6 березня 2020 року № 9 (1718)

Зі святом 8 Березня!

Шановні колеги! Дорогі жінки! В теплий день 8 Березня хочу побажати

всім Вам щасливого сьогодні і радісного зав-тра, красивих і здійсненних мрій!

Щоразу ніжне весняне свято наповнює серця відчуттям нового, розквітає перши-ми квітами, відродженням природи і співом птахів.

Хай кожен день повниться цим приємним, гарним настроєм і плідною працею!

Щастя і радощів у домівку, здоров’я і бла-гополуччя родині, натхнення і творчості для душі!

Бажаю Вам залишатися завжди такими жіночними, чарівними, ніжними і лагідни-ми. Нехай у Ваше життя прийде диво, нехай найзаповітніша мрія здійснюється, і нехай Вас оточують найулюбленіші і віддані люди. Бажаю Вам, наші милі жінки, любити і бути коханими, бути незалежними успішними і само-достатніми.

Саме від Жінки ми переймаємо любов до рідної землі, мови, пісень і національних традицій.

Щастя Вам, добра і краси! Хай сонце за-глядає у вікна, а щастя – у серце!

З повагоютимчасово в.о. президента

НАЕК «Енергоатом» Павло Павлишин

Актуально

Нова машина перевантажувальна на третьому блоці ЗАЕС буде випробувана

в березні

Під час поточного капітального ремонту на енергоблоці № 3 Запорізької АЕС проводиться заміна машини перевантажуваль-ної (МП). Про суттєві переваги нового устаткування ми дізнава-лися у його власників – фахівців служби з ремонту і техобслуго-вування реакторів та транспортно-технологічного обладнання ЕРП.

Наші співбесідники – начальник лабораторії систем управ-ління машини перевантажувальної Олексій Гладкий та началь-ник дільниці з перевантажування палива Андрій Антропов – по-чали розмову з порівняння.

Нова та попередня машини істотно відрізняються. Адже ста-ра МП на третьому блоці відпрацювала 30 років, такий проєк-тний термін експлуатації її механічної частини. Що стосується системи управління, то вона розрахована на 15 років, після чого відбулося її продовження ще на стільки ж. Таким чином сьогодні ця техніка вже досить застаріла, хоча основні функції вона ви-конувала в межах необхідних норм безпеки.

Модернізація перевантажувальних машин на блоках ЗАЕС проводиться згідно з Комплексною (зведеною) програмою під-вищення безпеки та відповідно фінансується спільно з боку Енергоатома і ЄБРР.

Продовження на стор.3

Наші щирі вітання з Міжнародним жіночим днем!

Жінки Запорізької АЕС працюють в енергетиці за різними професіями. Це фахівці з хімії, ядерної фізики, електрики, електронного устаткування, метрології, радіології, дезактивації, будівництва, юриспруденції, бухгал-терського обліку, перекладу з іноземних мов, відомчого нагляду, охорони станції…

А ще вони чисто прибирають, роблять нашу станцію красивішою впродовж чотирьох пір року, смачно годують персонал у їдальнях, опікуються соціальними програ-

мами та іншим. Ведуть активне громадське життя...Ваші професійні вміння, старанність, сумлінність та відданість своїй справі дуже

помітні. Окрім того – ви надихаєте своїх колег-чоловіків на самовдосконалення, на плідну, творчу працю, яка перетворюється у чималий загальний внесок

у безпечну роботу атомної станції, у розвиток енергетичної галузі.Ви приносите у світ красу, надію і саме життя. Зігріваєте

всесвіт своєю любов’ю, виховуєте дітей, даруєте своїм рідним сімейне щастя та затишок.

Бажаємо вам вічної молодості, невичерпної ра-дості та краси – щоб кожен день вашого життя

був світлим, щирим і сонячним!

2 АКТУАЛЬНО 6 березня 2020 р. № 9

Дослідна експлуатація палива Westinghouse на ЗАЕС наближається до завершення

Одне із першочергових завдань відділу ядерної безпеки на 2020 рік – підготовка до введення у промислову експлуатацію ТВЗ-WR на п’ятому енергоблоці

Підсумовуючи досягнення минулого року та окреслю-ючи плани на рік поточний, керівник відділу ядерної без-пеки Дмитро Кас’яненко зазначає, що головне для пер-соналу ВЯБ завжди – це безпека експлуатації ядерного палива. Його замовлення і приймання, вхідний контроль, експлуатація в активних зонах, відправка на зберігання до сухого сховища – щоденна штатна діяльність. Можливо, на перший погляд не завжди помітна, але вкрай важли-ва. Усі покладені завдання ВЯБ виконав у минулому році успішно. Так само тут мають намір відпрацювати 2020-й.

– Якщо говорити про ре-зультати минулого року, то, як відомо, на ЗАЕС проводиться дослідна експлуатація ядер-ного палива Westinghouse – і ми вже наблизилися до її завершення. Минулого року активна зона енергоблоку № 5 була повністю сформо-вана з ТВЗ-WR. На першому, третьому і четвертому бло-ках продовжується експлуа-тація змішаних зон, частина яких має ТВЗ-WR, частина – ТВЗ-А. Другий і шостий бло-ки працюють на паливі ро-сійського виробника. Функції ВЯБ у цьому процесі поляга-ють у забезпечення безпеки ядерного палива по всьому циклу поводження з ним на АЕС. Ми виконуємо вхідний контроль, переміщаємо ТВЗ на блоки і завантажуємо в активну зону. Суттєвих за-уважень немає, усі роботи виконано вчасно, – констатує Дмитро Кас’яненко.

Впровадження пали-ва Westinghouse на п’ятому блоці залишається першо-черговим завданням ВЯБ і на поточний рік. Ця робота вважається найбільш знач-ною. Зараз триває дослідна експлуатація, а переведення у промислову – заплановане на ремонтний період 2021. І поступово у 2021-22 рр. тре-тій, перший і четвертий бло-ки ЗАЕС буде переведено повністю на ТВЗ-WR.

Введення в промисло-ву експлуатацію палива Westinghouse вимагає три-валої підготовки, що су-проводжується серйозними обґрунтуваннями, розроб-кою відповідної докумен-тації тощо. Це напрямок експериментально-фізич-ної лабораторії ВЯБ, але по великому рахунку, заді-яні в ньому усі служби та

лабораторії відділу. Адже процес включає і проведен-ня контролю герметичності оболонок ТВЗ, і переван-таження активної зони, ін-

спекцію, приймання палива тощо.

Робота з паливом зараз доповнилися для ВЯБ ще й інспектуванням – з викорис-танням спеціального стенду виробництва Westinghouse. Також вже зараз у відділі працюють над обґрунтуван-ням можливості збереження відпрацьованих ТВЗ-WR у сухому сховищі ядерного па-лива.

– Якщо ми впроваджу-ємо ТВЗ-WR, вже потрібно думати, де їх потім зберіга-ти, – конкретизує Дмитро Кас’яненко. – Тож з минулого року ми працюємо над об-ґрунтуванням безпеки збірок виробництва Westinghouse на майданчику ССВЯП. Хоча перші відпрацьовані ТВЗ-WR підуть до сховища не раніше 2030 року, а може й пізніше, оскільки процес витримки у басейні – тривалий. Ми вва-жаємо, що не варто це від-кладати. Зараз є звіти з без-пеки, вони пройшли першу експертизу, працюємо над усуненням зауважень. Споді-

ваємося поточно-го року цю роботу завершити, отри-мавши дозвіл на зберігання.

Щодо сухого сховища, то довго-очікуваною поді-єю минулого року для ВЯБ став но-вий транспортер, який на станції от-римали під Новий рік, 29 грудня. Тож перелік надваж-ливих завдань поповнився введенням нової машини в експлуатацію.

І ми вже повідомляли про унікальні роботи – констант-не забезпечення системи внутрішнього реакторного контролю (СВРК-М) з підсис-темою фізичних розрахунків «Вояж» для змішаних палив-них завантажень. На першо-му, третьому, четвертому і п’ятому енергоблоках ЗАЕС ця модифікація вже введена в промислову експлуатацію, ставши таким чином штат-ною складовою діяльності відділу.

