№9 Лютий

2013

Головний і найбільш іс-тотний зміст права скла-дає свобода.

Б.Кістяківський

З-поміж основних свобод, яких домагаються люди, щоб зробити своє життя повноцінним і невимушеним, свобода від страху стоїть

осторонь одночасно і як засіб, і як кінцева мета. Люди, що збираються будувати державу на міцних

демократичних засадах, спершу повинні звільнити свій власний розум від байдужості та страху.

Аун Сан Су Кі

Стр. 2

ELSA Uzhgorod

Будьте законослухняні AND BE ALWAYS IN “Order”!

Як завжди, раді бачити Вас на сторінках нашого видання. Цей номер є насиче-ним свободою! Свобода—це єдиний аспект нашого життя, який ми не повинні

ніколи втрачати. Свобода думки, вибору, слова, дії—ось в чому проявляється сутність та індивіду-

альність людини. Свобода—ось чого часом так не вистачає кожному з нас!

З цього номеру ви дізнаєтесь про наступне: новини законодавства; свіжі події в житті ЕЛСА; аналіз правової бази щодо регулювання питання права на мирні зібрання; що саме говорить судова практика про право на мирні зібрання; рабство ХХІ століття; особистість, з якою асоціюється “свобода” - Че Гевара; наскільки вільно ми можемо виражати власні думки;

Новинкою номера є колонка, присвячена адвокатурі—аналізу діяльності адвокатів окре-мо і в загальному. Насолоджуйтесь свободою в “Ордері”!

Стр. 3

№9

Штрафи за правопорушення у сфері захи-сту персональних даних можуть вирости

до 34 000 грн

Тема, яка час від часу виникає на законо-давчому горизонті, і при цьому неодмінно яск-равим спалахом – це, звичайно, тема захисту персональних даних..

Нещодавно у Закон про ЗПД N 2297-VI від 01.06.2010 р. було внесено масштабні змі-ни, про які ми багато писали.

І ось наш уряд виступає з черговим прое-ктом щодо удосконалення законодавства із ЗПД.

Перше, на що хочеться звернути увагу – це зміни щодо адміністративної відповідально-сті.

Позитивна новина: пропонується скасу-вати шалені штрафи за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення суб'єкта персональ-них даних про його права у зв'язку із включен-ням його даних до бази персональних даних (ч. 1 ст. 18839 КпАП). Нагадаємо, що зараз за це порушення передбачено штраф у розмірі 3400-6800 грн, а якщо таке порушення вчине-но повторно протягом року - 6800-11900 грн.

Негативна новина: планується введення штрафу у розмірі 5100 - 17000 грн за недодер-жання порядку захисту персональних даних у базі, що призвело до порушення прав суб'єктів персональних даних (як ви розумієте, таке фо-рмулювання дає широкий простір для фанта-зії). Зауважимо, що зараз такий штраф накла-дається, якщо неправильний захист даних при-водить тільки до незаконного доступу до них.

А також пропонується ввести норму, згід-но з якою повторне протягом року вчинення таких дій каратиметься штрафом у розмірі 170-00-34000 грн (ч. 5 та 6 ст. 18839 КпАП).

Крім того, проектом передбачено ще ба-гато суттєвих змін, які ми більш детально розг-лянемо найближчим часом.

------------------------------ Проект Закону "Про внесення змін до

деяких законодавчих актів України щодо удо-сконалення інституційної системи захисту пер-сональних даних" (N 2282 від 12.02.2013 р.)

В українських ВНЗ запрацює безкоштовний Wi-Fi

Міносвіти запроваджує можливість безкош-

товного підключення вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації усіх форм власності та підпорядкування до мережі Інтернет за техноло-гією Wi-Fi.

У своєму листі N 1/9-77 від 05.02.2013 р. Міносвіти зазна-чає, що з питань організації підк-лючення точок відкритого бездро-тового доступу до мережі Інтернет необхідно зверта-тися до куратора даного проекту Карачун Людмили

Василівни. Контактні телефони (044) 351-10-55, (050) 441-87-77, е-mail: karachun@wifi.in.ua.

---------------------- Лист Міністерства освіти і науки, молоді та

спорту України N 1/9-77 від 05.02.2013 р.

СУДОВА ПРАКТИКА Конституційний суд України: - надав офіційне тлумачення деяким положенням Закону України "Про господарські товарист-ва" (рішення N 1-рп/2013 від 05.02.2013 р.); Вищий спеціалізований суд України з розг-ляду цивільних і кримінальних справ: - висловився щодо практики застосування судами окремих норм матеріального права щодо квалі-фікації ухилення від сплати податку, вчиненого шляхом службового підроблення (лист N 223-286/0/4-13 від 12.02.2013 р.); - узагальнив практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного вико-навця чи іншої посадової особи державної вико-навчої служби під час виконання судового рі-шення у цивільній справі (лист N 24-152/0/4-13 від 28.01.2013 р.).

Стр. 4

ELSA Uzhgorod

II International Seminar on Entertainment Law ELSA Kharkiv is happy to invite you to the Second Interna-tional Seminar on Entertainment Law (Intellectual property in Entertainment Law)! During our Seminar we’ll discuss the most important questions on intellectual property in the field of Entertainment Law. The Seminar will take place in the former capital of Ukraine, Kharkiv, the city with great history, second biggest city of Ukraine. Dates: 19/04/2013 - 21/04/2013 Registration deadline: 10/04/2012 Fees: Вартість участі для членів ELSA Україна - 500 грн (проживання, харчування, академ. і соц. програма). Вартість участі для студентів та молодих юристів з Укра-їни (не членів ELSA) - 600 грн (проживання, харчування, академ. і соц. програма). Contact Information: Maria Golub, VP S&C ELSA Kharkiv Email: golub.vpsc.elsakharkiv@gmail.com http://vk.com/event49755385

