

1. Обчислити площу та периметр правильного шестикутника, якщо відомо його сторону.

2. Створити додаток, який обчислює значення виразу

Yx x

x=

+ −+( )

2 2

3ln.

Достатній та високий рівні навчальних досягнень2. Задано трьохзначне число. Скласти програму, яка обчислює

суму і добуток цифр заданого числа. Вивести число, отримане за прочитання початкового числа справа наліво.

3. Створити додаток, який обчислює значення виразу

Yx x

x xx=

+ − ⋅+ +( ) +

− ⋅4 2 3 14

10 32

.

ln.

Інструктивна картка 1. Запустити середовище програмування.2. Створити проект Windows Forms з назвою Project-PR6.3. Додати необхідні об’єкти на форму, використовуючи як зразок


ність.7. Зберегти проект (C:\11 form Projects\Project- PR6\).

VIІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ



Опрацювати конспект та відповідний розділ підручника.

УРОК № 17

Тема. Покрокове виконання та налагодження програм.Практична робота № 7 «Налагодження програм»

Мета:сформувати поняття:

y налагодження програми;


формувати вміння: y працювати в середовищі програмування; y створювати проект та налагоджувати його; y змінювати значення властивостей елементів керування; y редагувати код обробників подій; y використовувати середовище програмування для створення проектів; y створювати проект для власного використання; y чітко й лаконічно висловлювати думки; y робити висновки;


Тип уроку: засвоєння нових знань, формування вмінь. Базові поняття й терміни: налагодження, помилка, довідка.


І. Організаційний етап . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв ІІ. Перевірка домашнього завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . 2–3 хв ІІІ. Актуалізація опорних знань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3–5 хв IV. Мотивація навчальної діяльності . . . . . . . . . . . . . . . . 2–3 хв V. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу . . . 15–20 хв VI. Застосування знань, умінь та навичок . . . . . . . . . . 15–20 хв VII. Підбиття підсумків уроку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2–3 хв VIII. Домашнє завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв

Хід уроку





�Письмова робота

1. Запишіть відомі вам функції класу Math.

2. Запишіть мовою програмування вираз Yx

x=

⋅ −( ) ++

2 3 1

2

3

2sin.



�Фронтальне опитування1. Що таке калькулятор? 2. Чи використовуєте ви його у своєму навчанні? 3. Які програми Калькулятор ви знаєте? 4. Чи створювали ви калькулятор в інших програмних середови-

щах? Сьогодні ми створимо власний аналог калькулятора.


Пояснення навчального матеріалу на реальному прикладі.Створити проект розв’язання задачі. Створити спрощений ана-

лог стандартного калькулятора ОС Windows.Нагадаємо порядок створення проекту та отримання працездат-

ного проекту. (Пропозиції учнів записуються та демонструються.)

Інструктивна картка 1. Запустити середовище програмування.2. Створити проект Windows Forms.3. Додати необхідні об’єкти на форму, використовуючи як зразок


ність.7. Провести налагодження проекту.8. Зберегти проект за вказаним шляхом.

Демонстрування всіх етапів створення проекту

Властивість для TextBox1 → TextAlign = Right — розміщує-мо текст праворуч.

Властивість для TextBox2 → → Visible = False — призначення другого текстового блоку — збе-реження проміжних значень, а отже, робимо його прихованим.

Властивості кнопок практич-но ідентичні за винятком розмі-ну та кольору шрифту.

Загальний вигляд форми


Властивості для Button1

Програмуємо код для цифрових клавіш, коми за зразком.privatevoid button1_Click(object sender, EventArgs e) { textBox1.Text=textBox1.Text+“1”;//додаємодотексту,щоєвtextBox1-1}Код для клавіш арифметичних дійprivatevoidbutton13_Click(objectsender,EventArgs { textBox2.Text = textBox1.Text;//копіюємотекстзtextBox1вtextBox2 textBox1.Text=“”;//очищаємовластивістьTextдляtextBox1 kl=“/”;


//зберігаємооперацію }Фрагмент коду для кнопки «=»(Коротке пояснення дії оператора IF)privatevoidbutton20_Click(objectsender,EventArgs { if(kl==”/”) //якщонатиснутокнопку“/”,товиконуємо {x=Convert.ToDouble(textBox1.Text); //текстзtextBox1конвертуємовчислоізаписуємовХy=Convert.ToDouble(textBox2.Text);rez=x/y;textBox1.Text=“”+rez; //виводимовtextBox1результатоперації }Апробуйте дію цифрових клавіш та арифметичних дій. (Проект

скопіювати через локальну мережу на учнівські комп’ютери.)Загальний вигляд коду на цьому етапіusing System;using System.Collections.Generic;using System.ComponentModel;using System.Data;using System.Drawing;using System.Linq;using System.Text;using System.Windows.Forms;

namespace Project_calc{publicpartialclassForm1 : Form {public Form1() {InitializeComponent(); }publicstring kl;publicdouble x, y, rez;privatevoid button1_Click(object sender, EventArgs e) { textBox1.Text=textBox1.Text+“1”; }


privatevoid button2_Click(object sender, EventArgs e) { textBox1.Text=textBox1.Text+“2”; }

privatevoidbutton3_Click(objectsender,EventArgse) { textBox1.Text=textBox1.Text+“3”; }







privatevoidbutton10_Click(objectsender,EventArgs { textBox1.Text=textBox1.Text+“0”; }


privatevoid button12_Click(object sender, EventArgs { textBox1.Text=textBox1.Text+“,”; }

privatevoidbutton13_Click(objectsender,EventArgs { textBox2.Text = textBox1.Text; textBox1.Text=“”; kl=“/”; }

privatevoid button14_Click(object sender, EventArgs { textBox2.Text = textBox1.Text; textBox1.Text=“”; kl=“*”; }

privatevoid button15_Click(object sender, EventArgs { textBox2.Text = textBox1.Text; textBox1.Text=“”; kl=“-”; }

privatevoid button16_Click(object sender, EventArgs { textBox2.Text = textBox1.Text; textBox1.Text=“”; kl=“+”; }

privatevoidbutton20_Click(objectsender,EventArgs { if(kl==“/”) { x = Convert.ToDouble(textBox1.Text); y = Convert.ToDouble(textBox2.Text); rez = x / y; textBox1.Text=“”+rez; } if(kl==“*”)


{ x = Convert.ToDouble(textBox1.Text); y = Convert.ToDouble(textBox2.Text); rez = x * y; textBox1.Text=“”+rez; } if(kl==“+”) { x = Convert.ToDouble(textBox1.Text); y = Convert.ToDouble(textBox2.Text); rez = x + y; textBox1.Text=“”+rez; } if(kl==“-”) { x = Convert.ToDouble(textBox1.Text); y = Convert.ToDouble(textBox2.Text); rez = x - y; textBox1.Text=“”+rez; } } } }Учні висловлюють свої зауваження.Очікувані відповіді. Некоректне введення чисел, після вико-

нання дії не можна ввести нове число тощо.

�Вправа «Мозковий штурм»Ключові запитання

1. Що потрібно виправити?2. Як це зробити?

Мета вправи — розробити більш досконалі алгоритми для цифрових кнопок та кнопок арифметичних дій.

Урахування зазначених зауважень — виправлення коду проек-ту, перевірка працездатності проекту — все це етапи налагодження проекту.



Практична робота № 7 «Налагодження програм»Інструктаж із техніки безпеки.


Створити проект розв’язування задачі. Початковий та середній рівні навчальних досягнень

1. Створити додаток, який об-числює вартість використаної електроенергії.Достатній та високий рівнінавчальних досягнень

2. Створити додаток, який обчис-лює вартість використаного природнього газу.

3. У проекті «Калькулятор» до-дати кнопки для обчислення тригонометричних функцій та піднесення числа до степеня.

Інструктивна картка 1. Запустити середовище програмування.2. Створити проект Windows Forms із назвою Project-PR7.3. Додати необхідні об’єкти на форму, використовуючи як зразок





�Рефлексія Що я дізнався?



ІІ. ОСНОВИ СТРУКТУРНОГО ПРОГРАМУВАННЯ (19 ГОД)

УРОК № 18

Тема. Основні поняття математичної логіки. Логічні операції,вирази. Таблиці істинності. Запис логічних виразів мовоюпрограмуванняМета:сформувати поняття:

y логічні операції; y таблиці істинності; y логічні вирази;

формувати вміння: y працювати в середовищі програмування; y створювати проект та налагоджувати його; y використовувати логічні операції; y редагувати код обробників подій; y використовувати середовище програмування для створення проектів; y створювати проект для власного використання; y чітко й лаконічно висловлювати думки; y робити висновки;


Тип уроку: засвоєння нових знань, формування вмінь. Базові поняття й терміни: логічні операції, таблиці істинності, логічні вирази.


І. Організаційний етап . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв ІІ. Перевірка домашнього завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . 2–3 хв ІІІ. Актуалізація опорних знань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2–5 хв IV. Мотивація навчальної діяльності . . . . . . . . . . . . . . . . 1–3 хв V. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу . . . 10–15 хв 1. Логічні операції і таблиці істинності. 2. Логічні вирази. VI. Первинне закріплення знань . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15–20 хв VII. Підбиття підсумків уроку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5–8 хв VIII. Домашнє завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв


Хід уроку


Привітання. Підготовка класу до занять.



�Письмова роботаРеалізуйте словесний запис алгоритму:

1) розв’язання квадратного рівняння виду: ax bx c2 0+ + = ;2) перевірки існування трикутника з кутами a, b , c.


Учитель. Досить часто під час написання проекту виникає не-обхідність порівняти величини, визначити наступну дію програми залежно від вибору користувача. Як реалізувати ці процеси? Від-повідь на запитання ми спробуємо дати під час вивчення підтеми «Розгалуження».


Поняття розгалуження базується на основних поняттях мате-матичної логіки.

Судження — це форма мислення, у якій стверджується зв’язок між предметом і його ознакою (прикметою) або відношення між предметами і яка виражає або істину, або хибність.

Логічні операціїКон’юнкція (лат. conjangere — об’єднувати) (операція AND) —

бінарна логічна операція, що має значення «істина», якщо всі опе-ранди мають значення «істина». Операція відображає вживання сполучника «і» в логічних висловлюваннях.

Позначають у математиці та логіці як ∧ , у програмуванні — як & чи and.

А В А ∧ B

хибність хибність хибність

хибність істина хибність

істина хибність хибність

істина істина істина


Диз’юнкція (лат. disjunctio — розділення) (операція OR) — бі-нарна логічна операція, що має значення «істина», якщо хоча б один з операндів має значення «істина». Операція відображає вживання сполучника «або» в логічних висловлюваннях.

Позначають у математиці та логіці як ∨ , у програмуванні — як | чи or.

A B A B∨хибність хибність хибність

хибність істина істина

істина хибність істина

істина істина істина

Виключна диз’юнкція (також операція XOR, додавання за мо-дулем 2) — бінарна логічна операція, що набуває значення «істи-на» тоді й тільки тоді, коли значення «істина» має рівно один з її операндів.

Для запису операції використовують позначення:

a b⊗ , a b∧ a b+ , a b∨ , a b∨ , a XOR b.

A B A B⊗хибність хибність хибність

хибність істина істина

істина хибність істина

істина істина хибність

Заперечення в логіці — унарна операція над судженнями, ре-зультатом якої є судження, у відомому сенсі «протилежне» почат-ковому.

У мові програмування C# логічні операції задають так:

Ація Дія& І

| Або

^ Виключаюче

|| Скорочене або

&& Скорочене і

! Не

Результат виконання логічних операторів має тип bool.

Логічні виразиЛогічні вирази — це вирази, що складаються з висловлювань,

які можна з’єднати логічними зв’язками. Ці вирази набувають


логічного значення («хибне» або «істинне»). Логічні вирази мо-жуть бути простими та складеними.

У простому логічному виразі використовують змінні та кон-станти логічного типу, операції порівняння. Сполучення простих логічних виразів за допомогою логічних операцій утворює складе-ний логічний вираз.



�Практичне завданняІнструктаж із техніки безпеки.

1. Встановіть результат виконання логічних виразів:а) ! ( (6<4) & (4>8) );б) ( A<=A+1) | ( 12–3>0);в) (( 2<=2) & (3>=3)) | (15>25).2. Розробіть інтерфейс проектів:а) розв’язування квадратного рівняння виду: ax bx c2 0+ + = ;б) перевірки існування трикутника з кутами a, b, c.

Інструктивна картка 1. Запустити середовище програмування.2. Створити проект Windows Forms із назвою Project-KVR.3. Додати необхідні об’єкти на форму.4. Змінити властивості об’єктів.5. Зберегти проекти (C:\11 form Projects\Project-KVR\).6. Створити проект Windows Forms з назвою Project-TR.7. Додати необхідні об’єкти на форму.8. Змінити властивості об’єктів.9. Зберегти проекти (C:\11 form Projects\Project-TR\).






УРОК № 19

Тема. Операції порівняння. Оператори розгалуженняМета:сформувати поняття:

y порівняння; y оператора розгалуження;

формувати вміння: y працювати в середовищі програмування; y створювати проект та налагоджувати його; y використовувати логічні операції та оператори розгалуження; y редагувати код обробників подій; y використовувати середовище програмування для створення проектів; y створювати проект для власного використання; y чітко й лаконічно висловлювати думки; y робити висновки;


Тип уроку: засвоєння нових знань, формування вмінь.Базові поняття й терміни: порівняння, логічні вирази, розгалуження.

Структура уроку І. Організаційний етап . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв ІІ. Перевірка домашнього завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . 2–3 хв ІІІ. Актуалізація опорних знань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2–5 хв IV. Мотивація навчальної діяльності . . . . . . . . . . . . . . . . 1–3 хв V. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу . . . 10–15 хв 1. Операції відношення. 2. Оператор IF-ELSE. 3. Конструкція ELSE-IF-ELSE. 4. Оператор SWITCH. VI. Первинне закріплення знань . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15–20 хв VII. Підбиття підсумків уроку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3–5 хв VIII. Домашнє завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв

Хід уроку





�Письмова роботаЗапишіть означення термінів:


1) судження;2) кон’юнкція;3) диз’юнкція;4) заперечення;5) логічні вирази.


