11
1 Желіба О.В. Урок історії: питання типології: на допомогу викладачу теорії та мето- дики навчання у ВНЗ // Історія в школі: Науково-методичний журнал/ Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова. – К.: Етносфера, 2013. - 3. - С. 26- 33. 1. Комбінований урок 2. Урок новин і вступний урок 3. Уроки узагальнення і повторення 4. Урок атестації Основна література: 1. Баханов К. Способи фіксації навчального матеріалу на уроках історії // Історія в школах України. – 1997. - №4. –С. 21-25. 2. Власов В. Урок тематичного оцінювання навчальних досягнень з історії: що і як оцінювати // Історія в школах України. – 2003. - №2. –С. 11-14. 3. Мисан В. Сучасний урок історії: навч.-метод. посіб. / Віктор Мисан. - К. : Шкільний світ, 2010. - 118 с. 4. Мисан В. Характеристика сучасного уроку історії // Історія України. – № 33-34, вересень. - 2006. С. 6- 13. 5. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук. -метод. посібн. – К.: Видавництво А.С.К., 2004. – 192 с.: іл. 6. Проектуємо урок разом. Посібник учителя. – Х.: Вид. група “Основа”, 2006. – 48 с. 7. Шарко В.Д. Сучасний урок: технологічний аспект / Посібник для вчителів і студентів. – К., 2006. – 220 с. Додаткова література: 8. Дайри Н. Г. Как подготовить урок истории. – М.,1969. 9. Дайри Н. Г. Современные требования к уроку истории. – М., 1979. 10. Лейбенгруб П. С. Дидактика уроку історії в середній школі. – К., 1968. – С. 125 – 185. 11. Онищук В.А. Урок в современной школе: Пособие для учителя. – М., Просвещение, 1986. – 160 с. На основі якого критерію запроваджена типологія уроків історії? Чим вигідна така класифікація? 1. Комбінований урок 1.1. Етапи уроку ми характеризуємо під заголовком «Хід уроку». Кожен етап спрямований на вирішення певних завдань і описується через: порядковий номер етапу (який записується, як правило, римськими цифрами); назву етапу (як правило, є традиційною); час, що виділений на проведення етапу (як правило пишеться після заголовку в дуж- ках, вимірюється у хвилинах); характеристика етапу (не записується тоді, коли хід етапу передбачити не можливо). В характеристиці етапами записуємо метод роботи, зміст роботи, інколи висновки. 1.2. Етапи комбінованого уроку. Комбінований урок має досягти кількох рівноз- начних освітніх цілей, саме тому тип уроку має велику кількість етапів. Традиційно виді- ляють вісім класичних етапів комбінованого уроку. І. Оргмомент. Першим етапом уроку є організаційний момент, на який виділяється 1-2 хвилини часу. Етап має мету налаштувати клас на робочу обстановку і включає: вітання вчителя і учнів; перевірку присутності учнів; підготовку обладнання уроку; організацію робочого місця учнів; психологічну підготовку учнів до роботи. Недостатня увага вчителя до організаційного моменту може призвести до втрати дорогоцінного часу уроку тоді, коли доведеться вирішувати дані проблеми вже в ході за- няття. Для економії часу організаційного моменту слід привчити школярів до самооргані- зації: черговий, за вказівкою вчителя, вивішує карту, що потрібна для перевірки домашньої роботи;

Желіба О. Урок історії: питання типології: на допомогу викладачу теорії та методики навчання у ВНЗ

  • Upload
    ngsu

  • View
    3

  • Download
    0

Embed Size (px)

Citation preview

1

Желіба О.В. Урок історії: питання типології: на допомогу викладачу теорії та мето-

дики навчання у ВНЗ // Історія в школі: Науково-методичний журнал/ Національний

педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова. – К.: Етносфера, 2013. - №3. - С. 26-

33.

1. Комбінований урок

2. Урок новини і вступний урок

3. Уроки узагальнення і повторення

4. Урок атестації

Основна література:

1. Баханов К. Способи фіксації навчального матеріалу на уроках історії // Історія в школах України. – 1997.

- №4. –С. 21-25.

2. Власов В. Урок тематичного оцінювання навчальних досягнень з історії: що і як оцінювати // Історія в

школах України. – 2003. - №2. –С. 11-14.

3. Мисан В. Сучасний урок історії: навч.-метод. посіб. / Віктор Мисан. - К. : Шкільний світ, 2010. - 118 с.

4. Мисан В. Характеристика сучасного уроку історії // Історія України. – № 33-34, вересень. - 2006. – С. 6-

13.

5. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посібн. – К.:

Видавництво А.С.К., 2004. – 192 с.: іл.

6. Проектуємо урок разом. Посібник учителя. – Х.: Вид. група “Основа”, 2006. – 48 с.

7. Шарко В.Д. Сучасний урок: технологічний аспект / Посібник для вчителів і студентів. – К., 2006. – 220 с.

Додаткова література:

8. Дайри Н. Г. Как подготовить урок истории. – М.,1969.

9. Дайри Н. Г. Современные требования к уроку истории. – М., 1979.

10. Лейбенгруб П. С. Дидактика уроку історії в середній школі. – К., 1968. – С. 125 – 185.

11. Онищук В.А. Урок в современной школе: Пособие для учителя. – М., Просвещение, 1986. – 160 с.