International Commercial Arbitration:Part I An A

Ні для кого не новина, що комерційний Міжнародний комерційний арбітраж ( МКАС) - це третейський суд, ме-тою якого є розгляд і вирішення міжнародної комерцій-ної суперечки по суті в певній процесуальній формі. На сьогоднішній день МКАС є органом, який сприяє ви-рішенню спорів, що виникають у сфері міжнародної тор-гівлі без залучення державних судових органів. Арбітражний процес набирає неабиякої ваги і в Україні, саме тому ELSA Lviv не могла оминути проведення дано-го заходу. Команда ELSA Lviv щиро вірить, що проведення даного заходу стане доброю щорічною традицією та візитівкою нашого локального осередку так само як і Міжнародний семінар з медіації! Місцезнаходження: Львiв Початок: 29 березня об 11:00 Більше інформації тут: http://vk.com/event48228345 http://www.elsalviv.org.ua/ica/

Стр. 5

№9

Сурогатне материнство: pro et contra

15 березня 2013 року Хмельницький обласний осередок Всеукраїнської громадської організації «Європейська Асоціація Студентів Права Україна» та Хмельницький університет управління та права запрошують Вас взяти участь у роботі Круглого столу на тему «Сурогатне материнство: pro et con-tra». Круглий стіл проводиться з метою з’ясування юридичних, морально-етичних та релігійних проблем пов’язаних із застосуванням програми сурогатного материнства, професійне та своєчасне вирішення яких безпосередньо має відношення до його результативності та подальшого розвитку на території України. До участі у проведенні Круглого столу залучаються студенти, члени Всеукраїнської громадської ор-ганізації «Європейська Асоціація Студентів Права Україна», науковці, спеціалісти у даній сфері, представники громадськості та інші особи. За бажанням кожен може взяти участь у конкурсі студентських правничих есе. Місцезнаходження: Хмельницький Початок: 15 березня о 10:00 Більше інформації тут http://vk.com/event47717970

Стр. 6

ELSA Uzhgorod

27 мільйонів, яким сниться свобода

Приймаючи як належне існу-вання ланцюгів рабства, Ви тим

самим готуєте ці окови для своїх рук.

Авраам Лінкольн

27 мільйонів… На Вашу думку це багато чи мало? 27 мі-льйонів людей у сучасному світі, у здавалося б, прогресивному ХХІ столітті знаходяться у рабс-тві.

Декілька фактів, які стосу-ються рабства на сьогодні:1) ко-жні 30 секунд ще одна людина стає жертвою рабства; 2) 99% жертв не врятуються; 3) перева-жна більшість жертв такого виду торгівлі - жінки та діти; 4) серед-ньостатистична жертву змушу-ють займатися сексом до 20 ра-зів на день; 5) за кожні 75 тисяч жертв в середньому засуджено 1 торгівця людьми. Звучить якось не дуже реально, чи не так? Пра-вда, зазвичай, саме так і звучить.

Може видаватися дивним, та поки ми говоримо про важли-вість свободи для кожного, відс-тоюємо свою свободу слова, право на мирний протест і веде-мо мову про інші важливі речі, сотні тисяч людей знаходяться у рабстві, і якщо вірити статисти-ці, то в них майже зовсім немає шансу на порятунок, так як ніхто рятувати їх не збирається.

Хто такий раб? Ще у ве-ресні 1926 року Лігою Націй була проголошена Конвенція «Про рабство», яка надала зага-льне визначення цього поняття як положення або стан особи, щодо якої здійснюються деякі або всі повноваження, прита-манні праву власності. В 4 пунк-ті Загальної декларації прав лю-

дини ООН розширила поняття раб до будь-якої особи, яка не може по своїй волі відмовитися від роботи.

Хто такий раб ХХІ сто-ліття? Враховуючи зміни в сус-пільстві, риси сучасного рабства звичайно також змінилися. Для сучасного розуміння рабства правозахисні організації розро-били певні особливі критерії:

- діяльність людини, яка контролюється іншими особами за допомогою насильства чи погроз його застосування; - сучасний «раб» знаходиться в певному місці і займається пев-ною діяльністю не по своїй волі, а також є позбавленим можли-вості змінити ситуацію за влас-ним бажанням; - за свою роботу він або взагалі не отримує платню, або отри-мує мінімальну оплату, що не покриває його потреб на захист, оздоровлення, лікування, освіту тощо.

Сучасне рабство буває різ-них видів: трудове, сексуальне, дитяче, окремо виділяють при-мусове жебракування, домашнє рабство, рабство внутрішнє і зовнішнє. Розповсюдженість того чи іншого виду залежить від країни його застосування, від внутрішніх звичаїв, міжнародно-го попиту та інших показників. Так, наприклад, до цього часу

надзвичайно поширеним є до-машнє рабство в Африканських країнах (шокуючим «зразком» є Мавританія), трудове рабство процвітає в Бразилії (приблизна витривалість рабів на таких під-приємствах, де воно використо-вується – в середньому 2 роки). Загальнопоширеним є сексуаль-не рабство, популярність якого невпинно зростає, особливо се-ред жителів забезпечених та «демократичних» країн (Євросоюз, США).

Коли мова йде про рабст-во, відразу паралельно постає така тема як human trafficking – торгівля людьми, оскільки ра-бом ніхто сам добровільно не стає, для цього зажди потрібні посередники. Саме торгівля лю-дьми і є однією з головних про-блем в Україні. Так, неприємно вразило зовсім нещодавнє повідомлення, зроб-лене Міжнародною організаці-єю з міграції про те, що відпові-дно до їхніх підрахунків, Україна є першою в списку країн, які страждають від работоргівлі. Саме українці є «сировинною базою» для світових людських трафікінгів.