Значна робота із залучен-ням фахівців ВЯБ стосуєть-ся модернізації обладнання системи контролю герме-тичності оболонок ТВЗ, яке монтується на робочій штанзі перевантажувальної маши-ни. Заходи з монтажу роз-почато на третьому блоці, на черзі – четвертий, п’ятий і шостий. Далі буде дослідна експлуатація. Більшу части-ну підготовчих заходів з боку ВЯБ було виконано минулого року.

Відносно намірів на май-бутнє – багато уваги приді-ляється можливості впро-вадження в перспективі паливних кампаній із збіль-шеною тривалістю. Це дасть змогу отримувати більш високий коефіцієнт вико-ристання встановленої по-тужності. «У нас все є для підвищення потужності і для подовження паливної кампа-нії. Тому ставимо питання, що потрібно вже шукати більш ефективні паливні цикли з ТВЗ-WR, – уточнює Дмитро Кас’яненко. – Це ще у вигляді

концепції, але над цим пра-цюємо».

Чимало роботи приді-ляється вдосконаленню документації. За словами ке-рівника ВЯБ, зараз в Україні проводиться послідовний перегляд наглядової бази і вже вийшли нові правила поводження з ядерним пали-вом замість попередніх, ще з радянських часів. Фахівці відділу вклали свій внесок у редакцію нового докумен-ту, брали участь у погоджу-вальних нарадах за участю Держатомрегулювання і ДП «НАЕК «Енергоатом».

Велику підтримку у пер-спективних намірах та по-чинаннях відділ ядерної безпеки отримує від безпо-середнього керівництва. В першу чергу – від головного інженера ЗАЕС Дмитра Саба-діна, який багато уваги приді-ляє правилам безпеки, та за-ступника головного інженера з ядерної та радіаційної без-пеки Олександра Ігнатчен-ка, завдяки зусиллям якого багато було зроблено і дало результати. Також начальник ВЯБ відзначив свого заступ-ника Ганну Лучну, керівника служби зберігання ядерного палива: «Саме на її тендітних плечах лежить відповідаль-ність за приймання свіжого палива, безпечне зберігання його у ССВЯП. І цю вагому ношу вона несе з честю».

Загалом начальник від-ділу ядерної безпеки висло-вив подяку всьому колективу свого відділу за високу відпо-відальність та гідні показники роботи.

Ірина Романова

36 березня 2020 р. № 9

Нова машина перевантажувальна на третьому блоці ЗАЕС буде випробувана

в березні

У 2020 році заміна об-ладнання виконується по-чергово відразу на трьох енергоблоках: після третьо-го – у квітні на четвертому та у травні на п’ятому. Готувати документацію для третього блоку почали у 2017 році, далі на конкурсних торгах у лютому 2018-го визначився постачальник обладнання – чеська компанія «SKODA JS a.s.». Впродовж року тривало виробництво МП. А у квітні 2019-го на май-данчику заводу-виробника у м. Пльзень відбулися при-ймальні випробовування за участі представників Запо-різької АЕС. Наразі машина перевантажувальна типу МПС-В-1000 вже змонтова-на та очікує старту дослідної експлуатації.

Призначення МП – вико-нувати транспортно-техно-логічні операції з ядерним паливом. Тобто це облад-нання використовується для вивантаження з реактора відпрацьованих теплови-діляючих збірок, їх перемі-щення до басейну витрим-ки, завантаження свіжих ТВЗ в реактор та контролю їхнього положення. А також для встановлення відпра-цьованих касет в багатоміс-ний герметичний кошик та подальше відправлення на зберігання до ССВЯП. Ме-

ханічна частина переванта-жувальної машини розта-шована в центральному залі реакторного відділення. Ке-рування нею – дистанційне, пульт управління, за яким працює оператор, знахо-диться зовні гермооболон-ки. Зрозуміло, що це техні-ка, яка повинна відповідати високим вимогам безпеки, бути надзвичайно надійною, маневровою та зручною в управлінні. От що кажуть фахівці ЕРП про переваги нового устаткування перед попереднім.

– Серед переваг – дво-секційна штанга, яка доз-воляє виконувати огляд ТВЗ постійно в процесі ро-боти, а не у певному місці, – пояснює Андрій Антро-пов. – Також нова система виявлення негерметичних збірок – sipping-контроль, яка дозволяє визначати герметичність ТВЗ в проце-сі транспортування. В той час як раніше доводилося встановлювати ТВЗ в ста-ціонарний пенал системи виявлення дефектних збі-рок, щоб провести обсте-ження. Наступна перевага цієї машини – подовжена телевізійна штанга, завдяки чому з’явилася можливість оглядати весь корпус реак-тору. На попередній машині телештанга дозволяла бачи-ти лише головку касети. А зараз в полі зору все, навіть

хвостовик касети, розташо-ваний внизу реактора. Тобто видно, як він встановлюєть-ся в шахту. Суттєва особли-вість – двотросова система, що значно збільшує безпеку виконання операцій.

І це ще не все. Наші спів-розмовники акцентували увагу на тому, що сучасна перевантажувальна машина може виконувати наведен-ня робочої штанги по гори-зонталі у двох напрямках одночасно з поворотом те-лештанги. Така можливість значно зменшує час вико-нання операцій з ТВЗ, що у свою чергу може сприяти скороченню тривалості ро-біт у межах ППР.

Нова МП оснащена та-кож ручним приводом для виконання операцій. Це – на випадок неочікуваного знеструмлення або збою програмного забезпечення, адже тоді завершити дію можна буде застосувавши ручний режим.

Значно відрізняється й система управління, за-значає Олексій Гладкий. В першу чергу тим, що є дво-контурною, має два канали: активний і пасивний. «Таким чином у разі виникнення не-справностей в одному кана-лі можна перейти на інший, щоб завершити розпочату операцію, або навіть повні-стю виконати роботи», – по-яснює він. Головне, додає

– в підвищенні безпеки завдяки більш «розумній» системі управлін-ня, котра здатна вправно прора-хувати наперед ймовірні помилки та відсікти їх за-здалегідь, до по-чатку виконання тої чи іншої опе-рації.

Модернізація МП на третьому блоці не перший такий досвід на ЗАЕС. На двох енергоблоках – першому і дру-гому – подібні вже працюють (з 2015 та 2005 рр. відповідно). Але

там машини іншого вироб-ництва, та й кожне устатку-вання має свої особливості, тому персонал пройшов че-рез навчання з технічного обслуговування та ремонту, яке проводили представни-ки виробника. Спочатку це була технічна підготовка у Чехії, перед приймальними випробуваннями. Далі – вже на блоці, на працюючому обладнанні, під час пускона-лагоджувальних робіт.

Процес заміни переван-тажувальної машини роз-почався на третьому блоці 15 січня. Монтажні операції тривали близько 30 днів. За ними пройшли пусконала-годжувальні. Успішно були проведені й комплексні ви-пробовування на ядерній установці з використанням імітаторів перевантажу-вальних виробів. Далі нова машина має бути введена у дослідну експлуатацію, що заплановано на поточний місяць. Зараз триває роз-гляд документів у Енерго- атомі та Державній інспекції ядерного регулювання.

– Дослідна експлуатація буде її бойовим хрещенням, коли вона вперше виконає операції з перевантаження ядерного палива, – конста-тує Олексій Гладкий. – Ми впевнені в її високій працез-датності та чекаємо, коли зможемо випробувати в ре-альних умовах.

Що ж, весна для персо-налу служби з ремонту і те-хобслуговування реакторів і транспортно-технологічно-го обладнання ЕРП обіцяє бути неабиякою насиченою. Повторімося, щойно МП на третьому блоці ввійде у стан дослідної експлуатації, на черзі аналогічні роботи на четвертому, далі – на п’ято-му. І хоча всі дії попередньо відпрацьовані, процес цей дуже кропіткий, одних лише кабельних ліній треба про-класти чисельну кількість.

Останнім же блоком на ЗАЕС, де відбудеться така модернізація, стане шостий. Його машина перевантажу-вальна в строю з 1995 року, замінити ж її на нову плану-ється до кінця 2022 року.

Ірина Романова

Початок на стор.1

4 ТЕМА 6 березня 2020 р. № 9

Дуже добре, коли керівник є лідеромЛідерство як стратегія одночасно впроваджується на

підприємствах атомної галузі. Цій темі присвячений ряд заходів на Запорізькій АЕС. Всі вони покликані роз’яснити поняття та психологію лідера, навчити взаємодіяти один з одним, використовуючи правильні принципи лідерства. Про новий напрямок в усіх підрозділах на станції розпові-дають і керівники. Начальник відділу досвіду експлуатації ЗАЕС Альберт Рябуха зупинився на кількох важливих від-мінностях щодо теми лідерства.