На основі якого критерію запроваджена типологія уроків історії? Чим вигідна

така класифікація?

1. Комбінований урок

1.1. Етапи уроку ми характеризуємо під заголовком «Хід уроку». Кожен етап

спрямований на вирішення певних завдань і описується через:

порядковий номер етапу (який записується, як правило, римськими цифрами);

назву етапу (як правило, є традиційною);

час, що виділений на проведення етапу (як правило пишеться після заголовку в дуж-

ках, вимірюється у хвилинах);

характеристика етапу (не записується тоді, коли хід етапу передбачити не можливо).

В характеристиці етапами записуємо метод роботи, зміст роботи, інколи висновки.

1.2. Етапи комбінованого уроку. Комбінований урок має досягти кількох рівноз-

начних освітніх цілей, саме тому тип уроку має велику кількість етапів. Традиційно виді-

ляють вісім класичних етапів комбінованого уроку.

І. Оргмомент. Першим етапом уроку є організаційний момент, на який виділяється

1-2 хвилини часу. Етап має мету налаштувати клас на робочу обстановку і включає:

вітання вчителя і учнів;

перевірку присутності учнів;

підготовку обладнання уроку;

організацію робочого місця учнів;

психологічну підготовку учнів до роботи.

Недостатня увага вчителя до організаційного моменту може призвести до втрати

дорогоцінного часу уроку тоді, коли доведеться вирішувати дані проблеми вже в ході за-

няття. Для економії часу організаційного моменту слід привчити школярів до самооргані-

зації:

черговий, за вказівкою вчителя, вивішує карту, що потрібна для перевірки домашньої

роботи;

2

коло чистої дошки лежить крейда, суха та ледь волого ганчірки;

на вчительському столі список відсутніх, що складений старостою чи черговим;

у кожного школяра на парті лежить все необхідне для уроку: підручник, зошити, що-

денник, атласи карт, ручки й олівці.

Але добитись в учнів такої самоорганізації можна лише шляхом систематичної ро-

боти починаючи з молодших класів. Характеристика етапу в плані-конспекті не пишеться,

оскільки етап має стабільний зміст.

З якою метою, у плані конспекті фіксується даний етап, незважаючи на те, що

він сталий і займає невеликий час?

ІІ. Перевірка домашнього завдання. На даний етап уроку виділяється до 15 хви-

лин часу в залежності від матеріалу, який потрібно засвоїти на даному уроці. Етап має ряд

завдань:

визначити рівень засвоєння матеріалу учнями і оцінити його

визначити систематичність роботи учня над матеріалом предмету

визначити позитиви і негативи системи викладання вчителя для подальшого її вдос-

коналення

забезпечити правильність і повноту знань в результаті виявлення помилок і неточнос-

тей, доповнень

підвищити міцність знань в результаті повторення, ознайомлення з додатковим мате-

ріалом

розвинути усну і письмову мову, логічне мислення тощо.

Як даний етап співвідноситься із метою уроку?

Зміст етапу усної перевірки домашнього завдання складається з трьох частин:

1) вступне слово вчителя, де нагадується тема, що винесена на перевірку і вказуються

напрями відповідей;

2) власне перевірка;

3) підведення підсумків опитування, де учень (а в молодших класах учитель) підсумовує

і узагальнює тему опитування.

Першу і третю частину етапу, як правило, в плані-конспекті не пишуть (учителю-

початківцю, допоки він не навчиться вільно орієнтуватися в матеріалі уроку, варто за-

писувати і ці частини). Друга частина етапу записується обов’язково, тут слід зазначити

форму і методи проведення перевірки, питання до неї. В плані-конспекті питання слід за-

писувати у тій формі, в якій учитель їх ставить перед учнями. Це дозволить йому зеконо-

мити час на правильне формулювання питання на уроці.

Чому питання у правильній формі економлять час уроку?

Ставлячи запитання, слід зважати на той час, який повинна зайняти відповідь на

нього. Наприклад, питань для розгорнутої відповіді можна ставити лише 2-3, оскільки ві-

дповідь на них займе по 4-6 хвилин. Питань для формального опитування можна задавати

до 25, оскільки відповідь на них займе менше ніж по пів хвилини.

Чому кількість питань для перевірки може бути більшою, ніж виділено часу на їх

використання?

Зміст етапу письмової перевірки також має три частини:

1) організаційна, де вчитель нагадує учням тему винесену на перевірку і вимоги що до її

розкриття, оголошує завдання;

2) написання (виконання) завдань;

3) збір вчителем результатів роботи.

Письмова перевірка теж має часові вимоги: питання можна ставити лише такі, від-

повідь на які не займе більше відведеного на написання часу. Для самостійної роботи го-

тується не менше двох варіантів завдань. Завдання і способи їх викладу (усний, письмовий

на дошці, письмовий на картці) ми фіксуємо у плані-конспекті. Наявність графіки у за-

вданнях фіксується обов’язково.

3

З якою метою для самостійної роботи виготовляється кілька варіантів?

За яких умов варіант може бути один?

Певну специфіку може мати письмова тестова робота:

в організаційній частині вчитель, звичайно, не дає завдання, а дає шкалу оцінювань,

де зафіксоване співвідношення правильних відповідей і оцінок;

виконуючи завдання, учні фіксують відповіді в двох екземплярах: і для вчителя, і для

себе;

після виконання роботи і передачі вчителю одного з екземплярів, виділяється час для

самоперевірки учнів: наново задаються питання, а клас (або окремі учні) на них відпові-

дає, всі фіксують правильні та не правильні відповіді і оцінюють себе за даною вчителем

шкалою.