Як до такої ситуації ста-виться законодавство? А в за-конодавстві усе як завжди добре. Так добре, що і «прикопатися» майже немає до чого. На даний

Стр. 7

№9

момент в Україні діють Закон України «Про протидію торгівлі людьми», постанова КМУ «Про затвердження Порядку встанов-лення статусу особи, яка постра-ждала від торгівлі людьми» та інші підзаконні нормативно-правові акти. Стаття 149 Кримі-нального кодексу України перед-бачає відповідальність за торгів-лю людьми. Україною ратифі-кована Конвенція ООН «Про боротьбу з транснаціональною організованою злочинністю», з Протоколом «Про попереджен-ня і припинення торгівлі людь-ми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї». Більше того, Постановою Кабінету Міністрів від 21.03.2012 р. № 350 затвер-джено Державну цільову соціа-льну програму протидії торгівлі людьми на період до 2015 року. Найцікавішим є той факт, що орієнтовний обсяг фінансування Програми становить 7393,184 тис. гривень. Як ви думаєте – скільки людей за ці гроші вряту-ють від рабства?

І все ніби добре, якби не реальний стан справ, в якому нашу державу вже встигли охре-стити як країну -"експортера" живого товару.

Згідно даних Міністерства соціальної політики України, протягом серпня 2012 – січня 2013 року статус постраждалої від торгівлі людьми особи отри-мали аж 16 громадян! В той час дані громадських організацій, які працюють в сфері протидії тор-гівлі людьми, свідчать про біль-ше 420000 українських жінок у віці від 15 до 27 років стали жер-твами торгівлі людьми за остан-нє десятиліття. Якось дивно не сходяться цифри, Вам не здаєть-ся?

Біда в тому, що потрапити

до «лап» работоргівців може, те-оретично, кожен. Для цього у злочинців існує тисяча і одна хитрість, добре відпрацьованих і давно перевірених. Безліч ого-лошень від шлюбних агентств до фірм з працевлаштування друкується на сторінках будь-яких українських газет та журна-лів. Як правило, дуже незначна кількість з них мають ліцензії. Саме через неліцензовані, сумні-вні фірми можуть діяти торгівці живим товаром, пропонуючи свої послуги. Вербувальники хо-дять по будинках, навчальним закладам, нічним клубам. Фанта-стичну пропозицію карколомної роботі за кордоном або прекрас-ним принцом можна отримати і від родичів, друзів, приятелів чи знайомих.

Як уникнути в такому разі загрози? Правозахисники організації «А21», яка безпосере-дньо займається протидією тор-гівлі людьми сформували свої правила обережності. Якщо Ви плануєте навчатися або працю-вати за кордоном, то: 1. Переко-найтеся, що фірма, яка Вам до-помагає, має ліценцію на на-вчання чи працевлаштування українських громадян за кордо-ном. 2. Переконайтеся, що у Вас відкрита правильна віза. 3. Пере-конайтеся, що контракт про на-вчання чи роботу складений у 2 примірниках на зрозумілій для Вас мові та мові країни-призначення. 4. Перевірте зазна-чені в контракті умови праці, термін дії контракту, тривалість робочого дня, наявність вихід-них, оплату праці, умови прожи-вання, медичне страхування, по-вне ім’я та адресу роботодавця, умови розірвання контракту. 5. «Профільтруйте» зміст контрак-ту, щоб уникнути таких фраз, як

«та інші види роботи» або «будь-які роботи на вимогу роботодав-ця». 6. Майте при собі контакти організацій, які допомагають міг-рантам у тій країні, куди Ви їде-те. 7. Залиште рідним детальну інформацію про майбутнє місце перебування за кордоном з адре-сою та контактними телефона-ми, а також копію свого паспор-ту та контракту. 8. Візьміть з со-бою всі необхідні документи в кількох примірниках. 9. Пильнуйте свої документи і не давайте їх будь-кому в руки. 10. Помічайте підозрілі речі і негайно розповідайте про це людям, яким Ви довіряєте.

Підсумовуючи, варто ска-зати – дійсно, з офіційної точки зору на нашій планеті немає кра-їни, державним устроєм якої був би рабовласницький лад. Немає рабів, немає господарів. Консти-туції всіх країн і Загальна декла-рація прав людини закріплюють за кожним з нас і гарантують нам свободу вибору і свободу слова. Ви в це вірите?

Якщо просто дивитися на статистику, то мало кого ця стат-тя дійсно зачепить, вона так і залишить ще один грузом інфо-рмації у Вашому мозку, який Ви скоро забудете. Проте, якщо вду-матися у наведені цифри і зрозу-міти те, що за кожним числом стоїть людська доля, можливо Ви сприймете це все по-іншому. Жодна людина, яка опинилася в рабстві не думала що саме з нею може таке трапитися - хтось їхав в пошуках долі, хтось просто хотів заробити, але 99 % із них більше ніколи звідти не повер-нуться. Подумайте про це, бо коли ця проблема торкнеться Вас особисто, 99 % того, що бу-

Автор Катерина Керецман

Стр. 8

НЕ СПАМ! ТІЛЬКИ У НАС! ЛІМІТИ ПРАВА НА

МИРНІ ЗІБРАННЯ

Про те, які можливості знаходять аби позбутися від перешкод у вигляді надокуч-ливих мітингувальників, гро-мадських активістів та інших «аморальних особистостей» в українських реаліях спеціаль-но для ORDER.

Як має бути відомо кожно-

му пересічному українцю, і про що точно знає кожен поважний юрист, в Україні діє повідомчий характер щодо проведення мир-них зібрань. Основним регуля-тором цього питання виступає стаття 39 Конституції, що прого-лошує свободу громадян збира-тися мирно, без зброї і прово-дити збори, мітинги, походи і демонстрації, за умови своєчас-ного сповіщення органів місце-вого самоврядування чи вико-навчої влади. Обмежети таке право може лише суд і тільки в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з ме-тою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здо-ров'я населення або захисту прав і свобод інших людей. Те ж саме передабчається статтею 11 Євро-пейської конвенції прав людини та прецедентами Європейського суду з прав людини стосовно мирних зібрань, що є джерелом права в Україні.

Проте, рішення ЄСПЛ пу-блікують незрозумілими інозем-ними мовами, практики їх засто-сування майже немає, а сім ряд-ків Конституції, вочевидь, зали-шають великий простір для інте-рпретації, чим, власне, неодно-разово і користуюються протес-тувальники, оскільки в інших на

порядок рідше виникають якісь проблеми із реалізацією своїх прав.

