НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНИВЕРСИТЕТКАФЕДРА КЛІНІЧНОЇ ЛАБОРАТОРНОЇ ДІАГНОСТИКИ

ЛекцІя«Клініко-лабораторне дослідження дихальної

системи. Лікарські засоби, які викликають ураження системи дихання.»

План лекції1. Мокротиння. Визначення .2. Методика збору матеріалу.3.Методі дослідження: 3.1. Макроскопічний метод. 3.2. Мікроскопічний метод. 3.3. Морфологічне дослідження мокротиння. 3.4. Цитологічний метод. 3.5. Мікробіологічний метод. 3.6. Біологічне дослідження.

Дослідження мокротиння• Мокротиння (лат. – плювок) – патологічний секрет, що виділяється

(відкашлюється) або може бути одержаний за допомогою відсмоктувальних пристроїв у людини при патології дихальних шляхів.

Дослідження мокротиння

• Мокротиння збирають натще у стерильну скляну посуду. При дослідженні використовують наступні методи : макроскопічний, мікроскопічний (у тому числі цитологічний), мікробіологічний та біологічний.

Методи дослідження мокротиння• Макроскопічне дослідження включає визначення добової

кількості, кольору, запаху, консистенції та характеру мокротиння. • за консистенцією мокрота буває в’язка, густа, рідка, • за характером - слизова, гнійна, кров’яниста, серозна, змішана.

Гнійнемокротиння

Серозне мокротиння

Слизове мокротиння

Слизово-гнійне мокротиння

Методи дослідження мокротиння• При макроскопії мокротиння досліджують його поділ на шари.

Слизове и слизово-гнійне мокротиння не поділяються на щари, гнійне поділяється на два: верхній — серозний и нижний — гнійний; при гнійному процесі у легенях мокротиння може поділитися на три щари.

Мікроскопічне дослідження

• Мікроскопічне дослідження: вивчення нефарбованих (нативних) та фарбованих препаратів мокротиння. В нефарбованих препаратах виявляють спіралі Куршмана (1) та кристали Шарко — Лейдена (2) – при бронхіальній астмі .

Мікроскопічне дослідження• Морфологічні елементи мокротиння:

циліндричний епітелій бронхів (епителіоцити - характерна форма високого бокалу);

- циліндричний епітелій бронхів - форма «залозки» (при хронічному запальному процесі в органах дихання).

Мікроскопічне дослідження

клітини Пірогова — Лангханса — багатоядрові гігантські клітини овальнїй форми (при туберкульозному процесі).

- лейкоцити (нейтрофільні гранулоцити)

Мікроскопічне дослідження

еластичні волокна коралоподібні (покриті милами при виявленні туберкульозних каверн).

Еластичні волокна (при туберкульозі, абсцесі, гангрені легенів);

Мікроскопічне дослідження • Клітини серцевих пороківв (гемоседерофаги — альвеолярні макрофаги)

зустрічаються при серцевій недостатності, при інфаркті легенів, кровохарканьи (включення гемоседерину темно-синього колбору), та при грибковому ураженні).

Мікроскопічне дослідження • Елементи ехінококу та кристали гематоїдину у мокротинні

Мікроскопічне дослідження • Кристалу холестерину (у мокротинні їх знаходять при

новоутвореннях, эхинококозі) , вони є елементом тетради Эрліха та кристали Шарко—Лейдена (у хворих на бронхіальну астму)

Мікроскопічне дослідження При мікроскопічному дослідженні пробок Дітріха видний детрит з бактеріями, скупченнями голчастих кристалів жирних кислот і крапельок нейтрального жиру - при абсцесі, гангрені легені в бронхоектазах.

Тетрада Ерліха складається з звапніння еластичних волокон, звапнілого творожистого (казеозного) розпаду, кристалів холестерину і мікобактерій туберкульозу у вигляді скалок.

Цитологічний методЦитологічний метод використовують для діагностики злоякісних новоутворень легень і визначення їх гістологічного типу (пухлинні клітини аденокарциноми вказані стрілками).