Так, учні дізнаються про результат своєї роботи відразу, що дасть їм шанс надолу-

жити пропущене і на наступному уроці виправити негативи.

Чому важливо, щоб учні знали результат тестової роботи відразу?

Є випадки, коли вчитель використовує відразу кілька форм перевірки домашнього

завдання (робота коло дошки, індивідуальні завдання на картках, фронтальне опитуван-

ня тощо). Тоді в плані-конспекті слід зафіксувати не лише завдання, а і послідовність ви-

користання форм. При написанні змісту етапу в плані-конспекті слід залишити місце для

позначення прізвищ тих учнів, яких потрібно опитати.

Чому перевірка домашнього завдання в кілька форм відбувається рідше ніж в од-

ну?

ІІІ. Активізація опорних знань. Іноді цей етап називають «Актуалізація опорних

знань», «Підготовка учнів для сприйняття нового матеріалу», «Підготовка учнів до ви-

вчення нової теми». На етап виділяється 2-3 хвилини, його мета – створити підґрунтя на

основі відомого учням матеріалу даного курсу чи інших предметів, власного досвіду для

полегшення сприймання нового матеріалу.

Етап проходить у різних формах:

вступна бесіда – вчитель задає учням запитання, які допомагають їм поновити у

пам’яті необхідні для сприйняття нового матеріалу знання;

постановка під час бесіди проблемно-пізнавальної проблеми, що придає сприйняттю

навчального матеріалу більшу активність і цілеспрямованість;

ввідне слово вчителя;

робота з епіграфом;

міні-вистава;

мозковий штурм.

Запропонуйте інші методи проведення етапи.

Етап може бути відсутнім в уроці лише тоді, коли активізація опорних знань повні-

стю відбувається під час етапу перевірки домашнього завдання на основі матеріалу мину-

лого уроку. В такому випадку на даному етапі слід виділити більше часу на підведення ви-

сновків домашнього завдання, яке варто робити у вигляді резюме вчителя.

Чому активізацію опорних знань не бажано розчиняти у перевірці домашнього за-

вдання?

ІV. Визначення теми, мети і завдань. Іноді цей етап називають «Мотивація на-

вчальної діяльності». Даний етап уроку триває 1-2 хвилини і має мету ознайомити учнів із

темою нового матеріалу, метою, яку учні повинні вирішити в ході уроку, планом вивчення

нового матеріалу. Зміст етапу, крім плану, як правило, не записується, оскільки він факти-

чно повторює інформацію подану в сертифікаті плану-конспекту.

Деякі вчителі вважають, що домашнє завдання слід давати разом із темою уроку.

Проте, такий підхід дозволить не боятися виповзання даного процесу в кінці уроку на пе-

рерву, але буде менш ефективним щодо якості організації навчального процесу.

Чому оголошення домашнього завдання разом з метою уроку буде менш ефектив-

4

ним щодо якості організації навчального процесу?

V. Вивчення новини. Даний етап уроку триває 20-30 хвилин і має мету здійснити

ознайомлення учнів із новим матеріалом чи новими вміннями для розвитку навчальних

компетентностей та реалізації виховних завдань.

Поняття новини , на нашу думку, дозволяє усунути складне формулювання етапу,

адже має як інформаційну складову, так і діяльнісну. Інформаційна складова включає опе-

ративне інформаційне повідомлення, яке містить дидактично та суспільно важливу та ак-

туальну інформацію, що стосується певної сфери життя суспільства загалом чи окремих

його груп. Діяльнісна – включає розвиток навальних та суспільних компетентностей на

основі набутої інформації.

Чому назва етапу «Вивчення нового матеріалу» чи «Виклад навчального матеріа-

лу» не в повній мірі відображає зміст етапу новини?

Вимоги до організації вивчення нового матеріалу:

відповідність матеріалу змісту програми, врахування змісту та складових підручника;

встановлення навчальних зв’язків із іншими темами курсу та іншими навчальними

курсами;

нові знання не повинні дублювати підручник;

новий матеріал не повинен бути перевантажений номенклатурними одиницями (фак-

тами, іменами, датами);

слід використовувати різні прийоми і засоби навчання, різні джерела знань;

під час викладу нового матеріалу учні повинні бути у певній напрузі, зокрема через

проблемні запитання;

найважливіші знання та види діяльності мають бути засвоєні на уроці.

При написанні змісту етапу, варто враховувати ряд факторів: поділ на питання,

співвідношення змісту матеріалу із змістом підручника, об’єм записуваного матеріалу, ко-

нтактні запитання.

Питання. Зміст нового матеріалу не повинен становити неподільний потік. Подіб-

но тому, як велике яблуко не можна проковтнути цілим (його кусають, дрібнять в пюре

або сік), так і певну інформацію дають порціями. План вивчення матеріалів уроку склада-

ється із трьох, у крайньому випадку двох чи чотирьох пунктів плану. Наявність розділів

шляхом розкриття проблематики нового матеріалу дає дітям опору для його структуриза-

ції.

Занадто дрібний поділ заважатиме учням слідкувати за основним змістом уроку.