Окрім традиційного інфо-рмування в останній момент, від доби до декількох хвилин перед початком, серед інших варіантів “як дотриматися закону, але не дати владі нічого протиставити”, про бажання здійснити протест можна повідомляти не саму міськраду через відділ внутріш-ньої політики, а наприклад, ра-йонну чи областну, у межах якої планується зібрання. Або чому взагалі не надіслати повідомлен-ня до Кабміну чи відділення ор-гану внутрішніх справ як озброє-ного органу, які теж є представ-никами виконавчої влади, спові-щати яких від вас вимагається згідно Конституції. Такі органи зазвичай цього не очікують і то-ді час починає працювати на вас.

Якщо згадати про те, що форма повідомлення основним законом країни теж не встанов-лена, то можна надіслати листа із повідомленням про вручення, телеграму, зателефонувати чи опублікувати оголошення в газе-ті. А якщо це ще й трапляється у вихідні, коли отримати інформа-цію можуть лише охоронці - що ж, тим гірше для них.

Звичайно, що така ситуа-ція бідолашних чиновників зо-всім не влаштовувала і вони, во-чевидь, неодноразово зітхали, спостерігаючи злочинну невре-гульованність сфери мирних зібрань. Тому, ще далекого 2001 року, МВС як суб’єкт права на конституційне подання звернув-ся до Конституційного суду, жа-ліючись на вищезазначені дії організаторів вуличних заходів, що не дають змоги у нормаль-ному порядку заборонити всі ці

мітинги й демонстрації, змушу-ючи суддів не спати, а приймати рішення після опівночі.

Високі юридичні мужі зве-рнення розглянули, пофілософ-ствували про те, що повідомлен-ня має залишати достатньо часу для реагування, але не надали жодної рятувальної зачіпки, про-голосивши рішенням КСУ від 19/04/2001, що визначення кон-кретних строків завчасного спо-віщення є предметом законодав-чого регулювання.

“Журбинка!”, - подумали державні мужі. “От у наші ча-си...”, - почали згадувати вони, і тут таки пригадали. У славнозві-сний 1988 рік, рік переможної реалізації завдань XII п’ятирічкі та XXVII з’їзду КПРС Президі-єю Верховної Ради СРСР був ухвалений Указ №9306-XI щодо зібрань, мітингів, походів та де-монстрацій в Радянському Сою-зі. Сам по собі невеликий: 10 пунктів, але точно визначає, що організаторами акцій можуть бути лише повнолітні особи, що повідомили відповідний викон-ком за 10 днів за встановленою формою, тоді як виконком вже на власний розсуд може ухвали-ти рішення про заборону. Такий шанс покращення життя народу не можна було втрачати. Обкла-вшись юридичною літературою, уповноважені особи підібрали відмазку в особі Перехідних По-ложень Конституції, Закону “Про правонаступництво Украї-ни” та Постанови ВРУ “Про порядок тимчасової дії на тери-торії України окремих актів зако-нодавства Союзу РСР” та ст. 38 Закону “Про місцеве самовряду-вання” і наважилися використа-ти вищезазначений акт у части-ні, що, начебто, не суперечить Конституції й Законам України.

ELSA Uzhgorod

Стр. 9

№9

Наскільки творчо і з азар-том місцева влада підійшла до трактування й розширення Ука-зу, я можу судити з прикладів рішень суду Макіївки, Маріупо-ля, Торезу та Шахтарська, що зараз лежать у мене під рукою, але, запевняю вас, що вони не є поодинокими. Так от, крім бана-льних 10 днів на повідомлення, або 5 у більш демократичному Шахтарську, практикується скла-дання переліку місць, виключ-но у яких мож-на щось про-водити. Якщо у Макіївці це ще досить со-лідний список, то у Маріуполі - це лише 4 площі, а в То-резі - дві, де на одній можна проводити тільки святкові заходи, а все інше - на дру-гій. Шахтарськ використав науковий підхід і проранжував визначені місця за їх ємністю. Так, якщо у вас протест, скажімо на 300 осіб, то можете викорис-товувати незабудовані ділянки біля будинків №57 по вул.Леніна чи №14 по вул.Суворова, а якщо вже 1000 – тоді тільки площа Театральна.

Досить стандартною є практика встановлення єдиного можливого маршруту для прове-дення демонстрацій і заборона будь-яких заходів перед адмініст-ративними будівлями органів державної влади, бо заважають же! У Маріуполі виконком так загрався, що залишив за собою

право забороняти зібрання - ну нащо ж з приводу кожної дріб-ниці турбувати суддів? Ще мож-ливим варіантом є розклад про-ведення мітингів. Наприклад, у Шахтарську і Макіївці мирні за-ходи можна проводити з 08:00 до 22:00, а от у місті Торез такі можливості надаються лише з 11:00 до 13:00 по святкових днях та з 15:00 до 17:00, за умови світ-лового дня не менше 10 годин.

Судова гілка влади не менш плідно займається вирі-шенням спорів з цього приводу. Згідно довідки ВАСУ, за 2010-2011 роки місцевими адміністра-тивними судами було розглянуто 529 справ про обмеження щодо реалізацїї права на мирні зібран-ня, з них 421 позов був задоволе-ний. Переглянуто в апеляційно-му порядку 79, скасовано 12, в касаційному – 19 та 3, відповід-но.

Пошук у Єдиному судово-му реєстрі за ключовими слова-ми «Указ Президії ВР СРСР що-до мирних зібрань» надає 113 документів для ознайомлення.