Сьогодні лідерству на ЗАЕС приділяється багато уваги. Але ж цей напрямок з’явився давно – більше 10 років тому його вже почали вивчати в МАГАТЕ та ВАО АЕС.

Як правило, підхід до безпеки починають актив-но переосмислювати кожен раз після того, як відбува-ються великі чи малі події. У такі моменти йде перегляд та зміна норм, документів і підходів до безпеки. При-клад тому – МАГАТЕ. Один з його напрямків – OSART, який перевіряє рівень без-пеки атомних електро-станцій. Наприклад, один з напрямків раніше був зосе-реджений на організаційній структурі та управлінні під-приємства. З недавніх часів першочерговим завданням з метою забезпечення без-пеки стало лідерство. Над цією ж темою працює ВАО АЕС, де ці напрямки впрова-джуються.

Минулого року на За-порізькій АЕС пройшов семінар з управління лі-дерством, в ході якого роз-глядалося, яким чином ви-являти лідерів і як надалі працювати з ними.

Перш за все, щодо лідер-ства проводиться навчання

з керівниками підприємства. Адже тільки вони можуть правильним чи-ном вплинути на роботу пра-цівників. На-вички лідера знадобляться і начальникам підрозділів, їх заступникам та кожному май-стру в своєму цеху. І тут важливо розібратися, хто такий лідер і що таке лідер-ство.

«У нас багато хто плутає саме поняття «лідер». Лідер – це не обов’язково началь-ник або керівник. Звичайно, найкраще мати керівни-ка-лідера. Але статистика говорить, що таке буває не завжди. Якщо в якійсь бри-гаді є авторитетний ша-новний працівник, який володіє необхідними знан-нями, веде себе як емоційно стійка особистість, застосо-вує правильні моделі пове-дінки, використовує необ-хідні методи для безпечного і надійного виконання своєї роботи, ініціативний, оцінює ризик при виконанні своєї діяльності – це і є лідер.

Підлеглі бачать, як він

ставиться до роботи, як перед прийняттям рішен-ня обмірковує ризики і оці-нює свою роботу, і беруть з нього приклад. Таким чи-ном, персонал, приймаючи цю людину за лідера, пере-ймає його досвід, вчиться у нього», – пояснює Альберт Анатолійович. – З ним при-

ємно спілкувати-ся і легко впро-ваджувати нові напрямки щодо менеджменту та виробничої ді-яльності».

До того ж лі-дери існують по-зитивні і негатив-ні. Співробітник, який застосовує правильні підхо-ди до виробничої безпеки – це лі-

дер позитивний. Але є ліде-ри, які використовують вла-ду і різні важелі управління, аби показати свою соціаль-ну перевагу. При спілкуван-ні проявляють грубість і за-стосовують адміністративні покарання до персоналу. Та-кого керівника підлеглі теж вважають лідером, помилко-во думаючи, що вся органі-зація виробничого процесу тримається лише на ньому. Однак негативний лідер не поділиться правильним під-ходом до виробничої безпе-ки з оточуючими.

Теорія лідерства має бути ефективно впрова-джена на практиці. АЕС – це унікальне підприємство. Безпека і надійність на рів-ні керівництва тут означає здійснення управління чис-ленними видами діяльності:

ядерною безпекою, охо-роною праці, захистом на-вколишнього середовища, фізичної безпекою, соціаль-но-економічними напряма-ми, забезпечення якості та промислової безпеки. Для управління і розвитку цієї діяльності вкрай необхідні лідерські течії, щоб персо-нал будь-якого рівня бачив свого лідера і брав з нього приклад в частині безпеки. Дотримувався її принципів не лише на роботі, але й в побуті.

Неможливо додержува-тися правил безпеки на ви-робництві та ігнорувати їх поза межами роботи. «Ми культивуємо принципи без-пеки на ЗАЕС, впроваджу-ємо їх і навчаємо персонал, щоб в кожному міні-колек-тиві з’являлися лідери, які на своїх прикладах показу-вали б як можна працювати у цій системі», – підкреслює Альберт Анатолійович.

На Запорізькій атомній електростанції вже відбуло-ся декілька семінарів за да-ної тематики, в тому числі ті, що були організовані ВАО АЕС. Навчання з елемента-ми практичних застосувань щодо розвитку лідерства пройшли керівники станції. Паралельно на ЗАЕС триває підготовка до партнерської перевірки, яка відбудеться у жовтні, і яка буде містити цей ж напрямок. Можна ска-зати, що робота з вибудову-вання системи лідерства на Запорізькій АЕС ведеться по вертикальній і по горизон-тальній системі управління.

Ірина Гортенко

«Виробничий потенціал»Оголошується конкурс доповідей

у рамках проведення в 2020 році огляду-конкурсу підрозділів ВП ЗАЕС

«Ми так працюємо, живемо та відпочиваємо»з 27 квітня по 15 травня Рада молодих фахівців проводить

конкурс доповідей на науково-технічні, соціальні та профспіл-кові теми серед молодих фахівців і молодих працівників

ВП ЗАЕС у номінації «Виробничий потенціал». До участі допускаються роботи молодих працівників ВП

ЗАЕС у віці до 35 років.Конкурс доповідей проводиться за такими тематичними на-

прямками:- Підвищення безпеки в атомній енергетиці;- Раціоналізаторські пропозиції з ремонту, обслуговування

устаткування АЕС;- Продовження ресурсу і терміну експлуатації обладнання

АЕС;- Використання IТ-технологій в енергетиці;- Екологія і економіка ядерного паливного циклу;- Створення, розвиток і управління соціальною інфраструк-

турою АЕС;- Соціальний пакет як елемент іміджевої політики АЕС;

- Молодь в ядерній енергетиці. Тенденції та перспективи;- Спадкоємність трудових поколінь, збереження досвіду й

знань.Переможці конкурсу будуть нагороджені пам’ятними ди-

пломами і грошовими преміями, зможуть взяти участь у нау-ково-практичних конференціях, симпозіумах і представляти на них Запорізьку АЕС.

Оцінювання представлених на конкурс доповідей буде про-водитися за наступними критеріями:

- актуальність і важливість теми;- повнота й доступність викладеного матеріалу;- новизна пропозицій та підходів;- особистий вклад автора;- практична цінність викладеного матеріалу;- оформлення презентації.Молоді працівники можуть отримати необхідну інформацію

в локальній мережі ВП ЗАЕС h:\info\UPRP\konkurs_dokladov або за телефонами:

095-195-41-47 (Туз Андрій; 099-046-28-36 (Дудочкін Євгеній)

Доповіді з рецензіями фахівців направляти до 17.04.2020 в інформаційний центр ЗАЕС (демонстраційний зал)

за адресою: вул. Курчатова, 38а-1.

56 березня 2020 р. № 9 ЖІНКИ-ЕНЕРГЕТИКИ

Завжди мріяла працювати на атомній електростанції

Саме так представляла своє майбутнє старший ін-спектор служби відомчого нагляду Ганна Миколаївна Яковлєва. Для дівчини, яка виросла в місті-супутнику Рів-ненської АЕС в сім’ї атомників, це абсолютно природно. Піс-ля школи вступила до Одесь-кого політехнічного інституту та отримала бажану профе-сію.

Прийшовши у 2005 році на Запорізьку АЕС, Ганна Ми-колаївна вже мала певний досвід роботи на тепловій електростанції в лабораторії металів.

«Бачити атомну електро-станцію з території ТЕС або міста – це одне, а ось опини-тися тут – це зовсім інші враження, – згадує моя співрозмовниця. – Ще коли їхала в автобусі до прохідної, вже про-сто дух захоплювало. Мене дуже тепло зустрів мій перший колектив в службі охорони навколишнього середовища. Пізніше я перейшла інспектором у на-прямку пожежної безпеки в службу ві-

домчого нагляду. Це була нова царина завдань».

Ганна Миколаївна спостерігає за безпечним проведенням робіт за при-ватними дозволами, за дотриманням норм, правил та вимог при виконанні робіт в період ремонту енергоблоків. Кожен її трудовий день складається

з вирішення різноманітних завдань. Робота за офісним столом в кабінеті перемежа-ється виходами на енергоб-лок в спецодязі й касці. Бути частиною великої команди, брати участь у важливому процесі, бачити виробни-цтво зсередини – дуже важ-ливо для неї. Про це вона мріяла ще на студентській лаві, до цього й прийшла.