Проте, така структуризація потрібна не в напрямку розширення кількості питань, а тво-

рення підпитань – певних завершених думок, які ми записуємо у плані-конспекті як під-

пункти. Зрозуміло, що розгляд кожного питання плану повинен завершуватись своїм ви-

сновком.

Яким чином у плані-конспекті можна виділити питання та підпитання?

Підручник. Підготовка етапу починається з роботи над його змістом, який окрес-

люється навчальною програмою і будується на основі матеріалу підручника та додаткової

літератури. Часто виникає питання співвідношення матеріалу підручника і додаткового

матеріалу в процесі викладу нового матеріалу. Існує три підходи щодо вирішення цієї

проблеми.

Якщо в мові вчителя переважає матеріал підручника, учням легше закріплювати мате-

ріал вдома, домашнє завдання вимагає менше часу на підготовку. Але подібний виклад

може зменшити інтерес учнів, особливо у старших класах («для чого слухати учителя,

якщо це все можна прочитати у підручнику?»). Тому даний підхід виправдовує себе лише

на початкової стадії вивчення історії – у молодших класах.

Матеріал, що віддалений від підручника, робить урок цікавішим, але учням доводиться

витрачати багато часу на виконання домашньої роботи, об’єднуючи учительську та підру-

чникові логіки викладу матеріалу і засвоюючи великий об’єм фактів. Саме тому такий пі-

5

дхід виправдовує себе лише в тих старших класах, де підбирається контингент сильних

учнів.

В інших випадках виклад нового матеріалу варто будувати на основі оптимального по-

єднання джерел інформації: частина об’єму дублює підручник, частина – оригінальна. При

цьому у матеріал викладу обов’язково слід включати найбільш істотні і важливіші питан-

ня, глибоке і міцне засвоєння яких є необхідною основою сприйняття всієї теми уроку. До

цих питань учитель може додати інші, що спрямовані на підвищення науковості, яскраво-

сті, доступності, емоційності викладу. Елементарні питання підручника, які не висвітлені

на уроці варто винести для опрацювання вдома.

Звичайно, зовсім інший підхід при підготовці уроку слід робити вчителеві при від-

сутності певного виду підручників та посібників в учнів. Так, підручник може стати осно-

вою побудови вивчення нового матеріалу і в старших класах.

Чому фактор підручника важливий для підготовки етапу новини?

Об’єм. Зміст етапу можна записувати двома способами. Перший спосіб полягає у

повному записі того матеріалу, який ми збираємось передати учням, другий – у складанні

поширеного плану. Готуючи матеріал до етапу, слід пам’ятати про його часові рамки (не

менше відведеного часу, кілька фактів чи дій резерву). Знаючи співвідношення об’єму ма-

теріалу запису плану-конспекту і часового об’єму розповіді, можна приблизно розрахува-

ти необхідний стандарт.

В процесі написання плану-конспекту слід пам’ятати, що матеріал, який дається

для читання тексту під запис, займає більше часу для сприйняття ніж матеріал аналогічної

кількості для сприйняття на слух. Тому виклад нового матеріалу методом лекції в планах-

конспектах займає менший об’єм ніж виклад методом розповіді того ж часового об’єму.

Чому для підготовки уроку важливо зміст етапу новини мати якомога повнішим?

Багато учителів має проблеми із хронометражем – не встигає вкластися у відведе-

ний для уроку час. Для подолання даної проблеми слід розуміти, що не варто намагатися

дати учням щонайбільше інформації – це не головне, краще опустити другорядні деталі,

особливо як що вони згадані у підручнику. Крім того, легший матеріал можна дати і на

самостійне опрацювання.

Які можуть бути інші причини відставання учителя від хронометражу?

Контактні запитання. Під час викладу нового матеріалу вчителеві для зв’язку з

класом слід користуватися запитаннями, які розбавляють матеріал лекції чи розповіді. За-

питання можуть бути різні (ті, на які учні можуть дати відповідь, і ті, на які учні не

зможуть відповісти), але вони повинні мобілізовувати увагу учня, заставити його замис-

литись над вирішенням певного розумового завдання. Звичайно, таке запитання, як і будь-

яке на уроці, не повинно залишатись без відповіді. У випадку, коли учні його не

розв’яжуть, відповідь дає сам учитель і користується нею як трампліном для подальшого

викладу нового матеріалу. Ключові запитання пишуться в плані-конспекті з абзацу, і їх

бажано якось виділити (в рукописі – іншою пастою, в друці – курсивом).

Чому кожну логічно завершену думку вивчення нового матеріалу варто завершу-

вати контактним запитанням?

Чому, матеріал, який учні знають, в контексті нового матеріалу варто надавати

не учителю, а відтворювати через призму контактних запитань?

Кожен матеріал повинен закінчуватися логічним завершенням – висновками.

Окремо їх в етапі не виділяємо, але записуємо останнім абзацом «Вивчення новини», як-

що закріплення нового матеріалу буде відбуватись у письмових формах.

На основі чого повинні ґрунтуватися висновки?

VІ. Закріплення нового матеріалу. Даний етап уроку триває не більше семи хви-

лин і має таку мету: закріпити отримані знання, вміння і навички шляхом їх використання.