Учитель. На минулому уроці ми розглянули логічні операції та вирази. Постають запитання: «Як застосувати набуті знання на практиці?», «Які конструкції передбачені в мові програмування для організації розгалуження?» Спробуємо дістати відповіді на ці запитання.


Операції відношення

Оператор Дія== Дорівнює

!= Не дорівнює

> Більше

< Менше

>= Більше або дорівнює

<= Менше або дорівнює

Результат виконання операторів відношення і логічних опера-торів має тип bool.

У С# на рівність або нерівність можна порівнювати (відповідно, за допомогою операторів == та !=) усі об’єкти. Але такі оператори порівняння, як <, >, <= або >=, можна застосовувати лише до ти-пів, які підтримують відношення впорядкування. Це означає, що всі оператори відношення можна застосовувати до всіх числових типів. Проте значення типу bool можна порівнювати лише на рів-ність або нерівність, оскільки значення true і false не впорядкову-ються. Наприклад, у С# порівняння true>false не має сенсу. Що стосується логічних операторів, то їх операнди повинні мати тип bool, і результат логічної операції завжди матиме тип bool.

У C# для організації розгалуження можна використовувати такі конструкції:

Оператор IF-ELSEФормат інструкції має вигляд:if(логічнийвираз) { Інструкція1;


} else { Інструкція2; }Частина else є необов’язковим елементом.Якщо елемент «логічний вираз», поверне значення ІСТИНА,

буде виконана if-інструкція; в іншому випадку — else-інструкція (якщо така існує). Одночасно обидві інструкції ніколи не викону-ються. Умовний вираз, що керує виконанням if-інструкції, пови-нен мати тип bool.

Логічний вираз

Інструкція 1 Інструкція 2

Так Ні

Розглянемо дію if-else-інструкції для визначення того, є число додатним чи від’ємним.

if(a<0) textBox1.Text=”a<0”; elsetextBox1.Text=”a>=0”;Конструкції if-else можуть бути вкладеними, причому вкладен-

ня можуть бути багатьох рівнів. Для прикладу запишемо інструк-цію if-else, яка перевіряє, число додатне чи від’ємне і при цьому чи потрапляє в діапазон від –100 до 100.

if(a>–100&&a<100){ if(a<0)textBox1.Text=“a<0”; elsetextBox1.Text=“a>=0”;} elsetextBox1.Text=“числонепотрапляєвдіапазон(-100;100)-“+a;

Конструкція ELSE-IF-ELSEДругою інструкцією вибору є switch. Інструкція switch забезпе-

чує багатонапрямлене розгалуження. Вона дозволяє вибрати одну


з множин альтернатив. Хоча багатонапрямлене тестування можна реалізувати за допомогою послідовності вкладених if-інструкцій, для багатьох ситуацій інструкція switch виявляється ефективні-шим рішенням. Вона працює таким чином:

1. Значення виразу послідовно порівнюється з константами із за-даного списку.

2. Під час виявлення збігу для однієї з умов порівняння викону-ється послідовність інструкцій, що пов’язана з цією умовою.Часто в програмуванні для перевірки кількох умов використо-

вують конструкцію if-else-if:if(умова){}else if(умова) {}else if(умова) {} ... else{}Умовні вирази обчислюються зверху вниз. Щойно в якій-небудь

гілці виявиться істинний результат, буде виконана інструкція, пов’язана з цією гілкою, а решта сходинок пропускається. Якщо виявиться, що жодна з умов не є істинною, виконається остання else-інструкція (можна вважати, що вона виконує роль умови за умовчанням). Якщо остання else-інструкція не задана, а решта ви-явилися помилковими, то взагалі жодна дія не буде виконана.

Оператор SWITCHЗагальний формат запису інструкції switch такий:switch(вираз){caseконстанта1: інструкція; break;caseконстанта2: інструкція; break;...default: інструкція; break;}


Елемент виразу інструкції switch повинен мати цілочисловий тип (наприклад, char, byte, short або int) або тип string. Вирази, що мають типи з плаваючою крапкою, не дозволені. Дуже часто як switch-вирази використовується просто змінна; case-константи ма-ють бути літералами, тип яких сумісний із типом заданого виразу. При цьому жодні дві case-константи в одній switch-інструкції не можуть мати ідентичних значень.

Послідовність інструкцій default-гілки виконується в тому ви-падку, якщо жодна із заданих case-констант не збігається із ре-зультатом обчислення switch-виразу. Гілка default необов’язкова. За її відсутності, якщо результат виразу не збігається із жодною з case-констант, жодна дія виконана не буде. Якщо такий збіг все-таки станеться, будуть виконані інструкції, відповідні до цієї case-гілки до тих пір, поки не зустрінеться інструкція break.

Використання switch-інструкції демонструється у фрагменті коду:

switch(a){ case 1:textBox1.Text=“Виввели1”; break; case 2:textBox1.Text=“Виввели2”; break; case3:textBox1.Text=“Виввели3”; break; case 4:textBox1.Text=“Виввели4”; break; case 5:textBox1.Text=“Виввели5”; break; default:textBox1.Text=“Виневлучили”; break;}У випадку, якщо потрібно, щоб одна й та сама інструкція ви-

коналася для кількох констант одразу, використовують таку кон-струкцію:

switch(a){ case 1: case 2:


case3:textBox1.Text=“Виввели1,або2,або3”; break; case 4:textBox1.Text=“Виввели4”; break; case 5:textBox1.Text=“Виввели5”; break; default:textBox1.Text=“Виневлучили”; break;}Учні виконують комплекс вправ для зняття зорової втоми



�Практичне завданняІнструктаж із техніки безпеки. Створіть проекти для перевірки існування трикутника зі сторо-

нами a , b, c та розв’язування квадратного рівняння. Використай-те заготовки проектів, розроблені на минулому уроці.

Перед початком реалізації проекту необхідно провести демон-стрування (пояснення) та надати учням інструктивну картку.

Інструктивна картка 1. Запустити середовище програмування.2. Відкрити проект із назвою Project-TR.3. Написати код обробників подій.4. Запустити проект на виконання та перевірити його працездат-

ність.5. Зберегти проект. 6. Відкрити проект із назвою Project-KVR.7. Написати код обробників подій.8. Запустити проект на виконання та перевірити його працездат-

ність.9. Зберегти проект.






УРОК № 20

Тема. Прапорці та групи перемикачів. Реалізація розгалуженьіз використанням прапорців та груп перемикачівМета:сформувати поняття:

y прапорець; y групи перемикачів;

формувати вміння: y працювати в середовищі програмування; y створювати проект та налагоджувати їх; y реалізовувати розгалуження з використанням прапорців та груп перемикачів; y редагувати код обробників подій; y використовувати середовище програмування для створення проектів; y створювати проект для власного використання; y чітко й лаконічно висловлювати думки; y робити висновки;


Тип уроку: засвоєння нових знань. Базові поняття й терміни: розгалуження, прапорець, групи перемикачів.


І. Організаційний етап . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв ІІ. Перевірка домашнього завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . 2–3 хв ІІІ. Актуалізація опорних знань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2–5 хв ІV. Мотивація навчальної діяльності . . . . . . . . . . . . . . . . 1–3 хв V. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу . . . 10–15 хв 1. Група перемикачів RadioButton. 2. Прапорець CheckBox. VI. Первинне закріплення знань . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15–20 хв VII. Підбиття підсумків уроку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2–5 хв VIII. Домашнє завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв

Хід уроку






�Фронтальне опитування1. Як ви розумієте термін розгалуження?2. Що таке логічний вираз?3. Запишіть логічний вираз для обчислення значення виразу:

1) yx

= −1

3;

2) yx

=−1

3.


Учитель. Запустимо Microsoft Office Word та виконаємо ко-манду Файл → Друк. У діалоговому вікні користувач може вво-дити конкретні дані, натискати на кнопки, робити вибір за до-помогою прапорців та груп перемикачів. Сьогодні ми спробуємо з’ясувати,як працюють два останні елементи.


Пояснення навчального матеріалу на реальному прикладі.

Група перемикачів RadioButtonСтворити проект для обчислення вартості фотографій залежно

від їх розміру.

Створюємо проект Project-Foto.

Код проектуusing System;using System.Collections.Generic;using System.ComponentModel;


using System.Data;using System.Drawing;using System.Linq;using System.Text;using System.Windows.Forms;namespace Project_Foto{publicpartialclassForm1 : Form {public Form1() { InitializeComponent();//настроюваннякомпонентiв radioButton1.Checked=true; }privatevoid button1_Click(object sender, EventArgs e) {doublecena=0;//цiнаintn; //кількоcтіфотографійdoublesum;//сумаif(radioButton1.Checked) cena=2.50;if(radioButton2.Checked) cena = 4; if(radioButton3.Checked)cena=5.5; n=Convert.ToInt32(textBox1.Text);sum=n*cena;

label3.Text=“Ціна:“+cena+“\nКількість:“+ n.ToString()+“шт.\n”+“Сумазамовлення:“+sum; }

}}

Прапорець CheckBox

Створіть проект для обчислення вартості комп’ютера залежно

від комплектації.

Створюємо проект Project-PC.


Код проектуusing System;using System.Collections.Generic;using System.ComponentModel;using System.Data;using System.Drawing;using System.Linq;using System.Text;using System.Windows.Forms;

namespace Project_PC{publicpartialclassForm1 : Form {public Form1() {InitializeComponent();}privatevoid button1_Click(object sender, EventArgs e) {doublesum;//сумаdoubletotal;//Загальнасума sum=3500;if(checkBox1.Checked) {//Принтер sum+=800;}if(checkBox2.Checked) {//модем sum+=210;


}if(checkBox3.Checked) {//Акустичнасистема sum+=230; }total = sum;label2.Text=“Загальнаціна=”+total+“грн”; } }}Учні виконують комплекс вправ для зняття зорової втоми



�Практичне завданняІнструктаж із техніки безпеки. Перед початком реалізації проекту необхідно провести демон-

стрування (пояснення) та надати учням інструктивну картку.Розробіть проект для універсального обчислення оплати за ви-

користані газ, електроенергію, воду (за лічильником).

Інструктивна картка 1. Запустити середовище програмування.2. Створити проект Windows Forms із назвою Project-ROZR.3. Додати необхідні об’єкти на форму.

4. Змінити властивості об’єктів.


5. Написати код обробників подій.6. Запустити проект на виконання та перевірити його працездат-

ність.7. Зберегти проект (C:\11 form Projects\Project-ROZR\).




VIIІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати конспект та відповідний розділ підручника.

УРОК № 21

Тема. Розв’язування задач. Практична робота № 8 «Складанняпрограм із розгалуженнями»Мета:формувати вміння:

y працювати в середовищі програмування; y створювати проект та налагоджувати його; y реалізовувати проекти з використанням розгалуження; y редагувати код обробників подій; y використовувати середовище програмування для створення проектів; y створювати проект для власного використання;


Тип уроку: застосування знань, умінь і навичок.Базові поняття й терміни: розгалуження.


І. Організаційний етап . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв ІІ. Перевірка домашнього завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . 2–3 хв ІІІ. Актуалізація опорних знань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5–10 хв IV. Застосування знань, умінь та навичок . . . . . . . . . . 10–15 хв V. Удосконалення набутих умінь . . . . . . . . . . . . . . . . . 15–20 хв VI. Підбиття підсумків уроку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3–5 хв VII. Домашнє завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв

Хід уроку






�Письмова робота1. Які логічні операції ви знаєте? Поясніть їх дію.2. Поясніть терміни:1) розгалуження;2) логічний вираз;3) таблиця істинності;4) оператор вибору;5) група перемикачів;6) прапорець.3. Запишіть логічний вираз, що реалізує перевірку існування три-

кутника, заданого трьома сторонами: a , b, c.

IV. ЗАСТОСУВАННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

�Розв’язування задачСтворіть проект розв’язання задачі.Обчисліть значення виразів:

1) yx

=+

1

2 1;

2) y x= +( )1 31

2 .

Створюємо проект Project-Vyraz.

Обчислити



namespace Project_Vyraz{publicpartialclassForm1 : Form {public Form1() { InitializeComponent(); }

privatevoid button1_Click(object sender, EventArgs e) {double x, y; x = Convert.ToDouble(textBox1.Text);if(2*x+1!=0) {y = 1 / (2 * x + 1);textBox2.Text=“”+y; }elsetextBox2.Text=“Обчисленнянеможливе”; } }}

V. УДОСКОНАЛЕННЯ НАБУТИХ УМІНЬ

Практична робота № 8 «Складання програміз розгалуженнями»

Інструктаж із техніки безпеки. Складіть проект розв’язання задачі згідно з варіантом (ураху-

вати, що при деяких значеннях x обчислити значення функції не-можливо).