Після роботи суворий ін-спектор перетворюється на маму трьох дітей: старшій доньці 23 роки, молодший син цього року стане пер-шокласником. Наша діяльна героїня встигає все, бо ціле-спрямованість, мабуть, одна з її головних рис. Вперше ма-

мою вона стала на другому курсі інсти-туту. Поєднувати навчання з новими обов’язками, звичайно ж, було важко, але бажання йти до наміченої мети до-помогло. Вона і зараз впевнена: нічого неможливого немає, треба тільки дуже захотіти.

Лариса Юр’єва

«Запорізька АЕС - мій свідомий вибір»

Інженер цеху радіацій-ної безпеки Олена Воло-димирівна Шаргіна працює над спектрометрією випро-мінювання людини (СВЛ). Улюбленій роботі присвя-тила понад 20 років.

«Чому енергетика? По-перше, мої батьки теж атомники, – немов по-бачивши німе питання в моїх очах, пояснює вона - По-друге, мені завжди подобалися медицина та хімія, тому і вступила до Харківського університету радіоелектроніки на спе-ціальність «біотехнічні та медичні апарати і системи», поєднавши таким чином медицину і турботу про здоров’я людини та вироб-ництво. – Коли прийшла на станцію, мій перший начальник Микола Олексійович Верхо-вецький спеціально для мене відкрив цю штатну одиницю – фахівець такого профілю був необ-хідний для станції».

Контроль, облік та аналіз вмісту раді-онуклідів в організмі

людей, які відвідують зону суворого режиму, розра-хунок доз внутрішнього опромінення – цей спектр завдань спрямований перш за все на захист людини від радіаційного впливу.

Каже, робота різнома-нітна, а її важливість не-можливо переоцінити. З роками інтерес до справи у Олени Володимирівни не зникає. Ось зовсім не-давно отримали сучасний спектрометр. І взагалі об-ладнання модернізуєть-ся, збільшується обсяг контролю та кількість ви-мірюваних радіонуклідів, удосконалюються методи-ки проведення індивіду-ального дозиметричного контролю внутрішнього оп-

ромінення. Вимоги стають більш жорсткими. Робота проходить в тісній співпра-ці з фахівцями ЦРБ та інших підрозділів, кожного дня

вирішуються нові завдання.

“ З а п о р і з ь к а АЕС – це вибір моїх батьків, а тепер і мій. Я виросла в цьому місті, отри-мала професію та повернулася сюди. Мій син ще шко-лярем прийняв рі-шення працювати

в рідному місті. Я наро-дила його, коли вчилася на п’ятому курсі універ-ситету. Було нелегко поєднувати навчання з турботами про дити-ну, зате який розумний хлопець вийшов! – смі-ється вона. – Закінчив з відзнакою Одеський національний політех-нічний університет, от-римав ступінь бакалав-ра та магістра, зовсім скоро працюватиме в нашому експлуатацій-ному підрозділі. Схоже, формується династія”.

Життєвої енергії моєї співрозмовниці можна тіль-ки позаздрити. Після робо-ти вона поспішає на занят-тя зумба-фітнесом. У теплу пору року стає активною велосипедисткою. Впевне-на, щоб почуватися добре, кожен день обов’язково треба покрутити педалі, на-мотавши 20-40 кілометрів. А взимку, якщо виходить, велосипед змінює на гірські лижі, пам’ятає свій юнаць-кий розряд з цього виду спорту.

Лариса Юр’єва

6 ВІТАЄМО! 6 березня 2020 р. № 9

Коли ви з нами – завжди спокійно і надійно

Напевне непросто пра-цювати чоловікові-керівни-кові в переважно жіночому колективі? Але якщо робо-та організована правильно, то, мабуть, особливої різни-ці немає.

– У нашій лабораторії більшість жінок. Вони ви-

конують важливу роботу із заміни технологічних за-собів виміру. Роблять ре-монт, перевірку, технічне обслуговування усіх засо-бів вимірювальної техніки та електричних величин, які знаходяться на Запорізькій АЕС і на зовнішніх об’єктах підприємства. Роботу вико-нують сумлінно та якісно, – розповідає начальник ла-бораторії засобів вимірю-вальної техніки ЕЦ Анатолій Назаренко.

Оскільки жінки по сво-їй натурі більш посидючі у порівнянні з чоловіками і легше справляються з ру-тиною, їм під силу справа будь-якої складності.

Робота в лабораторії за-собів вимірювальної техніки схожа з ювелірною, адже доводиться малювати шка-ли, робити ремонт і технічне обслуговування приладів, починаючи від вольтметра і закінчуючи вимірювальними перетворювачами, які ви-користовуються у захистах, відповідальних ланцюгах

управління енергоблоком. До кожного етапу вико-

нання завдання жінки під-ходять вкрай відповідально і виконують усе якісно та в необхідний термін, зазначив Анатолій Семенович.

У колективі склалася дружня атмосфера, співро-бітниці підтримують одна

одну, додає інженер лабора-торії Олексій Мараєв. Попри те, що у кожної жінки є своя родзинка, яка підкреслює її індивідуальність, властиво-сті характеру, тут панує спо-кійна і доброзичлива обста-новка, яка сприяє роботі.

Особливе значення при-діляється спадкоємності знань. Важливу роль відігра-ють добрі традиції, розпові-дає Олексій Васильович. Давно повелося, що на всі свята жінки готують смако-лики: торти, паски, кутю і пригощають колектив. Це об’єднує людей, розкриває їх потенціал. А чого вартий комплімент від колег: ти прекрасна кулінарка!

Серцевину лабораторії складають Лариса Кудимо-ва і Валентина Назаренко. У кожної величезний ви-робничий досвід. Лариса працює в лабораторії з 1987 року, трохи менше - Вален-тина, з 1995-го. Вони тру-дяться у різних бригадах, але кожна у своїй групі за-дає ту планку культури ви-

робництва, до якої тягнуться молоді праців-ники, розповідає начальник лабо-раторії.

Допомогти молодим ко-легам освоїтися на вироб-ництві намагається й Олена Педанова. Сьогодні період

адаптації на новому робочо-му місці проходять Людмила Бабич і Анна Лагутіна.

Допомога, порада дос-відчених товаришів з ро-боти завжди в ціні! Зовсім недавно в якості молодого фахівця прийшла в колек-тив Олександра Бєлогу-рова. Амбітна і цілеспрямо-вана, вона швидко заявила про себе – стала перемож-

цем станційного конкурсу наукових доповідей. Захи-щала честь підприємства на галузевому конкурсі в НАЕК. Весь час старається опановувати нову технічну літературу, цікавиться тен-денціями у розвитку, щоб йти в ногу з часом.

Кожна жінка щедро об-дарована від природи яки-мось талантом, зазначив Анатолій Назаренко. Хтось шиє, вишиває рушники і картини, створюючи ше-деври рукоділля і посідаю-чи призові місця в творчих конкурсах. Хтось, як Юлія Парамонова, захоплюються спортом. Кожна жінка в на-шому колективі – неповтор-на і незамінна, як частина єдиного механізму, робота якого залежить від гармо-нійної взаємодії усіх елемен-тів.

– Спасибі вам, прекрас-ні наші колеги, за профе-сіоналізм, за виконавчу дисципліну, зібраність і акуратність. Ко ли ви з нами – завжди спокійно і надійно. Будьте щасливі, задоволені й успішні. Залишайтеся та-кими ж красивими, як ви є сьогодні. Нехай цей весня-ний святковий день поба-лує вас теплом, а чоловіки – увагою, – побажав Анатолій Назаренко.

Оксана Загуста

76 березня 2020 р. № 9

Робота і захоплення – все дарує радістьЯкщо подобається спра-

ва, якій присвятив життя, і є бажання в ній розвиватися, то з’являються сили і час, щоб реалізувати себе ще й у хобі, без якого все було б не таким повним і яскравим, говорить лаборант хімічно-го аналізу ВРХЛ Катерина Сухобрус.

