Ви хочете формули для такої долі, яка стає людиною?- Вона міститься у моєму Заратустрі.

“- Той, хто має бути творцем у добрі та злі , спершу мусить стати руйнівником, який розбиває цінності. Отже, найвище зло є найвищим благом:а це благо є справою творчою”.

Ф. Ніцше. “Ното”

“Кінець віку”: Переоцінка цінностей

Декаданс – «занепад»; Дендизм – мистецтво відрізнятися від

інших; Снобізм – це хвороба марнославства; Естетизм – проголошення себе жерцями

краси

К. Моне. Захід сонця на Сені(1880)

У. ТЬОРНЕР. ЛОЗАННА(1841)

П. Гоген. А ти ревнуєш?

Е. Мане. Олімпія(1863)

Л.ЛЕВІ-ДЮРМЕР.БЕТХОВЕН(1900)

Д.Г. РОССЕТТІ.

В. КРЕЙГ. КОНІ НЕПТУНА(1892)

Поет – божество, творець загадкового світу; Пріорітет творчої інтуїції; Протиставлення реального духовному, світу вічних

ідей та символів; Прагнення наблизитись до непізнаної Таїни, Вічності,

Смислу всього сущого; У центрі твору – художній символ; Краса це Істина і форма Бога; Сугестивність письма; Складний метафоризм; Створення метамови; Музичність; Абстрактність образів; Вишуканість, шляхетність творів; Намагання висловити невимовне.

Заглиблення у світ духовних переживань людини, показ духовного стану світу через психіку;

Звернення до вічних ідей і символів; Розуміння краси як головної мети мистецтва; Декадентські настрої; Протиставлення тлінному, минущому – безкінечного,

вічного; Злиття символів та алегорій із плином душевних настроїв; Поєднання рис символізму та імпресіонізму; Музичність поезії; Творення неповторного світу особистісних переживань; Визнання особи поета, його творчої уяви джерелом

мистецтва.