Закріплення здійснюється переважно методом бесіди на основі ряду логічно взає-

мопов’язаних запитань, або іншими методами: самостійної роботи (одне розгорнуте пи-

6

тання чи тест); складання короткого чи розгорнутого плану розповіддю учителя чи за

текстом; групування матеріалу документа; створення під керівництвом вчителя схеми за

викладеним матеріалом; вибіркове чи суцільне читання тексту підручника чи документу

тощо.

Чому усна форма закріплення більш ефективна ніж письмова?

До плану-конспекту записуємо всі завдання етапу. Висновки на основі нового ма-

теріалу підводяться після його закріплення (окрім письмових форм закріплення).

VІІ. Підведення підсумків уроку і виставлення оцінок. Передостанній етап уро-

ку займає дві-три хвилини часу і має мету оцінити роботу класу в цілому і окремих учнів

зокрема. Характеристика етапу у плані-конспекті не пишеться.

Чому характеристика даного етапу не пишеться у плані-конспекті?

Чому оцінка виставляється в кінці уроку?

VІІІ. Повідомлення домашнього завдання. На останній етап уроку виділяється

1–2 хвилини, він має мету ознайомити учнів з домашнім завданням і, при потребі, поясни-

ти шляхи їх вирішення.

Домашня робота – форма навчання, при якій учбова робота характеризується відсу-

тністю безпосереднього керівництва вчителя. Даючи домашнє завдання, не можна обме-

жуватися повідомленням параграфа підручника і завданням його вивчити. Потрібно хоча

б в найкоротшій формі дати інструктаж як вчити, на що звернути увагу, що запам’ятати,

як користуватися хронологією і довідниковим апаратом в підручнику з даної теми, які

труднощі зустрінуться в роботі і як їх побороти. Домашнє завдання обов’язково включає

конкретні завдання («Вміти розповісти, пояснити, показати помилки повсталих...»), ро-

боту з картою, з ілюстрацією в підручнику, з питаннями в кінці параграфа. Зміст етапу за-

писується обов’язково.

Чи може домашня робота коригуватися після проведення закріплення нового ма-

теріалу?

1.3. Література. Поза основною частиною плану-конспекту записується наукова

література, зміст якої ми використали як джерело формування інформаційного поля уроку.

До даної бази можна звернутись при потребі підготовки уроку з аналогічною темою, вра-

хувавши віковий та індивідуальний розвиток учнів, її можна порадити для самостійного

позакласного читання.

Чим відрізняється перелік книг у сертифікаті плану-конспекту, і в пункті «Літе-

ратура»?

1.4. Аналіз уроку. У плані-конспекті уроку слід залишити місце для аналізу прове-

деного заняття, де позначаються негативи та позитиви елементів навчального процесу

щодо досягнення мети.

Чому аналіз уроку є важливим для професійної діяльності учителя?

1.5. Сталість структури. Згаданий вище перелік етапів комбінованого уроку є кла-

сичним. Проте, слід запам’ятати, що структура уроку ні в якій мірі не є закостенілою, зад-

ля досягнення завдань уроку, етапи можна переносити.

Які етапи можна перенести? З якою метою?

1.6. Оформлення ходу уроку може відбуватися як у вигляді тексту, так і у вигляді

таблиці.

Приклад: ХІД УРОКУ

Етап заняття Діяльність учителя Діяльність учнів

Фіксуються

етапи заняття

Конспективний виклад усього того, що вчитель робить на

уроці з обов'язковим поданням завдань і запитань, які пропо-

нує вчитель, та тезовим викладом навчального матеріалу

Визначення осно-

вних дій учнів на

занятті

Визначте сильні та слабкі сторони текстового та табличного оформлення ходу

уроку.

7

1.7. Отже, комбінований урок історії має всі компоненти процесу навчання, вико-

нує ряд дидактичних завдань, на основі чого побудовані етапи уроку: оргмомент, перевір-

ка д.з., активізація опорних знань , визначення теми, мети і завдань , вивчення новини, за-

кріплення нового матеріалу, підведення підсумків уроку і виставлення оцінок, повідом-

лення д.з.

2. Урок новини і вступний урок

2.1. Урок новини. Даний тип уроку не передбачає перевірки домашнього завдання

вчителем, його провідне завдання – ознайомити учнів із новим навчальним матеріалом і

розвинути на його основі відповідні програмі компетентності.

Чи насправді урок новини виконує лише одну дидактичну мету? Аргументуйте

свою думку.

Тип надається тим урокам, які розпочинають новий розділ курсу, чи тим, об’єм і

важливість матеріалу яких вимагає більшого об’єму часу.

Чому уроки, які розпочинають новий розділ курсу, не можуть бути комбіновани-

ми?

2.2. Структура уроку новини. За своєю структурою дані уроки подібні до комбі-

нованих, єдине, що їх різнить – відсутність етапу «Перевірка домашнього завдання»:

І. Оргмомент (1-2 хв.).

ІІ. Активізація опорних знань (2-5 хв.).

ІІІ. Визначення теми, мети і завдань (1-2 хв.).

IV. Вивчення новини (25-30 хв.).

V. Закріплення нового матеріалу (5-10 хв.).

VI. Підведення підсумків уроку і виставлення оцінок (1-2 хв.).

VII. Повідомлення д.з. (1-2 хв.).

Чому при відсутності етапу «Перевірка домашнього завдання» не зник етап «під-

ведення підсумків уроку і виставлення оцінок»?