Катерина прийшла на Запорізьку АЕС молодим фахівцем після закінчення Одеського політехнічно-го університету. Колектив зустрів її доброзичливо, старші колеги охоче підтри-мували. Самій же хотілося швидше все освоїти і вико-нувати на виробництві те, що вивчала в університе-ті. Четвертий рік як вона у ВРХЛ, і робота захоплює все більше. Є бажання вникати в усі процеси, вивчати нюанси водного-хімічного режиму, їздити на конференції, зна-йомитися з новими техноло-гіями.

– На підприємстві ство-рені всі умови, щоб розви-ватися не лише за профе-сією, а у різних напрямках.

Цьому також сприяє огляд «Ми так працюємо, живемо і відпочиваємо», де можна спробувати себе у творчос-ті і в науці, – говорить Кате-рина.

Вона успішно брала участь у конкурсі профе-сійної майстерності і у кон-курсі наукових доповідей, який проводить Рада моло-дих фахівців, членом якої, до слова буде сказано, явля-ється сама. На підставі своєї наукової роботи створила і

реалізувала у 2018 році для старшо-класників міських шкіл «Інтелектуаль-ну гру. Ліга розум-ників». Цей проєкт має профорієнта-ційну спрямова-ність, він дозволяє випускникам шкіл перевірити свої знання з точних дисциплін і біль-ше дізнатися про атомну енергетику. Є плани, ділиться Катя, в поточному році знову прове-

сти гру – попри те, що під-готовка до міських заходів займає багато часу і сил. А в інтелектуальному шоу бра-ли участь чотири команди, в трьох були школярі міста, в четвертій – молоді фахівці ЗАЕС. Таке дійство дарує ве-личезну радість і надихає на нові проєкти.

Наукова діяльність – не єдине її хобі. Катерина зі шкільних років захоплюєть-ся танцем, була в колективі «Рандеву», який існує при

школі №5. Прийшовши на станцію, брала участь в кон-курсних виступах з сольни-ми танцювальними номера-ми. А коли ВРХЛ відзначала своє 30-річчя, колектив ви-рішив організувати для себе святковий концерт, де ко-жен зміг би блиснути своїм талантом. Тоді організувала навколо себе тих, хто хотів танцювати і попросила хо-реографа КДЦ Оксану Ху-торну допомогти в цьому почині. Так народився тан-цювальний колектив вод-но-радіохімічної лабораторії «Парадіз», який вже другий рік впевнено заявляє про себе на станційному огля-ді-конкурсі.

– Хочеться, щоб все склалося гармонійно в професії, в творчості і в сі-мейних відносинах. У пе-реддень прекрасного свята – усім весняного настрою, любові, радості, позитивних емоцій, яскравих вражень, щоб кожен день приносив задоволення, – побажала Катерина Сухобрус.

Оксана Загуста

Опитування

Напередодні 8 Березня ми зробили опитування серед чоловіків атомної станції і попросили їх пригадати вірши класиків української літератури на тему Жінки, Весни та Любові. Згадували здебільшого авторів – Григорія Сковороду, Тараса Шевченка, Дмитра Павличка, Максима Рильського… Із сучасних – Ліну Костенко. А щоб було все разом – лірично і піднесено в одному вірші – то їх вийшло небагато. Але ж ми підказували. Та не тільки ми – підказували і жінки-колеги, які, відомо усім, більш старанно вивчають поезію у школі. І ось які вірши згадали:

Леся Українка: «В магазині квіток» …В великому місті в розкішну теплицюДівчина прийшла молода,Бо серцем почула весну-чарівницю,Шуміла весняна вода.І ледве струмки задзвеніли співочі,Пташки заспівали дрібні, –Вчувались дівчині веснянки дівочі,Ввижались діброви рідні.І ледве натуру зо сну зимовогоЗбудив поцілунок весни, –Дівчина запрагнула рясту дрібного,їй проліски снились ясні…

Павло Тичина: «Арфами, арфами…»

…Стану я, гляну я —скрізь поточки, як дзвіночки, жайворон як золотийз переливами:йде весназапашна,квітами-перламизакосичена.Любая, милая,—

чи засмучена ти ходиш, чи налита щастям вкрай.Там за нивами:ой одкрийколос вій!Сміх буде, плач будеперламутровий…

Та фаворитом став Володимир Сосюра

і його вірш «Так ніхто не кохав»

Так ніхто не кохав. Через тисячі літлиш приходить подібне кохання.В день такий розцвітає весна на земліІ земля убирається зрання…Дише тихо і легко в синяву вона,простягає до зір свої руки…В день такий на землі розцвітає веснаі тремтить од солодкої муки…В’яне серце моє од щасливих очей,що горять в тумані наді мною…Розливається кров і по жилах тече,ніби пахне вона лободою…

Гей, ви, зорі ясні!.. Тихий місяцю мій!..Де ви бачили більше кохання?..Я для неї зірву Оріон золотий,я — поет робітничої рані…

Так ніхто не кохав. Через тисячі літлиш приходить подібне кохання.В день такий розцвітає весна на земліІ земля убирається зрання…Дише тихо і легко в синяву вона,простягає до зір свої руки…В день такий на землі розцвітає веснаі тремтить од солодкої муки…

8 БЕРЕЗНЯ

8 ЖІНКИ-ЕНЕРГЕТИКИ 6 березня 2020 р. № 9

Квіти для мами та донькиЧоловічою можна вважа-

ти лише ту працю, де потріб-на фізична сила від природи. Але, це зовсім не постулат, вважає інженер керуючої обчислювальної системи та автоматизованої системи ке-рування турбіною ЦТАВ Те-тяна Пузенко. Можна знайти масу привидів для сумнівів, адже буває, коли жінка-му-ляр – кращий робітник на бу-дівництві. А щодо розумової діяльності, то взагалі стать тут ні при чому – все зале-жить від індивідуальних осо-бливостей. Можливо, жінки більше уваги приділяють хатнім справам та діточкам, тому не вистачає у них часу на кар’єрне зростання, то це вже інша річ.

Ще навчаючись у школі, Тетяна помітила, що їй на-багато легше рішати складні математичні завдання, ніж писати твори. Тому й вибра-ла технічний вуз, і працює за спеціальністю «автоматизо-ване управління технологіч-ними процесами». До яко-гось часу ця спеціальність і справді вважалася чолові-чою. Навіть викладачі Одесь-кого політехнічного зверну-ли увагу, що колись на всю групу було лише декілька дівчат. Та коли навчалася Те-тяна Пузенко, їх вже стало

50 на 50. Якщо говорити про Запо-

різьку АЕС і працю, яку за-раз виконує інженер керую-чої обчислювальної системи та автоматизованої системи керування турбіною, то після модернізації енергоблоків, яка викликана продовжен-ням терміну їх експлуатації, вона набагато в чому зміни-лася. Найперше, немає вели-кої необхідності у фізичній силі, адже устаткування те-пер зовсім інше. Воно потре-бує розумової діяльності та знань комп’ютерних техно-логій.

До керуючої обчислю-вальної системи надходить інформація про роботу енергоблоку у формі анало-гових, дискретних та цифро-

вих сигналів. Частина з них обробляється і в цифрово-му вигляді передається далі. Цей інформаційний потік ці-лодобово контролює опера-тивний персонал та відпові-дає за його досконалість.

– Гадаю, має значення рівень професійності, а не стать, – розмірковує Тетяна Пузенко. – Жінки так само, як і чоловіки, компетентні у своїй справі. Наприклад, до недавнього часу начальни-ком зміни КОСтаАСКТ була Ольга Пархоменко. Були й інші жінки…

Тетяна Юріївна вже зви-кла до праці в зміну. Її чо-ловік Андрій Пузенко та-кож оперативник, працює в експлуатації. Завдяки своїй професії вони свого часу

побували в Китаї на будівни-цтві АЕС Тяньвань. Пожити в іншій країні, поспілкуватися з людьми, познайомитися з чужою культурою було ціка-во. В Китаї також багато ква-ліфікованих фахівців. Дивно, але всі вони володіли кілько-ма мовами: окрім китайської – російською, англійською… Технічний прогрес вивів цю країну на новий рівень. Вра-зило, що навіть при оформ-ленні пляжної зони засто-совувався дизайнерський підхід. На невеличкому ос-трові, недалеко від берегу навіть поручні оформлені в гармонії з природою.

Та незважаючи на всі принади, щорічно моло-ді енергетики у відпустку поверталися додому, хоча жили в курортній зоні – 300 метрів від берегу Жовтого моря.