Таблиця функцій

№

Початко-вий рівень

навчальних досягнень

Середній рівень навчальних досягнень

Достатній рівень навчальних досягнень

Високий рівень


Функція

y1

Функція y2 Функція y3Функція z

1x

x+

2x x x5 4

1

4+ +− sin,2 2 15

2x

x

x+

−tg4 1 2 3y y y+ +

2x

x−

53 5 2

1

2x x x+ +− 38

2 32

1 4

sin,

xx x

x+

− +−

y

yy1

23+

3x

x+

5 6,x x x15 4

1

43 12+ +− , 83 18

3

2

ctg,

cosx

x

x x−

+

−

yy

y12

3

+

4 3

1x +x

x

x

54

1

48

++

−

4 1145 2

2

1

33

,cos

xx

x+

−+−

2 1 2 3y y y+ −

5x

x−

1

2x x

x

5 4

1

4

1+ +−

sin costg

,x xx

xx− −

234 5 y

y

y12

3

3+

6x

x−

+7

1x x x0 6

1

6

1

3, + + sin,

21 48

2 3x

x x

x+

− +−

y y y1 2 32⋅ +

7 x

x2 − x x x5 41

4+ +− 32 15

22sin

,

tgx

x

x+

−y

yy1

23⋅

8 5

2

x

x + x x xx5 41

4+ +− 8 452

23ctg cosx x

x+ −

+−y y y1 2 33− +

9 x

x

2

5+x x x5 4

1

42+ −( ) +−4 22

3 18

3

1

32

,,

cosx

x

x x+

+

y

yy1

233

+

102

2−

+x

x x x x5 41

25+ + +−sin cos cosx x x

x

+ + −

−+−

45

2

23

y y y1 2 3+ +

11 3 67

2

, x

x+x x x−( ) + +−

35 4 14

sintg

,2 234 5x

x

xx+ − y y y1 2 32+ ⋅

12 2

2 3x −x x x5 4 42+( ) +−

33 18

32

2

sin,

cosx

x

x x+

+

− y y y1 2 33⋅ +

13 x

x2 3+ x x x3 41

2+ +− 82 15

2ctg

,

tgx

x

x−

−0 5 1 2 3, y y y+ +


№

Початко-вий рівень






Функція

y1

Функція y2 Функція y3Функція z

14 4

1

x

x + x x x3 41

22+ −( ) +−4 22

8

2 3

1

31 4

,,

xx x

x+

− +−

y y y1 2 32+ −

15 2 85

4 1

,

x +x x x3 4

1

23+ + +( )−sin cos

,

cosx x

x

x x−

+

−3 18

3

2 y y y1 2 32⋅ +

163

3+

+x

x 2 23 4

1

2−( ) + +−x x x sin cos23

452

2x x

x+ −

+− yy

y12

3

2−

17 4

23

xx − x x x3 4

1

28 4+ +− 323

4 52sintg

,xx

xx+ − y y y1 2 3⋅ ⋅

18 2

3 4

x

x− x x x3 41

28 4+ −( ) +− 88

2 3

1 4

ctg,

xx x

x−

− +−

yy

y

1

2

3

19 x

x

+−2

2 1x x x− −+ + −( )3 4

1

28 4 4 112 15

2

1

3,,

tgx

x

x+

−y

y

y12

3

−

20 x

x

−+

1

4x x x3 4

1

23 4+ + −( )−sin cos

,

x xx x

x−

− +−

8

2 3

1 4 2 1 2

3

y y

y

+( )

213

2

8x

x+

− x x x3 21

68 4+ +− sin,

cos2

23 18

3x

x

x x+

+

− y

y y1

2 3+

222

56

++x

x

x x x− −+ − +4 21

42 4 3 4 52

22

3sin , cosx x

x+ −

+−

y yy1 2

32

+⋅

23 2

31

3

x

xx

+3 8 43 4

1

2x x x+ + +− 8 452

23ctg cosx x

x+ −

+−y y y1 2 3− ⋅

24 8

5

x

x + 4 42 41

2x x x+ + −− 4 2223

4 51

3,tg

,xx

xx+ − y

y

y12

3

⋅

25 4 3 2

14

, x

x

+( )+

x x x−( ) + +( ) +−3 7

3 41

6 sin cos,

tgx x

x

x2 2 15

2−

−y

y

y12

3

3

3+


Початковий рівень навчальних досягнень1. Обчисліть значення функції y1 (згідно з варіантом).

Середній рівень навчальних досягнень2. Обчисліть значення функції y2 (згідно з варіантом).

Достатній рівень навчальних досягнень3. Обчисліть значення функції y3 (згідно з варіантом).

Високий рівень навчальних досягнень4. Обчисліть значення функції z (згідно з варіантом).

Інструктивна картка 1. Запустити середовище програмування.2. Створити проект Windows Forms із назвою Project-PR8.3. Додати необхідні об’єкти на форму, використовуючи як зразок






1. Опрацювати конспект уроку та відповідний розділ підручника. 2. Учні виконують завдання практичної роботи іншого варіанту.

УРОК № 22

Тема. Стандартні підпрограми та підпрограми користувача.Створення і виклик підпрограмМета:сформувати поняття:

y підпрограми; формувати вміння:

y працювати в середовищі програмування; y створювати проект та налагоджувати його; y змінювати значення властивостей елементів керування; y редагувати код обробників подій; y використовувати середовище програмування для створення проектів; y створювати проект для власного використання; y чітко й лаконічно висловлювати думки;


y робити висновки;виховувати:

y уважність, дисциплінованість під час роботи на ПК.Тип уроку: засвоєння нових знань. Базові поняття й терміни: клас, метод, підпрограма.


І. Організаційний етап . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв ІІ. Перевірка домашнього завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . 2–3 хв ІІІ. Актуалізація опорних знань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2–5 хв IV. Мотивація навчальної діяльності . . . . . . . . . . . . . . . . 1–3 хв V. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу . . . 15–20 хв VI. Первинне закріплення знань . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15–20 хв VII. Підбиття підсумків уроку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3–5 хв VIII. Домашнє завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв

Хід уроку





�Бесіда з елементами опитування1. Як створити проект?2. За допомогою яких елементів користувач може вводити дані

в програму? виводити результат?3. Які властивості елементів керування ви знаєте?


Учитель. Під час створення програм інколи виникає необхід-ність повторно використати частини коду. Якщо така необхідність виникає декілька разів, код можна просто скопіювати. Що ж роби-ти, коли код необхідний досить часто?


Підпрограма (subroutine) — частина програми, яка реалізує певний алгоритм і дозволяє звертатися до неї з різних частин за-гальної (головної) програми.


Підпрограму часто використовують для скорочення розмірів програм у тих задачах, у процесі розв’язування яких необхідно ви-конати декілька разів однаковий алгоритм при різних значеннях параметрів. Оператори (команди), які реалізують відповідну під-програму, записують один раз, а в необхідних місцях розміщують оператори передавання керування на цю підпрограму.

Набір найбільш уживаних підпрограм утворює бібліотеку стан-дартних підпрограм.

У більшості мов програмування високого рівня підпрограми називають процедурами та функціями. Залежно від мови програ-мування, терміни «процедура» та «функція» можуть розрізнятися (як правило, процедурою називають підпрограму, що не повертає результату, тоді як функція має результат і може використовува-тись як частина виразу) чи розглядатись як синоніми.

Навчальний матеріал пояснюється на реальному прикладі.Створити проект розв’язання задачі — Project-Function.

Обчислити: ctgx.

У С# відсутня функція Ctg. Спробуємо організувати її обчис-лення, використовуючи клас із визначеним методом обчислення котангенса.


namespace Project_Function{publicpartialclassForm1 : Form {public Form1() {


InitializeComponent(); }

//Оголошенняфункціїдляобчисленняctgpublicstaticdouble Ctg(double a) {returnMath.Cos(a)/Math.Sin(a); }

publicdouble x, y;publicvoid button1_Click(object sender, EventArgs e) { x = Convert.ToDouble(textBox1.Text); y = Ctg(x); textBox2.Text=“”+y; } }}Учні виконують комплекс вправ для зняття зорової втоми



�Практичне завданняІнструктаж із техніки безпеки. Створіть проект, який обчислює корінь квадратний числа, за-

стосувавши відповідний метод.Інструктивна картка

1. Запустити середовище програмування.2. Створити проект Windows Forms із назвою Project-Function2.3. Додати необхідні об’єкти на форму, використовуючи як зразок


ність.7. Зберегти проект (C:\11 form Projects\Project-Function2\).






УРОК № 23

Тема. Розв’язування задач.Практична робота № 9 «Використання підпрограм»Мета: ознайомити:

y з консольним режимом;формувати вміння:

y працювати в середовищі програмування; y створювати проект та налагоджувати його; y реалізовувати проекти з класів та методів; y редагувати код обробників подій; y використовувати середовище програмування для створення проектів; y створювати проект для власного використання; y чітко й лаконічно висловлювати думки; y робити висновки;


Тип уроку: формування вмінь та навичок. Базові поняття й терміни: клас, метод.


І. Організаційний етап . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв ІІ. Перевірка домашнього завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . 2–3 хв ІІІ. Актуалізація опорних знань . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10–15 хв IV. Застосування знань, умінь та навичок . . . . . . . . . . 10–15 хв V. Удосконалення вмінь та навичок . . . . . . . . . . . . . . . 15–20 хв VI. Підбиття підсумків уроку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2–3 хв VII. Домашнє завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв

Хід уроку





�Письмова робота1. Чим відрізняються консольний та візуальний проекти?


2. Поясніть терміни:1) клас;2) метод;3) підпрограма.


�Розв’язування задачСтворіть проект розв’язання задачі.Обчисліть значення виразів у консольному режимі з викорис-

танням «підпрограми» для обчислення кореня квадратного:

1) yx

=+

1

2 1;

2) yx

xx= +( )2

1 3 ;

3) yx

x=

+2

1

sin

cos.

Створюємо проект Project-Vyraz-Cons.

Код проектуusing System;using System.Collections.Generic;using System.Linq;using System.Text;

namespace Project_Vyraz_Cons{classProgram {//Оголошенняфункціїдляобчисленнякореняквадратногоpublicstaticdouble KK(double a) {

returnMath.Pow(a,0.5); }//ГоловнийрозділпрограмиstaticvoidMain(string[]args) {double x,y;//ВведеннязначеннязмінноїХ


x = Convert.ToDouble(Console.ReadLine());//Обчисленнязначеннявиразузвикористаннямстворе-ноїфункції y = 1 / KK(2 * x + 1);Console.WriteLine(“”+y);Console.ReadKey(); } }}Учні виконують комплекс вправ для зняття зорової втоми


V. УДОСКОНАЛЕННЯ ВМІНЬ ТА НАВИЧОК

Практична робота № 9 «Використання підпрограм»

Інструктаж із техніки безпеки. Створіть проект розв’язання задачі згідно з варіантом. Організуйте обчислення функцій y1 , y2 , y3 через «підпрограму».

Таблиця функцій

№

Початковий рівень






Функція y1 Функція y2 Функція y3Функція z

1 xx

+2

x x x5 41

4+ +− sin,

tg2 2 15

2x

x

x+

−4 1 2 3y y y+ +

2 xx

−5

3 5 21

2x x x+ +− 38

2 32

1 4

sin,

xx x

x+

− +−

y

yy1

23+

3 xx

+5 6,

x x x15 41

43 12+ +− , 83 18

3

2

ctg,

cosx

x

x x−

+

−

yy

y12

3

+

4 3

1x +x

x

x

54

1

48

++

−

4 22 452

2

1

33

, cosx xx

+ −+−

2 1 2 3y y y+ −

5 xx

−1

2x x

x

5 4

1

4

1+ +−

sin costg

,x xx

xx− −

234 5 y

y

y12

3

3+

6 xx

−+7

1x x x0 6

1

6

1

3, + +−

sin,

21 48

2 3x

x x

x+

− +−

y y y1 2 32⋅ +


№

Початковий рівень






Функція y1 Функція y2 Функція y3Функція z

7 x

x2 − x x xx5 47

+ +− 32 15

22sin

,

tgx

x

x+

−y

yy1

23⋅

8 5

2

x

x + x x xx5 41

4+ +− 8 452

23ctg cosx x

x+ −

+−y y y1 2 33− +

9 x

x

2

5+x x x5 4

1

42+ −( ) +−4 22

3 18

3

1

32

,,

cosx

x

x x+

+

− y

yy1

233

+

10 22

−+x

x x x x5 41

25+ + +− sin cos cosx x xx

+ −+−45

2

23

y y y1 2 3+ +

11 3 67

2

, x

x +x x x−( ) + +−

35 4 14

sintg

,2 234 5x

x

xx+ − y y y1 2 32+ ⋅

12 2

2 3x −x x x5 4 42+( ) +−

33 18

32

2

sin,

cosx

x

x x+

+

− y y y1 2 33⋅ +

13 x

x2 3+ x x x3 41

2+ +− 82 15

2ctg

,

tgx

x

x−

−0 5 1 2 3, y y y+ +

14 4

1

x

x + x x x3 41

22+ −( ) +−4 22

8

2 3

1

31 4

,,

xx x

x+

− +−

y y y1 2 32+ −

15 2 85

4 1

,

x +x x x3 4

1

23+ + +( )−sin cos

,

cosx x

x

x x−

+

−3 18

3

2 y y y1 2 32⋅ +

16 33

++x

x 2 33 4

1

2−( ) + +−x x x sin cos23

452

2x x

x+ −

+− yy

y12

3

2−

Початковий рівень навчальних досягнень1. Обчисліть значення функції y1 (згідно з варіантом).

Середній рівень навчальних досягнень2. Обчисліть значення функції y2 (згідно з варіантом).

Достатній рівень навчальних досягнень3. Обчисліть значення функції y3 (згідно з варіантом).

Високий рівень навчальних досягнень4. Обчисліть значення функції z (згідно з варіантом).

Інструктивна картка 1. Запустити середовище програмування.2. Створити консольний проект із назвою Project-PR9.


3. Додати необхідні об’єкти на форму, використовуючи як зразок проект, розглянутий у ході уроку.

4. Змінити властивості об’єктів.5. Написати код обробників подій.6. Запустити проект на виконання та перевірити його працездат-

ність.7. Зберегти проект (C:\11 form Projects\Project-PR9\).8. Порівняти код створеного проекту з проектом C:\11 form

Projects\Project-Function2\. 9. Зробити висновок щодо доцільності використання консольного

режиму.




1. Опрацювати конспект уроку та відповідний розділ підручника. 2. Учні виконують завдання практичної роботи іншого варіанту.

УРОК № 24

Тема. Оператори циклів. Складання та програмна реалізаціяалгоритмів із цикламиМета:сформувати поняття:

y цикл; y оператори повторення;

формувати вміння: y працювати в середовищі програмування; y створювати проект та налагоджувати його; y використовувати цикли та оператори повторення; y редагувати код обробників подій; y використовувати середовище програмування для створення проектів; y створювати проект для власного використання; y чітко й лаконічно висловлювати думки; y робити висновки;


Тип уроку: засвоєння нових знань.Базові поняття й терміни: цикл, повторення.


Структура уроку І. Організаційний етап . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв ІІ. Перевірка домашнього завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . 2–3 хв ІІІ. Актуалізація опорних знань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2–5 хв IV. Мотивація навчальної діяльності . . . . . . . . . . . . . . . . 2–3 хв V. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу . . . 10–15 хв 1. Цикл For. 2. Цикл While. 3. Цикл Foreach. VI. Первинне закріплення знань . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15–20 хв VII. Підбиття підсумків уроку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3–5 хв VIII. Домашнє завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв

Хід уроку





�Пошукова роботаВикористовуючи Інтернет, за відсутності — підручник чи довід-

ник, знайдіть інформацію про «Базові структури програмування».Яка структура нам невідома?Яке її призначення?