Серед 25 випадковим чином проглянутих рішень, що охоп-люють різні регіони України та період з 2009 по 2012 роки 22 постанови та ухвали посилають-ся на Указ як на чинне джерело права. В 11 з них він використа-ний як один із ключових аргуме-нтів у забороні проведення мир-ного зібрання. На підтвердження його правочинності, крім вже зазначених документів, було ви-

користано практику касаційних рішень ВА-СУ від 19-/10/2010, 27-/05/2011, 01-/06/2011, документи ВСУ щодо узагальнен-ня судової практики, та застосу-вання Указу ЄСПЛ у справі про-

ти Російської Федерації. Тим не менше, опонента-

ми Указу також була накопичена серйозна база щодо неможливо-сті його використання. Зверта-ється увага на те, що Закон Укра-їни “Про правонаступництво” стосується лише законів та нор-мативних актів Української РСР. Також зазначаються різні підхо-ди до характеру регулювання сфери мирних зібрань: дозвіль-ний в Указі та повідомчий у Конституції України. Згідно з Перехідними Положеннями тієї самої Конституції, таке проти-річчя позбавляє Указ чинності у цій частині. Те ж саме стосується

Продовження на сторінці 10

Стр. 10

і Постанови Верховної Ради “Про порядок тимчасової дії окремих актів законодавства СРСР”. До того ж, відповідно до статті 92 Конституції України виключно Законами України можуть встановлюватися й об-межуватися права її громадян. Указ жодним чином не згаданий у Постанові КСУ від 19/04/2001 щодо трактування статті 39 Кон-ституції. Більше того, помилко-вість використання Указу зазна-чена у довідці ВАСУ за 2010-2011 роки.

Останньою гучною спра-вою з цього приводу є рішення

Київського апе-ляційного суду від 16/05/2012, в якому суд по-яснив недопус-тимість поси-лання на Указ Президії ВР СРСР та зобо-в’язав Київську міську раду при-вести своє по-ложення про порядок прове-дення зібрань у

відповідність до Конституції України, а не даного Указу.

Усі ці колізії українського законодавства, різні трактування одних і тих самим норм різними судами України, очевидне супе-речення міжнародним нормам спричинюють єдину проблему – утворення перешкод на шляху громадян України у реалізації їхнього права на мирні протес-ти, збори , мітинги та демон-страції, яке їм гарантувала Кон-ституція України. Якщо на твою думку це ненормально – що ж, чини опір.

Не остання роль у бороть-

бі щодо права громадян на мир-ні зібрання належить Всеукраїн-ській ініціативі “За мирний про-тест” (www.zmina.org.ua). Впро-довж декількох років вони ви-вчають місцеві положення, оска-ржують їх у судах, подають апе-ляційні та касаційні скарги щодо судових обмежень, проводять просвітницькі кампанії. Тож мо-жна зробити хлопцям і дівчат-кам приємно й підписати пети-цію на їх сайті, тим самим зара-хувавши собі добру справу.

Якщо тобі не байдуже і ти не проти нових вражень, то отримати їх можна одним з най-більш вінтажних способів: від-чуй себе потрібним, вступи у листування з органами місцевого самоврядування, замовляй місце-ві положення, вишукуй цікавин-ки, використовуй Закон «Про доступ до публічної інформації» і твоя поштова скринька ніколи не буде порожньою! Тим самим ти підвищиш власну правову обізнаність, загальну ерудицію та поповниш скарбничку кумед-них історій.

Автор Олександр Кисельов Правозахисник

Нововведення в адвокат-ській діяльності

15 серпня 2012 року набув

чинності новий Закон України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», який запровадив принципово нові «правила гри для представників правової арис-тократії».

Так, вперше запроваджено умови зупинення та нові підстави припинення права на зайняття адвокатською діяльністю; випи-сані умови несумісності роботи адвоката та чіткі вимоги до дого-

вору про надання правової допо-моги і адвокатського запиту.

Важливою новелою стало створення нових органів адвокат-ського самоврядування. На про-тязі всього періоду існування ад-вокатури у незалежній Україні, в адвокатській сфері не було чітко-го підпорядкування кому-небудь. Зазвичай, вся діяльність адвокатів регулювалася правилам адвокат-ської етики. Згідно ж нового за-кону, створено такі органи само-врядування як Національна асо-ціація адвокатів України, конфе-ренції, з’їзд та ради адвокатів, ре-

візійні та кваліфікаційно -дисциплінарні комісії, що перед-бачають собою утворення певної адвокатської ієрархії.

Окрему увагу варто зверну-ти на введення нового реєстру адвокатів. Чинний Криміналь-ний процесуальний кодекс Укра-їни встановлює, що у криміналь-ному провадженні має право бра-ти участь захисник – адвокат, ві-домості про якого внесені до Єдиного реєстру адвокатів Украї-ни. Це питання знаходиться у своєрідному «правовому вакуумі». Адже до вступу нового Закону в

ELSA Uzhgorod

Стр. 11

дію існував старий реєстр адво-катів, який знаходився на веб-сайті http://vkdka.com.ua Тепер усі дані про адвокатів фактично перенесено до нового реєстру, який розміщений на сайті http://www.unba.org.ua/erau/ і з якого можна безкоштовно зробити витяг про будь-якого адвоката нашої країни. Однак, дані про захисників все ще не оновлено.

До 16 січня 2013 року адво-кати України повинні були наді-слати на адресу Національної асоціації свої оновлені дані. Про-при те, що такі дані активно над-силаються адвокатами, їх досі так і не було відображено в реєстрі, що в результаті породжує підпис під витягом «Дані, не підтвердже-ні адвокатом регіону на момент формування витягу». Коли буде вирішена дана проблема, наразі невідомо.

Інше нововведення в адво-катській діяльності стосується форм ордерів. Як зазначено в статті 24 Закону, до адвокатсько-го запиту обов’язково додається ордер. Рішенням Ради адвокатів України № 36 від 17 грудня 2012 року було прийнято Положення про ордер адвоката та порядок ведення реєстру ордерів. Цим положенням було прийнято єди-ну обов’язкову для всіх адвокатів типову форму ордера. Запрова-джено Ордерну книжку – збро-шуровану підшивку пронумеро-ваних бланків ордерів у кількості 50 примірників, із серією, що присвоюється Радою адвокатів України кожному регіону. Друку-ються дані книжки на замовлен-ня Ради адвокатів. До 28 лютого 2013 року адвокати можуть само-стійно друкувати собі ордери, однак, після 28 лютого кожний адвокат повинен замовити собі таку книжку. Багато адвокатів

подали запити про видачу їм та-кої книжки, однак до сих пір не отримали навіть відповіді, не го-ворячи вже про саму книжку. Тож, яким чином адвокати по-винні будуть подавати адвокатсь-кі запити без ордерів в березні залишається таємницею.