В сім’ї Пузенко зростає двоє діточок. Сину Арте-му – 15, донечці Таї –7. Вже стало хорошою традицією, коли кожного 8-го Березня татусь з сином вітають маму та доньку зі святом, дару-ють подарунки і обов’язко-во – квіти. Особливо їх чекає донька, як справжня жінка, хоч і маленька.

Юлія Ткачук

Єдина в чоловічому колективіМашиніст насосного устаткування

гідротехнічного цеху Галина Остапен-ко каже, що їй зовсім не потрібно че-кати 8-го Березня, щоб відчути себе справжньою принцесою. Чоловічої уваги та спілкування, сильного плеча поряд для неї достатньо кожного дня. А все через те, що вона єдина жінка в чоловічому колективі. Більш того, навіть в радіусі кількох кілометрів жодної жінки, крім неї! Зате – приро-да, вільний вітер розгойдує трави та, бавлячись, здіймає дрібну хвилю в невеликому водоймищі. Дихається на повні груди. Простір! Де знайти таке чудове місце?! На градирні гідротех-нічного цеху. Побачити його можна за сотні кілометрів, завдяки тій же самій градирні, яку видно звідусіль. А щоб залишитися тут надовго, потрібно мати відповідну спеціальність та стати своєю для сильної статі.

Галина Остапенко зізнається, що її спеціально впровадили до чоловічого колективу. Це ж загальновідомо: де жінка – там більше порядку. Звичайно, зустріли її у новому колективі насто-рожено, приглядалися. Та дуже скоро

Галина стала тут своєю – мабуть, це через те, що в дитинстві більше спіл-кувалася з татусем та товаришувала з хлопцями.

Як відомо, градирню побудовано на розі вітрів. Це потрібно для швид-кого охолодження води. Тому в самі погожі й спекотні дні тут вітряно. І можна уявити, що робиться під час штормових попереджень. Та її цим не злякати. Можливо тому, що в дитин-

стві часто тут бувала з батьками. Посеред ночі з зав’язаними очима обійде всю територію і не спітк-неться.

Я ще не зустрічала жінок, ко-трим би не подобалося працюва-ти поряд з чоловіками, стверджує Галина Василівна. Чоловіки вміють товаришувати, вони відкриті, кон-тактні, без лукавства. З ними при-ємно й цікаво спілкуватися, завжди з готовністю підтримають і допомо-жуть.

Для жінки важливо одне – з по-вагою сприймати чоловічі гідності та не звертати уваги на недоліки. Якщо взяти це за аксіому та постій-но впроваджувати її на практиці, то,

на диво, не зоглядишся, як опинишся серед найкращих чоловіків – уваж-них, галантних, надійних.

Саме серед таких, вважає наша героїня, їй пощастило жити та працю-вати. А ті й не сперечаються з цього приводу, бо їх колега наділила їх та-кими рисами, що вони й відповідають її запитам.

Юлія Ткачук

96 березня 2020 р. № 9 АКТУАЛЬНО

Для того, щоб процес адаптації молодих фахівців на робочому місці проходив ефективно та якісно, на Запорізькій АЕС розроблена й успішно функціонує спеціальна програма. Завдяки цьому молоді фахівці накопичують професійні

навички та досвід роботи, знайомляться зі структурою атомної станції і трудовим колективом. Включаються в громадське життя підприємства та мають можливість реалізувати свій творчий і спортивний потенціал.

Молоді фахівці успішно пройшли адаптацію на підприємстві

У 2019 році на Запорізьку АЕС працевлаштувалося 34 робітника із числа випускни-ків базових вищих навчаль-них закладів, з якими тісно співпрацює Енергоатом. За підтримки досвідчених на-ставників вони поступово освоїлися на робочому міс-ці. Пройшов майже рік їхньої роботи на атомній станції, і зараз прийшов час поділи-тися їм своїми враженнями з цього приводу.

За цей час молоді фахів-ці встигли показати себе. А ось наскільки ефективно вони проявили себе на ви-робництві, вирішує комісія з підведення підсумків адап-тації, до складу якої входять керівники цехів, наставники, фахівці навчально-трену-вального центру, управлін-ня кадрів.

Нещодавно ми побува-ли на підведенні підсумків адаптації молодих фахівців, яких прийняли в ЕЦ, ЕП і ВЯБ. Тож вони розповіли, як пройшов цей рік, чому навчилися і як, на їх думку, можна удосконалити цей процес.

Відтак, Сергій Мельник після закінчення Запорізь-кого національного техніч-ного університету прийшов в електричний цех на діль-ницю з ремонту та обслу-говування агрегатів безпе-ребійного живлення, щитів постійного струму і акуму-ляторних батарей. Настав-ником на робочому місці став для нього Олександр Вікторович Осташко. Зав-дяки йому та старшим коле-гам адаптація пройшла не-помітно, розповідає Сергій. Він швидко освоїв організа-ційну структуру цеху і стан-ції, географію підприємства, вивчив документацію на робочому місці. Теоретичні знання, отримані у вищому навчальному закладі, допо-могли на практиці. Робота подобається, хочеться до-

бре вивчити устаткування в процесі ремонту, а потім є бажання реалізувати себе в службі експлуатації блочних об’єктів. Поступово залуча-ється Сергій до спортивно-го життя, і це теж доставляє йому задоволення.

Євген Собко також за-кінчив Запорізький техніч-ний університет, його при-йняли в службу експлуатації електричного цеху черго-вим електромонтером. Ро-бота за спеціальністю, яку він вивчав в університеті, подобається. Тут є можли-вості для подальшого про-фесійного розвитку і кар’єр-ного зростання. Що не менш важливо, Євген потрапив у відмінний колектив, де дос-відчені колеги дадуть кон-кретну відповідь на будь-яке запитання, покажуть все на устаткуванні. Завдяки доброзичливій атмосфері, процес адаптації пройшов легко. Але, констатує, якби в університеті було більше практики, пов’язаної з ви-робництвом, було б наба-гато простіше увійти в курс справ. Під час навчання Єв-ген займався науковою ро-ботою, тому готовий випро-бувати свої сили в конкурсі наукових доповідей, який проводить Рада молодих фахівців ЗАЕС. А поки що

після роботи із завзяттям займається спортом.

Захоплено розповідає про свій адаптаційний пе-ріод Артур Гацько з відді-лу ядерної безпеки. Увесь час поруч був наставник та інші, колеги, документа-ція і технічна література. У разі потреби завжди можна звернутися до будь-якого співробітника, який допо-може. Зараз йде цікавий і пізнавальний процес модер-нізації устаткування, в якому Артур зміг сам взяти участь. Та ще є бажання прилучи-тися до спартакіади, оскіль-ки він давно захоплюється настільним тенісом, грає у футбол і баскетбол.

Швидко адаптувався на виробництві і Станіслав Сідаш. Після закінчення Одеського національного політехнічного універси-тету його прийняли в екс-плуатаційний підрозділ на посаду МНУ. Оперативна робота, постійне навчання в навчально-тренувальному центрі і на робочому місці – все це до вподоби і дає свій результат. В його планах – відстоювати честь свого підрозділу у змаганнях з пе-ретягування канату.

– Ми прикладаємо зу-силь, щоб молодим фахів-цям було комфортно на

підприємстві, щоб процес адаптації пройшов легко, і вони прагнули до профе-сійного зростання, – зазна-чила інженер НТЦ Галина Попова.

Починаючи з п’ятого курсу, студенти працюють за індивідуальним планом підготовки, ведуть щоден-ники, в яких відмічають, чому навчилися в НТЦ, як пройшла практика на ро-бочому місці. Усе це в допо-магає їм легше вникнути у виробничий процес.

Молоді фахівці, які про-ходять комісію з підсумків адаптації на виробництві – давно у полі зору фахівців з профорієнтаційної робо-ти на ЗАЕС. Знайомство з ними розпочинається ще зі школи, коли вони стають учасниками конкурсу «Будь інженером!», а потім при-ходять на виробництво на студентську і переддиплом-ну практику, – говорить начальник відділу роботи з персоналом управління професійного розвитку з персоналом Сергій Васи-льєв. Така тісна взаємодія дає хороший результат. Більшість студентів знають, на яке робоче місце вони будуть працевлаштовані, адже для них завчасно бро-нюють робочі місця.