2.3. Дискусії щодо уроку новини . У методичні літературі урок новини може мати

інші назви, наприклад, «Урок вивчення нового матеріалу, формування умінь та навичок»,

«Урок нових знань, умінь і навичок». Такий підхід дозволяє розкривати провідну дидак-

тичну мету уроку. Деякі методисти, наприклад К. Баханов, вважають що існує два окре-

мих типи уроків: «урок засвоєння нових знань» та «урок засвоєння умінь і навичок». Оче-

видно, що такий підхід будується на домінанті освітнього чи розвивального елемента мети

уроку. Дана класифікація може бути застосована для виділення підтипів уроку новини.

Висловіть свою позицію щодо дискусії з приводу назви уроку новини.

Порівняйте структуру уроку засвоєння нових знань та уроку засвоєння умінь і на-

вичок.

Чи може бути підтипом уроку новини «виховний урок»?

2.4. Вступний урок. Навчальна програма 2012 року кожного з навчальних курсів

історії України та всесвітньої історії у 6-9 класах розпочинається двома вступними урока-

ми. Другий урок кожного курсу – «Вступ» – передбачає ознайомлення учнів із метою ви-

вчення відповідного історичного періоду, його особливостями та історичними джерелами.

Провідна мета даного уроку – визначення теми, мети і завдань навчального курсу в ціло-

му.

Чим важливі вступні уроки?

2.5. Структура вступного уроку. За своєю структурою дані уроки подібні до уро-

ків новини:

І. Оргмомент (1-2 хв.).

ІІ. Активізація опорних знань (2-5 хв.).

ІІІ. Визначення теми, мети і завдань (1-2 хв.).

IV. Ознайомлення із новим курсом (25-30 хв.).

8

V. Закріплення нового матеріалу (5-10 хв.).

VI. Підведення підсумків уроку і виставлення оцінок (1-2 хв.).

VII. Повідомлення д.з. (1-2 хв.).

Провідні методи типу: ввідна бесіда; поєднання викладу з бесідою; ввідна лекція;

ввідна екскурсія.

Чому даний тип уроку не передбачає наявність перевірки домашнього завдання?

2.6. Дискусії щодо вступного уроку. Вступний урок, що побудований як проекція

цілого курсу, схожий на урок вивчення нового матеріалу, адже в реаліях навчального про-

цесу, учні отримують таки нові знання. Саме тому деякі методисти і відносять дану групу

до такого типу уроків.

Висловіть свою позицію щодо дискусії з приводу виділення типу вступного уроку.

2.7. Отже, урок новини і вступний урок близькі за змістом та структурою до комбі-

нованого уроку історії. Головна їх ціль – вивчення нового матеріалу, формування умінь та

навичок; головна відмінність у структурі – відсутність етапу перевірки домашнього за-

вдання.

3. Уроки узагальнення і повторення

3.1. Урок узагальнення. Даний тип уроку (інша назва – «урок узагальнення й сис-

тематизації знань») має мету систематизувати вивчене, відрефлексувати процес навчання і

повернутись до найскладніших моментів теми, курсу, піднести розуміння навчального ма-

теріалу на новий рівень, використати міжкурсові та міжпредметні зв’язки. Так, в учнів

складається цілісне враження про розділ історії. Додатковою метою уроку є підготовка до

проведення тематичної атестації: закріплення ключових номенклатурних одиниць та ком-

петентностей, виявлення слабких місць у підготовці та на цій онові надання учням допо-

моги.

Деякі з уроків узагальнення вчитель може проводити як інтегровані, об’єднуючи

історію України і всесвітню історію заради поглиблення розуміння учнями взаємозумов-

леності історичних процесів національної та європейської історії, проведення зіставлень і

порівнянь

Уроку притаманні такі завдання: навчити учнів узагальнювати матеріал, факти, по-

дії; зрозуміти суть…; аналізувати події…; систематизувати знання за темою, розділом, ку-

рсом, виділивши…; звернувши увагу на…; використовуючи…; розвивати вміння порів-

нювати, аналізувати, систематизувати, узагальнювати, виділяти, зіставляти, пояснюва-

ти…; використовувати вміння та навички…; узагальнювати…; систематизувати… тощо.

Визначте місце уроку узагальнення в системі процесу навчання розділу курсу.

3.2. Сертифікат уроку узагальнення має певну специфіку. Так, назву теми мож-

на взяти із назви розділу курсу.

Наприклад: Друга світова війна. Узагальнення.

При потребі слід зробити певний акцент в темі, оскільки підсумок завжди прово-

диться разом з побудовою повного бачення проблеми.

Наприклад: Друга світова війна очима людини.

Друга світова війна у фотоджерелах.

Друга світова війна у листах.

Освітню мету для даного типу уроків встановити важко, оскільки в ході уроку уч-

ні отримують велику частину нових знань. І все ж її можна записати через формулу: «Уза-

гальнити і струтуризувати матеріал (назва теми), ознайомити учні з новими фактами:

…».

Наприклад: Узагальнити набуті знання розділу «знайомство з історією», погли-

бити знання про види історичних джерел та відомих українських істориків.

Розвиваюча і виховна мета, а також інші дані сертифікату записується за стандар-

тами написання плану-конспекту комбінованого уроку.

9

3.3. Структура уроку узагальнення містить п’ять етапів:

І. Оргмомент (1-2 хв.).