Ще однією важливою но-велою стало введення щорічних внесків на забезпечення реаліза-ції адвокатського самоврядуван-ня.

Розмір таких внесків адво-катів визначається з урахуванням потреби покриття витрат на за-безпечення діяльності рад адво-катів регіонів, Ради адвокатів України, Вищої ревізійної комісії адвокатури та ведення Єдиного реєстру адвокатів України. Їх ро-змір є однаковим для всіх адвока-тів. Адвокати, право на заняття адвокатською діяльністю яких зупинено, звільняються від спла-ти щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокат-ського самоврядування на період зупинення такого права.

Згідно рішення Ради Адво-катів України від 17 грудня 2012 року встановлено, що щорічний внесок адвокатів становить дві мінімальні заробітні плати. Дане рішення є досить суперечливим та несподіваним, оскільки дві тисячі гривень є немалою сумою коштів, особливо для новоспече-них адвокатів, які тільки розпо-чали свою діяльність. Нагадую, що несплата щорічних внесків

тягне за собою притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката.

Проте, в новому законі є й позитивні зміни, а саме: законо-давець встановив адміністратив-ну відповідальність посадових осіб за невчасну або невмотиво-вану відмову у наданні відповіді на адвокатський запит. Право на складання протоколів про адмі-ністративне правопорушення надано голові Ради адвокатів ре-гіону. Рішенням Ради адвокатів України №27 від 17 грудня 2012 року Порядок оформлення голо-вою ради адвокатів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя або уповно-важеною радою члена ради ад-вокатів матеріалів про адмініст-ративні правопорушення, яким встановлено форму протоколу та порядок ведення журналу об-ліку складених протоколів. Розг-ляд справ про адміністративні правопорушення буде здійсню-ватись загальними місцевими судами згідно з Кодексом Украї-ни про адміністративні правопо-рушення.

Вищезазначені зміни у ад-вокатській діяльності вводять пе-вний резонанс у професійній роботі захисників. Правовий ва-куум, який створено стосовно реєстру, ордерів, щорічних внес-ків, дає підстави вважати, що до прийняття нового Закону віднес-лись поверхнево та легковажно.

Але, все ж таки, маємо на-дію, що будь-які зміни – то на добро! Саме тому будемо й нада-лі слідкувати за якісними змінами в адвокатурі і повідомляти Вас про них у наступних випусках «Ордеру».

Автор Валерій Нечаєв Адвокат

№9

Стр. 12

Судова влада і право на мирні зібрання

Цьогомісячний номер

ми вирішили присвятити темі свободи, саме тому доцільним буде викласти погляд судової влади на гарантоване кожно-му з нас право на мирні зіб-рання.

Так, досліджувалась прак-

тика як Європейського суду з прав людини, так і національних судів.

Щодо Закарпатської обла-сті, то в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні будь-які рішення, які б стосува-лися права на мирне зібрання. Може це є показником того, що місцева влада сприяє реалізації конституційного права і жодним чином не перешкоджає цьому, а може показником того, що жите-лі нашого регіону є пасивними та не ініціюють проведення до-статньої кількості зібрань.

Серед практики Вищого адміністративного суду України також рішень багато не знайш-лось – всього 36. Я проаналізува-ла рішення, які були ухвалені у 2012 та 2013 роках, таких вияви-лося 13.

Майже всі справи були за позовами місцевої влади про обмеження права на зібрання, окрім одного, в якому позивачем виступала фізична особа та про-сила визнати незаконним рішен-ня виконкому «Про затверджен-ня порядку організації та прове-дення масових заходів у м. Жи-томир». Даним положенням встановлювались не передбачені Конституцією обмеження права на мирні зібрання, демонстрації, а також встановлювались дії зо-бов’язального характеру. Позов-

на заява була задоволена, поря-док скасований та касаційна ін-станція зазначила, що не можуть встановлюватись жодні обме-ження щодо права на мирні зіб-рання, окрім тих, які встановлені в Конституції України.

Інші ж рішення стосували-ся в основному того, що мітинг чи протест буде порушувати громадський порядок, що і ви-ступало основною причиною заборони.

Важливим моментом є те, що деякі з рішень Вищого адмі-ністративного суду розходяться в частині дотримання розумного строку при повідомленні органів місцевої влади про те, що плану-ється проведення мітингу, де-монстрації, маршут. Так, пред-ставниками ЗМІ, було подане повідомлення 03 червня (в останній робочий день перед вихідними) про проведення про-тесту в понеділок 06 червня. Пе-рша та апеляційна інстанції за-значили, що позов виконавчого комітету варто задовольнити, так як влада не встигла б забезпечи-ти збереження правопорядку та громадського порядку. Касаційна інстанція зазначила, що не було

дотримано розумного строку. У наступній справі, навпаки, пові-домлення було подане за два дні до проведення заходу. Вищий адміністративний суд зазначив, що даний строк є достатнім для підготовки захисту громадського порядку.

Також, наявне рішення, яким позовну заяву було залише-но без розгляду, оскільки пози-вачами було пропущено строк звернення до суду. Частина 2 статті 182 КАС України передба-чає, що позовна заява про забо-рону проведення заходу/мітингу подається до початку проведен-ня останнього. Так, громадська організація повідомила про про-ведення заходу в той же день, коли він і розпочався, тобто о 9 ранку повідомила, а об 11 годині розпочався мітинг. Таким чи-ном, даний захід фактично від-бувся без дозволу міської влади.

Чимало справ стосувалось заборони проведення зібрання зважаючи на те, що на той час в тому ж місці вже запланований інший захід, тому проведення мітингу може призвести до по-рушення громадського порядку. Або ж обмеження аргументува-

ELSA Uzhgorod

Стр. 13

лось на тому, що місце прове-дення заходу є багатолюдним і через його перекриття можливе створення заторів на дорозі та затруднення доступу громадян до громадських закладів, що знову ж таки призведе до порушення громадського порядку.