– З кожним роком про-цес адаптації проходить легше й швидше, – конста-тує Сергій Анатолійович. – Молоді фахівці стають са-мостійними і впевненими. Дехто з них вже після пер-шого-другого року робо-ти активно залучається до громадського життя станції, успішно бере участь у різ-них конкурсах, стає канди-датом у кадровий резерв. Адаптація на виробництві впродовж першого року роботи значно скорочує термін підготовки фахівця на посаду.

Оксана Загуста

10 ЖІНКИ-ЕНЕРГЕТИКИ 6 березня 2020 р. № 9

Наші ювіляриРитм її ділового життяЗапорізька атомна елек-

тростанція стала першим і єдиним місцем роботи ін-женера хімічного цеху Надії Миколаївни Єгорової. Вона прийшла сюди молодим фа-хівцем 32 роки тому, після закінчення Одеського полі-технічного інституту, та ста-ла майстром, а потім інжене-ром ЦТПК.

З 1996 року – в хімічно-му цеху. Її основна робота пов’язана з метрологічним забезпеченням підрозділу. Крім того є ще підготовка документації з продовжен-ня ресурсу обладнання та арматури; участь в роботі комісії з перевірки та аудиту обладнання, розробка за-ходів за їх результатами та контроль за їх виконанням.

Виробничі завдання ін-женера відділу забезпе-чення різноманітні. Після

проведення комплексних та цільових перевірок під-розділу Надія Миколаївна розробляє заходи щодо отриманих зауважень, готує звіти про проведення Днів культури безпеки. Якщо в цеху планується модерніза-

ція – оформляє для цього обґрунтування.

Вона задіяна у самих різ-них напрямках роботи, які стосуються реконструкції обладнання, його метроло-гічного забезпечення, про-довження термінів експлу-атації, оформлення звітних документів з капітальних ре-монтів обладнання та бага-то чого іншого. А й справді дивує, як все це можна охо-пити?

Так, обсяг завдань вели-кий, спокійно погоджується Надія Миколаївна, але все відповідно до посадової ін-струкції, та й звикла вона давно. Такий ось виробився ритм ділового життя, в яко-му потрібні зібраність, уваж-ність та регулярне оновлен-ня знань.

З чого складається її зви-чайний день?

Надія Миколаївна відпо-відає, що працює за власним планом. Якщо взялась за ви-конання тієї чи іншої справи, то її обов’язково треба за-вершити.

Її життя наповнене різни-ми емоціями: радісними зу-стрічами з 8-річним онуком Данилом, з вірними друзями та іншими приємними подія-ми. Шкода, що справ так ба-гато, а годин у добі так мало, сміється моя співрозмовни-ця. Про що мріє? Щоб здо-ровими були діти та онуки, каже, все інше вже є.

Днями Надія Миколаївна відзначила свій ювілей. Ми вітаємо її з цією подією та бажаємо обов’язково збіль-шити кількість годин у добі, щоб встигнути здійснити все задумане.

Лариса Юр’єва

Ядерна технологія вражає і захоплює –вважає електрослюсар з ремонту та обслуговування засобів

вимірювання ЦТАВ Вікторія Гаврильченко

Ця тендітна, красива і напрочуд серйозна дівчина прийшла на ЗАЕС в грудні 2016 року, за день до профе-сійного свята енергетиків.

Вибір професії сформу-вався ще у старших класах школи. І велику роль в цьо-му зіграла профорієнтаці-йна робота, яку проводить Запорізька АЕС в освітніх закладах. Саме на такій інформаційній зустрічі зі старшокласниками Вікторія зацікавилася атомною енер-гетикою та перспективою працювати саме на АЕС. Успішно вступила до вишу на профільний факультет «автоматизоване управлін-ня технологічними проце-сами». Згідно з договором з атомною станцією, навча-лась спочатку у Севастопо-лі, а закінчувала Одеський політех.

Охоче згадує першу практику на підприємстві: «Мені було дуже цікаво на-вчатися і зараз подобається працювати. Ядерна техноло-гія вражає і захоплює. Це та сфера, в якій немає межі для розвитку. Дільниця, на якій я працюю, охоплює обладнан-ня на кожному енергоблоці і кожному спецкорпусі. Моє завдання – технічне обслу-

говування обладнання різ-них категорій. А в кожній ка-тегорії різні виробники, свої поділи та модифікації. Тож роботи в нас достатньо».

За складом характеру Вікторія Гаврильченко до-питлива і наполеглива. Її цікавить все, що пов’язано з виробничими процесами. То й не дивно, що за досить короткий термін на станції вона двічі підвищила свою кваліфікацію: прийшла по 4 розряду, а на даний час на-вчається вже на 6-й. Не ос-танню роль в цьому зіграла успішна участь в конкурсах на підприємстві.

На першому ж році стала переможницею в конкурсі наукових доповідей «Ви-робничий потенціал». В Киє-ві посіла друге місце. «Чесно скажу, дуже хвилювалася. На екзаменах мені зазвичай значно легше, а от публічні виступи даються складніше. Тим не менш це був чудовий досвід власного розвитку», – пригадує вона свої емоції зараз.

Майже в той же час ви-грала конкурс професійної майстерності в своєму під-розділі, завдяки чому от-римала 5-й розряд. Каже, тільки активна життєва по-

зиція та готовність виходити із зони комфорту, весь час опановувати нові знання і вдосконалювати те, що вже надбано, дають можливість не стояти на місці.

А ще Вікторія входить до складу молодіжного руху ВАО ЗАЕС та разом с Андрі-єм Тузом є його координато-ром на нашій станції.

«З молодіжними органі-заціями ЗАЕС ми познайоми-лися ще коли були студента-ми. А вже на станції просто продовжили свою актив-ність, – розповідає дівчина. – Ми є певною ланкою між групою організації молодіж-

ного руху та представником ВАО на нашому майданчику Володимиром Костянтино-вичем Бронніковим. Бере-мо участь у підготовці місій підтримки, нарадах, зборах і семінарах. Наші представ-ники періодично відвідують заходи на інших станціях. Невід’ємною частиною без-печного виробництва елек-троенергії є обмін досвідом і знаннями між молоддю і тими фахівцями, які пра-цюють в енергетиці багато років, експлуатують АЕС з моменту її пуску. По суті, це певна спадкоємність поко-лінь, збереження та пере-дача базових цінностей та практичних знань. Атомна станція – невичерпний ре-сурс для розвитку і вдоско-налення. А місії підтримки ВАО АЕС дозволяють поди-витися на певні явища чи події під новим кутом зору».

Людмила Готич

116 березня 2020 р. № 9

Все цінне серцю – в одному альбомі

Співробітники ЗАЕС – творчі люди. Вони не перестають дивувати колег різноманіттям своїх захоплень. За талант, активність та вмілі руки їх щорічно урочисто нагороджують за підсумками конкурсу «Ми так працюємо, живемо та відпочиваємо». Серед переможців у номінації «скрапбукінг» – інженер СГМ Олена Рашкевич, майстриня, яка ділиться вмінням вишукано та дуже по особистому зберегти пам’ятні моменти прожитого життя.

Скрапбукінг – це вид рукодільного мистецтва, який полягає в збереженні особистої та сімейної історії для на-ступних поколінь. Слово scrapbooking складається з двох частин: scrap – ви-різка, book – книга або зошит. Крім фотографій майстри скрапбукінгу вмі-ло вплітають в історію людини або ро-дини й інші пам’ятні дрібниці, що нага-дують про які-небудь події. У кожного вони свої, особисті, саме тому кожна «розповідь про життя» виходить дуже незвичайною та яскравою.

Захоплення рукоділлям у Олени Рашкевич почалося несподівано: в декретній відпустці їй, молодій мамі, подарували дитячий щоденник. Він був звичайним, а серце підказувало, що для її янголятка він повинен стати особливим. Пів року Олена дивилася майстер-класи, з’ясовувала секрети техніки, підбирала папір та дизайн. Перший в її житті альбом вийшов чу-довим. До речі, він був представлений на конкурсі. Завдяки цьому творчому пориву Олена відкрила для себе цілий світ скрапбукінгу і вже три роки ство-рює унікальні речі в цій техніці.