ІІ. Мотивація, визначення теми, мети, завдань (2-5 хв.). Мотивація навчальної

діяльності проходить у вигляді вступу, на якому вчитель повідомляє про закінчення розді-

лу курсу. По цьому відбувається повідомлення теми, мети, завдань уроку. Початківцю вар-

то записати даний етап повністю.

ІІІ. Узагальнення та систематизація навчального матеріалу (30-35 хв.). Етап

вирішує провідну мету заняття. Масив навчального матеріалу, як і в комбінованому уроці,

має ділитись на 2-4 питання і висновки. В плані-конспекті ми занотовуємо питання, що

винесенні для узагальнення та пошуку нового погляду на проблему, а в потрібному місці –

вставки з інформацією про нові факти та висновки. Отже, етап переважно проходить через

поєднання бесіди та інформаційних тез.

ІV. Підведення підсумків уроку і виставлення оцінок (2-5 хв.). Етап займає більше

часу ніж в уроках комбінованого типу, оскільки учні працюють протягом усього уроку і

мають більші шанси бути оціненими.

V. Повідомлення д.з. (1-2 хв.). Матеріал, який задається додому, вказує на ті параг-

рафи підручника, які виносяться на тематичну атестацію, та ті питання, які, як виявилося в

ході уроку узагальнення, погано засвоєні.

Наскільки запропонована структура уроку узагальнення допомагає вирішенню ме-

ти уроку?

3.4. Підтипи уроків узагальнення:

урок узагальнення розділу;

урок узагальнення курсу;

урок передекзаменаційного повторення.

Визначте специфіку підтипів уроків узагальнення.

3.5. Урок повторення. Навчальна програма 2012 року кожного з навчальних курсів

історії України та всесвітньої історії у 6-9 класах розпочинається двома вступними урока-

ми. Першій із цих уроків, зазначений у тексті програми як «Повторення», має на меті відт-

ворення у пам’яті учнів матеріалу попереднього навчального року (ідейно-культурна спа-

дщина періоду, його основні етапи, головні події, що відбулися у житті суспільства до

початку нового періоду, ключові історичні особи тощо). Така актуалізація знань і уявлень

має полегшити засвоєння нового матеріалу і сприятиме розумінню учнями безперервності

та цілісності історичного процесу.

Чим важливі уроки повторення?

3.6. Сертифікат уроку узагальнення має певну специфіку. Так, назву теми мож-

на взяти із назви попереднього курсу із певним акцентом на проблемі.

Наприклад: Історія середніх віків: досягнення і поразки.

Історія середніх віків: спадщина епохи.

Історія середніх віків: події, особи, пам’ятки.

Освітня мета для даного типу уроків пишеться подібно до освітньої мети уроків

узагальнення чи комбінованих (якщо на уроці буде викладатись новий матеріал).

3.7. Структура уроку повторення. За своєю структурою дані уроки подібні до

уроків узагальнення:

І. Оргмомент (1-2 хв.).

ІІ. Мотивація, визначення теми, мети, завдань (2-5 хв.). Мотивація навчальної

діяльності проходить у вигляді вступу, на якому вчитель повідомляє про початок нового

курсу, який є продовженням попереднього. По цьому відбувається повідомлення теми, ме-

ти, завдань уроку.

ІІІ. Повторення навчального матеріалу (30-35 хв.). Етап вирішує провідну мету

заняття: відтворення у пам’яті учнів матеріалу попереднього навчального року. Масив на-

вчального матеріалу має ділитись на 2-4 питання і висновки. В плані-конспекті варто за-

10

писувати питання, що винесенні для повторення, і висновки. Отже, етап переважно про-

ходить через методом бесіди.

ІV. Підведення підсумків уроку і виставлення оцінок (2-4 хв.).

V. Повідомлення д.з. (1-2 хв.). Матеріал, який задається додому, спрямований на

активізацію опорних знань учнів для проведення вступного уроку.

Наскільки запропонована структура уроку повторення різниться від структури

уроку узагальнення?

3.8. Дискусії щодо уроку повторення. Урок повторення, що побудований як огляд

вивченого курсу, схожий на урок узагальнення, адже в реаліях навчального процесу, учні

працюють із відомим навчальним матеріалом. Саме тому деякі методисти не виділяють

урок повторення в окремий тип, вважаючи його підтипом уроку узагальнення.

Чим важливі уроки узагальнення?

3.9. Отже, урок узагальнення і урок повторення близькі за змістом та структурою

між собою. Головна їх ціль – закріплення, узагальнення і повторення навчального матері-

алу, умінь та навичок; головна єдність у змісті роботи – використання відомого учням ма-

теріалу.

4. Урок атестації

4.1. Урок атестації. Даний тип уроку має мету зробити зріз знань учнів з певного

розділу курсу чи курсу в цілому. Уроку притаманні такі завдання: перевірити, як учні за-

своїли, запам’ятали, зрозуміли…; з’ясувати, як учні вміють використовувати знання, скла-

дати план, таблицю, добирати заголовки за текстом, користуватися картою, контурною

картою, історичними джерелами, термінологією, фактичним матеріалом, хронологією, пі-

дручником, наочністю тощо.