Загалом, як на мене, прак-тика національних судів невтіш-на. Вважаю, що судовою владою обмежується наше право на мирні зіб-рання, пе-редбачене європейсь-кою Конвен-цією та Кон-ституцією України.

Що ж до практики Європейсь-кого суду з прав люди-ни, то вона набагато по-зитивніша.

У Рішенні ЄСПЛ по справі Бачковський та інші проти Польщі зазначається, що владою було здійснене незаконне втру-чання в право на мирні зібрання, що призвело до порушення ст. 11 Конвенції. Так, польською владою було відмовлено у прове-денні маршу, так як організатора-ми не був наданий план органі-зації дорожнього руху, який є необхідним відповідно до пра-вил дорожнього руху. Не дивля-чись на заборону, демонстрацію було проведено, проте заявники зазначають, що мало місце пору-шення їхнього права на мирні зібрання. Європейський суд констатував, що ненадання до-зволу на проведення заходу ста-ло причиною того, що в заході

могли взяти участь більше лю-дей, але через відсутність дозво-лу – відмовились. Крім того, від-повідно до рішення Конститу-ційного суду Польщі, вимога про надання плану дорожнього руху є неконституційною. Тому від-мова у наданні дозволу на прове-дення демонстрації є незакон-ною.

Рішенням Євросуду по

справі Махмудов проти Росії та-кож вказується на порушення ст.11 Конвенції та невиправдане втручання у право на мирні зіб-рання. Так, міською владою Мо-скви було відкликано дозвіл на проведення мітингу, так як існу-вала загроза терористичного ак-ту. Натомість на наступний день, при святкуванні дня міста всі за-ходи були проведені. Національ-ні суди Росії підтримали місцеву владу Москви, погодившись з тим, що існувала реальна загроза, у зв’язку з чим відкликання до-зволу було правомірним. ЄСПЛ зазначає, що місцева влада не надала жодних доказів, які б підт-верджували правдивість інфор-мації про терористичний акт, більше того, навіть не вжила жо-

дних заходів для посилення охо-рони правопорядку.

Так як метою мітингу було висловлення протесту проти міс-цевої влади та роботи останньої, Європейський суд зазначив що мало місце незаконне втручання в право на проведення мирних зібрань на політичній основі.

Серед інший рішень Євро-пейського суду з прав людини,

що стосують-ся порушення права на мир-не зібрання, позитивні зо-бов’язання щодо охоро-ни зібрань встановлені в рішеннях «Організація «Платформа «Лікарі за життя» проти Австрії»; «Баранкевич проти Росії»; «Бачковський

та ін. проти Польщі»; «Олінгер проти Австрії». Критерії мирнос-ті зібрання встановленні у рішен-ні ЄСПЛ у справі Станков і об’є-днання македонська організація «Ілінден» проти Болгарії. Крите-рії законності втручання у право на мирні зібрання передбачають-ся в рішеннях по справах Бач-ковський та ін. проти Польщі, Гайд-парк та інші проти Молдо-ви (№4), Галстян проти Вірменії, Джавіт Ан проти Туреччини, Мкртчян проти Вірменії.

Сподіваємося, наша держа-ва буде дотримуватись демокра-тичного режиму та забезпечува-ти реалізацію права на мирні зіб-рання в майбутньому.

Автор Пшеницька Галина

№9

Стр. 14

ELSA Uzhgorod

Ернесто Че Гевара – ві-чний образ революції думки

та свободи духу

Каким бы путем ни пошло человечество, не может быть всё сведено к чистогану, пошлости и

«побрякушкам комфорта» и за защи-ту человеческого достоинства можно

пожертвовать жизнью. Наверное, в этом состоит

главное наследие Эрнесто Че Гевары. Рустам Сафронов

Завдяки своїй нестримній

боротьбі за мрію врятувати світ, він до сих пір являється образом ідеального революціонера. На певних етапах свого життя ним захоплюється майже кожен. Йо-го ідеали пройшли покоління і є одними з наймогутніших до тепер – революція і свобода – головні слова, які характеризу-ють Че Гевару.

Народився в Аргентині, одержав освіту лікаря, покинув батьківщину в 1953 році. Всі знають його як натхненника Ку-бинської революції 1959 року та вічного борця за краще життя для простих людей.

Че Гевара був непересіч-ною людиною і стаття про таку людину, на наш погляд, має бу-ти також не зовсім звичайною. Для того, щоб внести елемент несподіванки та зробити статтю захоплюючою та цікавішою для читачів, ми вирішити спробува-ти викласти окремі моменти з життя Че, які характеризують його як особистість або просто свідчать про незвичайність його життєвої історії.

1. Далеким предком матері Че був генерал Хосе де ла Серна-е-Інохоса, віце-король Перу.

2.Перші два навчальні ро-ки Че Гевара не міг відвідувати

школу і навчався вдома, оскіль-ки страждав щоденними напада-ми астми. Перший напад брон-хіальної астми трапився з Ерне-сто Че Гевара у віці двох років і ця хвороба переслідувала його до кінця життя.

3.Коли Ернесто був ма-лий, його батько почав винай-мати квартиру, яку незабаром всі стали називати квартирою "живи, хто хоче", оскільки у сі-мейства Гевари знаходили при-тулок багато голодних дітлахів Буенос-Айреса.

4.Як не дивно, але у газе-тах ім'я Че Гевари вперше з'яви-лося не у зв'язку з революційни-ми подіями. Перший раз про нього написали після його «турне» на мопеді довжиною в чотири тисячі кілометрів, зачас якого він об'їздив всю Південну Америку.

5.Че Гевара хотів присвя-тити своє життя лікуванню про-кажених південноамериканців, подібно Альберту Швейцеру, перед авторитетом якого він схилявся.