За допомогою палітурної справи можна створювати не тільки фото-альбоми, але й щоденники, листів-ки, іграшки, календарі та багато чого, адже вона дуже різноманітна. Робота з папером, клеєм і прикрасами допо-

магають розслабитися після робочого дня, відволіктися від суєти. У Службі головного метролога Олена займаєть-ся договірною діяльністю. Робота їй подобається своєю активністю і різно-манітністю, але в ній – лише точні циф-ри і формулювання.

І тоді вечорами, якщо є настрій, жінка поринає у світ натхнення. На створення одного альбому в неї йде приблизно тиждень: день займає по-шук матеріалів, три дні створення сто-рінок, які вона сама малює в фотошопі, роздруковує, зшиває та склеює. На них можна прописати унікальну фразу або прізвище, встановити улюблений ко-

лір, зробити цікавий дизайн. І ще три дні Олена прикрашає виріб.

Звичайно ж, у скрапбукінгу по-стійно з’являються нові прийоми і па-ралельно з виготовленням вона на-вчається, як зробити вироби більш якісними із дотриманням усіх правил композиції.

Олена Рашкевич каже, що вкла-дає в свої альбоми всю душу і дуже любить дарувати їх друзям. Її чоловік Владислав підтримує дружину в захо-пленні. У їхній родині навіть з’явилася приказка: «Зазвичай люди дарують на свято гроші, а родина Рашкевичей – фотоальбоми!» Це дуже вишуканий подарунок. І не тому, що один такий дизайнерський альбом може кошту-вати понад 1000 гривень. А тому, що це особлива річ, яка має своє обличчя, характер, і яка дбайливо зберігає цінні миті життя.

Ірина Гортенко

Святковий настрій

Кожного року чоловіки цеху де-зактивації вітають своїх колег-жінок з Міжнародним жі-ночим днем. Тут завжди підготують гарний сценарій, прикрасять примі-щення пишними кві-тами, які вже стали «фірмовим знаком» цього цеху, кольо-ровим вітанням, придумають жарти та конкурсі. Все це для того, аби у на-ших трудівниць був гарний настрій, щоб сіяли усмішками їхні обличчя, щоб відчу-валося – а й справді, на станцію прийшла Весна!

Реєстраційний № 23від 17.01.94 р.

email: uiso30238@mgw.npp.zp.ua; uiso7109@mgw.npp.zp.ua; № 4 31.01.2020 р.Читайте „Енергію” на сайті ЗАЕС www.npp.zp.ua

Фото - А.ЧерненкоКомп’ютерна верстка:

Белянінов Руслан

Адреса:71503, м. Енергодар

Запорізької обл.,ВП «Запорізька АЕС»

Заснована 5 вересня 1986 р.

Відповідальний за випуск:І. Ємельяненко: 5-64-97Макет - А. Прокоф’єва

Тираж 3000 примірників Замовлення № 106892

Відповідальністьза достовірність цифр,імен та фактів несуть

автори публікацій.

Засновник та видавець –трудовий колектив

ВП «Запорізька АЕС»

ЩОТИЖНЕВЕ ВИДАННЯ «ЕНЕРГІЯ»

ВЕСНА-ОНОВЛЕННЯ 6 березня 2020 р. № 912

Напередодні 8 Березня кафе культурно-ділового центру

зустрічає гостей приємними несподіванкамиЗапорізька АЕС – гостин

не підприємство. Щотижня атомну станцію відвідують чимало людей. Більшість приїжджають до нас у справах. Відрядження, конференції, місії та семінари, екскурсії або інші заходи на нашому майданчику потребують ще й комфортних умов проживання чи побуту. Один з популярних об’єктів, який полюбляють містяни й гості ЗАЕС – це кафе культурноділового центру. Сьогодні, після завершення ремонту, цей заклад готовий приємно дивувати.

Кафе відвідують не тіль-ки чисельні делегації. Тут святкують пам’ятні та особи-сті визначні дати мешканці Енергодара. Тож адміністра-ція ЗАЕС прийняла рішення щодо ремонту помешкан-ня, розповідає начальник управління забезпечення та функціонування об’єктів Петро Піщак.

«Нам вдалося привне-сти до закладу чимало сут-тєвих оновлень і зробити його більш сучасним. Перш за все, ми практично пов-ністю «перезавантажили» зовнішній вигляд зали. Замі-нили майже все: від меблів і до освітлення, зробили ре-монт стін та підлоги. Також

в кафе будуть встановлені нові акустичні системи і те-левізори. До речі, їх можна буде використовувати для перегляду пам’ятних фото та відео під час святкування», – із задоволенням констатує Петро Несторович.

Та й це ще не все. За до-помогою керівництва ЗАЕС і профспілкового комітету, які не оминають увагою соці-альні об’єкти, на кухні зараз з’явилося сучасне обладнан-ня для гарячого/холодного, овочевого цехів та ще багато всього корисного для роботи.

Завідувачка кафе Олена Буциченко більш деталь-но зупинилася на цікавому навчанні, яке проведено для персоналу закладу в листо-

паді минулого року. В кафе приїжджав професійний кухар зі столичного ресто-рану Георгій Новіков, який протягом двох тижнів ділив-ся секретами майстерності та чудовими рецептами. За цей час готувалися відомі страви різних країн світу та регіонів України: «Всі наші кухарі працюють в кафе до-сить давно. І вони професіо-нали! Та такий майстер-клас всім пішов на користь, бо дає змогу перезавантажити ро-боту та надихнутися новими можливостями».

Тож тепер у меню кафе є нові позиції, які урізноманіт-нять вибір та потішать сма-кові рецептори відвідувачів. Складні святкові блюда мож-

на буде замовляти за попе-реднім замовленням.

«Двері нашого кафе роз-чинені абсолютно для всіх. Приходьте, ми зробимо все від нас залежне, аби перебу-вання у нас стало незабут-нім та радісним для кожного гостя! – запрошує Олена Бу-циченко.

Тиждень напередодні 8 Березня буде для усього ко-лективу закладу напрочуд насиченим. Вже зараз відо-мо, що саме в цьому кафе мають намір вітати своїх жі-нок деякі підрозділи ЗАЕС та інші колективи міста. Про-йдуть заходи і на території ВСБ, куди вже попередньо замовляються страви з кафе.

Користуючись нагодою, Петро Піщак привітав всіх представниць прекрасної статі з Міжнародним жіно-чим днем.

«І особливо мої вітання сьогодні – на адресу саме працівниць цього кафе. Адже в святковий день майже весь колектив буде на роботі, аби подарувати піднесений настрій гостям закладу. Дякую вам, чарівні наші жінки, за вашу працю, за серйозне ставлення до роботи і за те, що завжди надихаєте на позитивні зміни нас – чоловіків!»

Людмила Готич

ДП «НАЕК «Енергоатом» оголошує міжрегіональний дитячоюнацький конкурс творчості

«Енергоатом: Енергія, що живить мрії!»

Конкурс проводиться у два етапи:І-й етап (відбірковий) проводиться у травні 2020 року в м. Енер-годар;ІІ-й етап (фінал) проводиться у вересні 2020 року.Переможці одержать дипломи, пам’ятні подарунки та заохочу-вальні призи.

Конкурс проводиться за двома віковими групами: 10 – 13 років, 14 – 16 років.

Конкурсні номінації:1. Образотворче мистецтво (живопис, малюнок, графіка);2. Декоративно-прикладне мистецтво та ЕкоАрт (вироби із вто-ринної сировини: пластик, метал, скло, текстиль тощо);3. Короткометражне відео (фільм, ролик, сюжет).

Вимоги до оформлення конкурсних робіт:- живопис, малюнок, графіка – формат А-3 (420х297 мм, але не більший 430х305 мм);- декоративно-прикладне мистецтво та ЕкоАрт – надати в упаков-ці зручній для транспортування;- фільм, ролик, сюжет – формат MPEG4, MP4 (H.264) або AVI, роз-міром не менше HD (1280х720) та тривалістю до 3 хвилин.о участі допускається лише одна робота від кожного учасника.Роботи надаються з обов’язковою інформацією: назва роботи, техніка виконання, прізвище та ім’я, вік автора, школа або твор-чий колектив, контактний телефон, поштова адреса.

Конкурсні роботи надати до 8 травня 2020 року в Інформаційний центр Запорізької АЕС.

За адресою: м. Енергодар, вул. Курчатова, 38а.Тел.: (06139) 62127, 62181 .Пн. чт. з 7:00 до 16:15.

Пт. з 7:00 до 15:00.