Учитель. Розглянемо задачу. Обчислити дохід з депозиту, як-що відомо відсоткову ставку, початкову суму та термін вкладу (від-сотки нараховуються щомісячно та додаються до суми депозиту).

На перший погляд, нескладна задача. Але якщо термін складає 10 років, 20 років, скільки однотипних дій потрібно виконати? Ось тут нам на допомогу прийдуть цикли.

Оголошення теми, мети і завдань уроку.


Цикл ForУспадкований від С++, оператор циклу for узагальнює відому

конструкцію циклу типу арифметичної прогресії.


Його синтаксис:for(ініціалізація;умова;список_виразів)операторОператор, що стоїть після закриваючої дужки, задає тіло ци-

клу. У більшості випадків тілом циклу є блок. Скільки разів вико-нуватиметься тіло циклу, залежить від трьох керівних елементів, зазначених у дужках. Ініціалізацією задають початкове значен-ня однієї або декількох змінних, часто званих лічильниками або просто змінними циклу. У більшості випадків цикл for має один лічильник, але часто корисно мати декілька лічильників. Умова задає умову закінчення циклу, відповідний вираз під час обчис-лення повинен набувати значення true або false. Список виразів, записаний через кому, показує, як змінюються лічильники циклу на кожному кроці виконання. Якщо умова циклу істинна, то ви-конується тіло циклу, потім змінюються значення лічильників і знову перевіряється умова. Щойно умова стає хибною, цикл за-вершує свою роботу. У циклі for тіло циклу може жодного разу не виконуватися, якщо умова циклу помилкова після ініціалізації, а може відбуватися зациклення, якщо умова завжди залишається істинною. У нормальній ситуації тіло циклу виконується кінцеву кількість разів.

Лічильники циклу часто оголошуються безпосередньо в ініціа-лізації і відповідно є змінними, локалізованими в циклі, отже, піс-ля завершення циклу вони припиняють існувати.

У тих випадках, коли передбачається можливість передчасного завершення циклу за допомогою одного з операторів переходу, лі-чильники оголошуються до циклу, що дозволяє аналізувати їх зна-чення під час виходу з циклу.

Цикли WhileЦикл while (вираз) є універсальним видом циклу, що міститься

у всіх мовах програмування. Тіло циклу виконується до тих пір, поки залишається істинним вираз while. У мові C# біля цього виду циклу дві модифікації — з перевіркою умови на початку і в кінці циклу. Перша модифікація має такий синтаксис:

while(вираз)операторЦя модифікація відповідає стратегії: «спочатку перевір, а по-

тім виконуй». У результаті перевірки може виявитися, що й ро-бити нічого не потрібно. Тіло такого циклу може жодного разу не виконуватися. Звичайно ж, можливе і зациклення. У нормальній ситуації кожне виконання тіла циклу — це черговий крок до за-вершення циклу.


Цикл, що перевіряє умову завершення в кінці, відповідає стра-тегії: «спочатку виконуй, а потім перевір». Тіло такого циклу ви-конується, щонайменше, один раз. Синтаксис цієї модифікації:

doоператорwhile(вираз);

Цикл ForeachНовим видом циклу є цикл foreach, зручний для роботи з маси-

вами, колекціями та іншими подібними контейнерами даних. Його синтаксис:

Foreach(типідентифікаторinконтейнер)операторЦикл працює в повній відповідності до своєї назви — тіло ци-

клу виконується для кожного елемента в контейнері. Тип іденти-фікатора повинен бути злагоджений із типом елементів, що збері-гаються в контейнері даних. Передбачається також, що елементи контейнера (масиву, колекції) впорядковані. На кожному кроці циклу ідентифікатор, що задає поточний елемент контейнера, на-буває значення чергового елемента відповідно до порядку, встанов-леного на елементах контейнера. З цим поточним елементом і ви-конується тіло циклу стільки разів, скільки елементів знаходиться в контейнері. Цикл закінчується, коли повністю перебрані всі еле-менти контейнера.

Серйозним недоліком циклів foreach у мові C# є те, що цикл працює тільки на читання, але не на запис елементів. Отже, напо-внювати контейнер елементами доводиться за допомогою інших операторів циклу.



�Практичне завданняІнструктаж із техніки безпеки. Створимо проект, про який ми говорили на початку уроку.Обчисліть дохід з депозиту, якщо відомо відсоткову ставку, по-

чаткову суму та термін вкладу, враховуючи, що відсотки нарахову-ються щомісячно та додаються до суми депозиту.

Учні об’єднуються в пари.Інструктивна картка

1. Запустити середовище програмування.2. Відкрити проект із назвою Project-Depoz.


3. Додати необхідні об’єкти на форму та встановити їх властивості.4. Написати код обробників подій.5. Запустити проект на виконання та перевірити його працездат-


Розроблення проекту відбувається в режимі подивились — ви-

конали.

Обчислити


namespace Deposit{publicpartialclassForm1 : Form {public Form1() { InitializeComponent(); }

privatevoid button1_Click(object sender, EventArgs e) {double suma, v, sp,sv;int k,t; sp = Convert.ToDouble(textBox1.Text);


v= Convert.ToDouble(textBox2.Text); t=Convert.ToInt32(textBox3.Text); k = 1; suma = sp; v=v/1200;while(k<=t) { suma = suma + suma * v; k = k+1; } sv=suma - sp; textBox4.Text=“”+Math.Round(sv,2); textBox5.Text=“”+Math.Round(suma,2); } }}





УРОК № 25

Тема. Розв’язування задачМета:формувати вміння:

y працювати в середовищі програмування; y створювати проект та налагоджувати його; y змінювати значення властивостей елементів керування; y редагувати код обробників подій; y чітко й лаконічно висловлювати думки; y робити висновки; y уважність, дисциплінованість під час роботи на ПК.

Тип уроку: застосування знань, умінь та навичок.Базові поняття й терміни: цикл, повторення, For, While, Foreach.


І. Організаційний етап . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв ІІ. Перевірка домашнього завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . 2–3 хв ІІІ. Актуалізація опорних знань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5–10 хв IV. Застосування знань, умінь та навичок . . . . . . . . . . 15–20 хв


V. Удосконалення вмінь та навичок . . . . . . . . . . . . . . . 15–20 хв VI. Підбиття підсумків уроку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3–5 хв VII. Домашнє завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв

Хід уроку





�Фронтальне опитуванняКомп’ютерне тестування з використанням програми TestW2.

1. Який тип програмного забезпечення використовується для реа-лізації комп’ютерних моделей?

А) Табличні процесори;Б) системи програмування; В) бази даних;Г) настільні видавничі системи;Д) текстовий процесор.2. Які мови належать до процедурного (структурного) програму-

вання? А) Basic;Б) C++;В) Java;Г) Pascal;Д) Cobol.3. Яке розширення має файл проекту?А) CS;Б) MDF;В) CSPROJ;Г) XML;Д) JPG.4. Який об’єкт призначений для вставлення зображення в проект?А) Button;Б) PictureBox;В) TextBox;Г) Label.5. Яким буде результат виконання операції 5+4/2–1?


А) 3,5; Б) 9; В) 6;Г) 3.


�Розв’язування задачСтворіть проекти розв’язання задач.

1. Обчисліть суму та кількість цілих, додатних чисел, кратних 3

і менших за N.

Обчислити


namespace Project_Cycle1{publicpartialclassForm1 : Form {public Form1() { InitializeComponent(); }

privatevoid button1_Click(object sender, EventArgs e) {


Int64 n, k, s, x; n = Convert.ToInt64(textBox1.Text); k=0; s=0;for(x=3;x<=n;x=x+3) { k = k + 1; s = s + x; } textBox2.Text=“”+s; textBox3.Text=“”+k; } }}

2. Обчисліть добуток парних додатних чисел, менших за 100.

3. Обчисліть: ххх

+

=

∑ 1

5

20

.

4. Обчисліть: n! (факторіал — 3!=3*2*1).

5. Обчисліть: n n n n−( ) + − −( ) + + − − − − −( )( )1 1 2 1 2 1... ... , для ціло-

го n < 100 .Учні виконують комплекс вправ для зняття зорової втоми



�Практичне завданняІнструктаж із техніки безпеки. Створіть проект розв’язання задачі. Виведіть на екран кіль-

кість пар чисел від N до M, результат від ділення яких становить число π = 3 1415, , з точністю до 0,0001.

Фрагмент коду проекту:for (x = n; x <= m; x = x + 1)for (y = n; y <= m; y = y + 1) {if(Math.Abs(x/y-3.1415)<0.0001) {k=k+1; }

Інструктивна картка1. Запустити середовище програмування.2. Створити проект з назвою Project-Cycle25.


3. Додати необхідні об’єкти на форму, використовуючи як зразок проект, розглянутий у ході уроку.

4. Змінити властивості об’єктів.5. Написати код обробників подій.6. Запустити проект на виконання та перевірити його працездат-

ність.7. Зберегти проект (C:\11 form Projects\Project-Cycle25\).






УРОК № 26

Тема. Розв’язування задач Мета:формувати вміння:

y працювати в середовищі програмування; y створювати проект та налагоджувати його; y змінювати значення властивостей елементів керування; y редагувати код обробників подій; y чітко й лаконічно висловлювати думки; y робити висновки;


Тип уроку: застосування знань, умінь та навичок. Базові поняття й терміни: цикл, повторення, For, While, Foreach.


І. Організаційний етап . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв ІІ. Перевірка домашнього завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . 2–3 хв ІІІ. Актуалізація опорних знань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5–10 хв IV. Застосування знань, умінь та навичок . . . . . . . . . . 15–20 хв V. Удосконалення вмінь та навичок . . . . . . . . . . . . . . . 15–20 хв VI. Підбиття підсумків уроку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3–5 хв VII. Домашнє завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв


Хід уроку





�Комп’ютерне тестування з використанням програми TestW21. Яка властивість відповідає за колір фону? А) Color;Б) BackColor;В) Font;Г) Text.2. Яка властивість відповідає за розмір? А) MaximumSize;Б) MaximumSize;В) Size;Г) Padding.3. Яка властивість відповідає за розміщення об’єкта на формі? А) Location;Б) Margin;В) Dock;Г) Cursor.4. Яка властивість відповідає за колір тексту? А) BackColor;Б) Color;В) ForeColor;Г) Text.5. Яка властивість відповідає за мінімальний розмір об’єкта? А) Size;Б) MinimumSize;В) MaximumSize;Г) Location.


�Розв’язування задачСтворіть проект розв’язання задачі.

1. Виведіть на екран таблицю значень функції y x= 2 2 . Змінна x змінюється від 0 до 20 з кроком 1.


2. Виведіть на екран таблицю значень функції yx

=1

2sin. Змінна

x змінюється від n до m з кроком 0,5.

3. Виведіть на екран таблицю значень функції yx

= +2

1 . Змінна

x змінюється від n до m з кроком k .

Розв’язання задачі 1

Код проектуnamespace Project_Les26{publicpartialclassForm1 : Form {public Form1() { initializeComponent(); }privatevoid button1_Click(object sender, EventArgs e){Int64 x,y;for(x=0;x<=20;x=x+1) { y=x*x; label2.Text=label2.Text+“\n”+“x=”+x+ “x*x=”+y } } } }




�Практичне завданняІнструктаж із техніки безпеки. Створіть проект розв’язання задачі. Виведіть на екран таблицю

значень функції: yx

x=

+2

1

2sin. Змінна x змінюється від n до m

з кроком k .

Інструктивна картка1. Запустити середовище програмування.2. Створити проект з назвою Project-Cycle26.3. Додати необхідні об’єкти на форму, використовуючи як зразок


ність.7. Зберегти проект (C:\11 form Projects\Project-Cycle26\).






УРОК № 27

Тема. Урок повторення. Практична робота № 10 «Програмуванняциклічних обчислень»Мета:формувати вміння:

y працювати в середовищі програмування; y створювати проект та налагоджувати його; y змінювати значення властивостей елементів керування; y редагувати код обробників подій;


y використовувати середовище програмування для створення проектів; y створювати проект для власного використання; y чітко й лаконічно висловлювати думки; y робити висновки;

виховувати: y уважність, дисциплінованість під час роботи на ПК;

повторити: y ключові поняття з тем «Розгалуження» та «Повторення»; y підготуватись до заліку.

Тип уроку: систематизація та узагальнення знань.

Структура уроку І. Організаційний етап . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв ІІ. Перевірка домашнього завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . 2–3 хв ІІІ. Узагальнення навчального матеріалу . . . . . . . . . . . 10–15 хв IV. Застосування знань, умінь та навичок . . . . . . . . . . 20–25 хв V. Підбиття підсумків уроку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3–5 хв VI. Домашнє завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв

Хід уроку




ІІІ. УЗАГАЛЬНЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

�Бесіда з елементами опитування1. Які базові структури ви знаєте?2. У яких ситуаціях використовується розгалуження?3. Як можна організувати розгалуження?4. У яких ситуаціях використовується повторення?5. Як можна організувати повторення?6. Чи можна організувати цикл, не використовуючи вказівки по-

вторення?Учні виконують комплекс вправ для зняття зорової втоми



Практична робота № 10 «Програмування циклічних

обчислень»


Інструктаж із техніки безпеки.

�ЗавданняСкладіть проект розв’язання задачі згідно з варіантом. Задача 1Таблиця мір. Побудуйте таблицю відповідностей між мірами. По-

чаткове значення міри, крок зміни цього значення та кількість ряд-ків у таблиці (10–15) задайте самостійно в режимі діалогу. Оформте таблицю якнайкраще, використовуючи формати виведення.