Оцінювання може відбуватися як письмова робота (за запитаннями, відкритими

або тестовими завданнями) або як усна відповідь. Для перевірки таких елементів істори-

чної компетентності учнів, як опрацювання (аналіз, застосування, оцінка) історичних

джерел і документів, порівняння, зіставлення, обґрунтування власного ставлення учня, йо-

го позиції, оцінки щодо історичної події, явища, діяча, можна використовувати інші фор-

ми контролю – розгорнуті есе, твори, дослідження, портфоліо та проекти тощо. Проте за

будь-якої форми вчитель має орієнтуватися на визначені програмою та стандартом держа-

вні вимоги до підготовки учнів і відповідно добирати завдання. Оцінки мають виставля-

тися учням згідно з Критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів з історії. Під час

перевірки результатів навчання учнів важливим є поєднання поточного і тематичного оці-

нювання їх досягнень з використанням різноманітних форм і прийомів оцінювання.

Визначте місце уроку атестації в системі процесу навчання розділу курсу.

4.2. Сертифікат уроку атестації має певну специфіку. Так, тему уроку записують,

як правило, через тему розділу, з якого проводиться перевірка, а в дужках форма перевір-

ки;

Наприклад: Друга світова війна (контрольна робота).

Друга світова війна (усна атестація).

Освітня мета записується через формулу: «Визначити рівень навчальних досяг-

нень, зазначених у навчальній програмі курсу, згідно 12-бальної шкали оцінювання».

Розвиваюча мета повинна містити вимоги до специфічних для перевірки компе-

тентностей: «Розвивати вміння і навички самостійного аналітичного мислення: визнача-

ти головне і другорядне, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, розвивати усне (пи-

сьмове) мовлення учнів…».

Виховна мета має акцентувати увагу на вихованні відповідальності та старанності.

Які інші виховні моменти можуть бути задіяні на уроці атестації?

4.3. Структура уроку атестації містить чотири-п’ять етапів:

І. Оргмомент (1-2 хв.).

11

ІІ. Мотивація, визначення теми, мети і тематичних завдань (2-5 хв.). Варто

наголосити, що інструктаж щодо вимог атестації присутній лише за письмової форми пе-

ревірки (ознайомлення учнів із завданнями при усній формі перевірки відбувається в про-

цесі самої перевірки).

ІІІ. Атестація (35-40 хв.). У плані-конспекті ми записуємо питання контрольної

роботи, заліку чи колоквіуму, а також напроти конкретних питань – прізвища учнів, які

будуть на них відповідати.

ІV. Підведення підсумків уроку і виставлення оцінок (2-5 хв.). Етап присутній

лише в усних формах проведення перевірки, коли виставляється оцінка і за урок, і за роз-

діл курсу.

V. Повідомлення д.з. (1-2 хв.). Матеріал для домашньої роботи повинен бути та-

ким, що може бути використаний для сприйняття нового розділу курсу і буде використо-

вуватись на етапі активізації опорних знань уроку новини.

4.4. Підтипи уроків атестації:

урок тематичної атестації;

урок семестрової атестації;

урок річної атестації.

Визначте специфіку підтипів уроків узагальнення.

4.5. Дискусії щодо уроку атестації. У більшості праць методистів для визначення

уроку атестації вживається поняття «урок контролю та корекції знань». На нашу думку,

таке поняття є застарілим, оскільки:

відображається функцію, яка не відповідає змісту роботи – корекція знань під час ус-

ної перевірки відбувається спонтанно, а під час письмової взагалі відсутня;

відбувається перевірка не стільки знань, як навчальних компетентностей.

4.6. Урок узагальнення та атестації. Сучасні програми з історії містять поєднання

узагальнення та тематичного оцінювання шляхом виділення на дану діяльність однієї го-

дини. Так, штучно утворюється новий тип уроку – урок узагальнення та атестації, який

має дві рівноцінні мети: узагальнити і атестувати.

Проте, на практиці дуалізм зводиться до домінування однієї чи іншої функції:

за умов наявності великої кількості поточних оцінок, проводиться урок узагальнення,

на якому оголошуються тематичні оцінки;

за умов відсутності достатньої кількості поточних оцінок, проводиться атестація,

обов’язковим елементом якої мають бути питання узагальнюючого характеру.

Чому тематичні оцінки за наявності одного уроку узагальнення та атестації бу-

дуть гіршими ніж за наявності окремих уроків узагальнення та атестації?

4.7. Отже, урок атестації спрямований на реалізації функції контролю у навчаль-

ному процесі. Поєднання даної функції із функцією узагальнення знижує ефективність

навчання.

Контрольні запитання і завдання

1. Співвіднесіть типи уроків із етапами навчального процесу.

2. Чому комбіновані уроки історії є найбільш поширеним типом уроку в школі?

3. Визначте функції етапу активізації опорних знань.

4. Поясніть функції контактних запитань у контексті етапу вивчення нового матеріалу.

5. Порівняйте уроки новини та вступні уроки. Визначте спільні і відмінні риси.

6. Порівняйте уроки узагальнення та уроки повторення. Визначте спільні і відмінні риси.

7. Визначте особливості підтипів уроку атестації. Зобразіть їх у вигляді логічної схеми.

8. Співвіднесіть етапи різних типів уроку із етапами навчального процесу.

9. Складіть логічну таблицю для визначення етапів типів уроку за зразком (тип уроку визначається ви-

кладачем):

№ Етап уроку час мета Робота вчителя Робота учнів

10. Складіть пам’ятку у вигляді знаків-символів етапів різних типів уроку.