6.Під час своєї подорожі по Південній Америці, Че Гева-ра разом з доктором біохімії Альберто Гранадосом (ви ж па-м'ятаєте, що Че хотів присвяти-ти своє життя лікуванню прока-жених?) заробляли кошти на харчування випадковими підро-бітками: мили в ресторанах по-суд, лікували селян або виступа-ли в ролі ветеринарів, лагодили радіоприймачі, працювали ван-тажниками, вантажниками або матросами.

7.Коли Че з Альберто діс-талися до Колумбії, то їх зааре-штували за підозрілий і втомле-ний вигляд. Але начальник по-ліції, будучи футбольним уболі-вальником, знайомим з успіхами у футболі Аргентини, звільнив їх, дізнавшись, звідки вони ро-дом, в обмін на обіцянку трену-вати місцеву футбольну коман-ду. Команда виграла районний чемпіонат, і вболівальники ку-пили їм квитки на літак до сто-лиці Колумбії - Боготи.

8. Ернесто свого часу при-йшов до висновку, що для того,

Стр. 15

№9

щоб бути успішним і багатим лікарем не обов'язково бути привілейованим фахівцем, а не-обхідно обслуговувати панівні класи і винаходити даремні ліки для уявних хворих. Але Че вва-жав, що зобов'язаний присвяти-ти себе поліпшенню умов життя широких мас.

9.17 червня 1954 відбу-лося вторгнення збройних груп Армас з Гондурасу на територію Гватемали, поча-лися розстріли прихильни-ків уряду Арбенса і бомбар-дування столиці та інших міст Гватемали. Ернесто Че Гевара сам просив, щоб йо-го відправили в район боїв і закликав до створення опо-лчення.

10.5 червня 1957 Фі-дель Кастро виділив колону під керівництвом Че Гевари в складі 75 бійців. Че було присвоєно звання команда-нте (майора). Необхідно від-значити, що в період рево-люції на Кубі в 1956-1959 роках команданте було ви-щим звання серед повстанців, які навмисно не присвоювали один одному більш високого військового звання. Найвідомі-шими команданте були Фідель Кастро, Че Гевара, Каміло Сьєн-фуегос.

11.Че Гевара на початку 1950-х років жартівливо підпи-сувався під листами «Сталін II».

12.За своє життя Че, очо-люючи партизанські загони, був поранений у боях 2 рази. Че написав батькам після другого поранення: "витратив дві, зали-шилося п'ять", маючи на увазі, що у нього, як у кішки, сім жит-тів.

13. Згідно легенди, одного разу Фідель Кастро, зібравши

соратників, задав їм просте за-питання: "Чи є серед вас хоч один економіст? "Почувши за-мість" економіст "-" комуніст ", Че першим підняв руку. А потім відступати було пізно. Таким чином, він був назначений го-

ловою Національного банку і керував банківською та аграр-ною реформами.

14. Че у імені Ернесто Ге-вари є приставкою, яку додали йому аргентинські друзі. Вони називали Ернесто просто Че, оскільки той, як і всі аргентинці, він мав звичку закінчувати кож-ну фразу вигуком "че", що зна-чить друг, товариш.

15. Знаменитий у всьому світі двоколірний портрет Че Гевари в анфас, став символом романтичного революційного руху. Портрет був створений ірландським художником Джи-мом Фіцпатріком з фотографії 1960 року, зробленої кубинсь-ким фотографом Альберто Ко-

рда. На береті Че видна зірочка Хосе Марті, відмітна ознака ко-манданте, отримана від Фіделя Кастро в липні 1957 року разом з цим званням.

16. "У порівнянні зі мною він був більш передовим рево-

люціонером" - згадує Фідель Кастро. Як уже неодноразово нагадувалося у цьому номері, головною темою для цього місяця ми об-рали свободу. Чому? Бо вона має значення, про яке ми дуже часто забу-ваємо. Саме життя таких людей як Че Гевара мо-же нагадати нам про те, що ми робимо в цьому світі. - Ми не можемо бути впевнені, що нам є заради чого жити, поки не будемо готові віддати за це своє жит-тя. Він вчив людей мрія-ти і надихав їх на великі вчинки - … Я завжди любив мріяти і ніколи не перестану, поки ме-

не не зупинить куля ...Він ні-коли не шукав легких доріг, але завжди намагався обрати прави-льні - Якщо ви зможете знай-ти шлях без будь-яких переш-код, то він, напевно нікуди не веде. Він завжди мав власні по-няття правильного життя - Ліп-ше померти стоячи, ніж жи-ти на колінах. Він довів їх пра-вильність, віддавши за них жит-тя. - Я знаю, ти тут, щоб уби-ти мене. Стріляй боягуз - ти всього лише вбиваєш люди-ну.

Задумайтеся над тим, чи є у Вашому житті річ, за яку Ви готові віддати життя. Якщо ні, то її ніколи не пізно почати шу-

Автор Наталя Поляк

ELSA Uzhgorod

http://vk.com/elsauzhhorod http://vk.com/elsa_uzhgorod

http://www.elsa-uz.tk

ELSA (The European Law Students' Association) — це міжнародна, незалежна, неполітична та не-прибуткова організація, що об'єднує студенів-правників та молодих юристів, що зацікавлені в науко-

вому та особистому вдосконаленні. Організація надає ідеальну базу для розвитку їхніх навиків, здобут-тя нових знань і спілкування з студентами права та юристами з усієї Європи. Сьогодні вона є однією з найбільших незалежних студентських організацій і представлена у більш ніж 200 правничих факуль-

тетах в 42 країнах Європи, членами якої є 30 000 студентів та молодих юристів.

Через своєю діяльність та співпрацю з міжнародною спільнотою ELSA отримала спеціаль-ний статус в кількох міжнародних організаціях:

Спеціальний консультативний статус у Економічній і Соціальній Раді (ООН ЕКОСОР); Консультативний статус категорії «С» в ООН з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО);

Консультативний статус Комісії ООН з міжнародного торгового права (ЮНСІТРАЛ); Статус учасника у Раді Європі;

Статус спостерігача у Всесвітній організації інтелектуальної власності; Договір про співпрацю з Комісаром ООН з прав біженців;

Бенефіціарій грантів Європейської Комісії.