1. 1 унція = 28.353495 г = 142 карати. 2. 1 драхм = 1.77185 г = 0.06249 унцій. 3. 1 карат = 0.2 г = 2.9412 гран. 4. 1 гран = 0.068 г = 0.038378 драхм. 5. 1 пайп = 54.18 пек = 477.33 л. 6. 1 галон (брит.) = 1.2 галон (СШ1) = 4.546 л. 7. 1 галон (СШ1) = 0.0347 сак = 3.785 л. 8. 1 чарка = 0.0568 л = 0.00012 пайпа. 9. 1 квартет = 291 л = 5123.24 чарок. 10. 1 страйк = 72.73 л =1280.46 чарок. 11. 1 челдрон = 1.309 л = 0.149 пека. 12. 1 сак = 109 л =1.499 страйка. 13. 1 пек = 8.81 л = 0.07929 сакам 14. 1 корд малий = 3.624 куб. м = 128 куб. футів. 15. 1 стандарт = 4.672 куб. м = 0.165 рода. 16. 1 род = 28.3 куб. м = 1000 куб. футів. 17. 1 чейн будівельний = 30.48 м = 100 футів. 18. 1 фінгер =11.4 см = 4.5 дюймів. 19. 1 нейл = 5.7 см = 2.25 дюймів. 20. 1 фут = 0.3048 м = 12 дюймів. 21. 1 ярд = 0.9144 м = 3 фути. 22. 1 кабельт Брит =0.183 км = 680 футів. 23. 1 кабельт США =219.5 м = 720 футів. 24. 1 дюйм = 2.54 см = 12 ліній.

Задача 2Обчислення скінченних сум і добутків. Обчисліть значення ви-

разу z для свого варіанта:1) z a b= + ; 2) z ab= ; 3) z b a= −tg ;

4) z a b= +( )2;

5) z ab= −5 4 ;


6) z a b= +sin ; 7) z b a= tg ;

8) z a b= +2 3 ;

9) z ab=1

4 ;

10) z ab= − π ; 11) z a b= − 2 ;12) z a b= tg ;

13) z ab= ( )cos ;

14) z a b= − 6 ;

15) z a b= ( ) −ctg 2 ;

16) z e ab= 3 ; 17) z ba b= −4 ; 18) z a b= −2 ;

19) z a b= −12 cos ;

20) z a b= −2 ;

21) z a b= +( )tg ;

22) z a b= +ln 4 ;

23) z ab b= −3 cos ; 24) z a eb= +4 ,

якщо

a Y xx i

i

= ( )=

+

∑ 1

8

, b Y xx i

i

= ( )=

+

∏ 2

8

,

де i — номер варіанта, x — ціле число. Вирази для функцій y1 та y2 визначити з таблиці функцій. Вивести значення a, b, z.

Таблиця функцій№ Функція y1 Функція y2

1 xx

+2

x x x5 41

4+ +−

2 xx

−5

3 5 21

2x x x+ +−

3 xx

+5 6,

x x x15 41

43 12+ +− ,

4 3

1x +x

x

x

54

1

48

++

−


№ Функція y1 Функція y2

5 xx

−1

2x x

x

5 4

1

4

1+ +−

6 xx

−+7

1x x x0 6

1

6

1

3, + +−

7 x

x2 −x x x x5 4

7

+ +−

8 5

2

x

x +x x xx5 4

1

4+ +−

9 x

x

2

5+( ) x x x5 41

42+ −( ) +−

10 22

−+x

xx x x5 4

1

25+ + +−

11 3 67

2

, x

x+x x x−( ) + +−

35 4 14

12 2

2 3x −x x x5 4 42+( ) +−

13 x

x2 3+x x x3 4

1

2+ +−

14 4

1

x

x +x x x3 4

1

22+ −( ) +−

15 2 85

4 1

,

x +x x x3 4

1

23+ + +( )−

16 33

++x

x2 3

3 41

2−( ) + +−x x x

174

23

xx − x x x3 4

1

28 4+ +−

18 2

3 4

x

x−x x x3 4

1

28 4+ −( ) +−

19 x

x

+−2

2 1x x x− −+ + −( )3 4

1

28 4


№ Функція y1 Функція y2

20 x

x

−+

1

4x x x3 4

1

23 4+ + −( )−

21 32

8x

x+

−x x x3 2

1

68 4+ +−

22 25

6+

+xx

x x x− −+ − +4 21

42 4

23 2

31

x

xx

+3 8 43 4

1

2x x x+ + +−

24 8

5

x

x +4 43 4

1

2x x x+ + −−

Інструктивна картка1. Запустити середовище програмування.2. Створити проект із назвою Project-PR10-1 та Project-PR10-2.3. Додати необхідні об’єкти на форму.4. Змінити властивості об’єктів.5. Написати код обробників подій.6. Запустити проект на виконання та перевірити його працездат-

ність.7. Зберегти проект (C:\11 form Projects\Project-PR10-1 та Project-

PR10-2\).Учні виконують комплекс вправ для зняття м’язового напру-

ження.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ


VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати конспект уроку та відповідний розділ підручника. 2. Учні виконують завдання практичної роботи іншого варіанта.

УРОК № 28

Тема. Комбінований залікМета:перевірити рівень засвоєння вміння:

y працювати в середовищі програмування; y створювати блок-схеми алгоритмів;


y створювати проект та налагоджувати його; y змінювати значення властивостей елементів керування; y редагувати код обробників подій; y чітко й лаконічно висловлювати думки;

виховувати: y уважність, дисциплінованість під час роботи на ПК. y вміння робити висновки.

Тип уроку: контроль рівня засвоєння знань.

Структура уроку І. Організаційний етап . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв ІІ. Перевірка домашнього завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . 2–3 хв ІІІ. Контроль рівня засвоєння знань, умінь та навичок 30–40 хв IV. Підбиття підсумків уроку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3–5 хв V. Домашнє завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв

Хід урокуІ. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП



ІІІ. КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

�Комбінований залікКомп’ютерне тестування з використанням програми TestW2

1. За якою схемою «приймають рішення» комп’ютери? А) Істинно/хибно; Б) ймовірно/неймовірно; В) комп’ютери не приймають рішень, оскільки їх дії запрогра-

мовані.2. Якому поняттю відповідає означення: «Спосіб адресації до да-

них, зміна яких даною програмою заборонено?» А) Стек; Б) константа; В) змінна; Г) тип даних.3. Яким символом обмежується блок програми? А) «»; Б) []; В) {}; Г) <>.


4. Виберіть означення літерала. А) Іменована або така, що адресується в інший спосіб область

пам’яті, ім’я або адресу якої можна використовувати для здій-снення доступу до даних, що знаходяться в змінній (за цією адресою);

Б) спосіб адресації до даних, зміна яких цією програмою забо-ронена;

В) послідовність символів, що належать до алфавіту мови про-грамування, що забезпечують подання значень, які використо-вуються для позначення початкових значень в оголошенні чле-нів класів, змінних і констант у методах класу;

Г) зручна програмна конструкція, що дозволяє групувати пари ім’я-значення.

5. Коли операція & повертає значення Істина? А) Коли обидва її операнди мають значення Істина; Б) коли принаймні один з її операндів має значення Істина; В) відповідь неоднозначна.6. Яким буде результат виконання операції !(54)? А) 45; Б) –54; В) операція некоректна. 7. Якому поняттю відповідає означення: «Бінарна логічна опера-

ція, що має значення Істина, якщо хоча б один з операндів має значення Істина?

А) Кон’юнкція; Б) судження; В) диз’юнкція; Г) заперечення.

�Практичне завданняІнструктаж із техніки безпеки.Створіть проект розв’язування задачі Project-Zalik.

1. Створіть словесний алгоритм (Word).2. Розробіть блок-схему (Зошит).3. Розробіть інтерфейс.4. Запрограмуйте.5. Перевірте працездатність.

Початковий та середній рівні навчальних досягненьОбчисліть знижку на покупку в магазині, враховуючи, що за по-

купки на суму понад 200 грн знижка складає 5 %, 400 грн — 7 %, понад 500 грн — 10 %. Виведіть знижку та суму до оплати залежно від суми покупки.

Достатній та високий рівні навчальних досягненьРозробіть «Кредитний калькулятор», тобто обчисліть мінімаль-

ний платіж та суму переплати відповідно до вказаних параметрів:


сума кредиту, термін кредиту. Річна відсоткова ставка залежить від терміну кредиту: 1 рік — 20 %, 2 роки — 23 %, 5 років — 28 %. Відсотки нараховуються щомісяця.


IV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель переглядає проекти учнів із поточним демонструван-ням, перевіряє їх працездатність та аналізує.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ


УРОК № 29

Тема. Поняття масиву. Оголошення масивів.Індексація елементівмасиву. Введення даних у масивМета:сформувати поняття:

y масив; y номер елементів масиву;

формувати вміння: y працювати в середовищі програмування; y створювати проект та налагоджувати його; y використовувати цикли та оператори повторення; y редагувати код обробників подій; y чітко й лаконічно висловлювати думки; y робити висновки;


Тип уроку: засвоєння нових знань, формування вмінь. Базові поняття й терміни: масив.

Структура уроку І. Організаційний етап . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв ІІ. Перевірка домашнього завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . 2–3 хв ІІІ. Актуалізація опорних знань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2–5 хв IV. Мотивація навчальної діяльності . . . . . . . . . . . . . . . . 2–3 хв V. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу . . . 10–15 хв 1. Поняття масиву. 2. Оголошення масивів. 3. Використання масивів.


VI. Первинне закріплення знань . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15–20 хв VII. Підбиття підсумків уроку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3–5 хв VIII. Домашнє завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв

Хід уроку





�Фронтальне опитування1. Які типи даних ви знаєте?2. Який тип даних ви виберете, працюючи з декількома десятка-

ми чисел?


Учитель. Розглянемо задачу. Було проведено експеримент. Отримано 20 значень сили струму та 20 значень напруги. Необхід-но обчислити за законом Ома 20 значень опору, його середнє зна-чення. Продумайте інтерфейс програми.

Спроба учнів створити віртуальний інтерфейс.


Поняття масивуМасивом називають упорядковану сукупність елементів одного

типу. Масив задає спосіб організації даних. Кожен елемент масиву має індекси, що визначають порядок елементів. Число індексів ха-рактеризує розмірність масиву. Кожен індекс змінюється в деяко-му діапазоні a b,[ ] . У мові C#, як і в багатьох інших мовах, індекси задають цілочисельним типом. В інших мовах, наприклад у мові Паскаль, індекси можуть належати обчисленій скінченній множи-ні, на якій визначені функції, що задають наступний і попередній елемент. Діапазон a b,[ ] називають граничною парою, a — ниж-ньою границею, b — верхньою границею індексу. Оголошуючи ма-сив, межі задають виразами. Якщо всі межі задані константними виразами, то число елементів масиву відоме в момент його оголо-шення і йому може бути виділена пам’ять ще на етапі трансляції. Такі масиви називають статичними. Якщо ж вирази, що задають межі, залежать від змінних, то такі масиви називають динамічни-ми, оскільки пам’ять їм може бути відведена тільки динамічно в процесі виконання програми, коли стають відомими значення відповідних змінних. Масиву, як правило, виділяється безперерв-на область пам’яті.


Оголошення масивівРозглянемо, як оголошуються одновимірні й багатовимірні ма-

сиви.

Оголошення одновимірних масивів

Загальна структура оголошення:[<атрибути>][<модифікатори>]<тип><об’явники>;Найпростіше оголошення одновимірного масиву виглядає та-

ким чином:<тип>[]<об’явники>;

На відміну від мови C++, квадратні дужки приписані не до імені змінної, а до типу. Вони є невід’ємною частиною визначення класу, так що запис T[] слід розуміти як клас — одновимірний ма-сив з елементами типу T.

Що ж до меж зміни індексів, то ця характеристика до класу не належить, вона є характеристикою змінних — екземплярів, кожен з яких є одновимірним масивом зі своєю кількістю елементів, що задаються в оголошувачі змінної.

Як і в разі оголошення простих змінних, кожен оголошувач може бути ім’ям або ім’ям з ініціалізацією. У першому випадку йдеться про відкладену ініціалізацію. У разі оголошення з відкла-деною ініціалізацією сам масив не формується, а створюється тіль-ки посилання на масив, що має невизначене значення Null. Тому поки масив не буде реально створений і його елементи ініціалізова-ні, використовувати його в обчисленнях не можна.

Приклад оголошення трьох масивів з відкладеною ініціалізацією:int[]a,b,c;

Найчастіше для оголошення масиву використовують ім’я з іні-ціалізацією. І знову-таки, як і в разі простих змінних, можуть бути два варіанти ініціалізації. У першому випадку ініціалізація є яв-ною і задається константним масивом. Приклад:

double[]x={5.5,6,7.7};Відповідно до синтаксису, елементи константного масиву слід

брати у фігурні дужки.У другому випадку створення й ініціалізація масиву виконуєть-

ся в об’єктному стилі з викликом конструктора масиву. І це най-більш поширена практика оголошення масивів. Приклад:

int[]d=newint[5];Отже, якщо масив оголошується без ініціалізації, то створю-

ється тільки висяче посилання зі значенням void. Якщо ініціалі-зація виконується конструктором, то в динамічній пам’яті ство-рюється сам масив, елементи якого ініціалізувалися константами


відповідного типу (нуль для арифметики, порожній рядок — для рядкових масивів), і посилання зв’язується із цим масивом. Якщо масив ініціалізувався константним масивом, то в пам’яті створю-ється константний масив, із яким зв’язується посилання.

Використання масивівДля спрощення розуміння поняття масиву розглянемо приклад

використання одновимірного масиву в консольному режимі.Ініціалізувати масиви, наприклад, можна в такі способи:

1) літералами відповідного типу (приклад 1);2) випадковими числами (приклад 2);3) ввести з клавіатури (приклад 3).

Заповнення масиву літералами може відбуватися так:

Приклад 1. Заповнення масиву літералами.int[]nums={99,10,100,18,78,23,63,9,87,49};int[]nums;nums=newint[]{99,10,100,18,78,23,63,9,87,49};int[]nums=newint[10]{99,10,100,18,78,23,63,9,87,49};Приклад програми на C#, яка заповнює масив випадковими

числами.