Мікробіологічний методМікробіологічне дослідження включає мікроскопію (бактеріоскопію), виділення чистих культур, визначення чутливості мікрофлори до різних лікарських засобів. З трахеобронхіального секрету найбільш часто виділяють наступні мікроорганізми: патогенні - Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae; умовно-патогенні - неклостридіальні анаероби, Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis, Klebsiella pneumoniae (стрептококи (1), стафілококи (2), діплобактеріі Фридлендера (3), пневмококи (4); (забарвлення по Граму)

Бактеріоскопічне дослідженняДля проведення бактеріоскопії необхідно приготувати препарат (розтертий і висушений мазок мокротиння, забарвлений по Граму). Для ідентифікації мікобактерій туберкульозу забарвлення препарату проводять за методом Циля-Нільсена. Одноразове дослідження на предмет виявлення мікобактерій туберкульозу дає можливість виявлення 80-83%, дворазове - понад 90%, а трикратне - більше 98%.

Бактеріоскопічне дослідженняЯкщо збудник не виявляється, то необхідно вдатися до методики посіву на поживні середовища, його слід проводити не пізніше, ніж через 2 год. Після збору мокротиння, це дозволяє встановити вид збудника та ступінь його чутливості до того чи іншого антибіотика.

Біологічний методБіологічне дослідження - найбільш чутливий метод виявлення мікобактерій туберкульозу. Центрифугат мокротиння вводять тварині (зазвичай морській свинці) підшкірно в пахову область або внутрішньочеревно. При наявності в мокротинні мікобактерій туберкульозу через 1-11 / 2 міс. у тварини може бути виявлено специфічне туберкульозне запалення.

ЛЗ, що викликають ураження дихальної системи:

• 1. Наркотики, транквілізатори, седативні, барбітурати, антигістамінні засоби – викликають релаксацію дихальних м’язів з розвитком гіповентиляції легенів.

• 2. Діакарб, етакринова кислота – викликають порушення водно-електролітного і кислотно-основного стану.

• 3. Дихальні аналептики – викликають гіпервентиляцію легень, стомлення дихальних м’язів.

• 4. ЛЗ (велика група), що викликають астматичний синдром (бронхоспазм, бронхообструкцію мокротою), у тому числі за рахунок алергічних реакцій:

• - бета адреноблокатори, холінолітики, симпатолітики;• - хімотрипсин;• - нестероїдні протизапальні препарати;• - йод, бром, новокаїнамід;• - антибіотики, сульфаніламіди.

ЛЗ, що викликають ураження дихальної системи:

• Небезпечним є попадання в дихальні шляхи мінеральних масел, які в протилежність рослинним не відкашлюється (пригнічують кашльовий рефлекс!), пригнічують циліарну активність епітелію, поглинаються макрофагами і викликають хронічний запальний процес.

• Морфін, нітрофурани, аспірин можуть, хоча і рідко, викликати респіраторний дистрес-синдром.

• Цитостатики, глюкокортикоїди можуть викликати загострення гнійних процесів в легенях, або викликати їх. Імунодепресивною дією володіє левоміцетин.

• Алергічні лікарські ураження бронхів супроводжуються мокротинням, яке характерне для бронхіальної астми (еозинофіли, спіралі Куршмана, кристали Шарко-Лейдена).

• При лікарській пневмонії (ПАСК, сульфаніламіди, антибіотики) в мокроті з’являються прожилки крові та велика кількість еозинофілів.

• Лікарська бронхіальна астма часто має місце у осіб, що працюють на виробництві медикаментів і беруть участь в їх реалізації.

• ЛІтература:

1. Базарнова М.А., Воробьев А.И., Баркаган З.С. и др. Руководство по клинической лабораторной диагностике. Ч. 1-2. Учебное пособие / Под ред. М.А.Базарновой, А.И.Воробьева. - К.: Вища школа, 1991. - 615 с.

2. Зупанец И.А., Мисюрева С.В., Брунь Л.В., Прописнова В.В., Отришко И.А. Лабораторная и функциональная диагностика: Исследование мокроты. - Харьков: НФАУ, 2002.

3. Кишкун А.А. Руководство по лабораторным методам диагностики / ГЭОТАР-Медиа, 2007. – 798с.

4. Ингерлейб М.Б. / Полный справочник анализов и исследований в медицине // М.: Омега-Л. - Книжкин Дом. - 2014.-512с.