Приклад 2. Програма «Заповнення масиву випадковими числа-ми».

staticvoidMain(string[]args){int[]array=newint[10]; Random rand = new Random();for(inti=0;i<10;++i) { array[i]=rand.Next(0,100); Console.Write(“{0}”,array[i]); }}


Ввести з клавіатури значення масиву можна так:Приклад 3. Програма «Заповнення масиву значеннями, введе-

ними з клавіатури».staticvoidMain(string[]args){int[]array; Console.Write(“\nВведітьрозмірмасиву>\t”);intsize=Convert.ToInt32(Console.ReadLine()); array=newint[size];

for(inti=0;i<array.Length;++i) { Console.Write(“Введіть{0}-йелемент:\t”,i+1); array[i]=Convert.ToInt32(Console.ReadLine()); }}

Приклад 4. Програма «Обчислення середньоарифметичного елемента масиву».

using System;using System.Collections.Generic;using System.Text;namespace ConsoleApplication1{classProgram {


staticvoidMain(string[]args) {int i;int[]С={99,10,100,18,78,23,63,9,87,49};intavg=0;for(i=0;i<10;i++)avg=avg+С[i];avg=avg/10;Console.WriteLine(“Середнєзначення=“+avg); } }}Учні виконують комплекс вправ для зняття зорової втоми



�Практичне завданняІнструктаж із техніки безпеки. Створимо проект, про який ми говорили на початку уроку.Було проведено експеримент. Отримано 20 значень сили струму

та 20 значень напруги. Необхідно обчислити за законом Ома 20 зна-чень опору, його середнє значення.

Підказка: створюємо три масиви I , U (заповнюємо довільни-ми числами) та вихідний масив — R. Виведення масиву R здій-снюємо в циклі.

Інструктивна картка1. Запустити середовище програмування.2. Відкрити консольний проект із назвою Project-Depoz.3. Додати необхідні об’єкти на форму та встановити їх властивос-

ті.4. Написати код обробників подій.5. Запустити проект на виконання та перевірити його працездат-







УРОК № 30

Тема. Розв’язування задачМета:сформувати вміння:

y працювати в середовищі програмування; y створювати проект та налагоджувати його; y змінювати значення властивостей елементів керування; y редагувати код обробників подій; y використовувати середовище програмування для створення проектів; y створювати проект для власного використання; y чітко й лаконічно висловлювати думки; y робити висновки;


Тип уроку: застосування знань, умінь та навичок.


І. Організаційний етап . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв ІІ. Перевірка домашнього завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . 2–3 хв ІІІ. Актуалізація опорних знань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5–10 хв IV. Застосування знань, умінь та навичок . . . . . . . . . . 15–20 хв V. Первинне закріплення знань . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15–20 хв VI. Підбиття підсумків уроку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2–5 хв VII. Домашнє завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв

Хід уроку





�Фронтальне опитування1. Які елементи може містити масив?2. Як ініціалізується масив?3. Яка кількість елементів може міститись у масиві?4. Для якого класу задач можна використати масиви?



�Розв’язування задачПершу задачу розв’язує вчитель у режимі демонстрування.

Далі учні працюють самостійно, перше успішне розв’язання демон-струють.

Створіть проекти розв’язання задач у візуальному режимі.1. Обчисліть суму елементів масиву A, що містить 10 елементів

дійсного типу.2. Обчисліть добуток додатних елементів масиву MAS[1..10]. Еле-

менти масиву є довільними числами.3. Обчисліть добуток та кількість додатних, парних елементів ма-

сиву MAS[1..10]. Елементи масиву — довільні цілі числа.Розв’язання задачі 1

Обчислити

Уведення з клавіатури. Уведення елементів у текстове поле че-рез пропуск.

Код програмиusing System;using System.Collections.Generic;using System.ComponentModel;using System.Data;using System.Drawing;using System.Linq;using System.Text;using System.Windows.Forms;

namespace Project_Mas1{public partial class Form1 : Form {public Form1()


{ InitializeComponent(); }private void button1_Click(object sender, EventArgs { int i, x; doubled=0;//початковезначеннясуми //визначаємокількістьелементів x=Convert.ToInt32(textBox2.Text); double[]mas=newdouble[x]; //Розбиваєморядокізсимволаминаокреміпід рядкизчислами string[]rtb=textBox1.Text.Replace(“\n\r”,“ “).Split(’ ’); //Уцикліперебираємономериелементівмасивуfor(i=0;i<x;i=i+1) {//формуємомасивчиселmas[i]=Convert.ToDouble(rtb[i]);//Обчислюємосумувсіхелементівмасивуd=d+mas[i];textBox3.Text=“”+d; } } }}

Учні виконують комплекс вправ для зняття зорової втоми (варіант 1 або 2).

V. ПЕРВИННЕ ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ

�Практичне завданняІнструктаж із техніки безпеки. Створіть проект розв’язування задачі. Заповніть масив С[1..20]

значеннями функції y x= sin2 . Х змінюється від 1 до 20 із кроком 1. Виведіть сформований масив.

Інструктивна картка1. Запустити середовище програмування.2. Створити проект із назвою Project-Mas4.3. Додати необхідні об’єкти на форму, використовуючи як зразок

проект, розглянутий у ході уроку.4. Змінити властивості об’єктів.


5. Написати код обробників подій.6. Запустити проект на виконання та перевірити його працездат-

ність.

7. Зберегти проект (C:\11 form Projects\Project-Mas4\).


namespace Project_Mas4{publicpartialclassForm1 : Form {


public Form1() {InitializeComponent(); }

privatevoid button1_Click(object sender, EventArgs e) {int x;double[]Y=newdouble[20];for(x=0;x<20;x=x+1) {Y[x]=Math.Sin(2*x);label2.Text=label2.Text+“\n”+x;label3.Text=label3.Text+“\n”+Y[x]; } } }}Учні виконують комплекс вправ для зняття м’язового напру-

ження.

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУУчитель оцінює роботу учнів на уроці.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯОпрацювати конспект уроку та відповідний розділ підручника.

УРОК № 31

Тема. Пошук даних у масиві. Обчислення підсумкових показниківдля числового масивуМета:формувати вміння:

y здійснювати пошук у масиві; y працювати в середовищі програмування; y створювати проект та налагоджувати його; y змінювати значення властивостей елементів керування; y редагувати код обробників подій; y використовувати середовище програмування для створення проектів; y створювати проект для власного використання; y чітко й лаконічно висловлювати думки; y робити висновки;


Тип уроку: засвоєння нових знань. Базові поняття й терміни: масив, елемент масиву.



І. Організаційний етап . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв ІІ. Перевірка домашнього завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . 2–3 хв ІІІ. Мотивація навчальної діяльності . . . . . . . . . . . . . . . . .2–3 хв ІV. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу . . . 15–20 хв V. Первинне закріплення знань . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15–20 хв VI. Підбиття підсумків уроку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3–5 хв VII. Домашнє завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв

Хід уроку




IІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Досить часто в житті, на виробництві виникають си-туації, коли необхідно зробити вибірку з відносно великої кількості числових даних: зробити вибірку боржників, знайти найбільший чи найменший елемент тощо.

Виникає запитання: «Як реалізувати пошук у масивах даних?»Учні дають відповіді.Отже, можна зробити висновок: для організації пошуку необ-

хідно використати вказівку розгалуження.

ІV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Створіть проект розв’язання задачі.Знайдіть кількість від’ємних елементів у заданому масиві дій-

сних чисел.

Обчислити


Код проекту

using System;using System.Collections.Generic;using System.ComponentModel;using System.Data;using System.Drawing;using System.Linq;using System.Text;using System.Windows.Forms;

namespace Project_Mas5{publicpartialclassForm1 : Form {public Form1() { InitializeComponent(); }privatevoid button1_Click(object sender, EventArgs e) {inti,x,k=0; x=Convert.ToInt32(textBox2.Text);double[]mas=newdouble[x];string[]rtb=textBox1.Text.Replace(“\n\r”,““).Split(’ ’);for(i=0;i<x;i=i+1) {mas[i]=Convert.ToDouble(rtb[i]);if(mas[i]<0)k++;//Якщоелементмасивуменшийза0,докількостідо-даємо1 textBox3.Text=“”+k;//Виводиморезультат } } }}Розглянемо метод пошуку максимального та мінімального еле-

ментів у масиві чисел.Метод пошуку полягає в послідовному порівнянні елементів ма-

сиву між собою за допомогою вказівки розгалуження.


Обчислити


namespace Project_Mas6{publicpartialclassForm1: Form {public Form1() { InitializeComponent(); }privatevoid button1_Click(object sender, EventArgs e) {int i, x;double max, min; x=Convert.ToInt32(textBox2.Text);double[]mas=newdouble[x];string[]rtb=textBox1.Text.Replace(“\n\r”,““).Split(’ ’);for(i=0;i<x;i=i+1) { mas[i]=Convert.ToDouble(rtb[i]); }


max=mas[1];min=mas[1];for(i=0;i<x;i=i+1) {if(mas[i]<min)min=mas[i];//Якщоелементмасивуменшийзаmin,тоminприсвої-мозначеннязнайденогоелементаif(mas[i]>max)max=mas[i];//Якщоелементмасивубільшийзаmax,тоmaxприсво-їмозначеннязнайденогоелемента }//Виводиморезультат textBox3.Text=“”+max; textBox4.Text=“”+min; } }}Учні виконують комплекс прав для зняття зорової втоми (ва-

ріант 1 або 2). Вправи проводить староста класу (групи) або його заступник.

V. ПЕРВИННЕ ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ

�Практичне завданняІнструктаж із техніки безпеки. Створіть проект розв’язання задачі.Задано масив, заповнений довільними числами від 0 до 100. Ви-

ведіть на екран кількість чисел, що належать проміжку від 25 до 75 включно.

Інструктивна картка1. Запустити середовище програмування.2. Створити проект із назвою Project-Mas7.3. Додати необхідні об’єкти на форму, використовуючи як зразок

проекти, розглянуті в ході уроку.4. Змінити властивості об’єктів.5. Написати код обробників подій.6. Запустити проект на виконання та перевірити його працездат-

ність.7. Зберегти проект (C:\11 form Projects\Project-Mas7\).






1. Опрацювати конспект уроку та відповідний розділ підручника. 2. Повторити тему «Вказівки розгалуження та повторення».

УРОК № 32

Тема. Розв’язування задач на вибір та пошук елементів.Обчислення підсумкових характеристик для елементів,що задовольняють певним критеріямМета:формувати вміння:

y здійснювати вибір та пошук елементів у масиві; y обчислювати суму, добуток та кількість елементів, що відповідають заданим критеріям; y працювати в середовищі програмування; y створювати проект та налагоджувати його; y змінювати значення властивостей елементів керування; y редагувати код обробників подій; y середовище програмування для створення проектів; y створювати проект для власного використання; y чітко й лаконічно висловлювати думки; y робити висновки;


Тип уроку: застосування знань, умінь та навичок.Базові поняття й терміни: масиви, елемент масиву, розгалуження.


І. Організаційний етап . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв ІІ. Перевірка домашнього завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . 2–3 хв ІІІ. Актуалізація опорних знань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5–10 хв IV. Застосування знань, умінь та навичок . . . . . . . . . . 30–40 хв V. Підбиття підсумків уроку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3–5 хв VI. Домашнє завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв

Хід уроку






�Фронтальне опитування1. Як здійснюється пошук елементів у масиві?2. Які правила запису логічних виразів?3. Які типи циклів ви знаєте?4. Який оператор повторення найзручніше використовувати в ци-

клах?5. Як здійснити пошук найбільшого чи найменшого за значенням

елемента масиву?


�Розв’язування задач на вибір та пошук елементів Обчислення підсумкових характеристик для елементів, що за-

довольняють певним критеріям.Створіть проекти розв’язання задач.

1. Знайдіть суму й добуток елементів масиву, які мають непарний індекс.

2. У масиві замініть усі від’ємні елементи їх абсолютними значен-нями. Виведіть утворений масив.

Розв’язання задачі 1

Врахувати, що нумерація елементів маси починається з нуля.

Обчислити

Код проектуusing System;using System.Collections.Generic;using System.ComponentModel;using System.Data;


using System.Drawing;using System.Linq;using System.Text;using System.Windows.Forms;

namespace Project_Mas1{publicpartialclassForm1 : Form {public Form1() { InitializeComponent(); }privatevoid button1_Click(object sender, EventArgs e) {int i, x, kilk;double suma; x=Convert.ToInt32(textBox2.Text);double[]mas=newdouble[x];string[]rtb=textBox1.Text.Replace(“\n\r”,““).Split(’ ’);for(i=0;i<x;i=i+1) { mas[i]=Convert.ToDouble(rtb[i]); }kilk=0;//початковізначеннясумийкількостіsuma=0;for(i=0;i<x;i=i+1) {//%-цілочисловеділенняif (i % 2 == 1) { kilk++; suma=suma+mas[i]; } }//Виводиморезультат textBox3.Text=“”+kilk; textBox4.Text=“”+suma; } }}Учні виконують комплекс вправ для зняття зорової втоми

(варіант 1 або 2).


�Самостійна робота Практичне завданняІнструктаж із техніки безпеки. Створіть проект розв’язання задачі.У масиві задано показники лічильника природнього газу за

2010 рік. Враховуючи тариф = 0,7854 грн/м3, визначте суму до оплати за кожен місяць та виведіть їх.

Додаткове завданняВизначте місяць, у якому заплатили найбільшу суму. Виведіть

номер місяця та суму. Інструктивна картка

1. Запустити середовище програмування.2. Створити проект із назвою Project-SR1.3. Додати необхідні об’єкти на форму, використовуючи як зразок


ність.7. Зберегти проект (C:\11 form Projects\Project-SR1\).






УРОК № 33


y здійснювати вибір та пошук елементів у масиві; y обчислювати суму, добуток та кількість елементів, що відповідають заданим критеріям; y працювати в середовищі програмування; y створювати проект та налагоджувати його; y змінювати значення властивостей елементів керування;


y редагувати код обробників подій; y чітко й лаконічно висловлювати думки; y робити висновки;


Тип уроку: застосування знань, умінь та навичок. Базові поняття й терміни: масиви, елемент масиву, розгалуження.



Хід уроку





�Розв’язування задач на вибір та пошук елементів. Обчислення підсумкових характеристик для елементів, що задовольняють певним критеріямСтворіть проекти розв’язування задач.

1. Задано масив цілих чисел. Обчисліть суму елементів, кратних 5.2. У масиві замініть у всіх елементів знак (5 → –5, –4.3 → 4.3). Ви-

ведіть утворений масив.3. У заданому масиві піднесіть до квадрата всі непарні, від’ємні

елементи. Виведіть початковий і утворений масиви.4. Заповніть масив довільними числами (автоматично). Обчисліть

суму елементів масиву, менших за середнє значення всіх еле-ментів масиву.

ІV. ЗАСТОСУВАННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

Учні виконують комплекс вправ для зняття зорової втоми.

�Самостійна робота Практичне завдання


Інструктаж із техніки безпеки. Учні об’єднуються в пари.Створіть проект розв’язування задачі.У заданому масиві замінити всі від’ємні елементи їх квадрата-

ми, а з додатних добути корінь квадратний. Вивести початковий та утворений масиви.

Додаткове завданняВизначте у сформованому масиві найбільший та найменший

елементи.Інструктивна картка









УРОК № 34


y здійснювати вибір та пошук елементів у масиві; y обчислювати суму, добуток та кількість елементів, що відповідають заданим критеріям; y працювати в середовищі програмування; y створювати проект та налагоджувати його; y змінювати значення властивостей елементів керування;


y редагувати код обробників подій; y чітко й лаконічно висловлювати думки; y робити висновки;


Тип уроку: застосування знань, умінь та навичок. Базові поняття й терміни: масиви, елемент масиву, розгалуження.



Хід уроку





�Бесіда з елементами опитування1. Як можна ініціалізувати масив?2. Які методи заповнення масиву елементами ви знаєте?3. Чи може масив містити текстову інформацію?4. Як здійснюється пошук елементів у масиві?5. Які правила запису логічних виразів?6. Які типи циклів ви знаєте?7. Який оператор повторення найзручніше використовувати в ци-

клах?8. Як здійснити пошук найбільшого чи найменшого за значенням

елемента масиву?



�Розв’язування задач на вибір та пошук елементів. Обчислення підсумкових характеристик для елементів, що задовольняють певним критеріямСтворіть проекти розв’язання задач.

1. Задано одновимірний масив. Знайдіть два серед його елементів, модуль різниці яких має найменше значення.

2. У заданому масиві знайдіть найбільший від’ємний елемент.3. Задано два масиви чисел. Визначте, скільки чисел міститься

в обох масивах.4. У заданому масиві поміняйте місцями перший і останній еле-

мент. Виведіть утворений масив.5. У заданому масиві поміняйте місцями найбільший і наймен-

ший елементи.Учні виконують комплекс вправ для зняття зорової втоми


�Практичне завданняІнструктаж із техніки безпеки. Створіть проект розв’язання задачі.У заданому масиві обчисліть суму, добуток та різницю наймен-

шого та найбільшого елементів масиву. Елементи масиву та його розмірність задає користувач.

Додаткове завданняОбчисліть кількість елементів, більших за різницю найбільшо-

го та найменшого елементів.Інструктивна картка










УРОК № 35

Тема. Сортування масивів. Пошук елементів у відсортованомумасивіМета: формувати вміння:

y здійснювати вибір та пошук елементів у масиві; y обчислювати суму, добуток та кількість елементів, що відповідають заданим критеріям; y проводити сортування елементів масиву; y працювати в середовищі програмування; y створювати проект та налагоджувати його; y змінювати значення властивостей елементів керування; y редагувати код обробників подій; y чітко й лаконічно висловлювати думки; y робити висновки;


Тип уроку: засвоєння нових знань.Базові поняття й терміни: масиви, елемент масиву, сортування.


І. Організаційний етап . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв ІІ. Перевірка домашнього завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . 2–3 хв ІІІ. Актуалізація опорних знань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5–10 хв IV. Мотивація навчальної діяльності . . . . . . . . . . . . . . . . 2–3 хв V. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу . . . 15–20 хв 1. Впорядкування елементів масиву. 2. Упорядкування елементів масиву методом вибору

мінімального елемента. VI. Застосування знань, умінь та навичок . . . . . . . . . . 15–20 хв VII. Підбиття підсумків уроку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3–5 хв VIII. Домашнє завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв

Хід уроку






�Бесіда з елементами опитування1. Як здійснюється пошук елементів у масиві?2. Як поміняти місцями елементи масиву?3. Як ви розумієте термін сортування? Наведіть приклади з життя.4. Як перевірити, що набір чисел відсортований у порядку зрос-

тання чи спадання?

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУВпорядкування елементів масивуІнколи виникає необхідність впорядкувати елементи масиву

в порядку зростання чи спадання. Для розв’язування таких задач використовують декілька методів.

�Метод «бульбашок»Метод «бульбашок» заснований на порівнянні двох сусідніх

елементів, якщо числа в парі розміщені в порядку зростання (спа-дання — залежно від умови задачі), то залишаємо їх без змін, якщо ні, то міняємо їх місцями. Недоліком цього методу є надмірна кіль-кість переглянутих пар елементів. Щоб уникнути цього, викорис-товують допоміжну змінну, у якій фіксується кількість переста-новок. Якщо ця кількість дорівнює нулю, перегляд закінчується — масив упорядковано.

Упорядкування елементів масиву методом вибору мінімального елементаСортування проводять у такий спосіб:

1) визначити номер мінімального елемента масиву;2) поміняти місцями мінімальний і перший елементи масиву;3) повторити виконання пунктів 1 і 2 для залишку масиву (без

першого елемента);4) виконувати пункти 1 і 2, поки залишок масиву не скоротиться

до одного елемента.Розглянемо порядок сортування для масиву А[5], який містить

елементи — 4, 5, 1, 2, 3.4 5 1 2 31 5 4 2 31 2 4 5 31 2 3 5 41 2 3 4 5Підкреслено область пошуку найменшого елемента.

V. ЗАСТОСУВАННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

Створіть проект розв’язування задачі (консольний режим).


1. Заповніть масив С[1..20] довільними числами. Відсортуйте створений масив у поряду спадання. Виведіть на екран відсор-тований масив.namespaceARRAY9{classProgram {staticvoidMain(string[]args) {//Кодвводитькористувач

//ОголошеннязміннихRandom ran = newRandom();double[]c=newdouble[20];int i,k;double m;

//Заповненнямасивудовільнимиелементами i=0;

while(i<20) {c[i]=ran.NextDouble()*(2*i+1);i = i + 1; }//Виведеннянаекранелементівсформованогомасивуfor(i=0;i<20;i++)Console.WriteLine(“С[“+i+“]=”+c[i]);Console.WriteLine(“ “);//Сортуваннямасиву(надлишкове)for(k=0;k<20;k++)for(i=0;i<19;i++)if(c[i]<c[i+1]) { m=c[i]; c[i]=c[i+1]; c[i+1]=m; }//ВиведеннянаекранвідсортованогомасивуConsole.WriteLine(“Відсортованиймасив“);for(i=0;i<20;i++)Console.WriteLine(“С[“+i+“]=”+c[i]); } }}


Який метод було використано для сортування масиву?Розробіть проект для розв’язання цієї ж задачі у «візуальному

режимі».Учні виконують комплекс вправ для зняття зорової втоми


�Практичне завданняІнструктаж із техніки безпеки. Створіть проект розв’язування задачі.

1. У заданому масиві замініть від’ємні елементи нулями. Відсор-туйте утворений масив у порядку спадання.

2. Задано масив чисел. Відсортуйте його таким чином, щоб усі до-датні елементи знаходилися на початку, а всі від’ємні — в кінці і при цьому зберігся початковий порядок елементів в обох гру-пах.Інструктивна картка









УРОК № 36

Тема. Розв’язування задач. Практична робота № 11 «Опрацюван-ня одновимірних масивів»Мета:формувати вміння:

y сортувати елементи масиву в заданому порядку; y здійснювати вибір та пошук елементів у масиві; y обчислювати суму, добуток та кількість елементів, що відповідають заданим критеріям;


y працювати в середовищі програмування; y створювати проект та налагоджувати його; y змінювати значення властивостей елементів керування; y редагувати код обробників подій; y чітко й лаконічно висловлювати думки; y робити висновки;


Тип уроку: застосування знань, умінь та навичок. Базові поняття й терміни: масиви, елемент масиву, сортування.

Структура уроку І. Організаційний етап . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв ІІ. Перевірка домашнього завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . 2–3 хв ІІІ. Актуалізація опорних знань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5–10 хв IV. Застосування знань, умінь та навичок . . . . . . . . . . 30–40 хв V. Підбиття підсумків уроку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3–5 хв VI. Домашнє завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв

Хід уроку





�Бесіда з елементами опитування1. Як здійснюється пошук елементів у масиві?2. Які методи сортування ви знаєте?3. Як працює обмін елементів масиву місцями?4. Чи можна організувати введення, сортування та виведення еле-

ментів масиву в одному циклі?5. Створіть власний метод сортування елементів масиву в задано-

му порядку.


�Розв’язування задачСтворіть проекти розв’язання задач.

1. Задано два масиви чисел. Утворіть третій масив, як їх об’єднання. Відсортуйте утворений масив у порядку зростання та виведіть.


2. У масиві замініть усі від’ємні елементи їх абсолютними значен-нями. Відсортуйте утворений масив у порядку спадання. Виве-діть утворений масив.Розв’язання задачі 1Учні виконують комплекс вправ для зняття зорової втоми. Практична робота № 11 «Опрацювання одновимірних масивів»Інструктаж із техніки безпеки. Створити проект розв’язання задачі.Задано два масиви чисел. Знайти в них найбільші елементи та

відсортувати їх у порядку зростання. Виведіть утворені масиви.Оцінюється раціональність створеного коду проекту. Спочатку

сортуємо і виводимо останні елементи, вони і будуть найбільшими.Інструктивна картка

1. Запустити середовище програмування.2. Створити проект із назвою Project-PR11.3. Додати необхідні об’єкти на форму, використовуючи як зразок


ність.7. Зберегти проект (C:\11 form Projects\Project-PR11\).






УРОК № 37

Тема. Комбінований залік Мета:з’ясувати вміння:

y працювати в середовищі програмування; y сортувати елементи масиву в заданому порядку; y здійснювати вибір та пошук елементів у масиві; y обчислювати суму, добуток та кількість елементів, що відповідають заданим критеріям; y створювати проекти та налагоджувати їх;


y змінювати значення властивостей елементів керування; y редагувати код обробників подій; y чітко й лаконічно висловлювати думки;

виховувати: y уважність, дисциплінованість під час роботи на ПК; y вміння робити висновки.

Тип уроку: контроль рівня засвоєння знань, умінь та навичок. Базові поняття й терміни: масиви, елементи масиву, сортування, пошук.


І. Організаційний етап . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв ІІ. Перевірка домашнього завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . 2–3 хв ІІІ. Контроль знань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .35–40 IV. Підбиття підсумків уроку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2–3 хв V. Домашнє завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв

Хід уроку




ІІІ. КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

�Комп’ютерне тестування з використанням програми TestW21. Базову структуру розгалуження можна реалізувати за допомо-

гою службових слів:А) While;Б) For;В) If;Г) Math.

2. Базову структуру повторення можна реалізувати за допомогою службових слів:А) While;Б) For;В) If;Г) Math.

3. Установіть відповідність.


1 == А Не дорівнює



2 != Б Менше або дорівнює

3 > В Більше або рівно

4 < Г Менше

5 >= Д Не

6 <= Е Або

7 & Ж І

8 | З Дорівнює

9 ! І Більше

4. Установіть результат виконання виразу: ! ( (6<14) & (14>8). А) True;Б) 14;В) False;Г) 8.

5. Установіть результат виконання виразу: ( (6+14) – (14-8) ).А) True;Б) 14;В) False;Г) 8.

6. Обчисліть значення змінної Х після виконання фрагмента коду: for(x=0;x<=20;x=x+1) {y=20-x;}А) 0;Б) 10;В) 20;Г) 40.

7. Обчисліть значення змінної Y після виконання фрагмента коду: for(x=0;x<=20;x=x+1) {y=20-x; }

А) 0;Б) 10;В) 20;Г) 40.

8. Обчисліть значення змінної Х після виконання фрагмента коду:suma=-15; k = 1;


х=10;while(k<=х) { suma = suma + k; k = k+1; }А) 0;Б) 10;В) 20;Г) 40.

9. Обчисліть значення змінної suma після виконання фрагмента коду:suma=-15; k = 1;х=10;while(k<=х) { suma = suma + k; k = k+1; }А) 0;Б) 10;В) 20;Г) 40.

10. Обчисліть значення змінної suma після виконання фрагмента коду:suma=0;k = 1;х=10;while(k<=х) {If (k<5) suma = suma+k;k = k+1;}А) 0;Б) 10;В) 20;Г) 40.

11. Обчисліть значення змінної х після виконання фрагмента коду:suma=5; k = 1;


х=true;while(k<=suma) {suma = suma - k;k = k+1; if (suma<k) x=true; else x=false; }А) true;Б) 3;В) 2;Г) false.

12. Обчисліть значення змінної suma після виконання фрагмента коду:suma=-15; k = 1;х=10;while(k<=х) {If (suma<x) suma = suma + k;k = k+1;}А) 0;Б) 10;В) 20;Г) 40.

�Практичне завдання

Інструктаж із техніки безпеки.Створіть проект розв’язання задачі Project-Zalik3.

1. Створіть словесний алгоритм (Word).2. Розробіть блок-схему (Зошит).3. Розробіть інтерфейс.4. Запрограмуйте.5. Перевірте працездатність.

Початковий та середній рівні навчальних досягнень1. У заданому масиві обчисліть суму додатних та добуток від’єм-

них чисел.2. У заданому масиві замініть від’ємні елементи заданим числом

a . Відсортуйте отриманий масив у порядку зростання. Виве-діть утворений масив.


Достатній та високий рівні навчальних досягнень 1. Розробіть «Кредитний калькулятор», тобто обчислювати міні-

мальний платіж та суму переплати відповідно до вказаних пара-метрів: сума кредиту, термін кредиту, річна відсоткова ставка —28 %. Відсотки нараховуються щомісяця. Утворіть масиви Suma — реальний помісячний залишок по кредиту, Vids — що-місячні відсотки. Виведіть утворені масиви.

2. Для двох заданих масивів відсортуйте перший — у порядку зростання, другий — у порядку спадання. Утворіть третій як попарну суму відповідних елементів. Виведіть утворений ма-сив.Учні виконують комплекс вправ для зняття м’язового напру-

ження.

IV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Перегляд проектів учнів із поточним демонструванням, переві-рити їх працездатність та проаналізувати.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ



Критерії оцінювання рівня навчальних досягнень

Рівні навчальних досягнень

БалиКритерії оцінювання навчальних досягнень

учнів з інформатики

І. Початковий 1 Учень: розпізнає окремі об’єкти, явища і факти предметної галузі;знає і виконує правила техніки безпеки під час роботи з комп’ютерною технікою

2 розпізнає окремі об’єкти, явища і факти предметної галузі та може фрагментарно відтворити знання про них

3 має фрагментарні знання незначного загального обсягу (менше ніж половина навчального матеріалу) за відсутності сформованих умінь та навичок

ІІ. Середній 4 має початковий рівень знань, значну (більше ніж половина) частину навчального матеріалу може відтворити;виконує елементарне навчальне завдання з допо-могою вчителя;має елементарні навички роботи на комп’ютері

5 має рівень знань вищий, ніж початковий;може з допомогою вчителя відтворити значну частину навчального матеріалу;має стійкі навички виконання елементарних дій з опрацювання даних на комп’ютері

6 пояснює основні поняття навчального матеріалу;може самостійно відтворити значну частину навчального матеріалу;вміє за зразком виконати просте навчальне завдання;має стійкі навички виконання основних дій з опра-цювання даних на комп’ютері

ІІІ. Достатній 7 вміє застосовувати вивчений матеріал у стандар-тних ситуаціях;може пояснити основні процеси, що відбуваються під час роботи інформаційної системи, та наводити власні приклади на підтвердження деяких тверджень;вміє виконувати навчальні завдання, передбачені програмою





8 аналізувати навчальний матеріал, самостійно застосовувати його на практиці;контролювати власну діяльність;самостійно виправляти вказані вчителем помилки;самостійно визначати спосіб розв’язування навчальної задачі;використовувати довідкові системи програмних засобів

9 вільно володіє навчальним матеріалом, застосовує знання на практиці;вміє систематизувати й узагальнювати отримані відомості;самостійно знаходить і виправляє допущені по-милки;може аргументовано вибрати раціональний спосіб виконання навчального завдання;використовує електронні засоби для пошуку по-трібних відомостей

IV. Високий 10 Знання, вміння і навички учня відповідають вимогам державної програми в повному обсязі. Учень: володіє міцними знаннями, самостійно визначає проміжні етапи власної навчальної діяльності, аналізує нові факти, явища;вміє самостійно знаходити додаткові відомості та використовує їх для реалізації поставлених перед ним навчальних завдань, судження його логічні й достатньо обґрунтовані;має сформовані навички керування інформаційними системами

11 володіє узагальненими знаннями з предмета;вміє планувати особисту навчальну діяльність, оцінювати результати власної практичної роботи;вміє самостійно знаходити джерела даних і відо-мостей та використовувати їх відповідно до мети і завдань власної пізнавальної діяльності;використовує набуті знання і вміння у нестандар-тних ситуаціях;вміє виконувати завдання, не передбачені навчальною програмою;має стійкі навички керувати інформаційними системами





12 має стійкі системні знання та творчо їх використовує у процесі продуктивної діяльності;вільно опановує та використовує нові інформаційні технології для поповнення власних знань та розв’язування задач;має стійкі навички керування інформаційними системами в нестандартних ситуаціях

ПРАВИЛА ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ В КАБІНЕТІ ІНФОРМАТИКИ ТА ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

1. Кабінет обладнано складними і дорогими технічними засобами, які вимагають охайної роботи та дбайливого ставлення, тому, заходячи до кабінету, слід одразу займати відведене місце, не виконувати ніяких дій з обладнанням без дозволу вчителя.

2. На робочих місцях розташовано обладнання, яке має складові, що працюють під високою напругою. Необережне поводження з апаратурою може призвести до травм.Тому суворо заборонено:

y вмикати і вимикати апаратуру без вказівки вчителя; y торкатися роз’ємів з’єднувальних кабелів та самих кабелів; y торкатися екрана та тильної частини монітора; y переміщувати увімкнені складові обчислювальної системи

(системний блок, монітор тощо); y класти будь-які предмети на системний блок, монітор,

клавіатуру; y приносити та використовувати носії даних (дискети, компакт-

диски) без дозволу вчителя.3. Не дозволяється знаходитись у кабінеті і виконувати будь-які

роботи (прибирання приміщення також) без присутності відпо-відальної особи — завідувача кабінету, учителя, лаборанта.

4. Не дозволяється працювати з клавіатурою та маніпулятором «миша» брудними або вологими руками.

5. Запам’ятайте, де знаходиться вогнегасник, аптечка. За появи запаху горілого одразу ж сповістіть про це викладача.

6. До початку роботи і ввімкнення апаратури: y переконайтесь у відсутності видимих пошкоджень обладнання

робочого місця; y сядьте так, щоб лінія погляду проходила приблизно через

центр екрана, відстань від очей до екрана повинна бути не менше 50 см, учні, які мають окуляри для постійного носіння повинні працювати за комп’ютером у них, якщо лікарем не вказано іншого;

y розташуйте зошит, ручку, навчальні посібники на столі у відведених місцях, поправте розміщення клавіатури, маніпуляторів («мишки», джойстика) таким чином, щоб було зручно працювати;

y дії по вмиканню апаратури виконуйте тільки за командою викладача і тільки у послідовності, передбаченій відповідними інструкціями.


7. Робота на комп’ютері вимагає постійної зосередженості, чітких дій, самоконтролю, напруження зору, тому не можна розпочи-нати роботу при недостатньому освітленні та поганому самопо-чутті.

8. Протягом роботи за комп’ютером суворо дотримуйтеся викла-дених вище правил, слідкуйте за вказівками вчителя. Якщо під час роботи виникає:

y аварійна зупинка, яка супроводжується виведенням на екран повідомлення про несправність, слід це повідомлення запам’ятати (або записати) і повідомити викладача (лаборанта);

y якщо робота апаратури починає супроводжуватися незвичними звуками, світінням аварійних індикаторів тощо, слід припинити роботу і повідомити викладача.

9. Під час роботи учнів за комп’ютеризованими робочими місця-ми вони не повинні вставати, коли до класу заходить будь-який відвідувач.

10. Завершення роботи з апаратурою: y вимикати апаратуру дозволяється тільки у послідовності,

передбаченій відповідними інструкціями, і за вказівкою викладача;

y після завершення операційної системи і зупинки роботи комп’ютера, слід вимкнути живлення системного блоку або переконатись у його автоматичному вимкненні, вимкнути інші складові апаратного забезпечення.

11. У кабінеті категорично заборонено приймати їжу, користува-тися розпилювачами парфумів, лаків для волосся тощо. Не слід користуватися мобільними телефонами.

12. Суворе дотримання цих правил дозволить уникнути шкоди здоров’ю, зберегти обладнання.Ви особисто відповідаєте за стан робочого місця і розташовано-

го на ньому обладнання!

ЛІТЕРАТУРА

1. Ривкінд Й. Я., Лисенко Т. І., Чернікова Л. А., Шакотько В. В.Інформатика. 10 клас. Рівень стандарту. — К. : Генеза, 2010.

2. Костриба О. В., Лещук Р. І. Усі уроки інформатики. 10 клас.Академічний рівень. — Х. : Вид. група «Основа», 2010.

3. Костриба О. В., Лещук Р. І. Усі уроки інформатики. 10 клас.Рівень стандарту. — Х.: Вид. група «Основа», 2010.

4. Ребрина В. А., Ривкінд Й. Я., Чернікова Л. А., Шакотько В. В.Інформатика. 10 клас. — К. : Генеза, 2008.

5. Ребрина В. А., Ривкінд Й. Я., Чернікова Л. А., Шакотько В. В.Інформатика. Універсальний збірник. 10 клас. — К. :Генеза, 2008.

6. Інформатика: 9 кл.: Підруч. для загальноосвіт. навч. зак./І. О. Завадський, І. В. Стеценко, О. М. Левченко. — К. : Вид. група BHV, 2009

7. Климов Л. П. Советы программистам. — СПб. : БХВ-Петербург, 2008. 544 с: ил.

8. Оліференко Н. В. Основи інформатики у визначеннях,таблицях і схемах — Х. : Ранок, 2006.

9. Комплект плакатів з інформатики для 10–11 класів. —Х. : Веста: Вид-во «Ранок», 2006.

10. Саволюк А. П. Основи алгоритмізації та програмування. Розробки занять. — Х. : Вид. група «Основа», 2010.

11. Корниенко М. М., Иванова И. Д. Информатика. Электрон-ные таблицы Excel. — Х. : Ранок, Веста, 2008.

12. Мозковий С. А. Бази даних. СКБД. MS Access\\Інформати

ка в школі. — № 3, 4, 5. — 2009.

ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ

1. http://www.mon.gov.ua/2. http://www.uk.wikipedia.org3. http://www.microsoft.com/4. http://www.hoippo.km.ua5. http://www.rusnauka.com/ONG_2006/Informatica6. http://wiki.fizmat.tnpu.edu.ua7. http://www.i.ua8. http://www.stamina.ru9. http://forum.developing.ru/showthread.php/10. http://www.intuit.ru

ЗМІСТ

Передмова........................................................................... 3

Календарне планування 11 клас. Академічний рівень ............... 5

Урок № 1. Призначення математичних процесорів. Огляд середовища математичного процесора ................................... 12

Урок № 2. Автоматизація математичних обчислень.

Практична робота № 1 «Автоматизація математичних обчислень» ........................................................................ 18

Урок № 3. Побудова графіка функції з однією змінною.

Практична робота № 2 «Побудова графіків функції» ............... 23

Урок № 4. Знаходження наближених значень розв’язків рівнянь і систем. Практична робота № 3 «Знаходження розв’язків рівнянь і систем рівнянь»..................................... 27

Урок № 5. Розв’язування задач на пошук екстремумів ............ 34

Урок № 6. Додаткові можливості математичного процесора ..... 37

Урок № 7. Огляд програмних засобів для підтримки навчання предметів природничого циклу ............................................ 42

Урок № 8. Віртуальні лабораторії, інтерактивні моделі. Практична робота № 4 «Використання програмних засобів» .... 50

Урок № 9. Моделі та їх типи. Моделювання. Поняття алгоритму, властивості алгоритмів. Форми подання алгоритмів ........................................................................ 61

Урок № 10. Мови програмування, програмний код, середовище розроблення програм. Етапи розв’язування задач ................... 75

Урок № 11. Поняття програми як автоматизованої системи. Скла-дові програми. Візуальне середовище розроблення програм. Об’єкт та його властивості. Подія та обробник події ... 88

Урок № 12. Програмний проект та робота з ним. Структура й складові елементи програм ............................................... 98

Урок № 13. Редагування коду обробників подій, пов’язаних із елементами керування ....................................................103

Урок № 14. Конструювання інтерфейсу користувача. Надання значень властивостям елементів керування. Відтворення на


формах зображень. Практична робота № 5 «Створення й виконання програмного проекту» .....................................111

Урок № 15. Поняття оператора. Виведення даних. Поняття змінної, константи та їх оголошення. Типи даних. Оператор надання значень ...............................................................118

Урок № 16. Поняття операції та виразу. Пріоритет операцій. Арифметичні операції. Практична робота № 6 «Введення й виведення даних, робота зі змінними» ...............................132

Урок № 17. Покрокове виконання та налагодження програм. Практична робота № 7 «Налагодження програм» ..................139

Урок № 18. Основні поняття математичної логіки. Логічні операції, вирази. Таблиці істинності. Запис логічних виразів мовою програмування ........................................................148

Урок № 19. Операції порівняння. Оператори розгалуження ....152

Урок № 20. Прапорці та групи перемикачів. Реалізація розгалужень із використанням прапорців та груп перемикачів .....................................................................158

Урок № 21. Розв’язування задач. Практична робота № 8 «Складання програм із розгалуженнями» ............................163

Урок № 22. Стандартні підпрограми та підпрограми користувача. Створення і виклик підпрограм ........................168

Урок № 23. Розв’язування задач. Практична робота № 9 «Використання підпрограм» ...............................................172

Урок № 24. Оператори циклів. Складання та програмна реалізація алгоритмів із циклами ........................................176

Урок № 25. Розв’язування задач .........................................181


Урок № 27. Урок повторення. Практична робота № 10 «Програмування циклічних обчислень» ...............................188

Урок № 28. Комбінований залік ..........................................193

Урок № 29. Поняття масиву. Оголошення масивів. Індексація елементів масиву. Введення даних у масив ...........196


Урок № 31. Пошук даних у масиві. Обчислення підсумкових показників для числового масиву ........................................206


Урок № 32. Розв’язування задач на вибір та пошук елементів. Обчислення підсумкових характеристик для елементів, що задовольняють певним критеріям ...................................211

Урок № 33. Розв’язування задач на вибір та пошук елементів.Обчислення підсумкових характеристик для елементів, щозадовольняють певним критеріям .......................................214

Урок № 34. Розв’язування задач на вибір та пошук елементів. Обчислення підсумкових характеристик для елементів, що задовольняють певним критеріям .......................................216

Урок № 35. Сортування масивів. Пошук елементів у відсортованому масиві .....................................................219

Урок № 36. Розв’язування задач. Практична робота № 11

«Опрацювання одновимірних масивів» ................................222

Урок № 37. Комбінований залік .........................................224

Критерії оцінювання навчальних досягнень .........................230

Правила техніки безпеки в кабінеті інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій ...........................233

Література .......................................................................235

Н а в ч а л ь н е в и д а н н я

КОСТРИБА Олександр ВолодимировичЛЕЩУК Руслан Іванович

УСІ УРОКИ ІНФОРМАТИКИ. 11 КЛАС. АКАДЕМІЧНИЙ РІВЕНЬ.

ЧАСТИНА 1Навчально-методичний посібник

Головний редактор Г. О. НовакКоректор О. М. Журенко

Технічний редактор О. В. Лєбєдєва

Підп. до друку 18.08.2011. Формат 60×90/16. Папір газет. Гарнітура Шкільна. Друк офсет. Ум. друк. арк. 11,16. Зам. № 11-09/19-05.

ТОВ «Видавнича група “Основа”». Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 2911 від 25.07.2007.

Україна, 61001 Харків, вул. Плеханівська, 66. Тел. (057) 731-96-32. E-mail: [email protected]

Віддруковано з готових плівок ПП «Тріада+» Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 1870 від 16.07.2007.

Харків, вул. Киргизька, 19. Тел.: (057) 757-98-16, 757-98-15.